РОЛЬ ЗАПОЗИЧЕНЬ-АНГЛІЦИЗМІВ У РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Олійник Анатолій Дмитрович

УДК: 81.373.45 (16.2=111)

РОЛЬ ЗАПОЗИЧЕНЬ-АНГЛІЦИЗМІВ

У РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ

МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01- українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Голубовська Ірина Олександрівна,
к.філол. н., доцент

КИЇВ-2002

ЗМІСТ
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ МОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МІКРОЕКО­НО­МІЧ­НИХ ТЕРМІНІВ-ЗАПОЗИЧЕНЬ. ..10
І.1. Роль позамовних чинників еволюції української економічної термінології.. 10
І.2. Логічні та лінгвістичні особливості терміна. Визначення терміна та його головні характеристики. 18
І.3. Можливі підходи до класифікації мікроекономічних термінів-запозичень 28
І.4. Запозичення та інтернаціоналізми як особливі класи мікроекономічних термінів. 35
І.5. Причини лексичних запозичень у мікроекономічній терміно­логії.61
І.6. Пуризм як суспільна оцінка запозичень у термінології64
І.7. Внутрішня форма і мотивованість мікроекономічних термінів-запозичень..68
І.8. Граматичні виміри мікроекономічних термінів-запозичень72
Висновки. 78
РОЗДІЛ ІІ. ЗАПОЗИЧЕННЯ ТА ЗАСОБИ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ В МІКРОЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ 80
ІІ.1. Засоби термінотворення в мікроекономічній термінології.. 80
ІІ.2. Роль вторинної номінації у творенні мікроекономічної термінології. 84
ІІ.3. Взаємозв’язок загальнонародної мови та підмови” мікроекономіки. 90
ІІ.3.1. Термінологізація 90
ІІ.3.2. Детермінологізація. 93
ІІ.3.3. Ретермінологізація97
ІІ.4. Лексико-семантичні відношення в мікроекономічній терміно­системі: полісемія, омонімія, антонімія, синонімія 100
ІІ.4.1. Полісемія101
ІІ.4.2. Омонімія.103
ІІ.4.3. Антонімія104
ІІ.4.4. Синонімія 108
ІІ.4.5. Дублетність у мікроекономічній термінології 113
Висновки 116
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИНЦИПИ ПЕРЕКЛАДУ ТА УНОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ117
ІІІ.1. Принципи й способи перекладу мікроекономічних термінів. Явище інтерференції у процесі перекладу мікроекономічних термінів-англі­цизмів..117
ІІІ.2. Комунікативна еквівалентність у процесі перекладу мікроекономічної термінології..128
ІІІ.3. Етапи письмового перекладу мікроекономічного тексту . .130
ІІІ.4. Проблеми стандартизації та унормування української мікроекономічної термінології.. 135
Висновки147
Загальні висновки 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..154
ДОДАТОК А. Англо-український словник мікроекономічних термінів
ДОДАТОК Б. Тлумачний словник мікроекономічних термінів-англіцизмів

ВСТУП

Робота Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології”— це спроба комплексного аналізу новітніх тен­­ден­­цій в економічних терміносистемах, зумовлених екстра­лінгвістич­ни­ми чинниками. В умовах розвитку ринкових відносин найбільш динаміч­ною частиною лексико-семантичної системи мови виступають економіч­­­на та суспільно-політична терміносистеми. У зв’язку з прогресом науки й техніки, розвитком найновіших технологій з’являються нові поняття, що істотно збільшує потребу в номінативній діяльності. Ці процеси позначилися передусім на економічній термінології, де з початку 1990-х років по сьогод­нішній день відбувається справжній переворот: бурхливе проникнення нових термінів до раніше усталеного термінологічного корпусу створює певний хаос, а тому очевидною є потреба в аналізі, систематизації та уніфі­кації економічних терміносистем. Над розв’язанням цієї проблеми сьогод­­ні працюють термінологи різних країн світу, де існують установи з питань термі­но­­логічної стандартизації.
Актуальність теми роботи полягає у необхідності упорядкування но-віт­­ньої терміносистеми мікроекономіки, яка на сьогоднішній день не одер-жала відповідної словотвірної, структурно-морфологічної та лексикографіч-ної характеристики. Відтак, постає гостра необхідність у виробленні алгоритму несуперечливого опису корпусу мікроекономічних термінів з метою їхнього уніфікованого вживання та можливості адекватного перекладу українською мовою англійських текстів мікроекономічної тематики, що, у свою чергу, сприятиме створенню цілісної концепції українського терміно-знавства та укладанню перекладних і тлумачних словників мікроекономічної термінології, розвиткові теорії й практики перекладу українською мовою англомовних текстів мікроекономічної спрямованості.
