ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА МЕХАНІЗМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОРИСЕНКО ОЛЬГА ПЕТРІВНА

УДК 351:338.246.025.2:339.56

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА МЕХАНІЗМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
ІВАШОВА Людмила Миколаївна,
доктор наук з державного управління,
професор

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………..................……………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ..………………………...…….
22
1.1. Державне регулювання та зовнішньоекономічна політика: понятійно-термінологічна характеристика ……………………………....
22
1.2. Розвиток зовнішньоекономічної політики України та форми її реалізації в сучасних умовах …………..…………...……………….…..
45
1.3. Вплив інтеграційної стратегії на формування зовнішньо-економічної політики України…………………….….………………..….
65
1.4. Концептуальні положення формування зовнішньо-економічної політики як складової економічної політики України ……
91
Висновки до розділу 1……………………………………………………... 102
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ……………..……………….
108
2.1. Методологічні основи формування та реалізації зовнішньоекономічної політики…………………………..…………….…
108
2.2. Системно-синергетичний підхід у дослідженні проблем державної регуляторної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності ………………………………………………..……………….…
120
2.3. Змістовно-функціональна класифікація методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності……..…………………...
130
2.4. Особливості моделювання управлінських процесів у державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності …………...
140
Висновки до розділу 2……………………………………………….…….. 154
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН………………………………..………...….

160
3.1. Аналіз впливу регуляторної політики держави на динаміку та структуру обсягів зовнішньоекономічної діяльності...……………….
160
3.2. Механізми та інструменти митно-податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності…………………………………………
189
3.3. Особливості застосування механізмів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності………...………………..
215
Висновки до розділу 3…………………………………….………...……... 242
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ.……………...……………………………………

250
4.1. Митна політика в системі забезпечення зовнішньоекономічної політики та державна політика у сфері державної митної справи …………………………………………..………

250
4.2. Інституційні особливості реалізації зовнішньоекономічної політики …………………………………………………..……………..….
266
4.3. Інформаційне забезпечення системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності………………………….
283
Висновки до розділу 4…………………………………………...………… 307
РОЗДІЛ 5. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ………….………………………………………….

313
5.1. Формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної політики……………..………………………………………………………
313
5.2. Активізація регуляторних важелів реалізації державної зовнішньоекономічної політики в формуванні окремих товарних ринків………………………………………………………………………..

328
5.3. Програмно-цільовий підхід до реалізації державної економічної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності...……..
342
5.4. Реалізація державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на основі методології контролінгу ……………………..……
353
Висновки до розділу 5………………………………………………..….… 369
ВИСНОВКИ……………..…………………………………………………. 375
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..……... 387
ДОДАТКИ…………………………………………………………..……… 434

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідною умовою подальшого розвитку України є розв’язання однієї з найгостріших проблем сучасної національної галузі науки державного управління – формування державної зовнішньоекономічної політики на основі розвитку ефективних механізмів державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), що спрямовані на забезпечення гарантовано прогресивного соціально-економічного розвитку України та активізацію її ролі в системі світового господарства.
Перед державними інституціями постають завдання розробки фундаментальних основ регуляторної політики держави у сфері ЗЕД та ефективних механізмів її реалізації, що потребує формування узгодженої системи заходів із забезпечення збалансованості економіки й рівноваги внутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних структурних змін в економіці взагалі і в зовнішньоекономічних відносинах зокрема, захисту економічних інтересів України на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Після здобуття незалежності в Україні виникла низка проблем, пов’язаних з необхідністю формування національної зовнішньоекономічної політики за умов уже досить сформованих відносин світової системи господарювання, загостренням економічної конкуренції на світових і національному ринках, активізацією інтеграційних процесів тощо.
Ці проблеми є предметом розгляду вітчизняних і зарубіжних науковців – представників різних галузей знань і наукових шкіл, які розробили численні концепції, стратегії, програми та створили значний масив фундаментальних і прикладних знань з досліджуваної проблематики. Але чи не головною перешкодою на шляху втілення ідей і положень, що містяться в працях згаданих учених, у теорію і практику державного управління України є недосконалість існуючих державних механізмів діагностування, оцінювання та використання їхнього наукового доробку в практиці.
На формування сучасних наукових поглядів щодо визначення ролі економічних процесів у забезпеченні системності життєдіяльності суспільства, меж втручання держави в економічні процеси та особливостей застосування механізмів регулювання зовнішньоекономічних відносин, а також вироблення авторського підходу до дослідження проблеми регуляторної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності вплинули роботи відомих українських учених, таких як: Ю.М.Бажал [110], В.Д.Бакуменко [3], В.В.Башнанник [4], О.Г.Білорус [74], В.Г.Бодров [8], І.О.Бочан [58], А.Ю.Брегеда [59], І.В.Бураковський [61], В.Г.Власов [68], О.П.Гребельник [84], Л.І.Дідківська [96], М.І.Дідківський [97], Г.В.Дмитренко [98], Г.М.Дроздова [101], О.А.Кириченко [176], О.М.Кондрашов [150], А.І.Кредісов [354], А.А.Мазаракі [171], І.Р.Михасюк [58], В.Є.Новицький [74], Б.М.Одягайло [190], Ю.М.Пахомов [200], Г.М.Перепелиця [127], І.В.Розпутенко [305], В.С.Сухарський [336], С.О.Телешун [344] та багато інших.
Аналіз численних аспектів глобалізаційних викликів суспільного розвитку здійснено у працях вітчизняних науковців: Р.В.Войтович [69], В.Є.Воротіна [71], Є.В.Ромата [85] – щодо пріоритетів національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів та концептуального аналізу механізмів впливу глобалізації на систему державного управління; С.В.Майстро [168] – стосовно проблем розвитку національного аграрного ринку в умовах глобалізації; Т.М.Лозинської [165] щодо дослідження впливу глобалізації на формування продовольчого ринку України. Важливі аспекти налагодження багатосторонньої міжнародної кооперації під час інтеграційних процесів, проблеми економічної політики співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, її інтеграції у світове господарство стали об’єктом уваги таких учених, як: С.Я.Боринець [10], І.А.Грицяк [86], М.М.Гнатюк [75], Ю.В.Ковбасюк [305], В.Ю.Стрельцов [335] та інших.
Дослідженню теоретичних і прикладних проблем формування стратегій розвитку України, стратегічного управління, окремих аспектів стратегічного планування у сфері національної безпеки присвячені праці О.С.Власюка [356], А.І.Семенченка [312], Г.П.Ситника [313] та інших науковців. Безпосередньо механізми державного управління зовнішньоекономічними процесами вивчали такі науковці, як Л.М.Пісьмаченко [223] (щодо державного управління зовнішньоторговельними відносинами в умовах розвитку інтеграційних процесів в Україні); А.В.Мерзляк [177] (стосовно державного управління іноземними інвестиціями); Д.В.Приймаченко [244] (щодо вдосконалення інституційного забезпечення у сфері реалізації митної політики держави); Н.В.Грицяк [352], О.К.Скаленко [317] (стосовно вивчення особливостей державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства) та багато інших. Вагомим внеском у дослідження міжнародних економічних відносин в історичному контексті, ключових аспектів трансформації форм і методів державного регулювання ЗЕД, проблем розвитку митної справи та митної політики у системі економічної політики України є праці Д.В.Архірейського [133], І.Г.Бережнюка [5], К.М.Колесникова [133], В.П.Науменка [187], П.В.Пашка [187], В.А.Русскова [187], А.С.Філіпенка [362], В.В.Ченцова [133], П.І.Юхименка [379] та ін.
До розробки основоположних документів, у яких піднімались проблеми зовнішньоекономічної політики, залучалися провідні українські вчені, експерти, фахівці урядових і неурядових аналітичних центрів та інституцій, такі як З.С.Варналій [285; 302], О.С.Власюк [331; 337; 356], П.I.Гайдуцький [285], А.С.Гальчинський [285], В.М.Геєць [285], В.П.Горбулін [331], А.Ф.Гуцал [337], Я.А.Жаліло [285; 331; 352], С.І.Здіорук [331; 352], Б.С.Кваснюк [285], А.І.Мокій [337], Л.І.Плаксій [285], М.Т.Степико [352] та багато інших.
