ДИНАМІКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ (на матеріалі мови українських засобів масової інформації)

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут МОВОЗНАВСТВА ІМ. о. о. пОТЕБНІ

На правах рукопису

МИХАЙЛЕНКО Лариса Леонідівна

УДК 811.161.2’373

ДИНАМІКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
КІНЦЯ хх ПОЧАТКУ ххі СТОЛІТТя
(на матеріалі мови українських засобів масової інформації)

Спеціальність:10.02.01 українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:

ПІВТОРАК Григорій Петрович,

академік НАН України,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ЗМІСТ.............................................................................................................. 2
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ РЕМАРОК............................................................ 4
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................. 5
ВСТУП............................................................................................................. 6
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ..................................................... 16
1.1.Суспільно-політична лексика як об’єкт наукового дослідження. 16
1.1.1. Зміст і обсяг поняття суспільно-політична лексика”................ 16
1.1.2.Суспільно-політична лексика та суспільно-політична термінологія:проблема розмежування........................................................................................ 23
1.1.3.Суспільно-політична лексика як тематична єдність................... 28
1.2.Концептуальний простір суспільно-політичного вокабуляра української мови................................................................................................................ 30
1.3.Суспільно-політична лексика як структурна одиниця політичного дискурсу 36
1.4.Динаміка як лінгвістична категорія і її вияв у функціонуванні суспільно-політичної лексики................................................................................. 40
1.5.Структурні типи суспільно-політичної лексики............................ 46
Висновки до І розділу........................................................................... 50
РОЗДІЛ IІ. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ В СКЛАДІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТ. 53
2.1.Процеси активізації суспільно-політичної лексики....................... 53
2.2.Процеси актуалізації суспільно-політичних лексем у сучасному політичному дискурсі.................................................................................................. 71
2. 3. Процеси пасивізації у сфері суспільно-політичної лексики......... 86
2.4. Процеси неологізації в групі суспільно-політичної лексики........ 92
2.5. Процеси запозичення як джерело збагачення суспільно-політичної лексики 104
2.6. Взаємодія суспільно-політичної лексики з просторіччям і соціальними діалектами............................................................................................ 116
Висновки до ІІ розділу........................................................................ 128
РОЗДІЛ IІІ. СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ГРУПІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТ......................... 131
3.1. Процес формування нових значень у лексем суспільно-політичного змісту 131
3.2. Термінологізація й детермінологізація лексем у структурі суспільно-політичної лексики................................................................................................. 140
3.3. Ідеологізація й деідеологізація суспільно-політичних лексем.... 148
3.4. Процес метафоризації в групі суспільно-політичної лексики.... 154
Висновки до ІІІ розділу....................................................................... 163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................... 167

ВСТУП

Проблема дослідження динаміки суспільно-політичної лексики української мови набула особливої актуальності наприкінці ХХ ст. і є актуальною й нині. Розвиток українського суспільства цього періоду характеризується істотними змінами в усіх галузях суспільно-політичного життя:політичній, соціально-економічній, державно-правовій, військовій, культурній тощо. Мова відображає зміни в усіх сферах суспільства. Безумовно, соціальні перетвореннясьогодення впливають на мовну ситуацію, яка характеризується активними змінами як на різних рівнях мовної структури (в парадигматиці), так і в самому характері функціонування української мови (синтагматичні зміни).
Відомо, що так звані соціальні чинники найбільше впливають на лексико-семантичну систему мови, тому саме вона зазнає найістотніших трансформацій у перехідні періоди історичного розвитку суспільства.
Динаміку суспільно-політичної лексики найдоцільніше досліджувати саме на прикладах мови засобів масової комунікації, оскільки мас-медіа забезпечують у сучасному українському суспільстві комунікацію між політичними елітами та аудиторією, роблять інформацію про діяльність державних органів управління прозорою, публічною, створюючи можливість для комунікації між усіма учасниками політичного життя суспільства” [50:95]. До того ж, тільки ЗМІ, і насамперед газети, моментально фіксують і доносять до читачів усе нове, що з’являється в мові.
Як зазначається в науковій літературі, основними тенденціями в розвитку української мови новітнього періоду є визначальний вплив суспільно-політичних чинників на еволюцію мовної системи, інтенсивність і швидкість мовних процесів, переважання кількісних змін над якісними, функціональних над системними, а також перевага змін у лексиці та фразеології відносно інших мовних рівнів.
