РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ ПРАВА В ХХ СТ. (АНГЛО-САКСОНСЬКА ТРАДИЦІЯ)

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВИХ
ДОКТРИН АНГЛО-САКСОНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ
СИСТЕМИ ХХ ст........................................................8
1.1. Фактори впливу на процес зародження і розвитку правових доктрин................................................................................…8
1.2. Особливості правових шкіл і вчень філософії права ХХ ст.....…………………………………………………………………….28
1.3. Юридичний позитивізм та школа відродженого природного права: від протистояння до толерантності.....................48

РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЧНА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ ЯК
НАПРЯМ РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКОЇ
ПРАВОВОЇ ДУМКИ …………………………..62
2.1. Ідея “живого права” та її вплив на американську правову доктрину ……………………………………………………………..62
2.2. Потреби та інтереси як критерії оцінки об’єктивності права ……........................................................................................….79
2.3. Мета в праві: значення та підходи до її визначення………............................................................................….95

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗНАЧЕННЯ
ВІДРОДЖЕНОЇ ТЕОРІЇ ПРИРОДНОГО ПРАВА ДЛЯ РОЗВИТКУ АНГЛО-САКСОНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї…………………………………112

3.1. Пошуки джерел і раціонального підґрунтя теорії природного права................................................................................112
3.2. Категорія “справедливість” та її значення для теорії природного права.................................................................................123
3.3. Права людини як основна категорія та ідея природного права ………………………………………………………………….134
3.4. Вплив ідей філософії права ХХ ст. та англо-американських правових ідей на розвиток гносеології сучасного права ……….........................................................................................146

Висновки……………………………………………………..............159

Список використаних джерел…………………………………....166
ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток філософії права у ХХ ст. відзначається не лише переосмисленням існуючих правових вчень, але й створенням цілого ряду нових концепцій. Бурхливі соціальні перетворення загострювали суперечки між різними типами праворозуміння і породжували як оновлення методологічних підходів до вивчення права, так і докорінний перегляд правових цінностей.
Актуальність дослідження тенденцій розвитку філософії права хх ст. Обумовлена необхідністю визначення перспектив, вибору шляхів правового розвитку, врахування досвіду і помилок минулого в процесі формування нових концепцій і підходів. При цьому для країн, які стали на шлях подолання наслідків тоталітаризму і побудови демократії, у тому числі для України, особливо актуальним є звернення саме до західних філософсько-правових концепцій, що обґрунтовують загальносоціальне призначення права.
Увага до правової думки великобританії та США пояснюється як наявністю усталених демократичних традицій у цих країнах, так і багатим досвідом використання права в якості інструменту соціальних перетворень. Таким чином, доробки західних, зокрема англійських та американських, вчених у сфері філософії права могли б стати цінним орієнтиром в процесі визначення подальшого шляху правового розвитку України.
Новітня західна філософія права не досліджена у вітчизняній літературі. Щоправда, за радянських часів проводились деякі наукові розробки на дану тематику. Серед радянських дослідників англо-американської філософії права слід назвати С.Боботова, Н.Галкіну, І.Грязіна, А.Старченко, В.Туманова, В.Желтову, А.Кулікова, М.Нур Фарахата, А.Яковлева та інших. В Україні досліджувалися лише окремі змістові аспекти деяких напрямків англо-американської правової думки. Вони проаналізовані у працях В.Забігайла, М.Козюбри, В.Колесника, М.Костицького, В.Скиби, В.Титова та інших.
Не заперечуючи цінність праць вищезазначених авторів, відзначимо, що в сучасних умовах назріла потреба в нових дослідженнях з цієї тематики. Це зумовлюється тим, що, по-перше, радянським дослідникам була властива певна упередженість стосовно “буржуазної” філософії права і це потрібно визнати і врахувати. По-друге, з часу написання наявних наукових робіт відбулися значні зміни в англо-американській правовій думці. Концепції, що тривалого часу користувались широким визнанням, поступилися місцем іншим, новим концепціям.
Відсутність у вітчизняній науковій літературі розробок передумов, напрямків та загальних тенденцій розвитку англо-саксонської правової думки ХХ століття зумовлює актуальність обраної автором теми та визначає вибір об’єкта і предмета дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планової тематики науково-дослідної роботи відділу теорії держави та права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України і є складовою частиною загальних тем “Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101V001010).
Мета і задачі дослідження. Виходячи із сучасного стану наукового дослідження проблеми, метою роботи є загальнотеоретичне дослідження та комплексний аналіз шкіл та напрямків філософії права, які визначили розвиток англо-американської правової доктрини ХХ ст. та їх вплив на світове та вітчизняне праворозуміння.
Означена мета дослідження зумовила відповідну постановку задач:
- виявити соціальні фактори, якими був обумовлений процес розвитку англо-американської правової доктрини у ХХ ст.;
- виявити особливості правових шкіл і вчень філософії права ХХ ст. та знайти прийнятні критерії до їх класифікації;
- з’ясувати тенденції розвитку та взаємодії правового позитивізму і теорії природного права;
- прослідкувати генезис ідеї живого права, її роль у розвитку філософії права та практичний вплив;
- висвітлити зміст та реальне значення основних ціннісних категорій відродженої теорії природного права;
- визначити основні ідеї, які характеризують англо-американську філсофію права XX ст. в цілому та з’ясувати їх теоретичне та практичне значення на сучасному етапі розвитку правової науки.
Об’єкт дослідження - сукупність шкіл і напрямків філософії права, поширених у XX ст. у країнах англо-саксонської правової сім’ї.
Предмет дисертаційного дослідження - теоретичні проблеми та закономірності розвитку новітньої англо-американської філософії права в цілому та окремих її шкіл і напрямків.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані методи як загальнонаукового, так і конкретно-правового характеру:
-історичний – при розкритті змін, яких зазнала та чи інша концепція протягом досліджуваного періоду.
-системний аналіз – при дослідженні критеріїв класифікації основних шкіл та напрямків новітньої філософії права.
-порівняльно-правовий аналіз – при виявленні розбіжностей між правовими доктринами Англії та США.
-оброблення джерельного матеріалу, збір та логічне опрацювання історичних фактів – при дослідженні соціальних чинників впливу на розвиток філософії права.
-узагальнення – при виведенні основних ідей, які характеризують сучасну англо-американську філософію права в цілому.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного аналізу новітньої англо-американської філософії права, з’ясуванні соціальних детермінант її розвитку та виявленні її впливу на сучасну гносеологію права. Вона деталізується в наступних теоретичних положеннях:
- здійснено вперше комплекскний аналіз економічних, політичних та інших соціальних факторів, які обумовили основні поворотні моменти розвитку англо-американської правової доктрини ХХ ст.;
- запропоновано підхід до класифікації шкіл та напрямків філософії права у відповідності до трактовки ними співвідношення між правом, правовими цінностями та суспільними реаліями;
- вдосконалено характеристику живого права як ціннісного орієнтиру для правотворчості;
- уточнено визначення основних ціннісних категорій природного права, зокрема таких як «справедливість» та «невід’ємні права людини». Виділено два основні шляхи побудови концепції справедливості: перший полягає в умоглядному відкритті об’єктивної моральної реальності, другий – в узагальненні буденних уявлень про переваги і недоліки різних соціальних інституцій.
