МОДАЛЬНІ СЛОВА У ПЕРСОНАЖНОМУ МОВЛЕННІ: СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі прози англійського й американського модернізму)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІГІНА Зоя Олександрівна

УДК 811.111’37

МОДАЛЬНІ СЛОВА У ПЕРСОНАЖНОМУ МОВЛЕННІ:
СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі прози англійського й американського модернізму)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Волкова Л.М.
кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................ ..4
РОЗДІЛ І. МОДАЛЬНІ СЛОВА ЯК КЛАС ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ ТА ЇХНЄ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ..................................................................................................... 11
1.1. Модальність як універсальна категорія ................................................................................................................. 11
1.2. Теоретичні засади дослідження модальності............................................................................................. 15
1.2.1. Античний період і Середньовіччя ................................................................................................................. 15
1.2.2. Класична й неформальні логіки....................................................................................................... 17
1.2.3. Синергетичні онтологія й епістемологія........................................................................................... 30
1.3. Місце модальних слів у системі мови. Теоретичні підходи до їхньої класифікації............................................................................. 52
1.4. Роль модальних слів у персонажному мовленні прози модернізму.............................................................................. 69
1.5. Методика дослідження модальних слів у персонажному мовленні прози модернізму ................................................................................................. 74
Висновки до першого розділу..................................................................................................... 79
РОЗДІЛ ІІ. СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОДАЛЬНИХ СЛІВ У ПЕРСОНАЖНОМУ МОВЛЕННІ ПРОЗИ АНГЛІЙСЬКОГО ЙАМЕРИКАНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ............................................................................ 84
2.1. Семантичні особливості............................................................................................. 84
2.1.1. Граматичне значення.................................................................................................. 87
2.1.2. Лексичне значення.................................................................................................. 92
2.1.3. Cинонімічні, антонімічні й гіпо-гіперонімічні відношення...................................................................... 105
2.2. Прагматичні особливості........................................................................... 111
2.3. Семантико-прагматичний аналіз модальних слів у мовленні персонажних психотипів ............................................................................................... 122
2.3.1. Персонажний психотип у англійській та американській модерністській прозі: інваріант мовної особистості...................................................................... 122
2.3.2. Семантичний аналіз слів зі значенням алетичної та епістемічної модальності..................................................................... 125
2.3.3. Модальні слова у функціональній перспективі речення.................................................................................................. 134
2.3.4. Модальні слова у зв’язку з мовцем, адресатом, учасниками йситуацією спілкування...................................................................... 136
2.3.5. Модальні слова як індикатори просторово-часових відношень у художньому творі................................................................................. 140
Висновки до другого розділу............................................................................. 144
РОЗДІЛ ІІІ. СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНА НЕЛІНІЙНІСТЬ МОДАЛЬНИХ СЛІВ У МОВЛЕННІ ПЕРСОНАЖНИХ ПСИХОТИПІВ.......................................................................... 149
3.1. Нелінійність як основоположний принцип англійського та американського модернізму...................................................................... 149
3.2. Вплив психотипів і синергетичних властивостей персонажів на вживання модальних слів. 155
3.3. Модальні слова як показники біфуркацій у висловленнях персонажів..162
3.3.1. Слова зі значенням алетичної модальності 162
3.3.2. Слова зі значенням епістемічної модальності 166
3.3. Персонаж як метаспостерігач і спостерігач у висловленнях змодальними словами. 2
3.4. Загальні нелінійні параметри модальних слів у персонажному
мовленні 174
Висновки до третього розділу............................................................................. 176
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................................... 179
ДОДАТКИ................................................................................. 183
Додаток А............................................................................................................ 183
Додаток Б............................................................................................................. 185
Додаток В............................................................................................................. 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................................... 188
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ......................................................................................... 215

ВСТУП
Це дисертаційне дослідження присвячене системному аналізу модальних слів сучасної англійської мови, їхніх семантичних і прагматичних ознак.
У лінгвістичних працях модальні слова традиційно визначаються яклексико-граматичні слова, за допомогою яких мовець виражає своє суб’єктивне ставлення до думки, висловленої в реченні. Модальні слова мають значення припущення, сумніву, вірогідності, є у реченні парентетичними елементами йстосуються всього речення в цілому. Пропонуються різні способи класифікації йсемантичного опису модальних слів, де вони представлені з точки зору семантики [див., напр.: 97, 192, 255, 269, 271, 274, 277, 286], синтактики [див., напр.: 237, 91, 21], а також семантики та синтактики [див., напр.: 274, 292, 23, 106]. Зокрема, модальні слова поділяються на покажчики гіпотетичності й квазіасертивності [192], покажчики істинної й неістинної інформації [255,с.40], а також згідно з тим, чивиділяє мовець окремий елемент або все повідомлення за допомогою модальних слів, що в працях дослідників мають різні назви: комплементи ставлення [277,с.7980],диз’юнкти [106,с.25; 292,с.612613] тощо.
