ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ У ФОРМУВАННІ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ШЕВАЛДІНА ВАЛЕНТИНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 336.722.14(043.3)

ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ У ФОРМУВАННІ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ
Cпеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Примостка Людмила Олександрівна
доктор економічних наук, професор

КИЇВ 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ
1.1. Еволюція теорій заощаджень населення…………………. 10
1.2. Класифікація заощаджень населення та формування ощадної поведінки населення…………………………….
26
1.3. Роль банків в акумуляції грошових заощаджень населення та їх трансформація у банківські ресурси…….
42
Висновки до розділу 1……………………………………... 58
РОЗДІЛ 2. ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
2.1. Аналітичне дослідження структури та динаміки доходів населення України………………………………………….
60
2.2. Вплив структури витрат на формування заощаджень населення……………………………………………………
81
2.3. Депозитні вклади населення у формуванні ресурсної бази банків України………………………………………
94
2.4. Оцінка рівня концентрації на ринку банківських депозитних послуг………………………………………….
112
Висновки до розділу 2…………………………………….. 123
РОЗДІЛ 3. АКТИВІЗАЦІЯ ЗАЛУЧЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В БАНКИ УКРАЇНИ
3.1. Макроекономічні передумови зростання доходів та заощаджень населення……………………………………..
126
3.2. Розвиток системи гарантування вкладів…………………. 149
3.3. Мотиваційні механізми залучення заощаджень населення в банківську систему…………………………...
165
Висновки до розділу 3…………………………………….. 179
ВИСНОВКИ……………………………………………….. 181
ДОДАТКИ ………………………………………………… 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………. 198

ВСТУП

Актуальність теми. Стабільний соціально-економічний розвиток України в умовах поглиблення світових процесів фінансової глобалізації потребує значних інвестиційних ресурсів. Одним з основних джерел їх формування виступають заощадження населення. В Україні немобілізовані кошти, що зосереджені на руках у населення, формують суттєвий резерв ресурсів для банківської системи, а отже наявний значний нереалізований ощадно-інвестиційний потенціал фізичних осіб. Необхідною умовою трансформації заощаджень в інвестиції є процес їх акумулювання, обсяг вільних коштів кожного окремого домогосподарства незначний і не може стати серйозною інвестицією. Відтак перед банками постає надзвичайно актуальне завдання залучення заощаджень населення на банківські вклади з подальшою трансформацію в інвестиційні ресурси, а перед державою – зміцнення довіри до банків через удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Теоретичні концепції, присвячені проблематиці заощаджень населення, ускладнюються разом зі зміною умов функціонування економіки. Проблеми заощаджень всебічно досліджувалася у працях зарубіжних науковців: Л. Вальраса, Ю. Вікселя, Дж.А. Гобсона, Дж. Дьюзенберрі, М. Кейнса, А. Маршалла, Дж. С. Міля, Ф. Модільяні, Ж.Сея, А. Сміта, Д.Рікардо, Дж. Р. Харрода, М.Фрідмана та інших. Дослідженню теоретичних засад удосконалення процесів залучення коштів населення на банківські вклади, методологічних питань формування організованих форм заощаджень присвятили свої праці вітчизняних науковців. Значний внесок у розвиток цих проблем зробили науковці М. Алексєєнко, З. Ватаманюк, А. Вожжов, М. Герасимчук, С. Глущенко, О. Дзюблюк, Б. Кваснюк, В. Корнєєв, В. Міщенко, А. Мороз, В. Огієнко, С. Панчишин, В.Рисін, М.Савлук, Т. Смовженко. Переважна більшість робіт науковців зорієнтована на дослідження загальних теоретичних засад процесу заощаджень. Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання впливу макроекономічних механізмів на формування передумов та стимулювання якісних зрушень в ощадній поведінці населення. Потребує дослідження питання впливу зміни доходів та витрат на динаміку функціонування банківської системи за кризових умов. Не визначені особливості та домінанти ощадної поведінки населення в нашій країні за різних економічних умов. Недостатньо вивчені проблеми оцінки ефективності різних форм заощаджень та їх ролі у забезпеченні економічного зростання, концептуальні питання розробки банками стратегії на ринку депозитів. Актуальність та недостатня спрацьованість цих питань обумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили об’єкт і предмет дослідження, визначили його мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і є складовою теми “Удосконалення механізмів регулювання та управління банківською діяльністю в умовах глобалізації” (державний реєстраційний номер 0107U001333). Особистий внесок автора полягає у дослідженні теоретичних і практичних проблем формування заощаджень населення та визначення їх ролі в ресурсній базі банків.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад процесу формування заощаджень населення та їх трансформації в банківські ресурси та обґрунтування практичних рекомендацій щодо активізації процесів залучення грошових коштів фізичних осіб на банківські депозити.
Відповідно до визначеної мети в роботі передбачено розв’язання таких завдань:
- узагальнити наукові підходи до сутності поняття «заощадження населення», визначити критерії їх класифікації, з’ясувати відмінності між різними видами заощаджень;
- виявити домінантні фактори і мотиви, що впливають на схильність населення до заощаджень та формують ощадну поведінку;
- проаналізувати умови формування заощаджень населення в Україні як інвестиційного ресурсу;
- оцінити сучасний стан, структуру та динаміку процесів залучення заощаджень населення банківськими установами;
- розкрити взаємозв’язок та структуру доходів, витрат та заощаджень населення в Україні;
- виявити тенденції та закономірності формування ощадної поведінки;
- оцінити рівень концентрації вкладів фізичних осіб в банках України та проаналізувати конкурентні позиції банків на ринку депозитних послуг;
- розробити пропозиції щодо удосконалення механізмів залучення заощаджень населення до банківської системи та посилення довіри до банків;
- обґрунтувати напрями удосконалення управління діяльністю банків на ринку депозитних послуг .
Об'єктом дослідження є процес формування заощаджень населення та їх трансформації в банківські ресурси.
