ТЕКСТОВИЙ КОНЦЕПТ ПОДОРОЖ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ (на матеріалі творів Ле Клезіо)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАРАТЄЄВА Ганна Михайлівна

УДК 81.133.1’37:82-3(44)19”

ТЕКСТОВИЙ КОНЦЕПТ ПОДОРОЖ
У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ
(на матеріалі творів Ле Клезіо)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
КАГАНОВСЬКА Олена Марківна

Київ 2008

ромЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................................................................... 5
ВСТУП ..................................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. ЛЕ-КЛЕЗІАНСЬКА МАНДРІВНА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА
ПРОЗА В РАКУРСІ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ
ЛІНГВОПОЕТИКИ ............................................................................. 17
1.1. Особливості досліджень художнього тексту в руслі когнітивної
поетики ............................................................................................................. 18
1.2. Постмодерністська художня парадигма: специфіка проявів
у ле-клезіанському художньому тексті ......................................................... 22
1.3. Індивідуально-авторська картина світу
письменника-мандрівника Ле Клезіо: дослідницький інвентар ..... 28
1.3.1. Мовна особистість автора .. 29
1.3.2. Текстовий концепт-константа ............................................................... 34
1.4. Концепт подорож: загальнокультурний та
індивідуально-авторський простори................................................................ 39
1.4.1. Загальнокультурне осмислення концепту подорож ........................... 39
1.4.2. Тенденції розгортання текстового концепту-константи подорож
у ле-клезіанській прозі .......................................................................... 43
1.5. Методика лінгвокогнітивного дослідження текстового
концепту-константи подорож у ле-клезіанській мандрівній прозі . 50
Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 63
РОЗДІЛ 2. ТЕКСТОВИЙ КОНЦЕПТ-КОНСТАНТА
ФІЗИЧНА ПОДОРОЖ У ТВОРАХ ЛЕ КЛЕЗІО:
КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ .................................................... 66
2.1. Засадничі принципи аналізу текстового
концепту-константи фізична подорож 66
2.1.1. Когнітивно-пропозиційна структура
текстового концепту-константи подорож ........................................... 66
2.1.2. Номінативне поле текстового концепту-константи подорож ... 69
2.2. "Рухлива природа" сильних позицій ле-клезіанської прози ........................ 72
2.3. Особливості вербальної реалізації складників
когнітивно-пропозиційної структури текстового концепту-константи
фізична подорож у ле-клезіанській прозі .................................................... 77
2.3.1. Позиція суб’єкта .................................................................................... 78
2.3.2. Позиція предиката ................................................................................. 90
2.3.3. Позиція засобу ............................................................................... 96
2.3.4. Позиція мети ......................................................................................... 100
2.3.5. Просторово-часові параметри ле-клезіанської подорожі ................. 106
2.4. Проміжна фреймова модель ле-клезіанського мандрівного дискурсу .. 128
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 130
РОЗДІЛ 3. ТЕКСТОВИЙ КОНЦЕПТ-КОНСТАНТА
УЯВНА ПОДОРОЖ: ВАРІАТИВНІСТЬ МОЖЛИВИХ
СВІТІВ У ПРОСТОРІ ЛЕ-КЛЕЗІАНСЬКОЇ ПРОЗИ ... 133
3.1. Інтерпретативний підхід до теорії можливих світів .................................... 134
3.2. Просторова різнорідність уявних переміщень в прозі Ле Клезіо
у дзеркалі категорії модальності ............... 138
3.2.1. Можливі світи крізь призму умовних / гіпотетичних
конструкцій ....................................................................................... 140
3.2.1.1. Паралельний світ, світ уявних перспектив та світ утрачених
можливостей ......................................... 141
3.2.1.2. Ірреальний світ ............................................................................. 146
3.2.2. Можливі світи крізь призму світопороджувальних операторів ....... 148
3.2.2.1. Світ аналогій ................................................................................. 148
3.2.2.2. Світ сумнівів, здогадів та припущень ........................................ 151
3.2.2.3. Світ можливих альтернатив ........................................................ 155
3.2.2.4. Світ пошуку .. ....................................................................... 158
3.2.2.5. Ретроспективний світ ................................................................... 161
3.2.2.6. Світ планів, бажань, мрій / фантазій .......................................... 169
3.3. Подорож можливими світами
як віддзеркалення психофізичного стану персонажа .............................. 178
3.4. Фінальна фреймова модель ле-клезіанського мандрівного дискурсу 190
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 192
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................................... 195
ДОДАТКИ ............................................................................................................... 201
ДОДАТОК А. Глосарій екзотизмів та мовних раритетів
ле-клезіанської поетики ......................................................... 202
ДОДАТОК Б. Приклади графічних особливостей
ле-клезіанського письма ........................................................ 225
ДОДАТОК В. Методика визначення текстового
концепту-константи подорож .... 229
ДОДАТОК Ґ. Фреймова модель мандрівного художнього дискурсу ......... 230
ДОДАТОК Д. Таблиці кількісної представленості прямих та непрямих
лексичних репрезентацій текстового концепту-константи
подорож у ранній та пізній прозі Ле Клезіо ........................ 233
ДОДАТОК Е. Індивідуально-авторський простір
текстового концепту-константи подорож ........................... 237
ДОДАТОК Ж. Ієрархія сюжетних локусів ле-клезіанської прози ............. 239
ДОДАТОК З. Простори уявних переміщень ле-клезіанського
персонажа / оповідача...... 240
ДОДАТОК К. Приклади розгортання текстового концепту
міжособистісні стосунки ..................................................... 241
ДОДАТОК Л. Фрагменти ілюстративного матеріалу,
що перевищують 0,2 сторінки ............................................... 245
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 260
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................................ 295
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .................................. 298

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГС головний суб’єкт
НДР непрямі дієслівні репрезентації
НІР непрямі іменникові репрезентації
НЛР непрямі лексичні репрезентації
ПЛР прямі лексичні репрезентації
ТКК текстовий концепт-константа

ВСТУП

Сучасний етап розвитку лінгвопоетики може бути названий експериментальною віхою філологічного аналізу художнього тексту. Починаючи з другої половини ХХ століття, світова художня література вписується переважно в рамки всеохопної постмодерністської парадигми. Наукові праці, спрямовані на аналіз художнього вимислу взагалі та постмодерністської літератури зокрема, виконуються сьогодні в руслі так званого когнітивістського "мейнстріму" [173]. Усі вони апелюють до втілення його основних параметрів та критеріїв дослідження, серед яких виокремимо такі антропоцентричність, міждисциплінарна кореляція, одночасна глобалізація, дискурсивність та проникнення в глибинний концептуальний рівень мови / мовлення, її / його ментальне підґрунтя. Розробка нових методів дослідження тексту, що ґрунтується на тісній взаємодії із традиційними шляхами його аналізу, інтегрує ампліфікацію тематичного наповнення наукових розвідок останніх десятиліть. Пріоритет надається семантико-когнітивному та комунікативному ракурсам розгляду текстової тканини, що уможливлює вихід до різнорідних аспектів дослідження художнього втілення. Увага вітчизняних науковців в останні роки фокусується в основному на зв’язку художнього вимислу з дійністю [29; 48; 55; 136 та ін.], різних аспектах індивідуально-авторських картин світу [10; 31; 45; 62; 131; 133; 157; 158 та ін.], емотивному та іконічному вимірах тексту [42; 47; 53; 180; 181 та ін.] тощо.
Подібний спектр спрямувань та настанов сьогоденної лінгвістичної науки зумовив вибір теми дослідницької розвідки. Запропонована дисертація присвячена дослідженню індивідуально-авторської картини світу видатного майстра французької постмодерністської мандрівної літератури Ж.-М. Г. Ле Клезіо крізь призму вивчення лінгвокогнітивних особливостей розгортання текстового концепту-константи подорож.
Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасної поетики на вивчення семантики художнього тексту в рамках когнітивно-дискурсивного підходу; складністю, динамічністю, комплексністю та суперечливістю постмодерністської парадигми, в межах якої працює Ж.-М. Г. Ле Клезіо; інтересом до розкриття індивідуально-авторських картин світу, зокрема створених пером сучасних французьких письменників, недостатньо досліджених у вітчизняній філологічній науці. Окрім того, актуальність зумовлена необхідністю розробки комплексної методики концептуального аналізу великого масиву художніх текстів, об’єднаних за певним критерієм, дискусійністю і термінологічною амбівалентністю поняття "концепт", включаючи його окремі різновиди, а також значущістю концепту подорож для сучасної світової культури та постмодерністської літератури зокрема.
З метою дослідження лінгвокогнітивної динаміки розгортання текстового концепту подорож було сформульовано таку робочу гіпотезу: картина світу Ле Клезіо у всій сукупності її компонентів являє собою системно організовану унікальну єдність, що має відношення до постмодерністської мандрівної прози. Мовне оформлення ле-клезіанських творів надає доступ до індивідуально-авторської картини світу у її концептуальному вимірі, яка впорядковується та систематизується за допомогою певної представленої в художній тканині мовленнєво-розумової сутності текстового концепту-константи подорож.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної наукової теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови", яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 18 грудня 2003 року). Коло питань, що розглядається в дисертації, відповідає проблематиці, яка висвітлюється згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою роботи є визначення лінгвокогнітивної динаміки розгортання текстового концепту подорож у ле-клезіанській постмодерністській мандрівній прозі.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
визначити специфіку проявів постмодерністської художньої парадигми в ле-клезіанському художньому творі;
встановити статус текстового концепту подорож та основні ракурси його розгортання в індивідуально-авторській картині світу Ле Клезіо;
схарактеризувати особливості вербальної реалізації складників когнітивно-пропозиційної структури текстового концепту-константи фізична подорож у ле-клезіанській прозі;
окреслити закономірності мовного втілення текстового концепту-константи уявна подорож у поетиці Ле Клезіо;
висвітлити специфіку розгортання типової фреймової моделі мандрівного художнього дискурсу в ле-клезіанській прозі;
виявити значущі концептуальні компоненти індивідуально-авторської картини світу Ле Клезіо.
