Муркович Людмила Іванівна. Розвиток форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

Краткое описание

Муркович Людмила Іванівна. Розвиток форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.- Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.04, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. - Дніпропетровськ, 2015.- 240 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

МУРКОВИЧ ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
УДК 352.075.1

РОЗВИТОК ФОРМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

25.00.04 – місцеве самоврядування

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління

Науковий керівник:
Гончарук Наталія Трохимівна,
доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч
науки і техніки України

Дніпропетровськ – 2015
ЗМІСТ

ВСТУП …..……………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ФОРМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ …………..................................................................... 11
1.1. Історичний аналіз забезпечення безпосередньої участі територіальної громади в реалізації права на місцеве самоврядування …………………….. 11
1.2. Статусна характеристика територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування …………………….………....………………………………. 31
1.3. Сутність форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення …………………….………………… 47
Висновки по розділу 1 …………………………………………………………. 60
РОЗДІЛ 2
ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ЧЛЕНІВ МІСЦЕВИХ ГРОМАД У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ ЛОКАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ..………………………. 63
2.1. Міжнародна практика використання форм безпосередньої участі громадян в управлінні місцевими справами …………………………………… 63
2.2. Індивідуальні форми безпосередньої участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування ..…………………………….. 81
2.3. Колективні форми безпосередньої участі членів територіальної громади у прийнятті рішень щодо їх розвитку …..………………………………………. 94
Висновки по розділу 2 …………………….…………………………………..…. 113
РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК ФОРМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНІ 116
3.1. Запровадження європейських стандартів безпосередньої участі громадян у місцевому публічному житті в Україні …………………………………….. 116
3.2. Напрями використання форм спільної участі територіальної громади та органів місцевого самоврядування в управлінні місцевими справами ………. 136
3.3. Підвищення рівня самоідентифікації членів територіальної громади як фактор розвитку форм безпосередньої демократії в Україні ………………. 156
Висновки по розділу 3 ……………………………………………………..…….. 175
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………… 181
ДОДАТКИ ………………………………...……………………………………… 213

