МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МЕТАФОРИЧНОГО КОНЦЕПТОПРОСТОРУ ПЕРШОТВОРУ (на матеріалі українських перекладів творів англійських та американських романтиків)

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИВОНОС Ярослава Володимирівна

УДК 811.161.2+811.11]'25

МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
МЕТАФОРИЧНОГО КОНЦЕПТОПРОСТОРУ ПЕРШОТВОРУ
(на матеріалі українських перекладів
творів англійських та американських романтиків)

10.02.16 перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
КОЛОМІЄЦЬ Лада Володимирівна, д. філол. н., доцент

Черкаси2007

ЗМІСТ

ВСТУП .

5

Розділ 1
когнітивні аспекти перекладу метафори художнього тЕКСТу.

13

1.1. Теорія метафори у когнітивній лінгвістиці та перекладознавстві ....

13

1.2. Концептуальний аналіз та перспективи його застосування у художньому перекладі.

24

1.3. Когнітивний підхід до інтерпретації метафоричної системи першотвору .

46

Висновки до розділу 1 .

56

РОЗДІЛ 2 МЕТАФОРИЧНИЙ КОНЦЕПТОПРОСТІР ПЕРШОТВОРУ ЯК ОБ'ЄКТ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ .

59

2.1. Конвенційний метафоричний концептопростір англійської та української мов: зіставний підхід (на прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”) ..

59

2.2. Метафоричний концептопростір „Інтелектуальна сфера людини” в англомовних творах доби романтизму ...............................

73

2.3. Трансформації концептуальної структури метафори у процесі перекладу .....

104

Висновки до розділу 2 .

121

Розділ 3
ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ВІДВОРЕННЯ МЕТАФОРИЧНОГО КОНЦЕПТОПРОСТОРУ ПЕРШОТВОРУ.

124

3.1. Відтворення індивідуальних особливостей авторської метафорики концептопростору „Інтелектуальна сфера людини” українськими перекладачами англомовних творів доби романтизму..

124

3.2. Поняття адекватності та еквівалентності у рамках когнітивного підходу до відтворення метафорики першотвору .......

158

3.3 Концептуальний аналіз як методологічна основа інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору ...

175

Висновки до розділу 3.........

194

ВИСНОВКИ..........................

197

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

203

ДОДАТКИ .

236

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗКІ змістово-концептуальна інформація
ЗПІ змістово-підтекстова інформація
ЗФІ змістово-фактуальна інформація
ЛСП лексико-семантичне поле
МО мова оригіналу
МП мова перекладу

