ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

На правах рукопиcу

РИБЧАК ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 330.341.42 (477) (043.3)

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Фукс Анатолій Ервінович –
д. е. н., професор

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……….…………………………………………………..………. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………….…

13
1.1. Концептуальні основи та структурні елементи тіньової економіки……………………………………………..…..…....
13
1.2. Причини, умови та чинники зростання тіньової економіки……………………………………………………..
49
1.3. Сучасний стан та соціально-економічні наслідки функціонування тіньової економіки в Україні…………………………………………………….……

75
Висновки до розділу 1……………………………………..………. 127

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЩОДО ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ………………….……………….

131
2.1. Оцінка стану економічної політики детінізації економіки України в 90-х роках ХХ століття – на початку ХХІ століття………………………………………………………....

131
2.2. Посилення ролі держави у формуванні економічної політики щодо обмеження тіньової економіки в Україні……………………………………………….………..

153
2.3. Засоби легалізації і повернення тіньових капіталів в Україну……………………………………………………..…
169
Висновки до розділу 2……………………………………………. 194
ВИСНОВКИ………………………………………..………………….… 197
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..……....…………… 235

ВСТУП

Актуальність теми. Час радикальних соціальних, політичних та економічних змін у будь-якій з країн світу характеризується, поряд з іншим, активізацією тіньових проявів в економічній діяльності. Не став винятком і трансформаційний процес в Україні. Як показують дослідження, тіньова економіка – явище не нове. Подібний економічний феномен властивий усім країнам, незалежно від рівня та моделі економічного розвитку. Але, за оцінками експертів, саме в постсоціалістичних країнах тіньовий сектор практично на рівних конкурує з офіційною господарською діяльністю в багатьох галузях національної економіки.
Сподівання на те, що просування процесів реформування в економіці, обнадійливі тенденції макроекономічної динаміки автоматично скоротять обсяги тіньової діяльності, виявилися марними. Рівень тінізації української економіки залишається значним.
Поширення тіньової економіки призводить до різкого зниження ефективності державної політики, ускладнення, а підчас – й унеможливлення регулювання економіки ринковими методами, із застосуванням інструментів грошово-кредитної та податкової політики. Це зумовлює необхідність звернення органів виконавчої влади до адміністративних інструментів регулювання, що, у свою чергу, складає підґрунтя для поширення корупції, а також гальмує процес розвитку ринкової економіки України, перешкоджає просуванню до членства у міжнародних організаціях.
Зростання обсягів та розширення меж тіньової економічної діяльності зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки.
Крім того, значної актуальності цій проблемі додає і той факт, що у тіньовій економіці закладений великий потенціал для зростання легальної економіки, а отже, надзвичайно важливого значення набуває дослідження з практичної точки зору можливості та шляхів переходу економіки з тіньової до легальної.
Проблеми тіньової економіки системно почали вивчатися зарубіжними економістами з 30-х рр. минулого століття. Передусім необхідно відмітити наукові роботи К. Харта, який уперше ввів у науковий обіг термін „неформальний сектор”, та П. Гутманна. Подальший розвиток проблема тіньової економіки, спроби визначення її масштабів отримали в працях таких зарубіжних економістів і статистиків, як: Г Абадінскі, Дж. Арвай, Д. Блейдс, Б. Даллаго, А. Ділнот, Е. де Сото, Л. Ебергард, Р. Клітгаард, Б. Контіні, , К. Макафі, П. Мауро, К. Моріс, С. Роз-Аккерман, С. Роттенберг, В. Танзі, У. Тіссен, Е. Фейг.
Серед російських науковців дану проблему розглядали: Л. Абалкін, С. Барсукова, Г. Вєчканов, С. Глінкіна, Ф. Глісін, А. Гуров, С. Єчмаков, В. Ісправніков, С. Ковальов, В. Колесников, Т. Корягіна, Л. Косалс, В. Куліков, Ю. Латов, К. Привалов, В. Радаєв, Р. Ривкіна, Л. Тимофєєв, Л. Фітуні, А. Яковлева та багато інших.
Вагомий внесок у розробку проблеми детінізації економіки зробили вітчизняні науковці: В. Базилевич, О. Барановський, В. Бородюк, А. Базилюк, З. Варналій, О. Гаврилюк, А. Гальчинський, В. Геєць, П. Єщенко, Я. Жаліло, В. Засанський, Б. Кваснюк, С Коваленко, Т. Ковальчук, Н. Краус, І. Мазур, В. Мандибура, Р. Моторин, В. Мунтіян, О. Пасхавер, Ю. Пахомов, В. Попович, Т. Приходько, О. Турчинов, С. Тютюнникова, А. Фукс, А. Чухно та ін.
Водночас, незважаючи на високу ступінь розробки теми, а також значний науковий та практичний внесок вітчизняних науковців, проблеми детінізації економіки з одного боку та результатів такого дослідження для забезпечення соціально-економічного зростання країни завдяки детінізації економіки – з іншого, свідчать про об’єктивну необхідність подальшого дослідження даної проблеми. Актуальність зазначених проблем, їх теоретичне та практичне значення обумовили вибір теми дисертації, її структуру, мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення, висновки та рекомендації розроблялися у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і є складовою теми „Сучасне постіндустріальне суспільство та шляхи його формування в Україні” (номер державної реєстрації 0107V001332), а також у відповідності з темою Уманського національного університету садівництва „Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових відносин в АПК” (державний реєстраційний номер 0101U004493). У межах цих тем особисто автором сформульовано концептуальні положення комплексного державного впливу на тіньову економіку та підвищення рівня його дієвості щодо обмеження тіньової економічної діяльності, запропоновано стратегії державного впливу на тіньову економіку (консервативна, ліберальна, радикальна, антикорупційна) із зазначенням їх основних переваг і недоліків.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, аналіз державного впливу на тіньову економіку і розробка стратегій державного впливу, спрямованих як на локалізацію, так і на детінізацію тіньової діяльності.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
– проаналізувати історико-економічні етапи виникнення та розвитку тіньової економічної діяльності;
– дослідити теоретичні засади та сутність тіньової економіки на основі аналізу існуючих наукових поглядів щодо даної проблеми;
– визначити критеріальні ознаки тіньової економіки з метою її структурування та класифікації, подати авторське визначення тіньової економіки;
– з’ясувати причини виникнення та закономірності розвитку тіньової економіки у трансформаційних економіках з метою обмеження їхнього негативного впливу;
– дослідити соціально-економічні наслідки тінізації економіки на сучасному етапі розвитку ;
– проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення масштабів тіньової діяльності в трансформаційних економіках та дати оцінку масштабів сучасного тіньового сектора в Україні;
– визначити роль, функції та методи впливу держави на процес детінізації економіки та запропонувати основні шляхи детінізації національної економіки;
– з’ясувати причини та наслідки відтоку капіталу, обґрунтувати економічні методи легалізації та повернення тіньових капіталів в Україну;
– запропонувати стратегії державного впливу на тіньову економіку.
