Білоус Артем Олексійович. Трансформація міжнародної управлінської діяльності компаній залізничного машинобудування

Краткое описание

Білоус Артем Олексійович. Назва дисертаційної роботи: "Трансформація міжнародної управлінської діяльності компаній залізничного машинобудування"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
На правах рукопису
Білоус Артем Олексійович
УДК 339.94
Трансформація міжнародної управлінської діяльності
компаній залізничного машинобудування
Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук
Науковий керівник:
Доктор економічних наук
професор Вергун В. А.
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІЖНАРОДНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЙ
ТРАНСПОРТНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ……………..……..... 14
1.1 Теоретичні засади аналізу міжнародного управління діяльністю
компаній транспортного машинобудування в умовах глобалізації
товарних ринків….………………………………………………………. 14
1.2 Еволюція моделей управління міжнародною діяльністю
машинобудівних компаній………………..…………………………… 27
1.3 Глобалізація управлінської діяльності компаній залізничного
машинобудування……………………………………………………… 47
Висновки до розділу І…………………………………………………... 55
Розділ ІІ. ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ
МІЖНАРОДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМПАНІЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО
МАШИНОБУДУВАННЯ ……………………………………………….. 59
2.1 Інноваційна спрямованість міжнародної управлінської діяльності
виробників залізничного рухомого складу…………………………... 59
2.2 Специфіка розвитку системи управління виробничим
потенціалом компаній залізничного машинобудування в умовах
поглиблення інтернаціоналізації виробництва………………………. 85
2.3 Формування стратегій міжнародної коопераційної взаємодії
компаній-виробників рухомого складу на зовнішні ринки в умовах
глобальних виробничих систем………………………………………… 103
Висновки до розділу ІІ…………………………………………………. 114
Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ТРАНСФОРМАЦІЇ
МІЖНАРОДНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ
КОМПАНІЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ В
УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТОВАРНОГО РИНКУ…………………… 118
3
3.1. Трансформаційні тендеції індустрії залізничного транспорту в
Україні………………………………………………………………… 118
3.2. Підвищення ефективності управлінських стратегій залізничних
машинобудівних компаній у сучасних умовах українського ринку… 129
3.3 Управління конкурентоздатністю українських компаній на
світових ринках продукції залізничного машинобудування……..… 144
3.4 Зростання соціальної функції бізнесу в галузі як інструмент
посилення конкурентних позицій компаній …………………………. 154
Висновки до розділу ІІІ………………………………………………… 162
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 171
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 202
4
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний розвиток світового ринку товарів залізничного
машинобудування характеризується специфічними якісними змінами,
пов’язаними з кризовими процесами глобального та локального вимірів. У
процесі розвитку національних товарних ринків вони все більше інтегруються у
єдиний глобальний простір, темпи залучення іноземного капіталу в економіку не
завжди адекватно пропорційні економічному зростанню, а іноді, через збіг низки
випадкових чинників, можуть водночас підвищувати вразливість економіки від
зовнішніх фінансових шоків. За цих умов ринки залізничного машинобудування,
як специфічні суб’єкти глобального товарного ринку, не лише трансформуються й
інтегруються у глобальні та регіональні економічні структури, але й підпадають
під значний вплив з боку світових кризових явищ. Ринкова взаємодія суб’єктів у
цій сфері великою мірою залежить не тільки від того, наскільки ефективно
працюють виробники, дистриб’ютори, дилери та інші посередники, як це
відбувається у випадку зі споживчими товарами. Значну роль на сучасному ринку
залізничного рухомого складу відіграють замовники, які не тільки здійснюють
опосередкований вплив на процес розробки та виробництва рухомого складу, а й
беруть у ньому безпосередню участь.
На сьогоднішній день ринок залізничного машинобудування в Україні є не
досить розвинутим та відстає в розвитку від європейського та світового ринку. Це
спричинено як загальновизнаними об’єктивними макроекономічними чинниками,
так і суб’єктивними, пов’язаними з неефективністю діяльності державних
законодавчих, виконавчих та адміністративних органів, а також безпосередньо з
недоліками міжнародної управлінської діяльності. Однією з основних причин є
відсутність платоспроможного попиту як з боку держави, так і з боку приватних
споживачів. У 2013-2015 рр. були майже втрачені ринки пострадянських країн,
зокрема Росії, на які традиційно орієнтувалися вітчизняні виробники. Сьогодні
можна стверджувати, що українські компанії галузі залізничного
машинобудування складають «тест на виживання»: якщо вони зможуть
5
адаптуватися до нових умов і покращити бізнес-показники, то такі компанії
зможуть і надалі ефективно розвиватися.