ВСТУП

Упродовж останніх десятиліть метафора залишається перспективним об’єктом різнопланових наукових досліджень [10; 11; 53; 176; 248250; 311; 314; 326; 331; 339]. На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки найактивніше вивчаються когнітивні аспекти метафори, що виявляють зв’язок мови та мислення [299; 333].
Дослідження метафори є необхідною передумовою розуміння основ пізнання та конструювання образу світу [10, с.5-7], моделювання структур репрезентації знань, виявлення характерних рис мовної особистості [93; 119; 144; 225; 232; 320; 321; 360, 361]. У зіставно-типологічному плані метафора надає цінний лінгвістичний матеріал для осягнення загальних закономірностей людського мислення та визначення особливостей певної мови на рівні конотативної та асоціативної складових її семантики.
У цьому контексті когнітивні аспекти метафори набувають особливого значення для перекладознавства зокрема, в рамках художнього перекладу.
Роль метафори в образній системі художнього твору активно досліджувалася лінгвістами та перекладознавцями протягом другої половини ХХст. [3; 14; 22; 41; 86; 103; 136; 253; 275]. Однак визначення критеріїв адекватності та параметрів еквівалентності відтворення метафоричного образу першотвору дотепер лишається актуальною проблемою художнього перекладу з огляду на термінологічну неоднозначність понять адекватності й еквівалентності [63, с.311-312] та доповнення методологічних основ текстової інтерпретації теоретичними положеннями когнітивної науки [108, с.6; 173, с.81; 226, с.19].
Актуальність дослідження зумовлена відсутністю загальноприйнятої методики перекладацького аналізу метафори та визначення еквівалентності її перекладу. Це обумовило потребу в розробці методологічних засад відтворення метафоричного концептопростору першотвору на основі когнітивного підходу, перспективність якого визначається складною семантико-психологічною, експресивно-емотивною та когнітивною природою метафоричного образу.
Залучення окремих методів когнітивної лінгвістики до перекладознавчих досліджень сприяє розробці термінологічного та методологічного апарату теорії перекладу, що є особливо актуальним у контексті сучасних інтеграційних наукових процесів [254, с.9; 294, с.34]. Зокрема, когнітологія та концептологія є перспективними напрямами для дослідження засобів свідомої регуляції механізму ситуативно-адекватного використання різноманітних перекладацьких прийомів [205, с.22], розробки стратегій аналізу вербально-художньої інформації та моделювання її когнітивних репрезентацій [174, с.86].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми, затвердженої Міністерством освіти і науки України „Актуальні проблеми літератури Західної Європи та Америки ХХ поч. ХХІ ст.” (код держреєстрації 0107U003253), що розробляється колективом лінгвістичного факультету Черкаського державного технологічного університету.
Мета дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору художнього тексту на основі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності.
Для досягнення цієї мети у роботі поставлено і вирішено такі завдання:
- з'ясувати сутність когнітивного потенціалу метафорики першотвору як об'єкта перекладу;
- визначити елементи метафоричного концептопростору першотвору, пріоритетні для відтворення у цільовому тексті;
- виявити характерні риси авторського метафоровживання співвідносно з конвенційними схемами метафоризації на прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”;
- розробити класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні в аспекті їх детермінованості особливостями конвенційної метафорики цільової мови та індивідуальним перекладацьким методом;
- з'ясувати особливості фактичного відтворення авторського метафоричного концептопростору на матеріалі зіставного концептуального аналізу англомовних творів доби романтизму та їх українських перекладів;
- конкретизувати параметри еквівалентності перекладу метафори в рамках категорії концептуальної еквівалентності;
- визначити критерії адекватності відтворення метафоричного концептопростору першотвору з методологічних позицій когнітивного підходу;
- розробити методику практичного застосування концептуального аналізу у художньому перекладі.
Поставлені завдання вирішено на основі фактичного матеріалу дослідження 5475 метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”, відібраних методом суцільної вибірки з поетичних та прозових творів англійських та американських романтиків (Дж.Г. Байрона, Дж. Остін, В.Скотта, Е.А. По, Г.У. Лонгфелло та Дж.Ф. Купера), та варіантів відтворення цих метафор в українських перекладах (загальний обсяг оригінальних текстів близько 1800 сторінок друкованого тексту та 4200 сторінок електронного).
Вибір матеріалу для дослідження зумовлений як кількісним статистичним фактором (достатня насиченість творів метафорами та перекладеність українською мовою; наявність паралельних перекладів), так і особливостями естетики та поетики романтизму зокрема, антропоцентризмом та тяжінням до символізму й образності мовлення.
Об’єктом дослідження є перекладацька інтерпретація метафоричного концептопростору першотвору як процес з'ясування і перевираження засобами мови перекладу його смислового та концептуального наповнення.
Предметом дослідження є концептуальна структура метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини” в англомовних творах доби романтизму та способи її відтворення в українських перекладах.
Методи дослідження. Основним методом дослідження є зіставний концептуальний аналіз метафоричного концептопростору текстів першотвору та перекладу. При підборі текстів для дослідження використано статистичний метод типової зональної вибірки. Для відбору фактичного метафоричного матеріалу використано метод суцільної вибірки. При визначенні еквівалентності перекладацького відтворення асоціативно-конотативного та когнітивного потенціалу метафор першотвору застосовано семантичний аналіз та елементи компонентного аналізу. Для визначення типових авторських концептуальних метафор та основних способів перекладу метафори використано метод кількісного аналізу та елементи статистичного аналізу. Перевірка статистичної достовірності результатів дослідження здійснювалася на основі відносної похибки для кількісних показників та критерію Стьюдента для визначення істотності розходження відсоткових показників [202, с.25-30, 82-84].
Методологічним підґрунтям роботи є наукові праці з дослідження типології перекладацьких підходів до художнього перекладу (Л.В.Коломієць [123125]), способів відтворення у перекладі емотивно-конотативного компоненту значення (Р.П.Зорівчак [103104], Н.К.Гарбовський [63], Т.А.Казакова [109112], О.І.Чередниченко [275276]), теорії когнітивної та концептуальної метафори (Дж.Лакофф, М.Джонсон [157; 330], Е. МакКормак [172]), концептуального та фреймового аналізу (С.А.Жаботинська [93], Д.М.Колесник [119122]), семантико-когнітивного підходу до текстової інтерпретації (О.О.Селіванова [225227], В.А.Кухаренко [152153], О.М.Кагановська [108]).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у перекладознавстві:
- розроблено теоретико-методологічні засади інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору з метою відтворення його когнітивного потенціалу у цільовому тексті;
