МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЕШКО Микола Іванович

УДК 351.823.1:338.433

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
РИНКУ ЗЕРНА УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
РОЗПУТЕНКО Іван Васильович,
доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ–2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МЕХАНІЗМІВ
ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА ………………………………… 16
1.1. Теоретико-методологічні засади механізмів державного регулювання ринку зерна: форми та методи……..…………………………………………………………... 16
1.2. Методологічні підходи до дослідження механізмів державного регулювання ринку зерна……………………………………………………………... 30
1.3. Загальна характеристика законодавчо-нормативної бази ринку зернового господарства…………..……………………………………...………………………..... 39
Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 57
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ … 59
2.1. Сучасний стан, тенденції та пріоритетні напрями розвитку ринку зернового господарства України ………………...……………………………...………………… 59
2.2. Державна регуляторна політика на ринку зерна та забезпечення продовольчої безпеки України………………………………………...……………….. 72
2.3. Державне регулювання ринку зерна в зарубіжних країнах. Порівняльна характеристика механізмів розвитку зернових ринків України і країн Європейського Союзу ………………………………………............................……………………….. 107
Висновки до розділу 2………………………………………..…….................... 124
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА………………………………………................... 128
3.1. Розвиток законодавчої та нормативно-правової бази зернового ринку…. 128
3.2. Державна стратегія експорту зерна в умовах світової продовольчої кризи..... 144
3.3. Оптимізація роботи складського господарства……………….................. 162
Висновки до розділу 3……………………………………………...................... 171
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...….. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...… 178
ДОДАТКИ……………………………………………………………….…….. 210

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна економічна ситуація і певні недоліки в реформуванні економічних відносин в аграрному секторі України зумовлюють необхідність удосконалення підходів до здійснення аграрної політики та системності їх реалізації. Саме непослідовність і безсистемність заходів щодо трансформації економічних механізмів господарювання в сільському господарстві під час переходу від адміністративних до ринкових відносин стали однією з основних причин його кризового стану.
Актуальними залишаються питання оцінки результатів запровадження механізмів державного регулювання українського ринку зерна, прогнозування необхідних обсягів товарних та фінансових інтервенцій, економічного обґрунтування рівня інтервенційних цін, ефективного використання бюджетних коштів на підтримку сільського господарства, нарощування експортного потенціалу зернових культур. Особливого значення ці питання набули у зв’язку із прийняттям Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.
Проблемним питанням розвитку економічних відносин контрагентів ринку зерна, стабілізації й ефективності зернового виробництва, конкурентного ціноутворення, вдосконалення механізмів державного регулювання цього сегмента присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: В.Г.Андрійчук [1], Г. В. Атаманчук [2], О.Г.Белозерцев [3], В.І.Бойко [4], В.І.Власов [5], Т.Г.Гайдук [6], П.І.Гайдуцький [7], М.В.Гладій [8], А.Д. Дібров [9], О.В.Захарчук [10], М.В.Калінчик [11], С.М.Кваша [12], І.Г.Кириленко [13], Ю.С.Коваленко [14], М.І.Кучер [15], М.Г.Лобас [16], В.В.Милосердов [17], І.М.Рішняк [18], П.Т.Саблук [19], Є.Б.Хлєбутін [20], Л.М.Худолій [21], Г.О.Шевченко [22], В.С.Шовкалюк [23], О.М.Шпичак [24].
Важливе значення для дисертаційного дослідження мали наукові праці, в яких висвітлено різні аспекти державної політики, теорії та історії державного управління, його концептуальні засади. Серед серед них варто виділити праці В.Д.Бакуменка [25, 26, 27], В.Г.Бодрова, [28, 29, 30], М.М.Білинської [31], В.Є.Воротіна [32, 33], В.В.Голубь [34], В.А.Гошовської [35], Н.В.Грицяк [36], О.І.Дробота [37], О.В. Загвойської [38] О.С.Ігнатенка [39], Л.В.Ільченко-Сюйви [40, 41, 42], О.І.Кілієвича [43, 44], В.М.Князєва [45], Ю.В.Ковбасюка [46] М.Х.Корецького [47, 48], М.А.Латиніна [49], О.Ю.Лебединської [50], В.І.Лугового [51], Т.О.Лукіної [52], Н.А.Малиш [53, 54, 55], С.В.Майбороди [56], В.В.Мамонової [57], А.В.Мерзляк [58], М.М.Миколайчук [59], О.Г.Мордвінова [60], Н.Р.Нижник [61, 62], А.А. Попка [63], Я. Ф. Радиша [46], В.А.Ребкала [64], І.В.Розпутенка [65, 66, 67, 68], Є.В.Ромата [69], В.В.Тертички [70, 71], В.П.Трощинського [72].
Для пострадянської науки проблеми державного управління є досить новими, проте за останні роки в російській та українській науковій літературі з’явилася низка праць, присвячених широкому спектру питань державного управління та державного регулювання економіки. Серед найбільш відомих українських вчених, які працюють у сфері державного управління можна назвати С.О.Білу [73], В.Є.Воротіна [74], А.О.Дєгтяра [75, 76], Б.М.Данилишина [77],
М.Х.Корецького [78], Д.В.Карамишева [79], Л.І.Дідківську, Л.С.Головко [80], О.М.Іваницьку [81, 82], В.Ф.Мартиненка [83], І.В.Розпутенка [84], С.М.Чистова [85], Л.А.Швайку [86].
Окремі аспекти державного управління у сфері державного регулювання відображені в роботах таких вчених: В.Г.Андрійчук [87], В.Г.Афанасьєва [88], В.В.Бурцева [89], Г.С.Гільмутдінової [90], О.Гончарової [91], О.П. Гребельника [92, 93, 94], О.П.Киреєва [95], Е.Кочетова [96], А.І.Кредісова [97], Н.В.Кузнєцова [98], В.Д.Ларичева [90], А.В.Мерзляк [99], О.А.Онищенко [100], В.К.Симоненка [101], Ю.П.Сурміна [102], В.С.Сухарського [103], С.Ю.Хамініч [104] та інших.
В Законі України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” [105] визначено мету державної аграрної політики: гарантування продовольчої безпеки держави; перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави; збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності нації; комплексний розвиток сільських територій та розв’язання соціальних проблем на селі. Отже аграрна політика держави має базуватися на аналізі поточного стану (отриманих результатів, здобутків і втрат у ході реформування), визначенні основних тенденцій розвитку агропромислового комплексу та формуванні такого політичного, соціально-економічного і правового середовища, яке б сприяло посиленню позитивних і мінімізації негативних чинників впливу.
Проблематика розвитку агропромислового комплексу України та її вивчення характеризується широтою спектра публікацій. Серед основних варто відзначити дослідження М.В.Гладія [106, 107, 108], П.Т.Саблука [109, 110, 111], В.В.Юрчишина [112] та багатьох інших вчених. Разом з тим, на нашу думку, подальшого розвитку потребують теоретичні основи державної стратегії та управління розвитком агропромислового комплексу у сучасних умовах.
Монографія відомого дослідника Б.Я.Панасюка [113] присвячена аналізу економічної політики України в останньому десятилітті ХХ ст. – першому десятилітті її державної незалежності. Автор поставив за мету висвітлити, як сучасна державна влада будувала економічну і соціальну сферу та якою бачила її у майбутньому, подаючи лише факти щодо дій, причин і результатів та їх неупереджений аналіз. Наведені в праці інформативні дані щодо здійснення економічної політики в Україні засвідчують, що в період 1991–1999 рр. створено підготовчу базу для майбутніх позитивних зрушень у соціально-економічному плані.
