ЗІСТАВНО-ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛОВЕСНО-ОБРАЗНИХ СИСТЕМ О. ОЛЕСЯ, П. ТИЧИНИ, М. РИЛЬСЬКОГО

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД

На правах рукопису

Буркут Костянтин Станіславович
УДК: 81’42:82-1 (477)

ЗІСТАВНО-ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛОВЕСНО-ОБРАЗНИХ СИСТЕМ О.ОЛЕСЯ, П.ТИЧИНИ, М.РИЛЬСЬКОГО

Спеціальність: 10.02.01 — українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
канд. філол. наук, ст. наук. сп.
Шевченко Лариса Леонідівна

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЛІНГВОСТИЛІСТИКИ ....................... 7
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І................................................................... 27
РОЗДІЛ ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ ОБРАЗНІ СИСТЕМИ ЛІРИКИ О.ОЛЕСЯ, П.Г.ТИЧИНИ, М.Т.РИЛЬСЬКОГО 1896-1929рр. .................................. 28
2.1. Наскрізні образи поетичного світу О.Олеся 1896-1929рр.......... 28
2.2. Ключові образи поезії П.Г.Тичини 1907-1929рр. ....................... 74
2.3. Домінантні образи лірики М.Т.Рильського періоду 1910‑1929рр. 95
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ................................................................ 114
РОЗДІЛ ІІІ. СЛОВЕСНІ ОБРАЗИ О.ОЛЕСЯ, П.Г.ТИЧИНИ, М.Т.РИЛЬ-СЬКОГО У СВІТЛІ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ................................................. 116
3.1. Компаративний аналіз образів серця, душі, землі, сонця в ліриці О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського.......................................................................................... 116
3.2. Порівняльна характеристика образів пісні, руки, ночі, дня, неба, сльози, крові, квітки, слова, очей, вітру, людини, хмари, поля у поетичних системах О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського.................................................................... 131
ВИСНОВКИ ДО РОДІЛУ ІІІ................................................................. 175
ВИСНОВКИ........................................................................................... 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 179

ВСТУП

Художні образи це одна з найголовніших ознак стилю того чи іншого поета. Творча індивідуальність автора виявляється у виборі об’єкта зображення і в тому, як зображується. Певний митець може свідомо чи підсвідомо переносити до свого поетичного світу образи, що створені іншим, у цьому разі йтиметься про проблему референтності. Іноді збіг образів у різних поетичних системах пояснюється однаковим поглядом на предмети зовнішнього світу, іноді впливом традиції тощо. У всякому разі зіставлення стилістичних домінант, дослідження функціонування одиниць мови у різних поетичних світах (у зіставно-порівняльному аспекті) є важливою і цікавою проблемою лінгвостилістики, особливо якщо брати до уваги той факт, що компоненти індивідуальних стилів тих поетів, які творили в одну епоху, є водночас і складниками стилю поезії цієї історичної доби взагалі. Про актуальність і необхідність таких студій писали В.П.Григор’єв, З.О.Петрова, Н.В.Павлович, Н.К.Соколова, Ю.М.Караулов, В.М.Жирмунський, О.А.Некрасова, Ш.Баллі та ін.
Зіставно-порівняльний принцип аналізу поетичних образів знайшов конкретне застосування у працях О.Д.Григор’євої, О.А.Некрасової, В.П.Григор’єва, А.Бєлого, З.О.Петрової, Н.В.Павлович та ін. В українському мовознавстві компаративні дослідження функціонування стилем у поетичних світах різних митців не знайшли належного резонансу (відзначимо деякі праці Л.О.Пустовіт, Н.О.Мех, Н.П.Дарчук), незважаючи на значну кількість монографій, дисертацій, статей, предметом розгляду яких були як індивідуальні стилі окремих поетів (С.Я.Єрмоленко, Л.О.Ставицька, О.М.Сидоренко, Н.М.Сологуб, О.М.Тищенко, В.С.Калашник, Л.О.Пустовіт, О.Мариніна), так і особливості поетичної мови певного історичного періоду (З.Т.Франко, С.Я.Єрмоленко, В.М.Русанівський, Л.О.Ставицька, Л.О.Пустовіт, Т.П.Беценко, І.Г.Олійник, В.В.Герман, Г.М.Сюта).
