Чаюк Тетяна Андріївна Вербалізація універсальних і національних концеп­тів в англомовній дитячій літературі Великої Британії

Краткое описание

Чаюк Тетяна Андріївна, тимчасово не працює: «Вербалізація універсальних і національних концеп­тів в англомовній дитячій літературі Великої Британії» (10.02.04 - германські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЧАЮК ТЕТЯНА АНДРІЇВНА
УДК 811. 111'27:165.194:087.5
ДИСЕРТАЦІЯ
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ І НАЦІОНАЛЬНИХ
КОНЦЕПТІВ
В АНГЛОМОВНІЙ ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ
ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
10.02.04 – германські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело__________________Т. А.Чаюк
Науковий керівник Бєлова Алла Дмитрівна, доктор філологічних наук,
професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………
ВСТУП…………………………………………………………………..….…
10
11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ДИТЯЧОЇ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ………………………………… 19
1.1.
1.2.
Особливості британської англомовної дитячої літератури як
когнітивної основи формування картини світу дитини.......................
Сучасні дослідження дитячого мовлення і світобачення……………...
19
36
1.3. Дитяча мовна картина світу……………………………………………
1.3.1. Мовна картина світу та наївна картина світу в сучасних
лінгвістичних дослідженнях……………………………………………
1.3.2. Сутнісні характеристики дитячої мовної картини світу………..
46
46
49
1.4. Концепти у моделюванні особливостей мовної картини світу ………
1.4.1. Процеси концептуалізації та категоризації у моделюванні
картини світу…………………………………………………………….
1.4.2. Концептуальна картина світу: параметри наукового аналізу…..
1.4.3. Підходи до вивчення концепту в сучасному
мовознавстві…………………………………………………………….
57
57
61
63
Висновки до першого розділу……………….……….…………………….. 67
РОЗДІЛ 2. БРИТАНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ КОНЦЕПТИ У ДИТЯЧІЙ
ЛІТЕРАТУРІ….….………………………………………………………….. 70
2.1. Основні групи концептів в англомовній дитячій літературі .…….… 70
2.2. Концепт HOME …………………………………...……………..……... 74
2.3. Концепт PRIVACY……………………………………………………. 86
2.4. Концепт MONEY ..…………………………………………………….. 99
Висновки до другого розділу…………………….…….............................. 122
РОЗДІЛ 3. УНІВЕРСАЛЬНІ КОНЦЕПТИ, ЦІННІСНО ЗНАЧУЩІ
ДЛЯ ДИТЯЧОЇ КАРТИНИ СВІТУ…………………………………………
3.1. Концепт MOTHER ………………………………………………………
3.2. Концепт BIRTHDAY ……………………………………….…..………..
3.3. Концепт TOY…………………………………………………………….
3.4. Концепт PLAY……………………………………………………………
125
125
137
156
174
9
Висновки до третього розділу ……………………………........................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………...…………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………..……....…………..
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .………………………...
ДОДАТКИ ..........................................................................................................
Додаток А. Вірші про рідну домівку…………………………………...........
Додаток Б. Смислові ознаки концепту MONEY, представленого в
британській дитячій літературі …………………………………………….
Додаток В. Колискові ………………………………………………………..
Додаток Д. Схеми концептів………………………………………………..
Додаток Е. Список публікацій здобувача ………………………………..
184
187
193
235
246
246
250
256
259
262
10
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДМ – дитяче мовлення
ДМКС – дитяча мовна картина світу
КС –картина світу
ККС – концептуальна картина світу
МКС – мовна картина світу
CD – Cambridge Dictionary.
FD – The Free Online Dictionary.
LDCE – Longman Dictionary Of Contemporary English.
MWD – Merriam-Webster’s Online Dictionary.
OALD – Oxford Advanced Learner’s Dictionary.
OED – Oxford English Dictionary : The definitive record of the English language.
ORD – The Oxford Reference Dictionary.
UD – Urban Dictionary.