- поглиблено розуміння адекватності перекладу на основі інтегрованого підходу до різновекторних перекладацьких методів та синтезу перекладознавчої й когнітивістської методології;
- визначено критерії адекватності перекладу метафори з методологічних позицій когнітивного підходу до перекладу;
- конкретизовано параметри еквівалентності відтворення метафори в рамках категорії концептуальної еквівалентності;
- розроблено класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні;
- конкретизовано прийоми повної та часткової образної заміни на основі зіставного концептуального аналізу метафор першотвору та перекладу;
- запропоновано методику застосування концептуального аналізу для визначення функціональних метафоричних домінант та концептуальної еквівалентності перекладу;
- досліджено особливості метафоричного концептопростору "Інтелектуальна сфера людини" в англомовних творах доби романтизму та специфіку його відтворення в українських перекладах співвідносно з конвенційною метафорикою мов першотвору та перекладу.
Застосування концептуального аналізу в рамках метафоричного концептопростору, актуалізованого у творах конкретного автора як мовної особистості, у зіставленні з текстом перекладу та конвенційною метафорикою вихідної й цільової мов, відрізняє нашу роботу від попередніх досліджень стилістичних та прагматичних аспектів метафори [21;85; 201; 253; 263], когнітивно орієнтованих лінгвістичних [93; 108; 119; 225] та перекладознавчих [97; 169; 260] праць, а також літературознавчого [19;34;87; 88; 185; 192; 222;255], мовознавчого [17] та перекладознавчого [82;216218] аналізу творів розглянутих авторів.
Від наявних перекладознавчих досліджень концепту та концептуальної метафори [97; 169] нашу роботу відрізняє розгляд когнітивної, а не лінгвокультурної сутності концептів першотвору, та зосередження уваги на механізмах їх асоціативного поєднання у метафоричний образ. Крім того, аналіз способів відтворення концептуальної метафори здійснюється нами на основі трансформацій її концептуальної структури, що зміщує акценти на еквівалентність відтворення авторського концептопростору, на противагу попереднім дослідженням прагматичних аспектів адекватності перекладацької інтерпретації концептуального наповнення першотвору [169].
Теоретичне значення дисертації визначається розробленими теоретико-методологічними засадами перекладацької інтерпретації метафори на концептуальному рівні, що доповнюють поняття еквівалентності перекладу метафори та конкретизують параметри її визначення. Методика зіставного концептуального аналізу конвенційних метафоричних концептопросторів різних мов може застосовуватися у перекладознавчих дослідженнях лінгвокультурного та етнолінгвістичного спрямування.
Практичне значення одержаних результатів визначається уточненням та доповненням метамови перекладознавства. Результати роботи можуть бути використані при викладанні дисциплін „Теорія перекладу” та „Методологічні проблеми перекладу”, порівняльної стилістики англійської та української мов.
Запропонована методика зіставного концептуального аналізу метафорики першотвору та перекладу може використовуватися у практиці художнього перекладу при відтворенні образних компонентів художнього твору та у перекладацькій критиці для визначення еквівалентності відтворення образного потенціалу першотвору. Фактичний матеріал дослідження може використовуватися як ілюстративний при дослідженні перекладацьких прийомів та методів на заняттях з практики перекладу. Статистичні дані, отримані внаслідок концептуального аналізу мовної вибірки (близько 5500 метафор аналізованого підкласу та варіанти їх українського перекладу) можуть бути використані у прикладній лінгвістиці в рамках тезаурусу систем машинного перекладу.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Система метафоричних образів першотвору розглядається як цілісний концептопростір, у взаємодії індивідуально-авторських та загальномовних образних компонентів. Його відтворення у цільовому тексті ґрунтується на збереженні концептуальних особливостей образного мислення автора як мовної особистості.
2. Функціональними перекладацькими домінантами авторського метафоричного концептопростору є характерні високочастотні метафори, а також метафори, концептуальна структура та мовна форма яких співвідносні з макроконцептами твору як конденсатом авторського задуму.
3. Методологічним підґрунтям перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору є семантико-когнітивний та кількісний аналіз концептуальних метафор і форм їх мовної експлікації для виявлення функціональних домінант першотвору, співвідносних з макроконцептами художнього твору.
4. Основними принципами запропонованої методології є:
- принцип варіативності інтерпретативного підходу та, відповідно, критеріїв визначення адекватності перекладу;
-принцип адаптивності перекладацьких стратегій залежно від домінанти перекладацької настанови;
-принцип комплексності інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору;
- принципи системності та ієрархічності його відтворення у цільовому тексті.
5. У рамках когнітивного підходу до перекладу специфічним є принцип проникнення у механізми смислопородження та асоціації, актуалізовані концептуальною структурою метафори, що обґрунтовує системне застосування концептуального аналізу як базового методу перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору.
6. Методику застосування концептуального аналізу у художньому перекладі розроблено у таких аспектах:
- дескриптивному (метамова опису експресивно-емотивного і когнітивного потенціалу художніх образів першотвору та перекладу);
- теоретико-методологічному (доповнення поняття еквівалентності перекладу категорією концептуальної еквівалентності);
- практичному (конкретизація метафоричного образу як об'єкту перекладацького відтворення, підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів, визначення функціональних метафоричних домінант першотвору).
7. Адекватність перекладу з позицій теорії множинності інтерпретацій визначено як еквівалентність на рівні домінанти перекладацької настанови та пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, експресивно-емотивної / естетичної).
8. В рамках когнітивного підходу основним критерієм адекватності відтворення метафоричного концептопростору першотвору є концептуальна еквівалентність, що дає змогу зберегти його когнітивний потенціал та передати особливості авторського образного мислення.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях „Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, ЛНУ ім.І.Франка, 2004 р.); „Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, ЧДТУ, 2005р.); „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, НАУ, 2006 р.); „Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти” (Черкаси, ЧДУ, 2006 р.); „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, СумДУ, 2007 р.); „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2007 р.); „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка, 2007 р.), „Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу” (Харків, ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2007р.); „Мова і культура” (Київ, Інститут філології КНУ ім.Тараса Шевченка, 2007 р.) та розглядалися в рамках інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2005” (Київ, 2005р.).
