МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ФАКТОР РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОСТРАЖДАЛИХ РАЙОНІВ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВОЙТЕНКО Архип Борисович

УДК 352.07

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ФАКТОР РЕГУЛЮВАННЯ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ПОСТРАЖДАЛИХ РАЙОНІВ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

25.00.04 місцеве самоврядування

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ
Юрій Петрович

доктор економічних наук, професор

Київ 2004

ВСТУП

Актуальність теми. Місце й значення органів місцевого самоврядування в регулюванні розвитку територій не підлягають сумніву. Це стало очевидним ще з часів їх виникнення, проте на кожному етапі розвитку в різних регіонах і країнах їх роль і значення мали свою специфіку. Однак умов їх функціо­нування, подібних до тих, що склалися в Україні після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (1986 р.), історія ще не знала.
Ефективна й ґрунтовна робота органів місцевого самоврядування в умовах техногенної катастрофи значною мірою сприяє поліпшенню життєвого середовища, вирішенню питань працевлаштування; побутового, торговельного, медичного обслуговування; виплат компенсацій та ін. Для органів місцевого самоврядування у вказаних умовах цей вид роботи був новим, масштабним та здійснювався у складній політичній і соціально-економічній ситуації.
Підвищення ролі системи місцевого самоврядування у вирішенні комплексу соціально-економічних питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС територій України є однією з найважливіших управлінських і органі­заційних проблем, рівень наукової розробки якої недостатній та не відповідає сучасному рівню розвитку наукової галузі державне управління”.
Вагомий внесок у дослідження ролі державних органів влади й органів місцевого самоврядування щодо регулювання розвитку територій, у тому числі під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зробили такі відомі науковці, як В.Д.Бакуменко [25], В.І.Борденюк [29], Б.М.Данилишин [55], В.М.Князєв [116], В.В.Кравченко [85], В.І.Кравченко [87], В.І.Куценко [55], В.С.Куйбіда [92], Ю.П.Лебединський [95], В.І.Луговий [116], Н.Р.Нижник [129], І.В.Розпутенко [57], О.С.Ігнатенко[74], О.П.Онищенко[132], М.І.Пухтинський [219], В.А.Скуратівський [56],В.П.Тронь [373], В.П.Удовиченко [375] та інші.
У працях цих авторів висвітлені питання функціонування системи органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайної техногенної ситуації, але багато аспектів самоорганізації населення, взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування ще не досліджені. Позитивний досвід їх діяльності може бути корисним при вирішенні проблем регіонів, постраждалих унаслідок катастроф.
Проте сьогодні гостро відчувається потреба в комплексних дослідженнях механізмів удосконалення роботи органів місцевого самоврядування, опти­мі­зації їх структури, налагодженні партнерства між органами місцевого само­врядування, органами виконавчої влади та населенням у подоланні наслідків різноманітних посткатастрофічних ситуацій, особливо при розробці нової нормативно-правової бази.
Досі науковці досліджували проблеми політичні (діяльність владних структур), технічні (причини аварії), медичні (вплив радіації на здоров’я потерпілих) та ін. Водночас проблеми державного управління територіями в кризових умовах не вивчались. Слід визнати, що жодне суспільство не застраховане від техногенних чи природних катастроф. Тому досвід діяльності органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, особливо Житомирщини, з вирішення найважливіших проблем життєдіяльності регіону є актуальним і необхідним для вивчення.
У процесі вирішення цих складних питань формувалася нова законодавча база, накопичувався цінний позитивний досвід розв’язання проблем. Оскільки наслідки аварії ще до кінця не ліквідовані, залишається невирішеним комплекс проблем економічного розвитку та соціального захисту потерпілих. Тому досвід роботи місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого само­врядування Житомирщини щодо розв’язання названих проблем має важливе значення в сучасних умовах. Його використання сприятиме подальшому пошуку оптимальних шляхів вирішення широкого спектра питань, пов’язаних з розвитком ураженої території, соціальним захистом потерпілих, поліпшенням політичного клімату в українському суспільстві.
Отже, важливість теми визначається тим, що діяльність органів місце­вого самоврядування, спрямована на вирішення проблем районів, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, залишається недостатньо дослідженою.
Потребами узагальнення й розв’язання цих проблем і зумовлена актуальність вибраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в Національній академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації теми PK0199U002827) - тема дослідження Основні напрямки вдосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення Адміністра­тив­ної реформи в Україні”, в якій автор дисертації був виконавцем.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й узагальнення дій органів місцевого самоврядування на території, яка постраждала внаслідок техногенної аварії, для потенційного використання їх досвіду в аналогічних ситуаціях. Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
проаналізувати результати досліджень проблем діяльності органів місцевого самоврядування в регіонах, постраждалих від аварії на ЧАЕС;
дослідити теоретико-методологічні основи здійснення місцевого самоврядування в умовах надзвичайних техногенних ситуацій, визначити особли­вості функціонування системи місцевого самоврядування;
сформувати концептуальні підходи до відродження соціально-еконо­мічного та екологічного стану постраждалих регіонів;
узагальнити позитивний досвід роботи органів місцевого само­врядування в умовах ліквідації наслідків аварії;
виявити основні тенденції соціально-економічного розвитку потерпілих районів Житомирської області;
обґрунтувати напрями й пріоритети стратегічного розвитку Житомир­ської області;
визначити доцільні форми організації управління на місцях щодо вирішення соціальних проблем потерпілого населення.
Об’єкт дослідження діяльність органів місцевого самоврядування потерпілих від аварії на ЧАЕС районів України.
Предмет дослідження діяльність органів місцевого самоврядування щодо нейтралізації впливу аварії на ЧАЕС та вирішення проблем соціально-економічного й екологічного розвитку постраждалих територій.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що соціально-економічне та екологічне відродження постраждалих від аварії на ЧАЕС територій України та їх сталий розвиток можливі лише на основі розвитку місцевого самоврядування. Визначальним напрямом останнього є становлення партнерської взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій та населення. Важливим є також поширення практики створення та функціонування нових типів структурних утворень місцевого самоврядування та запровадження інновацій у роботу традиційних структур. Найбільш повно ці процеси виявляються при інтенсифікації зв’язків з громадськістю.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення сучасних теорій державного управління та місцевого самоврядування, основоположні законодавчі й нормативні акти України, зокрема Конституції України, закони України, укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань місцевого самоврядування, соціально-економічного планування й розвитку постраждалих територій, особливостей формування державної та регіональної політики в умовах трансформації економіки.
Для досягнення поставленої мети було використано сучасні методи дослідження. Так, на основі системно-аналітичного методу зроблено теоре­тичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених ролі місцевого самоврядування в регулюванні соціально-економічного та екологічного розвитку в умовах надзвичайних техногенних ситуацій, особливостям взаємодії державної влади та місцевого самоврядування при стратегічному плануванні розвитку й функціонування постраждалих регіонів. Для вирішення інших завдань дослідження використовувались такі методи: статистичного аналізу для аналізу динаміки, структури й ефективності розвитку постраждалих районів Житомирщини; проблемно-орієнтований для наукового обґрунтування стратегічних напрямів, вирішення проблем соціально-економічного розвитку Житомирського Полісся; економіко-математичний - для розрахунків кількісних параметрів ресурсного й кадрового потенціалів та обґрунтування перспектив їх розвитку; СВОТ-аналіз для визначення слабких і сильних сторін, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на подальший розвиток постраждалого регіону; компаративний для зіставлення розвитку постраждалого північного і чистого” південного регіонів області; методи комплексного системного аналізу соціально-економічних та управлінських явищ і процесів; метод системного аналізу для аналізу матеріалів центральної виконавчої влади, документів Житомирського обласного державного архіву, Житомирської обласної державної адміністрації, обласної ради, державних адміністрацій Коростенського, Лугинського, Овруцького, Олевського, Народицького районів, Житомирського обласного комітету статистики, інструктивних та нормативно-правових документів. У дослідженні також використовувалися особисті обстеження та практичний досвід автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним з перших комплексних досліджень діяльності органів місцевого самоврядування щодо вирішення проблем соціально-економічного й екологічного розвитку постраждалих територій від аварії на ЧАЕС. Її новизна також полягає в практичному аналізі визначення та моделювання можливих шляхів використання цього досвіду в аналогічних ситуаціях. У дисертації вперше:
проаналізовано діяльність органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайних техногенних ситуацій, особливості його функціонування;
розкрито важливу роль органів місцевого самоврядування в розробці та здійсненні державної політики з економічного розвитку і соціального захисту потерпілих від аварії на ЧАЕС;
