Сєчіна Сабіна Ігорівна Лінгвокультурологічний аспект полісемічних слів на позначення ідентичності в іспанській мові (на матеріалі кастильського, мексиканського, чилійського національних варіантів)

Краткое описание

Сєчіна Сабіна Ігорівна, волонтер асоціації «Чорнобиль Елькартеа». Назва дисертації: «Лінгвокультурологічний аспект полісемічних слів на позначення ідентичності в іспанській мові (на матеріалі кастильського, мексиканського, чилійського національних варіантів)». Шифр та назва спеціальності 10.02.05 романські мови. Спецрада Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СЄЧІНА САБІНА ІГОРІВНА
УДК: 811.134.2:81-2(460+72+83):159.923.2:316.347(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПОЛІСЕМІЧНИХ СЛІВ НА
ПОЗНАЧЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ
КАСТИЛЬСЬКОГО, МЕКСИКАНСЬКОГО, ЧИЛІЙСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТІВ)
Спеціальність 10.02.05 – романські мови (іспанська філологія)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
Науковий керівник Гетьман Зоя Олексіївна, доктор філологічних наук,
професор

Київ – 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………………..…15
ВСТУП ..............................................................................................................................16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ
РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ ІДЕНТИЧНІСТЬ……………………………………..26
1.1. Когнітивні та культурологічні аспекти опису мовної семантики………………..26
1.2. Поняття “концепт” у парадигмі сучасних лінгвоконцептологічних
студій…………………………………………………………………………………..…30
1.2.1. Методологічне підґрунтя концептуального аналізу……………………………34
1.2.2. Фреймовий аналіз як актуальна методика сучасних лінгвістичних
досліджень………………………………………………………………………….……38
1.3. Мовна картина світу як об’єкт сучасної когнітивної лінгвістики………...41
1.3.1. Національно-культурні особливості інтерпретації концепту
ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Іспанії……………………46
1.3.2. Вплив екстралінгвальних чинників на формування концепту
ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики………………….57
1.3.3. Особливості сприйняття концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній
картині світу чилійців…………………………...................................63
Висновки до розділу 1……………………………………………………..………….....71
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ЙОГО НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА
СПЕЦИФІКА У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ІСПАНІЇ, МЕКСИКИ ТА
ЧИЛІ……………………………………………………………….………………..…….73
2.1. Інтегральний підхід до аналізу концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ в іспанській
мові………………………………………………………………….………..73
2.1.1. Структурно-смислові компоненти концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ в
іспанській мові……………………………………………….……….78
2.1.2. Фреймовий аналіз концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ……………….……..87
2.2. Експериментальне дослідження семантичного наповнення концепту
ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Іспанії, Мексики та Чилі……………94
14
2.3. Побудова та аналіз асоціативного поля концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній
картині світу Іспанії……………………………………………………………..101
2.4. Побудова та аналіз асоціативного поля концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній
картині світу Мексики……………………………………………………..108
2.5. Побудова та аналіз асоціативного поля концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній
картині світу Чилі……………………………………………..……………115
2.6. Культурологічний компонент концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ………………..123
Висновки до розділу 2……………………………………………………………….....129
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ ПРОСТІР ПОЛІСЕМІЧНИХ СЛІВРЕПРЕЗЕНТАНТІВ КОНЦЕПТУ ІДЕНТИЧНІСТЬ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ………133
3.1. Семантика полісемічного слова як об’єкт когнітивної лінгвістики……..133
3.2. Визначення семантичної структури полісемічних іменників на основі
прототипної
семантики……………………………………………………..138
3.2.1. Формування лексичного прототипу полісемічного іменника
igualdad……………………………………………………………….140
3.2.2. Культурно-специфічна актуалізація значень лексичного
прототипу полісемічного іменника igualdad…………………..…143
3.3. Концептуалізація і категоризація дійсності в значеннях полісемічних
дієслів…………………………………………………….…………………150
3.4. Особливості концептуалізації полісемічних прикметників- репрезентантів
концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ……...................................................................165
Висновки до розділу 3……………………………………………………………….....173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………..……………………………………………..….175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..………………………………………...182
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...207
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ……………………………209
ДОДАТКИ………………………………………………….……………………………217

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В основі когнітивної лінгвістики лежить уявлення про те, що значення будьякої мовної одиниці є відображенням когнітивних структур: структур свідомості,
мислення і пізнання світу. Значення мовних одиниць детерміновані пізнавальними
здібностями носія мови, вони не є готовими структурами, а формуються в процесі
сприйняття та осмислення навколишньої дійсності. Лексичне значення є
вербалізованою частиною концептуальної інформації, яка в свідомості мовної
особистості пов’язана з певним словом і закріплена в словнику.
