АВРАМЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА. СТРУКТУРА ТА ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАНОКОМПОЗИЦІЙ ФТОРОПЛАСТ – ВУГЛЕЦЬ

Краткое описание

АВРАМЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "СТРУКТУРА ТА ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАНОКОМПОЗИЦІЙ ФТОРОПЛАСТ – ВУГЛЕЦЬ "

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
АВРАМЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА
УДК 537.312.9; 537.312.7; 539.217.1
СТРУКТУРА ТА ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАНОКОМПОЗИЦІЙ
ФТОРОПЛАСТ–ВУГЛЕЦЬ
01.04.07 – Фізика твердого тіла
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук
Науковий керівник –
Рево Сергій Лукич
доктор фізико-математичних наук,
професор
КИЇВ – 2014
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………..……………………………. 4
ВСТУП………………………………………………..………………...….…… 6
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..………………………………………….... 14
1.1. Графіт, термічно розширений графіт та їх використання для виготовлення нанокомпозиційних матеріалів………………………………………… 14
1.1.1. Структура графіту та методи його окиснення. ………….……………. 14
1.1.2. Фізико-механічні властивості та електрофізичні характеристики
графіту………………………………………………………………………….. 18
1.1.3. Методи термічного розширення графіту…………………………..….. 20
1.1.4. Структурні особливості термічно розширеного графіту……………... 22
1.1.5. Фізико-механічні та електрофізичні характеристики термічно розширеного графіту………………………………………………………..…….. 27
1.1.6. Використання графіту та термічно розширеного графіту для виготовлення нанокомпозицій з полімерною матрицею …..……………………….. 30
1.1.7. Вплив дисперсності частинок графіту на практично важливі характеристики полімерних композиційних матеріалів………………………....... 35
1.2. Пористі вуглецеві матеріали. Структура. Основні методи отримання.. 42
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ…………...…... 46
2.1. Одержання зразків композиційних матеріалів фторопласт–термічно
розширений графіт…………………………………………………………..… 46
2.2. Одержання пористих вуглецевих матеріалів ………………..…..……… 48
2.3. Методи досліджень…………..…………………………………………… 49
2.3.1. Рентгенівська дифрактометрія………………………..………………... 49
2.3.2. Металографія, електронна та оптична мікроскопія……………..……. 50
2.3.3. Вимірювання електроопору та диференційної термо е.р.с……..….… 50
2.3.4. Вимірювання діелектричних характеристик ………………………..… 53
2.3.5. Визначення адсорбції пористих вуглецевих матеріалів……................ 53
3
РОЗДІЛ 3 ПОРОШКОВІ СУМІШІ ФТОРОПЛАСТ–ДИСПЕРГОВАНИЙ
ТЕРМІЧНО РОЗШИРЕНИЙ ГРАФІТ………………..………………………. 55
3.1. Структурні характеристики термічно розширеного графіту різної дисперсності………..………………………………...……………………………. 55
3.2. Особливості упакування частинок термічно розширеного графіту різної дисперсності та зміна його електроопору при стисканні………………. 58
3.3. Структурні особливості композиційної системи фторопласт–термічно
розширений графіт………....…………………………………………………... 66
3.4. Вплив концентрації та дисперсності вуглецевого компоненту на питомий електроопір композиційних сумішей при змішуванні та стисканні.. 67
Висновки по розділу 3………..…………….................………………………. 73
РОЗДІЛ 4 КОМПОЗИЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ З ФТОРОПЛАСТУ ТА
ТЕРМІЧНО РОЗШИРЕНОГО ГРАФІТУ РІЗНОЇ ДИСПЕРСНОСТІ……..... 75
4.1. Структурні характеристики ……………………….……………….……. 75
4.2. Вплив дисперсності термічно розширеного графіту на перколяційну
поведінку питомого електроопору……………………………………………. 80
4.3. Результати дослідження диференційної термо е.р.с. …………………... 87
4.4. Діелектричні характеристики нанокомпозиційних матеріалів……….... 89
Висновки по розділу 4……………….……………………………………...… 93
РОЗДІЛ 5 ПОРИСТІ ВУГЛЕЦЕВІ МАТЕРІАЛИ …………………….…...… 94
5.1. Спосіб одержання пористого вуглецевого матеріалу з рослинної сировини………………………………………………………………………...…… 94
5.2. Одержання модифікованого окисненого графіту …………………........ 94
5.3. Структурні характеристики пористих вуглецевих матеріалів…………. 95
5.4. Сорбційні характеристики …………………………………….…………. 105
Висновки по розділу 5………………….…………………………………….... 109
ВИСНОВКИ………………………………………...………………………….. 110
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………….…….…………..….……... 112
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КМ - Композиційний матеріал
ТРГ - Термічно розширений графіт
НКМ - Нанокомпозиційний матеріал
ПВМ - Пористий вуглецевий матеріал
ФП - Фторопласт-3
дТРГ - Диспергований термічно розширений графіт
ІСГ - Інтеркальовані сполуки графіту
ОГ - Окиснений графіт
IPD - Interparticle distance (відстань між частинками)
СЧГ - Спектрально чистий графіт
s - Середній розмір частинок (дисперсність)
РІІ - Мікронапруження
A - Розмір блоків когерентного розсіяння
D - Насипна вага
d - Густина
F - Пакінг фактор
 - Питомий електроопір
R/Rmax - Нормований електроопір
Р - Тиск
Q - Динамічний коефіцієнт спадання
електроопору
G - Параметр структурної анізотропії
ЕТ - Термо е.р.с.
εΣ - Відносна деформація
ε - Діелектрична проникність
tg δ - Тангенс діелектричних втрат
С - Об’ємна концентрація
5
Сс - Критична концентрація
С0 - Поріг перколяції
χ - Ступінь кристалічності
КЛ - Карбонізоване лушпиння
ОГМ - Окиснений графіт модифікований
ТРГМ - Термічно розширений графіт модифікований
q - Модуль вектора розсіяння рентгенівських
променів
Rg - Електронний радіус інерції
Kр - Константа Порода
Df - Фрактальна розмірність
Rp - Ефективний радіус пор
ААВ - Аптечне активоване вугілля
6
ВСТУП
Матеріали, які використовує людина в своїй діяльності, завжди
відігравали важливу роль в розвитку людства. Вони давали назву цілим етапам
прогресу нашої цивілізації: кам’яний, залізний вік і т. п.. Звичайно, на сьогодні
спектр матеріалів, що використовується в побуті і в техніці, особливо
військовій, досить широкий, проте, з певною долею ентузіазму, нашу епоху
можна назвати «полімерним віком». Роль полімерів в життєдіяльності людини
настільки велика, що за рівнем використання цих матеріалів можна судити про
рівень життя. Крім того, коли виникає потреба в матеріалах з новим
комплексом властивостей, не завжди доцільно заново синтезувати нові
полімери і розвивати їх виробництво. Цей шлях дуже складний, довгий і
дорогий. Одним із перспективних методів вирішення проблеми є фізична
модифікація існуючих полімерів, їх комбінація з речовинами іншої природи,
іншої структури. Це дає можливість здешевити отриманий матеріал і надати
йому особливого комплексу фізичних властивостей, що залежить від типу
наповнювача. Тому не дивно, що в матеріалознавстві одне з перших місць
займає проблема вивчення наукових основ отримання таких матеріалів та
розробка методів їх практичного застосування.
Створення електропровідних композиційних матеріалів (КМ), в яких
матриця – полімер, а наповнювач – порошки металів, графіт, інші
електропровідні матеріали, дозволяє використовувати їх для виготовлення
екрануючих та антистатичних покритів, електронагрівальних елементів [1],
чутливих електродів, датчиків, що виявляють наявність в середовищі пари
хімічних речовин [2], контролерів тиску, температури, тензометричних
пристроїв [3]. Серед усіх різновидів електропровідних наповнювачів чільне
місце займають вуглецеві матеріали. Це зумовлено, перш за все, їх
доступністю, а також високою хімічною, електрохімічною і термічною
стійкістю. Крім того, широка гама нанорозмірних алотропних модифікацій
вуглецю, таких як вуглецеві нанотрубки, термічно розширений графіт (ТРГ),
7
фулерени, графени, з їх унікальними фізичними характеристиками,
відкривають нові можливості використання їх в якості «модифікаторів»
полімерів.
