УСТАЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ З КОН’ЮНКТИВОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

МАРУНЬКО Орися Адамівна

УДК 811’ 112. 2’ 276. 2

УСТАЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ З КОН’ЮНКТИВОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Козловський Віктор Володимирович
доктор філологічних наук, професор

КИЇВ - 2008

З М І С Т

ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ УСТАЛЕНОЇ КОНСТРУКЦІЇ З ПРЕТЕРИТАЛЬНИМ КОН’ЮНКТИВОМ........................................................15
1.1. Німецька наукова література про конструкції з претеритальним кон’юнктивом16
1.2. Синтаксична конструкція з претеритальним кон’юнктивом:
утворення та формальні ознаки21
1.3. Завдання та тактика структурно-семантичного дослідження речення з
усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві..28
1.4. Стратегія та тактика когнітивно-прагматичного аналізу
речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві.41
1.5. Завдання та цілі лінгвокультурного аспекту дослідження
речення з усталеною конструкцією у претеритальному
кон’юнктиві53
Висновки до Розділу 1......57

РОЗДІЛ 2.
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТАЛЕНИХ КОНСТРУКЦІІЙ З ПРЕТЕРИТАЛЬНИМ КОН’ЮНКТИВОМ...61
2. 1. Кількісний склад та формальна характеристика усталених
конструкцій з претеритальним кон’юнктивом...62
2.2. Тактика структурно-семантичного моделювання речень з
усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві..71
2. 3. Структурно-семантичні моделі речень з усталеною
конструкцією у претеритальному кон’юнктиві..76
Висновки до Розділу 2......94

РОЗДІЛ 3.
КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧЕННЯ З УСТАЛЕНОЮ КОНСТРУКЦІЄЮ У ПРЕТЕРИТАЛЬНОМУ КОН’ЮНКТИВІ....97
3. 1. Когнітивна структура речення з усталеною конструкцією у
претеритальному кон’юнктиві.98
3.2. Когнітивно-прагматична характеристика речення з усталеною
конструкцією у претеритальному кон’юнктиві........113
3.2.1. Інтенційна спрямованість речення з усталеною конструкцією
у претеритальному кон’юнктиві....116
3.2.2. Іллокутивний потенціал речення з усталеною конструкцією
у претеритальному кон’юнктиві126
3.2.3. Ефективність речення з усталеною конструкцією у
претеритальному кон’юнктиві...138
3.3. Лінгвокультурна ознака речення з усталеною конструкцією
у претеритальному кон’юнктиві.152
Висновки до Розділу 3158

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.165
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ...171
СПИСОК ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ191

ВСТУП

Подана дисертація виконана у руслі антропоцентричної парадигми знань на підставі діяльнісного (О.М. Леонт’єв, Ю.С. Степанов; О.М. Старикова) [69; 117; 116; 118], дискурсивно-прагматичного, когнітивно-прагматичного (І.П. Сусов; Г.Г. Почепцов; О.Г. Почепцов; В.І. Карабан; В.З. Дем’янков; Н.Д. Арутюнова; Е.В. Тарасова; О.С. Кубрякова; А.Д. Бєлова; З.Д. Попова, І.А. Стернін ) [120―122; 98―100; 49; 35―37; 7―8; 123―125; 58―59; 61; 10; 13; 95], соціолінгвістич­ного (У. Лабов; Л.П. Крисін) [63; 57] та лінгвокультурологічного ( Ю.С. Степанов, В.В. Воробйов, В.І.Карасик, С.Г.Воркачов, В.В. Козловський, А.М. Приходько ) [119; 24―25; 50; 23; 55―56; 102; 111―112] підходів до вивчення мовленнєвих явищ згідно з принципами функціоналізму в лінгвістиці (О.О. Леонтьев, О.О. Селіванова) [65―66; 68; 43; 104]. Вона присвячена дослідженню групи синтаксичних конструкцій з претеритальним кон’юнктивом типу ... da wären wir ... ; ... das hätten wir... ; ... wie wäre es mit ... ; ... ich hätte gern ... ; ... ich würde ... ; ... es wäre ... у складі речення-висловлення, наприклад: Da wären wir am Ziel ... (Ось ми і на місці ...); Wie wäre es mit einem Spaziergang? (Ви не проти прогулятися?); Ich hätte gern diese Schuhe (Я б хотів ці черевики ); Ich hätte Sie gern gesprochen ... (Я б дуже хотів з Вами поговорити ...); Ich würde Ihnen etwas anderes vorschlagen ... (Я б запропонував Вам дещо інше ... ); Es wäre gut, wenn ... (Було б добре, якби ...).
В аспекті формального синтаксису речення, у складі якого виступає зазначена конструкція, характеризуються двома чинниками: 1) основу (ядро) речення утворює усталена конструкція, 2) присудок виражений в одній з форм претеритального кон’­юнк­тива (Präteritum / Konditionalis I / Plusquamperfekt). Наша увага зосереджується на встановленні та комплексній характеристиці тих мовних одиниць конструкції, які визначають інди­відуаль­ність стру­ктури та семантики речення як оди­ниці мови та одиниці мовлення. Дослідження спрямовано також на узагальнення комуні­кати­вно-прагма­тич­ного потенціа­лу речень даного типу та опис особли­востей їхнього вжи­вання у сучасному німецькому лінгвокультурному просторі.