виявлено шляхи ресурсного забезпечення постраждалих районів, показано місце й роль територіальних громад у реалізації заходів з ліквідації наслідків аварії;
визначено основні параметри стратегічного плану соціально-еконо­мічного розвитку Житомирської області з урахуванням особливостей території, яка постраждала від аварії на ЧАЕС;
досліджено форми взаємозв’язку діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування при вирішенні проблем в екстремальних ситуаціях;
уточнено:
концептуальні підходи до відновлення соціально-економічного та екологічного стану постраждалих регіонів;
тенденції до вдосконалення господарської діяльності потерпілих районів;
дістали подальшого розвитку методичні підходи до наукового обґрунту­вання регіональних програм соціально-економічного розвитку постраждалих територій.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення й практичні результати дисертаційного дослідження впроваджені в діяльності Житомирського обласного центру підвищення кваліфікації державних службовців, керівників підприємств, установ і організацій та використовуються в навчально-методичній роботі при розробці програм постійно діючих семінарів для державних службовців і посадових осіб місцевого само­врядування (довідка № 01-4/76 від 03.09.2003р.).
Матеріали дисертаційного дослідження були використані: при розробці Закону України Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області” (№ 1276-ХІV від 03.12.1999); у діяльності органів місцевого самоврядування м. Славутича при вирішенні соціальних та економічних проблем розвитку територій, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС (№ 1-5-157 від 22.01.2004).
Запропоновано низку рекомендацій, що можуть бути застосовані в розробці державних актів та документів органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування з вирішення названих проблем.
Одержані наукові результати можуть бути використані в процесі під­готовки фахівців державного управління, підвищення кваліфікації державних службовців в Національній академії державного управління при Президентові України та інших навчальних закладах і організаціях, що виконують ці функції.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на таких науково-комунікативних заходах:
мiжнародних семінарах Перспективи муніципальної реформи в Україні” (Київ, 1997); Потенцiал регiональної i мунiципальної влади з вирiшення економiчних проблем в умовах трансформацiї” (Москва, 1997), Менеджмент в місцевому самоврядуванні: напрямки вдосконалення системи управління міським господарством” (Львів, 1999),
науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми реформу­вання державного управління” (Київ, 1997); Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ, 1999); Розвиток партнерських зв’язків між місцевою владою, неурядовими організаціями, населенням як засіб розв’язання місцевих і регіональних проблем” (Київ, 2000);
засіданні Палати Конгресу регіональних і місцевих влад в Європі (М.Страсбург, 7-8 квітня 2003 р.);
IV міжнародній науково-практичній конференції Проблеми сільсько­господарської радіології 17 років потому після аварії на ЧАЕС”, що відбулася 19-21 червня 2003 року в Житомирському агроекологічному університеті,
міжрегіональному науково-практичному семінарі в м. Житомирі (26 січня 2001 року), проведеному Товариством по сприянню муніципальній реформі, Асоціацією міст України, Спілкою лідерів місцевих та регіональних влад України, Українською Асоціацією місцевих та регіональних влад, Житомирською обласною радою при обговоренні проекту Закону України Про територіальну громаду”;
обласних курсах Центру підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних підприємств, установ і організацій;
методологічних семінарах й на засіданнях кафедри управління містом Національної Академії державного управління при Президентові України.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 3 статті у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження 4 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів. Повний обсяг дисертації 237 сторінок, в тому числі 15 додатків на 24 сторінках, таблиці й рисунки, список використаних джерел на 34 сторінках (392 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримані наукові результати в цілому дали змогу розв’язати наукове завдання щодо дослідження ролі органів місцевого самоврядування в регулюванні соціально-економічного розвитку постраждалих районів Жито­мирщини від аварії на ЧАЕС й узагальнення його результатів, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління. Ці результати підтверджують, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала й гіпотеза підтвердилася. На основі здійсненого дослідження зроблені такі висновки і внесені пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення:
1. У дисертації на підставі аналізу використаних джерел, архівних матеріалів та історичного досвіду доведено, що функціонування місцевого самоврядування в Україні має характерні особливості. До них слід віднести: переважання практично-соціальних інститутів над політичними, прагнення народу до соціального порядку на рівні невеликих самоврядних утворень. Головною рисою вітчизняного місцевого самоврядування є взаємопов’язаність і взаємозумовленість двох його аспектів теоретико-правового та практичного, які мають давню історію та характеризуються постійним розвитком. Визначено, що ця тема недостатньо досліджена в Україні, хоча окремі її аспекти були об’єктом уваги вчених і практиків. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.
