НАГОРНЯК ЯНА ПАВЛІВНА. РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое описание

НАГОРНЯК ЯНА ПАВЛІВНА. Назва дисертаційної роботи: "РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
НАГОРНЯК ЯНА ПАВЛІВНА
УДК 339.923:531.62.
РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Науковий керівник
Вергун Володимир Антонович
Доктор економічних наук,
професор
Київ – 2014
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................4
ВСТУП...................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ У СВІТОВОМУ
ГОСПОДАРСТВІ.........................................................................................................16
1.1. Ґенеза теоретичних підходів до проблем регіоналізації у світовому
господарстві...................................................................................................................16
1.2. Трансформації регіональних ринків природного газу в умовах
глобалізації.....................................................................................................................34
1.3. Динаміка кон’юнктури регіональних ринків природного
газу.................................................................................................................................54
Висновки до Розділу 1........................................................................................60
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ
ПРИРОДНОГО ГАЗУ.................................................................................................62
2.1. Інституційно-функціональна структура механізму регулювання
регіональних ринків природного газу.........................................................................62
2.2 Особливості механізму регулювання ринку природного газу ЄС.........83
2.3. Інструменти регулювання ринку природного газу АзіатськоТихоокеанського регіону............................................................................................101
Висновки до Розділу 2......................................................................................120
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ РИНОК.................................................................123
3.1. Інноваційно-інвестиційні інструменти інтеграції України в
європейський газовий ринок......................................................................................123
3.2. Оцінка ефективності впливу східного геополітичного вектору на
інтеграцію України у європейський газовий ринок................................................136
3.3. Прогноз розвитку інтеграції України в європейський газовий ринок за
рахунок збільшення видобутку нетрадиційних джерел енергії.............................156
3
Висновки до Розділу 3.......................................................................................175
ВИСНОВКИ......................................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................182
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТЕС Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
АТР Азійсько-Тихоокеанський регіон
БТО Британські теплові одиниці
ВВП Валовий внутрішній продукт
ГТС Газотранспортна системи
ДЕХ Договір до Енергетичної Хартії
ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄВРОАТОМ Європейська спільнота з атомної енергії
ЄС Європейський Союз
ЗМІ Засоби масової інформації
ЗПГ Зріджений природний газ
МАННГГ Міжнародний альянс недержавних комерційних
організацій газової галузі
МБРР Міжнародний банк реконструкції й розвитку
МВФ Міжнародний валютний фонд
МЕА Міжнародне енергетичне агентство
МЕРКОСУР Об'єднаний ринок країн південного конусу
НАФТА Північноамериканська зона вільної торгівлі
НКРЕ Національна комісія з регулювання енергетики
ОПЕК Організація країн-експортерів нафти
ОЕСР Організація економічного співробітництва й розвитку

РФ Російська Федерація
5
СЕЗ Спеціальна економічна зона
СНД Співдружність Незалежних Держав
СОТ Світова організація торгівлі
США Сполучені Штати Америки
ТНК Транснаціональна корпорація
УРП Угода про розподіл продукції
ФКЕГ Форум країн-експортерів газу
ФПГ Фінансово-промислові групи
NYMEX Нью-Йоркська товарно-сировинна біржа
6
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку світової
економіки характеризується процесом глобалізації, що виявляється в лібералізації
світової торгівлі, інтернаціоналізації виробництва й уніфікації економічних
відносин, розвитку транспортних комунікацій та інфраструктури зв'язку, значній
концентрації і підвищенні ступеня рухливості капіталу, діяльності впливових
міжнародних організацій, науково-технічній співпраці тощо. Проте хід
глобалізації породжує і відцентрові тенденції розвитку світової економіки, що
полягають у зростанні економічної і політичної конкуренції між національними
державами, транснаціональними корпораціями й іншими учасниками світового
ринку. Глобальна конкуренція в умовах обмежених енергетичних та інших ресурсів
спонукає національні держави до кооперації в межах певних господарських (а
також культурних і політичних) кластерів – міжнародних регіонах – заради захисту
своїх національних інтересів і підвищення своєї конкурентоспроможності на
світовій арені. Таким чином, процеси регіоналізації тісно переплітаються із
глобалізацією, детермінуючи зміни в сучасній світовій економіці та породжуючи
феномен регіональних ринків.
