ЦИГАНКОВА ЗОЯ МИКОЛАЇВНА. ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТФЕМІНІСТИЧНИХ РОМАНІВ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Краткое описание

ЦИГАНКОВА ЗОЯ МИКОЛАЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТФЕМІНІСТИЧНИХ РОМАНІВ ПОЧАТКУ ХХІ СТ."

Національна академія наук України
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні
На правах рукопису
ЦИГАНКОВА ЗОЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 811. 111-26’373
ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ПРОСТОРІ
ПОСТФЕМІНІСТИЧНИХ РОМАНІВ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
10.02.04. – германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Пономаренко Володимир Панасович
доктор філологічних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ
ПОСТФЕМІНІСТИЧНИХ РОМАНІВ ………………………..…………….……11
1.1. Мовні особливості романів ………………………………………………...11
1.2. До проблеми ідентифікації нового слова………………………………….17
1.3. Лінгвістичні класифікації лексико-семантичних інновацій……………...35
1.4. Статус оказіоналізмів і фактори їх появи………………………………….40
1.5. Особливості оказіонального словотворення………………………………47
1.6. Методи дослідження лексичних інновацій………………………………...51
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…...………………………………………………….54
РОЗДІЛ 2 НЕОЛОГІЗМИ В РОМАНАХ ЖАНРУ "ЧИКЛІТ"
2.1. Лексичні новотвори в текстах англомовних романів жанру "чикліт"….......56
2.1.1. Афіксальні засоби утворення неологізмів…………………………………58
2.1.2. Складні неологізми…………………………………………………………..74
2.2. Неологізми з "нерегулярним" способом словотвору………………………..80
2.3.Семантичні неологізми……… ………..………………………………………93
2.4. Неологізми-запозичення в романах постфеміністичного жанру…………..98
2.5. Функції неологізмів в англомовних романах жанру "чикліт"…………......103
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ………………………………………………………115
РОЗДІЛ 3 ОКАЗІОНАЛІЗМИ В АНГЛОМОВНИХ РОМАНАХ
ПОСТФЕМІНІСТИЧНОГО ЖАНРУ
3.1. Афіксальні оказіоналізми……………………………………………………117
3.2. Словоскладання як спосіб утворення оказіональних одиниць……………127
3.3. Оказіоналізми-конверсиви…………………………………………………...137
3.3.1. Комплексні ад’єктивовані оказіоналізми…………………………………140
3.3.2. Комплексні субстантивовані оказіональні конструкції……………….....157
3
3.4. Інші способи творення оказіоналізмів…………………………………….. 163
3.5. Стилістичні характеристики оказіоналізмів у романах жанру "чикліт".....167
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3……………………………………………………..179
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...194
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
4
ВСТУП
Розвиток мови – об’єктивний процес, зумовлений поступальним рухом
людського суспільства взагалі і кожного індивідуума зокрема. Лексичний склад
найвиразніше відображає динаміку мови, на розвиток якої значною мірою
впливає позамовна дійсність. Будь-які нові поняття, що стають набутком
колективного мовного мислення нової епохи, потребують номінації; поява
нових результатів людської діяльності веде до появи нових назв, формування
нових галузей науки стимулює творення нових термінів.
Слова зі значенням новизни не тільки визначають рівень сучасного
розвитку суспільства, а й водночас наповнюють відповідним змістом мовний
образ сучасника. І дійсно, в усіх підходах – від наукового до побутового – ми це
помічаємо. Зокрема, у лінгвістиці інтенсифіковано процес відбору, вивчення і
опису нових фактів у словниковому складі мови й усвідомлено необхідність
систематизації цих фактів.
Вивчення словникового складу англійської мови було й залишається
одним із актуальних завдань лексикологів-германістів. Особливий інтерес
становить комплексне дослідження шляхів збагачення англійської лексики
(як на синхронному зрізі, так і в плані діахронії) з урахуванням його основних
джерел: запозичення, семантичної деривації та словотвору.
Зміни в економічному, соціально-політичному житті суспільства початку
ХХІ ст. знаходять своє відображення як у мові, так і в літературі. З’являються
нові жанри, серед яких на особливу увагу заслуговує новий напрям прози
постфемінізму "чикліт" (амер. chick – сленгова назва дівчини, жінки; lit –
скорочення від слова "література"). Термін "чикліт" з’явився у 1995 році у
США як позначення художніх творів другої хвилі фемінізму 90-х, у яких
висвітлюються питання повсякденного життя сучасної жінки: кар’єра, сім’я,
успіх. Романи жанру "чикліт" (українською пишуть також "чік-літ") не лише
ілюструють життя сьогодення, а й відображають стан сучасної англійської
мови. Саме такі міркування стали підставою для вибору теми
нашого дослідження.