Об’єктом нашого дослідження виступає текстовий концепт подорож у художніх текстах Ле Клезіо.
Предметом дисертаційного дослідження є лінгвокогнітивний аспект розгортання текстового концепту подорож у ле-клезіанській прозі.
Матеріалом дослідження слугували твори видатного майстра сучасної французької літератури Ж.-М. Г. Ле Клезіо (11 романів "Terra amata", "Le livre des fuites", "La guerre", "Voyages de l’autre côté", "Désert", "Le chercheur d’or", "Voyages à Rodrigues", "Onitsha", "Etoile errante", "Poisson d’or", "Hasard"; 4 збірки новел "La fièvre", "Mondo et autres histoires", "La ronde et autres faits divers", "Coeur brûle et autres romances"; 1 есе "Vers les icebergs"). Загальний обсяг 4279 с. Кількість проаналізованих значущих текстових елементів 3543 одиниці. Під такими елементами розуміємо мовні та мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до різнооб’ємних функціонально значущих висловлень, фрагментів тексту), семантика яких визначає їх здатність набувати концептуального навантаження в художньому тексті. Звернення до творчості цього письменника зумовлена його неоднозначною позицією в сучасній літературі Франції, а також інтересом дослідників в кінці ХХ на початку ХХІ століття до мандрівного художнього дискурсу.
Досягнення мети та вирішення поставлених науково-дослідницьких завдань зумовили використання низки методів та прийомів: традиційних загальнонаукових, таких, як спостереження, опис, зіставлення, систематизація, узагальнення, а також різноманітних видів стилістичного та концептуального аналізу. Стилістичний аналіз був застосований як для виокремлення стилістичних прийомів, так і для отримання знання про особистість автора, особливості епохи його творчої діяльності. Окрім того, у рамках традиційного підходу, для виокремлення значущих текстових елементів у роботі залучено такі методи семантичного аналізу, як компонентний аналіз, спрямований на пошук сем, які збагачують у творі мовні одиниці додатковим поняттєвим й емоційним змістом; контекстуально-ситуативний та інтерпретативний аналізи для визначення сегментів, наділених автором додатковим змістом. Побудова когнітивно-пропозиційної структури концепту та фреймової моделі дискурсу була виконана за допомогою концептуальної методики моделювання квантів знання. Вибір висловлень, що відзначаються світопороджувальною семантикою, здійснювався на основі аналізу мовного матеріалу в термінах можливих світів (А. П. Бабушкін). Ключовою для роботи є методика семантико-когнітивного дослідження динаміки розгортання текстових концептів художніх творів, розроблена О. П. Воробйовою та О. М. Кагановською. Для підтвердження вірогідності отриманих результатів застосовувалися елементи кількісного аналізу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на матеріалі сучасної французької мандрівної прози вперше здійснено багатоаспектне вивчення текстового концепту подорож як утілення загальнокультурного та індивідуально-авторського в тексті. У роботі вперше зроблено спробу вивчення семантичної організації мандрівного художнього дискурсу за допомогою фреймового моделювання. Новим у роботі є також звернення до розгляду мовного втілення можливих світів у рамках сучасного французького художнього тексту. Зауважимо також, що дослідження творчого надбання Ж.-М. Г. Ле Клезіо в ракурсі лінгвокогнітивних поетичних студій проведено в Україні вперше.
Теоретичне значення дисертації визначається тим, що її висновки є внеском у розвиток когнітивної поетики. Поняття "текстовий концепт-константа", вперше введене в науковий обіг у цій роботі, розглядається як ключ до розкриття індивідуально-авторської картини світу. Запропоноване поняття як продуктивний інструмент комплексного аналізу художнього тексту може бути використане в процесі вивчення інших текстових концептів та типів дискурсу. Теоретично значущим і перспективним є здійснене в роботі дослідження мандрівної літератури в термінах лінгвоконцептології. Окрім того, одержані результати поглиблюють знання про природу, потенціал текстових концептів та особливості їх актуалізації в прозовому творі, визначаючи таким чином їх статус та роль у текстопобудові певного фрагмента дійсності в художньому вимірі.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її матеріалів та висновків у курсах стилістики (розділи "Інтерпретація художнього тексту", "Жанри й стилі"), теоретичної граматики французької мови ("Дієслово", "Категорія модальності"), зарубіжної літератури ("Французька література другої половини ХХ початку ХХІ століть", "Література постмодернізму: особливості та шляхи інтерпретації"), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та поетики ("Моделювання та дослідження концептів", "Семантика можливих світів").
На захист винесені такі положення:
1. Виникнення та становлення в другій половині ХХ століття нового підходу до художнього тексту в межах когнітивної поетики безпосередньо пов’язані зі змінами самої літературної парадигми, що в цей час увійшла в загальнокультурне русло постмодернізму. Приналежність того чи іншого автора до світу постмодерністської літератури визначається в процесі дослідження особливостей його письма у рамках принципу "нонселекції". Основні характеристики прози Ле Клезіо, до яких належать "гра зі словами", специфічне графічне оформлення, застосування "комбінаторних правил" (великі за обсягом перерахування, багатомовність, розгорнуті описи), виступають свідченням його беззаперечного зв’язку з постмодерністською художньою парадигмою.
2. Однією з основних домінант постмодерністської парадигми виступає загальнокультурний концепт подорож, що й послугував розвитку мандрівної літератури в другій половині ХХ століття. Лінгвістичним підґрунтям текстопобудови мандрівного художнього дискурсу є текстовий концепт-константа подорож, зміст, структура та план вираження якого можуть бути дослідженими крізь призму типової фреймової моделі мандрівного художнього дискурсу хтось здійснює щось1 там / тоді, так, задля щось2. Текстовий концепт-константа подорож є мовленнєво-розумовою сутністю, яка розгортається в циклі творів автора на різних текстових рівнях та має експліцитно-імпліцитну природу представленості. Текстовий концепт подорож, отримуючи статус текстового концепту-константи у прозі Ле Клезіо, є джерелом глобальної семантичної зв’язності ле-клезіанських текстів та ядром їх сюжетної цілісності. Дослідження текстового концепту-константи подорож надає вихід до загальних та специфічних елементів як самого концепту, так і індивідуально-авторської картини світу Ле Клезіо.
3. Організуючим ядром лінгвокогнітивної динаміки розгортання текстового концепту-константи подорож виступає його сутнісний семантичний компонент "переміщення", що відзначається на концептуальному, мовному, сюжетному та тематичному просторах ле-клезіанських текстів. Універсальна природа переміщення стимулює двовекторність розгортання текстового концепту-константи подорож, що реалізується в кількох напрямках, тобто у рамках двох видів переміщення фізичного та уявного.
4. Фізична вісь розгортання текстового концепту-константи подорож вписується в межі когнітивно-пропозиційної структури, ключовими позиціями якої виступають такі складники агентивний суб’єкт, предикат, мета / причина, засіб та просторово-часові параметри. Розгортання текстового концепту-константи уявна подорож утілюється в переміщеннях текстових персонажів / оповідача різнохарактерними можливими світами, а саме паралельним світом, світом уявних перспектив, світом утрачених можливостей, ірреальним світом, світом аналогій, світом сумнівів, здогадів та припущень, світом можливих альтернатив, світом пошу

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Варіативні дослідження семантики художнього тексту проводяться сьогодні в межах когнітивно-дискурсивного підходу, що є основою лінгвістичних розвідок другої половини ХХ початку ХХІ століть. Цей поворот у межах лінгвопоетичних студій, на нашу думку, закономірно пов’язаний зі змінами та потребами світової літератури другої половини ХХ століття, яка в цей час інтегрується в русло загальнокультурного постмодерністського буття. Розгортання всеохопної постмодерністської парадигми втілюється не тільки в трансформаціях ідейного наповнення та семантико-концептуального навантаження літератури, але й у зміні відношення творця до свого мовленнєво-розумового доробку тексту та самого письма на різних текстових рівнях.
Серед великої кількості смислових домінант постмодерністської літератури концепт подорож займає ключову роль, оскільки саме він уможливлює її існування. Концепт подорож є загальнокультурною категорією, що має властивість до різноаспектної актуалізації на різних етапах розвитку суспільства. У 50-х роках ХХ століття подорож стає ключем до розуміння та пізнання себе, іншого, виходом із пануючого у всіх сферах людського буття "лабіринту". В зв’язку з цим, окремим напрямком розвитку постмодерністського художнього дискурсу виступає мандрівна література, що ґрунтується на динаміці розгортання концепту подорож. Саме цей концепт формує типову фреймову модель мандрівного художнього дискурсу та детермінує його мовну об'єктивацію.
Дослідження концепту подорож у ле-клезіанській прозі дозволило окреслити такі закономірності його розгортання: розгортається в сукупності текстів окремого митця та відзначається неперервним, сталим характером; має експліцитну (словесно виражену) та імпліцитну (кодовану) природу представленості; вербалізується в циклі творів Ле Клезіо у плані як лексичних одиниць, так і всього тексту; здійснює вплив на концептуальний, мовний, сюжетний та тематичний простори ле-клезіанських текстів; є домінантно-константним утворенням серед інших концептів, що розгортаються в циклі творів; безпосередньо пов’язаний із особистістю автора й особливостями епохи, тобто є віддзеркаленням текстових пресупозицій; перебуває в тісній кореляції із загальнокультурними концептами та іншими текстовими концептами індивідуально-авторської картини світу. Визначені загальні особливості досліджуваного концепту, надаючи йому статус наскрізного образу всього творчого надбання автора, виводять його на інший рівень абстракції, що в нашій концепції отримує назву текстового концепту-константи. Ключовим моментом, що спрямував наші подальші дослідження, виступило розрізнення фізичної та уявної подорожей.