У сучасній науковій літературі активно розробляються загальні проблеми еволюції лексичної системи в новітній період становлення української мови. Мова прози й періодичної преси попередніх періодів була об’єктом дослідження лінгвістів з погляду лексико-семантичних змін [3; 18; 22; 64; 72; 107; 153; 196; 239 та ін.]. На сучасному етапі активні лексико-семантичні процеси вивчаються переважно на матеріалі текстів засобів масової інформації [7; 13; 44; 82; 85; 86; 99; 100; 102; 111113; 133135; 138; 139;146; 150; 151; 182; 195; 205213; 217; 231; 234; 235 та ін.]. Увагу дослідників привертають також свідчення лексикографічної практики [41; 91; 94; 215; 216 та ін.].
Лінгвісти також виявляють значний інтерес до висвітлення специфіки окремих лексико-семантичних процесів у мові, зокрема:неологізації [54; 145; 171173; 175; 182; 236; 237 та ін.], запозичення [9597; 117119; 164; 187; 189; 203 та ін.], соціальних діалектів [11; 15; 16; 60; 103; 161; 198202; 218; 244 та ін.], лексико-семантичної деривації [176; 177 та ін.] тощо.
У зв’язку з посиленням впливу мови української діаспори на процес активізації реактивованих лексичних одиниць з’явилися розвідки, присвячені вивченню особливостей мови діаспори [1]. Словотвірні тенденції в сучасній українській мові докладно проаналізували Г.М.Віняр [36], Л.П.Кислюк[97] та ін.
З’ясуванню особливостей розвитку лексичного складу інших мов присвячені праці українських мовознавців: А.В.Березовенко (болгарська мова) [12], Л.І.Даниленко (чеська мова) [54], Ю.А.Зацного (англійська мова) [75; 76], А.В.Капуш (німецька мова) [8486], Є.А.Карпіловської (англійська мова) [92], А.Е.Левицького (англійська мова) [127; 128; 131; 132], О.О.Мороз (чеська мова) [152], Л.І.Прокопової (німецька мова) [166], О.О.Ткаченка (французька мова) [225] та ін.
Нові лінгвістичні явища в сучасній російській мові аналізуються в працях Н.С.Валгіної [32], О.Д.Дуліченка [62], Є.А.Земської [7779], Ю.М.Караулова [89], В.Г.Костомарова [110; 111], Л.П.Крисіна [117121], Л. О. Кудрявцевої [126], І.Ф. Протченка [169], Л.Н.Синєльнікової [186], Л.Ферм [231] та ін.
Хоч суспільно-політичналексика й термінологія були предметом наукового дослідження О.Г.Аксьонової [3], О.І.Андрейченка [4], Ю.І.Білодіда [10], Р.А.Будагова [27], А. А. Бурячка [30], І.О.Воробйової [42], В.В. Жайворонка [70], Т.Б. Крючкової [122; 123], Є.П.Левченко [133], О.П. Пророченка [167; 168], І. Ф. Протченка [169], О.В. Сидорова [1185], Л.Ферм [231], І.В.Холявко [234] та ін., проте спеціальних монографічних досліджень динаміки суспільно-політичної лексики кінця ХХ ст. початку ХХІ ст. немає.
Дослідження мовних інновацій є необхідним підґрунтям для розвитку лексикографічної практики. Так, останнім часом укладено словники: Г.М.Віняр, Л.Р. Шпачук Словник новотворів української мови (кінець 80-х початок 90-х років ХХ ст.)” [37] і доповнений Словник новотворів української мови кінця ХХ століття” [38]; Д.В.Мазурик Нове в українській лексиці. Словник-довідник” [141], Російсько-український словник” за редакцією В. В. Жайворонка [69], А.Лучик Словник еквівалентів слова української мови” [137], О.І.Скопненко, Т.В. Цимбалюк Сучасний словник іншомовних слів” [190], Л.В. Гуровська, Л.М.Василькова Нові слова та значення” [53], у Харкові видано 3 випуски словників Лексико-словотвірні інновації” [154156] тощо. Розпочалося видання нового тлумачного Словника української мови” в 20-ти томах, роботу над яким здійснює Український мовно-інформаційний фонд НАН України в співпраці з Інститутом української мови НАН України та Інститутом мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України.
