Розвиток Територіальної організації місцевого самоврядування в Україні

Краткое описание

Національна академія державного управління при Президентові України

На правах рукопису

Жовнірчик ЯРОСЛАВ ФЕДОРОВИЧ

УДК 352 (477):322

розвиток Територіальної організації місцевого самоврядування в Україні

25.00.04 місцеве самоврядування

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Степаненко Анатолій Васильович
доктор географічних наук, професор

КИЇВ 2005

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ 1
Теоретико-методологічні основи територіальної організації місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.1. Сутність місцевого самоврядування та його територіальної організації . .

12

1.2. Методологічні засади територіальної основи місцевого самоврядування .

25

1.3. Територіальна громада як суб’єкт місцевого самоврядування . . . . . . . . . . .

39

1.4. Теорії і моделі місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

54

Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

62

Розділ 2
Аналіз та оцінка територіальної організації місцевого самоврядування в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

67

2.1. Становлення системи місцевого самоврядування в Україні та її територіально-функціональна структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

67

2.2. Місцеве самоврядування та адміністративно-територіальний устрій України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

2.3. Територіальні громади у містах, селищах та селах як форми просторової організації місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

88

2.4. Економічна та фінансова основи діяльності органів місцевого самоврядування та їх територіальні особливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

103

2.5. Ефективність розвитку і територіальної організації місцевого самоврядування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

117

Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

123

Розділ 3
Удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

127

3.1. Основні напрями підвищення ефективності територіальної організації місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

127

3.2. Формування самодостатніх територіальних громад і стратегія їх економічного саморозвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

140

3.3. Поліпшення взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування як фактор удосконалення управління територіальною організацією суспільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