- дістала подальший розвиток ідея поєднання зусиль теорії природного права і соціологічної юриспруденції, коли перша визначатиме належні цілі правового розвитку, а друга розроблятиме механізм реалізації цих цілей.
- визначено основні ідеї, які характеризують англо-американську філсофію права XX ст. в цілому та з’ясовано їх вплив на сучасному етапі розвитку правової науки.
- з’ясовано загальні тенденції розвитку філософії права в країнах англо-саксонської правової сім’ї. Встановлено наявність необхідного чергування періодів панування правового позитивізму та періодів відносної переваги теорії природного права.
Практичне значення одержаних результатів. Оціночна характеристика найпоширеніших правових вчень показує можливість використання ідей західної філософії права для створення загальної концепції правової реформи в Україні.
Основні висновки, пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях, у правотворчій роботі, при підготовці підручників та навчальних посібників, у процесі викладення нормативних курсів “Теорія держави та права”, “Історія політичних та правових вчень”, а також спецкурсу “Філософія права”.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. Положення дисертаційного дослідження викладені у шести наукових працях, серед яких три статті у фахових виданнях.
Окремі результати дисертації висвітлені в доповідях на міжнародній науково-практичній конференції “Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес” (Ужгород, 1999 р.); “Проблеми захисту прав та свобод людини і громадянина” (Київ, 1999 р.); “Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика” (Ужгород, 2000 р.).
Окрім того, основні результати дисертаційного дослідження апробовувалися у науково-освітній сфері в процесі викладання нормативних курсів “Теорія держави і права”, “Історія політичних і правових вчень” та спецкурсу “Філософія права” в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 165 сторінок. Список використаних джерел (кількістю 179 найменувань) займає 24 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз англо-американської правової літератури дозволяє визначити загальні тенденції розвитку філософії права у ХХ ст.
Зберігається розмежування між правовим позитивізмом і теорією природного права. У процесі тривалої полеміки обидва вчення поступово вдосконалюються, звільняючись від багатьох традиційних недоліків та логічних помилок. На сьогоднішній день доцільно розглядати позитивізм і природне право вже не як протилежні ідеології, а як дві методології або інструменти, придатні для різного типу досліджень.
Неопозитивісти намагаються відмежуватися від традиційного постулату позитивізму про необхідність обмеження сфери дослідження правознавства. Глобальні соціальні перетворення і потрясіння, які відбувалися в новітні часи, показали недосконалість описового формального підходу до вивчення права. І позитивісти намагаються розширити сферу дослідження, включаючи в неї близькі до права питання моралі, соціальні цінності. Тим не менше, незважаючи на численні компроміси з природно-правовою традицією, у правовому позитивізмі збереглося логічне розмежування між моральністю та юридичною дійсністю права.
Незважаючи на зростання релятивізму і поширення концепцій з мінливим змістом, збереглися принципи, на яких базувалися теорії природного права всіх часів – це визнання необхідності ціннісного підходу до права, розмежування на цій підставі права і влади. Представники відродженого природного права не зруйнували цих давніх принципів, але пристосували їх до нових умов існування.
Протиріччя між позитивізмом і теорією природного права завжди загострювались напередодні соціальних катаклізмів. Природним правом обґрунтовувалась необхідність змін у правовій системі. Після закінчення процесу перетворень і настання відносної стабільності посилювалися позиції правового позитивізму. Нарешті, після радикальних змін в суспільстві наступала переоцінка цінностей і на перший план знову виходила теорія природного права.
Панування прагматичної юриспруденції, яке тривало у США з початку XX ст. до 50-х років, залишило помітний слід в американській правовій думці. Так, погляд на право як на засіб досягнення соціальних цілей був сприйнятий в рамках інших шкіл і напрямків, які замінили собою прагматичну юриспруденцію. Зокрема, відроджене природне право отримало чітко виражене соціологічне забарвлення.
Протягом другої половини XX ст. поступово втратили визнання основні змістовні пропозиції прагматичної юриспруденції, зокрема ідея пріоритету загального блага над індивідуальними правами, доцільності перед законністю, конкретного владного рішення перед абстрактною нормою. Втім, зміна ідейної спрямованості відбувалася в умовах збереження і подальшого вдосконалення методологічних напрацювань правознавців-прагматиків.
Аналіз сукупності соціальних факторів дозволив виявити причинну обумовленість основних переломних моментів у розвитку англо-саксонської правової думки XX ст. Проаналізовано дію економічного, політичного, культурно-національного, релігійного, наукового, позитивно-правового, особистісного факторів впливу на правову доктрину. Проводиться цілий ряд узагальнень щодо характеру детермінованості правового розвитку соціальними змінами (чи, у певних випадках, характеру добровільної адаптації правової думки до соціальних змін, що сталися).
На основі логічних методів досліджено цілий ряд існуючих підходів до класифікації правових вчень. Показано непридатність для вивчення сучасної філософії права ще й досі розповсюдженого у літературі дихотомічного поділу всіх правових вчень, коли природно-правовим називають будь-яке вчення, що пропонує змістовні критерії дійсності права, а всі інші вчення відносять до позитивізму.
Такий поділ, на нашу думку, нелогічний, оскільки, по-перше, призводить до двозначності терміну “правовий позитивізм” (це - і одне з численних правових вчень, і в той же час визначальний методологічний підхід, який об’єднує різні вчення і школи); по-друге, недоречним є зарахування до “позитивізму в широкому розумінні” прагматичної юриспруденції, оскільки вона виникла як реакція проти засилля позитивізму у правознавстві; по-третє, модерністські та постмодерністські вчення опиняються автоматично за рамками цієї класифікації, оскільки їх неможливо однозначно віднести до одного двох протилежних типів правового світогляду.
Розробка представниками соціологічної юриспруденції нового розуміння сутності права підтверджує логічність поділу всіх правових вчень на три основні напрямки: позитивістський, природно-правовий і інструментальний (соціологічний). Однак цей підхід не виключає можливості застосування однієї розмежувальної лінії на гносеологічному рівні. Наприклад, розповсюджений у західній літературі поділ всіх правових вчень на формалістичні і субстанціональні може виявитися корисним при дослідженні співвідношення форми і змісту права. При цьому слід мати на увазі, що будь-який дихотомічний поділ правових вчень є відносним. Можна говорити тільки про ступінь наближеності того чи іншого правового вчення до одного з двох полюсів, тобто в даному випадку ступінь їх формалізованості чи субстанціональності.
Модерністські та постмодерністські правові вчення не утворюють, на нашу думку, нового напрямку (чи напрямків) філософії права, відмінного від традиційних. В дисертації показано, що, незважаючи на розробку нової проблематики та нові пропозиції, філософська основа цих вчень спільна з правовим інструменталізмом.
Проблематика соціологічної юриспруденції охоплює, зокрема, співвідношення колективних та індивідуальних інтересів. Незважаючи на наявність різноманітних підходів до вирішення цієї проблеми, можна стверджувати, що переважна більшість дослідників заперечує можливість будь-якого, навіть абстрактно-теоретичного, відриву колективних інтересів від індивідуальних і, тим більше, підпорядкування інтересів індивіда інтересам групи. Колективний інтерес визначається як спільний інтерес певної кількості індивідів. Неможливість безпосереднього врахування інтересів кожного індивіда в процесі правотворчості призводить до необхідності з’ясування (з застосуванням соціологічної методології) колективних інтересів які завжди є похідними від індивідуальних.