При переході від макро- до нанорозмірних структур властивості речовини
суттєво змінюються. Використання наночастинок в досить малих
концентраціях може істотно впливати на властивості отримуваних
нанокомпозиційних матеріалів (НКМ). Так, незначне додавання вуглецевих
нанотрубок (1 - 2 об.%, а іноді і на рівні 0,1 - 0,3 об.%) збільшує модуль
пружності та розривну міцність полімера в декілька разів [4]. При цьому
одночасно різко зростає теплопровідність і електропровідність матеріалу.
Зважаючи на те, що виготовлення вуглецевих нанотрубок потребує
значних фінансових та ресурсних затрат, зараз багато наукових досліджень
спрямовано на створення цінодоступних вуглецевих нанонаповнювачів, які
іменуються в літературі як «graphite nanoplatelets» (графітові нанолусочки).
Одним з перспективних представників цого ряду є ТРГ. На відміну від
звичайного графіту, який є типовою стовпчастою структурою гексагонових
площин, де окремі графенові шари об’єднані в 3D кристал, фрагменти частинок
ТРГ, товщина яких може досягати кількох нанометрів, довільно орієнтуються в
просторі і розділені прошарками розміром від 10 нм до 10 мкм [5]. Крім того, у
результаті відкриття групою стокгольмських вчених відносно простого способу
одержання індивідуального зразка графена [6] в останні роки різко підвищився
науковий інтерес до вивчення і практичного використання цієї «свіжої»
алотропної форми вуглецю, альтернативною сировиною для отримання якої є
ТРГ. До того ж, своєрідна морфологічна структура, пористість і розвинута
поверхня частинок забезпечують перспективність використання ТРГ не тільки
як наповнювача полімерних НКМ, а і в якості адсорбента органічних сполук.
На сьогодні основні напрямки використання вуглецевих сорбентів
пов’язані з технологічними процесами адсорбційної очистки, розділення,
виділення та концентрування в газових і рідких середовищах [7, 8]. Постійно
8
зростає роль вуглецевих сорбентів у вирішенні екологічних проблем: очищенні
питної води, стоків та газових відходів промислових підприємств.
Розширюються області їх використання, зокрема нових типів активованого
вугілля, в медицині та фармацевтиці. Одним словом, в останні роки пористі
вуглецеві матеріали (ПВМ) стають предметом інтенсивних досліджень, а
вивчення їх властивостей є самостійним науковим напрямком фізики
конденсованого середовища.
Аналіз інформаційних джерел показав, що дослідження фізичних
властивостей ТРГ в літературі носить епізодичний характер, а дослідженню
полімерних НКМ на основі фторопластової (ФП) матриці та ТРГ не приділено
належної уваги. Крім того, практично не зустрічається робіт, де було б
проаналізовано вплив морфології та дисперсності ТРГ на структурні
особливості, електропровідність та, особливо, діелектричні властивості
розглядуваних систем. І взагалі не вдалось знайти інформації стосовно аналізу
сорбційної здатності ТРГ різної дисперсності, її порівняння з поглинаючою
здатністю фармацевтичного активовованого вугілля та пористих вуглецевих
матеріалів, синтезованих шляхом карбонізації рослинної сировини.