2. Аналіз показав, що місцеве самоврядування Житомирщини відповідає загальнодержавним стандартам. Йому притаманна здатність до само­вдоско­налення і використання кращих зразків, активна участь у вирішенні соціально-економічних питань регіону з урахуванням його особливостей. На основі аналізу існуючих концепцій щодо ролі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування видається науково коректним висновок, що органи місцевого самоврядування Житомирщини виступали партнерами як центральної, так і місцевої державної влади у вирішенні проблем Чорно­бильської катастрофи. Формування моделі партнерських відносин між центральними й місцевими органами виконавчої влади, з одного боку, та суб’єктами місцевого самоврядування - з другого, стає особливо актуальним на етапі побудови громадянського суспільства в Україні.
3.Обґрунтовано, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відіграє велику роль. У результаті активної роботи органів місцевого самоврядування в останні роки призупинено спад виробництва і забезпечено його приріст. Досвід роботи органів місцевого самоврядування радіаційно забруднених районів Житомирщини з питань мінімізації негативного впливу аварії на життєдіяльність регіону становить інтерес і вимагає подальших досліджень.
4. Установлено, що наслідки Чорнобильської катастрофи суттєво вплинули на галузеву і міжгалузеву (сільськогосподарське виробництво) структуру продуктивних сил Полісся. Особливо це відчули господарства й населення забруднених зон, а саме зони відчуження, гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю. Тут спостерігалися значні втрати площ посіву і використання, регульована і нерегульована трудова міграція населення. Все це спричинило додаткові труднощі в системі управління господарською діяльністю регіону, у вирішенні проблем життєдіяльності населення; обмежило місцеві матеріальні та фінансові можливості щодо подолання наслідків аварії.
5. Виявлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого само­врядування активно сприяли господарським органам у структурній перебудові господарської діяльності, пристосуванні їх до нових виробничих завдань, запровадженні сучасних індустріальних технологій, згортанні й ліквідації неефективних виробництв. Вони виступали акумуляторами досвіду госпо­дарської діяльності в нових умовах. Накопичений досвід виробничої діяльності дає змогу визначити пріоритетні галузі, збільшити внесок забруднених районів в економічний потенціал країни.
6. Доведено, що в процесі подолання наслідків аварії на ЧАЕС органи місцевого самоврядування відігравали провідну роль у розв’язанні соціальних проблем населення. Різноманітні заходи, здійснені органами місцевого самоврядування, привели в основному до вирішення багатьох соціальних питань, пом’якшення соціально-психологічного та політичного напруження. Все це в цілому є свідченням того, що соціальна політика держави, заходи органів місцевого самоврядування певною мірою забезпечили створення нормальних умов життєзабезпечення, а їх неповна реалізація є наслідком економічної кризи. Крім того, соціальний захист був кращим там, де територіальна громада, її лідер діяли більш активно і цілеспрямовано.