Хоча цінність наукових розробок указаних вчених для розвитку сучасної науки не підлягає сумніву, на сьогодні існує низка проблем у теорії і практиці державного управління у сфері ЗЕД, які необхідно розв’язати. Зокрема, це проблеми, пов’язані з розробкою концепції зовнішньоекономічної політики України та стратегії її реалізації, удосконаленням механізмів митно-тарифного й нетарифного регулювання ЗЕД, модернізацією інституційних складових механізмів реалізації зовнішньоекономічної політики. Разом з тим існує потреба у вдосконаленні понятійно-термінологічного забезпечення процесів формування та реалізації зовнішньоекономічної політики, відображенні їх у нормативно-правових актах, інформаційному забезпеченні механізму управління в процесі реалізації зовнішньоекономічної політики, приведенні заходів державного регулювання у відповідність з вимогами СОТ та інших міжнародних інституцій. Тому є актуальними поглиблене дослідження сучасного стану, можливих наслідків зовнішньоекономічної політики держави, а також розробка науково обґрунтованих підходів до вдосконалення державних механізмів реалізації зовнішньоекономічної політики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) “Державне управління та місцеве самоврядування”
(ДР № 0199U002827) на кафедрі управління національним господарством Національної академії за темою науково-дослідної роботи (НДР) “Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку внутрішнього ринку України” (ДР № 0110U002468) і в Центрі з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування за темою НДР “Методологічні засади аналізу та впровадження зарубіжного досвіду державного управління в умовах європейської інтеграції України” (ДР № 0110U000383), до виконання яких автор була залучена на громадських засадах, а згодом як науковий співробітник. Роль автора полягала в оцінці впливу митно-тарифного регулювання на розвиток внутрішнього ринку України й аналізі структурних та інституційних змін в Україні в процесі європейської інтеграції.
Крім того, автор залучалася до виконання науково-дослідних робіт Академії митної служби України: як науковий керівник НДР “Дослідження механізмів контролю за визначенням митної вартості (організаційно-управлінський, економічний та правовий аспект)” (ДР № 0108U009117),
а також за двома НДР кафедри обліку та аудиту: “Організація та порядок здійснення інформаційного забезпечення, аналізу і контролю фінансово-господарської діяльності підприємств суб’єктів ЗЕД і митних органів та їх значення в забезпеченні фінансової безпеки України” (ДР № 0104U003695) (розроблено методику митного пост-аудиту операцій з давальницькою сировиною суб’єктів господарювання) та “Розвиток обліку, аналізу і контролю в управлінських системах” (ДР № 0110U003898) (розроблено ключові засади з формування митної політики держави в контексті забезпечення інтересів суб’єктів ЗЕД).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні формування зовнішньоекономічної політики держави та розробці пропозицій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД з урахуванням національних інтересів України.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання:
 узагальнити теоретичні надбання вітчизняних та зарубіжних учених щодо формування категорійного апарату і конкретизації змісту основних понять у сфері формування та реалізації зовнішньоекономічної політики;
 визначити особливості зовнішньоекономічної політики України та виокремити етапи її формування;
 з’ясувати проблеми й перспективи розвитку інтеграційної стратегії України;
 обґрунтувати концептуальні засади формування зовнішньоекономічної політики у контексті досягнення стратегічних цілей держави та сформувати стратегію розвитку зовнішньоекономічної політики;
 проаналізувати наявні теоретико-методологічні основи, методику дослідження державного управління у сфері формування й реалізації зовнішньоекономічної політики та обґрунтувати напрями підвищення її ефективності;
 дослідити типологію методів державного регулювання ЗЕД, уточнити перелік класифікаційних ознак і критеріїв їх опису з метою підвищення ефективності їх використання;
 довести доцільність застосування методів моделювання з метою формування ефективної системи управління у сфері ЗЕД;
 оцінити стан реалізації зовнішньоекономічної політики держави та дослідити вплив регуляторної політики на динаміку й структуру ЗЕД;
 з’ясувати вплив митно-податкових інструментів на зміни соціально-економічних показників країни й подати пропозиції щодо їх ефективного використання в системі механізмів державного регулювання;
 охарактеризувати механізми та інструменти державного регулювання ЗЕД нетарифними методами і запропонувати шляхи більш гнучкого їх застосування;
 установити роль митної політики як складової державної зовнішньоекономічної політики, виявити проблеми формування митної політики та реалізації державної політики у сфері державної митної справи;
 дослідити інституційні особливості формування та реалізації зовнішньоекономічної і митної політики України й визначити напрями інституційних перетворень у державному регулюванні ЗЕД;
 розкрити перспективи розвитку механізмів державного регулювання ЗЕД на основі забезпечення повноти і якості використання інформаційного ресурсу;
 здійснити аналіз існуючих стратегій у сфері зовнішньоекономічної політики та стану їх реалізації, визначити напрями їх удосконалення в умовах загострення світової конкуренції;
 дослідити вплив регуляторних важелів реалізації державної зовнішньоекономічної політики на формування окремих товарних ринків;
 оцінити стан реалізації державних цільових програм в Україні та запропонувати більш ефективні фінансові механізми;
 аргументувати доцільність використання концепції та методології контролінгу в контексті реалізації зовнішньоекономічної політики держави.
Об’єкт дослідження – економічна політика України в умовах загострення світової конкуренції.
Предмет дослідження – формування державної зовнішньоекономічної політики України та механізми її реалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових (методів: діалектичного, ретроспективного, термінологічного, типологічного, системного аналізу, моделювання; прийомів: аналізу і синтезу, порівняння, індукції і дедукції, аналогії і моделювання, абстрагування і конкретизації), конкретно-наукових (вивчення загальновизнаних концепцій та положень у дослідженнях провідних учених, фактографічного та компаративного аналізу) та спеціальних (збирання інформації, групування, розрахунку абсолютних і відносних величин, варіантних наближень) методів і прийомів теорії наукового пізнання, зокрема:
– у розд. 1 були застосовані методи: діалектичний у процесі дослідження розвитку зовнішньоекономічної політики та форм її прояву в умовах ринкових трансформацій; порівняльно-ретроспективного аналізу й абстрагування, що дало змогу дослідити зміни в термінологічних визначеннях основних понять у сфері зовнішньоекономічної політики, виявити особливості та визначити етапність еволюції зовнішньоекономічної політики, дослідити вплив інтеграційної стратегії на формування зовнішньоекономічної політики України; здійснити аналіз існуючих концептуальних підходів до її формування;
– у розд. 2 використано методи: структуризації – для поблокового групування компонентів системи формування та реалізації зовнішньоекономічної політики, системного аналізу – для дослідження властивостей і характеристик взаємодії предмета, суб’єкта та об’єкта зовнішньоекономічної політики, взаємозв’язку між стратегічним завданнями й механізмами їх реалізації; структурно-функціональний - для визначення складу функціональних підсистем, компонентів, заходів щодо забезпечення формування й реалізації зовнішньоекономічної політики; класифікації – для систематизації методів державного регулювання ЗЕД у процесі прийняття рішень у державному управлінні зовнішньоекономічними процесами; моделювання – для побудови моделей системи державного регулювання у сфері ЗЕД;
– у розд. 3 за допомогою фактографічного, ретроспективного аналізу, експертних оцінок досліджено вплив регуляторної політики держави на динаміку та структуру обсягів ЗЕД, статистико-економічного аналізу – тенденції змін основних зовнішньоекономічних показників, основні результати дії митно-податкових інструментів; фактологічного й компаративного – особливості вжиття заходів щодо нетарифного регулювання.
У розд. 4 для дослідження інституційно-технологічних складових реалізації зовнішньоекономічної політики застосовано системно-аналітичні, структурно-логічні методи та методи моделювання.