З метою конкретизації об’єкта дослідження зазначимо, що наведені речення розглядаються нами, з одного боку, як фор­мальні структурні одиниці, з іншого як мовленнєві формули. Таким чином, об'єктом аналізу в дисертації постають дворівневі (за сферою існування) синтаксичні утворення, що характери­зуються усталеністю структури та присудком у формі претеритального кон’­юнк­тива; предметом — їхні струк­турно-семантичні, когнітивно-праг­ма­тичні харак­те­ристики та лінгвокультурні особливості.
Актуальність роботи зумовлено тим, що в ній в кон­тексті теорії мовленнєвої діяльності розглядається досить невелика за кількісним виміром група мовних (мовленнєвих) одиниць сучасної німецької мови проте досить частотна та значуща у вживанні. Застосування діяльніс­ного підходу до вивчення зазначених мовних одиниць надає мож­ливість вивчення їх у діалогічному мовленні з урахуванням інтеракційних можливостей. Оскільки в реальному спілкуванні мов­леннєві акти пов’язані, вони розглядаються нами як елементи інтеракції у послідовності та взає­модії. У цьому зв’язку актуальним бачиться комплексний аналіз зазначених конструкцій з кон’юнк­тивом як одиниць мовленнєвої взаємодії, як невід’ємного компонента повсякденної мовлен­нєвої практики. Визначення лінгво­прагма­тичних пара­мет­рів усталених мовленнєвих формул з претеритальним кон’юнк­тивом, а також чинників, що зумовлюють вибір і застосування таких формул, стане, на нашу думку, певним внеском у процес формування комуні­ка­тивної компетенції, яка передбачає знання вербальних засобів та особливостей здійснення мовленнєвих дій у конкретній мові. Актуальність питання визначається також тим, що дані мовленнєві утворення характеризуються високим рівнем комуніка­тивно-прагматичного навантаження, проте, наскільки нам відомо, все ще залишаються не дослідженими з точки зору стру­ктур­них, семантичних ознак, функціональних параметрів, когнітивно-прагматичної сутності та лінгвокультурних особливостей. В існуючих науко­вих працях і навчальних посібниках речення даного типу розгляда­ють­ся у межах стислої інтерпретації кон’юнктива як засобу вираження „м’якості”, „ввіч­ли­вості” /„дипломатичності” [напр.: 161; 173; 142; 147; 156; 148; 163; 168; 191; 53]. Разом з тим, поза увагою лінгвістів залишилися питання опису внутрішніх синтаксичних та семантичних зв’язків між компонентами речення, моделювання цих речень, визначення комунікативно-прагматичного потенціалу. З урахуванням сучасних напрямів у лінгвістиці актуальним можна визнати дослідження когнітивно-прагматичних характеристик і лінгвокультурних особливостей даних речень.
Необхідність проведення комплексного дослідження речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві зумовлена ус­ві­­домленням соціальної важливості теми. Правильне вживання мовлен­нєвих формул у відповідності із правилами їхньої формальної структури, семантики, прагматики та лінгвокультурної значущості сприяє досягненню результативної взаємодії та взаєморозуміння.
Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертація виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з планом науково-дослідницької роботи над темою „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженою Міністерством освіти і науки України.
Метою дисертації є дослідження структури, се­ман­­тики, когнітивно-прагматичних характеристик та лінгвокультурних особливостей речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві у сучасній німецькій мові. Досягнення мети зумов­лює розв’­я­зання таких завдань:
1) визначити понятійний апарат дослідження відповідно до по­ложень теорії мовленнєвих актів, а також щодо постановки головних питань розділів дисертації (складових прагматичного змісту речення / комунікативного акту; форми та змісту мовної одиниці; статусу усталеності синтаксичної конструкції; когнітивно-прагматичної інтерпретації речення усталеної конструкції з претеритальним кон'юнктивом, лінгвокультурного аспекту мовної одиниці);
2) встановити та систематизувати граматичні форми, лексеми, відповідні значення, що утворюють специфіку синтаксичної та семантичної стру­ктури речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві; визначити структурно-семан­тич­ні моделі з метою встановлення місця цих речень у системі мови та мовлення;
3) визначити когнітивні умови організації речення усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом та його прагматичні характеристики (цілі, мотиви вживання даних утворень, види іллокутивних актів, роль компонента „ввічливість у вираженні інтенції мовця, виду іллокутивного акту та його ефективності);
4) визначити лінгвокультурну специфіку усталених речень-моделей з претеритальним кон’юнктивом у сучасній німецькій мові.
Розв’язання поставлених завдань дасть у підсумку системне уявлення про лінгвістичний, когнітивно-прагматичний та лінгвокуль­турний статус речень зазначеного типу у сучасній німецькій мові. Це сприятиме також виявленню способів (схем) організації висловлення, розумінню стратегії та тактики діяльності мовця на шляху підвищення ймо­вірності здійснення задуманого.
