ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕГАКОНЦЕПТІВ ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі інновацій віртуальної реальності)

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Таценко Наталія Віталіївна

УДК 811.111: 81’42

ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕГАКОНЦЕПТІВ ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
(на матеріалі інновацій віртуальної реальності)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Зацний Юрій Антонович

Запоріжжя 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................4
ВСТУП.............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКОГНІТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У МОВІ.....................................................14
1.1. Англійська мова як динамічний та багатомірний феномен...........14
1.1.1. Організація мовно-мисленнєвого простору.........................20
1.1.2. Метамова віртуальної реальності..........................................27
1.2. Категоризація і концептуалізація як базові когнітивні процеси.....30
1.3. Концептосистема віртуальної реальності..........................................45
1.4. Когнітивна лінгвістика й актуальні проблеми англійської
неології..................................................................................................56
1.5. Антропоцентричні параметри мовних інновацій .........................64
Висновки до першого розділу.....................................................................69
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОРУ ТА ЧАСУ ІННОВАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ МЕТАМОВИ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ...................................................................72
2.1. ПРОСТІР та ЧАС як інгерентні атрибути віртуальної
реальності..............................................................................................72
2.1.1. Мегаконцепт ПРОСТІР як об’єкт лінгвістичного
дослідження............................................................................77
2.1.2. Мегаконцепт ЧАС як об’єкт лінгвістичного дослідження....81
2.2. Польова організація ПРОСТОРУ та ЧАСУ в концептосистемі
віртуальної реальності.........................................................................84
2.2.1. Концептуальне поле ПРОСТОРУ.......................................85
2.2.2. Концептуальне поле ЧАСУ......................................................96
Висновки до другого розділу...................................................................115
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ МЕТАМОВИ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ............................................................................................118
3.1. ІНФОРМАЦІЯ як категорія сучасного світу...................................118
3.1.1. Роль і місце Інтернету в розповсюдженні ІНФОРМАЦІЇ....122
3.2. Концептуальне поле мегаконцепту ІНФОРМАЦІЯ в
концептосистемі віртуальної реальності.........................................126
3.2.1. Концепт ЗНАННЯ..................................................................126
3.2.2. Концепт ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА.....................................128
3.2.3. Концептуальна ознака СПОТВОРЕННЯ.............................133
3.2.4. Концептуальна ознака ВПЛИВ.............................................143
3.2.5. Когнітивний процес ПЕРЕДАЧА.........................................157
3.2.6. Когнітивний процес ПОШУК...............................................159
Висновки до третього розділу..................................................................166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................174
ДОДАТКИ..................................................................................................218

ВСТУП

Сьогодення позначено становленням нового інформаційного суспільства, яке змінило суспільство постіндустріальне. У новій інформогенній” цивілізації стратегія міждисциплінарного синтезу та інтерес до некласичних методів і тем привели дослідників до вивчення сфери комп’ютерних технологій як специфічного мовного та буттєвого феномену. Проблема комунікації людини за допомогою новітніх технологій є вельми актуальною завдяки антропоцентричному спрямуванню лінгвістичної науки [13; 17; 79; 94; 142; 162; 263].
Когнітивний напрям, що укорінився в сучасному мовознавстві і спирається на попередній досвід традиційних лінгвістичних досліджень [20; 35; 180; 181; 196; 291], дозволяє виявити ментальні основи мовних явищ і розширити погляд на неологію як галузь лінгвістики. Вивчаються механізми породження мовних одиниць та когнітивні аспекти їхнього формування і функціонування [5; 49; 196; 244; 246; 323; 355], реконструкції ментальних структур (концептів, фреймів, гештальтів, сценаріїв), які є підґрунтям створення мовних одиниць [30; 78; 81; 154; 174; 177; 185; 227; 313].
Дослідження процесу появи нових слів і значень на концептуальному рівні дозволяє пролити світло на проблему організації концептуальної та мовної картин світу. Наявні праці таких дослідників англійської неології, як І. В. Андрусяк, Ю. О. Жлуктенко, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний,
А. Е. Левицький, Р. К. Махачашвілі, О. М. Позднякова, М. М. Полюжин,
О. В. Ребрій [5; 6; 84; 85; 87; 89; 90; 97; 99; 100; 161; 163; 187; 188; 213; 215; 216; 217; 233; 234] та інші переконливо свідчать про назрілу потребу вивчення й опису номінативного потенціалу неологізмів як похідних концептуалізації дійсності з урахуванням принципу мінливості концептосистем.
На тлі активізації когнітивних розвідок відбувається становлення нового конструктивного лінгвістичного методу концептуального аналізу, підґрунтям якого є методологія раціоналізму та функціоналізму, загальні наукові процедури формалізації, ідеалізації й моделювання [246, с. 49]. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням, в основі якого лежить концептуальний аналіз знань про об’єкти техногенної дійсності, опис структур цих знань інноваційними засобами англійської метамови віртуальної реальності.