Беручи до уваги універсальні риси досліджуваного концепту, нами було обрано методику дослідження концепту крізь призму його моделювання, яке дозволило візуалізувати, унаочнити його ментальну структуру, що експліцитно / імпліцитно відтворена в обраному ілюстративному матеріалі. Підґрунтям моделювання виступило поняття "когнітивно-пропозиційної структури". Проведене дослідження дозволило визначити складові компоненти когнітивно-пропозиційної структури текстового концепту-константи подорож (суб’єкт, предикат, мета / причина, засіб, просторово-часові параметри) та побудувати типову фреймову модель мандрівного художнього дискурсу (хтось здійснює щось1 там / тоді, так, задля щось2). Присутність мовних реалізацій елементів змістової структури текстового концепту-константи подорож у сильних позиціях творів Ле Клезіо, надає їм концептоідентифікувального статусу та дозволяє встановити їх тісний зв’язок із семантикою руху.
Позиція суб’єкта подорожі була проаналізована нами під кутом зору його характерного предикатного оточення. Головний суб’єкт подорожі переважно центральний персонаж художнього тексту. Типовий ле-клезіанський герой це мандрівник-маргінал, який постійно подорожує, тобто перебуває у постійному фізичному та розумовому русі. Проведене дослідження дозволило окреслити тенденції розгортання контекстуальних концептуальних складників текстового концепту-константи подорож як: візуальне переміщення, номадність, втеча, творча / розумова діяльність, боротьба, фізичні та психологічні труднощі, перехід до іншого життя, одержання досвіду, порятунок, злиття людини з природою.
Аналіз позиції предиката в ракурсі присутності в ле-клезіанських текстах дієслів із семою "переміщення" показав, що останні є невід’ємним, різноприродним та наскрізним елементом індивідуально-авторської картини світу Ле Клезіо. Найяскравішим експліцитним компонентом мовної об’єктивації цієї позиції є лексеми з семою "рух-переміщення". Вони віддзеркалюються в текстовому просторі автора в межах прямих та непрямих репрезентацій текстового-концепту константи подорож. Ці базисні мовні реалізації пронизують текстову тканину його прози та вирізняються великим ступенем частотності вживання. Традиційно ці лексеми відображають внутрішньотекстові мінімальні переміщення головного суб’єкта та його супровідників, формуючи глобальний текстовий образ подорож. Переміщення персонажів у прозі автора вирізняється своєю варіативністю та класифікуються таким чином переміщення назовні / всередину; переміщення, що семантично вказують на "досягнення кінцевого пункту"; рух-переміщення з семантичною вказівкою на транспортний засіб; переміщення водним шляхом та суходолом; нейтральні (без вказівки на швидкість), швидкі та повільні переміщення; безцільні переміщення; переміщення як перетин певних просторових ділянок, що можуть містити перепони; переміщення під супроводом / керівництвом; переміщення вгору / вниз / по колу. Окрім того, у межах дослідження позиції предиката було виявлено, що розгортання текстового концепту-константи фізична подорож може як ініціювати, так і заважати розумовим уявним переміщенням персонажа.
Позиція засобу подорожі була розглянута нами в аспекті лінгвістичної представленості та ролі в ле-клезіанській прозі інструментів, за допомогою яких персонажі переміщаються. Беручи до увагу номадну та ініціаційну природу ле-клезіанської подорожі, домінантну позицію в художньому дискурсі автора відіграють переміщення пішки; окрім того, персонажі пересуваються за допомогою транспортних засобів. Проведений аналіз лексико-семантичного відображення транспортних засобів уможливив з’ясування того факту, що останні набувають у текстах письменника статусу вагомих концептуальних елементів індивідуально-авторської картини світу. Піддаючись постійній персоніфікації та метафоризації, вони виконують роль образів-символів представленого в тексті фрагмента реальності.
Як свідчить аналіз позиції мети (географічної та психологічної) розгортання текстового концепту-константи подорож, персонажні переміщення здійснюються через дві основні причини соціальну (зовнішню) та психологічну (внутрішню) необхідність. Дослідження вербалізації позиції географічної та психологічної мети вказує на її відображення на концептуальному рівні у формі текстових концептів пізнання / розуміння себе, іншого; пошук утраченого раю. Психологічна мета ГС, на відміну від географічної, не реалізується зовсім або реалізується тільки частково.
Дослідження репрезентації просторових параметрів ле-клезіанської подорожі дозволило зробити узагальнений висновок, що у прозі Ле Клезіо переміщення відбуваються двома основними сюжетними локусами, якими є природна та урбаністична сфери. Було встановлено, що локус урбаністична сфера в прозі автора навіть при випадковому позитивному лексико-семантичному описі звичайно концептуалізується як негативна сутність (концепти темрява, війна, зло цивілізації, смерть, механіцизм). Локус природна сфера традиційно втілюється в позитивно конотованих концептах, таких, як світло, мир, міф, життя, віталізм. Окрім того, було відмічено, що саме різнорідні описи сюжетних локусів надають переміщенню ле-клезіанських персонажів сакральної та концептуальної валоризації.