Публікації. Основні положення, методологію та результати дослідження висвітлено у 16 наукових публікаціях, з них 10 у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Перекладацька інтерпретація метафорики художнього твору з методологічних позицій теорії концептуальної метафори та когнітивного підходу до перекладу має на меті відтворення не лише художньо-естетичного, але й когнітивного потенціалу метафори, актуалізованого її концептуальною структурою. Сутність когнітивного потенціалу метафорики першотвору визначено як категоризацію набутого знання і розширення асоціативних зв'язків, що розвивають образне мислення реципієнта та корелюють його концептуальну картину світу відповідно до когнітивної карти тексту, важливим компонентом якої є концептуальні метафори.
У рамках когнітивного підходу до перекладу систему метафоричних образів першотвору доцільно розглядати як цілісний концептопростір, сформований взаємодією індивідуально-авторських та загальномовних образних компонентів і асоціативно поєднаний з текстовими концептами вищого рівня узагальнення. Його відтворення у цільовому тексті ґрунтується на збереженні концептуальних особливостей образного мислення автора як мовної особистості.
Авторський метафоричний концептопростір та його відтворення у цільовому тексті досліджено на прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”. На матеріалі англомовних творів доби романтизму доведено, що концептуальний аналіз метафоричного концептопростору першотвору дає змогу виявити характерні особливості світосприйняття та образного мислення автора, і, таким чином, поглибити психолінгвістичні аспекти текстової інтерпретації, важливі для здійснення прагматично адекватного перекладу.
Методом зіставного концептуального аналізу конвенційної метафорики аналізованого підкласу в англійській та українській мовах виявлено значну подібність базових концептуальних схем метафоризації, що підтверджує тезу про адекватність сприйняття метафори носіями іншої мови внаслідок спільності асоціативних механізмів метафоричного мислення людини. Таким чином, обґрунтовано принципову можливість відтворення когнітивного потенціалу метафори першотвору засобами іншої мови.
На основі співвіднесення результатів концептуального аналізу конвенційної метафорики англійської мови та метафорики досліджених творів продемонстровано значну залежність авторського метафоричного концептопростору від конвенційних схем метафоризації. Суттєві розбіжності виявлено лише у поетичних творах, де вищим є відсоток образних метафор та чіткіше відмежовується один базовий макроконцепт, часто нетиповий для конвенційного метафоричного концептопростору.
Встановлено, що основною відмінністю метафорики досліджених творів доби романтизму від конвенційного концептопростору англійської мови є вища частотність антропоморфної метафоризації та нижча метафоризації щодо кореляту АРТЕФАКТ. Антропоцентризм метафоричного сприйняття інтелекту авторами-романтиками співвіднесено як із загальною світоглядною парадигмою романтизму, так і з жанрово-сюжетною специфікою текстів. У цьому контексті метафори творів доби романтизму є радше дзеркальним відображенням інтелектуальної настанови самого автора у період створення твору, ніж стилістичним елементом оповіді чи характеристикою психічного стану персонажів.
Визначено, що характерними елементами індивідуального авторського стилю, пріоритетними для перекладацького відтворення, є метафори, концептуальна структура та мовна форма яких співвідносні з макроконцептами першотвору як конденсатом авторського задуму. Виявлення та відтворення у перекладі цих метафор є передумовою цілісності та когерентності цільового тексту на рівні концептуальної структури.
Крім того, продемонстровано, що важливою характеристикою авторського стилю є вибір певної форми вербального вираження серед синонімічних конвенційних метафор з аналогічним смислом, але різною концептуальною структурою. Таким чином, системно вживані високочастотні метафори, обрані автором в рамках синонімічного смислового ряду, теж можуть вважатися типовими для його творчості, а отже, набувають статусу функціональних домінант перекладу.
На основі зіставного концептуального аналізу метафор першотвору і перекладу та дослідження трансформацій їх концептуальної структури систематизовано способи відтворення метафори та конкретизовано прийоми часткової і повної образної заміни. Виділено такі способи перекладу метафори, як повний переклад; заміна референта, корелята або основи (часткова образна заміна); заміна усіх трьох компонентів концептуальної структури (повна образна заміна); додавання; деметафоризація; вилучення.
Встановлено, що найпоширенішими способами відтворення метафори в українських перекладах аналізованих текстів є вилучення, повний переклад, заміна кореляту та основи, деметафоризація. Більшість метафор першотвору у перекладі не відтворено (вилучено чи деметафоризовано), а частотність випадків повного перекладу практично дорівнює частковій образній заміні заміні корелята та основи, що пов'язано з впливом конвенційної метафорики цільової мови. При цьому, окрім об'єктивно обумовлених семантико-стилістичними та контекстуальними факторами випадків образної заміни чи деметафоризації, на матеріалі паралельних українських перекладів виявлено значну частку суб'єктивних деформацій концептуальної структури метафори першотвору за можливості підбору ближчого концептуального еквівалента.
Співвідносність повноти та еквівалентності відтворення авторського метафоричного концептопростору з підходом до інтерпретації першотвору та індивідуальним перекладацьким методом підтверджено виявленою неоднорідністю відтворення метафорики різними перекладачами одного й того самого твору, а також системним застосуванням перекладачем певних способів перекладу метафори у перекладах різних творів.
Найбільше передумов для концептуально еквівалентного перекладу виявлено щодо метафор з референтами-повними відповідниками (hope, curiosity, attention), яскравих образних метафор, зокрема антропоморфних, та метафоричних образів, концептуальна структура яких є досить прозорою для точного відтворення образом-еквівалентом цільової мови без порушення її узусу на рівні семантичної сполучуваності та конвенційних схем метафоризації.
Встановлено, що образні метафори як у прозових, так і у поетичних художніх текстах частіше зазнають повного перекладу та рідше деметафоризуються чи вилучаються.
З'ясовано, що на повноту та еквівалентність відтворення авторського метафоричного концептопростору певною мірою впливає й жанрово-сюжетний компонент, а у поетичних текстах наявність чи відсутність рими, що обумовлює допустимість нехтування римою першотвору в рамках мовоцентричних перекладацьких проектів та когнітивного підходу до перекладу.
Поняття адекватності перекладу переглянуто з позицій теорії множинності інтерпретацій і визначено як еквівалентність першотвору та цільового тексту на рівні домінанти перекладацької настанови і пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, експресивно-емотивної / естетичної). При цьому множинність інтерпретації в рамках різних перекладацьких підходів обґрунтовує і множинність поняття адекватного перекладу.