У розд. 5 методи моделювання використано для побудови описових моделей трансформації механізмів державного регулювання ЗЕД, застосування державних регуляторів при формуванні товарного ринку, системи контролінгу в державному регулюванні ЗЕД. Метод варіантних наближень слугував базою для розробки науково-практичних рекомендацій щодо застосування мотиваційного механізму державного програмно-цільового фінансування.
Методи абстрактно-логічний, узагальнення, синтезу та інші стали методологічною основою для обґрунтування теоретичних узагальнень, формулювання висновків та пропозицій щодо напрямів удосконалення державних механізмів реалізації зовнішньоекономічної політики України в умовах загострення світової конкуренції.
У дисертації проаналізовані та частково використані нормативні документи, дані статистичних довідників, інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів, монографії, довідкова література, включаючи зарубіжну, численні публікації у вітчизняних та зарубіжних виданнях, рекомендації міжнародних експертів, офіційні публікації міжнародних інститутів та організацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні засад формування довгострокової державної зовнішньоекономічної політики України та визначенні напрямів підвищення ефективності механізмів її реалізації як системної основи забезпечення соціально-економічного розвитку України на внутрішньому і зовнішніх ринках.
Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:
уперше:
– сформовано й обґрунтовано Концепцію формування зовнішньоекономічної політики України та визначено напрями її реалізації на основі врахування економічної сутності та комплексної взаємодії інструментів державного управління в регулюванні пріоритетних товарних ринків, що спрямована на забезпечення успішного функціонування системи управління в національному і світовому економічному просторі шляхом установлення факторів посилення взаємозв’язку між регуляторною дією заходів державного регулювання та отриманими результатами;
– розроблено комплексну Стратегію формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України, побудовану на парадигмальній комбінації існуючих стратегій (протекціонізму, конкурентоспроможності, інтеграційної), на основі стимулювання розвитку підприємств за рахунок поступової трансформації механізмів державного регулювання ЗЕД: з обмежуючих – у стабілізуючі, зі стабілізуючих – у стимулюючі, зі стимулюючих – у підтримуючі конкуренцію, а з підтримуючих конкуренцію – в активні інтеграційно-конкурентні, що дає змогу підібрати найбільш дієві, взаємно неконфліктні, взаємодоповнюючі й адаптивні інструменти державного регулювання в цій сфері;
– представлено мотиваційний механізм державного програмно-цільового фінансування реалізації стратегічних завдань. Особливістю такого механізму є: вибір фінансових донорів на конкурсній основі за досягнутими результатами; оцінка впливу отриманих результатів на вирішення державних пріоритетних завдань; спрямування обсягів фінансової винагороди, акумульованих з митно-податкових надходжень, на покриття певної частки інвестиційних витрат підприємства для підвищення конкурентоспроможності національних товарів відносно їх іноземних аналогів, імпортозаміщення, збільшення частки експортної складової держави тощо, завдяки чому встановлюється взаємозв’язок між митним оподаткуванням зовнішньоекономічних операцій та його впливом на розвиток вітчизняного виробництва;
– запропоновано впровадження принципу “управління управлінням” у систему державного регулювання у сфері ЗЕД на засадах методології контролінгу, який на основі інтеграції функцій базового комплексу державного управлінського впливу забезпечує адаптивне вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД та підвищує якість державного управління;
удосконалено:
– теоретико-методологічні засади формування зовнішньоекономічної політики України, які спрямовують стратегічне управління на розвиток товарного ринку, на основі комплексної дії механізмів державного регулювання (митно-тарифних, нетарифних, інституційних, технологічних тощо) за принципом “планування за цілями й оцінювання за результатами”, що, на відміну від існуючих підходів, дає змогу підвищити ефективність державного регулювання у сфері ЗЕД завдяки гнучкості та своєчасності вжиття регуляторних заходів;
– методологію системного підходу до процесів державного регулювання у сфері ЗЕД та структуризацію цілей і завдань, механізмів, методів та інструментів його реалізації з урахуванням можливостей досягнення ефекту синергії, мотиваційних чинників на різних рівнях управління і створення єдиного інформаційного простору з метою забезпечення якісного оцінювання результатів відносно досягнення поставлених цілей та своєчасної підготовки проектів управлінських рішень, наукового обґрунтування їх прийняття;
– методологію проведення аналізу зовнішньоекономічної політики шляхом застосування системно-синергетичних зв’язків у дослідженні проблем державної регуляторної політики у сфері ЗЕД, що, на відміну від існуючих підходів, дає можливість виявити та врахувати: переваги взаємодії різних методів, інструментів, засобів регулювання зовнішньоекономічної політики, рівень їх суперечливості в момент прийняття державних управлінських рішень; оцінити синергетичний вплив заходів державного регулювання на зміни у визначенні пріоритетів розвитку зовнішньоекономічної політики;
– методики: аналізу системи державного управління у сфері ЗЕД в умовах нестабільності й відкритості економіки, що базується на комплексному використанні методу аналізу ієрархій цілей і проблем з оцінкою альтернативних варіантів їх вирішення; сценарного підходу до їх регулювання; застосування методів стратегічного управління на основі моделей балансу інтересів та моделі зацікавлених сторін, що дає змогу досягти збалансованості регуляторних заходів через узгодження інтересів різних суб’єктів взаємовідносин;
– методологічний підхід до якісної трансформації функцій митного тарифу та податків з ввезених в Україну товарів з посиленням їх регуляторної ролі, урахуванням їх економічної сутності і спрямування на усунення диспропорцій між внутрішніми витратами на виробництво вітчизняних товарів й ціною імпортованих аналогів з метою врівноваження конкурентних умов для товаровиробників на внутрішньому та зовнішніх ринках, що дасть змогу досягти позитивних змін у структурі внутрішнього виробництва;
– механізми державного управління за допомогою побудови інтегрованої інституційної матриці систематизації процесу державного управління у сфері регулювання ЗЕД, що базується на консолідації зусиль усіх рівнів управління в реалізації зовнішньоекономічної політики, чіткому розмежуванні та закріпленні функцій органів управління з аналізом дій посадових осіб щодо досягнення поставленої мети та виконання завдань, розподілу повноважень і відповідальності за програмування та оперативне адміністрування, координації дій усіх учасників управління, пошуку балансу інтересів та встановлення партнерських відносин держави і бізнесу;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні підходи до визначення поняття “зовнішньоекономічна політика держави” на підставі творчого розвитку існуючих наукових розробок і комплексного дослідження їх сутності, що дало змогу охарактеризувати це поняття як інтегровану державно-управлінську категорію, яка поєднує в собі управлінську та економічну складові в контексті узгодження інтересів держави, приватнопідприємницького сектору та окремих громадян на основі використання переваг зовнішньоекономічних зв’язків. З огляду на це запропоновано визначення понять “заходи митно-тарифного регулювання”, “заходи нетарифного регулювання”, які є більш універсальними порівняно з існуючими, що дає змогу вживати їх у нормативно-правовому забезпеченні державного управління ЗЕД;
– теоретичні узагальнення щодо розвитку зовнішньоекономічної політики, які дали змогу систематизувати основні заходи державно-управлінського впливу за такими етапами: 1) становлення національної зовнішньоекономічної політики та створення власної митної системи,
2) радикальної лібералізації економіки; 3) помірного протекціонізму;
4) державного асиметричного протекціонізму галузей і регіонів та посилення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання; 5) дестабілізаційно-конструктивної політики; 6) імплементаційно-інтеграційної політики на тлі ліберальної імпортної моделі, світової фінансово-економічної кризи; 7) помірно регульованої зовнішньоекономічної політики, активізації пошуку нових напрямів реалізації національних економічних інтересів на світових ринках;
8) соціально орієнтованої зовнішньоекономічної політики, спрямованої на залучення громадянського суспільства до регуляторних процесів у сфері ЗЕД;
– класифікація методів регулювання ЗЕД шляхом доповнення такими ознаками: за пріоритетністю застосування; за напрямом дії; за масштабами покриття; за часом втручання; за терміновістю реагування; за цілеспрямованістю дій, що, на відміну від існуючої класифікації, найбільш близька до систематизації цих методів з погляду системи прийняття рішень у державному управлінні зовнішньоекономічними процесами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють теоретичну, методологічну та методичну базу для практичного вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД в Україні. Врахування основних результатів дисертаційного дослідження для сучасного розвитку державної зовнішньоекономічної політики дало змогу запропонувати органам державного управління низку практичних заходів щодо формування конкурентоспроможної економіки України.
