ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

СТАТІВКА Наталія Валеріївна

УДК 338.246:338.432

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ
АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Науковий консультант
Амосов Олег Юрійович,
д.е.н., проф.

Харків-2011
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 18
1.1. Продуктивність аграрного сектора як об'єкт державного регу-лювання 18
1.2. Концептуальні підходи до здійснення державного впливу на продуктивність аграрного сектора 35
1.3. Напрями державного регулювання у сфері підвищення продук-тивності аграрного сектора 53
Висновки до першого розділу 83
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВ-НОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ 89
2.1. Механізм державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки в структурі господарського механізму 89
2.2. Визначальні принципи державного регулювання продук-тивності аграрного сектора 108
2.3. Методичні засади державного регулювання продуктивності аг-рарного сектора 124
2.4. Регулювання продуктивності аграрного сектора на основі багатофакторних показників 160
Висновки до другого розділу 173
РОЗДІЛ 3. СУПЕРЕЧНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ 178
3.1. Витоки суперечностей державного регулювання
продуктивності аграрного сектора 178
3.2. Результативність державного регулювання продуктивності
аграрного сектора 196
3.3 Роль органів влади у регулюванні продуктивності аграрного
сектора економіки 216
Висновки до третього розділу 245
РОЗДІЛ 4. ГАРМОНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОГО І РИНКОВОГО МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВ-НОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ 251
4.1. Взаємодія ринкового механізму і механізму державного
регулювання розвитку аграрного сектора 251
4.2. Державний вплив на формування раціональних пропорцій
розвитку аграрного сектора економіки 264
4.3. Пріоритети і ефективність державної підтримки сільськогоспо-¬
дарських товаровиробників 300
Висновки до четвертого розділу 313
РОЗДІЛ 5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 317
5.1. Державне регулювання земельних відносин як основа
продуктивного використання ресурсного потенціалу 317
5.2. Інституційне забезпечення державного регулювання земельних
відносин 339
5.3. Подолання неспроможностей ринку землі засобами державного
регулювання 359
Висновки до п’ятого розділу 382
РОЗДІЛ 6. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 387
6.1. Удосконалення нормативно-правової бази регулювання
аграрного сектора економіки 387
6.2. Механізм фінансового оздоровлення аграрного сектору та його
удосконалення 407
6.3. Організаційно-просторовий механізм державного регулювання
аграрного сектора економіки 424
Висновки до шостого розділу 450
ВИСНОВКИ 457
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 464
Додаток А 511

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України проявля-ються неспроможності ринку та влади вирішити проблеми низької продуктивності аграрного сектора економіки, як наслідок, відбувається погіршення фінансового стану та зниження платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. Це призводить до загострення соціальної напруги: із 7,8 млн працездатних осіб, які мешкають у сільській місцевості, 1,6 млн – безробітні, 1,9 млн – зайняті лише в особистих селянських господарствах і всього 522,9 тис. є штатними працівниками і отримують заробітну плату, яка складає 58,6% від середньої по економіці (2010 р., грудень). У 14 тис. сільських населених пунктах (49%) відсутні будь-які виробничо-управлінські підрозділи.
Україна відноситься до країн з найнижчим рівнем державної підтримки умов відтворення у сільському господарстві в розрахунку на 1 га ріллі. Господарства переходять на моновиробництво рентабельних, як правило, експортоорієнтованих видів продукції, руйнується система сівозмін, деградують ґрунти. Так, у 2009 р. обсяг бюджетної підтримки сільськогосподарських підприємств становив лише 6,1% від обсягу виробленої валової сільськогосподарської продукції, що нижче у 9 разів у порівнянні з 1990 р. (рівень тотожних державних субвенцій в США становить 27%, в країнах ЄС – 45%, Японії – 63%). Загострює проблеми сільського господарства та гальмує його розвиток й технологічного переосна¬щення фактичний занепад галузі вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.
Впродовж останніх років науковці у галузі державного управління та аграрної економіки активно працюють над розробкою теоретико-методологічних основ аграрної політики і конкретних заходів, спрямованих на формування високопродуктивного аграрного сектора економіки України. Значний внесок у її розробку зробили наукові колективи Інституту економіки НАН України, Національної академії державного управління при Президен¬тові України, Інституту аграрної економіки НААН України, Ради по вивчен¬ню продуктивних сил України НАН України, Інституту економіки та прогно¬зування НАН України, Науково-дослідного економічного інституту Мінеко¬номіки України, а також вищі навчальні заклади. Вагомий внесок у розробку теорії і практики аграрної реформи здійснили В. Амбросов, В. Андрійчук, Л. Анічин, П. Борщевський, О. Бугуцький, П. Гайдуцький, М. Долішній, М. Дем’яненко, Й. Завадський, О. Здоровцов, Ф. Зинов’єв, Р. Іванух, М. Ка¬лінчик, Г. Колесник, І. Лукінов, П. Макаренко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Г. Мостовий, Л. Новаковський, В. Онєгіна, О. Онищенко, T. Осташко, В. Раб¬штина, П. Саблук, В. Ситник, М.Федоров, М. Хорунжий, В. Шиян, О. Шпи¬чак, В. Юрчишин, К. Якуба та ін.
Удосконаленням теоретико-методологічних засад державного регулю-вання процесів соціально-економічного розвитку, займаються О. Алимов, О. Амосов, В. Базилевич, В. Бакуменко, Л. Беззубко, С. Біла, В. Бодров, В. Воротін, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, А. Дєгтяр, О. Іваницька, В. Ільяшенко, В. Калюжний, В. Князєв, М. Корецький, В. Корженко, О. Коротич, О. Крюков, Ю. Куц, О. Лазор, М. Латинін, Т. Лозинська, В. Луговий, В. Мамонова, В. Мартиненко, Н. Мельтюхова, А. Мерзляк, І. Михасюк, О. Мордвінов, Н. Нижник, О. Оболенський, В. Огаренко, Г. Одінцова, О. Осауленко, С. Поважний, І. Розпутенко, С. Серьогін, В. Тертичка, А. Чемерис, Л. Шаблиста, Ю. Шаров та ін.
Механізми і форми державного регулювання аграрного сектора уза-гальнено в наукових дослідженнях Б. Гунського, В. Ільяшенко, С. Кваші, М. Клименюка, С. Майстра, В. Мартиненка, С. Мельника, О. Могильного, М. Орлатого, Д. Плеханова, В. Радченка, М. Сахацького, Р. Слав’юка, В. То-піхи, Г. Черевка, О. Шапоренко, М. Янківа та ін.
Методологічні аспекти регуляторного впливу держави на соціально-економічний розвиток суспільства та пошук джерел економічного зростання, зокрема на основі оцінювання сукупної та часткової факторної продуктивності, здійснювали такі зарубіжні вчені, як М. Альберт, Д. Грей-сон, К. О’Делл, У. Енгдаль, Ф. Кене, Дж. Кейнс, Г. Кремнєв, К. Маркс, А. Маршалл, М. Мескон, К. Норт, А. Сміт, Д. Сінк, І. Прокопенко та ін.
Проблеми підвищення продуктивності аграрного виробництва та ефек-тивності використання його ресурсного потенціалу відображено у працях В. Бойка, В. Галушки, В. Горкавого, А. Даниленка, В. Зіновчука, В. Криворучка, М. Лобаса, Л. Михайлової, В. Нелепа, О. Олійника, Л. Романової, П. Руснака, В. Савченка, В. Трегобчука, А. Третяка, О. Ульян¬ченка та ін.
Узагальнюючи виконані наукові дослідження та розробки, можна стверджувати, що на сільське господарство України негативно впливає низка чинників і в першу чергу слабка дійовість механізмів державного регулювання та управління.