Методологічну основу дослідження становлять положення про форму і зміст мовної одиниці; когнітивну інтерпретацію структури, семантики і прагматики речення; проти­ставлення та взаємодію мови та мовлення; про мову як засіб відображення об'єктивної дійсності та засіб спілкування; про взаємодію мови та мислен­ня, мови та культури; про етнокультурну своєрідність мови, специфіку міжособистісних відносин у певному національно-культурному просторі.
Мовний матеріал у роботі розглянуто із вико­ристанням основних методич­них тактик структурної, семантичної, когнітивно-комунікативної лінгвістики та лінгвокультурології. Індуктивний та дедуктивний методи застосовуються під час пошуку необхідного практичного матеріалу, систематизації прикладів, аргументації релевантних мовних ознак конкретного типу речення. Метод структур­но-семан­тич­ного аналізу використовується для встановлення специфіки структурної та семантичної побудови досліджуваних синтаксичних утворень, визначення моделей речень та їхніх варіантів. Для опрацю­вання прикладів застосовується описовий метод, що має таку послідовність: 1) встановлення одиниць аналізу, їхньої форми та значення; 2) чле­нування встановлених одиниць (аналіз висловлень, мовних та невербальних компонентів); 3) класифікація та інтерпретація. Зміст речень-висловлень визначається за допомогою структурно-семантичного та комунікативно-семантичного методу аналізу, спрямованого на розмежування формального, семантичного та праг­матичного компо­нентів речення. Когнітивно-прагматичний аналіз уможливлює інтерпретацію усталених конструкцій з кон’юнктивом з метою встановлення складових прагматики речення-висловлення, розуміння мовленнє­вої поведінки суб’єктів комунікативної взаємодії. Лінгвокультурний аспект дослідження даних речень ґрунтується на застосуванні сукупності аналітич­них прийомів (тактик), що використовуються під час аналізу взаємозв’язку мови та культури. Широта діапазону взаємодії мови та культури зумовлює застосування різноаспектних методів аналізу мовного матеріалу. У нашій роботі застосовується: структурно-семантичний аналіз мовної одиниці із подальшим встановленням семантичної структури речення та визначенням стереотипів мовленнєвої поведінки суб’єктів; відкрите інтерв’ю, анкетування, пов’язані зі встановленням та інтерпретацією мовленнєвої взаємодії представників конкретного етносу. В роботі враховані елементи кількісного аналізу, дані якого сприяли об’єктивності теоретичних положень та висновків.
Матеріалом дослідження слугували фрагменти діалогів із художніх творів сучасних німецьких і австрійських авторів ХХ століття (36 найменувань). Усього було проаналізовано близько 2000 прикладів, одержаних методом загальної вибірки із романів, оповідань, драматургічних творів.
Наукова новизна дисертації полягає, насамперед, у тому, що її проблематика перебуває у руслі сучасних лінгвістичних студій. Вперше речення усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом досліджуються комплексно в аспектах синтаксису, семантики, когнітивної прагматики та лінгвокультурології. Встановлено низку структурно-семантичних моделей з претеритальним кон’юнктивом, визначено роль кон’юнктива у структурній та семантичній орга­ні­зації речення-моделі, прагматичного змісту та лінгвокультурної своєрідності, лінгвістичний та лінгвокультурологічний статус німецького речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що комплексне дослід­ження групи речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві є по­даль­шим кроком до всебічного наукового вивчення окремого класу синтаксичних одиниць сучасної німецької мови. В аспекті лінгвопрагматики результати дослідження речень даного типу поглиблюють теорію мовленнєвих актів, а в аспекті лінгвокультурології сприяють визначенню національної специфіки їхнього вживання в куль­турному просторі Німеччини.
Практична цінність. Матеріал дисертації може знайти застосування у спецкурсах з питань теорії комунікації, соціолінгвістики, функціо­нальної граматики, культури мовлення. У прикладному аспекті резуль­тати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики ні­мецької мови як рекомендації для удосконалення техніки побудови мов­лення у різних ситуативних умовах, формування та розвитку комуні­ка­тивної компетенції, розвитку діалогічного мовлення, що продиктовано потребою пізнання специфіки національної культури спілкування.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорю­валися на засіданнях кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20042008 рр.), на міжнародних конференціях: „Соціо­культурні аспекти навчання інозем­них мов” (Тернопіль, 2004 р.), „Семіотика культури / тексту в етнонаціо­нальних картинах світу” (Київ, 2004 р.), „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004 р.), „Мовні і концептуальні картини світу” (Київ, 2004), „Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005 р.), „Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005 р.). „Міжнародна наукова конференція до 75-річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (1939-1999)” (Київ, 2006 р.), Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (Київ, 2006 р.), „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007 р.), „Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007 р.), „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у одинадцятьох наукових статтях, вісім з яких, опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Усі публікації виконано одноосібно.

На захист винесено такі положення:
1. Конструкції типу ... da wären wir ... ; ... das hätten wir... ; ... wie wäre es mit ... ; ... ich hätte gern ... ; ... ich würde ... ; ... es wäre утворюють окрему групу синтаксичних одиниць сучасної німецької мови. До формальних і семантичних ознак речення, ядро якого складають зазначені конструкції, належить форма претеритального кон’юнктива та значення „ввічливість”. Ці ознаки визначають формальну та семантичну індивідуальність речень даного типу, їхній усталений статус. Синтактико-семантична особливість цих речень характеризується низкою варіантних і субваріантних моделей, побудованих на основі ієрархічних зв’язків
Усталені конструкції з претеритальним кон’юнктивом утворюють окрему синтактико-семантичну категорію сучасної німецької мови.