Результати досліджень щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД в умовах загострення світової конкуренції та поглиблення інтеграційних процесів в Україні можуть бути використані при підготовці Концепції Закону України “Про засади зовнішньоекономічної політики України на середньостроковий та довгостроковий періоди”, Концепції розвитку зовнішньоторговельної політики України, Стратегії соціально-економічного розвитку держави на середньо- та довгострокову перспективи, регіональних програм розвитку зовнішньоекономічних відносин, змін до Закону України “Про Митний тариф України”.
Розробки автора щодо вдосконалення митно-податкового механізму на основі посилення регуляторної дії митного тарифу через виконання економічного призначення мита як регулятора з наближення витрат національного виробництва до рівня світових витрат при виробництві певних товарів; стосовно посилення митного тарифу тарифною квотою, що в умовах членства України у СОТ розширює можливості маневрування в доступі на внутрішні ринки іноземних товарів, забезпечуючи гнучкість і вищу ефективність механізмів державного управління ЗЕД; щодо інтенсифікації розвитку підприємств через застосування державних цільових програм на основі принципу стимулювання за результатами діяльності, що особливо важливо для розвитку малого й середнього бізнесу, пройшли виробничу перевірку і схвалені в Комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України (далі – Комітет). Дослідження в напрямі посилення ролі регуляторно-фінансових важелів реалізації державної зовнішньоекономічної політики у формуванні окремих товарних ринків стали підґрунтям для виявлення недоліків у застосуванні інструментів державного регулювання ЗЕД та подання пропозицій щодо визначення груп товарних позицій, які потребують відповідного регуляторного впливу мита, враховані під час економіко-правової експертизи проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” (щодо приведення ставок ввізного мита у відповідність з критеріями СОТ), який зареєстрований у Верховній Раді України 30 березня 2012 р. за № 9241-д та перебуває на розгляді в Комітеті.
Крім того, в роботі Комітету використані рекомендації автора щодо реалізації стимулюючої функції в механізмах державного регулювання ЗЕД при підготовці до проведення парламентських слухань на тему: “Стимулювання національного виробника як основа моделі економічного розвитку України” (довідка від 19 вересня 2012 р. № 04-31/12-502).
Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати з удосконалення методологічного забезпечення інституційно-технологічного механізму державного регулювання ЗЕД у частині проведення контрольно-перевірочної роботи в митних органах, а саме розроблені підхід щодо документального забезпечення перевірки митними органами інформації, представленої для митного оформлення суб’єктами ЗЕД, що здійснюють операції в режимі переробки на митній території України, а також Методичні рекомендації з проведення перевірок митними органами суб’єктів ЗЕД, що беруть участь в операціях з давальницькою сировиною, впроваджено в діяльність відділів організаційно-перевірочної роботи митних органів Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Державної митної служби України (довідка від 30 липня 2010 р. № 17/1-9/2230).
Теоретико-методологічні основи державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної політики та механізмів державного впливу, які містяться в дисертації, були використані Закладом післядипломної освіти “Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при Київській облдержадміністрації” в процесі підготовки навчально-методичного комплексу щодо проведення науково-практичних занять для фахівців державного управління за темою “Формування сучасної методології державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах розвитку інтеграції”, а також під час розробки дидактичних матеріалів та для поповнення безпаперового інформаційного довідника для підвищення кваліфікації фахівців сфери державного управління та місцевого самоврядування (довідка від 9 червня 2010 р. № 43).
Тенденції, підходи, принципи державного регулювання в процесі формування зовнішньоекономічної політики України і механізмів її реалізації були враховані та використані Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, а саме як перспективні напрями аудиторних занять введені рубрики, що стосуються формування зовнішньоекономічної політики держави в напрямі зміцнення економічного потенціалу й ефективної участі в світовій торгівлі, механізмів реалізації зовнішньоекономічної політики та напрямів їх удосконалення, інтеграційної стратегії України; із залученням текстів статей розроблені дидактичні матеріали (довідка від 30 червня 2010 р. № 051-у).
Науково-практичні висновки, рекомендації, пропозиції дисертаційного дослідження щодо розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в інформаційному забезпеченні державного управління були використані в навчальному процесі Національної академії, зокрема під час розробки навчально-методичного комплексу нормативної дисципліни “Економічна інформатика і комп’ютерна техніка” навчальної програми підготовки аспірантів за спеціальностями 08.00.03 “Економіка та управління національним господарством”, 08.00.04 “Економіка та управління підприємствами
(з державного та корпоративного сектору)” (довідка від 3 вересня 2012 р. № 04/12).
У процесі підготовки дидактичних матеріалів дисципліни С.001.2.2 “Державне регулювання макроекономічних процесів та інституційна економіка” (навчальна програма підготовки магістрів за спеціальністю “Державне управління”) також використані розробки за розд. 4 “Інституційно-технологічні складові механізмів формування та реалізації зовнішньоекономічної політики”, що стосуються інформаційного забезпечення системи державного регулювання ЗЕД, застосування інформаційних систем аналізу ризиків і управління ними, вирішення проблем інформаційної безпеки та захисту інформації (довідка від 3 вересня 2012 р. № 05/12).
Науково-практичні висновки, рекомендації та методичні розробки щодо системно-синергетичного підходу, отримані в процесі дослідження проблем державної регуляторної політики та побудови моделей прийняття управлінських рішень у державному регулюванні ЗЕД, використовуються в навчальному процесі Академії митної служби України при викладанні дисциплін “Стратегічний аналіз”, “Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті” та “Контролінг”, а теоретико-прикладні напрацювання щодо організації інформаційних систем і технологій в митних органах, митного контролю на основі методів аудиту – при викладанні дисциплін “Інформаційні системи і технології в обліку і аудиті”, “Управлінські інформаційні системи” та керівництві магістерськими роботами (довідка від 14 вересня 2012 р. № 987).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та практичні розробки, які характеризуються новизною і становлять цінність для розвитку науки державного управління, отримані автором самостійно.
У наукових працях, опублікованих у співавторстві з Т.А.Крушельницькою, автору належать: визначення та обґрунтування існуючих проблем у застосуванні мита, подат

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову проблему, що полягає у розробці комплексних теоретико-методологічних засад цілісної зовнішньоекономічної політики України, обґрунтуванні концепції та стратегії формування зовнішньоекономічної політики, удосконаленні механізмів її реалізації в науці державного управління. Отримані узагальнюючі положення дали підстави сформулювати відповідні висновки та розробити окремі пропозиції.
1. На підставі аналізу та узагальнення наукових досліджень у сфері державної зовнішньоекономічної політики установлено, що існуючі в країні проблеми пов’язуються з формуванням та реалізацією неефективної економічної політики у сфері ЗЕД. Серед основних напрямів удосконалення державного управління у сфері ЗЕД визначено необхідність формування цілісної зовнішньоекономічної політики, що передбачає комплексний підхід до розробки Концепції формування зовнішньоекономічної політики України, Стратегії формування та реалізації зовнішньоекономічної політики, удосконалення механізмів митно-тарифного регулювання, підвищення ефективності митно-податкових важелів, більш дієве та гнучке вжиття заходів нетарифного регулювання, підвищення результативності інституційно-технологічних механізмів формування й реалізації зовнішньоекономічної політики.