Дослідження закономірностей розвитку словникового складу мови належить до центральних, магістральних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної лінгвістики, свідченням чого є широке висвітлення цих проблем у працях мовознавців [5; 14; 17; 19; 23; 24; 26; 28; 29; 33; 39; 45; 49; 58; 68; 73; 80; 81; 99; 101; 109; 112; 113; 116; 129; 130; 136; 140; 142; 143; 166; 174; 183; 186; 188; 193; 230; 242; 243; 245 та ін.].
Водночас слід відзначити, що деякі аспекти мовних процесів, які відбулися в українській мові наприкінці ХХ ст. й тривають на початку ХХІст., що впливають на динаміку лексики, висвітлені ще не достатньо. Залишаються невирішеними багато питань, що стосуються динаміки української суспільно-політичної лексики. Це пояснюється не тільки новизною предмета дослідження, але й складністю його лексикографічного відображення. Зокрема, до недостатньо досліджених процесів, які зумовлюють значну динаміку словникового складу мови зазначеного періоду, належать процеси активації, актуалізації лексичних одиниць, неологізації, зміни в семантиці певних лексем у зв’язку з вживанням їх у неприродному контексті, термінологізація, ідеологізація та ін.
Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена недостатнім вивченням суспільно-політичної лексики. У праці вперше в українському мовознавстві ця група лексики досліджується в динамічному аспекті, що обумовлено значущістю мовних змін цієї тематичної групи, яка є невід’ємною складовою частиною лексико-семантичної системи української мови новітнього періоду. Ці зміни віддзеркалюють найважливіші напрямки розвитку мови наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. і пов’язані зі значними соціально-політичними, економічними та ідеологічними трансформаціями в сучасному суспільстві.
Урахування результатів, отриманих шляхом опрацювання суспільно-політичних лексем, дозволяє виявити паралелі між активними мовними процесами на різних часових зрізах, встановити основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови та показати динаміку в лексичній системі новітнього періоду.
Сьогодні відсутні спеціальні узагальнювальні лінгвістичні студії, присвячені описові й аналізові динамічних процесів у суспільно-політичній лексиці, зокрема назріла потреба в дослідження динаміки кількісних і якісних структурно-семантичних та функціонально-стилістичних змін цієї лексики. Праця дасть змогу на прикладі активних мовних процесів, які діють в мові в зазначений період, цілісно показати динаміку суспільно-політичної лексики та її вплив на лексичну систему української мови.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України (протокол № 2 від 24.02.2005 р.).
Зв’язок праці з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах теми, що розробляється у відділі загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інституту мовознавства ім.О.О.ПотебніНАН України Лексика східнослов’янських мов у синхронному й діахронічному висвітленні” (НДР№0103U003645).
Мета дослідження на матеріалі українських засобів масової інформації дослідити й описати мовні процеси в розвитку суспільно-політичної лексики української мови як однієї із лексико-семантичних підсистем, у якій особливо яскраво виявилася мовна динаміка кінця ХХ початку ХХІ ст. Зокрема процеси: активації, актуалізації, пасивізації, неологізації, запозичення, взаємодії політичної лексики з просторіччям і соціальними діалектами, процеси формування нових значень, термінологізації й детермінологізації, ідеологізації й ідеологізації, метафоризації тощо.
Досягнення поставленої мети передбачає р

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Сучасна мова періодичної преси та інтернет-видань суспільно-політичного спрямування значно відрізняється від мови газет радянських років. Насамперед у лексико-семантичному аспекті, оскільки вже з кінця 80-х років минулого століття цей стиль починає активно змінюватися. Це пов’язане, в першу чергу, з екстралінгвальними чинниками, оскільки мова миттєво реагує на зміни в суспільстві. Саме мова газет найчутливіша до суспільно-політичних процесів у соціумі та найоперативніше відображає будь-які зміни в узусі, оскільки відображає світогляд нації, потреби якої обслуговує.