2. Когнітивна структура усталених конструкцій з претеритальним кон’юнктивом є інструментом пізнання ситуації взаємодії. Етапи пізнання ґрунтуються на конвенціональному характері мови як об’єктивному чиннику (учасники акту оперують типовими мовленнєвими формулами) та на загальній і мовній компетенції адресанта та адресата як суб’єктивному чиннику.
Усталені структури (речення) після етапів організації та становлення, частотного вживання та усвідомлення у межах мови як засобу комунікації перетворилися в ефективні формули мовленнєвої поведінки із визначеною мотивацією, прогнозованими позитивними імпульсами та відповідним відтінком перлокутивного акту.
3. Усталений характер речень-моделей у межах актомовленнєвої інтенції зумовлює переважно константні зв’язки між реченням-моделлю та значенням мовленнєвої інтенції. Вибір, уживання конкретного речення-моделі співвідноситься переважно з одним (двома) інтенційним(и) значенням(и). Зміст постактомовленнєвої інтенції визначається на основі екстралінгвістичної інформації, у межах якої фігурує речення-висловлення.
4. Речення-моделі даного формату виявляють переважно константні семантико-логічні зв’язки та типові види іллокутивних актів. Зміст іллокутивного компонента утворюють: лексичне та граматичне значення ядерних компонентів (wäre, hätte, würde) та інших лексем у межах речення, а також зовнішня синтаксична структура речення. „Нейтральний” контекст утворює типову ситуацію, яка, відповідно, зумовлює вираження реченням типового іллокутивного значення, що надає можливість визначити типові мовленнєві формули (Sprachformeln).
5. Ефективність уживання таких речень-моделей зумовлена: 1)фактором типовості ситуації; 2) статусом самого речення як мовленнєвого прототипу ввічливості; 3) фактором зацікавленості адресата у здійсненні того, що є предметом задуму адресанта; 4)комунікативною компетентністю адресанта та адресата.
Речення такого формату ми відносимо до корпусу нормативних оцінних одиниць, які відбивають типові ситуації взаємодії та визначають ефективність мовленнєвої дії.
6. Усталені речення-моделі з претеритальним кон’юнктивом характеризуються семою „ввічливість”, що зумовлює ввічливу форму звертання, запитання, відповіді, прохання, вдячності тощо. „Ввічливість” є категоріальною (семантико-прагматичною) ознакою таких речень.
7. Усталені речення-моделі з претеритальним кон’юнктивом отримують статус лінгвокультурних одиниць. Вони відображають структурну своєрідність німецької мови. У когнітивно-прагматичному аспекті такі конструкції набули еталонного, образного характеру; відбивають результат пізнавального досвіду німецького народу, риси його духовної культури.
Обсяг і структура роботи. Дисертація (193 сторінки, з них 170 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаної наукової літератури (198 найменувань) та списку художньої літератури (36 позицій).
У Вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються об'єкт та предмет дослідження, формулюються мета та завдання дисертації, пояс­нюються наукова новизна роботи, теоретичне значення та практична цінність, додано перелік винесених на захист положень, методика дослідження, наво­дяться дані про апробацію резуль­татів дослідження.
У Розділі 1 визначаються тема, страте­гія і тактика дослід­ження, концептуальний апарат, необхідний для розв’­язан­ня поставлених у роботі завдань; подається короткий огляд проб­лемних питань з лінгвістичної прагматики, зокрема, теорії мовлен­нєвих актів, визнача­ють­ся питання, спрямовані на дослідження лінгвокультурних особливостей устале­них конст­рукцій з претеритальним кон’юнктивом, зазначається перспектива такого напря­му вивчення мовних фактів.
У Розділі 2 досліджуються конкретні групи усталених конструкцій з претеритальним кон’юнктивом. Аналіз прово­диться у структурно-семантичному аспекті, мета якого полягає у встановленні, систематизації та визначенні структурних та семантичних ознак речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві, встановленні та визначенні речень-моделей, інтерпретації ролі форми кон’юнктива у вираженні особливостей синтаксичної та семантичної структури речення-моделі.
У Розділі 3 визначаються: когнітивні умови організації речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві, прагматичні характеристики, роль форми кон’юнктива у вираженні складових прагматики речення, у тому числі значення „ввічливості”; лінгвокультурна специфіка усталених речень-моделей з претеритальним кон’юнктивом у сучасному німецькому лінгвокультурному просторі.

У Загальних висновках підсумовуються результати дослідження, визначаються можливості їхнього практичного застосування, окреслюється перспектива подаль­шого вивчення.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасні тенденції розвитку лінгвістики з її підвищеним інтересом до всебічного вивчення національної специфіки функціонування мовних одиниць визначили необхідність написання цієї дисертації. Її мета полягала у дослідженні усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом (у межах речення-моделі як одиниці мови та мовлення) у структурно-семантичному, когнітивно-прагматичному та лінвокультурному аспектах.
