ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ТОЛСТОВА Ольга Леонідівна

УДК 811.134.2’37

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Корбозерова Ніна Миколаївна
доктор філологічних наук, професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................................ 4
ВСТУП........................................................................................................................... ... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................................... 12
1.1. Основні положення теорії фразеології в лінгвістичній літературі .............. 12
1.2. Дослідження фразеології в межах сучасної когнітивної наукової парадигми .............................................................................................................. 19
1.3. Соматична фразема як об’єкт мовознавчих досліджень..................... ........ 25
1.4. Дослідження фразеології на базі теорії мотивації ........................................... 37
1.5. Когнітивні мотиваційні механізми творення фразеологізмів ........................ 41
1.5.1. Мотивація конвенційними знаннями ........................................................ 45
1.5.2. Концептуальна метонімія ............................................................... .......... 46
1.5.3. Концептуальна метафора................................................................... ........ 53
1.5.4. Різниця й взаємодія когнітивних механізмів метафори й метонімії ..... 64
1.5.5. Порівняльна мотивація.. ............................................................................. 71
1.5.6. Культурно-детермінована мотивація ........................................................ 73
1.5.7. Псевдомотивація ......................................................................................... 76
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1........................................................................................ .. 77
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДІЙСНОСТІ У СОМАТИЧНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ.................................................................................... ............................. 79
2.1. Мотивація фразеологізмів із соматизмом cabeza............................. ................... 79
2.2. Мотивація фразеологізмів із соматизмами cara, frente................. ..................... 84
2.3. Мотивація фразеологізмів із соматизмом ojos та його партонімами pestañas, cejas, párpados............................................................................ .............. 89
2.4. Мотивація фразеологізмів із соматизмом nariz /narices ..................................... 96
2.5. Мотивація фразеологізмів із соматизмами oreja, oído ......................................... 99
2.6. Мотивація фразеологізмів із соматизмом boca і його партонімами labios, lengua, dientes............................................................................... ......................... 102
2.7. Мотивація фразеологізмів із соматизмом mano, brazo і їхніми партонімами hombro, codo, dedo, uña ................................................................. 107
2.8. Мотивація фразеологізмів із соматизмом pierna і його партонімами pie, rodilla, talón......... .................................................................................................. 115
2.9. Мотивація фразеологізмів із соматизмом cuerpo і його партонімами pecho, espalda................................................................................................. ........ 120
2.10. Мотивація фразеологізмів із соматизмами pelo, cabello, barba, bigote ............ 125
2.11. Мотивація фразеологізмів із соматизмом corazón і квазісоматизмом alma.............................................................................................................. ........... 129
2.12. Мотивація фразеологізмів із cоматизмом sangre ............................................... 138
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2........................................................................................ .. 143
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................................................................................. 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................................... 151
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................................... .. 177
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ......................................................... 178
ДОДАТОК А .................................................................................................................... 182
ДОДАТОК Б ..................................................................................................................... 186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІКМ ідеалізована когнітивна модель;
ЛО лексична одиниця;
ТКМ теорія концептуальної метафори;
ФО фразеологічна одиниця.

ВСТУП

У дослідженнях останніх років зосереджується увага на мовних засобах у плані вираження ними картин світу; у центрі уваги мовознавців опиняється людина як носій мови, яка репрезентує ту чи іншу культуру, у зв’язку з чим однією з суттєвих ознак лінгвістичної науки стає актуалізація когнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовних явищ, структур і процесів. Перевагою когнітивного підходу є широкі перспективи бачення мови в усіх її різнобічних зв’язках із людиною, її інтелектом, з усіма мисленнєвими та пізнавальними процесами, і з тими механізмами й структурами, що лежать у їхній основі. Одне з центральних місць тут належить фразеологічним одиницям, оскільки вони містять у концентрованому вигляді образи, якими мислить людина, відбивають національне світобачення, уявлення народу про різноманітні явища, вони є одним із найважливіших параметрів опису ментальності та індивідуальної чи групової картини світу.
