ДІЄСЛІВНІ КОНСТРУКЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі творів А. Камю “La Peste” і “La Chute”)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Філоненко Наталія Георгіївна
УДК 81’367.4=133.1

ДІЄСЛІВНІ КОНСТРУКЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ:
СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі творів А. Камю La Peste” і La Chute”)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Кагановська Олена Марківна, кандидат філологічних наук, доцент

Київ 2002

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Сс сурядні сполучники;
СS відносні займенники, підрядні сполучники і відносний прийменник quel в усіх модифікаціях.
DD визначені артиклі, приіменні займенникові прикметники;
DI невизначені артиклі, кількісні чисельники;
ІF інфінітиви неповнозначних і допоміжних дієслів;
ІN інфінітиви повнозначних дієслів;
N субстантиви в множині й однині;
NA усі прикметники, а також дієприкметники та дієприслівники в якості прикметників;
NNP іменники, які визначаються власними іменами, топонімами й словами-звертаннями;
NV похідні від дієслів іменники;
PNA придієслівні займенники;
PNІ незалежні займенники;
PNS ненаголошені придієслівні займенники;
Pr прийменники і злиті артиклі.
VAА наголошені заперечні чи стверджувальні прислівники: oui, non, ni;
VAC прислівники умови й порівняння sinon, si, comme, quand, заперечна частка que;
VАІ прислівниково-дієслівні слова voilà, voici, revoilà, revoici.
VA-ment прислівники, що утворюються додаванням суфікса -ment;
VAN1 переддієслівний заперечний займенник ne;
VАN2 прислівники й займенник, що вживаються для постдієслівної частини заперечення: pas, point, jamais, guère, personne;
VAO прислівники, що характеризують тільки дієслівну дію, омоформні іменникам і прикметникам прислівники, які приєднуються прийменниками і які утворюють складені адвербіальні вирази, наприклад: d’ordinaire, à demi; омоформні прийменникам прислівники: depuis;
VAS прислівники, що можуть характеризувати іменники й прикметники, омоформні іменникам і прикметникам прислівники, що приєднуються без допомоги прийменників.
VASO омоформні іменникам прислівники, що приєднуються без допомоги прийменників, а також прислівники, які у залежності від позиції характеризують дієслова, іменники, інші прислівники;
VF особові форми неповнозначних і допоміжних дієслів;
VN особові форми повнозначних дієслів;
S підмет.

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.
ВСТУП..
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМАТИКА СУЧАСНИХ CИНТАКСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
1.1. Семантико-синтаксичний аспект організації художнього тексту ..
1.1.1. Співвідношення змістового й формального компонентів синтаксичних одиниць тексту......
1.1.2. Визначення ролі семантики й синтаксису у текстопобудові..
1.1.3. Синтактико-семантичні й дистрибутивні ознаки синтаксичних конструкцій у тексті..
1.2. Дослідження синтаксису художнього тексту у прагматичному та семантичному аспектах...
1.3. Проблема вибору синтаксичної форми у породженні письмового мовлення...
1.3.1. Роль синтаксичної форми у створенні змісту авторського вислову...
1.3.2. Синтаксична конструкція як елемент авторського ідіолекту.. ...
1.3.3. Синтаксична й лексична сполучуваність конструкцій художнього тексту.....
1.4. Номінація як синтаксичний процес...
1.4.1. Номінативний характер синтаксичних зв’язків у художньому тексті.
1.4.2 Синтаксичні засоби як складник номінативного компоненту текстопобудови...
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СИНТАКСИЧНА ТИПОЛОГІЯ ДІЄСЛІВНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТВОРАХ А.КАМЮ LA PESTE” І LA CHUTE”...
2.1. Синтаксичні функції словоформ у досліджуваних текстах .
2.2. Основні різновиди дієслівних конструкцій досліджуваних текстів.
2.2.1. Дієслівно-іменні конструкції..
2.2.2. Дієслівно-прийменниково-іменні конструкції ....
2.2.3. Дієслівно-прислівникові конструкції....
2.2.4. Суто дієслівні конструкції..
2.2.5. Нексусні конструкції ..
2.2.6. Однорідні предикати...
2.2.7. Кількісні характеристики вживання дієслівних синтаксичних конструкцій
Висновки до розділу 2....

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНУВАННЯ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У РОМАНІ LA PESTE” І ПОВІСТІ LA CHUTE”..
3.1. Синтактико-семантичні функції дієслівно-іменних конструкцій досліджуваних текстів.
3.1.1. Конструкції з дієсловами СП конкретної дії, процесів та станів...
3.1.2. Конструкції з модальними дієсловами..
3.1.3. Конструкції з дієсловами СП почуттів, відчуттів і бажань, сприйняття й пізнання, психічної діяльності .
3.1.4. Конструкції з дієсловами СП мовного спілкування
3.1.5. Конструкції з дієсловами СП руху і переміщення...
3.2. Синтактико-семантичні функції дієслівно-прийменниково-іменних конструкцій досліджуваних текстів ...
3.2.1. Конструкції з дієсловами СП конкретної дії, процесів та станів...
3.2.2. Конструкції з модальними дієсловами .
3.2.3. Конструкції з дієсловами СП почуттів, відчуттів і бажань, сприйняття й пізнання, психічної діяльності .
3.2.4. Конструкції з дієсловами СП мовного спілкування..
3.2.5. Конструкції з дієсловами СП руху і переміщення....
3.3. Синтактико-семантичні функції дієслівно-прислівникових конструкцій досліджуваних текстів...