1. Усталена синтаксична конструкція з претеритальним кон’юнктивом типу ... da wären wir ... ; ... das hätten wir ... ; ... wie wäre es mit ... ; ... ich hätte gern ... ; ... ich würde ... ; ... es wäre ... розглядається у роботі як складне утворення з трьох і більше граматичних форм (словоформ). У формальному аспекті статус усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом визначається індивідуальними ознаками у побудові, а також усталеністю високим ступенем синтаксичної та семантичної взаємодії компонентів.
В основі „усталеності” (Festigkeit) конструкції лежить чинник „частоти вживання” (Gebräuchlichkeit) у мовному середовищі. „Усталеність” виявляє себе на структурному, психолінгвістичному, прагматичному рівнях. Зазначені конструкції пройшли довгий шлях розвитку, що зумовило „кристалізацію” її структурно-семантичної основи. Рушійною силою „кристалізації” є людський чинник, який на кожному етапі розвитку явища знаходив відповідну мовну об’єктивацію.
2. У результаті структурно-семантичного аспекту дослідження об’єкта встановлено 21 конструкцію усталеного типу з присудком у формі претеритального кон’юнктива (Präterit, Plusquamperfekt, Konditionalis 1) та обмеженого числа словоформ, якими виражений підмет (вказівний займенник es / das, прислівник da / soweit, особовий займенник ich / wir / Sie).
На основі лексико-граматичної форми дієслова, його спільних та індивідуальних ознак встановлено 5 груп конструкцій з присудком у формі: 1) wäre ; 2) möchte ... ; 3) hätte ; 4) würde ; 5) müsste . Ці конструкції були визначені як основа (ядро) лінійного каркасу відповідного речення. Вони стали базовим конкретним матеріалом дослідження особливостей структури, семантики, прагматики речення та його лінгвокультурних особливостей.
У структурно-семантичному аспекті значущість ролі словоформи кон’юнктива полягає в організації речення (Da wären wir am Ziel ... / Wie wäre es mit einem Spaziergang? / Ich hätte gern diese Schuhe / Ich hätte Sie gern gesprochen ... / Ich würde Ihnen anderes vorschlagen ... ). Форма кон’юнктива індивідуалізує кон’юнктивне речення та протиставляє його аналогічному (у структурному плані) індикативному реченню (Es wäre gut /besser → Es ist gut /besser; Ich wäre Ihnen dankbar → Ich bin Ihnen dankbar). Порівняння всього встановленого ряду кон’юнктивних речень з аналогічним рядом речень в індикативі свідчить про структурну та семантичну індивідуальність речення в кон’юнктиві, а також визначає об’єктивну основу (природу) його усталеності.
Встановлення семантично релевантних ознак речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’­юнк­тиві, визначення ролі кон’юнктива в реалізації індивідуального модального значення речення-моделі, встановлення «фонду» семантичних моделей німецького речення усталеної конструкції з кон’юнктивом свідчать про системні зв’язки конкретних граматичних і лексичних одиниць у межах групи конкретних синтаксичних утворень (усталеної конструкції). Інтерпретація індивідуальних структурно-семантичних ознак речення тих, які дозволяють виокремити його від аналогічних за формальною структурою усталених речень іншого типу, визначають його синтаксичний статус. Сам процес встановлення та інтерпретації цих ознак засвідчує особливості синтаксису сучасної німецької мови.
У світлі сказаного є підстави стверджувати, що речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві слід розглядати як окрему синтактико-семантичну категорію у загальній системі німецької мови.
3. Когнітивна структура речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві визначається нами як інструмент пізнання ситуації взаємодії. Формування картини відображення задуманого відбувається на тлі врахування чинників лінгвального та нелінгвального планів. Для адресата процес пізнання нової для нього ситуації відбувається у вигляді сприйняття почутого (написаного) та розуміння смислу (задуму) адресанта. Етапи взаємодії ґрунтуються на конвенційному характері мови як об’єктивному чиннику, загальній та мовній компетенції адресанта та адресата як суб’єктивному чиннику. Для адресанта суб’єктивний чинник виявляє себе в тому, що він свідомо та відповідно до цілі обирає саме таку формулу, яка, на його думку, має привести до бажаного ефекту, а для адресата в його вмінні розпізнати смислове навантаження цієї формули.
Прагматичний зміст речення усталеної конструкції із претеритальним кон’юнктивом формують інтенційний, іллокутивний та перлокутивний компоненти.
Процес визначення інтенції мовця включає встановлення особливостей прояву актомовленнєвої інтенції та стратегічної (постактомовленнєвої) інтенції.
Усталений характер речень-моделей з претеритальним кон’юнктивом у межах актомовленнєвої інтенції зумовлює переважно константні зв’язки між реченням-моделлю та значенням мовленнєвої інтенції. Вибір та вживання конкретного речення-моделі співвідноситься переважно з одним (двома) інтенційним(и) значенням(и). Засобами вираження такого значення є комунікативний аспект синтаксичної форми речення-моделі та семантичний зміст речення. „Автономне” вираження прямого інтенційного значення окремими реченнями-моделями зумовлено високим ступенем їхньої усталеності. Зміст постактомовленнєвої (стратегічної) інтенції визначається на основі екстралінгвістичної інформації, у межах якої фігурує речення-висловлення.