7. Одним із найбільш дієвих інструментів перспективного розвитку адміністративно-територіальних одиниць на сьогодні є стратегічне планування, що дає змогу територіальним громадам адміністративних утворень здійснювати політику економічного зростання на основі розвитку місцевого самоврядування та впровадження інновацій. Враховуючи особливий статус території, Житомирська область та її окремі територіальні громади повинні функціо­нувати за принципом сталого стійкого розвитку як єдина соціоеколого-економічна система. При цьому пріоритетною має бути екологічна складова (підсистема), потім соціальна і тільки після цього економічна. Економіка і соціальна сфера області мають розвиватися в гармонійному поєднанні зі здоровим навколишнім середовищем.
Тому першочерговим завданням стратегічного плану області має бути розробка системи заходів щодо екологічної реабілітації її території: землі, води, повітря. Передбачувані перспективи збільшення потенціалу та сталого розвитку сільського госпо­дарства мають враховувати державну систему районування та економічного стимулювання розміщення конкурентоспроможного виробництва сільгосппро­дукції за природно-економічними зонами.
8. Установлено, що є доцільним перегляд хоча б на території Житомирщини взаємозв’язків між представницьким місцевим само­вряду­ванням та місцевими державними адміністраціями. Певна трансформація, яка полягає в наданні можливості районним та обласній радам формувати власні виконавчі органи, зможе усунути протиріччя, що виникають у процесі розподілу повноважень. Вважаємо, що це є найбільш обґрунтованим заходом саме в постраждалих районах Житомирщини, оскільки результати активної діяльності органів місцевого самоврядування щодо нейтралізації соціально-економічних наслідків аварії на ЧАЕС вже довели свою результативність.
Отримані результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання. Доцільно вжити заходів щодо подальшого подолання впливу негативних наслідків аварії на ЧАЕС на життєдіяльність постраждалих районів, а саме:
- внести зміни й доповнення до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні” у сфері наповнення реальним змістом повноважень місцевого самоврядування при вирішенні місцевих проблем;
поліпшити професійну підготовку управлінського складу місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Організувати якісне стажування персоналу, вивчення і поширення передового досвіду роботи в умовах надзвичайних ситуацій;
передбачити в структурах місцевих рад існування спеціальних відділів, які б сприяли створенню органів самоорганізації населення, навчання їх працівників, забезпеченню їх методичними матеріалами;
вжити заходів щодо розширення і подальшого впровадження інвести­ційної політики в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС районах;
розширити вивчення можливостей господарської діяльності в постраж­да­лих районах та забезпечити місцеві органи влади науковою інформацією та рекомендаціями.
Вирішення цих проблем прискорить подолання наслідків аварії, поліп­шить систему управління в постраждалих районах, наблизить їх повноцінне включення у виробниче і духовне життя держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради. 1996. № 30.
2. Закон України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // Відом. Верховної Ради. - 1998. - № 3-4.
3. Закон України про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування від 7 грудня 1990 року. Відом. Верховної Ради. 1991. - № 2.
4. Закон України про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування. Відом. Верховної Ради. 1992. - № 28.
5. Закон України про місцеве самоврядування в Україні від 21 трав. 1997 р. № 80/97-ВР // Відом. Верховної Ради. 1997. № 24.
6. Закон України про державне прогнозування і розробку програм економічного і соціального розвитку України від 23 бер. 2000 р. № 1602-III // Відом. Верховної Ради. 2000. № 25.
7. Закон України про місцеві державні адміністрації вiд 9 квіт. 1999 р. № 586-XIV // Відом. Верховної Ради. 1999. № 20-21.
8. Закон України про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування// Відом. Верховної Ради. 1997. - № 38.
9. Закон України про правовий режим забруднених територій // Відом. Верховної Ради. - 1994. - № 8.
10. Закон України про правовий статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Відом. Верховної Ради. 1992. - № 5.
11. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування вiд 7 черв. 2001 р. № 2493-III // Відом. Верховної Ради. 2001. № 33.
12. Закон України про статус депутатів місцевих рад вiд 11 лип. 2002 р. № 93-IV // Відом. Верховної Ради. 2002. № 40.
13. Закон України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації від 23 верес. 1997 р. № 539/97-ВР // Відом. Верховної Ради. 1997. № 49.