Зазначені розвідки окреслюють перспективи подальшого вивчення модальних слів у комплексі всіх притаманних їм семантичних, синтаксичних та прагматичних ознак і, таким чином, зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження, щоскероване на визначення ролі модальних слів у сучасному англомовному дискурсі.
Зокрема, модальні слова як виразники універсальної категорії суб’єктивної модальності розглядаються з точки зору мовця як спостерігача в аспекті впливу намовленнєвий акт в цілому, тобто мовець робить на них акцент як на особливих елементах висловлення. Особлива увага в цьому дослідженні приділяється теорії мовного знаку, що являє собою єдність означального та означуваного та слугує підґрунтям для класифікації модальних слів за формою та змістом.
Модальні слова поділяються на кілька груп та підгруп, що визначаються множиною диференційних ознак, які конкретизують ставлення мовця до дійсності.
Вчення про мову як систему та структуру [див., напр.: 284, 250, 245, 237, 212, 208], згідно з яким мова розглядається як складний об’єкт, конституйований збагатьох частин, означається системною валентністю елементів, щовстановлюється через парадигматичні й синтагматичні зв’язки. Встановлення парадигматичних зв’язків модальних слів важливе для визначення кількості одиниць, що входять до класу "модальні слова", а синтагматичні відношення дозволяють визначити, як саме і чому модальні слова впливають на речення загалом.
Актуальність роботи визначається загальним спрямуванням лінгвістичних досліджень до впровадження міждисциплінарних підходів до вивчення мовних одиниць, зокрема застосування теорії біфуркацій до аналізу модальних слів якносіїв інформації про інтенцію мовця. Необхідність системного аналізу модальних слів уплані визначення їхньої парадигматики й синтагматики пояснюється тим, щонасьогодні відсутні єдині критерії визначення формальних ізмістових ознак модальних слів, зокрема в англомовному дискурсі. У висловленні такожнедостатньо вичерпно вивчена прагматична функція модальних слів. Залежність прагматичної функції від особистості мовця відкриває перспективу дослідження модальних слів як засобів керування комунікативною ситуацією.
Зв’язок з науковими темами. Дисертацію виконано у межах комплексної теми "Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 31 січня 2005 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою №0106U002115 Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу всинхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 31 січня 2005 року).
Мета дисертації полягає у встановленні семантичних і прагматичних особливостей модальних слів у персонажному мовленні англійської йамериканської прози модернізму. Мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань: уточнити склад корпусу лексико-граматичного класу модальних слів уанглійській мові; систематизувати досліджувані слова за семантичними і прагматичними особливостями; виявити закономірності вживання модальних слів персонажем залежно відйого психотипу в прозі англійського й американського модернізму; визначити функціональні особливості модальних слів у світлі теорії можливих світів; розкрити смислотворчу роль модальних слів у висловленні як системі множинних інтерпретацій у персонажному мовленні прози англійського йамериканського модернізму з позиції синергетики.
Об’єктом дисертаційної роботи є модальні слова як лексико-граматичний клас мовних одиниць у персонажному мовленні англійської йамериканської прози модернізму.
Предметом дослідження є семантичні й прагматичні ознаки модальних слів уперсонажному мовленні англійської й американської прози модернізму.
Методи дослідження. Мета й завдання роботи зумовили застосування компонентного аналізу для виявлення семантичної структури модальних слів; логіко-семантичного аналізу для дослідження семантичних властивостей модальних слів у персонажному мовленні з урахуванням інтроспективного спрямування модерністської прози; аналізу мовленнєвих актів для розкриття комунікативної інтенції мовця і факту досягнення/недосягнення ним перлокутивного ефекту за допомогою модальних слів; тема-рематичного аналізу для виявлення, чиє модальне слово елементом теми/реми висловлення вхудожньому тексті; фреймового просторово-часового аналізу [161] для зображення семантичної перспективи модальних слів з позиції персонажа; конструктивного аналізу речення для виявлення синтаксичних процесів, до яких залучені модальні слова; методу виявлення семантики можливих світів [18, с. 1819] длядиференціації можливих світів персонажа (гіпотетичних припущень, здогадів, мрій), на які вказують модальні слова; комплексного синергетичного аналізу длявизначення функції модальних слів як елементів упорядкування семантикивисловлення яксистеми множинних інтерпретацій персонажем дійсності художнього твору.