Зміст інтенції речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві може мати як прямий, так і „не-прямий” (непрямий / імпліцитний) характер. Уживання конструкції з „прихованим” змістом кінцевого етапу інтенції пов’язане з наміром мовця уникнути категоричності в спілкуванні. Речення-висловлення такого формату не наказують, не примушують, не зобов’язують, не вимагають. Мовець не переймає функцію прийняття рішень, а залишає вибір за співрозмовником, сподіваючись на його прихильність, порядність. Він апелює до кращих рис характеру партнера по спілкуванню, викликає у нього приємні емоції, підіймає самоповагу.
Речення-моделі усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом виявляють переважно константні семантико-логічні зв’язки та типові види іллокутивних актів.
Зміст мовленнєвої дії утворює лексичне та граматичне значення ядерних компонентів (wäre, hätte, würde) та інших лексем у межах речення, а також його зовнішня синтаксична структура. „Нейтральний” контекст утворює типову ситуацію, яка, відповідно, зумовлює вираження реченням типового іллокутивного значення, що надає можливість визначити прототипні мовленнєві формули (Sprachformeln).
Ситуативний контекст і мовне оточення можуть змінювати типові іллокутивні значення, їхню послідовність, а також бути основою іншого за типом утворення мовленнєвого акту у противагу тому, який є типовим для речення-моделі в „нейтральному” контексті. У такому випадку змінюється стилістика іллокутивного акту та смисл висловлення.
Ефективність уживання речення усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом зумовлено: 1) фактором типовості ситуацій, у яких воно вживаються; 2) статусом самого речення як мовленнєвого прототипу ввічливості; 3) фактором зацікавленості адресата в здійсненні того, що є предметом задуму адресанта (спостерігається збіг інтересів учасників взаємодії); 4) комунікативною компетентністю адресата. Названі фактори дозволяють віднести речення усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом до корпусу таких нормативних оцінних одиниць сучасної німецької мови, які відбивають типові ситуації взаємодії та сприяють ефективності мовленнєвої дії.
Речення даного формату характеризуються спільною семантичною ознакою „ввічливість. Увічливість як атрибутивна ознака іллокутивного акту підкреслює ввічливу форму звертання, запитання, відповіді, прохання, вдячності тощо. В умовах „нейтрального” контексту ввічливість свідчить про бажання мовця до співробітництва, є тактичним кроком до результативної взаємодії, усе частіше стає соціально-культурною нормою поведінки.
Увічливість розглядається нами як категоріальна ознака речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві. Речення з такою ознакою має „власне” культурне поле функціонування, чітку прагматичну спрямованість, національну специфіку прояву.
Завдяки своїй усталеності та прототипності, речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві мають широку сферу вживання, чітко визначену іллокутивну силу, зумовлюють у звичайній, прототипній, ситуації позитивну реакцію адресата. Такі формули підкреслюють намагання мовця бути толерантним до партнера, з повагою ставитися до його точки зору, а в разі непогодження з „чужою” думкою (поведінкою) висловити своє ставлення до змісту почутого у ввічливій, необразливій, формі.
Прототипний характер сфери вживання речень усталеної конструкції з претеритальним кон’юнктивом, їхні системні (типові) когнітивно-прагматичні зв’язки дають можливість стверджувати, що дані мовленнєві утворення є тими лінгвокультурними одиницями, які, з одного боку, відображають одну з особливостей сучасної німецької мови (її структурну своєрідність), а з іншого, на основі когнітивної природи утворення, розвитку та закріплення за певними сферами вживання, ситуативно-зумовленими ситуаціями взаємодії є типовою ознакою поведінки людини як представника певного народу. Вони ідентифікуються як специфічні усталені утворення з типовою функціональною спрямованістю та своєрідним національно-культурним змістом.
Подальше вивчення речень з усталеною конструкцією у претеритальному кон’юнктиві бажано спрямувати на поглиблення їхніх когнітивно-прагматичних властивостей насамперед, таких, що розкривають специфіку їхнього вживання як еталону та відбивають результат пізнавального та емоційного досвіду німецького народу, риси його матеріальної та духовної культури.

СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адмони В.Г. Строй современного немецкого языка/Владимир Григорьевич Адмони. — Л.: Просвещение, 1972. — 312 с.
2. Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого языка / Владимир Григорьевич Адмони. — Л. : Наука, 1973. — 366 с.
3. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики /Владимир Григорьевич Адмони. — Л.: Наука, 1988. — 239 с.
4. Акуленко В.В. Світова лінгвістика ХХ—ХХІ століть: міжнародне взаємопорозуміння та його обмеженість / В.В.Акуленко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2006. — № 1. — С. 3—10.
5. Андерш Й.Ф. Синтактико-семантичне моделювання простого речення (на матеріалі чеської та української мов) / Й.Ф. Андерш// Зіставне дослідження української, чеської та російської мов. — К.: Наукова дума, 1987. — С. 97—111.
6. Арутюнова, Н. Д. О минимальной единице грамматической системы / Н. Д. Арутюнова // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. — М.: Наука, 1969. — С. 27—45.
7. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы / Н.Д. Арутюнова. — М.: Наука, 1976. — 383 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. — М.: Языки русской культуры, 1999. — 896 с.
