Маркелова Анастасія Андріївна Перекладацька інтерпретація етносимволіки в поезії українських шістдесятників

Краткое описание

Маркелова Анастасія Андріївна, старший викладач відділу мовної підготовки Національної академії прокура­тури України: «Перекладацька інтерпретація етносимволіки в поезії українських шістдесятників» (10.02.16 - пере- кладознавство). Спецрада Д 26.001.11 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДИСЕРТАЦІЯ
МАРКЕЛОВА АНАСТАСІЯ АНДРІЇВНА
УДК (043.3) 81’255=161.2=111:821.161.2-1.09 “196”
ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕТНОСИМВОЛІКИ В
ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ
10.02.16 – Перекладознавство
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на
відповідне джерело
______________________ А.А. Маркелова
Науковий керівник Коломієць Лада Володимирівна, доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..….14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕТНОСИМВОЛІКИ У СВІТЛІ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА........................24
1.1. Етносимвол в етнолінгвістиці, конгнітивістиці, лінгвокультурології як
об’єкт перекладознавства...........………………………………………………..30
1.2. Параметризація етносимволу і суміжних понять з огляду
перекладознавства («символ», «міф», «архетип»)…………………………….40
1.3. Феномен шістдесятницва в етнонаціональному культурно-мистецькому
просторі…………………………………………………………..........................46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...65
РОЗДІЛ 2. ЕТНОСИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ ПОЕЗІЇ УКРАЇНСЬКИХ
ШІСТДЕСЯТНИКІВ ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ В АНГЛОМОВНИХ
ПЕРЕКЛАДАХ………………………………………………………………….67
2.1. Значення образу Тараса Шевченка у поезіях українських шістдесятників
та його перекладацька інтерпретація…………………………………………...78
2.2. Етносимволіка солярного характеру………………………………………84
2.3. Етносимволіка зоонімічного характеру……………..…………………….99
2.4. Етносимволіка рослинного характеру........................................................112
2.5. Етносимволіка кольоронімічного характеру.............................................121
Висновки до розділу 2.........................................................................................143
РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИПИ ВІДТВОРЕННЯ ЕТНОСИМВОЛІКИ ПОЕЗІЇ
ШІСТДЕСЯТНИКІВ У ПЕРЕКЛАДІ............................................................146
3.1. Етносимвол як об’єкт перекладацької інтерпретації: варіативність
перекладацьких рішень.......................................................................................146
3.2. Транскультурні межі перекладацької інтерпретації сакральноміфологічного та вітаїстичного змістів етносимволіки у поетичному
перекладі...............................................................................................................158
13
3.3. Хибнотлумачення та звужене тлумачення (з випрозоренням одного зі
значень) церковно-релігійної та мортальної етносимволіки у
перекладі...............................................................................................................171
Висновки до розділу 3………………………………………………………….183
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………..184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...187
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...189