Мета дисертаційної роботи — дослідити вплив запозичень-англіциз­мів на формування української мікроекономічної терміносистеми, процесів запозичування новітніх мікроекономічних термінів-англіцизмів та їхньої адаптації в українській мові, проаналізувати системні відношення мікроекономічних термінів і можливі шляхи уніфікації та нормалізації української еконо­мічної термінології. Головна мета ¾ розроблення методики добору належного варіанта терміна з-поміж синонімічних рядів задля уникнення терміноло­гічної дублетності (формулювання принципів стандартизації та унормування термінологічного корпусу запозичень-англіцизмів).
Мета роботи визначає, зокрема, такі завдання :
1. Укласти корпус термінів мікроекономічної тематики, засвідчених у спеціальних текстах українською мовою.
2. Проаналізувати термінологічний корпус мікроекономічних термі-нів-англіцизмів (близько 2000 лексичних одиниць), їхню внутрішню та зовнішню форми, здатність до термінотворення у поєднанні з морфемними елементами української мови, ймовірність їх пере-осмислень та хибних асоціацій.
3. Розробити семантико-тематичну та морфологічну класифікацію мікроекономічних термінів української мови.
4. Дослідити комунікативно-перекладну еквівалентність одиниць англійської мікроекономічної термінології у процесах їх запозичування українською мовою.
5. Сформулювати принципи й стратегію стандартизації та унорму­ван­ня­ української мікроекономічної термінології.
6. Укласти перший в Україні глосарій новітніх мікроекономічних термінів, керуючись виробленими у процесі їх аналізу теоретико-практичними принципами.
Об’єкт аналізу — терміносистема мікроекономіки української мови, зокрема термінологічні поля й гнізда, сформовані внаслідок перекладу з англійської на українську мову (загалом близько 2000 термінологічних одиниць); її склад, структура, функціонування у сучасних українських тек-стах мікроекономічної тематики.
Джерельна база дослідження (матеріал для аналізу) — наукові видання з економічної тематики, зокрема, перекладені з англійської мови на українську за участю автора (твори Р. Піндайка та Д. Рубінфелда, Ч. Гіла та М. Портера), довідники й підручники з економічної теорії вітчизняних та закор­донних авторів, англо-українські та українсько-англійські словники економічних термінів, тлумачні словники економічної та ділової термінології (загалом 36 позицій), у яких зафіксовано в неупорядкованому вигляді мікро-економічний термінологічний фонд української мови).
Наукова новизна роботи полягає в підходах до класифікації мікрое-ко­номічних термінів за їхніми семантико-тематичними та структурно-морфем­­­ними особливостями. Новими для вітчизняної лінгвістики є також розробка шкали адекватності добору належного варіанта терміна, способи орга­­ні­зації та систематизації перекладних мікроекономічних термінів, зокрема, матеріаль­­них запозичень і кальок. Вивчення проблем номінації у мікро­економічній сфері, теоретичних та практичних питань перекладу мікроеко­номічного термінологічного корпусу з англійської мови на українську сприяло розробленню рекомендацій щодо фонетико-морфоло-гічної адаптації новітніх термінів та можливої корекції зовнішньої форми невдалих терміноутворень — неологізмів і терміноїдів. Уточнено і доповнено тлумачення таких одиниць метаопису мовних термінологічних систем, як термін, терміноїд тощо.
У процесі дослідження застосовувалися: описовий метод для розв’язання проблем, пов’язаних з аналізом основних мовних характеристик, притаман­них корпусові мікроекономічних термінів; порівняльно-зіставний метод для вирішення другої групи завдань, що визначають способи терміно­творення та системно-парадигматичні відношення мікроекономічних термінів; метод компонентного аналізу семантики економічних термінів та статистичний метод дослідження відношення різних типів англіцизмів-запозичень у мікроекономічній термінології (МЕТ); прийом соціо­лінг­вістич­ного опитування фахівців-економістів, а також філологів — викла­­да­чів ділової англійської мови.
Теоретичне значення роботи полягає у виявленні зв’язків між загаль­но­­народною мовою та фаховою підмовою”, якою є сучасна економічна термінологія, та у визначенні процесів реалізації цих зв’язків: терміно­логізація, детермінологізація та ретермінологізація. Методика дослідження структури термінологічного корпусу може бути використана для аналізу термінологічних одиниць у тематично близьких підмовах подібного типу й обсягу. Отримані дані про функціонування запозичень підмови економічної термінології у зіставленні з іншими підмовами можуть розглядатися як своєрідний внесок у дослідження не тільки лексичної системи цієї підмови, але й мови загалом. Економічні терміни-інтернаціоналізми англійської, німецької та української мови аналізуються на основі їхнього формального вираження, графічного оформлення, ступеня інтернаціоналізації, що служать моде­лями для розроблення нових принципів уніфікації та стандартизації мікроекономічної термінології.