Застосування соціологічною юриспруденцією категорій “потреби” та “інтереси” як критерію об’єктивності позитивного права при вирішенні конкретної справи не знайшло широкої підтримки серед дослідників права і викликає великі сумніви, оскільки ці соціологічні категорії не піддаються точному виміру. Їх вивчення, крім того, потребує значних інституційних можливостей і доступне не кожному державному органу, а головним чином законодавчому, та, можливо, вищим судам. Отже, потреби та інтереси зводяться до соціологічної основи для розробки механізму соціальної дії права, встановлення таких юридичних норм як права, обов’язки, заохочення, негативні санкції.
В дисертації досліджено правові концепції, основою яких став технологічний підхід, який, по суті, ставить право на службу будь-яким цілям владних суб’єктів. Показано теоретико-методологічні вади і суперечності цього підходу, а також його теоретичну і практичну неспроможність, якщо він застосовується відособлено від інших підходів, спрямованих на встановлення соціальної мети діяльності. Застосування правових технологій є виправданим тільки за умови попереднього визначення суспільно прийнятних результатів. Спроби звести юридичну науку до розробки технологій передбачення судового рішення, тактики перемоги у процесі суперечать самій сутності об’єктивного права.
Вказано також на небезпеки, які чатують на дослідників у разі некритичного використання категорій соціологічної юриспруденції (таких як, наприклад, відповідність фактичним потребам і інтересам, доцільність, загальне благо) в якості критерію об’єктивності права. У дослідженні обгрунтована можливість поєднання зусиль теорії природного права і соціологічної юриспруденції, коли перша визначатиме належні цілі, а друга розроблятиме механізм реалізації цих цілей. Жоден з цих підходів до вивчення права не може бути достатньо ефективним у відриві від іншого.
Аналіз новітніх англо-американських концепцій, основою яких стала категорія справедливості дозволяє зробити висновок про обмежене практичне значення чисто умоглядних правових концепцій, а також безмежний релятивізм концепцій, побудованих виключно емпіричним шляхом. Все це наштовхує американських дослідників на думку про доцільність поєднання обох підходів, з чим не можна не погодитись. Умоглядні міркування повинні звірятись з критичним осмисленням буденних уявлень про правову справедливість. Такого роду концепції не могли б претендувати на універсальність, але, уникнувши деяких вад двох перших підходів, були б ціннісним орієнтиром для проведення правових реформ.
Увага до основних категорій та ідей теорії природного права зумовила також перегляд і теоретичне осмислення концепцій прав людини, поширених на сучасному етапі. Проблема прав людини розглядається дослідниками в трьох аспектах: 1) як природні права, виведені з концептуального розуміння людини як біологічного і соціального феномена; 2) як юридичні права людини, тобто можливості, гарантовані людині позитивним правом; 3) як реальні існуючі можливості суспільства і держави для забезпечення прав людини. Ці три аспекти прав людини найповніше репрезентовані, відповідно, теорією природного права, правовим позитивізмом і соціологічною юриспруденцією. Ці теорії, використовуючи різні концептуальні підходи і різну методологію дослідження, водночас зійшлися в одному. Вони відзначили, що існує прірва між задекларованими правами людини в різних суспільствах і їх практичним забезпеченням. Розрив між декларованими правами людини та наявними матеріальними ресурсами суспільства, реальним забезпеченням цих прав, більш чи менш притаманний усім сучасним суспільствам, оскільки повне забезпечення природних прав людини – це ідеал, до якого людство весь час наближається, ніколи повністю не досягаючи. Максимальне наближення до цього ідеалу і є метою суспільного розвитку. І необхідною умовою такого поступального руху є усвідомлення наявності природних прав, рівно як і їх фактичної відмінності за обсягом від реально гарантованих прав, а також прагнення держави і суспільства звести цю різницю до мінімуму.
Комплексне вивчення різних шкіл і напрямків розвитку права дозволило визначити основні ідеї, притаманні англо-американській філософії права в цілому. З’ясовано значення цих ідей для гносеології сучасного права і можливість впливу на інші правові системи. У загальних рисах окреслено напрямки фактичного і бажаного використання англо-американських концепцій у вітчизняній правовій науці. В цілому, це питання потребує детальнішого опрацювання у майбутніх дослідженнях. Варто, однак, зазначити, що на цьому шляху слід уникати прямого запозичення, а також ототожнення гуманістичних та антиіндивідуалістичних концепцій, розроблених класиками американської прагматичної юриспруденції.
Вивчення різних напрямків англо-американської правової думки у часовому розрізі дозволяє, крім того, зробити певні висновки щодо шляхів їх подальшого розвитку і взаємодії. Незважаючи на численні спроби компромісу між правовим позитивізмом і теорією природного права, на нашу думку, межа між цими двома типами праворозуміння не зникне повністю. Адже, доки існуватиме державна влада, існуватиме і зацікавленість певного соціального прошарку в ототожненні права і влади. Водночас гуманістично налаштовані правники, спираючись на концепцію прав людини, будуть протидіяти такому ототожненню, намагаючись обгрунтувати походження права з невладних джерел.
Протиріччя між позитивізмом і теорією природного права завжди загострювались напередодні соціальних катаклізмів. Природним правом обгрунтовувалась необхідність змін у правовій системі. Після закінчення процесу перетворень і настання відносної стабільності посилювалися позиції правового позитивізму. Нарешті, після радикальних змін в суспільстві наступала переоцінка цінностей і на перший план знову виходила теорія природного права.
Можливо, демократизація суспільства і зменшення розриву між людиною і державою сприятиме пом’якшенню протистояння між правовим позитивізмом і теорією природного права, що вже відбувається в країнах англо-саксонської правової сім’ї. Але повне зникнення межі між цими двома вченнями було б можливим тільки якщо припустити можливість зникнення держави.
У період правової реформи позитивістський підхід виявляється неспроможним охопити всі процеси, що відбуваються у правовому житті суспільства. На рівні правозастосовчої діяльності позитивістські установки спрацьовують певним чином і в цей час, проте для самого процесу реформування права потрібна інша світоглядна і методологічна основа. При переході від тоталітаризму до демократії такою основою правової реформи може стати саме теорія природного права, заснована на правах людини.
Звичайно, автоматичне перенесення англо-американських концепцій у доктрину іншої правової системи неможливе. Але при створенні нових, вітчизняних концепцій, які б відповідали суспільним реаліям необхідно використовувати концептуальні розробки і методи дослідження, створені у демократичних країнах Заходу. Вивчення теоретичних концепцій права і їх реалізації в правозастосовчих органах цих країн ─ одне із джерел для створення обгрунтованої концепції правової реформи в Україні, як необхідної умови успішного проведення соціальних перетворень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Atiyah P.S., Summers R.S. Form and substance in anglo-american law. – Oxford: Clarendon Press,1987. – P.34.
. Див.: Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. - М.: Междунар. отношения, 1997.─ С. 272 ─ 275.
. Див., напр., Богомолов А.С. Англо-американская буржуазная философия. – М.: Мысль, 1964. – С. 4.
. Там же. ─ С 67.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология. К критике учений о праве. – М.: Наука, 1971. ─ С. 136.
. Коэн М. Американская мысль. – М.: Изд. иностр. литературы, 1958. ─ С. 20 ─ 21.
. Юлина Н.С. Очерки по философии США: XX век. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – C. 113.
. Kadarkay A. Human rights in American and Russian political thought. – Washington. – P. 31.
. Старченко А. Философия права и принципы правосудия в США. – М.: Высшая школа, 1969.– С. 5.
. Коэн М. ─ Цит. соч. ─ С. 33.
. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.21. ─ С. 496. ─ Цит. за: Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология: К критике учений о праве. – С. 24.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…– С. 28.
. Там же. ─ С. 32.
. Див.: Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…─ С. 36; Желтова В.П. Философия и буржуазное правосознание: Историко-философский очерк. – М.: Наука, 1977. – С. 32.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op.cit. – Р. 248.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…– С. 113.
. Див., напр., Кульчар К. Основы социологии права. – М., 1981. – С. 23; Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…– С. 51.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Cornell University Press, 1982. – Р. 29.
. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918 – 1945 г.г. Под. ред. Е.Ф.Языкова. – М.: Высш. шк., 1989. ─ С.106.
. Див.: История США в 4-х томах. – М.: Наука, 1987.─ Т. 2. ─ С. 255.
. Див.: Кислова А.А. Социальное христианство в США. – М.: Наука, 1974. – С. 47; 194 ─195.
. Лан В.И. США.: от испано-американской до первой мировой войны – М.: Наука, 1975. – С. 252.
. Див.: Согрин В.В. Истоки современной буржуазной идеологии в США. – М.: Наука, 1971. – С. 204 – 205; Зубок Л.И. Очерки истории США (1877 – 1918). – М.: Гос. изд. полит. лит-ры, 1956. – С. 286; Лан В.И. : от испано-американской до первой мировой войны. – С. 155 – 156.
. Див.: Зубок Л.И. Цит. соч. – С. 316 – 317.
. Див.: Лан В.И. США: от первой до второй мировой войны. – М.: Наука, 1976. – С. 8 – 9; История США в 4-х томах. – Т. 2. – С. 24, 294.
. Кульчар К. Основы социологии права.– С. 28; Див. також: Зубок Л.И. Цит. соч. – С. 106; Лан В.И. США: от испано-американской до первой мировой войны.– С. 87 – 89.
. Див.: Желтова В.П. Философия и буржуазное правосознание: Историко-философский очерк.– С. 4.
. Галкина Н.А. Критический анализ современной теории права США. - Дис…канд. юр. наук. – М., 1982. – С. 48. Див. також Туманов В.А. – Буржуазная правовая идеология…– С. 152.
. Ч.Пірс пояснював, що запропонований ним термін “прагматизм” веде своє походження від “прагматичної віри” Канта.
. Див.: Богомолов А.С. Буржуазная философия США XX века. ─ М.: Мысль, 1974. – С. 36.
. Мельвиль Ю. К. Чарлз Пирс и прагматизм (у истоков американской буржуазной философии XX века). – Изд. Московского ун-та, 1968. – С. 482.
. Dewey J. Logical method and law // Cornell Law Quarterly. ─ Р. 17; Dewey J. My philosophy of law // My philosophy of law: Credos of sixteen American scholars / Ed. Julius Rosenthal Foundation. ─ Boston: Northwestwern University. ─ 1941. ─ P. 71 – 85.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 31.
. Мельвиль Ю. К. Цит. соч. – С. 253 – 254.
. Див.: Буржуазная философия XX века. - М.: Политиздат, 1974. – С. 87.
. Див.: Скиба В. Прагматична юриспруденція О.В. Холмса: (теоретико-методологічний аспект) // Нова політика. – 1998. ─ № 6. – С.55.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 33.
. Ibid. ─ Р. 32.
. Див.: Саммерс Р.С. Господствующая правовоая теория в США// Сов. гос. и право. – 1989. – № 7. – С. 113 – 114.
. Забигайло В.К. Право и общество: Новые проблемы и методы буржуазного правоведения. – К.: Наукова думка, 1981. – С. 139.
. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918 – 1945 г.г. ─ С.104.
. Там же. ─ С. 172.
. Там же. ─ С. 173.
. Сивачёв Н.В., Языков Е.Ф. Новейшая история США. – М.: Высш. шк., 1980. – С. 31.
. Taft W. Liberty under law: an interpretation of the principles of our Constitutional government. ─ New Haven, 1922. ─ P. 40. – (Цит. за: Сивачёв Н.В., Языков Е.Ф. Цит. соч.– С. 31).
. История США в 4-х томах. – Т. 3. – С. 242.
. Там же. – С. 323.
. К.Ллевеллін, переглядаючи в одній з останніх робіт свої погляди, відзначив, що встановлені норми складають “важливу високорозвинену частину права”. Llewellyn K. Law and the social science, especially sociology // Harward Law Review. ─ 1949. ─vol. 62, № 8. ─ P. 1286-1287. – (Цит. по: Забигайло В.К. Право и общество: Новые проблемы и методы буржуазного правоведения. – С. 140.)
. Pound R. Social control trough law. ─ New Haven: Yale University Press, 1942. ─ P. 14 – 15.
История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918 – 1945 г.г. – С. 440; Лан В.И. США в военные и послевоенные годы. – С. 136; История США в 4-х томах. – Т. 3. – С. 461.
. Олещук Ю.Ф. Эволюция социальной политики США в 60-80-е годы. – М., 1987. – С. 5.
. Юлина Н.С. Буржуазные идеологические течения в США. – М.: Наука, 1971. – С. 10.
. Див.: Богомолов А.С. Англо-американская буржуазная философия. – С. 5.
. Богомолов А.С. Буржуазная философия США XX века. – С. 261.
. Мельвиль Ю. К. Цит. соч.– С. 482.
. Ковальчук С.Н. Протестантский модернизм в США: анализ “процесс-теологии”. – Рига: Зинатне, 1991. – С. 12.
. Юлина Н.С. Буржуазные идеологические течения в США. – С. 21.
. Cowan А.. A report on the status of philosophy of law in the United States // Cornell Law Rewiew. ─ 1950. ─ № 8. ─ P. 1086.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 277.
. Яковлев А.М. Право и социология: Кризис законности в США. – М.: Юрид. лит-ра, 1975. – С. 82.
. Див.: Забигайло В.К. Цит. соч. – С. 143.
. Там же, див. також: Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 275.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…– С. 123 – 124.
. Там же.
. Олещук Ю.Ф. Цит. соч.– С.6; Сивачёв Н.В., Языков Е.Ф. Цит. соч. – С. 31. – С. 205.
. Там же. ─ С. 7.
. Борисюк В.И. Перелом и его причины. // США: государство и социальная политика: К анализу консервативных тенденций 80-х годов. – М.: Наука, 1988. – С. 31.
. Олещук Ю.Ф. Цит. соч. – С. 18 ─ 21.
. Забигайло В.К. Цит. cоч.– С. 141.
. Галкина Н.А. Цит. соч.– С. 94 ─ 95.
. Юлина Н.С. Буржуазные идеологические течения в США. – С. 8.
. Юлина Н.С. Теология и философия в религиозной мысли США XX века. – М., 1986. – С.127.
. Юлина Н.С. Буржуазные идеологические течения в США.– С. 9.
. Commager H.S. The american mind. An interpretation of American thought and character since the 1880’s. New Hawen, 1950. ─ P. 28.
. Юлина Н.С. Проблема метафизики в американской философии XX века. – М: Наука, 1978. – С. 224.
. Stumpf S. L’element nouveau dans la philosophie americaine du droit. AphD, 1960. ─ Vol.5. ─ P. 177, 185. ─ (Цит по: Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология… – С. 121).
. Петери З. Густав Радбрух и некоторые вопросы релятивистской философии права // Против современной правовой идеологии империализма: Сб. ст. / Под ред В.А.Туманова. – М., 1962. – С. 123.
. Там же. ─ С. 125.
. Туманов В.А. – Буржуазная правовая идеология… ─ С. 211.
. Kelly J.M. A short history of Western legal theory. – Oxford: Clarendon Press, 1993. – Р. 403.
. Див.: Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология… ─ С. 158 – 159.
. Олещук Ю.Ф. Цит. соч. – С. 26.
. Там же. ─ С. 24
. Зинн Г. США после второй мировой войны. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1977. – С. 218 – 219; Див. також: Джинджер Э.Ф. Верховный Суд и права человека в США. – М.: Юрид. лит-ра, 1981. – С. 26.
. История США в 4-х томах. – Т.4. – с. 555.
. Олещук Ю.Ф. Цит. соч. – С. 79.
. Bell D. Sensibilities in the 60-s. // Youth: divergent perspectives / Ed. P.K. Manning. New York; London, 1973. ─ P. 27. – (Цит. по: История США в 4-х томах. – Т.4. – С. 410).
. Там же. ─ С. 449.
. США: консервативная волна. Пер. с англ. / Общ. ред. А.Ю. Мельвиля. - М.: Прогресс, 1984. - C 273.
. Тоффлер О. Третя хвиля // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В.Лях. – К.: Либідь, 1996. – С. 333.
. Там же. ─ С. 328.
. Там же. ─ С. 307.
. Kelly J.M. Op.cit. – Р. 432.
.США: государство и социальная политика: К анализу консервативных тенденций 80-х годов. – М.: Наука, 1988. – С. 38.
. США: консервативная волна. – С. 273.
. Там же. ─ С. 29
. Мельвиль А.Ю. США – сдвиг вправо? Консерватизм в идейно-политической жизни США в 80-х годах. – М.: Наука, 1986. – С. 45.
. США: консервативная волна. – С. 42.
. Егоров С.А. Консервативно-религиозное направление в современной конституционной теории США // Советское государство и право. – 1989 ─ № 12. – С. 107.
. Там же. ─ С. 109.
. Див.: Дедни Д., Айкенбери Дж. После долгой войны//Рубежи. – 1998. ─ № 7. – С. 122 ─ 133.
. Patterson D. Postmodernism. Feminism. Law // Cornell Law Review. ─ 1992. ─ Vol. 77.─ P. 254, 262 ─ 279.
Кульчар К. Социологизм в буржуазной.теории права // Критика современной буржуазной теории права… – С. 39.
. Hart H.L.A. Philosophy of law and jurisprudence in Britain (1945-1952) // American Journal of Comparative Law.─ 1951. ─ P.363. – (Цит. по: Нур Фарахат М. Юридический позитивизм: (критический анализ): Автореф. дис. ...канд. юр. наук. ─ М., 1975 – С. 1.
. Див.: Нур Фарахат М. Юридический позитивизм… ─ С. 12.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…– С. 211.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 33.
. Ibid.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 35.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология… – С. 137.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 257.
. Див.,напр., Давид Р.,,Жоффре-Спинози К. Цит. соч.─ С. 261.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 257.
. Грязин И.Н. Критика методологических основ современной англо-американской буржуазной теории права: Автореф. дис. ...д-ра юр. наук. ─ М., 1986. ─ С. 17.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 258.
. Мшвениерадзе В.В. Современное буржуазное политическое сознание. Философский аспект. – М.: Наука, 1981. – С. 57.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 30.
. Ibid.─ Р. 32 ─ 33
. Див.: Забигайло В.К. Цит. соч. ─ С. 139.
. Див.: Куликов А.К. Реалистическое направление в буржуазном правоведении США: Дис…канд. юр. наук. ─ М., 1978. – С 149.
. Pound R. Jurisprudence, 5 Vols. ─ St. Paul. ─ 1959.
. Коэн М. Цит. соч.– С. 168.
. Pound R. An introduction to the philosophy of law. – New Haven; Yale University Press,1954. – P. 47.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 254.
Pound R.The scope and purpose of sociological jurisprudence//Harvard Law Review. – 1912. – vol. 25. – P. 489.
. Казимирчук В.П., Кудрявцев В.Н. Современная социология права. Учебник для вузов. – М.: Юристъ, 1996. – С. 292.
. Holmes O.W. The Path of the law // Harvard Law Review. ─ 1897. ─ Vol. 10. ─ P. 457.
. Atiyah P.S, Summers R.S. Op. Cit., Р. 251.
. Ibid.
. Коэн М.─ Цит. соч. - С. 176 – 177.
. Там же. ─ С. 181.
. Lllewellyn K. The bramble bush. 2-nd edition, 1951. ─ P. 9. – цит. по: Харт Х.Л.А. Концепція права. – К.: Сфера, 1998. – С. 9.
. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. - М.: Вестник, 1997. – С. 571.
. Summers R.S.Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 271.
. Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 349.
. Там же. ─ С. 364 ─ 367.
. Чистое учение о праве Ганса Кельзена. – Сб пер. Ин-т науч. информации по обществ. наукам АН СССР. ─ М., 1987. ─ Вып. 1.–
С. 7 ─ 8.
. Чистое учение о праве Ганса Кельзена.. – Вып. 2. – С. 77 – 82.
. Там же. ─ С. 145.
. Туманов В.А. Неопозитивизм в буржуазной теории права // Сов. гос-во и право. ─ 1970. ─ № 1. ─ С. 77.
. Kelly J.M. Op. cit. – Р. 403.
. Харт Х.Л.А. Цит. твір ─ С. 102 ─ 112.
. Див.: Туманов В.А. Неопозитивизм в буржуазной теории права. – С. 81.
. .Харт Х.Л.А. – Цит. твір – С. 191 – 193.
. Raz, J. The authority of law: essays on law and morality. ─ Oxford: Clarendon Press. ─ 1979. ─ P. 47.
. Ibid. ─ Р. 49 – 50.
. Див.: Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 397.
. Fuller L.L. The morality of law, revised edition. ─ New Haven: Yale University Press, 1964.─ P. 106.
. Фуллер Л. Анатомія права. – К.: Сфера, 1999. – С. 17.
. Fuller L.L. The morality of law. ─ P. 9.
. Фуллер Л. Цит. твір – С. 140.
. Fuller L. The morality of law. ─ P. 91.
. Ibid. ─ P. 39.
. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М., 1988. – С. 118.
. Hart H.L.A. Review of The morality of law. // Harvard Law Review. ─ 1965. ─ Vol. 78 . ─ P. 1286.
. Weinreb L. Natural law and justice // Harvard University Press. ─ 1987. ─ P. 102.
. Fuller L. The morality of law. ─ P. 222.
. Ibid. ─ Р. 96- 97
. Ibid. ─ Р. 39
. Greenwalt K. Conflicts of law and morality. ─ Oxford University Press, 1989. – Р. 161.
. Weinreb L. Op. cit. – Р. 108.
. Finnis J. Natural law and natural rights. ─ Oxford: Clarendon, 1980. ─ Р.23.
. Kelly J.M. Op. cit. – Р. 422.
. Weinreb L. Op. cit. ─ P. 109.
. Finnis J. Op. cit. ─ Сhs 3, 4.
. Ibid. ─ Р.276.
. Ibid. ─ Р.23-24
. Weinreb L. Op. cit. ─ P. 124.
. Rawls J. A theory of justice. ─ Oxford University Press, The Belknap Press of Harvard. ─ 1971. – P. 12.
. Ibid. ─ P. 334.
. Greenwalt К.. Op. cit. ─ P.168.
. Kelly J.M. Op. cit. – Р. 415.
. Dworkin R. Taking rights seriously. ─ Cambridge: Harvard University Press, 1977. – Р. 22.
. Ibid.
. Нерсесянц В.С. Цит. соч.– С. 567.
. Weinreb L. Op. cit. ─ P. 116 – 117.
. Див.: Колесник В.В. Источники права США в американских правовых учениях (1945 – 1990 годы). Дис…канд. юр. наук.– К.,1991.─ С. 52.
. Kelly J.M. Op. cit. – Р. 432 – 433.
. Unger R. Critical legal studies // Harvard Law Review. ─ 1983. ─ Vol. 96.
. Altman A. Legal realism, critical legal studies, and Dworkin // Philosophy and Public Affairs. ─ 1986. ─ vol. 15 ─ № 2 ─ Р. 221.
. Unger R. Op. cit. – Р. 633.
. Posner R. Economic analysis of law. ─ Boston: Little, Brown, and Company. ─ 1992. ─ Р. 23.
. Ibid. ─ P. 26.
. Sherry S. The sleep of reason, Georgia Law Journal. ─ 1996. ─ Vol. 84. ─ Р. 453, 454, 466.
. Friedman L.M. Borders: on the emerging sociology of transnational law // Stanford Journal of International Law. ─ 1996. ─ Vol. 32. ─ P. 65, 67.
. Sarat A., Berkowitz R. Disorderly differences: recognition, accommodation, and American law // Yale Journal of Law & Humanities. ─ 1994. ─ Vol. 6. ─ Р. 315.
. Donaldson M. Some reservations about law and postmodernism // American Journal of Jurisprudence. ─ 1995. ─ Vol. 40. ─ P. 335, 344.
. Забигайло В.К. Цит. соч. – С. 39 – 40.
189. Див., напр.: Філософія права: Навч. посіб./за ред. М.В.Костицького. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 159.
. Грязин И.Н. Критика методологических основ современной англо-американской буржуазной теории права: Дис. ...д-ра юр. наук. ─ Тарту, 1986. – С. 340.
. Див.: Чистое учение о праве Ганса Кельзена. Вып. 2. – М., 1988. – С. 145.
. Харт Х.Л.А. Цит. твір – С. 200-201.
. Див.: Нерсесянц В.С. Цит. соч. – С. 615.
. Див.: Петери З. О некоторых чертах доктрины “возрождённого” естественного права // Критика современной буржуазной теории. ─ С. 136 – 138.
. Грязин И.Н. Критика методологических основ современной англо-американской буржуазной теории права: Автореф. дис. ...канд. юр. наук. ─ С.24.
. История правовых и политических учений / Под ред. В.С.Нерсесянца. ─ .М.,1996. ─ С.700.
. Raz J. The authority of law: Essays on law and morality. ─ P. 47.
. Hayek F. A. Law, legislation and liberty: a new statement of liberal principles of justice and political economy. ─ 1976. ─ Vol. 2. The Mirage of Social Justice. ─ Р. 44.
. Ibid. ─ P. 48 ─ 49.
. Positivism today / Ed. S.G.Binding. ─ Dartmous. ─ 1996. ─ Preface.
. Weinreb L. Op. cit. ─ P. 99.
. Ibid. ─ P. 93.
. Ibid. ─ Р. 97.
. Ibid. ─ Р. 98.
. Ibid. ─ Р. 99.
. Ibid.
. Fletcher G. Two modes of legal thought // The Yale Law Journal. ─ 1981. ─ Vol. 90. ─ № 5. ─ P. 984 ─ 987.
. Fiss O.M. The varieties of positivism // The Yale Law Journal. ─ 1981. ─ Vol. 90. ─ №.5. ─ P. 1007 ─ 1008.
. Ibid. ─ P. 1014 – 1015.
. Weinreb L. Op. cit. ─ P 98.
. Greenwalt K.. Op. cit. ─ P. 189.
. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология… – С. 159.
213.Див.: Титов В. Розвиток юридичної логіки в США (перша чверть 20 ст.): Роско Паунд про дедуктивно-механічну юриспруденцію// Вісник Академії правових наук України. ─ 2000. ─ № 3 (22). – С. 152.
. Weinreb L. Op. cit. ─ P. 100 – 124.
. Див.: Алексеев С.С. Философия права. ─ М.: Норма, 1998. – С. 117– 118.
. Див., напр.: Лебедева Т.П. Роль школы естественного права в формировании западной политико-правовой традиции // Полис. – 1998. ─ №6. – С. 55 ─ 63.
. Фуллер Л. Цит. твір. – С. 144.
. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. ─ 2000. ─ №3. ─ С. 9.
. Алексеев С.С. Цит. соч.– С.118.
. Dworkin R.Taking rights serioughsly. – Р.22; Див. також Фуллер Л. Цит. твір. ─ С. 140.
. Dworkin R. Taking rights serioughsly. ─ Р. 17.
. Hart H.L.A. Positivism and the separation of law and morals // Harvard Law Review. ─ 1958. ─ Vol. 71. ─ P. 593 ─ 629; Fuller L.L. Positivism and fidelity to law – A reply to Professor Hart// Harvard Law Review. ─ 1958. ─ Vol. 71 ─ P. 630 ─ 672.
. Козлихин И.Ю. Цит. соч. ─ С. 10.
. Фуллер Л.Цит. твір – С. 144.
. Скиба В. Цит. твір – С. 59.
. Dienes T.S. Law and Social Change / Ed. S. Nagel. – London: Sage publications, 1970.
. Friedmann W. Legal theory. ─ London: Stevens, 1947. ─ P. 183 ─ 184.
. Чудаков М.Ф. Конституционное право зарубежных стран. – Мн.: Харвест, 1998. – С. 616.
. Коэн М. Цит. соч.– С. 166 ─ 167.
. Lerner M. The mind and faith of Justice Holmes: His speeches, essays, letters, and judicial opinions. ─ New York: Random House, 1943. ─ Р. 51 ─ 54.
. Ibid.
. Rumble W.E. American legal realism: Skepticism, reform and the judicial process. ─ Ithaca: Cornell University Press, 1968. ─ Р. 39-40.
. Holmes O.W. The path of the law. ─ Р. 460-461.
. Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 555.
. Atiyah P.S., Summers R.S. Op. cit. – Р. 253.
. Ibid . ─ Р. 254.
. Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 557.
. Коэн М. Цит. соч. ─ С. 169.
. Там же. ─ С. 170.
. Там же. ─ С. 171-172.
. Цит. по: Яковлев А.М. Цит. соч.– С. 16.
. Див.: Четвернин В.А. Понятие права и государства. – М.: Дело, 1997. – С. 48.
. Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 559 ─ 560.
. Twining W.L. Karl Llewellyn and the Realist movement. ─ London: Weidenfeld and Nicholson, 1973.
. Ibid.
. Frank J. Law and the modern mind. – New York: Anchor Books, 1963. ─ P. 127 – 128.
. Ibid. ─ P. XII ─ XIII.
. Llewellyn, K.N. The common law tradition: Deciding appeals. ─ Boston: Little Brown and Company, 1960. ─ № 52. ─ Р. 38.
249.Див.: Титов В. Правовий реалізм і юридична логіка в США у 20 – 40 р.р. XX сторіччя// Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 3. – С. 157-158.
. Ibid. ─ P. XVI.
. Frank J. Op. cit. ─ P. XVIII.
. Яковлев А.М. Цит. соч. – С. 83.
. Twining W.L. Karl Llewellyn's unfinished agenda: Law in society and the job of the juristic method (1993) Chicago papers in legal history; University of Chicago, Chicago. ─ 1993. ─ Vol. 20.
. Коэн М. Цит. соч. - С. 182 ─ 183.
. Там же. ─ С. 184 – 185.
256.The principles of social order: selected essays of Lon L. Fuller/ ed. ByK.Winston. – Durham, North Carolina: Duke university press, 1982.
. Фуллер Л. Цит. твір – С. 17.
. Там же. ─ С.19.
. Там же. ─ С. 24 - 25.
. Там же. С. 27.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. – Р. 276.
. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999. – С. 48.
. Там же. ─ С.60.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 276.
. Ibid. – Р. 277.
. Каримский А.М. Цит. соч. – С. 108.
.Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 43.
. Grey C. Holmes and Legal Pragmatism // Stanford Law Review. ─ 1989. ─ № 41. ─ P. 787, 870.
. Summers R. Pragmatic instrumentalism in twentieth century American legal thought: A synthesis and critique of our dominant general theory about law and its use, Cornell Law Review. ─ Vol. 66.─ P. 861, 869.
. Dewey J. The later works of John Dewey: Art as experience.─ Carbondale: Southern Illinois University Press. ─ 1934. – Р. 56.
. O'Hara J.F. Honorary chairman, first natural law institute proceedings. ─ University of Notre Dame Natural Law Institute Proceeding, 1949.
. Holmes, Рierce and legal pragmatism // Yale Law Journal. ─ 1975. ─ Vol. 84. ─ P. 1123, 1126, 1140.
. Dewey J. The middle works 1899-1924. ─ Vol. 12: Reconstruction in philosophy and essays, 1920 ─ Carbondale: Southern Illinois University Press, 1982.
. Lazare D. The frozen republic. ─ 1996. ─ P. 244.
. Application of grauling. 183 NewYork 2d.─ New York, 1959.─ (Судове рішення).
. Про відмову суддів від аргументації через застосування категорії “загальне благо” див.: Gottlieb S. E. Introduction: overriding public values // public values in constitutional law / Ed. S.E. Gottlieb, A. Arbor: University of Michigan Press, 1993. – P. 9.
. Скиба В. Цит. твір – С. 60.
. Pound R. Do we need a philosophy of law? // Columbia law review. - 1905. - Vol. 5 – P. 339, 344.
. Юридическая социология / Под ред. В.А.Глазырина. Уч. для вузов. – М.: НОРМА. – 2000. – С. 108.
. Там же. ─ С. 112.
. Скиба В. Цит. твір – С. 57.
. Dienes.T.S. Op. cit. – Р. 35.
. Мейхью Л. Социология права // Американская социология. – М., 1972. – С. 224, 225.
. История политических и правовых учений/ Под ред. В.С. Нерсесянца. - М. : ИНФРА-М, 1996. – С. 681-682.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 46.
. Pound R. Do we need a philosophy of law? // Columbia Law Review. ─ 1905. ─ Vol. 5. ─ P. 339, 344.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 46.
. История политических и правовых учений… ─ С. 397.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 49.
. Ibid. – Р. 47 – 49.
. Ibid. – Р. 48.
. Dworkin R. Taking rights serioughsly.– Р. 184 ─ 205.
. Ibid.
. Ibid. ─ Р. 275 – 276.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р.49.
. Epstein R.A. Principles for a free society. Reconciling individual liberty with the common good. ─ Massachusets: Perseus Books. – 1998.
. Schaeffer F.A. A christian manifesto. ─ Westchester: Crossway, 1981. – P. 41.
298.Trubek D. M. Toward a social theory of law: an essay on the study of law and development// the Yale law journal. ─ 1972. ─ Vol. 82. ─ № 1. ─ P. 5.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 70 – 71.
. Ibid. – P. 55.
. Trubek D.M. Op. cit. ─ Р. 5.
. Старченко А.А. Цит. соч. – С. 16.
. Боботов С.В. Буржуазная социология права. – М.: Юрид. лит-ра, 1978. – С. 182.
. Horwitz M.J. The transformation of American law: 1870 – 1960: the crisis of legal orthodoxy. – New York: Oxford: Oxford University Press, 1999. – Р. 190.
. Cardozo B. The nature of the judicial process. - New Haven: Yale University Press ─ 1921. – P. 64 – 65.
. Коэн М. Цит. соч. – Р. 191.
. Dewey J. My philosophy of law. - P. 182.
. Lerner M. Op. cit. – С. 60.
. Summers R.S. Instrumentalism and american legal theory. ─ Р. 252.
. Ibid. ─ Р.78.
Ibid. ─ Р. 71.
312.Fuller L. The law in quest of itself. – Chicago, 1940. – P. 88-89; Fuller L. Reason and fiat in case law//Harvard law review. – 1946. – vol. 59. – P. 376.
. Fuller L. The morality of law. ─ P. 9.
. Fuller L. Anatomy of the law. ─ New York, 1968. ─ P. 115.
. Hayek F.A. Law, legislation and liberty: a new statement of liberal principles of justice and political economy. Vol. 1. Rules and order. ─ London; Henley: Routledge and Kegan Paul, 1973. – Р. 112-113.
. Ibid.
. Trubek D.M. Op. cit. ─ Р. 6 ─ 7.
. Ibid. – Р. 8.
. Ibid. – Р. 9.
. Скиба В. Цит. твір ─ С. 20.
. Старченко А. Цит. соч. ─ С. 16.
. Коэн М. Цит. соч. ─ С. 177 ─ 178.
. Фуллер Л. Цит. твір ─ С. 140.
. Nagel R.F. Legislative purpose, rationality and equal protection. – The Yale Law Journal. ─ Vol. 82. ─ 1972. ─ P. 123 ─ 128.
. Ibid. – P. 132.
. Ibid. – P. 133.
. Fuller L. The morality of law.─ P. 9.
328. Петери З. О некоторых чертах доктрины “возрождённого” естественного права. ─ С. 146.
329. Там же. ─ С. 130 ─ 131.
330. Нерсесянц В.С. Цит. соч. ─ С. 613.
331. Fuller L. Anatomy of the Law. New Haven and London: Yale University Press, 1969. ─ Р. 116.
332. Див.: Петери З. О некоторых чертах доктрины “возрождённого” естественного права. ─ С. 138.
333. Релятивізм - вчення про відносність людських знань - поширившись у XX ст., не обминуло своїм впливом ні теорію природного права, ні позитивізм. Релятивізація правового позитивізму проявилась у вченні Вільямса, який зводить визначення права до чисто семантичної проблеми (див.: Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология…─ С. 77).
334. Kelsen H. Natural-law doctrine before the tribunal of science // Western Political Quartely. ─ 1949. ─ №4. ─ Р. 485 ─ (Цит. по: Петери З. О некоторых чертах доктрины “возрождённого” естественного права.- С. 124).
335. Див.: Weinreb L. Оp. cit. ─ P. 100.
336. Див.: Waldorn J. Why law – efficacy, freedom or fidelity? // Law and Philosophy. ─ 1994. ─ № 13. ─ P. 259 ─ 284; Schauer F. Fuller’s internal point of view // Law and Philosophy. ─ 1994. ─ № 13. ─ P. 285 ─ 312; Postema G. Implicit law // Law and Philosophy. ─ 1994. ─ № 13. ─
P. 361 ─ 387.
337. Summers R. Professor Fuller on morality and law//in More essays in legal philosophy: general assestments of legal philosophy/Ed. By R.Summers. – Oxford: Basil Blackwell, 1971.
338. Див.: Hayek, F. A. Op. cit. ─ Vol. 2. ─ P. 59 ─ 60.
339. Ibid. ─ Р. 59.
340. Ibid.
341. Ibid.
342. Тихонравов Ю.В. Цит. соч. ─ С. 400.
343. Jules L. Coleman and Jeffrie Murphy // Philosophy of Law. ─ Boulder, Westview Press, 1990. – Р. 18.
344. Finnis J. Оp. cit. - Р. 28, 49.
345. Bix B. Jurisprudence: Theory and context. ─ Boulder, Westview Press, 1996. – Р. 226.
346. Weinreb L. Оp. cit. ─ P. 109.
347. Ibid.
348. Ibid.─ P. 108, 124.
349. Ibid. ─ P. 108.
350. Ibid. ─ P. 114.
351. Ibid. ─ P. 122-123.
352. Ibid.
353. Ibid.─ P. 124.
354. Ibid.─ P. 100.
355. Нерсесянц В.С. Цит. соч. ─ С. 609.
356. Грязин И.Н. Натуралистическая модель юридической теории в современной концепции естественного права // Принципы социальной памяти. Социальная детерминация сознания. – Тарту, 1984. – С. 139.
357. Див.: Нерсесянц В.С. Цит.соч. ─ С. 612.
358. Див.: Філософія права: Навч. посіб./за ред. М.В.Костицького – С. 160.
359. Hayek F. A. Оp. cit. ─ Vol. 2. ─ Р. 38.
360. Ibid. ─ Р. 43.
361. Ibid. ─ Р. 34.
362. Hayek, F. A. Оp. cit. - Vol. 1.─ Р. 126 ─ 127.
363. Hayek, F. A. Оp. cit. ─ Vol. 2. ─ P. 61.
364. Ibid. ─ P. 47.
365. Ibid.─ P. 40.
366. Rawls J. Op. cit. ─ Р. 48.
367. Dworkin R. Taking Rights Seriously. – P. 182.
368. Finnis J. Op. cit. – P. 163.
369. Nozic R. Anarchy, state and utopia. New York, 1974. ─ P. 25 – 28.
370. Rawls J. Оp. Cit. ─ Р. 12.
371. Simms E.W. A dissent from greatness // Virginia Law Review. ─ 1942. ─ Vol. 28. ─ P. 467, 477 ─ 478.
372. Див.: Максимов С. Права людини в сучасному світі: філософсько-правові аспекти // Вісник Академії правових наук України. ─ 2000. ─ № 3 (22). ─ С. 57.
373. Філософія права: Навч. посіб./за ред. М.В.Костицького.– С. 160.
374. Dworkin R.Taking Rights Seriously. ─ Р 351 ─ 352.
375. Ibid.
376. The Constitution of the United States // Commission on the bicentennial of the United States Constitution. ─ 1991. ─ Р. 23.
377. Dworkin R. Taking rights seriously. – P. 97.
378. Ibid. ─ Р. 98.
379. Ibid. ─ Р. 98, 108.
380. Ibid.─ Р. 97.
381. Ibid. ─ Р. 100.
382. Ibid.
383. Ibid.─ P. 101─ 102.
384. Ibid. ─ P. 101.
385. Ibid. ─ P. 102.
386. Див.: Титов В. Траєкторія пошуків універсальних концептів прав у англо-американській аналітичній юриспруденції//Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 2. – С. 100 – 101.
387. Hohfeld W.N. Fundamental legal conceptions as applied in judicial reasoning and other legal essays, Ed. W.W. Cook. ─ New Haven, 1919. ─
P. 35 ─ 64.
388. Wellman C. A new conception of human rights // The philosophy of human rights (anthology) / Ed. E.Winston ─ Belmont, 1989. ─ P. 86 ─ 95.
389. Див.: Dworkin R. Taking rights seriously. ─ Р. 96 ─ 97.
390. Міжнародні стандарти прав людини: (зб. міжнародно-правових док.) ─ Ужгород, 1998. ─ С. 47.
391. Dworkin R. Taking rights seriously. ─ Р. 104.
392. Raz, J. On the nature of rights // The philosophy of human rights (anthology) / Ed. E.Winston. ─ Belmont, 1989. ─ Р. 55.
393. Див.: Dworkin R. Taking rights seriously. ─ Р. 105.
394. Ibid. ─ Р. 106.
395. Ibid. ─ Р. 113.
396. Див.: Bayles M. Moral theory and application // Social Theory and Practice. ─ 1984. ─ № 10. ─ Р. 110 ─ 114.
397. Henley K. Abstract principles, mid-level principles and the rule of law // Law and Philosophy. ─ 1993. ─ № 12. ─ Р. 122.
398. Див.: Dworkin R. Law’s empire. - Cambridge: Harvard University Press, 1986. ─ Р. 225 ─ 266.
399. Hart H. The concept of law. ─ Oxford, 1961. ─ Р. 8. ─ Цит. по: Нерсесянц В.С. Цит. соч. ─ С. 636.
400. Див.: Нерсесянц В.С. Цит. соч. ─ С. 635.
401. Див.: Raz J. On the nature of rights. ─ Р. 59 ─ 60.
402. Заєць А. Роль правової доктрини і правових ознак у дефінітивній ідентифікації права// Вісник Академії правових наук України. ─ 1997. ─ № 4 (11). – С. 42.
403. Там же. – С. 40.
404. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Цит. соч. – С. 23.
405. Hall J. Foundation of jurisprudence. – Indianоpolis. – 1973. – P. 143.
406. Summers R.S. Instrumentalism and Аmerican legal theory. –
P. 275 ─ 276.
407. Верховенство права. Сб. ст. Пер. с англ. – М.: Прогресс. – 1992. – С.47.
408. Див.: Аннерс Э. История европейского права. – М.: Наука, 1999. –