Предметом дослідження є сукупність фінансових відносин, що виникають в процесі залучення заощаджень населення в банківську систему.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії заощаджень та банківської справи. У процесі дослідження використовувалась сукупність методів наукового пізнання: аналізу та синтезу - для дослідження еволюції положень економічної теорії щодо заощаджень; економічної природи заощаджень населення, класифікації факторів, що впливають на процес заощаджень; логічного узагальнення - при формулюванні висновків; кореляційно-регресійного аналізу при встановленні взаємозв’язку між ВВП на душу населення, доходами, витратами, заощадженнями та депозитами населення; графічний та побудови аналітичних таблиць - для наочного зображення результатів дослідження.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Постанови Правління НБУ з питань регламентації залучення заощаджень фізичних осіб банками, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, статистичні матеріали Державної служби статистики України, Національного банку України, Асоціації українських банків, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічні фінансові звіти окремих банків, дані періодичних видань, електронні ресурси Internet.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:
вперше:
- розроблено комплексний підхід до оцінювання впливу факторів на ощадну поведінку населення, за результатами якого виявлено домінування соціально-психологічних факторів у процесі формування банківських депозитів, тоді як заощадження формуються переважно під впливом макроекономічних факторів. Це дозволить банкам удосконалити стратегію залучення заощаджень населення на банківські депозити;
удосконалено:
- трактування поняття «заощадження населення», в якому, на відміну від існуючих, запропоновано визначати заощадження населення як частину його чистих сукупних доходів, яка формується за рахунок скорочення особистих витрат, спрямовується на нагромадження фінансових і нефінансових активів, є власністю економічного суб’єкта та призначена для підвищення власного споживчого стандарту в майбутньому;
- класифікацію мотивів ощадної поведінки населення, в основу якої покладено якісні та кількісні класифікаційні ознаки: економічні (рівень доходів та споживання); соціальні (відкладений попит, незадоволений відновлюваний попит); психологічні (психологія, менталітет). Це сприятиме активізації ощадної поведінки населення та удосконаленню депозитної стратегії банків;
- методичні підходи до аналізу ресурсної бази банків за допомогою побудови профілів концентрації зобов’язань банків і депозитів населення, що дозволило виявити високий рівень концентрації на ринку банківських депозитних послуг;
- заходи щодо підвищення ефективності управління діяльністю банку на ринку депозитних послуг та стимулювання залучення заощаджень населення на довгострокові банківські рахунки з метою покращення ліквідності банків;
набули подальшого розвитку:
- обґрунтування необхідності запровадження на постійній основі аналітичних досліджень та моніторингу ощадної поведінки населення на макро- та мікрорівнях (державний рівень, рівень банку), що створить базу для розробки державної стратегії стимулювання росту банківських вкладів населення;
- заходи спрямовані на зміцнення системи гарантування вкладів фізичних осіб. Запропоновано: для фінансового наповнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) спрямовувати частину прибутків НБУ, визначену залежно від макроекономічної ситуації; запровадити диференціацію ставок оплати регулярних зборів у ФГВФО з комерційних банків залежно від термінів й обсягів депозитів фізичних осіб, а також від ступеня ризику діяльності конкретного банку. Це сприятиме підвищенню довіри населення до банківських установ;
- розроблення структурно-логічної схеми управління діяльністю банку на ринку депозитних послуг, що дозволить підвищити стабільність ресурсної бази банків та ефективність залучення заощаджень населення на банківські депозити.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у визначенні домінуючої ролі заощаджень населення у формуванні ресурсної бази фінансово-кредитних установ і обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо залучення грошових коштів фізичних осіб на довгострокові депозити з метою формування стабільної ресурсної бази банків.
Пропозиції та висновки, які стосуються методичних підходів до аналізу ресурсної бази банків за допомогою побудови профілів концентрації зобов’язань та депозитів населення і методів дослідження ощадної поведінки населення на макро- та мікрорівнях були використані Асоціацією українських банків (довідка від 10.06.2011 № 13). Запропоновані напрями стимулювання залучення заощаджень у довгострокові ресурси банку були використані у роботі ПАТ “Фінанси і кредит” в процесі розробки комплексу заходів, спрямованих на реалізацію депозитної політики (довідка від 10.06.2011 № 006803/1). Пропозиції щодо вдосконалення методів моніторингу ринку та вдосконалення методології статистичного спостереження за умовами життя домогосподарств були використані Комітетом з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (довідка від 22.06.2011 № 124). Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Аналіз банківської діяльності», «Фінансовий менеджмент у банку» та «Банківська статистична звітність» (довідка від 03.06.2011 р.)
Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, одержані автором самостійно та викладено у його наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження апробовано на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності” (м. Київ, 11 жовтня 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України” (м. Сімферополь, 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Становлення і розвиток банківської системи України в умовах ринкових перетворень в економіці” (м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, 2009р.); Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу» (м. Київ, 22 квітня 2010 р.); науково-практична конференція “Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2010 р.); V міжнародна науково-практична конференція “Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Результати досліджень викладено у 14 наукових публікаціях загальним обсягом 2,7 друк. арк., у тому числі 6 одноосібних статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,9 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації поглиблено теоретичні засади щодо процесу формування заощаджень населення та їх трансформації у банківські ресурси та обґрунтовано практичні рекомендації щодо активізації процесів залучення грошових коштів фізичних осіб на банківські депозити. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку висновків та пропозицій, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.
1. В економічній науці під заощадженнями розуміють частину доходу, що не споживається. Вважаємо, що: заощадження - це частина чистих сукупних доходів населення, яка формується за рахунок скорочення особистих витрат, спрямовується на нагромадження фінансових і нефінансових активів, є власністю економічного суб’єкта та призначена для підвищення власного споживчого стандарту в майбутньому. Заощадження населення можна класифікувати за такими ознаками: форми розміщення тимчасово вільних грошових коштів; механізм використання; стратегія поведінки домашніх господарств; стратегія використання грошових коштів; з погляду розподілу; спонукальні причини; часовий вимір; мотиви утворення.
2. Встановлено, що ощадна поведінка формується під впливом мотивів та факторів. Сукупна дія мотивів та факторів формують ощадну поведінку населення. Заощадження населення підпорядковуються фінансово-економічним, соціальним і психологічним мотивам. Визначено три складові структуризації факторів формування заощаджень: перша складова ¬- загальні фактори (які визначають однакові умови для кожного індивідуума); друга - індивідуальні (їх дія проявляється в силу особистісних уявлень, очікувань та знань щодо сфери заощаджень); третя - специфічні (визначають відмінності потреб та можливості формування заощаджень).