Ефективність діяльності компаній на ринку залізничного машинобудування
залежить від правового та інституційного середовища, дієвого корпоративного
контролю, внутрішніх управлінських структур компаній та інфраструктури цієї
системи. Міжнародна управлінська діяльність у поєднанні з факторами
зовнішнього середовища потребує поглибленого наукового дослідження всіх
трансформаційних складових діяльності компаній на ринку залізничного
транспорту. Для виявлення сутнісних аспектів трансформації діяльності компаній
на ринку залізничного машинобудування необхідно проаналізувати
концептуальні моделі їхньої діяльності, особливості форм прояву в різних
економічних системах, механізми здійснення та результати, окреслити напрями
оптимізації діяльності на українському ринку.
У світовій економічній науці та практиці основоположниками дослідження
проблематики корпоративних товарних стратегій є: М. Бейкер, Дж. Даннінг,
В. Доміні, С. Ейк, С. Ільєнкова, Ф. Котлер, М. Святкін та інші, у роботах яких
аналізуються теоретичні та практичні аспекти розвитку товарних ринків, вартості
активів корпорацій, оптимального товарного портфелю, стратегічного аналізу та
вибору оптимальної стратегії. За період незалежності України окремим
проблемам розвитку міжнародних компаній, світових товарних ринків, у тому
числі ринків транспортного машинобудування, присвячені наукові праці
А. Арзибаєва, В. Балабіна, В. Вергуна, Л. Гнилянської, Т. Гринів, Н. Дєєвої,
О. Зеленко, Д. Зінкевича, В. Іваненко, І. Калініченка, С. Князя, А. Кредісова,
О. Кузьміна, С. Лози, Д. Лук’яненка, Д. Малащука, Р. Савона, Н. Ткачової,
О. Череватенко, Є. Панченка, І. Пузанова, О. Рогача, Н. Тарасової, А. Філіпенка,
О. Шляги, О. Шниркова, М. Юдіна, В. Якубовського та інших. Вітчизняні вчені у
своїх наукових дослідженнях зосереджують увагу переважно на питаннях
оптимального ціноутворення, вибору оптимальної маркетингової стратегії,
ефективного виходу на зовнішні ринки. Водночас є необхідність в обґрунтуванні
наукових підходів до шляхів і перспектив розвитку в Україні ринку залізничного
6
машинобудування із залученням сучасного перспективного світового досвіду.
Потребують подальшого розвитку методологічні та методичні засади побудови
ефективної системи та механізму управління діяльності компаній на ринку
залізничного транспорту в умовах глобальної економічної нестабільності.
Особливої актуальності набувають теоретичні і практичні проблеми становлення
та розвитку ринку залізничного машинобудування в Україні з урахуванням
світового досвіду. Усе це зумовило обрання теми, формулювання мети і завдань
дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт за темами
«Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» (ДР
№06БФ048-01) та «Стратегія інтеграції України у світову економіку» (ДР
№11БФ048-01), які є складовими наукових досліджень Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у рамках
Комплексної наукової програми Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» (2011-2015
рр.). Внесок автора в дослідження зазначеної теми полягає у виокремленні
критеріїв сучасного міжнародного розвитку ринку залізничного
машинобудування та адаптації залізничної промисловості України до
європейських інтеграційних процесів.
