Формування Державної політики заЙнятості сільського населення : Формирование политики занятости сельского населения

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Запорізький інститут державного та муніципального управління”

На правах рукопису

СТРІЛЬКО Яна Сергіївна

УДК 351.346:331

Формування Державної політики заЙнятості сільського населення

спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник,
Мордвінов Олександр Григорович,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

8

1.1.Зайнятість сільського населення та її особливості

8

1.2.Фактори та умови зайнятості сільського населення

37

1.3.Методичні основи державного регулювання зайнятості та ринку праці на селі

48

Висновки до розділу 1

53

РОЗДІЛ2.ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

58

2.1.Сучасний стан використання трудових ресурсів на селі

58

2.2.Особливості становлення ринку праці в сільській місцевості

72

2.3.Державне регулювання соціально-економічного розвитку сільського господарства

105

Висновки до розділу 2

115

РОЗДІЛ3.НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

120

3.1.Концепція формування державної політики зайнятості сільського населення

121

3.2.Розвиток малого підприємництва як напрям підвищення зайнятості сільського населення

132

3.3.Створення Асоціації сприяння зайнятості в сільській місцевості

141

Висновки до розділу 3

158

ВИСНОВКИ

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

169

ДОДАТКИ

184

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зайнятість населення є одним з найважливіших макроекономічних показників, що разом з обсягом ВВП визначає економічну кон’юнктуру національного ринку, впливає на рівень життя населення, забезпечує добробут кожного громадянина країни. Це зумовлює необхідність державного регулювання зайнятості для забезпечення її оптимальності та ефективності. Особливої уваги з боку держави та органів місцевого самоврядування потребує регулювання зайнятості населення, що мешкає на сільських територіях. Причин такої уваги кілька, і вони загальновідомі: це глибока і системна криза аграрного сектора (згортання сфери застосування праці через спад обсягів сільськогосподарського виробництва), занепад сільських територій (майже зруйнована соціальна інфраструктура, зникають малі села), негативні демографічні процеси, що характеризуються тотальним старінням сільського населення, вимиранням українського села, та багато інших. Зважаючи на досить високу питому вагу сільського населення в загальній кількості населення України (32%), важливість і актуальність проблем зайнятості на сучасному етапі аграрного реформування важко переоцінити.
Варто зауважити, що з початком ринкових перетворень в українському суспільстві проблеми зайнятості та безробіття постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних учених, що вивчають проблеми державного регулювання економіки, економіки праці та соціально-трудових відносин. Вагомий внесок у розробку цих проблем зробили С.Бандур, Д.Богиня, О.Грішанова, А.Дєгтяр, Ю.Краснов, О.Лебединська, Е.Лібанова, Л.Лісогор, В.Мартиненко, А.Мерзляк, О.Мордвінов, В.Огаренко, М.Пірен, О.Ривак, С.Серьогін, А.Чемерис, П.Шевчук, І.Шумляєва. Серед зарубіжних учених ці проблеми вивчали Д.Рікардо, В.Савченко, Ж.Сей, А.Сміт, Л.Харріс, А.Філліпс, Ф.Хайек та інші. Проблеми зайнятості сільського населення порушують у своїх працях В.Лишиленко, О.Булавка, Г.Купалова, І.Гнибіденко. Регіональний аспект регулювання проблем зайнятості сільського населення розкривається переважно в працях науковців західноукраїнської наукової школи. Зайнятість же сільського населення східного регіону, можливо, через його промислову спеціалізацію, вивчається недостатньо, хоча тут і накопичено певний позитивний досвід, який може бути корисним і для інших зацікавлених суб’єктів ринку праці.
Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державного регулювання зайнятості населення залишились невирішеними. Так, потребують подальшого дослідження теоретичні засади та методичні підходи державного регулювання зайнятості сільського населення. Не визначено напрямів впливу державної політики зайнятості населення на розвиток економіки. Відсутня методика оцінювання заходів державного регулювання зайнятості. Потребує вдосконалення реалізація державної політики на ринку праці на селі. Не обґрунтовано механізм державної підтримки зайнятості сільського населення.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання зайнятості населення в сільській місцевості.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій щодо формування державної політики зайнятості сільського населення як складової державного регулювання суспільного розвитку України.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі завдання:
визначити теоретичні засади та методичні підходи державного регулювання зайнятості населення в сільській місцевості;
дослідити напрями впливу соціально-економічного розвитку села на зайнятість населення;
здійснити оцінювання заходів державного регулювання зайнятості сільського населення;
обґрунтувати механізм державного регулювання зайнятості сільського населення;
визначити фактори, які формують зайнятість з погляду сільського жителя, держави, власника бізнесу;
розробити основні напрями удосконалення механізму реалізації державної політики зайнятості сільського населення.
Об’єктом дослідження є процес формування державної політики зайнятості сільського населення.
Предмет дослідження механізм реалізації державної політики зайнятості сільського населення.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована соціальна політика, забезпечення державної підтримки зайнятості сільського населення та запровадження концепції змішаного регулювання зайнятості населення сприятимуть формуванню ефективної державної політики зайнятості сільського населення.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження у сфері програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові та організаційні основи суспільних відносин у сфері зайнятості населення України.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження теоретичних засад зайнятості населення; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний для аналізу сучасного стану державного регулювання зайнятості сільського населення в Україні; методи аналізу й синтезу для розробки ефективного механізму реалізації державної політики у сфері зайнятості сільського населення; експериментальний для формування напрямів удосконалення державного регулювання зайнятості сільського населення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
запропоновано зміст та структуру поняття «інфраструктура сільської зайнятості», яка представляє комплекс організацій, механізмів і служб, що забезпечує ефективне сприяння зайнятості населення в умовах сільської економіки, включає інформаційне, координуюче, аналітичне і консультаційне обслуговування всіх учасників відносин зайнятості;
удосконалено:
теоретичні погляди на елементи державної політики регулювання ринку праці на селі, що включає активне, пасивне регулювання та правове забезпечення функціонування ринку праці;
з'ясування сутності факторів, які формують зайнятість з погляду сільського жителя, держави, власника бізнесу, шляхом виділення загальних для всіх зазначених суб’єктів: наявність трудових ресурсів на селі, баланс попиту і пропозиції робочої сили; відносини власності; прибутковість трудової діяльності; наявність на селі розвинених соціально-побутових умов життя і роботи; забезпечення багатопрофільного ринку праці;
обгрунтування внутрішньої структури механізму державного регулювання зайнятості сільського населення шляхом виділення трьох блоків: економічного, організаційного, правового;
набуло подальшого розвитку:
визначення напрямів впливу соціально-економічного розвитку села на зайнятість сільського населення, які передбачають комплекс економічних, організаційних, правових і адміністративних заходів, спрямованих на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці і зростання його продуктивності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані у діяльності Запорізького обласного центру зайнятості в процесі створення Асоціації сприяння зайнятості в сільській місцевості (довідка №180-8 від 15.09.2006р.), у діяльності Запорізької обласної адміністрації при розробці цільових програм зайнятості сільського населення в Запорізькій області (довідка№67-12 від 27.03.2007р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Менеджмент”, Державне управління”, Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка №21 від 05.04.