Досвід сучасного реформування аграрного сектора економіки в Украї-ні, а також здобутки у сфері державного управління інших країн наочно по-казують, що сама реорганізація державних і колективних сільськогосподар-ських підприємств та надання землі у приватну власність не вирішують про-блеми насичення ринку продовольчими товарами. Ефективне виробництво товарної сільськогосподарської продукції неможливе без державних протекціоністських програм, спрямованих на формування повноцінного життєвого середовища, задоволення економічних і соціальних інтересів сільського населення, забезпечення комплексного розвитку сільських територій, об'єктів соціальної інфраструктури, сучасних систем зв'язку, інформаційних технологій, транспорту, житлово-комунального та водного господарства, шляхового будівництва тощо.
Взагалі постає проблема розробки нової парадигми державного впливу на економіку сільського господарства, яка була б заснована не на бюджетній підтримці перманентно збанкрутілих підприємств, підприємців та фермерів, а на державних інвестиціях у розвиток саме тих виробничих та соціально-економічних утворень, від яких залежить зростання продуктивності сільського господарства. Це потребує розробки методології побудови цілісної наукової концепції формування і високопродуктивного використання виробничо-ресурсного потенціалу сільського господарства в умовах глобалізації економіки, яка б стала основою високоінтенсивного та індустріального розвитку сільськогосподарського виробництва. За цим напрямком необхідно також вирішити проблему обґрунтування теоретичних і практичних основ державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки, не тільки продуктивності праці, але й інших виробничих факторів. Нових фундаментальних підходів потребує дослідження суті продуктивності аграрного виробництва, механізмів її державного регулювання.
Все це зумовило вибір та актуальність теми, структурну побудову ро-боти, наукове і практичне значення проведеного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов`язане з тематикою науково-дослідних робіт кафедри управління персоналом і економіки праці Харківсь-кого регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління у 2005-2006 рр. "Вдосконалення державних механіз-мів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону" (державний реєстраційний номер 0105U002746), та в 2007-2008 рр. "Система механізмів державного управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону" (державний реєстраційний помер 0106U012332), які ви-конувались в межах комплексної наукової теми інституту "Державне управ-ління та місцеве самоврядування". Дослідження продовжується з 30.06.2009 р. в межах теми науково-дослідної роботи "Система механізмів державного управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону" (дер-жавний реєстраційний помер 0109U004868). Роль автора полягає в дослі-дженні соціально-економічних аспектів використання ресурсного потенціалу аграрного сектора і розробці на цій основі теоретичних і практичних рекомендацій щодо формування механізму державного регулювання продуктивності в процесі розширеного інноваційно-інвестиційного суспільного відтворення.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України як основи підвищення його конкурентоспроможності та забезпечення продовольчої безпеки держави.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких за-вдань:
– обґрунтувати постановку нової наукової проблеми створення меха-нізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України на засадах стимулювання розвитку виробничих та соціально-економічних факторів зростання ефективності агробізнесу;
– визначити необхідні умови створення цілісної наукової концепції реформування та розвитку аграрного сектору України з метою покращення управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції, зростання продуктивності, забезпечення ефективної зайнятості та добробуту сільськогосподарського населення;
– удосконалити методологію державного регулювання аграрного сек-тору економіки України та форми, методи й напрями впливу органів державного управління на ринковий механізм; поглибити зміст і основні напрями державного регулювання аграрного виробництва з урахуванням досвіду країн з розвиненою ринковою економікою;
– узагальнити теоретико-методологічні підходи та концепції держав-ного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки на різних етапах суспільного розвитку;
– оцінити результативність державного регулювання продуктивності аграрного сектора, визначити роль органів державної влади у сфері регулю-вання продуктивності, виявити сучасні неспроможності регуляторного впливу влади та ринку стосовно вирішення проблем аграрного сектора;
– виявити тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні, визначити рівень продуктивності галузі та сукупність факторів її формування;
– оцінити ефективність державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників;
– виявити взаємодію ринкового механізму і механізму державного ре-гулювання розвитку аграрного сектора, розкрити особливості механізму впливу влади на формування раціональних пропорцій розвитку аграрного сектора економіки;
– розкрити роль державного регулювання земельних відносин як не-обхідної умови продуктивного використання ресурсного потенціалу, визна-чити закономірності інституційного забезпечення державного регулювання земельних відносин;
– запропонувати заходи і важелі впливу держави, що забезпечують поліпшення організаційно-просторового механізму державного регулювання аграрним сектором економіки;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази регулювання аграрного сектора економіки, фінансового оздо-ровлення аграрного сектору економіки та формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання розвитком аграрного сектора економіки України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формуван-ня механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження слугують фундаментальні положення економічної теорії та теорії державного управління, інших гуманітарних та соціальних наук, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теоретико-методологічного забезпечення державного регулювання в економічній сфері та функціонування механізмів державного регулювання аграрного сектора. Методологія дисертаційного дослідження передбачає діалектичний характер розвитку економічної системи з урахуванням процесів її інтеграції у світовий економічний простір, що супроводжується структурно-трансформаційними змінами, а це обумовлює об’єктивну необхідність удосконалення механізмів державного регулювання економіки.
У роботі застосовано системний підхід, який полягає в комплексному дослідженні механізму державного регулювання аграрного сектора економі-ки як єдиного цілого із узгодженням функцій його складових. Застосовува-лись методи: порівняльного аналізу – для дослідження методологічних під-ходів, концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіж-них вчених, присвячених особливостям державного регулювання аграрного сектора економіки України та країн із різним рівнем економічного розвитку; логіко-семантичний – для поглиблення понятійного апарату при визначенні основних складових механізму державного регулювання продуктивності аг-рарного сектора; логічного моделювання та конструювання – для класифіка-ції чинників продуктивності аграрного сектора, з виокремленням напрямів державного впливу на забезпечення певного її рівня відповідно до траєкторії розвитку економіки; історичний – для дослідження генезису та розвитку методології державного регулювання, еволюції механізму державного регулювання аграрного сектора економіки у хронологічній послідовності з метою виявлення закономірностей та суперечностей виникнення, формування і розвитку його складових; аналізу та синтезу – для оцінки динаміки продуктивності в аграрному секторі економіки України, визначення чинників, що впливають на її рівень; зміни спеціалізації сільськогосподарського виробництва в умовах реструктуризації галузі та оцінка ефективності структурних зрушень; формалізації – для дослідження ефективності системи державного регулювання аграрного сектора, її механізмів, суб’єктів та об’єктів шляхом відображення їх змісту і структури з використанням спеціальної символіки; монографічний метод – для вивчення передового досвіду державного регулювання продуктивності аграрного сектора в різних країнах; системно-аналітичний – для аналізу законодавчих актів та інших нормативних документів; статистичних порівнянь – для дослідження дійовості економічного механізму регулювання аграрного сектора економіки України та зарубіжних країн; соціологічних досліджень – з метою виявлення ефективності певних важелів державного впливу на продуктивність аграрного сектора; економіко-математичного аналізу – для визначення сукупної факторної продуктивності аграрного сектора; економіко-статистичного моделювання – для визначення тенденцій зміни показників ефективності розвитку аграрного сектора в результаті впливу держави та їх взаємозв’язку за допомогою регресійного та кореляційного аналізу; абстрактно-логічний – для узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і формування висновків та пропозицій.