Незважаючи на загальну тенденцію енергетичних ринків до глобалізації,
ринки природного газу з огляду на об'єктивні причини зберігають переважно
регіональний характер. На сучасному етапі розвитку у географічному розрізі
виділяють три основні регіональні ринки природного газу:
а) Північна Америка (США та Канада);
б) Континентальна Європа (країни Європи, за винятком країн СНД та
лібералізованого ринку Великої Британії);
в) Північно-Східна Азія (або Азіатсько-Тихоокеанський регіон), до якого
відносять Китай, Монголію, Південну Корею, Північну Корею, Тайвань і
Японію.
Динамізм розвитку регіональних ринків газу, особливо європейського, на
сучасному етапі, ризики, що виникають внаслідок цих процесів для національної
7
безпеки нашої держави (енергетична залежність від зовнішніх постачальників,
проблема диверсифікації імпорту енергоресурсів, не лібералізований внутрішній
газовий ринок тощо), зумовлюють необхідність поглиблених науковопрактичних досліджень проблем функціонування регіональних ринків
природного газу та досвіду їх регулювання, як із позиції оцінки перспектив
вітчизняної газової галузі у сфері міжнародної торгівлі природним газом, так і з
погляду визначення та обґрунтування перспективних напрямів інтеграції
українського ринку природного газу з європейським.
Актуальність проблеми регулювання регіональних газових ринків зумовлює
міждисциплінарний характер досліджень та привертає увагу значного кола
вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, багатошаровим проблемам
регіоналізації світогосподарського простору, виявленню природи цього
макропроцесу та його зв'язку із глобалізацією, присвятили свої дослідження такі
зарубіжні (західні і російські) науковці як: У. Айзард, М. Гуннарсон, К. Дойч,
М. Кастелл, Г. Мосей, М. Рассет, Б. Хеттн, П. Юкарайнен, О. Булатова,
А. Воскресенський, Г. Дендак, А. Карімова, Р. Кучуков, А. Макаричев, В. Міхєєв,
І. Осадча, В. Пефтієв, А. Савка, В. Черновська, Г. Широков, Ю. Шишков та ін.
Набагато менше комплекс зазначених проблем вивчали у вітчизняній науці. У її
рамках можна виокремити публікації А. Гладченка, В. Новицького, І. Сазонець,
Т. Стародуб та багатьох інших. Серед досліджень, що аналізують теоретичні
аспекти функціонування механізму регулювання регіональних ринків природного
газу, виділяються роботи як зарубіжних (К. Редгвел, М. Роггенкамп, А. Ронн,
І. Адріянова, В. Бушуєв, Е. Коробцов, П. Метєлєв, Т. Мітрова, М. Сініцин,
Е. Телєгіна, Р. Томберг, Ю. Шафраник, П. Шуміло та ін.), так і вітчизняних
(М. Алієв, Л. Бояківський, О. Дікарєв, Х. Мітюшкіна та ін.) фахівців.
Узагальненню практичного досвіду регулювання регіональних ринків природного
газу, зокрема азіатсько-тихоокеанського і європейського, присвятили свої роботи
переважно іноземні автори: Д. Дженсен, Р. Дікель, М. Канаі, А. Коноплянік, В.
Перцовіч, Ш. Сакамото (автори досліджень на замовлення Секретаріату
Енергетичної хартії), О. Деміна, А. Євтушенко, А. Коржубаєв, А. Новіцкий, М.
8
Потанін, Л. Славінська та інші автори. Проблематика національної енергетичної безпеки
й українсько-російських відносин у газовій сфері, стала предметом досліджень
вітчизняних науковців та експертів С. Бєгуна, С. Воронцова, М. Гончара,
О. Кільницького, В. Омельченка, А. Сменковського, О. Cуходолі, О. Тодійчука та
ін. Питання, пов'язані з розвитком альтернативних джерел природного газу в
Україні, потрапили до кола наукових інтересів вітчизняних дослідників –
В. Баранніка, А. Белоусова, М. Земляного, Б. Крупського, О. Суходолі,
А. Сменковського, А. Шевцова, Є. Яковлєва, Л. Якушенка й інших експертів.