Матеріалом дисертації є художні прозові твори англійських і американських письменників-модерністів В.Вулф, Г.Джеймса, Дж.Джойса, Г.Стайн іД.Ричардсон загальним обсягом 2840 сторінок. Аналізу підлягають 250текстових фрагментів змодальними словами в кількості 60 одиниць (310 слововживань), що вилучені методом суцільної добірки.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній уперше запропонована класифікація модальних слів за критеріями плану вираження таплану змісту. Поділ модальних слів з позиції плану змісту єосновою розробленої методики прогнозування розвитку комунікативної ситуації. Уперше в дисертації встановлені закономірності вживання модальних слів уперсонажному мовленні англійської й американської прози модернізму представниками певних психотипів. Функціональні особливості модальних слів уперше розглядаються в роботі у світлі теорії можливих світів. Новим єкомплексний синергетичний підхід до вивчення модальних слів, якийдозволив розглянути англійські модальні слова як елементи впорядкування змісту висловлень уперсонажному мовленні. Семантичні йпрагматичні особливості модальних слів розглянуті як нелінійна єдність їхніхпрагматичних і семантичних рис.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її результати єпевним внеском до загальної теорії частин мови, також лексикології йпрагмалінгвістики. У дисертації розв’язується перелік питань пов’язаних знеоднорідним складом корпусу модальних слів, їхніми парадигматичними йсинтагматичними зв’язками, семантичною структурою й прагматичними особливостями в художньому тексті. Результати праці містять здобутки в царині лінгвосинергетики й демонструють додаткові можливості вивчення мовних одиниць із застосуванням міждисциплінарних методів. Зокрема, виявлення особливостей впливу модальних слів на висловлення є послідовним розвитком лінгвосинергетичної теорії фазових переходів.
Практичне значення виконаного дослідження полягає у можливості використання його результатів, положень і висновків у курсах теоретичної граматики англійської мови (розділи "Частини мови", "Граматичне значення", "Прагматика речення"), лексикології англійської мови (розділ "Семантична структура слова"), у спецкурсах з прагматики, теорії мовленнєвої комунікації, назаняттях з практики англійського мовлення для систематизації принципів ужитку модальних слів згідно з ситуацією спілкування для досягнення комунікативних цілей, а також у наукових дослідженнях лінгвістичного талінгвосинергетичного напрямів. Результати роботи можуть бути використані внаписанні курсових, дипломних і магістерських робіт.
Апробація основних положень і результатів дисертації здійснювалася нашести конференціях, у тому числі міжнародних: "Ломоносов-2006" (Москва,2006), "Новітні обрії розвитку романської та германської філології" (Запоріжжя,2007) на двох міжнародних симпозіумах: III та IV міжнародних симпозіумах Українського товариства дослідників англійської мови (USSE) (Київ,2005,2007) та на науково-практичних конференціях: "Мова, культура ісоціум у гуманітарній парадигмі" (Кам’янець-Подільський,2005), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2007).
Публікації. Основні теоретичні положення й результати роботи висвітлено вшести наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2, 45 др. арк.), і тезах трьох доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 2, 79 др. арк..
Положення, що виносяться на захист:
1. Модальні слова як клас лексико-граматичних мовних одиниць, які широко представлені в англійській мові, класифікуються на основі формального ісемантичного критеріїв. Формальним критерієм є принцип розподілу модальних слів за морфологічною будовою та позицією в реченні. За формальним критерієм вони поділяються на вставні прислівники, що у відокремленій позиції функціонують якмодальні слова, вставні лігатури слова-гібриди, що є результатом лексичної контамінації, та вставні словосполучення. Семантичним критерієм є наявність алетичного й епістемічного модальних значень у семантичній структурі модальних слів. За семантичним критерієм слова зі значенням алетичної модальності поділяються на абсолютні припущення мовця, що вказують на поняття логічної можливості неможливості, й порівняльні припущення, що вказують на умовивід мовця. Слова зі значенням епістемічної модальності вказують на інтенціональний стан мовця, його позитивне, негативне й зважене ставлення до змісту висловлення.
2. Модальні слова вказують на існування в уяві персонажа альтернативних типів реальності певного художнього твору можливих світів, причиною виникнення яких є різні інтенціональні стани персонажа, зображені в прозі англійського та американського модернізму за допомогою літературного прийому потоку свідомості. Уявний світ при цьому розглядається як світ "гіпотетичного припущення", "сподівання" тощо і є для персонажа підставою екстраполювати певну ситуацію художнього твору на кілька варіантів спілкування в майбутньому.
3. Модальні слова виконують у висловленні функцію риторичного прийому вживаються для привернення уваги персонажа-адресата до персонажа-мовця абоспонукання до реакції на його повідомлення. Модальні слова вказують на те, щоперсонаж-мовець виділяє у часовому просторі твору три зони: ретроспективну, проспективну й оперативну. Оперативна зона це момент мовлення, вякийперсонаж, повідомляючи про своє ставлення до минулих, теперішніх імайбутніх подій, може довільно змінювати положення в часі й знаходитися вкількох зонах водночас, що в прозі англійського й американського модернізму досягається за допомогою літературного прийому "тунелі в часі".
4. Модальне слово в персонажному мовленні прози англійського йамериканського модернізму виступає параметром порядку структурною змінною, що є носієм інформації про інтенцію персонажа досягти бажаного перлокутивного ефекту. Усемантичному плані кожне висловлення з модальним словом розглядається як система множинних інтерпретацій художньої реальності з позиції представника персонажного психотипу, а модальне слово як елемент упорядкування цієї системи на рівні прогнозування її впливу на розвиток ситуації спілкування. У модерністській прозі психологічні типи є виразниками стереотипних характерів, що уможливлює створення мовленнєвого портрету кожного з них.
