СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА АСИМЕТРІЯ МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

МОРОЗ ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК 811.161.2’36

СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА АСИМЕТРІЯ
МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА

10. 02. 01 українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор О.А. Олексенко

Харків 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ...5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ У СФЕРІ МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА 10
1.1. Історія та сучасний стан теоретичного осмислення явища мовної асиметрії ............10
1.2. Рівень дослідженості виявів семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника крізь призму лінгвістичних парадигм 24
1.3. Поняттєвий і термінологічний апарат дослідження морфологічних категорій іменника в аспекті семантико-граматичної асиметрії .....33
1.4. Морфологічні категорії іменника з погляду семантико-граматичної асиметрії ........37
Висновки до розділу 1 ........50
РОЗДІЛ 2. МОРФОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ: ВИЯВИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ ..53
2.1. Історія становлення поглядів на категорію числа іменників ..53
2.2. Симетрія у співвідношенні числової семантики та форм її
вираження ..........58
2.3. Семантико-граматична асиметрія на рівні конкретних власне-предметних змінюваних іменників.....60
2.4. Характер омонімії на рівні числових форм змінюваних конкретних іменників-плюративів ..72
2.5. Абстрактні іменники: семантико-граматична асиметрія та способи її подолання ..........73
2.6. Семантико-граматична асиметрія у сфері іменників речовинного значення .79
2.7. Розряд збірних іменників у контексті категорії числа як крайній вияв семантико-граматичної асиметрії ...84
2.8. Незмінювані іменники: проблема характеру омонімії числових
форм ...88
Висновки до розділу 2 ............95
РОЗДІЛ 3. МОРФОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ГРАМАТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ІСТОТИ / НЕІСТОТИ В АСПЕКТІ ВИЯВІВ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ ...100
3.1. Погляди дослідників на статус опозиції істота / неістота .100
3.2. Міжрівнева та міжкатегорійна взаємодія при вираженні значень істоти / неістоти 105
3.2.1. Морфологічні та синтаксичні засоби вираження категорійних значень істоти / неістоти ..............105
3.2.2. Роль міжкатегорійної взаємодії на шляху забезпечення значень істоти / неістоти формами вираження 111
3.3. Вияви семантико-граматичної асиметрії за морфологічного вираження значень істоти / неістоти 119
3.3.1. Синонімія форм вираження значень істоти та неістоти як вияв семантико-граматичної асиметрії .....121
3.3.2. Омонімія форм у сфері вираження значень істоти / неістоти.135
3.3.3. Специфіка вираження значень істоти / неістоти на рівні іменників із «невизначеним» онтологічним статусом денотата у її відношенні до семантико-граматичної асиметрії ....141
3.3.4. Функціональна асиметрія при фразеологізованому вжитку форми множини істотових іменників як неістотових .....144
3.3.5. Незмінювані іменники: аналітизм вираження значень істоти / неістоти як вияв семантико-граматичної асиметрії ....145
Висновки до розділу 3 ..147
РОЗДІЛ 4. АСИМЕТРИЧНІ ВИЯВИ СПІВВІДНОШЕННЯ СЕМАНТИКИ І ГРАМАТИКИ В СИСТЕМІ МОРФОЛОГІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ РОДУ ...150
4.1. Погляди дослідників на морфологічну категорію роду 150
4.2. Ґенеза розподілу іменникової лексики за граматичними родами як фактор формування семантико-граматичної асиметрії у сфері
категорії роду ..155
4.3. Формальні засоби вираження значень роду: проблема морфологічного й неморфологічного при вираженні значень роду .157
4.4. Вияви семантико-граматичної асиметрії на рівні категорії роду змінюваних іменників назв істот ...158
4.5. Іменники так званого «спільного роду» крізь призму семантико-граматичної асиметрії 162
4.6. Генетико-синтагматична природа асиметрії іменників
подвійного роду ..164
4.7. Рід незмінюваних іменників в аспекті семантико-граматичної
