ОБРАЗНЕ СЛОВО В СИСТЕМІ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Філінюк Валентина Анатоліївна

УДК 811.161.2'373.42:821.161.2-1

ОБРАЗНЕ СЛОВО В СИСТЕМІ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ
ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
МОЙСІЄНКО Анатолій Кирилович,
доктор філологічних наук, професор

Київ-2006

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП..............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Текст як динамічна система....................................................11
1.1. Проблеми системної організації і декодування текстових структур..11
1.2. Динамічні процеси у синхронії................25
1.2.1. Засоби динамізації художніх систем.........28
1.2.1.1. Заголовок (ключове слово).......................................................28
1.2.1.2. Образне слово............................................................................39
1.2.1.3. Контекст.....................................................................................45

РОЗДІЛ 2. Епітет у системі поетичного тексту.......................................48
2.1. Проблема епітета в поетиці..................................................................48
2.2. Епітети-прикметники. Роль епітетних утворень, виражених формами ступенів порівняння прикметників.........................................................54
2.3. Епітети з предметною семантикою.....................................................63
2.4. Колористичні епітети............................................................................68
2.5. Епітети новий, інший, єдиний...............................................................76
2.6. Епітети-іменники...................................................................................85
2.6.1. Епітети-прикладки..........................................................................85
2.6.2. Епітети, виражені іменниками в орудному відмінку..................90
2.7. Епітети-прислівники.............................................................................91

РОЗДІЛ 3. Порівняння в системі поетичного тексту.............................93
3.1. Статус порівняння як мовно-образної одиниці..................................93
3.2. Семантико-структурна організація порівняльних конструкцій у поезії Емми Андієвської...........................................................................................98
3.2.1. Семантика порівнянь....................................................................100
3.2.1.1. Об’єкт порівняння...................................................................103
3.2.1.2. Суб’єкт порівняння.................................................................107
3.2.1.3. Колір у порівнянні...................................................................110
3.2.2. Граматичні форми вираження порівняльної семантики............112
3.2.3. Антонімічні порівняння................................................................126
3.2.4. Заперечні порівняння....................................................................128

РОЗДІЛ 4. Метафора в системі поетичного тексту..............................134
4.1. Метафора у світлі сучасних лінгвістичних досліджень..................134
4.2. Семантико-структурна організація метафоричних конструкцій у поезії Емми Андієвської.........................................................................................141
4.2.1. Семантика метафори.....................................................................144
4.2.2. Граматичне вираження метафори................................................160
4.2.2.1. Іменник у структурі метафори...............................................164
4.2.2.2. Дієслово у структурі метафори..............................................170

ВИСНОВКИ.................................................................................................175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................178

ВСТУП

Сучасні глобальні інтеграційні процеси, гіперінформаційні тенденції закономірно позначаються на всіх сферах суспільного життя та істотно впливають на світобачення й світовідчуття митців слова, які раніше від інших, по-особливому тонко та гостро реагують на динаміку соціального буття.
Яскравим і багатогранним виявом цих тенденцій є динамічні зміни в системі українського вірша, української поетики, що відбуваються під їх впливом. Такі зміни стали характерними для всієї української вітчизняної та діаспорної поезії, є органічною та невід’ємною її ознакою. Вони засвідчують здатність сучасної української поезії до сприйняття їх та відображення в національно-мовній картині світу, творчі можливості українського слова.
Лінгвістичне дослідження мови художньої літератури, зокрема поезії, в динамічному аспекті є одним із важливих напрямків розвитку як вітчизняної, так і зарубіжної філології початку ХХІ століття. Йдеться про дослідження системної організації текстових структур, образних мовних засобів, їх місця й функціонального навантаження в художньому творі.
Звернення до проблем лінгвопоетики дозволяє з’ясувати лексико-семантичні процеси в мові поезії, зокрема явища індивідуально-авторського творення, символізації слів-понять і набуття ними функції мовних знаків національної культури.