Об’єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, що виникають в процесі тінізації економіки та їх вплив на становлення і розвиток сучасної ринкової економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні засади формування та функціонування тіньової економіки, її соціально-економічних наслідків та шляхів детінізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до теорії тіньової економіки, наукові і творчі досягнення зарубіжних та вітчизняних учених у галузі теорії й практики економічних відносин. В роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання явищ і процесів у сфері тіньових економічних відносин. Історико-генетичний метод дозволив прослідкувати еволюцію поглядів на тіньову економіку як відбиття закономірного процесу, що відбувається в межах ринкового господарства. Метод соціального моніторингу був використаний для забезпечення інформаційної бази щодо оцінки економічних і соціальних наслідків тіньової економіки. Для оцінки кількісного аналізу параметрів тіньової економічної діяльності були використані статистичні методи. Системний підхід дав можливість розглядати тіньову економіку як підсистему ринкового господарства. На основі методу порівняльного аналізу розкрито вплив тіньової економіки на розвиток легальної економіки у розвинених країнах і в трансформаційних суспільствах. Використані й інші методи: причинно-наслідковий, аналізу й синтезу при досліджені питань про причини виникнення, існування та тенденції розвитку тіньового сектора в Україні; метод наукового прогнозування при обґрунтуванні перспектив розвитку співіснування та взаємодії тіньового та офіційного секторів економіки.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Уряду та Парламенту України з питань легалізації та детінізації тіньової економіки, аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Державної установи „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, матеріали монографій, періодичних видань, нарад, семінарів, збірники наукових статей, ресурси Інтернету, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інститутів. Емпіричну базу склали матеріали Державної служби статистики України, експертні оцінки, статистичні дані з періодичних видань, що відображають соціально-економічну ситуацію в цілому по Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні розвитку теоретико-методологічних підходів до розуміння природи тіньової економіки, а також розробки концептуальних засад щодо детінізації економіки. Вирішення цієї науково-практичної проблеми представлене сукупністю теоретико-методологічних положень, висновків, рекомендацій, наукова новизна яких полягає в наступному:
вперше :
– сформульовано і запропоновано можливі стратегії державного впливу на тіньову економіку із зазначенням їх основних переваг і недоліків (консервативна, ліберальна, радикальна, антикорупційна) та визначено можливості їх застосування. Перш за все мова йде про зміну співвідношення між регульованими та нерегульованими пропорціями економіки, посилення економічних ринкових інструментів і вплив соціального фактору на зміцнення і розвиток легальної економіки та правову дію щодо усунення тіньових складових. Доведено, що консервативна стратегія передбачає боротьбу, передусім, з кримінальною складовою, ліберальна націлена, в першу чергу, на здійснення контролю над грошовими і кредитними потоками і таким чином на значне зниження частки тіньової економіки, а радикальна – спрямована на повне викорінювання усіх форм тіньової економіки. Доводиться необхідність переважного використання ліберальної стратегії державного впливу на тіньову економіку в єдності з використанням правових заходів щодо протидії корупції;
удосконалено:
–теоретичні підходи щодо структурування тіньової економіки з виокремленням трьох її складових: неформальна, прихована та підпільна (кримінальна її складова) економіки. Під неформальною економікою розуміємо нерегламентовані з боку держави економічні відносини, які складаються у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання суб'єктами економічної діяльності, що здійснюються в різних формах і масштабах не відображених в офіційній звітності і формальних контрактах. До прихованої відносимо не заборонену законом, але здійснювану без належного документального оформлення діяльність з виробництва, розподілу, обміну та споживання, яка частково або зовсім не фіксується у статистичній звітності, а отже, через приховування доходів ухиляється від сплати податків. Підпільна – господарська діяльність, за яку передбачена кримінальна відповідальність;
– методику визначення рівня тінізації в залежності від кількісних та якісних характеристик і впливу тіньового сектора на соціально-економічні процеси, які відбуваються у державі з виокремленням п’яти гранично-умовних рівнів тінізації економіки, що дозволяє оцінити роль недосконалої структуризації у зростанні тіньової економічної діяльності. Обгрунтовано взаємозалежність тіньового і офіційного секторів економіки, яка відбувається через складові елементи структури тіньової економічної діяльності;
– теоретико-методологічні підходи до визначення соціально-економічного змісту детінізації та легалізації економіки, яка полягає у створенні такого інституційного середовища в країні, де тіньова економіка стала б неефективною та економічно невигідною, що, в свою чергу, забезпечить сприятливі умови для легальної економічної діяльності та активізації інноваційно-інвестиційних процесів у підприємницькій сфері;
дістало подальший розвиток:
– трактування змісту категорії „тіньова економіка”, а саме: тіньова економіка – це об’єктивно існуюча і постійно відтворювана підсистема ринкового господарства, що має неконтрольований чи слабо регульований суспільством характер, спрямована на отримання незаконних доходів у грошовій чи натуральній формах та на формування надмірних і деструктивних потреб від заборонених та легальних видів економічної діяльності суб’єктів господарювання, які не оподатковуються, не враховуються і не регулюються органами державної влади;
– уточнення та конкретизація причини та мотивів „втечі капіталу” з України за кордон, які обумовлені загальною політичною нестабільністю, постійними змінами умов господарювання і системи оподаткування та існуванням несприятливого інвестиційного середовища. В цьому контексті визначено, що основним шляхом повернення тіньових капіталів може бути лише створення привабливих економічних і адміністративних умов з метою їх інвестування в національну економіку;
– обґрунтування доцільності створення національної програми обмеження і скорочення тіньової економіки, яка включає комплекс заходів, спрямованих на попередження та усунення причин і передумов існування тіньової економіки, що сприятиме прозорості та зміцненню економічної системи країни.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові положення та висновки, сформульовані в дисертаційній роботі, дозволяють виявити причини, масштаби та наслідки зростання тіньового сектора економіки, підвищити ефективність розробки державних програм реформування економічої системи. Наукові розробки і практичні рекомендації дослідження використані Інститутом міжнародного ділового співробітництва (довідка від 15.09.2011 р.), Уманською міською радою (довідка від 10.10.2011 р. за № 803/01-2), Державною податковою інспекцією у Христинівському районі Черкаської області (довідка від 14.10.2011 р. за № 6086).