асиметрії ..165
4.7.1. Рід незмінюваних іменників назв істот .....166
4.7.2. Незмінювані іменники назви неістот у родовому
вираженні ................168
4.7.3. Вияви семантико-граматичної асиметрії роду
в абревіатурах .....171
4.8. Асиметрія родових значень і форм при процесах субстантивації179
4.8.1. Категорія роду на рівні субстантивованих слів прикметникової природи як вияв семантико-граматичної асиметрії ............181
4.8.2. Характер вираження значення роду субстантивованими словами неприкметникової природи ...184
4.9. Морфологічна категорія роду в стосунку до форм множини ...........186
Висновки до розділу 4 ..195
ВИСНОВКИ ..198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 203

ВСТУП

Проблема форми і значення, семантики і граматики, їх першорядності й узаємозв’язку належить до однієї з центральних у мовознавстві, що зумовлено розумінням мови як дихотомічної системи, яка має план змісту і план вираження. Упродовж історії розвитку лінгвістики ця проблема розглядалася в аспекті пріоритетного для певного етапу підходу до вивчення мови: формально орієнтованого, семантикоцентричного, структурно-семантичного, логіко-психологічного, функціонального. Тому на сьогодні існує значний корпус праць, де сконцентрована увага на кореляції граматичної форми і змісту, таких лінгвістів, як В.Г.Адмоні, Н.Д.Арутюнова, Ш.Баллі, О.К.Безпояско, О.В.Бондарко, Т.В.Булигіна, В.В.Виноградов, І.Р.Вихованець, В.Г.Гак, К.Г.Городенська, М.М.Гухман, О.Єсперсен, В.А.Звегінцев, А.П.Загнітко, С.Д.Кацнельсон, С.О.Карцевський, О.А.Колесников, О.К.Кубрякова, Є.Курилович, І.К.Кучеренко, Ю.С.Маслов, І.Г.Матвіяс, І.Г.Милославський, Й.П.Мучник, Н.Г.Озерова, М.С.Поспєлов, О.О.Потебня, В.М.Русанівський, О.І.Смирницький, Л.В.Щерба, В.М.Ярцева та ін.
У межах висвітлення цієї проблематики дослідники постійно акцентували увагу на тому, що в системі граматичних категорій поряд із послідовними, типовими, симетричними виявами існують нетипові, асистемні, асиметричні явища. Їх аналіз на рівні морфології іменника, зокрема у вітчизняному мовознавстві, не характеризувався регулярністю й майже не реалізувався в появі спеціально присвячених цій проблемі досліджень. Лише останнім часом у працях таких лінгвістів, як О.А.Дубова, А.П.Загнітко, А.О.Колесников, О.А.Колесников, В.В.Мерінов, Н.Г.Озерова, В.М.Фурса та ін. питання асиметрії між формою та значенням іменникових морфологічних одиниць, взаємодії лексичного та граматичного на шляху формування й подолання (компенсації) асиметрії були поставлені в ряд основних. Цінність праць згаданих авторів полягає в утвердженні семантико-граматичної асиметрії в морфологічних категоріях іменника як закономірності, без осмислення якої об’єкт не може бути пізнаний в усій його складності й різноманітності. Водночас, орієнтовані на вивчення тих чи інших часткових аспектів лексичної і граматичної специфіки іменника, праці цих дослідників не дають цілісного уявлення про феномен асиметричного на рівні морфологічних категорій іменника.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що явище семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника ще не знайшло комплексного висвітлення методами, інструментарієм і на засадах, які відповідають сучасному етапу розвитку лінгвістичної науки, незважаючи на значні набутки у цьому питанні. Спеціальне дослідження явища асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника є необхідним для всебічного вивчення морфологічної системи іменника української мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертації відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету іменіГ.С.Сковороди «Закономірності розвитку і функціонування української мови». Тема дисертації затверджена науковою координаційною радою «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол № 30, реєстраційний номер 307/72 від 1 лютого 2006 року).
Об’єктом дослідження є явище семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника та засоби й способи його подолання.
Предметом дисертаційної студії є морфологічні категорії іменника в їх асиметричному формально-змістовому вираженні.