5. Модальне слово це показник способу розвитку системи висловлення закількома сценаріями біфуркаціями, а місце модального слова в цій системі цеточка біфуркації. У синтаксичному плані поняття "точка біфуркації" вказує наважливість положення модального слова у висловленні, бо його відокремленість підкреслює специфічний панівний статус над іншими членами речення, а значення конкретизується щодо кожного окремого висловлення.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 215 сторінок (текст дисертації налічує 187 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаної літератури йсписку джерел ілюстративних матеріалів. Додатки містять 3 таблиці. Список джерел становить 303 позицій, у тому числі 51 іноземними мовами. Список ілюстративних матеріалів містить 9 найменувань.
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету йзавдання, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, практичне значення роботи та сформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі здійснено огляд теоретичних джерел з обраної теми, висвітлено проблему співвідношення англійських модальних слів та інших частин мови, складено класифікацію персонажних психотипів, обґрунтовано наукову перспективу застосування синергетичного підходу до їхнього вивчення.
У другому розділі окреслено корпус англійських модальних слів, умотивовано значущість їхнього вживання для персонажного мовлення прози модернізму. Визначено критерії семантичного і прагматичного аналізу модальних слів, описані їхнє граматичне й лексичне значення. Також запропоновано нову класифікацію модальних слів.
У третьому розділі здійснено аналіз модальних слів на основі синергетичного підходу, визначено їхню роль у впорядкуванні персонажного мовлення, персонажі поділені за синергетичними типами, наведений перелік модальних слів, притаманних персонажним синергетичним психотипам.
Загальні висновки відбивають результати проведеного дослідження йокреслюються перспективи подальшого вивчення категорії модальних слів.
Додатки містять 3 таблиці, в яких узагальнені результати аналізу мовного матеріалу.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Персонажне мовлення у модерністській прозі найкраще відповідає меті вивчення семантики й прагматики модальних слів, оскільки дозволяє безпосередньо, з використанням широкого контексту, дослідити особливості класу мовних одиниць, що необхідно потребує залучення до аналізу екстралінгвальної інформації знань про персонажа як особистість і його спосіб мислення, оскільки модальні слова євиразниками суб’єктивної модальності, а літературні прийоми модернізму (зокрема, "потік свідомості", що створює ілюзію неопосередкованого автором мислення персонажа), дозволяють поглиблено простежити розвиток думки персонажа від причини її виникнення до наслідку реалізації в комунікативній ситуації з урахуванням множини можливостей вербальної поведінки мовця длядосягнення перлокутивного ефекту.
Клас слів модальні слова в англійській мові складається з лінгвістичних одиниць, гетерогенних за морфологічними ознаками. Зокрема, як модальні слова можуть виступати прислівники (obviously, dubiously), інфінітиви зприкметниками (tobe sure), а також іменники з прийменниками (of course). Однак спільним дляназваних одиниць є положення в реченні відокремлена позиція. Саме тому вони також можуть маркуватися термінами, що вказують передусім на їхній статус уреченні, як-то реченнєві прислівники, модифікатори речення, оператори речення, парентетичні прислівники, реченнєві комплементи ставлення.
Модальні слова впорядковуються за значенням яктакі, що виражають певність, здогад, бажаність чи небажаність дії, оцінку тощо.
У цьому дослідженні представлена класифікація з урахуванням особливостей планів вираження й змісту англійських модальних слів. У плані вираження модальні слова поділяються на вставні прислівники, що у відокремленій позиції виступають як модальні слова (surely certainly, obviously), вставні лігатури, щоєрезультатом лексичної контамінації (perhaps, perchance, methinks), та вставні словосполучення (inall probability (likehood), of course, no (without, beyond) doubt). Уплані змісту модальні слова поділяються на алетичні абсолютні припущення (possibly, supposedly, presumably) та алетичні порівняльні припущення (apparently, definitely, undeniably), що в термінах модальної логіки ясують поняття логічної можливості (неможливості) і логічного умовиводу, а також на слова зі значенням епістемічної модальності, щовиражають інтенціональний стан мовця: позитивне (happily, surely, prayerfully), негативне (unhappily, fearfully, doubtfully) та зважене (oddly, frankly) ставлення допредмета повідомлення.
Граматичне значення модальних слів у англійській мові визначається яквираження ставлення мовця до предмета повідомлення.
Семантична структура модальних слів складається з таких компонентів значення як категоріальний компонент "суб’єктивне ставлення мовця до предмета повідомлення", що міститься у всіх модальних словах, дистинктивні компоненти "співвідношення реальності та повідомлення" (presumably, methinks, supposedly) та"інтенціональний стан мовця" (surely, lickily, fearfully), інтегральні компоненти "припущення мовця щодо реальності предмета повідомлення" (definitely, undeniably, probably, perchance) та "аксіологічний показник ставлення мовця до предмета повідомлення" (happily, unfortunately, disappointingly), диференційні компоненти "логічна можливість (supposedly, probably, meseems), "логічний умовивід" (apparently, obviously, definitely) та "позитивне" (happily, luckily, fortunately), "негативне" (fearfully, doubtfully, unfortunately) і "зважене" (frankly, oddly) ставлення мовця до предмета повідомлення, а також такі компоненти як "здивування" (oddly, strangely), "впевненість" (surely, certainly, definitely), "радість" (happily, luckily, fortunately), "розчарування" (disappointingly, regrettably, deplorably), "вдячність" (thankfully, mercifully), "негативне та позитивне передчуття" (prayerfully, doubtfully), "страх" (fearfully) тощо. Таким чином, семантичні особливості модальних слів уперсонажному мовленні полягають у ситуаційно-обумовленому ставленні персонажів до предмета повідомлення та їхніх інтенціональних станах, що пов’язані передусім зособистісними виявами кожного розглянутого персонажного психотипу.
Модальні слова групуються за синонімічними (perhaps, probably, methinks), антонімічними (fortunately unfortunately) і гіпо-гіперонімічними (sadly deplorably desparingly) кореляціями. У синтагматичних відношеннях модальні слова єелементами синтаксичної структури, що мають назву вставні слова.
Прагматичні ознаки модальних слів у персонажному мовленні конкретизовані за допомогою аналізу висловлення, що містить слово зі значенням алетичної/ епістемічної модальностей, згідно з мовцем, адресатом, ситуацією спілкування таучасниками комунікації. З’ясовано, що модальне слово може бути носієм інформації про прагматичні настанови мовця, його ставлення до ситуації, плани щодо подальшого спілкування (тобто в цьому випадку модальне слово є риторичним прийомом), приховані смисли тощо. Отже, у персонажному мовленні модальні слова мають наступні прагматичні особливості: мовець вживає у висловленні модальні слова з метою пересвідчитися, чи повідомлення істинне/ неістинне абожвисловити суб’єктивне (позитивне, негативне, зважене) ставлення допредмета, проякиййдеться у повідомленні. Також модальні слова вживаються якриторичні прийоми для спонукання адресата до реакції на повідомлення мовця.
Фреймовий аналіз та аналіз виявлення семантики можливих світів дозволили визначити набір можливих світів ("бажань", "гіпотетичних припущень", "сподівань" тощо), які могли би слугувати замінниками певної ситуації спілкування за інших умов, а також логічні (можливість/ неможливість предмета повідомлення), часові (ставлення персонажа до майбутніх, теперішніх, минулих подій) і аксіологічні параметри ситуації з точки зору персонажа. Завдяки модальним словам персонаж-мовець постає як спостерігач у хронотопі художнього твору, що поділений на три зони: ретроспективну, проспективну й оперативну, або нульовий час місце спостерігача. У модерністській прозі нульовий час як момент мовлення може довільно змінювати темпоральне положення й знаходитися в кількох зонах водночас, причому модальні слова виступають з’єднувальною ланкою між реальностями.
Результатом аналізу модальних слів у мовленні персонажів за допомогою синергетичного підходу є визначення їхнього "синергетичного" типу (стабільна чинестабільна структура), згідно з чим встановлено, що нестабільні структури співвідносяться зі словами, котрі мають значення алетичної модальності (perhaps, probably, presumably), а стабільні зі словами, котрі мають значення епістемічної модальності (hopefully, fortunately, surely).
Семантичні ознаки модальних слів за синергетичного підходу це типи біфуркацій (двомірні, тримірні), прагматичні спрямування на певний вид атрактора ("дивний", "фокусний" тощо). Множина біфуркацій як множина можливих світів охоплюється, з одного боку, спостерігачем-персонажем і, з іншого, метаспостерігачем-оповідачем. Метаспостерігач завдяки фазовим переходам може виступати якспостерігач, і навпаки: спостерігач як метаспостерігач, тобто переходити наінший щабель усвідомлення ситуації.
Семантика та прагматика модальних слів у персонажному мовленні з точки зору синергетики це їхній нелінійний етос тобто єдність значення й призначення. Названий етос є "нелінійним", розгалуженим, оскільки, вживаючи модальне слово, мовець (персонаж) "знаходиться" одразу в кількох можливих світах "бачить" різні варіанти розвитку ситуації спілкування модальні слова розглядаються в аспекті їхньоговпливу на мовленнєвий акт в цілому, тобто на них робиться акцент якнаособливих елементах висловлення, що зорганізує мовлення.
Нелінійний етос модальних слів містить семантичні ознаки: кількість (двомірність, тримірність) та якість (здатність бути параметром порядку), а також прагматичні: спрямування на атрактор, що визначає типи біфуркацій у висловленні як системі.
Результати дослідження можуть бути використані для навчання спеціалістів англійської мови, а саме принципам вжитку модальних слів згідно з ситуацією спілкування для досягнення комунікативних цілей, тобто в якості риторичних прийомів як способу привертання уваги до особистості мовця. Також результати дослідження є внеском до загальної теорії частин мови, теорії аналізу дискурсу татеорії синергетики мови й мовлення (нелінійної теорії мови), а саме дослідження мовної універсалії суб’єктивної модальності як результату комунікації.

Подальшою перспективою наукового пошуку може бути використання синергетичного підходу для дослідження об’єктивної модальності, а також інших лінгвальних категорій та частин мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АдмониВ.Г. Структура грамматического значения и его статус в системе язика/ В.Г.Адмони// Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. Л.: Наука,1979. С.636
2. АрбатскийД.И. Толкования значений слов. Семантические определения/ Д.И.Арбатский. Ижевск: Удмуртия,1977. 100с.
3. АристовС.А., СусовИ.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистка и разговорный дискурс [Электронный ресурс]/ АристовС.А., СусовИ.П. URL: http://homepages.tversu.ru/~ips/Aristov.htm
4. Аристотель. Категории [Электронный ресурс]/ Аристотель. URL: http://www.lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/kategorii.txt
5. Аристотель. Об истолковании/ Аристотель/Сочинения. М.: Мысль,1978. Т. 2. С.93116
6. Аристотель. Поэтика [Электронный ресурс]/ Аристотель. URL: http://www.philosophy.ru/library/aristotle/poet.html
7. Аристотель. Риторика [Электронный ресурс]/ Аристотель. URL: http://www.lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/ ritoriki.txt
8. АрмстронгД. Теория сознания/ Д.Армстронг; [пер. с англ. И.В.Борисовой]// Аналитическая философия: избранные тексты/ [общ. ред. А.Ф.Грязнов]. М.: Изд-во МГУ,1993. С.160170
9. АрутюноваН.Д. Истина: фон и конотации/ Н.Д.Арутюнова// Логический анализ языка: Культ. концепты [отв. ред. Н.Д.Арутюнова]. М.: Наука,1991. С.2130.
10. АрутюноваН.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы/ Н.Д.Арутюнова. М.: Наука,1988. 341с.
11. АршиновВ.И. Когнитивные стратегии синергетики/ АршиновВ.И.// Онтология и эпистемология синергетики/ [общ. ред. В.И.Аршинова]. М.: ИФ РАН,1997. С.1225
12. АршиновВ.И. СвирскийЯ.Г. Проблема языка в постнеклассической науке/ В.И.Аршинов, Я.Г.Свирский// Физика в системе культуры. М.: ИФ РАН,1996. С.175185
13. АршиновВ.И. СвирскийЯ.Г. Синергетическое движение в языке/ В.И.Аршинов, Я.Г.Свирский// Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления. М.: ИФ РАН,1994. С.3348
14. АршиновВ.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки/ В.И.Аршинов. М.: ИФ РАН,1999. 203с.
15. АршиновВ.И. Событие и смысл в синергетическом измерении./ В.И.Аршинов// Событие и смысл. Синергетический опыт языка. М.: ИФ РАН,1999. С.1137
16. АршиновВ.И., БудановВ.Г., ВойцеховичВ.Э. Принципы представления процессов становления в синергетики/ В.И.Аршинов, В.Г.Буданов, В.Э.Войцехович// Логика, методология, философия науки. М.: ИФРАН,1995. С.35.
17. АхмановаО.С., МикаэлянГ.Б. Современные синтаксические теории/ О.С.Ахманова, Г.Б.Микаэлян. М.: Эдиториал УРСС, 2003. 168с.
18. БабушкинА.П. "Возможные миры" в семантическом пространстве языка: монография/ А.П.Бабушкин. Воронеж: ВГУ, 2001. 86с.
19. БайковаЗ.М. Лексико-грамматическое поле, объединенное модальным значением уверенности/ подтверждения в современном английском языке: автореф. дис.на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки"/ З.М.Байкова. Л.,1986. 19с.
20. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского язика/ Ш.Балли; [пер. с франц. Е.В.Вентцель, Т.В.Вентцель]/ [общ. ред. Р.А.Будагов]. М.: Изд-во иностр. лит.,1955. 416с.
21. БарановА.Н., КобозеваИ.М. Вводные слова в семантической структуре предложения/ А.Н.Баранов, И.М.Кобозева// Системный анализ значимых единиц русского языка. Синтаксические структуры [отв. ред. Т.В.Шмелева]. Красноярск,1984. С.8393.
22. БартР. Воображение знака/ Р.Барт; [пер. с франц. Н.А.Безменовой]// Избранные работы: Семиотика. Поэтика/ [общ. ред. Г.К.Косикова]. М.: Прогресс. С.246253
23. БархударовЛ.С., ШтеллингД.А. Грамматика английского языка/ Л.С.Бархударов, Д.А.Штеллинг. М.: Высшая школа,1973 422 c.
24. БасинМ.А., БасинаГ.И. Синергетика. Эволюция и ритмы человечества/ М.А.Басин, Г.И.Басина. СПб.: Норма, 2003. 260с.