Концептосистема віртуальної реальності як область, що швидко розвивається, потребує всебічного лінгвокогнітивного аналізу. До недавнього часу лінгвокогнітологія залишала поза увагою такі базові концепти віртуальної реальності, як ПРОСТІР, ЧАС та ІНФОРМАЦІЯ. Необхідність дослідження неологічної мовної реалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ пов’язана з їх онтологічним статусом, який проявляється
в багатовекторній інтерпретації та наявності їх філософського, семіотичного, лінгвального та когнітивного аспектів, а також їх здатністю впливати на концептосферу англомовного суспільства.
Актуальність даної роботи зумовлена її спрямованістю надослідження когнітивних основ семантики неологізмів, що пов’язані зісферою комп’ютерних технологій. Крім того, існує необхідність концептуального аналізу мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ як базових категоріальних концептів віртуальної реальності. Своєчасність роботи визначається відсутністю лінгвістичних розвідок, які б студіювали засоби реалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ на матеріалі інновацій віртуальної реальності. Науковий пошук також пов’язаний зтакими актуальними проблемами сучасної лінгвістики, як вивчення процесів отримання, відображення та зберігання інформації в мовних формах, дослідження номінативної діяльності людини, процесів кількісних та якісних відмінностей словотвору в різних комунікативних сферах.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження виконане в рамках комплексної наукової теми, що розробляється на факультеті іноземної філології Запорізького національного університету Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код держреєстрації 0103U002181), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Метою дослідження є розкриття неологічної мовної реалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ, моделювання їх концептуальних полів в концептосистемі віртуальної реальності.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- обґрунтувати термінологічний апарат дослідження, релевантний
уконтексті лінгвокогнітивного підходу до неології;
- визначити статус мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ як інгерентних атрибутів віртуальної реальності в умовах становлення нової техногенної цивілізації;
- проаналізувати інвентар новоутворень, які вербалізують мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності;
- виокремити типи ментальних структур, що лежать в основі семантики неологізмів, які вербалізують мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ, із залученням фреймового аналізу;
- побудувати концептуальні поля мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в концептосистемі віртуальної реальності;
- здійснити кількісний аналіз неологічної вербалізації мегаконцептів
ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності.
Об’єктом дослідження в дисертації постають мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ, вербалізовані інноваційними засобами метамови віртуальної реальності.
Предмет дослідження складають когнітивні, структурні та семантичні параметри неологічної реалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності.
Матеріал дослідження становлять близько 2000 неологізмів англійської мови, що пов’язані зі сферою новітніх комп’ютерних технологій, які були відібрані з сучасних англомовних періодичних видань, лексикографічних видань та лексикографічних реєстрів електронного формату.
Методологічним підґрунтям дослідження є антропоцентрична, когнітивно-комунікативна парадигма в лінгвістиці, теорія функціоналізму, що, з урахуванням інтеграції мовознавчих підходів, надає комплексності та системності аналізу функціонування інновацій у сучасній англійській мові.
Комплексний характер дослідження зумовлює використання низки методик і методів традиційної функціонально-семантичної парадигми: дефінітивного, компаративного, дескриптивного, типологічного, компонентного аналізу, методики лексичної трансформації, фразеологічної ідентифікації, етимологічного аналізу для інвентаризації, систематизації та параметризації неологізмів метамови віртуальної реальності, кількісного аналізу для встановлення кількісних співвідношень неологічної вербалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності; когнітивної парадигми: методики фреймового моделювання для представлення когнітивної моделі мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в концептосистемі віртуальної реальності, концептуального аналізу для моделювання та опису концептуальних полів мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ.
Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає в тому, що в дослідженні вперше встановлено специфіку неологічної вербалізації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності на новітньому фактичному матеріалі з використанням лінгвокогнітивної антропоцентричної парадигми, семасіологічного та ономасіологічного підходів. Здійснена в дослідженні класифікація неологізмів та вербалізованих ними концептів дозволила реконструювати ту частину концептосфери англомовного суспільства, яка є відображенням базових параметрів віртуальної реальності. Крім того, в дисертації вперше визначені механізми творення й модифікації мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності, побудовані їх концептуальні поля із залученням фреймового аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів відбита в положеннях, що виносяться на захист:
1. Метамова віртуальної реальності як одна з ділянок мовної картини світу служить для опису та маніфестації віртуального буття. Вона будується як термінологічна система, засобами якої досліджується специфіка комп’ютерних технологій як головної науково-технічної галузі англомовного суспільства. Ключем до розуміння комплексної сутності метамови віртуальної реальності постає слово, і в першу чергу мовне новоутворення неологізм.