5
Дослідження різних аспектів розвитку лексичного складу різних мов
висвітлені в роботах Н. А. Адах, Г. М. Вокальчук, Ж. В. Колоїз,
О. Г. Муромцевої, Є. В. Сенька, О. А. Стишова, Н. В. Стратулат,
О. О. Тараненка та інших авторів. Англійським новотворам присвячені
дослідження Ю. О. Жлуктенка, Ю. А. Зацного, С. М. Єнікєєвої, І. В. Андрусяк,
Ю. М. Антюфєєвої, М. В. Бєлозьорова, Д. В. Василенко, С. С. Ібрагімової,
О. Л. Клименко, Н. А. Князєва, Г. А. Міклашевської, Ю. М. Несвєтайло,
Н. Г. Олексенка, В. В. Соколова, А. В. Янкова тощо. Відомі також спеціальні
дослідження, такі, як колективна монографія відділу романських, германських і
балтійських мов Інституту мовознавства НАН України "Английские
неологизмы (60–70-х гг.)". Від 1999 року на базі Запорізького національного
університету під керівництвом Ю. А. Зацного активно розробляється наукова
програма "Проблеми соціолінгвістики і неології".
Аналіз теоретичної літератури дозволяє стверджувати, що незважаючи на
наявність великого корпусу робіт, присвячених проблемам неології
(В. Г. Адмоні, Е. Бенвеніста, А. О. Брагіної, Р. О. Будагова,
В. В. Виноградова, І. Г. Дегтярь, Ю. О. Жлуктенка, В. І. Заботкіної,
Є. А. Земської, П. М. Каращука, Є. С. Кубрякової, В. В. Лопатіна,
О. Г. Ликова, О. Д. Мєшкова, Є. В. Розен, М. Д. Степанової,
І. С. Улуханова, А. А. Уфімцевої, П. В. Царьова тощо) існує ціла низка питань,
які не отримали достатнього висвітлення і адекватного вирішення. Тому
виникає необхідність визначення диференціальних ознак нової лексики,
виявлення факторів, які детермінують її появу.
Дослідженням прози постфемінізму почали займатися відносно недавно.
Найбільшого зацікавлення це питання викликало в американських дослідників:
це Р. Бредфорд (R. Bradford), П. Кембелл (P. Cambell). С. Ферріс,
М. Янг (S. Ferriss, M. Young.), С. Ґенц (S. Genz), Л. Гейвуд, Дж. Дрейк
(L. Heywood, J. Drake), К. Мазза (C. Mazza), Дж. Маєр (J. Maher), С. Міллз
(S. Mills), Р. Манфорд, С. Джілліс, Г. Гові (R. Munford, S. Gillis, G. Howie),
А. Філліпс (А. Phillips), Дж. Р. Макміллан, (J. R. Mcmillan). Вітчизняне
літературознавство лише відкриває для себе це явище світового літературного
6
процесу, так, у літературознавчому плані це питання висвітлювала
Ю. Г. Ремаєва ("Постфеминистская проза Британии на рубеже ХХ–ХХІ вв.:
феномен "чиклит"). Окремо слід зазначити спеціальне дослідження
Н. Ю. Степанової "Контраст как средство создания комического эффекта
(лингвостилистический аспект)", виконане на матеріалі романів того ж жанру.
Тож актуальність роботи зумовлюється необхідністю поглибленого
вивчення особливостей словникового складу сучасної англійської літературної
мови, а саме дослідження новотворів: неологізмів, запозичень та нових
семантичних значень слів, а також авторських неологізмів (оказіоналізмів),
уживаних у творах сучасних авторів. Вона підтверджується також відсутністю
наукових праць, присвячених системному аналізові відповідної лексики на
матеріалі постфеміністської прози.
Отже, об’єктом дослідження є лексичні засоби, а саме неологізми і
оказіоналізми, семантичні деривати, що є наслідками вторинної номінації, та
іншомовні запозичення, вживані у творах представниць постфемінізму.
Предметом дослідження є структурно-семантичні та функціональні
особливості, джерела надходження нової лексики у романах нового
літературного жанру.
Джерельною базою роботи слугують романи англійських письменниць
Софі Кінселли, Маріан Кейс, Сесилії Ахерн та американських письменниць
Лорен Вайсбергер, Кендіс Бушнелл, Керол Мет’юз, а також тлумачні,
етимологічні та інші словники англійської мови.
Матеріалом дослідження виступає власна картотека нової лексики
різного типу, яка нараховує понад 800 одиниць (загальна кількість фіксацій
становить близько 1070), виявлених методом довільної вибірки з текстів 12
англомовних романів постфеміністичного жанру загальним обсягом
5373 сторінки.
Мета роботи полягає у виявленні, описі і класифікації неологізмів,
оказіоналізмів, запозичень та зразків вторинної номінації, а також
характеристиці лексичних особливостей постфеміністичних романів та
7
визначенні їхньої ролі у розвитку і збагаченні словникового складу англійської
мови початку ХХІ ст.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити й охарактеризувати неологізми, вербалізовані у цих творах
постфеміністичного жанру;
2) розглянути лексику досліджуваних творів із погляду її походження,
утворення та основних функцій;
3) дослідити роль вторинної номінації в процесі неологізації сучасної
англійської мови;
4) визначити характер та кількісні характеристики запозичень із інших мов;
5) виявити й схарактеризувати індивідуально-авторські лексичні одиниці,
окреслити стилістичні особливості їхнього вжитку;
6) дати загальну характеристику розглянутого мовного матеріалу в контексті
сучасного розвитку англійської мови.
