ЛЕКСИЧНА ОСНОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ВИДІЛЕННЯ ТА СИСТЕМНО-СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
БУК Соломія Несторівна
УДК 811.161.2’373’324
ЛЕКСИЧНА ОСНОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ВИДІЛЕННЯ ТА СИСТЕМНО-СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ
10.02.01 — українська мова
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор
Бацевич Флорій Сергійович
Львів — 2004

2
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Виділення лексичної основи української мови (ЛОУМ).......................13
1.1. Поняття ЛОУМ як типу мінімалізованого словника. Огляд способів виділення мінімалізованих словників..............................................................13
1.1.1. Досвід мінімалізації словника у зарубіжній лінгвістиці.......................14
1.1.2 Український досвід мінімалізації словника..............................................25
1.1.3. Мета й одиниця виділення ЛОУМ...........................................................27
1.2. Критерії виділення ЛОУМ...............................................................................28
1.2.1. Частотні словники як джерела мінімізації лексики............................29
1.2.1.1. Засади укладання частотного словника (ЧС) розмовно-побутового стилю...........................................................................................................32
1.2.1.2. Засади укладання ЧС наукового стилю..............................................76
1.2.1.3. Засади укладання ЧС офіційно-ділового стилю.................................41
1.2.1.4. Шкалювання даних частотного словника художньої прози.............44
1.2.2. Графічне зіставлення залежностей ранґчастота” підкорпусів ЛОУМ у порівнянні з BNC...........................................................................46
1.2.3. Порівняння основних статистичних характеристик ЧС п’яти функціональних стилів української мови як метод перевірки достовірності корпусів частотних словників........................................46
1.3. Методика виділення ЛОУМ............................................................................52
Висновки до розділу 1...............................................................................................55
РОЗДІЛ 2. Специфіка системно-структурної організації ЛОУМ............................57
2.1. Класифікація ЛОУМ ............................................................................................................57
2.1.1. Лексичне значення як визначальна категорія класифікації лексики.58
2.1.2. Огляд ономасіологічного та семасіологічного підходів до класифікації лексики ............................................................................................................60
2.1.3. Принципи класифікації ЛОУМ.................................................................64
2.2. Найважливіші парадигматичні класи ЛОУМ.............................................71
2.2.1. Відношення на внутрішньолексемному рівні ЛОУМ............................73
2.2.1.1. Відбір ЛСВ багатозначних одиниць ЛОУМ.......................................73
2.2.1.2. Полісемія одиниць ЛОУМ....................................................................76
2.2.2. Відношення на міжлексемному рівні ЛОУМ..........................................80
2.2.2.1. Синонімія одиниць ЛОУМ....................................................................................81
2.2.2.2. Антонімія у сфері ЛОУМ.......................................................................................86
2.2.2.3. Конверсія в межах ЛОУМ......................................................................................88
2.2.2.4. Гіперо-гіпонімія одиниць ЛОУМ.........................................................................89
2.2.2.5. Партонімо-холонімія в межах ЛОУМ.................................................................91
2.2.2.6. Інші типи семантичних зв’язків у сфері ЛОУМ................................................93
3
2.2.3. Відношення на внутрішньогруповому та міжгруповому рівні ЛОУМ..........94
2.2.3.1. Семантична організація дієслів ............................................................................95
2.2.3.2. Семантична організація іменників.....................................................................105
2.2.3.3. Семантична організація прикметників..............................................................110
2.2.3.4. Семантична організація прислівників і займенників.....................................115
2.3. Шляхи вдосконалення семантизації одиниць ЛОУМ..............................122
Висновки до розділу 2.................................................................................................................125
РОЗДІЛ 3. ЛОУМ як компресована модель лексичного рівня..............................128
3.1. Cемантичні поля ЛОУМ.................................................................................128
3.2. Аналіз синоптичних схем ономасіологічних словників ...............................149
3.3. Співвідношення СП ЛОУМ та синоптичних схем ономасіологічних словників..............................................................................................................157
Висновки до розділу 3.............................................................................................162
ВИСНОВКИ......................................................................................................................164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................167
ДОДАТОК А. Частотний словник розмовно-побутового стилю............................204
А.1. Джерела укладання ЧС розмовно-побутового стилю...................................204
А.2. Частотний список словоформ розмовно-побутового стилю........................206
А.3. Частотний список слів розмовно-побутового стилю....................................207
ДОДАТОК Б. Частотний словник наукового стилю................................................208
Б.1. Джерела укладання ЧС наукового стилю.......................................................208
Б.2. Частотний список словоформ наукового стилю............................................215
Б.3. Частотний список слів наукового стилю........................................................216
ДОДАТОК В. Частотний словник офіційно-ділового стилю..................................217
В.1. Джерела укладання ЧС офіційно-ділового стилю.........................................217
В.2. Частотний список словоформ офіційно-ділового стилю..............................224
В.3. Частотний список слів офіційно-ділового стилю..........................................225
ДОДАТОК Г. Лексична основа української мови....................................................226
ДОДАТОК Д. Семантична організація лексичної основи української мови......232
Д.1. Класифікація дієслів лексичної основи української мови............................232
Д.2. Класифікація іменників лексичної основи української мови.......................241
Д.3. Класифікація прикметників лексичної основи української мови................265
Д.4. Класифікація прислівників лексичної основи української мови..................275
Д.5. Класифікація числівників лексичної основи української мови....................280
Д.6. Класифікація займенників лексичної основи української мови...................280
Д.7. Класифікація службових частин мови лексичної основи української мови...................................................................................................281

ВСТУП
Сучасний стан мовознавчої науки характеризується постійною увагою до проблем системного опису лексичної семантики.
Тенденцією лінгвістики другої половини ХХпочатку ХХІ ст. поряд із когнітивними, функціонально-комунікативними та іншими, продовжують залишатися актуальними інтенсивні системно-структурні дослідження мови. І, незважаючи на те, що системний підхід до лексики домінував ще в 6070-х рр. XX століття, комплексного опису української лексики ще не здійснено.
Дослідженню системних явищ у лексиці, їх семантичних особливостей присвячено чимало праць зарубіжних і вітчизняних лінгвістів. В українському мовознавстві вивчення лексики як системи займає належне місце у роботах Л. Лисиченко, О. Тараненка, М. Кочергана, С. Денисової, Ф. Нікітіної, А. Бурячка, Н. Сухарини, О. Огуя, А. Грищенка, В. Дятчук, Ж. Соколовської, Т. Линник, В. Сніжко, В. Русанівського, Ф. Бацевича, Т. А. Космеди. Це в основному опрацювання особливостей окремих лексико-семантичних, функціонально-ономасіологічних і тематичних груп, лексико-семантичних полів і т. д. Були спроби й комплексного семантичного опису усієї лексики української мови. Так, у кінці 1970-х рр. група працівників Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні започаткувала роботу над формалізацією аналізу семантики слів на основі детального вивчення метамов тлумачних словників. Результати їхніх досліджень, що уможливили розроблення проекту комп’ютерного семантичного словника української мови, узагальнено в монографіях [140], [326]. На жаль, цей масштабний проект залишився нереалізованим” [134, с. 96].