2. Базовими мегаконцептами концептосистеми віртуальної реальності як фрагменту концептосфери англомовного суспільства є ПРОСТІР, ЧАС та ІНФОРМАЦІЯ. Фреймова мережа концептуальних полів зазначених мегаконцептів є інтеграцією предметноцентричного, акціонального, таксономічного, компаративного та посесивного фреймів, які організовують інформацію, наявну в концептах різних рівнів абстракції. Система концептуальних полів ПРОСТОРУ, ЧАСУ та ІНФОРМАЦІЇ будується за ядерно-периферійним принципом.
3. До ядра концептуального поля мегаконцепту ПРОСТІР у концептосистемі віртуальної реальності належить образ-схема ВМІСТИЩЕ, в орбіту опису якої включаються когнітивні процеси НАКЛАДАННЯ та ПОДІЛ. Периферію мегаконцепту ПРОСТІР представлено бінарно упорядкованими концептами ЗОВНІ та УСЕРЕДИНІ.
4. Мегаконцепт ЧАС будується у вигляді концептуального поля наступним чином: мегаконцепт ЧАС спирається на ядерний концепт ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ЧАС та периферійний концепт МЕТРИЧНИЙ ЧАС. Концепт ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ЧАС деталізується за допомогою концептуальних ознак ЦИКЛІЧНІСТЬ, ЛІНІЙНІСТЬ (експлікується концептами ЛІНІЙНЕ МИНУЛЕ, ЛІНІЙНЕ МАЙБУТНЄ) та ШВИДКІСТЬ(є скалярною концептуальною структурою, що з’єднує минуле і майбутнє).
5. Польовий устрій мегаконцепту ІНФОРМАЦІЯ в концептосистемі віртуальної реальності задається ядерними концептами ЗНАННЯ та ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА. До ядра належать також концептуальні ознаки СПОТВОРЕННЯ та ВПЛИВ. Концептуальна ознака СПОТВОРЕННЯ реалізується у триєдності складових КІЛЬКІСТЬ, ЯКІСТЬ та МАНІПУЛЯЦІЯ. Концептуальна ознака ВПЛИВ експлікується складовими ХВОРОБА, СТРАХ, ГНІВ та АГРЕСІЯ. До периферії концептополя ІНФОРМАЦІЇ належать когнітивні процеси ПЕРЕДАЧА та ПОШУК.
6. Серед мовних неологічних засобів представлення досліджених мегаконцептів кількісно переважає мегаконцепт ІНФОРМАЦІЯ, який належить до найголовніших ресурсів створення, існування та розвитку віртуальної реальності. Мегаконцепт ІНФОРМАЦІЯ є домінантним
у концептосистемі віртуальної реальності, мірою розподілу знаньуПРОСТОРІ та ЧАСІ, мірою змін, котрими супроводжуються всі процеси віртуального буття.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його положення й висновки є внеском у розвиток когнітивної лінгвістики, зокрема, в подальшу розробку когнітивних основ неології як одногозрозділів теорії номінації, концептуальної семантики, фреймової семантики (виявлення когнітивних процесів, які лежать в основі семантики нових мовних одиниць, що вербалізують мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності). Опис та категоризація номінативного й концептуального просторів базових концептів віртуальної реальності в концептосфері англомовного суспільства є внескомулінгвоконцептологію. Виявлення семантичних змін комп’ютерних термінів сприяє розвитку та вирішенню актуальних проблем сучасної семантики і термінології англійської мови.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні таких нормативних курсів, як лексикологія англійської мови (розділи Слово, його структура та мотивація”, Розвиток лексичної системи мови”, Фразеологія”, Лексикографія”, Термінологія”) практика перекладу (розділ Лексичні проблеми перекладу”), а також на практичних заняттях з англійської мови. Висновки і положення дисертації сприяють розробці спецкурсів з проблем неології, когнітивної лінгвістики, когнітивної семантики, науково-технічного перекладу. Матеріали дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці, зокрема, при укладанні різноманітної довідкової літератури (підручників, словників та посібників з комп’ютерної лексики і фразеології), в науково-дослідницькій роботі та перекладацькій практиці.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на наукових конференціях різних рівнів репрезентації: на міжнародних: Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми 2005, 2007), Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя 2007), Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград 2008); на всеукраїнських: Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук професора Д.І. Квеселевича” (Житомир 2006), Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків 2008), Іноземна філологія у XXI столітті” (Запоріжжя 2008); на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького національного університету (2005-2008рр.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях України, та тезах конференції.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 220 сторінок (основний текст дисертації становить 173 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, лексикографічних джерел та джерел ілюстративного матеріалу. Дисертація містить 9 рисунків і 3 таблиці, а також 3 додатки. Список використаних джерел складається з 393 найменувань, у тому числі іноземними мовами 96 позицій. Список лексикографічних джерел включає 23 позиції, а джерел фактичного та ілюстративного матеріалу 89 найменувань.
