ПОЛІТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Дейниховська Катерина Анатоліївна

УДК 351.77:328.18

ПОЛІТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Солових Віталій Павлович,
кандидат наук з державного управління, доцент

Харків – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я 10
1.1. Зміст стратегічного управління в державі 10
1.2. Політичні стратегії в державному управлінні 33
1.3. Специфіка політичної стратегії управління сферою охорони здоров’я 47
Висновки до першого розділу 72
РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 75
2.1. Європейський досвід та тенденції формування політичної стратегії у сфері охорони здоров’я 75
2.2. Реформування систем охорони здоров’я в країнах ЄС 88
2.3. Система охорони здоров’я в Україні 113
Висновки до другого розділу 142
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 146
3.1. Урахування політичних стратегій у державній політиці в сфері охорони здоров’я 146
3.2. Основні суперечності в організації та функціонуванні системи управління охороною здоров’я та шляхи їхнього розв’язання 165
3.3. Політичний діалог як інструмент формування політичної стратегії розвитку сфери охорони здоров’я 176
Висновки до третього розділу 193
ВИСНОВКИ 198
ДОДАТКИ 206
Додаток А 207
Додаток Б 208
Додаток В 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210

ВСТУП

Актуальність теми. Зміни в економічному, соціальному та політичному середовищі України передбачають забезпечення подальшого розвитку суспільства як складної, організованої, динамічної соціальної системи, важливою складовою якої є сфера охорони здоров’я. Збереження здоров’я нації – одне з пріоритетних завдань держави та органів влади. Проте, лише сама держава не здатна створити сприятливі умови для забезпечення належних стандартів охороноздоровчих послуг. У демократичній державі до цього процесу залучаються не тільки медичні заклади, органи державного управління та органи місцевого самоврядування, але і інституції громадянського суспільства та безпосередньо громадяни. Узгодження діяльності акторів цього процесу є головним завданням політичної стратегії держави. Тому нагальним стає питання дослідження політичних стратегій у сфері управління охороною здоров’я, оскільки їх впровадження створює можливості урахування інтересів кожної людини при формуванні охороноздоровчої політики.
Стан наукової розробки проблеми. Окремі аспекти проблеми формування стратегії розвитку державної політики у сфері охорони здоров’я знаходять певне відображення в наукових публікаціях. Загальнотеоретичним питаннями дослідження стратегії та стратегічного управління присвячено роботи В. Єфремова, Г. Ліддела, П. Мільгрома, Г. Мінцберга, Г. Почепцова та ін. Актуальні наукові розвідки щодо дослідження державного управління містять праці сучасних дослідників Б. Гаєвського, М. Говлета, А. Дєгтяра, В. Дзюндзюка, В. Корженка, Ю. Куца, В. Мартиненка, В. Солових, В. Ребкала, та ін. Принципи та методи державного управління сферою охорони здоров’я аналізують Б. Волос, О. Галацан, З. Гладун, О. Євтушенко, Д. Карамишев, В. Москаленко, А. Немченко, Я. Радиш, В. Скуратівський, І. Солоненко та ін. Специфічні особливості розвитку підприємництва та впровадження у сферу охорони здоров’я ринкових відносин досліджують Л. Жаліло, З. Надюк, А. Падієв, О. Приходський, В. Рудень, а також зарубіжні дослідники Ф. Дуіч, Д. Хантлер, Р. Шеффлер та ін. Проте залишається майже недослідженим питання щодо місця і ролі політичних стратегій у процесі управління охороною здоров’я.
Таким чином, актуальність обраної теми визначається необхідністю розробки методів та інструментів формування політичних стратегій у сфері управління охороною здоров’я, що сприятиме підвищенню рівня медичного обслуговування населення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту. Дисертаційне дослідження виконане згідно з Комплексним науковим проектом «Державне управління і місцеве самоврядування» в межах науково-дослідних робіт кафедри політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Політика та адміністрування в системі державного управління» (державний реєстраційний номер 0109U004873) та «Політика територіальних органів влади в умовах трансформації українського суспільства» (державний реєстраційний номер 0106U012322). Внесок здобувача полягає у визначенні взаємозв’язків між державною політикою та стратегією державного управління сферою охорони здоров’я.
Мета і завдання дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сучасних політичних стратегій у сфері управління охороною здоров’я в Україні та їх практичної реалізації.
Для досягнення зазначеної мети в дисертації визначені наступні завдання:
– з’ясувати зміст політичної стратегії розвитку сфери охорони здоров’я та її специфіку стосовно України;
– виявити взаємозв’язок між державною політикою та стратегією державного управління галуззю;
– визначити основні напрямки формування політичних стратегій у сфері охорони здоров’я в європейських країнах;
– узагальнити суттєві принципи реформування системи охорони здоров’я в розвинутих соціальних практиках;
– оцінити сучасний стан вітчизняної системи охорони здоров’я та особливості впливу суб’єктів державної політики на формування відповідних політичних стратегій;
– обґрунтувати шляхи удосконалення державного управління системою охорони здоров’я з урахуванням політичних стратегій.
Об’єкт дослідження – державне управління розвитком охорони здоров’я.
Предмет дослідження – процес формування політичних стратегій у сфері державного управління охороною здоров’я.
Методи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження використані як загальнонаукові методи (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, єдності історичного та логічного), так і окремі методологічні підходи міждисциплінарного змісту, а саме: системний, компаративний та структурно-функціональний. Так, метод аналізу і синтезу дозволив дослідити теоретичні здобутки українських та закордонних науковців щодо удосконалення державного управління сферою охорони здоров’я та з’ясувати специфіку політичних стратегій розвитку цієї галузі; метод єдності історичного та логічного надав можливість визначити історичні особливості становлення сфери охорони здоров’я в Україні; за допомогою системного підходу з’ясовано структуру та складові системи охорони здоров’я; компаративного – визначено специфіку організації та функціонування сфери охорони здоров’я європейських країн; структурно-функціонального – обґрунтовано функціональне навантаження кожного структурного елемента системи державного управління охороною здоров’я щодо формування та реалізації політичних стратегій.
Наукова новизна одержаних результатів Відмінність отриманих результатів від існуючих наукових розробок полягає в теоретичному обґрунтуванні сучасних політичних стратегій «держав добробуту» (соціальних держав) щодо розвитку сфери охорони здоров’я та реальних можливостей їх використання в державному управлінні процесами реалізації охороноздоровчої політики в Україні. Новизна наукових результатів конкретизуються у таких положеннях:
уперше:
– визначено структуру політичної стратегії державного управління сферою охорони здоров’я, яка включає економічну (методи та способи, за допомогою яких здійснюється ресурсне забезпечення сфери охорони здоров’я), нормативну (принципи організації сфери охорони здоров’я), соціальну (індивіди та їх об’єднання, інтереси яких перетинаються у процесі формування певної стратегії), структурно-управлінську (організація сфери охорони здоров’я та методи і способи управління нею), комунікативну (процедури обміну інформацією між акторами сфери охорони здоров’я) складові у їх взаємозалежності та взаємодії, що дозволяє забезпечити конструктивний діалог між суб’єктами та об’єктами цього процесу, оцінити якість медичних послуг споживачами, розширити можливості задоволення потреб усіх зацікавлених сторін у реформуванні галузі;
удосконалено:
– визначення пріоритетних напрямків розвитку системи управління сферою охорони здоров’я України з урахуванням європейського досвіду, що концептуалізується у запровадженні чотирьохрівневої системи ресурсного забезпечення сфери охорони здоров’я та вимагає перерозподілу повноважень щодо управління галуззю;
– класифікацію взаємозв’язків між державною політикою та стратегією державного управління сферою охорони здоров’я, що розкривається у необхідності налагодження діалогової взаємодії між державою та суспільством не тільки у процесі формування стратегії державного управління галуззю, а і під час її реалізації;
дістало подальший розвиток:
– визначення поняття «політична стратегія» у контексті управління сферою охороною здоров’я, зміст якого пов’язаний з необхідністю урахування інтересів населення у процесі формування охороноздоровчої політики та залучення до цього інститутів громадянського суспільства;
– уточнення характеристик основних принципів стратегії реформування системи охорони здоров’я європейських країн, що стосується політичного діалогу між учасниками процесу реформування, технологій досягнення компромісу між суб’єктами і об’єктами діяльності тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні здобутків світової та вітчизняної теорії і практики функціонування сфери охорони здоров’я, розробці конкретних пропозицій стосовно запровадження політичних стратегій в державне управління галуззю, що відповідало б європейським демократичним стандартам.
Запропоновані в роботі види стратегій розвитку охорони здоров’я упроваджено в діяльність Міністерства охорони здоров’я України (довідка про впровадження № 1.02/115 від 30 жовтня 2009 р.) – дод. А., Управління охорони здоров’я Свердловської міської ради Луганської області (довідка про впровадження від 20 жовтня 2010 р.) – дод. Б. та Управління охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Харківської міської ради (довідка про впровадження № 1069/0/57-09 від 30 грудня 2009 р.) – дод. В.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Висновки та результати сформульовані здобувачем особисто. У дисертації не використовуються ідеї та розробки, які належать співвиконавцям науково-дослідних робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 7 науково-комунікативних заходах, у т.ч.: VII, VIII та ІХ міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.), науково-практичних конференціях міжнародного і регіонального рівнів «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (м. Львів, 2008 р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2008 р.), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2008 р.)
Публікації. Результати дисертаційного дослідження та його основні ідеї знайшли своє відображення у 8 наукових працях, три з яких опубліковані у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі державного управління.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації пропонується нове розв’язання наукової задачі, пов’язаної із обґрунтуванням політичних стратегій розвитку сфери охорони здоров’я і їх використання в державному управлінні процесами реалізації охороноздоровчої політики в Україні. Вирішення цього завдання розкривається в таких положеннях дисертації, як необхідність інституційного та інформаційного забезпечення реалізації державної політики, розширення участі громадян у її формуванні, залученні додаткових джерел фінансування галузі.
Підсумовуючи викладене в дисертації, можна запропонувати такі узагальнення:
1. Стратегічне управління виступає важливим інструментом, що забезпечує розвиток організації. Основою його здійснення виступає формування місії організації, яка детермінує її стратегічні цілі і визначає напрямки діяльності організації на довгострокову перспективу.
2. Застосування методів стратегічного управління до державного сектора ускладнено з декількох причин.
По-перше, стратегічне управління в державі безпосередньо пов’язане з ідеологією. У сучасній науковій практиці домінуючими є три типи політичних ідеологій – ліберальна, консервативна та соціал-демократична, що визначають суспільні цінності та перспективні цілі і пріоритетні завдання державної політики.
По-друге, перед державою стоїть завдання не тільки перетворити соціальне середовище, але і створити культурні підстави для таких перетворень. Тому, перехід від поточного планування і адміністративного управління до стратегічного пов’язаний з узгодженням політичної волі еліти та управлінськими знаннями адміністративного керівництва.
По-третє, стратегічне управління державою передбачає чітке розмежування загальної і організаційної стратегії. Державне стратегічне управління є системою заходів по реалізації інтересів населення, що виникають унаслідок зміни цільових установок і особового сенсу індивідуальної і колективної діяльності. Тому, основою стратегічного державного управління виступає політична стратегія, яка передбачає урахування та узгодження інтересів усих учасників процесу державного управління.
3. Реалізація стратегії державного управління відбувається через публічну політику. Однією з у мов публічності є залучення до її формування та реалізації якомога більшої кількості громадськості, що відтворює демократичність функціонування держави – основної структурної складової реалізації цієї політики.
4. Політична стратегія – це принципи, засоби та методи, за допомогою яких суб’єкти певного процесу задовольняють свої інтереси та розв’язують певні проблеми.
Політична стратегія розвитку сфери охорони здоров’я – це принципи, методи та засоби за допомогою яких суб’єкти сфери охорони здоров’я забезпечують реалізацію основної мети своєї діяльності – забезпечення здоров’я людини. Вона виступає головним знаряддям, що визначає перспективу розвитку галузі. Політична стратегія включає такі складові:
– економічну – методи та способи за допомогою яких здійснюється ресурсне забезпечення сфери охорони здоров’я;
– нормативну – принципи організації сфери охорони здоров’я (підзвітність, підконтрольність, солідарність, всезагальність, доступність);
– соціальну – індивіди та їх об’єднання інтереси яких зачіпаються у процесі формування певної стратегії;
– структурно-управлінську – організація сфери охорони здоров’я та методи і способи управління нею;
– комунікативна – процедури обміну інформацією між акторами сфери охорони здоров’я.
5. Формування ефективної політичної стратегії державного управління сферою охорони здоров’я можливе тільки за умов включення до механізмів її формування інститутів громадянського суспільства та співпраці державних органів влади та його інститутів. При цьому інститути громадянського суспільства функціонально забезпечують запити на можливі напрямки формування стратегії держави, а державні органи влади оформлюють ці запити у вигляді державної політики і здійснюють її реалізацію.
6. Незважаючи на відмінності в організації систем охороною здоров’я в європейських країнах можна стверджувати, що нормативна складова політичних стратегій розвитку сфери охорони здоров’я має певні загальні моменти щодо забезпечення охорони здоров’я, а саме:
– поліпшення ситуації в області охорони здоров’я обумовлене соціально-економічним розвитком, підвищенням рівня освіти, поліпшенням харчування і житлових умов, а також низкою інших чинників, не пов’язаних безпосередньо з медичним обслуговуванням;
– міністерства охорони здоров’я і уряди більшості європейських країн переходять від ролі управління, безпосередньо пов’язаного з наданням послуг, до ролі стратегічного контролю з використанням все більшого числа стимулів і різних інструментів політики для керівництва системами охорони здоров’я в цілях поліпшення показників діяльності;
– в основі формування стратегії розвитку сфери охороною здоров’я набувають такі принципи як солідарність у відносинах між окремими громадянами і в рамках всього суспільства в цілому, справедливість (відносно як процесів, так і результатів), залучення пацієнтів і громадян до процесів ухвалення рішень з питань здоров’я, керівництво системою охорони здоров’я з дотриманням етичних і ціннісних принципів;
– стратегічне управління направлене на досягнення політичного діалогу, що забезпечується через баланс правових, нормативних і політичних інструментів. Це означає наступне: 1) забезпечення дотримання законів і нормативних актів; 2) досягнення адекватної рівноваги владних механізмів і управління для спрямування діяльності зацікавлених сторін по вибраному шляху; 3) узгодження стимулів системи охорони здоров’я з тим, щоб вони сприяли досягненню цілей політики, що проводиться урядом;
– функціонування структури стратегічного управління сферою охорони здоров’я забезпечують: 1) розвиток співпраці і зв’язків зі всіма секторами уряду і із зацікавленими сторонами поза урядом в цілях досягнення цілей системи охорони здоров’я; 2) сприяння іншим ініціативам, направленим на поліпшення здоров’я і дію на соціальні детермінанти здоров’я; 3) забезпечення належного відношення до питань охорони здоров’я в політиці всіх секторів;
7. Враховуючи той факт, що політична стратегія включає економічну, нормативну, організаційно-управлінську, соціальну та комунікативну складові, то державна політика в Україні в галузі охорони здоров’я повинна розглядатися по п’яти основних стратегічних напрямах:
– стратегія забезпечення доступності медичної допомоги для всіх верств населення України;
– стратегія в галузі медичної освіти і структури кваліфікації медичних кадрів;
– стратегія в галузі наукового забезпечення розвитку медичної допомоги в Україні;
– технологічна стратегія;
– стратегія в галузі реорганізаційних форм медичної допомоги.
8. Застосування структурно-функціонального та системного підходів надає можливість стверджувати, що за формальним ознаками суб’єктами формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я є: 1) органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України); 2) громадяни та інститути громадянського суспільства (політичні партії, громадські організації тощо). Не зважаючи на це, визначальними суб’єктами формування державної політики у сфері охорони здоров’я є органи державної влади, а саме Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Президент України. При цьому основні функції щодо фінансування, регулювання та контролю у сфері охорони здоров’я покладено на один орган – Міністерство охорони здоров’я України, залишаючи інші органи поза межами цього процесу. При цьому, інститути громадянського суспільства лише опосередковано впливають на процеси формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Така ситуація призводить до негативного сприйняття більшістю населення ініціатив державної влади у цій галузі і потребує певного розв’язання.
9. У якості пропозиції щодо реформування системи управління охороною здоров’я пропонується передати функцію контролю до Кабінету Міністрів України, передавши Віце-прем’єр міністру повноваження щодо координації діяльності різних міністерств з формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я. Виходячи з того, що здоров’я людини – це не лише її фізичний стан, а охорона здоров’я – не лише надання медичних послуг, до процесу державного управління охороною здоров’я та формування стратегії її розвитку доцільно окрім Міністерства охорони здоров’я України залучити міністерства, що впливають на соціальний, економічний і фізичний стан людини: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерство екології та природних ресурсів України, та Міністерство соціальної політики України.
10. Іншим напрямком у реформуванні системи охорони здоров’я має стати реформа системи фінансування. Медицина має мати два основні джерела:
1) Бюджет, фінансування з якого має бути направлене на захист соціально незахищених верств населення, шляхом оплати страхових внесків (повністю або частково), а також пряме фінансування (або до фінансування) лікування соціальних хвороб (туберкульоз і т.п.) і технологічно над дорогих методик і соціально значимих закладів (закладів в сільській місцевості, туберкульозних і онкологічних диспансерів, неонатологічних відділень і т.п.).
2) Страхові внески, які мають стати основним джерелом фінансування, при цьому має бути визначений процент дохідності і розмір внесків має узгоджуватись з урядом.
і два додаткові джерела:
3) Пряма оплата за надану послугу, що здійснюються при небажанні людини страхуватись, за послуги які на пряму не впливають на здоров’я (косметологія і т.п.), за послуги які не ввійшли в страховку (стоматологія чи інше), за надання спеціалізованих умов.
4) Благодійні внески, які будуть здійснюватися тільки через спеціалізовані фонди, які мають фінансувати розвиток нових технологій і випадків які були непередбачені законодавством і страховкою, але з точки зору моралі потребують допомоги.