25. БахтинМ.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике/ М.М.Бахтин// Вопросы литературы и эстетики. М.: Худож. лит.,1975. С. 234407
26. БевзенкоЛ.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций/ Л.Д.Бевзенко. К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. 437с.
27. БеллертИ. Об одном условии связности текста/ И.Беллерт; [пер. с пол. А.В.Головачевой]// Новое в зарубежной лингвистике/ [общ. ред. Т.М.Николаевой]. М,1978. №8. С.172207
28. БеляеваИ.А. Коммуникативно-функциональные особенности неполных предложений, передающих содержание субъективной оценки говорящего в ситуации непосредственного общения: дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ ИринаАнатольевнаБеляева. К.,1995. 164с.
29. БенвенистЭ. Общая лингвистика/ БенвенистЭ.; [пер. с франц. Ю.Н.Караулова]/ [общ. ред. Ю.С.Степанова]. М.: Прогресс,1974. 447с.
30. БерезенкоВ.М. Вірогідність як параметр конотативного висловлювання та засоби її вираження в сучасній англійській мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ ВікторіяМиколаївнаБерезенко. К., 2003. 182с.
31. БлиновА.Л. Интенционализм в философии Дж.Серла [Электронный ресурс]/ БлиновА.Л. URL: http://www.philosophy.ru/library/blinov/index.html.
32. БогдановВ.В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты/ В.В.Богданов. Л.: Изд-во ЛГУ,1990. 88с.
33. БогинГ.И. Типология понимания текста/ Г.И.Богин. Калинин: КГУ,1986. 86с.
34. БолотинаМ.А. Виды модальности и их реализация в высказываниях с модальными глаголами (на мат. совр. англ. яз.): автореф. дис.на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки"/ М.А.Болотина. Минск: 1990. 24с.
35. БондаркоА.В. О стратификации семантики/ А.В.Бондарко// Общее языкознание и теория грамматики: материалы чтений, посвященных 90-летию со дня рождения С.Д.Кацнельсона [отв. ред. А.В.Бондарко]. СПб.: Наука,1998.С.5163.
36. БорисенкоН.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця XX століття: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови"/ БорисенкоНаталіяДмитрівна. К.: 2003. 27с.
37. БуберМ. Два образа веры/ М.Бубер; [пер. с нем. П.С.Гуревича]. М.: Республика,1995. 464с.
38. БудановВ.Г. Делокализация как обретение смысла/ В.Г.Буданов// Онтология и эпистемология синергетики/ [общ. ред. В.И.Аршинова]. М.: ИФ РАН,1997. С.87100
39. БудановВ.Г. От диаграмм Фейнмана к грамматикам Хомского: о единстве событийного языка в науке и культуре/ В.Г.Буданов// Философия науки. М,1999. №5. С.103126
40. БудановВ.Г. Синергетика: история, принцип, современность [Электронный ресурс]/ В.Г.Буданов. URL: http://spkurdyumov.narod.ru/SinBud.htm
41. Булатецкая Л.И. Топикальность и ее реализация в тексте (на материале современного английского языка): дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / Людмила Ивановна Булатецкая. К., 1985. 202 с.
42. БушГ.Я. Рождение изобретательских идей/ Г.Я.Буш. Рига: Лиесма,1976. 126с.
43. БюлерК. Теория языка: Репрезентативная функция языка/ К.Бюлер; [пер. с нем.]. [2-е изд.]. М.: Прогресс, 2000. 502с.
44. ВасильеваН.В. Наречие/ Н.В.Васильева// ЛЭС/ [общ. ред. В.Н.Ярцевой]. [2-е изд.]. М.: Большая Российская Энциклопедия, 2002. С.322323
45. ВендлерЗ. Причинные отношения/ З.Вендлер; [пер. с англ. Я.Я.Перцовой]// Новое в зарубежной лингвистике/ [общ. ред. В.В.Петрова]. М.,1986. №18. С.264276
46. ВетровА.А. Семиотика и ее основные проблемы/ А.А.Ветров. М.: Изд-во политической литературы,1968. 263с.
47. ВилюманВ.Г. Английская синонимика/ В.Г.Вилюман. М.: Высшая школа,1980. 128с.
48. ВинерН. Кибернетика/ Н.Винер; [пер. с англ. И.В.Соловьева, Г.Н.Поварова]. [2-е изд.]. М.: Советское радио,1968. 328с.
49. ВиноградовВ.В. Основные типы лексических значений слова/ В.В.Виноградов// Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука,1977. С.162189
50. ВиноградовВ.В. Русский язык: грамматическое учение о слове/ В.В.Виноградов. М.: Высшая школа,1972. 616с.
51. ВитгенштейнЛ. Логико-философский трактат [Электронный ресурс]/ Л.Витгенштейн. URL: http://www.philosophy.ru/library/witt/01/01.html.
52. ВитгенштейнЛ. Философские размышления [Электронный ресурс]/ Л.Витгенштейн. URL: http://www.philosophy.ru/library/witt/phil.html.