2. СПЛ відрізняється від інших лексичних підсистем нечіткістю меж, та є загальновідомою серед населення. Тому при визначенні критеріїв її виділення, складу і меж виникають значні труднощі. СПЛ є відкритою системою, оскільки вона постійно поповнюється одиницями з інших лексичних розрядів. У її макроструктурі реалізується одна з основних антиномій, що діють у лексико-семантичній системі:поєднання в межах одного контексту спеціальних термінів і загальновживаних слів, суто книжної лексики й просторіччя, емоційно-експресивної й нейтральної лексики. Це зумовлює створення нових переносних значень як у термінів, так і в нейтральних книжних слів.
3. Суспільно-політична термінологія входить до складу СПЛ і становить ядро цієї лексико-семантичної групи. Це зумовлено особливістю політичної термінології, яка переважно зрозуміла для більшості носіїв мови, що суперечить властивості термінології (загальновідомий термін переходить до активного словника мовців). Периферію СПЛ складають номінативні одиниці, які не мали суспільно-політичної семантики, але тяжіють до вживання в політичному дискурсі. Унаслідок уживання в спеціальному тексті та внаслідок взаємодії з ядерними політичними номінатемами такі лексеми набувають політичного компонента в структурі лексичного значення. За такої умови загальномовні слова стають суспільно-політичними лексемами, оскільки починають використовуватися для позначення політичних реалій. СПЛ органічно входить у загальнонародну мову завдяки активній участі українського народу в політичному та громадському житті країни, зберігаючи при цьому свої специфічні ознаки, такі як ідеологізованість, соціальну оцінність тощо.
4. Опрацювання політичних лексем, що послужили джерельною базою, дозволяє провести паралелі між активними мовними процесами на різних часових зрізах і показати динаміку СПЛ у лексичній системі новітнього періоду. Так, на початку аналізованого періоду найбільш активними були процеси актуалізації, неологізації, запозичення іншомовної лексики. У другій половині досліджуваного періоду в СПЛ найактивніше діють процеси жаргонізації, процес формування нових значень та метафоризації. Таким чином, суспільно-політична лексика є такою, яка постійно зазнає змін під впливом екстралінгвальних і внутрішньомовних чинників.
5. Мовні зміни в суспільно-політичній лексиці характеризуються інтенсивністю. Соціальні чинники є саме тією силою, що спричиняє значний рух лексичних одиниць в середині групи суспільно-політичної лексики. Під їх дією досліджувана група лексики весь час перебуває в русі: одні слова й словосполучення приходять з новими явищами, інші відходять до пасиву. Характерним для досліджуваної лексики є й те, що структура значення окремих слів також не лишається незмінною, а поповнюється або втрачає певні семантичні компоненти.
6. Аналіз значної кількості фактичного мовного матеріалу свідчить про те, що нерідкими є випадки поєднання кількох процесів у межах однієї лексичної одиниці. Так, поява в українській реальності нового явища призводить до появи його назви, яка часто є запозиченням. Запозичена лексема спиймається мовцями згідно з ментальною свідомістю народу. Таким чином одна мовна одиниця може підпадати під дію кількох процесів.
7. Серед провідних тенденцій розвитку суспільно-політичної лексики найпомітніші тенденції до глобалізації, що сприяє входженню до політичного словника іншомовних слів (переважно з англійської мови), відхід від калькування та посередництва російської мови у процесах запозичення, неологізації, актуалізації, термінологізації, тенденції до очищення мови від застарілої та неактуальної політичної лексики тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б. М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна. К.: Рідна мова, 1999. 450 с.
2. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство. 2001. № 3. С. 48 54.
3. Аксьонова О. Г. Семантичні зміни в групі суспільно-політичної лексики української літературної мови другої половини ХІХ першої половини ХХ ст. Дис. ... канд. філол. наук / К., 1968. 368 с.
4. Андрейченко О. І. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця ХХ початку ХХІ ст. ). Дис. канд. Філол. наук: 10. 02. 01. К., 2006. 205 с.
5. Апресян Ю. Д. Термины и нетермины с семиотической точки зрения// Тезисы докладов на совещании, посвященном проблеме определений терминов в словарях. Л.: Сов. энциклопедия, 1974. С. 25 27.
6. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 28.
7. Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство. 2001. №3. С. 40 47.
8. Баранов А. Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание). М.: Знание, 1990. 64 с.