У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність проведеного дослідження, подається мета та завдання дисертаційної роботи, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, окреслюється матеріал і методи дослідження, а також представляються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Лінгвокогнітивна характеристика інноваційних процесів у мові” висвітлюються теоретичні проблеми і поняття когнітивної лінгвістики, релевантні в контексті відповідного підходу до неології, порушуються актуальні проблеми створення нового слова, розглядається поняття неологізму з точки зору традиційної та когнітивної лінгвістики, надається визначення понять концептосфера”, концептосистема віртуальної реальності”, концептуальне поле”, метамова віртуальної реальності”.
У другому розділі Концептуальна характеристика ПРОСТОРУ та ЧАСУ інноваційними засобами метамови віртуальної реальності” аналізуються особливості неологічного втілення мегаконцептів ПРОСТІР та ЧАС у концептосистемі віртуальної реальності, будуються їх концептуальні поля, розробляється їх фреймова організація.
У третьому розділі Концептуальна характеристика ІНФОРМАЦІЇ інноваційними засобами метамови віртуальної реальності” виявлено шляхи неологічної актуалізації ІНФОРМАЦІЇ в концептосистемі віртуальної реальності; проаналізовано концептуальне поле мегаконцепту ІНФОРМАЦІЯ; висвітлено типи спотворення ІНФОРМАЦІЇ та їх мовне втілення; досліджено вплив мегаконцепту ІНФОРМАЦІЯ на фізичні та ментальні характеристики людини.
У загальних висновках представлені основні теоретичні положення та практичні результати дисертації; окреслюються можливі перспективи подальших досліджень з обраної тематики.

У додатках містяться таблиці, в яких подано приклади інновацій, що репрезентують мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в метамові віртуальної реальності.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ уконцептосистемі віртуальної реальності стимулювалося усвідомленням зростаючого впливу комп’ютерних технологій на сучасну англійську мову та необхідністю його розгляду крізь призму впливу на суспільну свідомість. Ми дійшли висновку, що концептуальна система віртуальної реальності, яка сьогодні знаходиться на периферії досліджень у когнітивній лінгвістиці, потребує комплексного відображення в сучасній англійській мові, поступове ускладнення метамови ВР вимагає когнітивного аналізу її інноваційних процесів.
Когнітивний підхід залишається на даному етапі розвитку науки про мову найбільш перспективним методологічним інструментом, який дозволяє проникнути в природу функціонування людського розуму шляхом звернення до мовних форм. Дослідження когнітивної функції мови полягає у вивченні процесів її створення і розуміння, типів когнітивних структур та їх мовних репрезентацій, мовних і концептуальних категорій тощо. Центральним поняттям лінгвокогнітології є концепт ідеальна сутність, що формується в свідомості людини у вигляді глобальної розумової одиниці, багатомірне ідеалізоване утворення, яке втілює культурно зумовлені уявлення етносу про світ та опредмечується системою мовних засобів.
Концептуальний простір ВР реалізується в метамові віртуальної реальності. ММВР це формалізована мова, яка будується як термінологічна система і слугує для опису та маніфестації буття ВР. Метамова віртуальної реальності є складним феноменом, в основі якого, з одного боку, лежать системні відношення між термінами, з іншого комп’ютерна лексика, тобто, ті слова і словосполучення, котрі використовуються під час опису різноманітних аспектів дослідження сфери комп’ютерних технологій.
ММВР характеризується значною пізнавальною потужністю та обов’язковою вмотивованістю мовних одиниць. Слово, і в першу чергу мовне новоутворення неологізм являє собою ключ до розуміння комплексної сутності метамови віртуальної реальності. Неологічна реалізація мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ уможливлює реконструкцію та опис номінативного і концептуального просторів віртуальної реальності.
Інтерпретаційне поле окремого концепту становить концептосфера етносу. Концептосфера визначається як об’єктивно існуюча сукупність вербально позначених і вербально не позначених, національно маркованих ментальних одиниць лінгвокультури, упорядкованих за принципом системності та організованих на засадах множинності, цілісності, зв’язку і структурованості.
Концептосистема віртуальної реальності є фрагментом концептосфери англомовного суспільства і визначається як система концептів віртуальної реальності, що перебувають у відношеннях і зв’язках між собою, утворюючи певну цілісність. Мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ є інгерентними атрибутами КСВР, що дозволяє говорити про їх органічну інтегрованість у концептосферу англомовного суспільства. У цьому сенсі мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ є невід’ємними компонентами концептуальної картини світу, відтвореної в мовній картині світу.