11. Реалізація системних перетворень у сфері управління охорони здоров’я має пройти певні етапи для своєї реалізації, а саме:
– 1-й етап (1,5 – 2 роки) – створення законодавчої бази, створення регламентної бази, створення структури міністерств, створення комітету по етиці, підвищення ролі спілок медичних працівників, реорганізація управлінських структур на місцях, зміна адміністративної структури медичних закладів, роз’яснювальна робота серед населення, широке обговорення змін серед громадян;
– 2-й етап (2 роки) – держава зберігає пряме фінансування закладів по формулі: частина пропорційно величині закладу і його значимості плюс пропорційно залученим страховим коштам, а також повне, або часткове страхування соціально вразливих категорій населення через систему соціального міністерства;
– 3-й етап (5 років) – держава зберігає пряме фінансування лише сфери охорони материнства і дитинства, онкодиспансерів, тубдиспансерів, над дорогих програм (кардіохірургія, трансплантація і т.п.), соціальних хосписів, відділень невідкладної допомоги, полегшенні умови оподаткування для закладів в сільській місцевості і додаткове їх фінансування.
– 4-й етап (кінцевий) – пряме до фінансування можливе для над дорогих технологій, соціально значущих проектів. Завжди зберігається 100% фінансування державою медичних закладів МНС. Держава повністю або частково оплачує страховки для соціально вразливих верств населення. Страхові компанії 100% оплачують свої зобов’язання. Частка комунальної чи державної власності в медичних закладах і страхових компаніях не лімітується.
12. Реалізація вище означених етапів при реформуванні системи управління сферою охорони здоров’я надасть можливість:
– створити медичні заклади, які будуть фінансово і адміністративно самостійними, що надасть можливість відтворити конкурентне середовище у сфері охорони здоров’я;
– страхові компанії будуть акумулювати і розподіляти кошти з врахуванням ефективності роботи медичних закладів, що змусить останні працювати максимально ефективно. Страхові компанії змушенні будуть відстоювати права своїх клієнтів, тому що вони самі знаходяться в конкурентному середовищі. Необхідно ввести спеціальні вимоги для цих компаній (мають мати представництва у всіх регіонах України, мають проводити пропорційну систему страхування яка включає соціальне страхування і страхування мешканців в сільській місцевості);
– держава отримає більше податків від збільшеного валового продукту самої медичної галузі так і підприємств, що її обслуговують, а також від страхових компаній. Держава буде отримувати свою частку доходів від медичних закладів. Економіка отримає прямі інвестиції в медичні заклади, страхові компанії, підприємства, що обслуговують медичну галузь;
– медичні працівники зможуть обстоювати свої права в медичному закладі (зарплата, умови праці) через відповідні спілки (зараз практично неможливий вплив на державу). Медичні заклади не зможуть легко звільнити працівників, так як кадрову політику мусять узгоджувати з наглядовою радою. З іншого боку медичні працівники будуть змушенні постійно підвищувати свій професійний рівень;
– така система буде стимулювати розвиток громадянського суспільства, збільшувати його контроль і відповідальність за ситуацію в країні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми історії медицини України. [Текст] / Ред. О. М. Голяченко. - К. : МОЗ України, 2004. - 73 с.
2. Афанасьев В. Г. Системность и общество [Текст] / В. Г. Афанасьев . - М. : Политиздат, 1980. - 368 c.
3. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка [Текст] : учеб. пособие / Л. Е. Басовский. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 259с.
4. Бідний В. Г. Проблеми і шляхи розвитку медичної допомоги в Україні [Текст] / В. Г. Бідний. - К. : Задруга, 2001. - 160с.
5. Блинова Н. С. Особенности финансирования здравоохранения в Украине / Н. С. Блинова, О. В. Савкина // Зб. наук. праць Дон-ДУУ; серія «Державне управління», т. VІІ. - Донецьк : ДонДУУ, 2005. - С. 221-228.
6. Большой экономический словарь [Текст] : 24800 терминов / Под ред. А. Н. Азрилияна. - 5.изд.,перераб.и доп. - М. : Ин-т новой экономики, 2002. - 1280 с.
7. Большой энциклопедический словарь [Текст] : информационное письмо ; Гл. ред. Прохоров А. М. / Гл. ред. Прохоров А.М. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. ; СПб : Большая Российская энциклопедия, 1999. - 1456 с.
8. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики [Текст] / М. Пол Браун ; . - К. : Основи, 2000. - 244с.
9. Вартанян Ф. Е. Новые подходы в развитии здравоохранении Великобритании / Ф. Е. Вартанян, И. И. Гейвандова // Здравоохр. Рос. Федерации. - 1991. - № 5. - С. 23-25.
10. Википедия, свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki.
11. Волошин А. Чи відбуваються реформи в медицині? [Текст] / А. Волошин // Ваше здоров’я. - 1999. - № 93. - С. 1 - 2.
12. Вороненко Ю. В. Історія виникнення, становлення та розвитку правового регулювання медичної діяльності на теренах України / Ю. В. Вороненко, Я. Ф. Радиш // Укр. мед. часопис. - 2007. - № 1 (57). - С. 45-49.
13. Всемирная организация здравоохранения. Основные документы. – Женева, 1988. – 247 с.
14. Гаєвський Б. А. Політичне управління: Навч.посіб. / Б. А. Гаєвський, В. А. Ребкало, М. В. Туленков / Українська академія держ. управління при Президентові України. - К. : Видавництво УАДУ, 2001. - 160с.
15. Галацан О. В. Моделі організації охорони здоров’я зарубіжних країн / О. В. Галацан // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». - 2005. - № 2 (24) : у 2 ч. - Ч. 1. - С. 114-119.
16. Галацан О. В. Організаційно-економічний механізм управління охороною здоров’я : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук з державного управління: спец. : 25.00.02 - «Механізми державного правління» / Галацан Олександр Вікторович. - Х., 2004. -194 с.
17. Галацан О. В. Основні складові організаційно-економічного механізму управління охороною здоров’я в регіоні з позицій системного підходу / О. В. Галацан // Управління сучасним містом. - 2002. - № 1-3 (5). - С. 70-73.
18. Галацан О. В. Планування медичних послуг населенню в умовах створення єдиного медичного простору в регіоні / О. В. Галацан // Управління сучасним містом : науково-інформаційний бюлетень. - Київ. : Українська Академія державного управління при президентові України, 2000. - С. 5-10.
19. Гегель Г. Философия права [Текст] / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; АН СССР; Институт философии. - М. : Мысль, 1990. - 527с.
20. Гладун З. С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія [Текст] / З. С. Гладун. - Тернопіль: «Економічна думка», 2005. - 460 с.
21. Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров’я [Текст] : навч. посіб. для студ. і магістрантів мед., юрид. та екон. спец. вищих закладів освіти / З. С. Гладун. - Т. : Укрмедкнига, 1999. - 312 с.
22. Глоссарий терминов используемых в серии «Здоровье для всех» [Текст]. - №№1-8. - Женева, ВООЗ, 1984. - 240 с.
23. Глуховський В. В. Роль громадськості в реалізації прав громадян і пацієнтів у системі охорони здоров’я: міжнародний досвід створення системи громадської охорони здоров’я для України / В. В. Глуховський, Н. Г. Гойда // Охорона здоров’я України. - 2003. - № 4 (11). - С. 25-30.
24. Говлет М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики [Текст] / М. Говлет, М. Рамен. - Л. : Кальварія, 2004. - 264с.
25. Голяченко О. М. Історія медицини [Текст] / О. М. Голяченко, Я. Ганіткевич. - Тернопіль : Лілея, 2004. - 248 с.
26. Голяченко О. М. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я [Текст] / О. М. Голяченко, А. М. Сердюк, О. О. Приходський . - К. : АМН Укр., 1997. - 328 с.
27. Гутман Г. В., Мироедов А.А., Федин С.В. Управление региональной экономикой [Text] : монография / Г. В. Гутман, А. А. Мироедов, С. В. Федин ; Под ред.Г.В.Гутмана. - М. : Финансы и статистика, 2002. - 175 с.
28. Двенадацать принципов организации здравоохранения для любой национальной системы здравоохранения. Приняты на 17-й Всемирной медицинской ассамблее, Ньо-йорк, США, октябрь 1963 г., с поправками, внесенными 35-й Всемирной медицинской ассамблеей, Венеция, Италия, октябрь 1983 г. // Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. - К. : Сфера, 1999. - С. 11-12.
29. Державна політика та економіка охорони здоров’я: Практикум / [М. Білинська, В. Григорович, Л. Жаліло та ін.]; За заг. ред. І. Розпутенка, І. Солоненка. - К. : К.І.С., 2002. - 216 с.
30. Державне управління: теорія і практика [Текст] / [В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.] ; за ред. В. Б. Авер’янова / НАН України ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Юрінком Інтер, 1998. - 431с.
31. Дзюндзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних організацій: [Моног.] / В. Б. Дзюндзюк. - Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ «Магітр», 2003. - 236 с.
32. Дєгтяр А. О. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я (організаційно-економічні аспекти) / А. О. Дєгтяр, Д. В. Карамишев // Держава та регіони (серія: Державне управління). - 2005. -№ 2. - С. 78-84.
33. Доклад о состоянии здравоохранения в мире 2000 г. Системы здравоохранения: улучшение деятельности [Электронный ресурс]. - Женева : Всемирная организация здравоохранения, 2000. - Режим доступа : http://whocc.who.ch/topics/health_systems/ru/index.html.
34. Дорошенко Д. І. Нарис історії України [Текст] : в 2-х томах / Д. І. Дорошенко. - К. : Глобус, 1991. - Т.2 : Від половини XVII століття. - 349 с.
35. Европейская база данных «Здоровье для всех» [база данных в онлайновом режиме] [Электронный ресурс]. - Копенгаген : Европейское региональное бюро ВООЗ. - Режим доступа : http://data.euro.who.int/hfadb/index.php?lang=ru.
36. Економічний словник-довідник [Текст]. - К. : Femina, 1995. - 368с.
37. Ефремов В. С. Стратегическое планирование в бизнес-системах [Text] / В. С. Ефремов. - М. : Дело и сервис, 2001. - 240 с.
38. Єдиний реєстр громадських формувань [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Міністерства юстиції України. - Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/499.
39. Жаліло Л. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки [Текст] / Л. Жаліло // Економіка України : політико-економічний журнал . - 2005. - № 1. - С. 19-27.
40. Жаліло Л. Охорона громадського здоров’я як соціальна інституція / Л. Жаліло, І. Солоненко, В. Скуратівський. // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2003. - № 2. - С.72 - 77
41. Жаліло Л. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти [Текст] : навч. посіб. / Л. Жаліло ; Українська академія держ. управління при Президентові України. - К. : УАДУ, 2001. - 144с.
42. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» [Текст] від 19 листопада 1992 р., № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19. – С. 34-54
43. Закони України про охорону здоров’я: збірник нормативно-правових актів / Під ред. В. Ф. Москаленка, В. В. Костицького. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. - 464 с.
44. Здравоохранение и медицинская наука в Украинской ССР [Текст] : в 3-х т. - К. : Здоров’я, 1987. - Т.1 : Здравоохранение в Украинской ССР. Пути и итоги развития. - 478 с.
45. Зіменковський А. Б. До питання трактування основних термінів та понять системи стандартизації в охороні здоров’я України / А. Б. Зіменковський // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я. - 2003. - № 4. - С. 42-45.
46. Карамишев Д. В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти): [Моногр.] [Текст] / Д. В. Карамишев . - Х: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. - 304 с.
47. Карамишев Д. В. Майбутнє вітчизняної системи фінансування охорони здоров’я. Законодавчі аспекти / Д. В. Карамишев, А. С. Немченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - № 3. - С. 49-52.
48. Климова Н. Б. Национальная система здравоохранения Франции. Организация. Источники финансирования (по материалам зарубежной литературы) / Н. Б. Климова, А. Л. Зайцева, П. В. Бреев // Экономика и практика обязат. мед. страхования. - 2002. - №5. - С.4-8.
49. Кнорринг В. И. Теория, практика и искусство управления [Текст] : учебник для вузов по спец. «Менеджмент» / В. И. Кнорринг. - 2-е изд., изм. и доп. - М. : НОРМА : Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2001. - 511 с.
50. Конопелько Г. Історія медицини та фармації України на світовому тлі / Г. Конопелько, А. Голяченко. - Тернопіль, 2002. - 158 с.
51. Корженко, Володимир Васильович. Національна академія держ. управління при Президентові України; Харківський регіональний ін-т держ. управління.
52. Корженко В. В. Тенденції та перспективи європейської інтеграції України: державно- управлінські виміри [Текст] / В. В. Корженко / Національна академія держ. управління при Президентові України; Харківський регіональний ін-т держ. управління. - Х. : Видавництво ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. - 267с.
53. Котлер Ф. Основы маркетинга [Текст] : пер.с англ. / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс. - 2-е европ. изд. - М. : Вильямс, 2000. - 943 с.
54. Криштопа Б. Органи управління та керівництво охороною здоров’я в період української державності [Тектс] / Б. Криштопа // Агапіт. - 2000. - № 12. - С. 12-18
55. Криштопа Б. П. Управління вищою медичною освітою в Україні: системно-історичний аналіз [Текст] / Б. П. Криштопа // Український медичний часопис. - Київ, 2000. - N.3. - С. 132-138.
56. Куц Ю. О. Якісні управлінські послуги - головна умова підвищення довіри населення до органів влади [Текст] / Ю. О. Куц / Національна академія держ. управління при Президентові України ; Харківський регіональний ін-т держ. управління. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - 192с.
57. Леер. Стратегия. Изд.6. - СПб. - ч.1., 1898. - 243 с.
58. Лехан В. Н. Реформа системы здравоохранения в Украине: результаты и перспективы / В. Н. Лехан // Медикус Апикус. - 2003. - № 3. - С. 8-9.
59. Лєхан В. М. Система охорони здоров’я в Україні: підсумки, проблеми перспективи / В. М. Лєхан. - К. : Сфера, 2002. - 28 с.
60. Лєхан В. М. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / В. М. Лєхан, Н. В. Лакіза-Сачук, В. М. Войцеховський; за заг. ред. В. М. Лєхан. - К. : Сфера, 2001. - 176 с.
61. Лиддел Г. Б. Энцеклопедия военного искусства. - М. : АСТ, 1999. - 656 с.
62. Люблянская хартия по реформированию здравоохранения. - Копенгаген : Европейское региональное бюро ВООЗ, 1996. - 28 с.
63. Малик Я. Історія української державності [Текст] : навчальний посібник / Я. Малик, Б. Вол, В. Чуприна. - Львів : Світ, 1995. - 248 с.
64. Мартиненко В. М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): [Моногр.] / В. М. Мартиненко. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. - 220 с.
65. Матвієнко В. Я. Прогностика. Прогнозування соціальних та економічних процесів: теорія, методика, практика [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Я. Матвієнко. - К. : Українські пропілеї, 2000. - 480с.
66. Менеджмент в охороні здоров’я: структура та поведінка організацій охорони здоров’я / Уклад. С. М. Шортел, А. Д. Калюжний, Пер. з англ. Л. Тарануха. - К. : Основи, 1998. - 284 с.
67. Милгром П. Экономика, организация и менеджмент [Тектс]. В 2 т. / П. Милгром, Д. Робертс; Пер. с англ. под ред. И. И. Елисеевой, В. Л. Тамбовцева. - СПб. : Экон. шк., 1999. - Т.1. - 468 с.
68. Минцберг Г. Школы стратегий [Text] : стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента / Г. Минцберг ; Пер. с англ. Д. Раевская, Л. Царук. - СПб : Питер, 2000. - 31 с.
69. Мужикова Н. М. Адаптація соціальної політики та трудового законодавства України до стандартів ЄС [Текст] : навч. посіб. / Н. М. Мужикова ; Міжнародний фонд «Відродження» ; Сіверський ін-т регіональних досліджень. - Чернігів : Деснянська правда, 2007. - 170c.
70. Надюк З. О. Державне регулювання ринку медичних послуг в Україні : монографія / З. О. Надюк ; передмова професора В. М. Огаренка. - Запоріжжя, 2008. - 296 с.
71. Назаренко Г. И. Управление качеством медицинской помощи [Текст] / Е. И. Полубенцева, Г. И. Назаренко. - М : Медицина, 2000. - 368 с.
72. Основи законодавства України про охорону здоров’я [Електронний ресурс]: Закон України вiд 19.11.1992 № 2801-XII. - ВР. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2801-12.
73. Основи професійної підготовки державних службовців: Навч. посіб. / За заг. ред. Є. Г. Бородіна, В. І. Логвінова, О. Ф. Мельникова, П. І. Шевчука. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. - 240 с.
74. Основные документы, 46-е издание. - Женева : Всемирная организация здравоохранения, 2007. - 272 с.
75. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВООЗ: обновление 2005 г. - Копенгаген: Европейское региональное бюро ВООЗ, 2005. - 54 с.
76. Осташко С. Охорона здоров’я України: стан та шляхи реформування / С. Осташко, С. Майборода // Вісник Української Академії державного управління. - 2003. - № 2. - С. 213.
77. Панкратьева Н. В. Здоровье – социальная ценность [Текст] : вопр. и ответы / Н. В. Панкратьева , В. Ф. Попов , Ю. В. Шиленко. - М. : Мысль, 1989. - 236 c.
78. Патей-Братасюк М., Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України / М. Патей-Братасюк, Т. Довгунь. - Тернопіль : Мандрівець, 1999. - 254 с.
79. Передвиборна програма кандидата на пост Президента України від Всеукраїнської партії “Нова Сила” Збітнєва Юрія Івановича [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.da-ta.com.ua/election_programs/3191.htm.
80. Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Януковича В. Ф. «Україна – для людей!» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.da-ta.com.ua/election_programs/3306.htm.
81. Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 р. № 385 [Текст] // Офіційний вісник України. - № 46. - Ст. 2116.
82. Перспектива-2010. Програма реорганізації медичної допомоги в Україні. - Київ : Пульс України, 1999. - 96 с.
83. Пилипцевич Н. Н. Зарубежный опыт реализации различных моделей финансирования здравоохранения (обзор литературы) // Вопр. организации и информатизации здравоохранения. - 2000. - №1. - С.47-70.
84. Підаєв А. В. Діяльність системи охорони здоров’я України в контексті стратегії економічного та соціального розвитку держави на 2002-2011 роки: Матеріали підсумкової колегії / А. В. Підаєв. - К. : МОЗ, 2003. - 84 с.
85. План дій Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям» [Електронний режим]. - Режим доступу : http://www.da-ta.com.ua/election_programs/3205.htm.
86. Політика регіональних органів влади: теорія та практика: [Моногр.] / [В. П. Єлагін, В.В. Лісничий, О.Д. Куценко та ін.] ; За заг. ред. доц. В. П. Єлагіна. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. - 180 с.
87. Політологія: Підручн. / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К. : Вища шк., 1998.
88. Політологія: Посіб. для студентів вищих учбових закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. - К. : «Академія», 2003. - 528 с.
89. Почепцов Г. Г. Стратегия / Г. Г. Почепцов. - К. : «Ваклер», 2005. - 384 с.
90. Права пацієнта – права людини в системі охорони здоров’я та медицині: збірка міжнародних документів / Упор. В.В. Глухівський. - К. : Сфера. - 2004. - 121 с.
91. Приходський О. Управління охороною здоров’я / О. Приходський, Л. Морарь, А. Голяченко. - Тернопіль : Лілея, 2001. - С. 53-54.
92. Про основи національної безпеки України [Електронний ресурс] : Закон України вiд 19.06.2003 № 964-IV. - ВР. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15.
93. Радиш Я. Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування / Я. Ф. Радиш [Передмова і загальна редакція проф. Н. Р. Нижник]. - К. : Вид-во УАДУ, 2001. - 360 с.
94. Радиш Я. Ф. Інформаційне забезпечення державного управління охороною здоров’я / Я. Ф. Радиш // Управління сучасним містом. - 2001. - № 10-12 (4). - С. 51-55.
95. Радиш Я. Ф. Медичне страхування: навч. посіб / Я. Ф. Радиш. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - 88 с.
96. Радиш Я. Ф. Мистецтво результативного управління (проблемні лекції) / Я. Ф. Радиш, О. І. Щербак. - К. : Віпол, 2000. - 172 с.
97. Радиш Я. Ф. Рівень здоров’я громадян України – як інтегральний показник соціальної політики та державного управління в галузі охорони здоров’я / Я. Ф. Радиш // Вісник УАДУ. - 2002. - № 3. - С. 306-314.
98. Радиш Я. Ф. Теоретико-методологічні засади дослідження державного регулювання медичної діяльності в Україні (категорійно-понятійний апарат медичного права) [Електронний ресурс] / Я. Ф. Радиш. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006-1/1/03.pdf.
99. Райзберг Б. Современный экономический словарь / Б. Райзберг, Ш. Лозовский, Е. Стародубцева. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 495 с.
100. Райзберг Б. А. Управление экономикой: Учебник / Б. А. Райзберг, Р. А. Фатхудинов. - М.: ЗАО «Бизнес – школа» «Интел – Синтез», 1999. - 784 с.
101. Рудень В. В. Стратегія та пріоритетність у реформуванні системи охорони здоров’я в Україні і перспективи її реалізації / В. В. Рудень, О. Когут // Вісник соціології і гігієни та організації охорони здоров’я України . - 2000. - № 2. - С. 11-16.
102. Рудий В. М. Законодавче визначення державної політики охорони здоров’я в Україні та загальний огляд національної нормативно-правової бази у зазначеній сфері / В. М. Рудий // Глав. врач. - 2001. - № 11. - С. 18-22.
103. Сидоров В. М. Здоров’я: від поняття і категорії до практики. - К. : Знання, 1991. - 32 с.
104. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. - К. : Довіра, 2000. - 1018 с.
105. Солових В. П. Концепція соціальної держави та її вплив на державне управління / В. П. Солових Актуальні проблеми державного управлінні: Збірник наукових праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - № 2 (36). - С. 72-86.
106. Солових В. П. Політико-управлінські відносини: методологія та практика : [Морнографія] / В.П. Солових. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. - 164 с.
107. Солоненко І. М. Державне регулювання і ринкові механізми в охороні здоров’я / І. М. Солоненко // Політика і стратегія української держави в галузі охорони здоров’я: матеріали наук.-практ. конф. (Одеса, 20-21 травня 1999 р.). - Одеса : ОМП, 1999. - С. 65-68.
108. Солоненко І. М. Ефективність регіональної стратегії в державній політиці збереження здоров’я населення України / [І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло, О. В. Кунгурцев та ін.] // Проблеми формування регіональної політики в галузі оорони здоров’я: матеріали наук. конф. Частина 1 / За ред.. В.О. Колоденка. - Одеса : Оф УАДУ, 2001. - С. 166-174.
109. Солоненко І. М. Міжнародні тенденції державної політики та управління реформуванням у галузі охорони здоров’я / І. М. Солоненко // Вісник УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 187-190.
110. Солоненко І. М. Реформа системи охорони здоров’я / І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло, Я. Ф. Радиш // Дрежавна політика і суспільні реформи в Україні. - К. : Вид-во УАДУ. - 2001. - С. 6.
111. Солоненко І. М. Заміна ролі держави в реформах охорони здоров’я в умовах ринкової економіки / І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло // Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я: матеріали наукової конференції. Частина І. / За ред. В.О. Колоденка. - Одеса : ОФ УАДУ, 2001. - С. 175-182.
112. Солоненко І. М. Міжнародні тенденції державної політики та управління реформуванням у галузі охорони здоров’я / І. М. Солоненко // Вісн. УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 187-195.
113. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні [Текст] / В. Тертичка. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. - 750 с.
114. Тлумачний словник української мови / Укладачі Ковальова Т. В., Коврига Л. П. - Х. : Синтекс, 2002. - 672 с.
115. Усовершенствованные системы здравоохранения спасают жизни: Основы европейской стратегии ВООЗ по развитию систем здравоохранения. - Копенгаген : Европейское региональное бюро ВООЗ, 2005. - 48 с.
116. Философский энциклопедический словарь / А. Л. Грекуложа и др. - 2-е изд. - М. : Сов. энцикл., 1989. - 1180 с.
117. Философский энциклопедический словарь. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 576 с.
118. Філософія права: навч. посіб. / [О. О. Бандура, С. А. Бублиук, М. Л. Заінчковський та ін.]; за заг. ред. М. В. Костицького, Б. Ф. Чміля. - К. : Юрінком Інтер, 2000. - 426 с.
119. Філософський словник / За ред В. І. Шинкарука. – К.: Вища школа, 1973. - 845 с.
120. Чикал Адам. Як охороняти українську систему охорони здоров’я // Голос України. - 2003. - 27 червня.
121. Шеховцева Л. С. Методология разработки стратегии развития окраинного региона страны в условиях ОЭЗ: межвуз. сб. науч. тр. / Калининград. ун-т. Под ред. проф. Ивченко В. В. - Калининград, 2000. - С. 20-32.
122. Шеховцева Л. С. Стратегический менеджмент [Текст]: Учебное пособие / Л. С. Шехвоцева. - Калининград : Изд-во КГУ им. И. Канта, 2006. - 153 с.
123. Щекин Г. В. Теория социального управления [Текст]: монографія / Г. В. Щекин. - К. : МАУП, 1996. - 408 с.
124. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика», ин-т экон. РАН; Гл. ред. Л. И. Абалкин. - М. : ОАО «Издательство «Экономика», 1999. - 1055 с.
125. Ammar W. Health system and reíorm in Lebanon. World Health Organization Regional Office for the Eastern Mediterranean and Ministry of Health of Lebanon. - Beirut: Entreprise universitaire d’Etudes et de Publications, 2003. - 125 p
126. Anand S and Ravallion M. Human development in poor countries: on the role of private incomes and public services // Journal of Economic Perspectives. -1993. - № 7. - P. 133–150.
127. Ansoff I. Corporate strategy. - N.Y.: Penguin Books, Middlesex, 1981. - 875 p.
128. Arah OA et al. Conceptual framework for the OECD health care quality indicators project // International Journal for Quality in Health Care. - 2006. - № 18. - Р. 5-13.
129. Baser H, Morgan P. Capacity, change and performance. - Maastricht: European Centre for Development Policy Management, 2008. - 242 р.
130. Blank RH. The price of life: the future of American health care. - New York NY: Colombia University Press, 1997. - 224 р.
131. Boffin N, De Brouwere V. Capacity building strategies for strengthening the stewardship function in health systems of developing countries. Results of an international comparative study carried out in six countries. - Antwerp : Institute of Tropical Medicine, Department of Public Health, 2003. - 138 р.
132. Carrolo M, Ferrinho P, Perreira Miguel J (rapporteurs). Consultation on Strategic Health Planning in Portugal. World Health Organization / Portugal Round Table. - Lisbon: World Health Organization, 2004.
133. Chalmers I. From optimism to disillusion about commitment to transparency in the medico-industrial complex // Journal oí the Royal Society and Medicine. - 2006. № 99. - Р. 337-341.
134. Collier P. The bottom billion: why the poorest countries are failing and what can be done about it. - Oxford and New York NY : Oxford University Press, 2007. - 148 р.
135. Davies P. “Stewardship: what is it and how can we measure it?”. Presentation to meeting on Health economics in developing and transitional countries: the changing role of the state, Department for International Development. - York, United Kingdom, 2001.
136. Der europдische Gesundheitsbericht 2002. - Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2002.
137. Epidemiology and Leadership in Public Health in the Americas. Milton Terris // Journal of Public Health Policy. - 1998. - № 2. - V. 9. - p.p. 250-260.
138. European Commission. Citizens and health systems: main results from a Eurobarometer survey. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1998. - 86 р.
139. Everybody’s business. Strengthening health systems to improve health outcomes: WHO’s framework for action. - Geneva: World Health Organization, 2007.
140. Figueras J, et al. Health systems, health and wealth: Assessing the case for investing in health systems. - Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2008. - 184 р.
141. Figueras J, Saltman R, Busse R, eds. Regulating entrepreneurial behaviour in the health sector. - Buckingham: Open University Press, 2002. - 244 р.
142. Fox DM. The medical institutions and the state. // Bynum WF, Porter R, eds. Companion encyclopedia of the history of medicine. - London and New York: Routledge, 1993. - V. 50. - РР. 1204–1230.
143. Frenk J, Donabedian A. State intervention in health care: type, trends and determinants // Health Policy and Planning. - 1987. № 2. - РР. 17-31.
144. Galichet B et al. Country initiatives to liít health system constraints: lessons írom 49 GAVI–HSS proposals. - Geneva: World Health Organization, Department for Health System Governance and Service Delivery, 2008.
145. Gates B., Gates M. Global health partnerships: assessing country consequences. Paper presented at: Third High–Level Forum on the Health MDGs, Paris, 14–15 November 2005. - Режим доступу http://www.hlfhealthmdgs. org/documents/GatesGHPNov2005.pdf.
146. Goldsbrough D. Does the IMF constrain health spending in poor countries? Evidence and an agenda for action. Washington DC: Center for Global Development, 2007. - 128 р.
147. Grady D. State economic development incentives: why do states compete? // State and Local Government Review. - 1987. - Vol. 19. - № 3 (Fall). - P. 86-94.
148. Grindle MS. The good government imperative: human resources, organizations, and institutions // Grindle MS, ed. Getting good government: capacity building in the public sectors of developing countries. - Boston MA, Harvard University Press, 1997. - рр. 3-28.
149. Hemmings J, Wilkinson J. What is a public health observatory? // Journal oí Epidemiology and Community Health. - 2003. Vol. 57. - pp. 324-326.
150. Hilderbrand ME, Grindle MS. Building sustainable capacity in the public sector: what can be done? // Grindle MS, ed. Getting good government: capacity building in the public sectors of developing countries. Boston: Harvard University Press, 1997. - pp. 31–61.
151. In Public