Пізнавальні процеси визначають формування значення слова як способу
репрезентації концепту, способи варіювання значень слів, формування семантичних
структур полісемантів. Подання семантичної структури слова як ієрархічно
організованої парадигми, виявлення семантичних зв’язків між значеннями,
розмежування омонімії та полісемії та вирішення в традиційній семасіології інших
завдань, пов’язаних з теорією багатозначності, сприяло розвитку її когнітивної
концепції.
Вивчення полісемічних слів, які позначають концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ у
кастильському, мексиканському, чилійському національних варіантах іспанської
мови зумовлено можливістю застосування багатокомпонентного аналізу, який
об’єднав лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний методи з використанням
теорії прототипів, асоціативного експерименту та фреймової семантики для
виявлення і систематизації мовного матеріалу, який наповнює цей концепт. У
нашому дослідженні ми проаналізували концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ як складне
ментальне утворення, яке містить знання про культурно-історичний аспект, систему
духовно-моральних цінностей, навколишню дійсніність, які вербалізуються
лексичними одиницями у мовленні.
Відповідно, аналіз фрагменту мовної картини світу Іспанії, Мексики та Чилі,
представленого концептом ІДЕНТИЧНІСТЬ, показав сукупність зафіксованих у
одиницях мови уявлень народу про історію, культуру, звичний спосіб життя,
психологічний уклад і менталітет. Особливості використання мовних одиниць
пов’язано з тим, бачення світу носіями однієї полінаціональної мови, що
176
проживають у різних країнах, є різним, а роль національного чинника через
глобалізацію економічних і політичних процесів, що почалися в другій половині XX
ст. не зменшується, а, навпаки, різко посилюється й неодмінно знаходить своє
відображення в мові.
Реконструкція фрагменту мовної картини світу Іспанії, представленого
концептом ІДЕНТИЧНІСТЬ, визначила основні компоненти, які його утворюють, а
саме “пристрасть”, “мистецтво жити”, “честь”, “духовне життя”, “мистецтво”, “
дуалізм”. Їх аналіз став основою до розуміння системи уявлень, самобутності та
ментальності представників кастильського лінгвосоціуму, які сприймають
ідентичність як містерію буття, мистецтво насолоджуватися життям, та на перший
план виносять регіональну самосвідомість. Релевантними кодами менталітету та
мовної картини світу мексиканців є синкретизм культури країни, індіанський
компонент, значимість цінностей національно-визвольного руху. Виявлено 8
основних екстралінгвальних чинників, які вплинули на процес формування
концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики. Це національна кухня,
релігія, Ла Малінче (La Malinche), Мати Божа Гваделупська (la Virgen de Guadalupe),
мачизм, Революція, протистояння США, столиця Мехіко. Здійснене дослідження
показало, що в чилійській мовній картині світу в змісті концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ
з’являються національно-специфічні риси, емоційні конотації, ціннісні
характеристики, які було об’єднано в 4 версії його осмислення: військоворасову, постмодерністську бізнес-версію, релігійно-католицьку, психосоціальну.
Для дослідження змісту концепту на сучасному етапі розвитку кастильського,
мексиканського, чилійського лінгвосоціумів та його структурної організації
використано польову модель концепту, згідно з якою концепт має польову структуру:
ядро в центрі (прототипний пласт з найбільш чуттєво-наочною конкретністю),
ближню та дальню периферії (абстрактні ознаки концепту).
Оскільки ядро досліджуваного концепту формує якість бути ідентичним
(cualidad de ser idéntico), що в широкому розумінні означає абсолютну відповідність,
еквівалентність або високу ступінь подібності як у своїй природі, так і у всіх інших
рисах, які мають два або більше об'єктів), лексико-семантичне поле “рівність” є
прототипним пластом із найбільш чуттєво-наочною конкретністю концепту
177
ІДЕНТИЧНІСТЬ в іспанській мові. У межах ближньої периферії виділено 3 лексикосемантичних поля абстрактних іменників на позначення ідентичності за такими
семантичними ознаками: відповідність; однаковість (тотожність); схожість.
Дальня периферії концепту сформована трьома лексико-семантичними полями
полісемантичних іменників із семантичним значенням: демонстрація консолідації,
підтвердження особистості; визначення особистості.
Синтагматичні зв’язки досліджуваного концепту розкриваються в
сполучуваності лексеми identidad, що є іменем цього концепту, з іншими словами
різної частиномовної належності. Відповідно, концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ в іспанській
мові об’єктивується за допомогою встановлення синтагматичних відношень із
зазначеною лексемою. Зокрема, аналіз атрибутивної сполучуваності імені концепту
ІДЕНТИЧНІСТЬ дав можливість виділити полісемантичні прикметники, які
характеризують його за такими семантичними ознаками: бути ідентичним, бути
національно приналежним, бути особливим, мати такі якості як. На основі цих
прикметників було сформовано чотири основних лексико-семантичних поля, які
входять у змістову структуру концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ та є спільними для мовної
картини світу Іспанії, Мексики та Чилі: “бути ідентичним”; “національна
приналежність”; “бути особливим”; “якість”.