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах демократизації суспільства надзвичайно важливим є розвиток форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Впливовість та дієвість місцевих самоврядних традицій засвідчена практикою багатьох країн, де в результаті муніципального реформування стався перехід до діалогу й співпраці між органами влади та населенням адміністративно-територіальних одиниць у різних формах. Досвід країн з розвинутою демократією засвідчує, що процес безпосередньої участі територіальних громад у місцевому самоврядуванні є вкрай необхідним і важливим механізмом впливу населення на діяльність влади в інтересах громадян.
Закріплення й використання форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення в Україні дозволяє забезпечити реалізацію права громадян на здійснення місцевого самоврядування. Проте процес залучення громад до прийняття місцевих управлінських рішень є недосконалим і невиправдано повільним, а низький рівень залучення посадовими особами місцевого самоврядування громадян до підготовки та ухвалення таких рішень перешкоджає запровадженню взаємовигідних механізмів участі територіальної громади у визначених законом формах. Тому особливого значення набувають теоретичні дослідження щодо розвитку форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.
Питанням участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення присвячено праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці таких вітчизняних науковців, як В. Алексєєв, В. Бакуменко, О. Батанов, О. Бобровська, В. Борденюк, П. Ворона, Н. Гончарук, І. Дробот, А. Дуда, В. Загорський, В. Кампо, С. Квач, С. Квітка, Ю. Ковбасюк, Б. Колесніков, В. Кравченко, Т. Кравченко, В. Куйбіда, Ю. Куц, О. Лазор, М. Лациба, О. Лиска, І. Лопушинський, Т. Маматова, Н. Нижник, І. Письменний, М. Пітцик, В. Погорілко, Л. Приходченко, Л. Прокопенко, А. Рачинський, С. Саханенко, С. Серьогін, Н. Скрипченко, О. Тертишна, А. Ткачук, Ю. Шаров та ін.
Наукові розробки щодо проблематики розвитку партисипативної демократії в зарубіжних країнах представлені працями Т. Васильєвої, І. Гаврилової, О. Грищука, О. Губніцина, К. Дейлі, А. Євгеньєвої, Д. Ковриженка, Н. Колодяжної, В. Коструби, К. Крульваля, О. Курочкіна, Г. Маклеода, М. Могунової, О. Обушного, О. Оффердала, Ю. Паперного, С. Пєхоти, Д. Попліна, К. Рибердаля, О. Соломахи, В. Тимківа, В. Толкованова, В. Федоренка, С. Хеггрута, Г. Хіллера, А. Хейди, О. Чебаненка, Д. Елерса та ін.
Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць з питань участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, залишається багато проблем, які вимагають подальшої розробки. Саме необхідність удосконалення форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення обумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексного науково-дослідного проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» за темами науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України як складова комплексних наукових проектів, а саме: «Управління персоналом публічної влади: світоглядний аспект» (номер державної реєстрації 0109U000468), «Досвід реформування територіальної організації публічної влади в країнах ЄС та шляхи його адаптації в Україні» (номер державної реєстрації 0111U003433), «Публічна служба в умовах глобалізації: контент, науково-світоглядні та морально-етичні засади» (номер державної реєстрації 0111U003434), «Теоретико-методологічні засади модернізації професійного навчання державних службовців в Україні» (номер державної реєстрації 0112U001641), «Гуманізація публічної служби в Україні в контексті формування сучасної парадигми державотворення «Держава для людей»: науково-практичні засади» (номер державної реєстрації 0113U001136), у яких дисертант брав участь як молодший науковий співробітник. У межах цих тем автором було розроблено пропозиції щодо поліпшення взаємодії місцевих рад з територіальними громадами, а також узагальнено зарубіжний досвід залучення громадян до участі у вирішенні питань місцевого значення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення в умовах становлення інститутів прямої демократії в Україні.
Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання:
– здійснити історичний аналіз становлення форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;
– надати статусну характеристику територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування;
– розкрити сутність форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення та їх змістовне наповнення;
– узагальнити досвід залучення громадян до участі в управлінні місцевими справами та використання форм безпосередньої демократії на прикладах розвинених країн світу;
– проаналізувати й охарактеризувати індивідуальні та колективні форми безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;
– визначити напрями розвитку форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, у тому числі шляхом запровадження європейських стандартів прямої демократії;
– розробити пропозиції щодо формування і зміцнення відчуття приналежності до територіальної громади у її членів як фактору підвищення рівня участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації громадянами права на здійснення місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є розвиток форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.
Методи дослідження. Для досягнення мети та поставлених завдань у дисертації використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: системний підхід – для теоретичного узагальнення знань про явища та процеси у взаємозв’язку та розвитку; історичний підхід – для виділення основних етапів формування місцевої безпосередньої демократії; компаративний – для порівняння рівня участі громадян різних країн у місцевому управлінському житті; статистичний аналіз – при розгляді сучасного стану довіри членів територіальної громади до місцевих органів влади; структурно-функціональний аналіз – для виокремлення відповідних зв’язків між складовими процесу участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення; синтез дозволив надати авторські визначення з проблематики дослідження; метод систематизації – для узагальнення наукової літератури та європейських стандартів локальної демократичної участі; діалектичний метод – для дослідження взаємозв’язків між суб’єктами місцевого самоврядування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання – науковому обґрунтуванні теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення в Україні, зокрема:
уперше:
– здійснено комплексне дослідження розвитку форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення та визначено з урахуванням зарубіжного досвіду партисипативної демократії напрями організаційно-правового, інституційного, управлінського і методичного забезпечення їх подальшої трансформації в Україні;

удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат, зокрема уточнено зміст таких понять, як: «форма участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення», «взаємодія органів місцевого самоврядування та територіальної громади», «солідаризація інтересів територіальної громади», «консолідація в місцевому самоврядуванні», «корпоративна культура територіальної громади»;
– підходи до визначення організаційного статусу територіальної громади, що дало можливість виділити індивідуальну та колективну складові суб’єктивізації її окремих членів як носіїв прав, так і носіїв повноважень як колективного суб’єкта щодо участі в управлінні місцевими справами з метою реалізації відповідних форм;
– застосування інструментарію формування і усвідомлення населенням приналежності до територіальної громади шляхом солідаризації інтересів і консолідації, в основу чого покладено суспільний інтерес і цінності, які поділяються переважною більшістю членів громади, що може вплинути на зміцнення єдності населення під час вирішення питань місцевого значення;
дістали подальшого розвитку:
– узагальнення та систематизація європейських стандартів участі громадян у місцевому публічному житті, що дозволило виділити обов’язкові та автономні вимоги щодо демократичної співучасті, у межах яких виділено три предметні групи, а саме: закріплення права на використання форм участі, якщо це дозволяється законом; відтворення форм сприяння діалогу між громадянами і місцевими органами влади; визначення форм безпосередньої демократичної участі громадян у прийнятті рішень місцевого значення та регламентація діяльності окремих соціальних груп, що має бути враховано під час імплементації цих актів в Україні;
– аналіз еволюції розвитку форм безпосередньої участі населення у вирішенні питань місцевого значення на території України в межах трьох виділених періодів: вічова демократія, поширення магдебурзького права, міське та земське самоврядування другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що здійснювався в контексті розробленої автором періодизації.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використані: Дніпропетровською обласною радою під час розробки «Програми розвитку місцевого самоврядування в Дніпропетровській області на 2008 – 2011 рр.», яка продовжена до 2016 р. (довідка про впровадження від 08.10.2014 р. № 2761/0/2-14); Апостолівською районною радою в частині запровадження пропозицій щодо активізації самоуправлінської діяльності територіальної громади (довідка про впровадження від 09.11.2014 р. № 462/0/2-14); Солонянською районною радою щодо впровадження диференційованих прийомів залучення мешканців територіальних громад на різних етапах прийняття місцевих управлінських рішень (довідка про впровадження від 10.09.2014 р. № 02-12-434/0/2-14); Управлінням підвищення кваліфікації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України під час навчання посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад згідно з розробленою програмою короткотермінового тематичного семінару з підвищення кваліфікації за темою «Забезпечення участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення» (довідка про впровадження від 18.12.2014 р. № 03/1-7-14-816).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації одержані автором особисто. Ідеї та розробки співавтора Н. Т. Гончарук, разом з яким була підготовлена наукова публікація [48], у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Теорія та практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2010, 2011); «Європеїзація публічного адміністрування в Україні» (Дніпропетровськ, 2009); «Актуальні проблеми європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України» (Дніпропетровськ, 2009, 2010, 2012, 2013); «Правові аспекти публічного управління: теорія та практика» (Дніпропетровськ, 2011, 2014); «Інноваційні підходи менеджменту у практиці публічного управління» (Дніпропетровськ, 2013); «Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління» (Одеса, 2013); «Реформування публічного управління: теорія, практика, міжнародний досвід (Одеса, 2014).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 19 публікаціях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 статті в зарубіжних наукових виданнях, 11 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, з них 180 – основний текст. Робота містить 4 таблиці, 2 рисунки та 6 додатків. Список використаних джерел налічує 297 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо розвитку форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення в умовах становлення інститутів прямої демократії в Україні. Результати дослідження дають змогу зробити узагальнюючі висновки та запропонувати рекомендації, які мають важливе теоретичне і практичне значення.