Мета дослідження полягає у комплексному встановленні виявів семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника, визначенні їх характеру, причин виникнення та засобів і способів компенсації з урахуванням сучасних тенденцій розвитку морфологічної системи української мови.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1) схарактеризувати історію становлення поглядів лінгвістів на асиметрію як закономірну ознаку природних мов та рівень дослідженості семантико-граматичної асиметрії морфологічних категорій іменника;
2) окреслити сутність поняття асиметрії в лінгвістиці та теоретичні підходи до вивчення проблеми семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника;
3) обґрунтувати вибір морфологічних категорій іменника, узятих до розгляду в означеному аспекті, та визначити термінологічний і понятійний апарат дослідження;
4) проаналізувати випадки семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника, з’ясувавши причини їх виникнення;
5) визначити способи і характер подолання іменникової семантико-граматичної асиметрії;
6) схарактеризувати тенденції розвитку співвідношення семантики та граматики у сфері морфологічних категорій іменника на сучасному етапі існування української мови.
Матеріалом дослідження послужила картотека, що налічує понад 1500 морфологічних одиниць із ознаками порушення симетричного співвідношення семантики та граматики, укладена шляхом суцільної вибірки зі Словника української мови в 11-ти томах, словника «Лексико-словотвірні інновації» А.Нелюби, С.Нелюби. Ілюстративний матеріал дібрано з художніх і літературно-критичних текстів українських письменників ХІХ ХХ століть, текстів наукового і публіцистичного стилів періодичних видань, матеріалів спостережень над усним мовленням.
Методологічну основу дисертації становить розуміння мови як дихотомічного явища знакової системи, що має план вираження й план змісту, та як суспільного феномена, тобто як мови й мовлення; міждисциплінарний підхід до вивчення питань морфології; функціональний підхід, який забезпечує осмислення мовних явищ крізь призму присутності в мові людського фактора.
Методи дослідження визначені його метою й завданнями. Метод зіставлення застосовано під час дослідження поглядів лінгвістів на ті чи інші мовні явища і факти. Структурний метод використано при вивченні структури морфологічних категорій та структури іменникових морфологічних одиниць. Для з’ясування семантичної специфіки іменників на рівні репрезентації ними граматичних значень залучено метод компонентного аналізу. Метод дистрибутивного аналізу забезпечив з’ясування особливостей функціонування іменників і змін у їх семантичній структурі, зумовлених впливом контексту. Описовий метод використовується для репрезентації симетричних явищ і фактів, що мають місце в системі морфологічних категорій іменника. Методи аналізу й синтезу є основними в дослідженні виявів семантико-граматичної асиметрії. У роботі також використано метод історичної реконструкції для доведення морфологічного статусу категорії істоти / неістоти, при з’ясуванні підстав родової диференціації іменникової лексики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в україністиці на широкому фактичному мовному матеріалі здійснено комплексний аналіз явищ семантико-граматичної асиметрії в системі морфологічних категорій іменника сучасної української мови. Виявлено чинники формування невідповідності форми та значення в межах тих чи інших граматичних категорій з урахуванням тісної взаємодії лексики і граматики, взаємовпливу морфологічних категорій. Визначено способи й засоби компенсації асиметричних виявів. Уточнено статус деяких фактів і явищ, які до цього часу знаходили суперечливу наукову інтерпретацію, що в подальшому уможливить корекцію положень, характерних для сучасних морфологічних описів.
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні поглядів попередників на проблему асиметричного в мові й, зокрема, на рівні її морфологічної системи; розробці теоретичних засад і процедури дослідження семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника, що може слугувати підґрунтям для поглибленого вивчення асиметричних виявів на рівні категорій інших класів слів української мови; доведенні необхідності враховувати поняття семантико-граматичної асиметрії при побудові теорії морфологічних категорій задля несуперечливості її положень.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його результати можуть бути використані під час читання лекцій, укладання підручників і посібників, методичних розробок із морфології сучасної української мови для вищої та середньої школи, а також при написанні робіт із теорії граматики. Матеріали можуть стати в нагоді при підготовці спецкурсів та спецсемінарів із морфології та стилістики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були обговорені на семінарах аспірантів і на засіданнях кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та репрезентовані в доповідях на Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми функціональної лінгвістики» (Харків, 2005), ХІІ Міжнародній конференції з актуальних проблем семантичних досліджень «Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов» (Харків, 2007), V Міжнародному форумі «Дні слов’янської писемності та культури» (Луганськ, 2007), Всеукраїнській науковій конференції «Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві» (Харків, 2006).
За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 статей, 5 із них у фахових наукових виданнях. Усі публікації одноосібні.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку літератури. Загальний обсяг роботи становить 223 сторінки, із них 198 сторінок основного тексту. Реєстр літератури містить 234 позиції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. З часу входження в лінгвістичний обіг понять «асиметричність», «асиметрія», появу яких пов’язують із ім’ям С.О.Карцевського, їх смисловий діапазон значно розширився: ними часто означувалися різноманітні, часто протилежні явища у сфері мови та мовлення. Теоретичну чіткість поняттю асиметрії забезпечили праці Ш.Баллі та В.Г.Гака, де викладена класифікація асиметричних виявів у мові. Одним із-поміж основних типів асиметрії була визнана асиметрія між означуваним і означальним, яка реалізується на рівні мовного знака у вигляді таких явищ, як полісемія, омонімія, синонімія, існуванні «пустих» і синкретичних форм, аналітизмі тощо. Ці явища різною мірою характерні для всіх рівнів мовної організації, у тому числі й для морфологічного. Їх існування є прямим наслідком невідповідності мовної системи як знакової системі, якою є навколишній світ, та системі, яка існує в мисленні людини про цей світ. Відтак дослідження асиметричного це своєрідне вивчення людини через межі її пізнання та мовне відображення різноманіття світу.
2. Семантико-граматична асиметрія є різновидом асиметрії між означуваним та означальним на рівні граматики й, зокрема, на рівні морфологічних одиниць, які структурують морфологічну категорію. Сутність семантико-граматичної асиметрії полягає в порушенні симетричного співвідношення семантики, яка структурує граматичну категорію, з формами її вираження. Отже, вивчення асиметрії на рівні граматичних категорій може відбуватися лише за умови чіткого розуміння того, що становить собою в межах певної морфологічної категорії симетрія між значенням та формою.
3. Окремі вияви семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника в українській мові неодноразово ставали об’єктом вивчення вітчизняних лінгвістів. Однак через несистемність дослідження, неоднорідність уживаної термінології дані з цього питання не повною мірою виконують свою важливу функцію репрезентують феномен асиметричного в системі морфологічних категорій іменника як обов’язковий складник поряд із симетрією, оскільки лише в їх поєднанні постає цілісна картина певної категорії як складного механізму відображення в мові осмисленого людиною світу.
4. Найпоказовішими для з’ясування виявів і характеру семантико-граматичної асиметрії є лише три морфологічні категорії іменника числа, істоти / неістоти та роду. Установлення асиметричного співвідношення семантики та граматики на рівні категорії відмінка в її морфологічному вияві є фактично не розв’язним завданням через багатозначність і багатофункціональність кожної з відмінкових грамем, синтаксичну зумовленість значень відмінкових морфологічних форм.
5. Морфологічна категорія числа є основною в ієрархії морфологічних категорій іменника, оскільки саме вона забезпечує ґрунт для послідовної реалізації морфологічної категорії істоти / неістоти, яка у свою чергу слугує опорою для існування категорії роду як семантично мотивованої / немотивованої.
6. Симетричним у межах морфологічної категорії числа є співвідношення значень однини і множини, семантично навантажених протиставленням одного й більше, ніж одного предмета дійсності, що забезпечено власними засобами вираження в межах словоформи. Ця вимога найбільш послідовно реалізується змінюваними іменниками розряду конкретних. Частиною іменників вона не може бути виконана, результатом чого стає семантико-граматична асиметрія. До чинників, що формують асиметричне співвідношення, можна віднести семантичні та формальні ознаки іменників, а також їх функціонування. Асиметричне співвідношення семантики та граматики в межах морфологічної категорії числа репрезентоване омонімією, полісемією, «пустими» та аналітичними формами. Подолання асиметрії відбувається шляхом лексичного розвитку іменників деяких розрядів, активізацією аналітичних засобів вираження відповідної семантики, які виступають синонімічними засобами вираження категорійної семантики. Процеси подолання асиметрії проходять із паралельними процесами, що формують нові випадки асиметрії. Ці, здавалося б, взаємопротилежні процеси забезпечують, з одного боку, стійкість категорії числа, а з другого розхитують її, роблячи потужним джерелом формування різноманітних актуальних для мовців комунікативно-прагматичних смислів.