На основі даних лексикографічних джерел та результатів асоціативного
експерименту нами встановлено, що концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ як глобальна
ментальна одиниці в кастильському, мексиканському та чилійському національних
варіантах іспанської мови: складається із таких семантичних компонентів: якість
бути ідентичним, сукупність індивідуальних рис, сукупність характеристик, умова
та/або обставина. Дія культурологічного компоненту проявляється у додаванні до
ядерної зони концепту додаткових значень: у мовній картині світу Іспанії:
особистість, права людини, визначення, пошук та привласнення, відсторонення,
спосіб ідентифікації, суспільні принципи; у мовній картині світу Мексики:
особистість, національна приналежність, індихенізм, конкіста, формування та
прийняття, мачизм; у мовній картині світу Чилі: індивідуальність, особисті права
та чесноти, пошук та визначення, криза, спосіб ідентифікації, національна єдність,
відхилення.
178
Національно-культурну інтерпретацію змісту концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у
пізнанні носіїв кастильського, мексиканського, чилійського національних варіантів
іспанської мови було виявлено крізь призму метафоричного протиставлення
власного Я відносно інших, що пояснюється бажанням мовної особистості зайняти
своє місце у лінгвоспільноті, але в той же час не втратити індивідуальність під час
пошуку цього місця. На основі цієї гіпотези поняття ідентичності як одиницю
свідомості визначено крізь призму діади“la identidad personal vs. la identidad
nacional”, де особиста ідентичність (la identidad personal) складається з безлічі
характеристик та якостей людини, які дозволяють їй відрізнити себе від інших, а
національна ідентичність (la identidad nacional) є показником визначення людини із
нацією, до якої вона належить; бути народженим на певній території; почуття
зв’язків та приналежність до звичаїв та традицій певної нації.
Побудова фреймової моделі концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ підтверджує цю
гіпотезу, оскільки в ході аналізу було визначено, що фрейм “IDENTIDAD”
представлено двома терміналами: “personalidad” та “nación”. Вони заповнюються
змінними даними, які описують особливості окремих об’єктів, що належать до
даного класу. Термінал 1 розпадається на слоти: “vida” та “el ser humano”, які у свою
чергу репрезентуються підслотами: “acción”, “fases vitales”, “сlases de vida” і “
temperamento”, “esencia”. Термінал 2 розпадається на слот “país”, а він – на два
підслоти: “patria”, “nacionalismo”.
На етапі узагальнених схожих реакцій вільного асоціативного експерименту та
аналізу суб’єктивних дефініцій на стимул identidad визначено культурологічний
аспект зазначеної лексеми відповідно до діади “la identidad personal vs. la identidad
nacional” у мовній картині світу Іспанії, Мексики та Чилі. Так, аналіз
культурологічного маркування денотативного компоненту стимулу identidad у
кастильському національному варіанті іспанської мови виявив сприйняття
ідентичності як відчуття рівності (igualdad), гідності (dignidad), свободи (libertad),
особистості (personalidad), що є основою для формування персональної (власної)
ідентичності. Національна ідентичність визначається як відчуття національної
приналежності, яка базується на таких якостях, як толерантність (tolerancia),
ввічливість (cordialidad), братерство (hermandad), солідарність (solidaridad),
179
відчуття іспанського духу (espíritu de españolidad), спосіб ідентифікації (modo de
identificación, reflexividad y diferenciación).
У мовній картині світу Мексики персональна ідентичність полягає в її
нерозривному зв’язку з бажанням мати права, свободу, особистість, безпеку, гідність
(tener derechos, libertad, personalidad, seguridad, dignidad). Національна ідентичність
визначається у світлі таких понять, як mestizaje, machismo та indigenismo, та
потрактовується як подвійність (una gran dualidad), величезна різноманітність (una
diversidad enorme), інший спосіб життя (una manera distinta de vivir), рівні
можливості (igualdad de oportunidades).
У чилійському національному варіанті іспанської мови лексичні одиниці на
позначення індивідуальності (individualidad), рівності (igualdad), самореалізації
(autorrealización), автентичності (autenticidad), свободи (libertad), гідності (dignidad),
логічної рефлективності (una reflexividad lógica), благородного християнського духу
(el noble espíritu cristiano), особистості (personalidad), впевненості (seguridad) є
основними складовими персональної ідентичності.
Функціонування лексичних одиниць на позначення концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ
обумовлено національно-культурною специфікою їх сприйняття та ментальної
обробки у свідомості носіїв кастильського, мексиканського, чилійського
національних варіантів іспанської мови. Аналіз полісемантичного іменника igualdad,
що є архісемою лексико-семантичне поле “рівність”, показало, що особливістю
визначення рівності для носіїв мексиканського та чилійського національного
варіанту іспанської мови є визнання та сприйняття представників автохтонного
населення, їх захист від проявів дискримінації та насилля. Рівність для носіїв
півострівного національного варіанту – це толерантне та солідарне ставлення до всіх
людей, незважаючи на їх соціальний клас, стать та походження. Спільним
визначення рівності для іспанської, мексиканської, чилійської лінгвоспільноти є
тема боротьби жінок за свої права, свободу та гідність.
Установлено, що наявність спільних та відмінних лексико-семантичних полів
дієслів досліджуваного концепту залежить від впливу екстралінгвальних чинників,
наприклад у мовній картині світу Мексики підкорення корінного населення
іспанцями зі всіма його проявами насилля та жорстокості; формуванням єдиної
180
мексиканської нації під час Революції.
У дослідження було визначено спільні лексико-семантичні дієслівні поля із
семантичними значеннями: мати, створювати, шукати, підтверджувати,
приховувати, берегти, змінювати, підроблювати, втратити, відштовхувати,
виявляти, обдумувати, віднаходити, знати, обговорювати, поважати, знищувати,
відновлювати, зміцнювати, розрізняти, плутати, надавати, пояснювати,
повертати, встановлювати, визнавати, виховувати, виміряти.
Окрім того, у номінативне поле концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині
світу Мексики, крім вищезазначених дієслів, входять лексико-семантичні поля із
семантичним значенням принижувати, переслідувати, вкрасти, домінувати,
вбивати, продавати, дратувати, впливати, забувати, вірити, успадковувати.
У чилійській мовній картині світу концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ містить такі
додаткові лексико-семантичні поля із значеннями: починати щось нове, докучати,
набридати, ранити, узурпувати, любити, об’єднувати, здаватися, обмежувати,
слідувати, а в кастильській мовній картині світу на позначення привласнювати,
ігнорувати, розділяти, що пояснюється сприйняттям ідентичності як пошук
автентичності та ментальними процесами, які спрямовані на осмислення
ідентичності як колективної пам’яті.
Аналіз полісемантичного дієслова buscar вмотивовано тим, що під час
спрямованого асоціативного експерименту воно виявило найбільшу частотність
реакцій. Виявлено, що прототипна ситуація та компоненти когнітивного сценарію
дієслова buscar є тотожними в трьох лінгвоспільнотах, оскільки суб’єкт (людина)
залежно від обставин направляє свої фізичні та ментальні сили, щоб знайти
конкретний об’єкт. Дія культурологічного компоненту проявляється у формуванні
моделей семантичної деривації дієслова buscar. Так, спільною моделлю для мовної
картини світу Іспанії, Мексики та Чилі є визначення локації об’єкта. Однак, в
іспанській та мексиканській мовній картині світу визначення місцеперебування
об’єкта має додаткову пропозицію, а саме попередню домовленість між суб’єктом та
об’єктом про час та місце зустрічі. У чилійській мовній картині світу цей компонент
відсутній.
181
Дослідження полісемантичних прикметників, які входять у номінативне поле
концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ, здійснено з урахуванням семантичних зсувів у мовній
картині світу Іспанії, Мексики та Чилі. Так, встановлено, що категоріальні ознаки “
бути ідентичним” у кастильському, мексиканському та чилійському національних
варіантах іспанської мови сформовані такими значеннями, як якість бути повністю
відповідним, мати однакову природу, цінність, значущість, володіти тими
характеристиками, що й інші, бути таким, як інша особа, бути постійним, без змін.
Особливою національно-культурною специфікою в мексиканському та чилійському
національних варіантах іспанської мови є заміна та додавання до центральних
членів категорії мексиканізмів (cuate із семантичним значенням “бути відповідним”)
та чилінізмів (chana на позначення “бути однаковим або схожим”; topaditas на
позначення “бути однаковим в чомусь”; “бути відповідним”: paquistaní (pakistani),
rayano, fiarejo), які не використовуються носіями кастильського національного
варіанту іспанської мови.
Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо в уточненні й розширенні
проблематики функціонування концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у свідомості носіїв інших
національних варіантів іспанської мови, виявленні національно-культурних ознак
концепту в їх структурах. Важливим також є вивчення історичної динаміки
концептуальних ознак і засобів їхньої об’єктивації, зміни поняттєвого й
мотиваційного наповнення концепту ІДЕНТИЧНОСТІ в діахронії