158

Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

172

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

176

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

180

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

202

Вступ
Актуальність теми визначається важливістю наукового завдання, вирішенню якого присвячена дисертація, що полягає у виявленні та науковому обґрунтуванні шляхів удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування в соціально-економічній системі суспільства. Значущість цього наукового завдання пояснюється тим, що існуюча система територіальної організації влади є неефективною і може призвести до непередбачуваних соціально-економічних і політичних наслідків. Це зумовлюється ігноруванням необхідності формування дієздатних територіальних громад, дуалізмом виконавчої влади та місцевого самоврядування на обласному і районному рівнях, закладених у Конституції і законодавчих актах України, дублюванням повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, переважанням у законодавстві делегованих повноважень (яких 80) над власними (яких 67) щодо органів місцевого самоврядування, не визначеністю фінансово-економічних основ місцевого самоврядування через недосконалість Бюджет­ного кодексу. Економічна база більшості муніципальних утворень не відповідає їх потребам. Обмежена муніципальна власність, не врегульовані відносини між владними органами, територіальними громадами і підприємствами різних форм власності. Не здійснюється адміністративно-територіальна реформа, не реформується територіальна організація влади, що ускладнило проведення демократичних виборів Президента України у 2004 році. Разом з тим це призводить до занепаду і деградації територій, неповного використання потенціалу місцевого саморозвитку, не сприяє активізації муніципальних утворень та пошуку ними власних джерел та економічних механізмів сталого розвитку території.
Використання потенціалу саморозвитку муніципальних утворень сприя­тиме підвищенню економічної активності населення і органів місцевої влади щодо більш повного залучення в господарський обіг наявних ресурсів і раціоналізації виробничо-соціальної структури територій. Крім того, кожна людина, підприємство, установа діють не лише в галузевій сфері, а й у територіальному просторі місті, селі, селищі, регіоні. Тому важливо створити ефективну територіальну організацію місцевого самоврядування в державі, яка б сприяла узгодженню територіальних, галузевих і народногосподарських інтересів, регіонально-цілісному розвитку.
Як показав аналіз стану наукової розробки проблеми територіальної організації місцевого самоврядування у вітчизняній літературі, українськими вченими створено підґрунтя для її подальшого вивчення. Вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили О.В.Батанов [12,13,14,15], В.М.Вакуленко [28], Б.М.Данилишин [168], М.С.Дністрянський [59,60], М.І.Долішній [63], В.М.Князєв [116,117,205,236], А.А.Коваленко [118], В.В.Кравченко [133,134], В.С.Куйбіда [142,143,144], О.Ю.Лебединська[122], Н.Р.Нижник [174], М.Ф.Орзіх [175], М.О.Пухтинський [164, 198,201,202], С.Є.Саханенко [221], Т.С.Смирнова [226,227], А.В.Степаненко [120,178,231], Ю.П.Шаров [259,260,261] та ін.
Водночас вивчення наявних вітчизняних джерел показує, що більшість складових цієї сфери аналізу залишаються недостатньо дослідженими. Крім того, існує потреба в узагальненні і врахуванні нових факторів стосовно територіальної організації місцевого самоврядування, передусім за рахунок постіндустріальних елементів розвитку, інформатизації і комп’ютеризації суспільства, глобалізації світосистемних зв’язків, революційних змін в україн­ському суспільстві.
Актуальність вибраної теми зумовлюється, з одного боку, ключовим значенням ефективної територіальної організації місцевого самоврядування у забезпеченні матеріальних і культурних потреб населення, створенні передумов для сталого економічного і соціального розвитку держави, а з другого усе ще недостатньою розробленістю відповідної проблематики у вітчизняній науці. На усунення зазначеного недоліку і спрямовується дисертаційне дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в межах комп­лексного наукового проекту Державне управління та місцеве само­врядування” (номер державної реєстрації РК 0199U002827), тема дослідження Основні напрями вдосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення адміністративної реформи в Україні”), з якої автор був співвиконавцем.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення та наукове обґрунтування шляхів удосконалення розвитку і функціонування територіальної організації місцевого самоврядування та розробка механізмів підвищення ефективності державного регулювання цих процесів на державному і регіональному рівнях. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
розкрити теоретико-методологічні засади територіальної організації місцевого самоврядування;
дослідити сучасний стан розвитку і функціонування територіальної організації місцевого самоврядування в соціально-економічній системі суспільства та шляхи поліпшення взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування;