Наведено також автором інформацію про урядові структури та їх діяльність, конструктивну аналітичну характеристику відносин між законодавчою та виконавчою гілками влади. Характеризуючи економічну ситуацію, він аналізує інформацію про глибоку соціально-економічну кризу та економічну політику, що здійснювалася владою в той період. Окреслено стан бюджетної і кредитної систем, величезні втрати доходів бюджету, стан окремих галузей економіки і величезні борги держави. Показано більшість сегментів та процесів у економічній та соціальній сферах під дією різноманітних засобів реалізації владою економічної політики. Широко висвітлено галузеву та регіональну, а також фінансово-кредитну і соціальну політику в цей складний період.
Вперше зроблено крок до комплексного висвітлення економічної політики, здійснюваної владою в період після здобуття Україною незалежності і входження в ринкові відносини у наступній праці Б.Я.Панасюка [114]. При цьому автор не вдається до необґрунтованої критики, а подає об’єктивну інформацію, яку він має, щодо діяльності влади того періоду.
У підручнику для студентів економічних вузів дослідник О.В.Пікулькін [115] подає таке визначення АПК – це сукупність галузей, які забезпечують виробництво кінцевої продукції з сільськогосподарської сировини на базі міжгалузевої інтеграції. Він також наголошує, що АПК має три сфери: галузі, які виробляють машини, добрива й інші засоби виробництва для сільського господарства; безпосередньо сільське господарство (рослинництво, тваринництво, послуги); галузі, які забезпечують переробку й реалізацію сільськогосподарської сировини і виготовленої продукції.
Доречно порівняти зазначене визначення з визначеннями інших авторів. Наприклад, О.М.Царенко визначає АПК як систему, що складається з трьох підсистем: підсистема, що виробляє засоби виробництва, агросистема (лісосистема), що виробляє сільськогосподарську сировину, і підсистема яка постачає готову продукцію споживачу [116].
Для розвитку агропромислової сфери велике значення має її кредитування: умови, відсотки, застави тощо. Науковець В.Д.Лагутін [117] зазначає, що для підвищення ефективності іноземних кредитів в Україні необхідні подальше вдосконалення організації залучення, використання й погашення позик, обмеження й поступова відмова від іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли дефіцит утворюється не за рахунок розширення інвестицій; забезпечення незв’язаного характеру кредитів, щоб позики стимулювали національне виробництво. Дані аналізу умов і тенденцій розвитку інноваційної сфери агропромислового виробництва переконують нас у тому, що державі поки що не вдається активізувати діяльність науково-дослідних організацій у цьому важливому напрямі. До останнього часу вкрай проблематичною була сама можливість статистичного аналізу інноваційної діяльності в агропромисловому комплексі. Багато в чому сприяють у розв’язанні цієї проблеми інформаційно-аналітичні збірники останніх років, підготовлені Інститутом аграрної економіки НААНУ. Вони підтверджують динаміку наукових досягнень в основних галузях.
Методологічну основу розв’язання цих питань становить дослідження сутності проблеми інновацій як такої. Важливою загальнотеоретичною складовою розв’язання проблем інновацій в агропромисловому комплексі може бути також концепція техніко-економічного розвитку. Слід також зазначити, що у вітчизняній економічній науці зазначена концепція поступово займає належне їй місце і є перспективним напрямом подальших досліджень.
Основи теоретико-методологічної бази для дослідження проблем регулювання ринку закладені такими зарубіжними вченими, як Дж.Хук, Р.Піндайк, Х.Вапіан, А.Мак-Колел, А.Маршал, Дж.Хікс, Л.Валрас.
Однак нинішній стан зернопродуктового підкомплексу, неконтрольованість і непрогнозованість ринку зерна, не завжди обґрунтоване державне втручання в цю сферу свідчать про низку невирішених питань теоретико-методологічного і практичного характеру. Зокрема, потребують подальшого дослідження такі елементи механізмів державного регулювання ринку зерна, як інтеграційні зв’язки його учасників, прогнози кон’юнктури ринку зерна, монополізація посередницьких послуг комерційними фірмами, спотворення ринкового механізму ціноутворення, перегляд і подальше вдосконалення організаційних, адміністративно-правових та фінансово-економічних механізмів державного регулювання і приведення їх у відповідність з вимогами Світової організації торгівлі та інших міжнародних інституцій.
Необхідність усебічного комплексного вивчення сучасного стану та вдосконалення основних механізмів державного регулювання ринку зерна України, узгодження економічних інтересів усіх суб’єктів господарювання зернопродуктового підкомплексу зумовили актуальність дисертаційного дослідження, визначили його тему й завдання.
Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827), які виконувались у 2008–2010 рр. за темами: “Практичні рекомендації щодо використання економічного аналізу в процесі реалізації соціально-гуманітарної політики в Україні (2005–2010 рр.)” (ДР № 0108U002029) та “Геоекономічна політика України” (ДР № 0109U003018), в яких автор у 2008–2009 рр. був виконавцем на громадських засадах, а в 2010 р. – науковим співробітником. У межах зазначених науково-дослідних робіт дисертант розробляв рекомендації щодо використання економічного аналізу в процесі реалізації соціально-гуманітарної політики в Україні, механізмів державного регулювання ринку зерна. Обрані напрями і проблематика досліджень узгоджуються з основними напрямами та змістом низки державних програм, зокрема з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999–2010 роки, Національною програмою “Добробут через аграрний розвиток України”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування методологічних засад удосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна та їх впливу на стан і тенденції його розвитку на основі оптимізації прийнятих урядових рішень.
Відповідно до мети поставлено такі завдання:
– проаналізувати та узагальнити зарубіжний досвід функціонування механізмів державного регулювання зернових ринків;
– визначити чинники ефективності регулювання ринку зерна;
– дослідити проблеми й наявні недоліки формування та функціонування механізмів державного регулювання зернового ринку України;
– вивчити і узагальнити основні напрями державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності учасників ринку зерна;
– з’ясувати вплив механізмів державного регулювання на експортну зернову політику України;
– запропонувати шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які складаються в процесі державного регулювання ринку зерна.
Предмет дослідження – система механізмів державного регулювання ринку зерна України.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження використовувалися теоретичні та методичні підходи, загальнонаукові та спеціальні методи і сучасні інформаційні технології наукового пізнання в галузі державного управління, а саме методи: абстрактно-логічний (з метою теоретичного і методичного узагальнення засад функціонування механізмів державного регулювання ринку зерна і формулювання відповідних висновків); економіко-статистичний (для аналізу сучасного стану державного регулювання ринку зерна в Україні та за її межами); аналізу та синтезу (для розроблення ефективного механізму регулювання ринку зерна); графічний (з метою забезпечення наочності динаміки статистичних та оперативних даних окремих елементів ринку зерна); моделей ризику (для оптимізації законодавчих актів, що регулюють ринок зерна); експериментальний (для вдосконалення політики державного регулювання ринку зерна).
