СТОРОЖУК АННА ПЕТРІВНА. ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ СМИСЛУ В ПОСТНЕКЛАСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Краткое описание

СТОРОЖУК АННА ПЕТРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ СМИСЛУ В ПОСТНЕКЛАСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
СТОРОЖУК АННА ПЕТРІВНА
УДК 101.1:124.2:167
ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ СМИСЛУ
В ПОСТНЕКЛАСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Спеціальність 09.00.09 – філософія науки
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Сидоренко Лідія Іванівна
Київ – 2015
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема смислу посідає особливе
місце, фокусуючи пошук відповідей на багатоманітні запити у визначенні
ставлення людини до життя, пізнання, власне до себе. Питання про смисл
завжди було важливим, однак останнім часом дослідницький інтерес до нього
значно зріс. Таке стосується вивчення смислу як в теоретичній філософії, так і в
філософії науки, предметом рефлексії якої стали характеристики
постнекласичного наукового пізнання. Актуальність такого дослідження
пов’язана з особливостями сучасного наукового світопояснення, яке наголошує
системну складність об’єктів дослідження та їх нелінійну поведінку в процесі
розвитку. Перехід від редукціоністських підходів до вивчення складності
цілісних систем має глибинні підстави в потребі подолати глобальні кризи
людського існування, зокрема, екологічну та антропологічну, виникнення яких
пов’язують з технологічним розвитком на основі класичної раціональності.
Тому в предметній галузі сучасної філософії науки виокремлюються
дослідницькі завдання, що націлені на пошук філософського та
методологічного підґрунтя наукового пізнання складних систем на нових
засадах. Вони виявляють себе в міждисциплінарних та трансдисциплінарних
галузях, в яких смислопошук відрізняється особливостями, що визначають
комунікативну специфіку сучасної науки та становлять предмет вивчення
філософії науки. Отже, напрям дисертаційного дослідження є актуальним.
Означення проблемного спектру дисертаційної роботи здійснювалось на
основі вивчення класичних та сучасних досліджень проблеми смислу. Розгляд
смислу як полідисциплінарного предмету, концепцій смислу в логіці,
лінгвістиці, семантиці, семіотиці, відтворення теоретико-методологічних засад
їх розуміння смислу, співвідношення поняття смисл з поняттями значення,
зміст, знак, сенс, концепт визначило звернення до робіт М.М. Бахтіна, В.С.
Виготського, О.І. Гвоздіка, А.-Ж. Греймаса, А.А. Залізняк, І.Т. Касавіна, І.М.
Кобозевої, С.Б. Кримського, А.Є. Лебедя, В.О. Лекторського, О.Ф. Лосєва, М.К.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
Мамардшвілі, Л.О. Мікешиної, В.В. Налімова, О.О. Потебні, О.В. Рупташ, Ю.С.
Степанова, Р.І. Павільоніса, В.Л. Петрушенка, М.В. Поповича, В.С. Ратнікова,
І.В. Хоменко, І.В. Чорноморденка, В.Л. Чуйка та інших дослідників.
Аналіз підходів дослідження смислу ґрунтувався на вивченні традицій,
закладених Г. Фреге, Б. Расселом, Л. Вітгенштайном, продовжених їх
послідовниками та на аналізі сучасних концепцій різних методологічних
спрямувань – К. Айдукевича, С. Вулгара, М. Дамміта, Д. Девідсона, Р. Карнапа,
Е. Кассірера, С. Кріпке, У. Куайна, Т. Куна, І. Лакатоса, Б. Латура, Л. Лаудана,
Дж. Остіна, Г. Патнема, К. Поппера, Дж. Сьорла, Ст. Тулміна, Б. ван Фраассена
та інших дослідників.
Багатоманітність контекстів визначення смислу представлена на основі
аналізу підходів його розуміння з позицій феноменології, герменевтики,
комунікативної філософії, структуралізму, постмодернізму, представлених в
західній традиції – розвідки К.-О. Апеля, Р. Барта, Ж. Бодрійяра, Ю. Габермаса,
Г.-Г. Гадамера, М. Гайдеггера, Е. Гуссерля, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, Ж. Ліотара,
П. Рікера, Р. Рорті, Ж-П. Сартра, В. Франкла, М. Фуко, в вітчизняній традиції –
дослідження А.Л. Богачова, М.І. Бойченка, А.М. Єрмоленка, В.І. Кебуладзе,
А.М. Лоя, А.І. Луцишина, І.І. Матюшиної, В.Н. Поруса, Є.М. Причепія, Л.А.