Вивченню фразеологічних одиниць (ФО) в рамках когнітивної лінгвістики з точки зору теорії мовних картин світу” присвячено роботи багатьох українських і зарубіжних дослідників: І.О.Голубовської [38], О.В.Забуранної [55], Р.Х.Хайруліної [188], О.О.Селіванової [142], Ю.П.Солодуба [151], І.Білкової [213], А.Пам’єса Бертрана [252, 253] та інших. Соматичні фразеологізми у різних мовах були об’єктом дослідження у працях І.Білкової [213] (у чеській й англійській мовах), В.П.Скнара [148] (в англійській і українській), Ю.О.Долгополова [48, 49] (у російській, англійській і німецькій), Е.М.Мордкович [108] (у білоруській мові), Н.Я.Стрілець [157] (в іспанській, італійській та французькій), О.О.Селіванової [142] (в українській мові) та ін. Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення соматичних фразеологізмів, найменш простудійованою поки що залишається їхня мотивація.
Оскільки за допомогою ФО концептуалізуються абстрактні одиниці на базі конкретних, більшість стійких відтворюваних структур сформовано на основі метафори й метонімії. Метафора завжди привертала увагу дослідників, що засвідчено значною кількістю праць українських і зарубіжних лінгвістів, присвячених різноманітним аспектам вивчення цього феномену (М.О.Журинська, В.М.Телія [164], К.К.Жоль [53], Н.Д.Арутюнова [10, 11], М.Блек [214], Е.Маккормак [108], Х.Ортега-і-Гассет [117], Е.Ортоні [118], А.Річардс [133], Дж.Серль [145] та інші). Інтерес до метафори й метонімії значно зріс в останнє десятиліття, що зумовлено зміною наукової парадигми гуманітарного знання.
У межах когнітивної лінгвістики метафора і метонімія стали об’єктом опису в низці наукових робіт Дж.Лакоффа та М.Джонсона [238], А.Барселони [212], О.Веласко [263], Ф.Х.Руїса де Мендоси [254, 255], А.О.Худолія [189] та інших. Варто також зазначити, що метонімії в межах сучасної когнітивної парадигми приділено набагато менше уваги порівняно з метафорою.
ФО становлять найконденсованіше вираження національно-культурного компонента мови, а, отже, їхній аналіз дає можливість простежити взаємозв’язок мови, світобачення і ментальності нації. Це свідчить про актуальність теми дисертації, що визначається належністю роботи до антропоцентричної парадигми, проблеми якої отримують домінуюче значення у сучасній лінгвістиці, у зв’язку із значним місцем, що відводиться питанню про роль людського чинника в мові. Термінологічна невизначеність поняття мотивації та відсутність в українськійі зарубіжній лінгвістиці комплексного багатоаспектного дослідження соматичних фразеологізмів іспанської мови із залученням новітніх методів зумовили необхідність аналізу зазначених феноменів. Також не втрачає актуальності дослідження метафори й метонімії, що пояснюється перспективами, які з’явилися з розвитком нових напрямків мовознавства, зокрема когнітивної лінгвістики.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах теми Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01БФ0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження. Студіювання зазначеного класу фразеологізмів у роботі має комплексний характер і спрямоване на семантичний аналіз та когнітивний опис, що передбачає виявлення особливостей мотиваційної бази значення соматизмів у фраземах іспанської мови.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- уточнити зміст стрижневих понять дослідження фразеологізм (фразема, ФО), мотивація, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, конвенційні знання, концепт;
- удосконалити класифікацію типів мотивації фразеологізмів;
- розробити теоретичний апарат дослідження, який поєднує основні положення фразеології з доробками в галузі когнітивної лінгвістики й лінгвокультурології;
- розкрити чинники, що впливають на фразеотвірну потенцію різних соматизмів іспанської мови;
- окреслити й проаналізувати семантичну структуру цього класу ФО та виділити домінантні концепти соматичної фразеології;
- встановити й систематизувати тенденції мотиваційних процесів творення соматичних фразем іспанської мови;
- з’ясувати на основі мотиваційної бази соматичних фразем символічне значення соматизмів, що побутує у свідомості іспанської лінгвокультурної спільноти і, таким чином, визначити особливості соматичного коду культури й національної мовної картини світу іспанського етносу.