Темпоральне обрамлення розгортання текстового концепту-константи подорож розглядалося нами в ракурсі дослідження втілення в прозі текстової категорії "часова локалізованість" та аналізу безпосереднього сприйняття ле-клезіанськими суб’єктами подорожі часових параметрів свого переміщення. У результаті проведеного дослідження текстової категорії "часова локалізованість" нами було окреслено закономірності мовного втілення темпоральних характеристик розглянутого концепту. У ранніх текстах письменника темпоральні характеристики подорожі в поєднанні з персональними маркерами, що позначають суб’єкт дії, є невизначеними та завуальованими; пізня проза автора є, як правило, темпорально локалізованою за допомогою внутрішньотекстових часових маркерів та індексів на позначення часу, що відкривають кожен черговий розділ роману. Сприйняття часу суб’єктами подорожі вписується в межі розгортання таких текстових концептів, як циклічність, позачасовість, атемпоральність, спіральність.
Розгортання текстового концепту уявна подорож було розглянуто нами в ракурсі мовної представленості в ле-клезіанських текстах різнорідних можливих світів, що пронизують мовлення персонажа / оповідача. У категорію можливих світів ми включали різнооб’ємні текстові фрагменти, що позначають "картини", які виникають у свідомості персонажа / оповідача в процесі його уявного переміщення, тобто його проекцій тих чи інших дій, думок в інші розумові простори, у яких стан справ постає як можливий, чи неможливий, такий, що відноситься до минулого, теперішнього, майбутнього. У результаті проведеного аналізу вербального втілення можливих світів, який здійснювався на базі комплексної категорії модальності, нами було встановлено тенденції розгортання текстового концепту-константи уявна подорож. Мовлення основних ле-клезіанських текстових антропоцентрів (персонажів / оповідача) інтегрує такі види можливих світів: 1) паралельний світ; 2) світ уявних перспектив; 3) світ утрачених можливостей; 4) ірреальний світ; 5) світ аналогій; 6) світ сумнівів, здогадів та припущень; 7) світ можливих альтернатив; 8) світ пошуку; 9) ретроспективний світ; 10) світ планів, бажань, мрій / фантазій. Усі зазначені світи перебувають у відношеннях різних типів, зокрема паралельності, перехрещення / переплетення та включення. Окрім того, різнооб’ємність розглянутих ментальних світів уможливила їх поділ на мікропросторові та макропросторові світи.
Науково доведений факт емоційно-фізичного сприйняття людиною дійсності має певним чином відображатися в художньому тексті. Ле-клезіанський персонаж, перебуваючи в постійній взаємодії з реальністю, віддзеркаленою в тексті, зокрема на рівні її різнохарактерної перцепції та в межах варіативних міжособистісних стосунків з іншими об’єктами квазіреальності, має властивість набувати певних фізично-емоційних станів, що, згідно з результатами проведеної розвідки, зумовлюють розгортання текстового концепту-константи уявна подорож, тобто виокремлених можливих світів. Загальновідома теза про те, що в тексті представлене переважно проблемне знання, висуває на перший план і його негативну фізично-емоційну маркованість. У прозі Ле Клезіо розгортання текстового концепту-константи уявна подорож, зокрема на рівні розумового переміщення персонажів до світу планів, бажань, мрій / фантазій та ретроспективного світу, є концептуально зумовленим вербалізацією концепту негативний фізичний стан у межах його основних конституентів субконцептів хвороба, сонливість / безсоння, голод / спрага, втома, біль та мовною актуалізацією таких емоційних концептів, як сум, страх, гнів, радість.
Проза Ле Клезіо є досить плідним та перспективним матеріалом для подальших розвідок. Доцільним убачається: розгляд окремих значущих текстових концептів прози Ле Клезіо; проведення деталізованого аналізу окремих типів можливих світів; дослідження концептуальної картини світу письменника крізь призму індивідуально-авторської образності; порівняльне вивчення розгортання текстового концепту-константи подорож у межах ле-клезіанської прози та творчості інших французьких / зарубіжних письменників-мандрівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алефиренко Н. Ф. Поэтическая картина мира и ее отражение в языковом знаке / Н. Ф. Алефиренко // Художественный текст и языковая личность: IV Всероссийская научная конференция, 27-28 сентября 2005 г.: тезисы докл. Томск, 2005. С. 6772.
2. Алефиренко Н. Ф. Когнитивно-семиологические аспекты лингвокультурологии / Н. Ф. Алефиренко // Вопросы когнитивной лингвистики. Тамбов, 2006. № 1. С. 3644.
3. Алхімія слова живого. Французький роман 19452000 рр.: [навч. посіб. для вищ. навч. закл. / укл. В. Фесенко, М. Мільнер, Ж. Бесьєр, Б. Бланкман та ін.]. К.: Промінь, 2005. 383 с.
4. Андреев Л. Г. Планета Земля Жана-Мари Гюстава Ле Клезио // Ле Клезио Ж.-М. Г. Пустыня / Л. Г. Андреев. М., 1984. С. 514.
5. Апресян Н. Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания / Н. Д. Апресян // Вопросы языкознания. М., 1995. № 1. С. 3767.
6. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования): [учеб. пособ.] / Ирина Владимировна Арнольд. [3-е изд.]. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
7. Архипов И. К. Природа концепта и методы его изучения // Концептуальный анализ языка: современные направления исследования: сб. науч. тр. / И. К. Архипов. М.; Калуга, 2007. С. 3342.
8. Аскольдов С. А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология / С. А. Аскольдов. М., 1997. С. 267279.
9. Асмус В. С. В защиту вымысла // Вопросы теории и истории эстетики / В. С. Асмус. М., 1968. С. 1136.
10.Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа: [учеб. для вузов] / Людмила Григорьевна Бабенко. М.; Екатеринбург: Академический Проект: Деловая книга, 2004. 464 с.
11.Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / Анатолий Павлович Бабушкин. Воронеж: ВГУ, 1996. 103 с.
12.Бабушкин А. П. "Возможные миры" в семантическом пространстве языка / Анатолий Павлович Бабушкин. Воронеж: ВГУ, 2001. 86 с.
13.Бабушкин А. П. Перевод поэтического произведения как реализация "возможных миров" / А. П. Бабушкин // Вестник ВГУ. Серия "Лингвистика и межкультурная коммуникация". 2004. № 1. С. 7982.
14.Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику: [учеб. пособ.] / Анатолий Николаевич Баранов. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 358 с.
15.Барт Р. Лингвистика текста / Ролан Барт // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1983. Вып. VIII: Лингвистика текста. С. 445449.
16.Барыс-Хоо В. С. Лексико-семантическая группа глаголов движения в тувинском языке (в сопоставительном аспекте): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 "Сравнит.-ист., типол. и сравнит. языкознание" / В. С. Барыс-Хоо. Новосибирск, 2006. 23 с.
17.Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. [2-е изд.]. М.: Искусство, 1986. 444, [1] с.
18.Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности // М. М. Бахтин. Работы 20-х годов / М. М. Бахтин. К.: Next, 1994. С. 69255.
19.Безребра А. Ю. Лінгвостилістичні та семантико-когнітивні аспекти поетики Е. Діккінсон: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / А. Ю. Безребра. К., 2007. 19 с.
20.Беляевская Е. Г. Концептуальный анализ: модифицированная версия структурной лингвистики // Концептуальный анализ языка: современные направления исследования: сб. науч. тр. / Е. Г. Беляевская. М.; Калуга, 2007. С. 6069.
21.Белякова А. А. Восприятие концепта путешествие в динамике его становления в англоязычной культуре: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Белякова Анна Александровна. М., 2004. 193 с.
22.Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Бєлєхова Лариса Іванівна. К., 2002. 476 с.
23.Бєлозерова Ю. С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в сучасній німецькій мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Ю. С. Бєлозерова. Запоріжжя, 2005. 22 с.
24.Биценко Т. О. Історична динаміка експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Т. О. Биценко. Харків, 2004. 20 с.
25.Богатова С. М. Концепт дом как средство исследования художественной картины мира: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / С. М. Богатова. Омск, 2006. 20 с.
26.Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии: [учеб. пособ.] / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. 123 с.
27.Бондаренко Е. В. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза / Е. В. Бондаренко // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2004. № 635. С. 812.
28.Булыгина Т. В. Языковая концептуализация мира / Т. В. Булыгина, А. Д. Шмелев. М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. 574 с.
29.Бунь О. А. Художній текст крізь призму можливих світів: модально-референційний аспект / О. А. Бунь // Вісник КЛУ. Серія Філологія. К., 2003. Т. 6, № 1. С. 141148.
30.Бутакова Л. О. Авторское сознание в поэзии и прозе: когнитивное моделирование: [монография] / Лариса Олеговна Бутакова. - Барнаул: Изд-во Алтайск. ун-та, 2001. - 283 с.
31.Буцикіна Н. Е. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф. Моріака): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Буцикіна Надія Євгенівна. К., 2004. 256 с.
32.Вардзелашвили Ж. "Возможные миры" текстуального пространства [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vjanetta.narod.ru/ tekst.html.
33.Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное познание / Маркс Вартофский; [пер. с англ.]. М.: Прогресс, 1988. 507 с.
34.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая; [пер. с англ.]. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
35.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая; [пер. с англ. А. Д. Шмелева]. М.: Языки русской культуры, 1999. 777 с.
36.Великородных О. В. Концептуализация жизни в индивидуально-авторской картине мира Ф. Саган / О. В. Великородных // Международный конгресс по когнитивной лингвистике, 2628 сентября 2006 г.: тезисы докл. Тамбов, 2006. С. 98100.
37.Венгренівська М. Філософія відтворення в перекладі новаторських пошуків французьких авторів ХХ століття / М. Венгренівська // Журнал іноземної літератури "Всесвіт". 2005. № 78. С. 199202.
38.Виноградов В. А. Актуальные вопросы современной лингвистики: когнитивизм и синергетика / В. А. Виноградов // Единство системного и функционального анализа языковых единиц: международная научная конференция, посвященная 130-летию Белгородского государственного университета, 1113 апреля 2006 г.: тезисы докл. Белгород, 2006. С. 34.