Ситниченко, В.Г. Табачковського та інших дослідників.
Дослідження проблеми смислу в межах постнекласичної раціональності
ґрунтувалося на принципових положеннях, висловлених в роботах дослідників,
які означили особливості даного типу раціональності, можливості методології
синергетики, аргументували думку про смисл як такий, що постає, вивчали
роль ціннісних факторів в пізнанні складних систем. Слід відзначити класичні
роботи з теорії самоорганізації, синергетики – Г. Хакена, І.Р. Пригожина, С.П.
Курдюмова, з обґрунтування концепції типів раціональності – В.С. Стьопіна, в
вітчизняній традиції – І.С. Добронравової, ґрунтовні сучасні дослідження Е.
Агацці, В.І. Аршинова, Л.Д. Бевзенко, Л.М. Богатої, В.Г. Буданова, В.В.
Кизими, Л.П. Киященко, О.М. Князевої, Н.В. Кочубей, М.Г. Марчука, В.А.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
Рижка, О.М. Рубанець, Я.І. Свірського, Л.І. Сидоренко, Л.О. Шашкової та
інших дослідників.
Ретельне вивчення традицій, підходів, концепцій розуміння смислу та
смислопошуку дозволило окреслити власну дослідницьку позицію,
аргументовану в дисертаційній роботі. Її проблемне поле включає аналіз тих
філософсько-методологічних вимірів, які присутні в означенні смислу в
постнекласичних дослідженнях. Йдеться про проекції смислопошуку, що
сприяють досягненню порозуміння учених. Ми дослідили їх в методологічній,
комунікативній та аксіологічній площинах. Терміном «постнекласичні
дослідження» ми позначили як процес міждисциплінарного та
трансдисциплінарного наукового пізнання складних самоорганізованих
людиномірних систем, так і загалом дослідження в предметній сфері сучасної
філософії науки, які стосуються намірів проектування цілісного представлення
сучасної науки з позицій постнекласичної раціональності, методологічного
обґрунтування нелінійного мислення. Ми виходили з того, що сучасне
вивчення смислу відбувається в полідисциплінарній ситуації – на основі логіки,
лінгвістики, семіотики, психології тощо. Багатоманітність підходів, концепцій,
термінів ускладнюють комунікацію учених та досягнення розуміння.
Виникають методологічні проблеми, які потребують розв’язання. В
дисертаційному дослідженні вони пов’язані з питанням: яким чином
смислопошук впливає на прояснення постнекласичних дослідницьких ситуацій,
якщо смисл представити як складний об’єкт, що постає в процесі
самоорганізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського
національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного
розвитку України в умовах світових процесів глобалізації» та науководослідної теми філософського факультету 11БФ041−01 «Філософськосвітоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного
суспільства», науково-дослідницької тематики кафедри філософії та
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
6
методології науки філософського факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Метою дисертаційного дослідження є аналіз проблеми смислопошуку,
який відбувається як самоорганізація смислу шляхом реалізації його
методологічних, комунікативних та аксіологічних вимірів в процесі
постнекласичних наукових досліджень.
Відповідно до мети дисертації були поставлені такі дослідницькі
завдання:
- проаналізувати теоретичне підґрунтя вивчення проблеми смислу як
полідисциплінарної та вимірів смислу, які наявні в сучасних гуманітарних
галузях та в філософії науки;
- визначити та проаналізувати методологічні традиції та філософські
підходи дослідження смислу;
- дослідити концептуальні варіанти розв’язання проблеми смислу в
класичній та сучасній філософії науки, приділивши особливо увагу баченню
науки в межах постнекласичної раціональності;
- виокремити та дослідити комунікативний вимір смислу,
концептуальні підходи його розуміння та його методологічний вплив на
смислопошук як процес самоорганізації смислу;
- окреслити основні ознаки сучасного наукового дослідження з
позицій постнекласичної методології, які дозволяють представити смисл як
такий, що постає;
- дослідити виміри смислу як засоби міждисциплінарної та
трансдисциплінарної комунікації, які впливають на формування підґрунтя та
умов самоорганізації смислу в процесі наукового обговорення.
Об’єктом дослідження є смисл як складний багатовимірний об’єкт.
Предмет дослідження – методологічні, комунікативні та аксіологічні
можливості вимірів смислу в постнекласичних дослідженнях.