Інформаційною базою та джерелами дослідження є закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з питань удосконалення економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі, дані Державної служби статистики України, Державної митної служби України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Аграрного фонду, Державної акціонерної компанії “Хліб України”, річних звітів сільсько-господарських і переробних підприємств, техніко-технологічна та комерційна інформація окремих елеваторів, млинів, хлібозаводів, довідково-нормативні матеріали та теоретичні напрацювання науковців, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні теоретичних та практичних аспектів державного регулювання ринку зерна України. Найбільш значимі досягнуті результати, які становлять наукову новизну роботи, такі:
вперше:
– у державно-управлінській науці комплексно досліджено механізми державного регулювання ринку зерна як сукупність організаційних, адміністративно-правових, фінансово-економічних важелів (включаючи ціни, кредитні ставки, банківські відсотки, дотації і компенсації, податки і податкові пільги, товарні та фінансові інтервенції, державний контроль за експортом зерна, відшкодування податку на додану вартість тощо), спрямованих на розвиток зернового господарства України;
– науково обґрунтовано конкретні підходи до вдосконалення законодавчого та нормативно-правового поля функціонування механізмів державного регулювання ринку зерна, зокрема шляхом ухвалення нормативно-правових актів з питань фінансових і товарних інтервенцій, утворення та функціонування зернових кластерів, запровадження стандартизованих правил торгівлі форвардними і ф’ючерсними біржовими контрактами;
– наведено комплексну наукову аргументацію щодо утворення державного агента як інституції із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки, зокрема за міжнародними договорами;
удосконалено:
– методологічні підходи до аналізу економічних механізмів регулювання ринку зерна та систему дослідження факторів, які впливають на формування структури цін на об’єкти державного цінового регулювання;
– понятійно-термінологічний апарат досліджуваної проблеми, зокрема в частині нормативно-правового забезпечення функціонування механізмів державного регулювання ринку зерна (введено в науковий обіг термін “механізми державного регулювання ринку зерна”, який дає можливість науково описати систему практично орієнтованих заходів держави, спрямованих на розвиток зернового господарства України), здійснення фінансових і товарних інтервенцій, застосування елементів державного регулювання з допомогою цінового механізму на ринку зерна;
набули подальшого розвитку:
– підходи щодо формування та вдосконалення інституційної бази регулювання зернового ринку (зокрема шляхом внесення змін і поправок до чинних кодексів, законів, постанов, розпоряджень, програм середньо- і довгострокової дії);
– методологія аналізу державної аграрної політики, зокрема тих її аспектів, які стосуються економічних, інвестиційних, структурно-управлінських заходів, що полягають в інтеграції державних компаній, зменшенні адміністративного тиску на суб’єкти ринку зерна, здійсненні державного бюджетного інвестування в ринок зерна, насамперед в Аграрний фонд як цілісну державну спеціалізовану бюджетну установу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки, пропозиції, рекомендації, сформульовані за підсумками дослідження, можуть бути використані для вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна України.
Результати досліджень щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна вже використані суб’єктами законодавчої ініціативи
під час: опрацювання та супроводження прийняття відповідних законодавчих актів у 2004–2010 рр., зокрема:
Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань регулювання ринку зерна в Україні, зокрема:
– під час підготовки у 2004 році проектів постанов Кабінету Міністрів України про закупівлю продовольчого зерна врожаю 2004 року, здійснення заставних та інтервенційних операцій із зерном (довідка від 8 січня 2009 року № 76073/0/1-09);
– під час підготовки у 2005 році постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, зокрема стосовно затвердження методики встановлення мінімальної закупівельної ціни на окремі об’єкти державного цінового регулювання і перелік таких об’єктів на 2005/06 маркетинговий період, про аграрний фонд та ін. (довідка від 23 січня 2009 року № 76069/0/1-09);
– під час підготовки у 2006 році постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку об’єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий період, встановлення розміру плати за використання бюджетної позики виробниками зерна, затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню тощо (довідка від 23 січня 2009 року №76068/0/1-09);
– під час підготовки та прийняття Законів України від
30 листопада 2006 р. № 401–V “Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, від 31 травня
2005 р. № 2611–IV, від 9 січня 2007 р. № 547–V, від 27 квітня 2007 р. № 997–V, від
5 лютого 2009 р. № 925–VI “Про зерно та ринок зерна в Україні”, Указу Президента України від 18 вересня 2007 р. № 890 “Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна”, Законів України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (довідка від 20 лютого
2009 року № 76070/0/1-09 та від від 24 лютого 2009 р. № 76071/0/1-09);
– під час підготовки у 2008 році постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, зокрема щодо внесення змін до Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, формування державного продовольчого резерву та регіональних ресурсів продовольчого зерна у 2008 році, запровадження режиму державних заставних закупівель зерна тощо (довідка від 26 лютого 2009 року
№ 76072/0/1-09);
– під час підготовки у 2009 році постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо переліку об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009 –2010 роках та ін., а також Законів України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції” та ін. (довідка від 31 грудня 2009 року №76067/0/1-09);
– під час підготовки у 2010 році постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, зокрема стосовно затвердження Порядку набуття юридичною особою статусу оптового продовольчого ринку сільськогосподарської продукції, реалізацію зерна державного інтервенційного фонду тощо (довідка від 26 лютого 2010 року № 26100/0/1-10);
– Міністерством аграрної політики під час опрацювання проектів та супроводження прийняття законодавчих актів, зокрема: від 31 травня 2005 р.
№ 2611–IV, від 9 січня 2007 р. № 547–V, від 27 квітня 2007 р. № 997–V, від 5 лютого 2009 р. № 925–VI “Про внесення змін до Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, від 30 листопада 2006 р. № 401–V “Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, від 4 червня 2009 р. № 1447–VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції” (довідка про впровадження від 21 червня 2010 року №19-1/263);
– Держконтрольсільгосппродом під час опрацювання проектів та прйняття Законів України від 5 лютого 2009 р. № 925 – VI “Про внесення змін до Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, від 4 червня 2009 р.
№ 1447 – VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції”, підготовки проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України стосовно затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, про затвердження Порядку надання платних послуг державними хлібними інспекціями Автономної Республіки Крим та областей і використання коштів, що надходять як плата за їх надання, а також переліку та вартості таких послуг, про внесення змін до Положення про Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку та інше (довідка про впровадження від 23 червня 2010 року № 33-5-1-11/708).
Наукові результати досліджень, висновки та пропозиції відображають самостійні розробки автора, який протягом тривалого періоду накопичив значний аналітичний матеріал та брав безпосередню участь у розробленні понад
100 проектів законодавчих та нормативно-правових актів щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна України, зокрема в підготовці та опрацюванні проектів законів України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, “Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції”, проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України стосовно механізмів та методів державного регулювання ринку зерна, в тому числі з питань інституційного удосконалення Державної акціонерної компанії (ДАК) “Хліб України”, утворення державної спеціалізованої бюджетної установи “Аграрний фонд”, здійснення фінансових та товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку, а також закупівель зерна за форвардними контрактами, державними заставними операціями із зерном, розроблення методики формування державних інтервенційних цін тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення, наукові результати та практичні розробки, отримані в процесі дослідження, доповідалися й обговорювалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях, нарадах, семінарах. Серед них: “Новітні тенденції розвитку демократичного самоврядування: світовий та український досвід”
(Київ, 2008), “Питання сучасної науки і освіти” (Київ, 2011), “Сучасний соціокультурний простір” (Київ, 2011) та ін.