Концептосистема віртуальної реальності має підсистеми концептуальні поля що формуються за принципами структури, зв’язку та ієрархії. КП витлумачується як певний сегмент концептосфери етносу, що становить стійке угруповання типологічно і значеннєво однорідних та ієрархічно упорядкованих концептів, спеціалізованих на організації певних когнітивно-семантичних просторів. Через концептуальне поле як системорелевантне утворення медіального рівня встановлюється зв’язок між концептом, концептосистемою віртуальної реальності та концептосферою англомовного суспільства.
Ім’я концепту і назва КП можуть співпадати, але при спільності номінації окремі концепти й окремі концептополя різняться обсягом і характером своїх складових. Так, ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ є мегаконцептами і системогенними стрижнями однойменних концептополів: як мегаконцепти вони є стереоскопічними смисловими утвореннями, у яких релевантними виявляються понятійний, образний і ціннісний аспекти; як КП вони характеризуються багаторівневою системною організацією.
Система концептуальних полів мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ будується за ядерно-периферійним принципом. Ядерними є концепти, у поняттєвій структурі яких переважають семи, що конструюють мегаконцепти ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ, а периферійними концепти, семний набір яких корелює з іншими концептами.
Концептуальні поля мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ являють собою інтеграцію предметноцентричного, акціонального, таксономічного, компаративного та посесивного фреймів, які утворюють фреймову мережу й організовують її у вигляді взаємопов’язаних концептів різних рівнів абстракції, що є автономними і можуть функціонувати окремо один від одного в межах концептуального поля. Метод фреймової семантики дозволяє розкрити та проаналізувати неологізми ММВР; упорядкувати концепти, що організують концептуальні поля мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ; показати глибинні концептуальні структури, які лежать в основі семантики інновацій віртуальної реальності.
Концептуальне поле мегаконцепту ПРОСТІР у концептосистемі віртуальної реальності починається з конституювання ядерної образ-схеми ВМІСТИЩЕ, в орбіту опису якої включаються когнітивні процеси НАКЛАДАННЯ та ПОДІЛ. Периферію мегаконцепту ПРОСТІР становлять бінарно упорядковані концепти ЗОВНІ та УСЕРЕДИНІ.
Мегаконцепт ЧАС реалізується в концептосистемі віртуальної реальності у вигляді концептуального поля наступним чином: мегаконцепт ЧАС спирається на ядерний концепт ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ЧАС
та периферійний концепт МЕТРИЧНИЙ ЧАС. Концепт ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ЧАС деталізується за допомогою концептуальних ознак ЦИКЛІЧНІСТЬ, ЛІНІЙНІСТЬ (експлікується концептами ЛІНІЙНЕ МИНУЛЕ, ЛІНІЙНЕ МАЙБУТНЄ) та ШВИДКІСТЬ.
В концептосистемі віртуальної реальності ядро мегаконцепту ІНФОРМАЦІЯ становлять ядерні концепти ЗНАННЯ та ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА. До ядра належать також концептуальні ознаки СПОТВОРЕННЯ та ВПЛИВ. Концептуальна ознака СПОТВОРЕННЯ реалізується у триєдності концептуальних ознак КІЛЬКІСТЬ, ЯКІСТЬ та МАНІПУЛЯЦІЯ. Концептуальна ознака ВПЛИВ деталізується складовими ХВОРОБА, СТРАХ, ГНІВ, АГРЕСІЯ. Периферію концептополя ІНФОРМАЦІЇ представлено когнітивними процесами ПЕРЕДАЧА та ПОШУК.
З-поміж досліджених мегаконцептів концептосистеми віртуальної реальності значною перевагою в кількісному відношенні неологічного представлення вирізняється мегаконцепт ІНФОРМАЦІЯ, який належить до найголовніших ресурсів створення, існування та розвитку віртуальної реальності. Мегаконцепт ІНФОРМАЦІЯ є домінантним у концептосистемі віртуальної реальності, мірою розподілу знань у ПРОСТОРІ та ЧАСІ, мірою змін, котрими супроводжуються всі процеси віртуального буття.
ПРОСТІР техногенного буття формується внаслідок обмеженої здатності людини сприймати навколишній світ, що підтверджує антропоцентричну природу віртуальної системи координат”. ЧАС у ВР являє собою суб’єктивну категорію, що є носієм ідеї динамічного, лінійного вимірювання віртуального світу, в яку включено позицію користувача мовленнєвої особистості, уявлення якої про віртуальний ЧАС відносні, а тому мовне відбиття ідеї віртуального ЧАСУ має відносний характер.