Методи дослідження. Загальнометодологічне підґрунтя дисертаційного
дослідження вибудовувалось у відповідності з методологічними вимогами,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
7
окресленими з позицій постнекласичної раціональності. Методологічною
основою вивчення дослідницької ситуації в сучасній науці, представлення
смислу як складної системи є принципи та поняття синергетики ‒ складність,
самоорганізація, нелінійність, хаос, порядок, біфуркація тощо. Дослідження
проблеми смислу проведене на основі теоретико-методологічного
реконструювання особливостей підходів до розв’язання проблеми смислу в
контексті аналітичної традиції, феноменології, герменевтики,
структуралістських позицій, постмодернізму. Використання компаративного
аналізу дозволило проаналізувати особливості підходів дослідження смислу в
класичній та сучасній філософії науки. Міждисциплінарний підхід дозволив
представити сучасне розуміння смислу та процесу смислопошуку.
Комунікативний та аксіологічний підходи як підґрунтя дослідження смислу з
постнекласичних позицій дозволили дослідити роль відповідних вимірів
смислу в науковій дискусії.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
вітчизняній філософії науки розроблена концепція, яка представляє процес
смислопошуку в методологічних вимірах постнекласичної раціональності.
Зміст концепції конкретизується в таких положеннях, що виносяться на
захист:
- вперше процес віднайдення смислу в міждисциплінарних та
трансдисциплінарних дослідженнях вивчений з концептуальних позицій
синергетики, що дозволило представили смисл як такий, що постає шляхом
самоорганізації в процесі дискусійної комунікації учених. Синергетика
дозволяє побачити проблему смислу в новій перспективі: міждисциплінарна
комунікація водночас є процесом постання, породження смислу;
- вперше показано, що в постнекласичній дослідницькій ситуації
самоорганізація смислу в процесі комунікації учених збігається з формуванням
умов такої комунікації та відбувається протягом наукового обговорення. Смисл
постає і водночас прояснюється та відкривається. Комунікативний та
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
8
аксіологічний виміри смислу функціонують як методологічні засоби його
самоорганізації;
- вперше виявлено, що самоорганізація смислу в процесі
міждисциплінарного та трансдисциплінарного спілкування учених ґрунтується
на єдності комунікативного та аксіологічного вимірів смислу, яка визначає
особливості форм такої комунікації: по-перше, ситуативність та варіативність
визначення смислу як пошук кожного разу нової відповіді зі спектру можливих;
по-друге, мовну та термінологічну несумірність, яка потребує для прояснення
смислу засвоєння відповідних мов – як в сенсі іноземних мов, так і
термінологічної лексики різних наук; по-третє, нелінійність процесу постання
смислу, оскільки пропоновані дослідниками концепції створюють ситуацію
породжуючого хаосу, коли в процесі проходження своєрідної «точки
біфуркації» формуються засади нового розуміння смислу, постає «новий
порядок» – багатовимірне розуміння смислу.
- поглиблене розуміння смислу як полідисциплінарного предмету
вивчення багатьох гуманітарних наук, напрямів та шкіл класичної й сучасної
філософії науки. Аналіз досліджень проблеми смислу, представлений в
багатьох науках, дозволив виявити напрацьований ними потужний
методологічний інструментарій дослідження смислу та відсутність спільного
його розуміння як результату використання різних підходів та концептуальних
позицій, що не збігаються. Тому полідисциплінарне бачення смислу передбачає
проектування теоретичної картини, яка представляє смисл як складний
системний об’єкт;
- набуло подальшого розвитку розуміння проблеми смислу як
методологічної основи розв’язання важливих теоретичних проблем філософії
науки та наукових галузей. Прикладами є концепції представників аналітичної
традиції, сучасного конструктивізму тощо, в яких представлені варіанти
пояснення смислу через поняття значення, зміст, конструкт, концепт,
вирішення проблем тотожності, референції смислу, відношення смислу та
істини;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
9
- поглиблене розуміння теоретико-методологічних засад вивчення
проблеми смислу в класичній та сучасній філософії науки як дослідження його
на основі комплексу філософських традицій та концептуальних підходів
гуманітарних наук. Відповідно засади розуміння смислу як багатовимірного
об’єкта укорінені в різноманітності теоретико-методологічних картин смислу,
сформованих в межах та на основі феноменології, герменевтичного варіанту
розуміння смислу, комунікативного підходу, структуралістських підходів,
посмодерністського розуміння смислу тощо;
- набуло подальшого розвитку постнекласичне уявлення сучасної
науки, що здійснене в процесі виокремлення особливостей міждисциплінарної
та трансдисциплінарної дослідницької ситуації. Показано, що
міждисциплінарне та трансдисциплінарне спілкування стає підґрунтям для
напрацювання різноманітних концепцій та точок зору, зіткнення яких створює
умови для постання смислу як прийнятної спільної наукової позиції.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження
полягає в тому, що виявлені особливості процесу смислопошуку в
постнекласичній науці включаються в предмет сучасної філософії науки,
розширюючи її проблемне поле та поглиблюючи розуміння поняття смислу як
багатоаспектного. Підходи та висновки дисертаційної роботи, що
представляють синергетичні контексти розуміння смислу, демонструють нові
можливості синергетичного мислення в галузях філософського пізнання
сучасної науки.