7. Семантико-граматична асиметрія на рівні морфологічної категорії істоти / неістоти репрезентована синонімічними та омонімічними формами у сфері змінюваних та аналітичними у сфері незмінюваних іменників. Випадки порушення симетричного співвідношення значень істоти та неістоти з морфологічними формами їх вираження не можуть слугувати достатньою підставою для заперечення морфологічного статусу категорії істоти / неістоти. Їх існування зумовлене тісною взаємодією досліджуваної категорії з категоріями відмінка, числа та роду та змінами в лексико-семантичній структурі іменників.
8. Симетрія в граматичній системі категорії роду полягає в існуванні трьох грамем чоловічого, жіночого і середнього роду, які охоплюють усі іменники української мови. Граматичне значення родів пов’язане з номінативним значенням статі, яке охоплює назви істот. Воно формувалося водночас із категорією роду і на сучасному рівні граматично репрезентується родовими формами чоловічого і жіночого роду. Більшості іменників притаманна симетрія у вираженні граматичного значення роду, що знаходить вияв у його формальній мотивації. Системна асиметрія у вираженні значень категорії роду полягає в існуванні іменників, рід яких визначається їх семантикою (номінативним значенням статі і недорослості), та іменників, де рід має формально-граматичне вираження («пусті» форми). Виявами семантико-граматичної асиметрії на рівні категорії роду є вживання іменників чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі, омонімія форм іменників так званого спільного роду, невідповідність форми іменників подвійного роду на -ище, -исько їх граматичному значенню, незабезпеченість незмінюваних форм засобами вираження роду, порушення співвіднесеності значення роду за формальною ознакою зі значенням роду за опорним словом, характерне для ініціальних абревіатур. Подолання асиметрії на рівні категорії роду відбувається шляхом залучення додаткових засобів лексичного, словотвірного та синтаксичного рівнів.
9. Існування семантико-граматичної асиметрії в системі досліджених морфологічних категорій іменника цілком закономірне явище, зумовлене неоднаковістю мисленнєвої та мовної категоризації людиною навколишньої дійсності. Симетрія між семантичним змістом і його граматичною репрезентацією на рівні форм слова, яка структурує морфологічні категорії й підтримує їх стійкість, у разі свого порушення може бути відновлена за допомогою інших способів і засобів. Характерна для морфологічних категорій тенденція до встановлення абсолютної симетрії не досяжна, чому сприяють як лінгвальні, так і екстралінгвальні чинники.
10. Деякі процеси, що відбуваються на рівні морфологічних категорій іменника у зв’язку з намаганням системи досягти симетрії між семантикою та граматикою, носять спорадичний характер, інші ж можуть бути схарактеризовані як визначальні тенденції. До останніх передусім належить тенденція до аналітичного, розчленованого подання семантико-граматичної категорійної інформації в разі неможливості її репрезентації на рівні словоформи. Другою за значущістю може бути визнана тенденція до реалізації ознаки статі в грамемі роду іменника, а також тенденція до родового маркування іменників-абревіатур відповідно до їх формально-звукових характеристик. Виявлений спосіб родового маркування абревіатур розвивається поряд із традиційним маркуванням за значенням роду опорного слова. Кожен зі способів займає свою лакуну в мовному узусі: за формально-звуковими характеристиками в усному та художньому мовленні, традиційний спосіб переважає в науковому та діловому мовленні.
Поряд із активізацією тенденції до аналітичного розгортання граматичної семантики зберігає свою чинність синтетичний спосіб її подання. В окремих випадках можна навіть говорити про посилення синтетичності української мови, зокрема це спостерігається на прикладі незмінюваних іменників, форма яких переосмислюється мовцями як така, що є членованою на основу й формальний показник граматичного значення. Для нього в роботі запропоновано термін імпофлекс.
11. Отримані в ході дослідження семантико-граматичної асиметрії морфологічних категорій іменника результати засвідчують, що невідповідність семантики граматиці явище різнопланове й надзвичайно поширене. Його цілісне вивчення на рівні іменника, здійснене в межах цієї роботи, поглиблює теоретичні уявлення про частиномовну специфіку іменника, сприяє уніфікації поглядів на явища, що в традиції розглядалися розрізнено. Проведене дослідження може стати лінгвістам у нагоді на шляху виявлення асиметричного у сфері категорій інших частин мови. Робота в цьому напрямку сприятиме більш глибокому осягненню природи мови, її взаємозв’язку з мисленням і навколишнім світом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамов Г.Г. Учебный ресурс по дисциплине специализации «Использование идеи асимметрии в лингвистике» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://iteach.rspu.edu.ru/1_2005/web_Avramov/lections.htm.