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто й викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку України в умовах євроінтеграції”, м.Запоріжжя (2006р.), Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”, м.Дніпропетровськ (2005р.), Державне управління та місцеве самоврядування”, м.Харків (2006р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 8 публікаціях, загальним обсягом 4,3 обл.-вид. арк., у тому числі в 5 статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 186 сторінок, із них 17 рисунків, 7 таблиць, список використаних джерел (178 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного регулювання зайнятості сільського населення шляхом визначення теоретичних підходів, обгрунтування подальшого удосконалення механізму державного регулювання зайнятості, процесу регулювання ринку праці, розробки заходів державного регулювання зайнятості сільського населення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і надати пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1.Визначено, що в сільському господарстві на державному рівні необхідно розробити стратегію короткострокового і середньострокового розвитку у сфері зайнятості, що передбачає вибір оптимальної моделі зайнятості, створення соціально-економічного і правового механізму регулювання трудових ресурсів. При цьому доцільно дотримуватися таких основоположних принципів: стабільне зростання економіки; обґрунтованість організаційно-економічних заходів; комплексність прийнятих рішень; дотримання принципу регіональності.
2.Основними державними пріоритетами у сфері регулювання зайнятості сільського населення мають бути: забезпечення раціональної зайнятості і вільного вибору роду діяльності і професії; визначення кількості максимально можливих безробітних; активна боротьба всіма засобами із застійним безробіттям; створення стимулу для активного пошуку роботи тим, хто реально виявився незайнятим суспільно корисною працею. На цій основі запропоновано дієвий механізм стимулювання зайнятості в сільській місцевості, що має включати такі основні складові: підтримка як державою, так і недержавними структурами малого і середнього бізнесу, індивідуального підприємництва; заохочення і допомога тим, хто створює нові робочі місця; розвиток системи мікрокредитів; організація суспільних робіт із залученням осіб, які виявилися безробітними впродовж тривалого часу; встановлення квоти для осіб слабозахищених на ринку праці внаслідок невисокої професійної підготовки, недостатнього досвіду, неадаптованості до нових економічних умов; орієнтація системи підготовки і перепідготовки безробітних відповідно до потреб ринку праці; розробка механізмів вдосконалення трудової міграції, захист внутрішнього ринку праці за допомогою ліцензування діяльності із залучення іноземної робочої сили і контролю за її використанням.
3.Особливістю зайнятості населення в сільській місцевості є те, що на його стан великий вплив має відсутність на селі альтернативного попиту на робочу силу.
Наявність кола проблем зайнятості населення в сільській місцевості зумовлює необхідність розробки і реалізації стратегії розвитку сфери зайнятості, основними складовими якої є: підвищення продуктивності праці на основі відновлення та розвитку сільськогосподарського виробництва на шляху інтенсифікації, впровадження у всіх його галузях прогресивних технологій і техніки; індустріалізація сільських районів; розвиток місцевих промислових виробництв; модифікація системи освіти з метою забезпечення прямої залежності професійної підготовки і рівня кваліфікації сільськогосподарських товаровиробників від розвитку сфери зайнятості в сільській місцевості; управління міграційною рухливістю населення, включаючи її міждержавний аспект.
4.У межах дослідження встановлені чинники та умови зайнятості з погляду сільського жителя, держави, власника бізнесу. До найбільш загальних чинників та умов, що формують занятість у сільській місцевості належать: наявність трудових ресурсів на селі, баланс попиту і пропозиції робочої сили; ефективні відносини власності на засоби виробництва в сільській місцевості і ефективне управління ними; прибутковість трудової діяльності на селі (як економічні і соціальні передумови ефективної зайнятості); наявність на селі розвинених соціально-побутових умов життя і роботи; забезпечення багатопрофільного ринку праці на основі багатогалузевої сільської економіки і диверсифікації робочих місць.