Окремі положення і висновки дисертації використовуються в навчальному процесі ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при викладанні дисциплін: „Основи економічної науки” та „Економіка технологічних змін та інноваційних процесів” (довідка від 05.10.2011 р.), Уманського національного університету садівництва при викладанні дисциплін „Національна економіка”, „Макроекономіка” та „Основи економічної теорії” (довідка № 47-11р/89 від 12.10.2011 р.).
Результати дисертаційного дослідження закладають можливості включення до навчальних програм економічних ВНЗ України нового спецкурсу „Тіньова економіка”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею і містить авторські розробки щодо комплексного теоретичного й практичного аналізу соціально-економічної природи тіньової економіки, концептуальних засад реалізації шляхів і способів детінізації економіки. Всі наукові результати та висновки, викладені в дисертаційній роботі, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” та кафедри економічної теорії Уманського національного університету садівництва. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи висвітлювались автором на міжнародних та загальнонаціональних наукових та науково-практичних конференціях, а саме: VI Міжнародній науково-практичній конференції „Економічне зростання: формування соціальних пріоритетів держави” (4 – 5.06.2004 р., м.Умань); Научно-практической конференции „Перспективные разработки науки и техники” (22.10.2004г., г.Белгород, Россия); VII Міжнародній науково-практичній-конференції „Інвестиції ХХІ століття: стратегічні пріоритети” (12 – 13.11.2004р., м.Умань); VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиції ХХІ століття: інтеграція України у світовий економічний простір” (3 – 4.06.2005р., м.Умань); Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (3 – 5.06.2005р., м.Луцьк); ІХ Міжнародній-науково-практичній конференції „Інвестиції ХХІ століття в контексті програми ООН ЦРТ: інвестиційно-інноваційна модель розвитку” (2 – 3.06.2006р., м.Умань); Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка України: макропроблеми розвитку” (30.05.2008р., м.Умань); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні” (6 – 7.06.2008р., м.Умань); Міжнародній науково-практичній конференції „Gospodarka w warunkach integracji europejskiej” (21.11.2008р., м.Сочевка, Польща); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (28 – 29.12.2009р., м.Умань); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (5 – 6.06.2009р., м.Умань); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Finanse przedsiebiorstwa w gospodarce rynkowej” (9 – 10.06.2009р., м.Чепово, Польща); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (28.11.2010р., м.Умань); І Всеукраїнській заочній науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасної економіки” (20 – 22.01.2010р., м.Умань); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (20 – 21.05.2010р., м.Умань); V Міжнародній науково-практичній конференції „Rozwoj przedsiebiorczosci w gospodarce rynkowej” (10 – 11.06.2010р., м.Плоцьк, Польща); V Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (19 – 20 травня 2011р., м.Умань); VI Міжнародній науково-практичній конференції „Przedsiebiorstwo w otoczeniu gospodarczym. Przestepczosc gospodarcza” (9 – 10.06.2011р., м.Плоцьк, Польща).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 22 наукові праці, загальним обсягом 6,3 друк. арк., з них: 4 – у монографіях (2,0 друк. арк.), 5 – у наукових фахових виданнях (1,8 друк. арк.), 13 – в інших виданнях (2,5 друк. арк.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретико-методологічних засад дослідження тіньової економіки, її концептуальних основ виникнення та закономірностей розвитку, критеріїв оцінки та соціально-економічних наслідків, а також практичній реалізації шляхів і способів детінізації національної економіки. Результати авторських досліджень дозволили сформувати висновки, пропозиції та узагальнення концептуально-теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
1. Доведено, що тіньова економіка – складна й багатопланова категорія, формування якої пов’язане з виникненням держави. Історія тіньової економічної діяльності є елементом історії товарно-грошових відносин і відображає загальні закономірності історичної еволюції соціально-економічних систем. Встановлено, що умовою існування тіньової економіки є наявність недостатньо обгрунтованих вимог і обмежень, висунутих державою до економічної діяльності. Порушення саме таких вимог, заборон, обмежень створює підстави виникнення та існування будь-якої тіньової економічної діяльності.
2. Тіньова економіка існує в будь-яких економічних системах з державною формою організації суспільного життя, але в різних системах вона має свою специфіку. Історія не надає прикладів, коли б з тіньовою економікою вдалося покінчити. Тіньова економіка, як частина офіційної економіки, займає об’єктивне положення в системі суспільного відтворення. Більш того, чітко простежується тенденція росту її об’ємів, як в окремих країнах, так і в світовому масштабі. З’ясовано, що тіньова економіка не є якісно однорідною як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси та відносини.
3. Аналіз тіньової економічної діяльності дає підстави стверджувати, що неформальна і прихована економіка має не лише негативні наслідки, але й виконує роль свого роду амортизатора. Фактично, тіньова економіка стала однією з органічних складових економічної системи і, у цій якості, відіграє певні системні функції. Справа в тому, що тіньова економіка – це теж частина суспільного виробництва, вона створює певну частину ВВП. У незбалансованій економіці, якою є й економіка України, вона частково вирішує низку поточних проблем, які виявляються неспроможними вирішити легальні економічні відносини та держава: забезпечує акумуляцію вільних грошових коштів, формує прошарок підприємців, створює умови для самозайнятості та додаткові робочі місця; є джерелом доходів широких верств населення, збільшуючи споживчий попит тощо. Отже, тіньову економіку можна розглядати як об’єктивно обумовлений соціально-економічний механізм, який компенсує упущення та недосконалість легальних соціально-економічних відносин.
4. Дисертантом запропоновано для оцінки характеру і масштабів тіньового сектора економіки використовувати методи, які умовно можна поділити на п’ять груп: соціологічні, статистичні, монетарні, структурні (галузеві) та спеціальні методи. Вибір методів залежить від кожної конкретної ситуації. З метою з’ясування рівня тінізації економіки, автором наведено розрахунки за методами: монетарним, електричним, збитковості підприємств та методом „витрати населення – роздрібний товарооборот”. В роботі автором запропоновано використовувати на практиці при визначенні прогнозних величин тіньового сектора комплекс методів, що дасть змогу підвищити достовірність прогнозів.
Аналіз масштабів тіньової економічної діяльності дає підстави стверджувати, що масштаби і ступінь розвитку тіньової економічної діяльності залежить від координації та контрольованості господарського життя з боку держави.
5. Встановлено, що головною причиною поширення тінізації економіки є недосконалість чинного законодавства, його невідповідність реаліям життя. Якщо в радянський період виходу в „тінь” значною мірою сприяли не податкові тягарі, а бюрократичні та ідеологічні заборони, то в сучасних умовах причиною поширення тінізації економіки стає недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність нормальних „правил гри” для підприємців внаслідок лобіювання корпоративних інтересів власного бізнесу у ході прийняття законів. Тривале існування значного рівня тінізації економіки веде до моральної і духовної деградації суспільства, правової незахищеності громадян та суб’єктів господарювання, формування криміналізованого світогляду людей, поширення правового нігілізму та недовіри до влади, створює загрозу соціально-економічних перетворень у країні.