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в науководослідницькій та викладацькій діяльності, в підготовці навчальних матеріалів,
підручників, посібників з філософії та філософії науки в розділах, які
стосуються проблеми смислу, методологічних традицій її розв’язання,
особливостей наукової комунікації в постнекласичній науці.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науководослідною роботою автора. Висновки і положення наукової новизни, що
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
10
виносяться на захист, зроблені автором особисто на основі результатів, що
отримані ним у процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки
дисертації обговорювалися на методологічних науково-практичних семінарах і
засіданнях кафедри філософії та методології науки Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Також автором було зроблено ряд
доповідей та виступів на наступних міжнародних та всеукраїнських наукових
конференціях: «Дні науки філософського факультету-2013» (Київ, 2013),
Всеукраїнська наукова конференція «Філософія в сучасному світі» (Острог,
2013), Х Республіканська наукова конференція молодих вчених та аспірантів
«Соціально-гуманітарні знання» (Мінськ, 2013), «Дні науки філософського
факультету-2014» (Київ, 2014), ІІ Всеукраїнська наукова конференція
«Філософія як культурна політика сучасності» (Острог, 2014), «Дні науки
філософського факультету-2015» (Київ, 2015), «Проблеми культурної
ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур» (Острог, 2015).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження
відображені у 12 публікаціях, у тому числі 4 статтях у наукових фахових
виданнях України, 1 статті в іноземному фаховому виданні, у 7 тезах доповідей
на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг роботи обумовлені специфікою предмету
дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою та завданнями
дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (6
підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації становить 194 сторінки, з них 174 сторінки основного тексту. Список
використаних джерел нараховує 191 найменування на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнені основні результати дисертаційного дослідження:
1. Смисл є об’єктом полідисциплінарного вивчення та представлений в
теоретико-поняттєвих структурах багатьох наук. Аналіз основних традицій
дослідження проблеми смислу, сучасних й класичних концепцій дозволив
виявити напрацьований ними потужний методологічний інструментарій
дослідження смислу, який дозволив вирішити важливі методологічні проблеми
в розвитку науки, однак не надав загальновизнаного розуміння смислу. Таке є
результатом використання різних підходів та концептуальних позицій, що не
збігаються. Тому полідисциплінарне бачення смислу передбачає проектування
теоретичної картини, яка представляє смисл як складний системний об’єкт.
2. Філософсько-методологічні засади вирішення проблеми смислу
постають на ґрунті багатьох традицій. Класичними в їх значенні для наукового
дослідження є позиції, обґрунтовані Г. Фреге, Б. Расселом, Л. Вітгенштайном.
Розуміння смислу як багатовимірного об’єкта укорінене в різноманітності
філософських картин смислу, сформованих в межах та на основі феноменології,
герменевтичного варіанту розуміння смислу, структуралістських підходів,
посмодерністського розуміння смислу тощо. Особливе значення в
постнекласичному розумінні смислу мають ті методологічні принципи, що
дозволяють акцентувати системну цілісність, складність смислу як об’єкта
вивчення та його неусталеність. Зокрема ознаки нелінійного мислення в
постмодерністських концепціях смислу відкриваються в їх наголосі на
невизначеності, непередбачуваності поведінки досліджуваних об’єктів, що з
точки зору постнекласичної філософії науки дозволяє зафіксувати
«розмивання» кордонів між науковими дисциплінами та позанауковими
практиками.
3. В сучасній філософії науки концептуалізовані епістемологічний,
логічний, лінгвістичний виміри смислу. Методологічні схеми дослідження
проблеми смислу в означених вимірах виявили себе в вирішенні вагомих
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m