5.Запропоновано елементи державної політики регулювання ринку праці на селі, що включає активне, пасивне регулювання та правове забезпечення функціонування ринку праці. Активне регулювання передбачає створення нових робочих місць, підтримку малого підприємництва, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів, організацію та проведення громадських робіт для безробітних. Пасивне регулювання здійснюється через встановлення допомоги по безробіттю, запобігання масовому вивільненню, страхування з безробіття. Правове забезпечення функціонування ринку праці, підготовка програм сприяння зайнятості.
6.Стратегiчними напрямами реалiзацiï державної полiтики соцiального захисту населення в аграрному секторi економiки мають стати запобiгання успадкованiй бiдностi, яка притаманна сiльському населенню, створення для працездатного населення економiчних умов, що дають змогу забезпечувати вищий рiвень життя, формування сприятливого соцiального середовища для забезпечення всебiчного розвитку особистостi, створення умов для розвитку й пiдвищення якостi трудового потенцiалу села та вiдродження мотивацiï до працi, сприяння процесам професiйноï та соцiальноï мобiльнотi сiльського населения. На державному рiвнi слiд переглянути методологiю визначення доходiв громадян, якi мешкають i працюють в аграрному секторi економiки, та громадян, котрi працюють в особистому селянському господарствi, з метою визначення статусу безробiтного на селi та внести змiни до вiдповiдних Законiв Украïни й розробити систему заходiв, здатних пом'якшити економiчнi наслiдки вступу Украïни до СОТ та iнших мiжнародних формувань.
7.З метою посилення соціальної орієнтації економіки, досягнення ефективної зайнятості населення, що сприяє зростанню доходів населення, і забезпечення необхідних умов для створення і збереження робочих місць необхідно удосконалити механізм регулювання ринку трудових ресурсів на селі шляхом розробки програми заходів для створення і збереження робочих місць.
Реалізація механізму регулювання ринку трудових ресурсів сільської місцевості можлива у два етапи. У рамках першого етапу необхідно здійснити такий комплекс заходів: визначити потреби у створенні робочих місць; виявити галузеві і регіональні пріоритети у розвитку та збереженні перспективних робочих місць; провести експертизу регіональних цільових і інвестиційних програм, що розробляються; розробити нормативно-правову базу, орієнтовану на формування загальних умов для створення і збереження робочих місць; створити механізм, що забезпечує розвиток професійної і територіальної мобільності робочої сили; підвищити ефективність використання наявних виробничих потужностей; сформувати систему організації тимчасових робочих місць на базі громадських робіт; цільову підтримку створення і збереження робочих місць для неконкурентоспроможних громадян.
На другому етапі необхідно сконцентрувати увагу на вирішенні таких завдань: розробка і реалізація пакета цільових програм, спрямованих на створення робочих місць регіону; створення умов для підвищення якості робочих місць; стимулювання формування ефективної структури трудових ресурсів.
8.Державне регулювання соціально-економічного розвитку на селі передбачає комплекс економічних, організаційних, правових і адміністративних заходів, спрямованих на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці і зростання його продуктивності. Економічні заходи удосконалення державного регулювання розвитку мотиваційного процесу в сільському господарстві включають розвиток відносин власності, удосконалення бюджетної політики, оподаткування, кредитування, ціноутворення. Організаційні методи державного регулювання мотиваційного процесу в сільському господарстві включають удосконалення організаційної структури та управління АПК, створення та впорядкування діяльності всіх видів ринків, реорганізацію підприємств переробки, обслуговування сільського господарства, зміну виробничої структури сільського господарства. Правові методи державного регулювання мотиваційного процесу в сільському господарстві зводяться до прийняття нормативно-правових документів або внесення змін в існуючі з питань: стимулювання кооперативно-інтеграційних систем і формувань у сільському господарстві; упорядкування земельних відносин, створення умов застави ринку землі; створення та функціонування оптового аграрного ринку на території держави та за кордоном; встановлення нормативного рівня прожиткового мінімуму сільського жителя; визначення умов подальшого реформування та реорганізації підприємства з використанням різних систем. Адміністративні методи державного регулювання мотиваційного процесу в сільському господарстві полягають у забезпеченні заходів підвищення державного контролю: за діяльністю підприємств АПК; за діяльністю банків, які здійснюють фінансування та кредитування підприємств АПК; за дотриманням договірних відносин сільськогосподарських підприємств з покупцями сільгосппродукції, постачальниками; за ефективністю використання землі, інших засобів виробництва (розробка механізму санації та банкрутства неплатоспроможних підприємств АПК); за дотриманням законодавства (трудового, антимонопольного).
9.Визначено основні завданнями державного регулювання зайнятості сільського населення: трансформація існуючих малодоходних робочих місць в АПК в ефективні, тобто в робочі місця, що дають дохід на суспільно прийнятному рівні (не нижче за мінімальний споживчий бюджет); створення додаткових ефективних робочих місць для забезпечення зайнятості всього економічно активного сільського населення і тієї частини економічно неактивного населення, яка хоче працювати, але не може знайти роботу; формування економічного механізму, що стимулює створення нових ефективних робочих місць в несільськогосподарських видах діяльності і сприяє переливу робочої сили між сферами діяльності сільської економіки, забезпечуючи стійку зайнятість сільського населення.
10.Основним елементом системи державного регулювання зайнятості сільського населення має стати сільська інфраструктура зайнятості зі своїм комплексом організацій, механізмів і служб; сільський ринок праці; державне трудове законодавство і цільові програми, територіальне і професійне самоврядування. Сільська інфраструктура зайнятості повинна не тільки забезпечити безробітних необхідною інформацією про вакантні робочі місця, а й сприяти створенню умов для розширення сфер застосування праці, диверсифікації робочих місць у сільській економіці, встановленню стійкої і продуктивної зайнятості, оскільки є сукупністю економічних і соціальних механізмів, що стимулюють зайнятість населення. Для усунення диспропорції на сільському ринку праці в дисертації пропонуються заходи щодо створення сучасних районних і міжрайонних інформаційних систем, до функцій яких мають входити моніторинг попиту і пропозиції робочої сили, збір даних про вакантні робочі місця і їх характеристики (умови і ціна праці, види на житло тощо), оперативне прогнозування кон'юнктури ринку праці. Ці інформаційні системи повинні включати блоки первинного збору інформації, програми їх обробки, створення мережі, перш за все, за допомогою Інтернету.
11.Цільові програми у сфері зайнятості сільського населення мають забезпечити: стимулювання попиту на робочу силу і пропозиції робочих місць у великотоварному виробництві АПК; досягнення оптимальної збалансованості між робочою силою і наявністю робочих місць за умови забезпечення якнайповнішої і продуктивнішої зайнятості працездатного сільського населення; підтримка підприємництва, самозайнятості, малого і середнього бізнесу на селі; стимулювання інвестиційної політики за допомогою надання податкових, кредитних та інших пільг і преференцій при створенні робочих місць для сільських безробітних в умовах низького економічного зростання і високого безробіття; підтримка робочих місць пов'язаних з НТП; регулювання потоків мігрантів і сезонної робочої сили в сільське господарство з інших держав СНД; залучення до трудової діяльності малоконкурентних на ринку праці груп сільського працездатного населення (молодь, інваліди, жінки); стимулювання розвиток ринку житла на селі.
12.Механізм державного регулювання зайнятості сільського населення включає три блоки: економічний, організаційний, правовий. Економічний механізм передбачає економічне стимулювання: пільгове оподаткування, надання роботодавцям кредитів, залучення інвестицій. Організаційний здійснюється через удосконалення діяльності державних служб зайнятості та розвиток альтернативних, створення нових робочих місць. Правовий забезпечує удосконалення законодавчих та нормативних актів з регулювання зайнятості та соціально-трудових відносин сільського населення.
13.Для вдосконалення механізму державного регулювання зайнятості сільського населення запропоновано створення і функціонування Асоціації сприяння зайнятості в сільській місцевості, яка об’єднує суб’єктів, зацікавлених у поліпшенні ситуації на ринку праці, тобто державні, недержавні, громадські організації. Функції Асоціації сприяння зайнятості полягають у формуванні цілісної освітньої системи АПК, організації суспільних робіт, надання кредитних ресурсів на створення нових робочих місць, інформаційне забезпечення.
14.У межах дослідження запропоновано напрями вдосконалення державного та регіонального управління зайнятістю сільського населення. Вони мають певну практичну значущість і цінність.
Міністерству праці та соціальної політики доцільно використовувати результати дослідження при формуванні Національної стратегії розвитку трудового потенціалу України, основних напрямів соціальної політики України. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції результати дослідження дадуть можливість удосконалити Концепцію державної регіональної політики та доповнити заходи по реалізації. Верховній Раді України необхідно взяти на себе відповідальність за якість правової бази в соціально-трудовій сфері, оперативність її прийняття та забезпечення реалізації. Це стосується прийняття Трудового кодексу України та проекту Закону України «Про соціальне партнерство», нової редакції Закону України «Про колективні договори та угоди».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АгабекянР.Л., АвагянГ.Л.Современные теории занятости. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 190с.
2. Ачкасов А.Є. Стратегія регулювання зайянтостиі населення України. Теорія і практика Житомир, 2002. 512 с.
3. Баланда А., Варецька О. Інститут мінімальної заробітної плати: світовий досвід встановлення та проблеми України // Україна: аспекти праці. 2005. № 1. С. 38-45.
4. Балановська Т.І. Вплив управлінського персоналу на ефективність сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. 1999. № 3. С. 64-67.
5. Близнюк В.Оцінка регіональних ринків праці на основі інтегральних індексів розвинутості // Україна: аспекти праці. 2000. № 8. С. 15-21.
6. Бондар В.В. Умови праці в сільському господарстві: стан та шляхи поліпшення // Економіка АПК. 2005. № 2 С. 112 116.
7. Бондар І., Соколенко Н. Клгцептуальні основи державної політики розвитку трудового потенціалй Україи // Соціальний захист. 1998. № 8. С. 45-46.
8. Бондаренко А.Управление персоналом по-японски // Персонал. 1996. № 4. С. 16-28.
9. Бондарчук К. Професійна орієнтація незайнятих громадян у державній службі зайнятості // Україна: аспекти праці. - 2000. - №5. - С. 35-41.
10. Борщ Л.Инвестиции в человеческий капитал основа экономического роста Украины // Персонал. 2001. № 4. С. 64-65.
11. БреевБ.Д.Становление рыночных отношений и занятость населения // Общество и экономика. 1995. № 7-8. С.162-165.
12. БричВ.Я.Регулювання ринку праці: регіональні аспекти. К.: Н.-д. Центр з проблем зайнятості населення та ринку праці, 1997. 216с.
13. Буртник Л.Партнерство як перспектива на шляху до розв’язання соціально-економічних проблем // Україна: аспекти праці. 2002. № 1. С. 47-49.
14. БухалковМ., Бабордина О.Эффективная занятость персонала как фактор роста продуктивности труда // Человек и труд. 2001. №10. С. 51-53.
15. Бушмарин И.В. Современные требования к использованию трудовых ресурсов в свете мирового опыта // Общество и экономика. 1995. № 1. С.36-41.
16. Валлерстайн И.Межгосударственная структура современной мир-системы // Социальная экономика. 2001. № 1. С. 44-52.
17. ВасильченкоВ.С.Продуктивна зайнятість населення // Зайнятість та ринок праці. 1996. Вип.4. С. 15-30.
18. Вебер М.Избранные произведения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 808с.
19. Веблен Т.Теория праздного класса. Институциональная экономика / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1984. 367с.
20. Вейт-Уилсон Джон Государство благосостояния: проблема в самом понятии // Pro et Contra. 2001 Т.6 №3 С.128-157.
21. Верба Д. Вплив створення робочих місць на продуктивність праці в економіці України у 2001 2003 рр. // Україна: аспекти праці. 2005. №8. С.41-51.
22. Вітвицький В., Метельська З., Величко А. Сучасні проблеми заробітної плати в сільському господарстві та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. № 2. С. 18-25.
23. Вишневская Н.Законодательство о защите занятости и рынке труда // Вопросы экономики. 2003. № 4. С. 114-122.
24. Власов В.І. Динаміка чисельності сільського населення у регіонах та країнах світу // Економіка АПК. 2005. № 10 С. 131-134.
25. ВугальтерА.Л.Логика общественно-экономического процесса. К.: Ника-Центр, 1999. 240с.
26. Геєць В.Фактори і умови формування середнього класу як стабілізуючого ядра суспільного розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. №8. С.6-14.
27. Генри Джордж Прогресс и бедность: исследование причины промышленных застоев и бедности, растущей вместе с ростом богатства. Средство избавления: Пер. с англ. М.: Генри Джордж Фондейшен, 1992. 384с.
28. ГерасимчукВ.І. Проблеми трансформації зайнятості і ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення). К.: Вид-во ТОВ ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2001. 503с.
29. Горелов Д.А. Проблемы реформирования оплаты труда в Украине и роль профсоюзов в ее решении // Вісник академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. 2002 19 21 листопада С. 131-138.
30. Горкавий В.К. Товарність особистих підсобних господарств // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ ст. К.: ІАЕ УААН, 2001. С. 585-589.
31. Горлатий М.К. Методи системного аналізу розвитку соціальної інфраструктури села // Економіка АПК. 1997. № 3. С. 73-76.
32. ГорловськийР. Мінімальна заробітна плата як інструмент мотивації праці // Україна: аспекти праці. 2003. № 1. С. 43-47.
33. Гошовська В.Стабілізуюча роль середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. № 8. С.15-19.
34. Государственная программа занятости населения на 2001-2004 годы // Голос Украины. 2002. № 76. С. 6-11.
35. Греськів Т.С. Засади державного регулювання ринку праці на селі // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2005. № 6. С. 72-76.
36. Греськів Т.С. Розвиток трудових ресурсів у сільському гоподарстві // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2005. № 4. С. 62-65
37. Гэлбрейт Дж. К.Экономические теории и цели общества: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1979. 406с.
38. Данюк В. М., Колот А. М. Управління трудовими ресурсами. К.: Міністерство праці. Державний центр зайнятості. Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 1995. с. 80.
39. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За ред. Н.Р. Нижник, В.Я. Олуйка. Л.: Львівська політехніка, 2002. С. 203.
40. Дієсперов В. Продуктивність сільськогосподарської праці // Україна: аспекти праці. 2000. № 5. С. 30.
41. ДобровольськаЛ.М.Соціальні видатки бюджету України // Фінанси України. 2002. № 2. С. 13-18.
42. Довгань Л.Е., Прохорова П.І. Менеджмент персоналу. К.: КПІ, 1995. 158 с.
43. Дяченко Б.І., Волинський С.В., Товтин М.А., Ткач В.Ю. Європейський ринок праці в системі міжнародної міграції трудових ресурсів // Економіка АПК. 2005. № 2 С. 38-41.
44. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В.Мочерний (від ред.) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. Т. 1. 864с.
45. Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3кн. / Упоряд. і наук. ред. В.Вакуленко. К.: Істина, 1999. 704с.
46. ИсаченкоТ.М.Основные принципы формирования Европейской стратегии занятости // Труд за рубежом. 2001. № 4. С. 3-17.
47. Іванюта С. М. Управління трудовими ресурсами за багатоукладної економіки АПК // Вісник ПДСГІ, № 6 Полтава, 2000. С. 98-103.
48. Іванюта С. М. Трудові відносини в аграрних формуваннях //Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 51. Дніпропетровськ, 2000. С. 97-102.
49. Історія економічних вчень. Підручник./ За редакцією Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко. К.: 1999. 562 с.
50. Кваснікова Г.С. Доходи населення та економічний стан держави // Економіка АПК. 2005. № 1 С. 116-119.
51. Кейнс Дж.М.Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. М.: Гелиос АРВ, 1999. 352с.
52. Кисільова Т.Державна служба зайнятості і приватні агентства зайнятості: не конкуренти, а потенційні партнери // Соціальний захист. 2002. № 8. С. 19-21.
53. Кичко І. Елементи системного підходу до управління та фінансування соціальної сфери // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С. 17-21.
54. Кір’ян Т., Шаповал М. Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. №10. С. 3-6
55. Кодекс законів про працю України. Вид. 3 із змінами та доповненнями станом на 1грудня 2000р. К.: Парламентське видавництво, 2000. 112с.
56. Козарь Т.П. Державне регулювання формування регіонального ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. № 2. С. 98-102.
57. Козарь Т.П. Мотиваційний механізм у державному регулюванні зайнятості населення // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №2. С. 98-101.
58. Колот А.Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу // Україна: аспекти праці. 2001. № 3. С. 23-29.
59. Колот А.Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. 2002. № 5. С.23-28.
60. Корецький М.Х. Соціальна політика та інноваційний розвиток аграрної сфери економіки // // Вісн. УАДУ. - 2003. - №1. С. 395-398.
61. КотлярЗ.А.Структура занятости населения: проблемы совершенствования. М.: Наука, 1989. 120с.
62. КраснобаєваВ., Омельченко Г.Мале підприємництво як чинник підвищення зайнятості окремих слабозахищених верств населення // Україна: аспекти праці. 2003. № 1. С. 14-16.
63. КрасновЮ., Карпенко О.Структурні зрушення зайнятості населення України в умовах реформування економіки // Україна: аспекти праці. 2000. №5. С. 14-19.
64. Крижко І. Методологічні і методичні аспекти прогнозування чисельності персоналу і визначення змісту освіти фахівців // Україна: аспекти праці. 2000. № 4 С.28-32.
65. Крисанов Д.Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації. К.: Либідь,1998. С.119.
66. Крисюк В.І. Пріоритети стратегії державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні // Економіка і управління. 2002. № 1. С. 31-38.
67. КуліковГ. Підвищення реальної заробітної плати як провідний фактор мотивації праці в перехідній економіці України // Україна: аспекти праці. 2002. № 6. С. 12-17.
68. КуценкоВ.І., ЄвтушенкоГ.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип. 10. С.136-145.
69. ЛебединськаЛ.Д.Теоретичні аспекти ринку робочої сили та проблеми його трансформації // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип. 10. С. 28-36.
70. Левченко О. Якість трудового потенціалу як визначальна умова конкурентоспроможності робочої сили // Україна: аспекти праці. - 2000. - №6. - С. 12-17.
71. ЛенинВ.И.Полн. собр. соч. 5-е изд. М.: Политиздат, 1963. Т. 39. 623с.
72. Лібанова Е. Соціально-економічна політика держави та її вплив на зміну соціальної структури суспільства. // Україна: аспекти праці. № 8 1999.-С. 18.
73. Лібанова Е.Середній клас в Україні: сучасні масштаби і проблеми розвитку // Україна: аспекти праці. 2002. № 8. С. 27-32.
74. Лісогор Л.Оптимізація професійно-кваліфікаційних параметрів як умова підвищення конкурентоспроможності робочої сили в Україні // Україна: аспекти праці. 2003. № 3. С. 33-38.
75. Лисогор Л. Регулювання ринків праці в колишніх пострадянських республіках і східноєвропейських країнах//Україна: аспекти праці. - 2000. - №7.- С. 3-10.
76. Лукашевич Н.Занятость: социально-экономическая сущность, структура и функции // Персонал. 1995. № 3. С. 29-49.
77. МакконнеллК.Р., БрюС.Л.Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2т.: Пер. с англ. Таллинн, 1993. Т. 1. 400с.
78. Мандибура В.Вплив політики доходів на формування середнього класу” в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. № 8. С. 33-35.
79. МарксК., Энгельс Ф.Соч. 2-е изд. М.: Политиздат, 1961. Т. 21. 745с.
80. Мартиненко В.М. Кадрова політика у сфері публічного управління: формування у контексті французького досвіду // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. Х.:ХарРІНАДУ «Магістр», 2006. - №2(29). С. 210 216.
81. Мартиненко В.М. Формування кадрової політики у контексті конституційної реформи // Актуальні пробелми едржавного управління: Зб. наук. праць. Х.:ХарРІНАДУ «Магістр», 2006. - №1(27). С. 212 221.
82. Маршавин Ю.Как улучшить работу центров занятости? // Персонал. 2001. № 7. С. 41-47.
83. Маршалл А.Принципы политической экономии: В 3т. &nda