53. ВознюкО.В., ТимченкоС.Л. Синергетичні виміри художньої реальності/ О.В.Вознюк,С.Л.Тимченко// Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. Житомир, 2004. №15. С.101103.
54. ВолковаЛ.М. Семантика и прагматика частиц в современном английском языке (на материале частиц со значеним темпоральности): дис. канд. филол. наук.: 10.02.04/ ЛидияМихайловнаВолкова. К.,1987. 181с.
55. ВороноваС.К. Современный английский язык. Слово и предложение/ С.К.Воронова. Иркутск,1997. 500 c.
56. ГадамерГ.-Г. Риторика и герменевтика/ Г.-Г.Гадамер; [пер. с нем. В.С.Малахова]// Актуальность прекрасного/ [общ. ред. В.С.Малахова, М.П.Стафецкой]. М.: Искусство,1991. С.188206.
57. ГакВ.Г. Сопоставительная лексикология/ В.Г.Гак. М.: Междунар. отношения,1977. 264с.
58. ГакВ.Г. Языковые преобразования/ В.Г.Гак. М.: Языки русской культуры,1998. 763с.
59. ГаринИ.И. Век Джойса/ И.И.Гарин. М: Терра-Книжный клуб, 2002. 848с.
60. ГаспаровБ.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования/ Б.М.Гаспаров. М.: Новое литературное обозрение,1996. 352с.
61. ГатинскаяН.В. О функционально-семантическом описании модальных слов знаков кажимости [Электронный ресурс]/ Н.В.Гатинская. URL: http://learning-russian.gramota.ru/journals.html?m=ruszr&n=2001-01&id=167
62. ГегельГ.-В.-Ф. Наука логики [Электронный ресурс]/ Г.-В.-Ф.Гегель. URL: http://www.philosophy.ru/library/hegel/logic.html
63. ГениеваЕ.Ю. Одиссея русского "Улисса"/ Е.Ю.Гениева// Вестник иностр. литературы "Диапазон" [отв. ред. Е.Ю.Гениева]. М.: Рудомино,1997. Спец. вып. С.100106.
64. ГенисА.А. Война со смыслом/ А.А.Генис// Вавилонская башня. Эссе/ [общ. ред. О.Морозовой]. М.: Независимая газета,1997. С.3743
65. ГерманИ.А., ПищальниковаВ.А. Введение в лингвосинергетику/ И.А.Герман, В.А.Пищальникова. Барнаул: Изд-во Алт. университета, 1999. 130с.
66. ГиренокФ.И. Археография событий/ Ф.И.Гиренок// Событие и смысл: синергетический опыт языка/ [общ. ред. Л.П.Киященко, П.Д.Тищенко]. М.: ИФ РАН,1999. С.6787
67. ГиренокФ.И. Метафизика пата/ Ф.И.Гиренок. М.: Лабиринт,1995. 200с.
68. ГливенковаО.А. Способы организации риторического пространства в монологах героев художественной прозы: автореф. дис.на соискание уч. степени канд. филол. наук: 10.02.19 "Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика"/ О.А.Гливенкова. Краснодар: 2002. 11с.
69. ГоликН.В. Тайна этоса/ Н.В.Голик// Религия и нравственность в секулярном мире: материалы научной конференции 2830 ноября 2001 года. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. С.8690
70. ГоликН.В. Этос и его ритм/ Н.В.Голик// Социальная аналитика ритма: материалы научной конференции. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. С.3442
71. ГончароваН.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): дис. канд. філол. наук.: 10.02.04/ НаталіяВіталіївнаГончарова. К., 2002. 182с.
72. ГрайсГ. Постулаты речевого общения/ Г.Грайс; [пер. с англ. В.В.Туровского] // Новое в зарубежной лингвистике [отв. ред. Е.В.Падучева]. М.,1985. №16. С.217237.
73. ГригорьянЕ.Л. Лингвистическая прагматика/ Е.Л.Григорьян. Ростов-на-Дону: ГУР-н-Д, 2003. 24с.
74. Грицанов А.А., Можейко М.А. Модернизм/ А.А.Грицанов, М.А.Можейко // Новейший философский словарь/ [общ. ред. ГрицановаА.А.]. Минск: Книжный дом, 2003. С.642643
75. ДаниловЮ.А. Роль и место синергетики в современной науке/ Ю.А.Данилов// Онтология и эпистемология синергетики/ [общ. ред. В.И.Аршинова]. М.: ИФ РАН,1997. С.511
76. ДаниловЮ.А. Возникновение и эволюция понятия "самоорганизация"/ Ю.А.Данилов// Синергетика. Труды семинара. М.: МГУ, 2001. Т. 4. С.8083.
77. ДаниловЮ.А., КадомцевБ.Б. Что такое Синергетика? [Электронный ресурс]/ Ю.А.Данилов, Б.Б.Кадомцев. URL: http://www.kirsoft.com.ru/freedom/KSNews_227.htm
78. ДейкванТ.&