вивчити зарубіжний досвід державного регулювання територіальної організації місцевого самоврядування в контексті його творчого застосування в умовах України;
розробити шляхи підвищення ефективності державного регулювання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування;
висвітлити основи територіальної організації місцевого само­вряду­вання в умовах демократії і ринкової економіки;
обґрунтувати конкретні заходи та механізми підвищення ефективності державного регулювання територіальної організації місцевого самоврядування;
визначити можливості формування самодостатніх територіальних гро­мад і стратегії їх економічного саморозвитку.
Об’єкт дослідження територіальна організація місцевого само­вряду­вання як складова суспільно-територіальної організації держави, що функціонує в умовах демократії і ринкових відносин.
Предмет дослідження теоретико-методологічні і прикладні аспекти державного регулювання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування в соціально-економічній системі суспільства.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в політиці держав­ного регулювання територіальної організації місцевого розвитку міститься значний потенціал щодо її вдосконалення на основі застосування комплексу науково обґрунтованих напрямів, механізмів, методів та інструментів державно-управлінської діяльності. У разі впровадження науково-практичних результатів дисертації стане можливим здійснення відповідних трансформацій, що суттєво сприятиме підвищенню ефективності територіальної організації місцевого самоврядування.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисерта­цій­ного дослідження є фундаментальні положення теорії територіальної організації влади, державного управління та місцевого самоврядування, основоположні законодавчі й нормативні акти України, зокрема Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань територіальної організації влади, місцевого само­врядування, формування державної регіональної політики в умовах трансформації економіки, місцевого і регіонального розвитку.
Для досягнення поставленої мети було використано сучасні методи дослідження, зокрема: на основі системно-аналітичного методу здійснене теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених територіальній організації влади, місцевому і регіональному самоврядуванню, територіальним громадам. Для вирішення окремих завдань використовувались також такі методи: статистичного аналізу для дослідження динаміки, структури і ефективності розвитку територіальної організації місцевого самоврядування; проблемно-орієнтовний для наукового обґрунтування стратегічних напрямів вирішення проблем територіальної організації влади і територіальних громад; SWOT-аналіз для визначення слабких та сильних сторін, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на розвиток територіальної організації місцевого самоврядування і територіальних громад, розробки їх стратегії; компаративний для порівняння розвитку місцевого самоврядування і тери­торіальних громад у різних регіонах та країнах. Застосовувались також методи комплексного, системного аналізу економічних та управлінських явищ і процесів. Сукупність згаданих методів і прийомів становить методику дисертаційного дослідження.
Інформаційною базою дослідження стали аналітичні та статистичні матеріали центральних органів державної влади, органів місцевої влади і місцевого самоврядування, Національної академії державного управління при Президентові України, інші інструктивні та нормативні документи, особисті обстеження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації
вперше:
сформульовано визначення територіальної організації місцевого самоврядування, що включає в себе: просторову характеристику організації державної влади з позицій її територіального поділу; сукупність систем і форм організації влади, їх взаємозв’язки і взаємодію; поєднання організаційно-управлінських форм досягнення оптимальної структури управління на певній території;
розкриті нові ідеї розвитку територіальних громад (самодостатність, саморозвиток, розподіл сфер компетенції і повноважень) виходячи з нової парадигми місцевого економічного розвитку і управлінської революції кінця ХХ ст.;
виявлені принципи вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування на основі формування оптимальної системи адміністративно-територіального устрою, конституційності і законності, гарантування прав і свобод людини і громадянина, територіальності, доступності органів місцевого самоврядування та ін.;
встановлено, що системоутворюючою основою і механізмом саморозвитку муніципальних утворень може бути формування на їх базі виробничо-соціальних комплексів, завданням яких є сприяння динамічному зростанню виробництва і підвищенню рівня життя населення;
дістали подальшого розвитку:
шляхи становлення самодостатніх територіальних громад і перехід їх на економічний саморозвиток;
питання перерозподілу повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
обґрунтування ролі і значення місцевого самоврядування в реалізації державної регіональної політики, що передбачає необхідність перенесення пріори­тетів розвитку з відомчо-галузевих підходів на цілісно-регіональні, оптимізацію відносин між центром і територіями;