6. З’ясовано, що стратегічними пріоритетами детінізації економіки України на сучасному етапі є: стимулювання інвестиційних процесів; вдосконалення монетарної політики; створення сприятливих умов для розвитку підприємництва; значне зниження і вирівнювання податкового навантаження, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства; створення ефективної системи управління державним сектором економіки; посилення державного контролю за використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також посилення боротьби з корупцією.
7. Встановлено, що сьогодні, з одного боку, в тіньовому секторі економіки України, а з другого – за межами України, перебувають значні капітали та доходи, які в принципі здатні істотно наростити рівень легальної капіталізації економіки України. Звідси випливає важливе завдання сьогодення – максимально залучити капітали і доходи некримінального походження до легального сектора економіки. Дослідження понять: легалізація „брудних” грошей і легалізація тіньових доходів дало підстави твердити, що вони мають певні відмінності. Якщо легалізація „брудних” грошей передбачає переслідування винних у карному порядку, то легалізація тіньових доходів, отриманих шляхом ухилення від сплати податків може носити конструктивний характер. Обгрунтовано, що створення належних правових, економічних та організаційних умов стимулюватиме легалізацію тіньових капіталів до їх ефективного використання в легальній економічній діяльності.
8. Дисертантом доведено, що головним мотивом вивезення капіталу з України за кордон є загальна політична нестабільність та постійні зміни умов господарювання. Радикально перешкодити відходу капіталів у тінь і їх відпливу за кордон можна лише поліпшивши загальний інвестиційний клімат у країні, тобто створити умови, за яких капітали вигідніше інвестувати в реальну, ніж у тіньову економіку. З’ясовано, що головним шляхом повернення тіньових капіталів може бути лише створення привабливих економічних і адміністративних умов повернення й інвестування тіньових капіталів в економіку України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Заметки о российском предпринимательстве // Избр. тр.: В 4 т. – М.: Экономика, 2000.
2. Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Метафізика економіки.– К.: Знання, 2007. – 718 с.
3. Базилевич В.Д., Мазур І.І. Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки // Економіка України, 2004. – №8. – С. 36 – 44.
4. Базилюк А.В., Волик В.Ф. Що таке тіньова економіка, причини виникнення та умови розвитку // Профспілки України, 1997. – № 2.
5. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні. – НДЕІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.
6. Барсукова С.Ю. Неформальная экономика: экономико-социологический анализ. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. – 448 с.
7. Баюра Д. Теневая экономика : 52 градуса в тени / Д. Баюра // Инвест Газета. – 7/2000. – №25. – С. 7.
8. Беккер Г. Преступление и наказание: экономический подход // М.: ГУ – ВШЭ. – Истоки, 2000. – Вып. 4. – С. 28 – 90.
9. Біла С. Тiньова економiка та iї вплив на структурне трансформування українського виробництва / С. Біла // Економiка України. – 2000. – №10. – С. 54 – 61.
10. Бова А. Структура тiньової економiки / А. Бова // Правосуддя – гарант законностi у сферi економiчних правовiдносин. Т. 21(1): Мiжвiдомчий науковий збiрник / Коллект. автор. – К., 2000. – С. 463 – 473.
11. Бокун Н.Ч. Теневая экономика: понятия, классификации, методы оценки: Методология статистического исследования. – Минск, НПИ статистики Министерства статистики и анализа Республики Беларусь, 2002.
12. Болва Н., Салий В. Теневая экономика: сущность функций, типология: Лекция для студентов всех специальностей / Н. Болва, В. Салий / Центрсоюз РФ. Сиб. ун-т потреб. кооп. – Новосибирськ, 1998. – 52 с.
13. Бородюк В., Приходько Т., Турчинов О. Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів. К.: Інститут Росії НАН України, 1997. – 138 с.
14. Варналій З.С. Державна політика підтримки малого підприємництва: (Монографія) / З.С. Варналій. – К.: НІСД, 1996. – 130 с.
15. Варналій З.С. Тінізація малого підприємництва (економічні та правові аспекти) / З.С. Варналій. – К.: Інститут приватного права і підприємництва АПрН України. – 1998. – 56 с.
16. Варналій З.С. Дерегулювання підприємницької діяльності як протидіючий чинник корупції / З.С. Варналій // Правова держава та корупція. – К., 1999. – С. 41 – 42.
17. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 277 с. (С. 217 – 231).
18. Варналій З.С. Детінізація як чинник підвищення конкурентоспроможності економіки України / З.С. Варналій // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб.наук.праць – К.: ВПЦ „Київ.універ.”, 2007. – С. 17 – 22.
19. Варналій З.С. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З.С. Варналій // Банківська справа. – 2007. – № 2. – С. 56 – 66.
20. Варналій З.С. Особливості та шляхи детінізації економічної діяльності в умовах глобалізації / З.С. Варналій // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Випуск 231, Т.1.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – 226 с. (С. 9 – 23).
21. Варналій З.С. Детінізація економіки як складова фінансової політики України / З.С. Варналій // Україна у ХХІ столітті: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку. Зб.наук.пр. – Кам. – Подільський, 2008. – С. 9 – 14.
22. Варналій З.С., Буркальцева Д.Д., Саєнко О.С. Економічна безпека України: проблеми та перспективи зміцнення / Монографія. – К.: Знання України, 2011. – 299 с.
23. Вишневский В.П. Монография / Налогообложение: теории, проблемы, решения. – Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. – 504 с.
24. Власов В.С. К характеристике „хо хао” – термина экономической мысли Китая (по материалам „Цянь лян лунь” Гу Яньу, ХVII в.) // Вопросы истории. М.: Издательство Московского университета, 1981. – С. 91 – 99.
25. Всемирная прачечная: Террор, преступления и грязные деньги в офшорном мире / Дж. Робинсон; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 540 с.
26. Вяткин В.В. Экономическая преступность в финансовой сфере России на этапе трансформации (международный опыт противодействия): Автореф. дис. канд. экон. наук. МГУ им. Ломоносова, 2001.
27. Глинкина С. Теневая экономика в современной России // Свободная мысль, 1995. – № 3.
28. Голованов Н.М., Перекислов В.Е., Фадеев В.А. Теневая экономика и легализация преступных доходов. – СПб.: Питер, 2003. – 303 с.
29. Даллаго Б. Вторая и неофициальная экономика в Восточной Европе: ее значение для экономического перехода / Экономическая статистика для стран, переходящих к рыночной экономике: Восточная Европа в 1990-х годах. – Вашингтон, 1991. – С. 47 – 80.
30. Демократична легалізація тіньових доходів – вимога часу. – http://me.kmu.gov.ua.
31. Елисеева И. Измерение теневой экономики. Экономические исследования: теория и приложения. Гальперинский сборник. – СПб.: Европейский университет в С.- Петербурге, 2000. – Вып.1. – 384 с.
32. Ечмаков С.М. Теневая экономика: анализ и моделировани. – М.: „Финансы и статистика”, 2004. – 408 с.
33. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур’єр. – 2002. – 4 червня.
34. Жвалюк В. Фінансова злочинність становить велику небезпеку для цивілізованого розвитку економіки держави // Консультант, 2000. – 28 лист. № 48. – С. 1 – 14.
35. Журнал „Экономическая теория преступлений и наказаний”. Методы оценки теневой экономики. // Выступление немецкой консультативной группы по экономике. № 4. 1995. – С. 19.
36. Задорожный Г.В., Иващенко П.О., Тютюнникова С.В. Экономическая безопасность и теневая экономика / Г.В. Задорожный, П.О. Иващенко, С.В. Тютюнникова. – Х.: ХІБМ, 1999. – 208 с.
37. Закон України „Про банки і банківську діяльність”. – http://zakon.rada.gov.ua.
38. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”. – http://zakon.rada.gov.ua.
39. Закони України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму” від 1 грудня 2005 № 3163-15 та „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. – http://zakon.rada.gov.ua.
40. Исправников О.В., Куликов В.В. Теневая экономика в России: иной путь и третья сила // Рос. экон. журн. Фонд за экономическую грамотность, 1997.
41. Исследование о природе и причинах богатства народов. В кн.: Пети В., Смит А., Риккардо Д., Кейн Дж., Фридмен М. Классика экономической мысли: Сочинения. – М.: Изд – во ЭКСМО – Пресс, 2000. – 78 с.
42. Інформаційний бюлетень Держстатистики України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2004 році. Офіційне Інтернет представництво України. – http://www. statist.gov.ua.
43. Клямкин И.М., Тимофеев Л.М. Теневая Россия: Экономико-социологическое исследование. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 595 с.
44. Ковальчук Т.Т. Детінізація економіки – фактор фінансової безпеки України // Банківська справа, 2001. – № 2. – С. 3 – 11.
45. Корягина Т.И. План и рынок в советской экономике // Совершенно секретно. – 1989. – № 1.
46. Корягина Т.И. Теневая экономика в СССР.// Вопросы экономики. – 1990. – № 3. – С. 15.
47. Крапивко М.Л. Відмивання „брудних” грошей і шляхи його попередження // Зб. матеріалів наук.-практ. конф. 27 листопада 2003 р. – 2003.
48. Краус Н.М. Динаміка обсягів тіньової економіки та чинники, які впливають на зниження рівня тінізації / Н.М. Краус // Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. Тези доп. (3 – 5 черв. 2005 р.) „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” / Відп. ред. Р.А. Слав’юк. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 794 с. – Укр., рос., пол., англ. мовами. – С. 407 – 408.
49. Краус Н.М. Про структуру тіньового сектору економіки в умовах трансформаційних перетворень / Н.М. Краус // Науковий вiсник Полтавського унiверситету споживчої кооперацiї України: Серiя: Економiчнi науки. – 1 (21)/2007. – С. 31 – 34.
50. Краус Н.М. Теоретичні та методологічні аспекти тіньової економіки за умов трансформаційних перетворень / Н.М. Краус // Вісник Львівської фінансової державної академії / Головний редактор Буряк П.Ю. – Львів: ЛДФА, 2007. – №12. – С. 233 – 243.
51. Краус Н.М. Тіньовий та офіційний сектори економіки: антагоністичне співіснування і взаємодія (Монографія) / Н.М. Краус. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 175 с.
52. Краус Н.М. Класифікаційні аспекти взаємодії легального та нелегального секторів економіки / Н.М. Краус // Науковий вiсник Полтавського унiверситету споживчої кооперацiї України: Серiя: Економiчнi науки. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. – № 1 (32). – С. 29 – 33.
53. Краус Н.М. Заходи і напрями реалізації механізму взаємодії тіньового та офіційного секторів / Н.М. Краус // Науковий вiсник Полтавського унiверситету споживчої кооперацiї України: Серiя: Економiчнi науки. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. – № 4 (35). – С. 13 – 19.
54. Краус Н.М. Механізм податкової взаємодії тіньового та офіційного секторів / Н.М. Краус // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка: Економіка і регіон. – Полтава: ПолтНТУ ім. Ю.Кондратюка, 2009. – №4 (23). – С. 197 – 203.
55. Краус Н.М. Тіньова економіка та капітал, що обертається в ній / Н.М. Краус // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”, 13 – 14 травня 2010 р. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. – Ч.1. – 192 с. (С. 147 – 148).
56. Краус Н.М. Графічний мікроаналіз „спекулятивного” виду тіньового бізнесу в Україні / Н.М. Краус // Вісник Хмельницького національного університету: Серiя: Економiчнi науки. Том 3. – Хмельницький: Редакція журналу „Вісник ХНУ”, 2011. – №3, Т.3 (176). – С. 246 – 250.
57. Краус Н.М. „Спекулятивний” вид тіньового бізнесу в розвитку регіональної економіки / Н.М. Краус // Участь України у глобальних процесах / Матеріали Всеукраїнського семінару молодих учених та студентів (14 – 15 квітня 2011 р.), Сімферополь. – Саки: ПП „Підприємство Фєнікс”, 2011. – 384 с. (С. 49 – 50).
58. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми: Звіт МВС України; Злочинність в Україні: Стат. Зб. – К., 1998.
59. Кузнєцов С.О. Тіньова економіка як явище трансформації економічної системи України / С.О. Кузнєцов // Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией в сфере экономики. Сборник материалов „круглого стола”. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – С. 119 – 121.
60. Кульпин Э.С. Человек и природа в Китае. М.: Наука, 1990. – 380 с.
61. Лавров В.В. Всемирная история экономической мысли. Т.1. М.: Мысль, 1987. – 288 с.
62. Ламанова Т. Тіньова економіка – визначення, структура, методи оцінки // Економіка, фінанси, право, 2000. – № 3. – С. 22 – 26.
63. Латов Ю. Длинные „тени” общества „светлого будущего” // Вопросы экономики, 2000 – № 8.
64. Латов Ю. Эволюция исследований неформального сектора экономики за рубежом // Теневая экономика: экономический и социальный аспекты : Проблемно-темат. сб. РАН ИНИОН / Отв. ред. и сост. И.Ю. Жилина. – М., 1999.
65. Латов Ю.В. Экономика вне закона. М.: Наука, 2001. – 286 с.
66. Латов Ю.В. Экономика вне закона. Очерки по теории и истории теневой экономики. – М.: Московский общественный научный фонд, 2001. – 284 с.
67. Лозинский С.Г. Средневековые ростовщики. Страницы из экономической истории церкви в средние века. Петроград, 1923 // Экономическая школа. Вып.2. Спб.: Экономическая школа, 1992. – С. 170 – 172.
68. Мазур І.І. Детінізація економіки України: теорія та практика. Монографія / К: ВПЦ „Київський університет”, 2006. – 329 с.
69. Мазур І.І. Корупція як інститут тіньової економіки // Економіка України, 2005. – № 8 – С. 68 – 75.
70. Мазур І.І. Мотивація суб’єктів тіньової економічної діяльності / І.І. Мазур // Економічна теорія. – 2006. – № 4. – С. 40 – 53.
71. Мазур І.І. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні / Газета Дзеркало тижня, 2004. – № 18 – 19. – С. 12.
72. Мазур І.І. Слід розрізняти легалізацію тіньових капіталів і відмивання „брудних” коштів // Національна безпека і оборона. Український центр економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова, 2004. – № 2 (50). – С. 21.
73. Мазур І.І. Тіньова економіка як об’єкт економіко-теоретичних досліджень / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія „Економіка”. К.: ВПЦ „Київський університет”, 2006. – № 87. – С. 73 – 77.
74. Мазур. І І. Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах: Дис. д-ра екон. наук: 08.00.01 – К., 2007.
75. Макаров Д. Экономические и правовые аспекты теневой экономики. // Вопросы экономики. 1999, – № 3. – С. 40 – 41.
76. Мамалуй А.А. Проблемы экономической безопасности Украины / А.А. Мамалуй // Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией в сфере экономики. Сборник материалов „круглого стола”. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – С. 21 – 24.
77. Мандибура В.О. „Тіньова” економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. – К.: Парламентське вид-во, 1998. – 135 с.
78. Мандибура В.О. Напрями законодавчого обмеження тіньової економіки. – http://www.niurr.gov.ua.
79. Мандибура В.О. Тіньова економіка України: теоретико-методологічні аспекти дослідження та проблеми практичного обмеження. – К., 2001.
80. Мандибура В.О. Тіньова економіка як об’єкт системного наукового дослідження. – К., 1997.
81. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. – 2–е изд. – Т. 20.
82. Моторин Р.М., Моторина Т.М. Система національних рахунків : Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Розд. 5. – 336 с.
83. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. – Л.: Світ, 2001. – 416 с.
84. Неформальная экономика: экономико-социологический анализ / Барсукова С.Ю. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. – 448 с.
85. Никитин С.М., Степанова М.П., Глазова Е.С. Теневая экономика и налогообложение // МЭ и МО – 2005. – № 2. – С. 24 – 30.
86. Новейший философский словарь. – М., 1996.
87. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт; пер. з англ. І. Дзюба. – Київ: Основи, 2000. – 198 с.
88. Нурєєв Р.М. Теорія розвитку: неокласичні моделі становлення ринкової економіки / Р.М. Нурєєв // Питання економіки. – 2000. – № 5. – С. 145 – 158.
89. Одновол Д.К. Теневая экономика и коррупция. Проблемы борьбы с ними. / Д.К. Одновол // Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией в сфере экономики. Сборник материалов „круглого стола”. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – С. 53 – 56.
90. Озерський I. Мiсце тiньової економiки у сучасному економiчному середовищi / I. Озерський // Економiка. Фiнанси. Право. – 2003. – № 6. – С. 25 – 29.
91. Осипенко О. „Тіньова економіка”: спроба політико-економічного аналізу / О. Осипенко // Радикальна економічна реформа: Джерела. Проблеми. Рішення / Склад: І.Е. Степанов: під ред. В.І. Купцова. – М.: Вища школа, 1990. – 608 с. (С. 561 – 576).
92. Особливості та шляхи детінізації економіки України: Матеріали „круглого столу” / за ред. З.С. Варналія. – К.: НІСД, 2007. – 110 с.
93. Пивоваров В.В. Финансовая преступность: объект посягательств и вопросы криминологических исследований / В.В. Пивоваров // Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией в сфере экономики. Сборник материалов „круглого стола”. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – С. 122 – 125.
94. Пономаренко Л. Подходы к определению параметров „теневой экономики” // Вопросы статистики. 2000, – № 1, – С. 23 – 24.
95. Попов Ю.Н., Тарасов М.Є. Теневая экономика в системе рыночного хозяйства: Учебник. / Ю.Н. Попов, М.Є. Тарасов. – М.: Дело, 2005. – 240 с.
96. Попович В.М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань. – К.: Правові джерела, 1996. – С. 45 – 57.
97. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології: (Монографія) / В.М. Попович. – К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.
98. Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 470 с.
99. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1081. – http://me.kmu.gov.ua.
100. Предборський В. А. Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів: (Монографія) / В.А. Предборський. – К.: Кондор, 2005. – 614 с.
101. Привалов К.В. Теневая экономика: сущность и структура / К.В. Привалов // – СПб.: Санкт-Петербургская академия МВД России, 1997. – 52 с.
102. Прилипко Ю. Моніторинг стану тіньового сектора економіки України та його впливу на основні макроекономічні показники // Екон. Часопис – ХХІ. – 2002. – № 5.
103. Прісняков В.Ф. Тіньова економіка і методи визначення її обсягів // Фінанси України, 2001. – № 7.
104. Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002 – 2004 роки. Указ Президента України від 5 березня 2002 року № 216. – http://www.space.com.ua.
105. Про заходи щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за межі України. – www.rainbow.gov.ua.
106. Проблеми боротьби із „відмиванням брудних коштів”.http://me.kmu.gov.ua.
107. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні.: Матеріали до Фахової дискусії. – К.: Центр Разумкова, 2004. – С. 30 – 31. http://razumkov.org.ua.
108. Проблеми перерозподілу власності та легалізації тіньових капіталів в Україні: Матеріали до Фахової дискусії. – К.: Центр Разумкова, 2004. – С. 30 – 31.
109. Пушкаренко П. Генезис i соцiально-економiчнi наслiдки тiньової економiки / П. Пушкаренко // Економiка України. – 2004. – № 10. – С. 43 – 49.
110. Радаев В.В. О некоторых чертах нормативного поведения новых российских предпринимателей // Мировая экономика и международные отношения, 1994. – № 4.
111. Рибчак О.С. Актуальні проблеми детінізації економіки України. Gospodarka w warunkach integracji europejskiej. Wydawnictwo panstwowej wyzszej szkoly zawodowej w Plocku. Praca zbiorowa pod redakcja J.Grzywacza, S.Kowalskiego, Plock – 2008. – sc. 251 – 257.
112. Рибчак О.С. Динаміка тіньової економіки та вплив на неї фіскальних та регуляторних чинників. Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Випуск № 9 (40) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2004. – 254 с. (С. 126 – 130).
113. Рибчак О.С. Історичні аспекти розвитку тіньових відносин в економіці України. Формування ринкової економіки.: Зб. наук. праць./ Відп. ред. О.О. Бєляєв. – К.: КНЕУ, 2006. Вип. 16.1 – 464 с. (С. 95 – 102).
114. Рибчак О.С. Методи оцінки тіньової економіки. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин”, 20 – 21 травня 2010 р. – Умань: Видавець „Сочінський”, 2010. – Ч. 2. – 220 с. (С. 85 – 88).
115. Рибчак О.С. Організаційно-економічні передумови детінізації економіки України. Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. Відп. ред. І.В. Луняк. – К.: КНЕУ, 2009. Вип. 23. 2 – 400 с. (С. 16– 22).
116. Рибчак О.С. Основні важелі організаційно-економічного механізму детінізації економіки. Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні. Колективна монографія. – Умань: Видавець „Сочінський”, 2009. – 284 с. (С. 148 – 155).
117. Рибчак О.С. Побудова системи протидії корупції як напрями рестрикції тіньового сектору економіки. Finanse przedsiebiorstwa w qospodarce rynkowej. Wydawnictwo panstwowej wyzszej szkoly zawodowej w Plocku. Praca zbiorowa pod redakcja J.Grzywacza, S.Kowalskiego, Plock – 2009. – sc. 461 – 467.
118. Рибчак О.С. Стратегія детінізації української економіки. Тенденції і пропорції розвитку економіки України. / За ред. В.Ф. Бесєдіна. – К.: НДЕІ – 2005. – 458 с. (С. 178 – 183).
119. Рибчак О.С. Сучасні підходи до оцінки тіньового сектору економіки. Rozwoj przedsiebiorczosci w gospodarce rynkowej. Wydawnictwo panstwowej wyzszej szkoly zawodowej w Plocku. Praca zbiorowa pod redakcja J.Grzywacza, S.Kowalskiego, Plock – 2010. – sc. 567 – 573.
120. Рибчак О.С. Теоретико-практичні підходи до аналізу методів оцінки тіньової економіки. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва/ Редкол.: А. Ф. Головчук (відп. ред.) та ін. – Умань, 2010. – Вип. 73. – Ч. 2: Економіка. – 284 с. (С. 198 – 204).
121. Рибчак О.С. Тіньова економіка в Україні та її соціально-економічні наслідки. Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності: Зб. Матеріалів дванадцятої Всеукраїнської науково-практичної конференції. (28 листопада 2009р.) Частина І / Гол.ред. В. М. Дякон. – Умань: Видавець „Сочінський”, 2010 – 288 с. (С. 105 – 108).
122. Рибчак О.С. Тіньова економіка в Україні: сучасний стан, тенденції розвитку. Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць / Відп. ред. С. І. Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2005. Вип.15.1 – 280 с. (С. 18 – 25).
123. Рибчак О.С. Тіньова зайнятість як форма тінізації економічних процесів. Економіка України: інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія. / За ред. В.Ф. Бесєдіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ – 2006. – 552 с. (С. 232 – 238).
124. Рибчак О.С. Шляхи виявлення та попередження тіньової діяльності. Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія./ За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ – 2005.–551с. (С. 280 – 287).
125. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения //Соч. – М., 1955. – Т.1.
126. Рыбчак Е.С. Основные направления легализации теневой экономики Украины. Материалы научно-практической конференции „Перспективные разработки науки и техники”. Том 4. Экономические науки. – Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – 79 с. (С. 39 – 42).
127. Рябушкин Б.Т., Чурилова Э.Ю. Методы оценки теневого и неформального секторов экономики. – М., 2003.
128. Сатерленд Э.Х. Преступления людей в белых воротничках. Социология преступности. М.: Прогресс. – 1966. С. 350.
129. Система национальных счетов 1993. Подготовлено под эгидой межсекретариатской рабочей группы по национальным счетам. – Нью-Йорк, Париж, 1998. – Т. 1 – 2.
130. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Знання як фактор виробництва / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія „Економіка”. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2000. – Вип.. 44. – С. 26 – 27.
131. Сото Э. де. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире. – М.: Catallaxy, 1995.
132. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 – 2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М. Геєць та ін. Національний ін-т стратегіч. досліджень, Ін-т екон. прогнозування НАН України, Мін-во ек-ки та з питань європейської інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
133. Стрельцов Є.Л. Економічні злочини: внутрішньодержавні та міжнародні аспекти. – Харків, 2000.
134. Тенденції тіньової економіки в Україні (за 2008 рік). Міністерство економіки України. Департамент макроекономіки. Відділ економічної безпеки та детінізації економіки. http://www.me.gov.ua.
135. Теневая экономика / [А.П. Бунич, А.И. Гуров, Т.И. Корягина, А.А. Крылов и др.]; под ред. Т.И. Коряриной. – М.: Экономика, 1991. – 160 с.
136. Теневая экономика: опыт криминологического исследования: / [А.А. Горщак, Э.А. Дидоренко, В.М. Иванов, Б. Г. Розовский.]. – Луганск: РИО ЛИВД, 1997. – 203 с.
137. Тимофеев Л.М. Теневая экономика и налоговые потери в сельском хозяйстве // Вопросы экономики, 2001. – № 2.
138. Тимофеев Л.М. Институциональная коррупция. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 365 с.
139. Тінізація економіки та шляхи її подолання // Матеріали засідання „круглого столу”, 26 листопада 2003 р. – К.: НІСД, 2003. – 80 с.
140. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації: Монографія / За заг. ред. З.С. Варналія К.: НІСД, 2006. – 576 с.
141. Токар О.В. Податкова реформа як засiб детiнiзацiї економiки України / О.В. Токар // Економiчна теорiя. – 2005. – № 3. – С. 83 – 95.
142. Турчинов О.В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки / О.В. Турчинов. – К., 1996. – 199 с.
143. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження: Наукове видання / О.В. Турчинов. – Київ.: Видавництво „АртЕк”, 1995. – 300 с.
144. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом” 19 липня 2001 р. – http://www.president.gov.ua.
145. Указ Президента України „Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10 грудня 2001 р. http://www.president.gov.ua.
146. Ущаповський В. Органiзована злочиннiсть як фактор дестабiлiзацiї суспiльних вiдносин та зростання тiньової економiки / В.Ущаповський // Право України. – 12/2001. – № 12. – С. 72 – 76.
147. Ущаповський В. Тiньова економiка як iнфраструктура органiзованої злочинностi: сутнiсть, тенденцiї розвитку, кримiнально-правовi проблеми / В.Ущаповський // Право України. – 2000. – № 2. – С. 61 – 64.
148. Ущаповський В. Тiньова економiка як джерело живлення органiзованої злочинностi / В.Ущаповський // Право України. – 2001. – № 4. – С. 48 – 51.
149. Філософський енциклопедичний словник. – М., 1983.
150. Фукс А.Е. Тіньова економічна діяльність, визначення її обсягів та шляхів обмеження в Україні / А.Е. Фукс // Матеріали міжнар. наук.–практ. конф. Тези доп. (3 – 5 черв. 2005 р.) „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” / Відп. ред. Р.А. Слав’юк. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 794 с. – Укр., рос., пол., англ. мовами. – С. 9 – 10.
151. Фукс А.Е. Тіньова економіка, проблеми її оцінки та розвитку в Україні. Наук.зб. Вчені записки. Вип.5, Київ, КНЕУ, 2003.
152. Фукс А.Е. Формування закономірностей розвитку та легалізації тіньової економіки в Україні. Наук.зб. Вчені записки. Вип.6, Київ, КНЕУ, 2004. – С. 14 – 19.
153. Фукс А.Е. Тіньова економіка, її сутність, структура та соціально-економічні наслідки// Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. Вип. 253 в 7т. – Т. 2. – Дніпропетровск: ДНЕУ, 2009. – С. 503 – 509.
154. Фукс А.Е. Тінізація економіки, проблеми її детінізації та легалізації в Україні. Наук.зб. Вчені записки. Вип. 13, Київ, КНЕУ, 2011.
155. Хавіна З., Суперфін Л. Буржуазна теорія „другої економіки” / З. Хавіна, Л. Суперфін // Питання економіки. – 1996. – № 11. – С. 104 – 112.
156. Харт К. Неформальние доходы и городская зайнятость в Гане // Неформальна экономика. Россия и мир / Под ред.. Т. Шанина. – М.: Логос, 1999. – 576 с.
157. Шанин Т. Эксполярные структуры и неформальная экономика современной России // Неформальна экономика. Россия и мир / Под ред. Т. Шанина. – М.: Логос, 1999. – 576 с.
158. Швайка М. Гроші – мастило економіки чи тіньового бізнесу? // Вічк. – 2003. – № 6.
159. Шелли Л. Вторая экономика в Советском Союзе. М.: Прогресс. 1989. – 220 с.
160. Шелудько Н.М. Проблема тіньової економіки в Україні // Фінанси України, 2002. – № 9. – С. 80 – 86.
161. Шестаков В.В. Теневая экономика: Учеб. пособие. – М.: Изд. Дом „Дашков и К”, 2000.
162. Шолуденко Д., Попович В. Податкове навантаження та тінізація суспільно-економічних відносин: зв’язки, залежності, засоби протидії // Наук. вісн. Акад. ДПС України. – Ірпінь, 2002. – № 3 (17).
163. Экономическая Энциклопедия. Политическая экономия: В 4 т. / Гл. ред. А.М. Румянцев. – М.: „Советская Энциклопедия”, 1980. – Т.4. Социология – Я. – 672 с.
164. Яковлев А.М. Социология экономической преступности. – М., 1988.
165. Яременко О.Л. Механізм інституційних змін / О.Л. Яременко // Економічна теорія. – 2006. – № 1. – С. 3 – 12.
166. Becker G., Murphy R. M. A Theory of Rational Addiction // Journ. of Polit. Econ., 1988. – Vol. 96. – August. – Р. 675 – 700.
167. Carter M. Issuse in the Hidden Economy. A. Survey. Economic Record. 1996. № 10. – Р. 9.
168. Contini Bruno Lador Market Segmention and the Development of the Parreied Economy – The Italian Experience. Oxford Economic Papers. 1994. № 33. Р.23.
169. Dallago B. The dimensions of the Irregular Economy: Methods of the East and West – Vienna, 1993. – 39 p.
170. Djankov S., La Porta R., Lopez-de-Silanes F., Shleinfer A. The regulation of entry// Quarterly Journal of Economics, 2002. Vol. 117. No. 1. – Р. 1 – 37.
171. Doing Busness in 2006: Creating Jobs (Doing Business). – Washington. Word Bank Publications. – 228 p.
172. Dreher A., Kotsogiannis C., Mc Corriston S. How Do Institutions Affect Corruption and the Shadow Economy? University of Exeter Discussion Paper, 2005. – 25 p.
173. Feige E. How big is the Irregular Economy? // Challenge, 1979. – Vol. 6. – № 22. – P. 5 – 13.
174. Frey B.S. Pommerehne W.W. The Hidden Economy: Stats and Prospects for Measurment. Rewiew of Income and Wealth. 1996. № 1. – Р. 21.
175. Grossman G. „Second Economy USSR” // Problems Communism. 1977. Sept. – Осt. – P. 27.
176. Gutmann P. „The Subterranean Economy” // Finantional Analysts Journal, 1977. – Vol. 33.
177. Henry S. Can the Hidden Economy Be Revolutionary? Toward a Dialectical Analysis of the Relations between Formal and Informal Economies // Social Justice. 1988. Vol. 15.№ 3 – 4. Р. 29 – 54.
178. Isachen, Arm J., Strom, Streinar The Hidden Economy: The Labor Market and Tax Evansion. Scandinavian J. of Economics. 1996. – Р. 82.
179. Johnson S., Kaufmann D., Shleifer А. Unofficial Economy in Transition. Brookings Papers on Economic Activity. 1997. Fall (2). Р. 33 – 59, P. 95 – 98.
180. Lacko M. Hidden Economy in East–European Countries in International Comparison. Laxenburg: International Institute for Applied Systems Analysis, 1996; Lacko M. Do Power Consumption Data Tell Story (Electricity Inten–sity and Hidden Economy in Post–Socialist Coutries). Laxenburg: International Institute for Applied Systems Analysis, 1997. – Р. 136.
181. Macafee K. A Glimpse of the Hidden Economy in the National Accouts. Economics Trends. 1997. – Р. 316.
182. Mead D. C., Morrisson C. The Informal Sector Elepfant // World Development, 1996. – Vol. 24. – № 10.
183. Petersen H. Size of the Public Sector, Economic Growlh in the Federal Republic of Germany. Review of Income and Wealth. 1996. № 3. – Р. 27.
184. Tensi V. The Underground Economy. The Causes and Consequences on the Worlde Phenomenon. Finance development.1995. № 1. – Р. 10.
185. The Economist. – 2002, April. – P. 13–25.
186. www.me.kmu.gov.ua.
187. www.president.gov.ua.
188. www.rainbow.gov.ua.
189. www.niss.gov.ua.