Мета та завдання дослідження. Досягнення мети дисертаційного
дослідження передбачає розв’язання наступних завдань теоретичного,
методологічного та прикладного характеру, які й визначають структуру роботи:
- дослідити та структурно проаналізувати особливості трансформації
механізму міжнародної управлінської діяльності компаній залізничного
машинобудування;
- визначити теоретичні аспекти міжнародної управлінської діяльності щодо
виробничо-торговельної інфраструктури індустрії транспортного
машинобудування в сучасних умовах;
7
- дослідити еволюцію моделей управління міжнародною діяльністю компаній
галузі;
- з’ясувати особливості глобалізації управлінської діяльності компаній
залізничного машинобудування;
- проаналізувати інноваційно-інвестиційну спрямованість міжнародної
управлінської діяльності галузевих компаній;
- дослідити специфіку розвитку системи управління виробничим потенціалом
компаній залізничного машинобудування в умовах поглиблення
інтернаціоналізації виробництва;
- визначити основні складові, характерні риси, структурні елементи та
оптимальні параметри ринку залізничного транспорту та функції його суб’єктів в
умовах глобалізації;
- виокремити та науково обґрунтувати чинники трансформації
корпоративних стратегій під впливом сучасних економічних умов;
- системно структурувати механізм управління компаніями з виробництва
залізничного рухомого складу у країнах з ринковою економікою, а також у
специфічних українських реаліях;
- визначити вплив світових кризових явищ на вибір пріоритетних напрямків
на ринку залізничного транспорту;
- оцінити передумови, сучасний стан та проблеми розвитку ринку
залізничного рухомого складу в Україні;
- розробити та обґрунтувати практичні рекомендації, спрямовані на
прискорення процесу формування українського ринку залізничного транспорту,
шляхів оптимізації діяльності компаній на ньому та включення їх у міжнародні
ланцюги доданої вартості.
Об'єктом дослідження є міжнародна управлінська діяльність компаній на
світовому ринку товарів залізничного машинобудування.
Предмет дослідження – сучасні зміни в міжнародній управлінській
діяльності компаній залізничного машинобудування при освоєнні нових
зарубіжних ринків.
8
Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження охоплює
загальнонаукові методи (індукція та дедукція, діалектичний метод пізнання
наукових явищ і процесів, методи порівняння та синтезу – підрозд. 1.1, 1.2, 1.3),
визначення прямих і зворотних зв’язків між економічними явищами та процесами
(підрозд. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.4). При дослідженні еволюції теоретичних
поглядів на формування менеджменту міжнародних компаній залізничного
машинобудування та його взаємозв’язку з інноваціями в роботі застосовано
методи історизму й узагальнення (підрозд. 2.1, 3.1), порівняльний аналіз
(підрозд. 3.1). Методи мікро- та макроекономічного аналізу, статистичні методи
(підрозд. 2.3, 2.4, 3.1), методи абстрактно-логічний, економіко-статистичний,
аналітичних порівнянь, аналізу та синтезу застосовано для відображення стану
залізничного машинобудування в Україні та практичних аспектів управління
машинобудівними підприємствами залізничної галузі з метою досягнення
конкурентних переваг на національному та закордонних ринках (підрозд. 3.1, 3.2,
3.3, 3.4).
Інформаційною базою дослідження стали широке коло вітчизняних і
зарубіжних джерел, Світового банку, МБРР, ОЕСР, МВФ, ЄБРР, ЄІБ,
інформаційно-аналітичні матеріали науково-дослідних центрів, дані Державної
служби статистики України, статистичні дані Міністерства фінансів України,
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Торгово-промислової
палати України, законодавчо-нормативні акти, що регулюють підприємницьку
діяльність, інша інформація, зібрана автором безпосередньо.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у з'ясуванні
закономірностей трансформації діяльності міжнародних компаній у галузі
залізничного рухомого складу в умовах глобалізації, змін у механізмі й
особливостей управління діяльністю міжнародними компаніями як щодо
світового ринку індустрії залізничного машинобудування, так і її локальних
ринків, зокрема й ринку України. Основні результати, що були отримані у процесі
розв’язання поставлених завдань і становлять наукову новизну дослідження,
полягають у такому:
9
уперше:
- доведено, що трансформація міжнародної управлінської діяльності
компаній залізничного машинобудування відбувається у вигляді поступової
міжнародної децентралізації менеджменту за рахунок синергетичного ефекту від
утворення нових міжнародних ланцюгів доданої вартості та використання
модульної технології, міжнародних стандартів менеджменту якості, системи
ощадливого виробництва, соціалізації бізнес-процесів. Сукупність зазначених
елементів разом із процесом децентралізації менеджменту приводить до
підвищення ефективності підприємств галузі залізничного машинобудування та
посилення їх міжнародної конкурентоспроможності;
- визначено пріоритетні напрями розвитку підприємств галузі залізничного
машинобудування України як однієї із ключових галузей вітчизняної
промисловості, а саме: 1) максимальне використання енергоефективних інновацій
у поєднанні зі здешевленням готової продукції; 2) залучення іноземних інвесторів
у галузь у формі спільного підприємства із часткою іноземного інвестора не
більше 51 %, що дозволяє останньому максимально знизити свої ризики, при
цьому зберігаючи контроль над підприємством; 3) підвищення до 70–80 % рівня
локалізації виробництва, що виявляється у збільшенні питомої ваги у готовій
продукції доданої вартості, утвореної на території України; 4) поглиблення
співпраці із провідними міжнародними компаніями залізничної галузі, що мають
досвід роботи з рухомим складом, призначеним для колії 1520 мм;
5) використання концепції імпортозаміщення для тих компонентів, у виробництві
яких українські підприємства мають сильні конкурентні позиції, інші компоненти
купувати у підприємств, що спеціалізуються на відповідних вузлах;
удосконалено:
- механізм виходу компаній галузі залізничного машинобудування на
зовнішні ринки шляхом участі в міжнародних ланцюгах доданої вартості.