Пропонований погляд на лінгво-когнітивні засади творення, функціонування і неологічної реалізації концептуальних полів мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в КСВР слугує доказом того, що проблема взаємопроникнення двох світів (віртуального і реального) залишається актуальною в свідомості людини та гідною подальшого вивчення. Перспективи дослідження передбачають ширший аналіз функціонування мегаконцептів ПРОСТІР, ЧАС, ІНФОРМАЦІЯ в сучасній лінгвістиці на матеріалі інновацій економічної, наукової, суспільно-політичної та повсякденної лексики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова З. А. Описание пространства-вместилища через активацию объёмно-пространственного фрейма во французском языке / З. А. Абдюкова // Коммуникативно-функциональное описание язика. Уфа : Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. С. 1216.
2. Аврорин В. А. Проблемы изучения функциональной стороны языка /
В. А. Аврорин. Л. : Наука, 1975. 275 с.
3. Агеев В. Н. Семиотика / В. Н. Агеев. М. : Издательство Весь мир”, 2002. 345 с.
4. Андрєєва І. О. Лінгвокогнітивні параметри концептуалізації простору засобами англійської фразеології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / І. О. Андрєєва. Одеський нац. ун-т ім. І. І.Мечникова. Одеса, 2007. 20 с.
5. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 /
І. В. Андрусяк. Ужгород, 2003. 223 с.
6. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу / І. В. Андрусяк // Проблеми романо-германської філології : Збірник наукових праць. Ужгород : Патент”, 2002. С. 1721.
7. Апалат Г. П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю
(на матеріалі сучасної англомовної преси) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Г. П. Апалат. Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 19 с.
8. Апресян Ю. Д. О языке толкований и семантических примитивах /
Ю. Д. Апресян // Изв. РАН. 1994. №4. С. 466484. (Серия Литература и язык” ; Т. 53).
9. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка : попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопр. языкознания, 1995. № 1. С. 3767.
10. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике /
И. В. Арнольд. М. : Высшая школа, 1991. 140 с.
11. Арутюнова Н. Д. Время : модели и метафоры / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Язык и время / отв. ред. Н. Д. Арутюнова,
Т. Е. Янко. М. : Индрик, 1997. С. 5161.
12. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 895 с.
13. Арутюнова Н. Д. Введение / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке. М. : Индрик, 1999. С. 310.
14. Арутюнова Н. Д. Наивные размышления о наивной картине языка /
Н. Д. Арутюнова // Язык о языке / Под ред. Н. Д. Арутюновой. М. : Языки рус. культуры, 2000. С. 722.
15. Базарова Б. Б. Концептуальный анализ частицы in в современном английском языке : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Б. Б. Базарова. М., 1999. 179 с.
16. Баранов А. Н. О типах сочетаемости метафорических моделей /
А. Н. Баранов // Вопросы языкознания. 2003. № 2. С. 7395.
17. Бардіна Н. В. Енергеально-конфігуративне моделювання мови : до розв’язання проблеми антропоцентричного методу лінгвістичних
досліджень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / Н. В. Бардіна. Київ, 1999. 39 с.
18. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Р. Барт. М. : Прогресс, 1989. 616 с.
19. Бекетова И. В. Фреймовая семантика глагалов приобретения
в современном английском языке / И. В. Бекетова // Филологические исследования. Запорожье : ЗЮИМВС Украины, 2003. Вып. 2. С. 1518.
20. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історикотипологічній перспективі : Лінгвокогнітивний аспект : Моногр / Л. І. Бєлєхова. Херсон : Айлант, 2002. 368 c.
21. Бєлова А. Д. Мовні картини світу : Принципи утворення та складові /
А. Д. Бєлова // Проблеми семантики слова, речення та тексту : Зб. наук. ст. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. К. : КНЛУ, 2001. Вип.7. С. 2630.
22. Бєлозьоров М. В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки : структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. В. Бєлозьоров. К., 2003. 19 с.
23. Бєлозьорова Ю. С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу
в сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Ю. С. Бєлозьорова. Запоріжжя, 2005. 22 с.
24. Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови : Когнітивно-гендерні аспекти / О. Л. Бєссонова. Донецьк : ДоНУ, 2002. 250 с.
25. Бенвенист Э. Общая лингвистика : Пер. с фр. / Э. Бенвенист. М. : Эдиториал УРСС, 2002. 448 с.
26. Берг А. И. Кибернетика и диалектико-материалистическая философия /
А. И. Берг, А. Г. Спиркин // Проблемы философии и методологии современного естествознания. М., 1973. С. 3541.
27. Бескин И. А. Полевые структуры города и человек в их напряжении и действии / И. А. Бескин // Мир психологии, 2000. № 2 (22). С. 146152.
28. Бехта І. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. Бехта. К. : Грамота, 2004. 304 с.
29. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис / Д.И.Блюменау. М. : Наука, 1989. 192 с.
30. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : Курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р.Державина, 2001. 123 с.