аспекти переходу місцевого самоврядування на інноваційні технології управ­ління, завдяки яким ресурси територіальної громади (людські, мате­ріальні, фінансові, інформаційні, організаційні) дістають додаткові можливості одержувати прибутки;
удосконалено:
наукову характеристику територіальної організації влади, яка охоплює всі аспекти просторового поділу влади, форми її організації, регіональні відмінності у системах організації, розселення людей, взаємо­відносини суспільства і природи, а також проблеми регіональної соціально-економічної політики;
наукові положення категорії територіальна громада”, зокрема визна­чені критерії її виділення, які базуються на тій чи іншій ознаці місцевої спіль­ноти або їх сукупності як основоположних понятійно-формуючих категорій.
Відмінність одержаних результатів від відомих наукових розробок поля­гає в комплексному, системному охопленні сфери державного регулювання територіальної організації місцевого самоврядування як складової управління соціально-економічним розвитком суспільства та розробці механізмів підви­щення ефективності цих процесів на державному і регіональному рівнях на основі стратегічного планування, програмно-цільових методів, ефективного менеджменту і маркетингу. Такий аспект розвитку територіальної організації місцевого самоврядування ще не досліджувався у вітчизняній науці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть виступати науковим підґрунтям удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування як всієї України, так і окремих її регіонів. Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України, міністерствами та відомствами, органами місцевого управління і самоврядування для підвищення ефективності регулювання процесів розвитку територіальної організації місцевого самоврядування.
Отримані наукові результати щодо вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування використовувались при розробці нормативно-правових документів у Кабінеті Міністрів України, Фонді сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України в процесі підготовки проекту Закону України Про територіальну громаду” та розробки концептуальних документів з питань розвитку місцевого самоврядування (довідка № 474-1/01/5-04 від 17.12.2004 р.). Пропозиції і рекомендації стосовно підвищення ефективності місцевого самоврядування, місцевого і регіонального розвитку були враховані при підготовці Прогнозу розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на період до 2010 р.”, який переданий Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції (довідка РВПС НАН України № 25/54-2-4 від 24.01.2005 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися в процесі підготовки магістрів державного управління, підвищення кваліфікації державних службовців у Національній академії державного управління при Президентові України (довідка НАДУ № 411 від 11.02.2005 р.), а також у навчаль­ному процесі Хмельницького університету управління та права в процесі підготовки спеціалістів з управління (довідка № 204 від 18.02.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого соціально-економічного завдання обґрунтування шляхів удосконалення територіальної організації місцевого самоврядування у соціальній системі суспільства. Наукові результати є внеском автора в розвиток науки про місцеве самоврядування, зокрема стосовно його територіальної організації.
Сукупність отриманих наукових результатів поглиблює теоретико-методологічні засади територіальної організації місцевого самоврядування. У дисертаційній роботі сформульовані та обґрунтовані методологічні й методичні засади дослідження територіальної організації місцевого самоврядування; на основі новітніх методів дослідження здійснено оцінку територіальної організації місцевого самоврядування, обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності державного регулювання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам М.Павлову і Л.Шремфу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях і міжнародних науково-методичних семінарах, зокрема: Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004 р.), Розвиток місцевого самоврядування в Україні в контексті європейської інтеграції” (м. Київ, 2004 р.); семінарі Світового банку Територіальні громади як основа відповідального та ефективного місцевого самоврядування в Україні” (смт Капітанівка Київської області, 2004 р.). Результати наукових досліджень доповідались на міжрегіональних слуханнях Формування стратегії регіонального розвитку: практика роботи, проблеми організації, муніципальна специфіка” (м. Яремча Івано-Франківської області, 2001 р.) і на семінарі Управлінсько-економічні механізми розвитку сучасного міста” (м. Комсомольськ Полтавської області, 2001 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладено автором у дев’яти наукових працях, з яких 6 входять до затверджених ВАК України переліків наукових фахових видань, і трьох публікацій у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій близько 4 друк. аркушів.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 215 сторінок, у тому числі 8 додатків на 14 сторінках, таблиці й рисунки, список використаних джерел на 22 сторінках (284 найменувань).