Таким чином, досліджені в роботі особливості формування вуглецевої
наноструктури в полімерних композиційних системах, вплив її топології на
структуру та електрофізичні характеристики полімерних НКМ, а також
вивчення сорбційних властивостей вуглецевого компоненту обумовлює
актуальність досліджень даного напрямку, адже результати та висновки цих
досліджень можуть складати фундаментальну базу для створення нових
наноматеріалів з наперед заданими властивостями, які вже сьогодні
користуються попитом у сучасному господарстві, наноелектроніці,
наномедицині тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в науково-дослідній лабораторії «Фізика
металів та кераміки» кафедри фізики металів фізичного факультету Київського
9
національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства науки і освіти
України в рамках основних науково-дослідних робіт університету, зокрема:
Комплексної наукової програми університету «Нові речовини і матеріали» з
підпрограмою «Матеріалознавство та технології неоднорідних та наносистем»
д/б тема № 11БФ051-01 «Фундаментальні дослідження в галузі фізики
конденсованого стану і елементарних частинок, астрономії і матеріалознавства
для створення основ новітніх технологій» (Підрозділ 9: «Розробка фізикохімічних основ одержання та модифікації нановуглецевих композиційних
матеріалів, аморфних сплавів і потрійних сполук галідів перехідних і
рідкісноземельних металів для забезпечення вирішення екологічних, енерго- та
матеріалозберігаючих проблем промисловості») (№ держреєстрації
0111U004954), госпдоговірної теми № 11ДП051-08 «Розробка фізичних основ
створення гнучких електропровідних нанокомпозиційних матеріалів» (№
держреєстрації 0111U005539) та госпдоговірної теми № 13ДП051-06 «Розробка
фізико-хімічних основ створення нових нанокомпозиційних матеріалів на
основі металів, полімерів та карбону» (№ держреєстрації 0113U002841).
Мета та завдання дослідження.
Метою дисертаційної роботи є встановлення фізичних закономірностей
впливу дисперсності термічно розширеного графіту та морфології його
частинок на структурні та електрофізичні характеристики утворених з
фторопластом нанокомпозицій, з'ясування можливостей використання як
диспергованого термічно розширеного графіту, так і карбонізованої рослинної
сировини в якості сорбційного матеріалу.
Під дисперсністю термічно розширеного графіту ми приймали середній
розмір частинок ТРГ, а не характеристику, що визначається площею питомої
поверхні частинок дисперсного середовища [9].
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:
 Одержати порошки ТРГ різного гранулометричного складу.
10
 Дослідити вплив морфології диспергованого ТРГ (дТРГ) на
зміну його електроопору при стисканні.
 Одержати зразки порошкових сумішей ФП-дТРГ з різним
концентраційним співвідношенням компонентів.
 Дослідити вплив концентрації та дисперсності графітового
компоненту на структуру скомпактованих порошкових сумішей
ФП-дТРГ та на зміну їх електрофізичних характеристик при стисканні.
 Одержати зразки нанокомпозиційних матеріалів на основі ФП
та ТРГ.
 Встановити вплив концентрації та середнього розміру частинок вуглецевого компоненту на структурні особливості НКМ
ФП-дТРГ.
 Дослідити електрофізичні властивості отриманих матеріалів
(питомий електроопір, термо - е.р.с., діелектрична проникність)
та встановити вплив морфології та концентрації ТРГ на процеси
електропереносу та поляризації в КМ.
 Отримати пористий вуглецевий матеріал на основі рослинної
сировини.
 Провести порівняльний аналіз сорбційних характеристик ТРГ
різної дисперсності, отриманого ПВМ та фармацевтичного активованого вугілля.
Об’єкт дослідження: структура полімерно-вуглецевих
нанокомпозиційних матеріалів та її вплив на їх електрофізичні та сорбційні
характеристики
Предмет дослідження: фізичні закономірності впливу морфології та
дисперсності частинок термічно розширеного графіту на електрофізичні
характеристики створених з ним нанокомпозиційних матеріалів, можливості
використання ТРГ та карбонізованої рослинної сировини в якості сорбентів.
