Бирко Надія Михайлівна. Підготовка майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи

Краткое описание

Бирко Надія Михайлівна. Підготовка майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 2014.- 261 с.

Міністерство освіти і науки України
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

На правах рукопису

Бирко Надія Михайлівна

УДК 378.032-021.483(043.3)

Підготовка майбутніх учителів
до формування толерантності
учнів початкової школи

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Ящук Інна Петрівна,
доктор педагогічних наук,
професор

Хмельницький – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

12
1.1. Історико-педагогічний аналіз проблеми формування толерантності в професійній діяльності вчителя
12
1.2. Наукові підходи до проблеми дослідження 34
1.3. Категоріально-понятійний аналіз проблеми дослідження 40
1.4. Формування толерантності учнів початкової школи в теорії та практиці педагогічної науки
59
Висновки до першого розділу 76
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

79
2.1. Структура, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи
79
2.2. Моделювання процесу професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи
97
Висновки до другого розділу 111
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

114
3.1. Стан сформованості готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи
114
3.2. Упровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи
132
3.3. Аналіз результатів формувального етапу експерименту 155
Висновки до третього розділу 175
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 182
ДОДАТКИ 216

ВСТУП

Глобалізаційні процеси, що охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства, супроводжуються економічними негараздами, низьким рівнем добробуту народу, активізацією злочинності, технологічними катастрофами й соціальними потрясіннями. У пошуках відповіді на такі явища в культурно-освітній сфері постмодерного суспільства виникає потреба в гармонізації свідомості, характеру й поведінки підростаючого покоління.
Методологічним підґрунтям цього процесу має стати особистісно орієнтована педагогічна парадигма, побудована на принципах дитиноцентризму як відображення тенденцій гуманізму та антропоцентризму в розвитку сучасної вітчизняної науки.
Відтак, пріоритетним завданням сучасних педагогів – як теоретиків, так і практиків – є впровадження в навчально-виховний процес педагогіки толерантності, що вимагає відповідної підготовки сучасного вчителя до формування толерантних відносин між усіма суб’єктами освітнього процесу, що не суперечать розвитку в освітньому середовищі конструктивного прагматизму як основи майбутнього кар’єрного зростання підростаючого покоління та формування його самодостатності.
У контексті значущості провідних принципів виховання толерантність як важлива педагогічна категорія знайшла своє відображення в педагогічній спадщині Я. Коменського, А. Макаренка, К. Ушинського, В. Сухомлинського. На ідеях добра, людяності, миролюбства ґрунтується літературно-педагогічна творчість Г. Сковороди, Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка та інших видатних вітчизняних просвітників.
Особливу увагу на розробку нових технологій професійної підготовки педагогів, які забезпечували б формування достатнього рівня професійних знань та вмінь, а також особистісно-професійних якостей, що сприятимуть розвитку толерантного середовища навчально-виховних інституцій, звертають у своїх працях такі науковці, як О. Антонова, С. Вітвицька, О. Дубасенюк, М. Лещенко, Н. Ничкало, О. Пєхота, Л. Пуховська, Л. Хомич та ін. У професійній діяльності вчителя початкових класів, підготовці якого присвячено досить багато наукових праць (О. Абдулліна, Н. Боритко, С. Вашуленко, І. Гавриш, С. Мартиненко, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.), важливу роль відіграє спрямованість педагогічного процесу на формування у школярів стійких духовно-моральних цінностей.
Дослідження в галузі педагогіки толерантності здійснили А. Асмолов, Г. Безюлєва, Б. Вяткин, Є. Хакімов, В. Хотинець, Г. Шеламова та ін.; проблеми толерантного виховання дітей висвітлено в наукових працях В. Марлова, В. Ситарова; над проблемою формування толерантності дітей та молоді в Україні працюють Т. Білоус, Ю. Грачова, О. Грива, Я. Довгополова, І. Жданова, А. Матієнко, О. Рибак та ін.
Актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи викликана, з одного боку, розробкою теоретичних і технологічних засад особистісно орієнтованої гуманістичної педагогіки, побудованої з урахуванням толерантного ставлення до особистості учня, з іншого – необхідністю якісної професійної підготовки майбутнього педагога до формування толерантних відносин у класі та позакласному середовищі, а також необхідністю вирішення низки суперечностей:
