Цепкало Олексій Володимирович Методика на­вчання комунікативних стратегій професійно спрямованого англомовного писемного спілкування майбутніх фахівців з машинобудування

Краткое описание

Цепкало Олексій Володимирович, старший викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 2 На­ціонального технічного університету України «Київський по­літехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»: «Методика на­вчання комунікативних стратегій професійно спрямованого англомовного писемного спілкування майбутніх фахівців з машинобудування» (13.00.02 - теорія та методика навчан­ня - германські мови). Спецрада К 26.001.49 у Київському на­ціональному університеті імені Тараса Шевченка

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
На правах рукопису
ЦЕПКАЛО ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 371.31:004
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ
ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО АНГЛОМОВНОГО ПИСЕМНОГО
СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
З МАШИНОБУДУВАННЯ
Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання (германські мови)
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник
кандидат педагогічних наук, доцент
КОЛОМІЄЦЬ СВІТЛАНА СЕМЕНІВНА
Київ − 2017
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................................................4
ВСТУП................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО
ОРІЄНТОВАНОГО АНГЛОМОВНОГО ПИСЬМА.............................................. 15
1.1. Стратегічна компетентність як компонент іншомовної освіти студентів
технічних спеціальностей.......................................................................................... 15
1.2. Ситуація науково-дослідної роботи студентів технічних спеціальностей як
компонент змісту навчання професійно орієнтованого англомовного письма... 23
1.3. Лінгвальні та екстралінгвальні особливості патентної документації як
об’єкту науково-інформаційної діяльності фахівців науково-технічної галузі .. 37
Висновки до розділу 1 ............................................................................................... 53
РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ПОЕТАПНОГО НАВЧАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ
СТРАТЕГІЙ ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО ПИСЕМНОГО
СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ МАШИНОБУДІВНИКІВ.................................. 56
2.1. Цілі та зміст навчання комунікативних стратегій професійно спрямованого
англомовного писемного спілкування майбутніх фахівців з машинобудування 56
2.2. Критерії добору навчального матеріалу для навчання комунікативних
стратегій англомовного письмового спілкування у ситуації науково-дослідної
роботи.......................................................................................................................... 70
2.3. Моделювання поетапної методики навчання комунікативних стратегій
професійно спрямованого англомовного писемного спілкування майбутніх
фахівців з машинобудування .................................................................................... 77
2.4. Підсистема вправ для навчання комунікативних стратегій у створенні
текстів патентної документації................................................................................. 91
Висновки до розділу 2 ............................................................................................. 113
3
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА РОЗРОБЛЕНОЇ
МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ
ПИСЕМНОГО АНГЛОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ У СИТУАЦІЇ
НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ
МАШИНОБУДІВНИКІВ........................................................................................... 118
3.1. Організація та етапи проведення експериментального дослідження.......... 118
3.2. Реалізація експериментального навчання продукування англомовного
вторинного тексту патентної документації........................................................... 143
3.3. Методичні рекомендації щодо організації навчання комунікативних
стратегій професійно спрямованого англомовного писемного спілкування
майбутніх фахівців з машинобудування ............................................................... 183
Висновки до розділу 3 ............................................................................................. 190
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 192
ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................... 198
ДОДАТКИ..................................................................................................................... 229
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМПС – англійська мова професійного спрямування
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ЕГ – експериментальна група
ІМ – іноземна мова
ІХФ – інженерно-хімічний факультет
КГ – контрольна група
КН – комунікативний намір
КС – комунікативна стратегія
МНК – мультимедійний навчальний курс
НДР – науково-дослідна робота
НТУУ «КПІ» – Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут» (попередня назва ВНЗ до вересня 2016 р.)
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика
ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень
РВМ – рівень володіння мовою
РНП – робоча навчальна програма
СВО – стандарт вищої освіти
5
ВСТУП
Актуальність дослідження. Переорієнтація сучасної парадигми вищої
технічної освіти з накопичення знань та формування фахових навичок і вмінь на
підготовку духовно зрілого, інноваційно-активного фахівця, здатного до
винахідництва, до прийняття нестандартних рішень, ініціативності в
імплементації інноваційного продукту в бізнес-проекти, конкретизує цілі
навчання іноземної мови широкого кола студентів нефілологічних спеціальностей,
котрі ставлять перед собою завдання оволодіти іноземною мовою з метою
задоволення практичних потреб, пов’язаних з майбутньою професійною
діяльністю, у тому числі в ситуації науково-дослідної роботи.