Це ж саме можна сказати і про характер вивчення образних систем О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського. Незважаючи на велику кількість лінгвостилістичних досліджень характерних рис ідіолектів означених поетів (праці І.К.Білодіда, Б.О.Ларіна, В.О.Шадури, О.М.Сидоренко, Є.І.Павленко, Л.О.Пустовіт, С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнка, М.М.Пилинського, З.Т.Франко, О.Г.Давидової, Г.М.Колесника та ін.), немає ґрунтовного порівняльного аналізу образних систем цих митців, хоча про його необхідність вже неодноразово йшлося, зокрема в літературознавчих працях Л.М.Новиченка, С.В.Тельнюка, В.В.Громової, С.К.Бисикало.
Отже, актуальність дисертаційної роботи визначається тим, що порівняльна характеристика словесних образів у творах О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського періоду 1896-1929рр. ще не була об’єктом мовознавчих досліджень; необхідністю простежити (шляхом зіставлення) мікросвіт образів, що є визначальними для поетів; та порівняльно-статистичним аналізом структурних елементів поетичних систем митців.
Об’єкт дослідження поетичні системи О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського.
Предмет аналізу становлять мовні репрезентації образів поетів, їх семантика і структура.
Мета роботи встановити і проаналізувати спільні та відмінні риси в образній системі віршів О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського періоду 1896-1929рр., визначити особливості індивідуально-авторських стилів митців через функціонування словесно-образних засобів; виявити й порівняти засоби творення тропеїчних образів з тих лексем, які були найхарактернішими для поетів. Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання таких основних завдань:
1) з’ясувати комплекс теоретичних питань дослідження, пов’язаних із вивченням поетичної образності;
2) визначити найбільш характерні образи, що функціонують у поетичних ідіолектах О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського, для чого необхідно виявити всі субстантиви, які входять у художню систему творів цих митців періоду 1896-1929рр., і методом статистичної обробки інформації встановити частотність кожного з них;
3) виявити тематичні блоки, із якими семантично співвідносяться домінантні образи поетичних світів О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського;
4) визначити основні способи реалізації образів для кожного з поетів;
5) через аналіз системи поетичних парадигм, які кладуться в основу тропеїчних синтагм, виявити суттєві риси авторських концепцій світу;
6) дослідити образні конструкції О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського, беручи до уваги такі категорії, як традиційність та індивідуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в межах наукової теми Україномовні лексикографічні системи” (шифр теми: 4.19.15.) НАН України. Тема дисертації затверджена науковою координаційною радою Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України.
Основна джерельна база дослідження. Дослідження здійснюється на фактичному матеріалі, вилученому з поетичних творів О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського (див. список літератури).
Методологічною базою дослідження є положення філософії мови про художній дискурс як явище мистецтва, про єдність і взаємозумовленість форми і змісту в літературному творі, про суб’єктивний характер сприйняття й відображення об’єктивного світу в художньому тексті, про взаємозв’язок індивідуального й традиційного в творчості митця, про поетичну мову як різновид літературної у її естетичній функції.
Для розв’язання завдань, які поставлені в дисертаційній роботі, застосовується ряд методів дослідження: описово-статистичний з його універсальними прийомами спостереження, систематизації та інтерпретації мовних фактів; метод порівняльного аналізу словесних образів різних ідіолектів, а також методи комп’ютерної обробки поетичних текстів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в роботі вперше здійснено систематичний зіставно-порівняльний аналіз словесних образів О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського.
Теоретичне і практичне значення роботи. Результати дисертації сприятимуть подальшому розвитку теорії лінгвістичного аналізу художнього тексту; виявлення специфічних рис словесно-образних систем О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського може бути корисним для подальших теоретичних висновків і узагальнень у галузі стилістики, ідіостилістики та лексикології. Цінність праці полягає в можливості використання її результатів для дослідження ідіостилів О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського, вивчення історії української літературної мови, історії української літератури, аналізу художнього тексту; крім того, вони можуть використовуватись у викладанні спецкурсів і спецсемінарів "Стилістика художньої мови", "Лінгвістичний аналіз тексту", а також при укладанні словника образів української поезії, словників мови О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародній конференції, що проводилася на честь 80-річчя професора Йосипа Дзендзелівського (Ужгород, 2001), а також на лінгвістичному семінарі Слов’янські мови і сучасний світ” (Київ, 2000), на спільному засіданні відділів лінгвістики та інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Результати дисертаційного дослідження висвітлені у 5 публікаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Ключові образи ідіолектів О.Олеся і П.Г.Тичини використовуються переважно у віршах громадсько-політичної, інтимної і пейзажної лірики; домінантні стилеми М.Т.Рильського застосовуються, як правило, в поезіях на любовну, філософську, пейзажну тематику, а також при розробці теми мистецтва.