39.Виноградов В. В. О языке художественной литературы / Виктор Владимирович Виноградов. М.: Гос. изд-во худ. лит-ры, 1959. 652 с.
40.Виноградов В. В. О категории модальности и модальных словах в русском языке / Виктор Владимирович Виноградов // Исследования по русской грамматике. Избранные труды. М., 1975. С. 5887.
41.Воробьева О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста: дис. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Воробьева Ольга Петровна. М., 1993. 382 с.
42.Воробьева О. П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия // Язык и эмоции: сб. науч. тр. / О. П. Воробьева. Волгоград, 1995. С. 240247.
43.Воробйова О. П. Когнітивний аспект зіставної семантики художнього тексту / О. П. Воробйова // Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика: міжнародна наукова конфенція, 2526 вересня 2000 р.: тези доп. Ужгород, 2000. С. 208211.
44. Воробьева О. П. Художественная семантика: когнитивный сценарий // С любовью к языку. Посвящается Е. С. Кубряковой: сб. науч. тр. / О. П. Воробьева. М.; Воронеж, 2002. С. 379384.
45.Воробьева О. П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд / О. П. Воробьева // Язык и транснациональные проблемы: І международная научная конференция, 2224 апреля 2004 г.: тезисы докл. М.; Тамбов, 2004. Т. ІІ. С. 5055.
46.Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2004. № 635. С. 1822.
47.Воробьева О. П. Эмоциональный резонанс сквозь призму ментальной симуляции / О. П. Воробьева // Международный конгресс по когнитивной лингвистике, 2628 сентября 2006 г.: тезисы докл. Тамбов, 2006. С. 4648.
48.Гаєва О. В. Особливості художньої комунікації з погляду концепції можливих світів / О. В. Гаєва // Вісник КЛУ. Серія Філологія. К., 2001. Т. 4, № 1. С. 147152.
49.Гак В. Г. Пространство времени / В. Г. Гак // Логический анализ языка. Язык и время. М., 1997. С. 122130.
50.Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. М.: Наука, 1981. 137, [2] с.
51.Гамзюк М. В. Онтологічні та гносеологічні особливості взаємодії емотивної та когнітивної систем // Наука і сучасність: зб. наук. пр. / М. В. Гамзюк. К., 2000. Вип. 1. Ч. 1. С. 164176.
52.Герасимов В. И. На пути к когнитивной модели языка / В. И. Герасимов, В. В. Петров // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1988. Вып. XXIII: Когнитивные аспекты языка. С. 511.
53.Гладьо С. В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Гладьо Светлана Викторовна. К., 2000. 223 с.
54.Глинский Б. А. Моделирование как метод научного исследования (гносеологический анализ) / Б. А. Глинський, О. Е. Баксанский. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1965. 248 с.
55.Глоба В. П. Сюжетне напруження у ракурсі теорії можливих світів / В. П. Глоба // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2001. № 536. С. 165170.
56.Греймас А.-Ж. Структурная семантика: поиск метода / Альгирдас-Жюльен Греймас; [пер. с фр. Л. Зиминой]. М.: Академический проект, 2004. 468 с.
57.Гуляева Г. Е. Наглядно-чувственный образ концептов cолнце, луна, звезды в творчестве К. Кинчева [Електронний ресурс]: Известия Уральск. гос. ун-та. Гуманитарные науки. Филология. 2007. Вып. 13, № 49. С. 241247. Режим доступу: http://www.proceedings.usu.ru/?base=mag/0049(01_13/2007)&xsln=showArticle.xslt&id=a23&doc=/content.jsp.
58.Гунченко Г. В. Речеактовые свойства базисных волитивных конструкций английского языка [Електронний ресурс]: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Г. В. Гунченко. Пятигорск, 2006. Режим доступу: http://www.pglu.ru/researches/diser/avtoref.php?subaction=showfull&id=1167905706&archive=&start_from=&ucat=5&.
59.Гуревич П. С. Культурология: [учеб. пособ.] / Павел Семенович Гуревич. М.: Знание, 1996. 286 с.
60.Данилич В. С. Феномен человека в системе языка и картине мира (по памятникам эпохи становлення национального языка и национальной литературы Испании) / Валентина Стефановна Данилич. К.: Изд. центр КГЛУ, 2000. 246 с.
61.Дишлюк І. М. Лексико-семантичне вираження концепту природа у поетичній мові Ліни Костенко: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Дишлюк Інна Миколаївна. Харків, 2003. 210 с.
62.Дорош О. О. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Дорош Ольга Олександрівна. К., 2006. 206 с.
63.Думашівський Я. Є. Синонімія дієслів руху у мові французької спортивної преси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 "Романські мови" / Я. Є Думашівський. К., 2002. 20 с.
64.Еремеев Л. А. Французский литературный модернизм. Традиции и современность / Леонид Андреевич Еремеев. К.: Наукова думка, 1991. 120 с.
65.Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії. Черкаси, 1997. Вип. 2. С. 311.
66.Залевская А. А. Актуальные вопросы терминологии: "