У сучасній вищій технічній школі і, зокрема в університетах дослідницького
типу, підготовка інноваційно-активного фахівця є пріоритетним завданням. Отже,
пошук ефективних шляхів іншомовної підготовки майбутніх фахівців, здатних
здійснювати пошук та аналіз необхідної інформації про наявні модернізації
устаткування і винаходи у відповідній галузі господарювання в Україні та за її
межами з метою успішного впровадження власної розробки у відповідні державні
або бізнесові проекти, є своєчасним й актуальним завданням.
Одним із ефективних шляхів іншомовної підготовки інноваційно-активного
фахівця є, на нашу думку, формування у студентів немовних спеціальностей (у
межах предмету нашого дослідження – технічних) стратегічної компетентності в
процесі оволодіння іноземною мовою. Використання цієї компетентності
студентами створює передумови для формування у них фонових знань,
забезпечує взаємопов’язаний комунікативний і соціокультурний розвиток
майбутніх фахівців, яким украй необхідні стратегії й уміння обробки технічної
документації, тобто патентних документів, які знайомлять спеціалістів технічної
галузі з розробками й винаходами науково-технічного прогресу у світі, що дає їм
змогу ефективніше працювати й своєчасно подавати інформацію про власні
науково-професійні здобутки. Таким чином, для фахівців науково-технічної галузі
актуальними є комунікативні стратегії обробки інформації первинного тексту
6
патентних документів, які в найбільшому обсязі в світовій мережі інформації
подані англійською мовою.
Визначення сутності, класифікація, формування й реалізація
комунікативних стратегій (КС) у різних аспектах мовленнєвої діяльності стали
предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних учених (Т. М. Астафурова [10],
А. Д. Бєлова [17], Н. Є. Білоножко [20], Н. В. Василенко [36], Г. П. Грайс [57],
Т. А. ван Дейк [65], О. С. Іссерс [80], О. О. Ковригіна [90], С. В. Козак [92],
І. М. Кушнарьова [111], І. М. Мельник [123], Л. І. Морська [134], Ю. А. Рибінська
[156], О. А. Семенюк [163], Д. Г. Терещук [181], Л. В. Ягеніч [218], E. Bialystock
[223], A. D. Cohen [234], R. L. Oxford [261], J. M. O'Malley [262], C. A. Roberts
[268], J. Rubin [269], A. Wenden [276] та ін.).
Чимало дослідників пропонують авторські методики (які складають
фундаментальну базу у формуванні іншомовної комунікативної компетентності
майбутніх фахівців з машинобудування) навчання професійно спрямованого
іншомовного спілкування майбутніх фахівців нефілологічного профілю
(Г. В. Барабанова [12], Л. С. Бірецька [21], Л. В. Бондар [22], Ю. В. Британ [30],
В. Є. Бутева [32], С. Г. Вавіліна [34], І. А. Вереітіна [40], В. В. Волік [43],
Л. В. Гайдукова [46], Т. В. Глазунова [53], М. С. Гришина [62],
Ю. В. Дегтярьова [64], Н. Л. Драб [68], Л. Я. Зєня [75], С. В. Козак [92],
М. М. Кокор [93], С. С. Коломієць [94], Л. О. Конопленко [97],
Г. В. Кравчук [104], Т. І. Кушнарьова [111], О. С. Малюга [118],
Р. Ю. Мартинова [121], О. М. Метьолкіна [130], Н. О. Микитенко [132],
В. М. Момот [133], Л. І. Морська [134], М. О. Мосіна [135], Є. А. Насонова [138],
Ю. О. Ніколаєнко [139], М. А. Огреніч [140], Я. В. Окопна [142],
Н. Р. Петранговська [149], Ю. А. Петрусевич [150], Ю. В. Романюк [158],
Н. В. Рубель [159], Т. С. Сєрова [165], І. О. Сімкова [168], І. В. Султанова [176],