2. Адмони В.Г. Статус обобщенного грамматического значения в системе языка // Вопросы языкознания. 1975. № 1. С. 39 55.
3. Адмони В.Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. Л.: Наука, 1979. С. 6 36.
4. Актуальные проблемы русской морфологии. М.: Изд-во МГУ, 1988. 155 с. Библиогр. работ зарубеж. лингвистов по рус. морфологии: с.55155.
5. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: ЛГУ, 1963. 215с. Библиогр.: с. 197 199.
7. Аналитические конструкции в языках различных типов / АН СССР. Ин-т языкознания. М.; Л.: Наука, 1965. 343 с.
8. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с. Библиогр.: с. 346 364.
9. Арутюнова Н.Д. О критерии выделения аналитических форм // Аналитические конструкции в языках различных типов / АН СССР. Ин-т языкознания. М.; Л.: Наука, 1965. С. 89 94.
10. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с. Библиогр.: с. 379 381.
11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. І XV, 896 с. Библиогр. работ Н.Д.Арутюновой: с.874 882.
12. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. энциклопедия, 1966. 607 с. Библиогр.: с. 20; с. 606.
13. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Пер. с третьего французского издания Е.В. и Т.В. Вентцель; Редакция, вступ. статья и примечания Р.А.Будагова. М.: Иностр. лит-ра, 1955. 416 с. Библиогр.: с.400 404.
14. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз). К.: Наук. думка, 1991. 169 с. Бібліогр.: с. 164 170.
15. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. К.: Либідь, 1993. 336 с.
16. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Под ред., с вступ. статьей и комментарием Ю.С.Степанова. М.: Прогресс, 1974. 447 с. Библиогр. работ Э.Бенвениста: с. 399 407.
17. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.». М.: Просвещение, 1979. 416 с. Библиогр.: с. 400 408.
18. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607с. Библиогр.: с.594 606.
19. Бодуэн де Куртенэ И.А. Количественность в языковом мышлении // Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т.1. С. 311 325.
20. Болотов В.И. Множественное число имени собственного и апеллятива // Имя нарицательное и собственное / Отв. ред. доктор филол. наук А.В.Суперанская / АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1978. С. 93 107.
21. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 115 с.
22. Бондарко А.В. О структуре грамматических категорий // Вопросы языкознания. 1981. № 6. С. 17 28.
23. Бондарко А.В. Об уровнях описания грамматических значений // Теория языка, методы его исследования и преподавания. К 100-летию со дня рождения Л.В.Щербы. Л.: Наука, 1981. С. 40 44.
24. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. 2-е изд. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 208 с.
25. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий / Отв. ред. С.Д.Кацнельсон. Л.: Наука, 1976. 255 с.
26. Брагина А.А. Наблюдение над категорией рода в русском языке // Вопросы языкознания. 1981. - № 5. С. 68 78.
27. Брагина А.А. Синонимы или quasi-синонимы? (Семантика отражения) // Вопросы языкознания. 1976. № 1. С. 62 73.
28. Брусенская Л.А. Существительные pluralia tantum в структуре категории числа современного русского языка // Русский язык в национальной школе. 1990. № 3. С. 3 8.
29. Будагов Р.А.Несколько замечаний о проблеме формы и значения в науке о языке // Восточнославянское и общее языкознание / АН СССР. Ин-т русского языка. М.: Наука, 1978. С.231 237.
30. Булатова Л.К. Еще о грамматическом статусе категории числа в русском языке // Проблемы структурной лингвистики, 1981. М.: Наука, 1983. С. 120 130.
31. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка. Т.1. К.: Гос. уч. пед. изд., 1952. 446 с.
32. Булыгина Т.В. Грамматические оппозиции // Исследования по общей теории грамматики / АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1968. С.175 232.
33. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. 576 с. Библиогр.: с. 541 558.
34. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. М.: АН СССР, 1959. 623 с. Библиогр.: с. 548 551.
35. Васченко В. Грамматическая категория общего рода в русском языке // Вопросы языкознания. 1984. № 5. С. 60 68.
36. Ващенко О.І. Валентна і невалентна сполучуваність відприкметникових іменників у сучасній українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. Х., 2005. 20 с.