Єдиним результатом одного з етапів іншого проекту — повного ономасіологічного опису української мови — стала дисертація А. Середницької, присвячена дієсловам руху [276]. В Українському Мовно-Інформаційному Фонді ведеться робота над створенням комплексної інформаційно-лексикографічної моделі мови [360]. Уже вийшли друком
6
роботи, присвячені представленню в лексикографічних системах дієслів [107], [301, 302] та іменників [247].
Розвиток і поглиблення семасіологічних досліджень викликає необхідність глибшого опрацювання лексичних основ ідіоетнічних мов. У європейській лексикографії ХХ ст. існує традиція видання мінімалізованих лексиконів, зокрема їх створено для низки мов: англійської (Р. Елрідж, Е. Торндайк, Р. Огден), німецької (Е. Хауха), французької (В. Беке, Г. Гугенейм), іспанській (Г. Кеністон), (див. про це [203]), польської (З. Курцова, Г. Зголкова [404], Б. Бартінська, К. Синельнікоф [405], [388]), російської (В. Морковкін [209], Д. Денисов [98]). До недавнього часу в українському мовознавстві проблема укладання редукованого списку лексики із врахуванням статистичних характеристик слова залишалася поза увагою науковців.
Виділення найчастотнішої лексики, що характеризується стилістичною широтою функціонування, тобто лексичної основи української мови (далі — ЛОУМ), а також її системно-структурний аналіз із врахуванням семасіологічного та ономасіологічного підходів до класифікації лексики, стануть кроком до поетапної реалізації подібних проектів комплексного опису всієї лексики. У цьому випадку робота буде починатися не від окремих груп слів, а з основної, ядерної, тобто найчастотнішої і найважливішої для розуміння тексту частини словника. ЛОУМ — це компресована модель усієї лексики мови з метою компактного її представлення. У ній, як у краплині води, віддзеркалюються фундаментальні особливості всього словникового складу. Зафіксовані в її межах зв’язки та процеси можна екстраполювати на значно більший обсяг лексики.
У дослідженнях, що стосуються вивчення лексичного складу сучасної української мови, лінгвістів цікавила здебільшого лексика, що відрізняється стилістично, часом виникнення, територією чи середовищем функціонування, а також окремі семантично або тематично пов’язані угруповання слів. ЛОУМ як модель, створена за певними критеріями з метою компактного представлення усього словника, окремим об’єктом дослідження ще не була. Проте її
7
виокремлення, а також детальний аналіз як щодо словникового складу, так і щодо класифікації за парадигматичними групами, унаочнять структурно-системну організацію лексики української мови. Окреслення на базі ЛОУМ парадигматичних класів слів, виявлення різноманітних семантичних зв’язків між ними, дослідження їхнього семантичного опису в одномовних тлумачних словниках полегшать працю над адекватною семантизацією лексем в різних типах словників. Виділяючи пріоритетні сфери дослідження лексичного значення слова, американський мовознавець А. Лерер називає тлумачення і способи семантичного зв’язку між словами [391].
В останнє десятиліття в Україні зріс інтерес до проблем, пов’язаних із мінімізацією словника, та до електронних методів у лексикографії. Певним поштовхом до такого пожвавлення стало прийняття України в Раду Європи. Було розроблено лексикографічний проект по укладенню серії словників-мінімумів, призначених як для вітчизняного, так і для зарубіжного користувача” [195, с. 1]. Першою частиною цього проекту став українсько-англійський базовий словник-мінімум, за україномовну основою якого взято словник, розроблений у ЛНУ ім. Івана Франка [20], [241]. У вітчизняній лексикографії — це перша спроба створення такого типу словника. Його поява вчасна, проте він має низку недоліків. Зокрема, недостатніми видаються джерела його укладання — лексика підручників української мови як іноземної (слова до цих підручників відібрано інтуїтивно) та частотні словники лише двох функціональних стилів: художнього та публіцистичного, при чому методика і вибірка укладання останнього не вказані. Отже, незважаючи на назрілу необхідність, в україністиці ще не досліджено поняття лексичної основи, не опрацьовано критеріїв та методів її виділення, не вивчено її семантичну структуру та організацію.
Таким чином, актуальність теми дослідження визначається декількома факторами:
8
1) зростаючим інтересом до проблеми частотної стратифікації словникового складу української мови, а також до математичних методів у лінгвістиці;
2) важливістю створення ЛОУМ (за критеріями частотності та функціонально-стилістичної широти) як зменшеної моделі лексичного складу української мови і його компактного представлення;
3) поглибленим вивченням системної організації лексики і, відповідно, потребою характеристики внутрішньої системно-структурної організації ЛОУМ;
4) необхідністю отримання нових результатів для теорії та практики вирішення семасіологічних та лексикографічних проблем;
5) інтенсивністю розвитку лінгвістичних досліджень з питань науково обґрунтованого відбору лексичного мінімуму в процесі навчання іноземної мови, який враховував би вживаність слова в текстах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з комплексною науковою темою кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Семантика, синтактика і прагматика одиниць мови в синхронії та діахронії”; керівник теми професор Ф. Бацевич (№ держреєстрації 0103U005927).
Мета дослідження — виділити ЛОУМ і з’ясувати її системно-структурну організацію — зумовила постановку таких завдань:
• розробити методику виділення ЛОУМ;
• створити комп’ютерну програму для формалізованого порівняння списків частотних словників;
• укласти частотний словник (ЧС) розмовно-побутового стилю української мови;
• укласти ЧС наукового стилю української мови;
• укласти ЧС офіційно-ділового стилю української мови;
• класифікувати склад ЛОУМ на лінгвістично релевантні групи;
9
• виявити основні семантичні зв’язки між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях;
• встановити особливості представлення в ЛОУМ одиниць різних сфер дійсності, тобто основні ономасіологічні класи слів.
Таким чином, об’єктом дослідження дисертаційної роботи стала найбільш частотна і функціонально активна лексика сучасної української мови, предметом — виділена ЛОУМ та її системно-структурна організація.
Специфіка досліджуваного об’єкта, а також сформульовані мета і завдання дисертації зумовили використання у роботі таких методів лінгвістичного аналізу:
• елементи статистичного методу застосовувалися з метою виділення ЛОУМ, укладання трьох частотних словників і підрахунку відсоткового співвідношення кількості лексем, пов’язаних між собою певним типом семантичних зв’язків стосовно загального списку. Також було використано методику зіставлення та порівняння статистичних даних п’яти частотних словників української мови;
• описовий метод використано в основному при вирішенні проблеми експлікації семантичної будови лексичних одиниць, семантичних зв'язків між ними, лексико-семантичних і тематичних груп та полів у межах ЛОУМ. Порівняльну методику описового методу застосовано для виявлення спільної синоптичної схеми десяти ономасіологічних словників різних мов, а також — спільного та відмінного між цією схемою і сферами дійсності, які покривають одиниці ЛОУМ;
• методиками структурного методу — аналізом словникових дефініцій та компонентним аналізом — ми послуговувалися для класифікації виділеного списку слів ЛОУМ з опорою на семасіологічний підхід, а також при визначенні внутрішньолексемної, міжлексемної та внутрішньогрупової і міжгрупової організації ЛОУМ;
10
• метод контекстуального аналізу застосовано для розрізнення омонімів у корпусі текстів, а також для з’ясування, які лексико-семантичні значення конкретного слова в ньому були найчастотніші, і, отже, саме з цими значеннями одиниці увійшли в ЛОУМ.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі розроблено методику виділення ЛОУМ, що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту.
Уперше мінімалізований словник української мови створено на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що за класифікацією, де точкою відліку є Браунівський корпус (Brown Corpus, 1 млн. слововживань), належить до середніх. Також вперше з цією метою укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно- ділового стилів української мови, що становлять собою завершені самостійні праці. Уперше проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи і поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, з’ясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі результати сприяють глибшому розумінню лексико-семантичних явищ у системі, якою є лексика української мови. Розроблена методика виділення ЛОУМ придатна для укладання мінімалізованих словників на основі іншого корпусу текстів. Визначений список слів (1386 одиниць) буде корисним у викладанні української мови як іноземної, а семантичні й тематичні групи в його межах — для поетапної роботи з лексикою.
Загалом склад ЛОУМ та його класифікація на лінгвістично релевантні групи — це нові важливі результати для теорії та практики вирішення семасіологічних та лексикографічних проблем; вони можуть слугувати основою для укладання як семантичних тлумачних, так і ономасіологічних
11
лексикографічних праць. Дані трьох створених ЧС доцільно застосувати для порівняння статистичних параметрів стилів української мови. Отримані в дисертації результати будуть корисними у викладанні курсів прикладної, статистичної, комп’ютерної лігвістики.
Особистий внесок здобувача. Постановку завдань дослідження здійснив науковий керівник проф. Ф. С. Бацевич. Основні результати та висновки дисертації здобувач отримала самостійно. Усі статті написано одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включені до дисертації, були представлені автором особисто на таких конференціях і семінарах:
• XII Міжнародна наукова конференція Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, 2327 квітня 2003 р.) [47];
• Korpus tekstów w badaniach leksykograficznych в рамках Międzynarodowej Szkoły Humanistycznej Europy Śriodkowej i Wschodniej, (Варшава, 1931 січня 2003 р.);
• XII Міжнародний славістичний колоквіум, присвячений пам'яті слов'янських просвітників святих Кирила і Мефодія (Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2123 травня 2003 р.) [46];
• 7-а і 8-а Міжнародні наукові конференції Проблеми української термінології Словосвіт-2002, 2004” (Львів, НУ Львівська політехніка” 2002 р., 2004 р.) [45, 48];
• Міжнародна науково-практична конференція Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадськістю” (Львів, Львівський інститут внутрішніх справ 1516 травня 2003 р.) [42];
• І і ІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів VIVAT ACADEMIA, (Львів, ЛНУ імені Івана Франка 2001 р., 2003 р.) [49];
• Постійно діючий науковий семінар Комп’ютерна лінгвістика” (Київ, Київський національний лінгвістичний університет, 25 вересня 2003 р.)
12
Результати, подані в роботі, також було представлено на Звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2002, 2003, 2004) та неодноразово обговорювалися на наукових семінарах кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2002, 2003, 2004).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у чотирьох статтях у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України [43, 44, 51, 52], шести статтях у збірниках наукових праць [42, 45, 46, 47, 48, 50] і в тезах доповідей [49].
Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (414 найменувань) та п’яти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 281 сторінка, з яких 166 сторінок — основного тексту. Результати роботи проілюстровано у 18 таблицях і на 18 рисунках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримані в роботі кількісні та якісні результати сприяють глибшому розумінню лексико-семантичних явищ у системі, якою є лексика української мови. Світовий досвід створення компресованих словників показує, що найоб’єктивнішими критеріями відбору слів до них є частотність та функціонально-стилістична широта. Відповідно до них ЛОУМ становить 1386 одиниць. Факти, що свідчать про правильність виділення ЛОУМ:
• Загальний розмір корпусу текстів, на базі якого відібрано ЛОУМ становить 1 700 000 слововживань. Такий розмір дає підстави розглядати отримані частотні характеристики як надійні.
• Представленість у корпусі текстів для ЛОУМ усіх п’яти основних функціональних стилів: розмовно-побутового, публіцистичного, художнього, наукового і офіційно-ділового.
• Узгоджений підхід до укладання ЧС п’яти функціональних стилів (одиниця підрахунку, величина вибірки, принципи лематизації), що дає підстави вважати порівняння їхніх результатів правомірним.
• Схожість поведінки залежностей ранґчастота” ЧС п’яти функціональних стилів з аналогічною залежністю Британського національного корпусу (як найавторитетнішого в галузі цього напрямку лінгвістичної науки).
• Співвіднесеність основних частотних характеристик (кількості різних слів та словоформ у відповідних словниках, індексів різноманітності, а також індексів винятковості та концентрації тексту і словника) п’яти функціональних стилів.
3 000 найчастотніших слів п’яти ЧС покривають від 77,97% у публіцистичному до 86,09% тексту у розмовно-побутовому стилі, тому з метою виявлення сумарної частотності лексеми у всіх ЧС порівнювалася саме ця кількість слів. До ЛОУМ ввійшли слова зі сумарною частотністю 96 та вище (що відповідає відносній похибці обчислення не більше, ніж 20%) і лише ті, що
165
вживаються в абсолютній більшості стилів (три і більше). З метою формалізації порівняння вказаних ЧС розроблено комп’ютерну програму, що обчислює загальну частотність кожного слова у п’яти ЧС. За допомогою електронних таблиць вона у зручній формі фіксує частотність окремого слова у конкретному словнику, дає можливість сортувати матеріал за спадом або зростанням частот у будь-якому словнику, а також за алфавітом.
Системно-структурна організація складу ЛОУМ має свої особливості на внутрішньолексемному, міжлексемному, внутрішньогруповому та міжгруповому рівнях. Так, 33% слів, що її складають — полісемічні (найчастотніші зв’язки між їхніми ЛСВ: дія результат дії”, дія об’єкт дії”, дія суб’єкт дії”).
