ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Жовнірчик Ярослав Федорович
УДК 354:65.014.1.477

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
КОРЕЦЬКИЙ Микола Христофорович,
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор наук з державного управління,
професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 15
1.1. Зміст основних компонентів державного регулювання розвитку регіонів 15
1.2. Методи державного регулювання господарської діяльності на рівні регіону 35
1.3. Роль економічних зв’язків у розвитку регіонів України 52
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ 71
2.1. Принципи державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків 71
2.2. Міжрегіональні економічні зв’язки як об’єкт регулювання 92
2.3. Розвиток функцій і повноважень державних структур у формуванні економічної політики прогнозування розвитку регіонів 109
Висновки до розділу 2 133
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ 137
3.1. Деформація економічного розвитку регіонів як наслідок недосконалості існуючих механізмів державного регулювання 137
3.2. Аналіз стану економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення розвитку міжрегіональних економічних зв’язків 165
3.3. Заходи державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків і зменшення диференціації регіонального розвитку 184
Висновки до розділу 3 203
РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗШИРЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНІВ 205
4.1. Розширення повноважень міжрегіональних державних структур у залученні інвестиційних ресурсів у регіональну економіку 205
4.2. Сучасна модель реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів 221
4.3. Оновлення механізмів управління регіональним розвитком як основний напрям розвитку економічних зв’язків між регіонами України 245
Висновки до розділу 4 272
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ 275
5.1. Удосконалення нормативно-законодавчого забезпечення взаємодії державних структур у сфері міжрегіонального співробітництва 275
5.2. Розширення складу та функцій державних і громадських структур в умовах підвищення їх ролі у регулюванні взаємодії регіонів 291
5.3. Методичні підходи до оцінки ефективності регулювання економічних суб’єктів державними та громадськими структурами 311
Висновки до розділу 5 324
ВИСНОВКИ 327
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 334
ДОДАТКИ 375

ВСТУП

Актуальність теми. Ускладнення системи соціально–економічних взаємовідносин між регіонами у зв’язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин призвело до виникнення і поширення такого нового явища як міжрегіональні економічні зв’язки. Виходячи із зарубіжного і вітчизняного досвіду, можна стверджувати, що процеси розвитку міжрегіональних економічних зв’язків в широкому масштабі почали відбуватися з ХХ століття. Проте в теоретичному плані ці процеси, і пов’язане з ними специфічне явище міжрегіональних економічних зв’язків не отримали, на нашу думку, достатнього дослідження, обґрунтування і освітлення в наукових публікаціях.
Міжрегіональні економічні зв’язки відображають сучасний рівень і визначають перспективний розподіл праці в регіонах, взаємозалежність регіональних продовольчих комплексів, які є економічними зв’язками з виробництва, реалізації і обміну однорідних видів продовольства між їх виробниками та споживачами. Ці зв’язки виявляються в потоках продовольства та сировини з одних регіонів у інші, відображають ті, які склалися в даний період часу, територіальний розподіл праці, ефективність розміщення і ступінь спеціалізації виробництва продукції.
Розглядаючи принципи державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків на різних рівнях можна відзначити наступні найбільш значущі чинники: поглиблення розподілу праці і спеціалізації регіонів всіх рівнів, розширення соціально–економічних зв’язків між ними; розвиток системи комунікацій і вдосконалення засобів зв’язку; розвиток ринкових відносин; посилення конкурентної боротьби, зокрема, із зарубіжними товаровиробниками; концентрація і централізація капіталу; глобалізація економіки.
Для забезпечення міжрегіональних економічних зв’язків в Україні необхідно розроблення в рамках регіональних стратегій соціально–економічного розвитку основних пріоритетів державного регулювання в напрямках зміцнення ресурсного потенціалу регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності. Звідси виникає необхідність теоретичного обґрунтування пропозицій та розробки методологічних засад вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.
Проблеми державного регулювання розвитку регіонів досліджуються як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Серед зарубіжних науковців слід відмітити праці П. Самуельсона, А. Сміта, І. Фішера, Д. Хікса, У. Шарпа; вітчизняних – О.М. Алимова, П.Ю. Бєленького, М.П. Бутка, О.І. Васильєвої, Г.І. Груби, М.І. Долішнього, В.В. Дорофієнка, О.О. Єрошкіної, О.М. Іваницької, О.В. Іванченко, Ю.Г. Кальниша, В.Ю. Керецмана, М.Х. Корецького, М.А. Латиніна, О.Ю. Лебединської, Л.М. Пісьмаченко, В.Т. Плакіди, Д.О. Плеханова, О.Г. Топчієва, Л.Г. Чернюк, О.В. Царенко, С.М. Шкарлета та інших.
Проте, відзначаючи значний вклад вчених у розвиток наукової теорії та методології державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків, системних комплексних досліджень у цій сфері щодо визначення необхідності участі державних структур у становленні й розвитку міжрегіональних економічних зв’язків та удосконалення механізмів управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України на сьогоднішній день бракує, що зумовило вибір теми та структурно–логічну побудову дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукових тем відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193(39), 0106U005261(48)) і “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно–інноваційного розвитку в Україні” (номер державної реєстрації 0107U0004762). Роль автора, як співвиконавця, полягає в розробці теорії державного управління розвитком регіонів, удосконалення функцій державних структур, зменшення диференціації регіонального розвитку, розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів, забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних та методологічних засад, розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.
Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:
– розглянути стан досліджень теоретико–методологічних засад державного регулювання розвитку регіонів;
– визначити сутність поняття міжрегіональних економічних зв’язків як об’єкта державного управління;
– обґрунтувати необхідність участі державних структур у вирішенні питань розвитку міжрегіональних економічних зв’язків;
– здійснити аналіз розвитку функцій та повноважень державних структур у формуванні економічної політики розвитку регіонів;
– проаналізувати стан економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення розвитку міжрегіональних економічних зв’язків;
– запропонувати заходи державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків і зменшення диференціації регіонального розвитку;
– обґрунтувати напрями розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів у регіональну економіку;
– запропонувати напрями сприяння державою поглиблення регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів;
– удосконалити механізми управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України;
– удосконалити нормативно–законодавче забезпечення взаємодії державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва;
– визначити склад та функції державних і громадських структур в умовах підвищення їх ролі у регулюванні взаємодії регіонів;
– обґрунтувати напрями ефективного регулювання економічних суб’єктів міжрегіональними державними та громадськими структурами.