31. Болдырев Н. Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур / Н. Н. Болдырев // Филология и культура : материалы III-ей Междунар. научной конференции. Ч.1. Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р.Державина. 2001. С. 1520.
32. Большакова А. Ю. Теория архетипов на рубеже XX-XXI вв. / А.Ю.Большакова // Вопросы филологии. 2003. № 1(13). С. 3747.
33. Бондаренко Е. В. Соотносимость когнитивных структур времени
в национальных картинах мира как критерий адекватности перевода / Е.В.Бондаренко // Вісник Харківського національного ун-ту. Харків : Константа, 2003. № 609. С. 1115. (Серія Романо-германська філологія”).
34. Бондаренко Є. В. Картина світу і дискурс : реалізація дуальної природи людини / Є. В. Бондаренко // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків : Константа, 2005. С. 3664.
35. Бондаренко Е. В. Концептуальная структура картины времени, реализованной в обыденной языковой картине мира (на материале английского языка) / Е. В. Бондаренко // Вісник Харківського національного ун-ту. Харків : Константа, 2006. № 726. С. 2629. (Серія Романо-германська філологія”).
36. Бондарко А. В. Теория значения в системе функциональной граматики. Темпоральность. Модальность / А. В. Бондарко. Л. : Наука, 1990. 264 с.
37. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / О. О. Борисов. Житомир, 2005. 252 с.
38. Бородкина Г. С. Концепты Angst” и Freude” в семантическом пространстве немецкого языка и его австрийского варианта : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Г. С. Бородкина. Воронеж, 2002. 22 с.
39. Боярская Е. Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантических существительных современного английского языка : автореф. дис. на соискание нучн. степени канд. филол. наук : снец. 10.02.04 „Германские языки” / Е. Л. Боярская. Калининград, 1999. 20 с.
40. Будагов Р. А. Язык реальность язык / Р. А. Будагов. М. : Наука, 1985. 260 с.
41. Вальчук Г. В. Мовне втілення концепту ”Європейська інтеграція”: семантико когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times) : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Г. В. Вальчук. К., 2003. 211 с.
42. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. М., 1988. 345 с.
43. Вольвачева И. Г. Обогащение словарного состава английского языка путем калькирования немецких лексических единиц / И. Г. Вольвачева // Форма, значение и функции единиц языка и речи. Минск 2002. Ч. 1.
С. 140141.
44. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт : становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. 2001. № 1. С. 6472.
45. Воробьёва О. П. Семантическое пространство художественного текста : Интерпретация мира или мир интерпретаций? / О. П. Воробьёва // Категоризация мира : Пространство и время : материалы науч. конф. / МГУ им. М. В. Ломоносова. М.: Диалог МГУ, 1997. С. 3940.
46. Воробьёва О. П. Сюжетное напряжение сквозь призму конфликта ментальных пространств : Опыт концептуального анализа / О. П. Воробьёва // Когнитивная семантика : материалы второй междунар. школы-семинара. Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2000. Ч.1. С. 123125.
47. Воробьёва О. П. Художественная семантика : Когнитивный сценарий /
О. П. Воробьёва // С любовью к языку : сб. науч. тр. М. ; Воронеж : ИЯ РАН ; Воронеж.. гос. ун-т, 2002. С. 379384.
48. Воробйова О. П. Когнітивна поетика : здобутки і перспективи / О.П.Воробйова // Вісн. ХНУ. 2004. № 635. С. 1822.
49. Воробьёва О. П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности : Когнитивный этюд / О. П. Воробьёва // Языки и транснациональные проблемы : материалы Первой междунар. научн. конф. / Отв. ред. : ФесенкоТ. А. М. ; Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2004. Т. II. С. 5055.
50. Воробьёва Ю. А. Когнитивно-прагматический аспект новой лексики искусствоведения (на материале английского языка) : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Ю. А. Воробьёва. М, 2003. 25 с.
51. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Избранные психологические исследования. М., 1956. 519 с.
52. Гальперин И. Р. Грамматические категории текста (опыт обобщения) / И.Р. Гальперин // Изв. АН СССР. 1977. № 6. С. 522532. (Серия Литература и язык” ; Т. 36).
53. Гармаш О. Л. Системність словотвору англійської мови та інноваційні процеси : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04. / О. Л. Гармаш. Запоріжжя, 2005. 186 с.
54. Гармаш О. Л. Синергетичність процесу лексикалізації англомовних інновацій / О. Л. Гармаш // Нова філологія : збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2008. № 31. С. 3137.
55. Гейвин Х. Когнитивная психология / Х. Гейвин ; [пер. с англ. С.Комарова]. М. ; СПб. и др. : Питер, 2003. 150 с.
56. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики / Г. Гийом. М. : Едиториал УРСС, 2004. 224 с.