11
Використані методи:
 електронної та оптичної мікроскопії;
 рентгенівської дифрактометрії;
 вимірювання питомого електроопору, диференційної термо е.р.с. та діелектричної проникності;
 сорбції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
 показано що у порошках ТРГ більшої дисперсності, форма
частинок яких наближається до рівновісної, забезпечується щільніше укладання
частинок при заповненні комірки у порівнянні з частинками вихідного ТРГ,
дендритність структури яких понижує щільність їх укладання у ≈ 14 разів;
 встановлено, що зі зменшенням середнього розміру частинок ТРГ
зменшується його здатність утворювати струмопровідні кластери в порошкових
сумішах ФП–дТРГ при їх стисканні, а поріг перколяції для нанокомпозиційного
матеріалу ФП–дТРГ збільшується від ≈ 5,2 до ≈ 12,5 об.%, що зумовлено
зміною морфології частинок вуглецевого компоненту
 встановлено, що при збільшенні середнього розміру частинок ТРГ
величина діелектричної проникності і тангенс кута діелектричних втрат НКМ
ФП-ТРГ зростають, що вказує на більшу поляризацію і більші затрати енергії
на поляризацію частинок ТРГ меншої дисперсності;
 показано, що максимальну сорбційну ємність щодо водного
розчину етилового спирту має недисперґований ТРГ (до 5204 мас.%), а
найдовше утримує адсорбат карбонізоване лушпиння соняшника, десорбція
етилового спирту з якого навіть за температури у 37°C відбувається втричі
повільніше, ніж з фармацевтичного активованого вугілля.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати досліджень, які наведені в дисертації, мають самостійне
практичне значення і дозволяють розширити сьогоднішні наукові знання про
12
полімерно-графітові композиційні матеріали та оцінити вплив морфології
частинок вуглецевого компоненту на процеси їх укладання, контактування і, як
наслідок, на електрофізичні властивості композицій. Отримані дані з питомого
електроопору, термо-е.р.с., діелектричної проникності НКМ ФП-дТРГ
дозволяють вдосконалити старі та розробити нові технологічні підходи
виготовлення полімерних композиційних матеріалів з наперед заданими
електрофізичними характеристиками. Аналіз структурних особливостей і
сорбційних характеристик пористих вуглецевих матеріалів дає можливість
використовувати їх не лише з медичною метою, а і в якості ефективних
сорбентів технічного призначення.
Особистий внесок полягає в пошуку, опрацюванні та аналізі
літературних джерел, що стосуються дисертаційного дослідження,
виготовленні зразків НКМ, проведенні експериментів, обробці
експериментальних даних, участі в написанні, обговоренні та підготовці до
друку наукових статей, доповіді на конференціях. Постановка задач, вибір
методик дослідження при виконанні експериментів і обговорення отриманих
результатів проводилися разом з науковим керівником. Наведені у роботі
результати досліджень були отримані автором як самостійно так і разом з
іншими співробітниками кафедри фізики металів. Особисто автором
підготовлено статті [10 - 12], та окремі розділи в роботах [13 - 16].
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи та окремі положення були представлені у вигляді доповідей на наукових
конференціях та симпозіумах: II Міжнар. наук. конф. «Сучасні проблеми
фізики конденсованого стану» (Київ, 2010), Сучасні проблеми фіз. -мат.наук та
підготовка фахівців у цій галузі (Миколаїв, 2011), V Межд. научная конф.
«Физико-xимические основы формирования и модификации микро- и
наноструктур» (Харьков, 2011), 12th International Young Scientists Conference
SPO 2011 (Київ, Україна), 6th Intern.Conf. MSCMP, (Moldova, 2012), 13
International Young Scientists Conference SPO 2012 (Київ 2012), Наукова
13
конференція «Наука ХХІ сторіччя» (Київ, 2013), Київ (Україна), XIV Всеукр.
Науково-метод. конф., присвячена 100 – річчю з дня заснування МНУ ім.