Н. А. Сура [177], В. В. Тарасенко [179], О. Б. Тарнопольський [180],
О. В. Тинкалюк [183], Т. І. Труханова [186], Т. Н. Ямских [219],
T. Hutchinson [248] та ін.).
7
Навчанню професійно спрямованої писемної комунікації приділяється увага
в працях вітчизняних та іноземних науковців (П. Г. Асоянц [9],
Ю. В. Баклаженко [11], В. В. Бебих [14], І. Р. Беженар [15], О. П. Биконя [18],
Г. Е. Борецька [24], Е. В. Васильєва [37], А. Д. Виселко [42], О. Ю. Гальченко [49],
Н. В. Горобченко [55], Н. І. Дичка [67], І. В. Дубко [69], Н. В. Зінукова [79],
Т. М. Каменєва [83], Т. М. Корж [101], З. М. Корнєва [102],
Г. Ф. Крівчикова [105], Л. В. Курило [110], А. В. Маслова [122], Н. В. Майер
[116], І. М. Мельник [123], М. М. Метьолкіна [129], О. О. Москалець [136],
Н. М. Одегова [141], О. В. Патієвич [146], О. В. Пінська [152],
В. П. Свиридюк [162], О. М. Середа [164], О. С. Синекоп [167],
Г. С. Скуратівська [169], О. М. Устименко [187], Т. В. Хільченко [191],
P. Master [256], A. Pincas [264], B. Pyerin [265], D. E. Zemach [279] та ін.).
Водночас проблема навчання професійно спрямованого писемного мовлення не
втрачає своєї актуальності й сьогодні.
Зокрема, вирішенню проблем навчання фахівців різних професій писемного
мовлення присвячено наукові пошуки О. М. Устименко [187], де запропоновано
методику навчання студентів зовнішньоторговельної діяльності створення
англомовної фахової документації; цікавою з точки зору методики навчання
продукування довідково-інформаційних текстів англійською мовою є
дослідження Н. В. Зінукової [79]; заслуговує на увагу дисертаційне дослідження
М. М. Метьолкіної [129], у якому розглядається вирішення проблеми формування
англомовної компетентності у професійному писемному спілкуванні майбутніх
логістів. О. С. Синекоп [167] теоретично обґрунтувала та практично розробила
методику інтерактивного навчання англійського писемного мовлення майбутніх
фахівців з інформаційної безпеки з застосуванням сучасних комп’ютерних
технологій, конкретизувала завдання, мету, зміст, а також окреслила загальні та
спеціальні принципи інтерактивного навчання англійського писемного мовлення
зазначених фахівців. У дослідженні О. Ю. Гальченко [101] розглянуто питання
навчання майбутніх менеджерів туризму професійно орієнтованого англомовного
письма в коледжах, обґрунтовано теоретичні передумови навчання зазначеного
8
контингенту, визначено психолого-вікові характеристики студентів коледжів,
конкретизовано лінгвістичні особливості англомовного туристичного дискурсу,
здійснено аналіз активних технологій, що застосовуються у навчанні професійно
орієнтованого англомовного письма в коледжах.
У контексті дослідження іншомовної писемної підготовки фахівців науковотехнічної галузі заслуговує на увагу наукова праця Т. М. Корж [101], у якій
запропоновано методику навчання анотування англійських професійно
орієнтованих текстів. [101], у якій запропоновано методику навчання анотування
англійських професійно орієнтованих текстів. Результати зазначених вище
дослідницьких розвідок відображені в низці навчальних посібників і навчальнометодичних матеріалів, навчальній комп’ютерній програмі «English Research
Master» (О. С. Синекоп [167]), авторські вирішення методичних проблем у
навчанні англомовного писемного мовлення і зразки окремих писемних продуктів.
