Ласінська Тетяна Анатоліївна Відтворення українською мовою історично маркованої англійської лексики (на матеріалі перекладів художньої літератури періоду XVIII - XX ст.)

Краткое описание

Ласінська Тетяна Анатоліївна, асистент кафедри тео­рії та практики перекладу з англійської мови Київсько­го національного університету імені Тараса Шевченка: «Відтворення українською мовою історично маркованої англійської лексики (на матеріалі перекладів художньої літератури періоду XVIII - XX ст.)» (10.02.16 - перекладоз- навство). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національ­ному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
УДК 811.111’255.4’373.44=161.2
ЛАСІНСЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА
ДИСЕРТАЦІЯ
ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ІСТОРИЧНО МАРКОВАНОЇ
АНГЛІЙСЬКОЇ ЛЕКСИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДІВ ХУДОЖНЬОЇ
ЛІТЕРАТУРИ ПЕРІОДУ XVIII – XX СТ.)
10.02.16 – перекладознавство
Подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають покликання на джерело
__________________________________ Т. А. Ласінська
Науковий керівник – Карабан В’ячеслав Іванович, доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ ............................................................................................................ 2
ABSTRACT ............................................................................................................ 4
ЗМІСТ .............................................................................................................. 8
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................... 11
ВСТУП............................................................................................................ 12
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦЬ ІЗ
ПЕРЕКЛАДУ ІСТОРИЧНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ ......................... 19
1.1. Основні завдання перекладу історично маркованої лексики ............ 19
1.1.1. Структура й генеза української та англійської архаїзації в
контексті завдань перекладу архаїчної лексики ........................................ 20
1.1.2. Переклад історично маркованої лексики макро- та мікромовних
рівнів............................................................................................................... 25
1.1.3. Переклад лексики різних часових періодів ...................................... 28
1.1.4. Відтворення архаїзмів різної функційної обтяженості в
перекладі ........................................................................................................ 30
1.1.5. Відтворення історизмів різних лексико-семантичних груп у
перекладі ........................................................................................................ 32
1.2. Основні прийоми та стратегії перекладу ІМЛ лексики...................... 35
1.3. Проблематика та традиції відтворення архаїзмів й історизмів......... 42
1.3.1. Проблемна аспектологія вибору мовних засобів під час перекладу
архаїзмів та історизмів.................................................................................. 42
1.3.2. Труднощі передання національного й історичного
колориту ......................................................................................................... 44
1.3.3. Фахові компетентності перекладача та переклад ІМЛ ................... 45
Висновки до першого розділу...................................................................... 50
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ФУНКЦІЙНОГО ТА
ІНФОРМАТИВНОГО РЕСУРСУ АРХАЇЗМІВ ПІД ЧАС
ПЕРЕКЛАДУ ................................................................................................ 53
9
2.1. Кореляція часових лексичних кванторів під час перекладу
архаїзмів ......................................................................................................... 54
2.2. Граматичний принцип під час перекладу архаїзмів та історизмів ... 56
2.2.1. Передання часового сегмента архаїчного займенника ................... 58
2.2.2. Відтворення інформативно-номінативної функції архаїчних
іменників ........................................................................................................ 71
2.2.3. Переклад архаїчних дієслів залежно від їхньої функції ................. 78
2.2.4. Переклад архаїчних прикметників з огляду на їхні
функції............................................................................................................ 84
2.2.5. Переклад архаїчних прийменників залежно від їхньої
функції............................................................................................................ 85
2.2.6. Переклад архаїчних числівників відповідно до їхньої
функції............................................................................................................ 86
2.2.7. Передання експресивної функції архаїзму в перекладі .................. 87
2.3. Переклад архаїчних власних назв ........................................................ 96
2.4. Переклад архаїзмів у звертаннях та в складі заголовків.................... 98
2.5. Потенціал відтворення архаїзмів та історизмів українською
мовою ............................................................................................................. 99
2.6. Стилістичні трансформації під час перекладу архаїзмів................. 104
2.7. Психолінгвальні параметри сприйняття тексту й переклад
архаїзмів ....................................................................................................... 106
2.8. Алгоритм перекладу архаїзмів ........................................................... 107
Висновки до другого розділу..................................................................... 108
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАД ІСТОРИЗМІВ І ПРОБЛЕМА ОБ’ЄКТИВНОСТІ
ВІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ........................................ 111
3.1. Тематичні групи історизмів та переклад ........................................... 112
3.1.1. Переклад історизмів на позначення назви особи, роду занять,
титулу та соціального стану....................................................................... 113
10
3.1.2. Переклад історизмів на позначення географічних і власних
назв................................................................................................................ 126
3.1.3. Переклад лексем на позначення архаїчних предметів
побуту ........................................................................................................... 131
3.1.4. Переклад історизмів на позначення військового
обладнання ................................................................................................... 133
3.1.5. Переклад лексики на позначення архаїчних одиниць
виміру ........................................................................................................... 139
3.1.6. Переклад архаїчних назв грошових одиниць................................. 140
3.2. Способи перекладу історизмів............................................................ 144
3.3. Доцільність використання прямих лексичних відповідників під час
перекладу історизмів................................................................................... 161
3.4. Історизми як засіб історичної стилізації під час перекладу ............ 165
3.5. Психолінгвальна специфіка перекладу історизмів........................... 166
3.6. Сучасні проблеми перекладу архаїчної лексики .............................. 167
3.6.1. Відтворення англійської ІМЛ різними мовами.............................. 168
3.6.2. Відтворення риторичної функції архаїзмів та історизмів............. 169
3.7. Алгоритм перекладу історизмів ......................................................... 171
Висновки до третього розділу ................................................................... 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................... 183
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................... 198
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...................... 200
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 204
Додаток А ........................................................................................................................................204
Додаток Б ............................................................................................................ 218

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ІМЛ – невичерпне джерело поповнення складу сучасної мови завдяки
резактивації лексем збіглих епох. При цьому склад ІМЛ натомість
поповнюється внаслідок тривалих процесів обсолетизації в мові, з огляду на
властивості слів розширювати чи звужувати семантичні поля й набувати
частини смислів або втрачати їх у процесі змін. Здатність архаїзмів та
історизмів створювати часові лексичні квантори у вихідній мові й мові
перекладу ускладнює процес пошуку одиниць, які б корелювалися в
перекладі. У першому розділі дисертації з’ясовано основні завдання
перекладу історизмів й архаїзмів та проаналізовано традиційні принципи
перекладу архаїзмів й історизмів.
Основні завдання, що постають у перекладі ІМЛ, такі: відтворити
своєрідність мови й культури певного часового проміжку, специфіку якого
відображають архаїзми та історизми; зробити твори, що містять таку
лексику, читабельними як для підготовленого, так і для непідготовленого
читача; зберегти відчуття дистанції часу, що відчуває носій мови,
сприймаючи текст, який містить ІМЛ.
Серед тенденцій, які вмотивовують текстовий підхід перекладача до
опрацювання ІМЛ, виокремлено архаїзацію (цілісну та умовну), вилучення,
нівелювання й модернізацію.
У першому розділі схарактеризовано труднощі перекладу лексики
різних часових прошарків, хронологічно належних до різних епох.
Теоретики перекладу такої лексики наголошують, що вона потребує
текстової стилізації або до умов сучасності, або до умов історичної доби й
передбачає врахування чинника часу. У відтворенні ІМЛ має бути
опрацьована як семантика лексичної одиниці, так і конотації та асоціативні
зв’язки, наявні в її значенні.
Переклад історизмів корелює з тематичними групами, до яких вони
належать, й узгоджується з історичною реальністю. Проблемна
179
аспектологія відбору мовних засобів у перекладі історизмів та архаїзмів
пов’язана з інтерпретацією історичних і культурних кодів, які містять
інформацію про ментальність та події певного історичного часу.
Збереження національно-культурного колориту – домінантний
чинник, що дає змогу відтворити культурну своєрідність тексту й занурити
читача у віддалену в часі історичну реальність. Якісні параметри перекладу
ІМЛ залежать від ступеня адекватності в доборі лексичних одиниць, які
можуть зменшувати чи збільшувати часову дистанцію й розбіжності між
культурами. Мовна компетенція автора тексту, специфіка його особистості
та умови існування – це чинники, що впливають на якість відтворення ІМЛ
у мові перекладу.
Історизми й архаїзми властиві текстам різної функційної
спрямованості, тому необхідно брати до уваги цю контекстуальну та
стилізаційну функційність у перекладі. Зокрема, у поетичному перекладі
варто зважати на ритміко-інтонаційне забарвлення, створене за допомогою
архаїзмів, натомість у відтворенні стилістичної домінанти історичного
роману необхідно представляти історизми й архаїзми як складник діалогів
у творі.
Специфіка перекладу архаїзмів умотивовує доцільність уваги до
чинників належності до різних граматичних полів лексики та зовнішньої
форми. У перекладі архаїчних займенників потрібно акцентувати на спектрі
відтінків функціонально семантичного поля персональності архаїчного
займенника. Перекладаючи архаїчні дієслова, фахівець лінгвістично
опрацьовує та відтворює значення архаїчної зовнішньої форми, що
відображає специфіку стильового й експресивного навантаження та
функціональне обтяження. Під час перекладу архаїчних іменників існує
потреба зважати на поєднання номінативної і стилізаційної функцій
лексеми.
У ході відтворення всіх груп архаїзованої лексики аналізують
здатність формувати стилістичну парадигму архаїзм – сучасне слово, щоб
180
уможливити цей контраст під час перекладу за допомогою архаїзації чи
іншого способу перекладу.
Специфіка відтворення архаїзмів також регламентована вимогою
передати їхню експресивну функцію, що в поєднанні з архаїчним
складником підпорядкована меті реалізації стилістичних прийомів у поезії
та прозі. У процесі відтворення експресивного потенціалу архаїзмів може
виявлятися вищий рівень експресивності перекладу порівняно з оригіналом,
рівноцінність за цим параметром з оригіналом чи зниженість
експресивності в перекладі порівняно з оригіналом.