З методологічних позицій когнітивного підходу концептуальну структуру метафоричного образу розглянуто як параметр еквівалентності її перекладу. Таким чином, поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності, в рамках якої методом зіставного концептуального аналізу порівнюється когнітивний потенціал метафор першотвору та перекладу.
Концептуальну еквівалентність текстів оригіналу та перекладу запропоновано визначати на рівні як окремих метафор та текстових концептів, так і текстового концептопростору в цілому. Виявлено співвідносність концептуальної, семантичної і прагматичної еквівалентності та їх залежність від індивідуального перекладацького методу.
Визначено, що в рамках когнітивного підходу до перекладу, який надає особливого значення концептуальній інформації, актуалізованій на рівні концептосфер автора та інтерпретатора / реципієнта, основним критерієм адекватності відтворення метафоричного концептопростору першотвору є концептуальна еквівалентність, що дає змогу зберегти його когнітивний потенціал та передати особливості авторського образного мислення.
Розроблено методологічні засади перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору, що полягають у семантико-когнітивному та кількісному аналізі концептуальних метафор і форм їх мовної експлікації та визначенні функціональних домінант першотвору характерних високочастотних авторських метафор та метафор, співвідносних з макроконцептами художнього твору.
В основу запропонованої методології покладено:
- принцип варіативності інтерпретативного підходу та, відповідно, критеріїв визначення адекватності перекладу;
- принцип адаптивності перекладацьких стратегій залежно від домінанти перекладацької настанови;
- принцип комплексності інтерпретації;
- принципи системності та ієрархічності відтворення метафоричного концептопростору першотвору у цільовому тексті.
Визначено, що в рамках когнітивного підходу до перекладу специфічним є принцип проникнення у механізми смислопородження та асоціації, актуалізовані концептуальною структурою метафори, а методологія інтерпретації авторського метафоричного концептопростору ґрунтується на системному застосуванні концептуального аналізу для:
- зіставного аналізу конвенційного метафоричного концептопростору мов оригіналу та перекладу з метою визначення спільних та етноспецифічних тенденцій метафоризації;
- визначення макроконцептів та мегаконцепту твору;
- визначення функціональних метафоричних домінант, що формують текстові концепти вищого рівня узагальнення;
- підбору мовних форм для відтворення метафоричних домінант на рівні концептуальної структури.
Методику застосування концептуального аналізу у художньому перекладі розроблено у таких аспектах:
- дескриптивному (метамова опису експресивно-емотивного і когнітивного потенціалу художніх образів першотвору та перекладу);
- теоретико-методологічному (доповнення поняття еквівалентності перекладу категорією концептуальної еквівалентності);
- практичному (конкретизація метафоричного образу як об'єкта перекладацького відтворення, підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів, визначення функціональних метафоричних домінант першотвору).
Перспективним напрямом подальших досліджень є зіставний концептуальний аналіз конвенційної метафорики у різних мовах з метою верифікації гіпотези про єдність концептуального знання людства та виявлення етноспецифічних тенденцій метафоризації, а також дослідження способів відтворення конвенційних і образних метафор у рамках різновекторних перекладацьких підходів та визначення об'єктивних передумов концептуально адекватного художнього перекладу.
Крім того, співвіднесення результатів зіставного концептуального аналізу з закономірностями знакового вираження одних і тих самих концептуальних структур у різних мовах окреслює перспективи удосконалення аналітичних алгоритмів існуючих систем машинного перекладу за принципом асоціативно-категоризаційної моделі людського мислення, а також пристосування їх до роботи з ширшим мовним контекстом і непрямими (образними) значеннями слів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автеньева Л.А. Типологические соответствия стилистических приемов в английском и русском языках (на материале метафоры, эпитета и антономасии) // Контрастивное исследование оригинала и перевода художественного текста. Одесса: ОГУ, 1986. С.44-51.
2. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. Ташкент: ФАН, 1988. 121 с.
3. Акопова А.А. Образ и художественный перевод. Ереван: Изд-во АН СССР, 1985. 149 с.
4. Американская поэзия в русских переводах. ХІХ ХХ вв. М.: Радуга, 1983. 672 с.
5. Андреева К.А., Тимофеева А.И. Лингвоцветовая картина мира и диалог культур. http://www.utmn.ru/frgf/No11/text07.htm
6. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. /За ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 2001. 832 с.
7. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37-67.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 301 с.
9. Архипова Л. Переклад як інтерпретація // Записки Перекладацької майстерні 2000 2001. Львів: Простір М, 2002. Т. 3. С. 19-48.
10. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.5-32.
11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус.культуры, 1998. 869 с.
12. Арутюнова Н. Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 147-173.
13. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. 178 с.
14. Багдасарян В.Х. Проблема имплицитного. Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1983. 138 с.
15. Баранов А.Н. Когнитивная теория метафоры: почти двадцать пять лет спустя / Дж.Лакофф, М.Джонсон. Метафоры, которыми мы живем. http://edurss.ru/cgi-bin/db.pl?cp=&lang=Ru&blang=ru&page=Book&list=1&id =7499#FF2
16. Баранов А.Н. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та,1993. 182 с.
17. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 615 с.
18. Барт Р. Від твору до тексту / Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 2001. С. 491-496.
19. Бархударов Л.С. И снова «Эльдорадо» // Тетради переводчика. Вып. 19. М.: Высш. шк., 1982. С.53-60.
20. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.: Междунар. отношения, 1975. 240 с.
21. Баталова Т.М. Ассоциативные и коннотативные связи в художественном тексте как средство создания образности // Лингвистические аспекты образности. М.: МГПИИЯ, 1981. С.75-82.
22. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лігвокогнітивний аспект // Автореф. дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 34 с.
23. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. М.: МГУ, 1988. 128 с.
24. Беньямін В. Вибране. Львів: Літопис, 2002. 214 с.
25. Бех П.О. Поетичний переклад і принцип еквілінеарності // Теорія і практика перекладу. Вип. 1. К.: Вища шк., 1979. С. 83-93.
26. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.153-173.
27. Бондарко А. В. О стратификации семантики // Общее языкознание и теория грамматики: Материалы чтений, посвящ. 90-летию со дня рожд. С.Д. Кацнельсона. СПб.: Наука, 1998. С. 51-63.