1. Здійснений історичний аналіз світового та вітчизняного досвіду засвідчив, що ґенеза місцевого самоврядування характеризується тривалістю та поступовістю. Серед основних віх становлення форм безпосередньої участі населення у вирішенні питань місцевого значення в Україні виділено: самоврядування в Київській Русі у вигляді вічової демократії (як форми участі повнолітніх городян старшого міста князівства у вирішенні важливих питань на загальних зборах); запровадження магдебурзького права (як форми участі громадян у виборах органів міського самоврядування та діяльності обраних членів громади у складі таких органів); міське та земське самоврядування другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (як форми реалізації активного та пасивного виборчого права під час формування органів загальностанового місцевого самоврядування та участь в їх діяльності представників громади).
Розглянуті форми безпосередньої участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення стали прообразом становлення сучасних демократичних форм участі населення в прийнятті рішень місцевого значення в Україні.
2. Статус територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування розкрито шляхом дослідження підходів до визначення змісту поняття «територіальна громада». Доведено, що закріплення форм безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення обумовлено організаційним статусом територіальної громади, відповідно до якого вона наділяється повноваженнями у сфері місцевого самоврядування. Закріплення прав територіальної громади на конституційному та законодавчому рівнях обумовлено необхідністю задоволення потреб її функціонування, що виявляється в активній діяльності громадян щодо реалізації форм участі населення у вирішенні питань місцевого значення.
Формування статусу територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування обумовлено тим, що вона охоплює велику кількість суб’єктів, які пов’язані територією, ідентичністю та інституційними відносинами. Урегулювання питання членства окремих осіб у територіальній громаді можливе шляхом запровадження критеріїв включення осіб до її складу, серед яких: постійне проживання на території сільської, селищної, міської громади або місцезнаходження на її території протягом визначеного строку; досягнення певного віку; володіння на цій території нерухомим майном; сплата місцевих податків та зборів; одержання соціальних виплат; наявність постійного місця роботи тощо.
3. Розкриття сутності форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення дозволило надати авторське визначення цього поняття як способу організації діяльності жителів адміністративно-територіальної одиниці щодо реалізації права на місцеве самоврядування з метою задоволення локальних інтересів.
В Україні форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення закріплені на конституційному та законодавчому рівнях через участь у місцевих виборах, місцевих референдумах, загальних зборах громадян за місцем їх проживання, внесення місцевих ініціатив, проведення громадських слухань.
4. Узагальнення досвіду залучення членів місцевих співтовариств до участі в управлінні на локальному рівні в демократично розвинених країнах світу дозволило виділити найбільш поширені форми демократичної участі, пов’язані з народним голосуванням: вибори, дострокове відкликання обраної посадової особи та референдум. Становлення й еволюціонування інших форм участі обумовлено сучасними тенденціями важливості врахування думки громадян щодо місцевого розвитку. Це характеризується активним використанням опитувань населення, обговорень різних способів участі громадян в ухваленні рішень; запровадженням дорадчих механізмів прийняття рішень з питань місцевого значення через діяльність громадських комітетів, комісій, партнерських рад; проведенням публічних зборів населення або певних груп; застосуванням інформаційних і комунікативних технологій; можливостей громадян допомагати в ухваленні місцевих рішень на різних етапах.
5. Проведений комплексний аналіз та характеристика змісту індивідуальних і колективних форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення засвідчили, що вдосконалення їх використання пов’язане з проведенням заходів, спрямованих на поліпшення виборчого процесу та оптимізацію депутатської роботи з членами територіальної громади; прийняттям закону «Про місцевий референдум»; внесенням змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо деталізації проведення загальних зборів (сходів) громадян, громадських слухань, внесення місцевих ініціатив, уточнення понятійно-категоріального апарату та розширення суб’єктного складу, закріплення обов’язковості прийняття статуту територіальної громади з додатками про форми безпосередньої демократії.
6. Визначено напрями організаційно-правового, інституційного, управлінського і методичного забезпечення трансформації форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення з урахуванням зарубіжного досвіду партисипативної демократії, у межах яких запропоновано:
– закріплення рівних можливостей для жителів територіальної громади використовувати такі форми (громадян України, іноземців та осіб без громадянства);
– імплементація європейських стандартів проведення місцевих виборів;
– урахування європейських керівних принципів проведення референдумів і народної ініціативи на місцевому рівні під час розробки Закону України «Про місцевий референдум»;
– запровадження спеціалізованих програм навчання та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад на тему «Забезпечення участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення»;
– підвищення взаємної довіри між обраними представниками та членами територіальної громади шляхом залучення членів територіальної громади до реалізації місцевих проектів та програм розвитку шляхом використання диференційованих прийомів, за допомогою яких можливо використати потенціал кожного мешканця з урахуванням ступеня його активності;
– формування політики за участю органів місцевого самоврядування, спрямованої на залучення громадян до місцевого публічного життя, зміцнення зв’язків між жителями та місцевими радами шляхом удосконалення усталених і введення нових форм безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення на таких етапах прийняття місцевих управлінських рішень органами місцевого самоврядування, як планування, розробка та підготовка проектів, а також здійснення контролю за їх виконанням та наданням оцінки результативності.
7. Розроблено пропозиції щодо формування та зміцнення психологічного відчуття співтовариства у його членів шляхом їх інтеграції в територіальну громаду, що може вплинути на об’єднання населення під час використання форм безпосереднього вирішення питань місцевого значення.
Факторами такої практичної інтеграції повинні стати:
– солідаризація інтересів та консолідація діяльності, в основу яких покладено суспільний інтерес та цінності, які поділяються переважною більшістю жителів громади;
– удосконалення методології співучасті членів територіальної громади під час вирішення місцевих проблем за допомогою діяльності соціотехніків;
– розвиток мережі органів самоорганізації населення та запровадження інституту сільських старост;
– організація заходів з підвищення зацікавленості членів громади щодо спільної участі за допомогою застосування методу аналізу впливу, що сприятиме формуванню корпоративної культури територіальної громади як сукупності цінностей, переконань, норм поведінки її членів, які реалізуються за допомогою певних форм здійснення місцевого самоврядування під час участі в місцевих управлінських процесах.
Урахування цих рекомендацій сприятиме вдосконаленню форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення в умовах становлення інститутів прямої демократії в Україні та наближенню до європейських стандартів демократичного врядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Адізес І. Співпраця VS Взаємодія. – Режим доступу : http://www.innovations. com.ua/ uk/blog/9/578/2011/may/2176. – Назва з екрану.
2.Алєксєєв В. М. Взаємовідносини держави та суспільства в Україні: управлінський аспект : монографія / В. М. Алєксєєв. – Чернівці : Технодрук, 2010. – 524 с.
3.Алєксєєв В. Передумови реформування системи державного управління в Україні / Валерій Алєксєєв // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 2 (2). – С. 35 – 42.
4.Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1990. – 352 с.
5.Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Григорий Васильевич Атаманчук. – 4-е изд., стер. – М. : Омега-Л, 2006. – 584 с.
6.Баймуратов М. А. Международное сотрудничество органов местного самоуправления Украины : дисс. д-ра наук. – Одесса, 1996. – С. 25 – 26.
7.Баймуратов М. А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и развития в Украине : монография / М. А. Баймуратов, В. А. Григорьев. – О. : Юридическая литература, 2003. – 248 с.
8.Баймуратов М. А. Правовий статус територіальної громади в Україні: теоретичні та практичні проблеми / М. Баймуратов // Муніципальний рух: новий етап розвитку : матеріали VII Всеукр. муніцип. слухань «Муніципальний рух в країні - 10 років розвитку» (6-8 верес. 2001 p., Бердянськ). – К. : Логос, 2002. – С. 368 – 371.
9.Бакуменко В. Д. Теоретичні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, Л. М. Усаченко, О. В. Червякова ; за заг. ред. Л. М. Усаченко. – К. : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. – 174 с.
10.Бакуменко О. О. Органи місцевого самоврядування в Російській імперії ІІ половина ХІХ – початок ХХ ст. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/11._NPRT_2007/Istoria/22411.doc.htm. – Назва з екрану.
11.Балобанов А. Е. Местные сообщества в местном самоуправлении как образовательная задача. – Режим доступа : http://vasilievaa.narod.ru/mu/stat_rab/books/mpsf/1-2.html. – Загл. с экрана.
12.Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні / за заг. ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 511 с.
13.Батанов О. Територіальна громада – первинний суб’єкт муніципальної влади в Україні: поняття та ознаки / О. Батанов // Вісник ЦВК. – 2008. – № 2 (12). – С. 51 – 57.
14.Батанов О. В. Функції територіальних громад як суб’єктів місцевого самоврядування: автореф. дис.. канд.. дрид. наук : 12.00.02 / Батанов Олександр Васильович ; Національна академія наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2000. – 20 с.
15.Бачення бажаного майбутнього міста громадою: залучення громадян до участі у стратегічному плануванні // Аспекти самоврядування. – 2000. – № 2 (7). – С. 21 – 39.