Список литературы

Висновки

Одержані наукові результати в сукупності дали змогу вирішити наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки місцевого самоврядування, а саме: виявлено і обґрунтовано шляхи вдосконалення розвитку і функціонування територіальної організації місцевого самоврядування і запропо­новано механізми підвищення ефективності державного регулювання цих процесів на державному, регіональному й місцевому рівнях. На основі здій­сненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки.
1. Проведений системний аналіз наукових праць за темою дослідження вказує на те, що питання територіальної організація місцевого само­вря­дування, так само як і територіальної організації влади, ще не були до цього часу предметом спе­ціаль­ного дослідження. Окремі праці стосуються лише певних конкретних скла­дових цієї проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність роз­робки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.
2. Обгрунтовано, що територіальна організація влади є одним із важливих наукових понять у державному управлінні, яке охоплює всі аспекти терито­ріального поділу влади, форми її організації, регіональні відмінності у системах організації влади, розселення людей, взаємовідносини суспільства й природи, а також проблеми регіональної та місцевої соціально-економічної політики. Тери­торіальна структура влади характеризує її просторову організацію і про­сто­рове поєд­нання (взаємна локалізація, співвідношення і взаємодія) те­ри­торіаль­них центрів влади. Разом з тим територіальну структуру влади можна визначити як сукупність у певний спосіб взаєморозміщених і об’єд­наних її територіальних елементів, що перебувають у складній взаємодії в процесі (і в ре­зультаті) розвитку і функціонування владної системи.
3. Визначено, що категорія територіальна організація місцевого само­вря­дування” включає в себе такі найважливіші аспекти з проблем самоврядного управління: просторову характеристику організації державного управління з погляду територіального поділу влади; сукупність систем і форм організації влади і їх взаємозв’язки; поєднання організаційно-управлінських форм досяг­нення оптимальної структури управління на певній території.
4. Здійснений аналіз свідчить, що в Україні сформувалася така система територіальної організації влади, яка неспроможна в умовах ринкової еконо­міки результативно та ефективно впливати на процеси соціально-економічного і культурного розвитку територій, забезпечити якісний рівень надання громад­ських послуг населенню, що відповідав би європейським стандартам. Ця система виявилася нездатною до самовдосконалення і саморегуляції в умовах постійної трансформації економічної та політичної систем.
5. Доведено, що територіальна організація місцевого самоврядування зумов­люється дією сукупності різноманітних політико-економічних ситуацій; у сфері терито­ріальної організації місцевого самоврядування також відбуваються перетво­рення: від еволюційних (наприклад країни Південної Європи) до досить прин­ци­пових (країни Північної Європи); система територіальної організації місцевого само­врядування тісно пов’язана із системою адміністративно-терито­ріального устрою країни; гарантування територіальності місцевого самовря­ду­вання перед­бачає його здійснення на територіях, відмежованих одна від одної. При цьому на одній території не може бути кількох територіальних громад, які б виступали самостійними суб’єктами права на місцеве самоврядування. Насе­лені пункти, які перебувають під юрисдикцією органів місцевого самовряду­вання інших адміністративно-територіальних одиниць, мають втратити статус самостійних.
6. Розкриті принципи вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування (конституційності і законності, гарантування прав і свобод людини і громадянина, територіальності, доступності органів місцевого само­врядування та ін.) на основі формування оптимальної системи адміні­стра­тивно-територіального устрою. Запропоновані принципи і пов’язані з цим критерії територіальної організації місцевого самоврядування можуть засто­со­вуватися при вирішенні практичних завдань з удосконалення муніципального управління.
7. Установлено, що ефективне стратегічне муніципальне управління має привести до самодостатності території муніципалітету, тобто такого способу господарювання, за якого на території постійно відновлюються ресурси для розширеного відтворення економічного і соціального потенціалу громади, що проявляється в самоокупності і самофінансуванні. Самодостатні території не потребують фінансової допомоги з боку держави у вигляді субсидій, субвенцій і дотацій. Системоутворюючою основою і механізмом саморозвитку муніци­пальних утворень буде формування на базі територіальних громад виробничо-соціальних комплексів, завданням яких є сприяння динамічному зростанню вироб­ництва і підвищення рівня життя населення. Вони слугуватимуть основою для визначення структури муніципальних і регіональних органів влади, розподілу повноважень між ними, виділення типів існуючих муні­ципаль­них утворень, удосконалення адміністративно-територіального поділу держави.
8. Виявлено, що реформа системи територіального управління в Україні вимагає серйозного перерозподілу повноважень між центральними та місце­вими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування на користь останніх з метою наближення надання державних та громадських послуг безпосередньо до їх споживачів, а також розвантаження центральних органів виконавчої влади від невластивих їм функцій оперативного госпо­дарського та соціального управління. Розроблені принципи взаємо­від­носин між органами державної влади і місцевого самоврядування. При цьому необхідно розрізняти принципи організації і діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і принципи, на основі яких мають будуватися їх відносини.
9. З’ясовано, що однією з актуальних проблем державного будівництва в Україні є формування ефективної державної регіональної політики, яка передбачає необхідність перенесення пріоритетів розвитку з відомчо-галузевих підходів на цілісно-територіальні, оптимізацію відносин між центром і територіями. Це забезпечить комплексний розвиток окремих територій, ство­рить сприятливі умови для економічного зростання територіальних громад та регіонів і їх успішної інтеграції у світову економіку. Об’єктивна необхідність такої політики пояснюється імперативом збалансованого і оптимізованого використання наявних у країні ресурсів.
10. Дослідження показали, що адміністративно-територіальна реформа має про­водитись поетапно. На першому етапі першочергову увагу слід приділити ни­зовій адміністративно-територіальній одиниці територіальній гро­маді. Необхід­но створити економічно і фінансово самодостатні терито­ріальні громади, здатні ефективно здійснювати місцеве самоврядування, нада­вати послуги населенню на рівні, не нижчому ніж визначені державою міні­мальні стандарти. Формування но­вої низової адміністративно-територіальної оди­ниці сприятиме створенню само­достатньої територіальної громади. Це супро­воджуватиметься укрупненням сіль­ських і селищних територіальних громад. При цьому доцільно, як показує аналіз, рекомендувати використовувати як кількісні критерії (чисельність мешканців), так і якісні (доступність та ефективність надання громадських послуг).
Ці питання передбачають належне правове регулювання, а саме прийняття законів України про територіальні громади і територіальний устрій, необхідність розробки відповідного організаційного та кадрового забезпечення здійснення адміністративної і територіальної реформ, особливо на базовому рівні місцевого самоврядування; удосконалення класифікації населених пунктів, критеріїв для утворення адміністративних районів, районів у містах, а також віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст.
Подальші дослідження в предметній галузі мають здійснюватися за напрямами розвитку й застосування одержаних результатів і висновків до вдосконалення існуючої моделі територіальної організації влади в Україні та формування реальної системи місцевого самоврядування на регіональному рівні.