Практичний аспект роботи полягає у можливості використання її резуль­­­татів і висновків у процесі впорядкування та стандартизації еконо­мічної термінології, у теорії й практиці перекладу текстів мікроекономічної проблематики, у лексикографічній роботі, зокрема, при укладанні двомовних і тлумачних словників економічної термінології.
Особистий внесок здобувача полягає в розробленні класифікації мікроекономічних термінів-запозичень, рекомендацій щодо практичного письмового й усного перекладу економічних термінів з англійської мови на українську, рекомендацій відносно уніфікації української економічної термінології, зокрема з урахуванням шкали адекватності перекладних варіантів термінів.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загального мовознавства і класичної філології філологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кафедри іноземних мов Київського державного торго­вельно-економічного університету, кафедри іноземних мов Європейського універ­ситету фінансів, інформаційних систем, менеджменту й бізнесу (м.Київ), а також викладені в доповідях на І-й міжнародній науковій конференції пам’яті професора Ю.О.Жлуктенка Мови європейського культурного ареалу: проблеми розвитку і взаємодії” (1995 р.); на 2-й міжнародній конференції Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому навчальному закладі” (24-27 січня 1996 р., м.Львів), на науково-практичній конференції Когнітивні аспекти мовної політики країн світу” (26-27 листопада 1996 р., м.Львів), на міжнародному науково-методичному семінарі Навчання сучасної ділової лексики: різні аспекти” (27-28 жовтня 2000 р., Європейський університет фінансів, менеджменту і бізнесу, м.Київ). Головні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Олійник А.Д. Особливості перекладу українською мовою новітніх економічних термінів// Тези доповідей 1-ї міжнародної наукової конференції пам’яті проф. Ю.Жлуктенка.—Київ: КНУ. ¾ 1995.—С. 87-88.
2. Олійник А.Д. Деякі випадки вторинної номінації економічних термі-нів// Мова та історія. Випуск 12. Збірник наукових праць.¾Київ: КНУ.—1996.¾ С. 3-5.
3. Олійник А.Д. Структурно-семантичні особливості економічних термінів-англіцизмів в українській мові// Література, фольклор, проблеми поетики. Випуск 3. Збірник наукових праць.—Київ: Твім Інтер.—1997.—
С. 141-146.
4. Олійник А.Д. Деякі приклади антонімії в сучасній українській економічній термінології//Мова та історія. Випуск 34. Збірник наукових праць.—Київ: КНУ.—1997.¾ С. 12-14.
5. Олійник А.Д. Найтиповіші сполучення ретермінологізованих омонімів// Мова та історія. Випуск 44. Збірник наукових праць.—Київ: КНУ.-¾1999.¾ С.12-13.
6. Олійник А.Д. Динамічні аспекти формування української мікроекономічної термінології//Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: літературознавство, мовознавство, фольклористика. Вип.6.—Київ: КУ.¾ 1998.—С.54-56.
7. Олійник А.Д. Граматичні виміри мікроекономічних термінів-запозичень// Мова та історія. Випуск 57. Збірник наукових праць.—Київ, 2001.—С. 36-40.

Мета та завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та загальних висновків. У кінці роботи подаються бібліографія, короткий англо-український словник мікроекономічних термінів і тлумачний словник мікроекономічних термінів-англіцизмів. Всього : 167 стор. (без додатків), 5 таблиць, 8 рисунків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В епоху відродження ринкових відносин, розвитку міжнародних економічних і політичних зв’язків нашої держави завдання впорядкування та уніфікації економічної терміносистеми набувають особливого значення. Мікроекономічна термінологія — це складна лексична система, що органічно входить до складу загальноекономічної термінології, яка склалася в кінці ХІХ — на початку ХХ століття, у період формування міжнародного ринку. На початку 1990-х рр. справжню революцію в економічній термінології спричинив наступ нових реалій, що своєю появою завдячували переорієнтації на ринкові відносини. Запозичуючи в розвинутих країн Заходу, і, насамперед, у США, методи господарювання, українська економіч­на теорія запозичувала й відповідні поняття і терміни, для яких в українській мові не існувало, та й не могло існувати аналогів.
Мікроекономічна термінологія зазнає постійного оновлення. У ній пара­­лель­но функціонують терміни як національного, так і іншомовного поход­ження. Один із важливих засобів поповнення термінофонду є запози­чування іншомовних слів. Засвоєння мовою запозичуваних економічних термінів — складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а, з другого боку — внутрішньосистемні особливості самої мови-позичальниці. У складі запозичень слід розрізняти матеріальні запозичення та перекладні кальки — структурні й семантичні. У першому випадку мова-реципієнт сприймає не тільки зміст терміну, а й його матеріальний компонент. У другому запозичується не матеріальний експонент іншомовної лексичної одиниці, а її зміст і структура. Проведений нами аналіз корпусу мікроекономічних термінів української мови показує, що кальки становлять у них близько 65 відсотків. У свою чергу, серед кальок найбільш поширені структурні перекладні лексичні одиниці.
Діахронічно-порівняльний аналіз мікроекономічної термінології показує, що ці обидва види запозичень є перш за все результатом немар­гінальних мовних контактів, тобто реалізуються через переклад наукової економічної літератури. Зростанню кількості запозичень-англіцизмів сприяє насамперед передача термінів транслітеруванням і транскрибуванням. Матеріа­льне запозичення надає термінові специфічного характеру, міцніше пов’язує його з реаліями ринкової економіки.
Особливу категорію мікроекономічних термінів-англіцизмів станов­лять інтернаціоналізми. Різниця між ними та запозиченнями полягає в тому, що запозичення проникають до конкретної мови в різні часові періоди і в різних обсягах, тоді як інтернаціоналізми свідчать про наявність споріднених слів у ряді неспоріднених мов на певному синхронічному зрізі в розвитку мови. Водночас, на нашу думку, в низці західноєвропейських мов, котрі розви­ва­лися конвергентно, значна частина економічної лексики вже давно існувала у вигляді інтернаціоналізмів. Українською мовою ці інтерна­ціоналізми почали активно запозичуватися зовсім нещодавно—в кінці 1980-х — на початку 1990-х рр. Саме тому ми вважаємо мікроекономічні терміни-інтернаціоналізми специфічною категорією, онтологічно пов’язаною із запозиченнями.
У період входження України до спільноти європейських держав роль інтернаціональних терміноелементів неодмінно зростатиме. Поповнення ними українського термінологічного фонду сприяє взаєморозумінню учасників мовного контакту. Тому пуризм, який певною мірою виправданий у мові публіцистики та художньої літератури, у термінотворенні видається недоречним та безперспективним. Один із найвагоміших аргументів пуристів і противників запозичень — це неадекватність внутрішньої форми і мотивованості запозичених мікроекономічних термінів. Однак серед запозичених мікроекономічних термінів багато таких, які мотивовані англійськими та німецькими оригіналами. При цьому мотивація відбувається на рівні мови-донора. Мотивованість зберігається і у випадку структурного калькування терміна. Заміна немотивованих (в українській мові) запозичень кальками або описовими зворотами може дати виграш у чистоті” мови, однак позначиться на мовленнєвій економії та моносемії.
У мікроекономічній термінології базовим граматичним фондом є імен­ники, дієслова й прикметники. Вони функціонують у гармонійній єдності: наявність терміна-назви (іменника) передбачає появу додаткового конкретизатора або додаткової характеристики — прикметника, а також терміна для позначення процесу або явища — дієслова.
Серед засобів термінотворення особливе місце посідає семантичний тип словотвору — вторинна номінація, котра зберігає свої особливості в перекладних термінах-запозиченнях. Вторинна номінація найчастіше відбувається в метафоричний спосіб. У мікроекономічній термінології метафо­ричний перенос значення найчастіше відбувається на основі подібності функції. У корпусі українських мікроекономічних термінів терміни, утворені метафоричним способом, зберігають свою образність, тоді як в англійській мові їхні терміни-відповідники вже не сприймаються як образні через тривале функціонування в мові.
Взаємодія загальнонародної мови та підмови мікроекономіки, як і більшості терміносистем, реалізується у вигляді процесів термінологізації, ре- та детермінологізації. Ці процеси мають специфічний характер і зумовлюються перш за все позамовними чинниками. Ретермінологізовані лексичні одиниці можна розглядати з двох позицій: як ізольовані терміни, що можуть паралельно функціонувати в кількох терміносистемах, або як власне термінологічні слова, які поряд зі специфічною професійною лексикою складають корпус конкретної терміносистеми. Другий підхід видається нам більш обгрунтованим, оскільки при цьому ми розглядаємо не просто абстрактні лексичні одиниці, а повноцінні терміни, що грунтуються на відповідних поняттях.
Лексико-семантичні відношення в мікроекономічній терміносистемі зводяться до лексико-семантичних процесів синонімії, антонімії й полісемії. Відзначається також явище омонімії, яке охоплює дві або й більше терміносистем. У таких випадках понятійне навантаження терміна в різних терміносистемах відрізняється, хоча його словесне вираження залишається рівноцінним. Міжсистемна омонімія найчастіше є результатом процесів ретермінологізації.