3. Проведений аналіз показав, що рівень життя та доходів характеризуються як невисокі, а отже не створюють належної бази для формування значних заощаджень як основного внутрішнього джерела інвестиційних ресурсів. У вітчизняній практиці частки соціальних виплат та заробітної плати майже однакові, що характеризує соціальну політику держави як неефективну. Це дозволило зробити висновок про необхідність реформування системи оплати праці та зниження впливу соціальних виплат. Запровадження інструментів адресної соціальної підтримки дасть змогу вивільнити значні бюджетні кошти і спрямувати їх на підвищення соціальних стандартів.
4. Встановлено, що у структурі витрат населення витрати на придбання продовольчих товарів понад 50%, що, за світовими стандартами, є фактичним показником бідності українського населення. Наслідком сформованої структури витрат населення є обмежені можливості переважної більшості населення України щодо створення заощаджень. Відповідно, потрібно на державному рівні запроваджувати програми стимулювання неспоживчих витрат шляхом розвитку іпотечних програм та реалізації серед населення державних цінних паперів із рівнем доходу, що перевищує інфляцію.
5. Результати аналізу динаміки та структури заощаджень населення України у 2001-2010 рр. засвідчили, що загальний обсяг приросту всіх їх складових у номінальному виразі зростав досить високими темпами, крім 2009 р. Однак, обсяги заощаджень переважної більшості українських сімей є мізерними і не дозволяють забезпечити стабільність прийнятного рівня життя у випадку будь-якого економічного або соціального стресу. Встановлено, що до передумов збільшення заощаджень населення належать такі: підтримання високих темпів економічного зростання; формування середнього класу, яке залежить від удосконалення структури доходів; забезпечення дотримання балансу між різними верствами населення за рівнем доходу та легалізація прихованої частини доходів населення в результаті впровадження системи пенсійного забезпечення на базі накопичувальної пенсійної системи і страховій основі.
6. Аналіз депозитної бази банків дозволив виявити такі тенденції: переважання коштів в національній валюті, динаміка яких характеризується інертністю; більш інтенсивніше залучення коштів на вклади в іноземній валюті через недовіру до національної; обсяги строкових вкладів перевищують обсяги вкладів на вимогу більше, ніж удвічі. Виявлено диспропорції у структурі вкладів населення за строками: в докризовий період переважали депозити строком від одного до двох років, в період кризи 2008р. населення надавало перевагу депозитам з надкороткими термінами розміщення, в посткризовий період зростає частка депозитів терміном до одного року; протягом усього досліджуваного періоду частка довгострокових ресурсів залишається незначною. До факторів, що негативно впливають на формування банківських депозитів належать: низький рівень доходів та високі споживчі витрати; недовіра до банківської системи; нестабільність валютного курсу; високий рівень інфляції; політична нестабільність. Це доводить необхідність зростання ролі НБУ у наданні преференцій банкам, які залучають довгострокові депозити в національній валюті (наприклад через надання пільг при проведенні рефінансування).
7. Встановлено, що посткризовий період відбувається поступове відновлення довіри до банків, про що свідчить постійний приріст вкладів у банківській системі після кризи 2008 р., а про посилення довіри до національної грошової одиниці та зниження девальваційних очікувань – валютна структура вкладів. Виявлено схильність населення до довгострокового вкладення коштів, оскільки з 2001 р. з кожним наступним роком зростання строкових депозитів прискорювалось порівняно із зростанням депозитів на вимогу, але з 2005 р. інтенсивність розвитку зменшується і в наступні роки починає коливатися. Структура депозитів населення за строками несе лише обмежене інформаційне навантаження, оскільки так звані строкові депозити можуть бути вилучені вкладником в будь-який момент. Це дає підстави обґрунтувати пропозицію щодо введення заборони на дострокове вилучення депозитів. Для прийняття населенням більш виважених та обміркованих рішень при виборі банку та умов вкладання грошових коштів на депозитні рахунки доцільно на законодавчому рівні визначити відмінності між ощадним рахунком та депозитом до запитання (на вимогу).
8. Виявлено високий ступінь концентрації залучення грошових коштів населення на банківські рахунки. Із 176 банків (на 01.04.2011 р.) тільки 22 банки мають більше 1% частки ринку депозитів населення. В цих банках зосереджено 76,17% вкладів населення у банківську систему. На банки, які є лідерами із залучення коштів населення (Приватбанк, Ощадбанк та Райффайзен банк Аваль), припадає 35% вкладів фізичних осіб. Зроблено висновок, що факторами впливу на рішення населення про розміщення грошових коштів в цих банках стали: корпоративна культура; розгалужена мережа відділень; якість обслуговування клієнтів; сегментування депозитного портфелю; гнучка цінова та асортиментна політика; довгострокові програми лояльності; розширення каналів збуту. З’ясовано, що сучасними формами конкурентної боротьби банків на ринку депозитних послуг є боротьба на рівні корпоративної культури та продуктової стратегії. Диверсифікація ресурсної бази банків дозволить підвищити ефективність банківської діяльності за рахунок уникнення надмірних ризиків концентрації.
9. За результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що населення в нашій країні при формуванні заощаджень орієнтовано на короткостроковий горизонт через невпевненість у майбутньому. У середньостроковому періоді фактори загального макроекономічного стану не чинять вирішального впливу на ощадну поведінку населення, а заощадження формуються населенням за залишковим принципом. Найбільш відчутний вплив на формування депозитів здійснюють соціально-психологічні чинники. Неможливість здійснення адекватної оцінки надійності та стабільності банку, наявність депозитного ризику знижують ступінь довіри до банків та не сприяють формуванню заощаджень у банківських депозитах.
10. Реалізація можливостей банків щодо залучення неорганізованих заощаджень населення вимагає системного підходу до управління, який передбачає одночасне запровадження відповідних заходів на двох рівнях – макроекономічному (державному) та мікроекономічному (рівень кожного окремого банку). На державному рівні необхідно посилення ролі ФГВФО у захисті вкладів населення шляхом нарощення його фінансових можливостей. Доцільно ввести диференціацію регулярних відрахувань до ФГВФО залежно від розміру ставки за депозитами та ризиковості політики банків; залежно від термінів і обсягів депозитів. Пропонуємо рівень відрахувань прибутку НБУ для поповнення фінансових ресурсів ФГВФО визначати залежно від макроекономічної ситуації та дефіциту державного бюджету.