11
ВСТУП
Сучасні лінгвістичні дослідження характеризує посилений інтерес до
з’ясування сутнісних характеристик мовної картини світу, а відтак, і до
проблеми вербалізації мовними засобами інтелектуального й чуттєвого
універсуму людини, що узгоджується з антропоцентричним принципом аналізу
мовних процесів та явищ. «Концептуальний бум» (А. Сусов, І. Сусов [299, c. 14–
20]), «концептоманія» (А. Приходько [255, c. 17]) останніх десятиліть зумовили
виникнення міждисциплінарного інтегративного підходу до розуміння та
моделювання свідомості, пізнання, спілкування, діяльності, переосмислення
структури й семантики мовних одиниць у вимірах етно-, соціо-, ідіо- та
подібних концептуальних мереж та конфігурацій.
З’ясування особливостей співвідношення когнітивних структур
свідомості людини з мовними одиницями, які їх репрезентують, мотивує
необхідність аналізу процесів концептуалізації та категоризації. Питання
концептуалізації світу, відображеної у мові, теоретично обґрунтовані у працях
М. Алефіренка [7], І. Голубовської [91], Ю. Караулова [141],
О. Кубрякової [171], Д. Лихачова [195], А. Приходько [255], З. Попової [247],
Й. Стерніна [296; 297; 298], В. Телії [304], Р. Фрумкіної [320, c. 167–177],
В. Крофта [365], Е. Рош [401], Е. Сміта [407], В. Сухаровського [408],
Дж. Тейлора [410], М. Шварца [405] та ін.
Дитяча мовна картина світу є особливим способом концептуалізації
дійсності, специфічним відображенням фізичних та психічних реалій у мові
дітей. Відповідно, у одиницях мови дітей та їхніх лінгвальних реалізаціях
представлено особливий тип світобачення. Незважаючи на важливість
найпершого етапу розвитку картини світу, на сьогодні питання дитячої мовної
картини світу належить до маловивчених. Різні аспекти дитячої картини світу
представлені у працях О. Кубрякової [171; 172; 173], М. Блоха [43; 44],
Н. Тухарелі [312; 313] та ін.
12
Дитяча мовна картина світу аналізується в межах таких підходів, як
когнітивна лінгвістика [204; 329]; функціональна репрезентація мови [280; 141];
евристичність мовленнєво-мисленнєвої діяльності (Т. Гридіна [98; 96; 95; 99;
97], Т. Єрофєєва [115], Н. Семенченко [115], О. Снитко [283; 284],
О. Рульова [267]) тощо.
Уявлення про мовний світ дитини передбачає з’ясування особливостей
мови дитини (лінгвістичний аспект), специфіки мовленнєвої (комунікативної)
поведінки (соціолінгвістичний та прагматичний аспекти) та змісту текстової
культури відповідної спільноти. Усі три компоненти реалізуються в інтеракції
під впливом психофізіологічних і когнітивних факторів, що визначають
розвиток дитини.
Інтерес лінгвістів до вивчення мовлення дітей зумовлений насамперед тим,
що результати таких досліджень дають уявлення про загальний процес
формування мовлення, становлення понять, розкривають механізми номінації в
цілому. Отримані в ранньому дитинстві знання та враження міцно фіксуються в
асоціативно-вербальній мережі мовної особистості. Усе це посутньо впливає на
спосіб сприйняття дійсності дорослого носія мови, на вибір мовленнєвих
стратегій.
Актуальність дисертації зумовлена необхідністю комплексного
вивчення репрезентації універсальних концептів у дитячій мовній картині світу,
відображеній в англомовній художній літературі для дітей, що дозволить
розширити уявлення про специфіку вербалізації концептів, визначити
національні концепти, встановити їх роль у формуванні світогляду дитини, а
також сприятиме поглибленню й узагальненню лінгвістичних знань про дитячу
мовну картину світу як особливий тип концептуалізації дійсності. Актуальність
дослідження посилюється в умовах масштабної дії інформаційних технологій,
інтернету, віртуальної реальності, різноманітних гаджетів, що впливають на
розвиток мисленнєвих здібностей дитини і створюють помітну конкуренцію
для друкованої книги.
13
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах наукової теми 11БФ044-01 «Мови та літератури
народів світу: взаємодія та самобутність», затвердженої Міністерством освіти і
науки України, яка розробляється фахівцями Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації
затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від жовтня 2013 року,
уточнено – протокол № 20 від 10 жотня 2017 року).
