ФРАНЦУЗЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ ДИСКУРС ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СКРИПНИК Антоніна Володимирівна

УДК 811.133.1:81’42

ФРАНЦУЗЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ ДИСКУРС
ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук
професор CОЛОМАРСЬКА О.О.

Київ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЕТИЧНОГО
ДИСКУРСУ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
1.1. Епоха Середновіччя у контексті культурних надбань................12
1.2. До визначення поняття дискурс”: різні підходи до його трактування....15
1.2.1. Дискурс versus текст...18
1.2.2. Типологія дискурсу....................................................................................21
1.2.3. Поетичний дискурс як різновид персонального дискурсу............23
1.3. Когнітивна лінгвістика як наука про дослідження принципів мовної
категоризації та концептуалізації....................................................................25
1.3.1. Основні напрямки когнітивних досліджень..............................................25
1.3.2. Основні поняття когнітивної лінгвістики..................................................27
1.3.3. Поезія Франсуа Війона у світлі фреймової семантики.............................32
1.4. Семна структура лексичних складових частин фреймових моделей............39
1.4.1. Лексичне значення слова як структура.....39
1.4.2. Основи класифікації сем.....43
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1....................................................................................46
РОЗДІЛ 2. МОВНІ ЗАСОБИ І СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОСНОВНИХ
КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ПОЕЗІЇ ФРАНСУА ВІЙОНА.
2.1. Фрейм СТРАЖДАННЯ......................................................................................49
2.2. Фрейм ЗАДОВОЛЕННЯ....................................................................................61
2.3. Фрейм БІДНІСТЬ................................................................................................69
2.4. Фрейм МОЛОДІСТЬ..........................................................................................79
2.5. Фрейм СТАРІСТЬ...............................................................................................87
2.6. Фрейм КОХАННЯ..............................................................................................95
2.7.Фрейм СМЕРТЬ.................................................................................................102
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..................................................................................108

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТ MORT” У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ПОЕТИЧНІЙ МОВІ
3.1.1. Культурологія як сукупність знань про національно-культурну
специфіку організації мовлення.............................................................................113
3.2. Лінгвокультурний концепт смерть”..............................................................115
3.2.1. Проблема смерті в системі культурологічної науки...............................115
3.2.2. Принципи дослідження концепту СМЕРТЬ............................................116
3.3. Семантичне моделювання концепта Mort та його втілення у французькому
поетичному дискурсі епохи Середньовіччя..........................................................122
3.3.1. Ситуація у семантичному просторі смерті.............................................122
3.3.2. Біблійний концепт смерть”.....................................................................125
3.4. Структура субконцепта Смерть біблійна” у французькому поетичному
дискурсі ХІІ-ХІІІ століть (на матеріалі творів поетів XII-XIII століть).....129
3.5. Структура субконцепта Смерть приборкана” у французькому
поетичному дискурсі ХІІ-ХІІІ століть (на матеріалі творів поетів XII-XIII
століть)..143
3.6. Субконцепт Смерть свого "Я"” в художньому тексті (на матеріалі французької поезії XIV-XV століть)...................................................................159
3.7. Смерть свого "Я"” у поезії ХІІІ століття (на матеріалі поезії
Рютбефа)...161
3.8. Смерть свого "Я"” у поезії ХIV століття (на матеріалі поезії
Кристини Пізанської)......164
3.9. Смерть свого "Я"” у поезії ХV століття (на матеріалі творів Франсуа
Війона)...168
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..........................................................................178
В И С Н О В К И .....................................................................................................180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................184
СПИСОК ДЖЕРЕЛ З ІНТЕРНЕТУ ......................................................................200
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.202
ДОДАТКИ....203 ДОДАТОК А. Частотність використання слів з абстрактним та конкретним значенням у поезії Франсуа Війона...........................................................204
ДОДАТОК Б. Ключові слова поезії Франсуа Війона..........................................211
ДОДАТОК В. Схеми міжфреймових сіток...................................................219
ДОДАТОК Д. Символи лексичних одиниць та формальних відношень, що оточують концепт MORT.......................................................................................220
ДОДАТОК Е. Структура концепту СМЕРТЬ у поезії Рютбефа, Кристини Пізанської та Франсуа Війона221

ВСТУП
Художнє багатство кращих витворів середньовічної поезії визначило їх важливість для наступного розвитку як європейської, так і інших національних культур. Джерелом середньовічної поезії є самобутня культура європейських народів, успадкована ними ще з часів родоплемінної організації суспільства, та культура Античності. У свою чергу поезія пізніших часів Відродження, Нового часу та поезія ХІХ-ХХ століть є спадкоємицею античної та середньовічної поезії. Культура взагалі стала б неможливою без поетичних творів Середньовіччя як одного з її джерел. Творчість Франсуа Війона є апогеєм, найвищою точкою поезії епохи Середньовіччя, після якої вже виникла потреба відкрити нову сторінку в її розвитку. Зародки нового містяться саме у творах цього поета XV століття.
Для проникнення у концептуальний простір поезії епохи Середньовіччя з особливим акцентуванням поетичної персоналії Франсуа Війона, об’єктивно визнаного у культурології митця, здатного репрезентувати поетичну творчість своєї доби у лінгвофілософському, етнопсихологічному аспектах, та для дослідження способів вербалізації фундаментальних концептів людської свідомості у поезії епохи Середньовіччя, єдино можливим є застосування лінгвокогнітивного методу та методу лінгвокультурологічного аналізу.
Наукова коректність застосуваня лінгвокогнітивного методу та методу лінгвокультурологічного аналізу полягає у чіткому й послідовному дотриманні визначених сучасною лінгвістичною наукою понять, що в цій роботі стають операційними, тобто створюють теоретичне підгрунтя опису. Це фундаментальні поняття: когнітивна лінгвістика, дискурс, концепт, фрейм.
Зважаючи на теоретичну складність, новизну і значну дискутивність указаних понять, виникає потреба визначеності автора цієї роботи у змісті операційних понять згаданого методу, зокрема й різних його інтерпретацій, аби дібрати найбільш доцільні, релевантні для даного дослідження.
Актуальність виконаної роботи може зокрема пояснюватися таким:
1. Когнітивна лінгвістика є однією із галузей лінгвістики, які розвиваються наразі інтенсивно. Водночас, багато понять цієї сфери знань ще не є достатньо висвітлені в науковій літературі та викликають полеміку. До таких спірних питань відноситься зокрема проблема фреймового аналізу поетичного тексту.
2. Поетичний дискурс епохи Середньовіччя як предмет лінгвокогнітивного дослідження, за нашими даними, ще не піддавався спеціальному дослідженню.
3. Незважаючи на велику кількість робіт про творчість Франсуа Війона, лінгвістичні аспекти його поезії вивчені недостатньо. Деяких аспектів його мови та стилю дослідники взагалі ще не торкались. Заповнення позначеної лакуни необхідний етап у вивченні не лише творчості Франсуа Війона, але й французької середньовічної поетики взагалі.
4. Французька мовно-поетична картина світу характеризується набором особливих ознак. Системного опису цих ознак, зокрема щодо знакового концепту СМЕРТЬ, ще не проводилося, хоча цей концепт багато в чому вирізняє аналізовану поезію в часі і в просторі.
Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні статусу поетичного дискурсу як фреймового в системі когнітивної лінгвістики. У цій роботі вперше на матеріалі поезії Франсуа Війона розглядається проблема семантики середньовічної поезії як лінгвокогнітивного явища; у роботі здійснена спроба виділення основних фреймів представлення світосприйняття та визначення їхньої лексичної та семної структури у поезії цього автора, що привело до констатації домінантної ролі концепту СМЕРТЬ у його творах. Новизна дослідження полягає також у тому, що вперше комплексно, з лінгвокультурологічної і когнітивної позицій описано концепт СМЕРТЬ, вербалізований у французькій поезії XII-XV століть; виявлені основні мовні способи і засоби формування концептосфери смерті, встановлені внутрішньо- та позамовні чинники, що визначають розвиток цієї концептосфери; запропоновано комбіновану логіко-семантичну модель ситуацій, яка моделює вербалізований концепт MORT.
Цей концепт є надзвичайно вагомим для наскрізного аналізу поезії будь-якої епохи, бо він відображає сутнісне поняття людства поза часовими межами його існування як відзеркалення світоглядних, філософських, релігійних, а відтак і національно-етнічних уявлень даного народу.
Результати дослідження мають теоретичне і практичне значення.
Теоретична значимість роботи полягає у комплексному лінгвокогнітивному і лінгвокультурологічному підході до дослідження концептосфер французьких поетичних творів XII-XV століть, що може слугувати розвиткові теорії дослідження поезії різних епох та різних народів. Вивчення концептосфер у діахронії лінгвокультури за допомогою застосування різноманітних дослідницьких методик (власне лінгвістичних компонентний, структурний і контекстуальний аналізи лексем, що вербалізують концепт, і загальнокультурологічних історичні, етнографічні, психологічні дані про концепти) є новою моделлю опису мови. Теоретичні результати дисертації можуть служити моделлю когнітивного та лігвокультурологічного опису концептосфер у сучасних літературах різних народів. Зроблені теоретичні висновки можуть збагатити суміжні з мовознавством науки у першу чергу, психологію, етнопсихологію, психоаналіз, соціологію і культурологію.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання її положень у лекційних і практичних курсах з аналізу художнього тексту, у спецкурсах з теорії інтерпретації тексту, з аналізу дискурсу, у тематиці курсових і дипломних робіт. Матеріал, представлений у дисертації, та результати його аналізу можуть бути використані у практиці викладання історії французької мови.
Матеріалом дослідження були поетичні твори середньовічних французьких авторів загальним обсягом близько 5040 сторінок.
Метою дослідження є встановлення і вивчення основних лінгвокогнітивних та культурологічних рис поетичного дискурсу епохи Середньовіччя та їх варіювання залежно від часу створення поетичного тексту.
Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються такі завдання:
1) аналіз когнітивного аспекту поетичного дискурсу епохи Середньовіччя; фреймовий аналіз творів поета XV століття Франсуа Війона;
2) опис семної структури лексичних одиниць компонентів фреймів, що моделюють основні концепти в поезії Франсуа Війона;
3) побудова моделі концепту MORT у контексті всього періоду Середньовіччя та виявлення його специфіки на матеріалі поетичних творів різних періодів; аналіз логіко-ситуативних відношень, що моделюють концепт MORT у французькій поезії XII-XV століть;
4) опис системи релевантних субконцептів, ґештальтів та субґештальтів для виявлення специфіки представленого домінантного концепту MORT у порівнюваних періодах;
5) встановлення системи ознак концепту MORT у французькій мовно-поетичній свідомості.
Поставлені завдання, а також мовна специфіка об'єкту дослідження зумовили використання в роботі лінгвістичних методів:
1) методу фреймового аналізу для дослідження когнітивних аспектів поетичного дикурсу Середньовіччя;
2) методу семного аналізу для дослідження значення компонентів фреймів поетичного дискурсу епохи Середньовіччя;
3) гіпотетично-дедуктивного методу;
4) методу компонентного аналізу;
5) методу лінгвістичного опису.
Основні положення дисертації були викладені в доповідях на науковій конференції „Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики” (Київ, 2002), на конференції молодих учених Лінгвістичні дослідження і методика викладання іноземних мов 2003” (Дніпропетровськ, квітень 2003). Основні результати дослідження викладені в шести публікаціях чотирьох статтях та тезах двох доповідей.
На захист виносяться такі положення:
1. Поетичний дискурс епохи пізнього Середньовіччя є дискурсом особливого типу, що знаменує переломний момент завершення старих та зародження нових форм культурно-мовленнєвої діяльності, виявляючись, насамперед, у посиленні особистісного начала у поетичній творчості цієї доби.
2. Поетичний дискурс епохи пізнього Середьовіччя має фреймову структуру та ієрархічну систему семантичних взаємин всередині тексту, яка відображає мовну та концептуальну картину світу поета. Поезія найяскравішого представника XV століття Франсуа Війона структурується за фреймами: СТРАЖДАННЯ, ЗАДОВОЛЕННЯ, БІДНІСТЬ, СТАРІСТЬ, МОЛОДІСТЬ, КОХАННЯ, СМЕРТЬ.
3. Інвентаризація типів сем, які актуалізуються у поетичному процесі, розмежування ядерних та периферійних сем слів, що наповнюють слоти основних фреймових структур поезії породжує нашарування фреймів і утворення сітки фреймів, центром якої є фрейм СТРАЖДАННЯ, оскільки сема страждання актуалізується у лексемах, які наповнюють решту фреймів. Концепт СТРАЖДАННЯ є когерентним, він співвідноситься з концептами ЗАДОВОЛЕННЯ, БІДНІСТЬ, МОЛОДІСТЬ, СТАРІСТЬ, КОХАННЯ, СМЕРТЬ. Концепт СМЕРТЬ є семантично домінантним і своїм змістом визначає решту концептів.
4. Фіксація смислових відношень між лексемами фреймів через встановлення зв’язку між ядерними семами сполучуваних елементів визначає як основний, так і прихований зміст поезії, і дозволяє побудувати когнітивні прототипи головних її концептів.
5. Аналіз лексичних, синтаксичних та структурних засобів об’єктивації концепту СМЕРТЬ у французькій поезії ХІІ-ХV століть виявляє кілька ступенів зростання суб’єктивізації сприйняття смерті людиною у поезії XII-XV століть. Ці ступені розподіляються за концептуальними моделями: СМЕРТЬ є КАРА, СМЕРТЬ є ДОЛЯ, СМЕРТЬ є ЗАГАРБНИК, СМЕРТЬ є ЦИНІК. У відповідності до цих моделей уживається лексика, що позначає віддання людини на смерть через гріхи, пасивність людини перед смертю, протест людини проти смерті та жах людини перед смертю і страждання через смерть тіла.
6. У поетичному дискурсі епохи Середньовіччя лінгвокультурний концепт СМЕРТЬ відбиває усі етапи сприйняття людиною смерті в період з ХІІ по ХV століття та структурується за субконцептами Смерть біблійна”, Смерть приборкана” та Смерть свого "Я"”, які відображують варіювання від спокійного сприйняття смерті як невідворотньої події до усвідомлення людиною моменту смерті як закінчення земного життя і оплакуванню його. Статичний компонент концепту MORT, який актуалізується у вигляді епітетів та метафоричного вживання лексеми mort еволюціонує від позитивної та нейтральної оцінки до вкрай негативного вираження агресивності та цинічності концепту MORT.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії, списків використованих словників, трьох додатків. Загальний обсяг дисертації склав 232 друковані сторінки.
У вступі обґрунтовується вибір теми, об'єкту дослідження й актуальність роботи, визначаються мета, завдання і методи дослідження, характеризуються наукова новизна роботи, її теоретична значимість і практична цінність.
У розділі 1 Теоретичні основи дослідження поетичного дискурсу епохи Середньовіччя” подається характеристика поезії Франсуа Війона в контексті середньовічної культури, висвітлюються когнітивні проблеми, що стосуються поетичного дискурсу, визначається структура гіпотетично універсального предметно-центричного фрейму для аналізу концепту, подається також класифікація сем, яка використовується для дослідження структури лексем, що наповнюють слоти фрейму.
У розділі 2 Мовні засоби і способи вираження основних концептуальних понять поезії Франсуа Війона” здійснюється фреймовий аналіз домінантних концептів поезії Франсуа Війона та семний аналіз лексем-компонентів фреймів, наслідком якого є визначення когерентної ролі концепту СМЕРТЬ у поезії Франсуа Війона.
У розділі 3 Концепт MORT” у середньовічній поетичній мові” досліджуються принципи семантичного моделювання концепту MORT у французькому поетичному дискурсі епохи Середньовіччя.
Кожен розділ складається з підрозділів, параграфів і супроводжується висновками.
У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження і накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми.
Список використаних джерел включає 200 найменувань, 56 публікацій в Інтернеті та список цитованих джерел.
У додатках подано: аналіз частотності лексики в торах Франсуа Війона, аналіз основної тематики його творчості з виділенням основних концептів його поезії, схеми та таблиці спеціальних позначень, аналіз поезій Рютбефа, Кристини Пізанської та Франсуа Війона в контексті дослідження концепту MORT.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні було зроблено спробу комплексного аналізу французького поетичного дискурсу епохи Середньовіччя з точки зору когнітивної лінгвістики. Матеріалом дослідження є поезія Франсуа Війона у кореляції з іншими поетичними творами XII-XV століть. В ході аналізу ми дійшли наступних висновків:
Висловлене нами припущення про те, що поетичний дискурс епохи Середньовіччя представляється як ієрархія фреймів, повністю підтвердилося в ході дослідження. В результаті аналізу фреймових структур домінантних концептів поезії Франсуа Війона було встановлено, що всі лексичні та синтаксичні одиниці, які формують певний концепт у поетичному тексті, розподіляються за тотожними слотами (слот ЧИННИК, cлот ЩОСЬ, cлот ЩОСЬ ТАКЕ, Слот ЩОСЬ РОБИТЬ, cлот ХТОСЬ, cлот ХТОСЬ ТАКИЙ, cлот ХТОСЬ ЩОСЬ РОБИТЬ, cлот ЗАРАЗ, cлот ТУТ), проходять подальшу класифікацію за обмеженим числом терміналів (Психічний стан”, Психічно-соматичний стан”, Зовнішній прояв (фізичний)” Категорія інтенсивності”). Лексичні одиниці, що наповнюють слоти, передають концептуальну інформацію тексту. Концепт, будучи когнітивною одиницею, в мові репрезентується лексемою, яка вступає в асоціативно смислові відношення з іншими лексемами-компонентами фрейму завдяки ієрархії сем семеми даного слова. У цій роботі лексеми, які наповнюють фрейми, що структурують головні концепти поезії Франсуа Війона, класифікуються за такими типами сем як: ядерні семи, узуальні й оказіональні, системні й особистісні (стосовно системи мови); інтегральні та диференційні (за розпізнавальною силою); постійні та потенційні (за характером конкретного змісту).
Фреймовий аналіз поетичних концептів Франсуа Війона показав, що мовне вираження інтенсивності визначається та породжується інтенціональним станом мовця. Категорія інтенсивності, яку наполегливо обігрує Війон, набуває вирішального значення у посиленні експресивної функції поезії. У поезії Франсуа Війона категорія інтенсивності є маркером експресивної сили твору. Автор використовує як лексичні (прикметники інтенсифікуючого змісту, прислівники-інтенсифікатори при предикатах, кванторні слова) так і фразеологічні засоби вираження інтенсивності.
Інвентаризація типів сем, які актуалізуються у поетичному процесі, розмежування ядерних та периферійних сем слів, що наповнюють слоти основних фреймових структур поезії породжує нашарування фреймів і утворення сітки фреймів, центром якої є фрейм СТРАЖДАННЯ, оскільки сема страждання актуалізується у лексемах, які наповнюють решту фреймів. Концепт СТРАЖДАННЯ є когерентним, він співвідноситься з концептами ЗАДОВОЛЕННЯ, БІДНІСТЬ, МОЛОДІСТЬ, СТАРІСТЬ, КОХАННЯ, СМЕРТЬ. Концепт СМЕРТЬ є семантично домінантним і своїм змістом визначає решту концептів.
Аналіз семантичного моделювання концепту MORT у поезії XII-XV століть показав, що:
а) концепт MORT є одним із ключових у світовій культурі і аналіз його у світлі лінгвокультурології має важливе значення для побудови картини світу у різні епохи історії людини, адже смерть це один із корінних параметрів колективної свідомості;
б) розглянувши етапи сприйняття смерті соціумом за класифікацією Філіпа Арієса як субконцепти загального концепту MORT, ми провели подальшу їх структуризацію. Ми виділили також додатковий субконцепт (Cмерть біблійна”) та всі субконцепти поділили на ґештальти (СМЕРТЬ БІБЛІЙНА: Смерть покарання”, Бог порятунок від смерті” (включає субґештальт Людина не рятує від смерті”), Смерть метафоризована”, Смерть диференційована” (включає субґештальти Гріх породжує смерть”, Поганий гідний смерті”); СМЕРТЬ ПРИБОРКАНА: Смерть очікувана”, Смерть не агресивна”, (включає субґештальти: Смерть приємна”, Людина пасивна перед смертю”, Людина готується до смерті”, (aле) Людина боїться смерті”), Смерть невідворотна”); СМЕРТЬ СВОГО „Я”: Смерть індивідуальна”, Смерть погана”, Смерть агресивна”, Смерть фізична”).
в) Субконцепт Смерть біблійна” присутній у французькій поезії ХІІ-ХІІІ століть у вигляді метафоричної моделі: СМЕРТЬ є КАРА. У відповідності до цієї моделі використовується лексика, що позначає віддання людини на смерть, засудження її на смерть за гріхи. Субконцепт Смерть бібілiйна” у поезії ХІІ-ХІІІ століть характеризується дієсловами: livrer // mettre // doner // jugier// deffendre // garantir // garir та словосполучення: avoir garant // avoir garison.
г) Субконцепт Смерть приборкана” вживається у французькій поезії ХІІ-ХІІІ століть у ролі метафоричної моделі СМЕРТЬ є ДОЛЯ. У відповідності до цієї моделі використовується лексика, що позначає невідворотність смерті, пасивність людини перед смертю (vouloir (la mort)// recevoir (la mort)// avoir(la mort), очікуваність смерті (sentir (la mort); voir (la mort); être près (de la mort) та приготування до неї (se coucher// croiser les mains// clore les yeux// ouvrir la bouche). Смерть має нейтральну, а також позитивну характеристику (être près (+/-) // venir(+/-) // se présenter(+/-) // prendre(+/-) // embrasser(+) //attendre(+/-))
д) Субконцепт Смерть свого "Я"” зароджується у поезії Рютбефа трувера ХІІІ століття, саме там вперше з’являються натяки на індивідуалізацію смерті, на протест людини проти смерті (vouloir trouver deffence; fou) та на агресію смерті (sobittaine,delireuze; chasser, mordre, casser les pieds, clore la bouche). У творах Рютбефа концепт MORT займає дві інваріантні позиції, які об’єднуються в архетип ЗАГАРБНИК і представляють концептуальну метафоричну модель СМЕРТЬ ЗАГАРБНИК.
е) У творчості поетеси ХІV століття Кристини Пізанської концепт MORT займає три інваріантні позиції, які об’єднуються в архетип ЗВІЛЬНЕННЯ, що представляє концептуальну метафоричну модель СМЕРТЬ є ЗВІЛЬНЕННЯ. Концепт MORT представлено у її творчості в ролі визволителя від горя (convoyer à la mort consentir à la mort, s’offrir à la mort recevoir la mort; vouloir la mort; attendre la mort, prendre la mort).
є) У творчості поета ХV століття Франсуа Війона концепт MORT займає п’ять інваріантних позицій, які об’єднуються в архетип Цинічна смерть, що розважається, що представляє концептуальну метафору СМЕРТЬ є ЦИНІЧНОЮ. Образи, що відповідають концептуальній метафорі СМЕРТЬ є ЦИНІЧНОЮ, об’єднуються концептуальними векторами страждання з боку суб’єкта (endurer la mort; regretter sa (propre) mort) та агресії з боку смерті (La mort saisit; La mort consume).
Переважаючим субконцептом, що структурує концепт MORT у творчості Війона є субконцепт Смерть свого "Я"”. Шляхом аналізу фреймового представлення основних концептів у поезії Війона та семантичного моделювання концепту MORT у середньовічній поезії в роботі було висунуто гіпотезу, що суб’єктивізм переживання смерті у творчості Франсуа Війона переростає у вищу стадію порівняно з представленням цього концепту у творах інших поетів тих часів.
Підхід до аналізу когнітивних аспектів поетичного дискурсу, розроблений у цьому дослідженні, може бути використаний для вивчення когнітивних аспектів поетичних текстів різних епох. Іншим перспективним напрямком дослідження ми вважаємо подальше вивчення розвитку ключових концептів світової культури. Цікаві результати можуть бути отримані також шляхом аналізу когнітивних аспектів інших типів дискурсу.
Підбиваючи підсумок проведеного дослідження, відмітимо, що на сучасному етапі лінгвістичних досліджень у галузі лінгвістики художнього тексту неможливо залишатися виключно в рамках класичних теорій. Для розширення знань про поетику певного періоду історії людства потрібен синтез досягнень когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, лінгвокультурології, психо- та соціолінгвістики. Таке міждисциплінарне поєднання сприяє виявленню того, як використовується мова суб’єктом мовлення (поетом, прозаїком) в залежності від його комунікативних інтенцій, від фактора адресата

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху перехода от античности к средневековью // Из истории культуры средних веков и Возрождения. М.: Наука, 1976. С. 17-64.
2. Аверинцев С.С. Литературные теории в составе средневекового типа культуры// Проблемы литературной теории в Византии и латинском Средневековье М.: Наука, 1986. С. 11-25.
3. Андреев М.Л. Средневековая европейская драма: происхождение и становление (XXIII). М.: Искусство, 1989. 216 с.
4. Апресян Ю.Д. О языке толкований и семантических примитивах // Известия РАН Серия лит. и яз. 1994. Т. 53, №4. С. 27-40.
5. Апресян Ю.Д. Избранные труды: Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: ЯРК, 1995. С. 767-792
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). Л.: Просвещение, 1973. 295 с.
7. Арнольд И.В. Интерпретация художественного текста: Типы выдвижения и проблема экспрессивности / И.В.Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1975. С. 11-20.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. М.: Наука, 1988. 341 с.
9. Арутюнова Н.Д. Дискурс и метафора / Н.Д.Арутюнова // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
10. Арутюнова Н.Д. О языке толкований и семантических примитивах // Известия РАН. Серия лит. И яз, 1994. С. 6-28.
11. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Прогресс, 1997. 272 с.
12. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу. М.: Индрик, 1994 650 с.
13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С.Ахманова. 2-е изд. М.: Прогресс, 1969. 608 с.
14. Баранов А.Н. Концептуальная модель значения идиом / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Когнитивные аспекты лексики. Тверь: Изд-во Тверского гос. ун-та, 1991. С. 3-19.
15. Бахтин М. М. Слово в романе // Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975 (а) 502 с.
16. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. М. : Художественная литература, 1990. 543 с.
17. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр./ Под ред. Ю.С.Степанова. М.: Прогресс, 1974. 486 с.
18. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию. М.: Издат. АН СССР, 1963 г. Т.1 384с.
19. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект (на матеріалі персонажного мовлення в сучасній американській художній прозі): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2002. — 19 с.
20. Борботько В.Г. Общая теория дискурса (принципы формирования и смыслопорождения): Автореф. дис. ...д-ра филол. наук. / Кубанск. гос. ун-т. Краснодар, 1998. 48 с.
21. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка / Под. ред. Г.А.Брутян. —Ереван: Изд.-во Ереванского ун-та, 1976. С. 57-64.
22. Бунь О.А. Лінгво-когнітивний аспект функціонування текстових внесень у сучасній анломовній художній прозі: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський держ. лінгвістичний ун-т. — К., 1997. 20 с.
23. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 9-18 ст.: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.05 / Київський ун-т ім.Тараса Шевченка — К., 1999. — 580 с.

24. Бурбело В. Б., Соломарская Е.А. Лингвистика художественного текста. К., УМК ВО, 1988. 124 с.
25. Вайсгербер Л. Философия культуры. Становление и развитие. М.: Пб.: Лань, 1998. 352 с.
26. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2003. 17 c.
27. Вежбицкая А. Язык, культура, познание. М.: Радуга, 1996. 285 c.
28. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Радуга, 1999. 485 c.
29. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 240 c.
30. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. В поисках новых путей развития лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик. М.: Ин-т русского языка им. А.С.Пушкина, 1999. 84 с.
31. Войшвилло Е.К. Понятие. М.: Изд-во МГУ, 1967. 286 с.
32. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/СНІДу): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003 20 c.
33. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6-ти т. М.: Педагогика, 1982. С. 5-361.
34. ГайденкоП.П.Смерть // Философский энциклопедический словарь. М.: Радуга, 1983. С. 60-127.
35. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики М.: Наука, 1981. С. 367-395.
36. Гак В.Г. К проблеме общих семантических законов. // Общее и романское языкознание. М.: Прогресс, 1972. С. 151-195.
37. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. — М.: Наука, 1981 (б). 139 с.
38. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. — М.: Прогресс, 1996. 346 с.
39. Гетьман З.О., Архипович Т.Г. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. Київ.
держ. Лінгв. Ун-т. 1999. С. 38-41.
40. Григорьева Н.И. Жанровый синтез на рубеже эпох: Исповедь Августина” // Взаимосвязь и взаимовлияние жанров в развитии античной литературы. М.: Наука, 1989. С. 66-85.
41. Гулыга Е.В., Е.И.Шендельс. Грамматико-лексические поля в современном
немецком языке. М.: Наука, 1969. 234 с.
42. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. М. Прогресс, 1986. 450 с.
43. Гуревич А.В. Культура и общество средневековой Эвропы глазами современников М.: Искусство, 1989. 348 с.
44. Д’Анджело Б. Пародия в средневековой романской литературе (1250-1350). М.: ОГИ, 2003. С. 30-45.
45. Данькова Т.Н. Концепт любовь” и его словесное воплощение в индивидуальном стиле А.Ахматовой. Автореф. дисс. канд. филол. наук. Воронежский гос. Ун-т. Воронеж, 2000. 20 с.
46. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. — М.: Прогресс, 1989. 310 с.
47. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность нтерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. М.: Прогресс, 1994. № 4. С. 17-33.
48. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века / В.З.Демьянков // Язык и наука конца XX века. М.: Российский госуд. гуманит. университет, 1995. С. 239-320.
49. Димитренко Л.В. Когнітивні та лінгвостилістичні особливості поетичного образу (на матеріалі американської поезії ХХ століття), Дисс... канд. філол. наук. Одеса, 2000. 19 с.
50. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка // Новое в лингвистике. Вып. I. М.: ИЛ, 1960. С. 131-256.
51. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования// Лінгвістичні студії. Вип.2. Черкаси. 1997. С. 3-11.
52. Жолковский А К., Щеглов Ю.К. Работы по поэтике выразительности. — М.: Прогресс, 1966. 346 с.
53. Засєкін С.В. Дискурсивні маркери когерентності англомовного діалогічного тексту: когнітивний та прагматичний аспекти: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04/ Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2001. — 20 с.
54. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. — М., 1976. 256 с.
55. Зубкова Л.Г. Эволюция представлений о языковой категоризации мира // Известия АН СССР. Сер. литературы и языка. №4. 1988. С. 340-352.
56. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Монографія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. 292 с.
57. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Автореф. дис... д- ра філол. наук: 10.02.05 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2003. 32 с.
58. Казнина О.А. Поэтика жанра в творчестве Чосера // Проблема жанра в литературе Средневековья. М.: Наследие, 1994. С. 229259.
59. Каплуненко А.М. Историко функциональный аспект английской идиоматики: Монография /А.М.Каплуненко. Ташкент: Изд-во. ГПИ им. Низами, 1991. 229 с.
60. Карасик В.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 3-18
61. Кобрина Н. А. Когнитивная лингвистика: истоки становления и перспективы развития // Когнитивная семантика. Тамбов : ТГПИ, 2000. С. 170-175.
62. Колшанский, Г.В. Обьективная картина мира в познании и языке / Отв.ред. Шахнарович А.М. М.: Наука, 1990. 107 с.
63. Конурбаев М.Э. Библия короля Иакова в лингвопоэтическом освещении. М.: Изд. Диалог-МГУ, 1998. 189 с.
64. Короткова Л.В. Семантико-когнітивний та функціональний аспекти текстових аномалій у сучасній англомовній художній прозі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2001. — 20 с.
65. Косиков Г.К. Средние века // История французской литературы: Учебник М.: Высшая школа, 1987. 456 с.
66. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. М.: Прогресс, 1977. 345 с.
67. Красных В.В. От концепта к тексту и обратно // Вестник Московского университета. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. С. 142-156..
68. Кремнева А.В. Функционирование библейского мифа как прецедентного текста (на материале произведений Джона Стейнбека): Автореферат дисс канд. филол. наук. Барнаул, 1999. 20 с.
69. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем / Е.С.Кубрякова // Язык и структуры представления знаний: Сб. научно-аналитических обзоров. М.: ИНИОН РАН, 1992. С. 4-38.
70. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика-психология-когнитивная наука. М.: Прогресс, 1994. 147.
71. Кубрякова Е С. и др. Краткий словарь когнитивных терминов / Под ред. Е.С. Кубряковой. М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. 245 с.
72. Кубрякова, Е.С. Язык пространства и пространство языка: К постановке проблемы // Изв. АН. Сер. лит. и яз. М.: Прогресс, 1997. С. 22-31.
73. Кузьмина Н.А. Концепты художественного мышления (к постановке вопроса) // Проблемы деривации. Семантика и поэтика. Пермь: ЛД, 1991. С. 42-59.
74. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты. М.: Прогресс, 1981. 235 с.
75. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. — М.: Радуга, 1990. С. 387-415.
76. Левицкий Ю.А., Боронникова Н.В. История лингвистических учений: Учеб.
пособие. М.: Высшая школа, 2004. 256 с.
77. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. М.: Academia, 1997. С. 280-287.
78. Лотман Ю.М. О метаязыке типологических описаний культуры // Труды по знаковым системам. Тарту: Изд-во Тартусского университета, 1969. С. 386-392.
79. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры // Лотман Ю.М. Избранные статьи в трех томах. Т.1: Статьи по семиотике и топологии культуры Таллин: Александра, 1992. С. 191-199.
80. Лянец А.В. Прагмалингвистическая диагностика особенностей речевого поведения немецкого учителя: Автореф. дис. ...канд. филол. наук. / Пятигорск. гос. лингв. ун-т. Пятигорск, 1999. 16 с.
81. Макаров М.Л . Основы теории дискурса. — М.: Гнозис, 2003. 280 с.
82. Маслова В.А. Введение в лингвокультурологию. — М.: Наследие, 1997. 208 с.
83. Мечковская Н.Б. Язык и религия. — М.: Радуга, 1998. 352 с.
84. Миловидов В. А. От семиотики текста к семиотике дискурса. — Тверь: Изд-во Тверского университета, 2000. 280 с.
85. Минский М. Фреймы для представления знаний. — М.: Прогресс, 1979. 256 с.
86. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного М.Минский // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 281-310.
87. Миронова Н.Н. Дискурс-анализ оценочной семантики: Учеб. пособие по языкознанию (немецкий язык). М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 1997. 205 с.
88. Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. М.: Наука, 1976. 156 с.
89. Михайлов А.Д. Старофранцузская городская повесть фаблио и вопросы специфики средневековой пародии и сатиры. М.: Прогресс, 1986. 195 с.
90. Михайлов А.Д. Французский героический эпос. Вопросы поэтики. М.: Прогресс, 1995. 238 с.
91. Москальская О. И. Грамматика текста. — М.: Высшая школа, 1981. 216 с.
92. Мохамед А.С. Хронотоп газетного тексту (лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі інформаційних повідомлень англомовних газет): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. — Одеса, 2001. — 17 с.
93. Налимов В.В. Вероятностная модель языка. М.: Наследие, 2003 312 с.
94. Некрашевич А.В. Лексичні засоби зображення кохання в поезії Франсуа Війона // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. Вип. 5 КДЛУ, 2001. С. 134-137.
95. Некрашевич А.В. Символізм у поезії Рютбефа // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. Вип. 7 КНЛУ, 2001. С. 223-227.
96. Некрашевич А.В. Особливості характеру семантичних кореляцій у поезії Війона // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. Вип. 1 К.: КНУ, 2002. С. 151-155.
97. Некрашевич А.В. Семантика образу смерті у поезії Франсуа Війона // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. Вип. 8 КДЛУ, 2002. С. 231-235.
98. Некрашевич А.В. Лексеми кольору у поезії Франсуа Війона // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 7 К.: КНУ, 2002. С. 383-391.
99. Никитин М.В. Лексическое значение (структура и комбинаторика). М.: Наука, 1983. 144 с.
100. Никитина С.Е. О концептуальном анализе в народной культуре // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Прогресс, 1991. С. 117-123.
101. Паршин П.Б. К вопросу о лингвистически ориентированной классификации знаний / П.Б.Паршин // Диалоговые системы и представления знаний. Труды по искуственному интеллекту. Тарту: Изд-во Тартусского университета, 1991. С. 102-116.
102. Петрарка Ф. Письмо к потомкам // Петрарка Ф. Избр. автобиографическая проза. Сонеты Радуга, 1994. 290 с.
103. Петров М.К. Социально-культурные основания развития современной науки. — М.: Прогресс, 1992. 198 с.
104. Пироженко О.Г. Когнітивні та комунікативні аспекти вербалізації концепту неправди у діалогічному дискурсі (на матеріалі сучасної англійської мови): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Харків, 2001. 20 с.
105. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие концепт” в лингвистиеских исследованиях. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1999. 196 с.
106. Потебня A.A. Мысль и яз