Лінгвопоетика розглядає поетичну мову як „явище емоційно-естетичного освоєння світу, як самостійно існуючу систему, що характеризується законами внутрішнього розвитку, тенденціями заміни традиційного новаторським, постійним оновленням поетичних формул, взаємодією усталеного загальнопоетичного та індивідуально-авторського в стилістичних засобах української мови” [72, с.324]. Поетична мова виступає засобом духовного самовираження народу та митця. Як зазначав М.Максимович, поезія є вродженою якістю духа людського, а істинна поезія може бути його витвором [122, с.346]. Саме тому поезія виступає важливим і актуальним об’єктом лінгвістичного аналізу, присвяченого стилістичному багатству індивідуально-авторських тропів й варіантів їх реалізації.
Починаючи від знаменитої „Поетики” Аристотеля [3] і не менш визначних поетик українських авторів М.Довгалевського („Поетика (Сад поетичний)”) [64], О.Потебні („Мысль и язык”, „Из записок по теории словесности”) [152; 153] і до численних сучасних дослідників С.Єрмоленко [72], Л.Мацько [126], А.Мойсієнка [131], Н.Слухай [176], Н.Сологуб [180; 181], В.Чабаненка [212] та інших, студії в галузі лінгвопоетики охоплюють широке поле проблем, що стосуються естетики мови, окремих текстових структур, специфіки і функціонування слова, зокрема образного, у різних художніх системах індивідуально-авторських ідіостилів (ідіолектів).
Дослідження лінгвостилістики та поетики має давню традицію, але коло невирішених питань ще досить широке. Теоретичні засади аналізу художніх творів викладено у працях І.Безпечного [16], О.Веселовського [31], В.Виноградова [32], Г.Винокура [33], В.Григор’єва [54], І.Качуровського [94], І.Кошелівця [108], М.Ласло-Куцюк [114], М.Полякова [146], О.Пономарева [151], Л.Пустовіт [157], М.Рибнікової [159], Б.Томашевського [195; 196], І.Чередниченка [213], Р.Якобсона [228]. Питання тексту та його категорій досліджували І.Арнольд [4], Р.Барт [13; 14], І.Гальпєрін [44], А.Залевська [84], О.Костецький [105], В.Кухаренко [112], О.Леонтьєв [115], Ю.Лотман [121], А.Мойсієнко [129], Г.Сюта [187], П.Тороп [197]; окремі аспекти епітета аналізували Г.Атрошенко [8], М.Братусь [26], Н.Бурляй [28], О.Сидоренко [168], Н.Сидяченко [171], Л.Шулінова [224], Л.Шутова [225]; порівняння Л.Голоюх [47], Г.Довженко [65], М.Заоборна [85], І.Кучеренко [113], О.Марчук [123], Л.Мяснянкіна [133], О.Некрасова [135], Є.Павленко [141], Л.Прокопчук [155], Н.Шаповалова [219]; метафори Н.Арутюнова [5; 6], Т.Єщенко [77], Т.Кіс [96], Н.Кожевнікова [99], М.Коцюбинська [106], Е.Соловей [179], Ю.Тимошенко [193].
Сучасний рівень дослідження художніх ідіостилів, залучення відповідних методів аналізу дозволяють ввести в обіг якісно нові мовні явища. Таким є поетична творчість Емми Андієвської, видатної представниці української діаспори, члена Нью-Йоркської групи, чий мистецький доробок лише останнім часом знаходить належне висвітлення на теренах України (вкажемо на літературознавчі праці Т.Возняка [42], Г.Гордасевич [52], О.Деко [59], Н.Зборовської [86; 87], І.Зимомрі [88], Т.Лисенко [117], А.Мойсієнка [130], С.Павличко [142; 143], П.Сороки [182], Л.Тарнашинської та ін).