Список використаних джерел

1. Адамов Б.І. Організаційно-економічні основи управління розвитком міст. К.: Грот, 1998. 215 с.
2. Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східноукраїнському регіоні. Донецьк, 2001. 173 с.
3. Алексеев О.Б. Стратегическое управление в государственном и муниципальном секторах / Сост. и ред. А.Е. Балобанов, О.И. Генисаретский. М.: Моск. обществ. науч. фонд, 2000. С. 12-59.
4. Алексеев С.С. Теория права. М., 1995. 310 с.
5. Алешкин В.С., Баранцев П.П. Доходы бюджета города: формирование и пути повышения. Луганск, 1998. 189 с.
6. Амітан В.Н., Денисов Ю.Д. Формування концепції розвитку міст (теоретичний аспект) // Регіон. економіка. 2002. - № 4. С. 90-98.
7. Анисимов О.С. Стратегическое мышление и развитие профессионализма управленческой деятельности // Стратегическое планирование в муниципальном управлении: Введение в предмет / Сост. и ред. А.Е. Балобанов, О.И. Генисаретский. М.: Моск. обществ. науч. фонд, 2000. С. 159-173.
8. Бабич Д.В. Державне регулювання економіки в умовах ринку. Х., 1997. 407 с.
9. Баймуратов М.О. Локальна система захисту прав людини в Україні: сутність та становлення // Юрид. освіта і правова держава: Зб. наук. пр. О., 1997. С. 21-32.
10. Баймуратов М.О. Функції і повноваження територіальних громад // Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад., - О., 2002. Т. І. С. 35-43.
11. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : Монографія - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
12. Батанов О. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні. К., 2003. 512 с.
13. Батанов О.В. Територіальна громада основа місцевого самоврядування в Україні. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАНУ, 2001. 260 с.
14. Батанов О.В. Територіальна громада основа місцевого самоврядування в Україні, - К., 2001. - С. 127.
15. Батанов О.В., Волошин Ю.О., Маліков С.В. Статут територіальної громади: проблеми теорії і практики. К., 2004. 192 с.
16. Баштанник В. Адмiнiстративна реформа в умовах регiональної структуризацiї влади // Вiсн. УАДУ. - 1999. - № 4. - C. 126-133.
17. Бігун Г.С. Конституційні засади місцевого самоврядування у становленні демократичного суспільства в Україні // Вісн. Донец. держ. ун-ту економіки і торгівлі. Донецьк. 1999. № 3. Сер. економ. науки”. С. 43.
18. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: Монографія. К.: Вид.-во УАДУ, 2001. 408 с.
19. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право).: Навч. посіб. К.: Атіка, 2000. 304 с.
20. Білик П.П. Проблеми дефініції територіальної громади як ознаки правової сутності „регіону” // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. 2001. - № 1. С. 144-149.
21. Бодрова І.І. Концептуальні підходи до визначення поняття територіальна громада // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. Х., 2004. Вип. 7. 210 с.
22. Болдирєв С.В. Система місцевого самоврядування в Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр., Х., 2002. Вип. 4.
23. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. 2003. № 4. С. 15-17.
24. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики: Пер. з англ. К.: Основи, 2000. 243 с.
25. Бутко І.П. Територіальна організація державної виконавчої влади і місцевого самоврядування // Юрид. вісн. 1996. № 1.
26. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. К.: Атіка, - 2002. 80 с.
27. Бюджетні слухання: Метод. рек. щодо орг. та проведення бюдж. слухань в органах місцевого самоврядування України / Кол. авт.: В.І.Кравченко (кер.) та ін. К.: НДФІ, 2000. 120 с.
28. Вакуленко В.М. Концептуальні напрями стратегічного планування економічного розвитку міста // Упр. сучас. містом. 2001. № 1-3. С. 83-86.
29. Василик О.Д. Теорія фінансів. К.: НІОС, 2000. 416 с.
30. Васильев А. Муниципальное управление. Н./Новгород, 2000. 160 с.
31. Вендина О.И., Аксенов К.Э. Москва и Санкт-Петербург: реорганизация городского пространства как индикатор изменения модели развития // Проблемы прогнозирования. 1999. - № 5. С.75.
32. Виконавча влада в Україні: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник (заг.ред.); Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 127 с.
33. Виноградов В.Н., Эрлих О.В. Вовлечение общественности в стратегическое планирование как фактор становления гражданского общества (на примере создания стратегических планов в городах постсоветской России). Науч.-метод. пособие. СПб.: Леонтьев. центр, 2001. 120 с.
34. Всесвітня Декларація місцевого самоврядування // Місцеве самоврядування, 1997. - С. 95-97.
35. Вудмензі Д. Бачення бажаного майбутнього міста громадою: залучення громадян до участі у стратегічному плануванні // Аспекти самоврядування. 2000. N 2. C. 21-37.
36. Выдрин И.В. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления // Изв. вузов. М., 1992, - № 4. Сер. Правоведение”.
37. Генеральна схема планування території України (Концептуальні вирішення). К.: Діпромісто, 2001.