Публікації. Основні ідеї за результатами досліджень висвітлені у
12 публікаціях, зокрема у дев’яти статтях у наукових виданнях, трьох тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок, у тому числі 177 сторінок основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 2 рисунки, 3 додатки. Список використаних джерел складається з 234 найменувань, а також переліку 102 законодавчих та нормативно-правових актів з питань формування та функціонування ринку зерна, в розробленні, прийнятті та запровадженні яких автор брав безпосередню участь.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення нового актуального завдання, що полягає в розробці пропозицій з удосконалення та впровадження механізмів державного регулювання ринку зерна, створення господарських механізмів регулювання суспільного виробництва відповідно до вимог економічних законів.
На основі результатів системного вивчення процесів запровадження і функціонування механізмів державного регулювання ринку зерна встановлено низку закономірностей, які визначають основні напрями розвитку аграрного сектору та зернопродуктового підкомплексу держави.
Реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу сформулювати висновки і запропонувати такі практичні рекомендації.
1. Проаналізовано стан зернового господарства, який для більшості країн світу є чи не найважливішою політичною та соціально-економічною проблемою. Наведено порівняльну характеристику механізмів розвитку зернових ринків України і країн Європейського Союзу. Взята за основу розвиненими країнами стратегія забезпечення стабільного політичного життя ґрунтується на досягненні високого рівня розвитку сільського господарства (воно ж базується на високій інтенсивності, механізмах урегулювання виробничо-фінансових відносин та продуманому до дрібниць чинному законодавстві).
Високорозвинуті країни світу реалізують політику в зазначеній сфері шляхом удосконалення механізму державного регулювання на основі законодавчих актів, які, на відміну від України, діють століттями. Установлено, що, з одного боку, розвинуті країни світу мають міцну економіку, а з другого – аграрний сектор багатьох з них характеризується слабким природно-кліматичним потенціалом. З урахуванням цього аграрна політика розвинутих країн (насамперед країн ЄС, США, Канади) спрямована на усунення таких недоліків за рахунок протекціонізму сільського господарства. В Україні умови прямо протилежні: незважаючи на відносну економічну слабкість, сільське господарство тут, зокрема зернове, має значний природно-кліматичний потенціал. У зв’язку з цим і Україні немає необхідності реалізувати політику, подібну до Спільної аграрної політики ЄС відносно розвитку зернового господарства.
2. Визначено чинники, які впливають на ефективність механізмів державного регулювання ринку зерна, зокрема, акцентовано увагу на потребі у з’ясуванні перспектив його розвитку з урахуванням тенденцій внутрішнього продовольчого споживання, розвитку тваринництва та обсягів зерна на фуражні потреби, експорту, руху зерна від товаровиробників (з передачею власності) за технологічним ланцюгом до споживачів та цінових ризиків, які виникають у процесі зберігання його запасів, строків купівлі-продажу тощо. Державне регулювання ринку зерна має забезпечувати не лише високу ефективність роботи всіх суб’єктів ринку зерна, а й розширене відтворення виробничої бази зернового господарства і обсягів виробництва.
3. Досліджено проблеми та наявні недоліки формування і функціонування механізмів державного регулювання зернового ринку України, основними з яких є:
– неузгодженість обсягів виробництва з наявним попитом на зерно та неврегульованість (стихійність) розвитку зернового ринку. Особливо ця проблема загострилася після ліквідації державної системи контрактації сільськогосподарської продукції та її інфраструктури;
– існування нерозв’язаної проблеми визначення якості (а отже, і ціни) вітчизняної продовольчої пшениці при експортних операціях унаслідок розбіжностей у критеріях визначення якості (класу) пшениці між національним стандартом на пшеницю, згідно з яким основним показником є вміст клейковини, в той час як у світовій практиці використовується показник вмісту білка, а також проблем, що ускладнюють експорт зерна та іншої сільськогосподарської продукції: витратність та довготривалість процедур митного оформлення, сертифікації;
– реалізація близько половини виробленої продукції сільсько-господарськими підприємствами через канали комерційних структур, які контролюють експортні, оптові і дрібнооптові товаропотоки та отримують основні доходи від реалізації. Внаслідок непрозорості збуту за цими каналами ціни на продовольчу пшеницю є найнижчими;
– здійснення біржової торгівлі в основному на засадах аукціонів, а не в режимі поточного котирування, практична відсутність біржових гарантій виконання біржових договорів, а також ефективних розрахунково-клірингових механізмів.
4. Вивчено й узагальнено основні напрями державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності учасників ринку зерна, до яких віднесено:
– координацію експортно-імпортних операцій, їх квотування;
– сприяння укладанню ф’ючерсних і форвардних контрактів на біржах;
– маркетингові дослідження можливих ринків збуту;
– ліцензування учасників зовнішньої торгівлі зерном;
– застосування механізму запровадження товарних інтервенцій, заставних, інтервенційних (гарантованих) і цільових цін, мита й тарифів, компенсаційних зборів та пільг.
5. Обґрунтовано вплив механізмів державного регулювання ринку зерна на експортну зернову політику, що передбачає:
– визначення структурних пріоритетів формування експортного потенціалу та розвитку зернового сектору України, орієнтованих на збільшення обсягів експорту зерна, диверсифікацію його структури;
– модернізацію матеріально-технічного забезпечення виробництва зерна;
– активізацію участі держави у забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності на зерновому ринку;
– широке впровадження сучасних технологій виробництва зерна;
– удосконалення механізмів ціноутворення на зернову продукцію. До цієї системи механізмів належать державні заставні закупівлі, заставні ціни на зерно, а також державний інтервенційний фонд та інтервенційні ресурси зернових тощо.
6. Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна України, зокрема:
– вжиття комплексу заходів щодо запровадження торгівлі товарними деривативами, базовим активом, основою яких є сільськогосподарська продукція, зокрема зерно, з урахуванням необхідності вдосконалення організаційного, інформаційного, програмного, розрахункового та правового забезпечення;
– запровадження стандартизованих Правил торгівлі форвардними біржовими контрактами та інших обов’язкових документів, що забезпечують процедуру укладання біржових угод і гармонізацію їх з міжнародними стандартами;
– запровадження у 2010–2012 рр. нових та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, які регулюють функціонування товарної біржі, з укладання форвардних, ф’ючерсних угод та опціонів, створення розрахункових палат бірж, а також умов для функціонування біржової інфраструктури, забезпечення системи гарантій в умовах супроводження угод спотового аграрного ринку;
– розроблення і прийняття законів України “Про товарні деривативи”, “Про біржову розрахункову діяльність та кліринг”, внесення змін і доповнень до законів України “Про державний матеріальний резерв”, “Про оприбуткування прибутку підприємств”, “Про товарну біржу”, “Про податок на додану вартість”;
– виведення із підпорядкування Мінагрополітики Аграрного фонду, покладання контролю за його діяльністю на Кабінет Міністрів України та створення для цього Координаційної ради з представників Мінекономрозвитку, Мінфіну та Мінагрополітики з покладанням на Аграрний фонд функцій єдиного державного органу з формування продовольчих ресурсів та підтримання паритету цін на аграрному ринку;
– розроблення та затвердження в установленому порядку програми розвитку інфраструктури аграрного ринку з метою надання державою допомоги в розвитку матеріально-технічного та кадрового забезпечення аграрного ринку, особливо на регіональному рівні;
– створення Державного агента з експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки на базі ДАК “Хліб України” з метою посилення ролі держави на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема у просуванні зернової продукції на європейський і світовий ринки, послаблення впливу транснаціональних компаній на формування цінової політики на українському зерновому ринку, забезпечення його прозорості, усунення з нього недобросовісних суб’єктів (перекупщиків зерна), підвищення рівня рентабельності вітчизняних виробників зерна та збільшення обсягів надходжень до державного бюджету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анрійчук В. Г. Внутрішня будова ринку сільськогосподарської продукції: Теоретико-методологічний аспект / В.Г.Андрійчук // Економіка АПК. – 2004. - № 3. – С. 29-35.
2. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления /
Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
3. Белозерцев О. Г. Зерновое хозяйство России / А.Г. Белозерцев. – М.,
1998. – 225 с.
4. Бойко В. І. Економіка виробництва зерна (з основами організації і технології виробництва) /В.І.Бойко//; за заг. ред. Бойка В.І. – К.: ННЦ “Ін-т аграр. економіки”, 2008. – 398 с.
5. Власов В. І. Глобальна продовольча проблема / [Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Ін-т аграр. економіки УААН; Наук. ред. О.Г.Білорус] – К., 2001. — 505 с.
6. Гайдук Т. В. Чи потрібне регулювання ринку зерна в Україні? // Економіка АПК. – 2002. - № 10. – С.123-127.
7. Гайдуцький П. І. Приватизація власності в агропромисловому комплексі / Аграр. ін-т наук.-вироб. акціонер. т-ва “Агроінком” – К., 1994. – 206 с.
8. Гладій М. В. Регіональний менеджмент і моніторинг / Гладій М.В.,
Долішній М.І., Писаренко С.М., Янків М.Д.; [Відп. ред. Кузьмін О.Є.] – Львів: [Ін-т регіон. досліджень НАН України], 1998. – 67 с.
9. Діброва А. Д. Державна підтримка як засіб забезпечення сталого розвитку сільського господарства України /А. Д. Діброва// Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. – 2009. С. 36 – 41.
10. Захарчук О. В. Економічні відносини у зернопродуктовому комплексі Вінничини: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.07.02. / Ін-т аграр. економіки Укр. акад. аграр. наук. — К., 2002. — 20 с.
11. Калінчик М. В. Стабілізація ринку зерна України / Калінчик М.В., Ільчук М.М., Шовкалюк В.С., Калінчик І.М. — К.: // Нічлава //, 2006. — 228 с.
12. Кваша С. М. Зовнішньоекономічна діяльність АПК України: стан, стратегія і тактика: Монографія / С.М. Кваша. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2000. – 252 с.
13. Кириленко І. Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2005. – 452 с.
14. Коваленко Ю. С. Витратно-ціновий аналіз з використанням комп’ютерних технологій в управлінні аграрним підприємством в умовах ринку: (Рекомендації) / [Коваленко Ю.С., Матвєєв В.В., Охріменко І.В., Демченко О.В.]; Ін-т аграр. економіки УААН. — К., 2003. — 87 с.
15. Методичні рекомендації по регулюванню взаємовідносин власників зерна і хлібоприймальних та зернопереробних підприємств при його зберіганні і переробці / Держ. акціонер. компанія “Хліб України”, Київ. ін-т хлібопродуктів; [Рек. розробили: Кучер М.І. та ін.] — К.: [Ін-т аграр. економіки УААН], 2002. — 143 с.
16. Лобас М. Г. Організація селянських (фермерських) господарств / Лобас М.Г., Македонський А.В., Бєляєв Д.Є., Грищенко О.В.; За ред. М.Г.Лобаса. — К.: НВАТ “Агроінком”, 1998. — 283 с
17. Милосердов В. В. Аграрная политика России – XX век / В.В.Милосердов, К.В.Милосердов. — [М.], [2002] — 543 с.
18. Рішняк І. М. Кучер М. І. Шовкалюк В. С., Шевченко В. І. Заставні закупки зерна // К.: ІАЕ УААН. 2001. – 151 с.
19. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК / [Саблук П.Т., Ситник В.П., Шпичак О.М. та ін.]; За ред. Саблука П.Т. та ін. — К.: [Ін-т аграр. економіки УААН], 1997. — 501с.
20. Хлєбутін Є. Б. Экономика зернового хозяйства в развитых капиталистических странах. – М.: Колос, 1975. – С.83 – 85.
21. Худолій Л. М. Політичні стереотипи у геостратегії США / Анатолій Худолій; [наук. ред. Б. І. Канцелярук]; Нац. ун-т “Острозька акад.” — Острог: Нац. ун-т “Острозька акад.”, 2009. — 146 с.
22. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК / П.Т.Саблук, В.П.Ситник, О.М.Шпичак, та ін. - К. : ВІПОЛ, 1997. – 503 с.
23. Шовкалюк В. С. Регуляторна роль державиу реформуванні та створенні умов піднесення агропромислового виробництва. // Економіка АПК. – 2001. – № 4. – С. 10–14.
24. Шпичак О. М. Нормативні витрати, ціни, баланси сільськогосподарської продукції в Україні та країнах світу / [О.М. Шпичак, Ю.Я. Гапусенко,
С.А. Стасіневич та ін.]; За ред. О.М. Шпичака, Ю.Я. Гапусенка; Кабінет Міністрів України, Нац. аграр. ун-т. — К., 2006. — 694 с.
25. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 320 с.
26. Державне управління : словик-довідник [уклад. В. Д. Бакуменко та ін.]. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 228 с.
27. Бакуменко В. Д. Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень: Дис… д-ра наук з держ. Упр.: 25.00.01 – К., 2001. – 451 с.
28. Бодров В. Г. Державне регулювання трансформаційних процесів в економіці: інституціональний підхід / В. Г. Бодров // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 193–200.
29. Бодров В. Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління : навч. посіб. / В. Г. Бодров. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 104 с.
30. Бодров В. Г. Державна підтримка малого й середнього підприємництва в процесі реформування приватного сектора перехідної економіки України / В. Г. Бодров // Підвищення ефективності державного управління : стан, перспективи та світовий досвід : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид–во УАДУ, 2000. – 376 с.
31. Білинська М. М. Удосконалення механізмів державного регулювання продовольчої безпеки на регіональному рівні [Електронний ресурс] /
М. М. Білинська // Форум Дніпропетровської державної фінансової академії. – Режим доступу : http://dsfa.mybb3.net.
32. Воротін В. Є. Державна європейська інтеграційна політика розвитку України / В. Є. Воротін // Зб. наук. пр. УАДУ. – 2002. – Вип 1. – С. 33–34.
33. Воротін В. Є. Державне регулювання економіки України: політекономічний аспект / В. Є. Воротін // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 1. –
С. 51–58.
34. Концептуальні засади взаємодії політики й управління : навч. посіб. / авт. кол. : Е. А. Афонін, Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ін. ; за заг. ред.
В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. – К. : [б. в.], 2010 – 300 с.
35. Гошовська В. А. Державне управління соціальною сферою в Україні / В. А. Гошовська, Л. І. Ільчук ; за заг. ред. В. А. Гошовської. – К. : НАДУ, 2008. – 52 с.
36. Україна у 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку. / О. А. Баталов, Д. М. Грєлов, Н. В. Грицяк та ін. ; за заг. ред. Ю. Г. Рубан. – К. : НІСД, 2007. – 537 с.