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Етносимволічний зміст поезії опредметнює еклетичні
багатопланові солярні, зоонімічні, рослинні, кольоронімічні, мортальні,
вітаїстичні, сакрально-міфологічні, церковно-релігійні першообрази,
індивідуально-авторське маркування яких свідчить про взаємопроникнення
етнонаціонального та загальнолюдського витоків. Результатом проведеного
перекладознавчого дослідження етносимволіки поетичних текстів
українських поетів-шістдесятників стало з’ясування особливостей
функціонування етносимволів у поетичному джерельному тексті та
перекладі, а також можливостей перекладацького відтворення
етносимволічного змісту.
2. Особливо важливими для відтворення етносимволіки першотвору
є такі чинники:
1) індивідуально-авторська інтерпретація перекладача, в межах якої
кожен перекладач розширює символічні горизонти поетичного мовлення
автора, яке характеризується самобутністю та етнічно-символічним
навантаженням образів,
2) інтуїтивна компетенція перекладача, яка відображає
індивідуальний культурологічний досвід,
3) позиція перекладача щодо інтерпретації етносимволів.
Диференційний підхід є невід’ємною складовою суджень про адекватне
відтворення етносимволіки у перекладі. Запропонована нами диференціація
перевиражень змісту кожного етносимволу уможливлює пошуки
максимально цілісного відтворення етносимволіки оригіналу із врахуванням
різних інтерпретативних підходів перекладачів.
3. Позиція перекладача щодо відтворення етносимволіки може
бути: пасивною, активною. Пасивна позиція перекладача призводить до
нехтування цілісної метафоричної картини першотвору і проявляється часом
у неуважності до інтелектуального задуму автора та асоціативно-алюзивного
184
підтексту твору, або ж і неспроможності чи небажанні відтворити цей задум.
Для перекладача з пасивною позицією також асоціативно-алюзивний
підтекст твору не є пріоритетним. Нехтування етнокультурним потенціалом
поетичних образів проявляється через:
1) семантичні зсуви, які нівелюють етносимволіку першотвору на
суспільно-культурному рівні;
2) вилучення;
3) нейтралізацію конкретних етносимволів .
Активна позиція перекладача формує умови для тлумачення
асоціативних смислів присутніх у поетичному тексті етносимволів, з їх
подальшим використанням у текстах перекладів. Занадто активна позиція,
яка оприявлюється у надмірному використанні прийому описового перекладу
та перекладацького коментаря.
4. Пов’язавши конкретні етносимволи з відповідними образами та
кольорами як такі, що асоціативно взаємодоповнюються, ми здійснили
кількісний аналіз авторських образно-метафоричних проявів етносимволів як
невід’ємних елементів суцільного і суголосного авторського тексту.
Результатом наших підрахунків є такі дані щодо відтворення етносимволів:
1) відтворені повністю (25%),
2) відтворені з незначними трансформаціями мікрообразної структури
(45%);
3) витлумачені звужено, з випрозоренням лише одного певного
значення (12%),
4) вилучені (18%).
5. За умови прийому віднайдення контекстуального відповідника, а
також дослівного перекладу, у 70 % випадків до першотвору додаються нові
образно-смислові відтінки. Це спричинює як згасання етнокультурного
потенціалу зоонімічних, рослинних, тваринних, кольоронімічних образів у
вихідних творах, так і їх нейтралізацію, яка залишає цільового читача без
миттєвого емоційно-інтелектуального відгуку.
185
6. Труднощі відтворення етносимволів полягають у першу чергу в
неможливості органічного функціонування лінгвокогнітивно адаптованого
символу в мові іншокультурного середовища. Обмежений власними
інтерпретативними можливостями, перекладач як першочитач вимушений
неминуче балансувати між індивідуально-авторським та універсальним
досвідом, створювати інтертекстуальний резонанс для авторського голосу на
ґрунті національної традиції цільової мови.
7. Передумовою для адекватного відтворення етносимволу є
увиразнення перекладачем його контекстуально релевантних значень,
актуальних для англомовної лінгвокультури, а також уникнення
смислоспрощень етносимволу. У цьому ракурсі незбіги у сприйнятті та
інтерпретації етносимволів рослинного, твариного, солярного та
кольоронімічного характерів в українській та англійській лінгвокультурах
зобов’язують перекладача до активного пошуку рішень щодо подолання цих
незбігів.
8. У результаті зіставного лінгвостилістичного та комплексного
компаративного перекладознавчого аналізу текстів першотворів та їх
англомовних перекладів було окреслено перекладацький інструментарій
відтворення етносимволів. Найчастіше були використані такі прийоми:
віднайдення словникового відповідника, віднайдення контекстуального
відповідника, дослівний переклад, конкретизація, генералізація, модуляція.
9. Опрацьований у ході нашого дослідження практичний матеріал
та зроблені теоретико-методологічні висновки відкривають подальші
перспективи для збагачення освітньо-методологічної програмної бази різних
філологічних дисциплін, зокрема перекладознавства, такими новими
курсами, як «Етносимволіка і переклад», «Англомовні переклади творів
українських поетів-шістдесятників» тощо.