2. За результатами узагальнення наукового трактування сутності та змісту основних економічних термінів у галузі зовнішньоекономічної політики уточнено та встановлено однозначність розкриття змісту понять: “зовнішньоекономічна політика”, “заходи митно-тарифного регулювання”, “заходи нетарифного регулювання”, сформульовано дефініції цих понять: зовнішньоекономічна політика – це цілеспрямована діяльність органів державного управління з формування та реалізації ієрархічної послідовності внутрішніх і зовнішніх цілей держави, що передбачає забезпечення гарантовано прогресивного соціально-економічного розвитку через ефективне співробітництво економічних суб’єктів у системі світового господарства та побудована на принципах послідовності, економічної доцільності й державного суверенітету; заходи нетарифного регулювання у сфері ЗЕД – це комплекс заходів регуляторного характеру (обмежувального чи стимулюючого) щодо реалізації зовнішньоекономічної політики у напрямі захисту національних інтересів, розвитку конкурентоспроможності країни та її ефективної участі в системі світогосподарских процесів; заходи митно-тарифного регулювання у сфері ЗЕД – це комплекс заходів регуляторного характеру щодо реалізації зовнішньоекономічної політики у напрямі стимулювання законної конкуренції шляхом установлення митних тарифів та інших інструментів, що змінюють митний тариф, правил їх застосування і процедур їх адміністрування.
3. Визначено основні характерні риси зовнішньоекономічної політики України та виділено 8 основних етапів її розвитку, а саме: 1) становлення національної зовнішньоекономічної політики та створення власної митної системи (1991–1993), 2) радикальної лібералізації економіки (1994–1995); 3) помірного протекціонізму (1996–1998); 4) державного асиметричного протекціонізму галузей і регіонів та посилення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання (1999–2004); 5) дестабілізаційно-конструктивної політики (2005–2007); 6) імплементаційно-інтеграційної політики на тлі ліберальної імпортної моделі, світової фінансово-економічної кризи (2008–2009); 7) помірно-регульованої зовнішньоекономічної політики, активізації пошуку нових напрямів реалізації національних економічних інтересів на світових ринках (2009–2011); 8) соціально-орієнтованої зовнішньоекономічної політики, спрямованої на залучення громадянського суспільства до регуляторних процесів у сфері ЗЕД (з 2012 р.).
4. З’ясовано, що, незважаючи на визначення стратегічним курсом України європейської інтеграції, полярність поглядів суспільства стосовно пріоритетності напрямів інтеграції свідчить про відсутність комплексної стратегії державної зовнішньоекономічної політики та неусвідомлення впливу інтеграційних факторів на економіку країни у динамічних умовах світової економічної трансформації. Основними факторами, що значно звужують перспективи реалізації інтеграційних можливостей України, є внутрішні фактори, які зумовлюють обмеженість доступу українських товарів до зовнішніх ринків; недостатнє використання потенціалу міжнародного співробітництва для соціально-економічного розвитку країни та ін. З’ясовано, що стратегічні орієнтири інтеграції України мають визначатися поетапно, у міру вирішення внутрішніх проблем та відповідно до національних інтересів на світових ринках.
5. Установлено, що стан реалізації розроблених за останні роки в Україні стратегій і програм, у яких бралася до уваги зовнішньоекономічна складова, є недостатнім: до реалізації доходили лише концептуальні підходи з формування стратегій; стратегічний план змінювався кожні 2–3 роки; існуючі механізми державного управління недостатньо враховували економічну сутність регуляторних інструментів, які функціонують у ринковій економіці. Вступ України до СОТ загострив проблему застосування інструментів державного регулювання у сфері ЗЕД й зумовив необхідність більш глибокого й виваженого підходу до їх використання.
6. Обґрунтовано концептуальні засади формування зовнішньоекономічної політики України, які полягають у тому, що стратегічні цілі й завдання мають забезпечувати розробку цілісної стратегії зовнішньоекономічної політики. Це вимагає визначення як об’єкта регулювання пріоритетних товарних ринків, комплексного підходу до вдосконалення механізмів формування та реалізації зовнішньоекономічної політики. На основі зазначеного запропоновано Концепцію формування зовнішньоекономічної політики на довгострокову перспективу і розроблено Стратегію формування та реалізації зовнішньоекономічної політики, що враховує сучасний стан розвитку внутрішнього й зовнішнього ринків і перспективи нарощування економічного потенціалу України; вдосконалено механізми державного регулювання ЗЕД у частині підвищення ефективності заходів митно-податкового регулювання, гнучкості й результативності заходів нетарифного регулювання, інституційного забезпечення, ефективного фінансового стимулювання розвитку суб’єктів ЗЕД; упровадження в систему управління методології контролінгу з метою підвищення якості управлінської діяльності, що орієнтована на досягнення поставлених цілей.
7. Аргументовано засади методології дослідження процесу формування зовнішньоекономічної політики на основі структуризації змістових і функціональних компонентів, які дають змогу більш чітко вибудовувати ієрархію цілей та завдань, здійснювати розподіл напрямів впливу механізмів їх реалізації. Показано, що доцільною є поблокова структуризація методології формування й реалізації зовнішньоекономічної політики, а саме виділення таких блоків: базисного (мета, завдання), стрижневого (об’єкт, предмет, суб’єкт), загальносистемного (загальнонаукова, конкретно-наукова і спеціальна методології) та системно-функціонального (механізми, методи, інструменти, види забезпечення реалізації зовнішньоекономічної політики). Такий підхід дає змогу систематизувати й максимально врахувати елементи дослідження, виявити їх особливості та взаємозв’язки між ними, зокрема ті, що забезпечують синергетичний ефект. Аргументовано, що першочергового методологічного забезпечення потребують базисний і системно-функціональний блоки як ключові та основоутворюючі у формуванні дієздатної системи державного управління.
8. З’ясовано закономірності загальносистемного характеру, а саме:
1) досліджувана підсистема єдиної системи державного регулювання є відкритою, нелінійною й паліативною, в якій можлива багатоваріантність. Якщо ж у подальшому ця система буде настільки ж консервативною, як у цей час, досліджувані процеси матимуть властивість періодичності та зворотності, причому непрогнозованої; 2) реакція досліджуваної системи не є пропорційною до державно-управлінського впливу. Великі зусилля держави приводять до незначних, або мінімальних результатів. Системна суперечність державного управління полягає в тому, що відносно слабкі, але узгоджені із системою впливи (у часі, за мотивацією, балансом інтересів ) можуть прискорювати її еволюцію, а потужні, але асиметричні – навпаки, гальмувати й пригнічувати. Причиною цього є нелінійність позитивного зворотного зв’язку. Тут принцип суперпозиції не діє (складні завдання не вирішуються через вирішення більш простих). Синергія конструктивної і деструктивної інтерференції впливів заходів щодо державного регулювання у сфері ЗЕД потребує перегляду поглядів на випадковість та досягнення системності поведінки.
9. Обґрунтовано, що найбільш перспективним і конструктивним методом дослідження в державному регулюванні у сфері ЗЕД є системно-синергетичний підхід. Виявлення і врахування синергетичних зв’язків значно підвищує ефект спільної дії компонентів системи та забезпечує її емерджентні властивості і цілісність – вони доповнюють або беруть на себе функції, яких не вистачає, свідомо чи несвідомо відсутніх елементів. Саме такий підхід дає можливість виявити та врахувати: потенціал взаємодії різних засобів державного регулювання, оцінити ступінь їх суперечливості в момент прийняття державних управлінських рішень; спрямувати інтереси суб’єктів ЗЕД на реалізацію інтересів держави шляхом забезпечення заходами державного регулювання розвитку підприємств.
10. Досліджено існуючі науково-теоретичні розробки з класифікації методів державного регулювання ЗЕД та запропоновано авторський підхід до класифікації методів регулювання ЗЕД шляхом формування класифікаційних груп, найбільш близьких до систематизації цих методів з погляду системи прийняття рішень у державному управлінні зовнішньоекономічними процесами, а саме: за пріоритетністю застосування (основні, другорядні); за напрямом дії (посилюючі, стримуючі); за масштабами покриття (комплексної дії, специфічної дії); за часом втручання (системні, оперативні); за терміновістю реагування (перманентного впливу, негайної дії); за цілеспрямованістю дій (на обсяг зовнішньої торгівлі, на структуру зовнішньоекономічних операцій, на посилення державного контролю, за певних умов).