Відтворення часового складника архаїчної лексики засобами
архаїзації сприяє відтворенню всіх компонентів, функцій і властивостей
архаїзму та є пріоритетним у перекладі.
Якщо не можна відтворити часовий складник архаїзму засобами мови
перекладу, то потрібно зберегти основні функції архаїзмів оригіналу
відтворення експресивного складника архаїчного елемента.
Лексичний склад української мови дає змогу обирати засоби
відтворення англійських архаїзмів із лексичних пластів різних часових
прошарків, таких як: лексика давньоукраїнського та староукраїнського
періоду, доби козаччини й призабута лексика періоду 1930 – 1970-х років,
глосарії українських письменників, діалектна лексика та резактивовані
архаїзми в сучасній мові.
Специфічними для архаїзмів є стилістичні трансформації: логізація,
експресивація, модернізація та архаїзація, що в поєднанні допомагають
відтворити текстові функції архаїзмів.
Специфіка перекладу історизмів пов’язана з необхідністю відтворення
їхніх часових лексичних кванторів, маркованих складною взаємодією
часового континууму з тематичними шарами лексики, що потребує точності
відтворення історичної інформації, закладеної в оригінал.
Переклад історизмів на позначення назв осіб і роду занять
регламентована необхідністю відтворити функціональну семантику лексем
181
і водночас історичну інформацію, історичні властивості оригіналу.
Перекладачі роблять акцент або на відтворенні семантичної історичної
інформації оригіналу, або на відтворенні інформації, що дає відчуття
несинхронності часу та незвичності.
Перекладач розв᾽язує також завдання відтворення синонімічних
історизмів, що мають різне смислове навантаження в оригіналі, натомість у
мові перекладу наявний лише один відповідник на їхнє позначення.
У ході перекладу історизмів варто брати до уваги специфіку їхнього
функціювання разом із синонімами-відповідниками в оригіналі, семантичну
різницю між ними та відтворювану кореляцію історизм – сучасне слово.
Відтворюючи історизми-топоніми та власні назви, фахівець має
дотримуватися перекладацької традиції й добирати засоби перекладу, що
сприяють збереженню історичного колориту оригіналу та об’єктивно
передають історичну інформацію.
Специфіка перекладу історизмів на позначення військового
обладнання вмотивована складністю відтворення автентичної атмосфери
твору, за умови збереження національного колориту й об’єктивності
історичної інформації. Перекладачі використовують мовний ресурс,
обираючи найбільш прийнятні лексичні одиниці з огляду на контекст, та
акцентують на відтворенні історичного маркера лексичних одиниць.
Переклад лексики на позначення архаїчних одиниць виміру потребує
відтворення номінального, функціонального й експресивного значення
історизмів. Часто застосовують вилучення та прийом повного
переосмислення.
Переклад лексичних одиниць на позначення давніх одиниць виміру
потребує узгодження засобів перекладу із загальною авторською
тенденцією до відтворення історизмів, що відповідає архаїзації,
модернізації, нівелюванню чи вилученню.
Специфіка перекладу історизмів на позначення предметів побуту
пов’язана з їхньою рідковживаністю та особливою чутливістю до процесів
182
обсолетизації в мові, насиченістю інформацією про національний колорит.
Потрібно узгоджувати переклад такої лексики з відтворенням загальної
атмосфери твору, прогнозувати можливий вплив перекладу на потенційного
читача. Крім того, комплексного аналізу потребує історична й семантична
інформація контекстів, у якому їх репрезентовано. Специфіку перекладу
історизмів зумовлює також оцінювання доцільності використання прямих
лексичних відповідників з огляду на сприяння розумінню культурних та
історичних фактів.
У перекладах можливе використання прийому свідомої історичної
стилізації тексту наявними лексичними засобами мови перекладу навіть
там, де вони відсутні в оригіналі, що дає змогу забезпечити системне
функціювання історизмів у перекладі.
Специфіка перекладу історизмів позначена вимогою уникати
надмірного використання історичної інформації в мові перекладу, довгих і
незрозумілих описів історизмів, що перевантажує текст та робить його
нечитабельним. Також у перекладі історизмів є потреба зважати на чинник
адресата, зокрема на рівень зрозумілості історизму читачеві, що
регламентоване мовною компетенцією, віком і фоновими знаннями, та
обирати спосіб перекладу. Потребує уваги й можлива фахова чи естетична
мотивація читача.
Проведене дослідження специфіки відтворення ІМЛ під час перекладу
дає змогу запропонувати такий алгоритм роботи перекладача: опрацювання
параметрів часового континууму історизму / архаїзму та утвореного ним
квантора – вибір загального способу перекладу – відтворення часового
складника історизму / архаїзму – відтворення експресивної функції
архаїзму /інформаційної функції історизму – відтворення інших
стилістичних функцій ІМЛ.