11. Доведено, що для аналізу процесів формування заощаджень в Україні необхідно суттєво удосконалити форми статистичної звітності, запровадити показники заощаджень населення у фінансові активи у розрізі: територіальному, розрізі окремо сільського та міського населення, видів і форм заощаджень з розподілом по основним напрямках (відокремити готівку від депозитів, облігації від цінних паперів), у національній та іноземній валютах, а також з урахуванням розподілу населення по групах із різним абсолютним розміром заощаджень. Це дозволить реалізувати наукові підходи до формування державної політики активізації заощаджень населення, а банкам сформує інформаційно-аналітичне забезпечення депозитної політики у т.ч. в територіальному розрізі.
12. Поступова стабілізація економічної ситуації в країні вимагає від банків застосовування комплексних підходів у виборі методів залучення ресурсів. На рівні кожного окремого банку в процесі управління діяльністю на ринку депозитних послуг доцільно орієнтуватися на структурно-логічну послідовність управлінських рішень, в якій виділено три ієрархічних рівні, взаємопов’язані між собою: І рівень – стратегічне управління, яке базується на визначенні загальних пріоритетів та цілей поведінки банку щодо залучення коштів; ІІ рівень - тактичне управління, який передбачає реалізацію функції постійного моніторингу і контролю; ІІІ рівень – оперативне управління у діалектичній єдності «банк-клієнт» з орієнтацією на визначення мотивів та стимулів їх поведінки. Застосування комплексного підходу у виборі методів залучення ресурсів надасть банку належне інформаційно-аналітичне забезпечення і створить можливості враховувати наявність елементів, які так чи інакше впливають на визначення цілей, розподіл ресурсів і формування місця банку на ринку депозитних послуг

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

3. Національні заощадження та економічне зростання / Інститут економічного прогнозування; за ред. д.е.н. Б.Є.Кваснюка. – К.: «МП Леся», 2000. – 304 с.
4. Агапова И.И. История экономической мысли. Курс лекций. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1998 г. – 248 с.
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: «Дело Лтд», 1994. – 720 с.
6. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов // Классика экономической мысли: сочинения. М.: Изд-во ЭКСМО — Пресс, 2000. – 371 с.
7. Мальтус Т. Р. Дослідження закону народонаселення / Т. Р. Мальтус; пер. з англ. В. Шовкун. – К. : Основи, 1998.
8. Милль Дж.С. Основы политической экономии. В 3 т / Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1980. - Т.1.
9. Нугуманова Л.Ф. Эволюция представлений о сущности сбережений домохозяйств в работах зарубежых экономистов // Экономические науки. – 2010. - № 5(66). – С. 43-46.
10. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли / Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1968. - 598 с.
11. Маршалл А. Принципы политической экономии. В 3 т. / Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1983. - Т. 1.
12. Егорова Н.Е., Смулов А.М. Предприятия и банки: Взаимодействие, экономический анализ, моделирование: Учеб.-практ. пособие. – М.: Дело, 2002. – 456 с.
13. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2007. - 703 с.
14. Ховард К., Эриашвили Н.Д., Никитин А.М. Экономическая теорія: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 398 с.
15. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. – М.: Прогресс, 1992. – 520 с.
16. Орлова И.Ю. Исследование сберегательных и инвестиционных стратегий населения Дж. М. Кейнсом // Вопросы экономических наук. - 2009. - № 3. - с. 29-31.
17. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.:Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.
18. Чеканський А.Н., Фролова Н.Л. Микроэкономика. Промежуточный уровень: Учебник. – М.:ИНФРА-М, 2005. – 685 с.
19. Харрод Р.Ф. К теории экономической динамики. Т. 1 / Р.Ф. Харрод. – М.: Экономика, 1997. – 480 с.
20. Современная экономическая мысль. – М.: Прогресс, 1991. – 780 с.
21. Степура О.С., Єремєєв О.С., Пономарьова Т.Ю., Степура М.О. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006 р. – 408 с.
22. Мэнкью Н.Г. Макроекономика. / Н.Г. Мэнкью. Пер.с англ. – М.:Изд-во МГУ, 1994. – 736 с.
23. Studies of Income and Wealth // NBER. – 1947. – № 10. – 220 р. - с. 246-266.
24. Friedman M. A theory of the consumption. – Princeton, 1957.
25. М.К. Бункина, В.А. Семенов. Экономика и психология. На перекрестке наук: Учебное пособие. – М.:Издательство «Дело и Сервис», 1998. – 400 с.
26. Мировая экономическая мысль. Сквозь призму векав. В 5 т./ Сопред. редкол. Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. Т V. В 2 кн. Всемирное признание: Лекции нобелевських лауреатов / Отв. ред. Г.Г. Фетисов. Кн. 1. – М.:Мысль, 2004. - 767 с.
27. Katona G. Psychological Economics. - N.-Y., 1975.
28. Панорама экономической мысли конца ХХ столетия // Под ред. Д. Гринэуэя, М. Блини, И. Стюарта: В 2-х т. / Пер. с англ. под. ред. В.С. Автономова и С.А. Афонцева. СПб.: Экономическая школа, 2002 г. Т. 2 VIII + 387 c.
29. Hall R.E. Stochastic Implications of the Life Cycle-Permanent Income Hypothesis: Theory and Evidence //Journal of Political Economy.- 1978. - Vol. 86.
30. Fricke D. Beitrage zur Verhaltensforschung (Args. G. Schmolders) / D. Fricke. – Berlin:Haft 11, 1969. – 490 р.
31. Ватаманюк О.З. Заощадження в економіці України: макроекономічний аналіз : монографія / О.З. Ватаманюк. - Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. - 536 с.
32. Экономическая энциклопедия /Науч.-ред. совет изд-ва «Экономика»;Ин-т экон. РАН; Гл. ред. Л.И. Абалкин. – М.:ОАО «Издательство «Єкономика», 1999. – 1055 с.
33. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2003. – 520 с.
34. Популярная экономическая энциклопедия / Гл. ред. А.Д. Некипелов; Ред. кол.: В.С. Автономов, О.Т. Богомолов, С.П. Глинкина и др.. – М.:Большая Российская энциклопедия, 2001. – 367 с.
35. Словник сучасної економіки Макміллана / Пер. с англ. – К.: «АртЕк», 2000. – 640 с.
36. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. со 2-го изд. – М.: Дело, 2001. – 864 с.
37. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: В 2-х тт. – Т. І: Пер. с фр. – М.:Междунар. Отношения, 1994. – 784 с.
38. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора: Учебник / Пер. с англ. под ред. Л.Л. Любимова. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 832 с.
39. Кашин Ю.И. О мониторинге сберегательного процесса / Ю.И. Кашин // Вопросы экономики. – 2003. - № 6. – С. 100-110.
40. Кашин Ю. И. Сбережения населения в СССР / Ю. И. Кашин // М.: Финансі и статистика, 1979. – 174 с.
41. Мелехин Ю. В. Рынок сбережений. Социально-экономические механизмы привлечения сбережений населения в экономику России / Ю. В. Мелехин. – М. : Изд. центр “Акционер”, 2002. – 152 с.
42. Лапаев А.С. Денежные сбережения населения как экономическая категория / Вестник ОГУ. – 2010. - № 2(108). – С. 84-90.
43. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник / За загальною редакцією С. Будаговської. – К.: «Основи», 2003. – 517 с.
44. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 276 с.
45. Кізима Т.О. Заощадження домашніх господарств: сутнісно- теоретичні та класифікаційні аспекти / Т.О. Кізима. // Формування ринкових відносин в Україні.- 2010. - № 10 (113). – С. 200-206.
46. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1/Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред..) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
47. Кузів І.В. Пріоритетні напрями інвестування заощаджень домашніх господарств в Україні / І.В. Кузів // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - № 10 (77). – С. 68-72.
48. Нуримухаметов Р.М. Формирование институциональной структуры процессов трансформации сбережений в инвестиции /Р.М. Нуримухаметов // Экономические науки. - 2009. - № 8 (57) . - с. 109-112.
49. Палиця С.В., Федоренко М.С. Вкладення заощаджень населення України в інвестиції / С.В. Палиця, М.С. Федоренко// Інвестиції: практика та досвід. – 2010. - № 23. – С. 28-29.
50. Батракова А.Г. Сбережения домашних хозяйств: сущность, группировки и роль в современной экономике/ А.Г. Батракова // Деньги и кредит. - 2006. - № 11. - С. 66-72.
51. Экономическое мышление: философские предпосылки: Учеб. пособие / Е.Н. Калмычкова, И.Г. Чаплыгина. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 272 с. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова).
52. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підручник: у 2 кн. / С.М. Панчишин, П.І. Островерх, В.Б. Буняк та ін..; за ред. С.М. Панчишина, П.І. Островерха. – Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – К.:Знання, 2009. – 723 с.
53. Доходи і заощадження населення в перехідній економіці України / за ред. С. Панчишина та М. Савлука. – Л. : Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 406 с.
54. Янель Ю.А., Соломянова К.О. Заощадження домогосподарств України та їх мотивація / Ю.А. Янель, К.О. Соломянова // Економіка, фінанси, право. – 2006. - № 6. – С. 9-13.
55. Петти В., Смит А., Рикардо Д., Кейнс Дж., Фридмен М. Классика экономической мысли: Сочинения. - М.:Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2000. - 896 с.
56. Гордіца Т. Основні фактори формування політики банківських заощаджень домогосподарств України: теоретична сутність та особливості /Т. Гордіца // Економічний аналіз. - 2010. - № 5. - С. 236-240.
57. Гроші та кредит: Підручник. – 5-те вид., без змін / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2008. – 744 с.
58. Карковська В.Я. Заощадження як джерело інвестиційних ресурсів у національній економіці /В.Я. Карковська // Економічний простір. - 2008. - № 9. - С. 32-39.
59. Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2005. - № 4. - С. 132-145.
60. Студінський В.А. Економічна поведінка в трансформаційній економіці: Курс лекцій. – К.: Видавництво «Фенікс», 2010. – 264 с.
61. Барр Р. Политическая экономия: В 2-х тт. – Т. 1: Пер. с фр. – М.: Междунар. Отношения, 1994. – 608 с.
62. Петренко Я.В. Чинники ощадної активності домогосподарств у довгостроковому періоді / Я.В. Петренко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 12(66). – С. 45-52.
63. Ватаманюк О.З Визначники особистих заощаджень в економіці України / О.З. Ватаманюк // Фінанси України. – 2007. - № 1. – С. 75-83.
64. Рисін В.В. Залучення заощаджень населення фінансовими посередниками: монографія / В.В. Рисін. - Л.:ЛБІ НБУ, 2005. - 213 с.
65. Савлук М.І. Довіра населення як чинник ефективної банківської діяльності. - Вісник НБУ. – 2003. - № 8 – С. 6-12.
66. Стахович Л.В. Основные тенденции и факторы, влияющие на сберегательный процесс и формирование сберегательной политики на государственном уровне / Л.В. Стахович, А.А. Столярова // Финансы и кредит. - 2005. - № 12 (180). - С. 32-38
67. Чабану К.Г. Финансы домохозяйств в системе национальных счетов / К.Г. Чабану // Вопросы статистики. - 2003. - № 9. - - с. 10-21.
68. Гаршина О.К. Влияние сберегательного кризисна 2008-2009 годов на сберегательную деятельность украинских домохозяйств. / О.К. Гаршина // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 5(107). – С. 181-188.
69. Рощина Я.М. Финансовое поведение / Средние классы в России: экономические и социальные стратеги / Под ред. Т. Малевой. – М.:Гендальф, 2003. – 485 с.
70. Стребков Д. Трансформация сберегательных стратегий населения России // Вопросы экономики. – 2001. - № 10. – С. 96-101.
71. Гаршина О.К. Потребительское и сберегательное поведение домохозяйств трансформационной єкономики / О.К. Гаршина, С.В. Бурлуцкий; Донбас. гос.машиностроит. акад.. – Краматорск: ДГМА, 2010. – 124 с.
72. Наумік К.Г. Економічна психологія. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 276 с.
73. Заруба О.Д. Ресурсне забезпечення банку: розробка моделі/ О.Д. Заруба//Вісник НБУ. – 2001. - № 6. – С. 19-21.
74. Банківські операції: Підручник. – 3 – ге вид., перероб. і доп./А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін; За заг. ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ. 2008. – 608 с.
75. Банковское дело: Учебник. – 2-е изд-во/Под ред. проф. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
76. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка. - М.:ИКС «ДИС», 1997. - 464 с.
77. Васюренко О. Ресурсний потенціал комерційного банку / О. Васюренко, І. Федосик // Банківська справа. – 2002. - № 1. – С. 58-64.
78. Банковское дело: ученик / под. ред. Коробовой Г.Г. – М.:Юрист, 2002. – 751 с.
79. Новий тлумачний словник української мови. – К.: Видавництво “Аконіт”. – Т2. – 1999. – 912 с.
80. Малиш Н. А. Моделювання економічних процесів ринкової економіки / К. : МАУП, 2004. – 120 с.
81. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами; затверджене Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516 [Електронний ресурс] // База даних “Законодавство України” Верховної Ради України. Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua / cgi-bin/laws/main/cgi?nreg =z1256-03&p=1193916631094442
82. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]: Національний банк України. – Режим доступу до сайту:// http//www.
bank.gov.ua
83. Воробйова О.І. Банківська система країни та її вплив на реальний сектор економіки: Монографія. - Сімферополь: Видавництво “Доля”, 2008. - 200 с.
84. Аналітичний огляд УНІА за 2009 рік “Житлове іпотечне кредитування в Україні” // http:www.unia.com.ua
85. Паливода К., Гайдуцький П.. Міраж кризи на ринку житла / К. Паливода, П. Гайдуцький// Економіст. - 2008. - № 5. - С. 14-15.
86. Ходовий П.. Автопоглиначі / П. Ходовий // Бізнес. - 24-30 листопада 2007 р. - № 45 (674) // http:www.dt.ua
87. Звіт С. Муді. Іпотечна криза в Україні // http: www.unia.com.ua
88. Вахненко Т.. Кредитний бум в Україні в системі координат світових фінансів / Т. Вахненко // Економіст. - 2008. - № 5. - С. 34-37.
89. Галіцейська Ю. Оптимізація роботи банків із залученняя депозитів населення в умовах фінансової кризи / Ю. Галіцейська// Банківська справа. - 2009. - № 6. - с. 85-91.
90. Шевалдіна В.Г. Мотиви формування заощаджень населення / В.Г. Шевалдіна // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності”. - м. Київ, КНЕУ. - 2007 р. - С. 288-290.
91. Шевалдіна В.Г. Кредитування банками домогосподарств / В.Г. Шевалдіна // Фінанси, облік і аудит: Зб. наук. пр. / Відп. ред. А.М. Мороз. - 2010. - № 15 - С. 200-211.
92. Турнянская М.М. Концепция создания целевого финансового инструмента государства со сбережениями и накоплениями населения /М.М. Турнянская // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - 2004 р. - Випуск 75. - С. 102-109.
93. Фомішина В.М. Заощадження як суперечливий чинник економічного зростання. /В.М. Фомішина // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. - № 5. – С. 305-309.
94. Петряков С.Р. Міжнародний досвід у залученні заощаджень населення /С.Р. Петряков //Фінанси України. – 2000. – № 7. – С. 90-115.
95. Баланда А. Доходи населення в контексті безпечного розвитку особи та суспільства / А. Баланда// Україна: аспекти праці. - 2006. - № 5. - С. 3-7.
96. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: [Електронний ресурс]: Державний комітет статистики України. – Режим доступу до сайту: http://www.ukrstat.gov.ua/
97. Ільченко Т. Методологічні підходи до дослідження заощаджень населення / Т. Ільченко // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 2. - С. 56-60.
98. Продуктивність – найважливіша основа зростання реальної заробітної плати // Національна безпека і оборона. – 2010. - № 7(118). – С. 25-37.
99. Доклад Международной организации труда «Заработная плата в мире в 2010-2011 гг.» Политика в области заработной платы в период кризиса. [Електронний ресурс]. - http://www.ilo.org/global/publications/ilo-bookstore/order-online/books/WCMS_150366/lang--es/index.htm .
100. Інтерв'ю директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лібанової Е.М. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://censor.net.ua/ru/news/view/109800/
101. Гафарова К.Е. Європейські соціальні стандарти та їх імплементація в Україні / К.Е. Гафарова // Академічний огляд. – 2011. - № 1(34). – С. 25-31.
102. Бова А. Динаміка уявлень населення України про суб’єктивно-нормальний дохід / А. Бова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. - № 4. – С. 138-144.
103. Балтачеєва Н.А. Вплив економічної кризи на рівень доходів населення України /Н.А. Балтачеєва// Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - № 2., Т. 3. – С. 129-133.
104. Шаповал М. Щоб добре жити, треба працювати / М. Шаповал // Урядовий кур’єр. – 12 січня 2011 року. Режим доступу до сайту: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/
105. Гончаренко Н.Г. Динаміка доходів і витрат населення — в контексті стабілізації рівня заробітної плати / Н.Г. Гончаренко// Вісник економіки транспорту і управління. - 2009. - № 28. - С. 225-228.
106. Програма економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: [Електронний ресурс]: Державний комітет статистики України. – Режим доступу до сайту: http://www.ukrstat.gov.ua/
107. Балакірєва О.М., Черненко С.М. Нерівномірність доходів населення України як соціально-економічна проблема / О.М. Балакірєва, С.М. Черненко// Український соціум. - 2009. - № 3. - с. 49-64.
108. Пищуліна О.М. Диференціація населення за рівнем доходу та ефективність інституційної організації механізмів його перерозподілу в Україні / О.М. Пищуліна// Стратегічні пріоритети. – 2007. - № 2(3). – С. 93-102.
109. Волинський Г. Про соціальну диференціацію населення / Г. Волинський // Економіка України. – 2008. – № 2. – С. 79-84.
110. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.] – К.:НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
111. Світовий банк. Індикатори світового розвитку. Режим доступу до сайту: http://devdata.worldbank.org/wdi2006/contents/index2.htm
112. Про результати аналізу виконання комплексної програми забезпечення реалізації стратегії подолання бідності. – Київ, Рахункова палата України, 2011 – 33 с.
113. Семенов В.В. Економіко-статистичні моделі та методи дослідження соціальних процесів: нерівність, бідність, поляризація: монографія: [В 2 т.]/ НАН України. Інститут демографії та соціальних досліджень. – К.:РВВ ПУСКУ, 2008.- Т. 2. Бідність та поляризація. – 2008.- 270 с.
114. Соціальна прірва в Україні поглиблюється. Режим доступу до сайту: http://www.newsru.ua/finance/06may2008/v_9_raz.html
115. Свердан М.М., Славкова А.А. Механізм формування заощаджень населення: фіскальні чинники стимулювання/ М.М. Свердан, А.А. Славкова // Бизнесинформ. - 2009. - № 4(2). - С. 27-31.
116. Економічний антирекорд: шість місяців ціною п’ятирічки. Офіційний сайт Рахункової палати України / Режим доступу до сайту: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1522055
117. Давиденко Б. Теневая экономика – спасение для рядовых украинцев / Б. Давиденко// Дело. – 7 декабря 2009 г. – С. 3
118. Михайленко М. «Тень» в мире и в Украине: одна страна – две экономики? /М. Михайленко// Еженедельник 2000. – 21-27 сентября 2007 г. - № 38(382).
119. Витрати на харчування у країнах світу / Перша рейтингова система – Режим доступу: http: //www.rate1.com.ua/ua/ua/suspilstvo/riven-zhittja/1506/]
120. Рамзес В.Б. Личное потребление в Японии. /В.Б. Рамзес. - М.:Наука, 1985. - 288 с.
121. Вовчак О.Д. Вклади населення як важливе зовнішнє джерело фінансування банківської інвестиційної діяльності в Україні / О.Д. Вовчак // Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України “Науковий вісник”. - 2007. - № 17.5. - с. 138-143.
122. Смірнов О.Ю. Заощадження населення в контексті антикризової політики /О.Ю. Смірнов// Наукові праці. – 2010. – Том. 126. Випуск 113. – С. 11-19.
123. Річні звіти Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2006-2008 роки // [Електронний ресурс] / Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/742.html
124. Співак Л., Каракулова І. Функціонування та взаємодія банків і небанківських фінансових інститутів в Україні/ Л. Співак, І. Каракулова // Вісник НБУ. - 2006. - № 7. - с. 46-48.
125. Петрушина Т.О. Социально-экономическое поведение населения Украины в условиях институциональных перемен. – К.:Институт социологии НАН Украины, 2008. – 544 с.
126. Мироненко В. Отловить наличность/ В. Мироненко // Инвестгазета. - 16-22. 2009. - С. 40-43.
127. Саяпова А.Р., Богданов В.Ю. Структура и динамика сбережений населения региона/А.Р. Саяпова, В.Ю. Богданов // Проблемы прогнозирования. - 2000. - № 3. - С. 61-72.
128. Щукін Л. Інформаційні загрози для банківської системи: уроки українського антикризового РR / Л. Щукін// Вісник Національного банку України. – 2009. – №1. – С. 24-26.
129. Фалюта А. Удосконалення системи управління ліквідністю банків в Україні / А. Фалюта// Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - № 19. - с. 471-476.
130. Щербакова Г.Н. Анализ и оценка банковской деятельности (на основе отчетности, составляемой по российским и международным стандартам) / Галина Щербакова. - Москва: Вершина, 2007. - 464 с.
131. Постанова Національного банку України від 11 жовтня 2008 року № 319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків"
132. Постанова Правління Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків» від 4 грудня 2008 р. № 413
133. Леонов В. Криза довіри, або чому потрібна ре капіталізація /В. Леонов// Дзеркало тижня. – 2009. - № 13. – 13 квітня. – С. 5
134. Дзюблюк О. Оптимізація формування ресурсної бази комерційних банків. / О. Дзюблюк// Банківська справа. - 2008. - № 5. - с. 38-46
135. Афанасьєва О.Б. Особливості антикризового управління в банках України /О.Б. Афанасьєва// ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» - Режим доступу: http://www.dspace.uabs.edu.ua
136. Михайленко Д.Г. Визначення сучасних тенденцій формування структури фінансових ресурсів банків в Україні / Д.Г. Михайленко// «Вісник СумДУ. Серія Економіка». – 2008. - №2, том 2. - С. 170-177
137. Глущенко С.В. Регулювання кредитних ринків в умовах кризових явищ: європейська та українська практика /С.В. Глущенко// Наукові записки.- 2009. - Том 94.Економічні науки. - с. 18-22.
138. Гриньков Д. Ликвидно, не судьба / Д. Гриньков// Бизнес. – 28.09.2011. - № 9. – С. 31-32.
139. Береславська О. Курсова політика в Україні: тенденції та перспективи/О. Береславська // Вісник НБУ. – 2011. - № 2. – С. 10-13.
140. Дробязко А. Якою банківська система України виходить із кризи 2008-2009 років?/А. Дробязко // Вісник НБУ. – 2011. - № 2. – С. 5-9.
141. Кодацький В. Організація діяльності банківських установ в умовах ринку/ В. Кодацький // Банківська справа. – 2007. - № 1. – С. 85-92.
142. Корнилюк Р. Банківська система України під впливом іноземних фінансових інститутів: геополітичний контекст / Р. Корнилюк // Світ фінансів. – 2009. - № 3(20).- С. 74-79.
143. Бондаренко А.Ф., Дубовик С.В. Антикризовий маркетинг як складова стратегічного управління банком / А.Ф. Бондаренко, С.В. Дубовик // Вісник Української академії банківської справи. – Суми: УАБС НБУ, 2010. – С. 73-79.
144. Казарєзов А.Я., Матвієнко С.В. Модель формування фінансової стратегії комерційного банку / А.Я. Казарєзов, С.В. Матвієнко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 133. Вип. 120. Економіка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – С. 66-71.
145. Офіційний сайт ПАТ «Приватбанк» [Електронний ресурс]: Режим доступу до сайту:// http//www. privatbank.ua
146. Офіційний сайт ПАТ «ВТБ банк» [Електронний ресурс]: Режим доступу до сайту:// http//www. vtb.com.ua
147. Офіційний сайт ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» [Електронний ресурс]: Режим доступу до сайту:// http//www. eximb.com.ua/ukr
148. Шевалдіна В.Г. Заощадження населення як джерело банківських ресурсів / В.Г. Шевалдіна // Фінанси, облік і аудит. Випуск 10, 2007.- С. 167-176.
149. Шевалдіна В.Г. Методологія складання грошово-кредитної та банківської статистики / В.Г. Шевалдіна // Фінанси, облік і аудит. Випуск 14, 2009. - С. 195-202.
150. Шевалдіна В.Г. Вплив доходів населення на формування заощаджень / В.Г. Шевалдіна // Фінанси, облік і аудит. Випуск 17, 2011. - С. 201-208.
151. Шевалдіна В.Г. Погляд на альтернативні джерела формування ресурсів / В.Г. Шевалдіна // Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України». - м. Суми, УАБС НБУ. - 2007. - С. 120-121.
152. Шевалдіна В.Г. Проблеми забезпечення потреб банків ресурсами / В.Г. Шевалдіна // Міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу”. - м. Київ. - 2010. - С. 487-489.
153. Шевалдіна В.Г. Депозити населення як фактор підвищення інвестиційної активності/ В.Г. Шевалдіна // Науково-практична конференція “Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики”. - м. Київ. - 2010. - С. 126-127.
154. Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: факти та висновки. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.finrep.kiev.ua/download/p_finrep_finlit_6dec2010_ua.pdf
155. Гринько О., Хохлов В. Прогнозування ресурсів банківських установ /О.Гринько, В. Хохлов // Вісник НБУ. -2008. - № 8. – С. 30-37.
156. Банковское дело: стратегическое руководство / [Норман Бакстер, Томас Бэррелл, Гири Вэйнс и др.] ; под ред. В. В. Платонова, М. Дж. Хиггинса. − [2-е изд.]. − М.: АО «Консалтбанкир», 2001. − 430 с.
157. Козьменко С. М. Стратегічний менеджмент банку : навч. посіб. / С. М. Козьменко, Ф. І. Шпиг, І. В. Волошко. − Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. − 734, [2] с. − (Серія «Майстер-клас»).
158. Гиляровская Л. Т. Комплексный анализ финансово-экономических результатов деятельности банка и его филиалов / Л. Т. Гиляровская, С. Н. Паневина. − СПб. : Питер, 2003. − 240 с.
159. Вплив торговельної політики на людський розвиток . ПРООН 2011. – 132 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/trade/ct/ct_2011/Aft_Ukraine_download/p_U.pdf
160. Політичний і фінансово-економічний словник: Понад 3000 термінів, понять, імен / О. Сліпушко. – К.: «Криниця», 1999 р. – 390 с.
161. Кураков Л.П., Кураков В.Л. Словарь-справочник по экономике. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 464 с.
162. Гринько О., Хохлов В. Прогнозування ресурсів банківських установ /О. Гринько, В. Хохлов// Вісник НБУ. – 2008. - № 8. – С. 30-35.
163. Хохлов В. Факторно-кореляційний аналіз депозитів домашніх господарств у кризовий період /В. Хохлов// Вісник НБУ. – 2011. - № 7. – С. 33-37.
164. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2004. – 320 с.
165. Огієнко В. Асоціація ефективно захищає інтереси вкладників/ В.А. Огієнко // Вісник НБУ. – 2010. - № 6. – С. 62-63.
166. Закон України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20 вересня 2001 року № 2740-ІІІ/ www.rada.gov.ua
167. Директива 94/19/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Щодо схем гарантування депозитів» від 30 травня 1994року.
168. Офіційний сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: [Електронний ресурс]: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. – Режим доступу до сайту: http://www.fg.org.ua/
169. Набок Р., Черкашина К. Обгрунтування підходів до функціонування системи страхування депозитів та її вплив на банківський сектор України / Р. Набок, К. Черкашина// Вісник НБУ. – 2010. - № 7. – С. 36-39.
170. Іщенко О. Перспективи розвитку вітчизняної системи страхування депозитів у світлі євроінтеграції / О. Іщенко//Вісник НБУ. – 2008. - № 5. – С. 52-58.
171. Іщенко О. Чи захищений сьогодні український вкладник? / О. Іщенко//Вісник НБУ. – 2008. - № 10. – С. 44-50.
172. Янчук І.В. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: за і проти. /І.В. Янчук//[Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.nbuv.gov. ua/e-journals/PSPE/2010_3/Ynchuk_310.htm
173. Алексеєв А. Фонд уповноважать виводити… Реформи у фінансовому секторі передбачають розширення функцій Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чи буде від цього користь вкладникам? / А. Алексеєв // [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – 2010. – 11-17 грудня 2010 р. - № 46 (826). Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2040/70993/
174. Михайловська І.М., Безвух С.В. Сучасний стан та перспективи забезпечення захисту вкладів фізичних та юридичних осіб в Україні./С.В. Безвух, І.М. Михайловська // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2009. - № 2. – с. 229-236.
175. Аржевітін С. Чому і як слід реформувати систему гарантування вкладів / С. Аржевітін// Вісник НБУ. – 2010. - № 11. – С. 3-7.
176. Банки заплатять за відсотки із вкладів [Електронний ресурс] // Фінанси України Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2040/54303/.
177. Банки заплатять за відсотки із вкладів [Електронний ресурс] // Фінанси України Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/06/01/198866].
178. Огієнко В.І. Система гарантування депозитів фізичних осіб в Україні: Монографія / За наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 178 с.
179. Галінецька Ю. Оптимізація роботи банків із залучення депозитів населення в умовах фінансової кризи /Ю. Галінецька // Банківська справа. – 2009. - № 6. – с. 85-91
180. Мамонтов А. Храните деньги в банках/ А. Мамонтов // Банковская практика. – 2008. - № 5. – с. 48-52.
181. Дребот Н.П., Галько О.Р. Стратегія банківської установи на ринку депозитних послуг / Н.П. Дребот, О.Р. Галько// Регіональна економіка. – 2008. - № 4. – с. 125-129.
182. Криклій А.С. Політика банків у сфері маркетингу/ А.С. Криклій // Економіка та держава. – 2008. - № 9. – с. 10-13.
183. Берегуля О. Планування розви