Лінгвістичні студії, присвячені поетичній творчості Емми Андієвської, в українському мовознавстві практично відсутні, що й визначило актуальність цього дослідження. Залучення поетики Емми Андієвської до пропонованого лінгвістичного дослідження зумовлене й тим, що письменницю вважають передусім засновницею експериментально-інтелектуального напряму сучасної української поезії, цілком нового за стильовими та мовотворчими ознаками художнього явища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною планової наукової теми № 02БФ044-01 „Актуальні проблеми філології” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №3 від 18 листопада 2002 року) та Науковою радою „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 від 26 червня 2003 року).
Мета наукової праці описати мовно-образну систему поетичного тексту як динамічну даність, специфіку образного слова як важливого компонента в художньому ідіостилі Емми Андієвської.
Для досягнення мети дослідження визначено такі завдання:
- уточнити концептуальні засади декодування поетичного тексту;
- обґрунтувати динамічну сутність мовно-образної системи поетичного тексту;
- охарактеризувати семантико-стилістичний та граматико-стилістичний потенціал епітетів у структурі поетичного тексту;
- описати функціонально-семантичну та структурно-синтаксичну організацію порівняльних конструкцій як складників художньої структури;
- дослідити стилістичний, семантико-граматичний статус метафори, особливості індивідуально-авторського метафоричного слова в поетичному ідіостилі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є поетична мовотворчість Емми Андієвської.
Предмет дослідження особливості функціонування образного слова в динамічній системі поетичних текстів Емми Андієвської.
Матеріалом для дослідження послужили поезії зі збірок різних періодів творчості Емми Андієвської („Кути опостінь” (Видавництво Нью-Йоркської групи, 1962), „Базар” (Мюнхен, 1967), „Спокуси святого Антонія” (Мюнхен, 1985), „Віґілії” (Мюнхен, 1987), „Знаки. Тарок” (Київ, 1995), „Межиріччя” (Київ, 1998), „Атракціони з орбітами та без. Шумини” (Львів, 2000), „Хвилі” (Київ, 2002), „Твори: В 6 т. Т.1” (Мюнхен-Хмельницький, 2004).
Методологічно-теоретичною базою наукового дослідження є концепція О.Потебні про поетичну творчість як діяльність, розуміння єдності форми і змісту поетичного твору, єдності та взаємопов’язаності окремого і загального, поетичної мови як різновиду літературної мови в її естетичній функції. Основним методом наукового дослідження є описовий. Застосовувалися також прийоми дистрибутивного, компонентного і контекстуального аналізу функціонування відповідних мовних одиниць.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвопоетиці проаналізовано поетичний ідіостиль Емми Андієвської як динамічну систему, зокрема досліджено структурно-семантичні та функціональні особливості образного слова (епітетів, порівнянь, метафор) у системі поетичних творів Емми Андієвської.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні концептуальних засад декодування художнього тексту, виробленні системи аналізу поетичної структури з виразними ознаками експериментально-інтелектуального напрямку, обґрунтуванні розуміння поетичного тексту як динамічної системи.
Практична цінність дослідження визначається тим, що його результати можуть бути використані при читанні основних і спеціальних курсів зі стилістики сучасної української мови, лінгвістичного аналізу художнього тексту, при підготовці спецсемінарів, присвячених аналізові індивідуально-авторських особливостей мовотворчості письменника, а також при написанні курсових і дипломних робіт студентами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднено на засіданнях кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002-2006), а також у доповідях на міжнародних наукових конференціях: „Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003), „Проблеми розвитку філології в Україні в контексті світової культури” (Київ, 2003), „Семіотика культури тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004), „Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики” (Кам’янець-Подільський, 2004), „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004), „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005), „Мова, культура і соціум в гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2005), „Мова як світ світів. Граматика і поетика мови” (Київ, 2006), „Міжнародна лінгвістична конференція на честь 80-річного ювілею Н.І.Тоцької та І.К.Кучеренка” (Київ, 2004) та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Теоретичні і практичні аспекти культури мови” (Тернопіль, 2004), „Актуальні проблеми слов’янської філології” (Бердянськ, 2005).
З теми дисертації опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.
Матеріали та результати дисертаційного дослідження були використані при вивченні курсу стилістики студентами факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського державного університету (довідка про впровадження № 3/07-00 від 12 січня 2006 року).

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 197с. У списку використаних джерел 228 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Базовими компонентами лінгвопоетики виступають поняття ідіостилю (ідіолекту), поетичної мови та тексту, які розглядаються із позицій їхньої системності та структурності. Поетичний текст у сукупності всіх своїх складників виступає носієм певної змістової та естетичної інформації. Вихідним при цьому є розуміння тексту як особливої мовно-образної системи в складних взаємозв’язках її елементів і одиниць різних мовних рівнів.
Поняття динаміки художнього тексту розглядається як у плані створення поетичної структури, так і в плані декодування текстових одиниць, цілісної системи художнього твору.
Процес декодування поетичних текстів зумовлюється організацією текстової тканини, особистостями автора та реципієнта, їхнім мовно-художнім досвідом, асоціативними можливостями тощо. До важливих динамізаційних компонентів поетичного тексту належать ключові слова (заголовки), контекст, мовно-образні засоби (епітети, порівняння, метафори).
Тропи за своїми семантико-структурними характеристиками виступають важливими показниками авторського ідіостилю.
Надзвичайно багата епітетика Емми Андієвської. Поетичні епітети знаходять широке частиномовне вираження. Значною продуктивністю відрізняються епітети-прикметники у формах ступенів порівняння, які є виразними носіями динамічної ознаки, епітети-прикладки та епітети-іменники у формі орудного відмінка.
У художньому континуумі вірша широко представлені епітети, які згруповано за належністю до корелятивних пар на позначення висоти, довжини, ширини, глибини, маси, відстані, швидкості, віку тощо. Високою частотністю вживання відрізняються епітети-кольоративи, що охоплюють назви всіх кольорів та їх відтінки, а також епітети, що характеризуються синестезією образного враження.
Компоненти порівняльних конструкцій представлені переважно лексико-семантичними групами на позначення філософських понять і категорій, явищ природи та об’єктів природного ландшафту, реалій побуту й звичаєвої культури; особливу групу становлять компаративні конструкції із синкретичною семантикою кольору та звуку (барви, мов шелест). У порівняннях Емми Андієвської часто спостерігаємо зіставлення абстрактного та конкретного понять, лексичні одиниці на позначення яких виступають як у суб’єктній, так і об’єктній частині порівняння.
Важливими рушіями динаміки поетичних образів виступають порівняння з дієсловами та потенційною дієслівністю, а антонімічні та заперечні порівняння несуть значне емоційно-експресивне навантаження.
У системі художніх текстів Емми Андієвської компаративеми виступають у таких конструкціях, як порівняльний зворот, порівняльна підрядна частина складного речення, відокремлені та невідокремлені прикладки, речення, в яких об’єкт порівняння охоплює всю предикативну структуру тощо.
Індивідуально-авторська метафора виступає органічним складником поетики Емми Андієвської. Найуживанішими лексемами на позначення основного суб’єкта метафори є такі, що виражають філософські поняття буття, свідомості, духу, душі, світу, дійсності, часу, простору тощо, і повною мірою визначають експериментально-інтелектуальний характер поезій Емми Андієвської. Колористичні метафори вказують не лише на барву, а й на загальне емоційне тло поезії. Експресивне забарвлення таких образних засобів зумовлене семантикою допоміжного суб’єкта метафори, яким передусім виступає людина.
Метафорика Емми Андієвської знаходить різне граматичне вираження, передусім це субстантивні двочленні та тричленні, атрибутивні, дієслівні та комбіновані конструкції. Поетичне текстотворення на основі метафор з використанням дієслів та потенційної дієслівності становить стилістичну домінанту поетики Емми Андієвської, такі метафори є важливими носіями динамічних характеристик тексту.