37. Вежбицкая А. Дело о поверхностном падеже // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. Вып. 15. С. 303 341.
38. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред.: М.А.Кронгауз, вступ. ст. Е.В. Падучевой. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
39. Виноградов В.В. Исследования по русской грамматике. М.: Наука, 1975. 560 с. Библиогр. грамматических трудов В.В.Виноградова: с. 547 550.
40. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.-Л.: Учпедгиз, 1947. 785 с.
41. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови: Монографія / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1987. 232 с. Бібліогр.: с. 221 229.
42. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с. Бібліогр.: с. 391 398.
43. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті: Монографія / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К.: Наук. думка, 1988. 256 с. Бібліогр.: с. 247 254.
44. Вопросы формально-содержательной асимметрии единиц различных языковых уровней: Межвуз. темат. сб. / Барнаульский гос. пед. ин-т. Барнаул, 1982. 165 с.
45. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка=Морфология: Для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высшая шк., 1979. 304 с. Библиогр.: с. 297.
46. Галкина-Федорук Е.М. О форме и содержании в языке // Мышление и язык / Под ред. Д.П.Горского / АН СРСР. Ин-т философии. М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1957. С. 352 407.
47. Горбачевич К.С. Вариантность слова как лексико-грамматический феномен. (На материале современного русского языка) // Вопросы языкознания. 1975. № 1. С. 55 65.
48. Горбачевич К.С. Варианты слова на разных языковых уровнях // Восточнославянское и общее языкознание / АН СССР. Ин-т русского языка. М.: Наука, 1978. С.245 250.
49. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: ВЦ «Академія», 2004. 336 с. (Альма-матер). Бібліогр.: с. 334 335.
50. Грамматика современного русского литературного языка / Под ред. Н.Ю.Шведовой / АН СССР. Ин-т русского языка. М.: Наука, 1970. 767 с.
51. Ґрещук В.В. Типологія відприкметникового словотвору в сучасній українській мові: Автореф. дис. доктора філол. наук / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 1993. 36 с.
52. Гринчишин Д.Г. Явище субстантивації в українській мові (субстантивація прикметників). К.: Наук. думка, 1965. 112 с.
53. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. К.: Наук. думка, 1978. 207 с. Бібліогр.: с. 184­ 192.
54. Гумбольдт В. фон. О двойственном числе // Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Пер. с нем. яз.; Составл., общ. ред. и вступ. статьи А.В.Гулыги и Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 1985. С. 382 403.
55. Гухман М.М. Грамматическая категория и структура парадигм // Исследования по общей теории грамматики / АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1968. С. 117 175.
56. Дегтярев В.И. Категория числа в славянских языках. Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1982. 320 с. Библиогр.: с. 308­ 318.
57. Денисенко З.М. Семантичне узгодження між компонентами словосполучення в українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук / Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова. К., 2005. 20 с.
58. Джура А.С. Синтаксична транспозиція відмінкових форм (на матеріалі іменникових форм родового відмінка): Автореф. дис. канд. філол. наук / НАН України. Ін-т української мови. К., 2000. 19 с.
59. Докулил М. К вопросу о морфологической категории // Вопросы языкознания. 1967. № 6. С. 3 16.
60. Дубова О.А. Синтетизм та аналітизм у морфологічних системах української та російської мов (типологічний аспект): Автореф. дис. доктора філол. наук / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 2004. 32 с.
61. Ельмслев Л.О. О категории личности-неличности и одушевленности-неодшевленности // Принципы типологического анализа языков различного строя. М.: Наука, 1972. С. 114 152.
62. Еселевич И.Э. Из истории категории собирательности в русском языке: Очерки. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1979. 160 с.
63. Есперсен О. Философия грамматики / Пер. с англ. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
64. Жирмунский В.М. Об аналитических конструкциях // Аналитические конструкции в языках различных типов / АН СССР. Ин-т языкознания. М.; Л.: Наука, 1965. С. 5 58.
65. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Ч.І. Вид. 4-те. К.: Вища шк., 1972. 402 с.
66. Завистовська Г.Е. Категорія означеності / неозначеності в сучасній російській мові у зіставленні з українською: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київський ун-т імені Тараса Шевченка. К., 1996. 25 с.
