ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Олійник Наталія Іванівна

УДК 365.22 (477)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління

Науковий консультант –
БОДРОВ Володимир Григорович,
доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЖИТЛА 16
1.1. Ринок житла як об’єкт аналізу та регулювання в сучасних економічних системах 16
1.2. Історичні та соціально-економічні закономірності розвитку житлового ринку 39
1.3. Методологічні підходи до формування системи державного регулювання житлових відносин 58
Висновки до розділу 1 82
РОЗДІЛ 2 ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ТА РИНКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У ЖИТЛОВІЙ СФЕРІ 85
2.1. Цілі, завдання і принципи розроблення та реалізації державної житлової політики 85
2.2. Нормативно-правове регулювання житлових відносин 107
2.3. Розвиток інфраструктурного забезпечення ринку житла в транзитивній економіці 129
Висновки до розділу 2 150
РОЗДІЛ 3 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В ПРОЦЕСІ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 152
3.1. Проблеми розвитку житлового будівництва в Україні та завдання реструктуризації житлово-будівельної галузі 152
3.2. Дозвільна система в регулюванні процесів житлового будівництва 170
3.3. Пріоритети державних програм будівництва житла в контексті ринкових перетворень у житловій сфері 186
Висновки до розділу 3 203
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДТВОРЕННЯ ЖИТЛА В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ І РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ 206
4.1. Сучасний стан житлового фонду та комунальної інфраструктури в Україні 206
4.2. Реновація як пріоритетний спосіб відтворення та продовження життєвого циклу житлового фонду 223
4.3. Зарубіжний досвід реконструкції житлових будинків та можливості його застосування в Україні 241
Висновки до розділу 4 265
РОЗДІЛ 5 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН СУБ’ЄКТІВ РИНКУ ЖИТЛА 267
5.1. Зміна способів управління житловим фондом та формування відповідального власника житла 267
5.2. Упровадження сучасних моделей фінансування придбання житла за участі держави 288
5.3. Перспективи формування ринків соціального та доступного житла в Україні 311
Висновки до розділу 5 336
ВИСНОВКИ 339
ДОДАТКИ 346
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 363

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження механізмів державного регулювання розвитку ринку житла в Україні зумовлено комплексом складних проблем, які накопичилися в цій сфері. Тривала монополізація державою функцій із визначення обсягу та структури житла, джерел і розмірів фондів житлового будівництва, розподілу житлових приміщень, ціноутворення на житлові послуги тощо призвела до глибоких соціально-економічних деформацій та аномалій у житловій сфері, які об’єктивно не могли бути швидко подолані в процесі трансформації української економіки.
Трансформаційні перетворення привели до докорінних змін в інституційній організації ринку житла внаслідок приватизації і комерціалізації, ліквідації централізованої системи розподілу житла, формування конкурентного середовища, розширення кола учасників ринку житла, утворення нових механізмів управління житловим фондом та придбання житла. Разом з тим ринок житла трансформаційного періоду характеризується інституційною неповнотою та структурною асиметрією. Трансформаційна криза 1990-х рр. закономірно уповільнювала розвиток ринку житла через загальний спад виробництва, зниження ефективності економіки, недосконалість фінансово-кредитної системи, падіння реальних доходів та посилення соціальної диференціації населення, розширення тіньового обороту у житловій сфері.
Сучасний стан організації житлового ринку в Україні все ще характеризується наявністю елементів колишньої радянської моделі, що базувалася на принципі гарантованого державного забезпечення житлом, і несистемним запровадженням ринкових механізмів регулювання відносин у житловій сфері, відсутністю внутрішньо узгодженої системи інфраструктурного забезпечення та ін. Із швидкою лібералізацією у сфері прав власності на житло та інші об’єкти нерухомості в Україні почали стихійно розвиватись інститути посередництва на ринку житла, часто випереджаючи створення відповідного регуляторного середовища. Нині все ще діють громіздкі та обтяжливі процедури технічної інвентаризації житла, разом з тим не налагоджено ефективної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно. У сфері житлового будівництва також залишається чинною складна дозвільна система, хоча й вона виявилася недієвою для запобігання стихійній забудові.
Серйозною загрозою для соціальної, економічної та політичної безпеки Української держави стають негативні тенденції на ринку житла, що виявляються в зниженні доступності житла для більшості населення. Це справляє суттєвий вплив на соціальну і трудову мобільність, соціальну диференціацію, темпи економічного розвитку окремих регіонів і всієї країни. Зазначене потребує проведення зваженої політики держави щодо розвитку ринку житла, формування адекватних сучасним реаліям та потребам економіки і суспільства механізмів державного регулювання відносин у житловій сфері.
Вихідні теоретичні положення дисертації базуються на узагальненні і подальшому використанні результатів досліджень щодо засобів розв’язання житлової проблеми А.Сміта [49], Ф.Енгельса [55], В.Святловського [218], Ф.Ерисмана [49], М.Петтенкофера [49], В.Сокольського [226] та ін. Дисертаційне дослідження спирається на теоретичні розробки проблем організації та регулювання ринку житла, його окремих складових відомих західних дослідників: М.Батора [12], Б.Бенгтссона [252], Г.Поляковського [57], К.Клапхольца [72], Р.Коуена [79], Дж.Лєдьярда [91], В.Голдберга [255], Дж.Стіглера [266] та ін.
Широке коло питань державного регулювання економіки, розробки державної політики, включаючи питання регулювання розвитку ринку житла, висвітлено в працях українських науковців: В.Базилевича [11; 67], М.Білинської [40], В.Бодрова [21; 22], З.Варналія [33], В.Венгера [34], В.Гейця [41], І.Грицяка [209; 212], О.Кілієвича [71], Ю.Ковбасюка [51; 53; 212], В.Лагутіна [86], О.Лебединської [3; 87; 88], І.Малого [98], В.Рижих [5], Є.Ромата [153], І.Розпутенка [51; 213], А.Семенченка [220; 221; 222], Г.Ситника [53; 224], В.Тертички [236], В.Трощинського [53; 237] та ін. Проблеми ролі й місця, методів і моделей, заходів та важелів державного регулювання ринку житла досить широко представлені в роботах українських і російських учених: О.Амосова [6], В.Бабаєва [8; 9; 10], О.Белокрилової [13], О.Бобровської [18; 19], А.Березина [14], Е.Блеха [16; 17], В.Бузирєва [27; 28], С.Булгакова [29; 30], А.Дмитрієва [43; 44], Н.Косарєвої [77; 138], В.Кравченка [80; 81], В.Левчинського [90], Ю.Манцевича [99; 100], В.Ніколаєва [107; 108; 110; 111; 112], В.Рибака [210], К.Паливоди [80; 81; 139; 140], Г.Попова [25; 151], Г.Семчука [49], С.Сіваєва [77], В.Удовиченка [85; 238; 243], О.Шоміної [248] та ін.
Однак питання державного регулювання ринку житла ще не мають остаточного методологічного та практичного вирішення. У цьому контексті потребують теоретичного обґрунтування стратегічна мета, цілі, завдання і механізми формування та реалізації сучасної житлової політики держави, що зумовлює актуальність дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційного дослідження отримані автором як старшим науковим співробітником під час виконання науково-дослідних робіт на кафедрі економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0199U002827) за темою “Державне регулювання інноваційної модернізації промислового комплексу України” (номер державної реєстрації 0109U003003), в якій розроблені пропозиції з удосконалення механізмів державного регулювання житлово-будівельної галузі; за темою “Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку внутрішнього ринку України” (номер державної реєстрації 0110U002468), в якій проаналізована динаміка частки житлово-комунальних послуг у структурі внутрішнього ринку, обґрунтовані пропозиції щодо регулювання механізмів ціноутворення на житлово-комунальні послуги (довідка про участь у науково-дослідних роботах від 11 лютого 2011 р.
№ 13).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування фундаментальних і прикладних засад організації та механізмів регулювання ринку житла як складного соціально-економічного інституту.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
 розробити теоретико-методологічні засади дослідження ринку житла як невід’ємної складової сучасних економічних систем та об’єкта державного регулювання;
 визначити соціально-економічні та історичні особливості формування й розвитку вітчизняного житлового ринку;
 з’ясувати доцільність та межі втручання держави в роботу ринкових механізмів регулювання житлової сфери;
 охарактеризувати основні моделі державного регулювання ринку житла;
 установити цілі і завдання державної житлової політики, а також механізми її розроблення та реалізації;
 здійснити аналіз нормативно-правових актів у сфері регулювання житлових відносин з метою виявлення суперечностей і неузгодженостей між ними, а також шляхів їх усунення;
 розглянути інституційну інфраструктуру сучасних ринків житла та визначити напрями її вдосконалення в Україні;
 проаналізувати динаміку житлового будівництва в Україні і на цій основі виявити проблеми, що перешкоджають розширенню будівництва нового житла;
 систематизувати державні програми забезпечення житлом окремих категорій громадян і визначити напрями вдосконалення державного програмування в житловій сфері;
 уточнити сутність категорій “відновлення житлового фонду”, “капітальий ремонт”, “реконструкція”, “реновація”, “регенерація”, “модернізація” та встановити співвідношення між ними;
 охарактеризувати сучасні способи управління житловим фондом і виявити проблеми, що виникають у процесі демонополізації та розвитку конкуренції у сфері управління житловим фондом;
 обґрунтувати пріоритетні способи фінансування придбання житла громадянами за підтримки держави.
Об’єкт дослідження – процеси розвитку ринку житла в умовах суспільно-економічних трансформацій.
Предмет дослідження – механізми державного регулювання розвитку ринку житла.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що сучасний ринок житла характеризується нестабільністю функціонування та суперечливістю внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків із структурними елементами ринкової економічної системи, наявністю фундаментальних ситуацій неспроможності механізму його саморегулювання, загостренням житлової проблеми, що зумовлює необхідність раціонального поєднання державних і ринкових регуляторів у житловій сфері.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові і спеціальні методи наукових досліджень. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції виникнення житлової проблеми та підходів до її розв’язання; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний – для аналізу тенденцій розвитку житлового будівництва та стану житлового фонду в Україні; методи аналізу і синтезу – для дослідження процесів формування та реалізації державної житлової політики; структурно-функціональний – для вивчення структури ринку житла та його функцій в економічній системі; експерименталь¬ний – для розробки системи концептуальних положень і заходів держави щодо розвитку ринку житла в Україні; порівняльного аналізу – для узагальнення зарубіжного досвіду у сфері державного регулювання ринку житла, управління житловим фондом; моделювання – для розробки актуальних напрямів та засобів державної житлової політики в Україні.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становили нормативно-правові акти, праці зарубіжних і вітчизняних учених, Інтернет-ресурси, статистична інформація Державного комітету статистики України та інших центральних органів виконавчої влади.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у розв’язання актуальної науково-практичної проблеми в галузі державного управління, що полягає в недостатності традиційних наукових підходів до розробки та реалізації державної політики щодо ефективного регулювання ринку житла в умовах трансформації економічної системи України. Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:
уперше:
 розроблено теоретико-методологічні засади дослідження ринку житла на основі його розгляду, по-перше, як складової (підсистеми) системи вищого рівня – ринку нерухомості; по-друге, як відносно відокремленої, самостійної і складної системи, в структурі якої можна виділити численні елементи, підсистеми, поєднані між собою різноманітними зв’язками; по-третє, як відкритої системи, що перебуває в тісному взаємозв’язку і взаємодії із зовнішнім середовищем;
 уведено в науковий обіг показник “будівельна активність”, що визначається відношенням площі житлових будинків, зданих в експлуатацію протягом року, до загальної чисельності населення, розрахунок та аналіз якого дає змогу вивчати стан ринку житла, тенденції в забезпеченні населення житлом, ефективність державного регулювання процесів відтворення житла;
 здійснено структурно-функціональну характеристику житлової сфери в частині виділення в ній підсистеми житлового будівництва (що виконує функції виробництва – будівництво нового житла та функції проектування, капітального ремонту і реконструкції житлового фонду) та підсистеми житлово-комунального господарства (що виконує функції з технічного обслуговування житлового фонду, а також інші функції щодо забезпечення комфортних умов проживання у житловому фонді будь-яких форм власності);
удосконалено:
 науково-теоретичні підходи до формування та реалізації державної жит¬лової політики, зокрема визначення принципів цієї управлінської діяльності (принципи формування політики: науковість, комплексність, реалізм у встановленні цілей, історичність, альтернативність, адресність; принципи реалізації політики: відкритість, прозорість та публічність, диверсифікованість інструментарію, уніфікованість процедур, справедливість і неупередженість, солідарність та ефективність), виділення видів житлової політики (політика забезпечення житлом, політика сприяння населенню в самозабезпеченні житлом, політика селективізму, політика універсалізму, політика сегрегації), розробки алгоритму дій у процесі формування житлової політики, що включає оцінку житлової проблеми, ідентифікацію пріоритетів житлової політики відповідно до загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку, встановлення цілей і завдань житлової політки і формування цільових програм за кожним напрямом, розробку в межах кожної програми комплексу нормативно-правових, адміністративно-організаційних та фінансово-бюджетних заходів;
 критеріальну базу класифікації основних моделей державного регулювання ринку житла (соціал-демократичної, корпоративістської та ліберальної), зокрема залежно від ступеня втручання держави у розв’язання житлових проблем, співвідношення ринкових і державних регуляторів відносин у житловій сфері, цілей державної житлової політики, засобів державної підтримки громадян з низькими доходами у вирішенні їхніх житлових проблем;
 методичні підходи до розроблення і реалізації державних програм будів¬ництва житла: концентрація державних коштів у межах єдиної державної програми, визначення єдиного замовника будівництва, уніфікація інструментарію забезпечення житлом, збудованим у процесі реалізації такої програми, домінування принципу адресності в забезпеченні житлом окремих категорій громадян;
дістали подальшого розвитку:
 аргументація підстав втручання держави у функціонування ринку житла з погляду прояву на ньому фундаментальних ситуацій неспроможності ринку: існування природної монополії, негативних зовнішніх ефектів, суспільних благ та інформаційної асиметрії, а також необхідності вирішення соціальних завдань;
 визначення сутності житлової політики держави як сукупності заходів органів державної влади щодо створення умов для стійкого та ефективного економічного обороту житлового фонду, у рамках якого задовольняються житлові потреби громадян, забезпечуються дотримання і вдосконалення стандартів якості будівництва та утримання житла, відтворюються позитивні імпульси для розвитку інших секторів економіки;
 установлення вирішальної ролі методів реновації житла – капітального ремонту, модернізації, реставрації та реконструкції – у забезпеченні відтворення житлового фонду з урахуванням критичного рівня його зношеності, а також зниження обсягів будівництва нового житла;
 обґрунтування науково-практичних рекомендацій з удосконалення механізмів державного регулювання ринку житла в Україні, що включають, насамперед, спрощення дозвільних процедур у житловому будівництві; проведення комплексної державної експертизи документації та проектів будівництва житла; розробку автоматизованої системи збирання, накопичення, обліку та надання інформації про громадян, які потребують поліпшення житлових умов; державну підтримку робіт з реновації житлового фонду на умовах співфінансування з державного та місцевих бюджетів співвласниками багатоповерхових будинків за рахунок власних або залучених ними кредитних ресурсів; розвиток системи будівельних заощаджень, іпотечного житлового кредитування, рефінансування житлових кредитів тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися в процесі розробки та здійснення державної житлової політики в Україні.
Наукові висновки, пропозиції, рекомендації, що містяться в дисертації, використані таким чином:
 науково-методичні пропозиції щодо запровадження нових фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва доступного житла для громадян, що потребують поліпшення житлових умов, заходів щодо стримування вартості будівництва та державного регулювання ринку житла – Міністерством регіонального розвитку та будівництва України при розробці Закону України № 509-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”, Закону України
№ 629-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення фінансових інвестицій у будівництво житла”, Закону України № 800-IV “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення громадян доступним житлом, державної підтримки житлового будівництва та подолання наслідків світової фінансової кризи у будівельній галузі та житловому будівництві (довідка від 30 квітня 2009 р. № 8/5-702);
 рекомендації щодо сучасних моделей фінансування придбання житла за участі держави – Рівненською міською радою при розробленні міської програми будівництва (придбання) доступного житла на
2010-2017 роки (довідка від 25 лютого 2011 р. № 08-314);
 матеріали § 3.1, 3.2 та 3.3 дисертації щодо механізмів державного регулювання житлового будівництва в процесі ринкової трансформації національної економіки – під час розробки навчально-методичного забезпечення з нормативної дисципліни “Державне регулювання економіки та економічна політика”; матеріали розд. 5 дисертації щодо основних напрямів державної житлової політики в контексті модернізації відносин суб’єктів ринку житла – Національною академією державного управління при Президентові України при підготовці навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Управління структурними зрушеннями та інноваційно-інвестиційними процесами в економіці України” спеціалізації “Державне регулювання економіки та підприємництва” (довідка від 2 березня 2011 р.
№ 1/15-15.10-213);
 рекомендації щодо основних напрямів житлової політики – Черкаською обласною державною адміністрацією при розробленні обласної Програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки (довідка від 23 березня 2011 р. № 414/01-36).
Науково-методологічні пропозиції щодо впровадження нових форм управління багатоквартирним житловим фондом було враховано Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України при опрацюванні в редакції до першого читання проекту Житлового кодексу України; науково-практичні висновки щодо способів ефективного залучення інвестиційних ресурсів у сферу комунального господарства для належного ресурсного забезпечення житлового фонду – при опрацюванні Закону України від 21 жовтня 2010 р.
№ 2624-VI “Про особливості передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності”; окремі пропозиції стосовно механізмів залучення коштів на реновацію житлового фонду – при опрацюванні змін до Закону України від 11 червня 2009 р. № 1511-VI “Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на
2009-2014 роки” (довідка від 8 лютого 2011 р. № 04-13/13-157).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації висновки, рекомендації і пропозиції та отримані результати належать особисто автору і є його науковим доробком.
Дисертація є самостійною науковою працею, в якій дисертантом розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку ринку житла в Україні. Зокрема, у наукових працях, підготовлених у співавторстві, автору належить: здійснення порівняльної характеристики різних форм управління багатоквартирними будинками, визначення шляхів реконструкції житлового фонду в містах районного значення, розробка механізмів проведення громадських обговорень проектів нормативно-правових актів щодо регулювання дозвільних процедур у житловому будівництві.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації оприлюднені на науково-комунікативних заходах (науково-практичних конференціях, конгресах, круглих столах, семінарах, у тому числі за міжнародною участю): “ЕТЕВК-2007” (Ялта, 2007), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008, 2009), “Розвиток продуктивних сил в Україні від В.І.Вернадського до сьогодення” (Київ, 2009), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Проблеми формування нової економіки XXI століття” (Дніпропетровськ, 2009), “Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства” (Запоріжжя, 2009), “Ресурсний потенціал міст районного значення у соціально-економічному розвитку країни” (Київ, 2009), “Житлове питання в Україні” (Київ, 2009), “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2010), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010), “Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (Мінськ, 2011).
Дисертацію в цілому обговорено й рекомендовано до захисту на розширеному засіданні кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 37 публікаціях, у тому числі в одній одноосібній монографії, 22 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління, матеріалах 14 науково-комунікативних заходів. Загальний обсяг публікацій автора за темою дослідження – 29,6 обл.-вид. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 391 сторінку, обсяг основного тексту – 342 сторінки. Дисертація містить 22 рисунки та 12 таблиць. Список використаної літератури складається з 268 джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження у дисертації запропоновано нове розв’язання наукової проблеми, яка полягає в недостатності традиційних наукових підходів для формування та реалізації державної політики щодо ефективного регулювання ринку житла в умовах системних суспільно-економічних трансформацій. Узагальнення отриманих теоретичних і практичних результатів дало змогу сформулювати висновки та внести деякі пропозиції з удосконалення системи державного регулювання ринку житла в Україні.
1. Використані у роботі теоретичні підходи дали змогу встановити, що ринок житла є важливою складовою сучасних економічних систем, який виконує низку функцій, пов’язаних із фізіологічним, соціально-культурним та економічним відтворенням людини. Ринок житла має складну структуру, що визначається дуалістичним характером житла як об’єкта його обігу, поєднанням у житлі принципово відмінних, але тісно взаємопов’язаних фізичних та економічних форм: житлового фонду та житлових послуг. Виділення цих форм зумовлює необхідність застосування диференційованих підходів до вивчення їх ринкових параметрів: попиту, пропозиції, цін, суб’єктів обігу, інфраструктурного забезпечення.
2. Аналіз процесів формування вітчизняного ринку житла показав, що в дотрансформаційний період в умовах планової економіки зрівняльно-розподільчі відносини на ринку житла поєднувались із деякими елементами ринкових відносин (житлові кооперативи, будівництво і продаж приватних будинків тощо). Незважаючи на це формування ринку житла було пов’язано з певними труднощами, які, зрештою, призвели до кризового стану житлового сектору економіки України. Перехід від жорсткого державного управління в цій сфері до застосування окремих ринкових регуляторів, відмова держави від ролі основного власника на житло, а також практично повна відсутність механізмів самостійної участі населення у вирішенні житлових проблем зумовили поглиблення кризових явищ, унаслідок чого житлова проблема стала однією з найбільш гострих в Україні.
3. Причини державного втручання у ринок житла зумовлюються, насамперед, фундаментальною неспроможністю ринкового механізму саморегулювання. Держава при цьому коригує неефективний розподіл вигод і витрат на ринку житла та наближає його до рівноважного стану. Діяльність держави не обмежується лише коригуванням дисфункцій ринку, а часто спрямована на вирішення й інших завдань, зокрема соціальних: створення прийнятних житлових умов для всіх категорій населення, забезпечення житлом осіб з низькими доходами, зменшення диференціації населення за забезпеченістю житлом і т.ін. Сучасна держава використовує широкий арсенал засобів впливу на попит і пропозицію житла, сприяючи їх збалансуванню.
4. На сьогодні у світі використовуються різні моделі взаємовідносин держави та ринкових суб’єктів на ринку житла: соціал-демократична, корпоративістська та ліберальна. Доведено, що модель державного регулювання ринку житла в Україні має тяжіти до соціал-демократичної моделі, яка найбільше відповідає меті побудови в нашій країні соціально орієнтованої ринкової економіки.
5. Стратегічними цілями державної житлової політики в Україні мають стати: реалізація комплексного підходу до подолання кризових явищ у житловому будівництві шляхом подальшого вдосконалення нормативно-правової бази; створення сприятливих інвестиційних умов, подальше спрощення дозвіль¬них процедур та безпосередня участь держави в інвестиційному процесі в житловому будівництві; зниження вартості житла шляхом запровадження економіч¬них проектів з раціональними архітектурно-планувальними та технічними рішеннями, за сучасними технологіями та індустріальними методами будівництва; розв’язання проблеми реконструкції житла із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання; технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства; створення таких механізмів управління житловим фондом, які забезпечать професійне конкурентне управління житловим фондом, що передбачає підвищення привабливості створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, розвиток конкуренції у сфері обслуговування житлового фонду; формування реальних договірних відносин у житлово-комунальному господарстві.
6. Установлено, що житлові відносини в Україні на сьогодні регулюються великою кількістю законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у різний час (як в умовах адміністративно-командної економіки, так і в процесі ринкової трансформації національної економіки). Зазначене актуалізує потребу в прийнятті нового кодифікованого законодавчого акта, який регулюватиме всі правовідносини, що виникають у житловій сфері. Обґрунтовано, що новий Житловий кодекс має базуватись на цивілістичній парадигмі і не суперечити нормам чинного Цивільного кодексу України.
7. Інфраструктура ринку житла є його самостійною підсистемою і являє собою сукупність інституцій різних організаційно-правових форм, що опосередковують кругообіг житла, акти купівлі-продажу, або сукупність інститутів, систем, служб, підприємств, що обслуговують ринок житла і виконують певні функції щодо забезпечення нормального режиму його функціонування. Основними проблемами розвитку інфраструктури ринку житла в умовах трансформаційної економіки України є: відсутність інформаційної інфраструктури на ринку нерухомості; слабка інформованість населення у сфері страхування і втрата довіри до страхування в цілому, що не дає змоги використовувати потенціал страхування повною мірою; відсутність закону про ріелторську діяльність (складність юридичної перевірки майнових і житлових прав у зв’язку з правовою неврегульованістю питання); недостатній рівень професійної підготовки і брак досвіду роботи спеціалістів на ринку нерухомості.
8. Виявлено основні тенденції й особливості розвитку вітчизняного житлово-будівельного комплексу в ретроспективі. На підставі цього зроблено висновок про наявність системної кризи в житлово-будівельній галузі і міжгалузевий характер проблем, що виникли, для розв’язання яких необхідна реалізація взаємоузгодженої за всіма напрямами і на всіх рівнях державної програми розвитку житлового будівництва. На сучасному етапі розвитку вітчизняного житлово-будівельного комплексу слід розробити й впровадити систему організаційно-економічних, фінансово-економічних і соціальних заходів, спрямованих на врівноваження обсягів попиту та пропозицій нового житла.
9. Доведено, що чинні програми державної підтримки окремих категорій громадян (молодь, військовослужбовці, працівники бюджетної сфери, інваліди та ін.) для розв’язання житлової проблеми недостатньо ефективні, оскільки суттєво відрізняються одна від одної і містять різні механізми та підходи до їх реалізації. Зростання кількості таких програм за відсутності чітких пріоритетів державної житлової політики не відповідає наявним у держави фінансовим ресурсам. Це призвело до розпорошення бюджетних коштів, недофінансування програмних завдань і, як наслідок, недосягнення поставлених цілей. Запропоновано, що замість діючих на сьогодні державних програм доцільно розробити та прийняти одну, яка забезпечить дієві механізми задоволення житлових потреб громадян, створить єдині для всіх умови і стандарти, як це передбачено Конституцією України.
10. Установлено, що поняття “реновація”, “реконструкція”, “регенерація”, “модернізація”, “капітальний ремонт”, “відновлення житлового фонду” позначають різні форми простого або розширеного відтворення житла, які доповнюють одна одну і забезпечують безперервне використання житлового фонду. В умовах зниження обсягів будівництва нового житла та погіршення технічного стану існуючого житлового фонду в Україні найбільш перспективними способами покращення житлових умов громадян мають бути реконструкція і модернізація, що дають змогу не лише продовжити життєвий цикл житлового фонду, а й істотно поліпшити його якість, ліквідувати комунальне заселення, оснастити будинки сучасним інженерним устаткуванням, поліпшити архітектурну палітру фасадів будівель тощо.
11. Доведено, що без запровадження ефективної системи управління житловим фондом навіть за наявності достатнього фінансування на його утримання та ремонти неможливо розв’язати накопичені проблеми в цій сфері. Власники окремих приміщень кожного будинку або групи будинків мають самостійно обирати спосіб управління житлом та форми і вартість його утримання. Завдання держави – законодавчо створити ринкові умови господарювання, однакові для підприємств і підприємців різних форм власності, забезпечити інформаційну та навчальну підтримку суб’єктів господарювання в цій сфері, контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо розвитку житлової сфери та надавати допомогу малозабезпеченим верствам населення в отриманні якісних житлово-комунальних послуг.
12. У роботі зроблено висновок, що на сьогодні в Україні система фінансово-економічних механізмів фінансування будівництва житла перебуває на початковому етапі розвитку. Необхідно створити правові засади для впровадження додаткових фінансово-інвестиційних механізмів будівництва та придбання житла, доступного для громадян із середніми доходами, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Головними механізмами забезпечення доступності житла в сучасних умовах визначено розвиток системи будівельних заощаджень та вдосконалення діючих механізмів державної підтримки громадян щодо будівництва та придбання житла, подальший розвиток іпотечного житлового кредитування, системи рефінансування житлових кредитів. Ці механізми справлятимуть суттєвий вплив на формування і розвиток ринку доступного житла, активізуючи платоспроможний попит, підвищення якого потрібно забезпечувати за рахунок достатнього збільшення пропозиції житла.
13. Розроблено науково-практичні рекомендації органам державної влади щодо механізмів розв’язання житлової проблеми в країні та підвищення ефективності регулюючого впливу держави на ринок житла, зокрема:
- Верховній Раді України переглянути підходи до кодифікації житлового законодавства, врегулювати на цивілістичних засадах відносини щодо виникнення і здійснення права власності на житло в багатоквартирних будинках;
- Верховній Раді України прийняти Закон України “Про ріелторську діяльність”, в якому передбачити принципи саморегулювання ринку ріелторських послуг шляхом закріплення функцій щодо встановлення професійних стандартів діяльності, сертифікації ріелторів, розв’язання спорів, пов’язаних з діяльністю, за громадською організацією, яка об’єднуватиме більшість професійних учасників ринку;
- Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України створити правові та організаційні засади для розвитку житлової кооперації, зокрема розробити та прийняти закони України: “Про житлові будівельно-ощадні каси”, “Про житлово-будівельні кооперативи”.
Кабінету Міністрів України та іншим центральним органам виконавчої влади при розробленні та реалізації державної житлової політики:
- переглянути нормативно-правові акти, прийняті за часів СРСР, частину з них скасувати як такі, що практично не застосовуються в ринкових умовах господарювання (наприклад щодо взяття на кооперативний облік, правила обміну житлових приміщень);
- здійснювати подальше спрощення дозвільних процедур у сфері житлового будівництва шляхом запровадження заявного процесу затвердження проектів будівництва, що відповідають дозволеному використанню, встановлення декларативного принципу прийняття в експлуатацію закінчених будинків, поступового переходу до електронної обробки документів щодо надання дозволів;
- посилити вплив держави на ціноутворення на новозбудоване житло через стимулювання масового застосування типових проектів житлових будинків, зведення яких передбачає використання місцевих будівельних матеріалів, звільнення забудовників соціального та доступного житла від пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів;
- вжити комплекс заходів щодо сприяння реконструкції житлового фонду, підвищення його енергоефективності шляхом співфінансування мешканцями, муніципалітетами та державою проектів реконструкції житлових будинків; надання домовласникам цільових субсидій на оплату робіт з реконструкції; встановлення податкових пільг власникам житла у вигляді зменшення об’єкта оподаткування на витрати з реконструкції; виділення державою дотацій муніципалітетам на проведення реконструкції; надання кредитів за зниженими процентними ставками та державних гарантій за кредитами тощо;
- удосконалити законодавчу базу з метою забезпечення чіткої та узгодженої правової основи для створення і діяльності об’єднань співвласників житла, запровадження професійного управління житловим фондом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абалкин Л. И. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики / Абалкин Л. И. // Вопр. экономики. – 1997. – № 6. – С. 4–12.
2. Агеєва Г. М. Оптимізація енерговитрат як об’єкт технічного регулювання / Агеева Г. М. // Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “НДІпроектреконструкція”. – 2007. – Вип. 8. – 488 с.
3. Адміністративно-територіальний устрій України. Шляхи реформування: монографія / В. Г. Яцуба, В. А. Яцюк, О. Я. Матвіїшин та ін. – К. : [б. в.], 2007. – 366 с.
4. Академія будівництва України. 15 років звершень. – К. : ТОВ “Світ Успіху”, 2008. – 448 с.
5. Актуальні проблеми державного управління інноваційними процесами : науково-інформаційний збірник / підгот. Ю. М. Романов [та ін.] ; заг. ред. В. П. Горбулін ; Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України. – К. : ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2006. – 136 с. – (Серія “Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України” ; вип. 24).
6. Амосов О.Ю. Вопросы совершенствования системы государственного учета объектов недвижимости / О. Ю. Амосов // Науч.-техн. сб. “Коммунальное хозяйство городов”. – 2005. – № 66. – С. 242–247.
7. Антимонопольна діяльність : підручник / В. Д. Лагутін [та ін.] ; ред. В. Д. Лагутін ; Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2005. – 580 с.
8. Бабаєв В. М. Інноваційні механізми державного управління соціально-економічним розвитком регіону / Бабаєв В. М. // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – № (28). – У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 9–18.
9. Бабаєв В. М. Містобудівна політика і територіальний розвиток Харкова /
Бабаєв В. М. // Коммунальное хозяйство городов: Наук.-тех. сб. – К. : Техника, 2008. – № 82. – С. 3–9.
10. Бабаєв В. М. Управління великим містом: теоретичні і прикладні аспекти : Монографія / Бабаєв В. М. – Харків : ХНАМГ, 2010. – 306 с.
11. Базилевич В. Д. Природні монополії / В. Д. Базилевич, Г. М. Філюк. – К. : Знання, 2006. – 367 с.
12. Батор М. Френсис. Анатомия провала рынка / Вехи экономической мысли. Т. 4 “Экономика благосостояния и общественный выбор”. – М. “Экономическая школа”, 2003. – 568 с.
13. Белокрылова О. С. Институциальные механизмы рынка жилья и его макроэкономическая динамика в посткризисной економике / Белокрылова О. С., Привалова Е. В., Яхимович Е. И. – Ростов-н/Д : Изд-во Рост. ун-та, 2003. – 192 с.
14. Березин А. О. Методические основы совершенствования структуры воспроизводства жилищного фонда крупного города в современных условиях (на примере Санкт-Петербурга) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05. / А. О. Березин. – СПб, 2002. – 20 с.
15. Більше житла трудящим. З досвіду спорудження житла у місті Львові методом народної будови : збірка статей. – Львів: Кн.-журн.вид., 1958. – 144 с.
16. Блех Е. М. Экономика, организация и планирование жилищного хазяйства / Блех Е. М., Гельбаум М. Г, Наумов В. П. – М. : Стройиздат, 1984.
17. Блех Е. М. Экономические проблемы морального износа и модернизации жилых зданий / Е. М. Блех. – М. : Стройиздат, 1985. –
160 с.
18. Бобровська О. Ю. Реалізація економічних реформ розвитку регіонів / О. Ю. Бобровська // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / редкол.: С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 3 (6). – С. 114–121.
19. Бобровська О. Ю. Системна реструктуризація організаційно-управлінської структури житлово-комунального господарства середніх і малих міст / О. Ю. Бобровська // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Магістр, 2006. – Вип. 3(15). – С. 89–96.
20. Бовин А. А. Управление инновациями в организациях / Бовин А. А., Чередникова Л. Е. – М. : Омега-Л, 2007.
21. Бодров В. Г. Державне регулювання економіки та економічна політика : навч. посіб. / В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. І. Балдич. – К. : Академвидав, 2010. – 520 с.
22. Бодров В. Г. Современный экономический консерватизм: переоценка ценностей или повторение прошлого? / В. Г. Бодров. – К. : Лыбидь, 1990. – 132 с.
23. Бодров В. Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління : навч. посіб. / В. Г. Бодров. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 104 с.
24. Бронер Д. Л. Жилищное строительство и демографические процессы / Бронер Давид Львович. – М. : Статистика, 1980. – 80 с.
25. Бубес Э. Я. Оптимальное перспективное планирование капитального ремонта и реконструкции жилищного фонда / Э. Я. Бубес, Г. Т. Попов, К. Л. Шарлыгина ; под ред. Э. Я. Бубеса. – Л. : Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1980. – 192 с.
26. Будников М. С. Опыт застройки жилых массивов на Украине поточным методом. Всесоюзное совещание по строительству / Будников М. С. – М., 1958. – 28 с.
27. Бузырев В. В. Моделирование оптимальной структуры жилищного строительства в крупном городе / Бузырев В. В., Селютина Л. Г., Березин А. О. // Экономика стр-ва. – 2002. – № 9. – С. 29–38.
28. Бузырев В. В. Экономика жилищной сферы / Бузырев В. В., Чекалин В. С. – М. : Инфра-М, 2001. – 256 с.
29. Булгаков С. Н. Новые технологии системного решения критических проблем городов / Булгаков С. Н. // Изв. вузов. стр-во. – 1998. – № 3. –
С. 5–23.
30. Булгаков С. Н. Проблемы и пути развития современных городов / Булгаков С. Н. // Пром. и гражд. стр-во. – 1998. – № 3. – С. 11–12.
31. В Украине треть средств, вложенных в строительство, тратится на взятки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.NEWSru.ua.
32. В Україні створено Ріелторську палату [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/news/news-367191.html.
33. Варналій З. С. Інституційне забезпечення іпотечного кредитування в Україні / З. С. Варналій, В. Г. Кривенко // Наук. вісн. Націон. ун-ту ДПС України (економіка, право). – 2009. – № 4(47). – С. 10–17.
34. Венгер В. В. Регулювання діяльності природних монополій: теорія і практика / В. В. Венгер. – К. : НАН України, Інститут економіки та прогнозування, 2007. – 204 с.
35. Галушко Е. Импульс для корпорации / Евгений Галушко // “Российская газета” (Федеральный выпуск от 21 июня 2007 г.). – № 4393.
36. Геллер І. М. Статистика ринку житла: навч. посіб. / І. М. Геллер ; Інститут статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К. : [б.в.], 2000. – 190 с.
37. Генцлер И. О некоторых вопросах управления многоквартирными домами. Международный опыт / Генцлер И., Лыкова Т. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.urbaneconomics.ru|publications| ?mat_id=439.
38. Головні проблеми дозвільної системи у сфері будівництва в Україні та пропозиції щодо їх розв’язання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.academia.org.ua/?p =954.
39. Горбунов А. А. Формирование региональных строительных комплексов в транзитивной экономике / А. А. Горбунов, С. Н. Иванов, А. Н. Асаул. – СПб. : Изд-во “Петровский фонд”, 1999. – 160 с.
40. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні : навч. посіб. / І. М. Солоненко [та ін.] ; ред. І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло ; Національна академія держ. управління при Президентові України. – К. : Видавництво НАДУ, 2004. – 116 с.
41. Державні цільові програми та упорядкування програмного процесу в бюджетній сфері / [Геєць В. М., Амоша О. І., Приходько Т. І. та ін.] ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Наукова думка, 2008. – 384 с.
42. Деякі питання Державної іпотечної установи : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовт. 2004 р. № 1330 (із змін. і доповн.) // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 41. – Ст. 2709.
43. Дмитриев А. П. Зарубежный опыт модернизации крупнопанельных зданий / Дмитриев А. П., Орлович Р. Б., Шафранко Э. // Изв.вузов. Стр-во. – 2002. – № 1–2. – С. 8–12.
44. Дмитриев А. П. Реконструкция пятиэтажной массовой застройки и экономические способы ее проведения / Дмитриев А. П., Якубович Г. Н. // Пром. и гражд. стр-во. – 1998. – № 8. – С. 29–31.
45. Дозвільні центри – більше ефективності, менше корупції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.opora.org.ua/news.php?id=144/.
46. Дорофієнко В. В. Порівняльна оцінка механізмів державної підтримки розвитку житлового будівництва в Україні та Чеській Республіці / В. В. Дорофієнко, Г. М. Шамонова // Економіка будівництва і міського господарства. Рубрика “Державне управління”. – 2009. – № 1, Т. 5. –
С. 21–30.
47. Доста В. В. Выбор рациональных вариантов реконструкции жилых зданий / Доста В. В. // Жилищ.-коммун. хоз-во. – 2001. – № 4. – С. 24–26.
48. Доценко-Белоус Н. Правовая экспертиза инвестирования строительства. Практическое пособие / Доценко-Белоус Н. – К. : Юридична практика, 2006. – 544 с.
49. Економіка. Суспільство. Влада. Актуальні проблеми державного управління в умовах економічних і суспільних трансформацій : матеріали методологічних семінарів кафедри економічної теорії та історії економіки / За заг. наук. ред. В. Г. Бодрова. – К. : НАДУ, 2010. – 90 с.
50. Економічна енциклопедія: У трьох томах . Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.
51. Економічна теорія і державна політика України в перехідній економіці: Навч. посіб. Кн. 1 / За заг. ред. І.Розпутенка, Б. Лессера; Кол. авт.:
Ю. Бажал, В. Бакуменко, А. Бауманіс та ін ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Ін-т підвищ. кваліфікації керів. кадрів. – К. : К.І.С., 2004. – 201 с.
52. Енергозбереження в житловому фонді: проблеми, практика, перспективи : Довідник / “НДІпроектреконструкція”, Deutsche Energie – Agentur GmbH (dena), Instituts Wohnen und Umwelt GmbH (IWU), 2006. – 144 с.
53. Енциклопедичний словник з державного управління : довідк. вид. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; уклад.: Ю. П. Сурмін,
В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко [та ін.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка,
В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 819 с.
54. Егоров Е. В. Экономика жилищного хозяйства России : учеб. пособие / Е. В. Егоров, М. В. Потапова. – М. : ТЕИС, 2002. – 171 с.
55. Экономические проблемы и организационные решения по совершенствованию инвестиционно-строительной деятельности / Сб. науч. тр. СПбГАСУ. – 2004. – Вып. 1 – 349 с.
56. Энергосбережение в жилищном фонде: проблемы, практика и перспективы. – М. : Фонд “Институт экономики города”, 2004. – 108с.
57. Жилищная экономика. Под ред. Г. Поляковского. Пер. с анг. – М. : Дело, 1996. – 223 с.
58. Жилищное строительство в СССР (научные основы, современное состояние и ближайшие задачи) / Под общ. ред. Б. Р. Рубаненко. – М. : Стройиздат, 1976. – 280 с.
59. Жилищное строительство в Украинской ССР: Современ. этап. Проблемы. Перспективы / А. С. Иноземцева, Л. Х. Муляр,
Ю. П. Писковский, В. П. Соловьев; под ред. Н. Л. Жарикова. – К. : Будивэльнык, 1988. – 174 с.
60. Жилищное строительство: зарубежный опыт и российская действительность [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.stroyorbita.ru|arhiv|0209|1108-02.htm.
61. Житлове будівництво в Україні у 1995-2005 рр. / Статистичний збірник. – К. : Держкомстат України, 2006.
62. Житловий Кодекс Української РСР вiд 30 черв. 1983 р. № 5464-X (із змін. і доповн. станом на 27 лип. 2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
63. Звіт про науково-дослідну роботу “Аналіз структури існуючої дозвільної системи в сфері містобудування та капітального будівництва” / Громадська організація “Аналітичний центр “Академія” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.minregionbud.gov.ua/ index.php?id=1325.
64. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання колегії Міністерства з питань житлово-комунального господарства України “Підсумки роботи житлово-комунального господарства за 2008 рік” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjkg.gov.ua.
65. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання колегії Міністерства з питань житлово-комунального господарства України “Підсумки роботи житлово-комунального господарства України за І півріччя 2010 року” / К. : Мінжитлокомунгосп України, 19 серпня 2010 р. – 57 с.
66. Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України з питання “Про підсумки роботи сфери регіонального розвитку та будівельного комплексу України за 2007 рік та основні завдання Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на 2008 рік”. – К. : 2008. – 175 с.
67. Історія економічних учень : підручник / В. Д. Базилевич [та ін.] ; ред. В. Д. Базилевич ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Знання, 2004. – 1300 с.
68. Капітальне будівництво в Україні у 2008 році / Наук. керівн. Григоровський П. Є. – К. : Наук.-досл. ін.-т будів. виробн.-ва, 2009. –
268 с.
69. Капітальне будівництво в Україні у 2009 році / Наук. керівн. Григоровський П. Є. – К. : Наук.-досл. ін.-т будів. виробн.-ва, 2010. –
249 с.
70. Карташова К. К. Реконструкция городского жилища с учетом современных социальных потребностей / Карташова К. К. // Изв. вузов. Стр-во. – 2003. – № 7. – С. 125–131.
71. Кілієвич О. Мікроекономіка для аналізу державної політики : підручник / Кілієвич О., Мертенс О. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 655 с.
72. Клапхольц Курт. Контроль над уровнем платы за жилье // Экономическая теория / Под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгрейта, П. Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В. С. Автономов. – М. : ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 733–740.
73. Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми / К. Колесніченко // Право України. – 2001. – № 10. – С. 77–80.
74. Коментар до законодавчих аспектів регулювання відносин в житлово-комунальному господарстві / [В.І. Сергієнко, В.І. Торкатюк, Л.М. Шутенко, О.М. Олещенко]. – Харків : ХНАМГ, 2007. – 262 с.
75. Кононов С. Криза будівельної галузі. Хто винен? – Дзеркало тижня. –
№ 40, 17 жовтня 2009 р.
76. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим: Зб. нормат. Актів. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 96 с.
77. Косарева Н. Б. Исследование региональной структуры рынков жилья в России [Електронний ресурс] / Косарева Н. Б., Туманов А. А.,
Сиваев Д. С. // XI Международная научная конференция по проблемам развития экономики и общества, Высшая школа экономики, Москва,
6-8 апр. 2010 г. – Режим доступу: http://opec.hse.ru/data/2010/04/23/ 1233452522/Real.doc.
78. Костецкий Н. Ф. Зарубежный опыт воспроизводства жилищного фонда, его сохранения и модернизации / Костецкий Н. Ф., Гурко А. И. // Экономика стр-ва. – 2003. – № 5. – С. 33–45.
79. Коуэн Р. Зависимость от предшествующей траектории развития, причинная связь и экономическая политика / Р. Коуэн // Terra economicus: сборник статей российских и зарубежных экономистов начала ХХI века / М. : Наука-Спектр, 2008. – С. 79–104.
80. Кравченко В. І. Фінансування будівництва житла: Новітні тенденції / Кравченко В. І., Паливода К. В. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006, у 2-х ч., Ч 1. – 131 с.
81. Кравченко В. І. Фінансування будівництва житла: Новітні тенденції / Кравченко В. І., Паливода К. В. – К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006, у 2-х ч., Ч 2. – 131 с.
82. Кривов’язюк І. В. Фінансово-економічні механізми розвитку житлового будівництва в регіоні (За матеріалами Волинської області) : Монографія / Кривов’язюк І. В., Заблоцька І. Л. – Луцьк : Надстир’я , 2006. – 144 с.
83. Кудрявцев В. А. Основы организации ипотечного кредитования: учеб. пособие / В. А. Кудрявцев, Е. В. Кудрявцева. – М. : Высш. шк., 1998. – 63 c.
84. Кулижская Ж. С. Концептуальные основы преобразований в жилищной сфере экономики / Ж. С. Кулижская // Экономические проблемы предприятий строительного комплекса: Сб. науч. тр. – Иркутск : Изд-во ИГЭА, 2001. – С. 124–132.
85. Куценко В. І. Соціальна безпека в контексті сталого розвитку / Куценко В. І., Удовиченко В. П. – Чернігів : Видавець Лозовий В.М., 2010. –
652 с.
86. Лагутін В. Д. Внутрішній ринок споживчих товарів: теорія розвитку і регулювання : монографія / В. Д. Лагутін. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 327 с.
87. Лебединська О. Державне регулювання розвитку регіону: проблеми та перспективи / О. Лебединська, І. Валентюк // Вісник НАДУ. – 2010. –
№ 3. – С. 151–156.
88. Лебединська О. Стратегічне планування і визначення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів / О. Лебединська // Управління сучасним містом. – 2003. – № 10/12. – С. 102–107.
89. Левашов В. И. Государственная жилищная политика / Левашов В. И. – М. : Изд-во РАГС, 1999. – 70 с.
90. Левчинський Д. Вдосконалення механізму інвестування в житлову сферу України / Дмитро Левчинський // Економічний аналіз. – 2010. – Вип. 5. – С. 284–287.
91. Ледьярд Джон. Несостоятельность (провалы) рынка // Экономическая теория / Под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгрейта, П. Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В. С. Автономов. – М. : ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 501–508.
92. Лимаренко В. И. Моделирование системы управления ипотечным кредитованием в условиях переходной экономики России / Лимаренко В. И. // Экономика стр-ва. – 2000. – № 6. – С. 2–13.
93. Лисенков Ю. М. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн / Ю. М. Лисенков, Т. А. Коротка. – К. : Зовнішня торгівля, 2005. – 118 с.
94. Лісниченко С.В. Містобудівна оцінка якості житлового середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.23.20 “Містобудування та територіальне планування” / С. В. Лісниченко. – Київ, 2007. – 20 с.
95. Лукманова И. Г. Опыт проведения реконструкции панельных зданий в Германии / Лукманова И. Г., Слободенюк С. В. // Экономика стр-ва. – 1997. – № 3. – С. 48–54.
96. Любунь О. С. Іпотечний ринок : підручник / О. С. Любунь, О. І. Кірєєв, М. П. Денисенко. – К. : Атіка, 2006. – 288 c.
97. Малахова Н. Б. Інституціональний підхід до вивчення природних монополій / Малахова Н. Б. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна № 634. Економічна серія. – Х. : ХНУ, 2004. – С. 36–38.
98. Малий І. Й. Держава і ринок: філософія взаємодії : монограф. / І. Й. Малий, М. І. Диба, М. К. Галабурда ; за заг. наук. ред. д-ра екон. наук, проф. І. Й. Малого. – К. : КНЕУ, 2005. – 358 с.
99. Манцевич Ю. М. Економічні передумови структуризації ринку житла / Ю. М. Манцевич // Регіональна економіка. – 2007. – № 3. – С. 88–97.
100. Манцевич Ю. М. Соціально-економічні проблеми розвитку житлового господарства України і стратегія його удосконалення : монографія / Манцевич Ю. М. – К. : Профі, 2007. – 388 с.
101. Мартынов С. Н. Проблемы и перспективы альтернативной жилищной политики в России / Мартынов С. Н. – Новосибирск : СибАГС, 2003. – 186 с.
102. Матеріали до розширеного засідання Комітету з економічних реформ з питань реалізації регуляторної реформи 28 вересня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ docs/BroshuraKER.pdf.
103. Меркулов В. В. Мировой опыт ипотечного жилищного кредитования и перспективы его использования в России / В. В. Меркулов. – СПб. : Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2003. – 358 c.
104. Модель залучення кредитних ресурсів на оновлення будинку / МГО “Центр сприяння житловим та муніципальним реформам”. – К., 2008. – 80 с.
105. Модернизация пятиэтажных жилых домов : сб. статей. – М. : Знание, 1988. – 64 с.
106. Муренко А. А. Особливості формування регіонального ринку житла /
А. А. Муренко // Научно-техн. сб. “Коммунальное хозяйство городов”. – 2006. – Вип. №70. – С. 280–286.
107. Николаев В. П. Введение в рыночную экономику строительства /
В. П. Николаев. – К. : Будівельник, 1991. – 88 с.
108. Ніколаєв В. П. Макроекомічний аналіз житлової проблеми в Україні /
В. П. Нікоалєв // Наук. вісн. Націон. ун-ту ДПС України. – 2008. – № 1.
109. Ніколаєв В. П. Вдосконалення управління державними програмами: приклад житлово-комунальної галузі / В. П. Ніколаєв, Ю. Я. Антонюк // Наук. вісн. Націон. ун-ту ДПС України. – 2008. – № 2.
110. Ніколаєв В. П. Проблеми фінансування і ефективності державних соціально-економічних програм // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України”, Сімферополь-Коктебель, 2008 р.
111. Ніколаєв В. П. Фінансові деформації в інвестиційно-будівельній сфері / В. П. Ніколаєв // Наук. вісн. Націон. ун-ту ДПС України. – 2008. – № 3.
112. Ніколаєв В. П. Проблема власності на земельні ділянки у житловому будівництві / В. П. Ніколаєв, О. О. Павлишина // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. Зб. наук. пр. – К. : КНУБА, 2009.
113. Овчинникова Н. П. Жилище Санкт-Петербурга / Овчинникова Н. П., Овчинникова В. П. // Жилищ. стр-во. – 2002. – № 8. – С. 58–61.
114. Олійник Н. Державна корекція збоїв ринкового механізму саморегулювання в житловій сфері / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2010. – № 4. – С. 109–117.
115. Олійник Н. Державні житлові програми: стан реалізації і шляхи вдосконалення системи будівництва та придбання житла для громадян / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 3. – С. 101–110.
116. Олійник Н. Досвід прибалтійських країн у проведенні модернізації житлового фонду / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 2. –
С. 95–104.
117. Олійник Н. Житлове будівництво як фактор мультиплікативного зростання національної економіки / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. П. Приходька. – К. : НАДУ, 2009. – Вип. 2. –
С. 70–74.
118. Олійник Н. І. Законодавче забезпечення функціонування ринку житла в Україні / Н. І. Олійник // Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2008. – Т. IX. – Вип. 108. – С. 114–125. – (Серія “Державне управління”).
119. Олійник Н. І. Зарубіжний досвід реконструкції житлового фонду / Н. І. Олійник // Державне управління: теорія та практика. – 2009. – № 2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/ Oliinyk.pdf
120. Олійник Н. І. Зарубіжний досвід управління житловим фондом /
Н. І. Олійник // Держава та регіони. – 2009. – № 3. – С. 212–216. – (Серія: Державне управління).
121. Олійник Н. Зарубіжні моделі державного регулювання ринку житла: порівняльний аналіз / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред.
Ю. В. Ковбасюка. – К. : НАДУ, 2010. – Вип. 2. – С. 71–80.
122. Олійник Н. Зарубіжні системи житлового фінансування та субсидіювання малозабезпечених громадян / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. – К. : НАДУ, 2008. – Вип. 2. – С. 101–111.
123. Олійник Н. Інноваційні механізми управління багатоквартирним житловим фондом / Наталія Олійник, Дмитро Левицький // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка. – К. : НАДУ, 2010. – Вип. 1. – С. 73–87.
124. Олійник Н. Історико-економічний аналіз перетворень і основних тенденцій у житлово-будівельному комплексі України / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. П. Приходька. – К. : НАДУ, 2009. – Вип. 1. – С. 67–79.
125. Олійник Н. Концептуальні засади державної житлової політики / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2010. – № 1. – С. 96–104.
126. Олійник Н. Концептуальні підходи до формування стратегії реновації житлового фонду / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 4. –
С. 71–79.
127. Олійник Н. Організаційно-економічні механізми удосконалення житлового будівництва України / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 3. – С. 93–100.
128. Олійник Н. І. Проблемні питання формування ринку доступного житла в Україні / Н. І. Олійник // Фінансові механізми державного управління національною економікою : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2011. –Т. XІІ. – Вип. 185. – С. 169–178. – (Серія “Державне управління”).
129. Олійник Н. І. Професійне управління житловим фондом як запорука його надійної експлуатації / Н. І. Олійник // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ, “Магістр”, 2010. – № 2 (38). – С. 119–127.
130. Олійник Н. Розвиток інфраструктури ринку житла в Україні: актуальні проблеми та напрями державного регулювання / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2011. – № 1. – С. 131–139.
131. Олійник Н. І. Розвиток ринку житла в Україні: теорія та практика державного регулювання : монографія / Н. І. Олійник. – К. : НАДУ, 2011. – 288 с.
132. Олійник Н. І. Ринок житла: визначення, особливості та роль у соціально-економічному розвитку країни / Н. І. Олійник // Держава та регіони. – 2009. – № 2. – С. 121–125. – (Серія: Державне управління).
133. Олійник Н. Становлення та розвиток ринку житла в умовах суспільно-економічних трансформацій в Україні / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 1. – С. 52–59.
134. Олійник Н. І. Удосконалення існуючої дозвільно-погоджувальної процедури у будівництві / Н. І. Олійник // Держава та регіони. – 2010. – № 1. – С. 75–80. – (Серія: Державне управління).
135. Олійник Н. Фінансові механізми будівництва (придбання) житла в Україні / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 4. – С. 76–83.
136. Олійник Н. Шляхи фінансування капітального ремонту багатоквартир-них будинків: досвід країн Східної Європи / Наталія Олійник // Наук. журн. “Менеджер” Вісн. ДонДУУ. – 2009. – № 4 (50). – С. 157–164.
137. Омельчук В. О. Формування державної молодіжної житлової політик