Мовно-образна система поетичного ідіостилю Емми Андієвської відзначається динамізмом образного слова, індивідуально-авторські пошуки реалізуються в оригінальних епітетах, порівняннях, метафорах як органічних лінгвопоетичних компонентах системи поетичного тексту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андієвська Емма. Герострати. Мюнхен: Сучасність, 1970. 500 с.
2. Андрющенко Т.Я. Структура текста как инструмент исследования смыслового восприятия речевого сообщения // Культура, общение, текст. М.: Наука, 1988. С.127-137.
3. Аристотель. Риторика. Поэтика. М.: Лабиринт, 2000. 224 с.
4. Арнольд И.В. Теоретические основы стилистики декодирования // Стилистика романо-германских языков (материалы семинара). Л., 1972. С.1-16.
5. Арутюнова Н.Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // Res Philologica. Филологические исследования. Памяти академика Г.В.Степанова. М.-Л.: Наука, 1990. С.71-88.
6. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.147-173.
7. Астаф’єв О.Г. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем: Монографія. К.: Смолоскип, 1998. 313 с.
8. Атрошенко Г. Семантична характеристика колористичних епітетів у поетичній мові Марійки Підгірянки // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. №1(12). С.114-120.
9. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608 с.
10. Ашиток Н. Способи актуалізації метафоричного слова в художньому творі (на матеріалі творів Ліни Костенко) // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. пр. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. Вип.4. С.156-162.
11. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990. 232 с.
12. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібник. Львів: Світ, 2003. 432 с.
13. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
14. Барт Р. Текстовый анализ // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1980. Вып. 9. Лингвостилистика. С.307-312.
15. Бегиашвили А.Ф. Философия и поэзия. Философские проблемы поэтической речи. Тбилиси: Мецниереба, 1973. 78 с.
16. Безпечний І. Теорія літератури. Торонто: Молода Україна, 1984. 304 с.
17. Белый А. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. 528 с.
18. Белянин В.П. Психолингвистика: Учебник. М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2003. 232 с.
19. Беценко Т.П. Структура і поетичні функції атрибутивних словосполучень у поезіях шістдесятників: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. Х., 1999. 20 с.
20. Бибик С.П., Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О. Словник епітетів української мови. К.: Довіра, 1998. 431 с.
21. Бірюкова О.О. Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60-80-х років ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. К., 2004. 22 с.
22. Блисковский З.Д. Муки заголовка. М.: Книга, 1981. 112 с.
23. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 608 с.
24. Богаткіна Н.С. Внутрішня форма слова в проекції на національні мовні картини світу: зіставний аспект // Семантика мови і тексту. Збірник статей VI Міжнародної конференції. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С.63-67.
25. Бойчук Б. Кілька штрихів про малярство Емми Андієвської // Світовид. 1993. № 2. С.14.
26. Братусь М.Ф. Структура, семантика і стилістичні функції епітета в художній прозі Івана Багряного: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут мовознавства імені О.О.Потебні К., 2002. 16 с.
27. Бурбело В.Б. Лінгвопоетика французької словесності IX XVIII століть: Монографія. К.: ВЦ „Київський університет”, 1999. 251 с.
28. Бурляй Н.Г. Відносні прикметники у ролі епітетів // Культура слова. К.: Наукова думка, 1984. №26. С.29-31.
29. Буценко О. Притча про наш світ // Всесвіт. 1991. № 9. С.193-198.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТ „Перун”, 2003. 1440 с.
31. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
32. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Издательство АН СССР, 1963. 257 с.
33. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 492 с.
34. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1968. 576 с.
35. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. К.: Либідь, 1993. 368 с.
36. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. К.: Радянська школа, 1982. 208 с.
37. Водолазька С.А. Антологія трансцендентної самотності Емми Андієвської // Слово і час. 2004. № 1. С. 49-53.
38. Водолазька С.А. Криза авторитетів і проблема людського призначення (на матеріалі романів Емми Андієвської) // Сучасний погляд на літературу. Зб. наук. пр. К.: ВЦ Держкомстату України, 2001. Вип. 6. С.167-173.
39. Водолазька С.А. Міф як варіація історичної дійсності (на матеріалі роману Емми Андієвської „Герострати”) // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. пр. К.: ВЦ Держкомстату, 2000. Вип.4. С.132-144.
40. Водолазька С.А. Постмодерністські акценти у творчості Емми Андієвської: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2003. 17 с.
41. Водолазька С.А. Постмодерністські акценти у творчості Емми Андієвської // Історико-літературний журнал. 2002. №7. С.117-126.
42. Возняк Т. Емма Андієвська: в дорозі // Київ. 1993. № 9. С.166-168.
43. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник. К.: Либідь, 2001. 488 с.
44. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140 с.
45. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
46. Гинзбург Л. Поэтика Осипа Мандельштама // Известия АН СССР: Серия литературы и языка. 1972. Т. 21. Вып. 4. С.13-14.
47. Голоюх Л.В. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту (на матеріалі сучасної української історичної прози): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови Національної академії наук України. К., 1996. 20 с.
48. Голянич М.І. Внутрішня форма слова в образній системі // Василь Стефаник художник слова. Івано-Франківськ: Плай, 1996. С.101-107.
49. Голянич М.І. Внутрішня форма слова і художній текст. Коломия: Вік, 1997. 180 с.
50. Голянич М.І. Словотвір та художній текст // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ: Плай, 1995. Вип. 1. С.29-35.
51. Голянич М.І. Текстотвірний характер внутрішньої форми слова // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ: Плай, 1997. Вип. 2. С.58-66.
52. Гордасевич Г. Роман про добро і зло // Вітчизна. 1997. № 1-2. С.147-149.
53. Грещук О.Б. Категорії тексту і їх реалізації словотвірними засобами // Семантика мови і тексту. Збірник статей VI Міжнародної конференції. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С.138-141.
54. Григорьев В.П. Поэтика слова: На материале современной поэзии. М.: Наука, 1979. 344 с.
55. Гриценко О. Сни про базар (кілька слів про поетесу Емму Андієвську) // Всесвіт. 1991. № 9. С.191-192.
56. Грицюк Л.Ф. Номінативна багатоплановість змістових елементів заголовка // Мовознавство. 1988. №3. С.63-65.
57. Гусар-Струк Д. Як читати поезії Емми Андієвської // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. (у трьох книгах). К.: Рось, 1994. Кн. 3. С.216-223.
58. Данилюк Н.О. Традиційне і новаторське в мовній структурі сучасної метафори // Мовознавство. 1984. № 4. С.64 67.
59. Деко О. Проза Емми Андієвської (спроба аналізу) // Соборність. 2000. №1. С.92-108.
60. Державин В. Поезія Емми Андієвської // Кур’єр Кривбасу. 2004. № 170. С.96-107.
61. Джанджакова Е.В. О поэтике заглавий // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.207-214.
62. Диалектика текста: В 2 т. / О.Н.Гордеева, О.В.Емельянова, Е.С.Петрова и др.; Под ред. проф. А.И.Варнавской. СПб.: Издательство Санкт-Петербуржского университета, 1999. Т.1. 328 с.
63. Димитренко Л.В. Индивидуальное в словесном поэтическом образе // Записки з романо-германської філології. Зб. наук. пр. Одеса: Патетар, 1999. Вип. 4. С.33-44.
64. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). К.: Мистецтво, 1973. 436 с.
65. Довженко Г.Я. Неповні підрядні речення і другорядні члени речення, виражені порівняльними конструкціями // Українська мова і література в школі. 1973. № 6. С.31-35.
66. Дудок Р.І. Системність та структурність мови // Мовознавство. 2003. №5. С.26-33.
67. Элиот Т.С. Назначение поэзии. Статьи о литературе. К.: Airland, 1996. 352 с.
68. Енциклопедія Сучасної України. К.: Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2001. Т. 1. 824 с.
69. Еремина В.И. Метафорический эпитет (из поэтики фольклора) // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. 1967. Том ХХVI. Вып.2 (март-апрель). С.144-152.
70. Еремина В.И. Образное сравнение в народной лирике // Поэтика и стилистика русской литературы. Л.: Наука, 1971. С.10-18.
71. Ермолаева Л.С. О динамическом рассмотрении языковых явлений // Единицы разных уровней языковой системы в свете их динамики (на материале английского, французского и немецкого языков). Межвуз. сб. науч. тр. Ярославль: ЯГПИ имени К.Д. Ушинского, 1987. С. 310.
72. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: (стилістика та культура мови). К.: Довіра, 1999. 431 с.
73. Єрмоленко С.Я. Синтаксис віршової мови. К.: Наукова думка, 1969. 96 с.
74. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наукова думка, 1982. 212 с.
75. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Подер О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224 с.
76. Ефимов А.И. Язык сатиры Салтыкова-Щедрина. М.: Изд-во МГУ, 1953. 495 с.
77. Єщенко Т. А. Метафора в українській поезії 90-х рр. ХХ століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2001. 18 с.
78. Жайворонок В.В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук // Мовознавство. 2004. № 5-6. С.23-25.
79. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її вираження // Культура народов Причерноморья. 2002. № 32. С.51-53.
80. Жайворонок В.В. Символіка народного образу та авторського (крилатого) слова й виразу // Мовознавство. 2005. № 3-4. С.138-147.
81. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. 2001. № 5. С.48-63.
82. Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фраґменти творчості і контексти / Упоряд. Л. Таран. К.: Факт, 2002. 208 с.
83. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Л.: Наука, 1977. 406 с.
84. Залевская А.А. Некоторые проблемы теории понимания текста // Вопросы языкознания. 2002. № 3. С.67-74.
85. Заоборна М.С. Складнопідрядні порівняльні речення в сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. Харків, 1997. 18 с.
86. Зборовська Н. Піднявшись над усим тліном // Кур’єр Кривбасу. 1997. № 79-80. С.140-144.
87. Зборовська Н. Про романи Емми Андієвської // Слово і час. 1994. № 3. С.77-81.
88. Зимомря І. Верхи на блискавці. Сприйняття дійсності крізь призму художнього бачення Емми Андієвської // Соборність. 2003. №2. С.62-67.
89. Золян С.Т. Поэтическая семантика и семантико-композиционная организация поэтического текста: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / Институт языка Академии наук Армянской ССР. Ереван, 1988. 36 с.
90. Калашник В.С. Особливості слововживання в поетичній мові: Навч. посібник. Харків: ХДУ, 1985. 69 с.
91. Калашник В., Філон М. Динаміка семантики епітетних структур в українській ліриці 1900-1930-х рр. // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Луганськ: Вид-во ЛДПУ „Альма-матер”, 2001. № 3 (35). С.177-182.
92. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. К.: Либідь, 1995. 312 с.
93. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. К., О., 1991. С.280.
94. Качуровський І. Основи аналізи мовних форм (стилістика). Мюнхен-Ніжин, 1994. 136 с.
95. Квятковский А. Поэтический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1966. 376 с.
96. Кіс Т.Є. Еволюція художньої метафори: лінгвокультурний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут мовознавства імені О.О.Потебні Національної академії наук України. К., 2001. 20 с.
97. Кіс Т.Є. Формування метафоричної парадигми у процесі еволюції базової метафори // Мовознавство. 2000. № 4-5. С.52-60.
98. Ключковський Б.Г. Прикладка і сполучення неприкладкового характеру // Українська мова і література в школі. 1976. № 12. С.20-29.