Інформаційними джерелами дослідження стали закони України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики та продовольства, програмні документи державних органів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, монографії та статті вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали анкетування, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів щодо формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України з метою підвищення його конкурентоспроможності, які конкретизуються в таких положеннях:
уперше:
– обґрунтовано постановку нової наукової проблеми формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора еко-номіки України на засадах стимулювання впливу на розвиток виробничих та соціально-економічних факторів зростання ефективності агробізнесу, в ме-жах цільової траєкторії розвитку;
– розроблено концепцію державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки, яка базується на виокремленні специфічного об’єкта регулювання – "продуктивності аграрного сектора", що дозволяє через сукупність показників, методів, засобів і важелів регулювання забезпечувати державний вплив не тільки на обсяги кінцевого продукту сектора, але й на продуктивність використання основних факторів виробництва, та виявляти джерела економічного зростання;
– здійснено розробку методологічного підходу до факторного аналізу продуктивності аграрного сектора в ринкових умовах, що ґрунтується на поєднанні загальної теорії зростання з теорією факторів виробництва та їх граничної продуктивності;
– обґрунтовано системний підхід до оцінювання дійовості регуля-торного впливу органів державної влади на рівень продуктивності аграрного виробництва за рахунок уведення в обіг показника "сукупної факторної продуктивності";
удосконалено:
– методологічне забезпечення регуляторного впливу держави на рівень продуктивності аграрного сектора економіки на засадах переходу до моделі інноваційно-інвестиційного розвитку, а саме: обґрунтування структу-рного складу аграрної політики для гармонізації економічних інтересів між ланками АПК, пріоритетів і напрямів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, розвитку земельних відносин тощо;
– класифікацію чинників впливу на рівень продуктивності аграрно-го сектора економіки за такими критеріями: характер впливу, стадія вироб-ничого процесу, основні вхідні фактори виробництва, напрямок впливу;
– організаційно-функціональні засади механізму державного регу-лювання аграрного сектора, головним елементом яких є створення інституції державного сільськогосподарського банку, що забезпечить доступ сільськогосподарських товаровиробників до фінансових ресурсів та знизить підвищений рівень ризикованості агробізнесу;
дістало подальшого розвитку:
– наукові підходи організації моніторингу рівня продуктивності аг-рарного сектора шляхом удосконалення державної статистичної звітності та формування засобів регуляторного впливу держави з урахуванням досвіду, що накопичений у країнах-членах ЄС;
– система критеріїв визначення ефективності державного регулю-вання аграрного сектора економіки, яка повинна включати: 1) критерій про-дуктивності і ефективності галузі сільського господарства; 2) критерій раціо-нального розміщення виробничих ресурсів та продуктивне їх використання в межах структури АПК та національної економіки; 3) критерій оцінювання ефективності функціонування органів державного регулювання з точки зору прогресивності організаційної структури;
– розкриття особливостей галузевої структури підприємств різних організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі та кількі-сної оцінки зміни рівня спеціалізації і здійснення державного впливу на про-дуктивність і ефективність в процесі реструктуризації виробництва;
– обґрунтування заходів і важелів впливу держави, що забезпечу-ють поліпшення організаційно-просторового механізму державного регулю-вання аграрного сектора економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони створюють методологічну, теоретичну і методичну основу для практичного формування механізму державного регулювання продук-тивності аграрного сектора економіки України, який забезпечить підвищення його конкурентоспроможності та продовольчої безпеки держави в умовах інтеграції України в світовий економічний простір.
Запропонована автором концепція державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України, в якій, на основі проведеного економіко-математичного аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу, соціологічного та ситуаційного дослідження, обґрунтовано стратегічні напрями, операційні цілі та принципи розбудови конкурентоспроможного виробництва, а також методичні підходи до регулювання продуктивності використовують¬ся в діяльності Харківської обласної державної адміністрації під час розробок програм соціально-економічного розвитку Харківської області. Схвалено пропозиції автора щодо запровадження моделі сукупної факторної продуктивності, яка надає можливість впровадження загальних підходів до співставності темпів зростання продуктивності на різних рівнях економіки, а також для міжнародних порівнянь, і тим самим забезпечує ефективний пошук джерел економічного зростання (довідка № 04-28-19 від 01.09.2010 р.).
Концептуальні підходи щодо формування механізму державного регу-лювання продуктивності аграрного сектора економіки, впровадження якого супроводжуватиметься підвищенням продуктивності в аграрному виробництві, рівня життя та розв’язання проблем бідності сільського населення, розглянуто і використано в практичній діяльності обласного центру зайнятості Харківської області. Схвалено пропозиції автора щодо активізації роботи по забезпеченню позааграрної зайнятості сільського населення та реалізації активної соціальної політики на селі (довідка № ХОЦЗ-01-4440 від 29.10.2010 р.).
Удосконалена система оцінки ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки на основі запровадження показників сукупної факторної і часткової продуктивності використовується в діяльності управ-ління агропромислового розвитку Лозівської районної державної адміністрації Харківської області при розробці Програм формування врожаю сільськогосподарських культур та розвитку галузі тваринництва на період 2010-2015 рр. (довідка № 315 від 07.12.2010 р.).
Методика сукупної факторної продуктивності, що удосконалює методи надійного та нескладного контролю державними установами стану сільськогосподарських підприємств з метою забезпечення ефективного пошуку джерел економічного зростання, потенційних можливостей притоку інвестиційних ресурсів та опрацювання відповідного інструментарію державного регулювання цими процесами, використовується в діяльності управління агропромислового розвитку Роменської районної державної адміністрації (довідка № 417 від 22.11.2010 р.).
Запропоновані і обґрунтовані автором пропозиції щодо запровадження мораторію до 2015 р. на всі прямі податки і податкові платежі, які сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками, в умовах фінансової кризи в агропромисловому комплексі (перший етап) враховані під час розробки регуляторних актів. Запровадження певних податків (другий етап) в міру готовності суб’єктів господарювання ставати їх платниками на основі розробленої критеріальної бази по окремих об’єктах оподаткування з максимальним врахуванням фінансових результатів і рівня продуктивності сільськогосподарських підприємств прийнято до розгляду та впровадження в діяльність Міністерства Фінансів України. Враховуючи, що відрахування до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Пенсійного фонду мають одну базу оподаткування (оплату праці), виступають як податки з відзнакою обов’язковості сплати і за змістом виконують функції соціального страху-вання, запропоновані і обґрунтовані автором пропозиції щодо об’єднання їх в один соціальний податок враховані під час розробки регуляторних акті (довідка № 01080-01/06 від 19.11.2010 р.).
Теоретико-методологічні узагальнення та концептуальні підходи до формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора й практичні результати (напрями державної політики в сфері регу-лювання продуктивності аграрного сектора економіки, методичний підхід до оцінювання дійовості регуляторного впливу держави на рівень продуктивності аграрного виробництва на основі введення в обіг показника «сукупної факторної продуктивності») впроваджено в навчальний процес Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні таких дисциплін: «Державне регулювання економіки», «Стратегічне управління», «Стратегічний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Економіка сільського господарства» за програмою підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів за спеціальностями «Менеджмент організацій» та «Економіка підприємства» (довідка № 1415 від 01.11.2010 р.)
Результати дослідження використано в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці програм та викладанні дисциплін "Мікроекономіка і державна політика", "Стратегічне планування" за програмою підготовки магістрів державного управління, а також "Менеджмент продуктивності" і "Управління трудовими ресурсами" за програмою підготовки спеціалістів за спеціальністю "Управління персоналом і економіка праці" (акт № 01-1300/06-06 від 22.09.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить одержані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності сприяють розвитку методології цієї науки й розв'язанню проблеми підвищення результативності державного ре-гулювання продуктивності аграрного сектора економіки України як джерела його стабільного розвитку. Конкретний особистий внесок автора в спільних наукових роботах показано у списку опублікованих праць за темою дисерта-ції.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного досліджен-ня оприлюднені на V–X міжнародних наукових конгресах "Державне управ-ління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2005–2011 рр.), конгресі вчених економістів-аграрників "Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві" (м. Харків, 2009 р.), ювілейній міжнародній науковій конференції "Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення" (м. Київ, 2009 р.), міжнародних науково-практичних конференціях "Государственное регули¬рование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования" (м. Мінськ, Білорусія, 2009 р.), "Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора" (м. Харків, 2009 р.), "Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти" (м. Полтава, 2010 р.); науково-практичних конференціях, "Інноваційні технології та механізми державного управління на регіональному рівні" (м. Харків, 2007 р.), "Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України" (м. Харків, 2007 р.), "Інвестиційна складова сталого розвитку регіону" (м. Харків, 2008 р.), "Державне регулювання соціального підприємництва та соціально відповідального бізнесу" (м. Харків, 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічний розвиток України в сучасному просторі і часі" (м. Харків, 2010 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 39 наукових працях, з яких 1 особиста монографія, 23 статті – опубліковані у фахових виданнях із державного управління, 5 статей – у інших збірниках наукових праць, 10 – в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій, що належить особисто автору, становить 36,4 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із всту-пу, шести розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Вона викладена на 510 сторінках і містить 34 рисунки, 33 таблиці; додатки на 4 стор., список використаних джерел (487 назв) на 47 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальну наукову проблему, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування механізму державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України як основи підвищення його конкурентоспроможності та забезпечення продовольчої безпеки держави.
На основі результатів дослідження сформульовано такі теоретичні ви-сновки та пропозиції.
1. Обґрунтовано постановку нової наукової проблеми створення системи державного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки України на засадах стимулювання розвитку виробничих та соціально-економічних факторів зростання ефективності ведення агробізнесу, причому не тільки продуктивності праці, але й інших виробничих факторів. Визначено концептуально теоретико-методологічну сутність категорії продуктивності, обґрунтовано її системний зміст та зв’язок з категорією ефективності економіки.
Якість і рівень економічного зростання аграрного виробництва не від-повідають вимогам сучасного етапу розвитку української економіки, харак-теру завдань та викликів, висунутих економічною глобалізацією. В ході рин-кових перетворень не зазнала кардинальних змін конфігурація факторів ви-робництва, джерел конкурентоспроможності. Основою розвитку аграрної економіки, як і раніше, залишаються традиційні фактори. Продуктивність праці в українській економіці становить лише 25% від її рівня в 25 країнах Євросоюзу, за окремими видами сільськогосподарської продукції затрати праці у 10 разів перевищують показник розвинених країн світу, зокрема США.
2. Досліджено умови створення цілісної наукової концепції реформу-вання та розвитку аграрного сектору України з метою покращення держав-ного регулювання, підвищення ефективності виробництва і конкурентоспро-можності продукції, зростання продуктивності, ефективної зайнятості та до-бробуту сільськогосподарського населення. Розроблено концепцію держав-ного регулювання продуктивності аграрного сектора економіки, яка базується на виокремленні особливого об’єкта регулювання – «продуктивності аграрного сектора», що дозволяє одночасно реалізувати через сукупність методів, засобів і важелів державне регулювання продуктивності основних факторів виробництва й обсягів кінцевих продуктів сектора та виявляти джерела економічного зростання.
3. Удосконалено методологію державного регулювання аграрного сек-тору економіки України та форми втручання держави у ринковий механізм; поглиблено зміст і обґрунтовано основні напрями державного регулювання аграрного виробництва з урахуванням досвіду країн з розвиненою ринковою економікою. Розроблено методологічний підхід до факторного аналізу продуктивності аграрного виробництва в ринкових умовах, який ґрунтується на поєднанні загальної теорії забезпеченні економічного зростання з теорією факторів виробництва та їх граничної продуктивності.
Розрахунок багатофакторної продуктивності на базі статистичної інформації про структуру витрат на виробництво продукції в сільськогосподарських підприємствах України за 2006-2007 рр. показав, що загальний екстенсивний факторний внесок склав – 1,3%, а приріст багатофакторної продуктивності відповідно –6,5 – (–1,3) = –5,2%, тобто загальний вплив продуктивності основних факторів на темп економічного зростання в аграрному секторі характеризувався негативною величиною.
4. Узагальнено теоретико-методологічні підходи та концепції державно-го регулювання продуктивності аграрного сектора економіки на різних ета-пах суспільного розвитку. Розвиток аграрного сектора невідривно пов’язаний із змінами економічних, інституційних, соціокультурних параметрів держави. Запропоновано виокремлення основних стадій розвитку аграрного сектора відповідно до яких має застосовуватися різний інструментарій державного регулювання: модернізації (заходи стимулювання інвестиційного імпорт і водночас обмеження імпорт аграрної продукції кінцевого споживання); ініціалізації експортоорієнтованого зростання (активне використання як селективних, так і неселективних інструментів для стимулювання експорту й обмеження імпорту, а саме: державні програми розвитку галузі, кредитні та податкові пільги, субсидування, інтенсивну розбудову ринкової інфраструктури та ін.); стимулювання прискореного розвитку (зменшенням прямого впливу держави, переважання горизонтальних інструментів над вертикальними, ак-тивна інвестиційна політика); розвинутого ринку (перевага горизонтальних методів управління). Відповідність інструментарію державного регулювання в реалізації певних цілей аграрної політики надасть максимальної ефектив-ності як державно-управлінським зусиллям, так і забезпечить сталий розви-ток об’єкта регулювання.
Обґрунтовано методичний підхід до оцінювання дійовості регулятор-ного впливу держави на рівень продуктивності аграрного виробництва за рахунок уведення в обіг показника «сукупної факторної продуктивності».
5. Досліджено результативність державного регулювання продуктивності аграрного сектора, визначено роль органів влади у сфері регулювання продуктивності аграрного сектора економіки, виявлено неспроможності сучасного регуляторного державного впливу та ринкового механізму на рівень продуктивності аграрного сектора. Розкрито природу основної суперечності у перехідному періоді між державою як ініціатором ринкової трансформації і структурної перебудови галузі та як суб’єктом економіки, що використовує методи регулювання аграрного виробництва, які в основному несумісні з ринковою економікою, блокуючи тим самим стимули його саморозвитку. Узагальнено теоретико-методологічні концепції і підходи регуляторного впливу держави на продуктивність аграрного сектора економіки з урахуванням етапів суспільного розвитку, що виявляє неспроможність ринку та держави самотужки вирішити ряд соціально-економічних проблем суспільства та необхідність пошуку перерозподілу між ними відповідних функцій, сфер впливу і відповідальності.
6. Здійснено аналіз тенденцій розвитку сільськогосподарського вироб-ництва в Україні, визначено рівень продуктивності галузі та сукупність фак-торів її формування. Ринкова трансформація аграрного сектору та політика ціноутворення в аграрному секторі, яка спрямована на створення соціальної захищеності бідних верств населення, а не на забезпечення умов прибуткового та продуктивного агробізнесу для виробників, призвели до деформації структури виробництва в аграрному секторі України не на користь виробництв, орієнтованих на задоволення внутрішніх потреб економіки України.
Удосконалено науково-методологічні засади організації моніторингу рівня продуктивності агарного виробництва на базі необхідного поліпшення системи статистичної звітності, наближення її до понятійних визначень та економічних категорій, що застосовуються у країнах-членах ЄС та інших ро-звинутих державах, відображення основних складових прогресивності змін в структурі аграрного сектора, як результату регуляторного впливу держави.
7. Оцінено ефективність державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, яка за обсягами та наслідками впливу значно нижче, ніж у економічно розвинених країнах. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки сільського господарства: гранично ефективне використання бюджетних коштів в умовах їх жорсткої обмеженості; розробка програм з орієнтацією на підвищення продуктивності, якості та безпечності й конкурентоспроможності аграрної продукції через стимулювання впровадження інновацій; запровадження нових критеріїв оцінки ефективності державної підтримки, що базуються не на обсягах бюджетування окремих програм, а на якісних показниках ефективності державної підтримки; формування інституційної системи надання, розподілу державних фінансових ресурсів та контролю за ними; перехід до прозорої, зрозумілої політики розподілу фінансової підтримки на основі рівноправної участі всіх товаровиробників.
8. Виявлено взаємодію механізмів ринкового та державного регулю-вання розвитку аграрного сектора, розкрито особливості механізму держав-ного впливу на формування раціональних пропорцій розвитку аграрного сектора економіки. Дістали подальшого розвитку змістовні характеристики понять "продуктивність", "продуктивність праці", "продуктивна сила праці", "інтенсивність праці", "інтенсивність виробництва", "господарський меха-нізм", "механізм державного регулювання", "механізм державного регулю-вання продуктивності аграрного сектора економіки".
Продуктивність нами розглядається як системне поняття, що має по-двійну природу. Перша – характеризує її матеріальну сутність як ефект ресу-рсовикористання, але не відбиває при цьому соціальних ознак. Друга сут-ність полягає в тому, що вона є носієм соціально-економічних відносин і ха-рактеризує їх ефективність. Додержуючись погляду подвійної природи цієї категорії, продуктивність у широкому теоретичному розумінні відбиває ефективність соціально-економічних відносин стосовно використання факторів та умов суспільного відтворення, а у більш звуженому розумінні – не відкидає розгляд іі з позиції сучасної ринкової теорії, яка виходить з концепції рівняння факторів виробництва, їхньої граничної продуктивності.
9. Розкрито сучасні процеси та роль державного регулювання земель-них відносин як необхідної умови продуктивного використання ресурсного потенціалу, досліджено закономірності інституційного забезпечення держав-ного регулювання земельних відносин. Вперше окреслено шляхи подолання неспроможностей ринку засобами державного регулювання. Для цього необхідно створити механізми протидії ряду чинників, головні з яких пов’язані зі становлення приватної власності на землю, а саме: розпаюванням земель сільськогосподарського призначення без належного забезпечення (фінансового, наукового та ін.); неефективністю орендних відносин та відсутністю оренди державних земель.
10. Запропоновано заходи і важелі впливу держави щодо реалізації на-прямів аграрної політики, пов’язаних зі створенням та поліпшення організа-ційно-просторового механізму державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки, який має враховувати регіональні відмінності продуктив-ності аграрного сектору та відповідно застосовувати методи оптимізації ви-пуску різних видів сільгосппродукції та її міжрегіонального перерозподілу.
11. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази регулювання аграрного сектора економіки, фінансового оздо-ровлення аграрного сектору економіки та удосконалення його механізму. Згідно з ними рекомендовано:
– розробити Аграрний кодекс України необхідний, як втілення аграр-ного права (спеціалізованої галузі), для регулювання тісно пов'язаних між собою інтегрованих відносини у сфері сільськогосподарської діяльності майнового, земельного, екологічного, трудового, господарського та організаційно-управлінського характеру в усій багатогранності їх прояву в процесі виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції;
– розробити та прийняти Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 р. та оновлену Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2020 р., в яких передбачити цільові показники продуктивності аграрного сектора та їх регулювання на засадах нової методології;
– ліквідувати причини поглиблення процесів деформації структури сільськогосподарського виробництва за рахунок удосконалення типології підприємств аграрного бізнесу шляхом її доповнення формами колективної власності. Адже життєздатність українського села історично базувалася на згуртованості сільських громад. Нинішні реформи, що засновані на поділі матеріальних цінностей, об’єктивно спрямовані на роз’єднання людей. Важ-ливо, щоб селяни при допомозі державних органів влади та місцевого самоуправління подолали відчуження, узгодженими зусиллями вирішили спільні завдання забезпечення зайнятості, раціонального використання землі, зміцнення місцевого сільгосппідприємства;
– створити державний сільськогосподарський (аграрний) банк, що за-безпечить доступ до фінансів всім товаровиробникам, зокрема дрібним. При цьому банк зберігає функцію оцінки позичальника (отримання кредиту від-бувається на загальних засадах), має дорадчу службу, яка допомагала б отримувати необхідні навички ведення агро бізнесу;
– перейти до реалізації напрямів аграрної політики, пов’язаних зі ство-ренням та упровадження організаційно-просторового механізму державного ре аграрним сектором економіки, доповненого формування Державного фонду землі та застосування оренди державних земель як альтернативи їх ринкового розпродажу.
Таким чином, дисертаційна робота є першим завершеним комплексним дослідженням нової концептуальної парадигми державного регулювання розвитку аграрного сектору з виокремленням цільових показників продуктивності, що регулюються ефективними засобами, та запровадженням інституціонального забезпечення відповідної аграрної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Аграрная трагедия России / Л.Абалкин // Вопросы экономи-ки. – 2009. –№9. – С.4-14.
2. Абалкин Л.И. Что такое хозяйственный механизм? – М.: Мысль, 1980. – 79 с.
3. Абдулін Р. Державне управління економікою: практичний досвід та нау-кове знання / Р. Абдулін // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8. – С. 164-167.
4. Аграрне виробництво та аграрний бізнес в Україні / Аналітичний звіт дослідження проекту розвитку агробізнесу в Україні: 2001-2003. Міжнародна фінансова корпорація. – К. – 2004. – 71 с.
5. Адуков Р. Х. Опыт адаптации сельскохозяйственных организаций к ры-ночным условиям / Р.Х. Адуков // Режим доступу: http://www.adukov.ru/articles/opyt_adaptacii_k_rynku/.
6. Актуальні проблеми аграрної реформи в Україні в умовах системної кризи світової економіки / За ред.. І.Г. Кириленка. – К., 2009. – 135 с.
7. Актуальні питання аграрної політики: Збірник робіт 2003-2004. – К. – 2004. – 452 с
8. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства як основа впровадження ін-новацій / В.Я.Амбросов, Т.Г. Маренич // Економіка АПК. – 2007. – №6. – С. 15-18.
9. Амосов О.Ю. Перетворення механізмів державного регулювання еконо-мічного розвитку / О.Ю. Амосов // Державне управління та місцеве самоврядування : Зб.наук.пр. У 2 ч. / За заг.ред. Г.І. Мостового, Г.С.Одінцової. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2001. – Вип. 2. – С.10–16.
10. Амосов О.Ю. Суперечності регіонального управління економічними процесами / О.Ю. Амосов // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. – С.3-6.
11. Андреева Н. Сельское хозяйство США: факторы, определяющие высо-кую эффективность отрясли / Н. Андреева // Человек и Труд. – 2008. – №8. // Режим доступу: http://www.chelt.ru.
12. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
13. Андросов В.А. Регулирование инвестиционной деятельности в регионе / В.А. Андросов, А.Л. Шушарин. Томск: Изд-во Томс. ун-та, 2000. – 172 с.
14. Андрющенко А.М. Ефект діяльності сільськогосподарської виробничої кооперації в умовах становлення сільськогосподарського виробництва / А.М. Андрющенко // Економіка АПК. – 2004. – № 8. – С. 48-52.
15. Анікієнко В.М. Сутність і класифікація механізмів державного регулю-вання розвитку аграрного ринку / В.М. Анікієнко // Теорія та практика дер-жавного управління – Вип.. 3 (26) – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2009. – С. 288-293.
16. Анічин Л.М. Управління інвестиційними лагами в сільському госпо-дарстві / Л.М. Анічин // Теорія та практика державного управління. – Вип..2(11). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С.163–167.
17. Антанович Н.А. Методология политического анализа эффективности государственного управления / Н.А. Антанович // Проблемы управления. – 2009. – № 4 (33). – С. 95-99.
18. Арк Б. ван. Отставание Европы от США по росту производительности: тенденции и причины / Б. ван Арк, М. О’махони, М. Тиммер // Экономический журнал ВШЭ. – 2009. – № 1. – С. 5-35.
19. Архангельський Ю. Деякі питання структурної перебудови економіки України / Ю. Архангельський // Економіка України. – 2010. – № 9. – С. 26-33.
20. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
21. Бабенко А.Г. Управление повышением производительности труда / А.Г. Бабенко. – Донецк, ИЭП НАН Украины, 1996. – 270 с.
22. Бабміндра Д. Цивілізований ринок гектарів чи шахрайський дерибан / Д. Бабміндра // Голос України. – 2009. – 78-79. – (29 квітня).
23. Базилюк Я. Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сут-ність та умови забезпечення / Я. Б. Базилюк. – К.: НІСД, 2002. – 132 с.
24. Баклан О. До класифікації функцій державного регулювання в еконо-мічній сфері / О. Баклан // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 7. – С. 34-37.
25. Бакуменко В.Д. Формування державних управлінських рішень: про-блеми теорії, методології, практики : монографія / В.Д. Бакуменко. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
26. Бандурка А. М. Оперативно-розыскная деятельность : правовой анализ : монография / А. М. Бандурка, А. В. Горбачев. – К. : РИО МВД Украины, 1994. – 160 с.
27. Баланда А. Структура зайнятості населення в контексті забезпечення захищеності життєво важливих інтересів України / А Баланда // Економіка та держава. – 2008. – № 9 – С. 103-107.
28. Батрасов В.И. Хозяйственный механизм социалистического общества: история развития и пути перестройки // Совершенствование хозяйственного механизма в условиях интенсификации и его значение для повышения эф-фективности общественного производства: Межвуз. сб. ¬– Горький, 1989. – С. 4-13.
29. Беженар Ю.О. Розвиток виробничої демократії як метод нематеріальної мотивації / Ю.О. Беженар // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Збірн. наук. праць: Вип.. 21. – Київ: НАУ, 2009. – С.155-170.
30. Беляев А.А. Механизм хозяйствования: сущность и формы проявления. – К.: Вища шк., 1990. – 147 с.
31. Беседін В. Валовий галузевий продукт як показник обсягу внутрішньо-го продукту галузі та її продуктивності / В. Беседін // Економіка України. – 2009. - №1. – С. 31-42.
32. Бессонов В.А. Проблемы построения производственных функций в российской переходной экономике. В кн.: Бессонов В. А., Цухло С. В. Ана-лиз динамики российской переходной экономики. М., Институт экономики переходного периода, 2002. – 589 с.
33. Богданов А. А. Тектология: Всеобщая организационная наука. В 2-х книгах / А.А. Богданов. – М.: «Экономика», 1989. – Кн. 1. – 304 с.; кн. 2. – 351 с.
34. Бойко Л. Про зерно, хліб та економічний вплив на ринок / Л. Бойко // Урядовий кур’єр. – 2008. - №110. – 18 червня. – С.8.
35. Боровик О. Проблеми земельної політики України і шляхи їх розв’язання: позиції експертів / О. Боровик // Національна безпека і оборона. – 2009. – №3.
36. Бородіна О. Соціальні інновації в системі сільського розвитку: концеп-туальні підходи / О. Бородіна // Економіка України. – 2010. – №9. – С.68-77.
37. Бородіна О.М. Державна підтримка сільського господарства: концеп-ція, механізми, ефективність / О.М. Бородіна // Економіка і прогнозування. – 2006. – №1. – С.109-125.
38. Бостін Ф. Основні перешкоди на шляху реформування агропромисло-вого комплексу / Ф. Бостін // Перспективні дослідження. – 2001. – №15. – С.8-14.
39. Брюггеман Г. Израильский кибуц — модель альтернативного социа-лизма? / Г. Брюггеман, М. Вайдингер // Восток. – 2004. – № 12 (24). – С. 61-70.
40. Бугаєнко Н.М. Сучасні тенденції розвитку системи державної допомо-ги в ЄС / Н.М. Бугаєнко // Статистика України. – 2010. – № 1. – С. 92-98.
41. Бьюкенен Дж. М. Сочинения. Пер. с англ. – М.: «Таурус Альфа», 1997. – 560 с.
42. Вайс К.Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Вайс К.Г.; пер. з англ.. Р.Ткачука та М. Корчинської; наук. ред. пер. О. Кілієвич. – К.: Основи, 2000. – 671 с.
43. Валова продукція сільського господарства України за 2009 рік / Стати-стичний бюлетень. – К.: Держкомстат України, 2010. - 25 с.
44. Валентинов В.Л. Про структурність аграрної політики в Україні / В.Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2007. - №7. – С.20-23.
45. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ.. В.Шульга. – К.: Все увито, 2003. – 350 с.
46. Вітвицька О.В. Нормативне використання капіталу – основа підвищен-ня продуктивності на прикладі АПК України // Актуальні проблеми економі-ки. – 2007. – №6. – С.3-7.
47. Висновки колегії Рахункової палати підготовлені на підставі звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 6 травня 2008 р. № 9-6 // Режим доступу : search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN39022.html
48. Волошина С.В. Інтегрована багатофакторна модель оцінки та плану-вання продуктивності підприємства / С.В. Волошина // Придніпровський на-уковий вісник. Економіка. – 1998. – № 48 (115). – С. 39-43.
49. Воскобойников И.Б. Оценка совокупной факторной производительно-сти российской экономики в период 1961–2001 гг. с учетом корректировки динамики основных фондов. Препринт WP2/2003/03. М.: ГУ ВШЭ, 2003. – 40 с.
50. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: міфи й істина / П.І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 3-9.
51. Галушко В.М. Методологічні та практичні аспекти оцінки рівня держа-вної підтримки сільськогосподарських товаровиробників / В.М. Галушко, А.Д. Діброва, Л.В. Діброва // Економіка АПК. – 2006. – № 3. – С.3-5.
52. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи / В. Геєць // Еконо-міка України. – 2009. – № 9. – С. 5-23.
53. Геєць В. Структура економіки і структурна політики її стабілізації // Економіка України - 1995. - № 4. - С. 15.
54. Геец В. Трансформационные преобразования в Украине: переосмысливая пройденное и думая о будущем / В. Геец // Общество и экономика. – 2006. – № 3. – С. 23-53.
55. Глазьев С.Ю. Национальная політика экономимческого развития в условиях глобальних сдвигов // Бюлетень Міжнародного Нобелівського еко-номічного форуму – Messenger of the International Nobel Economic Forum. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2008. – № 1. – С.90-91.
56. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество. Избранное. – М. Эк-смо, 2008. – С.35.
57. Гілкріст Дж. Коментар щодо розвитку державної політики та законо-давства України у сфері надання державної допомоги [Електронний ресурс] /Дж. Гілкріст // Контракти. – 2004. – № 30. – Режим дос¬тупу : http: //www.kontrakty.com.ua/show/ukr/print_article/4/3020043370.html
58. Гнибіденко І.Ф. Трудовий потенціал села / І.Ф. Гнибіденко, С.О. Гу-дзінський, В.В. Вітвіцький та ін. – К., 2003. – 605 с.
59. Гончаров В. Ефективність праці в контексті становлення ринкової еко-номіки в Україні: проблеми та концепція вдосконалення / В. Гончаров // – 2007. – № 8. – С. 10–13.
60. Горбулін В.П., Греков Л.Д., Юрченко А.Д. Земельні відносини, земельні ресурси і продовольча безпека: Аналітичні оперативні матеріали. – Київ, 2005. ¬– С.4.
61. Горкавий В.К. Аналіз тенденцій і факторів продуктивності аграрної праці у Харківській області / В.К. Горкавий, С.І. Панченко // Регіональна ста-тистика. – 2007. - №2. – С. 44-49.
62. Горкавий В.К. Управління продуктивністю праці в аграрному секторі економіки / В.К. Горкавий // Вісник ХНАУ. – 2008. – №3. – С. 54-62.
63. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV //http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030436.html.
64. Гриньова В.М., Новикова М.М. Державне регулювання економіки: На-вч. посіб. – Х.: ВД”ІНЖЕК“, 2004. – 756 с.
65. Грязнова А.Г. Производительность труда и социалистическое соревнование. – М.: Экономика, 1976. – 152с.
66. Губені Ю.Е. Агробізнес в системі організації сільського господарства / Ю.Е. Губені // Економіка АПК. – 2009. – № 7. – С. 34-38.
67. Губерная Г.К. Сельское хозяйство: возможности на руинах / Г.К. Гу-берная, И.В. Костенок // Менеджер. – 2008. – № 4(46). – С. 71-77.
68. Данилишин Б. Аграрна політика: час визначатися / Б. Данилишин, А. Лисецький // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 89. – (17 трав.). – С.13.
69. Дегтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення : [монографія] / А.О. Дегтяр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. – 224 с.
70. Дем'яненко М.Я. Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку: [доп. на Дев'ятих річних зборах Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників 26-27 квіт. 2007 р.] М.Я. Дем'яненко. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - С. 36.
71. Дем'яненко С. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України / С. Дем’яненко, І. Свідерська // Економіка України. – 2004. – №8. – С. 72-79.
72. Дем’яненко С. Яка аграрна політика потрібна Україні? / С. Дем’яненко // Дзеркало тижня. 2004. – № 17 (492) – (30 квiт. - 15 трав.).
73. Державна земельна політика в Україні: стан і стратегія розвитку // На-ціональна безпека і оборона. – 2009. – №3 (107). – С.2-18.
74. Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; За заг. ред.. д-ра екон. наук, проф.. Г.С. Одінцової. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
75. Державне управління та державна служба : словник-довідник. / [уклад. О. Ю. Оболенський]. – К.: КНЕУ, 2005. – 480 с.
76. Дерябин В.С. Производительность труда / В.С. Дерябин // Экономика. – 2008. – С.138-142. // Режим доступу : http://www.lib.tsu.ru/mminfo/000063105/319/image/319-138.pdf
77. Діброва А. Д. Державне регулювання сільськогосподарського виробництва: теорія, методологія, практика / А.Д. Діброва. – К. : ВПД „Формат”, 2008. – 488 с.
78. Діброва А.Д. Удосконалення державного регулювання сільськогоспо-дарського виробництва в Україні / А.Д. Діброва // Економіка АПК. – 2009. – № 7. – С. 44-50.
79. Дідьківська Л.І. Державне регулювання економіки: [Навч. посіб] / Л.І. Дідьківська, Л.С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
80. Дієсперов В. Відродження сільського господарства – загальнонаціона-льна справа // Режим доступу: http://www.kreschatic.kiev.ua.
81. Дієсперов В. Продуктивність праці в сільському господарстві / В. Дієсперов // Економіка України. – 2003. – № 11. – С. 61-68.
82. Добросовестное руководство в системе землепользования и управления земельными ресурсами / Исследование ФАО по вопросам землевладения. – Рим. – 2008. – Вып. 9. – С.9-11 // Режим доступу : http://www.fao.org/docrep/010/a1179r/a1179r00.htm.
83. Договір про заснування Європейської Спільноти [Електронний ресурс] / Законодавство України. Міжнародні документи. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_017
84. Долішний М.І. Ринок продовольства України в аспектах СОТ / М.І. Долішний, В.І. Топіха, В.В. Булюк, В.А. Романова. – Миколаїв: МДАУ, 2006. – 221 с.
85. Доронина М.С. Противоречия в формировании нового хозяйственного механизма // Экономика и управление. – 2000. – № 2-3.
86. Дотації на м'ясо збільшені у 1,5 раза // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 162 – (3 верес.)
87. Драчева Е.Л. Менеджмент / Е.Л. Драчеві, Л.И. Юликов. – М.: Изд-во «Мастерство», 2002 // Режим доступу: http://bibliotekar.ru/biznes-29/28.htm
88. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке. М.-СПб. – К., 2000. С.181.
89. Дубровина Н.А. Совершенствование управления социально-экономическим развитием региона (на примере Самарской области): дис. канд. экон. наук / Н.А. Дубровина. – Самара, 2003. – 233 с.
90. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М. Геєць, В.П. Александрова, Т.І. Артьомова та ін.; За ред.. В.М. Гейця; НАН України, Ін-т економічного прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1006 с.
91. Експертна доповідь "Україна в 2006 році: внутрішнє і зовнішнє стано-вище та перспективи розвитку" підготовлена в рамках виконання Розпоря-дження Президента України від 6 травня 2006 року № 66/2006-рп "Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України". – К.: Ін-т стратег. досл. – 2007. – 255 с.
92. Еременко В.А. Управление производительностью в условиях экономи-ки переходного периода: [монография] / Еременко В.А., Еськов А.Л. – До-нецк, 2003. – 292 с.
93. Если ГМО продвигают, значит это кому-нибудь нужно / Аналитиче-ский обзор.
// Режим доступу : http://www.gmo.ru/sections/32
94. Ефименко А. Хозяйственный кодекс – портрет без ретуши / А. Ефиме-нко // Зеркало недели. – 2004. – № 1 (476). – (10 – 16 янв.).
95. Жаліло Я. А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк / Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство / Рада конкурентоспроможності України; за ред. Полунєєва Ю. В. – К.: ЛАТ&К, 2006. – С. 76–85.
96. Жолобецький Г. ГМО чи органічне виробництво? / Г. Жолобецький // Пропозиція. – 2009. – № 1.
97. Завадський Й.С. Державне регулювання економіки АПК / Й.С. Завад-ський // Економіка АПК. – 1999. – № 1. – С. 69-72.
98. Завадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК. – К.: Вища школа, 1992.– С. 8.
99. Загальнодержавна Комплексна програма підтримки та розвитку українського села "Добробут через аграрний розвиток" на 2005-2010 роки. – Режим доступу : http://dar-ukraine.com.ua/docs/dar 220805.pdf.
100. Загальнодержавна програма селекції у тваринництві на період 2005-2010 років // http://dar-ukraine.com.ua/docs/dar 220805.pdf.
101. Замченко А. О. Сутність та значення принципів нагляду та конт-ролю за дотриманням законодавства про працю / А. О. Замченко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 4. – С. 202-205.
102. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки : навчальний посібник / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко / За заг.ред.д.е.н., проф.. Захарченка В.І. – Харків-Львів-Одеса: ТОВ «Одісей», 2003. – 592 с.
103. За рік ґрунти Чернігівщини збідніли на 276 мільйонів гривень // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 113 (18 червня). – С.6.
104. Зейкан Я. Беззахисна земля / Я. Зейкан // Дзеркало тижня. – 2008. – № 18 (697) – (17–23 травня).
105. Зеленина О. Развитие как результат управления производитель-ностью / О. Зеленина, Т. Яговкина // Бюджетирование и МСФО. – 2002. // Режим доступу : AUP.Ru
106. Земельний кодекс України від 18 грудня 1992 р. № 561-ХІІ // Зе-мельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. – К.: Урожай, 1998. – 816 с.
107. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ // Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.36.0
108. Зерно Причерноморья – 24 часа. – 2009. – № 63 (3352) – 9 (апре-ля) / Доступ до ресурсу: http://www.ukragroconsult.com
109. Зиновьев Ф.В. Механизмы хозяйствования (терминологический аппарат). Симферополь: Таврия, 2000. – 111 с.
110. Зоря С. Субсидування сільського господарства: досвід зарубіж-них країн, можливість і доцільність його використання в Україні / С. Зоря // Економіка України. – 2003. – № 8. – С. 56-65.
111. Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні до-кументи / Держкомзем України. – К.: Урожай, 1998. – 816 с.
112. Золотарьов В. Державне регулювання економіки : [Навч. посіб.] – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – 292 с.
113. Іваницька С.Д. Ефективність державної підтримки агропромис-лового виробництва / С.Д.Іваницька // Економіка АПК. – 2003. – №2. – С. 114-116.
114. Іванух Р.А., Дусановський С.Л., Білан Є.М. Аграрна економіка і ринок. – Тернопіль: Збруч, 2003. – 305 с.
115. Ільяшенко В.А. Реформування системи державного регулювання продовольчого комплексу регіону // Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-2/doc/2/03.pdf
116. Імпорт м’яса в Україну зріс на 33 % // Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/news/4a5204e7d287c/
117. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні : монографія / М. І. Іншин. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 337 с.
118. Історія економічної думки : навч. посіб. / [О.Ю. Амосов, В.В. Калюжний, В.Л. Міненко та ін..] ; за заг. ред. д.е.н., проф.. О.Ю. Амосова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. – 408 с.
119. Кабмін скорочує імпорт м'яса // Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/news/4ab8a493caada/
120. Казаченок А.Г. Проблемы производительности труда: [моногра-фия]. - Мн.: Наука и техника, 1973. – 154 с.
121. Калашнікова Т.В. Механізм і пріоритети державної підтримки аг-рарного сектору економіки / Т.В. Калашнікова // Економіка АПК. – 2008. – № 8. – С. 100-104.
122. Калашников М. Мировой голод и русский Агропром // Режим доступу : http://forum.msk.ru/material/economic/407026.html
123. Калюжный В.В. Народные предприятия как инструмент развития национальной экономики / В.В. Калюжный, А.В. Калюжный // Юридичний радник. – 2007. –№ 1(15). – С.5-12.
124. Калюжный В.В. Теория и методы факторного анализа экономи-ческого роста / В.В. Калюжный // Экономическая кибернетика. – 2003. – № 3-4 (21-22). – С.26-35.
125. Канінський П.К. Спеціалізація та кооперація тваринництва зони Лісостепу в умовах ринкової економіки [монографія] / П.К. Канінський. – К., 2000. – 450 с.
126. Карамишев Д.В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалу-зевий підхід до реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти) : [монографія] / Д.В. Карамишев. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. – 304 с.
127. Карпенко О. Хліб і національна ідея // Сільські вісті. – 2007. – 30 листоп.
128. Келсо Л. Демократия и экономическая власть: распространение революции ЭСОП через бинарную экономику: пер. с англ / Л. Келсо, П. Келсо. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 317с.
129. Кириленко І.Г. Ринкова економіка та державне регулювання: мо-нографія / І.Г. Кириленко, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник. – Дніпропет-ровськ: Пороги, 1997. – 457 с.
130. Кирюшин В.И. Минимизация обработки почвы: перспективы и противоречия // Режим доступу : izdat.bspu.unibel.by/ebooks/pdf_Vesti/.../seria_3_%234_2007.pdf
131. Клюзко В.М. Види принципів державного управління в галузі охорони здоров’я України / В.М. Клюзко // Держава та регіони. – 2010. – № 3. – С .208-212. – Серія: Державне управління.
132. Кноринг В.И. Искусство управления. – М.: БЕК, 1997. – 204 с.
133. Кобута І. Шанс, яким треба ефективно скористатись // Режим доступу : http://wto.in.ua/
134. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управ-ління : [Монографія] / Ю.С. Коваленко. – К.: ІАЕ УААН, 1998. – 108 с.
135. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки: навч. посібник / О.І. Ковтун. – Львів: "Новий Світ – 2000", 2006. – 432 с.
136. Колосюк В. Пусть не останется «белых пятен» На вопросы чита-телей отвечает Анатолий Шугуров // Режим доступу: http://old.samara.ru/paper/41/5930/103138/
137. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобаліза-ції / [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.]; За ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2005. – 388 с.
138. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. – К.: «Основа», 2007. – 488 с.
139. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. д–ра екон. наук Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.
140. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
141. Концепція демографічного розвитку на 2005-2015 роки // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=724-2004-%F0.
142. Концепція основних напрямків відродження села і агропромис-лового комплексу України. Проект СПУ // Режим доступу : http://www.spu.in.ua/ua/ideology/18870
143. Кооперация и интеграция в АПК: учебник для вузов / Под общ. ред. В.М. Володина. - Пенза, 2005. - 244 с.
144. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринко-вій економіці: [монографія]. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 260 с.
145. Корженко В.В. Категорії "державний механізм управління" та "механізм державного управління": порівняльний аналіз / В.В. Корженко, Т.М. Лозинська // Теорія та практика державного управління : Зб.наук.праць. – Вип. 2(21). – Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». – 2008. – С.16-24.
146. Коробейников М.А. Избранные труды Вольного экономического общества России. – М., 2006. – 742 с.
147. Коротич О.Б. Державне управління регіональним розвитком України: [Монографія]. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – 220 с.
148. Корреа П. Стратегія розвитку приватного сектора в Україні: роз-будова мікроеко¬номічних підвалин для зростання, обумовленого розвитком приватного сектора / П. Корреа. – К.: Світовий Банк, 2007. – 53 с.
149. Краснодемська З. Аграрний двигун витягне з кризи / З. Красно-демська // Урядовий кур’єр. – 2008. - №238. – 18 грудня. – С.4.
150. Краснодемська З. Щоб урожаїлася нива й множилися прибутки / З. Краснодемська // Урядовий кур’єр. – 2008. - №215. – 15 листопада. – С.4.
151. Кредісов А. Менеджмент у контексті розвитку економічної теорії / А. Кредісов // Економіка України. – 2008. – № 1. – С. 4-11.
152. Кременовська І. В. Проблеми формування понятійно-категоріального апарату теорії національної безпеки / І. В. Кременовська // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – № 2. – С. 108-117.
153. Крохмалюк О. Тваринництво вимагає порятунку // Режим досту-пу : http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=11439&page=3
154. Крюков О.І. Соціальна політика як необхідна умова функціону-вання соціальної держави / О.І. Крюков // Актуальні проблеми державного управління : зб.наук.пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – № 1 (37). – С. 31-37.
155. Крючкова І. Структурні чинники розвитку економіки України. - К.: Наукова думка, 2004. -317с.
156. Кук Э. Производительность сельского хозяйства в ЕС / Э. Кук. – Женева: Евростат. – 2001. – 22с.
157. Кулийчук В.И. Разработка системы оценки продуктивности крупного машиностроительного предприятия / В.И. Кулийчук, В.С. Зайцев : Електронний ресурс // Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/ bitstream/handle/123456789/3107/st_31_6.pdf?sequence=1
158. Кучма Л.Д. Зламане десятиліття / Л.Д. Кучма. – К. : «Інформа-ційні системи», 2010. – 559 с.
159. Кучма Л.Д. Дбаючи про село, ми забезпечуємо майбутнє / Л.Д. Кучма // Економіка АПК. – 2004. – № 11. – С. 3-10.
160. Лавріненко О.В. Галузевий принцип оптимального поєднання централізованого й локального правового ре