Синонімія термінів часто набуває вигляду гіперо-гіпонімічних зв’язків. Ці зв’язки найтісніше пов’язані з явищами інтенції та екстенції терміна. Відзначається певна закономірність: чим точніше названо об’єкт, тим менша його екстенція, тобто тим менше існує предметів (реалій) з такою самою номінацією. Паралельне існування термінів-синонімів призводить до термінологічної дублетності. Терміни-дублети мають багато спільного з антонімічними термінами-конверсивами, оскільки в обох категоріях практично відсутня можливість появи середнього члена, або проміжної ланки.
Переклад — це точне відтворення оригінального терміна або термінологічного тексту засобами іншої мови за умов збереження єдності змісту й стилю. Можна виділити чотири види перекладу мікроекономічних термінів: пряме запозичення, калькування, трансформаційний переклад та описовий (дескриптивний) переклад. Найсерйозніші помилки в перекладі мікроекономічних термінів спричинюють появу псевдоінтернаціоналізмів, так званих зрадливих друзів перекладача”, тобто тих матеріальних запозичень, у яких зовнішня й внутрішня форми збігаються лише частково або не збігаються взагалі.
Актуальні проблеми українського термінотворення, зокрема у сфері економічної термінології, потребують впорядкування та стандартизації економічних терміносистем. Головною проблемою стандартизації та впорядкування мікроекономічної термінології є вироблення загальноприйнятих критеріїв відбору того чи іншого варіанта номінації терміна. Перелік критеріїв відбору оптимального варіанта з-поміж синонімічних рядів має містити такі вимоги: однозначність, відсутність експресії, стислість, системність, повнота вираження, дериваційна спроможність, мовна коректність. За наведеними критеріями перевага найчас­ті­ше віддається матеріальним запозиченням-англіцизмам, що мають інтернаціональну основу.
Процес національного термінотворення йде часом дуже складно й суперечливо. Безперечним є те, що у фахівців попереду ще багато роботи по удосконаленню існуючих термінів — членів відповідних терміносистем згідно з нормами української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалі­зації//Мово­знавство.— 2001.¾ № 3. — С. 48-54.
2. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка.—Харь­ков: Изд-во Харьков. ун-та, 1972.—215 с.
3. Акуленко В.В. Інтернаціональні елементи в європейських мовах і оптимізація процесів міжнародного обміну інформацією// Вісник Академії наук Укр.РСР.—1987.¾ № 11.— С. 35-46.
4. Арбатский Д.И. О специфике семантического определения и его функциональных типах// Вопросы языкознания.—1973.¾ № 5.—С. 50-59.
5. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты.—Л.: Изд-во Ленин­град. ун-та, 1978.—152 с.
6. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии.—М: Учпедгиз, 1957.—295 с.
7. Бабай Н.Г. Проблема иноязычных заимствований в общественных дискуссиях о языке // Литер. норма в лексике и фразеологии.—М.: Наука, 1983.—С.88-103.
8. Багмут Й.А. Проблеми перекладу суспільно-політичної літератури українською мовою.¾ К.: Наук. думка, 1968.—300 с.
9. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961.—394 с.
10. Богуцька М.Ф. та ін. Склад і структура термінологічної лексики української мови.—К.: Наукова думка, 1984.—193 с.
11. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика.—М.: Просве­щение, 1987.—159 с.
12. Виноградов В.В. Вопросы современного русского слово­образо­вания.—Избр. тр.: Исслед. по рус. грамматике.—М.: Наука, 1975.—С.155-165.
13. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова// Вопросы языкознания.—1953.¾№ 5.—С.3-29.
14. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии.—Тр. //Моск. ин-т истории, философии и лит., 1939, т.5 ¾ С. 3-54.
15. Голдованский Я.А. Проблемы этимологической иденти­фи­кации лексических заимствований (на материалах англицизмов в украинском языке: Автореф. дисс. канд. филол. наук по спец. 10.02.19/Киевский университет им.Т.Шевченка.—К., 1985.—16 с.
16. Головащук С.І. Перекладні словники і принципи їх укладання.—К.: Наукова думка, 1976.—247 с.
17. Головин Б.Н. Введение в языкознание.—М.: Высшая школа, 1977.—235 с.
18. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы уче­ния о терминах.—М.: Высшая школа, 1987.—103 с.
19. Головин Б.Н. Термин и слово.—Горький: Изд-во Горьк. ун-та.¾ 1980.¾ С.3-11.
20. Голубовская И.А. Структурно-семантические особенности глаго­ль­ной полисемии: Дисс. канд. филол. наук по спец. 10.02.19/ Киевский ун-т им. Т. Шевченка.—К., 1989.—270 с.
21. Гусев С.С. Наука и метафора.—Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984.—127 с.
22. Даниленко В.П. О месте научной терминологии в лексической системе языка// Вопросы языкознания.—1976.--№ 4.—С. 64-71.
23. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания.—1973.--№ 4.—С.76-85.
24. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвис­ти­чес­кого описания.—АН СССР, Ин-т. рус. яз. ¾ М.: Наука, 1977.—246 с.
25. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії.—К.: Основи, 1994. 312 с.
26. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи терміно­творення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти.—К.: Видавничий дім КМ Academia”, 2000.—216 c.
27. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць//Мовознавство.—1999.—№ 6.—С. 32-35.
28. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоре­тическая грамматика современного английского языка.—М.: Высшая школа, 1981.—285 с.
29. Интернациональные элементы в лексике и терминологии (под общ. ред. Акуленко В.В.) -- Харьков: Высшая школа, 1980.—208 с.
30. Каменская О.Л. Текст и коммуникация.—М.: Высшая шко­­ла­, 1990.¾ 150 с.
31. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терми­нов.—М.: На­ука, 1977.¾167 с.
32. Карнаухов О.В. Использование англо-американизмов при номинации концептов в немецком бизнес-языке// Актуальные проблемы сопоставительного изучения германских, романских и славянских языков. Тезисы докладов научной конференции.—Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1998.—С. 58-61.
33. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. 2-е видання.—Київ—Одеса: Либідь, 1991.—280 с.
34. Квитко И.С. Терминоведческие проблемы редактирования// Выща школа.—Львов: Выща школа.¾ 1986.—149 с.
35. Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.—Київ: Таксон.—1998.—336 с.
36. Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень)// Автореф. дис. канд.філол. наук за спец. 10.02.15.Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка.—К., 2000.—19 с.
37. Кияк Т.Р. До питання про своє” та чуже” в українській термінології//Мовознавство.—1994.¾ № 1.— С. 22 25.
38. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: учебное пособие.—Киев: УМК ВО, 1989.—103 с.
39. Кияк Т.Р. Прагматичні аспекти стандартизації української термінології//Мовознавство.—1993. ¾ № 1.—С. 35 38.
40. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови // Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.—К., 1998.¾ 161 с.
41. Кодухов В.И. Введение в языкознание.—М.: Просвещение, 1979.—351 с.
42. Комарова З.И. Семантическая структура специального сло­­ва и ­ее лек­сикографическое описание.—Сведловск: изд-во Урал. ун-та, 1991.—154 с.
43. Кониський Г. Філософські твори. Т.1.— К.: 1990.—359 с.
44. Коротких Ю.Г. О взаимодействии материального оформле­ния лексических заимствований и их семантики//Функциони­рова­ние языковых единиц в контексте.—Воронеж: 1982.¾ С. 73 - 78.
45. Котов Р.Г. Современная научно-техническая революция и ее влияние на развитие языка// Онтология языка как общественного явления.—М.: 1983.—С.208—286.
46. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студ. філол. спеціальностей вищих закладів освіти.—К.: Академія, 2000.—368 с.
47. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.—К.: Академія, 1999.—281 с.
48. Крижанівська А.В., Проблеми впорядкування термінолексики на сучасному етапі//Мовознавство.—1984. ¾ № 1.—С.12-19.
49. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии.—К.: 1987.
50. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка.—М.: Наука, 1989.—269 с.
51. Кузьмин Н.П. Нормативная и ненормативная специальная лексика: Проблемы и методы нормализации спец. лексики//Лингвистические проблемы научно-технической терминологии.—М.: 1970.—С. 56-60.
52. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении научных терминологических систем//Лингвистические проблемы научно-технической терминологии.—М.: Наука, 1970.—С.82 - 94.
53. Куштенко Л.Ю. Про значення деяких лексикологічних термінів// Мовознавство.¾ 1971.-- № 2.—С. 34-37.
54. Лагутіна А.В. Термін і загальновживана мова// Культура слова, 1980.—вип.18.—С.26 - 31.
55. Левченко М.М. Заметка о русинской терминоло­гии//Осно­ва.--1861, кн.7.—С.183 - 185.
56. Лотка О.М. Англомовна термінологія фінансово-економічних взаємин АКД.—К.: 2000.—20 с.
57. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов.—М.: Наука, 1982.—108 с.
58. Лотте Д.С. Образование и правописание трехэлементных научно-технических терминов.—М.: Наука, 1969.—274 с.
59. Максимова В.Ф. Микроэкономика: Учебник.—Москва: Соминтэк, 1996.—328 с.
60. Мацюк Г.П. Про термінологізацію одиниць загальновживаної лексики// Мовознавство.—1984. ¾ № 5.—С. 68 - 71.
61. Марченко В.С. Основні способи термінотворення (на матеріалі будівельної термінології)//Культура слова, 1980.—вип. 18.—С.36-40.
62. Мікроекономіка: опорний конспект лекцій /В.Базилевич, В.Лук’янов, Н.Писаренко, Н.Квіцинська/.—К.: Четверта хвиля, 1998.—248 с.
63. Мірам Г. Алгоритми перекладу: вступний курс з формалізації перекладу (англ.мовою).—К.: Твім Інтер, 1998.—123 с.
64. Митрофанова О.Д. Язык научно-технической литературы.—М.: 1973.—146 с.
65. Михайлишин Б.П. Антонімо-синонімічні блоки в термінології//Укр. мовознавство.—1992.¾ вип. 19.—С. 71 79.
66. Михайлишин Б.П. Комунікативний аспект української ринкової терміносистеми//Мовознавство.—1999.¾ № 2. С. 66-69.
67. Михайлишин Б.П. Метонімія як основа творення термінів//Вісник Львівського університету.-- Львів: Світ, 1992. ¾ вип.23.
68. Мороховський О.М. Деякі питання теорії запозичень// Мовознавство.—1984.--№ 1.—С. 19 - 25.
69. Мостовий М.І. До питання про точність терміна.—В кн.: Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов.—К.: Наукова думка, 1970.¾С. 37- 43.
70. Нікітіна Ф.О. Засоби структуризації інтернаціональних терміноелементів в українській науковій термінології// Мовознавство.—1996.¾ № 4-5.— С. 48 - 50.
71. Никитина Ф.А. О некоторых новых явлениях в термино­логическом словообразовании//Структур. и мат. Лингвистика.—1978.¾ вып. 6.¾ С. 60 - 68.
72. Нікітіна Ф.О. Семантичні та словотворчі проблеми сучасної термінології.—К.: вид. при КДУ, Вища школа”, 1987.—30 с.
73. Овчаренко В.М. Структура і семантика науково-технічного терміна.—Х: вид. Харків. ун-та, 1968.—71 с.
74. Огар Е. Проблеми української науково-технічної термінології. Матеріали міжнародної наукової конференції, Львів, 22-25 вересня 1992 р.// Вісник АН України.—1993.¾ № 2.—С. 99 100.
75. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки.—К.: АТ Обереги”, 1994.—72 с.
76. Осипенко З.М. Різновиди термінів та їх семантичні особливості//Мовознавство.—1974.¾ № 2.—С. 65-69.
77. Осипенко З.М., Онуфрієнко Г.С. Типологія взаємовідношень між морфемами російського та іншомовного походження в науково-технічних термінах// Мовознавство.—1987.—№ 5.—С. 23-27.
78. Паламарчук Л.С. Загальномовний словник і термінологія// Мовознавство.—1975.¾ № 3.—С.22 - 32.
79. Панько Т.І. Системність і мотивованість політекономічної термінології// Мовознавство.—1979.¾№ 6.—С.15-20.
80. Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови// Мовознавство.¾1994.¾ № 1.—С. 14 21.
81. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство.—Львів: Світ, 1994.—213 с.
82. Пещак М.М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики/ НАН України, Укр.мов.-інформ. фонд. — Ужгород: Закарпаття, 1999.—198 с.
83. Пещак М.М. Розвиток давньоруського і староукраїнського наукового тексту / НАН України, Ін-т української археографії. — К.: Українознавство, 1994.—270 с.
84. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мо­ви.—2-е ­вид.—К.: Ли­бідь, 1993.—248 с.
85. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова: Підручник.— К.: 1997.
86. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология// Вопро­сы терминологии.¾М.: Изд-во АН СССР, 1961.—С. 46-54.
87. Рецкер Я.С. Пособие по переводу с английского языка на русский.—М.: Высшая школа, 1973.—198 с.
88. Секунда Т. Принципи складання української технічної термінології// Вісник ІУНМ, вип.2, 1919.—С.12.
89. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов: на матеріалі слов’яно-східнороманських мовних контактів.—К.: Вища школа, 1974.-¾ 255 с.
90. Сендровиц Е.М. О месте экстралингвистических факторов в изучении заимствований//Вестник Моск. Ун-та.—сер.9. Филология.—1989.¾ № 4.—С. 16 22.
91. Симоненко Л.О., Соколова С.О., Коропенко І.В. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах.—АН України, Ін-т укр.мови. ¾ К.: Наукова думка, 1993.—236 с.
92. Скопюк Т.Г. Термін у семантичній структурі англомовного наукового тексту//Автореферат дис. канд. філол. наук по спец. 10.02.19. Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.—К., 1997.—20 с.
93. Скороходько Е.Ф. Терміни, що виражають нові знання у структурі англомовних наукових текстів// Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна.—2000.¾№ 471.—С.235-240.
94. Слюсарева Н.А. Терминология лингвистики и метаязыковая функция языка//Вопросы языкознания.—1979.¾ № 4.—С.45-48.
95. Сосюр, де Фердінанд. Курс загальної лінгвістики.—К.: Основи, 1998.—324 с.