28. Борухов Б.Л. «Зеркальная» метафора в истории культуры // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С.109-116.
29. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский. М.: УРАО, 1998. 208 с.
30. Брудный А.А. Подтекст и элементы подтекстовых знаковых структур // Смысловое восприятие речевого сообщения в условиях массовой коммуникации. М.: Наука, 1976. С.152-159.
31. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Аномалии в тексте: проблемы интерпретации // Логический анализ языка. Противоречивость и аномальность текста. М.: Наука, 1990. С.94-106.
32. Б'ялик В.Д. Переклад лексичного квантора в просторово-часовому фреймі // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Число 10. Черкаси, ЧДТУ, 2006. Т. І. С. 165-169.
33. Ванников Ю.В. Проблемы адекватности перевода: типы адекватности, виды перевода и переводческой деятельности // Текст и перевод. М.: Наука, 1988. С. 34-37.
34. Ванслов В.В. Эстетика романтизма. М.: Искусство, 1966. 404 с.
35. Василевич А.П. Цветонаименования и проблемы перевода текста // Текст и перевод. М.: Наука, 1988. С. 84-96.
36. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.: Смысл, 1998. 685 с.
37. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). М.: Изд-во института общего среднего образования РАО, 2001. 224 с.
38. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. М.: Высш. шк., 1991. 449 с.
39. Винокур Г.О. Филологические исследования: лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1990. 452 с.
40. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Высш. шк., 1986. 416 с.
41. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наук. думка, 1986. 142 с.
42. Водяницька Ю.П. Комунікативно-семіотичний аспект функціонування метафори в художньому тексті // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Серія: філологія. Вип. 6. Проблеми лексичної семантики та семантики тексту. К., 1998, С.120-128.
43. Водяницька Ю.П. Метафора та її лінгвістичні характеристики в аспекті адресованості художнього тексту // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Серія: філологія. Вип. 1. Проблеми семантики слова та тексту. К., 1997. С.54-56.
44. Водяницька Ю.П. Національно-ідіоетнічні особливості функціонування метафори як сигналу адресованості художнього тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія (проблеми сучасної лінгвістики). Число 2. Черкаси, 1998. С. 28-33.
45. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. М.: Междунар. отношения, 1978. 232 с.
46. Вопросы теории перевода. М.: МГПИИЯ,1978. 216 с.
47. Вопросы теории художественного перевода. М.: Худ. лит., 1971. 254 с.
48. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. М.: Лабиринт, 1996. 416 с.
49. Гаврилюк А.М. Эдгар Аллан По // Э. По. Рассказы. Львов: Вища шк., 1985. С. 245-253.
50. Гадамер Г.Г. Герменевтика і поетика. К.: Юніверс, 2001. 288 с.
51. Гайнічеру О.І. Поезія і мистецтво перекладу. К.: Дніпро, 1990. 212 с.
52. Гак В.Г. Беседы о французском слове. М.: ИМО, 1966. 335 с.
53. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с.
54. Гак В.Г. Межъязыковая асимметрия и прогнозирование трансформаций при переводе // Вопросы теории перевода. М.: МГПИИЯ, 1978. С.14-20.