14. Закон України про звернення громадян вiд 2 жовт. 1996 р. № 393/96-ВР // Відом. Верховної Ради. 1996. № 47.
15. Закон України про статус депутатів місцевих рад вiд 11 лип. 2002 р. № 93-IV // Відом. Верховної Ради. 2002. № 40.
16. Декларація щодо регіоналізму в Європі: Прийнято асамблеєю Європ. регіонів // Упр. сучасним містом. 2001. № 7-9(3). С. 162170.
17. Концепція адміністративної реформи в Україні. / Держ. коміс. з проведення в Україні адм. реформи. К.: Центр політ.-прав. реформ і Центр розвитку укр.. законодавства, 1998. 62 с.
18. Європейська хартія місцевого самоврядування // Віче. - 1996- №6.
19. Андресюк Б.А. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. Стилос. К.,1997.- 223 с.
20. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность/ В.Б.Аверьянов, В.В. Цветков, Н.Р. Нижник и др. К.: Наук. думка, 1993. 165 с.
21. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М.: «Прогресс»-«Политика»,-1992.-235 с.
22. Артазов А., Усиков Р., Шевчук И. Чернобыльская катастрофа в документах Политбюро ЦК КПСС //Родина, 1992.- №1.
23. Архів Овруцької районної санепідемстанції за 1986 рік (4документи). - Архів Овруцької районної державної адміністрації (АОРДА), Ф.201. (Районна державна адміністрація)
24. Бар’яхтар А.Г. та інші. Чорнобильська катастрофа.-К., 1996.- 210 с.
25. Бакуменко В.Д. Формування державно - управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 328 с.
26. Бебик В. Психологія демократизму (Українська ментальність). //Політологічні читання. - 1992.- №3.
27. Біленчук П.Д., Кравченко В.В.Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні. Муніципальне право. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. К., Атіка, 2000. 304 с.
28. Білоус А.О. Органи місцевого самоврядування на Київщині у ХУ - першій половині ХУІІ ст.” // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування (історія і сучасність). К., 2000.-160 с.
29. Борденюк В.І. Місцеве самоврядування і деякі проблеми децентралізації влади. //Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах: 3б.наук.статей. Вип.1-К.,1996.-124 с.
30. Варламов Н.В. Политико-правовое сознание и развитие самоуправления.-Автореф.дис. на соиск.уч.ст.канд.юр.наук.-М., 1991,24с.
31. Васильчиков А.О. О самоуправлении: Сравнит.обзор рус. й иностран.земских й общественных учреждений. СПб,1869.Т.1-3.
32. Велика Волинь: минуле й сучасне. - Житомир, 1993.-277с.
33. Виконання завдань по захисту громадян області від наслідків катастрофи на ЧАЕС. Облстатуправління.-Житомир,1991. 68 с.
34. Вісник Житомирської обласної ради. - Житомир,1999.-№1.
35. Вісник Житомирської обласної ради. - Житомир,1999.-№2.
36. Вісник Житомирської обласної ради. - Житомир, 2001.-№12.
37. Возняк В.Я. и др. Чернобыль: события и уроки. Вопросы и ответы. М.:Политиздат,1989.- 278 с.
38. Выдрин Д.И. Невостребование идеи, или об истоках отечественной политологии.- К.: Либідь,1992.- 89 с.
39. Выдрин Д.И. Очерки практической политологии.//Філософська і політологічна думка. - К.,1991. - 32 с.
40. Гагалей Д. Магдебурское право в Левобережной Малороссии //журнал Министерства народного просвещения.- 1882.- №3.
41. Гизевиус В.. Политика местного самоуправления в ФРГ. Фонд Фридриха Берта. Бонн., 1995.-144 с.
42. Гильченко Л. Новий этап реформ местного самоуправления. //Власть.- 1997.- №3.
43. Голікова Т. Регіональне самоврядування шлях до демократизації суспільства. Регіональна економіка. 1998, №3 (9),- с.145-148.
44. Гошко А.О. Формування моделі цільового місцевого самоврядування в Україні: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 172 с.