Мета дослідження полягає у визначенні особливостей мовної картини
світу, що представлена творами сучасної авторської британської дитячої
літератури як проекції дитячої мовної картини світу.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
 окреслити основні напрями дослідження дитячої мовної картини
світу в сучасній лінгвістиці;
 довести можливість моделювання дитячої мовної картини світу
шляхом створення відповідних концептів;
 визначити універсальні та національні концепти в британській
літературі для дітей, проаналізувати особливості їх вербалізації;
 виділити структурні компоненти концептів у британській літературі
для дітей;
 визначити національно-культурну специфіку картини світу дитини
у британському суспільстві.
Об’єктом дослідження є концепти, що репрезентують мовну картину
світу дитини в британській дитячій літературі, а предметом дослідження –
мовні засоби їх вираження.
Матеріалом дослідження є тексти британської дитячої літератури, а
саме: англійські дитячі поезії (nursery rhymes), загальним обсягом
2000 сторінок, англійські літературні казки і художні твори англомовних
авторів для дітей молодшого і середнього віку (від 2 до 9 років), загальним
обсягом 9000 сторінок.
14
Методологічна основа дисертаційного дослідження вмотивована
лінгвістичним підходом до аналізованого матеріалу, де дитяча мовна картина
світу розглядається як рефлексія мовної особистості в осягненні простору
культури. У дисертації застосовано комплекс сучасних лінгвістичних методів:
контекстуальний та інтерпретаційно-текстовий методи – для аналізу
концептів; аналіз словникових дефініцій – для характеристики лексичних
номінацій в межах досліджуваних концептів; семантико-синтаксичний,
когнітивно-семантичний та елементи методів компонентного та
дистрибутивного аналізу застосовано для встановлення складових концептів та
їх лінгвокультурних особливостей; метод когнітивної інтерпретації з
подальшим узагальненням відповідних когнітивних ознак у вигляді тверджень
про концепт було використано для з’ясування периферійних складових
концептів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше визначено і
досліджено концепти, що є ціннісними для дитячої картини світу англомовної
особистості; проаналізовано особливості репрезентації дитячої мовної картини
світу в британській дитячій літературі; визначено й описано структурні
компоненти дитячої мовної картини світу.
Теоретичне значення дисертації полягає в у визначенні національних
концептів та їх структурних компонентів, репрезентованих у британській
дитячій літературі і притаманних дитячій картині світу, що є внеском у
методологію лінгвокультурного аналізу і сприяє його подальшому розвитку.
Тексти британської дитячої літератури розглядаються як джерело впливу на
формування дитячого світогляду: аналізується семантична кореляція концептів
дитячої мовної картини світу із фольклором, національною культурною
традицією, що узгоджується з феноменом синкретичності концепту.
Практичне значення дослідження виявляється в тому, що його
результати та матеріали можуть використовуватися у викладанні базових курсів
з лексикології та стилістики англійської мови, лінгвістики тексту, жанрології,
15
наратології. Практична частина дисертації може слугувати ілюстративним
матеріалом для укладання підручників та лексикографічних праць.
Положення, які виносяться на захист:
1. Британська дитяча література зі своїх ранніх витоків сприяє моделюванню
прийнятного для британського соціуму дитячого світогляду з відповідною
національною специфікою, що згодом стає основою національного менталітету.
Незважаючи на бурхливий розвиток сучасних гаджетів, існування комп'ютерів та
кіноіндустрії, британська дитяча література, з її прихильністю традиціям, і в
сучасному світі відіграє важливу роль у формуванні британської дитячої
особистості: її характеру, поглядів, моральних та ціннісних орієнтирів,
національної ідентичності.
2. У текстах британської дитячої літератури відображено водночас і
дорослий погляд на життя, насамперед у вигляді системи понять і цінностей,
що вважається важливим прищепити дітям і характерне для дитячого
світосприйняття міфологічне мислення (персоніфікація іграшок, відображенння
перетворення дитиною навколишніх предметів та перехід з реального у
вигаданий світ в процесі дитячої гри, наявність казкових істот, що виступають
персонажами/героями творів) і, відповідно, властивий дітям погляд на
оточуючий світ. Таким чином британська дитяча література закладає фундамент
для формування дитячої картини світу.
3. Широко представлені в текстах британської дитячої літератури
концепти HOME, PRIVACY, MONEY, що відображають ключові поняття
британського менталітету, можна вважати національними, оскільки текстам
британської дитячої літератури властиве відображення традиційних для
британського суспільства цінностей.
4. Представлені у творах британської дитячої літератури концепти
MOTHER, PLAY, TOY, BIRTHDAY, що відображають найбільш важливі для
дитини реалії її повсякденного життя, можна вважати універсальними ціннісно
значущими концептами.
16
5. У досліджених концептах, представлених в творах для дітей
молодшого і середнього віку, простежуються певні відмінності, що підтверджує
існуючий в сучасній лінгвістиці постулат про динамічний характер картини
світу. Так, залежно від віку дитини варіюється змістове наповнення концептів
MOTHER, HOME, PRIVACY (додаються нові компоненти, зміщуються
акценти – на перший план виступають нові якості або характеристики);
концепти BIRTHDAY, TOY, PLAY характеризуються високим емоційним й
аксіологічним забарвленням саме в дитячій картині світу; п'ять з семи
досліджених у роботі концептів, а саме: MOTHER, HOME, BIRTHDAY, TOY,
PLAY, відрізняються від уявлення дорослих особистостей про відповідні
концепти, реалізованого в лексикографічних джерелах.
Особистий внесок здобувача. Усі результати наукового дослідження
отримані дисертантом особисто, усі статті написані без співавторства.
Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційної
роботи обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських конференціях:
«Мова і культура» (м. Київ, 23-26 червня 2003 р.), «Мовно-культурна
комунікація в сучасному соціумі» (м. Київ, 22 жовтня 2008 р.), «Діалог культур:
лінгвістичний і літературознавчий виміри» (м. Київ, 9 квітня 2008 р.), «Мова,
свідомість, художня творчість, інтернет у дзеркалі сучасних філологічних
студій» (м. Київ, 11 квітня 2011 р.), «Мови та літератури в глобалізованому
світі: взаємодія та самобутність» (м. Київ, 18 жовтня 2012 р.), «Людина і соціум
у контексті проблем сучасної філологічної науки» (м. Київ, 5 квітня 2012 р.),
«Modern Problems of Education And Science» (м. Будапешт, Угорщина,
28-30 січня 2014 р.), «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний
діалог» (м. Київ, 25-26 жовтня 2016 р.), «Actual Problems of Science and
Education» (м. Будапешт, Угорщина, 29 січня 2017 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладені в 8 одноосібних
статтях, 6 із яких опубліковані в наукових виданнях, затверджених
ДАК України як фахові, та 2 одноосібних статтях, що опубліковані в
періодичному фаховому виданні Угорщини.
17
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі списку умовних
скорочень, вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків до кожного
розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел
ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг дисертації становить
262 с., обсяг основного тексту – 190 с. Список використаної літератури містить
550 праць (з них 61 – іноземними мовами), 121 джерело ілюстративного
матеріалу та 10 словників.
У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність,
сформульовано мету і завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і методи
дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення
отриманих результатів, описано методи й матеріал дослідження, зазначено
основні положення, які винесено на захист, наведено відомості про апробацію
роботи, публікації і структуру дисертації.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення дитячої
мовної картини світу» проаналізовано сучасні дослідження вивчення дитячого
мовлення і світобачення, обґрунтовано поняття «концепт», «концептуальна
картина світу», «мовна картина світу», «дитяча мовна картина світу»,
охарактеризовано роль концептів у моделюванні особливостей мовної картини
світу, досліджено підходи до вивчення концепту в сучасній гуманітаристиці,
встановлено параметри наукового аналізу концептуальної картини світу,
визначено особливості британської англомовної дитячої літератури.
Другий розділ «Британські національні концепти в дитячій
літературі» присвячено дослідженню національних концептів HOME, PRIVACY,
MONEY в картині світу дитячої англомовної особистості, розроблено їх
класифікацію, визначено вербальні засоби репрезентації цих концептів на
матеріалі творів сучасної британської дитячої літератури, виявлено особливості
дитячого уявлення про дім, приватність, гроші.
У третьому розділі «Універсальні концепти, ціннісно значущі для
дитячої картини світу» проаналізовано особливості вербалізації концептів
MOTHER, BIRTHDAY, TOY, PLAY в семантичному просторі текстів сучасної
18
британської дитячої літератури; виявлено їх ядерні та периферійні компоненти;
шляхом когнітивної інтерпретації відповідних когнітивних ознак
сформульовано основні твердження про концепти.
У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження та
окреслено перспективи подальших пошуків у руслі обраної тематики.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Вивчення особливостей ДМ сьогодні є предметом численних наукових
розвідок вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Багатогранність ДМ мотивує
залучення до його аналізу міждисциплінарного підходу, який охоплює
результати наукових студій із психології, лінгвістики, психолінгвістики,
онтолінгвістики, етнографії, соціології, філософії, педагогіки тощо. У
дисертації узагальнено, що ДМ є особливою сферою реалізації мови, яка,
залежно від вектору наукового опрацювання, отримує специфічну
інтерпретацію. Суб’єктом ДМ є безпосередньо дитина як мовна особистість, що
формується, а отже й опановує різні рівні мовної компетенції. Знання, отримані
мовною особистістю в ранньому дитинстві, фіксуються в її асоціативновербальній мережі й суттєво впливають на спосіб сприйняття дійсності
дорослим носієм мови.
Доведено, що дослідження мовного світу дитини передбачає вивчення
особливостей мови дитини (лінгвістичний аспект), специфіки мовленнєвої
(комунікативної) поведінки (соціолінгвістичний та прагматичний аспекти) та
змісту текстової культури відповідної етнокультурної спільноти. Тексти
дитячої літератури – один із основних видів дискурсу, доступних дитині.
Художній текст при цьому є суб’єктивним образом об’єктивного світу,
індивідуально опосередкованою картиною світу, вираженою мовними
засобами. Відповідно, особливості концептуалізації світу в дитячій свідомості
відображені в текстах дитячої літератури.
Процеси концептуалізації та категоризації мають ключове значення у
з’ясуванні проблеми співвідношення концептуальних структур свідомості
людини з мовними одиницями, що їх репрезентують. Основною формою
категоризації знання є концепт. Узагальнення знань про феномен концепту
(Н. Арутюнова, М. Блек, Е. Будаєв, А. Вежбицька, Т. Вільчинська, Д. Девідсон,
В. Карасик, Е. Кассірер, В. Кононенко, О. Корнілов, О. Кубрякова,
188
Е. МакКормак, В. Маслова, Дж. Морган, Т. Радзієвська, Н. Слухай,
Ю. Степанов, А. Чудінов та ін.) дозволило запропонувати визначення і
характеристику мовного концепту. Концепт – це семантична категорія, яка
перебуває в системі логічних зв’язків і є вербалізованим виразом культурного
контексту з усім розмаїттям супровідних значень, уявлень та асоціацій; є
елементом концептуальної картини світу як окремої людини, так і людської
спільноти. Концепт характеризується динамічністю та змінністю.
У дисертації обґрунтовано взаємозв’язок мовної картини світу з
концептуальною картиною світу: елементи мовної картини світу є засобом
експлікації елементів наївної картини світу й будуються за спільним
принципом категоризації. Уточнено специфіку дитячої картини світу, яка є
особливим способом концептуалізації дійсності, зумовленим специфікою
бачення й осмислення світу мовною особистістю дитини. У дисертації дитяча
мовна картина світу розглядається як відображені в мові процеси й результати
концептуалізації дійсності, що є проявом творчої мисленнєвої та
мовної / мовленнєвої активності дитини.
З’ясовано особливості розвитку дитячої британської літератури –
процесу, пов’язаного з усвідомленням дитинства як окремого періоду життя.
Дитяча література передусім слугувала засобом формування прийнятного
світогляду. На основі опрацьованих наукових джерел, присвячених проблемі
становлення англомовної дитячої літератури, запропоновано визначення
дитячої літератури, відповідно до якого дитяча література – це функціонуюча в
дитячому середовищі частина загальної літератури, представлена дитині в
спеціальних виданнях (книгах і періодиці), що включають твори словесного,
образотворчого і дизайнерського мистецтва, доступні людині в період
дитинства для опосередкованого або самостійного сприйняття картини образів
світу з метою формування і розвитку особистості.