3.3.1. Конструкції з дієсловами СП конкретної дії, процесів та станів...
3.3.2. Конструкції з модальними дієсловами .....
3.3.3. Конструкції з дієсловами СП почуттів, відчуттів і бажань, сприйняття й пізнання, психічної діяльності .....
3.3.4. Конструкції з дієсловами СП мовного спілкування.
3.3.5. Конструкції з дієсловами СП руху і переміщення
3.4. Синтактико-семантичні функції суто дієслівних конструкцій досліджуваних текстів.
3.4.1. Конструкції з дієсловами СП конкретної дії, процесів та станів...
3.4.2. Конструкції з модальними дієсловами......
3.4.3. Конструкції з дієсловами СП почуттів, відчуттів і бажань, сприйняття й пізнання, психічної діяльності .....
3.4.4. Конструкції з дієсловами СП мовного спілкування.
3.4.5. Конструкції з дієсловами СП руху і переміщення...
3.5. Синтактико-семантичні функції нексусних конструкцій досліджуваних текстів
3.6. Семантичні особливості однорідних предикатів у досліджуваних текстах.......
Висновки до розділу 3....
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.
ДОДАТКИ
Додаток А. Типові ланцюжки конструкції роману La Peste” і повісті La Chute”..
Додаток Б. Симптоматичні показники дієслів роману La Peste” і повісті La Chute”..

ВСТУП

Розвиток наукового досвіду людства, спричинений еволюцією суспільних відносин, останнім часом визначає необхідність розширення кордонів і взаємопроникнення сфер досліджень різних наук. Мова є інструментом, яким користується людина у процесі свого існування, і невід’ємною часткою реального життя останньої. Людина та її діяльність є предметом досліджень суміжних наук антропологічного напрямку. Сучасні лінгвістичні дослідження враховують фактор людини у комунікативному аспекті [13; 41; 95; 146; 207; 213], в розрізі теорії породження мовлення [16; 115; 121; 130], у психолінгвістичному аспекті [78; 110-113], плані теорії тексту та дослідженнях картин світу [22-24; 29; 33; 104; 164; 192], синтаксичному [57; 75], зокрема у семантико-синтаксичному аспекті [80; 155-157; 218; 238], семіотичному плані [73; 117; 169; 170]. Таким чином, мовлення вивчається як продукт діяльності його автора. Одна з функцій тексту як прояву мовлення полягає у передачі ідей і думок автора адресату. Авторська ідея виражається у тексті на різних рівнях певними засобами. Одним із таких рівнів є синтаксис, а синтаксичні конструкції є засобами реалізації авторських інтенцій.
Для синтаксичної організації речення в романських та германських мовах притаманним є функціонування дієслова як основного елемента ядра речення, тому дослідження дієслівних синтаксичних конструкцій є окремою сферою вивчення проблеми реалізації авторської інтенції. Особливості використання окремих синтаксичних конструкцій письменниками як компонентів вираження їхніх концепцій найбільш повно розкривається на рівні художнього тексту. Питання синтаксису у дослідженнях художнього тексту в ролі інструменту комунікації висвітлюється у працях вітчизняних і зарубіжних учених у загальномовному аспекті [25; 215; 229; 235; 247], розрізі загальної теорії тексту [60; 62; 88; 93; 114; 209; 221], дослідженнях тексту як дискурсу [102; 175; 206; 210; 212; 219; 226], зокрема дослідженнях роману [202; 211; 220; 233-236; 237; 241], семантичному аспекті [26; 32; 45; 94; 127-128; 205; 208; 248], у плані текстопобудови [159; 195; 216], психолінгвістичних дослідженнях тексту [142-144; 158; 165-166].
Дослідження дієслівних різновидів синтаксичних конструкцій як функціональних одиниць представляє особливий інтерес, оскільки останні є ядром французького речення [65; 79; 86; 198] і складовою словосполучень [64; 98; 131; 135; 138]. Системний і функціональний підходи є ознакою сучасних лінгвістичних досліджень [69: 70; 109: 137; 179: 21; 126: 12; 153: 97]. Під час вивчення зв’язку ядра французького речення з іншими синтаксичними компонентами вислову значну роль відіграють валентні властивості дієслів. У свою чергу, превалювання тих, а не інших валентних характеристик дієслів у стилі окремого автора залежить від багатьох факторів, зокрема жанру, епохи, літературної течії [136: 167]. Таким чином, вихідним є положення про те, що приналежність окремого автора до тієї чи іншої літературної течії (а тим більше, якщо його твори претендують на вираження певних філософських ідей) створює підґрунтя закономірностей використання синтаксичних конструкцій залежно від намірів письменника виразити через них свою ідею.
Актуальність роботи визначається спрямуванням сучасних досліджень художнього тексту на комплексний підхід до вивчення синтаксичних конструкцій. Аналіз синтаксичних конструкцій у їхній сукупності, а також визначення прагматичних і функціональних властивостей цих одиниць дозволили розглядати вираження авторських інтенцій у художньому творі екзистенціалістського напряму в руслі інтегративних тенденцій теорії тексту.
Нами сформульовано робочу гіпотезу: художній текст має містити такі синтаксичні конструкції, які виражають концепції автора. У творах А.Камю синтаксичні дієслівні конструкції виступають носіями авторських концепцій, або ж є складниками втілення таких концепцій. Аналіз синтаксичних конструкцій французької мови у комунікативному аспекті мовлення окремого автора з погляду вираження його ідей розкриває сутність функціонування синтаксичних одиниць у цілому.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження здійснене у напрямі, що визначається комплексною науковою темою Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови”, над якою працює кафедра французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №2 від 25.09.2000 року).