Об’єкт дослідження – система державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.
Предмет дослідження – механізми державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розроблені теоретичні засади, методичні підходи, практичні пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків доповнюють правові, економічні та організаційні засади державного управління, форми стимулювання державою галузі та спрямовані на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно–логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко–статистичний – для аналізу сучасного стану державного управління розвитком регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків; методи аналізу і синтезу – для розробки системи державного управління розвитком регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків; розрахунково–конструктивний – з метою удосконалення механізму реалізації інвестиційно–інноваційних проектів державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків; експериментальний – для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків; порівняльного аналізу – для зіставлення ефективних форм і механізмів державної підтримки розвитку регіонів України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Особистий внесок автора полягає в розробці теоретико–методологічних засад, методологічних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на розв’язання наукової проблеми в галузі державного управління щодо вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.
Найсуттєвіші теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у наступному:
вперше:
– сформульовано базові положення теорії державного управління розвитком регіонів, що ґрунтуються на авторській концепції послідовної стратегії розвитку міжрегіональних економічних зв’язків, в якій передбачено взаємодію державних, громадських структур і бізнесу, удосконалення функцій державних структур, зменшення диференціації регіонального розвитку, розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів, забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів;
– розроблено організаційно–структурний механізм реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного та збалансованого розвитку регіонів, складовими якого є: поглиблення регіонального співробітництва, система горизонтальних та вертикальних взаємодій у державному апараті, стратегічне партнерство органів державної влади з органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадськістю;
– сформульовано методологічні підходи до оцінки ефективності державного управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України, що полягають у визначенні впливів державних і громадських структур на формування економічних зв’язків на основі синергетичного поєднання кількісних показників інтенсивності міжрегіонального обміну та якісних оцінок процесів регулювання;
удосконалено:
– систему участі державних структур у забезпеченні розвитку міжрегіональних економічних зв’язків, яка на відміну від існуючої, передбачає реалізацію наступних напрямків: забезпечення продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональне розміщення продуктивних сил на території регіонів; мінімізацію виробничих витрат і обігових витрат; оптимізацію оподаткування; підтримку і стимулювання розвитку міжрегіональних об’єднань; участь державних структур у міжрегіональних об’єднаннях; розділення функцій державного і господарського управління.
– інституційні механізми регулювання розвитку міжрегіональних економічних зв’язків шляхом створення Фонду інвестиційного розвитку регіонів у формі некомерційного партнерства, заснованого на добровільному членстві, головним напрямом якого є фінансова підтримка реального сектору економіки шляхом надання на пільгових умовах бюджетних кредитів на фінансування інноваційних програм і проектів.
– механізми управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України, що на відміну від діючих враховують: застосування комплексного підходу до управління просторовим розвитком України та її регіонів; розширення повноважень регіональних органів державної влади щодо розвитку соціально–економічних територіальних систем; координацію системи державного управління розвитком регіонів;
– систему взаємодії державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва, що на відміну від існуючої, передбачає створення асоціацій економічної взаємодії з виконавчою владою у сфері: підготовки, експертизи, супроводу рішень; наділення правом законодавчої ініціативи асоціацій, створених у регіонах; встановлення тісної взаємодії асоціацій з регіональними органами державної влади.
– склад та функції державних і громадських структур, що на відміну від існуючих передбачає: участь у розробці прогнозів і стратегій соціально–економічного розвитку регіонів України, зон пріоритетного розвитку та інших територій зі спеціальним статусом; створення сприятливих умови для залучення в регіони інвестиційних ресурсів, включаючи прямі іноземні інвестиції шляхом формування інвестиційних фондів, банківських об’єднань та інших структур; сприяння розвитку інфраструктури міжрегіональних економічних зв’язків – торгово–посередницьких, інформаційних, фінансово–кредитних та організаційно–правових структур; участь у підготовці та проведенні організаційних та інших заходів, спрямованих на об’єднання регіонів;
дістали подальшого розвитку:
– понятійно–категорійний апарат теорії державного управління, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення понять: “міжрегіональні економічні зв’язки” як об’єкта державного регулювання економічних відносин регіонів, що формуються і розвиваються у процесі функціонування суспільного виробництва матеріальних благ та послуг, обумовленої цілим рядом факторів, таких як поглиблення поділу суспільної праці, спеціалізацією виробництва, характером розміщення продуктивних сил із природно–географічними умовами, розвитком інноваційних та інформаційних процесів, демографічною ситуацією і соціальними чинниками.
– концептуальні засади реформування регіональних міжбюджетних відносин в Україні у системі державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків та зменшення диференціації регіонального розвитку за наступними основними напрямами: розмежування повноважень щодо використання бюджетних коштів і відповідальності між органами влади й управління різних рівнів; розмежування дохідних джерел між рівнями бюджетної системи; вдосконалення методики формування і розподілу Фонду фінансової підтримки регіонів; інвестиційна підтримка розвитку територій;
– напрями сприяння державою поглиблення регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів, що передбачають: розвиток економічної інтеграції між прикордонними регіонами сусідніх держав, за допомогою підтримки культурних зв’язків, формуючи партнерство і контакти між ними; здійснення розбудови соціальної та виробничої інфраструктури прикордонних регіонів; підготовка спільних проектів із сусідніми державами (прикордонними регіонами сусідніх держав), які можуть бути реалізовані з використанням європейських регіональних фондів; участь у транскордонних проектах ЄС і програмах прикордонного співробітництва.