38. Гецько В. Полiтика бюджетного регулювання та соцiально-економiчний розвиток регiонiв // Екон. часопис. 1999. № 11-12. C. 32-34.
39. Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ // Фонд Фридриха Эберта, 1995.
40. Гладунов О.М., Дейнека О.В., Микитин Т.М. Корпоративний менеджмент. Рівне, 2002. 244 с.
41. Глазунова Н.И. Государственное управление как система. М., 2001. 374 с.
42. Глазырин М., Королев В. Механизмы использования потенциала саморазвития муниципальных образований // Экономист. 2000. № 7. С. 55-60.
43. Горбулін В. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України // Стратег. панорама. 1999. № 3. C. 12-19.
44. Горбунов Н.М. Государственное регулирование экономики. Хабаровськ: Изд-во ДВАГС, 2001. 152 с.
45. Государственное и муниципальное управление: Учеб. пособие. М., 2001. 304 с.
46. Гошко А. Стратегія і тактика планування діяльності органів місцевого самоврядування : Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 179 с.
47. Грибанова Г.И. Местное самоуправление в Западной Европе. СПб., 1998. 206 с.
48. Григорьев В.А. Местное самоуправление. О., 2001. 196 с.
49. Григорьев В.А. Становление местного самоуправления в Украине. О., 2000. 109 с.
50. Гринчук Н. Еволюція планування: запровадження стратегічного планування в практику діяльності місцевих органів влади // Упр. сучас. містом. 2002. № 10-12. С. 49-53.
51. Грицяк І., Кампо В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні: проблеми і перспективи // Розбудова держави. 1993. № 6.
52. Громада планує майбутнє // Аспекти самоврядування. 2000. - № 2. С. 1-23.
53. Декларація щодо регіоналізму в Європі // Упр. сучас. містом. 2001. № 3. С. 164-167.
54. Державне будівництво та місцеве самоврядування. К., 2000. 303 с.
55. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 112 с.
56. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, В.М.Олуйко (заг.ред.); Акад. правов. наук України, Київ. регіон. центр та ін. Л.: Вид-во Нац. ун-ту „Львів. політехніка”, 2002. 352 с.
57. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Під. ред. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. 210 с.
58. Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М., Палеха Ю.М., Методичні основи грошової оцінки земель в Україні. К.: Профі, 2002. 48 с.
59. Дністрянський М. Чи потрібно реформувати адміністративно-територіальний устрій України? (політико-географічний погляд) // Політ. думка. 2001. - № 1-2.
60. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Л.: ЛНУ, 2000, 310 с.
61. Доценко А.І. Адміністративно-територіальний устрій і розселення в Україні. К.: РВПС України НАН України, 2003. 76 с.
62. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Свірський Ю. І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад: Метод. посіб. / Центр муніцип. і регіон. розвитку; Між нар. фонд „Відродження”. Л.: „СПОЛОМ”, 2001. 118 с.
63. Дробуш І.В., Долішній М.І. Функції органів місцевого самоврядування в Україні. К.: НАНУ, 2003. 244 с.
64. Европейская хартия городов // Город. упр. 2001. № 1. С. 39-48.
65. Европейская хартия городов // Город. упр. 2001. № 2. С. 31-40.
66. Егоренко Т.В. Управление развитием территории. Донецк, 2002. 192 с.
67. Егоров А.Н. Город как социально-экономический объект. Донецк, 2001. Донецк: ИЭП, 2001. - 134 с.
68. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985р. // Зб. договорів Ради Європи: Офіц. вид. К.: Парламент. вид-во, 2000. С. 190-205.
69. Ємельянов Н.А. Местное самоуправление: международный опыт. Тула, 1996. 197 с.
70. Жихаревич Б.С. Лебедева Н.А. Стратегическое планирование на муниципальном уровне (принципы использования в современных российских условиях) // СПб.: Гуманитар. науки. 1997. 2'97 (8). С. 40-47.
71. Жовнірчик Я., Павлов М., Шремф Л. Майстерня муніципального управління нова організація форми підвищення кваліфікації // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. К., 2001. Вип. 114. С. 233-240.
72. Жовнірчик Я., Шремф Л. Майстерня муніципального управління нова організаційна форма освіти // Командор. 2001. № 1. С. 37-39.
73. Жовнірчик Я.Ф. До самоврядування через духовне відродження // Людина і влада. 2001. № 1-2. С. 50-51.
74. Жовнірчик Я.Ф. Місцеве самоврядування та адміністративно-територіальний устрій України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. Вип. 4 (18). С. 254-273.
75. Жовнірчик Я.Ф. Міська політика і вдосконалення механізму розвитку міст // Упр. сучас. містом. 2004. № 1/1-3(13). С. 210-219.
76. Жовнірчик Я.Ф. Проблеми формування дієздатних і самодостатніх територіальних громад // Упр. сучас. містом. 2004. - № 2(16). С. 97-102.
77. Жовнірчик Я.Ф. Спільна діяльність різних рівнів та гілок влади щодо розвитку територій (аспекти регіонального досвіду Івано-Франківської області) // Муніципальний ресурс: 10 років поступу. К.: Укр. Логос, 2001. С. 259-262.
78. Жовнірчик Я.Ф. Територіальна громада як суб’єкт місцевого самоврядування // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-правові проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю НАДУ. - К., 2004. Т. 2. С. 85-86.
79. Жовнірчик Я.Ф. Територіальні громади у системі місцевого самоврядування // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. 2004. - № 4(12). С. 353-355.
80. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. К., 2003. 672 с.
81. Заблодський Б. Економічна самодостатність регіону // Регіон. економіка. 2001. № 1. С. 40-50.
82. Закон України Бюджетний Кодекс України // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38. - Ст. 189.
83. Закон України про адміністративно-територіальний устрій України (проект) // http//www.rada.gov.ua/laws/pravo/new.
84. Закон України про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад. // Відом. Верховної Ради України. 1994. № 8. Ст. 15.
85. Закон України про власність // Відом. Верховної Ради. 1992. № 38. С. 13-23.
86. Закон України про Генеральну схему планування території України // - http:// www.rada.gov.ua.
87. Закон України про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Офіц. Вісн. України. 2000. № 16. Ст. 195.
88. Закон України про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст // -http:// www.rada.gov.ua.
89. Закон України про концесії // Відом. Верховної Ради. 1999. № 41. С. 372.
90. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Уряд. кур’єр. 1997. 14 черв. (№ 107). С. 11-20.
91. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. -1999. - № 20-21. - Ст. 190.
92. Закон України про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування. // Відом. Верховної Ради України. 1992. - № 28.
93. Закон України про основи містобудування // Відом. Верховної Ради. 1992. - № 52. Ст. 183.
94. Закон України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності // Відом. Верховної Ради України. - 1998. - № 34. - Ст. 228.
95. Закон України про підприємництво // Нові Закони України. К., 1996. Вип.1. С. 26-63.
96. Закон України про планування і забудову територій // Відом. Верховної Ради, 2000. № 31. Ст. 250.
97. Закон України про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 34. - Ст. 160.
98. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування. // Офіц. вісн. України. 2001. № 6. С. 647.
99. Закон України про столицю України місто-герой Київ // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 11. - Ст. 79.
100. Закон України про територіальний устрій України (проект). К., 2005. 18 с.
101. Закон України про формування місцевих органів влади і самоврядування. // Відом. Верховної Ради України. 1994. - № 22.
102. Закон Української РСР про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування. // Відом. Верховної Ради Української РСР. 1991. - № 2.
103. Замотаев А.А. Местное самоуправление: основные понятия и термины. М., 1999. 230 с.
104. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України : Матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 30 трав. 2000 р, Вип. 2. Ч. I : Державна регіональна політика та місцеве самоврядування./ За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. -К.: Вид-во УАДУ, 2000.-380 с.
105. Земельний кодекс України // Відом. Верховної Ради. 2002, № 3-4, С. 27 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2905-III (2905-14) від 20. груд.2001 // Відом. Верховної Ради. 2002. № 12-13. С. 92)
106. Иванов В.В., Коробова А.Н. Муниципальный менеджмент: Справоч. пособие. -М.: ИНФРА, 2002. 718 с.
107. Игнатов В., Ребкало В. И все-таки централизация или децентрализация // Місцеве самоврядування. 1998. - № 1-2. С. 24-30.
108. Индикаторы социально-эконономического развития муниципальных образований. М., 2001. 67 с.
109. Казанник А.И. Координация в системе функций местных Советов. Томск, 1980. 115 с.
110. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. К: Ін. Юре, 1997. 36 с.
111. Карпенко В. Досвiд регiонального планування у Францiї (приклад з регiону Лаури) // Вiсн. УАДУ. - 2000. - № 1. - C. 289-294.
112. Квітка С.А. Місцеве самоврядування. Д.,2004. 108 с.
113. Кейден, Джеральд. Фінансування місцевого самоврядування та інфраструктури міст України. - К., 1994.
114. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1982. 397 с.
115. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України: історія, теорія, практика. К.: НІОС, 2000. 384 с.
116. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. К., 1995. Вип. 38. 36 с.
117. Князєв В.М., Павленчик П.Т., Пухтинський М.О. Розвиток місцевого самоврядування в Україні: стан, проблеми, перспективи. К.: Логос, 2002. 212 с.
118. Коваленко А.А. Теорія і практика місцевого самоврядування в Україні. К., 2002. 464 с.
119. Ковальчук Б. Громадяни і законодавець: проблеми взаєморозуміння // Самоврядування та самоорганізації територіальних громад: Матеріали наук.-практ. конф. Львів, 14-15 черв. 1999 р. Л., 1999. С. 185-196.
120. Ковтун В.В., Степаненко А.В. Города Украины: Экономико-геогр. справ. К., 1990. 279 с.
121. Козюра І. Місцеве врядування в Канаді. К., 2001. 155 с.
122. Козюра І.В., Лебединська О.Ю. Місцеве самоврядув