У результаті аналізу концептів, вербалізованих у досліджуваних текстах
британської дитячої літератури, розроблено таку класифікацію: 1) концепти, що
відображають базові поняття реальності (концепти-прототипи реальних
189
предметів і об’єктів та концепти, які відображають основні абстрактні поняття);
2) концепти з британською національною специфікою (HOME / ДІМ,
MONEY/ГРОШІ, PRIVACY / ПРИВАТНІСТЬ); 3) універсальні концепти, які є
цінними для дитячої картини світу (SAFETY, LOVE, HAPPINESS, MOTHER,
FATHER, PLAY, TOY BIRTHDAY; 4) концепти, які відображають моральноетичні критерії поведінки особистості як представника соціуму та учасника
різних ситуацій соціальної взаємодії, а саме: концепти, які реалізуються в
ситуаціях повсякденного спілкування (зустріч, прощання, звертання,
запрошення, вибачення; мовний етикет і формули ввічливості); та полюсні
концепти, які відображають морально-етичні норми соціальної взаємодії
(GOOD/BAD, RIGHT/WRONG, ACTIVE / LAZY, POLITE / IMPOLITE,
TREAT / PUNISHMENT); 5) етнокультурні концепти, що відображають
національні реалії життя англійського британського суспільства (THE QUEEN,
5 O’CLOCK TEA, LADY, GENTLEMAN).
Британськими національними концептами визначено HOME / ДІМ,
MONEY/ГРОШІ, PRIVACY / ПРИВАТНІСТЬ. Концепт HOME є одним із
найголовніших як у світобаченні дитини, так і в картині світу дорослого.
Головна відмінність концепту HOME у досліджуваних концептосферах полягає
у просторовій обмеженості, що зумовлено особливостями дитячого сприйняття
простору. Концепт HOME (дім, рідна домівка) у дитячій мовній картині світу
характеризується динамічністю: із віком у свідомості дитини відбувається
розширення семантики простору концепту HOME, що унаочнено в такій схемі:
колиска або ліжечко – дитяча кімната – квартира / будинок – рідна земля (warm
cradle – nursery nook – nursery / my room – my apartment / house – my country /
Motherland). У дисертації встановлено зв’язок концепту HOME із концептами
LOVE, SAFETY, HAPPINESS, FAMILY, FRIENDS. Сталими в семантиці
концепту HOME є почуття безпеки, асоціації з родиною або друзями, а отже,
почуття любові й щастя.
Доведено, що концепт PRIVACY / ПРИВАТНІСТЬ у творах британської
дитячої літератури характеризується дворівневою структурою. Когнітивний
190
рівень представлений чотирма компонентами: власний будинок (private
house) або власна кімната (private room); приватний / міжособистісний простір
(interpersonal distance); особисті речі (personal possessions); вміння / бажання
ділитися (sharing). На комунікативному рівні концепт ПРИВАТНІСТЬ
реалізується моделями поведінки, що відповідають загальноприйнятим у
британському суспільстві нормам і які дитина опановує поступово, з віком.
Встановлено, що мовлення старших дітей характеризується тенденцією до
вживання непрямих засобів вираження відмови, незгоди, що наближає їх до
мовленнєвих тактик дорослих особистостей. У дисертації аргументовано
зв’язок концепту PRIVACY / ПРИВАТНІСТЬ із концептами HOME / ДІМ і
STATUS / СТАТУС.
Концепт MONEY / ГРОШІ представлений у творах не лише для дітей
старшого віку, а й у дитячій літературі молодшого (від 2 років) і середнього
віку (до 8 років). Концепт MONEY характеризується складною структурою, що
включає ядерні та периферійні компоненти. У результаті проведеного аналізу
концепту MONEY виявлено сім ядерних та чотири периферійні компоненти.
При цьому периферійні компоненти узагальнюють когнітивні ознаки концепту
MONEY та відображають властиве для дитячої картини світу уявлення про
гроші. Доведено, що концепт MONEY у творах британської дитячої літератури
абсолютно відповідає традиційним вікторіанським цінностям британського
суспільства. У дисертації обґрунтовано зв’язок концепту MONEY з концептами
WORK та VALUE.