Разом із тим має місце недостатньо глибокий рівень розкриття проблеми
регулювання регіональних енергетичних ринків у вітчизняній економічній науці.
Поза межами теоретичного осмислення залишаються питання, пов'язані з
необхідністю інтегрування ринку природного газу України у світовий, зокрема
європейський енергетичний простір. Зазначені обставини визначили вибір теми,
мети і завдань дисертаційного дослідження і надають підстави вважати дану
роботу актуальною як у науковому, так і в практичному аспектах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до планової теми наукових досліджень
кафедри міжнародного бізнесу "Стратегія інтеграції України у світову економіку"
в межах загальної науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин
"Україна в міжнародних інтеграційних процесах" (номер держреєстрації
11БФ048-01 – фундаментальна, основний науковий напрям – 4.1.4 "Світове
господарство і міжнародні економічні відносини"), яка є складовою Комплексної
наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів
глобалізації" (2011–2015 рр.). Внесок автора у вивчення зазначеної теми полягає
в дослідженні інноваційно-інвестиційного шляху інтеграції України в
європейський газовий ринок, впливу регіональної нестабільності на
зовнішньоторговельні зв'язки країни, обґрунтуванні формування її сучасної
диверсифікаційної стратегії у сфері енергоресурсів.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в
9
комплексному дослідженні специфіки регулювання регіональних ринків
природного газу в умовах глобалізації та перспектив інтеграції газового ринку
України до загальноєвропейського енергетичного ринку.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі дослідницькі
завдання:
- дослідити й охарактеризувати концептуальні підходи до проблеми
регіоналізації у світовому господарстві;
- виокремити економічні фактори, що впливають на параметри розвитку
регіональних ринків природного газу;
- обґрунтувати інституційно-функціональну структуру механізму
регулювання регіональних ринків природного газу в умовах регіональних
макропроцесів;
- визначити особливості регулювання регіональних ринків природного газу
на прикладі Азіатсько-Тихоокеанського регіону і ЄС;
- проаналізувати стан і перспективи українсько-російських економічних
відносин у газовій сфері як чинника взаємозближення газового ринку
України з енергетичним ринком ЄС;
- дослідити наслідки реформування ринку природного газу в Європейському
Союзі;
- спрогнозувати перспективні напрями інтеграції ринку природного газу
України з європейським енергетичним ринком.
Об'єкт дослідження – регіональні ринки природного газу, що розвиваються
в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є механізми регулювання регіональних ринків
природного газу.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить
сукупність прийомів і методів наукового пізнання, що були обрані відповідно до
поставленої мети і завдань дослідження та зумовлені специфікою його об'єкта і
предмета. Під час дослідження використовувалися спеціальні наукові методи
пізнання. Зокрема, за допомогою формально-логічного методу сформульовано
10
низку основних понять, необхідних для проведення дослідження. Метод
інтегрального аналізу результатів роботи використовувався при зіставленні
підходів при характеристиці визначених проблем представниками наукових шкіл
(підрозд. 1.1). Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні
порівняльного аналізу положень міжнародного, зокрема європейського,
законодавства у сфері регулювання газового ринку в регіоні на різних етапах його
розвитку (підрозд. 2.2.). Компаративний метод було обрано для узагальнення
зарубіжного досвіду регулювання регіональних ринків газу та для оцінки
наслідків і перспектив українсько-російських газових конфліктів (підроз. 2.1, 2.2,
2.3, 3.2). Економіко-статистичні методи збирання й обробки інформації
застосовувалися для оцінки впливу інструментів регулювання регіональних ринків
газу на динаміку міжнародної торгівлі, видобутку сировини, цінові коливання в
межах досліджуваних регіонів (підрозд. 2.1, 2.2 і 2.3). Прогностичний метод
використовувався для виявлення перспективних напрямів удосконалення
енергетичної політики української держави в газовій сфері з урахуванням ризиків
погіршення українсько-російських газових відносин, внутрішньої соціальноекономічної і політичної ситуації (підрозд. 3.2).
Інформаційно-аналітичною основою дисертації є статистична й інша
довідкова література, матеріали аналітичних центрів, звітів міжнародних
організацій (МЕА, ФКЕГ та ін.) та регіональних організацій економічної співпраці
(АТЕС, НАФТА, ЄС, зокрема Угода про асоціацію між ЄС та Україною) і
транснаціональних корпорацій, дані профільних інтернет-ресурсів, широкий
спектр вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень у сфері міжнародних
економічних відносин, політичної й економічної регіоналістики.
Наукова новизна одержаних результатів. З огляду на цілі і завдання, у
роботі визначені особливості регулювання регіональних ринків природного газу в
контексті взаємовпливів процесів регіоналізації і глобалізації у світовій
господарській системі.
При цьому у процесі дослідження отримані такі найбільш суттєві наукові
результати, що розкривають особистий внесок автора в розробку проблеми і
11
характеризують новизну роботи:
уперше:
– обґрунтувано вплив процесів регіоналізації на формування унікальних
для кожного з міжнародних регіонів, як підсистем світового господарства,
механізмів регулювання регіональних ринків природного газу. Доведено, що
вплив процесів регіоналізації на ринки природного газу полягає, головним
чином, в особливостях геополітичної ситуації в регіоні, наявності/відсутності
потужних інтеграційних міждержавних утворень, у домінуванні того чи іншого
способу транспортування природного газу, у географії розташування ресурсів
блакитного палива і доступу до нього компаній-імпортерів з економічно
розвинених країн регіону, в енергетичній політиці держав – учасниць
регіональної торгівлі енергоносіями;
– визначено ймовірні ризики погіршення енергетичної безпеки України у
2017 р., що можуть стати суттєвою перепоною реалізації життєво необхідної для
країни інтеграції вітчизняного газового ринку з європейським енергетичним
ринком. До них належать: висока ймовірність дискредитації України як
транзитної держави, посилення тиску Росії на новий склад Єврокомісії з метою
просування своїх інфраструктурних проектів; можливість ескалації конфлікту на
сході країни, що відволікатиме більшість ресурсів держави; відчутна втома
європейського істеблішменту від українських економічних і політичних проблем;
удосконалено:
– теоретичні підходи до дослідження механізму функціонування
регіональних ринків природного газу та їх регулювання. Доведено, що в умовах
прогресуючих процесів глобалізації та регіоналізації світового господарського
простору, незважаючи на тенденцію до зростання ролі міжнародних суб'єктів й
інструментів регулювання газових ринків, домінуючий вплив у даній сфері нині
мають національні уряди, що зумовлено стратегічною роллю енергетичного
сектора в державній політиці, специфікою розвитку газової галузі, як природної
монополії, а також необхідністю державного контролю за економічною
діяльністю компаній – учасниць регіональних ринків газу;
12
– критерії і підходи до визначення перспективних напрямів інтеграції
вітчизняного ринку природного газу в європейський енергетичний простір.
Такими напрямами є: реформування енергетичного ринку України й активізація у
країні розвитку індустрії видобутку нетрадиційних джерел енергії; створення та
функціонування національних регуляторів; стимулювання розвитку газової
інфраструктури; забезпечення режиму доступу третьої сторони до газопровідних
систем тощо;
набули подальшого розвитку:
– фактори, які впливають на перспективу інтеграції газових ринків України
та ЄС. До них належать: висока енергоємність й енерговитратність національної
економіки; домінування природного газу в енергобалансі Україні; висока частка
застарілих основних фондів і комунікацій вітчизняного паливноенергетичного комплексу; високий рівень закритості та корумпованості
нафтогазового сектора України; надмірне державне регулювання вітчизняного
ринку газу; неналежний рівень державного управління суспільним розвитком і
низькою якістю роботи вітчизняних державних інститутів;
– пропозиції щодо регулювання ринків природного газу в АзіатськоТихоокеанському регіоні і Європейському Союзі з метою виявлення масштабів
впливу процесів регіоналізації на формування механізмів регулювання газових
ринків. Серед яких: залучення іноземних інвестицій для створення проектів по
зрідженому природному газу (ЗПГ); розвиток необхідної інфраструктури, а також
отримання державою прибутку від продажу сировини та рентної плати від
видобутку газу. У країнах-імпортерах зусилля державної енергетичної політики
мають бути спрямовані на стимулювання внутрішнього попиту на дорогий ЗПГ;
активній інвестиційній експансії компаній – споживачів палива, державних і
комерційних фінансових установ на ринки держав-виробників (участь у ЗПГпроектах); створення відповідної внутрішньої газової інфраструктури (терміналів
регазифікації ЗПГ, газопроводів) та доступу до неї кінцевих споживачів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним
науковим дослідженням, приведені і викладені в роботі наукові результати
13
отримані безпосередньо автором та є особистим внеском здобувача в розробку
проблеми.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації
висновки і пропозиції можуть бути впроваджені в розробку основних напрямів
енергетичної стратегії України, у тому числі, концепції розвитку взаємодії в
газовій сфері між Україною, ЄС і Росією. Основний зміст роботи та її результати
можуть знайти застосування при розробці навчальних програм із міжнародних
економічних відносин і спеціалізованих курсів на тему регулювання міжнародних
енергетичних ринків у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку
фахівців із зовнішньоекономічної діяльності. Отримані результати також можуть
бути використані в дослідженнях, проведених у наукових установах, що
займаються міжнародною енергетичною проблематикою.
Наукові результати дисертаційного дослідження щодо розробки основних
напрямів енергетичної стратегії України, у тому числі, концепції розвитку
взаємодії в газовій сфері між Україною, ЄС і Росією та обґрунтування
перспективних напрямів інтеграції вітчизняного ринку природного газу в
європейський енергетичний простір; визначення інституційно-функціональної
структури механізму регулювання регіональних ринків природного газу в умовах
регіональних мікропроцесів і перспективних напрямів інтеграції ринку
природного газу України з європейським енергетичним ринком були прийняті до
впровадження в практику ПАТ "Український нафтогазовий інститут" (акт № 01-
05-3399 від 15.10.2014) та ПАТ «Інжинірингово-виробниче
підприємство"ВНІПІТРАНСГАЗ"» (акт № К-21-541 від 15.10.2014). Результати
досліджень упроваджені в навчальний процес кафедри міжнародного бізнесу
Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені
Тараса Шевченка для студентів напряму 06.030206 – міжнародний бізнес в
робочих програмах дисциплін "Міжнародний бізнес", "Менеджмент і маркетинг"
та "Менеджмент ЗЕД підприємств" (акт № 048/11-444 від 29.10.2014).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові
результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри
14
міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, міжнародних і всеукраїнських конференціях
та наукових симпозіумах: науково-теоретичній конференції "Україна у
міжнародному бізнесі за 20 років незалежності: досвід і перспективи" (28 жовтня
2011 р., м. Київ); науково-практичному круглому столі "Применение
международно-правовых норм в сфере налогообложения в Украине" (25
листопада 2011 р., м. Ірпінь); міжнародній науково-практичній конференції
студентів, аспірантів і молодих вчених "Актуальні проблеми міжнародних
відносин" (20 жовтня 2011 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній
конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Актуальні проблеми
міжнародних відносин" (25 жовтня 2012 р., м. Київ); міжнародній науковопрактичній конференції "Інтеграційні процеси та пріоритетні орієнтири розвитку
економіки України: екоміка, фінанси, право" (27 квітня 2012 р., м. Київ);
міжнародній науково-практичній конференції "Интеграционные приоритеты
Украины в современном геоэкономическом пространстве" (28–29 вересня, 2012
р., м. Сімферополь); міжнародній науково-практичній конференції студентів,
аспірантів і молодих учених "Организационно-экономические проблемы
регионального развития в современных условиях" (6–7 квітня, 2012 р.,
м. Сімферополь); міжнародній науково-практичній конференції студентів,
аспірантів і молодих учених "Шевченківська весна" (21 березня, 2013 р., м. Київ);
міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих
учених "Актуальні проблеми міжнародних відносин" (24 жовтня 2013 р., м. Київ);
міжнародній науковій конференції "Східне партнерство: цілі – досвід – виклики.
Аналіз процесів імплементації в державах, охоплених програмою” (11 жовтня
2013 р., м. Київ).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковані у
фахових наукових виданнях України 5 наукових статей і 7 матеріалів тез
доповідей на наукових конференціях, у тому числі дві статті в зарубіжних
фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження 3,5
друк. арк. (у т. ч. наукових статей – 2,0 друк. арк.).
15
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації
становить 217 сторінок. Основний текст дисертаційного дослідження викладено
на 182 сторінках. Робота містить 6 рисунків на 6 сторінках, 5 таблиць на 5
сторінках. Список використаної літератури нараховує 274 найменування на 33
сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації знайшло теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового
завдання, що виявляється в розкритті особливостей регулювання регіональних
ринків природного газу в умовах глобалізації й обґрунтуванні перспективних
напрямів взаємозближення вітчизняного ринку природного газу зі світовим
енергетичним ринком. Отримані в ході дослідження наукові результати дозволили
сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного та науковопрактичного характеру, що відображають вирішення дослідницьких завдань
відповідно до поставленої мети.
1. Дослідження існуючих теоретичних підходів до проблеми регіоналізації у
світовому господарстві дозволило диференціювати ці підходи на ті, що:
1) розглядають регіоналізацію як регіональний макропроцес; 2) розуміють
досліджуване явище через співвідношення із поняттям "регіоналізм";
3) ототожнюють регіоналізацію з явищем регіональної економічної інтеграції;
4) вивчають регіоналізацію як явище, що протистоїть глобалізації. Синтез
теоретичних підходів до проблеми регіоналізації у світовому господарстві
дозволив розглядати даний феномен одразу у двох вимірах – як взаємозумовлену
та взаємозалежну із процесом глобалізації інтеграційну тенденцію розвитку
світового господарства на рівні міжнародних регіонів, та як комплекс політичних
й економічних підходів з організаційно-правового оформлення регіональних
інтеграційних процесів, спрямованих насамперед на створення та функціонування
спільних ринків у межах міжнародних регіонів.
2. Систематизація та аналіз публікацій з досліджуваної тематики дають
змогу виокремити наступні економічні фактори, що впливають на параметри
розвитку регіональних ринків природного газу. По-перше, на кон’юнктуру ринку
значний вплив справляє обсяг розвіданих запасів газу. По-друге, важливим
фактором є динаміка світового видобутку природного газу. По-третє,
кон'юнктуроутворюючим фактором на регіональному ринку природного газу є
179
обсяг і динаміка споживання цього ресурсу. По-четверте, важливим економічним
фактором на регіональному ринку газу є обсяги експорту та імпорту країн світу.
По-п’яте, економічним фактором, який набуває особливої актуальності в останній
час, є диверсифікованість джерел поставок імпортного газу.
3. Суттєві трансформації на регіональних ринках природного газу були
спричинені як негативними наслідками світової фінансово-економічної кризи, так
й об'єктивними факторами розвитку світової енергетики. Серед останніх
передусім слід виокремити економічне зростання країн, що розвиваються,
екологічність природного газу, розвиток технологій, а також поступове
збільшення видобутку нетрадиційного газу.
4. Механізм регулювання сучасних регіональних ринків природного газу
має розмаїту інституційно-функціональну структуру, що складається із: по-перше,
інструментів, які охоплюють міжнародну нормативно-правову базу (Європейська
енергетична хартія, Договір до хартії тощо), міждержавні домовленості, газові
контракти й інструменти регулювання енергетичної політики кожної країни; подруге, суб'єктів регулювання – міжнародні організації (МЕА, ФКЕГ та ін.) та
регіональні організації економічного співробітництва (АТЕС, НАФТА, ЄС тощо),
національні уряди країн – учасниць регіонального ринку, компанії – учасниці
ринку (можуть бути як суб'єктами так й об'єктами регулювання); по-третє,
об'єктів регулювання, під якими розуміють учасників регіонального газового
ринку – національні та транснаціональні енергетичні/газові компанії, країниекспортери, країни-транзитери, газова інфраструктура; по-четверте, цілей
регулювання, провідна мета яких – забезпечення енергетичної безпеки країн –
учасниць ринку.
5. В умовах прогресуючих процесів глобалізації та регіоналізації світового
господарського простору, незважаючи на тенденцію до зростання ролі
міжнародних суб'єктів та інструментів регулювання газових ринків, домінуючий
вплив у даній сфері нині мають національні уряди. Це зумовлено стратегічною
роллю енергетичного сектора в державній політиці, специфікою розвитку газової
галузі, як природної монополії, а також необхідністю державного контролю за
180
економічною діяльністю компаній – учасниць регіональних ринків газу, що
містить багатий арсенал ринкових, адміністративних і дипломатичних
інструментів, що мають на меті створення та функціонування національних
регуляторів; стимулювання розвитку газової інфраструктури; управління
газовими цінами; стимулювання національних й іноземних компаній нарощувати
видобуток та інвестиції в газові проекти; забезпечення режиму доступу третьої
сторони до газопровідних систем; запровадження режиму незв'язування тощо.
6. Характер і динаміка українсько-російських економічних стосунків у
газовій сфері детермінується насамперед політичним чинником міждержавних
відносин, у яких Росія розглядає Україну як об'єкт геополітичного впливу за
рахунок залежності нашої країни від російських енергоносіїв, викликаної цілим
комплексом внутрішніх економічних, соціальних і політичних проблем розвитку
українського суспільства в період незалежності. Як такі визначені: висока
енергоємність й енерговитратність національної економіки; домінування
природного газу в енергобалансі України; висока частка застарілих основних
фондів і комунікацій вітчизняного паливно-енергетичного комплексу;
значний рівень закритості і корумпованості нафтогазового сектора України;
надмірне державне регулювання вітчизняного ринку газу; неналежний рівень
державного управління суспільним розвитком та низькою якістю роботи
вітчизняних державних інститутів. Водночас, за результатами компаративного
аналізу перебігу українсько-російських газових конфліктів, автором з'ясовано, що
українська сторона зайняла у нинішньому конфлікті набагато вигіднішу позицію,
ніж у 2009 р. Завдяки винесенню українсько-російської газової проблеми на
максимально можливий міжнародний рівень Україна отримала змогу розширити
кількість доступних інструментів у деполітизації газових відносин із Росією за
рахунок: істотного розширення дипломатичних і технічних можливостей для
реверсу європейського газу; економічних та енергетичних санкцій проти Росії з
боку ЄС і США.
7. Реформування ринку природного газу в Європейському Союзі має на меті
знизити ціни для споживачів газу та залучити інвестиції в його видобування та
181
розбудову газотранспортної системи. Досягти таких результатів планується
шляхом збільшення конкуренції в сфері видобування, збуту та забезпечення
безумовного доступу третіх сторін до газотранспортної та газорозподільної
систем. В цілому існування внутрішнього ринку природного газу ЄС, як складової
частини Єдиного енергетичного ринку, позитивно впливає на розвиток торгівлі
енергоресурсами та координацію енергетичної політики.
8. Розвиток видобутку сланцевого газу в Україні має істотні ризики
екологічного, соціального та військово-політичного характеру, які необхідно
мінімізувати за рахунок побудови максимально ефективної державної політики у
розбудові галузі видобутку нетрадиційного газу, що має охоплювати комплекс
заходів реактивного і стратегічного характеру, розрахованих на довготривалу
перспективу. Як такі автором виокремлені:
– заходи в межах так званих золотих правил золотого століття газу,
прийнятих МЕА, що мають стати прикладом прозорості процесів реалізації УРП в
Україні, центральне місце в яких мають посісти заходи з розширення правових
можливостей участі органів місцевого самоврядування і жителів територіальних
громад у реалізації проектів з видобутку сланцевого газу, інформування
населення, запровадження гнучкої системи матеріальної компенсації майнових та
екологічних ризиків населенню, що мешкає в зоні видобутку сланцю;
– розробка довготермінової стратегії розвитку галузі видобування
нетрадиційного газу, що має охопити: прогноз наслідків для економіки країни
оптимістичного і песимістичного сценаріїв реалізації видобутку "сланцю";
положення про створення чіткої та прозорої і стабільної законодавчої бази для
розробки нетрадиційного газу; положення про необхідність удосконалення
інвестиційно-інноваційних механізмів стимулювання видобутку метану вугільних
родовищ.