37. Дробот І. О. Мікроекономіка / І. О. Дробот, Н. Б. Даниленко, П. І. Стецюк. – Львів : ЛФ УАДУ, 2001. – 170 с.
38. Загвойська О. В. Особливості державного регулювання зайнятості сільського населення в контексті продовольчої безпеки України // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 4. – С. 192-198.
39. Економічний довідник державного службовця [укл. М. К. Орлатий та ін.]. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – 413 с.
40. Ільченко-Сюйва Л. В. Роль банківської системи в економічному зростанні: світовий досвід та уроки для України / Л. В. Ільченко-Сюйва // Розвиток суспільства / за заг. ред. І. В. Розпутенка, Б. Лессера. – К. : К.І.С., 2004. – С. 177–192.
41. Ільченко-Сюйва Л. В. Грошово–кредитна політика України та Європейського Союзу / Л. В. Ільченко-Сюйва // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук. практ. конф., Київ 16 трав. 2004 р. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – С. 234–236.
42. Ільченко-Сюйва Л. В. Проблеми вибору та використання грошово-кредитних інструментів регулювання економіки перехідного періоду /
Л. В. Ільченко-Сюйва // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 4. – С. 194–200.
43. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень: зб. документів і матеріалів / О. І. Кілієвич, В. В. Тертичка. – К. : К.І.С., 2004. – 210 с.
44. Ефективність державного управління / Ю. М. Бажал, О. І. Кілієвич,
О. Ю. Мертенс та ін.; за заг.ред. І. В. Розпутенка. – К. : К.І.С., 2002. –
420 с.
45. Князєв В. М. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми : монографія / В. М. Князєв, І. Ф. Надольний,
М. І. Мельник; за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ ; Міленіум, 2003. – 320 с.
46. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.:
Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.; за ред.
Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : Національна академія, 2010. – 820 с.
47. Корецький М. Х. Стратегічне управління: Навч. пос. для студентів вузів / М.Х. Корецький, А.О. Дєгтяр, О.І.Дацій. – К.: ЦУЛ. 2007.- 240 с.
48. Економічна теорія / Л. Ю. Мельник, А. М. Карпенко, М. Х. Корецький та ін. – Дніпропетровськ : Січ, 1998. – 579 с.
49. Латинін М. А. Аграрний сектор економіки України: механізм державного регулювання / М. А. Латинін. – Х. : Магістр, 2006. – 319 с.
50. Аржевітін С. М. Концентрація виробництва і малий бізнес в харчовій промисловості / С. М. Аржевітін, О. І. Кірпот, О. Ю. Лебединська. – К. : Грот, 1999. – 108 с.
51. Луговий В. І. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень / В. І. Луговий, В. М. Князєв // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3/4. – C. 9–10.
52. Лукіна Т. О. Реалізація освітньої державної політики України: аспект доступності освіти / Т. О. Лукіна // Статистика України. – 2003.– № 4. – С. 40-44.
53. Малиш Н. А. Моделювання економічних процесів ринкової економіки /
Н. А. Малиш. – К. : МАУП, 2004. – 118 с.
54. Мікроекономіка / А. І. Гончарова, Н. А. Ігнатюк,
Н. А. Малиш та ін. – К. : МАУП, 2005 – 219 с.
55. Малиш Н. А. Конкурентні переваги та ризики розвитку підприємництва після входження України до Світової організації торгівлі / Н. А. Малиш // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку : матеріали наук.–практ. конф., Київ, 9 квіт. 2010 р. – К. : АМУ, 2010. –
С. 109– 112.
56. Майборода С. В. Історико-теоретичні дослідження вітчизняних авторів із питань становлення державного управління вищою освітою в Україні /
С. В. Майборода // Вісник УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 190–195.
57. Мамонова В. В. Методологія управління територіальним розвитком /
В. В. Мамонова. – Х. : Магістр, 2006. – 194 с.
58. Економіка праці / [Є. П. Михайлов, А. В. Мерзляк,
М. Х. Корецький, Г. О. Михайлова]. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. – 228 с.
59. Миколайчук М. М. Шляхи фінансового забезпечення економічного зростання на регіональному рівні / М. М. Миколайчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Одеса : Вид–во ОРІДУ НАДУ, 2009. – № 2 (38). – С. 79– 83.
60. Мордвінов О. Г. Державне управління природокористуванням України в умовах ринкової трансформації : автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління”/ О. Г. Мордвінов. – К., 2001. – 32 с.
61. Державне управління в Україні: наукові, кадрові та організаційні засади / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002. – 352 с.
62. Державне управління в Україні : централізація і децентралізація : монографія / за. ред. Н. Р. Нижник – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – 448 с.
63. Попок А. А., Закордонне українство як об’єкт державної політики [Текст] : монографія / А.А. Попок ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Центр сучас. суспільствознав. – К. : Альтерпрес, 2007. – 226 с.
64. Ребкало В. А. Стратегічне прогнозування як інструментарій державної політики / В. А. Ребкало, В. В. Тертичка // Вісн. УАДУ. – 2002. –
№ 3. – С. 216–224.
65. Розпутенко І. В. Міфологізація економічних процесів в умовах невизначеності / І. В. Розпутенко // Економіка та держава. – 2007. – № 11. – С. 50–52.
66. Розпутенко І. В. Геоекономічна політика України /
І. В. Розпутенко. – К. : НАДУ, 2010. – 125 с.
67. Розпутенко І. В. Пріоритетні напрями економічної політики України: метод. вказівки / І. В. Розпутенко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 43 с.
68. Сучасна економічна теорія і державні фінанси / [О. І. Кілієвич,
І. В. Розпутенко, О. В. Романюк, В. М. Юрчишин]. – К. : Вид–во УАДУ, 1999. – 423 с.
69. Ромат Є. В. Основи реклами / Є. В. Ромат. – К. : Студцентр, 2006. – 288 с.
70. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень : зб. документів і матеріалів / уклад. О. І. Кілієвич, В. В. Тертичка. – К. : К.І.С., 2004. – 210 с.
71. Запровадження стратегічного планування в Україні : зб. документів і матеріалів / уклад. В. В. Тертичка. – К. : Центр дослідж. адміністрат. реформи НАДУ, 2004. – 401 с.
72. Трощинський В. П. Управління соціальним і гуманітарним розвитком зі спеціальності “Державне управління” : метод. рекоменд. /
В. П. Трощинський. – К. : НАДУ, 2005. – 68 с.
73. Біла С. Державне регулювання галузевої структури економіки України / С. Біла // Економіка України. – 2001. – № 5. – С. 30–38.
74. Воротін В. Є. Реалізація напрямів вступу України до СОТ в умовах глобальних ринкових трансформацій / В. Є. Воротін // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 193–200.
75. Дєгтяр А. О. Використання системного аналізу в процесі прийняття i реалізації державно-управлiнських рішень / А. О. Дегтяр // Статистика України. – 2002. – № 3. – С. 11–14.
76. Механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіонів / А. О. Дєгтяр ,
О. Ю. Амосов, В. М. Мартиненко та ін. – Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ “Магістр”, 2006. – 368 с.
77. Данилишин Б. М. Інвестиційна політика в Україні : монографія /
Б. М. Данилишин, М. Х. Корецький, О. А. Дацій. – Дніпропетровськ : Юго-Восток, Лтд, 2006. – 292 с.
78. Корецький М. Х. Розвиток митно-тарифного регулювання в Україні / М. Х. Корецький // Держава та регіони. – 2005. – № 4. –
С. 135–138.