У результаті здійсненої семасіологічної класифікації списку було виявлено, що близько 55,5% її одиниць пов’язані між собою міжлексемними зв’язками: синонімією — 25% від її загальної кількості, гіперо-гіпонімією — 10%, конверсією — 6,7%, антонімією — близько 5%, партонімо-холонімією — близько 5,5% та іншими типами зв’язків — приблизно 2,8%. Полісемія, антонімія, конверсія гіперонімія і партонімо-холонімії також виступають засобами внутрішньогрупового та міжгрупового зв’язків.
Здійснений аналіз дає можливість стверджувати, що увесь склад ЛОУМ без залишку (100%) творить семантичні угруповання різної природи та величини залежно від частиномовної приналежності одиниць. Дієслова ЛОУМ в силу своєї семантики дозволяють чітко класифікувати їх на ЛСГ та ЛСП, іменники, залежно від специфіки свого знакового значення (сигніфікативне, денотативне чи мішане) творять як ЛСГ і ЛСП, так й ТГ і ТП, які об’єднуються в чотири великих групи: Абстрактні відношення і форми існування матерії”, Природа”, Людина”, Суспільство”, будова яких подібна до ономасіологічної. Семантичний поділ прикметників на ЛСГ і ТГ базується на розрізненні самостійної (якісні) та опосередкованої (відносні) ознаки. Прислівники ЛОУМ членуються на означальні (якісні, способу дії, кількісні) та обставинні (просторові, часові, причинові, допустові, модальні). Займенники в межах
166
ЛОУМ утворюють чітку структуру, свого роду смислову будову мови”, по вертикалі якої містяться такі загальні поняття як істота, предмет, ознака, місце, час, кількість, напрям, а по горизонталі — загальне поняття, поняття як визначене, поняття. як невизначене, поняття. як неіснуюче.
Виділені ЛСП і ТП ЛОУМ в межах певних частин мови мають багато спільного між собою, виформовуючи 16 міжчастиномовних угруповань: СП Природа”, Людина як фізична істота”, Діяльність”, Можливість”, Людина як психічна істота”, Людина як розумна істота”, Інформація”, Буття”, Час”, Відношення”, Простір”, Кількість”, Частина / ціле”, Оцінка”, Норма”, Суспільство”. Визначені СП добре корелюють із загальною ономасіологічною схемою, отриманою в результаті порівняння синоптичних схем десяти тезаурусів різних мов, а це дає підстави вважати ЛОУМ компресованою моделлю лексичного рівня української мови. І хоча вона має певні особливості, зокрема невелику кількість лексем на позначення рослин, тварин, одягу, їжі, кольорів, проте список слів, відібраний на основі критеріїв частотності та функціональної широти, в основному покриває усі найважливіші сфери дійсності. Цей факт може слугувати доказом правильності добору одиниць в ЛОУМ.
Здійснена класифікація одиниць ЛОУМ на лінгвістично релевантні групи лексики та її аналіз має подвійне значення: по-перше, вона виявила внутрішню складну організацію ЛОУМ, в результаті чого з’ясовано високий рівень зв’язків її лексем, що є одним із аргументів правомірності використання назви компресована модель лексичного рівня”; дозволила представити її склад у вигляді полів. У внутрішній структурі ЛОУМ виявляються різноманітні опозиції, що характеризують і членують її семантичний континуум. Такий аналіз складу ЛОУМ дав можливість порівняти його із загальною синоптичною схемою, яку виявлено в результаті зіставлення десяти тезаурусів різних мов. По-друге, така семасіологічна класифікація поставила поряд слова, що потребують ідентичних лексикографічних кваліфікацій і відкрила можливі шляхи вдосконалення їхньої семантизації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агапій А. П. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові.— Рукопис. Дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича.— Чернівці, 1998.— 193 л.
2. Агеев В. Семиотика.— М.: Весь мир, 2002.— 255 с.
3. Акулова О. О. Семантичні особливості концепта гроші у національних мовних просторах // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 6 / Відп. ред. М. П. Кочерган.— К.: Вид. центр КНЛУ, 2003.— 474 с.— С. 149152.
4. Алексеев М. П., Герман-Прозорова Л. П., Пиотровский Р. Г., Щепетова О. П. Основы статистической оптимизации преподавания иностранных языков // Статистика речи и автоматический анализ текста.— Л.: Наука, 1974.— С. 195234.
5. Алексеев П. К вопросу о типологии частотных словарей // Международная конференция преподавателей русского языка и литературы: Тезисы докладов и выступлений.— М.: МГУ, 1969.— С. 78.
6. Алексеев П. М. Статистическая лексикография. Л.: ЛГУ, 1975. 120 с.
7. Алексеев П. М. Частотные словари и приемы их составления // Статистика речи.Л.: Наука. 1968. С.6163.
8. Алимпиева Р. В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантической группы.— Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1986.— 184 с.
9. Англо-український словник-мінімум газетної термінології.— Львів: МВССО УРСР. Укр. поліграф. ін-т. ім. І. Федорова, 1974.— 16 с.
10. Англо-український словник-мінімум технічних термінів / Н. М. Осипова та ін. (уклад).— Чернівці: ЧДУ, 1999.— 20 с.
11. Апресян Ю. Д. Избранные труды.— Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография.— М.: Школа Языки русской культуры”, 1995.— 767 с.
168
12. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка.— М.: Наука, 1974.— 367 с.
13. Апресян Ю. Д. Эволюция понятия лингвистическая семантика” // Основные проблемы эволюции языка. Материалы Всесоюзной конфе-ренции по общему языкознанию.— Ч.1.— Самарканд, 1966.— С. 3839.
14. Апресян Ю. Д. О регулярной многозначности // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз.— 1971.— Т. 30.— №6.— С. 509523.
15. Апресян Ю. Д. О языке для описания значений слов // Известия АН СССР. Сер. Лит. и яз.— 1969.— Т. XVIII.— Вып. 5.— С. 415428.
16. Апресян Ю. Д. Синонимия и конверсивы // Русский язык в национальной школе.— 1970.— № 6.— С. 817.
17. Апресян Ю. Д. Толкование лексических значений как проблема лексической семантики // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз.— 1969.— Т. XXVIII.— № 1.— С. 1123.
18. Аракин. В. Д. Словарь наиболее употребительных слов английского языка: 3250 слов / Под ред. И. В. Рахманова. М.: Русский язык, 1984.— 567 с.
19. Арапов М. В., Тер-Гаспрян Л. И., Херц М. М. Сравнение частотных словарей // Научно-техническая информация. Серия 2. Информационные процессы и системы.— 1978.— №4.— С. 2029.
20. Ардан В. Р., Бацевич Ф. С., Партико З. В. Комп’ютерний словник-мінімум української мови // Мовознавство.— 1996.— № 45.— С. 3440.
21. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования.— Л.: Просвещение, 1966.— 192 с.
22. Арполенко Г. П., Городенська К. Г., Щербатюк Г. Х. Числівник української мови.— К.: Наукова думка, 1980.— 244 с.
23. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований.— М.: Наука, 1980.— С. 156249.
24. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт.— М.: Наука, 1988.— 338 с.
169
25. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека.— 2-е изд, исправл.— М.: Школа Языки русской культуры”, 1999.— 896 с.
26. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов.— Изд. 2-е стереотип.— М.: Сов. энциклопедия, 1966.— 697 с.
27. Баранов О. С. Идеографический словарь русского языка.— М.: Прометей МГПИ им. В. И. Ленина, 1990.— 255 с.
28. Бахтіярова Х. Ш., Лукашевич С. C., Майданюк І. З., Сегень М. П., Пєтухов С. В. Українська мова. Практичний курс для іноземців: Посібник для слухачів підготовчих відділень і факультетів.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
29. Бацевич Ф. С. Функционально-ономасиологические группы слов как типы языковых парадигм (на материале глагольной лексики) // Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы: Межвуз. науч. сб.— Уфа: БГУ, 1992.— С. 3341.
30. Бацевич Ф. С., Грицютенко И. Е. Функциональная динамика внешних связей лексических системных образований // Русский язык: вопросы типологии и функционального развития в условиях билингвизма. Вестник Львовского университета. Серия филологическая.— 1985.— Вып. 16.— С. 1217.
31. Бацевич Ф., Космеда Т. Очерки по функциональной лексикологии.— Львов: Світ, 1997.— 392 с.
32. Безпояско О. К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз) / АН України, Ін-т мововознавства ім. О. О. Потебні.— К.: Наукова думка, 1991.— 169 с.
33. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник.— К.: Либідь, 1993.— 336 с.
34. Белоусова А. С. Имена лиц и их синтаксические свойства // Слово и грамматические законы языка. Имя / В. В. Лопатин, В. А. Плотникова, А. С. Белоусова, М. С. Суханова, С. Н. Дмитренко.— М.: Наука, 1989.— С. 131205.
170
35. Беляевская Е. Г. Семантика слова.— М.: Высшая школа, 1987.—128 с.
36. Бендикс Э. Г. Эмпирическая база семантического описания // Новое в зарубежной лингвистике: [Сб. ст. Переводы]. Вып. 14. Проблемы и методы лексикографии.— М.: Прогресс., 1983. С. 75107.
37. Бережан С. Г. Разбиение лексических единиц на лигвистически значимые классы как способ унификации их подачи в толковом словаре // Национальная специфика и ее отображение в нормативном словаре: Сб. ст.— М.: Наука, 1988.— С. 5358.
38. Білевич Т. Л. Дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови // Мовознавство.— 1999.— № 1.— С. 4650.
39. Білинський М. Синоніміка англійського дієслова: Словник семантичних відстаней.— Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999.— XXXVI+382 c.
40. Бобух Н. М. Антонімічний біном землянебо в українській і болгарській поезії // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 6 / Відп. ред. М. П. Кочерган.— К.: Вид. центр КНЛУ, 2003.— С. 121127.
41. Боюн А. М. Ієрархія семантичної структури вершини словотвірного гнізда (на матеріалі СГ зі словом-вершиною вода): Автореф. дис. канд. філол. наук.— К.: ДОД УДПУ ім. Драгоманова, 1996.— 25 с.
42. Бук С. Вплив комунікативної лінгвістики на теорію і практику лексикографії // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадськістю / За заг. ред. Токарської А. С.: Зб. наук. праць.— Львів: Львівський інститут внутрішніх справ, 2003.— С. 115117.
43. Бук С. Дефінітивний мінімум у тлумачному словнику української мови для іноземців (на матеріалі іменників, які позначають тварин і частини їх тіла) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна.— Випуск 30.— Львів: В-во ЛНУ імені Івана Франка, 2003.— С. 154159.
44. Бук С. Лексична основа української мови як компресована мовна модель // Вісник Львівського університету. Серія філологічна.— Випуск 34.— Львів: В-во ЛНУ імені Івана Франка, 2004.— С. 289293.
171
45. Бук С. Лексичний мінімум: Теоретичні засади і принципи виділення //
Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Національний
університет Львівська політехніка”. 2002. №453. С. 474479.
46. Бук С. Лексичні мінімуми в слов’янській лексикографічній традиції (на
прикладі польської, російської та української практики) // Проблеми
слов’янознавства.— Львів, 2004.— Випуск 54.— С. 204.
47. Бук С. Методика виділення ядра лексичного мінімуму української мови //
Мова і культура (Науковий щорічний журнал).— К.: Видавничий Дім
Дмитра Бураго, 2003.— Вип. VI.— Т. 5, Ч. 1. Національні мови в їхній
специфіці та взаємодії.— С. 2531.
48. Бук С. Поняття семантизації в сучасній лінгвістиці // Вісник: Проблеми
української термінології. Львів: Національний університет "Львівська
політехніка".—2004.— № 503.— С. 6366.
49. Бук С. Представлення дейктичної лексики в комп’ютерному тлумачному
словнику-мінімумі української мови // VIVAT ACADEMIA: Матеріали І
Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених-філологів.— Львів:
Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.— С. 223225.
(http://www.franko.lviv.ua/faculty/Philol/conf/phil/philf.html).
50. Бук С. Проблеми семантичної метамови. (Спроба порівняння окремих
концепцій) // Проблеми загального мовознавства.— Львів: Видавничий
центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.— С. 1217.
51. Бук С. Частотний словник наукового стилю сучасної української мови //
Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки.— Випуск 44.—
Черкаси: Черкаський державний університет імені Богдана
Хмельницького, 2003.— С. 9096.
52. Бук С. Частотний словник розмовно-побутового стилю сучасної
української мови // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць.— Випуск 11. У 2
частинах / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред) та ін.— Част. І.— Донецьк:
ДонНУ, 2003.— С. 266271.
172
53. Булыгина Т. В., Крылов С. А. Модель в языкознании // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. Н. Л. Ярцев.— М.: Советская энциклопедия, 1990.— С. 304305.
54. Бурячок А. А. Принципи моделювання семантичних рядів лексики // Мовознавство.— 1985.— №4.— С. 4147.
55. Бухбиндер В. А. Німецько-український словник найуживаніших слів.— К.: Радянська школа, 1972.— 152 с.
56. Вальницкий А. Лексический минимум для нерусских, изучающих русский язык // Русский язык за рубежом.— 1968.— №3.— С. 5566.
57. Васильев Л. М. Семантика русского глагола. Глаголы речи, звучания, поведенния.— Уфа: БГУ, 1982.— 71 с.
58. Васильев Л. М. Семантические классы глаголов чувства, мысли и речи // Очерки по семантике русского глагола.— Уфа: БГУ, 1971.— С. 38310.
59. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика.— М.: Высшая школа, 1990.— 176 с.— С. 6465.
60. Васильев Л. М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания.— 1971.— №5.— С. 105113.