67. Загнітко А.П. Диференціація невідмінюваних іменників за родами в українській мові // Українське мовознавство. 1985. Вип. 13. С. 89 94.
68. Загнітко А.П. Категорія роду в системі граматичних категорій іменника // Мовознавство. 1987. № 2. С. 62 67.
69. Загнітко А.П. Контекстуальна зумовленість реалізації в грамемі роду іменника позамовного змісту // Грамматическая семантика глагола и имени в языке и речи. К., 1988. С. 101 105.
70. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: Монографія. Донецьк: ДонДУ, 1996. 437 с. Бібліогр.: с. 383 420; с. 422 432.
71. Загнітко А.П. Центр і периферія функціональної морфології української мови // Мовознавство. 1991. № 2. С. 54 60.
72. Зализняк А.А. Русское именное словоизменение. М.: Наука, 1967. 370 с. Библиогр.: с. 363 364.
73. Зализняк А.А., Падучева Е.В. О контекстной синонимии единственного и множественного числа существительных // Информационные вопросы семиотики, лингвистики и автоматического перевода. М., 1974. Вып. 4. С. 30 35.
74. Звегинцев В.А. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. Х. М.: Прогресс, 1981. С. 5 33.
75. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ ХХ веков в очерках и извлечениях. Ч. І. М.: Просвещение, 1964. 466 с.
76. Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ ХХ веков в очерках и извлечениях. Ч. ІІ. М.: Просвещение, 1965. 495 с.
77. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 384 с.
78. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336 с.
79. Зевахина Т.С. Структурное исследование плана содержания прилагательных (Полисемия как проявление асимметричности языкового знака) // Вопросы формально-содержательной асимметрии единиц различных языковых уровней / Барнаульский гос. пед. ин-т. Барнаул, 1982. С. 58 68.
80. Иванов Вяч. Вс. Чет и нечет: Асимметрия мозга и знаковых систем. М.: Сов. радио, 1978. 184 с. Библиогр.: с. 170 176.
81. Иванова И.П. Структура слова и морфологические категории // Вопросы языкознания. 1976. № 1. С. 55 62.
82. Иванова Т.С. Номинативные возможности морфологической формы падежа в русском языке (на материале форм объектной семантики) // Актуальные проблемы русской морфологии. М.: Изд-во МГУ, 1988. С. 28 39.
83. Имя нарицательное и собственное / Отв. ред. доктор филол. наук. А.В.Суперанская / АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1978. 207 с.
84. Исаченко А.В. Бинарность, привативные оппозиции и грамматическое значение // Вопросы языкознания. 1963. № 2. С. 11 19.
85. Історія української мови: Морфологія / С.П. Бевзенко, А.П. Грищенко, Т.Б.Лукінова та інші. К.: Наук. думка, 1978. 539 с. Бібліогр.: с. 526 533.
86. Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв // Мовознавство. 1975. № 4 (52). С. 46 51.
87. Карпинская О.Г. Типология рода в славянских языках // Вопросы языкознания. 1964. № 6. С. 61 76.
88. Карцевский С.О. Об асимметрическом дуализме лингвистического знака // Звегинцев В.А.История языкознания ХІХ ХХ веков в очерках и извлечениях. Ч. ІІ. М.: Просвещение, 1965. С. 85 91.
89. Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология. М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. 309 с. Библиогр.: с.291 300.
90. Кацнельсон С.Д. О грамматической семантике // Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание / Отв. ред. А. В. Десницкая. Л.: Наука, 1986. С.145 152.
91. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л.: Наука, 1972. 216 с.
92. Клобуков Е.В. Теоретические проблемы русской морфологии / Моск. гос. ун-т. им. М.В.Ломоносова. М.: Изд-во МГУ, 1979. 96 с.
93. Ковалик І.І. Граматичні категорії в сучасній українській мові та методи їх вивчення // Українське мовознавство. 1973. Вип. 1. С. 22 27.
94. Ковалик І.І. Про власні і загальні назви в українській мові // Мовознавство. 1977. № 2 (62). С. 11 19.
95. Коваль Л.М.Інформативно недостатні слова української мови: семантика, функції: Автореф. дис. канд. філол. наук / Ін-т української мови НАН України. К., 2004. 23 с.
96. Козлова Л.А. Сущность так называемой субстантивации прилагательных в аспекте формально-соде