11. Доведено, що циклічність і повторюваність дій у процесі прийняття і реалізації рішень у державному управлінні доцільно відтворювати, моделюючи управлінську діяльність, що дає змогу спроектувати систему управління на випередження й певним чином уникнути невизначеності й ризикованості. Розроблено методичні підходи до формування системи державного управління у сфері ЗЕД на основі використання методів аналізу ієрархій цілей і проблем та їх раціональної структуризації з оцінкою альтернативних варіантів їх вирішення; кластеризації об’єктів управління та сценарного підходу до їх регулювання шляхом виокремлення ключових етапів; стратегічного управління на основі моделей балансу інтересів з метою створення прозорих умов для побудови власної стратегії і тактики кожним учасником схеми, а також моделі зацікавлених сторін для досягнення збалансованості регуляторних заходів через узгодження інтересів різних суб’єктів взаємовідносин, асиметрія яких є індикатором місця ймовірного ризику (конфлікту або потенційного виникнення суперечностей та порушень законодавства) й напрямів втручання держави в зовнішньоекономічні процеси шляхом вжиття контрольних та регуляторних заходів.
12. Проведено оцінку сучасного стану реалізації зовнішньоекономічної політики держави та з’ясовано, що за роки незалежності України характерним для її зовнішньоекономічної діяльності стало збільшення обсягів імпорту товарів, особливо споживчого призначення. Додатне зовнішньоторговельне сальдо досягалося за рахунок проведення політики протекціонізму, спрямованої переважно на обмеження імпорту через посилення митно-податкового тиску на імпорт, а також підтримки сировинного експорту та експорту товарів первинної переробки. Необґрунтованим та неефективним виявилося зниження митних тарифів на великий перелік товарних номенклатур у зв’язку зі вступом України до СОТ, які практично позитивно не вплинули на стан української економіки, але разом з іншими факторами поглибили ринкові диспропорції. Загалом сучасний стан національної зовнішньоекономічної політики має несистемний характер, що проявляється у вимушеному вжитті державних заходів регулювання, наявності активної полеміки щодо напрямів руху в інтеграційному процесі, неврахуванні наслідків регуляторних дій, непідкріпленні реальними економічними умовами лібералізації зовнішньої торгівлі.
13. З’ясовано, що непослідовна й безсистемна митно-тарифна політика України не забезпечувала повноцінний захист національного ринку й не сприяла розвиткові українських виробників. Митний тариф і мито, які первісно передбачалися як регуляторний інструмент, сьогодні використовуються переважно з фіскальною метою. Після вступу до СОТ Україна взяла на себе зобов’язання, за якими не може застосовувати такі митні тарифи, які б дали змогу вирівняти існуючі диспропорції в цінах на імпортні й українські товари. Тому регулювання з допомогою митного тарифу потребує одночасного додаткового регулювання шляхом вжиття нетарифних заходів, які не лише обмежували б доступ іноземних аналогів на українські ринки, а й водночас стимулювали б підвищення конкурентних характеристик їх українських аналогів. З’ясовано, що при визначенні ставок митних податків (мита, акцизного податку, ПДВ) не враховуються економічні передумови і наслідки їх застосування. Пропонується суми мита та імпортного ПДВ накопичувати та використовувати як джерело державних коштів, які доцільно спрямувати на регулювання рівня витрат національних товаровиробників, що ефективно працюють у напрямі імпортозаміщення.
14. Охарактеризовано особливості використання в механізмах державного управління інструментів нетарифного регулювання ЗЕД і визначено, що в Україні вони застосовуються не як комплекс взаємодоповнюючих регуляторно-захисних заходів, а являють собою низку окремих заходів адміністративного регулювання, вжитих без ґрунтовного аналізу наслідків їх дії. Тому запропоновано в регулюванні товарних ринків застосовувати доцільну комбінацію мита і тарифної квоти (оскільки посилення митного тарифу тарифною квотою розширює можливості маневрування у визначенні меж доступу на внутрішні ринки іноземних товарів, що зумовлює актуальність такого підходу у зв’язку зі вступом України до СОТ та послабленням захисної дії митного тарифу), а також прораховану комбінацію мита і спеціальних, більш високих, ніж для вітчизняних товарів, технічних вимог та стандартів, які створюють техніко-економічний бар’єр, що перешкоджає надходженню імпорту низької якості, який не стримується митним тарифом і митними платежами.
15. З’ясовано, що глибинні політичні й соціально-економічні зміни, що відбулися в Україні за роки її незалежності, зумовили серйозні зміни в розумінні ролі митної політики та перегляді значення державної політики у сфері державної митної справи як важливих складових загальнодержавної політики. Сучасна митна політика є каталізатором та індикатором політики держави, стану економічної ситуації в країні і світі, впливу окремих політичних сил. З’ясовано, що митна політика за спрямованістю та домінуванням економічних засобів реалізації має економічний характер, за функцією у сфері розвитку міжнародних відносин – політичний, як інструмент адміністративно-правового регулювання зовнішньо¬економічної діяльності – правовий. Досягнення і проблеми, пов’язані з її здійсненням, позначаються на державній політиці у сфері державної митної справи, яка набула сьогодні яскраво вираженого фіскального характеру. Визначено, що в майбутньому вона повинна більше орієнтуватися на виконання економічних, регулятивних та захисних функцій.
16. Досліджено інституційну складову державних механізмів регулювання ЗЕД та визначено низку проблем, пов’язаних з її функціонуванням, які виникли внаслідок відсутності системного взаємозв’язку між її елементами. Пропонується вдосконалити інституційну складову на основі побудови інтегрованої інституційної матриці систематизації процесу державного управління у сфері ЗЕД, що базується на консолідації зусиль усіх рівнів управління щодо реалізації загальнодержавної зовнішньоекономічної політики, чіткому розмежуванні та закріпленні функцій органів управління, розподілі повноважень і відповідальності за програмування та оперативне адміністрування регуляторних заходів, координації дій усіх учасників управління, пошуку балансу інтересів та встановленні партнерських відносин держави і бізнесу. Зазначений підхід дає змогу виявити надмірно регульовані ситуації, недоліки в системі управління та підвищити транспарентність правил і процедур, показати їх взаємозв’язок у системі управління, оптимізувати систему санкцій і стимулів, стримувань і противаг у регулюванні економічних процесів.
17. Розкрито шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД на основі більш повного й якісного використання інформаційного ресурсу через створення й функціонування інтеграційного й координаційного центру управління інформацією. З’ясовано, що невідповідність, яка виникла між рівнем інформаційної взаємодії у сфері ЗЕД “суб’єкт ЗЕД –органи з реалізації митної справи” та “органи з формування митної політики – органи формування та реалізації зовнішньоекономічної політики” необхідно усувати шляхом створення єдиного інформаційного простору прийняття управлінських рішень із застосуванням розподіленої системи обробки інформації, формуванням баз даних і протоколів обміну інформацією між органами державного управління, розробки правового забезпечення процесів інформаційної взаємодії органів державної влади, управління інформаційними відносинами, визначення обов’язків щодо формування відповідних електронних інформаційних ресурсів, порядку їх обліку, супроводження та використання.
18. Аналіз існуючих в Україні стратегій розвитку країни показав, що зовнішньоекономічна складова в них вважалися похідною від внутрішньої економічної політики і майже не розглядалася як фактор становлення конкурентоспроможної національної економіки. Застосування політики протекціонізму й одночасної активної інтеграційної політики не дає змоги створити стійке конкурентоспроможне середовище для українських товаровиробників. Для підвищення ефективності державних перетворень запропоновано комплексну Стратегію формування і реалізації зовнішньо¬економічної політики України, побудовану з використанням парадигмальної комбінації існуючих стратегій (протекціонізму, конкурентоспроможності, інтеграційної) на основі цілеспрямованості розвитку підприємств та за рахунок поступової трансформації механізмів державного регулювання ЗЕД: обмежуючих – у стабілізуючі, стабілізуючих – у стимулюючі, стимулюючих – у підтримуючі конкуренцію, а підтримуючих конкуренцію – в активні інтеграційно-конкурентні, що дає змогу підібрати найбільш дієві, взаємно неконфліктні, взаємодоповнюючі й адаптивні інструменти державного регулювання у цій сфері.