Зазначений механізм полягає в постачанні на зовнішні ринки окремих
компонентів рухомого складу, внаслідок чого у виробників відпадає необхідність
10
постачати готову продукцію і вони можуть сконцентруватися на окремих вузлах і
підвищити їх конкурентоздатність;
- систему факторів, що впливають на ринок залізничного транспорту, з
урахуванням сучасних тенденцій світової ринкової кон’юнктури та регіональних
особливостей розвитку ринку рухомого складу. Структурними елементами цієї
системи є економічні: ВВП країни походження компанії та країни цільового
ринку, купівельна спроможність потенційних споживачів, курс обміну валют і
рівень цін, рівень розвитку фінансових систем країни походження виробника та
країни цільового ринку; технічні: розвиток технологій, технічні вимоги до
рухомого складу, міжнародні та національні технічні стандарти, екологічні
вимоги до товарів залізничного машинобудування; політичні: державна
регуляторна політика галузі залізничного машинобудування, національна та
міжнародна законодавча база щодо залізничного машинобудування та залізничної
галузі; соціокультурні: посилення ролі корпоративної соціальної відповідальності,
рівень зайнятості, освіти та професійної підготовки у країні виробника та
цільового ринку;
набули подальшого розвитку:
- аналіз трансформації міжнародної управлінської діяльності компаній
залізничного машинобудування з урахуванням процесу децентралізації
менеджменту та переходу від ієрархічної структури до мережевої з
імплементацією «хмарних» технологій та за рахунок «гейміфікації» процесів
управління. Поряд з існуючими напрямами міжнародного менеджменту, у галузі
залізничного машинобудування з’являються нові з ефектом синергії: інноваційноінвестиційний, соціальних проектів, інформаційних ресурсів, імітаційного
моделювання, публічно-приватного партнерства;
- дослідження українського ринку залізничного транспорту як одного з
найперспективніших у Європі з огляду на необхідність якісної модернізації
рухомого складу й одну з найбільших у світі протяжностей залізничних колій.
Поряд із потенційно ємним ринком існує значна потреба в коштах на оновлення
рухомого складу. З огляду на це в сучасних умовах конкурентні переваги на
11
українському ринку отримають ті виробники залізничного транспорту, які
зможуть запропонувати прийнятні схеми фінансування закупівлі рухомого
складу. Також передбачається, що з ухваленням Закону України «Про
залізничний транспорт» з’явиться доступ приватних перевізників на магістральні
колії Укрзалізниці. Через це світові виробники мають бути готовими
запропонувати таким приватним перевізникам рухомий склад власного
виробництва на умовах лізингу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у науковій
обґрунтованості та прикладній спрямованості теоретичних положень, підходів і
рекомендацій, викладених у роботі, використання яких створює додаткові
можливості для нарощування конкурентних переваг і виходу на нові зовнішні
ринки залізничного транспорту, вдосконалення існуючої системи менеджменту
компаній із виробництва рухомого складу, підвищення рівня конкурентоздатності
вітчизняних підприємств, спрощення механізму залучення іноземних компаній до
участі у спільних підприємствах у залізничній галузі. Наукові результати
дисертаційного дослідження щодо розробки основних напрямів міжнародної
управлінської діяльності компаній галузі залізничного машинобудування, у тому
числі, формування ефективної міжнародної конкурентної стратегії, вибору шляхів
виходу на зовнішні ринки, підвищення міжнародної конкурентноздатності та
інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості були прийняті до впровадження
в практику ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (довідка № 0004816
від17.06.2015), ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенел» (довідка №
341-05 від 22.05.2015), ПрАТ «Інтербудмонтаж» (довідка № 15/349 від
24.11.2015).
Результати досліджень упроваджені в навчальний процес кафедр
міжнародного бізнесу та світового господарства і міжнародних економічних
відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету
імені Тараса Шевченка для студентів напряму 6.030206 – міжнародний бізнес в
робочих програмах дисциплін «Менеджмент і маркетинг», «Менеджмент ЗЕД
підприємств», «Міжнародна логістика», «Менеджмент міжнародних проектів»,
12
«Системні методи менеджменту в міжнародному бізнесі», «Корпоративне
управління», «Управління міжнародними компаніями», «Теорія сталого розвитку
та соціальні аспекти» (довідка № 048/11-335 від 15.10.2015).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним
науковим дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційній
роботі та виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні
висновки дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися автором на таких
конференціях:
- Десята міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і
молодих вчених «Шевченківська весна» (22 березня 2012 р., Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних
відносин);
- Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин (25 жовтня 2012 р.,
м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут
міжнародних відносин);
- Одинадцята міжнародна науково-практична конференція студентів,
аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна» (21 березня 2013 р.,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут
міжнародних відносин);
- Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і
молодих вчених «Шевченківська весна» (10 квітня 2014 р., Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних
відносин);
- Международный молодежный научный форум «Ломоносов-2013» (8-12
апреля 2013 г., Московский государственный університет имени М. В.
Ломоносова);
- Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (22 жовтня 2015 р.,
13
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут
міжнародних відносин).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження
опубліковані у 8 статтях у провідних наукових фахових виданнях, затверджених
переліком ДАК України, у т. ч. дві – за кордоном, та 20 виданнях матеріалів тез
наукових конференцій в Україні та Росії.
Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження
викладено у 25 наукових працях, загальним обсягом 8,0 друк. арк., з них: 6 – у
наукових фахових виданнях (1 – у науковому фаховому виданні, зареєстрованому
у міжнародних наукометричних базах даних), 2 – у міжнародному виданні, яке
включено до міжнародних каталогів наукових видань і наукометричних баз та 17
тез доповідей, опублікованих у збірниках міжнародних науково-практичних
конференцій в Україні та за кордоном.
Структура і обсяг роботи. Структура дисертаційного дослідження
відповідає логіці та характеру розробки наукової проблеми. Дисертація
складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури,
двох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок, зокрема обсяг
основного тексту – 170 сторінок. Дисертація містить 9 рисунків на 8 сторінках,
список використаних джерел із 319 найменувань на 31 сторінці, 2 додатки на 8
сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження визначено сутність трансформації
міжнародної управлінської діяльності компаній галузі залізничного
машинобудування; досліджено економічні закономірності індустрії залізничного
машинобудування як специфічної підгалузі світового господарства; визначено
основні складові, характерні риси, структурні елементи та оптимальні параметри
ринку залізничного транспорту та функції його суб’єктів в умовах глобалізації;
системно структуровано механізм управління компаніями з виробництва
залізничного рухомого складу у країнах з ринковою економікою, а також у
специфічних українських реаліях; досліджено трансформацію сучасних методів
системи управління виробництвом та реалізацією продукції галузі залізничного
машинобудування; визначено вплив світових кризових явищ на вибір
пріоритетних напрямків на ринку залізничного транспорту; розроблено та
обґрунтовано практичні рекомендації, спрямовані на прискорення процесу
формування українського ринку залізничного транспорту, шляхів оптимізації
діяльності компаній на ньому та виходу на зовнішні ринки. У роботі
сформульовано такі висновки, пропозиції та рекомендації, що відображають
розв’язання основних завдань відповідно до поставленої мети.
1. Міжнародна управлінська діяльність – розширений вид управлінської
діяльності, головними цілями якої є формування, розвиток і використання
конкурентних переваг компанії шляхом можливостей ведення бізнесу в різних
країнах й отримання матеріальної та нематеріальної вигоди від використання
місцевих особливостей та специфіки. Сучасна управлінська діяльність з
урахуванням міжнародного аспекту вимагає аналізу великої кількості
економічних, політичних, соціокультурних, екологічних, технічних,
етнографічних факторів потенційних ринків. Загальний аналіз потенційних
зарубіжних ринків слід проводити з тією метою і таким чином, щоб компанія в
підсумку отримала максимум вигоди з мінімальними втратами. Слід зазначити,
що в сучасному бізнес-середовищі отримувана компанією вигода не зводиться
167
лише до фінансової у вигляді прибутку, а й передбачає соціальний ефект від
ведення бізнесу.
2. Трансформація міжнародної управлінської діяльності відбувається за
кількома векторами, що визначають умови ведення бізнесу. Основною
характеристикою трансформації сучасної міжнародної управлінської діяльності
компаній є те, що їй притаманна децентралізація управлінських функцій від
центрального апарату (материнської компанії або головного офісу) до центрів
створення доданої вартості в міжнародних ланцюгах поставок. Самі ж ланцюги
доданої вартості набули нової динаміки під впливом сучасних факторів,
основними з яких є перехід до інформаційної економіки, застосування модульної
технології, міжнародних стандартів менеджменту якості, системи ощадливого
виробництва, соціалізації бізнес-процесів.
3. Основними чинниками, що трансформують міжнародну управлінську
діяльність виробників залізничного транспорту, є глобалізація, науково-технічний
розвиток і вимоги споживачів, що зазнають перманентних змін. Адаптація
компаній до зазначених факторів призводить до переходу виробників від
застарілої жорсткої ієрархічної структури до мережевої організації виробничого
процесу в компаніях із залученням «хмарних» технологій до управління та його
«гейміфікації». Таким чином досягається адекватне та ефективне реагування
управлінської системи компаній на зміни в їх зовнішньому середовищі. Сучасна
міжнародна компанія з виробництва рухомого складу є мережевою структурою з
декількома центрами прийняття рішень, яка є повністю інтегрованою в
міжнародні ланцюги доданої вартості.
4. Серед основних характерних рис, що притаманні сучасному глобальному
ринку залізничного рухомого складу, виокремлено такі: зростання впливу
людського фактора в управлінні, і чим складніша структура управління
підприємством галузі залізничного машинобудування, або навпаки, чим
централізованіше управління ним, тим більш значущим стає вплив суб'єктивного
підходу керівництва на ухвалення рішень; динамічна зміна ситуації на
зовнішньому і внутрішньому ринках і середовищах, а компанії часто виявляються
168
не готовими до нових умов ведення бізнесу, тому компаніям галузі залізничного
машинобудування слід діяти на випередження ринкових тенденцій.
5. Український ринок залізничного рухомого складу є надзвичайно
привабливим як для українських, так і для закордонних виробників через його
надзвичайно високу ємність, зумовлену значною мірою зношеності рухомого
складу. Разом з тим, вітчизняним виробникам бракує інноваційності продукту, їм
притаманний низький рівень інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості,
тоді як зарубіжна продукція стає дедалі менш доступною через несприятливий
обмінний курс національної валюти. Вирішенням цих проблем може стати
купівля зарубіжних технологій вітчизняними виробниками й організація спільних
підприємств між українськими та закордонними виробниками.
6. На сучасному ринку фактором підвищення конкурентоспроможності
виробників залізничного рухомого складу є економічний розвиток країни їх
походження. Розвинені країни підтримують національного виробника шляхом
надання пільгових кредитів на закупівлю їх техніки. Завдяки цьому, великі
компанії з розвинених країн отримують нові замовлення та поштовх до
подальшого розвитку, а компанії із країн, що розвиваються, втрачають
конкурентоздатність.
7. Нині сформувався не лише напрям безпосереднього управління
виробництвом залізничного рухомого складу та супутніх товарів, а й
виокремилися стандарти такого управління, прикладом чого є галузевий стандарт
IRIS. Залізничне машинобудування, маючи високу технологічну ємність,
ураховує та запроваджує новітні розробки та досягнення не тільки в технологіях,
а й у самому процесі виробництва. Системи управління виробництвом «Канбан»
та «JIT» знайшли своє місце й успішно використовуються на підприємствах із
виробництва залізничного рухомого складу. Стандартизація систем менеджменту
якості зараз є також конкурентною перевагою підприємства, оскільки часто
клієнти та партнери не ведуть справ із компаніями, що не мають сертифікату
відповідності певним стандартам. Наявність такого сертифікату передбачає те, що
на підприємстві-контрагенті впроваджено систему якості, завдяки наявності якої
169
діяльність контрагента буде прозорішою та не нестиме значних ризиків для
бізнесової діяльності й іміджу своєї компанії.
8. На сучасному етапі концептуальних змін зазнають підходи до організації
управлінського та виробничого процесів, що перебудовуються таким чином, щоб
найповніше задовольняти потреби сучасного світового, регіонального та
національних ринків. Одним із таких рішень є застосування модульної технології,
що знайшла своє місце не тільки в побудові безпосередньо рухомого складу, а й в
організації виробництва. Такий підхід полегшив не лише сам процес виробництва
у країні походження компанії, але й значно спростив участь компаній у
міжнародних ланцюгах доданої вартості. Стандартизація й уніфікація, які є
одними із ключових нюансів модульної системи, полегшують не тільки
виробництво, а й етап розробки товарів залізничного машинобудування.
9. Вихід зарубіжних компаній на ринок України має супроводжуватися,
насамперед, привнесенням інновацій, чільне місце серед яких має займати
енергоефективність, ураховуючи прагнення України до більшої міри
енергонезалежності. Такий вихід підприємств залізничної галузі на український
ринок слід здійснювати у формі спільного підприємства із часткою іноземного
інвестора не більше 51 %. Таким чином іноземний інвестор максимально знизить
свої ризики, при цьому зберігаючи контроль над підприємством. Інвесторам слід
брати до уваги той факт, що нині існують вимоги держави із локалізації
виробництва.
10. Довгострокові інвестиції на термін понад 10 років зараз є неприйнятними
для іноземних інвесторів. Найкращим виходом на український ринок слід вважати
спільне підприємство, МСА із привнесенням сучасних технологій
енергозбереження. Продукт співпраці (а саме рухомий склад і супутній комплекс
сервісу), призначений для українського ринку, повинен бути не надто
технологічним, але в ньому мають застосовуватися рішення, які б значною мірою
спростили конструкцію, при цьому зробивши її дешевшою та витривалішою.
Утім, у таких МСА є й українська сторона, яка також має показати не тільки
готовність до співпраці, а й зробити свій внесок у побудову такого альянсу.
170
11. Для зміцнення позицій залізничних підприємств на зовнішніх ринках
збуту, експортну орієнтацію необхідно збільшити щонайменше до третини від
загального обсягу. Виручку від експорту має бути використано переважно на
імпорт новітніх техніки і технологій, а також комплектуючих виробів. Імпортна
техніка може бути застосована в тих випадках, коли аналогічна не виробляється і
не може бути вироблена в Україні. Необхідно досягти збалансованості експорту й
імпорту, а за рахунок власного виробництва задовольняти 60–80 %
платоспроможної потреби внутрішнього ринку продукції залізничного
машинобудування.
Водночас, має бути застосований збалансований підхід із метою уникнення
розміщення повного циклу виробництва на території України, оскільки це
призведе до неоптимального використання виробничих можливостей та знизить
гнучкість виробництва, що має бути спрямоване на досягнення максимальних
конкурентних переваг. У підсумку, експортним продуктом може стати не тільки
готовий рухомий склад, а й недоукомплектований (для подальшого збирання за
кордоном) чи взагалі окремі вузли й агрегати, у виробництві яких українські
підприємства мають значні конкурентні переваги.
12. Окремим видом вимог є соціальна відповідальність бізнесу, що полягає
не так у турботі про маломобільні групи населення та свободу їх пересування, як
у «вдячності» виробника громаді, серед якої розміщується виробництво. Сюди
належить добровільне піклування про власних працівників за рахунок надання їм
безоплатних соціальних послуг, а також піклування про громаду, не пов’язану із
виробником безпосередньо. Така соціальна турбота формує позитивний імідж
виробника, а у випадку з компаніями галузі залізничного машинобудування
компенсує незручності, завдані підприємством громаді та природі. Нині наявність
на підприємстві залізничної галузі розгалуженої програми корпоративної
соціальної відповідальності дає додаткові конкурентні переваги при реалізації
своєї продукції. Також, що дуже важливо для України, західні компанії охочіше
співпрацюють із партнерами, які дбають про довкілля та проводять соціальні
програми.