57. Гладьо С. В. Эмотивность художественного текста : семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы) :
дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / С. В. Гладьо. К., 2000. 223 с.
58. Головань О. В. Семантико-ассоциативная структура концепта ВОЙНА / О. В. Головань. Барнаул : Изд-во АлтГТУ, 2001. 119 с.
59 Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. XVI : Лингвистическая прагматика. С. 217237.
60. Грицьків А. В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / А. В. Грицьків. Львів, 2001. 20 с.
61. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт: Пер. с нем. 2 изд. М. : Прогресс, 2000. 398 с.
62. Гусар М. В. Лінгво-когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. В. Гусар. Київ, 2004. 20 с.
63. Гутиряк О. І. Англійська термінологія маркетингу : Структура та семантичні характеристики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. І. Гутиряк. К., 1999. 18 с.
64. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. Дейк ван. М. : Прогресс, 1989. 310 с.
65. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Л. Р. Безугла, Є. В. Бондаренко, М. П. Донець та ін. / Під ред. І.С. Шевченко. Харків : Константа, 2005. 356 с.
66. Доценко Е. Л. Психология манипуляции : Феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко. М., 1997. 70 с.
67. Дуда О. І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. І. Дуда. К., 2001. 19 с.
68. Дудочкина О. Г. Пространственно-динамическая семантика предлогов across, over и through : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / О. Г. Дудочкина. Уфа, 1999. 24 с.
69. Дьяченко Г. Д. Семантика английских глаголов, активизирующих фрейм потребление пищи и жидкости” / Г. Д. Дьяченко // Филологические исследования. Запорожье : ЗЮИ МВС Украины, 2003. Вып. 2. С. 4752.
70. Єнікєєва С. М. Про місце словотвору в системі сучасної англійської мови / С. М. Єнікєєва // Нова філологія : збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2005. №1 (21). С. 2027.
71. Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови : монографія / С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2006. 303 с.
72. Еремеева Н. Ф. Сказочные концепты и архетипы бессознательного / Н.Ф. Еремеева // Вісник Черкаського університету. Черкаси, 1998.
С. 7580. (Серія Філологічні науки” ; вип. 7).
73. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных / С. А. Жаботинская. М. : ИЯ РАН, 1992. 216 с.
74. Жаботинская С. А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка) / С. А. Жаботинская. К. : ИСИО, 1993. С. 4856.
75. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика : принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії. Черкаси : Сіяч, 1997. Вип. 2. С. 311.
76. Жаботинская С. А. Частеречная семантика : категориальные архетипы / С.А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Черкаси : Черкаський держ. ун-т, 1998. С. 314. (Серія Філологічні науки” ; вип. 7).
77. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ : типы фреймов / С.А.Жаботинская // Вісник Черкаського ун-ту. Черкаси : ЧДУ, 1999.
С. 1225. (Серія Філологічні науки” ; вип. 11).
78. Жаботинская С. А. Концептуальная модель частеречных систем : Фрейм и скрипт / С. А. Жаботинская // Когнитивные аспекты языковой категоризации : сборник научных трудов. Рязань, 2000. С. 1521.
79. Жаботинская С. А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики / С. А. Жаботинская // С любовью к языку. М. Воронеж : ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т, 2002. С. 115123.
80. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка : фреймовые сети / С.А. Жаботинская // Мова : зб. наук. праць. Одеса : Одеський нац. ун-т, 2003. С. 126.
81. Жаботинская С. А. Теория номинации : Когнитивный ракурс / С.А.Жаботинская // Вестник МГЛУ : Лексика в различных типах дискурса / Отв. ред. Г. Г. Бондарчук. 2003. № 478. С. 145164.
82. Жаботинская С. А. Структура there + to be : Лингвокогнитивный аспект / С. А. Жаботинская // Вісн. ХНУ. 2004. № 635. С. 5360.
83. Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия / Ю.А.Жлуктенко. К. : Изд-во при КГУ, 1974. 176 с.
84. Жлуктенко Ю. А. Серийные аналогические неологизмы как проблема перевода / Ю. А. Жлуктенко, А. Б. Татутян // Теория и практика перевода.
К. : Вища школа, 1981. Вып. 11. С. 101107.
85. Жлуктенко Ю. А. Динамика словообразовательной системы и неологизмы / Ю. А. Жлуктенко // Английские неологизмы. К. : Наукова думка, 1983. С. 511.
86. Жлуктенко Ю. А. США плавильный котёл” американизации, мифы о языковом плюрализме и реальность / Ю. А. Жлуктенко // Межъязыковые отношения и языковая политика. К. : Наукова думка, 1988. С. 3659.
87. Жлуктенко Ю. А. Номинативные аспекты словосочетания