19. Досліджено вплив державних регуляторних заходів у сфері ЗЕД на формування окремих товарних ринків. З’ясовано, що непослідовність і необґрунтованість застосування інструментів державного регулювання та відсутність необхідного контролю за їх здійсненням не дають змоги визначити їх реальний вплив. Причому основні показники, що характеризують товарний ринок, свідчать про негативні тенденції розвитку. Пропонується більш виважено й обґрунтовано обирати об’єкт та інструменти регулювання з урахуванням рівня розвитку основних суб’єктів товарного ринку, заходів, що вживаються і забезпечують їх стабілізацію, покращення конкурентних характеристик або боротьби за місце на світових ринках.
20. Установлено, що ефективність державного цільового програмування у сфері ЗЕД щодо забезпечення умов соціально-економічного зростання є низькою. Одним із шляхів підвищення ефективності використання державних коштів вважаємо запровадження мотиваційного механізму державного програмно-цільового фінансування реалізації стратегічних завдань шляхом спрямованості інтересів суб’єктів господарювання (особливо малого і середнього бізнесу) на досягнення прогресивних змін у сфері ЗЕД. Особливостями такого механізму є: формування обсягів фінансування на основі акумульованих коштів з митно-податкових надходжень з товарного ринку; розподіл коштів бюджету згідно з поставленими стратегічними завданнями (не лише статтями); оцінювання впливу результатів діяльності претендентів на фінансову підтримку на вирішення державних пріоритетних завдань; вибір фінансових донорів на конкурсній основі за досягнутими результатами; спрямування обсягів фінансової винагороди на покриття певної частки інвестиційних витрат підприємства; підвищення конкурентоспроможності національних товарів порівняно з їх іноземними аналогами, імпортозаміщення; збільшення частки експортної складової держави тощо. Такий підхід установлює взаємозв’язок між митним оподаткуванням зовнішньоекономічних операцій та його впливом на розвиток вітчизняного виробництва.
21. З огляду на існуючі проблеми, пов’язані з функціонуванням механізмів державного регулювання ЗЕД, обгрунтовано необхідність системного підвищення якості управління в цій сфері. Запропоновано запровадження принципу “управління управлінням” у систему державного регулювання у сфері ЗЕД з використанням методології контролінгу, який на основі інтеграції функцій базового управлінського комплексу (прогнозування, облік, моніторинг, контроль, аналіз, інформаційне забезпечення) посилює функції регулювання та контролю в державному управлінні ЗЕД. Основними перевагами такого підходу є зосередження інституційних, інформаційних, методологічних й інших ресурсів державного управління навколо об’єкта державного регулювання, забезпечення адаптивного управління в процесі регулювання ЗЕД.
Розроблено науково-практичні рекомендації для органів державної влади щодо реалізації державної зовнішньоекономічної політики, а саме:
 на рівні Верховної Ради України внести зміни до Бюджетного кодексу України (гл. 3, ст. 15) щодо джерел формування спеціального фонду Державного бюджету, Закону України “Про Державний бюджет” (ст. 11, 14) щодо перенаправлення імпортних мита й ПДВ з товарів, що перебувають у регуляторному процесі, до спеціального фонду Державного бюджету з подальшим його урахуванням у державному програмно-цільовому фінансуванні;
 на рівні Кабінету Міністрів України розробити Концепцію формування зовнішньоекономічної політики України і Стратегію формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України на довго- й середньострокову перспективи; переглянути функції митного тарифу для пріоритетних товарних ринків у бік посилення регуляторної й захисної дії;
на рівні Міністерства економічного розвитку і торгівлі: 1) переглянути методики визначення: митного тарифу з урахуванням економічного змісту регуляторної дії мита; імпортних тарифних квот як засобу посилення митно-тарифного захисту при формуванні товарного ринку; технічних вимог та стандартів у напрямі створення техніко-економічного бар’єру для імпорту низької якості, який не стримується митним тарифом і митними платежами; 2) створити інтеграційний та координаційний центр управління інформацією для забезпечення цілісного представлення інформації, спадковості у її формуванні, субординації у забезпеченні рівнів управління, випереджального аналізу, визначення системоутворюючих зв’язків при розробці управлінських рішень стосовно регулювання ЗЕД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. Л. Мировая экономика : учебное пособие / В. Л. Абрамов. – 3-е изд. – М. : Дашков и К°, 2006. – 312 с.
2. Акаев А. А. Фундаментальные пределы экономического роста и потребления / А. А. Акаев // Системный мониторинг глобальных и региональных рисков / отв. ред. Д. А. Халтурина, А. В. Коротаев, Ю. В. Зинькина. – М. : Издательство ЛКИ, 2010.– 416 с.
3. Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісник УАДУ. – 2003. – № 3. – С. 11-23.
4. Баштанник В. Удосконалення управлінської діяльності у системі зовнішньої політики України: методологія проблеми / В.Баштанник, Є.Суліма // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 11-27.
5. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти : монографія / І. Г. Бережнюк. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 543 с.
6. Березька К. М. Методологічні аспекти застосування моделі нечітких часових рядів для прогнозування податкових надходжень [Електронний ресурс] / К. М. Березька, В. В. Маслій // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №1 (115). – с. 227–235. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/APE/2011_1/APE-2011-01/227-235.pdf. – Назва з екрана.
7. Бийен Б. Трансформационные модели внешнеэкономической политики государства в региональном аспекте // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : cб. научн. трудов. – Донецьк: “Донеччина”, 2003. – С. 179-182.
8. Бодров В. Г. Державне регулювання економіки та економічна політика : навч.посіб. / В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. І. Балдич. – К. : Академвидав, 2010. – 520 с.
9. Бодров В. Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління : навч. посіб. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. –104 с.
10. Боринець С. Я. Сучасні тенденції інтеграції України в Європейську Спільноту [Електронний ресурс] / С. Я. Боринець / Міжнародні валютно–фінансові відносини : Україна і Європейський Союз : перша українська електронна бібліотека підручників. – Режим доступу : http://pidruchniki.com.ua/11151212/finansi/ukrayina_yevropeyskiy_soyuz. – Назва з екрана.
11. Борисенко О. П. Внешнеэкономическая политика Украины: ориентация – запад или север и восток / О. П. Борисенко // Journal Social Science European (Европ. журн. соц. наук). – 2010. – № 2. – С. 85–93.
12. Борисенко О. П. Державне регулювання та фінансовий контроль операцій з давальницькою сировиною / О. П. Борисенко // Держава та регіони : наук.-виробн. журн. – 2009. – № 4. – С. 15–20. – (Серія: “Державне управління”).
13. Борисенко О. П. Евроинтеграционная стратегия Украины: проблемы и перспективы / О. П. Борисенко // Украина – Болгария – Европейский Союз: современное состояние и перспективы : сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. (Варна, 13 – 19 сент. 2012 г.). : в 2 т. – Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2012. – Т. 2. – С. 109–113.
14. Борисенко О. П. Застосування тарифних інструментів у державному регулюванні товарних ринків в контексті регламентації СОТ [Електронний ресурс] / О. П. Борисенко // Публічне управління: теорія та практика : зб. наук. пр. Асоц. д-рів наук з держ. упр. – Х. : Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2012. – № 3 (11). – С. 133–137. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua//portal/soc_gum/
Pubupr/2012_3/title.html. – Назва з екрана.
15. Борисенко О. П. Застосування тарифних інструментів у державному регулюванні товарних ринків: регіональний аспект / О. П. Борисенко // Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 1 жовт. 2012 р.) / за заг. ред. О. Ю. Бобровської. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2012. – С. 8–11.
16. Борисенко О. П. Заходи державного регулювання економіки в історії міжнародної торгівлі / О. П. Борисенко // Держава та економіка: розподіл функцій та особливості сучасної взаємодії : зб. наук. пр. ДонДУУ.– Донецьк : ДонДУУ, 2009. – Т. Х. – Вип. 135. – С. 83–92. – (Серія: “Державне управління”).
17. Борисенко О. П. Зовнішньоекономічна політика держави: концепція, стратегія, механізми реалізації : монографія / О. П. Борисенко. – Донецьк : Юго–Восток, 2012. – 404 с.
18. Борисенко О. П. Зовнішньоекономічна політика України : проблеми та перспективи / О. П. Борисенко //Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації : матеріали міжнар. науково-практ. конф. (Дніпропетровськ, 3 груд. 2010 р.). – Дніпропетровськ : Акад. мит. служби України, 2010. – С. 23–25.
19. Борисенко О. П. Зовнішньоекономічна політика України: проблеми і напрями удосконалення / О. П. Борисенко // Наука як ресурс модернізаційної стратегії держави : матеріали наук. конф. (Київ, 16 трав. 2012 р.) : у 2 т. / редкол. : М. М. Білинська та ін. – К. : НАДУ, 2012. – Т. 2. – С. 139–142.
20. Борисенко О. П. Інноваційний підхід до застосування методів і інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності /
О. П. Борисенко // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ.конф. за міжнар. участю (Київ, 27 трав. 2011 р.) : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т.1. – С. 344–345.
21. Борисенко О. П. Інституційні особливості формування та реалізації митної політики України / О. П. Борисенко // Держава та регіони : наук.-вироб. журн. – 2012. – № 3. – С. 34–39. – (Серія: “Державне управління”).
22. Борисенко О. П. Інформатизація контрольно-аналітичних процедур як фактор підвищення ефективності державного регулювання ЗЕД / О. П. Борисенко // Перспективи розвитку інформаційних та транспортно-митних технологій у митній справі, зовнішньоекономічній діяльності та управлінні організаціями : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 2 груд. 2011 р.). – Дніпропетровськ : Акад. мит. служби України, 2011. – С. 34–36.
23. Борисенко О. П. Інформатизація системи державного управління як важливий управлінсько-технологічних ресурс / О. П. Борисенко, Л. М. Івашова // Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 11 жовт. 2012 р.) / за ред. В. М. Огаренка, А. О. Монаєнка та ін. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – С. 75–79. – Авторські с. 77–79.
24. Борисенко О. П. Інформаційне забезпечення спеціальних механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / О. П. Борисенко // Наукові праці : наук.-метод. журн. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 182. – Т. 194. – С. 75–80. – (Серія “Державне управління”).
25. Борисенко О. П. Комплексний підхід до систематизації методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / О. П. Борисенко // Економіка та держава. – 2012. – № 12. – С. 115–117.
26. Борисенко О. П. Контроль за формуванням митної вартості імпортованих товарів у пост-митному контролі / О. П. Борисенко // Митна справа в Україні: теорія і практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. курсантів, студ. та молод. науковців (Дніпропетровськ, 28 берез. 2008 р.). – Дніпропетровськ : АМСУ, 2008. – С. 227–231.
27. Борисенко О. П. Концептуальний підхід до формування зовнішньоекономічної політики України / О. П. Борисенко // Регіональний розвиток – основа розбудови української держави : матеріали наук.-практ. конф., 4–5 квіт., 2012 р., Донецьк / Донец. держ. ун-т упр. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. – С. 75–81.
28. Борисенко О. П. Концептуальный подход к решению институциональных проблем государственного управления в сфере внешнеэкономической деятельности в Украине / О. П. Борисенко // ОРАЛДЫН FЫЛЫМ ЖАРШЫСЫ (Урал. науч. вестн.) : научн. теорет. и практ. журн. – Орал каласы : ЖШС “Уралнаучкнига”, 2012. – № 11 (47). – С. 48–54.
29. Борисенко О. П. Методологическое обеспечение институциональных трансформаций в государственном регулировании внешнеэкономической деятельности на основе интеллектуальных методов / О. П. Борисенко // Social Science (Общественные науки) : всерос. науч. журн. – 2012. – № 6 (2). – С. 346–352.
30. Борисенко О. П. Методологічні основи державного управління зовнішньоекономічними операціями / О. П. Борисенко // Механізми державного управління економікою України : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. – Вип. 240. – Т. ХІІІ. – С. 45–55. – (Серія “Державне управління”).
31. Борисенко О. П. Механізми контролю митної вартості / О. П. Борисенко // Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17 жовт. 2008 р.). – Дніпропетровськ : Акад. мит. служби України, 2008. – С. 16–19.
32. Борисенко О. П. Митна вартість як об’єкт і інструмент державного регулювання та контролю / О. П. Борисенко // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 3. – С.71–79.
33. Борисенко О. П. Митно-податкові інструменти в системі регулювання зовнішньоекономічних операцій: фіскальний, регуляторний, захисний аспекти / О. П. Борисенко // Аналітика і влада : журн. експерт.-аналіт. матеріалів і наук. пр. Ін-ту проблем держ. упр. та місцев. самоврядування / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : НАДУ, 2011. – № 3. – С. 105–112.
34. Борисенко О. П. Напрями інституційних перетворень у державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності України / О. П. Борисенко // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України. – 2012. – № 4 (8). – С. 12–18. – (Серія: Право та державне управління).
35. Борисенко О. П. Нетарифні заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення / О. П. Борисенко // Аналітика і влада : журн. експерт.-аналіт. матеріалів і наук. пр. Ін-ту проблем держ. упр. та місцев. самоврядування / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : НАДУ, 2012. – № 4. – С. 188–194.
36. Борисенко О. П. Особливості застосування митно-тарифних інструментів у контексті ліберально-інституційного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / О. П. Борисенко // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / редкол. С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2011. – Вип. 4 (11). – С. 174–181.
37. Борисенко О. П. Посилення регуляторної функції держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності на засадах контролінгу / О. П. Борисенко // Вісн. Акад. мит. служби України. – 2012. – № 2 (8). – С. 29–38. – (Серія: “Державне управління”).
38. Борисенко О. П. Принципи податкової системи України: теоретичне визначення та практика застосування / О. П. Борисенко, Т. А. Крушельницька // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львів. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. – Вип. 28. – С. 17–24. – Авторські с. 19–22.
39. Борисенко О. П. Проблеми застосування кількісних обмежень у нетарифному регулюванні в умовах інтеграції України до СОТ / О. П. Борисенко // Менеджер : наук. журн. [Вісн. Донец. держ. ун-ту упр.]. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. – № 3. – С. 60–66. – (Серія “Державне управління”).
40. Борисенко О. П. Проблеми застосування митно-податкового механізму в Україні та напрями його удосконалення / О. П. Борисенко, Т. А. Крушельницька // Вісн. Акад. мит. служби України. – 2011. – № 2. – С. 47–55. – (Серія: “Державне управління”). – Авторські с. 47–49, 53–55.
41. Борисенко О. П. Проблеми реалізації зовнішньоекономічної політики в Україні та шляхи підвищення її ефективності / О. П. Борисенко // Зовнішньоекономічна політика держави та актуальні проблеми митної справи: економіко-управлінські, правові, інформаційно-технічні, гуманітарні аспекти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 30 листоп. 2012 р.). – Дніпропетровськ : Акад. мит. служби України, 2012. – С. 131–132.
42. Борисенко О. П. Проблеми та перспективи євроінтеграційної стратегії України / О. П. Борисенко // Механізми державного управління економікою України : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2010. – Т. ХІ. – Вип. 173. – С. 58–75. – (Серія: “Державне управління”).
43. Борисенко О. П. Проблемы реформирования государственного регуляторного механизма в сфере внешнеэкономической деятельности в Украине / О. П. Борисенко // Вестник государственного и муниципального управления. – Орел : Издат. центр ОРАГС, 2013. – № 1. – С. 189–193.
44. Борисенко О. П. Прогнозування як інструмент оптимізації зовнішньоекономічної політики / О. П. Борисенко // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення : матеріали наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 27 берез. 2003 р.). – Дніпропетровськ : АМСУ, 2003. – С. 14–16.
45. Борисенко О. П. Розвиток державної експортно-імпортної політики з регулювання ринку м’яса / О. П. Борисенко // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2012. – № 20. – С. 118–122.
46. Борисенко О. П. Розвиток транзитного потенціалу