61. Васильев Л. М. Типы предикатных значений (На материале современного русского языка) // Исследования по семантике. Системно-функциональное описание и преподавание языка. Межвузов. сб. науч. тр.— Уфа: БГУ, 1990.— С. 5461.
62. Васильев Л. М. Типы семантических полей по их структуре и пособам репрезентации // Слово в системе и тексте. Межвузов. сб. науч. тр.— Новосибирск: НГПИ, 1988.— С. 3846.
63. Васильева Н. В. Наречие // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. Н. Л. Ярцев.— М.: Советская энциклопедия, 1990.— С. 322323.
64. Ващенко В. С. Слово та його значення. Посібник з лексикології.— Дніпропетровськ: ДДУ, 1979.— 127 с.
65. Ващенко В. С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів: Посібник для студентів.— Дніпропетровськ: ДДУ, 1979.— 127 с.
173
66. Ващенко В. С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень слів: Посібник для студентів-філологів.— Дніпропетровськ: ДДУ, 1981.— 28 с.
67. Ващенко В. Синонімічний словник-мінімум української мови: Посібник для студентів.— Дніпропетровськ: ДДУ, 1972.— 91 с.
68. Вежбицка А. Из книги Семантические примитивы”. Введение / Пер. с англ. А. Д. Шмелева // Семиотика / Сост., вступит. ст. и общ ред. Ю. С. Степанова.— М.: Радуга, 1983.— С. 225284.
69. Вежбицкая А. Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия // Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание.— М.: Русские словари, 1997.— С. 231290.
70. Вейнрейх У. Опыт семантической теории // Новое в зарубежной лингвистике: [Сб. ст. Переводы]. Вып. 10. Лингвистическая семантика / Сост., общ. ред. и вступит. ст. В. А. Звегинцева.— М.: Прогресс., 1981.— С. 163249.
71. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.— К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2002.— 1440 с.
72. Вербовська І.Т. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників української мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 — українська мова / Львівський національний університет ім. І. Франка.— Львів, 2001.— 20 с.
73. Вечер Н. Н. О лексико-семантических связях членов лексико-семантической группы слов (на материале глагольной лексики): Сб. науч. тр. // Лексико-семантические связи слов в русском языке.— Л.: ЛГПИ, 1983.— С. 3742.
74. Вивчаймо українську мову / Г. І. Макарова, Л. М. Паламар, Н. К. Присяж-нюк.— К: Вища школа, 1975.— 256 с.
75. Висоцький А. В. Склад та структура лексико-семантичних груп якісних прикметників в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова.— К., 1998.— 18с.
174
76. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови.— К.: Наукова думка, 1980.— 194 с.
77. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні.— К.: Наукова думка, 1988.— 255 с.
78. Вихованець І. Р., Карпіловська Е. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель: Навчальний посібник / за ред. В. М. Русанівського.—К.: Либідь, 1993.— 272 с.
79. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. — К.: Пульсари, 2004.— 400 с.
80. Вольф Е. М. Грамматика и семантика местоимений. На материале иберо-романских языков.— М.: Наука, 1974.— 224 с.
81. Гайсина Р. М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке.— Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1982.— 195 с.
82. Гак В. Г. Теоретическая грамматика фрацузкого языка: Морфология.— 2-е изд., исп. и доп.— М.: Высшая школа, 1986.— 311 с.
83. Ганич Д. І., Олійник І. О. Словник лінгвістичних термінів.— К.: Вища школа, 1985.— 360 с.
84. Гетьман І. М. Теоретична і практина ідеографія: Принципи побудови тезаурусів: Навч. посібник.— К.: Вища школа, 1993.— 119 с.
85. Гиндин С. И. Частота слова и ее значимость в системе языка // Уч. зап. Тартус. ун-та.— Вып. 628.— Лингвостатистика и вычислительная лингвистика.— Тарту, 1982.— С. 2253.
86. Глобина Л. В. Лексико-семантическое поле партитивной лексики в современном русском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.01 / Воронежский гос. ун-т. — Воронеж, 1995. — 205 л.
87. Гловинская М. Я. Глаголы со значением передачи информации // Язык о языке [Сб. ст.] / Н. Д. Арутюнова (под общ. руководством и ред.).— М.: Школа Языки русской культуры”, 2000.— С. 403416.
175
88. Горбаневская Г. В. Об одном асепкте описания семантического поля звучания в современном русском языке // Лингвистическая семантика и логика. Сб. науч. трудов.— М.: Ін-т дружбы народов, 1983 — С. 92103.
89. Грищенко А. П. Прикметник в українській мові.— К.: Наукова думка, 1978.— 207 с.
90. Грищенко А. П. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць.— К., 1998.— 194 с.
91. Гугенейм Г. Некоторые выводы статистики словаря // Методика преподавания иностранных языков за рубежом [Сб. статей]. Пер. с английского, французского и немецкого. Составители М. М. Васильева и Е. В. Синявская.— М.: Прогресс, 1967.— С. 299305.
92. Гудавичюс А. Й. Аксиологический аспект лексической системы // Slavistica Vilnensis.— Краков, 1998.
93. Дарчук Н. П. Частотний словник сучасної поетичної української мови.— [Цит. 02 жовтня 2003].— Доступно з <http://www.philolog.univ.kiev.ua/wins/ chast/chast.htm>.
94. Дарчук Н. П., Грязнухіна Т. О. Частотний словник сучасної української публіцистики // Мовознавство.— 1996.— №45.— С. 1519.
95. 2380 слов, наиболее употребительных в русской разговорной речи / Авторск. коллектив: А. Абакумова, Н. Басис, Л. Бадриева и др.— М.: Изд-во УДН, 1968.— 78 с.
96. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови.—Львів: Фенікс, 1996.—224 с.
97. Денисов П. Н. Лексика русского язика и принципы ее описания.— М.: Рус. яз., 1980.— 253 с.
98. Денисов П. Н. Лексические минимумы русского языка // Лексические минимумы русского языка / Под ред П. Н. Денисова.— М.: МГУ, 1972.— С. 315.
176
99. Денисов П. Н. Тематический принцып отбора лексики // Психология и методикаобучения второму языку. (Критерии отбора языкового материала). Тезисы сообщений. М.: МГУ, 1967. С. 6366.
100. Денисов П. Н. Единицы словаря // Национальная специфика и ее отображение в нормативном словаре: Сб. ст.— М.: Наука, 1988.— С. 4852.
101. Денисов П. Н. Компресия и минимизация словарного состава языка как учебно-методическая и лингвистическая проблема // Общегородская научно-методическая конференция по вопросам лексики. Л., 1967.
102. Денисов П. Н. Полисемия и классификация лексики // Караулов Ю. Н. Словарные категории: Сб. ст.— М.: Наука, 1988.— С. 1523.
103. Денисова С. П. Типологія категорій лексичної семантики: Дис. канд. філол. наук / Київ. держ. лінгвіст. ун-т.— К., 1996.— 500 с.
104. Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.— К.: Радянська школа, 1960.— 209 с.
105. Дискурс іноземної комунікації (колективна монографія).— Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту, 2002.— 495 с.
106. Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навчальний посібник.— К.: Либідь, 1998.— 256 с.
107. Дієслово в лексикографічній системі / Рабулець О. Г., Сухарина Н. М., Широков В. А., Якименко К. М.— К.: Довіра, 2004.— 259 с.
108. Дороганова И. А., Иванова Т. Ф., Ковтун Н. О., Морковкин В. В., Успенская И. Д. Лингвистические и методические основы универсального лексического минимума русского языка // Проблемы учебной лексикографии и обучения лекчике. Сборник статей. Под. ред. П. Н. Денисова и В. В. Морковкина. М.: Рус. яз., 1978. С. 124131.
109. Дубичинский В. В. Теоретическая и практическая лексикография.— Вена; Харьков: Wiener Slavistischer Almanach, 1998.— 160 с.
110. Дятчук В. В., Пустовіт Л. О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови.— К.: Наукова думка, 1983.— 155 с.
177
111. Ежевская С. В., Шифрина П. А. Лексический минимум по немецкому языку. Для институтов и факультетов иностранных языков. Вып 2.— М.: Высшая школа, 1967.— 120 с.
112. Єрмоленко С. А., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко.— К.: Либідь, 2001.— 224 с.
113. Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство.— 1999.— №6.— С. 3246.
114. Жданова О. П. Стилистическая и интелектуальная оценочность глаголов поведения // Лексико-семантические группы современного русского языка.— Новосибирск: НГПИ, 1985.— С. 4855.
115. Жлуктенко Ю. О., Тоцька Н, І., Молодід Т. К. A Textbook for Beginners. 2-nd Edition.— К.: Вища школа, 1978.— 352 с.
116. Жовтобрюх М. А. Науковий стиль української мови // Мовознавство.— 1968.— №1.— С. 313.
117. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Частина І.— К.: Вища школа, 1972.— 404 с.
118. Журомская Л. И. О создании лексических минимумов для иностранных студентов-нефилологов // Культура народов Причерноморья.— 1997.— Т. 3, Разд. 2: Вопросы духовной культуры.— [Цит. 2003, 02 жовтня].— Дocтyпний з: <http://www.ccssu.crimea.ua/internet/Education/culture/03/part2/ juromskaya.html>.
119. Залевская А. А. О комплексном подходе к исследованию закономерностей функционирования языкового механизма человека // Психолингвисти-ческие исследования в области лексики и фонетики.— Калинин: Калининский гос. ун-тет, 1981.— С. 2844.
120. Залевская А. А. Психолигвистические проблемы семантики слова: Учебное пособие.— Калинин: КГУ, 1982.— 80 с.
178
121. Засорина Л. Н. Автоматизация и статистика в лексикографии (работа над частотным словарем русского языка). Л.: Изд-во Ленинградского у-та, 1966. 128 с.
122. Звегинцев В. А. Семасиология.— М.: Изд-во Московского ун-та, 1957.— 322 с.
123. Золотова Н. О. К проблеме ядра лексикона человека // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики.— Калинин: Калининский гос. ун-тет, 1981.— С. 4548.
124. Зотова В. П. Семантизация терминов в учебном тексте и словаре (на материале терминологии робототехники): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / Днепропетров. гос. ун-т. Днепропетровск, 1998.— 185 л.
125. Ивлева Г. Г. Некоторые аспекты синонимии и омонимии и проблемы отражения в словарях // Национальная специфика и ее отображение в нормативном словаре: Сб. ст.— М.: Наука, 1988.— С. 6871.
126. Исиченко Ю. А., Калашник В. С., Свашенко А. А. Самоучитель украинского языка.— К.: Выща школа, 1990.— 285 с.
127. Іванова Н. Д. Склад, статус і структура семантичного об’єднання слів зі значенням характер поверхні” у сучасній українській мові: Автореф. ... канд. філол. наук.— К., 1999.— 19 с.
128. Івченко М. П. Числівники української мови.— К.: Вид-во Київ ун-ту, 1955.— 144 с.
129. Капатрук М. Д. Методи вивчення основного значення слова // Мовознавство.— 1980.— № 5.— С. 7577.
130. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови.— К.: Кобза, 1993.— 469 с.
131. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография.— М.: Наука, 1976.— 356 с.
132. Караулов Ю. Н. Структура ЛСГ // Научные доклады высшей школы. Филологические науки.— 1972.— №1.— С. 5768.
179
133. Кардащук О. В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. В. Винниченка.— Кіровоград, 1998.— 16 с.
134. Карпіловська Є. А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики.— Донецьк: Юго-Восток, 2003.— 184 с.
135. Картинный словарь современного английского языка. ОксфордДуден.— The OxfordDuden Pictoral English dictionary / Под. ред. Д. Фиби и др.; Ил. И. Шмидта.— 2-е спец. изд.— М.: Рус. яз., 1987.— 384 с.
136. Кварчелия Л. В. Проблема классификации имен существительных // Функционирование текста в речевой деятельности: Сб. науч. тр.— М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1989.— 184 с.
137. Кероп’ян А. Р. Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення: Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— Донецьк: ДНУ, 2003.— 20 с.
138. Кильдибекова Т. А. Глаголы действия в современном русском языке.— Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1985.— 160 с.
139. Клименко Н. Ф. Складні іменники зі значенням абстрактної дії // Мовознавство.— 1977.— № 3.— С. 2028.
140. Клименко Н. Ф., Пещак М. М., Савченко І. Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики.— К.: Наукова думка, 1982.—250 с.
141. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика: учебник для студентов филол. профиля.— М.: Эдиториал УРСС, 2000.— 350 с.
142. Кобозева И. М. О границах и внутренней стратификации семантического класса глаголов речи // Вопросы языкознания.—1985.— № 6.— С. 95103.
143. Ковалик І. І. Питання словотворчої синонімії і омонімії в сфері іменників слов’янських мов // Питання слов’янознавства. Матеріали I Славістичної конференції.— Львів, 1962.— С. 2122.
144. Ковалик І. І. Логіко-лінгвальна природа категоріальних значень частин мови // Мовознавство.— 1970.— №4.— С. 310.
180
145. Ковалик І. І. Про власні і загальні назви в українській мові // Мовознавство.— 1977.— №2.— С. 1118.
146. Комарова З. И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание.— Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991.— 155 с.
147. Коменский Я. А. Мир чувственных вещей в картинках, или Изображение и наименование всех важнейших предметов в мире и действии в жизни / Пер. с лат. Ю. Н. Дрейзина. Под ред. и со вступ. статьей проф. А. А. Красновского.— Изд. 2-е.— М.: Учпедгиз, 1957.— 351 с.