В.О.Сухомлинського (Миколаїв, 2013), ICREN 2013 (Constantine (Algeria),
2013), Международная научная конференция студентов, аспирантов, и молодых
ученых «Ломоносовские чтения 2013» (Севастополь, 2013), 14 International
Young Scientists Conference SPO 2013 (Київ 2013), 15 International Young
Scientists Conference SPO 2014 (Київ 2014), 6th Intern. Conference Physics of
Liquid Matter: Modern Problems (Київ 2014), XII Міжнар. науково-практична
конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна – 2014»
(Київ, 2014)
Публікації. Основні результати та окремі положення дисертаційної
роботи опубліковані в 7 статтях у фахових наукових журналах [10-16], 14
матеріалах та тезах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.
Загальний обсяг становить 123 сторінки. Дисертація містить 59 рисунків та 8
таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Питомий електроопір (ρ) комірки з порошком терморозширеного
графіту (ТРГ) і його анізотропія визначаються, крім інших факторів, дисперсністю і морфологією його частинок, а також ступенем стискання порошку: динаміка зменшення величини ρ при стисканні ТРГ з меншим середнім розміром
поперечного перерізу частинок (s = 40 мкм у порівнянні з s = 500 мкм) більш
повільна, а анізотропія ρ для такого ТРГ на 30% менша, що обумовлено наближенням форми частинок меншого розміру до рівновісної і менш щільним їх пакуванням при стисканні.
2. Питомий електроопір комірки з порошковими сумішами фторопласт (ФП)-ТРГ зменшується зі зменшенням величини s та концентрації ТРГ в
сумішах і зростає при збільшенні ступеню їх стиснення, що обумовлене рівнем
спроможності електропровідних частинок до контактування. Аналіз процесів
перколяції для розглядуваних сумішей дозволяє оптимізувати морфологічні
особливості та дисперсність порошку ТРГ для створення полімерних нанокомпозиційних матеріалів (НКМ) з заданою електропровідністю, привабливих для
використання у промисловості.
3. Визначено, що дисперсність порошку ТРГ при синтезі НКМ ФП –
ТРГ визначає ступінь кристалічності фторопластової компоненти: при зменшенні дисперсності ТРГ (від 40 до 260 мкм) та його концентрації з 15 до 5 об.%
в композиції ступінь кристалічності ФП зростає, що обумовлено зміною структурно активної частки поверхні ТРГ, яка бере участь в процесах збільшення
вказаної кристалічності.
4. Встановлено, що поріг перколяції, визначений за результатами вимірювання електроопору, для НКМ ФП-ТРГ зміщується в бік більших концентрацій ТРГ (з 5,2 до 12,5 об.%) при зменшенні середнього розміру частинок ТРГ
від 500 до 40 мкм. При цьому зі збільшенням s величина діелектричної проникності і тангенс кута діелектричних втрат НКМ зростають, що вказує на більшу
111
поляризацію і більші затрати енергії на поляризацію частинок ТРГ меншої дисперсності.
5. Величина термо е.р.с. (ЕТ) НКМ ФП-ТРГ залежить як від ступеню
його деформації прокаткою, так і від дисперсності ТРГ: динаміка зміни величини ЕТ при збільшенні ступеню відносної деформації зразків зростає зі збільшенням дисперсності компоненти з ТРГ, що пов’язано зі зменшенням об’єму
вуглецевого кластера, для якого зміни величини ЕТ при прокатці відображають
зміни концентрації дефектів структури, що впливає на дифузію носіїв струму.
Таким чином, використання методу термо е.р.с. дозволяє з’ясовувати ступінь
зміни густини дефектів структури, яка відбувається в електропровідному кластері НКМ ФП-ТРГ при деформації зразків та пов’язана з активністю міжфазної
взаємодії елементів мікроструктури композиції з ФП та ТРГ різної дисперсності.
6. Для пористих вуглецевих матеріалів (ПВМ) за даними малокутового розсіяння виявлено широкий розподіл пор за розмірами. Визначено, що основний вклад в пористу структуру матеріалів вносять пори нанометрового діапазону. Показано, що ПВМ на основі рослинної сировини найкраше утримує
адсорбат, що у порівнянні з аналогами підвищує його якість для використання в
харчовій промисловості та народному господарстві.