45. Горбатенко В.П. Місцеве самоврядування: Політологічний аналіз концепцій минулого і сучасність.-К.,1995.-с.22
46. Горбачов В.П. Міське самоврядування в Україні. - К.,1995.- 72 с.
47. Граб В., Білик Ю. Місцеве самоврядування: закони і реальність. Віче. 1998, № 74,- с.32-40.
48. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії Української державності. Київ: Генеза, 1995.- 608с.
49. Григоренко В. Місцеве самоврядування в Україні: закони і реальність. Підтекст. 1997, № 6 (74),-с. 12-15.
50. Грицяк І., Кампо В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні: проблеми і перспективи. //Розбудова держави.- К.,1993.- №8.
51. Грушевський М.С. Очерки истории украинского народа.- К.: Либідь,1991. 426 с.
52. Давидов Р. Актуальні питання децентралізації державної влади в Україні. //Місцеве самоврядування в Україні. Історія, проблеми, пропозиції. - К.,1994. 93с.
53. Даль Р. Полиархия, плюрализм, пространство //Вопросы философии.- 1994. - №3.
54. Действия медицинской службы области в период после аварии на ЧАЕС (28.04.1986 - квітень 1991 р.) Житомир, 1991.-28с.
55. Державне управління: словник-довідник / Уклад.: В.Д. Бакуменко, Д.О. Безносенко, І.М. Варзар, В.М. Князєв. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
56. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи: [Моногр.] / За ред. Ю.С. Шемшученка: - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. 656 с.
57. Державне управління в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. д-ра юридич. наук, проф. В.Б. Авер’янова. К., 1999. 266 с.
58. Десять років після аварії на ЧАЕС. Національна доповідь України. - Мінчорнобиль України.- К., 1996. 80 с.
59. Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М. Проблеми і перспективи сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України К.: БМТ, 1998. С. 7687.
60. Довідка управління Держказначейства у Житомирській області від 2листопада 2000 р. № 04/06/3723. - АОРДА, Ф.201. (Районна державна адміністрація)
61. Довідка фінансового управління Овруцької райдержадміністрації про використання коштів держбюджету на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи (1986-1996). - АОРДА, Ф.201. (Районна державна адміністрація)
62. Довідка фінвідділу Житомирської облдержадміністрації від 30листопада 2000 р. № 13/26/2058 АОРДА, Ф.201. (Районна державна адміністрація)
63. Довідка Центру по організації, координації і фінансуванню оздоровлення потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС від 15листопада 2001 р. № 11730 - АОРДА, Ф.201. (Районна державна адміністрація)
64. Довідки районних рад про якісний склад депутатів рад з 1986 по 1998 рік та систему управління. - АОРДА, Ф.201. (Районна державна адміністрація)
65. Доповідна записка соц-економічного відділу, листи Коростенського і Олевського райкомів партії про забруднення районів після аварії на ЧАЕС (1990). - Житомирський обласний державний архів (ЖОДА), ФП-76 (Житомирський обком Компартії України), Оп.38,спр.349
66. Драгоманов М.П. Вибране. К.: Либідь,1991.- 390 с.
67. Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. У 2-х т.- К, 1970.
68. Житомирська область. Адміністративно-територіальний поділ. - К.: Вид.КДУ, 1972.-240с.
69. Економічне і соціальне становище Житомирської області за 2003 рік. Економічна доповідь//Державний комітет статистики України. Житомирське обласне управління статистики. Житомир, 2004.- 90 с.
70. Записки обкому, інформації обласних організацій про виконання постанови "Про невідкладні заходи по забезпеченню життєдіяльності в населених пунктах, що прилягають до 30-км зони ЧАЕС" (1986-1988).- ЖОДА, ФП-76 (Житомирський обком Компартії України), Оп.38,спр.125
71. Збірник статистичних показників діяльності закладів охорони здоров’я Житомирської області по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. - Житомир, 1996.
72. Іващенко О.М., Поліщук Ю.М. Житомирщина шляхами історії. - Житомир.: „Полісся”, 1997.- 126с.
73. Ігнатенко Є.І. Чернобыль: события и уроки. Вопросы и ответы.-Политиздат.-М.,1989. 359 с.
74. Кампо В. Конституція і політична роль органів місцевого самоврядування // Нова політика.- 1996.- №5.
75. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. К.,1997.- 34 с.
76. Коваленко А.А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі //Право України.- 1996.- №2.
77. Ковальчук В.Г. Підвищення ефективності регіонального управління та місцевого самоврядування шляхом децентралізації державного управління. Актуальні проблеми державного управління. Наук. Зб. 1998, № 2, с.55-60.
78. Комар В.В. Чорнобильська катастрофа: історичні аспекти, соціальні наслідки.- Житомир.1999.- 32 с.
79. Конституційні акти України 1917-1920 рр.- К.: Філософ. і соціолог.думка, 1992. 230 с.
80. Копиленко М., Копиленко О. Місцеве самоврядування в УНР: теоретична модель і практика державного будівництва.//Місцеве самоврядування в Україні. Історія. Проблеми. Пропозиції. - К.,1994.- 98с.
81. Корнієнко М. Європейська хартія і проблеми конституційного регулювання місцевого самоврядування в Україні.-К.,1996.- Вип.1-2.
82. Корнієнко М. Місцеве самоврядування та урядова вертикаль //Місцеве самоврядування.- 1997.- №3.
83. Костомаров М. Книги Битія Українського народу //Політологічні читання.- 1992.- №2.
84. Костомаров Н.И. Две русские народности.-К.-Х.: «Майдан», 1991.- 182 с.
85. Кравченко В.В., Пухтинський М.І. Проблеми та перспективи місцевого самоврядування. АМУ, К., 1998.-207 с.
86. Кравченко В.В, Пітцик М.В.. Конституційні засади місцевого самоврядування. Арарат-Центр. К., 2001,-с. 4-25.
87. Кравченко В.І. Яким бути управлінню територіями в Ук­раїні // Право України. - 1993. - № 2. - С. 9 - 10.
88. Кравченко В., Пітцик М., Пухтинський М.. Місцеве самоврядування в Швеції. Можливості застосування шведського досвіду. Народ і влада. 1998, № 4,-с.28-37.
89. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. Основи теорії та практики. - К.,1997. 145 с.
90. Кримський С.Б. Універсалії Українського менталітету //Кур’єр ЮНЕСКО.- 1992.-№ 9-10.
91. Круглашов А. Місцева влада: регіональна чи периферійна? Віче. 1998, № 5 (74), с.4-11.
92. Куйбіда В.С. Сучасні проблеми і регіональні особливості місцевого самоврядування в Україні/ В.С. Куйбіда; Відп. ред. І.В. Розпутенко ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. -Л.: Літопис, 2001. -176 с.
93. Куйбіда В.С. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні: Монографія/ В.С. Куйбіда; Відп. ред. В.І. Чушенко. -Л.: Літопис, 2001. -376 с.
94. Кучма Л. Утвердження правових засад місцевого самоврядування. //Місцеве самоврядування.-К.,1997.-Вип.1-2.
95. Лебединська О.Ю., Козюра І.В. Місцеве самоврядування в Україні (Становлення та еволюція): Навч. посіб. Ужгород: Патент, 2003. 224 с.
96. Левицький О. Очерк внутренней истории Малороссии во второй половине ХІІІ века.-К.,1875. 62 с.
97. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1988). - Поточний архів Житомирської обласної державної адміністрації ПАЖОДА, Спр.1501
98. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Том 4. (1989). - ПАЖОДА, Спр.1505
99. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Том 1 (1989). - ПАЖОДА, Спр. 1502
100. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Том 2. (1989). - ПАЖОДА, Спр.1503
101. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Том 3. (1989).- ПАЖОДА, Спр.1504
102. Листування з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Том 5. (1989-1990). ПАЖОДА, Спр. 1506
103. Листування з питань наслідків аварії на ЧАЕС. Том 2. (1990). - ПАЖОДА, Спр.1539
104. Листування з питань наслідків аварії на ЧАЕС. - Том 3. (1990). &ndas