96. Стишов О.А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ ст.// Мовознавство.¾1999.¾ № 1.—С.14-16.
97. Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология.—М.: Высшая школа, 1989.—243 с.
98. Сыпченко В.А., Копыленко Л.М. Англо-русский справочник бизнесмена.—Киев: Олимп, 1992.—190 с.
99. Тараненко О. Лінгвістичні проблеми української термінології.—Урядовий кур’єр, 1998.—27 січня—С. 8.
100. Тараненко О.,Симоненко Л. Українська термінологія: стан, проблеми і перспективи//Урядовий кур’єр.—1993.—18 березня.—С. 12.
101. Терехов А.Б. Свобода торговли.—М.:Экономика, 1991.—213 с.
102. Ткачева Л.Б. Экстралингвистическая обусловленность лингвистических процессов в терминологии// Отраслевая терминология и ее экстралингвистическая обусловленность.—Воронеж, 1986.—С.3-14.
103. Туркин В.Н. К парадигматическому изучению социальных терминов// Вопросы прикл. лингвистики.—1974. Вып. 5.—С.39-47.
104. Терминоведение на Украине: Библиогр. указ. 1947—1980 гг. /АН УССР.-- К.: Наукова думка, 1982.—105 с.
105. Франко І.Я. В наймах у сусідів.—Львів: 1914.—291 с.
106. Халимоненко Г. Тюркізми у професійно-виробничій лексиці української мови.—К.: Ін-т українознавства КНУ ім. Т. Шевченка.—1994.—35 с.
107. Хаютин А.Д. Термин, терминология, номенклатура.—Самарканд: Самарканд. гос. ун-т.¾1972.—130 с.
108. Хижняк С.П. Особенности процессов заимствования правовых терминов//Функционирование языка в разных видах речи: Сара­товский ун-т.¾ 1986.—С. 39 45.
109. Худолєєва С.П. Термін та його лінгвістична сутність//Мовознавство.—1979.¾ № 5.—С. 44-47.
110. Цаглова Р.С. Лексико-семантические особенности политико-экономической терминологии.—М: Наука, 1983.—213 с.
111. Цимбалюк Ю.В. Структурные типы латинских заимствований в украинском языке.—Л.: Выща школа, 1971.—198 с.
112. Циткина Ф.А. Терминология и перевод.—Львов: Выща школа, 1988.—162 с.
113. Шмелев Д.Н., Проблемы семантического анализа лексики.—М., Наука, 1973.—257 с.
114. Якубинский Л.П. Несколько замечаний о словарном заимствовании//Язык и его функционирование.¾М.: Наука.¾ 1986.—С. 59 -72.

Словники

115. Богацкий И.С., Дюканова Н.М. Бизнес-курс английского языка. Словарь-справочник.—Киев: Логос, 1997.—257 с.
116. Будылкин Г.И. Рыночная экономика для всех. Краткий словарь-справочник.—М.: Агропромиздат, 1991—94 с.
117. Гаврилишин Я. Словник ділових термінів.—К., Смолоскип, 1993.—95 с.
118.Гнатишена І., Кияк Т., Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології.—К., вид. Асаdeміа, 1996.—104 с.
119. Гуркин Ю.Ф. Маркетинг (толковый терминологический словарь-справочник).—М., Инфоконт, 1991.—162 с.
120. Долгов и др. Основы внешнеэкономических знаний.—М., Высшая школа, 1990.—432 с.
121. Жданова И.Ф. Краткий русско-английский коммерческий словарь.— М.: Русский язык, 1991.—175 с.
122. Загорская А.П., Петроченко Н.П. Большой англо-русский, русско-английский словарь по бизнесу.—М., Уайли, 1993.—422 с.
123. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови.—К., Кобза, 1995.¾ 147 с.
124. Кривченко Г., Ігнатович В. Словник економічної термінології (проект). ¾ Харків—Київ, ДВУ, 1930.
125. Кузнецова З.С. и др. Учебный словарь сочетаемости общественно-политических терминов.—М.,Русский язык, 1989.—312 с.
126. Лингвистический энциклопедический словарь.—М.: Наука, 1990.
127. Лінніков В.М. Ринкова термінологія ділової людини (словник-довідник).—К., Абрис, 1992.—88 с.
128. Мартынов В.В. Англо-русский толковый словарь внешнеэкономических терминов.—174 с.
129. Полюга Л.М. Словник антонімів: понад 2000 антонімічних пар //за ред. Л.С.Паламарчука.—К: Радянська школа, 1987.—275 с.
130. Семенкин В.Я., Серая Л.Г. Краткий русско-английский словарь-разговорник для делового человека.—М., Колизей—Олимп, 1992.—189 с.
131. Соколовский А.А. Политическая экономия. Словарь.—М.: Изд-во полит. литературы, 1990.