9. Арутюнова Н.Д. Прагматика / НинаДавидовна Арутюнова // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. В.Н. Ярцева]. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. — С. 389—390.
10.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / АллаДмитриевна Белова. — Киев: Логос, 2003. — 304 с.
11.Бехта І.А. Дискурс у світлі когнітивно-дискурсивної парадигми / І.А.Бехта // Нова філологія. — 2003. — № 1 (16). — С. 12—22.
12.Бєлова А.Д. Лінгвістичні прогнози і перспективи у ХХІ столітті / А.Д.Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: ЦНДВІМ НАНУ.— 2006. — № 1. — С. 22—31.
13.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня докт.філол.наук: 10.02.04 „Германські мови” / О.Л. Бєссонова. — К., 2003. — 39 с.
14.Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения / Валентин Васильевич Богданов. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. — 204 с.
15.Богданов В. В. Классификация речевых актов / В.В. Богданов // Личностные аспекты речового общения: [межвуз. сб. науч. трудов]. Калинин: Калининск. гос. ун-т. — 1989. — С. 25—37.
16.Богин Г.И. Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов : автореф. дис на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 „Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика” / ГеоргийИсаевич Богин. — Л., 1984. — 31с.
17.Булыгина Т.В. Модель / Т.В.Булыгина, А.Д.Шмелев // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 304—305.
18.Булыгина Т. В., Шмелев А. Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т.В.Булыгина, А.Д.Шмелев. — М.: Языки русской культуры, 1997. — 576 с.
19.Ван Валин Р.Д. Взаимодействие синтаксиса, семантики и прагматики в грамматических системах: развитие инструментария в ХХ веке / Р.Д.Ван Валин // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9: Филология. — 1996. — № 5. — С. 111—123.
20.Вандервекен Д. Небуквальные речевые акты / Д. Вандервекен; [пер. с анг. О.М. Бессоновой] // Концептуализация и смысл: [cб. науч. тр.]. — Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1990. — С. 31—36.
21.Володина М.Н. Основные направления когнитивной лингвистики в Германии / М.Н. Володина // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9 : Филология. — 1994. — № 6. — С.9—14.
22.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / ЕленаМоисеевна Вольф / [oтв. ред. Г.В. Степанов]. — М.: Наука, 1985. — 228 с.
23.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / СергейГригорьевичВоркачев. — М.: Гнозис, 2004. — 236 с.
24.Воробьев В.В.Культурологическая парадигма русского языка: Теория описания языка и культуры во взаимодействии / ВладимирВасильевичВоробьев. — М.: Ин-т русск. языка им. А.С.Пушкина, 1994. — 75 с.
25.Воробьев В.В. Лингвокультурология : (теория и методы) / ВладимирВасильевичВоробьев. — М. : Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. — 331 с.
26.Гак В.Г. Высказывание и ситуация / ВладимирГригорьевичГак // Проблемы структурной лингвистики. — М.: Наука, 1972. — С. 70—115.
27.Гак В. Г. Языковые преобразования / Владимир ГригорьевичГак. — М.: Шк. „Языки русской культуры”, 1998. — 768 с.
28.Герасимов В.И. На пути к когнитивной модели языка / В.И.Герасимов, В.В. Петров // Новое в зарубежной лингвистике. — М.: Прогресс, 1988. — С. 5—11.
29.Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П.Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. 16. Лингвистическая прагматика. — М.: Прогресс, 1985. — С. 217—235.
30.Гулыга Е.В. Теория сложноподчиненного предложения в современном немецком языке / ЕленаВладимировна Гулыга. — М.: Наука, 1971. — 206 с.
31.Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм Гумбольдт. — М.: Прогресс, 1984. — 400 с.
32.Данеш Ф. К семантике основных синтаксических форма­ций / Ф.Данеш, К.Гаузенблас // Грамматическое описание славянских языков. — М.: Наука, 1974. — С. 90—97.
33.Дейк Т. ван. Стратегии понимания связного текста / Т.ван Дейк : [пер. с анг. В.Б.Смиренского] // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. — М.: Прогресс, 1988. — С. 153—211.
34.Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация : [сб. работ] / Т.ван Дейк ; [сост. В.В. Петрова, пер. с англ. под ред. В.И. Герасимова ; вступ. ст. Ю.Н.Караулова, В.В.Петрова]. — М.: Прогресс, 1989, — 310 с.
35.Демьянков В.З. „Теория речевых актов” в контексте современной зарубежной лингвистической литературы (обзор направлений) / В.З.Демьянков // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М.: Прогресс, 1986. — С. 223—234.
36.Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В.З.Демьянков // Вопросы языкознания. — 1994. — № 4. — С. 17—33.
37.Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века / В.З.Демьянков // Язык и наука конца ХХ века. — М. : МГУ, 1995. — С. 239—320.
38.Демьянков В.З. Функционализм в зарубежной лингвистике конца 20 века [Електронний ресурс] / В.З.Демьянков. — 2000. — Режим доступу до ст. :
http: // www. Infolex.ru/Func.htm.
39.Дигоева Э. В. Когнитивная прагматика как новое направление в изучении языка / Э. В. Дигоева // Когнитивные аспекты языковой категоризации. — Рязань: Изд-во РГПУ, 2000. — С. 25—26.