99. Кожевникова Н.А. Метафора в поэтическом тексте // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С.145-165.
100. Кожевникова Н.А. Об обратимости тропов // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.215-224.
101. Колесникова Л. Символ як об’єкт дослідження багатьох наук // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні праці. Луганськ: Вид-во ЛДПУ „Альма-матер”, 2001. № 3 (35). С.34-39.
102. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 175 с.
103. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 108 с.
104. Кононенко В.І. Словесні символи: проблема інтерпретації // Вісник Прикарпатського університету імені В.Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ, 1995. Вип. 1. С.3-11.
105. Костецкий А.Г. Материальная природа поэтического текста и его восприятие // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.200-206.
106. Коцюбинська М.Х. Відтворення чи перетворення (до генези метафоричного образу) // Радянське літературознавство. 1967. № 1. С.25-33.
107. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: ВЦ „Академія”, 1999. 288 с.
108. Кошелівець І. Нариси з теорії літератури. Випуск перший. Вірш. Мюнхен: Cicero, 1954. 132 с.
109. Кржижановский С. Поэтика заглавий. М.: Никитские субботники, 1931. 32 с.
110. Критенко А.П. Семантична структура назв кольорів в українській мові // Славістичний збірник. К.: Вид-во АН УРСР , 1963. С. 97-111.
111. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Радянська школа, 1965. Ч.2. Синтаксис. 284 с.
112. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
113. Кучеренко І.К. Порівняльні конструкції мови у світлі граматики. К.: Вид-во Київського університету, 1959. 106 с.
114. Ласло-Куцюк М. Засади поетики. Бухарест: Критеріон, 1983. 396 с.
115. Леонтьев А.А. Восприятие текста как психологический процесс // Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. К.: Вища школа, 1979. С.18-29.
116. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. К.: Радянська школа, 1971. 488 с.
117. Лисенко Т. Мікро- і макросвіти у творчості Емми Андієвської // Слово і час. 2004. № 1. С.45-49.
118. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
119. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Н.Николюкина. Институт научной информации по общественным наукам РАН. М.: НПК „Интевак”, 2001. 1600 стб.
120. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. К.: ВЦ „Академія”, 1997. 752 с.
121. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Л.: Просвещение, 1972. 271 с.
122. Максимович М.О. У пошуках омріяної України. Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 2003. 360 с.
123. Марчук О.І. Структурно-типологічні параметри порівняльних конструкцій в ідіостилі М.М.Коцюбинського: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. Одеса, 2003. 20 с.
124. Марчук О.І. Художнє порівняння як мовне явище // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002. Вип. 12. С.152-155.
125. Марчук О.І. Як розрізнити порівняння і метафору? // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Зб. наук. пр. Ужгород, 2002. Вип. 6.: Збірник пам’яті Кирила Галаса. С.312-315.
126. Мацько Л.І. Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. К.: Вища школа, 2003. 462 с.
127. Мейзерский В.М. Философия и неориторика. К.: Лыбидь, 1991. 192 с.
128. Мельничук А.С. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. 1970. № 1. С.19-32.
129. Мойсієнко А.К. Віршовий текст як динамічна структура (із спостережень над поетикою Яра Славутича) // Мовознавство. 2002. № 2-3. С.3-9.
130. Мойсієнко А.К. „Напруга, що сприймається як стиль” або „Архітектурні ансамблі” Емми Андієвської // Мойсієнко А.К. Традиції модерну і модерн традицій. Ужгород: ВАТ „Патент”, 2001. С.62-71.
131. Мойсієнко А.К. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту декодування Шевченкового вірша. К.: Правда Ярославовичів, 1997. 200 с.
132. Мойсієнко А.К. Текст як аперцепційна система // Мовознавство. 1996. № 1. С.20-25.
133. Мяснянкина Л.И. Сравнение как объект концептуального анализа // Семантика мови і тексту. Збірник VI Міжнародної конференції. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С.410-413.