79. Карамишев Д. В. Словник-довідник термінів із зовнішньоекономічної діяльності / Д. В. Карамишев. – Х. : Вид-во НФаУ, 2008. – 226 с.
80. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки /
Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – К. : Знання, 2006. – 213 с.
81. Іваницька О. М. Ефективність здійснення митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні / О. М. Іваницька // Держава та регіони. – 2007. – № 4. – С. 83–87.
82. Іваницька О. М. Державне регулювання розвитку фінансової інфраструктури : монографія / О. М. Іваницька. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 275 с.
83. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні : монографія / В. Ф. Мартиненко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 296 с.
84. Розпутенко І. В. Державна політика України в контексті геоекономічних змін / І. В. Розпутенко // Наук.-інформ. вісн. з держ. упр. – К. : НАДУ, 2009. – № 2. – С. 25– 29.
85. Державне регулювання економіки / С. М. Чистов,
А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К. : КНЕУ, 2004. – 440 с.
86. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки / Л. А. Швайка. – К. : Знання, 2006. – 435 с.
87. Андрійчук В. Глобалізація, інтеграція та економічна безпека України /
В. Андрійчук // Політика і час. – 2004. – № 9. – С. 61–71.
88. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление /
В. Г. Афанасьев – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
89. Бурцев В. В. Государственный финансовый контроль: методология и организация / В. В. Бурцев. – М. : ИВЦ “Маркетинг”, 2000. – 326 с.
90. Ларычев В. Д. Таможенные преступления / В. Д. Ларычев,
Г. С. Гильмутдинова. – М. : Экзамен, 2001. – 608 с.
91. Гончарова О. Торговые барьеры на пути к свободной международной торговле / О. Гончарова // Рос. экон. журн. – 1994. – № 8. –
С. 27–33.
92. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності / О. П. Гребельник. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 696 с.
93. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності : підручник / О. П. Гребельник. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 600 с.
94. Гребельник О. П. Основи митної справи : навч. посіб. /
О. П. Гребельник. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 600 с.
95. Киреев А. П. Международная экономика / А. П. Киреев. –
М. : Междунар. отношения, 1999. – 865 с.
96. Кочетов Э. Г. Геоэкономика и внешнеэкономическая стратегия России /
Э. Г. Кочетов // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1994. – № 11. – С. 45–49.
97. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / за заг. ред.
А. І. Кредісова. – К. : ВІРА–Р, 2002. – 552 с.
98. Кузнецова Н. В. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине / Н. В. Кузнецова. – К. : СПЛАЙН, 1998. – 220 с.
99. Мерзляк А. В. Механізми державного управління іноземними інвестиціями : регіональний аспект : монографія / А. В. Мерзляк. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 300 с.
100. Онищенко О. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної політики України /
О. Онищенко // Економіка України. – 1996. – № 2. – С. 3–7.
101. Симоненко В. К. Стратегия развития государства не терпит некомпетентности в системе управления [Электронный ресурс] / Ю. Сурмин. – Режим доступа : http://golos.com.ua/rus/article/1199799906.html.
102. Сурмін Ю. П. Сучасна концепція державного управління : необхідність та методологічні підходи до формування / Ю.П. Сурмін // Державне управління в Україні : реалії й перспективи : зб. наук. пр. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – С. 21–29.
103. Сухарський В. С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : теорія, методологія, практика / В. С. Сухарський. – К. : ТАНГ, 2001. – 368 с.
104. Хамініч С. Ю. Митно-тарифне регулювання в умовах інтеграції України до світового господарства / С. Ю. Хамініч. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2008. – 210 с.
105. Закон України про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
106. Гладій М. В. Розвиток АПК України: регіональні особливості /
М. В. Гладій. – Львів : Ін-т регіон. дослідж., 2003. – 289 с.
107. Гладій М. В. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки / М. В. Гладій // Фінанси України. – 1999. – № 4. – С. 3–14.
108. Гладій М. В. Складові інтегрованих процесів в агропромисловому виробництві України / М. В. Гладій // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 25–27.
109. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті : матеріали Третіх зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 29–30 берез. 2001 р. / за ред. П. Т. Саблука. – К. : Ін-т аграр. економіки УААН, 2001. – 637 с.
110. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє : у 3 т. / П. Т. Саблук. – К. : Ін-т аграр. економіки, 2001. –
Т. 3. – 358 с.
111. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. – К. : Ін-т аграр. економіки 2002. – 60 с.
112. Юрчишин В. В. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / В. В. Юрчишин // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 17–25.
113. Панасюк Б. Я. Економічна політика в України наприкінці ХХ століття / Б. Я. Панасюк. – К. : Нов. друк, 2002. – 744 с.
114. Панасюк Б. Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Полиграфкнига, 1998. – 304 с.
115. Пикулькин А. В. Система государственного управления /
А. В. Пикулькин. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 352 с.
116. Царенко А. М. Экономические проблемы производства экологически чистой аграрной продукции / А. М. Царенко. – К. : Аграр. наук., 1998. – 256.
117. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика / В. Д. Лагутін. – К. : Знання, 2002. – 215 с.
118. Економічний розвиток і державна політика: аграрна політика в сучасних умовах / Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.; за заг. ред.
Ю. Єханурова, І. Розпутенка. – К. : К.І.С., 2001. – 246 с.
119. Панов В. АПК може стати локомотивом економіки / В. Панов // Голос України. – 2006. – № 1. – С. 12–18.
120. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов /
А. Смит; пер. П. А. Бибикова : в ... т. – СПб. : Восход, 1866. – Т. 1. –
496 с.
121. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / Й. Шумпетер ; пер. В. С. Автономова и др. – М. : Прогресс, 1982. – 455 с.
122. Туган–Барановский М. И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризи сов. – 3-е изд. /М. И. Туган-Барановский. – М. : [б. и.], 1914. – 466 с.
123. Кондратьев Н. Д. Избранные сочинения / Н. Д. Кондратьєв. – М. : Экономика, 1993. – 294 с.
124. Аникин А. В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – М. : Политиздат, 1985. – 367 с.
125. Фещенко В. М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини XIX – початку XX ст. / В. М. Фещенко. – К. : КНЕУ, 2003. – 187 с.
126. Туган–Барановский М. И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризи сов. – 4-е изд. /
М. И. Туган-Барановский. – М. : [б. и.], 1923. – 384 с.
127. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Изд-во иностр. лит,. 1948.
128. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів / за ред. П. Ю. Беленького. – Львів : [б. в.], 2002. – 308 с.
129. Носкова И. Я. Международные экономические отношения /
И. Я. Носкова, Л. М. Максимова. – М. : ЮНИТИ, 1995.– 297 с.
130. Зоря С. Сільське господарство та збалансованість рахунку поточних операцій в Україні / С. Зоря // Політика та розвиток сільського господарства в Україні / за ред. Ш. Фон Крамона–Таубаделя, С. Зорі, Л.Штріве. – К. : Альфа–Принт, 2001. – 312 с.
131. Зоря С. Чи може диспаритет цін бути поясненням кризи в сільському господарстві України? / С. Зоря // Політика та розвиток сільського господарства в Україні / за ред. Ш. Фон Крамона–Таубаделя, С. Зорі, Л.Штріве. – К. : Альфа–Принт, 2001. – 312 с.