– система інформаційного забезпечення державного регулювання міжрегіональних зв’язків державних та громадських структур, що на відміну від існуючої передбачає створення бази даних “Міжрегіональні зв’язки” за наступною структурою даних: розділ 1 – керівні документи розвитку міжрегіональних зв’язків (закони регіону, розпорядчі документи тощо); розділ 2 – інформація про регіони, в т.ч. загальні відомості про населення, природно–кліматичні умови, природні ресурси, стан розвитку економіки в окремих галузях, соціальну сферу, адміністративний поділ, стан справ з укладанням договорів та угод регіонів; розділ 3 – статистичні дані про міжрегіональне співробітництво в торговельно–економічній, науково–технічній та соціально–культурній сферах, у галузі туризму.
Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико–методологічних досліджень знайшли впровадження у вирішенні питань державного регулювання розвитку регіонів України. Результати досліджень щодо удосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків використані при вдосконаленні нормативно–правої бази у сферах архітектури і будівництва Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово–комунального господарства та регіональної політики (довідка про впровадження від 15.01.2011 р. № 04–13/13–192). За пропозиціями автора у складі робочої групи Комітету внесені конкретні пропозиції щодо реалізації окремих положень Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” і Закону України “Про особливості передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо–, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”; напрацьовано низку пропозицій до проектів законів України, зокрема, “Про засади державної регіональної політики” (реєстр. № 6462), Проект Містобудівного кодексу України (реєстр. № 6400), “Про регулювання містобудівної діяльності” (реєстр. № 7418). Методичні розробки використані Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету при підготовці пропозицій з удосконалення державної політики розвитку регіонів України (довідка про впровадження від 15.01.2011 р. № 04–14/14–32). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо складу та функцій державних та громадських структур, які беруть участь у розробці прогнозів та стратегій соціально–економічного розвитку регіонів України. Практичні розробки використані при вдосконаленні механізмів державного регулювання розвитку регіонів України Міністерством промислової політики України (довідка про впровадження від 02.09.2010 р. № 01/4–3–639). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо розробки Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні дисциплін з підготовки фахівців з державного управління (довідка про впровадження від 22.02.2011 р. № 01–34).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно. Особистий внесок автора у працях, що опубліковано у співавторстві, наведено у списку праць за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на конференціях, конгресах і семінарах, зокрема: “Європейські орієнтири муніципального управління” (м. Київ, 2008 р.), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно–інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.), “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.), “Фінансово–бюджетна політика в контексті соціально–економічного розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (м. Київ, 2009 р.), “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.),“Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (м. Київ, 2010 р.), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (м. Київ, 2010 р.), “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Київ, 2010 р.), “Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем” (м. Київ, 2010 р.), “Розвиток легкої промисловості в умовах активізації евроінтеграційних процесів” (м. Київ, 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 37 наукових працях загальним обсягом 37,8 обл.–вид. арк., у тому числі в авторській монографії, 23 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління, 2 – в інших виданнях.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 375 сторінок у комп’ютерному наборі. Дисертація містить 7 таблиць, 10 рисунків, 1 додаток. Список використаних джерел включає 374 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків у контексті економічних трансформацій, глобалізації світової економічної системи. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Констатовано, що необхідність розробки базової теорії державного управління розвитком регіонів, наявність якої в її прикладному вираженні пропонує концепцію послідовної стратегії розвитку міжрегіональних економічних зв’язків, є на сьогодні одним з основних завдань науки “Державне управління”. Пріоритетним є взаємодія державних, громадських структур і бізнесу, удосконалення функцій державних структур, зменшення диференціації регіонального розвитку, розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів, забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів.
Встановлено, що у XXI столітті в світовій економіці відбуваються значні зміни: децентралізація управління, роздержавлення та приватизація підприємств, трансформація форм власності, розвиток ринкової та соціальної інфраструктури, розвиток міжрегіональних економічних зв’язків.
Головним інструментом цих змін стає державне регулювання розвитку регіонів в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків з пріоритетом взаємодії державних та громадських структур. Використовуючи світовий досвід розвитку економіки на порозі XX і XXI століть, в Україні необхідним є здійснення активного переходу на принципово нову стратегію розвитку, в якій повинні бути передбачені вимоги до розвитку регіонів на новій технологічній основі та рівня екологічної безпеки.
2. Ускладнення системи соціально-економічних взаємовідносин між регіонами у зв’язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин призвело до виникнення і поширення такого нового явища як міжрегіональні економічні зв’язки. Тому в роботі дістав подальший розвиток понятійно-категорійний апарат теорії державного управління, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення понять: “міжрегіональні економічні зв’язки” як об’єкта державного регулювання економічних відносин регіонів, що формуються і розвиваються в процесі функціонування суспільного виробництва матеріальних благ та послуг, обумовлених цілим рядом факторів, таких як поглиблення поділу суспільної праці, спеціалізацією виробництва, характером розміщення продуктивних сил і природно-географічними умовами, розвитком інноваційних та інформаційних процесів, демографічною ситуацією і соціальними чинниками.
Розробка і оптимізація механізмів державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків спрямована на поглиблення інтеграційних процесів, розширення наявних і встановлення нових зв’язків, забезпечення продовольчої безпеки регіонів, підвищення добробуту населення.
У процесі державного регулювання міжрегіональним економічним співробітництвом помітну роль починають відігравати громадські об’єднання та спілки підприємців. Доведено, що ініціатива та активність громадських структур у цій сфері повинні всіляко підтримуватися державою.
3. Встановлено, що основною функцією державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків є правильне визначення пріоритетів їх розвитку. Теоретичні та методичні підходи до визначення пріоритетних напрямків економічного співробітництва регіонів базуються на застосуванні широкого спектру методів і підходів: аналізі міжрегіональних товаропотоків, розрахунках регіональних міжгалузевих балансів і балансів ввезення-вивезення, моделях економічної взаємодії регіонів, оцінці динаміки розвитку різних галузей економіки регіону, маркетингових дослідженнях галузевих і регіональних ринків. Тому було удосконалено систему участі державних структур у забезпеченні розвитку міжрегіональних економічних зв’язків, яка на відміну від існуючої, передбачає реалізацію наступних напрямків: забезпечення продовольчої безпеки на всіх рівнях; раціональне розміщення продуктивних сил по території регіонів; мінімізацію виробничих витрат і обігових витрат; оптимізацію оподаткування; підтримку і стимулювання розвитку міжрегіональних об’єднань; участь державних структур у міжрегіональних об’єднаннях; розділення функцій державного і господарського управління.