Об’єкт дослідження фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення з компонентом-соматизмом,.
Предметом дослідження виступає семантика та мотивація фразеологізмів із компонентом-соматизмом.
Матеріалом дисертації є фразеологізми із стилістично-нейтральними соматизмами сучасної іспанської мови, відібрані методом суцільної вибірки із лексикографічних джерел. Проаналізовано 2324 фразеологізми, що містять соматичний компонент. Ілюстративним матеріалом послужили твори іспаномовної художньої літератури ХХ століття (загальний обсяг 5928 сторінок).
Методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданнями та матеріалом, що аналізується. Метод наукового опису дозволив провести комплексний аналіз лексичного матеріалу. В рамках цього методу використовуються прийоми суцільної вибірки, інвентаризації (для відбору матеріалу), систематизації, статистичної обробки (для узагальнення результатів дослідження), спостереження, інтерпретації, зіставного аналізу (для опису матеріалу). Після формування корпусу фразеологічних даних їх було досліджено методом концептуального аналізу, запропонованого в рамках теорії концептуальної метафори (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Висновки про типовість тих чи інших мотиваційних процесів ґрунтуються на даних кількісного аналізу. Співвідношення внутрішньої форми з екстралінгвістичними джерелами формування ФО виявлено за допомогою методу лінгвокультурологічного аналізу. Фрагментарно використовуються дані історико-етимологічного аналізу.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
- уперше в українській іспаністиці здійснено багатоаспектне комплексне дослідження соматичних фразеологізмів іспанської мови з позицій теорії мотивації;
- виділено домінантні концепти й мотиваційні моделі, що реалізуються в соматичних фразеологізмах іспанської мови;
- подано та проаналізовано кількісні дані фразеотвірної потенції різних соматизмів іспанської мови і їхні стилістичні синоніми;
- запропоновано удосконалену класифікацію типів мотивації фразеологізмів.
Теоретичне значення дисертації зумовлене новим підходом до розгляду фразеологізмів іспанської мови. Результати та висновки роботи мають значення для подальшого дослідження ряду актуальних проблем іспанської, а також загальної фразеології, когнітивної лінгвістики й етнолінгвістики, для вивчення наївної анатомічної картини світу, властивої іспанській мові. Результати здійснених спостережень є внеском у поглиблення загальної теорії мотивації і можуть бути використані в подальших теоретичних розробках із цієї проблематики.
Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості використання його основних положень і висновків у курсі лекцій з лексикології іспанської мови, лінгвокультурології; при підготовці спецкурсів із когнітивної лінгвістики; у процесі написання навчальних посібників, при виконанні бакалаврських та магістерських робіт.
Одержані наукові результати узагальнено в таких положеннях, які виносяться на захист:
1. Фразеологізми є вмотивованими в мовному плані, тобто існують когнітивні механізми, які пов’язують буквальне значення фразеологізму з його ідіоматичним значенням. Соматичні ФО іспанської мови характеризуються високим ступенем вмотивованості та складною когнітивною структурою, у якій поєднуються та взаємодіють різні типи мотивації.
2. Мотивація соматичних фразем може бути встановлена на основі таких типів: мотивація конвенційними знаннями, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, порівняльна мотивація, культурно-детермінована та псевдомотивація.
3. Фразеологічні одиниці іспанської мови зі стрижневим компонентом-соматизмом є антропоцентричними, і посідають помітне місце у фрагментах мовної картини світу, пов’язаних, передусім, із психічними, психологічними й соціальними характеристиками людини, просторовими орієнтаціями, домінантними концептами виступають ЕМОЦІЇ, ПРОСТІР і СМЕРТЬ.
4. Типовими ознаками, що приписуються в наївній анатомічній картині світу іспанського етносу різним частинам тіла, є просторові характеристики, закріпленість за частиною тіла певних функцій, можливість мислитися як вмістилище, властивість змінювати конфігурацію, локалізацію, розміри й температуру, здатність виступати символами нематеріальних сутностей.
5. Домінантними рекурентними мотиваційними моделями, типовими при творенні соматичних фразеологізмів іспанської мови є: ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ, ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ, ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ, ЕМОЦІЯ Є РУХ ТІЛА.
6. Різні соматизми виступають неоднаковою мірою продуктивними при творенні фразем, що визначається такими факторами: стилістичною належністю соматизму, важливістю й множинністю функцій його референта, рівнем абстрактності ЛО, семантичною структурою й семантичними та парадигматичними зв’язками, які, в свою чергу, визначають множинність потенційних непрямих значень соматизму.
Апробацію результатів дослідження здійснено на 8 наукових конференціях, у тому числі на міжнародних наукових конференціях: Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004), Філологія в Київському Університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004), Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005); Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005); Міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук професора С.В.Семчинського (1931 1999) (Київ, 2006); наукових конференціях Сучасна іспаністика у культурологічному контексті” (Київ, 2003), Мови, культури і переклад у добу глобалізації” (присвячена пам’яті професора Юрія Жлуктенка) (Київ, 2005).
Публікації. Результати виконаного дослідження висвітлено у 8 статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій 3,17 др.арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та двох додатків. Список використаних джерел складає 321 найменування, серед яких 101 іноземними мовами. Повний обсяг дослідження складає 181 сторінку, із них основного тексту дисертації 150 сторінок. До тексту дисертації включено 2 таблиці й 4 схеми та 2 додатки.
У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету й відповідні завдання дослідження, його об’єкт та предмет, описано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист.
Перший розділ Теоретичні засади дослідження” присвячено аналізу існуючих класифікацій фразеологізмів, наведено позиції, з яких розглядається диференціація фразем, виділено проблемні питання фразеології. Проаналізовано структурні особливості соматичних фразеологізмів; визначено фактори, що впливають на фразеотвірну потенцію різних соматизмів. Особливу увагу приділено загальнотеоретичним дослідженням фразеологізмів у розрізі явища мотивації, запропоновано авторську класифікацію мотиваційної бази соматичних фразем.
У другому розділі Концептуалізація дійсності у соматичній фразеології” проведено аналіз соматичних фразем іспанської мови з точки зору вмотивованості соматичного компонента. Проаналізовано фразеологізми з 34 соматизмами, у тому числі з квазісоматизмом alma. Розглянуто, яким чином реалізуються виділені мотиваційні моделі у концептуалізації окремих соматизмів. Відбір матеріалу підпорядковано принципам поширеності мотиваційної моделі й частотності вживання фразеологізму. Аналіз проілюстровано прикладами з художньої літератури іспанських і латиноамериканських авторів ХХ століття.
У Загальних висновках подано основні теоретичні і практичні результати проведеного дослідження, підведено підсумки, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проаналізований у дисертації корпус фразеологізмів складає фразеологічне поле одиниць зі спільною ознакою наявність компонента-соматизму. Здійснений аналіз соматичних фразем в іспанській мовній картині світу має за основу методології лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики. Теоретичним підґрунтям дослідження стали лінгвокогнітивні концепції Дж.Лакоффа і М.Джонсона, Л.Гусенса, А.П.Бертрана, Ф.Х.Руїса де Мендоси, теорії мотивації О.Селіванової і І.Білкової, розробки лінгвістичної семантики, значний доробок фразеологічних студій лінгвістики.
Завдяки інтеграції основних положень зазначених напрямків була вироблена класифікація мотивації фразеологізмів. Мотивація ФО є наскрізною лінгвопсихоментальною операцією, яка передбачає встановлення семантичної та формальної залежності мотиватора й похідного знака на підставі зв’язків різних компонентів структури етносвідомості.
Залежно від статусу фрагмента, що обирається мотиваційною базою фраземи, виділено 6 основних типів мотивації: конвенційні знання, концептуальна метонімія, концептуальна метафора, культурно-детермінована мотивація, псевдомотивація, порівняльна мотивація. Вироблена типологія дозволяє виявити найсуттєвіші тенденції творення соматичних ФО, а також глибше проникнути в особливості національної мовної картини світу окремого етносу.
Було встановлено, що соматичні фраземи характеризуються високим ступенем вмотивованості, лише менше 1% є псевдомотивованими; у переважній більшості наявне поєднання і взаємодія кількох типів мотивації, що свідчить про складну когнітивну структуру соматичних фразем. Найпродуктивнішими мотиваційними типами є концептуальна метафора й концептуальна метонімія. Близько 18% становлять моторно-кінетичні фразеологізми. Домінантними для соматичної фразеології виявляються такі мотиваційні моделі: PARTE DEL CUERPO POR PERSONA, PARTE DEL CUERPO POR HABILIDADES, PARTE DEL CUERPO ES RECIPIENTE.
Соматична фразеологія, як правило, не відображає історичних подій чи соціальних процесів, але передає побутові ситуації чи морально-етичні, трудові, інтелектуальні емоційні характеристики індивіда. Фраземи цієї групи слугують для найменування психологічної, інтелектуальної, фізичної, соціальної, темпоральної понятійних сфер. Різні вияви життя людини знаходить яскраве й своєрідне відображення у соматичних фразеологізмах. Домінантними є концепти ПРОСТІР, ЕМОЦІЇ і СМЕРТЬ, що свідчить про їхню значущість для носіїв мови.
Говорячи про концептуалізацію емоцій, варто зазначити, що відмінною рисою більшості ФО є те, що вони виражають емоції інтенсивні за виявом, також спостерігається переважання негативно конотованих фразем. Емоції як абстрактні поняття концептуалізуються через їхні зовнішні фізіологічні прояви відчуття, міміку, поведінку, температуру тіла, тобто метонімічно. Аналіз корпусу фразеологізмів дозволяє зробити висновок про складну когнітивну структуру емоцій, в якій метафоричний і метонімічний механізми тісно взаємодіють, переважає когнітивна модель метафора всередині метонімії”. Опис емоційних концептів представляє багатий мовний матеріал, який може виявитися корисним для подальших досліджень.
Різні соматизми виступають неоднаковою мірою продуктивними при творенні фразем, що визначається такими чинниками: стилістичною належність соматизму, важливістю й множинністю функцій його референта, рівнем абстрактності ЛО, семантичною структурою й семантичними та парадигматичними зв’язками, які, в свою чергу, визначають множинність потенційних непрямих значень соматизму.
Аналіз мотиваційної бази дає змогу виділити базові схеми сприйняття частин тіла в наївній картині світу іспанського етносу:
1) частини тіла здатні мати фізичні відчуття й мислитися як вмістилище та як матеріальний об’єкт;
2) локалізуються в межах тіла, проте за певних умов здатні переміщуватися як у межах тіла, так і назовні, що може бути пов’язано з різними психоемоційними станами або зі смертю (рух душі за межі тіла). Фразеологізми з переміщенням соматизмів в межах тіла підтверджують базовість семантичних просторових протиставлень LO MALO ES ABAJO, LO BUENO ES ARRIBA.
3) можуть змінювати конфігурацію, розміри й якісні характеристики, зокрема температуру, що сприймається як відхилення від норми і, найчастіше, пов’язано з сильними емоціями й почуттями;
4) кількісні характеристики частин тіла переносяться на якісні: великі вуха ® гарний слух, широке чоло ® розум.
5) назви однієї з парних частин тіла виявляють тенденцію до позначення незавершеності, половинчастості дії, неповноти певної якості, відповідно дія набуває повноти, якщо вона виконується обома частинами;
6) наївна мовна свідомість легко допускає втрату / відсутність однієї з частин тіла, однак, таке існування сприймається як неповноцінне, оскільки означає душевну вбогість, емоційну та інтелектуальну бідність;
7) соматизми служать концептуальною областю-джерелом, котра в подальшому визначає концептуалізацію простору, що пов’язано зі здатністю людини співвідносити різні об’єкти із власним тілом; крім того, соматизми здатні створювати онтологічні метафори, тобто наділяти просторовими характеристиками абстрактні сутності;
8) Частини тіла здатні виступати символами: CABEZA DIOS, CABEZA SOL, DIENTES HOSTILIDAD, BARBA CORAJE, SANGRE VIDA, SANGRE MUERTE, що відображає процес розвитку культури національно-культурної спільності.
Отримані результати не вичерпують проблематики, яку порушено у дисертації. Подальші перспективи дослідженні передбачають такі напрямки лінгвістичних розвідок:
- порівняльний аналіз мотиваційних типів соматичних фразем у кількох мовах, для виявлення універсальних і специфічних національних символів, що, в свою чергу, дає інформацію про особливості національних мовних картин світу різних мовних колективів.
- дослідження паремій із соматичним компонентом на базі виробленої типології для виявлення додаткових ознак концептуалізації соматизмів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авилиан Ю.Ю., Ройзензон Л.И. К семантическим основам фразеологии специальных сфер // Вопросы семантики фразеологических единиц славянских, германских и романских языков. Новгород. 1972. Вып.2. С. 36.
2. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство. 1987. №1. С. 4346.
3. Алексеев К.И. Метафора в научном дискурсе // Психологические исследования дискурса / Отв. ред. Н.Д.Павлова. М.: ПЕРСЭ, 2002. С.4050.
4. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. 1984. №5. С.4247.
5. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 134 с.
6. Алешина О.Н. Семантическое моделирование в лингвометафорических исследованиях (на материале русского языка): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.01. / ТГУ. Томск, 2003. 50 с.
7. Андрейченко О.І. Фразеологізми з соматичним компонентом у текстах політичних дискусій // Культура народов Причерноморья. 2004. №53. С. 7-11.
8. Андрейчук Н.И. Соотношение семантики фразеологических единиц и свободных словосочетаний в современном английском языке (на материале соматических фразеологических единиц): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесск. гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Одесса, 1987. 14 с.
9. Арсеньева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1989. 123 с.
10.Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Известия АН СССР, Сер. лит. и языка. 1978. Т. 37, № 4. С. 333343.
11.Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д. Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С.532.
12. Ахмадеева С.А. Участие тропов в создании аппликативной метафоры семантические формы мышления человека конца XX в. // Язык и коммуникация: Межвузовский сборник научных трудов. 2002. Вып. 2. С. 3057.
13. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика: Автореф. дис. д-ра филол. наук. 10.02.19 / Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 1998. 41 c.
14. Бабушкин А.П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж. гос. ун-т, 2001. С. 5257.
15. Байрамова Л.К. Компоненты-символы во фразеологизмах как носители имплицитной прагматической информации // Коммуникативно-прагматические аспекты фразеологии: Тез. докл. междунар. конф. Волгоград, 1999. С. 120.
16. Байцар І. Фразеологічна деривація як процес семантичного переосмислення релігійних зворотів газетно-публіцистичного дискурсу французької мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київ. нац. лінгв. ун-т; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. Вип. 13. С. 3643.
17. Балаш К. К вопросу о внутренней форме фразеологизмов // Наукова спадщина профессора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. пр. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. Ч.1. С. 7580.
18. Балхия К. Способы номинации и мотивации композитообразований / К.Балхия, А.Таттибаева // Бодуэновские чтения: Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика: Междунар. науч. конф. (Казань, 11-13 дек. 2001 г.): Труды и материалы: В 2 т. / Под общ. ред. К.Р.Галиуллина, Г.А.Николаева. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2001. Т. 2. C.52-55.
19. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерний аспект / МНОУ; Донецький національний ун-т. Донецьк: АрпНУ, 2002. 362 с.
20. Блэк М. Метафора // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 153172.
21. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж. гос. ун-т, 2001. С. 2536.
22. Борисов О.О. Емоційний концепт СТРАХ як репрезентант емоційної концептосфери англомовного соціуму: аксіологічно-семантичні особливості // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К., 2005. Вип. 6. С. 3943.
23. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 586 с.
24. Вальо О.Б. Вмотивованість фразеологічних одиниць з релігійно-міфологічною семантикою // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. Вип. 7. К., 2005. С. 3135.
25. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 133152.
26. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
27. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М., 1977. 312 c.
28. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. М. Л.: АН СССР, 1983. 126 с.
29. Вишинський В.І. Метафоричні образи фразеологічних одиниць концептосфери роздратування/гнів” (на матеріалі іспанської та португальської мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. Вип. 15. С. 270275.
30. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи (природа вторичной номинации). К.: Наукова думка, 1986. 144 с.
31. Воробьёв В.В. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Науч. докл. высш. шк. филол. науки. 2001. №1. С. 6472.
32. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Hаука, 1988. С.1127.
33. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. М., 1988. С. 159169.
34. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ.-метод. материалы к курсу Общ. Психология”: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1986. 272 с.
35. Гамзюк М.В. Роль емотивного компонента у семантичній структурі фразеологічних одиниць німецької мови // Іноземна філологія. Львів: Львівський нац. ун-т ім. І.Франка, 2001. Вип. 112. С. 142145.
36. Глазунова О. И. Логика метафорических преобразований. СПб., 2000. 190 с.
37. Голев Н.Д. Мотивация и словообразование // Проблемы лексической и словообразовательной мотивации в русском языке: Межвузовский сборник / Под ред. Н.Д. Голева. Барнаул: Изд-во АГУ, 1986. С. 3047.
38. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: 2-е вид., випр. і доп. К.: Логос, 2004. 284 с.
39. Гудков Г.Д. Единицы кодов культуры: проблемы семантики // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Отв. ред. В.В.Красных, А.И.Изотов. М.: МАКС Пресс, 2004. Вып. 26. С. 3950.
40. Гудмен Н. Метафора работа по совместительству // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 194200.
41. Гульцева Г. До проблеми семантичної класифікації фразеологічних одиниць // Наукова спадщина профессора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. пр. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. Ч. 1. С. 306315.
42. Данилов В.С., Куницкая Н.В. Образование соматических фразеологизмов на основе семантических сдвигов составляющих компонентов // Современные проблемы романистики: функциональная семантика. Калинин, 1986. Т. 1. С. 8385.
43. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. М., 1994. №4 С. 1733.
44. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века // Язык и наука конца 20 века. М.: Институт языкознания РАН, 1995. С.239320.
45. Дем’яненко Н. Б. Польські фразеологічні одиниці на позначення ментальних властивостей людини: структурно-семантична та формально-граматична характеристики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. Київ, 2003. 23 с.
46. Дидковская В.Г. Системно-функциональное описание фразеологических сочетаний современного русского языка (на материале глагольно-именных сочетаний): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / НГУ им. Ярослава Мудрого. СПб, 2000. 39 с.
47. Дмитриева О.А. Культурно-языковые характеристики пословиц и афоризмов: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 / Волг. гос. пед. ун-т. Волгоград, 1997. 18 с.
48. Долгополов Ю.А. Об этимологических источниках соматической фразеологии (на материале русского, английского и немецкого языков) // Грамматическая структура и фразеологизмы романо-германских языков. Изд-во Казанского ун-та, 1973. С. 8395.
49. Долгополов Ю.А. Сопоставительный анализ соматической фразеологии. (На материале рус., англ. и нем. яз.): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Казан. гос. ун-т им. В.И.Ульянова-Ленина. Казань, 1973. 27 с.
50. Дубровська І.Б. Ґенеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації (на прикладі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. Вип. 4. С. 296301.
51. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. C. 110132.
52. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія, 1994. Вип. 107. С.814.
53. Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора. К.: Наук. Думка, 1984. 303 с.
54. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. М.: Просвещение, 1978. 160 с.
55. Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. Львів, 2002. 197 с.
56. Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. 4-е изд. М.: Дело, 2002. 480 с.
57. Захаренко И.В. Ноги” в соматическом коде культуры // Язык, сознание, коммуникация: Сб.статей / Отв. ред. В.В.Красных, А.И.Изотов. М.: Макс Пресс, 2003. Вып. 25. С. 8696.
58. Иванюк Б.П. Метафора и литературное произведение (структурно-типологические, историко-типологические и прагматические аспекты исследования). Черновцы: Рута, 1998. 252 с.
59. Ильин Е. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2003. 752 с.
60. Илюхина Н.А. Роль метонимии в интерпретации концептосферы человек” (на материале ментальной модели вместилище”) // Вестник Самарского государственного университета. Самара: изд-во Самарский университет”, 2002. № 3. С. 114121.
61. Илюхина Н.А. О взаимодействии когнитивных механизмов метафоры и метонимии в процессах порождения и развития образности // Вестник Самарского государственного университета Самара: изд-во Самарский университет”, 2005. № 1. С. 138154.
62. Капранов О.П. Ідеоетнічний характер когнітивної словотвірної метонімії (на матеріалі похідних іменників сучасної німецької мови) // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. 2002. №1. С. 210.
63. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. С.166205.
64. Карпа О. Полісемія стійких виразів і контекст // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. К.: ВПЦ Київський університет”, 2003. Вип. 2. С. 155159.
65. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С.3367.
66. Кіс Т. Метафора як основна одиниця лінгвокогнітивних досліджень // Наукова спадщина профессора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. пр. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. Ч. 1. С. 516526.
67. Клепуц Н.О. Роль етномовного компонента у формуванні стійких фразеологічних словосполучень французької та української мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка; Відп. ред. Н.М. Корбозерова. Вип. 7. К., 2005. С. 7174.
68. Кобозева И. М. Грамматика описания пространства // Логический анализ языка. Языки пространств / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова, И.Б.Левонтина. М., 2000. C. 152 163.
69. Коваленко І.Д. Просторові відношення і опозиція кривий прямий” у лексико-семантичних системах індо-європейських мов // Слов’янський вісник. Рівне, 2003. Вип.3. С. 18.
70. Козлова Е.А. Метонимия как инструмент категоризации событий в языке // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж. гос. ун-т, 2001. С. 156160.
71. Колесник О.С. Лінгвокогнітивні особливості функціонування концепту смерть” в англосаксонській міфоепічній картині світу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. Вип. 6. С. 108111.
72. Коломієць М.П. Питання фразеологічної синонімії (на матеріалі української мови). Дніпропетровськ, 1987. 52 с.
73. Комарова З.И., Плотников Г.Н. Семантико-когнитивные процессы в политическом дискурсе (на материале интервью) // Лингвистика: Бюллетень Уральского лингвистического общества / Урал. гос. пед. ун-т; Отв. ред. Чудинов А.П. Екатеринбург, 2003. Т. 11. С. 6877.
74. Кондратьева О.Н. Вертикальная ось верх низ” в характеристике концептов внутреннего мира человека. http://www.teneta.rinet.ru/rus/ke/kondrateva.htm
75. Кондратьева О.Н. Концепт душа в текстах Древней Руси // Известия УрГПУ. Лингвистика. Екатеринбург, 2006. Выпуск 17. С. 197207.
76. Коновець С.П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 2002. 20 с.
77. Коржева Л.Б. Мотивационная типология производного слова (на материале суффиксальных новообразований английского языка): 10.02.04 / МГПИИЯ имени М.Тореза. М., 1985. 23 с.
78. Коськина Е. В. Внутренний человек в русской языковой картине мира: образно-ассоциативный и прагмастилистический потенциал семантических категорий пространство”, субъект”, объект”, инструмент”: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Омск, 2004. 196 с.
79. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Академія, 1999. 288 c.
80. Красавский Н.А. Динамика эмоциональных концептов в немецкой и русской лингвокультурах: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.20 / Волгоград, 2001. 38 с.
81. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и линвокультурология: Курс лекций. М.: ИТДГК Гнозис”, 2002. 284 с.
82. Кубрякова Е.С. Теория мотивации и определение степеней мотивированности производного слова // Актуальные проблемы русского словообразования. Вып. II. Ташкент, 1976. С. 285292.
83. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 158 с.
84. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. 331 с.
85. Кубрякова Е.С. Язык и знание. М.: Языки славянской культуры, 2004. 380 с.
86. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высшая школа, 1986. 336 с.
87. Курчаткина Н.Н., Супрун А.В. Фразеология испанского языка: Учеб. пособие для ин-тов и фак. инстр. яз. М.: Высшая школа, 1981. 144 с.
88. Куцик О. А. Слова-символи як образно-смисловий центр формування фразеологізмів (на матеріалі української та російської мов): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01., 10.02.02. Дрогобич, 1996. 261 с.
89. Лабінська Б.І. Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Львів, 2004. 20 с.
90. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике: Когнитивные аспекты языка, 1988. Вып. XXIII. С. 1252.
91. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры: Сборник / Общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С.387&n