148. Комплексный частотный словарь русской научной и технической лексики / Денисов Н. П., Морковкин В. В., Сафьян Ю. А.— М.: Рус. яз., 1978.— 408 с.
149. Короткий російсько-український електро-технічний словник / За ред. В. C. Перхач— Львів: ЛвПІ, 1990.— 126 c.
150. Короткий тлумачний словник української мови: Близько 6750 слів / За ред. Гринчишина Д. Г.— 2-ге вид., переробл. та доп.— К.: Радянська школа, 1988.
151. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах.— Автореф. дис. докт. філол. наук: 10.02.01 — українська мова, 10.02.02 — російська мова / Харківський державний педагогічний університет імені Г.Сковороди.— Харків, 2001.— 34 с.
152. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: Формування і розвиток категорії оцінки. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 350 с.
153. Космеда Т. К вопросу о принципах классификации идеографических групп в лексике (на материале микросистем агентивных имен морально-этической оценки) // Вісник Львівсього університету. Серія філологічна.— Вип. 26.— 1997.— C. 6067.
154. Кочерга О., Мейнарович Є. Українсько-англійський словник природничих термінів із префіксом не-.— К., 2000.— 96 с.
155. Кочерган Н. П. Загальне мовознавство.— К.: Видавничий центр Академія”, 1999.— 288 с.
181
156. Кочерган М. П. Лексико-семантична система // Українська мова: Енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський та інші.— К.: Українська енциклопедія, 2000.— С. 282284.
157. Кочерган М. П. Лексична сполучуваність і лексико-семантичне поле // Мовознавство.— 1980.— №4.— С. 2635.
158. Кошелев А. Д. Еще раз о значении существительного // Логический анализ языка. Языки пространств / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова, И. Д. Левинтина.— М.: Языки русской культуры”, 2000.— С. 3846.
159. Крамчанинова О. В. Категорії простору і часу в структурі дієслів агресії // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 6 / Відп. ред. М. П. Кочерган.— К.: Вид. центр КНЛУ, 2003.— С. 9599.
160. Кромер В. В. О некоторых вопросах создания лексических минимумов.— 2003.— [Цит. 02 жовтня 2003].— Доступно з <http://kromer.newmail.ru/ kvv_a_09.htm>.
161. Кубрякова Е. С. Ономасиология // Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. Н. Л. Ярцев.— М.: Советская энциклопедия, 1990.— С. 345346.
162. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений: Семантика производного слова.— М.: Наука, 1981.— 200 с.
163. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении.— М.: Наука, 1978.— 115 с.
164. Кузнецова Э. В. Два типа глагольных значений // Семантика и системность языковых единиц: Сб. ст.— Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 1985.— С. 2730.
165. Кузнецова Э. В. К проблеме семантизации базовых единиц в словаре семантических классов русских глаголов // Караулов Ю. Н. Словарные категории: Сб. ст.— М.: Наука, 1988.— С. 2327.
166. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка.— М.: Высшая школа, 1989.— 216 с.
182
167. Кузнецова Э. В. Ступенчатая идентификация как средство описания семантических связей слов // Вопросы металингвистики.— Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973.— 136 с.
168. Кузьменко Г. І. Омонімія: аспектологія, проблематика. Філологічна розвідка.— К.: Видавничий центр Київський університет”, 2000.— 36 с.
169. Куліш Л. Ю. Порівняльний кількісний аналіз лексики монологічної і діалогічної науково-професійної мови // Мовознавство.— 1967.— С. 8690.
170. Курс сучасної української мови: Підручник для філол. фак. ун-тів і фак. мови і літератури пед. ін-тів УРСР / За ред. дійсн. чл. Акад. наук УРСР Л. А. Булаховського.— Т. 1.— К.: Радянська школа., 1951.— 406 с.
171. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. Ч. 2.— К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1964.— 157 с.
172. Лазорович О. Н. Теоретические проблемы описания фрагментов языковой картины мира.— Рукопис. Дис... канд. філол. наук: 10.02.19 / Прикарпатс. ун-т им. В. Стефаника.— Ивано-Франковск, 1995.— 200 л.
173. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика: введение.— М.: Языки славянской культуры, 2003.— 399 с.
174. Левицкий В. В. Статистическое изучение лексической семантики.— К.: УМК ВО.— 1989.— С. 6981.
175. Левицкий В. В. Типы лексических микросистем и критерии их различения // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки.— 1988.— №5.— С. 6672.
176. Левицкий В. В., Стернин И. А. Экспериментальные методы в семасиологии.— Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989.— 192 с.
177. Левицький В. В. До методики інвентаризації лексичних мікросистем за допомогою словникових дефініцій // Мовознавство.— 1989.— №1.— С. 2127.
178. Левицький В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство.— 2003.— №4.— С. 1715.
183
179. Лексико-семантические группы русских глаголов. Учебный словарь-справочник. / Под общ. ред. Т. В. Матвеевой.— Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988.—152 с.
180. Лексические минимумы русского языка / Под ред. П. Н. Денисова.— М.: МГУ, 1972.— 166 с.
181. Лексические минимумы современного русского языка / Под ред. В. В. Морковкина.— М.: Рус. яз., 1985.— 608 с.
182. Лексический минимум немецкого языка. Для заочных отделений институтов и факультетов иностранных языков (ІІІІ курс). Вып 1.— М.: Высшая школа, 1964.—100 с.
183. Лексический минимум немецкого языка. для студентов- заочников (IVVI курсов) институтов и факультетов иностранных языков.— М.: Высшая школа, 1964.— 72 с.
184. Лексический минимум по английскому языку для второй специальности с учетом соответствий в немецком и французском языках: [Учебное пособие / Сост. Т. Н. Суша, И. В. Король, Е. К. Щука и др.].— Минск: Вышэйшая школа, 1981.— 222 с.
185. Лексический минимум по английскому языку. Для заочных неязыковых вузов.— М.: Высшая школа, 1972.— 159 с.
186. Лексический минимум по немецкому языку [Учебное пособие].— М.: Московский електротехнический ин-т связи.—107 с.
187. Лексический минимум по немецкому языку. Для заочных вузов.— М.: Высшая школа, 1973.— 126 с.
188. Лексический минимум французского языка. Для IIIII курсов институтов и факультетов иностранных языков.— М.: Высшая школа, 1982.— 182 с.
189. Лесохин М. М., Лукьяненков К. Ф., Пиотровский Р. Г. Введение в матема-тическую лингвистику.— Минск: Наука и техника, 1982.— 263 с.
190. Лингвистический энциклопедический словарь / Ред. Н. Л. Ярцев.— М.: Советская энциклопедия, 1990.— 685 с.
184
191. Линник Т. Г. Параметричні прикметники і їх становлення.— К.: Наукова думка, 1982.— 198 с.
192. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова.— Харків: Вища школа, 1977.— 114 с.
193. Лисиченко Л. А. Лексик