Особливе місце в британській дитячій літературі посідають концепти
MOTHER, BIRTHDAY, PLAY, TOY. Встановлено динамічність концепту
MOTHER у творах для дітей різного віку. Доведено, що семантичне наповнення
концепту MOTHER залежить від функцій, які мати виконує в житті дитини на
різних етапах її розвитку. У текстах колискових концепт MOTHER пов’язаний
передусім із концептами HOME / ДІМ, LOVE / ЛЮБОВ, SAFETY / БЕЗПЕКА.
Когнітивними ознаками концепту MOTHER є: «людина, яка любить дитину»,
«людина, яка знаходиться поряд з дитиною», «людина, яка оберігає дитину, дає
191
їй змогу почуватися захищеною». В англомовній літературі для дітей
середнього віку, порівняно з творами для молодших дітей, спостерігається
розширення значення концепту MOTHER: мати для дитини є «джерелом знань
про поняття «добре» і «погано», «орієнтиром вибору правильної стратегії
поведінки в ситуаціях повсякденного спілкування», «мати наділена владою
нагородити дитину за хороші поведінку чи вчинок», «мати – авторитетна
людина, до якої діти звертаються в складних ситуаціях». Визначено, що
спільною для творів дітей будь-якого віку є складник концепту MOTHER
«людина, яка любить дитину, захищає її і допомогає їй».
Концепт BIRTHDAY, крім двох компонентів, що відповідають значенням
номінативної лексеми: «перший в житті людини день народження, день її появи
на світ» (знаходиться на периферії концепту) і «дата, яка є річницею
народження людини, той самий день кожного року» (входить до складу ядра
концепту BIRTHDAY), в англомовній дитячій літературі містить ще 3
компоненти: «найулюбленіший і найщасливіший для дитини день року»,
«радісна подія, яку треба відзначити, святковий день» і «день, коли дитина
дорослішає, стає більш відповідальною». Перші два зазначені компоненти
містять спільну складову – «справжній день народження з усіма належними
атрибутами», що також входить до ядра концепту і має зв’язок з концептом
STATUS / СТАТУС. Узагальнення проаналізованого матеріалу засвідчило, що
концепт BIRTHDAY є особливо значущим у дитячій картині світу англомовної
особистості, має високий ступінь емоційного забарвлення.
З’ясовано, що концепт TOY / ІГРАШКА має три ядерні компоненти, які
відповідають словниковим значенням лексеми toy. Важливе значення для
аналізу семантичного наповнення концепту TOY має його компонент
«улюблена іграшка». На основі аналізу текстів британської дитячої літератури
із залученням методу когнітивної інтерпретації виявлено дев’ять стереотипних
тверджень, що відображають властиве дитячій картині світу уявлення про
улюблену іграшку і відповідають периферійним складовим концепту TOY, а
саме: улюблена іграшка – «замісник мами», «близький друг, партнер дитини у
192
всіх життєвих та ігрових проекціях», «джерело втіхи в скрутних обставинах»,
«улюблена іграшка слугує своєрідним громовідводом», улюблена іграшка може
також виступати частиною концепту Я (має спільний з ним фрейм «being
basically good»), «улюблена іграшка – важливий учасник ритуалу відходу
дитини до сну», «улюблена іграшка – ознака того, що дитина маленька»,
«улюблена іграшка – річ для колекціонування, як предмет захоплення
дорослих».
Проаналізовано значення гри для когнітивного розвитку дитини,
визначено типи дитячої гри, які є власне компонентами концепту
PLAY / ДИТЯЧА ГРА: гра з предметами, гра за правилами, рольова гра, гра як
рухова активність. Встановлено, що концепт PLAY в англійській мові
вербалізується насамперед лексемами play та game. Також концепт PLAY
вербалізовано іменниками-номінаціями іграшок (ball, doll, teddy bear),
лексемами на позначення назв різних ігор (hide and seek, Pass the Parcel та ін.),
лексемами-номінаціями різних професій (play at doctors and nurses), лексемою
pretend у функціі як дієслова, так і прикметника, структурою лексема to be +
назва ролі, що виконує дитина в грі (to be a princess та подібні), дієсловами руху
(run, jump, dig, explore та ін.).
Запропоновані нами схеми досліжених концептів представлено в
додатку Д.
Проведене дослідження доводить перспективність подальшого аналізу
вербалізованих концептів у дитячій літературі, необхідність вивчення
універсальних і специфічних лінгвокультурних особливостей дитячої
літератури.