55. Гак В.Г., Львин Ю.И. Курс перевода. Французский язык. М.: Международные отношения, 1980. 360 с.
56. Галеева Н.Л. Анализ текста оригинала как компонент деятельности переводчика художественной литературы //Тетради переводчика. Вып. 21. М.: Высш. шк., 1984. С. 27-37.
57. Галеева Н.Л. Переводимость и некоторые принципы достижения адекватности перевода // Перевод как процесс и как результат: язык, культура, психология. Калинин: КГУ, 1986. С.81-88.
58. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.: Либідь, 2001. 488 с.
59. Галь Н. Слово живое и мертвое. Из опыта переводчика и редактора. М.: Книга, 1987. 272 с.
60. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М.: Высш. шк., 1974. 198 с.
61. Гальперин И. Р. О принципах семантического анализа стилистически маркированных отрезков текста // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. 186 с.
62. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
63. Гарбовский Н.К. Теория перевода. М.: Изд-во МГУ, 2004. 544 с.
64. Гаспаров М. Записи и выписки. М.: Новое литературное обозрение, 2001. 416 с.
65. Гаспаров М. Вопреки размеру подлинника (Мильтон, Донн, Томпсон) // Альманах переводчика. М.: РГГУ, 2001. С. 201-203.
66. Гачечиладзе Г. Введение в теорию художественного перевода. Тбилиси: Тбилисский гос. ун-т, 1970. 228 с.
67. Гачечиладзе Г. Мастерство перевода. М.: Сов. писатель, 1963. 622 с.
68. Гачечиладзе Г. Художественный перевод и литературные взаимосвязи. М.: Сов. писатель, 1980. 255 с.
69. Гивон Т. Система обработки визуальной информации как ступень в эволюции человеческого языка // Вестник Московского университета. Серия: Филология. 2004. №3. С. 117-173.
70. Гинзбург Л.В. Над строкой перевода: статьи разных лет. М.: Сов. Россия, 1981. 144 с.
71. Гончаренко В.В., Шингарева Е.А. Фреймы для распознавания смысла текста. Кишинев: Штиинца, 1984. 198 с.
72. Гончаренко С.Ф. О моделировании процесса перевода поэтических образов // Тетради переводчика. Вып. 13. М.: Высш. шк., 1975. С. 39-44.
73. Гончаренко С.Ф. Поэтическая речь оригинала и перевода // Когнитивная и прагматическая семиотика оригинальных и переводных текстов. М.: МГЛУ, 2000. С. 134-142.
74. Гречанюк С.С. Вічні книги. К.: Молодь, 1988. 326 с.
75. Гришина О.Н. Роль контекстно-вариативного членения текста в раскрытии глубины художественного образа // Лингвистические аспекты образности. М.: МГПИИЯ, 1981. С. 82-90.
76. Гросман Дж. Д. Эдгар По в России: Легенда и литературное влияние. СПб.: Гум. агентство «Академический проект», 1998. 201 с.
77. Гудавичюс А.Й. Семантический процесс антропоцентрической метафоризации // Семантические процессы в системе языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1984. С. 24-27.
78. Ґоральський А. Теорія творчості. Львів: Каменяр, 2002. 144 с.
79. Дайчес С. Сэр Вальтер Скотт и его мир. М.: Радуга, 1987. 171 с.
80. Дейк ван Т.А., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. С.153-211.
81. Джваршейшвили Р.Г. Психологическая проблема художественного перевода. Тбилиси: Мецниереба, 1984. 68 с.
82. Дзера О.В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж.Г.Байрона): Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.16 / КНУ ім. Тараса Шевченка. Київ, 1999. 20 с.
83. Долинин А. История, одетая в роман. М.: Книга, 1988. 315 с.
84. Дудченко М.М. Метафорика першотвору і індивідуальність перекладача // Теорія і практика перекладу. К., 1979. Вип.1. С. 154-162.
85. Дудченко М.М. Поетична метафора і шляхи її відтворення в українських віршованих перекладах (на матеріалі українських перекладів англомовної поезії). Дис. кандидата філол. наук. К., 1974. 224 с.
86. Дэвидсон Д. Что означают метафоры / Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 173-192.
87. Дьяконова Н.Я. Английский романтизм. М.: Наука, 1978. 208 с.
88. Дьяконова Н.Я. Лондонские романтики и проблемы английского романтизма. Л.: Изд-во ЛУ, 1970. 232 с.
89. Егер Г. Коммуникативная и функциональная эквивалентность // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. М.: Междунар. отношения, 1978. С. 137-156.
90. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. Львів: Літопис, 2004. 384 с.
91. Еремин О.Н. К вопросу о природе метафоры // Семантика. Функционирование. Текст. Киров: Вят. гум. ун-т, 2002. С. 92-119.
92. Ємець О.В. Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса): Автореф. дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 19 с.
93. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. Вип. 11. Черкаси: ЧДУ, 1999. №1. С. 12-25.
94. Жоль К.К. Мысль, слово, метафора. К.: Наук. думка, 1984. 303 с.
95. Залевская А.А. Актуальные вопросы терминологии: «концепт» или «конструкт»? // Лингвистический вестник. Ижевск: Ижевск. ГУ, 2001. С. 13-19.
96. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. 204 с.
97. Запольских С.П. Концепт „Козацтво” в історичному дискурсі: перекладознавчий аспект: Автореф. дис. кандидата філол. наук: 10.02.16 / КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2005. 20 с.
98. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. Т. 1. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 824 с.
99. ЗборовськаН.В. Психоаналіз і літературознавство. Київ: „Академвидав”, 2003. 392 с.
100. Звегинцев В. А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 340 с.
101. Зеров М. У справі віршованого перекладу. Нотатки // Всесвіт, 1988. № 8. С.128-135.
102. Злобин Г. Эдгар По и его искусство // Э. По. Избранное: стихотворения; проза; эссе. М.: Худ.лит., 1984. С. 3-20.
103. Зорівчак Р.П. Словесний образ у художньому перекладі / Хай слово мовлене інакше. К.: Дніпро, 1982. С. 51-64.
104. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладацька категорія. Львів: Вища шк., 1983. 176 с.
105. Илюхина Н.А. Динамическая картина метафорики в фокусе образоцентрического анализа // Семантика. Функционирование. Текст: Межвуз. сб. научн. тр. Киров: Вят. гум. ун-т, 2002. С. 92-119.
106. Івасюк О. Голістична концепція віршового перекладу в контексті перекладацького методу Г.П. Кочура // Григорій Кочур і український переклад: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 280 с.
107. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення / Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 2001. С. 349-367.
108. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози. К.: КНЛУ, 2002. 292 с.
109. Казакова Т.А. О психосемиотическом аспекте перевода // Перевод и интерпретация текста. М.: Прогресс, 1988. С. 7-19.
110. Казакова Т.А. Практические основы перевода. СПб.: Союз, 2001. 320 с.
111. Казакова Т.А. Роль речемыслительного стереотипа в художественном переводе // Перевод как процесс и как результат: язык, культура, психология. Калинин: КГУ, 1986. С. 51-57.
112. Казакова Т.А. Стратегии решения задач в художественном переводе // Перевод и интерпретация текста. М.: Прогресс, 1988. С. 56-65.
113. Капра Ф. Скрытые связи. М.: ИД «София», 2004. 336 с.
114. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с.
115. Карасик В.Н. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
116. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики). Львов: Изд-во при Львовском гос. ун-те изд. объединения „Вища школа”, 1988. 164 с.
117. Ковалев Ю.В. Эдгар Алан По: новеллист и поэт. Л.: Худ. лит. ЛО, 1984. 296 с.
118. Ковалева К.И. Оригинал и перевод: качественные и количественные различия // Перевод в современном мире. М.: ВЦП, 2001. С.27-39.
119. Колесник Д.М. Концептуальное пространство авторской метафоры в творчестве А. Мердок: Дисс. кандидата филол. наук: 10.02.04/ Черкассы, 1996. 260 с.
120. Колесник Д.М. Принципи стратифікації концептуальних референтів // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Число 4. Черкаси: ЧІТІ, 2000. С. 184-190.