2. Відчутний вплив традиції на формування образів О.Олеся, П.Г.Тичини, М.Т.Рильського виявляється у застосуванні цими поетами стилем-штампів типу сонце сміється, експлуатуванні стійких паралелей (дощові краплини сльози”), використанні фольклоризмів (буйний вітер) і ремінісцентних образів (Фауст).
3. Питома вага поетичних стандартів (серце горить, море сліз) у дискурсах О.Олеся більша, ніж у його молодших сучасників, які застосовували словесні формули переважно в ранній період творчості. Відсоток усталених поетичних парадигм (роси сльози”, почуття вогонь”, почуття рідина”), що покладені в основу тропеїчних синтагм О.Олесем, виявляється вищим, ніж у М.Т.Рильського і П.Г.Тичини.
4. Вплив літературної традиції на О.Олеся проявляється також і в широкому застосуванні митцем поетизмів, які були характерними для лірики початку ХІХст. (меч, щит, ліра, лицар). За допомогою такої лексики події, що описуються у його віршах, переводяться в легендарно-героїчну сферу. П.Г.Тичина і М.Т.Рильський майже не послуговуються у своїх творах традиційними поетизмами.
5. Ремінісцентні образи, як на рівні цитування (Розвидняющийся день”), так і на рівні літературної антропоніміки (Санін, Гамлет, Дон-Жуан, Фальстаф), частіше функціонують у ліриці М.Т.Рильського. У поезії П.Г.Тичини вони застосовуються рідше, а в текстах О.Олеся вживання таких образів є поодиноким.
6. Деякі образи митців позначені традиційним символізмом (наприклад, стилеми сонце, ніч та ін.) Вони включаються в новий історичний контекст, отримуючи у ньому інше осмислення.
7. Особливо поширені традиційні символи у поетичних структурах О.Олеся. Ці образи використовуються як у віршах на громадянсько-політичну тематику, так і в творах камерного звучання. У творах на політичну тематику символічні образи сонця семантично співвідносяться зі значеннєвими комплексами воля”, правда”; день символізує час, коли має перемагати правда, воля, справедливість; ніч позначає печальні, важкі часи для цілої групи людей, народу; хмара небезпеку, нещастя, біду нації. В поезіях, темою яких є переживання особистого характеру, сонце і день символізують радість, щастя, позитивні емоції, в той час як ніч і хмара сум, журбу, страждання тощо.
8. Впливу традиційної символізації зазнала і поезія П.Г.Тичини. Наприклад, сонце, як і в попередників цього митця, символізує в дискурсах поета щось прекрасне, чисте, мажорне, оптимістичне. У деяких текстах, що присвячені подіям кінця 10-хроків ХХст., сонце набуває революційної символіки, тобто позитивне емоційне навантаження образу, яке склалося у поетичній традиції, сприйнято й екстрапольовано П.Г.Тичиною в деяких віршах відповідно до індивідуальних творчих задумів. З темою революції у митця пов’язаний і символічний образ вітру. Вітер у таких контекстах постає грізною, але благодатною, оновлюючою силою.
9. У словесних образах М.Т.Рильського простежується прагнення поета якомога чіткіше, однозначніше передати своє враження від певного предмета навколишньої дійсності, знайти саме ту реалію, через яку найбільш точно, конкретно характризується в певній ситуації інша. Цим пояснюється той факт, що митець нечасто, на відміну від О.Олеся і П.Г.Тичини, використовує символічні образи, надаючи перевагу метафорам і порівнянням.

Список використаної літератури

1. Автоматизация подготовки словарей. М.: Изд-во МГУ, 1988. 170с.
2. АндрієнкоЛ.О. Генеза та особливості структури поетичної метафори бароко: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 1997. 24с.
3. АникинаА.Б. Значение и смысл художественного слова // Значение и смысл слова. Художественная речь. Публицистика. М.: Изд-во МГУ, 1987. С.8-22.
4. Античные теории языка и стиля. СПб.: Изд-во Алетейя”, 1996. 364с.
5. АрнольдИ.В. Стилистика современного английского языка. Л.: Просвещение, 1973. 303с.
6. АрутюноваН.Д. Синтаксические функции метафоры // Известия АН СССР. Серия литература и язык. №4. 1978. Т.37. С.251-262.
7. АрутюноваН.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Известия АН СССР. Серия литература и язык. №4. 1978. Т.37. С.333-343.
8. АрутюноваН.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896с.
9. АрутюноваН.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.147-173.
10. АфанасьевА.Н. Поэтические воззрения славян на природу. М.: Современный писатель, 1995. Т.1-3.
11. БаевскийВ.С. Рец. на: ПавловичН.В. Словарь поэтических образов. М., 1999 // Вопросы языкознания. 2001. №5. С.138-141.
12. БазановВ.Г. Древнерусские ключи к Ключам Марии” Есенина // Миф фольклор литература. Л.: Наука, 1978. С.204-249.
13. БакинаМ.А., НекрасоваЕ.А. Эволюция поэтической речи ХІХ ХХвв. Перифраза. Сравнение. М.: Наука, 1986. 191с.
14. БаллиШ. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394с.
15. БартР. Нулевая степень письма // Семиотика. М.: Радуга, 1983. С.306-349.
16. БелыйА. Критика. Эстетика. Теория символизма: В 2т. М.: Искусство, 1994. Т.1. 478с.
17. Бессарабова Н.Д. Метафора как языковое явление // Значение и смысл слова. Художественная речь. Публицистика. М.: Изд-во МГУ, 1987. С.156-173.
18. БеценкоТ.П. Структура і поетичні функції атрибутивних словосполучень у поезіях шістдесятників: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01. / ХДПУ ім.Г.С.Сковороди. Харків, 1999. 18с.
19. БілодідІ.К. Поетичний світ М.Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 174с.
20. БорисоваМ.Б. Язык драмы (проблемы стилистического анализа)// Словоупотребление и стиль писателя. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995. С.102-112.
21. БрагинскаяН.В. Небо // Мифы народов мира. Энциклопедия: В2т. / Гл. ред. С.А.Токарев. М.: Советская энциклопедия, 1992. Т.2. С.206-208.
22. БуркутК.С. Образи мрій у збірці М.Рильського На білих островах” // Наукові записки. Вип. 27. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. С.47-51.
23. ВалгинаН.Г. Синтаксис современного русского языка. М.: Высшая школа, 1978. 439с.
24. ВасильеваА.Н. Художественная речь. М.: Русский язык, 1983. 256с.
25. ВеселовскийА.Н. Историческая поэтика. Л.: Гослитиздат, 1940. 648с.
26. ВиноградовВ.В. Поэтика русской литературы. М.: Наука, 1976. 512с.
27. ВиноградовВ.В. Язык Пушкина. М.-Л.: Academia, 1935. 457с.
28. ВинокурГ.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1947. 492с.
29. ВинокурГ.О. О языке художественной литературы. М.: Высшая школа, 1991. 449с.
30. ВолошиновВ.Н. О границах поэтики и лингвистики // В борьбе за марксизм в литературной науке. Л.: Прибой, 1930. С.229-256.
31. ГайковичТ.И. Образное слово в художественном тексте и общелитературном языке (о семантической норме слова) // Словоупотребление и стиль писателя. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995. С.35-47.
32. ГакВ.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 768с.
33. ГапончукЛ.А. Сравнения в Партизанских повестях” Вс.Иванова // Словоупотребление и стиль писателя. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995. С.159-166.
34. ГаспаровМ.Л. Избранные труды. М.: Языки русской культуры, 1997. Т.2: О стихах. 501с.
35. ГачевГ.Д. Содержательность художественных форм. Эпос. Лирика. Театр. М.: Просвещение, 1968. 304с.
36. ГегельГ.В. Лекции по эстетике // ГегельГ.В. Сочинения: В14т. М.-Л.: Политиздат, 1938. Т.12. 471с.
37. ГерманВ.В. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоналізми) в сучасній поезії (60-90-і роки): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський ун-т ім.Т.Г.Шевченка. К., 1999. 22с.
38. ГофманВ. Язык символистов // Литературное наследство. М.: Наука, 1937. Вып.27-28. С.54-105.
39. ГригорьевВ.П. Введение // Поэт и слово. Опыт словаря. М.: Наука, 1973. С.15-170.
40. ГригорьевВ.П. Велимир Хлебников // Очерки истории языка русской поэзии ХХ века. Поэтический язык и идиостиль: Общие вопросы. Звуковая организация текста / В.П.Григорьев, И.И.Ковтунова, О.Г.Ревзина и др. М.: Наука, 1990. С.98-166.
41. ГригорьевВ.П. Поэтика слова. М.: Наука, 1979. 344с.
42. ГригорьевВ.П. Тропы // Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. В.М.Кожевникова, П.А.Николаева. М.: Советская энциклопедия, 1987. С.446-447.
43. ГригорьеваА.Д. Поэтическая фразеология Пушкина // Поэтическая фразеология Пушкина. М.: Наука, 1969. С.5-292.
44. ГригорьеваА.Д. Слово в поэзии Леонида Мартынова (сб.Гиперболы”) и Бориса Слуцкого (сб. Доброта дня”) // Языковые процессы современной русской художественной литературы. Поэзия. М.: Наука, 1977. С.295-391.
45. ГромоваВ.В. Поетика М.Рильського (1910-1929): Дис канд. філол. наук: 10.01.02. К., 1972. 191с.
46. ДавидоваГ.М. Лексика поезій М.Т.Рильського // Українська мова в школі. № 5. С.27-31.
47. ДарчукН.П. Статистичні характеристики лексики при зіставленні авторських стилів // Структура мови і статистика мовлення. К.: Наукова думка, 1974. С.155-162.
48. ЕрмиловаЕ.В. Метафоризация мира в поэзии ХХ века // Контекст1976. М.: Наука, 1977. С.160-177.
49. ЄрмоленкоС.Я. І молот каменярський, і різець Петрарки” // Культура слова. 1986. Вип.31. С.12-16.
50. ЄрмоленкоС.Я. Нариси з української словесності. К.: Довіра, 1999. 431с.
51. ЄрмоленкоС.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наукова думка, 1982. 210с.
52. ЄрмоленкоС.Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наукова думка, 1987. 248с.
53. ЕфимовА.И. Стилистика художественной речи. М.: Изд-во МГУ, 1957. 448с.
54. ЕфимовА.И. Стилистика художественной речи. М.: Изд-во МГУ, 1961. 519с.
55. ЖирмунскийВ.М. Введение в литературоведение. Курс лекций. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1996. 440с.
56. ИваницкийА.И. Задачи тропов в поздней гоголевской публицистике // Значение и смысл слова. Художественная речь, публицистика. М.: Изд-во МГУ, 1987. С.58-67.
57. ИвановВ.В. Избранные труды по семиотике и истории культуры. М.: Языки русской культуры, 2000. Т.2: Статьи о русской литературе. 880с.
58. ИвановаН.Н. Поэтическая глагольная” перифраза у Пушкина // Поэтическая фразеология Пушкина. М.: Наука, 1969. С.293-372.
59. ИоноваИ.А. Эстетическая продуктивность морфологических средств языка в поэзии. Кишинев: Штиница, 1989. 139с.
60. КалашникВ.С. Символіка образно-смислових єдностей у поетичній мові І.Драча // Культура слова. 1988. Вип. 34. С.11-15.
61. КарауловЮ.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263с.
62. КарпенкоС.М. Анализ межтекстовых ассоциативно-смысловых полей в аспекте идиостиля (на материале поэзии Н.С.Гумилева)// Коммуникативно-прагматические аспекты слова в художественном тексте. Томск: ЦНТИ, 2000. С.23-34.
63. КерлотХ.Э. Словарь символов. М.: REFL-book”, 1994. 603с.
64. КісТ.Є. Еволюція художньої метафори: лінгвокультурний аспект: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України. Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні. К., 2001. 19с.
65. КісТ.Є. Формування метафоричної парадигми у процесі еволюції базової метафори // Мовознавство. 2000. №4-5. С.52-60.
66. КовтунЛ.С. Словарь М.Горького (Лексикография в университетах страны) // Вестник Ленинградского ун-та. Серия истории, языка и литературы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1966. Вып.1. С.117-131.
67. КовтуноваИ.И. Некоторые направления эволюции поэтического языка в ХХ веке. Общие вопросы. // Очерки истории языка русской поэзии ХХ века. Поэтический язык и идиостиль: Общие вопросы. Звуковая организация текста / В.П.Григорьев, И.И.Ковтунова, О.Г.Ревзина и др. М.: Наука, 1990. С.7-27.
68. КожевниковаН.А. Об обратимости тропов // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.215-224.
69. КожевниковаН.А. Словоупотребление в русской поэзии начала ХХ века. М.: Наука, 1986. 252с.
70. КожевниковаН.А., ПетроваЗ.Ю. Материалы к словарю метафор и сравнений русской литературы ХІХ-ХХвв. М.: Языки русской культуры, 2000. Вып.1: Птицы”. 480с.
71. КолесникГ.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т.Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 224с.
72. КононенкоВ.І. Символи української мови. Івано-Франківськ: Плай”, 1996. 272с.
73. КононенкоВ.И. Системно-семантические связи в синтаксисе русского и украинского языков. К.: Вища школа, 1976. 209с.
74. Корсунська Б.Л.Філософські мотиви у творчості Павла Тичини. К.: Наукова думка, 1977. 226с.
75. КостомаровМ.І. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. К.: Либідь, 1994. 384с.
76. КоцюбинськаМ.Х. Образне слово в літературному творі. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 188с.
77. Краткий словарь традиционных символов русской поэзии / ИвановВ.В., ПанькинВ.М., ФилипповА.В., ШанскийН.М. // Русский язык в школе. 1977. № 4. С.73-85.
78. Кузьменко О.А.Семантическая организация стихотворения Ф.И.Тютчева Весенняя гроза” // Проблемы структурной лингвистики.1981. М.: Наука, 1983. С.256-265.
79. КузьминаН.А. О некоторых типах образного словоупотребления в поэзии конца 19 начала 20 века // Актуальные вопросы грамматики и лексики. М.: МГПИ, 1978. С.90-112.
80. ЛавріненкоЮ. Лірика і ліричний епос Максима Рильського // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХст.: У 3т. К.: Рось”, 1994. Т.2. С.91-99.
81. ЛазутинС.Г. Русские народные лирические песни, частушки, пословицы. М.: Высшая школа, 1990. 240с.
82. ЛакоффД., ДжонсонМ. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.387-415.
83. ЛарінБ.О. Про сонячні кларнети П.Тичини // Книгарь. К., 1920. С.1683-1688.
84. ЛевинВ.Д. Язык художественного произведения // Вопросы литературы. 1960. № 2. С.80-90.
85. ЛевинЮ.И. Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М.: Языки русской культуры, 1998. 824с.
86. ЛевинЮ.И. Структура русской метафоры // Труды по знаковым системам, ІІ. Тарту, 1965. С.293-299.
87. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н.Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. 685с.
88. ЛосевА.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во МГУ, 1982. 479с.
89. ЛотманЮ.М. О поэтах и поэзии. Анализ поэтического текста. Статьи и исследования. Заметки, рецензии, выступления. СПб.: Искусство-СПБ, 1996. 848с.
90. ЛотманЮ.М. Структура художественного текста. Семиотические исследования по теории искусства. М.: Искусство, 1970. 384с.
91. МаринінаО. Експресема пісня” в поетичних і драматичних творах Лесі Українки // Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту. Тернопіль: Лілея, 1997. С.139-154.
92. МатезиусВ. Язык и стиль // Пражский лингвистический кружок. М.: Прогресс, 1967. С.444-524.
93. МезенинС.М. Образность как лингвистическая категория // Вопросы языкознания. 1983. № 6. С.48-57.
94. МейзерскийВ.М. Философия и неориторика. К.: Лыбидь, 1991. 122с.
95. МейлахБ.М. О метафоре как элементе художественного мышления // Труды отдела новой русской литературы. М.-Л.: Изд-во АНСССР, 1948. С.207-232.
96. МехН.О. Структура лексико-семантичного поля мова-слово” в українській поетичній мові ХІХ початку ХХ ст.: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України. Ін-т укр. мови. К., 2000. 18с.
97. МукаржовскийЯ. Литературный язык и поэтический язык // Пражский лингвистический кружок. М.: Прогресс, 1967. С.406-432.
98. НекрасоваЕ.А. Метафора и ее окружение в контексте художественной речи // Слово в русской советской поэзии. М.: Наука, 1975. С.76-110.
99. НекрасоваЕ.А. Сравнения // Языковые процессы современной русской художественной литературы. Поэзия. М.: Наука, 1977. С.240-294.
100. Нечуй-ЛевицькийІ.С. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології // ФедівЮ.О., МозговаН.Г. Історія української філософії. К.: Україна, 2001. С.36-40.
101. НовиченкоЛ.М. В поколіннях я озвуся (Творчість Павла Тичини)// ТичинаП.Г. Зібрання творів: У 12т. К.: Наукова думка, 1983. Т.1. С.7-34.
102. НовиченкоЛ.М. Поетичний світ Максима Рильського 1910-1941. К.: Наукова думка, 1980. 406с.
103. Общая риторика / ДюбуаЖ., ЭделинФ., КлинкенбергЖ-М., МэнгеФ., ПирФ., ТринонА. М.: Прогресс, 1986. 392с.
104. ОзеровЛ.А. Поэзия Павло Тычины // ТычинаП.Г. Собрание сочинений: В 2т. М.: Художественная литература, 1971. Т.1. С.5-40.
105. ОлесьО. Твори: В 2т. К.: Дніпро, 1990. Т.1. 959с.
106. ПавленкоЄ.І. Особливості синтаксису поетичної мови Павла Тичини: Дис канд. філол. наук: 10.02.02. К., 1954. 221с.
107. ПавловичН.В. Образование поэтических парадигм // Проблемы структурной лингвистики. 1983. М.: Наука, 1986. С.74-87.
108. ПавловичН.В. Словарь поэтических образов: На материале русской художественной литературы ХVІІІ ХХ веков: В 2т. М.: Эдиториал УРСС, 1999. Т.1. 478с.
109. ПавловичН.В. Язык образов. Парадигмы образов в русском поэтическом языке. М.: ИРЯ РАН, 1995. 491с.
110. ПанєкінаТ.І. Концепт земля в українських прислів’ях та приказках // Записки з українського мовознавства. Зб. наук. пр. Одеса: Астропринт, 2000. Вип. 9. С.98-108.
111. ПетроваЗ.А. Ключевые слова в поэтическом идиолекте // Словоупотребление и стиль писателя. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995. С.127-141.
112. ПешковскийА.М. Вопросы методики родного языка, лингвистики и стилистики. М.-Л.: Гослитиздат, 1930. 213с.
113. ПилинськийМ.М., КолесникГ.М. Олюднене слово поета // Культура слова. 1991. Вип. 41. С.10-13.
114. ПолюгаЛ. Рец. на: БибикС.П., ЄрмоленкоС.Я., ПустовітЛ.О. Словник епітетів української мови. К., 1998 // Мовознавство. 2001. №4-5. С.71-72.
115. ПотебняА.А. Из записок по теории словесности. Харьков: Изд-во М.В.Потебни, 1905. 267с.
116. ПотебняА.А. Из лекций по теории словесности. Харьков: Государственное издательство Украины, 1930. 132с.
117. ПотебняА.А. Слово и миф. М.: Правда, 1989. 282с.
118. ПотебняО.О. Естетика і поетика слова: Збірник К.: Мистецтво, 1985. 302с.
119. ПустовітЛ.О. Семантика кольору в поезії М.Рильського // Тези доповідей Респ. наук.-теор. конференції. Житомир, 1985. С.51-52.
120. ПустовітЛ.О. Словник української поезії другої половини ХХ століття (семантико-функціональний аспект): Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.02 / АН України. Ін-т укр. мови. К., 1993. 37с.
121. ПустовітЛ.О. Таємниця твого обличчя” (метафоричні засоби в поезії Д.Павличка) // Культура слова. 1983. Вип.24. С.8-14.
122. РадишевськийР.П. Журба і радість Олександра Олеся // ОлесьО. Твори: В 2т. К.: Дніпро, 1990. Т.1. С.5-47.
123. РеформатскийА.А. Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1987. 264с.
124. РильськийМ.Т. Зібрання творів: У 20т. К.: Наукова думка, 1983. Т.1. 536с.
125. РусанівськийВ.М. Історія української літературної мови. К.: АртЕк, 2001. 392с.
126. Русские писатели о литературном труде. ХVІІІ ХХвв.: Сборник: В 4т. / Под общ. ред. Б.Мейлаха. Л.: Советский писатель, 1955. Т.3. 715с.
127. РыньковЛ.Н. Типы метафорических словосочетаний в языке художественной литературы // Русский язык в школе. 1975. №1. С.63-67.
128. СидоренкоО.М. Епітет у поетичній мові Олександра Олеся (семантика і функції): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський ун-т ім.Т.Г.Шевченка. К., 1994. 18с.
129. СимашкоТ.В. Анализ метафорического высказывания в русском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.01. / МОПИ им.Н.К.Крупской. М., 1990. 25с.
130. СкляревскаяГ.Н. Языковая метафора в толковом словаре: Проблемы семантики: (На материале русского языка) М.: Изд-во АН СССР, 1988. Ч.1. 53с.
131. СлавиньскийЯ. К теории поэтического языка // Структурализм за” и против”. М.: Прогресс, 1975. С.256-276.
132. Словник української мови: В 11т. К.: Наукова думка, 1970-1980.
133. СмирновИ.П. Место мифопоэтического подхода” к литературному произведению среди других толкований текста (о стихотворении Маяковского Вот так я сделался собакой”) // Миф фольклор литература. Л.: Наука, 1978. С.186-203.
134. СоколоваН.К. Слово в русской лирике начала ХХ века. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. 160с.
135. Сологуб Н.М. Мовний портрет Яра Славутича. К.: Дніпро; Вінніпег: Українська Вільна Академія Наук, 1999. 152с.
136. СтавицькаЛ.О. Естетика слова в українській поезії 10-30-хрр. ХХст. К.: Правда Ярославичів, 2000. 154с.
137. СтавицькаЛ.О. Музичний образ у поезії Миколи Бажана // Культура слова. 1988. Вип.34. С.16-19.
138. СтавицькаЛ.О. Образ України в поезії Євгена Маланюка // Культура слова. 1997. Вип.50. С.22-26.
139. СтавицькаЛ.О. Учив співати вітер: Мова укр. рад. поезії 20-30рр. К: Знання, 1990. 32с.
140. СтепановГ.В. Язык. Литература. Поэтика. М.: Наука, 1988. 383с.
141. СыпченкоС.В. Актуализация многозначности слова как средство регулятивности в поэтических текстах Н.Гумилева // Коммуникативно-прагматические аспекты слова в художественном тексте. Томск: ЦНТИ, 2000. С.58-64.
142. СютаГ.М. Мовні інновації в українській поезії шістдесятників та членів Нью-Йоркської групи: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.02 / НАН України. Ін-т укр. мови. К., 1995. 18с.
143. ТараненкоО.О. Образність // Українська мова”. Енциклопедія. Редкол.: РусанівськийВ.М., ТараненкоО.О. (співголови), М.П.Зяблюк таін. К.: Українська енциклопедія”, 2000. С.390-391.
144. ТельнюкС.В. Павло Тичина. К.: Молодь, 1979. 336с.
145. ТимофеевЛ.И. Слово в стихе. М.: Советский писатель, 1982. 342с.
146. ТичинаП.Г. Зібрання творів: У 12т. К.: Наукова думка, 1983. Т.1. 735с.
147. ТищенкоО.М. Наскрізні базові та інтродуктивні образи як виражальні засоби у структурі поетичного тексту // Мовознавство. 2001. №1. С.41-45.
148. ТодоровЦ. Поэтика // Структурализм за” и против”. М.: Прогресс, 1975. С.37-113.
149. ТомашевскийБ.В. Теория литературы. Поэтика. М.-Л.: Гослитиздат, 1931. 334с.
150. Топ