132. Лортикян Э. Л. История экономических реформ. Мировой опыт второй половины ХІХ–ХХ вв. / Э. Л. Лортикян. – Х. : Консум, 1999. – 287 с.
133. Худолій Л. М. Економічний механізм формування та функціонування ринку зерна в Україні / Л. М. Худолій. – К. : ІАЕ. – 1998. – 211 с.
134. Павловський М. А. Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст / М. А. Павловський. – К. : Техніка, 1999. – 334 с.
135. Ситник В. П. Економічні проблеми виробництва зерна в Україні / В. П. Ситник, О. М. Шпичак // Економіка АПК. – 1996. – № 5. – С. 3–10.
136. Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку / П. Т. Саблук, В. П. Ситник, О. М. Шпичак та ін. – К. : ІАЕ, 1997. – 427 с.
137. Захарчук О. В. Експортувати збіжжя треба від імені товаровиробників / О. В. Захарчук, В. С. Шовкалюк // Зерно і хліб. – 2003. –
№ 3. – С. 18–19.
138. Закон України про зерно та ринок зерна в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
139. Про затвердження порядку проведення конкурсу з визначення державного агента із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки за міжнародними договорами [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січ. 2010 р. № 99. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
140. Мелешко М. І. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів ринку зерна /
М. І. Мелешко / Економіка та держава. – 2009. – № 11. –
С. 173 – 177.
141. Можно ли управлять предприятием вместе? / под. ред.
И. П. Фаминского, А. И. Наумова. – М. : Дело, 1996. – 342 с.
142. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики / Р. М. Нуреев. – М. : НОРМА–ИФРА, 2001. – 572 с.
143. Виробництво зерна в Україні: упущені шанси та нагальна потреба в діях / за ред. Л. Штріве, Ш. фон Крамон–Таубаделя. – К. : Фенікс, 1999. – 278 с.
144. Кобзев О. Особливості моделювання регіональної торгівлі в Україні на прикладі пшениці та насіння соняшнику / О Кобзев // Сприяння сталому економічному зростанню в Україні / за ред. Ш. Фон Крамона-Таубаделя,
І. Акімової. – К. : Альфа-Принт, 2001. – 347 с.
145. Дідівська Л. І. Державне регулювання економіки / Л. І. Дідівська,
Л. С. Головко. – К. : Знання-Прес, 2000. – 209 с.
146. Герстенберг Е. Перші результати і досвід впровадження ринкової економіки в сільському господарстві Німеччини / Е. Герстенберг // Освоєння ринку і ринкових відносин в АПК України. – К. : [б. в.], 1992. – С. 126–127.
147. Баскаков А. Я. Методология научного исследования / А. Я. Баскаков,
Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2002. – 216 с.
148. Commons J. R. Institutional Economics / Commons J. R. – Madison : University of Wisconsin Press, 1934. – Р. 4–8.
149. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень / В. Ф. Ситник,
І. В. Гордієнко. – К. : КНЕУ, 2004. – 427 с.
150. Кутковецький В. Я. Дослідження операцій / В. Я. Кутковецький. – К. : Професіонал, 2004. – С. 350.
151. Бурчфильд Д. Системный анализ. Процесс принятия количественных решений / Д. Бурчфильд. – М. : Прогресс, 1971. – 323 с.
152. Лавинский Г. В. Построение и функционирование сложных систем управления / Г. В. Лавинский. – К. : Вища шк., 1989. – 335 с.
153. Про Програму Зерно України 2001 – 2004 рік [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27 листоп. 2000 р. № 1739. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
154. Електронне представництво Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//ukrstat.gov.ua.
155. Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України вiд 29 черв. 2000 р. № 832/2000. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
156. Про додаткові заходи щодо вирішення соціальних проблем на селі та подальшого розвитку аграрного сектору економіки [Електронний ресурс] : Указ Президента України вiд 21 лют. 2002 р. № 170/2002. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
157. Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 21лют. 2002 р. № 415/2003. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
158. Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна [Електронний ресурс] : Указ Президента України вiд 18 верес. 2007 р. № 890/2007. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
159. Мелешко М. І. Державне регулювання ринку зерна /
М. І. Мелешко // Питання сучасної науки і освіти : матеріали сьомої Міжнар. наук.–практ. інтернет–конф., Київ, 11-13 лип. 2011 р. – К. : ТОВ “ТК Мегатон”, 2011. – Ч. 1 – С. 4–6.
160. Закон України про державну підтримку сільського господарства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
161. Закон України про Державний бюджет України на 2004 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
162. Закон України про Державний бюджет України на 2006 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
163. Закон України про Державний бюджет Україн на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua.
164. Закон України про Державний бюджет Україн на 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.
165. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
166. Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 6 черв. 2000 р. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
167. Про схвалення Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
168. Мелешко М. І. Стан розвитку та шляхи удосконалення біржового аграрного ринку / М. І. Мелешко // Економіка та держава. – 2010. – № 5. – С. 109–111.
169. Про систему центральних органів виконавчої влади [Електронний ресурс] : Указ Президента України. – Режим доступу : www.president.gov.ua.
170. Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
171. Гайдуцький П. І. Формування та розвиток аграрного ринку /
П. І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2004. – № 3. – С. 4–15.
172. Про затвердження Порядку декларування зерна суб’єктами зберігання зерна [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України. – Режим доступу : www.kmu.gov.ua.
173. Мелешко М. І. Аналіз стану і перспективи подальшого розвитку торгівлі ф’ючерсними контрактами на українському біржовому ринку /
М. І. Мелешко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 11. – С.77–80.
174. Мелешко М. І. Удосконалення механізму взаємодії держави і професійних організацій зернопродуктового підкомплексу / М. І. Мелешко // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування:світовий та український досвід : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 квіт. 2008 : у 3 т. – К. : НАДУ, 2008. – Т.1. – С.149–154.
175. Боднар О. В. Сучасний стан та особливості ринків зерна в Україні та Канаді / О. В. Боднар // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 8. – С. 16–20.
176. Ситуація на ринку зерна України у 2002/03 маркетинговому році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://undp.org.ua.
177. Худолій Л. М. Економічний механізм формування та функціонування ринку зерна в Україні / Л. М. Худолій. – К. : ІАЕ, 1998. – 104 с.
178. Мелешко М. І. Ринок зерна України: стан, проблеми, перспектива /
М. І. Мелешко // Економіка та держава. – 2009. – № 5. – С. 72–74.
179. Галузевий довідник ринку сільськогосподарської продукції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukragroportal.com.
180. В Украине происходит процесс консолидации элеваторной промышленности [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://apk–inform.com/showart.php?id=14213.
181. Павловський М. А. Макроекономіка перехідного періоду: український контекст / М. А. Павловський. – К. : Техніка, 1999. – 334 с.
182. Лукінов І. І. Ринкові реформи в подоланні кризи / І. І. Лукінов // Економіка України. – 1996. – № 1. – С.4–19.
183. Лортикян Э. Л. История экономических реформ. Мировой опыт второй половины ХІХ–ХХ вв. / Э. Л. Лортикян. – Х. : Консум, 1999. – 287 с.
184. Есипов В. Е. Цены и ценообразование / В. Е. Есипов. – СПб. : Питер, 1999. – 464 с.
185. Про визначення Державного агента із забезпечення заставних закупок зерна [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 черв. 2003 р. № 374. – Режим дост