Однак методика формування стратегічної компетентності у створенні
вторинних текстів патентної документації студентами технічних спеціальностей
(зокрема майбутніх фахівців з машинобудування) не була предметом
спеціального дослідження. Водночас зауважимо, що власні науково-технічні
розробки інженери зобов’язані патентувати винаходи для запуску в масове
виробництво й, відповідно, для отримання прибутку від результатів своєї
професійної діяльності, що вимагає від фахівців умінь створення патентних
документів. А для виходу на міжнародний ринок збуту своїх відкриттів такі
документи необхідно оформити іноземною мовою, переважно англійською. Отже,
актуальність проблеми, що досліджується, зумовлена необхідністю підготовки
фахівців, здатних ефективно виконувати свої професійні завдання, що пов’язані з
використанням ІМ, важливістю сформованості стратегій обробки первинних
текстів та продукування вторинних текстів патентної документації для фахівців
науково-технічної галузі, браком досліджень окресленої проблеми як у
теоретичному, так і в практичному планах.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до наукової теми кафедри
9
теорії, практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістики
Національного технічного університету України «Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»: «Дослідження ефективних шляхів навчання
професійно орієнтованого іншомовного спілкування та перекладу в аспекті
євроінтеграції» (номер державної реєстрації 0115U002007). Тему дисертаційного
дослідження уточнено та перезатверджено на засіданні Вченої ради факультету
лінгвістики Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут» (протокол № 7 від 29.02.2016 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та
експериментальній перевірці методики навчання майбутніх фахівців з
машинобудування комунікативних стратегій створення вторинних текстів
патентної документації.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Визначити сутність стратегічної компетентності як компоненту іншомовної
освіти студентів технічних спеціальностей ВНЗ.
2. З’ясувати потреби в письмовій англомовній комунікації у студентів технічних
спеціальностей у ситуації науково-дослідної роботи (НДР); схарактеризувати
лінгвальні та екстралінгвальні особливості патентної документації
англійською мовою.
3. Окреслити цілі та зміст навчання майбутніх фахівців з машинобудування
комунікативних стратегій професійно спрямованого англомовного писемного
спілкування; зробити добір навчального матеріалу.
4. Змоделювати поетапну методику та розробити систему вправ для навчання
майбутніх фахівців з машинобудування комунікативних стратегій у створенні
текстів патентної документації.
5. Експериментально перевірити ефективність авторської методики та розробити
методичні рекомендації щодо навчання фахівців з машинобудування
комунікативних стратегій створення текстів патентної документації.
Об’єктом дослідження є навчання професійно спрямованого англомовного
писемного спілкування студентів технічних спеціальностей ВНЗ України.
10
Предметом дослідження є методика навчання майбутніх фахівців з
машинобудування завершального етапу бакалаврату комунікативних стратегій
продукування англомовних вторинних текстів патентної документації у ситуації
науково-дослідної роботи.
Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи
дослідження: теоретичні – критичний аналіз наукової літератури в галузі
лінгвістики, психолінгвістики, психології, педагогіки та методики навчання
іноземних мов; аналіз навчальних посібників, нормативних документів і чинних
програм з АМПС; моделювання навчального процесу; емпіричні – наукове
спостереження за навчальним процесом, опитування викладачів з метою вивчення
шляхів упровадження НДР у навчальний процес, опитування студентів з метою
вивчення їхньої думки про сформованість умінь іншомовного професійно
орієнтованого спілкування майбутніх фахівців з машинобудування; узагальнення
результатів педагогічного досвіду (в тому числі власного); експериментальні –
педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої методики
навчання комунікативних стратегій продукування вторинних текстів патентної
документації у майбутніх фахівців з машинобудування; статистичні – метод
кутового перетворення Фішера φ* (для опрацювання результатів експерименту).
Наукові положення, які виносяться на захист:
1. Успішність навчання професійного іншомовного спілкування залежить від
використання комунікативних стратегій, що відповідають меті, змісту, методам і
прийомам навчання у технічному ВНЗ.
2. Патентна документація є найбільш затребуваним джерелом науковотехнічної інформації й важливим засобом англомовної професійно спрямованої
комунікації студентів технічних спеціальностей у ситуації НДР.
3. Володіння комунікативними стратегіями створення текстів патентної
документації передбачає розуміння лінгвостилістичних особливостей поданих
мовленнєвих зразків, що надає процесу навчання іншомовного спілкування
компетентнісно-професійного спрямування.
11
4. Реалізація методики навчання студентів технічних спеціальностей
комунікативних стратегій створення текстів патентної документації можлива за
умови виконання студентами спеціально розробленої підсистеми вправ, яка
передбачає науково обґрунтований добір мовного та мовленнєвого матеріалів.
5. Рівень сформованості у студентів навичок і розвитку вмінь професійно
спрямованого писемного спілкування англійською мовою на завершальному етапі
бакалаврату можливо підвищити шляхом застосування розробленої методики, яка
реалізується на четвертому курсі навчання.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше:
визначено сутність і структуру стратегічної компетентності у створенні текстів
патентних документів англійською мовою; обґрунтовано й розроблено методику
навчання майбутніх фахівців з машинобудування комунікативних стратегій
створення текстів патентних документів; сформульовано вимоги до змісту
навчальних матеріалів у формуванні стратегічної компетентності в професійно
спрямованому англомовному писемному спілкуванні майбутніх фахівців науковотехнічної галузі; удосконалено критерії оцінювання письмового англомовного
професійно спрямованого спілкування майбутніх фахівців з машинобудування
завершального етапу бакалаврату; набуло подальшого розвитку дослідження
теорії і практики навчання англомовного професійно спрямованого спілкування
студентів технічних ВНЗ в аспекті міждисциплінарного та інтегративного
підходів.
Практична цінність дисертації полягає в розробці рекомендацій щодо
ефективної реалізації методики формування стратегічної компетентності у
студентів технічного ВНЗ у ситуації науково-дослідної роботи. Отримані в
процесі дослідження теоретичні положення та висновки, розроблені навчальні
матеріали можуть бути використані в навчальному процесі студентів технічного
ВНЗ при вивченні іноземної мови професійного спрямування. Теоретичні
положення дисертаційного дослідження лягли в основу укладання
«Мультимедійного навчального курсу з дисципліни “Англійська мова
12
професійного спрямування” до самостійної роботи з англомовними текстами
патентів для студентів IV курсу ІХФ».
Авторську методику впроваджено впродовж 2015–2016 н. р. у навчальний
процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла
Коцюбинського, Одеського інституту фінансів та міжнародної торгівлі,
Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя
Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретичним і
практичним обґрунтуванням вихідних положень методики навчання
комунікативних стратегій англомовного спілкування у ситуації науково-дослідної
роботи студентів технічних спеціальностей, використанням комплексу методів
дослідження, що відповідають його предмету, меті та завданням, достатнім
обсягом вибірки, експериментальною перевіркою розробленої методики, якісним і
кількісним аналізом експериментальних даних із застосуванням методів
математичної статистики, результатами апробації основних концептуальних
положень дослідження.
Апробація. Матеріали та результати дисертаційної роботи оприлюднено на
11 міжнародних наукових конференціях: на VI Міжнародній науково-практичній
конференції в Національному технічному університеті України «Київський
політехнічний інститут» «Сучасні тенденції викладання іноземних мов у вищій
школі: інтерактивні технології навчання» (Київ, 15 січня 2013 р.), на ХІ
Міжнародній науково-практичній конференції в Інституті міжнародних відносин
при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка «Актуальні
проблеми іноземної мови професійного спрямування» (Київ, 5 квітня 2013 р.), на
Міжнародній науково-практичній конференції у Київському національному
лінгвістичному університеті «Україна і світ: діалог мов і культур» (Київ, 19-21
березня 2014 р.), на V Міжнародній науково-методичній конференції у
Національному технічному університеті України «Київський політехнічний
інститут» «Формула компетентності викладача» (Київ, 26 березня 2014 р.), на ІI
Міжнародній науково-практичній конференції у Національному технічному
університеті України «Київський політехнічний інститут» «Взаємодія одиниць
13
мови й мовлення: комунікативно-когнітивний, соціокультурний,
перекладознавчий і методичний аспекти» (Київ, 28 березня 2014 р.), на IХ
Міжнародній науково-практичній конференції у Національному технічному
університеті України «Київський політехнічний інститут» «Сучасні методи
викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі» (Київ, 28-
30 квітня 2014 р.), на Х Міжнародній науково-практичній конференції у
Національному технічному університеті України «Київський політехнічний
інститут» «Новітні освітні технології в контексті євроінтеграції» (Київ, 14 січня
2015 р.), на VI Міжнародній науково-методичній конференції «Формула
компетентності перекладача» (пам’яті д-ра філол. наук, проф. Л. І. Прокопової) у
Національному технічному університеті України «Київський політехнічний
інститут» (Київ, 25 січня 2015 р.), на ХI Міжнародній науково-практичній
конференції у Національному технічному університеті України «Київський
політехнічний інститут» «Сучасні тенденції викладання іноземної мови
професійного спрямування у вищій школі» (Київ, 29 квітня 2015 р.), на ІІ
Міжнародній науково-практичній конференції у Львівському національному
університеті імені Івана Франка «Сполучені Штати Америки у сучасному світі:
політика, економіка, право, суспільство» (Львів, 15 травня 2015 р.), на ІІ
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми германороманської філології та освітній соціокультурний процес» у Тернопільському
національному педагогічному університеті (Тернопіль, 11-12 листопада 2016 р.).
Публікації. Результати й основні положення дисертації відображено у
восьми одноосібних статтях [194, 195, 198, 199, 201, 202, 204, 206], із них шість
опубліковано у фахових виданнях МОН України, одна – у вітчизняному
наукометричному виданні [202], одна – в зарубіжному наукометричному виданні
(Угорщина) [204], шести тезах доповідей на наукових конференціях [196; 197;
200; 203; 205; 207] та у праці апробаційного характеру – мультимедійному
навчальному курсі (див. копію сертифіката в додатку Д).
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів,
висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації –
14
244 сторінки (основна частина – 128 сторінок, 6 додатків на 16 сторінках). У праці
подано 35 таблиць та 4 рисунки. Список використаних джерел налічує 279
найменувань, із них 60 – англійською та німецькою мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації розглядається питання, пов'язані з методикою навчання
комунікативних стратегій продукування англомовних вторинних текстів
патентної документації майбутніми фахівцями з машинобудування. Реалізація
накреслених цілей і завдань знайшла своє відображення у визначенні теоретичних
передумов навчання студентів технічних спеціальностей, розроблені методики
формування продукування вторинних тексти патентної документації на
завершальному етапі бакалаврату, експериментальній перевірці її ефективності та
формулюванні методичних рекомендацій щодо впровадження цієї методики в
навчальний процес.
У результаті наукового дослідження ми дійшли таких висновків:
1. З’ясовано, що здатність володіти комунікативними стратегіями складає
стратегічну компетентність, яка входить до інваріантного ядра комунікативної
компетентності майбутніх фахівців науково-технічної галузі. Тому формування
комунікативних стратегій слід вважати одним із ключових аспектів професійної
підготовки інженерних кадрів.
Стратегічну компетентність розуміємо як систему знань про продуктивні та
інтерпретаційно-рецептивні стратегії мовлення, а також умінь їхнього
використання у сукупності вербальних, невербальних і паравербальних засобів,
метакогнітивних процесів (планування, виконання, керування, контроль і
рефлексія) для досягнення комунікативних цілей.
2. Схарактеризовано ситуацію науково-дослідної роботи студентів у
навчанні англійської мови професійного спрямування. Ситуацію НДР визначаємо
як динамічну систему міжпредметних взаємодіючих факторів, які спонукають до
реалізації комунікативного наміру отримання необхідної інформації з текстів
патентної документації з метою обґрунтування актуальності дипломного проекту.
Обґрунтовано, що студенти технічних ВНЗ напряму підготовки
6.050503 «Машинобудування» (нова назва: спеціальність 133 – «Галузеве
машинобудування») повинні вміти презентувати висновки НДР іноземною мовою,
193
що є обов’язковим компонентом оформлення результатів дипломного
проектування, а також застосовувати знання іноземної мови в галузі хімікотехнологічних, біотехнологічних, холодильних і газо- нафтопереробних процесів,
автоматизації технологічних процесів, користуватися іноземною науковотехнічною літературою, складати анотації, реферати, документи, застосовувати
належну галузеву термінологію, перекладати спеціальні тексти з іноземної мови,
спілкуватися із фахівцями іноземною мовою професійного спрямування,
проводити збір та аналіз інформації іноземних електронних джерел.
Проведений аналіз потреб студентів у професійно орієнтованій писемній
комунікації у ситуації дипломного проектування, а також аналіз сучасних
соціально-економічних умов і світових тенденцій розвитку освіти, доводить
доцільність і раціональність використання автентичних англомовних текстів
патентної документації і засвідчує необхідність вузькоспеціалізованого навчання
іноземних мов у технічному ВНЗ, до якого відносимо й спеціалізоване навчання
продукування вторинних текстів патентної документації на основі текстів
патентів, під яким ми розуміємо юридичний документ, що засвідчує право його
власника на монопольне використання певного винаходу, а також його опис та
характеристику.
Визначено, що студенти повинні оволодіти загальностильовими
екстралінгвальними особливостями патентів: наукова тематика текстів,
узагальненість, відособлення та абстрактність викладу, логічність викладу,
точність викладу, доказовість, об’єктивність, насиченість фактажною
інформацією; жанрово специфічними особливостями: унікальність, оперативність,
достовірність, універсальність і широке охоплення країн, структурованість,
упорядкованість; лексичними та граматичними особливостями патентів.
3. Встановлено, що основною метою навчання комунікативних стратегій
професійно спрямованого англомовного писемного спілкування майбутніх фахівців з
машинобудування є формування умінь найбільш оптимально використовувати
систему комунікативних стратегій, а також вербальних та невербальних засобів їхньої
реалізації у створенні писемних вторинних текстів патентної документації (а саме –
194
анотації до патентів, реферати). Студенти мають оволодіти стратегічною
компетентністю на рівні В2. Відповідно до поставленої мети окреслено зміст
навчання, який складають три групи стратегій: а) стратегії розуміння тексту
(пропозиційні стратегії, стратегії локальної когерентності, стратегії використання
знань і макростратегії); б) стратегії оцінювання і присвоєння інформації;
в) стратегії створення вторинного тексту (стратегії смислового згортання тексту:
стратегії компресії, які, у свою чергу, поділяємо на стратегію резюмованого
узагальнення, стратегію вибіркового узагальнення; стратегії перифразу: стратегія
заміщення тексту, стратегія поєднання, стратегія групування інформації; стратегії
зв’язного формування думки в межах абзацу та стратегії зв’язності абзаців у межах
цілісного тексту).
У межах визначеного змісту навчання визначено низку критеріїв добору
мовного та мовленнєвого матеріалів. Для добору лексичного мінімуму виділено
критерій тематичної продуктивності, критерій частотності, предметнопрофільної відповідності. Для добору граматичного матеріалу – критерій
частотності. Для добору текстів патентних документів визначено критерії
автентичності, сучасності, інформативності, професійно-профільної
спрямованості, лінгвістичної доступності, предметної зв’язності текстів,
смислової завершеності, наявності екстралінгвальних опор, обсягу тексту.
4. Розроблено авторську методику навчання комунікативних стратегій
англомовного спілкування у ситуації НДР студентів технічних спеціальностей.
Запропонована методика передбачає три етапи навчального процесу (підготовчий,
когнітивно-комунікативний і комунікативний етапи), методи, прийоми навчання
та спеціально розроблену підсистему вправ.
Модель авторської методики реалізується в межах навчальної дисципліни
«Англійська мова професійного спрямування». Для повної реалізації розробленої
методики необхідно 14 аудиторних годин та 20 годин самостійної роботи.
Метою підготовчого етапу є активізація знання з предметної галузі,
формування необхідних для подальшого навчання мовних навичок (лексичних і
граматичних). На когнітивно-комунікативному етапі формуються стратегії
195
обробки первинного тексту в ході його розуміння, оцінювання та присвоєння
інформації. На комунікативному етапі відбуваються формування і використання
комунікативних стратегій створення письмового вторинного тексту у формі
реферату та анотації патентних документів.
На основі взятої за основу в дослідженні теорії рівневого розвитку мислення
Б. Блума в дисертації запропоновано триступеневу організацію виконання
письмових завдань: підготовка (pre-writing), що передбачає дослідження
оригіналу тексту патенту, заповнення прогалин у знанні предмету тексту,
вивчення відповідних термінів і знаходження їхніх відповідників рідною мовою,
вивчення рисунків, фігур креслеників, графіків, схем, таблиць та ін., наявних у
патентному описі, тощо; виконання реферату чи анотації (while-writing), під час
якого використовуються описані вище стратегії продукування вторинного тексту,
і підсумковий ступінь (post-writing), на якому здійснюється обмін роботами між
студентами з подальшим їхнім обговоренням, оцінюванням педагогом і самими
студентами, рефлексія, інтеграція створених робіт у подальшу професійну
діяльність відповідно до контексту заняття.
Обґрунтовано та розроблено підсистему вправ для навчання
комунікативних стратегій створення текстів патентної документації, яка охоплює
окремі групи.
На підготовчому етапі студенти повинні виконувати вправи на формування
мовних (лексичних і граматичних) навичок, а також завдання для активізації
професійно орієнтованої інформації, що входять до групи вправ для підготовки до
мовлення. На когнітивно-комунікативному етапі – вправи і завдання на
формування комунікативних стратегій обробки інформації первинного тексту, на
формування стратегій розуміння тексту, стратегій оцінювання інформації,
стратегій присвоєння інформації. На комунікативному етапі – вправи і завдання
на формування комунікативних стратегій створення вторинного тексту реферату,
на формування стратегій створення анотації.
5. З метою перевірки ефективності проведено експериментальне навчання
серед чотирьох груп студентів (загалом 60 осіб) четвертого курсу ІХФ, дві з яких
196
були експериментальними (ЕГ-1 та ЕГ-2), а дві – контрольними групами (КГ-1 та
КГ-2). Оцінено результати експериментального навчання за критеріями –
досягнення комунікативної мети, фахової відповідності, зв’язності та логічності,
правильності мовного оформлення, різноманітності мовних засобів та
розгорнутості опису. Інтерпретовано результати експериментального навчання,
які засвідчили правильність висунутої гіпотези. Усі групи (ЕГ-1, ЕГ-2, КГ-1 та
КГ-2) продемонстрували коефіцієнт навченості (за В. П. Беспальком) більший за
0,7. Приріст (результати до та після експерименту) у ЕГ-1 за критерієм
«досягнення комунікативної мети» склав: 4,67, «фахова відповідність» − 4,27;
«зв’язність і логічність» − 4,13; «правильність мовного оформлення» − 4,27;
«різноманітність мовленнєвих засобів» − 2; «розгорнутість опису» − 0,94. У групі
ЕГ-2 приріст за критерієм «досягнення комунікативної мети» склав 4,67; «фахова
відповідність» − 4,54; «зв’язність і логічність» − 4,33; «правильність мовного
оформлення» − 3,46; «різноманітність мовленнєвих засобів» − 1,34;
«розгорнутість опису» − 0,33. Приріст відбувся також у КГ-1 та КГ-2, що також
демонструє ефективність запропонованої методики навчання.
Позитивні результати післяекспериментального зрізу ми отримали,
проаналізувавши використання обох варіантів методики відповідного навчання,
які зафіксували значний приріст рівня сформованості вмінь продукування
вторинних текстів патентної документації. Цим підтверджується ефективність
розробленої методики, що описана в нашому дослідженні. Водночас, на підставі
кутового перетворення Фішера φ* підтверджена більша ефективність розробленої
методики (варіанта А) завдяки збільшенню питомої ваги вправ когнітивнокомунікативного етапу.
Укладені за результатами дослідження методичні рекомендації окреслюють
завдання впровадження розробленої методики в навчальний процес та
пропонують шляхи їхнього вирішення. Зокрема, детально описуються методичні
аспекти добору текстів патентної документації, наведено рекомендації щодо
ефективного пошуку таких текстів у мережі Інтернет, зазначаються шляхи
197
підвищення мотивації студентів до навчання КС, надаються приклади СРС на
основі мультимедійного навчального курсу.
Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми
навчання писемного мовлення. У якості перспективи подальшого дослідження
може розглядатися створення методики навчання комунікативних стратегій
академічного письма студентів магістратури.ж