– між нагальною потребою суспільства в толерантності всіх суб’єктів освітнього процесу і недостатнім рівнем уваги педагогічної науки до розробки окресленої проблеми в навчально-виховному процесі на всіх рівнях та ступенях освіти;
– між наявним потенціалом (етнічним, конфесійним, культурним) толерантності українського народу та низьким рівнем його втілення в практику професійної підготовки фахівців;
– між необхідністю формувати толерантність в учнів початкової школи та недостатньою обізнаністю майбутніх педагогів з відповідними формами, методами, технологіями.
Професійна підготовка вчителя до формування толерантної особистості має ґрунтуватися на засадах сучасних морально-духовних традицій українського суспільства та вимог цивілізаційних змін, що дає підстави для вибору теми дослідження: “Підготовка майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії “Інновації у виховному процесі ВНЗ” (державний реєстраційний номер 0108U002347). Тема дисертації затверджена вченою радою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 3 від 26. 03. 2013 р.), та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 23. 04. 2013 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Розкрити теоретичні основи проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
2. З’ясувати особливості підготовки майбутніх учителів в окресленому напрямі в педагогічній науці та практиці.
3. Визначити та обґрунтувати структуру, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
4. Теоретично обґрунтувати та розробити відповідну модель професійної підготовки.
5. Експериментально перевірити ефективність авторської моделі.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження – модель професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
Методологічну основу дослідження становлять: гуманістичні теорії (К. Роджерс, Ш. Амонашвілі та ін.); концепції гармонійного підходу до прагматичної та духовно-моральної мотивації (М. Андрєєва, О. Мороз, А. Сбруєва); філософські ідеї толерантності в освіті (О. Біблер, М. Бубер, В. Тишков); наукові висновки про особливості та закономірності виховання (І. Бех, І. Зязюн, Г. Костюк); педагогічні, соціологічні, соціально-культурні ідеї щодо суспільних тенденцій формування нової системи освіти; концептуальні положення професійної підготовки сучасного педагога (О. Абдулліна, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, П. Саух, В. Сластьонін, Г. Троцко та ін.); основні ідеї педагогіки толерантності (Г. Балл, Б. Бім-Бад, С. Русова, В. Слободчиков та ін.).
Методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, педагогічної, психологічної, історичної та методичної літератури для обґрунтування теоретичних засад дослідження; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду щодо професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів з метою визначення стану готовності вчителів початкових класів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів до формування толерантності учнів початкової школи; історико-логічне вивчення наукових праць, нормативно-правових документів; порівняльний аналіз, інтерпретація та узагальнення фактів, аналіз і синтез результатів експерименту; емпіричні – педагогічний експеримент, опитування, тестування, спостереження з метою перевірки ефективності моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкових класів; методи математичної статистики (коефіцієнт кореляції Пірсона, критерій кутового перетворення Фішера) для проведення якісного аналізу одержаних результатів на основі встановлення кількісних показників щодо оцінювання досліджуваного явища, а також підтвердження їх достовірності.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2007 – 2013 років та охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (2007–2008 рр.) – підготовчому – здійснено аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми в історико-педагогічному контексті; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розроблено програму експериментальної роботи.
На другому етапі (2008–2009 рр.) – констатувальному – на основі узагальнення теоретичного матеріалу обгрунтовано структуру, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи; досліджено стан їх готовності до діяльності у визначеному напрямі шляхом проведення першого діагностичного зрізу в середовищі експериментальної і контрольної груп дослідження; здійснено аналіз і порівняння отриманих результатів, проектування шляхів вирішення окресленої проблеми.
На третьому етапі (2009–2011 рр.) – формувальному – спроектовано систему педагогічних умов і модель професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкових класів та впроваджено їх в освітній процес експериментальних груп; проведено повторний діагностичний зріз рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до діяльності у визначеному напрямі.
На четвертому етапі (2012–2013 рр.) – підсумковому – здійснено кількісний та якісний аналіз результатів діагностики рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до формування толерантності учнів; проведено порівняння результатів контрольної й експериментальної груп для виявлення ефективності експерименту з упровадження моделі та перевірку гіпотези, оформлення результатів експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, Рівненському державному гуманітарному університеті, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, інституті педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Обсяг вибіркової сукупності дослідження становив 368 студентів І-ІV курсів напряму підготовки “Початкова освіта”, 50 викладачів зазначених навчальних закладів. Експериментальна група охоплювала 182 студенти, контрольна група – 186 майбутніх учителів.
Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше спроектовано модель професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи, яка презентована сукупністю компонентів (цільового, організаційного, змістово-процесуального, результативного) у вищому педагогічному навчальному закладі, що спрямована на розкриття взаємозв’язку між завданнями, умовами, формами і методами досліджуваного процесу; науково обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи (урахування індивідуального рівня толерантності майбутніх фахівців як основи професійної діяльності, наповнення змісту навчально-виховної роботи у ВНЗ відповідними матеріалами, впровадження ідей педагогіки толерантності); удосконалено зміст, форми і методи професійної підготовки студентів зі спеціальності “Початкова освіта”; уточнено зміст понять: “толерантність”, “толерантність учнів початкової школи”, “професійна підготовка майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи”, структуру (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, оцінно-рефлексивний компоненти), критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до формування толерантності учнів; подальшого розвитку набули питання виявлення системи факторів, що впливають на успішну професійну підготовку майбутніх педагогів; обґрунтування процесу неперервної педагогічної освіти вчителів початкових класів з проблеми вдосконалення їх компетентності щодо формування толерантності учнів початкової школи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та впроваджено: методичні матеріали, присвячені проблемі підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи (програма спецкурсу “Основи педагогіки толерантності”, методичний посібник “Педагогічна майстерня формування толерантності сучасного громадянина”), методичні рекомендації для викладачів ВНЗ з організації навчально-виховного процесу, спрямованого на підвищення рівня готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів педагогічних спеціальностей, у системі післядипломної педагогічної освіти, при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій з навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах.
Наукові положення дисертації впроваджено в навчально-виховний процес Рівненського державного гуманітарного університету (акт № 202 від 18. 11. 2013 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (акт № 751 від 22. 11. 2013 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт № 1/4491 від 21. 11. 2013 р.), Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (акт № 07-10/ 2970 від 19. 12. 2013 р.).
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації розглядалися і обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та психології, звітних наукових конференціях Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, а також на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: “Церква і держава у служінні народові” (Хмельницький, 2005), “Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу” (Чернівці, 2005), “Теоретико-методологічні засади особистісного становлення дошкільника в полікультурному соціумі в добу його освітніх трансформацій” (Івано-Франківськ, 2008), “Професійна підготовка вчителів початкової школи в контексті інтеграції України до європейського освітнього простору” (Луцьк, 2010), “Современный образовательный процесс: опыт, проблемы и перспективы” (Уфа, 2014), “Education and pedagogical sciences (“Освіта та педагогічна наука”)” (Луганськ, 2014); всеукраїнських: третіх Всеукраїнських Читаннях з гуманної педагогіки “Справжнє виховання дитини – у вихованні самих себе” (Київ, 2008), “П’яті педагогічні читання пам’яті М. М. Дарманського: проблеми освіти в контексті гуманізації суспільства” (Хмельницький, 2010); міжвузівських: “Дійсність та перспективи розвитку сучасної освіти України” (Харків, 2005), “Проблеми формування ціннісних орієнтирів професійної діяльності” (Харків, 2005), “Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (Хмельницький, 2007), “Особистісно орієнтований потенціал педагогіки В. О. Сухомлинського” (Кам’янець-Подільський, 2008), “Професійна підготовка педагогічних кадрів у контексті европейського освітнього простору” (Хмельницький, 2008), “Професійна підготовка педагогічних кадрів: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (Хмельницький, 2009), “Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови національної системи освіти” (Хмельницький, 2010); регіональних педагогічних читаннях з гуманної педагогіки “Виховання дітей через самих себе” (Хмельницький, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 одноосібних наукових праць, зокрема 7 – у провідних фахових наукових виданнях України, 1 – у міжнародному науковому періодичному виданні, 1 – у зарубіжному науковому періодичному виданні, 1 методичний посібник, 1 – публікація в електронному збірнику наукових праць.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (367 найменувань, з них 7 – іноземними мовами), 7 додатків на 45 сторінках. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 261 сторінку, з них – 181 ст. основного тексту. Робота містить 13 рисунків на 13 сторінках та 23 таблиці на 29 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи дозволило сформулювати такі загальні висновки.
1. У дисертації з’ясовано теоретичні основи проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи. Відзначено, що формування професійної готовності майбутніх учителів до толерантного навчання і виховання учнів є міждисциплінарною проблемою і вимагає реалізації наукового апарату різноманітних галузей знання (теорії і методики професійної освіти із залученням методології філософії, психології, соціології, культурології). Обґрунтовано філософські (філософія любові і терпимості), психологічні (психологія толерантності), соціально-педагогічні (толерантність як характеристика соціалізації) та професійно-педагогічні (професійна педагогіка як наукова теорія і практика педагогічної діяльності) основи розгляду досліджуваного феномена.
Визначено основні теоретичні підходи до досліджуваної проблеми (компетентнісний, діяльнісний, системний, гуманістичний та аксіологічний).
Розглянуто базові категорії дослідження з філософської, психологічної, культурологічної та суто педагогічної точки зору. Провідною категорією дослідження є “толерантність”, що тлумачиться як якість особистості, розвиток якої простежується через динаміку руху від почуття, що поступово набуває соціально-гуманістичного наповнення, до стійкого переконання. Проаналізовано основні типи толерантності: міфологічний, релігійний, секулярний. Установлено провідні компоненти толерантності особистості (когнітивний, практико-поведінковий, емоційно-оцінний, особистісний).
Професійна підготовка майбутнього вчителя до формування толерантності учнів початкової школи визначається як цілеспрямований, організований процес набуття знань про толерантність особистості, оволодіння вміннями та навичками формування цієї якості в учнів.
2. Визначено особливості підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи. З’ясовано, що провідним чинником, який впливає на розвиток толерантності молодших школярів, є їх включення в середовище школи як особливого соціального простору, для якого характерними є соціальна й культурна структурованість, наявність ключових осіб (педагогів, вихователів), значне зростання інформаційних потоків пізнавального й загальнокультурного характеру.
Визначено сутність поняття “толерантність учнів початкової школи” як сформованої потреби і готовності молодших школярів до конструктивної міжособистісної взаємодії з оточуючими, незважаючи на їх стать, віросповідання, належність до певної етнічної або соціальної групи тощо, які розвиваються в процесі навчання й виховання в початковій школі.
Ураховуючи погляди вітчизняних учених щодо визначення провідних типів толерантності та особливостей їх формування в молодшому шкільному віці, сформульовано висновок про те, що в молодших школярів переважають природна толерантність з елементами морального й етичного типів досліджуваної якості, позитивна динаміка розвитку яких спостерігається в середніх та старших класах за умови створення в початковій школі середовища толерантності.
3. У дослідженні обґрунтовано структуру готовності майбутніх учителів до формування толерантності в учнів початкової школи як сукупність мотиваційно-ціннісного (визначає мотиваційні чинники до професійно-педагогічної діяльності загалом та до формування в учнів толерантності зокрема), когнітивного (забезпечує накопичення комплексу необхідних для розвитку толерантності в учнів професійних знань), процесуального (відображає рівень сформованості вмінь і навичок толерантності учнів початкової школи), оцінно-рефлексивного (забезпечує рефлексивні процеси майбутнього вчителя початкових класів та вихованців щодо власного рівня сформованості толерантності) компонентів. На основі проведеного аналізу структури готовності майбутніх учителів початкових класів до формування толерантності учнів охарактеризовано критерії оцінки рівня її сформованості: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Відповідно змодельовано три рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування толерантності учнів (високий, середній, низький).
4. У дисертації теоретично обґрунтовано й розроблено модель професійної підготовки майбутнього вчителя до формування толерантності учнів початкової школи. Доведено, що ефективність процесу професійної підготовки студентів до формування досліджуваної якості забезпечується шляхом реалізації сукупності педагогічних умов: урахування індивідуального рівня толерантності майбутніх учителів як основи професійної діяльності з учнями початкових класів; наповнення змісту навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі відповідними матеріалами щодо розвитку толерантності та її складових; упровадження ідей педагогіки толерантності в навчально-виховний процес.
Обґрунтовано думку, що модель професійної підготовки майбутнього вчителя до формування толерантності учнів початкової школи є відображенням навчально-виховного процесу педагогічного ВНЗ, спрямованого на розкриття взаємозв’язку між завданнями, умовами, формами і методами досліджуваного процесу. Структура моделі представлена через взаємодію чотирьох компонентів (цільового, організаційного, змістово-процесуального і результативного), які забезпечують досягнення мети й очікуваного результату дослідження – високого рівня готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
5. Експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи.
Результати проведеного експериментального дослідження, а також їх подальша апробація на регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференціях, у публікаціях підтвердили доцільність запровадження моделі. Про це свідчить порівняння результатів констатувального і формувального етапів експерименту, достовірність яких перевірено за допомогою методів математичної статистики. Сукупність одержаних наукових висновків має значення для теорії та практики підготовки студентів до педагогічної діяльності.
Проведене дослідження не претендує на повноту і вичерпність проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Подальшого уточнення й вдосконалення потребують питання: виявлення системи факторів, які впливають на успішну професійну підготовку майбутніх педагогів; обґрунтування процесу неперервної педагогічної освіти вчителів початкових класів з проблеми вдосконалення їх компетентності щодо формування толерантності учнів початкової школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдулина О. А. Личность студента в процессе профессиональной підготовки / О. А. Абдулина // Высшее образование в России. –1993. – № 3. – С. 8–11.
2. Адамський А. Школа толерантності / А. Адамський // Управління школою. – 2003. – 16–22 сентября (№ 35). – С. 2.
3. Амонашвили Ш. А. Трактат о начальной ступени образования, основаного на принципах гуманно-личностной педагогики / Ш. А. Амонашвили. – М. : Издательский дом Шалвы Амонашвили, 2000. –141 с. – (Школа жизни).
4. Ананьєва Н. В. З досвіду роботи Першої міської гімназії м. Черкас / Н. В. Ананьєва // Педагогіка толерантності. – 2003. – № 2 (24) – С. 11–19.
5. Арцишевський Р. А. Особа і суспільство : [підручник для 10 кл.] / Р. А. Арцишевський, С. О. Бондарук, В. І. Бортников та ін. – Київ ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 1997. – 352 с.
6. Асмолов А. Г. Психология личности : учебник / А. Г. Асмолов. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.
7. Асмолов А. Г. Толерантность как культура XXI века / А. Г Асмолов // Толерантность: объединяем усилия. – М. : Летний Сад, 2002. – С. 4–7.
8. Асмолов А. Г. Толерантность: от утопии – к реальности / А. Г. Асмолов // На пути к толерантному сознанию. – М. : Смысл, 2000. – С. 7.
9. Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирования ценностей / Н. А. Асташова. – М. : МППИ ; Воронеж : НПО МОДЭК, 2000. – 272 с.
10. Бабич В. Цінності християнства / В. Бабич // Педагогіка толерантності. – 2003.– № 1 (23). – С. 66–80.