Метою роботи є виявлення закономірностей функціонування дієслівних синтаксичних конструкцій у французькій художній прозі екзистенціалізму за допомогою встановлення семантичних і синтаксичних властивостей дієслівних конструкцій у художньому тексті, а також шляхів вираження авторських інтенцій через дієслівні конструкції для вивчення жанрових особливостей творів екзистенціалістського напряму. Поставлена мета передбачає необхідність розв’язання таких завдань:
установити основні типи дієслівних синтаксичних конструкцій і виявити особливості функціонування цих одиниць у творах А.Камю La Peste” і La Chute”;
класифікувати дієслівні конструкції за формальними показниками;
здійснити зіставну характеристику ланцюжків дієслівних конструкцій у романі La Peste” і повісті La Chute”;
виявити інтенції автора, а також основні філософські ідеї у їхньому онтогенезі залежно від жанру твору й періоду життя письменника;
визначити наявність вираження авторських інтенцій через дієслівні синтаксичні конструкції, ураховуючи контекстуальну залежність і лексичну наповнюваність зазначених одиниць;
провести кількісний аналіз дієслівних конструкцій з погляду вираження авторських інтенцій.
Об’єктом дослідження є синтаксичні дієслівні конструкції, відібрані у результаті суцільного обстеження творів А.Камю La Peste” і La Chute”.
Предметом дослідження є структурні, семантичні та функціональні особливості дієслівних синтаксичних конструкцій у французьких прозових текстах творів А.Камю La Peste” і La Chute”.
Методи дослідження. Поставлені завдання й особливості фактичного матеріалу зумовили комплексне використання таких методів: метод лінгвістичного опису для вивчення особливостей будови і функціонування синтаксичних одиниць у текстах творів А.Камю La Peste” і La Chute” з метою подальшого дистрибутивного аналізу одиниць, який був використаний для виявлення типів синтаксичних конструкцій творів А.Камю та класифікації таких конструкцій за формальними показниками; кількісний метод для характеристики частоти аналізованих конструкцій у творах.
Матеріалом дослідження слугували тексти творів А.Камю La Peste” і La Chute”. Обсяг проаналізованих конструкцій становить понад 14 300 конструкцій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше були досліджені особливості функціонування синтаксичних одиниць з погляду вираження авторських інтенцій на матеріалі текстів творів автора сучасного французького екзистенціалістського роману. Шляхом аналізу семантичного наповнення дієслівних конструкцій вперше було проведено дослідження синтаксичних одиниць з метою виявлення специфіки вираження ними філософської ідеї автора. Розроблено процедуру аналізу синтаксичних дієслівних конструкцій французької мови у прозовому тексті.
Теоретичне значення зумовлюється тим, що дослідження є внеском у вивчення синтаксичних і семантичних проблем теорії тексту. Воно створило підґрунтя для отримання нових даних про синтаксичну організацію тексту, а також про зміну синтаксичних характеристик конструкцій у творах різних жанрів. Отримані висновки мають значення для узагальнення теоретичних уявлень про синтаксис сучасної французької мови, зокрема функціональні, структурні й семантичні особливості дієслівних конструкцій, синтаксичні характеристики французького дієслова й закономірності функціонування дієслівного словосполучення в контексті надфразної єдності.
Практична цінність. Результати дослідження можуть використовуватися в курсах теоретичної граматики французької мови (розділ Синтаксис: функції дієслова у французькому реченні”), стилістики (Синтаксичні засоби вираження авторської ідеї”), зарубіжної літератури (Французький екзистенціалізм”), на заняттях з інтерпретації художнього тексту. Розроблена методика може бути застосована у синтаксичних дослідженнях текстів інших мов.
На захист виносяться наступні положення:
1. Зміст і форма синтаксичної конструкції у писемному мовленні знаходяться у більшій взаємозалежності, ніж в усному, а вибір конструкції, у свою чергу, відбувається з урахуванням авторських інтенцій. Вибір синтаксичних засобів у текстах екзистенціального напряму, зокрема А.Камю, залежить від концептуальної картини світу автора тексту, таких елементів, як система життєвих настанов, філософських позицій автора тощо.
2. Комунікація і номінація у художньому тексті являють у сукупності складну двобічну сутність і не можуть розділятися на кардинально різні процеси, що зумовлює неможливість багаторазового комбінування синтаксичних конструкцій у межах одного речення.
3. Реалізація авторських інтенцій у художньому прозовому тексті творів екзистенціалістського напряму не може відбуватися тільки через синтаксичну форму, але й через лексичне наповнення конструкції з урахуванням її контекстного оточення. Таким чином, через лексичне наповнення дієслівно-іменних, дієслівно-прийменниково-іменних, прислівникових, суто дієслівних, нексусних конструкцій, а також ланцюжків з однорідними предикатами в романі La Peste” і повісті La Chute” виражається авторська ідея А.Камю.
4. Найбільш частотна конструкція сполучення дієслова в особовій формі з іменником є найхарактернішою синтаксичною конструкцією з погляду вираження авторських інтенцій. Завдяки синтаксичним ланцюжкам з повтором дієслова в особовій формі (однорідні предикати) концентровано виражаються інтенції автора, що спричинюється семантикою повторюваних дієслівних ядер.
5. За кількісними характеристиками вживання синтаксичних конструкцій у межах одного синтаксичного типу синтактико-семантичні особливості дієслівних конструкцій А.Камю є однаковими як для роману, так і для повісті. Найуживаніші синтаксичні конструкції і ланцюжки мають найпростіші синтаксичні характеристики.
Апробація результатів дослідження відбувалась на ІІІ Міжнародному симпозіумі Людина, мова, культура, пізнання” (Кривий Ріг, 1999 р.), на Міжнародній конференції Проблема культурної адаптації тексту” (Вороніж, 1999 р.), на конференції до 85-річчя доктора філологічних наук професора Ю.О.Жлуктенка Наукова спадщина Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство” (Київ, 2000 р.), на 5-й Ювілейній міжнародній конференції Стратегії та методики навчання мови для спеціальних цілей 2” (Київ, 2001 р.), на щорічних науково-практичних конференціях Київського державного лінгвістичного університету (1999-2000 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 10 публікаціях (6 статтях і 4 тезах наукових конференцій).
Структура й обсяг роботи. Мета й завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку ілюстративного матеріалу та додатків. Обсяг тексту дисертації 161 сторінка, загальний обсяг роботи 245 сторінок.
У вступі обґрунтовано передумови доцільності проведення цього дослідження, актуальність обраної теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне й практичне значення його результатів.
У першому розділі Проблематика сучасних синтаксичних досліджень художнього тексту” здійснено огляд сучасного стану вітчизняних і зарубіжних синтаксичних досліджень, визначено роль синтаксису в породжені писемного мовлення, розглянуто фактори, що впливають на вибір синтаксичної структури, співвідношення семантичного, прагматичного та синтаксичного компонентів висловлювань, розроблено теоретичну базу для дослідження вираження авторської ідеї через синтаксичні конструкції.
Другий розділ Синтаксична типологія дієслівних конструкцій у творах А.Камю "la Peste" і "la Chute"” присвячено аналізу синтаксичних дієслівних конструкцій у романі La Peste” і повісті La Chute” А.Камю, класифікації цих одиниць за п’ятьма типами, вивченню граматичних особливостей синтаксичних засобів вираження авторської ідеї через досліджувані синтаксичні одиниці й виявленню тенденцій та пріоритетів письменника у їхньому виборі.
У третьому розділі Функціонування синтаксичних конструкцій у романі "la Peste" і "la Chute"” здійснено аналіз семантичних характеристик і лексичного наповнення дібраних конструкцій, зокрема дієслів, а також досліджено функціонування ланцюжків синтаксичних конструкцій залежно від їхнього використання для вираження авторської ідеї.

У висновках узагальнено основні положення і практичні результати дослідження.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження реалізації авторської інтенції формальними засобами у художніх творах залежать не тільки від самих ідей, а також від неповторності мови художнього твору як мови окремої особистості. Постає необхідність вивчати разом з ідеєю твору передумови виникнення і розвитку останньої, тобто: особистість автора твору, життєві настанови, біографію, психічні якості, умови життя письменника, інтелект. Врахування контекстуальної залежності семантико-синтаксичних одиниць є необхідною умовою для вивчення як авторського мовлення, так і авторської концептуальної картини світу.
У дієслівних конструкціях установлених п’яти основних типів у романі La Peste” і повісті La Chute” Альбера Камю, а також через ланцюжки з однорідними предикатами виражаються характерні ідеї екзистенціалізму (інколи змінені), що розвиваються письменником відповідно до його власних життєвих переконань.
В аналізованих творах було дібрано 13 726 синтаксичних конструкцій п’яти типів і 642 ланцюжки з однорідними предикатами. Форми деяких конструкцій зустрічаються у тексті тільки один раз (такі конструкції переважно мають розвинену й ускладнену схему), а конструкції з простими схемами тяжіють до частої синтаксичної повторюваності у тексті. Ці конструкції, як правило, є домінуючими, тобто кількість моделей цих конструкцій перевищує кількість будь-яких інших моделей конструкцій у межах одного типу. У творах А. Камю вживаються однакові домінуючі типові схеми конструкцій. Загальною рисою для усіх синтаксичних типів обох творів (крім синтаксичних конструкцій з предикативно-дієслівним біномом V1+V2 [1: 3]) є вживання абсолютної більшості конструкцій з дієсловами СП конкретної дії.
В аналізованих творах А.Камю класифікація дієслівних конструкцій за формальними показниками і порівняння частот дієслівних конструкцій свідчать, що частоти збігаються в дієслівно-іменних, дієслівно-прийменниково-іменних, дієслівно-прислівникових, суто дієслівних і нексусних конструкціях. Проте різниця у вживанні ланцюжків з однорідними предикатами значна. Частота дієслівно-іменних конструкцій (дієслово+субстантив) роману La Peste” не відрізняється від аналогічних показників повісті La Chute”. У романі La Peste” і в повісті La Chute” зустрічається приблизно по 30% цих конструкцій (відносно загальної кількості даних одиниць у кожному творі). Кількість інфінітивних різновидів дієслівно-іменної конструкції у романі La Peste” (8,00%) майже збігається з аналогічним показником повісті La Chute” (7,86%). Вживання цих різновидів у романі La Peste” зумовлено ідеєю домінування несприятливих обставин (зокрема така ідея реалізується у конструкціях із дієсловами в інфінітиві; останній, як правило, надає дії невизначеності або загальності), а у повісті La Chute” вони наявні у риторичних питаннях. Кількість інших варіантів конструкції у повісті La Chute” (5,29% із неповнозначними і 16,78% із повнозначними дієсловами) за відсотковими показниками дорівнює кількості тих самих варіантів у романі La Peste” (4,69% із неповнозначними і 17,51% із повнозначними дієсловами). У синтаксисі повісті La Chute” характерною є спільна з романом La Peste” риса: у дієслівно-іменних конструкціях розгортаються всі основні ідеї твору.
Дієслівно-прийменниково-іменні конструкції (дієслово+прийменник+ субстантив) характеризується однаковими відсотковими показниками (приблизно по 30% у двох творах). Кількість інфінітивних різновидів (6,33%) і різновидів із дієсловами в особових формах (24,68%) у романі La Peste” збігається з аналогічними показниками повісті La Chute” (6,88% ­ інфінітивні, 23,06% із дієсловами в особових формах). Дієслівно-прийменниково-іменні конструкції роману La Peste” мало використовуються А.Камю для вираження ідей твору, вони функціонують як складники контексту, де відтворюється та чи інша ідея. Безпосереднє втілення ідей цими конструкціями спостерігається значно рідше порівняно з дієслівно-іменними конструкціями роману La Peste”. На відміну від роману La Peste” дієслівно-прийменниково-іменні конструкції повісті La Chute” більш виразно відображають ідеї твору.
У дієслівно-прислівникових конструкціях спостерігаються такі кількісні показники: інфінітивні різновиди у повісті 2,08%, інфінітивні різновиди в романі ­ 1,51%; інші різновиди у повісті 15,82%; в романі 13,16%. Різниця не суттєва.
Кількісні показники частоти вживань суто дієслівних конструкцій у романі La Peste” (15,39%) й у повісті La Chute” (15,04%) є тотожними. У суто дієслівних конструкціях роману La Peste” наявні виражаються основні ідеї цього твору, тоді як у повісті La Chute” суто дієслівні конструкції частіше представляють ідею самозвинувачення та сприйняття й оцінки світу крізь власну екзистенцію.
У нексусних конструкціях значної розбіжності між кількісними показниками не встановлено (показник частоти вживань інфінітивних різновидів 0,21%, інших різновидів 3,82% у романі La Peste”, аналогічні показники повісті La Chute” ­складають відповідно 0,24% і 3,24%). Відзначимо, що для нексусних конструкцій повісті характерним є втілення більшої кількості ідей (у порівнянні з тими ж самими конструкціями роману La Peste”).
Загальний показник кількості однорідних предикатів роману La Peste” (4,75%), на відміну від п’яти досліджуваних типів, істотно відрізняється від аналогічного показника повісті La Chute” (3,71%). Відносна різниця ­ 21%. Ланцюжків однорідних предикатів із повнозначними дієсловами у романі La Peste” (3,89%) спостерігається більше, ніж їх було виявлено в повісті La Chute” (2,36%). Однорідні предикати і в романі La Peste”, і у повісті La Chute” відзначаються тим, що виражають усі філософські ідеї досліджуваних творів. Факт більшої концентрації ідей зумовлений уживанням кількох дієслівних ядер у кожному ланцюжку.
Під час здійснення зіставної характеристики ланцюжків у романі La Peste” і повісті La Chute” було виявлено, що найскладніші ланцюжки з конструкціями будь-яких типів зустрічаються у тексті тільки один раз, а ланцюжки з простими схемами проявляють тенденцію до повторюваності. Чим складніший ланцюжок, тим рідше він уживається автором, а найуживаніші ланцюжки є синтаксично ідентичними. Абсолютна більшість конструкцій з дієсловами СП конкретної дії є загальною рисою для конструкцій будь-якого типу в обох творах (крім суто дієслівних конструкцій).
Визначення наявності вираження авторських інтенцій через дієслівні конструкції і кількісний аналіз цих одиниць показали, що ланцюжки дієслівно-іменних, дієслівно-прийменниково-іменних, дієслівно-прислівникових, суто дієслівних, нексусних конструкцій і однорідних предикатів роману La Peste” А.Камю виражають через лексичне наповнення і семантику дієслів ідеї домінування вищої сили, абсурду, існування іншого”, підпорядкування людини вищій силі, пізнання світу крізь власну екзистенцію, страждання від впливу несприятливих обставин, перебування в замкненому просторі, релігійної теми. Аналогічні ланцюжки у повісті La Chute”, у свою чергу, вживаються як елементи ідей вигнання, визнання власної провини й вини усього людства, сповіді, ув’язнення, дзеркального відображення характерів головного персонажа і читача, самотності, пророцтва, релігійної теми. Крім зазначених ідей, у таких конструкціях обох творів розгортається ряд мікроідей (як, наприклад, страждання від розлуки з близькими, протистояння хворобі), які розвиваються з основних ідей. Виявлений різний ступінь закріпленості ідей за типами синтаксичних конструкцій підтверджують гіпотезу про те, що конструкції, які належать до одного типу, виражають певні ідеї з більшою інтенсивністю, ніж конструкції іншого типу.
Комплексне дослідження конструкцій і визначення СП дієслів продемонструвало, що семантико-синтаксична стилістика мовлення А.Камю у романі La Peste” і в повісті La Chute” незалежно від жанру твору значно не варіюється. Таким чином, ні загальні синтаксичні характеристики текстів творів, ні авторський ідіолект не змінюються.
Синтаксична форма впливає на реалізацію авторських інтенцій у художньому прозовому тексті творів екзистенціалістського напряму через лексичне наповнення конструкції. Установлені особливості розгортання синтаксичних конструкцій і використані часові форми дієслів дозволили отримати певні свідчення про організацію думки автора висловлювання. Авторський вибір синтаксичних засобів вивчався у руслі досліджень тексту, враховуючи такі складники концептуальної картини світу, як система життєвих настанов, позицій автора тощо.
Здійснена робота має перспективи подальшого розвитку в наступних напрямках: синтаксичні дослідження текстів європейського екзистенціалістського роману в руслі теорії тексту та у дослідженнях картин світу; вивчення проблем кореляції синтаксису й семантики франкомовного тексту; дослідження дієслівних конструкцій французької мови у творах різних жанрів; дослідження синтаксичних характеристик французького дієслова і закономірностей функціонування дієслівного словосполучення в текстах різних стилів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абабий Л.Г. Функционально-семантическая характеристика предикативных конструкций с инфинитивом, имеющих начинательное значение во французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Минск. гос. пед. ин-т, 1981. 16 с.
2. Адмони В.Г. Грамматика и текст // Вопросы языкознания. 1985. №1. С. 63-69.
3. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. М.: Высшая школа, 1984. 210 с.
4. Алексеев А.Я. Мисишина Л.А. Теория и методика анализа французского художественного текста. Днепропетровск: ДГУ, 1987. 68 с.
5. Алямская Н.В. Развитие приглагольного отрицания во французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук / Ленингр. гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л., 1956. 14 с.
6. Анализ синтаксических единиц. Лингвистические исследования 1980 / Отв. ред. С.Д.Кацнельсон. М.: АН СССР Ин-т языкознания, 1980. 227с.
7. Андриевская А.А. Несобственно-прямая речь в современной французкой художественной прозе: Автореф. дис д-ра филол. наук: №667 / КГУ имени Тараса Шевченко К., 1970. 64 с.
8. Андрющенко Т.Я. К вопросу о восприятии текста в ситуации общения // Проблемы связности и цельности текста: Сб. науч. тр. М.: АН СССР. Ин-т языкознания. 1982. С.4-18.
9. Апресян Ю.Д. О поверхностно-семантическом компоненте в модели смысл-текст” // Уч. зап. Тарт. гос. ун-та / Тр. по искусственному интеллекту ІІІ. Тарту 1980. Вып. 551. С. 5-27.
10. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
11. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Отв. ред. Г.В.Степанов. М.: Наука, 1988. 338 с.
12. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова / АН СССР. Ин-т. языкознания. М.: Наука, 1989. 286 с.
13. Арутюнова Н.Д. Человеческий фактор в языке: коммуникация, модальность, дейксис. М.: Наука, 1992. 281 с.
14. Ахманова А.С. Микаэлян Г.Б. Современные синтаксические теории. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 166 с.
15. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Изд-во Советская энциклопедия”, 1966. 608 с.
16. Ахутина Т.В. Порождение речи. Нейролингвистический анализ синтаксиса. М.: Изд-во МГУ, 1989. 215 с.
17. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
18. Банару В.И., Алексеев А.Я. Функциональная корреляция глагол-имя во французском языке. Кишинев: Штиинца, 1975. 70 с.
19. Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов н/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1993. 182 с.
20. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: Сов. писатель, 1963. 363 с.
21. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. 2е изд. М.: Искусство, 1986. 444 с.
22. Бахтин М.М. Проблема автора // Вопросы философии. 1987. №7. С. 148-160.
23. Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (Когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова): Автореф. дис д-ра филол. наук / РАН Ин-т языкознания. М., 1992. 39 с.
24. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. М.: Изд-во МГУ, 1988. 128 с.
25. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. / Под ред., со вступ. ст. и коммент. Ю.С.Степанова. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
26. Бессонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників назв особи в англійській, французькій та українській мовах): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.19 / Донецький держ. ун-т. Донецьк, 1995. 22 с.
27. Библер В.С. Понимание Выготским внутренней речи // На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. М.: Русское феноменологическое общество, 1997. С. 314-326.
28. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. К.: Артек, 1996. 224 с.
29. Богатырев А.А. Семантическая категория всеобщности как интерпретационный конструкт в художественном тексте // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. Київ: Видавничий центр КНЛУ. 2001. Т.4, №1. С. 61-73.
30. Болдырев Н.Н. Диалектика отражения мира в языке // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ (Лінгвапакс-YIII). Філологія, педагогіка і психологія в антропоцентричних парадигмах. Вип. 3А. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. С.179-183.
31. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, 1978. 175 с.
32. Бондарко А.В. Основы функциональной грамматики. Языковая интерпретация идеи времени / Санкт-Петербургский гос. ун-т СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1999. 260 с.
33. Борботько В.Г. Семантическая организация и интерпретация дискурса при когнитивностно-эстетической коммуникации // Текст как психолингвистическая реальность. М.: АН СССР. Ин-т языкознания 1982. С. 7-13.
34. Борщевская М.В. Синтаксис авторской речи в романе Р. Олдингтона Смерть героя” (стилистическое исследование): Автореф. дис канд. филол. наук: №663 / Львов. гос. ун-т. имени Ивана Франко. Львов, 1971. 15 с.
35. Брускова Л.Н. К проблеме глагольного значения в современном французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза. М., 1974. 24 с.
36. Бубнова Г.И., Грабовский Н.К. Письменная и устная коммуникация. Синтаксис и просодия. М.: Наука, 1985. 175 с.
37. Будагов Р.И. К теории синтаксических отношений // Вопр. языкознания. 1973. №1. С.3-15.
38. Булавіна Т.В. Комунікація в науці і проблема ідентичності: Автореф. дис канд. філософ. наук / Харків. нац. ун-т імені В.Н.Каразіна, 2000. 20 с.
39. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Аномалии в тексте: проблемы интерпретации // Логический анализ языка: Противоречивость и аномальность текста / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова. М.: Наука. 1990. С.94-106.
40. Буніятова І.Р. Сучасний стан синтаксичної теорії речення та його витоки // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія філологія. К.: Видавничій центр КНЛУ. 2001. Т. 4, №1. С. 74-84.
41. Бурдина З.Г. Когнитивно-коммуникативный аспект высказывания (на материале современною немецкого языка) // Язык как коммуникативная деятельность человека: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Е.И.Шендельс. М.: Моск. гос. пед. ин-т имени Мориса Тореза 1987. Вып.284. С.108-114.
42. Бурмистрова Н.С. К семантической типологии художественного прозаического текста: Автореф. дис канд. филол. наук.: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова Одесса, 1988. 15 с.
43. Ванчикова Е.А. Структурно-семантические основы прономинализации постглагольного компонента в современном французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. пед. ин-т им. Н. К. Крупской. М., 1990. 16 с.
44. Васильченко А.П. Типы определительных конструкций в современном французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Воронеж. гос. ун-т. имени Ленинского комсомола. Воронеж, 1975. 24 с.
45. Вежбицка А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
46. Вежбицкая А. Семантика грамматики. М.: РАН Ин-т науч. инф. по общественным наукам, 1992. 31 с.
47. Виноградов В.В. Избран. тр. Исследования по русской грамматике М.: Наука, 1975. 559 с.
48. Виноградов В.В. О теории художественной речи. М.: Высшая школа, 1971. 239 с.
49. Волкодатова Э.Ф. Несвободные глагольные словосочетания типа V+art.(dét.)+N” в современном французском языке (К проблеме структурной и семантической организации несвободного словосочетания): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Мин. гос. пед. ин-т иностр. яз. Минск, 1978. 23 с.
50. Вопросы романо-германской филологии. Синтаксическая семантика: Сб. ст. / Отв. ред. О.И.Москальская / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза. М., 1979. 172 с.
51. Вопросы синтаксиса романо-германских языков: Сб. статей. / Отв. ред. Е.А.Реферовская. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та им. А.А.Жданова, 1961. 134 с.
52. Вопросы синтаксиса романо-германских языков: Сб. статей. / Отв. ред. М.И.Улановский / Рязан. гос. пед. ин-т. Рязань, 1974. 127 с.
53. Вопросы теории современного французского языка. (Синтаксис словосочетания и предложения): Сб. стат. / Отв. ред. Л.П.Пицкова. М.: Моск. пед. ин-т им. Н.К.Крупской. 1972. 168 с.
54. Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис докт. филол. наук:10.02.19 М., 1993. 382 с.
55. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6ти т. / Под ред. А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. Т.2. Мышление и речь. С. 5-361.
56. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация глубинных” и поверхностных” структур) // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения: Докл. на конф. по теор. пробл. синтаксиса / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова М.: Наука, 1969. С. 77-85.
57. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис. М.: Высшая школа, 1981. 208 с.
58. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 763 с.
59. Галеева Н.Л. Содержательность художественного текста как одно из оснований для его типологизации // Научное издание Язык и культура”. Серия Филология. Язык и художественное творчество. К.: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2000. Т. ІV, Вып.1. С.104-105.
60. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
61. Гетьман З.О., Архипович Т.Г. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К: Київ. держ. лінгв. ун-т. 1999. №2. С.38-41.
62. Гиндин С.И. Понятие текста и единицы литературной коммуникации // Литературный текст: проблемы и методы исследования: Межвуз. темат. сб. науч. тр. Калинин: Калин. гос. ун-т.1987. С. 16-23.
63. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы): Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 223 с.
64. Глагол в строе французского предложения: Сб. науч. тр. / Отв. ред. З.С.Соломенцева. Рязань: Рязан. гос. пед. ин-т. 1983. 106 с.
65. Глейбман Е.В. Аспекты глагольной семантики (на материале фр. яз.) / Отв. ред. Р.Г.Пиотровский. Кишинев: Штиинца, 1983. 164 с.
66. Гузь С.И. Структура и типы постглагольного предложно-именного компонента с пространственным значением в модели V+p+N в современном французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Львов. гос. ун-т. имени Ивана Франко. Львов, 1975. 30 с.
67. Гуляева Э.А. Обособленные аппозитивные конструкции в современном французском языке (В плане грамматического и актуального членения): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Киев. гос. ун-т имени Тараса Шевченко. Киев, 1973. 29 с.
68. Гурычева М.С. Очерки по синтаксису новофранцузского языка. М.: Наука, 1985. 155 с.
69. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ початку ХХІ ст. // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Вісник Харків. нац. ун-та ім. В.Н.Каразіна. Серія романо-германської філології. Харків: Константа. 2000. № 471. С.68-76.
70. Дроникова Р.М. Выражение временных отношений предложными словосочетаниями в современном французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук / Киев. гос. ун-т имени Тараса Шевченко. Киев, 1954. 15 с.
71. Ерыгина Л.И. Неопределенно-личные конструкции во французском и испанском языках: Автореф. дис канд. фолол. наук: 10.02.05 / Ленингр. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1978. 18 с.
72. Жданова Л.М. Текстообразующая роль синтагмы (на материале фр. яз.): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза. М., 1983. 24 с.
73. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации М.: Наука, 1982. 157 с.
74. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. М.: Изд-во МГУ, 1973. 248 с.
75. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Наука, 1982. 386 с.
76. Илия Л.И. Синтаксис современного французского языка. Теоретический курс. М.: Наука, 1962. 384 с.
77. Инвариантные синтаксические значения и структура предложения: Докл. на конф. по теор. пробл. синтаксиса. М.: Наука, 1969. 180 с.