Методи. У дисертації застосовано описово-аналітичний метод для
аналізу, класифікації та інтерпретації нової лексики в англомовних романах
жанру "чикліт", зібраної шляхом суцільної вибірки з текстів. Також
використано традиційні методики дослідження, зокрема: індуктивний метод –
для визначення напряму пошуку від накопичення мовного матеріалу до його
систематизації та вивчення англійської нової лексики як складової мовної
картини світу; метод компонентного аналізу, який забезпечив структурносемантичний аналіз одиниць дослідження, метод контекстуального аналізу,
який дав змогу, з огляду на текстове оточення нової лексики, точно встановити
значення новоутворень, кількісний аналіз дозволив установити певні
співвідношення в межах аналізованої лексики. У роботі залучено також
елементи етимологічного та компаративного аналізів.
Новизна роботи вбачається в тому, що в ній уперше в Україні здійснено
аналіз неологізмів, оказіоналізмів, запозичень та семантичних дериватів як
наслідків вторинної номінації у відомих, але недостатньо досліджених
мовознавцями сучасних творах англомовної прози.
8
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що його результати
мають посприяти поглибленню теоретичних засад історичної лексикології,
дозволять по-новому підійти до проблеми формування лексичної системи
англійської мови початку ХХІ ст. Вивчення художніх творів цього періоду з
погляду їхніх лексичних особливостей – це спроба доповнити та
систематизувати наукові відомості про тенденції, що визначають процес
формування лексики сучасної англійської мови.
Крім того, зроблені теоретичні висновки можуть бути використані для
подальших досліджень із історії англійської мови та для вивчення її
сучасної лексики.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати
можна використовувати у викладанні навчальних курсів та спецкурсів із різних
філологічних спеціальностей (лексикологія, неологія, теорія і практика
перекладу тощо), навчально-методичній роботі – для укладання навчальних і
методичних посібників з проблематики цього дослідження.
На захист виносяться такі положення:
1. Соціально-економічні й культурно-історичні зміни знаходять своє
відображення в сучасній літературі. Так, поява жанру "чікліт" стала рефлексією
зміни статусу сучасної жінки. Постфеміністичні романи відбивають
особливості жіночого мовлення і сучасний стан англійської (зокрема
розмовної) мови шляхом фіксації і, відповідно, поширення лексичних інновацій
та оказіоналізмів.
2. Лексичні інновації у текстах утворюються переважно за допомогою
власних словотворчих ресурсів, що підтверджує загальні засади розвитку
лексики сучасної англійської мови. Іншомовна лексика представлена
запозиченнями з європейських та східних мов, при цьому останні мають
здебільшого характер екзотизмів.
3. Неологізми у досліджених романах виконують номінативну,
компресивно-інформаційну, когнітивну, аксіологічну, експресивну і
діагностичну функції. Водночас характерною особливістю літератури жанру
"чікліт" є домінування експресивної функції над іншими.
9
4. Оказіоналізми утворюються за допомогою як стандартних, так і
нестандартних способів словотворення. Переважання складних ад’єктивних і
субстантивних конструкцій свідчить про прагнення до економії мовних засобів
та створення додаткової експресивності.
5. Оказіональне словотворення виконує релевантні стилістичні функції у
текстах. Оказіоналізми виступають виразними епітетами і є важливим засобом
створення характеристики персонажа.
6. Розглядані мовні явища як певне відображення національної (у цьому
разі насамперед "урбаністичної") ментальності є своєрідним відображенням
етнокультурних цінностей, характерними елементами сучасної англомовної
картини світу, а також гендерної субкультури англомовного світу як частини
сучасної масової культури.
Апробацію отриманих результатів здійснено на ХХ Міжнародній
науковій конференції імені проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ,
20–23 червня 2011 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Мови
і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, березень 2012 р.),
ІІ Всеукраїнській науковій конференції германістів із міжнародною участю
"Германістика у ХХІ столітті: когнітивна, соціо- та прагмалінгвістика"(Харків,
21 квітня 2012 р.), ХХІ Міжнародній науковій конференції імені проф. Сергія
Бураго "Мова і культура"(Київ, 26–29 вересня 2012 р.), V Міжнародній
науково-практичній конференції "Лінгвістичні проблеми та інноваційні підходи
до викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах" (Львів,
19–21 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Чинники
розвитку філологічних наук у ХХІ столітті" (Львів, 16–17 листопада 2012 р.),
ХХІІ Міжнародній науковій конференції імені проф. Сергія Бураго
"Мова і культура" (Київ, 24–27 червня 2013 р.), Міжнародній
науково-практичній конференції "Філологічні науки в умовах сучасних
трансформаційних процесів" (Одеса, 13–14 вересня 2013 р.), Міжнародній
науково-практичній конференції "Сучасна філологія: теорія та практика"
(Одеса, 7–8 листопада 2014 р.).