40.Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / ТамараМоисеевна Дридзе : [учеб. пособие для вузов по спец. „Журналистика”] — М.: Высш. школа, 1980. — 224 с.
41.Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен : [пер. с анг. В.В. Пассека и С.П.Сафроновой / под ред. и с предисл. Б.А.Ильиша]. — М. : Изд-во иностр. л-ры, 1958. — 404с.
42.Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С.А.Жаботинская // Лінгвістичні студії. — Вип. ІІ. — Черкаси: Сіяч, 1997. — С. 3—7.
43.Жеребков В.А. Глагол. Пособие по грамматике немецкого языка для ин-тов и фак. иностр. яз./ Вадим Александрович Жеребков. — М. : Высш. шк., 1977. — 192 с.
44.Заботкина В.И. О когнитивно-прагматическом подходе к лексикологическим исследованиям / ВераИвановна Заботкина // Материалы Круглого стола, посвященного юбилею Е.С. Кубряковой по тематике ее исследований „Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации)”. — М., 1997. — С. 31—33.
45.Залевская А.А. Введение в психолингвистику / АлександраАлександровнаЗалевская. — М.: РГГУ, 2000. — 382с.
46.Забавников В.Н. О двух уровнях конвенциональности языка в коммуникативно-ориентированной грамматике / В.Н. Забавников // ФН. — 1982. — № 2. — С. 80—83.
47.Зиндер Л. Р. Современный немецкий язык / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева // Из-во литературы на иностранных языках. — М., 1957. — 420 с.
48.Ивин А. А. Логика : [учеб. для студ. вузов] / АлександрАрхиповичИвин. — М.: Гардарики, 2002. — 347 с.
49.Карабан В.И. Сложные речевые единицы / ВячеславИвановичКарабан. — К.: Вища школа, 1989. — 132 с.
50.Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / ВладимирИльичКарасик. — Волгоград: Перемена, 2002. — 477 с.
51.Карнап Р. Значение и необходимость / РудольфКарнап. — М.: ИИЛ, 1959. — 382 с.
52.Кобозева И.М. Лингвистическая семантика : [учебное пособие] / ИринаМихайловнаКобозева. — М.: Эдиториал УРСС, 2000. — 352 с.
53.Козловский В.В. Предложения с конъюнктивом (структура, семантика, прагматика) : [монография] / ВикторВладимиревичКозловский. — Черновцы: Рута, 1997. — 281 с.
54.Козловський В.В. Семантика і прагматика речення (на матеріалі німецького речення з кон’юнктивом) / В.В.Козловський // Дискурс іноземної комунікації : [колективна монографія]. — Львів : Видавництво Львів. націон. ун-ту імені Івана Франка, 2001. — С.140—146.
55.Козловський В.В. Слово і концепт: семантичний і концептуальний аспекти (порівняльна характеристика) / В.В.Козловський // Збірник наук. праць Київ. націон. ун-ту імені Тараса Шевченка. — К.: ВПЦ „Київський університет”, 2004. — С. 231—235.
56.Козловський В. В. Структура лінгвокультурного концепту (на матеріалі сучасної німецької мови) / В.В.Козловський // Збірник наук. праць Київ. націон. ун-ту імені Тараса Шевченка. — К.: ВПЦ „Київський університет”, 2005. — С. 196—200.
57.Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка / ЛеонидПетрович Крысин. — М.: Наука, 1989. — 188с.
58.Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира/ Е.С.Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. — М.: Наука, 1988. — С. 141—189.
59.Кубрякова Е. С. Язык пространства и пространство языка (к постановке проблемы) / Е.С.Кубрякова //Изв. РАН. Сер. лит. и языка. — 1997. — № 3. — С. 22—31.
60.Кубрякова Е. С. Семантика в когнитивной лингвистике (о концепте контейнера и формах его объективации в языке) / Е.С.Кубрякова // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. — 1999. — Т. 58, № 6. — С. 3—12.
61.Кубрякова Е. С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики / Е.С.Кубрякова // Вопросы когнитивной лингвистики. — 2004. — № 1. — С. 6—17.
62.Кубрякова Е. С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : части речи с когнитивной точки зрения. Роль яз. в познании мира / Елена СамойловнаКубрякова. — М. : Яз. славян. культуры, 2004. — 555 с. — (Язык. Семиотика. Культура / Ин-т языкознания Рос. акад. наук).
63.Лабов У. Отражение социальных процессов в языковых структурах / УильямЛабов // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. 7. Социолингвистика. — М.: Прогресс, 1975. — С. 320—335.
64.Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Джордж Лакофф, М.Джонсон // Теория метафоры. — М., 1990. — С. 387—415.
65.Леонтьев А. А. Общественные функции языка и его функциональные эквиваленты / АлексейАлексеевичЛеонтьев // Язык и общество. — М.: Прогресс, 1968. — С. 96—112.
66.Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / АлексейАлексеевичЛеонтьев. — М. : Просвещение, 1969. — 214 с.
67.Леонтьев А. А. Психология общения / АлексейАлексеевичЛеонтьев. — Тарту, 1976. — 220 с.
68.Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / АлексейАлексеевичЛеонтьев. — М.: