СТРУКТУРНІ І СМИСЛОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛОГОЕПІСТЕМ У ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ І ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАНЕЛЯН Юлія Володимирівна

УДК 811.133.1’(373+38)

СТРУКТУРНІ І СМИСЛОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛОГОЕПІСТЕМ У ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ І ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.05 романські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор З. О. Гетьман

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....
ВСТУП ......
РОЗДІЛ 1. ЛОГОЕПІСТЕМИ ЗІ СТРУКТУРНИМИ І СМИСЛОВИМИ ТРАНСФОРМАЦІЯМИ У МЕДІА-ДИСКУРСІ
1.1. Теоретичне осмислення логоепістеми як феномена прецедентності
1.2. Передумови використання логоепістем у медіа-дискурсі ..
1.2.1. Трансформації логоепістем в інформативному просторі медіа-дискурсу .
1.2.2. Трансформації логоепістеми як прагматичний потенціал медіа-дискурсу .
1.3. Трансформації логоепістем в аргументативній структурі медіа-тексту
1.4. Методика дослідження трансформацій логоепістем у французькому медіа-дискурсі ..
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЛОГОЕПІСТЕМ У ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ .
2.1. Мовні механізми смислових трансформацій логоепістем з огляду на функцію впливу медіа-дискурсу ....
2.2. Мовні механізми структурних і структурно-смислових трансформацій логоепістем та їх сугестивний потенціал .......................
2.2.1. Субституція ....
2.2.2. Мультисубституція
2.2.3. Субверсія
2.2.4. Алюзія .
2.2.5. Розширення або додавання ...
2.2.6. Продовження ..
2.2.7. Імітація ................................
2.2.8. Змішані трансформації логоепістем ..
2.3. Смислотвірні функції трансформованих логоепістем у французькому медіа-дискурсі ..
2.4. Місце трансформованих логоепістем в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту ......
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .
РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЛОГОЕПІСТЕМ У ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ .
3.1. Класифікація мотивацій при формуванні значень трансформованих логоепістем ...................................................
3.2. Концептуальна інтеграція при смислових, структурних і структурно-смислових трансформаціях логоепістем ...............................
3.3. Типологія жанрів трансформованих логоепістем у французькому медіа-дискурсі ......................................................................
3.4.1. Продуктивні паремії ..
3.4.2. Малопродуктивні паремії ..
3.4.3. Фраземи ..............................
3.4.4. Слогани ...............................
3.4.5. Онімні логоепістеми ..
3.4.6. Клішовані форми ...
ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ ...
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..
ДОДАТКИ .
Додаток А. Різновиди структурних і структурно-смислових трансформацій логоепістем шляхом квазіцитації ....
Додаток Б. Таблиця логоепістем, субституція яких відбувається на основі схеми тематичної абстракції ..........................................................
Додаток В. Мовні механізми трансформації логоепістеми шляхом мультисубституції ...
Додаток Г. Таблиця конвенційних формул, на яких базується імітація логоепістем у французькому медіа-дискурсі
Додаток Д. Структурні та структурно-смислові трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі
Додаток Е.Мережі концептуальних інтеграцій трансформованих логоепістем у французькому медіа-дискурсі
Додаток С. Таблиця залежності способів трансформацій та прагматичних ефектів трансформованих логоепістем від жанру логоепістеми у французькому соціумі ..
Додаток Ж. Частотність використання жанрів логоепістем для трансформації у французькому медіа-дискурсі ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ .........
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ..

ВСТУП

Проблема побудови інформаційного простору суспільства є одним з актуальних напрямів лінгвістичних досліджень. Медіа-дискурс є основним механізмом побудови інформаційного простору сучасного суспільства, що зумовлює факт розвитку багатьох інтердисциплінарних досліджень, пов’язаних із медіа-дискурсом. Розгляд інформаційного простору постмодерного суспільства неможливий без урахування поширеного у ньому явища інтертекстуальності й прецедентності, що спричинює появу низки досліджень, присвячених аналізу та вивченню логоепістем як маркерів інтертекстуальності, "згортків" культури у свідомості мовної особистості [120, с. 23], прецедентних одиниць мовних одиниць слів, словосполучень, речень, надфразових єдностей, які актуалізують в дискурсі стійкий інваріантний зміст, значущий у пізнавальному та емоційному планах для всіх чи більшості членів мовного соціуму [106, с. 215]. Сучасні вітчизняні та російські лінгвісти активно вивчають феномен прецедентності в ракурсі когнітивної лінгвістики [33; 63-66; 106; 125; 200] та в комунікативно-прагматичному ключі [119; 171, 183, 186; 195] на матеріалі російської [11; 18; 29; 33; 61; 88; 132; 199], української [67], англійської [41; 198; 225] та німецької [154] мов. Дослідження логоепістем на сьогодні проводилися лише у комунікативному аспекті й на матеріалі російської мови [32; 102; 121; 122; 185; 205; 215]. Поза увагою дослідників залишаються як логоепістеми французького соціуму, так логоепстеми з семантичними та / чи структурними зсувами, використання яких характерно для сучасного французького медіа-дискурса. Тому актуальність розвідки зумовлена її спрямованістю на дослідження структурних та / або смислових змін логоепістем як прагматичних і сугестивних складових сучасного французького медіа-дискурсу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної наукової теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови", яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 18 грудня 2003 року). Проблематика дослідження вписується у держбюджетну наукову тему Міністерства освіти і науки України №0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою роботи є розкриття способів смислових, структурних і структурно-смислових трансформацій логоепістем у французькому медіа-дискурсі, з огляду на комунікативно-прагматичний і лінгвокогнітивний аспекти функціонування трансформованих логоепістем (ТЛ) у зазначеному дискурсі.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
встановити прецедентну природу логоепістем, форми їх існування та лінгвокогнітивні особливості;
систематизувати способи трансформації логоепістем у сучасному французькому медіа-дискурсі;
з’ясувати роль ТЛ як одиниць інтертекстальності та результатів мовної гри у сучасному французькому медіа-дискурсі;
визначити функції ТЛ у медіа-дискурсі та визначити їх місце в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту;
виокремити види відношень між канонічною логоепістемою і ТЛ, на основі чого розробити мотивацію значень ТЛ у французькому медіа-дискурсі;
розкрити лінгвокогнітивне підґрунтя трансформацій логоепістем;
класифікувати ТЛ за жанрами, визначити продуктивність жанрів логоепістем у сучасному французькому медіа-дискурсі.
Об’єктом вивчення обрано логоепістеми французького соціуму, актуалізовані у медіа-дискурсі.
Предметом аналізу є структурні, смислові та структурно-смислові трансформації логоепістем з огляду на їх прагматичний і сугестивний потенціал у сучасному французькому медіа-дискурсі.
Дослідження проводилось на матеріалі публікацій французької преси, що містять ТЛ виділених шляхом суцільної вибірки з газети Courrier International та журналів Marianne, L’Express, Le Nouvel Observateur, Le Point, Ça m’intéresse за 2000-2008 рр..
Мета та завдання дисертації окреслили вибір таких методів дослідження, як індуктивний метод, що зумовив напрям вивчення від накопичення мовного матеріалу до його класифікації та систематизації; метод наукового опису дозволив провести комплексний аналіз лексико-фразеологічного матеріалу. Метод діалогічної інтерпретації тексту (М. Бахтін) застосовано для виявлення діалогічних відношень медіа-тексту із логоепістемами та їхніми трансформаціями. Компонентний і фреймовий аналізи вжито для виявлення і пояснення зв’язків між канонічними й новими елементами логоепістем французької преси. Моделі когнітивної семантики Ж. Фоконьє, М. Тернера та лінгвокультурологічний аналізу уможливили опис лінгвокогнітивних процесів смислотворення за допомогою трансформацій логоепістем. Висновки про типовість механізмів трансформації, мотиваційних процесів, уживаності трансформацій у блоках об’ємно-прагматичного членування медіа-тексту ґрунтуються на даних кількісного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше виділено логоепістеми сучасного французького соціуму на підставі їх трансформацій у медіа-дискурсі, у науковий обіг уведено поняття "ментальний образ (МО) логоепістеми", виявлено залежність способу трансформації, прагматичного ефекту ТЛ та значення ТЛ від МО логоепістеми. Встановлено, що ТЛ є вмотивованими утвореннями. Значення ТЛ зі смисловими та структурно-смисловими змінами є наслідком концептуальної інтеграції ментального простору логоепістеми із ментальним простором нового елементу смислової чи синтаксичної структури логоепістеми. Встановлено, що ТЛ беруть участь в аргументації у медіа-дискурсі. Уперше виділено жанри тих логоепістем, які зазнають трансформацій у медіа-дискурсі, визначено, що найуживанішою французькою логоепістемою є прислів’я.
Теоретичне значення полягає у поглибленні теоретичних концепцій, присвячених вивченню зв’язків мовлення, мислення і культури, які знаходять відображення у логоепістемах. Результати дослідження збагачують наукові дані щодо категорій інтертекстуальності, прецедентності та поліфонії. Аналіз місця і ролі ТЛ у процесі аргументації є внеском у теорію комунікації. Виявлення залежності способів трансформацій, прагматичних ефектів ТЛ та їх значень від МО логоепістеми є внеском у когнітивну семантику. Обґрунтування мотивації ТЛ сприяє розвитку теорії мотивації в когнітивному висвітленні.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в курсі лекцій зі стилістики ("Стилі мовлення", "Фігури і тропи"), лексикології ("Фразеологічний склад французької мови"), спецкурсів із прагматики, теорії комунікації, соціолінгвістики, медіа-лінгвістики, когнітивної лінгвістики, на практичних заняттях із французької мови та лінгвокраїнознавства; при написанні навчальних посібників і в укладанні словників логоепістем; при виконанні бакалаврських і магістерських робіт.
Положення, що виносяться на захист:
1. Логоепістеми є інтертекстуальними, поліфонічними одиницями, результатом дії специфічних для кожної конкретної культури моделей сприйняття інформації і готовими інтелектуально-емоційними блоками, "згортками" культури, еталонами, відносно яких відбувається оцінка дій мовної особистості як представника мовного соціуму. Вони представляють собою розумово-мовленнєві утворення, в яких планом змісту виступають емоційно-оцінні уявлення представників мовного соціуму про світ, а планом вираження різнорівневі мовні одиниці, які актуалізують цей зміст у мовленні.
2. Як результати мовної гри й маркери інтертекстуальності ТЛ використовуються в медіа-дискурсі для реалізації функцій інформування і впливу з метою формування, корекції й зміни ККС членів французького соціуму шляхом надання інформації емоційної оцінки, яка є спільною, історично виробленою для всіх чи більшості членів суспільства, сприймається адресатами як цілісна, така, що не підлягає сумніву й не потребує інтелектуального аналізу. Це пояснюється тим, що внаслідок трансформації логоепістеми нова інформація концептуалізуєтсья відносно її концепту, який входить до ККС мовного соціуму.
3. У сучасному французькому медіа-дискурсі ТЛ як результат мовної гри виступають одним з найефективніших сугестивних прийомів. Механізми мовної гри полягають у відхиленнях за формою, змістом та за формою і змістом і спричиняють, відповідно, смислові, структурні та структурно-смислові трансформації логоепістем. Як елементи інтертекстуальності ТЛ прирощують смисл і сприяють організації контексту медіа-тексту. Завдяки ефекту поліфонії ТЛ виконують роль етичних, логічних, патетичних, авторитетних і емоційних аргументів медіа-дискурсу, надаючи емоційно-оцінної конотації подіям, висвітленим у медіа-дискурсі.
4. Встановлено тенденцію до превалювання структурно-смислових та структурних трансформацій логоепістем над смисловими у французькому медіа-дискурсі, яка пояснюється тим, що при структурно-смислових і структурних трансформаціях логоепістем ефект ошуканого очікування виникає вже в момент сприйняття ТЛ, миттєво діючи на свідомість адресата. При смислових трансформаціях логоепістем, які тісно пов’язані з динамікою контексту у процесі розгортання медіа-дискурсу, моменти сприйняття ТЛ та її інтерпретації дистанційовані у часі. Мовні механізми структурних, смислових і структурно-смислових трансформацій логоепістем зумовлені наявністю синтагматичних і парадигматичних відношень між одиницями мови: синонімії, антонімії, паронімії, омонімії, согіпонімії, дисемії, аналогії та метафори.
5. Завдяки МО логоепістем ТЛ у французькому медіа-дискурсі виконують естетичні та прагмакомунікативні функції і спрямовані на вплив через інформування. Така функціональна спрямованість ТЛ забезпечує їх використання в експресивно маркованих і прагматично орієнтованих блоках об’ємно-прагматичного членування медіа-тексту: заголовку, підзаголовку, інтродуктивному та заключному блоках.
6. Значення ТЛ мотивоване типом відношень, які встановлюються між канонічною логоепістемою і похідною від неї ТЛ. На основі цих відношень виділяються такі типи мотивацій: мотивація фоновими знаннями, аналогія, концептуально-інтеграційна мотивація, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, псевдомотивація.
7. Для трансформацій у французькому медіа-дискурсі використовуються логоепістеми різних жанрів. Продуктивність жанру логоепістем для трансформацій у медіа-дискурсі зумовлюється його розумово-мовленнєвим образом, уявленням про цей жанр, закріпленим у свідомості членів сучасного французького соціуму.
Апробація роботи. Основні положення дисертації висвітлювалися у доповідях на восьми наукових конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних: "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 23-24 листопада 2006 р.), "Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: ІІІ міжнародна науково-практична конференція" (Горлівка, 17-18 травня 2007 р.), "Національна культура у парадигмі семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 24 жовтня 2007 р.), "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 27-28 березня 2008 р.), на всеукраїнській конференції "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 8-10 червня 2007 р.) та трьох міжвузівських конференціях: "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 4-6 квітня 2007 р.), "Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів" (Київ, 12 грудня 2007 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2-4 квітня 2008 р.).
Публікації. Результати виконаного дослідження викладено у дев’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (4,87 др. арк.), та в матеріалах міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських конференцій. Загальний обсяг публікацій 5,8 др. арк.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, восьми додатків, списків використаної наукової, довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації 196 сторінок, загальний обсяг роботи 262 сторінки. Список використаних джерел нараховує 402 найменування, з них 163 іноземними мовами.
У вступі обґрунтовано доцільність проведення дослідження, актуальність теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне й практичне значення його результатів.
У першому розділі представлено теоретичні положення, на які спирається дослідження. Розкривається поняття прецедентності, здійснюється розмежування логоепістем і інших прецедентних одиниць. З огляду на теорію поліфонії, інтертекстуальності та когнітивізму розглянуто логоепістеми та їх трансформації у французькому медіа-дискурсі.
У другому розділі досліджено способи трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі: буквалізацію, буквалізацію-корегування, корегування, квазіцитацію, імітацію, алюзію, додавання, продовження. Виділено смислотвірні функції ТЛ у медіа-дискурсі, визначено їх місце в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту.
У третьому розділі ТЛ проаналізовано у ракурсі теорії концептуальної інтеграції; досліджено мотиваційну базу значень ТЛ; виділено жанри тих логоепістем, які здатні до трансформацій у французькому медіа-дискурсі.
У загальних висновках узагальнено результати проведеного дослідження, окреслено перспективи подальшої наукової роботи в обраній галузі.
У додатках містяться таблиці, діаграми та схеми, що підтверджують результати дослідження.

У додатках представлено 2 діаграми з відсотковим аналізом частотності типів трансформацій у французькому медіа-дискурсі, 1 таблицю субституції логоепістем на основі СТА, 3 таблиці механізмів мультисубституції логоепістем, 1 таблицю конвенційних формул, які імітуються у французькому медіа-дискурсі, 9 таблиць мереж концептуальної інтеграції трансформованих логоепістем, 1 таблицю залежності прагматичних ефектів трансформованих логоепістем від уявлення про жанри логоепістем у французькому соціумі; 1 діаграму частотності використання жанрів логоепістем для трансформацій у французькому медіа-дискурсі.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Логоепістеми як інтертекстуальні, поліфонічні одиниці є концентратами культури, мовним втіленням людських життєвих цінностей, що належать культурній пам’яті соціуму. Вони мають в цьому соціумі стійкий інваріантний зміст план змісту, пов’язаний із різнорівневими мовними одиницями, які цей зміст актуалізують в дискурсі план вираження. Виступають "згортками" прецедентних текстів і / чи ситуацій. Логоепістеми є одночасно способом сприйняття інформації мовною особистістю в процесі комунікації і готовими інтелектуально-емоційними блоками, мірками, еталонами для співставлення, внаслідок чого вони виступають "ремою" комунікативного повідомлення. У ТЛ з’являється тематична частина за рахунок нового елементу, що вводиться в їх синтаксичну чи семантичну структуру
Логоепістеми є частиною КБ структурованої сукупності мінімізованих і редукованих знань і уявлень про світ, властивій всім членам мовного соціуму; і утворюють концепт соціально-психічне утворення, яке характеризується багатомірністю і ціннісною значимістю. Культурно-зумовлене знання навколо концепту логоепістеми формується в слоти фрейму, який є узагальненою моделлю організації знань. Логоепістема характеризується МО, під яким ми розуміємо розумово-мовленнєвий образ, який склався у суспільстві і закріпився за логоепістемою у свідомості членів мовного соціуму. Цей образ включає в себе сукупність уявлень про логоепістему, а саме: фрейм логоепістеми, фрейм та сценарій прецедентного тексту та / чи ситуації, які вона актуалізує, уявлення про жанр, до якого належить ця логоепістема, статус цього жанру у ККС, першоджерело логоепістеми, соціальний статус цього першоджерела, його соціальну роль, контексти, в яких ця логоепістема вживається, реакції, які вона здатна викликати у адресата. План вираження логоепістеми, план змісту та її МО є корелюючими величинами. Тому зміни плану вираження та / або уведення логоепістеми у контекст, відмінний від закріпленого її МО, спричиняють зміни у концептуальній площині.
На сучасному етапі розвитку суспільства найшвидше на зміни у суспільстві, а отже і у ККС реагує медіа-дискур, основною характерною рисою якого є його надособистісний характер. Використання у медіа-дискурсі логоепістем, які в плані значення належать КБ, а в плані вираження національній концептосфері мовному вираженню КБ, задовольняє вимогу до інформації як до загальної і соціально значимої.
Медіа-дискурс будує інформаційний простір шляхом концептуальної інтеграції УМП, що формуються з елементів чи є елементами ККС мовної особистості, і УМП, які адресат створює відповідно до події, яка висвітлюється. Одним з різновидів концептуальної інтеграції у медіа дискурсі є трансформації логоепістем. Трансформація логоепістем дозволяє адресанту надати інформації емоційної оцінки, яка є спільною, історично виробленою для всіх членів мовного соціуму, сприймається адресатом цілісно, не підлягає сумніву й не потребує інтелектуального аналізу.
Сприйняттю адресатом інформації сприяє експресивність дискурсу. У сучасному французькому медіа-дискурсі існує тенденція до реалізації адресантом експресивної функції у мовній грі, що проявляється в оказіональному, тобто авторському вживанні логоепістем, продиктованому комунікативною ситуацією медіа-дискурсу, з метою досягнення експресії й впливу. Результатом мовної гри при трансформаціях логоепістем є актуалізація трьох видів ігрем: 1) за формою структурні при змінах плану вираження концептуальна площина залишається без змін; 2) за змістом смислові поміщення логоепістем у інший контекст, ніж той, що закріплений у її МО, приводить до змін у концептуальній площині; 3) за формою та змістом структурно-смислові зміни плану вираження приводять до змін у концептуальній площині. Ефект ошуканого очікування, що є результатом мовної гри, зумовлює експресивність та оцінність ТЛ і пояснює факт використання адресантами цих структур в аналітичних та експресивних жанрах медіа-текстів, їхню наявність в інформаційно-аналітичних матеріалах і повню відсутність в інформаційних жанрах французьких медіа-текстів.
Реалізацією медіа-дискурсу є медіа-текст, невід’ємним компонентом якого є явище інтертекстуальності. Як інтертекстеми маркери інтертекстуальності, ТЛ у медіа-тексті забезпечують: мовну економію, оскільки збагачують зміст тексту за рахунок звернення до інших текстів і ситуацій, які складають пресупозиції адресатів; організацію контексту, оскільки фокусують увагу адресатів на важливих елементах повідомлення; посилення емоційного, оцінного та експресивного потенціалу тексту.
Як результат мовної гри ТЛ у медіа-тексті забезпечують: відносну уніфікацію інтерпретацій медіа-тексту різними адресатами внаслідок прийняття ТЛ за смислотвірний фрейм при інтерпретації медіа-тексту; оцінність мовлення і об’єктивність викладених фактів; виконання функції впливу медіа-дискурсу.
Як акумульовані факти культури, ціннісно-значущі для всіх членів мовного соціуму та поліфонічні одиниці комунікативно-мовленнєві єдності, у межах яких дискурсивно виражена присутність кількох голосів, ТЛ вписуються в аргументативну схему у ролі етичних, логічних, патетичних, авторитетних і емоційних аргументів.
Прецедентна, інтертекстуальна, поліфонічна природа логоепістем разом зі способами та мовними механізмами трансформації визначають функції, які ТЛ виконують у медіа-дискурсі, і місце, яке вони займають в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту, які визначають прагмакомунікативний ефект ТЛ у медіа-дискурсі.
Вдаючись до трансформацій, адресант намагається досягти ефекту ошуканого очікування, наслідком якого є експресивно-емоційне забарвлення висловлення. Внаслідок структурних трансформацій ефект ошуканого очікування виникає в момент сприйняття ТЛ, тоді як при смислових трансформаціях сприйняття ТЛ і виникнення ефекту ошуканого очікування дистанційовані у часі. Це пояснює той факт, що смислові трансформації становлять 10% від усіх трансформацій логоепістем, тоді як 90% складають трансформації зі структурними змінами. Мовні механізми структурних, смислових і структурно-смислових трансформацій логоепістем зумовлені наявністю синтагматичних і парадигматичних відношень між одиницями мови: синонімії, антонімії, паронімії, омонімії, согіпонімії, дисемії, аналогії та метафори.
Смислові трансформації логоепістем пов’язані з динамікою контексту у процесі розгортання медіа-дискурсу. Збереження плану вираження логоепістем надає новому висловленню комунікативної достовірності, нова інформація концептуалізується у ККС мовної особистості відносно концепту відповідної логоепістеми. Семантичні трансформації логоепістем в медіа-дискурсі сприяють економії мовних засобів і концептуалізації нових смислів.
Найпродуктивнішими механізмами структурних і структурно-смислових трансформацій є ті, в яких максимально збережена синтаксична структура логоепістем квазіцитація і імітація. В результаті збереження синтаксичної структури логоепістеми забезпечується впізнаваність її чи її жанру, відбуваєтсья перенесення на трансформацію МО логоепістеми, що виступає гарантом істинності висловлення. Однак, якщо квазіцитація полягає у заміні одного чи декількох елементів у структурі логоепістеми, то імітація є творчим процесом створення нової логоепістеми за усталеною схемою, тому квазіцитацієй утворюється 70% ТЛ, тоді як імітації зазнають 10% логоепістем. Спостерігається тенденція до стійкої продуктивності трансформацій, пов’язаних із розширенням або, навпаки, усіченням структури логоепістем шляхом алюзії та додавання. Малопродуктивними є трансформації, які потребують надмірних зусиль з боку адресанта при їх створенні, як при продовженні, або багатоступеневої інтерпретації з боку адресата, як при змішаних трансформаціях.
Завдяки МО логоепістем ТЛ, що утворилися на їх основі, виконують у французькому медіа-дискурсі прагмакомунікативні та естетичні функції, спрямовані на вплив через інформування. Зазначені функції пов’язані з інформуванням, прихованою оцінкою та роз’ясненням, викликом емоції, спонуканням до дії або встановленням порядку речей, залежно від КІ логоепістеми, яка лежить в основі трансформації. В рамках естетичної парадигми функцій виділяються поетична та ігрова функції, які забезпечують виконання функції самореклами, тобто створення адресантом власного позитивного іміджу, який викликає довіру до нього у адресатів.
Функціональна спрямованість ТЛ забезпечує їх використання в експресивно маркованих і прагматично-зорієнтованих блоках об’ємно-прагматичного членування медіа-тексту. Як механізм компресії інформації, що одночасно об’єктивно описує ситуацію та оцінює її шляхом зіставлення із ситуацією, закріпленою в ККС мовної особистості, ТЛ уводяться в інтродуктивну частину і підзаголовки медіа-текстів. Завдяки аргументативній функції пріоритетним є вживання ТЛ у заголовній та заключній частинах.
Семантика трансформованої логоепістеми залежить від виду бленду, який утворюється внаслідок трансформації, МО логоепістеми, що трансформується, а саме статусу її жанру у французькому соціумі, відношення, встановленого між канонічною логоепістемою і похідним від неї висловленням.
ТЛ пов’язані семантичним та формальним зв’язком із логоепістемами, на базі яких відбувається трансформація. На підставі типу відношень, які виникають між канонічною логоепістемою і ТЛ виділяються такі типи мотивацій ТЛ: мотивація фоновими знаннями, концептуальна метафора, аналогія, концептуальна метонімія, концептуально-інтеграційна мотивація та псевдомотивація.
Мотивація фоновими знаннями властива всім ТЛ. На перший план цей тип мотивації виходить у трансформаціях, де особливе значення має МО логоепістеми, тобто при імітації та алюзії, а також при трансформаціях логоепістем англійського соціуму, які є ілюстрацією тенденції до глобалізації у французькому суспільстві. Найпродуктивнішими мотиваціями ТЛ є аналогія та концептуальна метафора. Аналогія дозволяє максимально наблизити трансформант та прецедему так, що адресат повністю переносить на трансформант МО прецедеми і логоепістеми в цілому. Концептуальна метафора дозволяє окреслити та характеризувати невідоме адресату явище через концепт, усталений в ККС. Метафорична проекція прецедеми на трансформант відбувається за різними моделями, найпродуктивнішою з яких є онтологічна метафора, яка концептуалізує абстрактні сутності (трансформанти) окреслюючи їх межі у просторі, шляхом переносу на них типових якостей прецедем. Малопродуктивними типами мотивацій ТЛ у французькому медіа-дискурсі є концептуальна метонімія, концептуально-інтеграційна мотивація та псевдомотивація.
Значення ТЛ зі структурними змінами у французькому медіа-дискурсі формується внаслідок концептуальної інтеграції УМП логоепістеми з трьома різновидами УМП: УМП елементу контексту; УМП елементу логоепістеми у іншому ніж у її складі смислі; УМП висловлення, структурно ідентичного логоепістемі, смисл якого дорівнює сумі смислів його елементів. ТЛ виступають емоційними та патетичними аргументами. Головним в даному процесі є ціннісно-оцінний елемент УМП логоепістеми, який переходить у бленд і стає вирішальним для утворення емерджентного значення.
При структурно-смислових трансформаціях виділяєються три різновиди творення нового значення: УМП логоепістеми + УМП нового чи нових елементів; УМП прецедеми + УМП трансформанта; УМП жанру логоепістеми + УМП лексичного наповнення її структури. Головним компонентом цих концептуальних інтеграцій є МО логоепістеми, завдяки якому ТЛ виступає джерелом імпліцитної оцінки ситуації, яка уводиться медіа-дискурсом, її емоційним та авторитетним аргументом.
У французькому медіа-дискурсі виявлено два типи смислотворення при структурних трансформаціях, результатом яких є 1) імпліцитна оцінка ситуації медіа-дискурсу внаслідок її зіставлення з референтною ситуацією логоепістем шляхом алюзії або 2) уточнення референції в результаті квазіцитації.
Статус жанру логоепістеми у сучасному французькому соціумі, який є частиною МО логоепістеми, а отже визначальним для семантики ТЛ, зумовлює частотність використання жанрів логоепістем для трансформацій у медіа-дискурсі.
Французький соціум є провербіоцентричним: найпродуктивнішою трансформаційною базою виступає прислів’я, завдяки статусу якого ТЛ використовуються для аргументації та оцінювання комунікативної ситуації медіа-дискурсу. Сучасний стан політики, кінематографу, телебачення, музикальної індустрії відображають трансформовані оніми. Про важливість соціальних питань і пов’язаних з ними слоганів у житті французького соціуму свідчить використання цього жанру логоепістем як основи для трансформацій у медіа-дискурсі. Бажання надати оцінності висловленню, виразити власне ставлення до інформації робить фраземи плідною базою для трансформацій. Низька частка прецедентних висловлень з літературних творів у ТЛ свідчить про зниження рівня культури читання французів.

Подальше дослідження трансформацій логоепістем у французькій мові є далекосяжним у галузях етнолінгвістики, психолінгвістики і соціолінгвістики. Перспективним, на наш погляд, є порівняння тенденцій трансформації логоепістем у медіа-дискурсі різних франкомовних соціумів; проведення діахронічного дослідження ТЛ у французькому медіа-дискурсу, дослідження ефекту, який виникає при сприйнятті ТЛ адресатами різних вікових і соціальних категорій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксенова О. Языковая игра как лингвистический эксперимент поэта (Лексика и грамматика в стихах Александра Левина) [Електронний ресурс] / Аксенова О. Режим доступу: http://www.levin.rinet.ru/ABOUT/ Aksenova1.html.
2. Алексеев А. П. Аргументация. Познание. Общение. / А. П. Алексеев. — М.: Изд-во МГУ, 1991. 150 с.
3. Алефиренко Н. Ф. Дискурсивно-когнитивные истоки семантики единиц вторичного знакообозначения [Електронний ресурс] / Н. Ф. Алефиренко // Тезисы конференции "Когнитивные аспекты исследования руського языка", 2001. Режим доступу: http://www.philol.msu.ru~rlc2001abstractabst.htm.
4. Алещанова И. В. Цитация в газетном тексте (на материале современной английской и российской прессы): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое, сопоставительное языкознание ” / И. В. Алещанова. — Волгоград, 2000. — 22 с.
5. Алещанова И. В. Жанрово-композиционные характеристики газетной цитации // Языковая личность: жанровая речевая деятельность / И. В. Алещанова. Волгоград, 1998. С. 3-4.
6. Алещанова И. В. Языковые особенности цитации в газетном тексте // Языковая личность: системы, нормы, стиль / И. В. Алещанова. Волгоград, 1998. С. 4.
7. Алещанова И. В. Роль цитации в установлении и поддержании речевого контакта в тексте газеты // Структурно-семантические аспекты изучения языковых единиц / И. В. Алещанова. Пятигорск, 1999. С. 148-152.
8. Алещанова И. В. Интертекстуальный и интерперсональный диалог в тексте газеты: к проблеме цитации // Языковая личность: проблемы межкультурного общения / И. В. Алещанова. Волгоград, 2000. С. 3-4.
9. Алещанова И. В. Газетный текст как разновидность массово-информационного дискурса // Языковая личность: проблемы институционального и персонального дискурса / И. В. Алещанова. Волгоград, 2000. С. 64-75.
10. Амириди С. Окказионализмы в русской газетно-публицистической речи постсоветского периода / С. Амириди // Болгарская русистика. 2005. № 3-4. С. 35-39.
11. Аникина Э. М. Функционирование прецедентных феноменов [Електронний ресурс] / Э. М. Аникина // Материалы Конференция "Рефлексия. Смысл. Герменевтика" Режим доступу: http://www.auditorium.ru/v/index.php?a= vconf&c=getForm&r=thesisDesc&CounterThesis=1&id_thesis=2642&PHPSESSID=e3ff21375bd937f37.
12. Антонимы [Електронний ресурс] // Энциклопедия "Кругосвет" российского общества лингвистов. Режим доступу: http://krugosvet.ru.
13. Апресян В. Ю., Апресян Ю. Д. Метафора в семантическом представлении эмоций / В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресин // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С. 5-17.
14. Артюнова Н. Д. Фактор адресата / Н. Д. Артюнова // Известия АН СССР. Сер. Лит. и яз. Т. 40. 1981. № 4. С. 356-367.
15. Артюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. / Н. Д. Артюнова. М.: Наука, 1988. 341 с.
16. Артемова Л. В. Оцінно-емотивна домінанта експресивності сучасних іспанських аналітичних статей (на матеріалі періодичних видань El Paнs”, El Mundo”, ABC”): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.02.05 „Романські мови” / Л. В. Артемова. К., 2006. — 19 с.
17. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А. П. Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
18. Банникова С. В. Прецедентность как лингвокультурный феномен (на матер. англ. и рус. текстов) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : 10.02.19 „Теория языка” / С. В. Банникова. Тамбов, 2004. 20 с.
19. Банникова С. В. Прецедентное имя и проблемы языкового сознания / С. В. Банникова // Языки и транснациональные проблемы. 2004. Том 2. С. 487-492.
20. Баранов А. Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / А. Н. Баранов. М., 1990. 48 с.
21. Баранов А. Н. Очерк когнитивной теории метафоры / А. Н. Баранов, Ю. Н. Караулов // Русская политическая метафора. Материалы к словарю. М., 1991. С. 184-192.
22. Баранов А. Н. Концептуальная модель значения идиомы / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский // Когнитивные аспекты лексики. Тверь, 1991. С. 6-13.
23. Белова А. Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці / А. Д. Белова // Вісник Київськ. нац. ун-ту ім.Т.Шевченка. Іноземна філологія. 2002. Вип. 32. С. 11-14.
24. Беляевская Е. Г. Когнитивные основания изучения семантики слова / Е. Г. Беляевская // Когнитивные исследования в языковедении и зарубежной психологии. Барнаул, 2001. С. 105-114.
25. Богуславская В. В. Журналистский текст в прагматическом аспекте. [Електронний ресурс] / В. В. Богуславская // "Язык. Дискурс. Текст": Материалы Международной научной конференции (Ростов, 11 - 12 марта 2004 года) / Ростовский государственный педагогический университет Режим доступа: http://rspu.edu.ru/university/publish/journal/lexicography/confe rence/boguslav.html.
26. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. Тамбов, 2002. 112 с.
27. Болдырев Н. Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики / Н. Н. Болдырев // Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. № 1. С. 18-36.
28. Бондаренко Е. В. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза / Е. В. Бондаренко // Вісник ХНУ. Семантика і прагматика дискурсу. 2004. № 635. С. 8-13.
29. Боярских О. С. Прецедентное высказывание в газетном тексте: особенности читательского восприятия / О. С. Боярских // Политическая лингвистика. 2007. Вып. (1) 21. С. 65-69.
30. Бунеева Н. Л. Прагматические аспекты пословиц английского языка: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Н. Л. Бунеева М.,2001. 21 с.
31. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології / В. Б. Бурбело // Вісник Київськ. нац. ун-ту ім.Т.Шевченка. Іноземна філологія. 2002. Вип. 33. С. 79-84.
32. Бурвикова Н. Д. Лингвокультурологические единицы в обучении русскому языку. [Електронний ресурс] / Н. Д. Бурвикова, В. Г. Костомаров. В: Лингвистическое и культурное разнообразие фактор европейского развития. Русский язык в контексте Европейского года языков. Bukureshti, 2001. Режим доступу: http://www.gramota.ru/burvikkostom.html?sod.htm.
33. Бутакова Л. О. Прецедентные феномены в интерьере коммуникативной системы текста [Електронний ресурс] / Л. О. Бутакова // "Когнитивные и коммуникативные проблемы речеведения и риторики": материалы конференции. Режим доступу: http://www.auditorium.ru/v/index.php?a= vconf&c=getForm&r=thesisDesc&CounterThesis=1&id_thesis=3028&PHPSESSID=e3ff21375bd937f37
34. Вальов О. Б. Контекст як основний чинник актуалізації значення фразеологічних одиниць / О. Б. Вальов // Тези доповідей "60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє" Наук. конф. (22-23 лютого 2006 року). К., 2006. С. 151-154.
35. Варченко В. В. Формы и функции цитатной речи в медиа-тексте: автореф. дис. на соискание ученой канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / В. В. Варченко. М., 2007. 23 с.
36. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. М.: Русские словари, 1996. 411с.
37. Верещагин Е. М. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция логоэпистемы. Дом бытия языка. / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. М., 2000. 123 с.
38. Витгеншшейн Л. Философские исследования [Електронний ресурс] / Л. Витгенштейн. Режим доступу: http://lib.prometey.org/?id=12688.
39. Волкогон Н. Л. Заголовок як аргументативний компонент рекламного дискурсу (на матеріалі іспанської мови) / Н. Л. Волкогон // Вісник Київ. лінгв. унів. 2000. №2. С. 155-161.
40. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // НДВШ ФН. 2001. № 1. С. 64-72.
41. Воробйова Т. В. Прецедентне ім’я: історія становлення поняття / Т. В. Воробйова // Проблеми семантики слова, речення, тексту: Зб. наук. пр. 2003. Вип. 9. С. 42-48.
42. Воробьева О. П. Текстовые категории и факторы адресата / Воробьева О. П. К.: Вища школа, 1993. 199 с.
43. Воронцова Ю. А. Реминисценции в текстах современных средств массовой информации: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Воронцова Юлия Александровна. Белгород, 2004. 233 с.
44. Гаврилова Ю. В. Різновиди смислових трансформацій прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики слова, речення, тексту. Зб. наук. пр. 2007. Вип. 18. С. 30-34.
45. Гаврилова Ю. В. Прецедентні феномени як складник аргументації у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки, 2007. № 3. С. 93-99.
46. Гаврилова Ю. В. Використання ментальних просторів прецедентних феноменів для досягнення ефекту мовної гри у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві: Матеріали студентської науково-практичної конференції ( Київ, 4-6 квітня 2007 р.) / КНЛУ К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. С. 49-51.
47. Гаврилова Ю. В. Передумови використання трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції: В 2 т. /. Т.1: Стилістика і проблеми сучасної комунікації та прагматики. Сучасні проблеми функціональної стилістики. Стилістичні проблеми перекладу. Стилістика в навчальному процесі. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. С . 54-57.
48. Гаврилова Ю. В. Механізми концептуальної інтеграції при трансформації прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики слова, речення, тексту. Зб. наук. пр. 2007. Вип. 19. С.24-28.
49. Гаврилова Ю. В. Механізми трансформацій прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Наукові записки. 2008. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. Вип. 75 (3). С. 327-330.
50. Гаврилова Ю. В. Функціонування трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі / Ю. В. Гаврилова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. 2007. Вип. 12. 2007. С. 67-71.
51. Гаврилова Ю. В. Місце трансформованих прецедентних феноменів в об’ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту / Ю. В. Гаврилова // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів: Тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО (КНЛУ, 12 грудня 2007р.) / Відп. редактор Чернуха А. М. К.: Вид. центр КНЛУ. 2007. С. 22-25.
52. Гаврилова Ю. В. Мотиваційна база формування значення трансформованих прецедентних феноменів у франкомовному медіа-дискурсі // Вісник Харківськ. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2008. № 805. С. 43-46.
53. Гаврилова Ю. В. Тенденції використання жанрів прецедентних феноменів для трансформацій у франкомовному медіа-дискурсі // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій: Матеріали студентської науково-практичної конференції (Київ, 2-4 квітня 2008 року) / КНЛУ К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. С. 17-18.
54. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. М.: Наука, 1981. 138 с.
55. Голубев В. Ю. Аргументативный диалог в американской газете: взаимовлияние логического и языкового аспектов дискурса [Електронний ресурс] / В. Ю. Голубев // Argumentation, Rhetoric, Interpretation. 2000. Issue 1. Режим доступа: http://www.argumentation.spb.ru.
56. Горбачук Д. В. Структурно-семантичні типи стійких сполучень слів в офіційно-ділових текстах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Російська мова”/ Д. В. Горбачу. К.,1997. 17 с.
57. Горегляд Е. Н. Окказионализмы как средство создания экспрессии в современной публицистике [Електронний ресурс] / Е. Н. Горегляд, О. Н. Кулиева // Культура народов Причерноморья. Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2003. Режим доступа: http://www.crimea. edu/tnu/magazine/culture/culture37/index.htm.
58. Горохов М. Ю. Автор или соавтор? (свое и чужое в публицистическом творчестве) / М. Ю. Горохов // Вестник ВГУ. Серия: Филология. Журналистика. 2004. № 2. С. 134-139.
59. Грек Л. В. Інтертекстуальність як проблема перекладу (на матеріалі англомовних перекладів української постмодерністської прози): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.16 „Перекладознавство”/ Л. В. Грек. К., 2006. 20 с.
60. Гридина Т. А. Языковая игра: стереотип и творчество / Т. А. Гридина. Екатеринбург, 1996. 352 с.
61. Гудков Д. Б. Прецедентные феномены в текстах политического дискурса [Електронний ресурс] / Д. Б. Гудков // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. М.: Изд-во МГУ, 2003. Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text12.
62. Гудков Д. Б. Алгоритм восприятия текста и межкультурная коммуникация / Д. Б. Гудков // Язык. Сознание. Коммуникация: Сб. статей. 1997. Вып. 1. С. 114-127.
63. Гудков Д. Б. Для чего мы говорим? (К проблеме ритуала и прецедента в коммуникации) / Д. Б. Гудков // Язык. Сознание. Коммуникация: Сб. ст. 1997. Вып. 2. С. 26-40.
64. Гудков Д. Б. Прецедентное имя и проблемы прецедентности / Д. Б. Гудков. М.: Изд-во МГУ, 1999. 219 с.
65. Гудков Д. Б. Прецедентное имя в когнитивной базе современного русского язика / Д. Б. Гудков // Язык, сознание, коммуникация. 1998. Вып. 4. Филология. С. 82-89.
66. Гудков Д. Б. Некоторые особенности функционирования прецедентных высказываний / Д. Б. Гудков, В. В. Красных, И. В. Захаренко, Д. В. Багаева // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. 1997. № 4. С. 106-117.
67. Гурбанська С. О. Типологія оказіональних трансформацій стійких висловлювань в англійських та українських художніх текстах ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 „Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”/ С. О. Гурбанська. К., 2009. 20 с.
68. Гусева С. В. Семантика интертекстем «сильных» нелитературных текстов как отражение лингвокультурного сознания языковой личности (на материале эпистолярных текстов А.П.Чехова) / С. В. Гусева // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летию Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы: / Под общ. ред. К.Р.Галиуллина. Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 2004. C. 215-216.
69. Гуслякова Н. В. К прагматическому аспекту заголовочного дискурса: эволюция заглавных тем в функциональном стиле публицистики и прессы [Еле