10
Основні теоретичні положення та результати дисертації викладено в
6 статтях, 5 із яких опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених
ДАК України, і одній публікації за кордоном (м. Будапешт, Угорщина).
Усі публікації виконано одноосібно.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів,
висновків і списку використаної наукової літератури, списку джерел
ілюстративного матеріалу та двох додатків. Загальний обсяг роботи становить
221 сторінок, обсяг основного тексту складає 191 сторінка.
У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, мету та завдання
дослідження, визначено предмет і об’єкт дослідження, основні методи аналізу
матеріалу, аргументовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення
дисертації, а також визначено її джерельну базу.
У першому розділі висвітлено розвиток наукових поглядів на природу
неологізмів, на процес виникнення нових слів, нових значень слів і шляхи
входження їх до мови, експліковано сутність обсягу нового слова та критерії
його визначення, подано основні класифікації нової лексики.
У другому розділі дається загальна характеристика романів
постфеміністичного жанру з акцентом на їхні лінгвістичні особливості,
ідентифікуються лексичні новотвори, аналізується та визначається роль
неологізмів у зазначених творах, виокремлюваних та класифікованих за
походженням, тематичним принципом, частиномовною належністю та
іншими критеріями.
Третій розділ присвячено авторським неологізмам (оказіоналізмам).
Охарактеризовано оказіональні лексичні одиниці за структурним, тематичним,
етимологічним та стилістичним принципами, визначено їхні функції у текстах.
У висновках підсумовано результати здійсненого дисертаційного
дослідження й окреслено перспективи подальших досліджень із обраної
проблематики.
Список використаної літератури налічує 314 джерел, з яких 107 є
іноземними, до нього додано перелік художніх текстів (12 позицій)

Список литературы

ВИСНОВКИ
Початок ХХІ століття – період бурхливих соціальних змін, які пов’язані з
розвитком соціального життя, відходом від певних канонів, проголошенням
свободи у суспільно-політичному, економічному житті, а також у сфері
загальнолюдських відносин. Такі процеси спричинюють зміни в літературній
мові, яка стала відкритішою для входжень некодифікованих елементів,
насамперед нових слів різного походження.
Поступ суспільства знаходить своє відображення в усіх сферах своєї
діяльності. Поява нового літературного жанру "чикліт" стала рефлексією зміни
статусу сучасної жінки. Романи нового жанру відкривають двері у
повсякденний світ сучасної жінки, яка бореться з викликами сучасного життя.
Література постфемінізму у мовознавчому ракурсі відображає сучасний
стан англійської мови. Тексти, що слугували джерелом матеріалу для
дослідження, містять новотвори, належні до різних лексичних підгруп. Зміни в
лексичному складі англійської мови – об’єктивні й неперервні. Вони полягають
у виникненні нових слів, формуванні нових значень, засвоєнні
нових запозичень.
Новотвори у досліджених текстах представлені неологізмами і
оказіоналізмами з кількісним переважанням останніх на 20 %. Таке кількісне
співвідношення зумовлене тим, що тематика романів вузька, а неологізмів, які
носії мови вживають щодня і на побутовому рівні, небагато. На відміну від
неологізмів, оказіоналізми широко використовуються авторами текстів завдяки
своєму яскравому стилістичному забарвленню.
Неологізми, які розгялдаються в нашому дослідженні, підтверджують
тези, стосовні загальних засад розвитку лексики сучасної англійської мови. В
романах обраного нами жанру основна група лексичних інновацій утворена за
допомогою власних словотворчих ресурсів. Найпродуктивнішим словотворчим
процесом, за якими утворена більшість лексичних інновацій, стала афіксація
(43 %).
183
Афіксальні інновації утворюються не лише за допомогою простого
афіксального способу, а й шляхом афіксації повнозначних лексем і
морфемізації фрагментів лексем із наступною афіксалізацією цих фрагментів.
Найпродуктивнішими афіксами виявилися іменникові суфікси -er, -ie,
-ness та розмовні прикметникові -ish, -y. Висока продуктивність розмовних
словотвірних афіксів у текстах постфеміністичних романів зумовлена
особливостями літературного жанру "чикліт", якому властиве широке
використання розмовних елементів. Крім того, романи нового жанру
засвідчують тенденцію до певної "демократизації" стильових (насамперед
лексичних) засобів.
16 % нових слів утворено префіксальним способом. Здебільшого до
словотворчих процесів залучаються префікси іншомовного походження,
належні до розряду "інтернаціоналізмів": super-, extra-, mega-, micro-, perma-,
semi-, mono-, зрідка – частково модифіковані європейські uber- і питомі over-.
У творенні неологізмів афіксального типу беруть активну участь так звані
словотворчі елементи проміжного характеру, серед яких найпродуктивнішими
посткореневими виявилися -fest, -phobe, -free, -type, а прикореневими eco-,
near-, self-.
Словоскладання займає другу позицію за продуктивністю побудови
лексичних інновацій із кількісним показником у 27 % від загальної кількості
неологізмів. Найчисельнішою групою складних неологізмів виявилися
прикметники, утворені за моделями Adj+PI, Adj+PII, N+PII, N+Adj,
іменники – N+N-N, Adj+N-N. Найменш частотними у романах виявилися
складні слова, утворені за моделлю Adj+V – V. Окрему групу неологізмів
становлять складні слова синтаксичного способу творення, але кількість
фіксацій таких одиниць у романах жанру "чикліт" незначна.
18% від загальної кількості неологізмів становлять лексичні інновації з
"нерегулярним" способом творення, до яких відносяться: телескопія (9%),
штучно створені слова (3,2 %), редуплікація (3,2 %), конверсія (2,6 %).
184
У корпусі досліджених нами одиниць основна кількість телескопних слів
представлена частковими телескопізмами, які утворюються сполученням цілого
першого компонента з кінцевим компонентом другого (ab+cd—abd) або
сполученням початку фрагмента першого слова з цілим другим компонентом
(an+cd – acd).
Серед "штучних" створених неологізмів переважають слова, стосовні
сучасних комп’ютерних технологій, предметів побуту, які стали
загальновживаними. Здебільшого це власні назви, які з плином часу стали
загальними (епонімами). Власні імена, хоча вони й зараховуються до розряду
повнозначних лексичних знаків, протиставляються останнім як за своїм
значенням, так і за сферою та обсягами реалізації, займаючи периферійне
положення в лексиці будь-якої мови.
Нових слів, утворених семантичним способом, – 4 %. Нові значення
розвиваються на основі метафоризації. Внаслідок семантичної деривації нові
значення формуються найчастіше в семантичному полі іменників (80 %),
рідше – прикметників (20 %).
Ефективним способом збагачення лексичного складу англійської мови є
запозичання з інших мов (5 %). Іншомовна лексика здебільшого представлена
запозиченнями з європейських (іспанської, французької, італійської) і східних
мов (мови Індії). Основна маса таких запозичень належить до побутової сфери,
тобто нерідко це слова, які позначають, зокрема, страви / їжу.
Іншою особливістю запозиченої лексики в романах постфеміністичного
жанру є широке використання французької лексики замість елементів власного
словника. Вживання галліцизмів у творах англійських авторів є стилістично
обумовленим. З одного боку, галліцизми можуть виконувати номінативну
функцію. З другого боку, велика кількість запозичених слів і виразів, а також
вкраплень французького тексту в творах входить до системи художніх засобів
автора і несе на собі особливе стилістичне навантаження, характеризуючи його
стиль. Це пояснюється захопленням героїнь французькою культурою, а також
прагненням авторів романів створити додатковий стилістичний ефект у тексті.
185
За частиномовним показником основна кількість нових слів, які
вживаються у текстах романів жанру "чикліт", представлена афіксальними
прикметниками, які надають гіперболічного значення вихідним лексемам. Мета
їхнього вживання – надання додаткової експресії висловлюванням, створення
ефекту напруження, перебільшення, що властиве жіночому дискурсу. Такий
вибір диктується гендерними особливостями мови жінки. Те саме можна
сказати про вживання дієприкметників теперішнього і минулого часу.
Неологізми-іменники не тільки характеризують лексикон сучасної жінки,
а й окреслюють сучасний стан англійської мови, виступають "лакмусовим
папірцем" відносно лексичних змін початку ХХІ ст. Так, бурхливий розвиток
інформаційних технологій і стрімкий технологічний прогрес стають надбанням
повсякденного життя пересічного громадянина. Слід сказати про темпи
входження лексичних інновацій зазначеної тематики. Нові слова, які з’явилися
впродовж останніх 10 років, крім того, що вони майже втратили свій так званий
"ефект новизни", набули широкого поширення і відомі майже кожному.
Це можна пояснити тим, що більшість неологізмів, які описують новітні реалії і
процеси, популярні серед споживачів/користувачів і легкодоступні. Інші
неологізми-іменники є розмовними варіантами вже наявних понять, які
зазвичай описуються за допомогою синтаксичних конструкцій. Уживання таких
слів зумовлене стилістичними інтенціями мовця, що надає додаткової експресії
виловлюванню, має значиміший прагматичний ефект.
Унаслідок дослідження активних словотворчих процесів ми дійшли
висновку про те, що неологізми виступають продуктивним засобом поповнення
лексичного складу мови, тобто відповідають потребам суспільства у
найменуванні нових понять об’єктивної дійсності. Поповнення лексики
сучасної англійської мови відбувається за рахунок розширення наявних
семантико-тематичних груп.
Аналіз фактичного матеріалу дозволяє наочно уявити картину
індивідуального словотворення в англійській мові. При оказіональному
словотворенні використовуються не тільки словотворчі засоби мови, а й
186
словотворчі засоби мовлення (оказіональні моделі). Це означає, що
оказіональні номінації створюються шляхом як стандартних, так і
нестандартних способів словотворення, тобто відповідно до мовної норми або
всупереч їй.
15 % від загальної кількості оказіоналізмів становлять афіксальні
деривати. Вони характеризуються меншою індивідуальністю в семантичному
плані, на відміну від конверсійних оказіональних номінацій. Семантика таких
афіксальних похідних повністю залежить від конкретного афікса, за допомогою
якого вони створені. Серед найпродуктивніших афіксів, що беруть участь в
утворенні оказіональних афіксальних похідних, нами виокремлено суфікси -ish,
-y, -esque, -less, -ness, -er, а щодо частиномовної належності серед
оказіоналізмів афіксального типу творення домінують прикметники, які
утворюються за допомогою додавання до основи суфіксів -ish і -y. Суфікс -ish
указує на частковий ступінь якості й утворює модальні "тактовні" слова, які
створюються як оказіональні, якщо мовець не хоче говорити прямо, різко
і категорично.
Найчисельнішими оказіональними лексичними одиницями
префіксального способу творення виявилися прикметники з префіксами
надмірності super-, over-, über-, ultra-.
Для оказіональних афіксальних похідних характерна семантична чіткість
і визначеність. У переважній більшості випадків визначити їхнє лексичне
значення не становить особливих труднощів, навіть якщо ці одиниці взято поза
контекстом і ситуаціями, в яких вони були створені. Така "зрозумілість"
оказіональних афіксальних дериватів залежить від декількох факторів.
Мотивація оказіонального слова, утвореного шляхом афіксального
словотворення, визначається категорійним значенням афіксів і значенням
вихідної основи. У свою чергу, категорійне значення моделі залежить від
конкретного афікса, який її оформлює. Отже, значення вихідної основи і
відповідного афікса визначає значення оказіоналізму, який створений за
афіксальною моделлю.
187
Словоскладання виявляється відносно продуктивним способом творення
оказіональних слів у романах жанру "чикліт" і складає майже 21 % від загальної
кількості відповідних утворень.
Побудова оказіоналізмів у досліджених текстах за допомогою
словоскладання відбувається двома шляхами: за нормами побудови складних
слів в англійській мові і за оказіональними моделями
Найчисельнішими виявилися складні оказіоналізми, представлені
прикметниками, утвореними за моделями N+PI – Adj. та N+PII – Adj.
Оказіоналізми, так само, як і неологізми, утворені за допомогою
дієприкметників теперішнього і минулого часів як другого компонента, є
типовими прикладами, які наочно ілюструють синтаксичну
природу словоскладання.
2,5 % оказіоналізмів утворено "нестандартним" способом. У таких
випадках ситуативна словотворчість здійснюється з порушенням правил мовної
норми, тобто у творенні складних слів беруть участь оказіональні моделі, серед
яких виокремлюємо: Pron+N, N+Npl, N (proper name) + N (general name),
N (proper name) +N (proper name). Неодмінною особливістю аналізованих слів є
семантична прозорість їхніх частин, чітка референтність, значення цілого
виводиться зі значень компонентів.
Конверсія виступає найпродуктивнішим способом творення
оказіональних одиниць і складає 56 % від загальної кількості зафіксованих
випадків. Поясненням цього явища можна вважати те, що в англійській мові
майже повністю відсутні морфологічні маркери частин мови. Частини мови або
не розрізняються зовсім, або можуть розрізнятися за словотвірними афіксами.
Це твердження стосується всіх лексичних підгруп. Оказіональні конверсиви,
авторські новотвори, засвідчують, що цей спосіб творення є "найлегшим",
"найпростішим" як для авторів, так і для сприйняття,
"дешифрування" читачами.
Характерною рисою досліджених оказіональних конверсивів є те, що
найбільше вони представлені складними конструкціями (44 % від загальної
188
кількості оказіоналізмів), у той час як кількість однослівних і двослівних
конверсивів незначна (2 %).
Однослівні і двослівні оказіональні конверсиви представлені одиничними
прикладами у досліджуваних текстах. Домінантним процесом стала
субстантивація різних частин мови. Найпоширенішими моделями виявилися
N-Adj, Adj-N, Pronoun-N, V-N.
Комплексні ад’єктивовані оказіоналізми у досліджених текстах
представлені здебільшого голофрастичними конструкціями. Активне
функціонування таких складних мовних одиниць свідчить про те, що
голофразис є стилістичним маркером сучасної словесної творчості.
Оказіональні голофрастичні конструкції здебільшого утворюються за
допомогою компресії – побудови складних слів на основі словосполучень або
речень унаслідок зниження рівня компонентів вихідного словосполучення
або речення.
У межах нашого дослідження найбільшу групу одиниць такого способу
творення представлено ад’єктивними компресивами, які складають 46 % від
загальної кількості оказіоналізмів. Переважна більшість таких оказіональних
слів утворюється за продуктивними моделями, їхня поява відображає
інтенсивний словотвірний процес, наприклад, інтеграцію словосполучення у
складне слово.
Найчисельнішою групою складних оказіоналізмів синтаксичного типу
виявилися описово-оцінні утворення. Досить поширеними серед складних
ад’єктивних оказіоналізмів стали прийменникові конструкції, в яких
компоненти складного слова з’єднані між собою за допомогою прийменника.
Особливе місце серед лексикалізованих синтаксичних груп займають
координативні складні слова. Конструкції такого типу складаються з двох
рівноправних елементів, поєднаних сполучником and.
Частина лексикалізованих одиниць має ідіоматичне значення й
утворюються внаслідок стягнення компонентів фразеологічних сполучень.
189
У творенні комплексних ад’єктивів беруть активну участь заперечні
конструкції. В англійській мові існує два способи побудови заперечних
конструкцій: за допомогою негативної частки not і за допомогою заперечних
слів. Обидва види негативних конструкцій утворюють оказіональні
комплексні прикметники.
Конструкції із внутрішньою предикацією представлені різними типами
речень, зокрема розповідними стверджувальними, заперечними і питальними.
Комплексні ад’єктивні конструкції характеризують предмет за різними
параметрами, серед яких ми виокремлюємо такі: час, колір, розмір, стан, місце,
вартість, звук, вирази, які характеризують зовнішній вигляд предмета або
манеру поведінки.
Структурна і смислова цілісність оказіональних препозитивних
атрибутивних комплексів надає їм якість, яка виводить їх за межі простої суми
компонентів. Смислова цілісність таких утворень зумовлює певні семантичні
особливості – перетворює ці конструкції на своєрідні одиниці-номінації, які
називають ситуацію, предмет, сприймаються як ознака, якість, характеристика
певного предмета і служать цілям суб’єктивно-емоційної характеристики
іменника, який вони визначають. Можливості утворення таких конструкцій у
сучасній англійській мові практично необмежені. При цьому їхня позиція між
артиклем і опорним іменником, тобто позиція звичайного прикметника, –
однозначно засвідчує їхню атрибутивну функцію.
Субстантиновані синтаксичні оказіоналізми становлять 8 % від загальної
кількості. Оказіональні іменники синтаксичного способу творення описують
різні поняття. Ми виокремили такі тематичні групи: поняття, які
характеризують людей, предмети побуту, одяг, територію, стан людини,
діяльність (акт дії).
Синтаксичні функції, які характерні для субстантивованих
словосполучень та речень, відповідають функціям, що традиційно притаманні
іменникам. У реченні вони можуть виконувати функції підмета, додатка,
обставини, іменної частини складного присудка.
190
Показником цільнооформленості таких оказіональних номінацій і
засобом, який допомагає диференціювати їх від вихідних форм, тобто
синтаксичних конструкцій, які обґрунтовують їхню появу в мові, служить їхнє
написання через дефіс. У порівнянні з синтаксичними конструкціями,
комплексні субстантивовані оказіональні утворення мають багатший
семантичний зміст. Вони містять додатковий, конотативний елемент
експресивності. Написання через дефіс синтаксичної конструкції, яка
обґрунтовує комплексне субстантивоване оказіональне утворення, модифікує її
значення, вносить елемент експресивності, яка зумовлена компресією
висловлювання. Цей елемент експресивності звужує сферу вживання
комплексних субстантивованих оказіоналізмів тільки "для даного випадку",
тобто потенційно сфера їхнього вживання зведена до мінімуму.
Семантика комплексних субстантивованих оказіональних утворень
впливає на семантику всієї пропозиції, тому що, крім функції лаконічності
оформлення думки, вони виконують ще й стилістичні функції оформлення
тексту. Створення таких оказіоналізмів дозволяє автору уникати підрядних
речень і широких пояснень. Метою автора, який уживає комплексні
субстантивовані оказіоналізми, є не лише економія мови, а й семантична
лаконічність і ясність оформлення думки.
Комплексні оказіональні утворення такого зразка виражають ставлення
автора до явища, що описується, його емоції, оцінку цього явища. Комплексні
субстантивовані утворення є словами, які називають цілі ситуації і події.
У перетвореному і трансформованому вигляді вони служать позначенням того
ж, що позначає ціле висловлювання, і в цьому сенсі виявляються замісниками
певних ситуацій. По суті вони ідентифікують не стільки окремий фрагмент
дійсності як такий, скільки приховані за ним ситуацію, подію, предмет.
Називаючи ситуацію або подію, вони надають мовленню високої
експресивності, при цьому ступінь експресивності комплексного
субстантивованого оказіонального утворення залежить від "несподіваності"
узгодження його компонентів. Компонентами таких оказіональних утворень
191
виступають наявні одиниці мови, які формують у складних словотворчих
конструкціях вже нові смислові значення, що передають певні ситуації
або події.
8 % досліджених оказіоналізмів утворюється за допомого так званих
"нерегулярних" способів словотвору. До такого способу творення
оказіоналізмів відноситься змішаний тип побудови, тобто коли нова лексична
одиниця утворюється шляхом поєднання більш ніж одного способу словотвору.
Серед оказіоналізмів, утворених змішаним способом, домінують новотвори,
побудовані за допомогою словоскладання та афіксації.
Наявність у творах великої кількості індивідуально-авторських
новотворів є однією з прикметних рис ідіостилю авторів, які в художньому
контексті набувають вагомого експресивно-стилістичного значення.
Особливістю індивідуально-авторських слів у творах постфеміністичного
жанру виступає їхнє прагматичне наповнення. Автор спеціально створює
оказіоналізми для виконання певних завдань у межах конкретного контексту.
Оказіоналізми, які функціонують у художньому мовленні, є ефективним
інструментом впливу на адресата. Незвичність форми оказіоналізму, його
оригінальність, новизна привертають увагу читача, зацікавлюють його,
залучають до процесу розшифрування змісту, закодованого автором
Як уже було зазначено, найчисельнішою групою оказіональних
новотворів виступають авторські прикметники різного способу творення (трохи
більше 75 % від загальної кількості оказіоналізмів). Як відомо, прикметники
слугують ефективним засобом створення образності, виступають у ролі
виразних епітетів.
Серед оказіональних прикметників вирізняємо лексичні одиниці з
негативною, позитивною, іронічною і нейтральною конотацією. Аналіз
оказіональних прикметників, утворених дериваційним способом та за
допомогою словоскладання, дає змогу стверджувати, що більшість новотворів
цієї групи представлена негативно-оцінними лексемами. Авторські
192
прикметники з позитивною оцінкою фіксуються значно рідше у текстах і
характеризують людей.
Оказіоналізми з нейтральним стилістичним забарвленням слугують
зв’язності тексту і економії мовних засобів. Більше того, завдяки таким
лексемам досягається вираження "потоку свідомості" автора/героя, що є однією
з ключових особливостей розгляданого літературного жанру.
Ад’єктивовані голофрастичні композити-комплекси є стилістично
маркованими лексичними одиницями. Такі лексичні комплекси реалізуються
переважно у ролі епітетів, серед яких виокремлюємо метафоричні та
описово-оцінні. Комплексні ад’єктиви у метафоричній епітетній конфігурації у
текстах здебільшого набувають іронічної конотації, описово-оцінні
ад’єктивовані комплекси крім описових сем мають також певні оцінні
конотативні семи: пейоративності, меліоративності, іронічності.
Оказіональні іменники створені авторами для експресивного опису:
абстрактних понять, людей, крім того, складні номінативи є засобом
досягнення комічного ефекту.
Оказіоналізми на сторінках досліджених текстів виступають важливим
стилістичним засобом. Автори романів створюють нові лексичні одиниці,
керуючись різними цілями, зокрема прагненням до економії мовних засобів,
намаганням справити вплив на читача, створенням прихованих смислів.
Більшість досліджених оказіоналізмів представлена прикметниками, які
виступають епітетами з домінантною пейоративною оцінкою, це підтверджує
тезу про те, що жінкам властиві надмірна експресивність і
"нагнітання" ситуації.
Вивчення оцінної семантики англійських неологізмів кінця ХХ – початку
ХХІ століття засвідчує асиметрію досліджуваного мовного матеріалу в бік
негативно-оцінних значень, що можна пояснити тим, що негативне, яке постає
як відхилення від норми, інтенсивніше впливає на емоції і гостріше
сприймається людиною.
193
Так само як і неологізми, оказіоналізми є продуктивними засобами
поповнення лексики англійської мови на сучасному етапі її розвитку.
Оказіоналізми виступають і як засобами номінації, і як результатом
індивідуального словотворення. Вони містять у собі експресивні,
емоційно-оцінні значення і слугують для задоволення індивідуальних потреб.
Неологізми і оказіоналізми становлять лексичний потенціал англійської
мови і виступають продуктивним засобом поповнення її лексичного складу.
Факт появи неологізмів і оказіоналізмів – реалізація потенційних можливостей
мови, доказ її існування. Неологізми і оказіоналізми виступають
універсальними явищами, які мають багаті потенції і визначають
функціонування сучасної англійської мови. Фіксовані неологізми й
оказіоналізми у текстах нового літературного жанру засвідчують подальший
розвиток лексичного складу, який зумовлений об’єктивними потребами
системи мови і її комунікативними потребами. Універсальним механізмом у
побудові інновацій є аналогія, яка, фактично, зачіпає усі способи словотвору.
Подальша перспектива дослідження полягає у зіставному та
порівняльному вивченні процесу неологізації в різних лінгвокультурних
середовищах, дослідженні особливостей функціонування нової лексики у
різноманітних за стилістичними та жанровими особливостями текстових
повідомленнях, аналізові прагматичного потенціалу новотворів у різних
дискурсивних формаціях, а також у спостереженні за рухомістю словникового
складу під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.