9. Бацевич Ф. С., Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии. Львів: Світ, 1997. 391 с.
10. Белодед Ю.И. Структурно-семантические и стилистические особенности общественно-политичесой лексики и терминологии в языке англоязычных художественных произведений (послевоенный период): Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10. 02. 04. К., 1977. 25 с.
11. Береговская Э. М. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. 1996. № 3. С. 32 41.
12. Березовенко А. В. Лексичні інновації (на матеріалі болгарської мови 80-х років). К.: Київський університет, 1998. 189 с.
13. Березовенко А. Мовні зміни в незалежній Україні // Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнар. конгр. україністів. Х.: Око, 1996. С.99103.
14. Березовенко А. Посттоталітарна динаміка і перспективи української мови // Про український правопис і проблеми мови. Нью-Йорк. Л.: Наук. т-во ім. Шевченка, 1997. С. 115 119.
15. Бесага Р. В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові: Дис канд. філол. наук: 10. 02. 01. Ужгород, 1996. 241 с.
16. Бесага Р. В. Просторіччя як нестандартизовані елементи в українській літературній мові // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Тернопіль: Збруч, 1999. С. 164 169.
17. Білодід І. К. Мова і ідеологічна боротьба. К.: Наук. думка, 1974. 84 с.
18. Білодід І. К. Питання розвитку мови української радянської художньої прози (переважно післявоєнного періоду, 1945 1950 рр. ). К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1955. 328 с.
19. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избраные труды по общему языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 1. 384 с.
20. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2001. 123 с.
21. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика: Учебное пособие. Рязань: Рязан. пед. ин-т, 1982. 86 с.
22. Бондар М. В. Активні лексико-семантичні процеси в мові художньої прози кінця ХХ початку ХХІ століть: Дисканд. філол. наук: 10. 02. 01 / Київський нац. ун-тет імене Тараса Шевченка; Ін-т філології. К., 2004. 181 с.
23. Бондар О. Екологія українського слова: аспекти і проблеми // Мовознавство: Доповіді та повідомлення на IV Міжнародному конгресі україністів. К.: Пульсари, 2002. С. 158 163.
24. Бондарко А. В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб.: Изд-во СпбУ, 1996. 219 с.
25. Брицин В. М. Модальна і семантична структура політичних промов у мові тоталітарного суспільства // Мова тоталітарного суспільства. К.: Ін-т мовознавства імені О. О. Потебні, 1995. С. 61 68.
26. Будагов Р. А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 429с.
27. Будагов Р.А. Развитие французской политической терминологии в ХVІІІ веке. Л.: Изд. Ленинградского гос. ун-та, 1940. 122 с.
28. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 264 с.
29. Булаховський Л. А. Вибрані праці: В 5 т. Загальне мовознав­ство. К., 1975. Т. 1. 352 с.
30. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К., Наукова думка, 1983. 248 с.
31. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1972. Вып. 6. С. 25 60.
32. Валгина Н. С. Активные процессы в современном русском языке. М.: Логос, 2001. 304 с.
33. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю. М.: Государственное социально-экономическое изд-во, 1937. 410 с.
34. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
35. Вінарєва О. В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет). Дис. ... канд. філол. наук: 10. 02. 04. К., 2005. 327 с.
36. Віняр Г.М. Словотворчі тенденції в сучасній українській мові (на матеріалі усного й писемного мовлення 80-х поч. 90-х років ХХ ст. ): Автореф. дис канд. філол. наук: 10. 02. 01. Д., 1992. 24 с.
37. Віняр Г. М., Шпачук Л. Р. Словник новотворів української мови (кінець 80-х початок 90-х років ХХ століття). Кривий Ріг, 2000. 117 с.
38. Віняр Г. М., Шпачук Л. Р. Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. Кривий Ріг, 2002. Вип. 2. 180 с.
39. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка / Отв. ред. Дешериев Ю. Д., Крысин Л. П. М.: Наука, 1988. 200 с.
40. Волох О.Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища школа, 1976. 376 с.
41. Воробйова Т.С. Кодифікація конотації ад’єктивно-субстантивних фразеологічних одиниць в сучасній німецькій лексикографії // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов: Зб. наук. праць. К.: КДПІІМ, 1991. С. 142 146.
42. Воробьева О.И. Политическая лексика. Ее функции в современной устной и письменной речи. Архангельск: Приморский государственный университет им. В. М. Ломоносова, 2000. 119 с.
43. Ворожбитова А.А. Официальный советский язык” периода Великой Отечественной войны: лингвориторическая интерпретация // Теоретическая и прикладная лингвистика. Язык и социальная среда. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. Вып. 2. С. 21 42.
44. Газда Й. Лексика современной русской публицистики и общие тенденции развития языка // Sbornik praci filozoficke fakulty Brnenske univerzity. Rocnic XLVI Rada jazykovedna (a) c 45 Masarykowa univerzita v Brne, 1997. S. 157 164.
45. Гак В. Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С. 5 15.
46. Галенко И.Г., Бацевич Ф.С. Основные лексико-семантические процессы в области общественно-политической терминологии // Соотношение интернационального и национального в общественно-политической терминологии восточнославянских языков. Львов: Изд-во при Львов. гос. ун-те издательского объединения Вища школа”, 1984. С. 107 145.
47. Ганич Д. І. Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. 360 с.
48. Гладкий М. Лексика наших газет // Червона преса. 1927. № 6. С. 20 24; № 7. С. 72 74.
49. Городенська К. Г. Мова як один із факторів формування матеріалістичного світогляду // Мова і культура. К.: Наук. думка, 1986. С. 51 65.
50. Гриценко О. М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурний аспект). Дис. доктора політ.наук: 23.00.03. Київ, 2003. 425 с.
51. Грищенко А. П. Лексикологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. К.: Вища школа, 1997. С. 98 225.
52. Гулыга Е. В., Розен Е. В. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого языка: Учебное пособие для студентов фак. и ин-тов иностр. яз. Л.: Просвещение, 1977. 160 с.
53. Гуровська Л.М. Нові слова та значення. К.: Довіра, 2008. 272 с.
54. Даниленко Л. І. Лексико-семантичні інновації в сучасній чеській мові // Мовознавство. 2001. № 3. С. 104 112.
55. Дацишин Х. Метафора в сучасному українському дискурсі. Львів: Паіс, 2004. 260 с.
56. Денисенко С. Н. Визначення функції як базового лінгвістичного поняття у сучасних мовознавчих дослідженнях // Семантика мови і тексту: Зб. статей VI Міжнар. наук. конф. Івано-Франковськ: Плай. 2000. С. 154 158.
57. Денисенко С. Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця XX початку XXI ст. // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Вісник ХНУ. 2000. № 471. С. 68 76.
58. Дешериев Ю. Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском обществе. М.: Наука, 1966. 402 с.
59. Дешериев Ю. Д. Социальная лингвистика: К основам общей теории. М.: Наука, 1977. 328 с.
60. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення // Наукові записки НаУКМА. Т. 20. Філологічні науки. К., 2002. С. 14 18.
61. Дудик М. П. Про активацію, деактивацію і реактивацію у мовленнєвій семантиці // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. К.: Знання, 2002. С. 181 186.
62. Дуличенко А.Д. Русский язык конца ХХ столетия. Мюнхен: Отто Загнер, 1994. 346 с.
63. Ермоленко С.С. Язык тоталитаризма и тоталитаризм языка // Мова тоталітарного суспільства. К.: Ін-т мовознавства імені О. О. Потебні, 1995. С. 7 15.
64. Єрмоленко С. Мова і стиль художньої прози 60 80-х років // Najnowsze dzieje języków słowiańskich / Українська мова / Redaktor naukowy Svitlana Jermolenko. Uniwersytet Opolski Instytut Filologii Polskiej Opole, 1999. S. 146 153.
65. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224 с.
66. Єрмоленко С.С., Харитонова Т. А., Ткаченко О. Б., Яворська Г. М. Мова в культурі народу // Мовознавство. 1998. № 4 5. С. 3 17.
67. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення лексичних одиниць // Мовознавство. 1999. № 6. С. 32 46.
68. Жайворонок В. В. Мова і духовний розвиток народу // Мовознавство. 1991. № 3. С. 22 30.
69. Жайворонок В. В. Російсько-український словник. К.: Абрис, 2003. 1402 с.
70. Жайворонок В. В. Сучасний суспільно-політичний словник: процес оновлення// Історія, стан і перспективи розбудови української термінології. К.: НМК ВО, 1992. С. 29 35.
71. Жайворонок В. В. Термінологія в загальномовному словнику // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К.: Ін-т української мови НАН України, 1998. С. 210 212.
72. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси. К.: Наукова думка, 1970. 304с.
73. Журавлёв В. К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 327 с.
74. Задорожний Б. М. Проблеми загального і германського мовознавства: Збірка праць. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. 250 с.
75. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті 90-ті роки ХХ ст.: Дис д-ра філол. наук: 10. 02. 04. Запоріжжя, 1999. 403 с.
76. Зацний Ю. А., Пахомова Т. О. Мова і суспільство: Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2001. 243 с.
77. Земская Е. А. Введение // Русский язык в конце ХХ столетия (1985995). М.: Языки русской культуры, 1996. С. 9 31.
78. Земская Е. А. Язык как деятельность: Морфема. Слово. Речь. М., 2004. 686 с.
79. Земская Е. Активные процессы в русском языке последнего десятилетия 20-го века // Die sprachliche Situation in der Slavia Zehn Jähre nach der Wende: Beitrage zum Internationalen Symposion des Slavischen Instituts der Universität Heidelberg vom 29. September bis 2. October, 1999 / Baldur Panzer (Hrsg). Frankfurt am Main; Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford;Wien: Lang, 2000. S. 31 48.
80. Ивлева Г. Г. Тенденции развития слова и словарного состава (на материале немецкого языка). М.: Наука, 1986. 136 с.
81. Їжакевич Г. П. Основні тенденції розвитку та взаємодії лексичних систем сучасних східнослов’янських мов // Мовознавство. 1982. № 6. С. 20 27.
82. Какорина Е. В. Трансформации лексической семантики и сочетаемости (на материале языка газет) // Русский язык конца ХХ столетия (1985 1995) / Под ред. Е. А. Земской. М.: Языки русской культуры, 1996. С.67 89.
83. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови. Л.: ПАІС, 2007. 400 с.
84. Капуш А. В. Вплив нового історичного контексту на розвиток сучасної німецької лексики суспільно-політичного змісту // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 229 238.
85. Капуш А. В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на материалі періодичних видань кінця 80-х 90-х років): Автор. дис канд. филол. наук: 10. 02. 04 / КДЛУ. К., 2000. 20 с.
86. Капуш А. В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань кінця 80-х 90-х років): Дис. ... канд. філол. наук:10. 02. 04 / Київ, 2000. 194 с.
87. Карасик В. И. Лингвокультурные концепты: типы единиц и приемы изучения // Современные парадигмы лингвистики. Волгоград: Перемена, 2005. С. 151 152.
88. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 203 с.
89. Караулов Ю. Н. О состоянии современного русского языка // Русская речь. 2001. № 3. С. 25 27.
90. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. К. ; Одеса: Либідь, 1991. 280 с.
91. Карпіловська Є.А. Динаміка сучасноїх української мови в словниках нового покоління (проект серії словників нової української лексики) // Українська мова. 2004. №3. С.329.
92. Карпіловська Є.А. Тенденції засвоєння англіцизмів у сучасній українській мові // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2007. Т. 10. № 2. С. 78 84.
93. Кацнельсон С. Д. Содержание слова, значение и обозначение. М., 1965. 112 с.
94. Кислюк Л.П. Досвід українського словникарства при укладанні словників нової лексики // Людина. Комп’ютер. Комунікація. Збірник наукових праць. Л., 2008. С. 199202.
95. Кислюк Л. П. Нові англійські запозичення і термінологія //Українська термінологія. Львів, 1992. С. 236 239.
96. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Автореф. дис канд. філол. наук: 10. 02. 15 / НАН України; Ін-т української мови. К., 2000. 16 с.
97. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): Дис. ... канд. філол. наук:10. 02. 15 / Київ, 2000. 166 с.
98. Клемперер В. LTI. Язык Третьего рейха: Записная книжка филолога. М.: Прогресс-Традиция, 1998. 381 с.
99. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с.
100. Клименко Н.Ф. Неологізми в різних стилях сучасної української та новогрецької мов // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 8. К., 2002.
101. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика: Учебное пособие. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
102. Коваленко Б. О. Розмовна лексика та фразеологія в мові сучасних газет // Ономастика і апелятиви. Зб-к наук. Праць. Вип. 17. Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. С. 54 69.
103. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики: Дис... канд. філол. наук: 10. 02. 01. Кам’янець-Подільський, 2002. 182 с.
104. Коваль А. П. Культура української мови. К.: Наук. думка, 1964. 192с.
105. Кожин А.Н. Лексико-стилистические процессы в русском языке периода Великой Отечественной войны. М.: Наука, 1985. 328 с.
106. Колесов В.В. Отражение русского менталитета в слове // Человек в зеркале наук: труды методологического семинара «Человек». Под ред. А. О. Бороноева. Л., 1991. С. 106 124.
107. Коломієць В.Г. Розвиток лексики слов’янських мов у післявоєнний період. К.: Наукова думка, 1973. 304с.
108. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 176 с.
109. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Проблема языкового изменения. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 204 с.
110. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности языка современной газетной публицистики. М.: Издание Московского ун-та, 1971. 267 с.
111. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. СПб.: Златоуст, 1999. 320 с.
112. Коць Т.А. Функціональний аспект лексичної норми в засобах масової інформації (на матеріалі газет 90 років ХХ ст. ): Дис. ... канд. філол. наук:10. 02. 01 / НАН України; Ін-т української мови. Київ, 1997.
113. Коць Т. Мовні смаки і сучасні тенденції у загальнолітературній нормі (на матеріалі газет 90-х років) // Культура слова. 1998. Вип. 51. С.44 52.
114. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. 368 с.
115. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. К.: ВЦ Академія”, 2006. 464с.
116. Кочерган М. П. Слово і контекст. Львів: Вища школа. Вид-во при Львів. ун-ті, 1980. 184 с.
117. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995) / Под ред. Е. А. Земской. М.: Языки русской культуры, 1996. С. 142 161.
118. Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке. М.: Наука, 1968. 208 с.
119. Крысин Л. П. Лексическое заимствование и калькирование в русском языке последних десятилетий // Вопросы языкознания. 2002. № 6. С. 27 34.
120. Крысин Л. П. Русский литературный язык на рубеже веков // Русская речь. 2000. № 4. С. 28 40.
121. Крысин Л. П. Социальная маркированность языковых единиц // Вопросы языкознания. 2000. № 4. С. 26 42.
122. Крючкова Т. Б. Некоторые особенности отражения идеологии в лексико-семантической системе языка // Уровни языка и их анализ (на материале языков разных систем). М.: АН СССР, Ин-т языкознания, 1976. С.103 117.
123. Крючкова Т. Б. Особенности функционирования и развития общественно-политической лексики и терминологии. М.: Наука, 1989. 149 с.
124. Кубрякова Е. С. Ономасиология. // Лингвистич. энциклопедич. словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 337.
125. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении. М.: Наука, 1978. 178 с.
126. Кудрявцева Л. А. Моделирование динамики словарного состава (на материале лексических новаций русского языка). К.: Київський ун-т, 2004. 208 с.
127. Левицкий А. Э. Функциональные изменения в системе номинативных единиц современного английского языка: Дис докт. филол. наук: 10.02. 04. К., 1999. 396 с.
128. Левицкий А. Э. Явление функциональной переориентации языковых единиц (на примере новых слов и значений английского языка) // Вісн. Київського лінгвіст. ун-ту. 1999. Т. 2. № 1. С. 48 53.
129. Левицкий В. В. Изучение коннотативного значения слова в межнациональном аспекте // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики: Сб. науч. трудов. Калинин: Калининский гос. ун-т, 1983. С. 73 81.
130. Левицкий В. В. Статистическое изучение лексической семантики. К.: УМК ВО, 1989. 156 с.
131. Левицький А. Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Вісник ХНУ. Харків: Константа. 2000. № 471. С. 137 143.
132. Левицький А. Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10. 02. 04 / КДЛУ. К., 1999. 36 с.
133. Левченко Е. П. Функциональный анализ общественно-политических инноваций современной печати // Мова і сучасність. Львів, 1990. С.101 103.
134. Ленець К. В. Лексичні зміни та їх відображення в мові сучасної преси // Мовознавство. 1988. № 6. С. 41 47.
135