121. Колесник Д.М. Філософські аспекти теорії концептуальної метафори // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія (проблеми сучасної лінгвістики). Число 2. Черкаси, 1998. С. 94-101.
122. Колесник Д.М., Глущенко Ю.О. Референти авторської метафори як фокуси авторського світобачення // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Число 5. Черкаси, 1999. С. 158-162.
123. Коломієць Л.В. Еволюція напрямів в англо-українському поетичному перекладі кінця ХІХ початку ХІХ ст.: Автореф. дис. д-ра філол. н.: 10.02.16 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2006. 42 с.
124. Коломієць Л.В. Еволюція напрямів в англо-українському поетичному перекладі кінця ХІХ початку ХІХ ст.: Дис. доктора філол. наук: 10.02.16. К., 2006. 504 с.
125. Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу. К.: ВПЦ Київськ. ун-ту, 2004. 592 с.
126. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 107 с.
127. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М.: КомКнига, 2005. 232 с.
128. Комиссаров В.Н. Перевод и интерпретация // Тетради переводчика. Вып. 19. М.: Высш.шк., 1982. С.3-19.
129. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. М.: ЭТС, 2000. 192 с.
130. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: Высш. шк., 1990. 253 с.
131. Кононенко В. Мова. Культура. Стиль. К., Ів.-Франківськ: Плай, 2002. 459 с.
132. Копанев П. И. Вопросы истории и теории художественного перевода. Минск: Изд-во БГУ, 1972. 295 с.
133. Коптилов В. Этапы работы переводчика// Вопросы теории художественного перевода. М.: МГПИИЯ, 1978. С.148-166.
134. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. К.: Юніверс, 2003. 280 с.
135. Коптілов В.Н. Актуальні питання українського художнього перекладу. К.: Дніпро, 1971. 132 с.
136. Коптілов В.Н. Першотвір і переклад. К.: Дніпро, 1972. 215 с.
137. Косериу Э. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение // Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С. 63-81.
138. Которова Е.Г. Ассоциативная структура метафоры в политических текстах // Актуальные проблемы лексикологии. Тезисы докл. научн.-метод. конф. Даугавпилс: Даугавпилсский пед. ин-т, 1991. С.72-73.
139. Краев В.Л. Некоторые аспекты переводческой деятельности как психосемантического процесса // Коммуникативный инвариант перевода в текстах разных жанров. М.: МИИЯ им. М. Тореза, 1989. С. 5-11.
140. Кривонос Я.В. Відтворення авторського метафоричного концептопростору в українських перекладах „Пісні про Гайавату” Г.У. Лонгфелло // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. № 11 '2006. Т. ІІ. Суми: Видавництво СумДУ, 2006. С. 145150.
141. Кривонос Я.В. Методологія поетичного перекладу як синтез перекладацьких стратегій у контексті концептуального аналізу// Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Число 10. Т. І. Черкаси, ЧДТУ, 2006. С. 173176.
142. Кривонос Я.В. Порівняльний концептуальний аналіз конвенційного метафоричного концептопростору „Інтелектуальна сфера людини” в англійській та українській мовах // Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти: Зб. матеріалів Міжнар. наук. конф. Черкаси: Брама-Україна, 2007. С. 28-31.
143. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. М.: Междунар. отношения, 1976. 192 с.
144. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова ПАМЯТЬ // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 85-90.
145. Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке: язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 82-140.
146. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С.Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. М.: Наука, 1996. 318 с.
147. Кузнецов В.Ю. Философия языка и непрямая референция // Язык и культура. Факты и ценности. М.: Языки славянской культуры, 2001. С. 217-224.
148. Кузьмин А.Е. Передача содержательно-концептуальной и содержательно-фактуальной информации при переводе // Лингвистические аспекты образности. М.: МГПИИЯ, 1981. С. 12-21.
149. Кузьмин Ю.Г. Перевод как мыслительно-речевая деятельность // Тетради переводчика. Вып. 13. М.: Высш. шк., 1975. С. 3-19.
150. Кундзіч О.Л. Слово і образ. К.: Рад. письменник, 1966. 131 с.
151. Курахтанова И.С. К проблеме языковой образности // Лингвистические аспекты образности. М.: МГПИИЯ, 1981. С. 66-74.
152. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту. Вінниця: Нова книга, 2004. 272 с.
153. Кухаренко В.А. Экспликация содержания текста в процессе перевода // Текст и перевод. М.: Наука, 1988. С.40-50.
154. Кюглер П. Алхимия дискурса. Образ, звук и психическое. М.: ПЕР СЭ, 2005. 224 с.
155. Лагута О. Н. Метафорология: теоретические аспекты. Новосибирск: Новосибирский ГУ, 2003. Ч. 1. 114 с. / цит. за електр. виданням http://www.russian.slavica.org/article323.html
156. Лакофф Дж. Когнитивное моделирование // Язык и интеллект. М.: Прогресс, 1995. С. 143-183.
157. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. М.: УРСС, 2004. 256 с.
158. Лановик М. Функціонування художнього образу в різномовних дискурсах. Тернопіль: Економічна думка, 1998. 145 с.
159. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. М.: Просвещение, 1988. 160 с.
160. Латышев Л.К. Технология перевода. М.: НВИ Тезаурус, 2001. 280 с.
161. Левидов А.М. Автор образ читатель. Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. 350 с.
162. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. М.: Высш. шк., 1973. 136 с.
163. Левый И. Искусство перевода. М.: Прогресс, 1974. 398 с.
164. Лексическая сематика. Теория метафоры // Семантика. Функционирование. Текст: межвуз.сб.научн. тр./ Вят.гум.ун-т. Киров, 2002. С. 92-119
165. Лингвистические аспекты образности. М.: МГПИИЯ, 1981. 212 с.
166. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энц., 1996. 682 с.
167. Литвин І.М. Метафорична мотивація відсубстантивних прислівників (когнітивний аспект) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія (проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики). Число 4. Черкаси, 2000. С. 219-222.
168. Ломов Б.Ф., Беляева А.В., Носуленко В.Н. Вербальное кодирование в познавательных процессах. М.: Наука, 1986. 128 с.
169. Лук'янченко М.П. Французька екзистенціальна проза в українських перекладах (на матеріалі творів А.Камю і Ж.-П.Сартра): Автореф. дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.16 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2006. 20 с.
170. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: МГУ, 1979. 319 с.
171. Львовская З.Д. Теоретические проблемы перевода. СПб: Изд-во Союз, 2001. 320 с.
172. Мак Кормак Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 358-386.
173. Макаров М. Основы теории дискурса. М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 с.
174. Макарова Л.С. Прагматические модификации художественной информации в переводе // Вестник Московского ун-та. Серия: Филология. №4. 2004. С. 82-88.
175. Маркштайн Э. Постмодернистская концепция перевода // Иностранная литература. 1996. № 9. С. 267-272.
176. Метафора в языке и тексте / В.Г. Гак, В.Н. Телия, Е.М. Вольф и др. М.: Наука, 1988. 146 с.
177. Микушевич В. Поэтический мотив и контекст // Вопросы теории художественного перевода. М.: Худ. лит., 1971. С. 6-79.
178. Минский М. Фреймы для представления знаний. М.: Энергия, 1979. 152 с.
179. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. М.: Моск. лицей, 1996. 208 с.
180. Митина Н.Е. Когнитивный и интерпретативный ракурсы металогических структур и их коммуникативные функции в испанском языке // Когнитивная и прагматическая семиотика оригинальных и перев