78. Исследование речевого мышления в психолингвистике / Т.В.Ахутина, И.Н.Горелов, А.А.Залевская и др. / Отв. ред. Е.Ф.Тарасов. М.: Наука, 1985. 239 с.
79. Истомин В.С. Семантико-функциональная характеристика высказываний с перформативными глаголами во французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза. М., 1979. 18 с.
80. Истомин С.А. Семантико-синтаксическая организация именных предложных словосочетаний современного французского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Мин. гос. пед. ин-т иностр. яз. Минск, 1984. 22 с.
81. Кагановська О.М. Концептуальне бачення художнього тексту у світлі сучасних лінгвістичних теорій // Вісник Харків. нац. ун-та ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Харків: Константа. 1999. № 461. С. 85-92.
82. Каджюлите С.И. Развитие конструкций при глаголах волеизъявления во французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / ЛГУ им. А.А.Жданова. Л., 1963. 14 с.
83. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 151 с.
84. Каримова Т.Ф. Семантико-синтаксическая характеристика предложно-именного заголовка во французском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза. М., 1982. 26 с.
85. Кацнельсон С.Д. Речемыслительные процессы // Вопросы языкознания. 1984. №4. С. 3-12.
86. Кашкарова Е.В. Средства выражения способов глагольного действия распределительности, интенсивности, смягчительности, ограничительности, эволютивности, прерывисто-смягчительности, осложненно-интенсивности, в современном французском языке. (На материале форм индикатива): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / МОПИ им. Н.К.Крупской. М., 1987. 19 с.
87. Кириленко К.И. Формальные механизмы синтаксического анализа. Проблемы синтаксической единицы. К.: Изд-во при Киевском государственном университете издательского объединения Вища школа”, 1986. 119 с.
88. Ковалевская Е.Г. Анализ текстов художественных произведений. Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та, 1976. 53 с.
89. Когнитивная наука и интеллектуальная технология: Реферат. сб. / Отв. ред. д. ф. н. А. И. Ракитин / АН СССР. Ин-т науч. инф. по общ. наук. М., 1991. 228 с.
90. Колегаева И.М. Язык романов Ф.С.Фицджеральда: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Одесса, 1997. 22 с.
91. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М.: Наука, 1975. 231 с.
92. Колшанский Г.В. Категория семантики в синтаксисе // Предмет и методы синтаксической семантики: Сб. науч. тр. / Отв. ред. О.И.Москальская. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза, 1977. Вып.112. С. 5-11.
93. Колшанский Г.В. Текст как единица коммуникации // Проблемы общего и германского языкознания. М.: Изд-во МГУ, 1978. С. 26-38.
94. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 150 с.
95. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 175 с.
96. Коммуникативный синтаксис: Сб. науч. тр. / Отв. ред. О.А.Крылова. М., 1984. 127 с.
97. Кондратьева Г.Н. Логико-семантические пропозитивы. М.: МГПУ, 1996. 200 с.
98. Контрастивная и функциональная грамматика: Сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т., 1986. 156 с.
99. Копылова А.И. Количественные словосочетания N1+de+N2 в современном французском языке (Лексико-грамматическая характеристика): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. пед. ин-т им. Н. К. Крупской. М., 1983. 17 с.
100. Корбозерова Н.М. Про закономірності становлення і розвитку мовних одиниць // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Вісник Харків. нац. ун-та ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Харків.: Константа. 2000. №471. С.128-132.
101. Корельская Т.Д. О формальном описании синтаксической синонимии. М: Наука, 1975. 252 с.
102. Красных В.В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация). М.: Диалог МГУ, 1998. 352 с.
103. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности / Отв. ред. Б.А.Серебренников. М.: Наука, 1986. 158 с.
104. Кубрякова Е.С. Глаголы действия через их когнитивные характеристики // Логический анализ языка. Модели действия. М.: Наука, 1992. С. 84-90.
105. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу / Отв.ред. В.Н.Ярцева. АН СССР. Научный совет Теория советского языкознания”. Институт языкознания. М.: Наука, 1986. 125 с.
106. Кузьмина Р. А. Инфинитивный оборот и его синтаксические эквиваленты при глаголах восприятия. На примере современного французского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Ленингр. гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л., 1980. 19 с.
107. Кураш С.Б. Художественный дискурс интертекст научный дискурс: объекты и субъекты сопоставления // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. К: К.: Видавничий центр КНЛУ. 2001. Вип.5. С.303-305.
108. Кушкина Э. Я. Обобщающее временное отрицание во французском и итальянском языках (Семантико-синтаксические процессы): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.05 / Ленингр. гос. ун-т имени А. А. Жданова. Л., 1986. 14 с.
109. Левицький А.Э. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Вісник Харків. нац. ун-та ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Харків.: Константа. 2000. №471. С. 137-143.
110. Леонтьев А.А. Психолингвистика. М.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1967. 118 с.
111. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М.: Наука, 1969. 308 с.
112. Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности: некоторые особенности речевой деятельности. М.: Наука, 1965. 245 с.
113. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. М.: Просвещение, 1969. 216 с.
114. Лихачева Л.Н. Особенности лингвистической структуры текста в связи с образом рефрактора // Текст и его компоненты как объект комплексного анализа: Межвуз. сб. науч. тр. / Редкол.: А.И. Арнольд (отв. ред.) и др. Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1986. С. 61-70.
115. Логический анализ языка: противоречивость и аномальность текста / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова. М.: Наука, 1990. 279 с.
116. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф.: Тр. по языкознанию. М