4. Визначено, що державна підтримка регіонів має здійснюватися із застосуванням прозорого механізму на умовах тісного співробітництва органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, недержавних організацій, суб’єктів господарювання у розробленні та реалізації заходів щодо вирішення проблем розвитку регіонів. Для проведення ефективної економічної політики прогнозування розвитку регіонів головним і першочерговим завданням є інтенсифікація активної регіональної інвестиційної політики, одночасно із налагодженням механізму здійснення на постійній основі контролю місцевих органів виконавчої влади у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів. Базовим інструментом для здійснення даного завдання економічної політики прогнозування розвитку регіонів має стати оцінка результатів діяльності регіональних органів виконавчої влади.
Першочерговим завданням реалізації ефективної економічної політики прогнозування розвитку регіонів було визначено пошук інструментів та вироблення механізмів стимулювання місцевих органів виконавчої влади до здійснення активної, ефективної діяльності у забезпеченні соціально-економічного розвитку відповідних територій.
5. Проведені дослідження стану економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення розвитку міжрегіональних економічних зв’язків свідчить про те, що дотримання балансу інтересів у системі “центр-регіон” при одночасній пріоритетності національних інтересів потребує визначеності особливості діяльності держави щодо здійснення своїх повноважень в напрямку розвитку економічних зв’язків між регіонами України.
Було встановлено підходи і напрямки розвитку міжрегіональних економічних зв’язків України в умовах недосконалості існуючих механізмів державного регулювання, які повинні містити: пріоритет загальнонаціональних інтересів; стимулювання соціально-економічного розвитку; забезпечення законності та стабільності у розподілі владних повноважень між центром і регіонами; створення системи регіонального управління, що відповідає державній регіональній політиці; формування ефективного механізму стимулювання розвитку регіонів; забезпечення узгодженості стратегій розвитку регіонів; впровадження договірних відносин і укладання угод між центром та регіоном.
6. Недосконалість існуючих заходів державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків і зменшення диференціації регіонального розвитку спричинило необхідність удосконалення концептуальні засади реформування регіональних міжбюджетних відносин в Україні за наступними основними напрямами: розмежування видаткових повноважень і відповідальності між органами влади й управління різних рівнів; розподілення дохідних джерел між рівнями бюджетної системи; вдосконалення методики формування і розподілу Фонду фінансової підтримки регіонів; інвестиційна підтримка розвитку територій.
Було встановлено, що значну роль у рамках стимулювання економічного розвитку регіонів повинні відіграти нефінансові заходи, такі, як: надання технічної допомоги місцевій владі в розробці ефективного інвестиційного законодавства і механізмів його впровадження; створення системи інформування потенційних інвесторів про політику територій щодо залучення інвестицій – участь органів державної влади в наданні інвесторам інформації про регіони могла б стати одним із чинників підвищення інвестиційної привабливості окремих регіонів, механізмом заохочення регіонів, які прагнуть до створення прозорого і сприятливого для економічного розвитку законодавства.
7. Доведено, що в сучасній галузі науки “Державне управління” та практиці існує необхідність розширення повноважень регіональних органів державної влади у залученні інвестиційних ресурсів у регіональну економіку, шляхом створення Фонду інвестиційного розвитку регіонів у формі некомерційного партнерства, заснованого на добровільному членстві, головним напрямом якого є фінансова підтримка реального сектору економіки шляхом надання на пільгових умовах бюджетних кредитів на фінансування інноваційних програм і проектів.
У рамках міжрегіонального співробітництва, основною метою Фонду інвестиційного розвитку регіонів є поширення досвіду, щодо залучення в реальний сектор економіки додаткових інвестицій з фінансового та фондового ринків. Доцільним визначено утворювати фонди інвестиційного розвитку не тільки в рамках одного регіону, а й декількох регіонів, що дозволить збільшити інвестиційні ресурси для реалізації спільних міжрегіональних проектів. Такий підхід буде сприяти розвитку міжрегіональних економічних зв’язків, зміцненню інфраструктури цих зв’язків, прискоренню темпів економічного і соціального розвитку, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.
8. Розроблено організаційно-структурний механізм реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного та збалансованого розвитку регіонів, складовими якого є: поглиблення регіонального співробітництва; система горизонтальних та вертикальних взаємодій у державному апараті; стратегічне партнерство органів державної влади з органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадськістю.
Запропоновано напрями сприяння державою поглиблення регіонального співробітництва щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів, що передбачають: розвиток економічної інтеграції між прикордонними регіонами сусідніх держав, за допомогою підтримки культурних зв’язків, формуючи партнерство і контакти між ними; здійснення розбудови соціальної та виробничої інфраструктури прикордонних регіонів; підготовка спільних проектів із сусідніми державами (прикордонними регіонами сусідніх держав), які можуть бути реалізовані з використанням європейських регіональних фондів; участь у транскордонних проектах ЄС і програмах прикордонного співробітництва.
9. У ході дослідження, перспективним напрямком вдосконалення адміністративно-територіального поділу України було визначено оптимізацію кількості районів у адміністративних одиницях шляхом вирівнювання розміру та підвищення дієздатності субрегіональних соціально-економічних підсистем і розвитку економічних зв’язків між ними. Тому в роботі було удосконалено механізми управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України, що на відміну від діючих враховують: застосування комплексного підходу до управління просторовим розвитком України та її регіонів; розширення повноважень регіональних органів державної влади щодо розвитку соціально-економічних територіальних систем; координацію системи державного управління розвитком регіонів.
10. Проведені дослідження показали, що головною метою, що стоїть перед державним регулюванням розвитку регіонів, є прискорення і підвищення ефективності соціально-економічного розвитку за рахунок комплексу фінансово-економічних, організаційних та інших заходів, в тому числі організації системи міжрегіональних зв’язків у галузі економіки, соціальної сфери, спільного вирішення екологічних та інших загальних і гострих для регіонів проблем. Для досягнення визначеної мети було удосконалено систему взаємодії державних і громадських структур у сфері міжрегіонального співробітництва, що на відміну від існуючої, передбачає створення асоціацій економічної взаємодії з виконавчою владою у сфері: підготовки експертизи, супроводу рішень; наділення правом законодавчої ініціативи асоціацій, створених у регіонах; встановлення тісної взаємодії асоціацій з регіональними органами державної влади.
11. Формування системи державних і громадських структур, які здійснюють серйозний вплив на розвиток міжрегіонального економічного співробітництва, ще не завершено. Тому, було удосконалено склад та функції державних і громадських структур, що на відміну від існуючих передбачає: участь у розробці прогнозів і стратегій соціально-економічного розвитку регіонів України, особливих економічних зон та інших територій з спеціальним статусом; створення сприятливих умови для залучення в регіони інвестиційних ресурсів, включаючи прямі іноземні інвестиції шляхом формування інвестиційних фондів, банківських об’єднань та інших структур; сприяння розвитку інфраструктури міжрегіональних економічних зв’язків - торгово-посередницьких, інформаційних, фінансово-кредитних і організаційно-правових структур; участь у підготовці і проведенні організаційних та інших заходів, спрямованих на об’єднання регіонів;
12. Пропонується методологічні підходи до оцінки ефективності державного управління розвитком економічних зв’язків між регіонами України, що полягають у визначенні впливів державних і громадських структур на формування економічних зв’язків на основі синергетичного поєднання кількісних показників інтенсивності міжрегіонального обміну та якісних оцінок процесів регулювання.
Удосконалено систему інформаційного забезпечення державного регулювання міжрегіональних зв’язків державних та громадських структур, що на відміну від існуючої передбачає створення бази даних “Міжрегіональні зв’язки” за наступною структурою даних: розділ 1 - керівні документи розвитку міжрегіональних зв’язків (закони регіону, розпорядчі документи тощо); розділ 2 - інформація про регіони, в т.ч. загальні відомості про населення, природно-кліматичні умови, природні ресурси, стан розвитку економіки в окремих галузях, соціальну сферу, адміністративний поділ, стан справ з укладанням договорів та угод регіонів; розділ 3 - статистичні дані про міжрегіональне співробітництво в торговельно-економічній, науково-технічній, соціально-культурній сферах, у галузі туризму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 24 – 30.
2. Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов: тезисы докладов Всеукраинской научно - практической конф. / Министерство образования и науки АРК, Крымский государственный инженерно-педагогический университет. – Симферополь. - 2005. – 76 с.
3. Андрианов В. Государственное регулирование и механизмы саморегулирования в рыночной экономике / В. Андрианов // Экономист. – 2002. – № 5. – С.20-21.
4. Антикризисное управление организаций / под ред. Э.Короткова. М.: ИНФРА-М. - 2000. 432 с.
5. Антонов В. Методика комплексної оцінки соціально-економічного розвитку області та її адміністративно-територіальних одиниць (на прикладі Дніпропетровської області) / В. Антонов, Л. Зайцева. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2004. – 35 с.
6. Артеменко В.Р. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення / В.Р. Артеменко // Регіональна економіка: науково-практичний журнал. –№ 3. – 2005. – С. 84 – 93.
7. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций / Г.В. Атаманчук. – 4-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2006. – 584 с.
8. Бабаєв В.М. Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та методологія) : [монографія] / В.М. Бабаєв, Л.Л. Товажнянский та ін.; Харків : НТУ “ХП”, 2006. – 316 с.
9. Бабаєв В.М. Децентралізація державної влади та регіоналізація по-європейськи: можливі сценарії для України / В.М. Бабаєв // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ХарРІДУ. – Харків : ХарРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (26). – С. 356 – 367.
10. Бакум В.В. Особливості формування системи управління регіоном / В.В. Бакум // Економіка АПК. - 2007. – № 4. – С. 27 – 33.
11. Балабаєва З.В. Суб’єкти демократичного врядування / З.В. Балабаєва // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 року. У 2-х томах. – Т.1. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – С. 264 – 266.
12. Балашов А.М. Виникнення соціальних ризиків у системі соціально-економічного розвитку регіону / А.М. Балашов // Регіональне управління в контексті суспільного розвитку України:[КПУ].-Запоріжжя.-2009. - С.186-193.
13. Балашов А.М. Регіональне управління в контексті суспільного розвитку України:монографія / А.М. Балашов / Класичний приватний ун-т. - Запоріжжя: [КПУ]. - 2009. – 431 с.
14. Балацкий Е.В. Проблемы оценки масштабов и эффективности государственного участия в экономике / Е.В. Балацкий // Вестник МГУ. – 2002. - № 6. – С.34-36.
15. Барановський М.О. Депресивні території як об`єкт регіональної політики: європейський досвід і можливості його застосування в Україні / М.О. Барановський // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. - 2009. - № 56. - С. 12-15.
16. Барановський М.О. Концепції регіональної депресивності: історія, еволюція, сучасні імперативи / М.О. Барановський // Український географічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 31-38.
17. Бачурин А. Государственное регулирование необходимо / А. Бачурин // Экономист. – 2000. – №10. – С. 12-14.
18. Безверхнюк Т.М. Геоінформаційні системи як інструмент вирішення завдань державної регіональної політики / Т.М. Безверхнюк // Менеджер – №3 (37). – Донецьк : ДонДУУ, 2006. – С. 169 – 175.
19. Безверхнюк Т.М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні : [монографія] / Т.М. Безверхнюк, С.Є. Саханенко, Е.Х. Топалова / За заг. ред. Т.М. Безверхнюк . – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 328 с.
20. Безверхнюк Т.М. Ресурси регіонального розвитку: визначення та підхід до класифікації / Т.М. Безверхнюк // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць – Вип. 1 (23). – Дніпропетровськ: ДнРІДУ НАДУ, 2006. – С. 160 –167.
21. Безязичий В. Формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону / В. Безязичий, В. Мамонова // Актуальні проблеми державного управління. – К.: УАДУ, 2000. – №1(6). – С. 45–49.
22. Бескоровайная Н.С. Финансовые потоки в системе управления региональной экономикой / Н.С. Бескоровайная // Финансы и кредит. – 2006. – № 10 (214). – С. 23–29.
23. Бєлєнький П.Ю. Регіональна політика збалансованого соціально-економічного розвитку / П.Ю. Бєлєнький, О.О. Другов // Регіональна економіка. - 2005. - № 1. - С. 96-106.
24. Бєлєнький П.Ю. Теоретико-методологічні засади регіонального розвитку економіки України / П.Ю. Бєлєнький, О.О. Другов // Регіональна економіка: науково-практичний журнал. – № 4 (42). – 2006. – С. 7 – 12.
25. Богиня Д. Структурная перестройка экономики и проблемы инвестиций / Д. Богиня, Г. Волынский // Экономика Украины.  2000.  № 4.  С. 10-16.
26. Бойко-Бойчук О. Семантичний аналіз та визначення категорії “державне регулювання” / О. Бойко-Бойчук // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2007. - № 3. - С. 46-58.
27. Большой экономический словарь: Под. ред. А.С. Азриляна. – М.: Институт новой экономики, 1997. – 864 с.
28. Борейко В. Про забезпечення прискореного розвитку економіки України / В. Борейко // Економіка України. – 2005. – №8. – С. 20–24.
29. Бочок М.П. Управління регіоном: [навч. посібн. для практичних та самостійних занять] / М.П. Бочок, М.П. Бутко, Д.І. Котельников; за ред. Д. І. Котельникова. – Чернігів: Сіверянська думка. - 2001. – 280 с.
30. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. /
К. Боумэн. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 320 с.
31. Братута О. Удосконалення механізму управління депресивними регіонами / О.Братута // Економіка України. – 2002. – №10.– С. 43–48.
32. Браян Т. Регіональний економічний розвиток: навч. посібник /
Т. Браян, Г. Пат, О. Крайник. – Львів: Ліга-прес, 2003 – 380 с.
33. Бреддик У. Менеджмент в организациях / У. Бреддик.  М.: ИНФРА-М, 1997.  279 с.
34. Бречко О.В. Фінансовий механізм державного регулювання економіки регіону (на прикладі Тернопільської області): дис. канд. ек. наук: 08.02.03 / О.В. Бречко. – К., 2004. – 237 с.
35. Бугай С.М. Напрями вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування / С.М. Бугай, Я.Ф. Жовнірчик // Щомісячний науково-практичний журнал “Управління сучасним містом”. – № 1-4/1-12 (29-32). – 2008. С.162 -170.
36. Бугай С.М. Окремі питання регіональної політики в Україні на сучасному етапі її розвитку / С.М. Бугай, А.П. Великий, І.І. Репін,
А.Є. Слівак. – Київ, ДНДІІМЕ. – К. : препринт, 2004. – 84 с.
37. Бурдяк О.В. Конкурентоспроможність регіонів як необхідна передумова зростання конкурентоспроможності країни / О.В. Бурдяк // Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Україна наукова”. Частина 3. – Київ, 2007. – С. 22-24.
38. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів / М. Бутко, Л. Подоляк // Економіка України. – 2007. – №6. – С. 36 – 44.
39. Бутко М. Сучасна проблематика оцінки інвестиційної привабливості регіону / М. Бутко, С. Зеленський, О. Акименко // Економіка України. – 2005. – №11. – С. 30–37.
40. Бутко М.П. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації / М.П.Бутко, К.О. Білокур // Фінанси України. – 1998. – №10. – С. 23–32.
41. Варналій З.С. Політико-правове регулювання підприємництва в України: теорія і практика: монографія / за ред. З.С. Варналія, В.М. Кампо. – К.: Знання України. - 2005. – 378 с.
42. Варналій З.С. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія / за ред. З.С. Варналія; Національний інститут стратегічних досліджень. – К.: Знання України, 2005. – 497 с.
43. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. / В.А. Василенко – К. : ЦУЛ, 2003. – 420 с.
44. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навч. Посібник / В.О. Василенко. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 504 с.
45. Васильчак С.В. Кооперація як складова розвитку українського села / С.В. Васильчак // Економіка АПК. – 2009. - № 9. – С. 34-43.
46. Вербицький І.С. Концептуальні засади стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіону / І.С. Вербицький // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8 (74). - С. 157-165.
47. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141, 142, 143 Конституції України) // Уряд. кур’єр. – 2005. – № 178; Орієнтир. – № 34. – С. 12 – 15.
48. Войнаренко М.П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М.П. Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С. 29-33.
49. Войнаренко М.П. Моделювання бізнес-процесів при реформуванні промислового комплексу / М.П. Войнаренко, О.М. Косіюк // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2001. – № 6. – С. 16-25.
50. Возна Л.Ю. Основні суперечності та перспективи використання соціально-економічного потенціалу регіонів України / Л.Ю. Возна // Стратегічні пріоритети. - 2009. - № 1(10). - С. 167-174.
51. Воронкова А.Э. Развитие приоритетных направлений международной экономической интеграции Украины в условиях глобализации / А.Э. Воронкова, С.А. Часовский // Конференция, Турция, 2007. – С. 267-270.
52. Воротін В.Є. Модифікація та вдосконалення механізму державного управління соціально-економічним розвитком України: регіональний вимір / В.Є. Воротін, Р.Є. Демчак // Економіка та держава. - 2010. - № 4. – с. 35-38.
53. Воротін В.Є. Нова якість регіональної економіки як об’єкт державного управління в Україні / В.Є. Воротін // Стратегічні пріоритети, 2007. – № 1. – С. 150 – 158.
54. Галан Н.І. Державна підтримка малих та середніх підприємств в Європейському Союзі / Н.І. Галан // Фінанси України. 2005.  № 5.  С. 147-154.
55. Галан Н.І. Система державної підтримки малих та середніх підприємств у США / Н.І. Галан // Фінанси України. – 2006. – №1. – С.142–150.
56. Геєць В.М. Деякі ознаки трансформаційних моделей економіки України і Росії / В.М. Геєць // Економіка України. 2005.  № 5.  С. 4-17.
57. Геєць В.М. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / В.М. Геєць.  Х.: Форт, 2003.  440 с.
58. Герасимчук З.В. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми його нарощення / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська. — Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. - 190с.
59. Гіндес О.Г. Розвиток спеціалізації сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах / О.Г. Гіндес // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – Запоріжжя, 2008. - № 3. – С. 58-60.
60. Головкова Л.С. Оцінювання якості управління регіоном /
Л.С. Головкова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 5 .- С. 25-33.
61. Гоменюк М.О. Визначення інноваційного потенціалу регіону / М.О. Гоменюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 5. - С. 147-151.
62. Гончаренко І.В. Ретроперспектива формування сільських територій регіонів України / І.В. Гончаренко // Регіональна економіка. – Львів, 2008. -
№ 3. – С. 204-209.
63. Гончаров В.Н. Экономика региона / В.Н. Гончаров,
В.И. Захарченко, Э.А. Кузнецов, Н.Д. Свиридова. – Донецк: ООО “Альматео”, 2006. – 194 с.
64. Гріньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / А.В. Гріньов.  Харків: ВД “ІНЖЕКТ”, 2003.  308 с.
65. Гринь Є.Л. Роль агропромислової інтеграції в розвитку державного агро бізнесу / Є.Л. Гринь // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 3. - С. 61-64.
66. Губерна Г. Процес структурної перебудови економіки України: регіональний аспект / Г. Губерна, В. Ляшенко // Управління сучасним містом. – №2/4 – 6 (14). – 2004. – С. 175 – 181.
67. Державна регіональна политика України: особливості та стратегічні пріоритети: Монографія / за ред. З.С. Варналія. - К.: НІСД, 2007. - 768 с.
68. Державне регулювання економіки / За ред. I.Р. Михасюка. - Львівський нац. університет ім. І. Франка, Львів: “Українські технології”, 2003. - 640 с.
69. Дикань В.В. Управління розвитком економічних систем (на прикладі стимулювання розвитку регіону) / В.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. – Харків: УкрДАЗТ. – 2007. -
№ 19. – С.18-21.
70. Дикань В.В. Удосконалення інвестиційного механізму економічного розвитку регіону / В.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. – Харків: УкрДАЗТ. – 2007. - № 20. – С.195-198.
71. Дикань В.В. Виявлення пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону / В.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. – Харків: УкрДАЗТ. – 2009. - № 25. – С.154-156.
72. Джаферова Л.Р. Теоретические предпосылки формирования эффективного механизма управления финансовыми ресурсами региона /
Л.Р. Джаферова // Культура народов Причерноморья. – 2004. – Т. 2, № 52. –
С. 51–54.
73. Джаферова Л.Р. Финансовые проблемы социально-экономического развития регионов / Л.Р. Джаферова // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 62. – С. 25–27.
74. Долішній М. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів України / М. Долішній // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 7 – 14.
75. Долішній М.І. Актуальні завдання політики інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів / М.І. Долішній // Інтелектуальна власність. – 2004. – №12. – С. 20 – 22.
76. Долішній М.І. Моделі державного регулювання в ринкової економіці / М.І. Долішній, М.А. Козоріз // Экономика Украины.  1999.  № 6.  С.36-41.
77. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети : монографія / За ред. М.І. Долішного. – Київ : видавництво “Наукова думка”, 2006. – 511 с.
78. Донченко Ю. Социально-економические аспекты оценки и регулирования территориальной асимметрии в развитии административных районов / Ю. Донченко, А. Евченко, С. Желесняков // Вопросы статистики. – 2004. – № 8. – С. 57 – 61.
79. Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні / О.Дьомін // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 6 – 13.
80. Економічна енциклопедія: у 3 т. – К.: ВЦ «Академія», 2000. – Т.1. – 864 с.
81. Економічні та соціальні напрями комплексної реструктуризації промисловості України: Наукова доповідь. / О.І. Амоша, С.В. Баранов,
М.Г. Чумаченко та ін.  Донецьк: ІЕП НАН України, 1998.  145 с.
82. Економічний розвиток і державна політика / за заг. ред. І. Розпутенка. – К.: К.І.С., 2002. – Вип. 12: Практикум. – 148 с.
83. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект) / С.А. Єрохін.  К.: Вид-во “Світ знань”, 2002.  528 с.
84. Єрмошенко М.М. Проблеми державного регулювання інноваційного розвитку підприємств і шляхи їх розв’язання /
М.М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 3. - С. 45-54.
85. Єрошкіна О.О. Бюджетний механізм державного регулювання розвитку депресивних регіонів: світовий досвід / О.О. Єрошкіна // Держава та регіони. Серія:Державне управління. - 2010. - № 1. - С. 136-139.
86. Єрошкіна О.О. Бюджетний механізм розвитку депресивних регіонів / О.О. Єрошкіна //Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. -
№ 4. - С. 111-114.
87. Єрошкіна О. О. Концепція соціально-економічної стабілізації та розвитку регіонів / О.О. Єрошкіна // Економіка та держава. - 2010. - № 8. -
С. 143-145.
88. Жовнірчик Я.Ф. Державне стимулювання розвитку регіонів /
Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. – 2010. – №9. – С.74-77.
89. Жовнірчик Я.Ф. До питання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування в Україні / Я.Ф. Жовнірчик // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія “Управління”. Вип. 1(7). – Державного управління та місцевого самоврядування. – Заг. ред. В.П. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. - К.: ВПЦ АМУ, 2009. – С. 284 – 290.
90. Жовнірчик Я.Ф. Інституційні процеси в Україні на регіональному рівні / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №20. – С.64-67.
91. Жовнірчик Я.Ф. Запровадження дієвої загальнодержавної системи регіонального моніторингу / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №19. – С.75-78.
92. Жовнірчик Я.Ф. Засади державного управління розвитком регіонів [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жовнірчик // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2009. – №2. – Режим доступу до журналу:
http: // www.dy.nayka.com.ua.
93. Жовнірчик Я.Ф. Застосування досвіду Європейського Союзу в державній політиці підтримки регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №14. – С.45-48.
94. Жовнірчик Я.Ф. Концептуальні засади державної політики комплексного і збалансованого розвитку регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. – 2010. – №11. – С.93-97.
95. Жовнірчик Я.Ф. Механізми державного управління розвитком регіонів України в умовах її інтеграції до Європейського простору /
Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. – 2009. – №11. – С.145-148.
96. Жовнірчик Я.Ф. Механізми державного управління розвитком регіонів / Я.Ф. Жовнірчик, В.Б. Гройсман // Матеріали щорічної наук .- прак. конф. за між нар. участю “Демократичне врядування: наука, освіта, практика”, 29 травня 2009 р. / за заг. ред. В.П.Приходька, С.В.Загороднюка. - К. : НАДУ, у 4 т., т. 1, 2009. – С. 221-223.
97. Жовнірчик Я.Ф. Модернізація механізму оцінювання результатів діяльності місцевих органів влади / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №16. – С.84-87.
98. Жовнірчик Я.Ф. Нормативно-правова база стратегічного планування регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. – ЛРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 18/19. –
С. 263-269.
99. Жовнірчик Я.Ф. Обумовленість сталого розвитку регіону та необхідність його державного регулювання / Я.Ф. Жовнірчик // Електронне наукове фахове видання “Держав. Управління”. – 2009. – № 1. – (схвал. Вченою радою НАДУ, протокол № 159/6-9 від 02.07.09 р.).
100. Жовнірчик Я.Ф. Організаційно-правові основи реалізації державної політики / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №13. – С.62-65.
101. Жовнірчик Я.Ф. Основні напрями удосконалення механізмів реалізації регіональної інвестиційної політики / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №15. – С.3-7.
102. Жовнірчик Я.Ф. Особливості регулювання бюджетних відносин в умовах дефіциту фінансових ресурсів / Я.Ф. Жовнірчик // Матеріали науково- практичної конференції за міжнародною участю “Галузь науки “Державне управління: історія, теорія, впровадження”, Київ, 28 травня 2010 р. - К. : НАДУ, 2010. – т. 2. – С. 114 – 115.
103. Жовнірчик Я.Ф. Особливості формування і реалізації регіональних стратегій розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 19. – С. 39-42.
104. Жовнірчик Я.Ф. Оцінка якості нормативно-правової бази в системі регіонального управління [Електронний ресурс] / Я.Ф. Жовнірчик // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №3. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua.
105. Жовнірчик Я.Ф. Ресурсне забезпечення місцевого і регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №9. – С.75-78.
106. Жовнірчик Я.Ф. Роль держави у подоланні репресивності територій / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. – 2010. – №10. – С.98-100.
107. Жовнірчик Я.Ф. Способи реалізації функцій та повноважень органів територіального управління / Я.Ф. Жовнірчик // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (09.04.10) / За заг. ред. В.К. Присяжнюка,
В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. – К. Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, у 2-х частинах, Ч.2, 2010. – С.91-93.
108. Жовнірчик Я.Ф. Сутність територіальної громади – та її роль в системі місцевого самоврядування / Я.Ф. Жовнірчик, Л.П. Піддубна // Матеріали науково-практична конференція за міжнародною участю “Європейські орієнтири муніципального управління (14.03.08)”. – К.: 2008. –
ч. 2. – С. 74 – 76.
109. Жовнірчик Я.Ф. Сучасна модель реалізації державної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів /
Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 17– С.76-78.
110. Жовнірчик Я.Ф. Стан просторової організації України та шляхи вдосконалення управління адміністративно-територіальними одиницями /
Я.Ф. Жовнірчик // Наук. вісник Академії муніципального управління: Серія “Управління”. Випуск 2(8). – Державного управління та місцевого самоврядування. – Заг. ред. В.П. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. - К.: ВПЦ АМУ, 2009. – С. 317 – 325.
111. Жовнірчик Я.Ф. Угоди щодо регіонального розвитку – поєднання державних та регіональних інтересів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №18. – С.83-85.
112. Жовнірчик Я.Ф. Управлінські рішення щодо забезпечення динамічного відтворювального процесу в регіоні / Я.Ф. Жовнірчик // Наук. журнал “Вісник Нац. акад. державного управління при Президентові України”. - 2009. – № 2. – С. 307-313.
113. Жовнірчик Я.Ф. Управлінські функції державного регулювання регіонального розвитку / Я.Ф. Жовнірчик // Економіка та держава. – 2009. –
№ 10. – С.45-48.
114. Жовнірчик Я.Ф. Усунення та нейтралізація дії загроз національним інтересам на регіональному рівні / Я.Ф. Жовнірчик // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2009. –
№ 2 (30). – Хмельницький, 2009. – С.291-297.
115. Жовнірчик Я.Ф. Формування концептуальних засад державної політики комплексного і збалансованого розвитку регіонів / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції,
7-8 жовтня 2010 р.: В 3 т., Т 2. – Д.: Біла К.О., 2010. – С.41-43.
116. Жовнірчик Я.Ф. Формування самодостатніх територіальних громад шляхом інституціоналізації їхнього економічного саморозвитку /
Я.Ф. Жовнірчик, С.М. Бугай, А.Є. Слівак // Науково-практичний інформаційний журнал “Науково-технічна інформація” Вип.1 (39). К.: 2009. – С. 28 – 34.
117. Жук М.В. Експортний потенціал регіону: Теорія, методологія, практика: [Монографія] / М.В. Жук. – Чернівці: Рута. - 2002. – 199 с.
118. Заблодська І.В. Оцінювання інвестиційної привабливості регіону за допомогою поліструктурного показника / І.В. Заблодська, О.М. Шаповалов // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2009.-№ 4. - С. 67-72.
119. Заболотний Г.М. Ринкова трансформація господарства регіону (кластерний підхід) / Г.М. Заболотний, О.М. Дідик, В.І. Захарченко,
А.М. Ступницький. – Вінниця: Видавничий відділ ВДАУ. - 2006. – 395 c.
120. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
121. Зайцева Л. Тенденції соціального розвитку регіонів України /
Л. Зайцева, І. Польська // Фінанси України. – 2003. – №5. – С. 67.
122. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” вiд 23.03.2000 № 1602-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №