Данилова Юлія Юліанівна. РОЗВИТОК ПОСТКРИЗОВОЇ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Краткое описание

Данилова Юлія Юліанівна. Назва дисертаційної роботи: "РОЗВИТОК ПОСТКРИЗОВОЇ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
УДК 339.924:061.1ЄС:336.717.8
ДАНИЛОВА ЮЛІЯ ЮЛІАНІВНА
РОЗВИТОК ПОСТКРИЗОВОЇ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В
ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Спеціальність 08.00.02. – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
доктор економічних наук, доцент
Мазуренко Валерій Іванович
Київ - 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ
ПОСЛУГ...................................................................................................
13
1.1. Економічна природа світового ринку банківських послуг............. 13
1.2. Особливості функціонування міжнародного ринку банківських
послуг........................................................................................................... 32
1.3. Сутнісні риси розвитку системи банківських послуг ЄС в умовах
світової фінансової кризи.......................................................................... 51
Висновки до розділу 1............................................................................... 65
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНА ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМУ
ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ЄС У
ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД .................................................................. 68
2.1. Організаційно-економічні засади інтенсифікації інтеграційних
процесів на ринку банківських послуг європейських країн.................. 68
2.2. Специфіка впровадження регуляторних інструментів банківської
діяльності у процесі формування спільного ринку банківських
послуг в ЄС................................................................................................ 81
2.3.Валютно-фінансові важелі посткризового розвитку системи
банківських послуг у Європейському Союзі........................................... 104
Висновки до розділу 2................................................................................ 122
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ІНТЕГРАЦІЇ
УКРАЇНИ ДО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ЄС................... 125
3.1. Євроінтеграційний вектор розвитку ринку банківських послуг
України ....................................................................................................... 125
3.2. Модель оптимізації функціонування вітчизняної банківської
системи в умовах розширення фінансової взаємодії з ЄС..................... 148
3.3. Перспективи реформування ринку банківських послуг України в
контексті стандартів ЄС............................................................................. 158
Висновки до розділу 3................................................................................ 175
ВИСНОВКИ.............................................................................................. 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 183
ДОДАТКИ.................................................................................................. 207
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Глобальні виклики світової
фінансової кризи торкаються ряду питань щодо того, які механізми варто
застосувати для пом'якшення негативних її наслідків для розвитку ринку
банківських послуг ЄС. У кризовий період система банківських послуг ЄС
починає поступово втрачати монолітність. Банки зосереджують свою
діяльність у більшій мірі на своїх національних ринках, а уряди та відповідні
наднаціональні органи вживають заходи, спрямовані на забезпечення
внутрішньої фінансової стабільності. Саме тому ґрунтовного наукового
дослідження вимагає проблематика трансформації банківського сектору ЄС,
який у посткризовий період набуває нових рис i отримує нове соціальноекономічне наповнення. Ринок банківських послуг країн ЄС займає значне
місце на міжнародному фінансовому ринку, тому, подальший розвиток цього
сегменту буде мати суттєвий вплив і на світову економіку в цілому.
Актуальність дослідження визначається необхідністю здійснення
всебічного аналізу механізмів розвитку та системної трансформації ринку
банківських послуг ЄС у посткризовий період. Поряд з цим, беручи до уваги
євроінтеграційний вектор розвитку банківського сектору України,
актуальність теми дисертаційного дослідження значно зростає саме у
контексті доцільності аналізу напрямів оптимізації євроінтеграційних
процесів у інвестиційно-банківській сфері України та перспектив
реформування ринку банківських послуг України відповідно до стандартів
ЄС.
Методологічні аспекти специфіки функціонування системи
банківських послуг ЄС у кризовий та посткризовий період висвітлені в
працях таких відомих зарубіжних вчених, як: І. Армак, Р. Аяді, А. Бергер,
Дж. Бойд, А. Валукас, Дж. Вільсон, В. Де Гроенґ, С. Дарвас, Л. Левен,
Е. Лііканен, Д. Ллевеллін, К. Малкольм, Х. Мехран, Ф. Моліно, Е. Прасад,
В. Проскурова, Дж. Сорос, А. Хубен, Г. Шіназі, Р. Шмідт.
4
Дослідженню теорії та практики організаційно-економічних умов
регулювання міжнародного ринку банківських послуг, у тому числі
європейського ринку, сприяють праці вітчизняних вчених: С. Андроса,
В. Батрименка, О. Біленка, О. Брегеди, В. Геєця, Л. Горбач, Н. Гражевської,
О. Дзюблюка, Р. Заблоцької, Л. Красавиної, З. Луцишин, І. Лютого,
В. Мазуренка, О. Мірошніченко, О. Мозгового, Л. Петкової, С. Реверчука,
Н. Резнікової, О. Рогача, А. Румянцева, Н. Рязанової, М. Савлука,
В. Сизоненка, Є. Сича, С. Сіденко, В. Трохименка, В. Унинець-Ходаківської,
А. Філіпенка, С. Циганова, М. Шевцової, О. Шниркова, П. Юхименка,
С. Якубовського.
Водночас необхідно зазначити, що, незважаючи на значну кількість
публікацій, присвячених різним аспектам та специфічним закономірностям
впливу глобальної фінансової кризи 2007-2008 рр. на систему світового
ринку банківських послуг, у тому числі і на банківський сектор країн ЄС, у
цій тематиці недостатньо досліджено валютно-фінансові чинники
посткризового розвитку ринку банківських послуг в ЄС. Не приділяється
достатньої уваги новим механізмам системної трансформації регулювання
ринку банківських послуг ЄС у зазначений період, а саме недостатньо
дослідженими залишаються інструменти функціонування Банківського
Союзу ЄС, такі як Єдиний звід правил, Єдиний наглядовий механізм та
Єдиний механізм роботи з проблемними банками. Окреслена проблема
вимагає комплексних узагальнень та систематизації теоретикометодологічних і прикладних досліджень, що і обумовлює вибір теми
дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми Інституту
міжнародних відносин «Україна у міжнародних інтеграційних процесах»
№11БФ048-01 (2011-2015 рр.). Основний внесок автора в дослідження цієї
теми полягає у систематизації та аналізі основних напрямів реформування
ринку банківських послуг України, а також у дослідженні можливих шляхів
5
вдосконалення національних стандартів банківської діяльності та норм
банківського регулювання на основі впровадження європейських норм і
стандартів. В роботі, зокрема, розроблено моделі оптимізації функціонування
банківської сфери на національному та георегіональному рівнях.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
дослідження розвитку посткризової системи банківських послуг ЄС та
обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення
механізмів реформування ринку банківських послуг України в контексті
реалізації її євроінтеграційної стратегії.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання
дослідження, спрямовані на її досягнення:
 узагальнити теоретико-методологічні основи дослідження
міжнародного ринку банківських послуг та розкрити економічну
природу світового ринку банківських послуг;
 виявити особливості функціонування міжнародного ринку банківських
послуг у світовій економіці;
 дослідити загальні тенденції розвитку системи банківських послуг ЄС в
умовах світової фінансової кризи;
 визначити організаційно-економічні засади інтеграції ринків
банківських послуг європейських країн;
 проаналізувати специфіку конвергенції регуляторних інструментів
банківської діяльності у процесі формування спільного ринку
банківських послуг ЄС;
 дослідити валютно-фінансові чинники розвитку посткризової системи
банківських послуг у ЄС;
 виявити економічні пріоритети інтеграції України до ринку
банківських послуг ЄС;
 розробити моделі оптимізації функціонування банківської сфери на
національному та георегіональному рівнях;
6
 обґрунтувати рекомендації щодо імплементації ефективних механізмів
реформування ринку банківських послуг України в контексті
стандартів ЄС.
Об’єктом дослідження є регіональні особливості механізмів
функціонування ринку банківських послуг.
Предметом дослідження є процес реформування системи банківських
послуг в ЄС у посткризовий період в умовах інтенсифікації інтеграційних
відносин у фінансовий сфері.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі
використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Метод
аналізу і синтезу, а також індукції та дедукції були використані для
дослідження теоретичних основ функціонування ринку банківських послуг, а
також системний підхід – з метою систематизації критеріїв класифікації
банківських послуг (п. 1.1). Порівняльний метод та метод періодизації було
застосовано при вивченні особливостей функціонування міжнародного ринку
банківських послуг (п. 1.2). Статистично-аналітичний метод було
використано при вивченні тенденцій розвитку ринку банківських послуг ЄС
в умовах світової фінансової кризи (п. 1.3) та при дослідженні економічних
пріоритетів інтеграції України до ринку банківських послуг ЄС (п. 3.1, 3.2,
3.3). Метод логічного узагальнення, метод якісного та кількісного аналізу
було застосовано з метою визначення основних механізмів системної
трансформації функціонування ринку банківських послуг ЄС у посткризовий
період (п. 2.1, 2.2, 2.3). Метод економіко-математичного моделювання було
використано при розробці моделей оптимізації функціонування банківської
сфери на національному та георегіональному рівнях (п. 3.2). Крім того, у
роботі використано прийоми групування, класифікації та графічного
представлення результатів дослідження.
Інформаційною основою дослідження є матеріали та аналітичні звіти
національних та міжнародних фінансових інституцій, таких як: Національний
Банк України, Європейський Інвестиційний Банк, Європейський
7
Центральний Банк, Європейський Фонд Фінансової Стабільності, Німецький
Федеральний Банк, Європейська Банківська Організація, Міжнародний
Валютний Фонд та ін. У роботі використано нормативно-правові акти
Європейського Союзу, Законодавство України щодо регулювання фінансової
діяльності, звіти Європейської Комісії, Базельського комітету з банківського
нагляду, Європейського фінансового конгресу. Інформаційними джерелами
дослідження стали також монографії, наукові статті вітчизняних і зарубіжних
вчених, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів,
аналітичні ресурси Інтернет, періодичні видання вітчизняних і міжнародних
організацій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в узагальненні
теоретичних положень щодо організаційно-економічних засад інтеграції
ринків банківський послуг європейських країн у посткризовий період, а
також у розробці практичного інструментарію для реформування
вітчизняного банківського сектору в контексті стандартів ЄС. Зокрема, у
роботі:
вперше:
 запропоновано систематизацію концептуальних підходів дослідження
посткризового ринку банківських послуг у Європейському Союзі. Вона
передбачає виважене використання у єдиному комплексі та
взаємодоповненні пріоритетів впровадження вимог Базель III (посилення
вимог до якості капіталу; формування «антициклічного буферу» капіталу;
прискорення процесів капіталізації; запровадження коефіцієнту левериджу на
рівні 3 %; впровадження нових коефіцієнтів ліквідності: коефіцієнту
ліквідного покриття та коефіцієнту чистого стабільного фінансування;
реформування механізмів гарантування вкладів населення) у фінансових
інститутах ЄС; сучасних інноваційних інтернет-технологій у наданні
банківських послуг; наслідків та результатів подолання світових та
регіональних фінансових криз; ринкових, інвестиційних важелів
8
інфраструктурного забезпечення європейського ринку банківських послуг;
стратегії гармонізації національних банківських систем країн ЄС.
 виокремлені сутнісні риси ключових складових механізму
функціонування Банківського Союзу ЄС. До останніх віднесено:
1) імплементування Єдиних зведених правил щодо діяльності усіх банків у
єврозоні (а також для банків країн-членів ЄС, що не знаходяться у єврозоні);
2) надання нових повноважень Європейському Центральному Банку у рамках
Єдиного наглядового механізму; 3) створення Єдиного механізму роботи з
проблемними банками; 4) формування Єдиної Ради та Єдиного Фонду
допомоги збанкрутілим банкам. Встановлено, що створення європейського
спільного ринку банківських послуг можливе лише за умов функціонування
усіх зазначених складових механізму Банківського Союзу.
 на основі регресійних моделей залежності частки капіталу
національної банківської системи у ВВП від інших показників розроблено
рекомендації удосконалення функціонування національного ринку
банківських послуг з урахуванням необхідних перспективних зусиль щодо
наближення основних показників його розвитку до стандартів ЄС
(георегіональний рівень). Визначені основні орієнтири розвитку банківської
системи України в умовах її інтеграції до європейського фінансового
простору, а саме: 1) необхідність підвищення рівня капіталізації національної
банківської системи через зростання частки іноземного капіталу;
2) залучення депозитів населення за рахунок використання інноваційних
рішень у напрямі вдосконалення депозитних послуг через автоматизацію
вкладних операцій; 3) здійснення пошуку та запровадження нових форм
взаємовигідного співробітництва банків з клієнтами; 4) зменшення кількості
банків та їх філій на 100 тис. населення за рахунок інтенсифікації
використання в банківській практиці електронних послуг;
удосконалено:
 теоретичні засади аналізу економічної природи світового ринку
9
банківських послуг. Обґрунтовано авторське визначення банківських послуг,
як будь-яких банківських операцій та дій працівників банку щодо
задоволення потреб клієнтів банківських установ, а також операцій, що
здійснює клієнт банку дистанційно завдяки використанню наданих банком
можливостей інтернет-банкінгу, пов'язаних з рухом грошових коштів, що
можуть надаватися як на платній, так і безоплатній основі (консультування,
впровадження нових технологій тощо).
 інструменти реформування національного ринку банківських послуг
в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Серед них виділено наступні: 1) приведення показників розвитку ринку
банківських послуг України у відповідність із загальноєвропейськими
тенденціями; 2) зростання попиту на банківські послуги; 3) створення
сприятливого інвестиційного клімату на ринку; 4) розширення присутності
вітчизняних банків у європейському фінансовому просторі.
дістали подальшого розвитку:
 систематизація організаційно-інституційної структури світового
ринку банківських послуг. Основними структурними ланками виділені: поперше – національні, регіональні, транснаціональні, інтеграційні,
транскордонні ринки банківських послуг; по-друге – зовнішній сектор
національних ринків банківських послуг; по-третє – наднаціональний ринок
банківських послуг. До інституційних форм функціонування структури
системи світового ринку банківських послуг віднесені банки, світові
фінансові організації, фонди, міжнародні валютні біржі тощо, що діють на
національному, регіональному та наднаціональному рівнях.
 класифікація та аналіз валютно-фінансових чинників посткризового
розвитку ринку банківських послуг в країнах Європейського Союзу. Серед
них виокремлено: 1) зниження курсу валюти євро; 2) зростання вартості
інвестиційних вкладень у банківський сектор та кількості відповідних угод;
3) нестійке відновлення ринку цінних паперів; 4) збільшення значення
рекапіталізації банківських установ і проведення угод злиття та поглинання;
10
5) зниження базових процентних ставок за кредитами; 6) трансформація
підходів до банківського менеджменту у валютно-фінансовій сфері; 7) зміна
методів моніторингу фінансових ризиків у банках; 8) створення умов для
утримання депозитної бази у банках.
 обгрунтування доцільності застосування двох груп загальних та
конкретних показників розвитку системи банківських послуг України в
контексті приведення їх до стандартів ЄС. До загальних віднесені:
1) кількість банківських установ та участь іноземного капіталу в їх
діяльності; 2) показники ефективності розвитку банківської системи; 3)
параметри активів та пасивів; 4) рівень капіталізації. У числі пріоритетних
конкретних показників розвитку ринку банківських послуг виділені вартісні
та якісні дані кредитно-інвестиційного портфелю, структури та динаміки
основних банківських послуг.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність
дисертації полягає у тому, що розроблені в ній науково-обґрунтовані
теоретичні положення, методичні підходи, наукові результати, висновки,
пропозиції та рекомендації можуть бути використані в процесі реформування
ринку банківських послуг України в контексті євроінтеграційного вектору
його розвитку. Зокрема, результати дисертаційного дослідження щодо
імплементації європейських стандартів діяльності банківських установ були
використані Міжнародним Інвестиційним Банком (Довідка № 469/IV від
23.01.15) та Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності
(Довідка № 07-1/09-2015 від 7.09.2015). Практичні рекомендації були
застосовані Державним концерном “Укрторф” (Довідка № 1/3-46 від
23.02.2015) та Федерацією роботодавців України (Довідка №01-1-079 від
23.02.2015).
Окремі положення дисертації застосовуються в навчальному процесі на
кафедрах світового господарства і міжнародних економічних відносин та
міжнародних фінансів в Інституті міжнародних відносин Київського
національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні
11
дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Економіка Європейського
Союзу”, “Економічна інтеграція України з ЄС”, “Фінансові та банківські
системи країн ЄС”, “Розрахунки і платежі в зовнішній торгівлі європейських
країн”, “Міжнародні фінансові ринки”, “Валютна інтеграція в ЄС” (Довідка
№ 048/11-047 від 19.03.2015).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, висновки та
рекомендації, що представлені у роботі та наукових працях, отримані
автором самостійно. З опублікованих у співавторстві праць узяти лише ті
висновки і пропозиції, що є результатом індивідуальної роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Результати та основні
положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на
кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин
Інституту міжнародних відносин Київського національного університету
імені Тараса Шевченка і на чотирнадцяти науково-практичних конференціях,
круглих столах та симпозіумах, зокрема: міжнародній науково-практичній
конференції «Економіка-менеджмент-освіта: проблеми та перспективи
взаємодії» (Дрогобич, Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка, 4-6 жовтня 2012 р.); міжнародній науковій конференції
«Економічні пріоритети в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС» (Київ,
ІМВ, 8-9 листопада 2012 р.); восьмій міжнародній науково-практичній
конференції «Украина и глобальная экономика: теория и практика
хозяйствования» (Сімферополь, 10 листопада 2012 р.); восьмій міжнародній
науково-практичній конференції «Фінансова система держави: проблеми та
перспективи розвитку» (Київ, Київський економічний інститут менеджменту,
16 листопада 2012 р.); міжнародній науковій конференції «Глобальний поділ
праці: посткризові виміри» (Київ, ІМВ, 16 листопада 2012 р.); міжнародній
науково-практичній конференції «Пріоритети, напрями та сучасні чинники
розвитку міжнародних відносин» (Ужгород, Ужгородський національний
університет, 13-14 квітня, 2013 р.); науково-практичній конференції
12
«Економічний розвиток України в умовах глобальної нестабільності
економіки» (Київ, Київський університет ринкових відносин, 25 квітня
2013 р.); науковому симпозіумі «Творчий внесок А.С. Філіпенка у навчальну
спеціальність світове господарство і міжнародні економічні відносини»
(Київ, ІМВ, 17 жовтня 2013 р.); круглому столі «Ризики глобальної рецесії:
механізми протидії» (Київ, ІМВ, 22 листопада 2013 р.); науково-практичній
конференції «Економічні механізми ЄврАзЕС» (Київ, ІМВ, 29 листопада
2013 р.); дев’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова
система держави: проблеми та перспективи розвитку» (Київ, Київський
економічний інститут менеджменту, 9 грудня 2013 р.); десятій міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми МВ»
(Київ, ІМВ, 2013 р.); дев’ятій міжнародній науково-практичній конференції
«Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования»
(Сімферополь, 8-9 листопада 2013 р.); міжнародній науково-практичній
конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин (Світове
господарство: глобальні і регіональні виклики)», присвяченої 70-річчю
Інституту міжнародних відносин (Київ, ІМВ, 16 жовтня 2014 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження
опубліковані в 21 наукових працях загальним обсягом 8,41 д.а, з них: розділи
у двох монографіях (1,32 д.а); 7 одноосібних статей у фахових наукових
журналах і збірниках наукових праць ( 3.88 д.а), у тому числі в 3 закордонних
наукових виданнях (1,76 д.а); 11 матеріалів і тез доповідей на наукових
конференціях (2,61 д.а); а також розділ у Практикумі “Міжнародні
економічні відносини” у співавторстві (0,6 д.а).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 211
найменувань на 24 сторінках і 8 додатків на 12 сторінках. Загальний обсяг
дисертації становить 219 сторінок, у тому числі основний текст дисертації
викладено на 183 сторінках, включаючи 10 таблиць та 48 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
178
У дисертаційному досліджені проведено теоретичне узагальнення
підходів до дослідження засад функціонування міжнародного ринку
банківських послуг, проаналізовано механізм системної трансформації
регулювання банківського сектору ЄС у посткризовий період та розглянуто
економічні пріоритети інтеграції України до ринку банківських послуг ЄС.
Результати проведеного дослідження характеризуються науковою новизною,
мають теоретико-методологічне й науково-практичне значення. На підставі
отриманих результатів можна сформулювати наступні висновки, пропозиції і
рекомендації, які забезпечують вирішення поставлених завдань відповідно до
мети роботи.
1. Банківські послуги можуть бути визначені як будь-які банківські
операції та дії працівників банку щодо задоволення потреб клієнтів
банківських установ, а також операції, що здійснює клієнт банку дистанційно
завдяки використанню запропонованих банком можливостей інтернетбанкінгу, пов'язаних з рухом грошових коштів, що можуть надаватися як на
платній, так і безоплатній основі (консультування, впровадження нових
технологій тощо). Економічну природу світового ринку банківських послуг
засвідчують передумови його формування (економічні, правові, суб’єктивні,
об’єктивні); структура (за групами банківських продуктів, за типами
споживачів, за географічним охопленням); його основні суб’єкти (продавці
та покупці послуг). Поряд з цим, економічна природа світового ринку
банківських послуг знаходить свій прояв у тому, що він є важливою ланкою
міжнародних економічних відносин. Це відображається у взаємозалежності
світового ринку банківських послуг та інших категорій МЕВ (ринок
страхування, ринок капіталів, процеси інтеграції, глобалізації тощо).
2. Світовий ринок банківських послуг є цілісним системним
утворенням. Його основними підсистемами виступають наступні:
1) національні ринки банківських послуг в аспекті надання останніх
резидентам в окремих країнах; 2) міжнародний ринок банківських послуг,
179
який передбачає їх надання учасникам МЕВ. Особливістю розвитку
сучасного міжнародного ринку банківських послуг є посилення банківського
регулювання (формування Банківського Союзу ЄС), створення нових
жорсткіших вимог щодо забезпечення прозорості банківської діяльності
(впровадження правил Базель III країнами ЄС, Азії та США) та створення
нових інституцій, що регулюють банківську діяльність (Європейську систему
фінансового нагляду, Європейську Банківську організацію, Європейську
організацію по цінним паперам і ринку, Європейську організацію
страхування та пенсійного забезпечення тощо).
3. Глобальна криза 2007-2009 спричинила негативний вплив на ринок
банківських послуг ЄС. Оскільки фінансова криза у банківському секторі ЄС
була досить довготривалою (2007-2012 рр.) можна виділити п’ять хвиль
кризових явищ, які зазнав ринок банківських послуг, а саме: 1) період
«іпотечної кризи»; 2) період «систематичної кризи» (зменшення доходів від
банківських операцій); 3) період «економічної кризи»; 4) «криза суверенної
заборгованості» (для банків був закритий доступ до короткотермінового та
довготермінового фінансування; залежності європейських банків від
суверенного боргу Греції; скорочення впливу євро; зменшення
диферсифікації банківських послуг; зменшення клієнтів банківських установ
та прибутковості); 5) «криза довіри у ЄС» (зменшення довіри до банківських
установ збоку споживачів; роздробленість банківської системи).
4. Системна трансформація регулювання ринку банківських послуг
Європейського Союзу у посткризовий період засвідчує консолідацію усіх
можливих правових та економічних заходів для створення єдиного спільного
ринку банківських послуг, що значною мірою формує сприятливі умови для
розвитку банківської діяльності та усієї банківської системи ЄС, полегшить
подолання наслідків кризових явищ у фінансовому секторові, орієнтує на
відновлення довіри споживачів банківських послуг. Характерними
організаційно-економічними заходами інтенсифікації інтеграційних процесів
є наступні: уніфікація правової бази діяльності банківських установ зі
180
стандартами ЄС; зростання впливу конкурентного середовища у
банківському секторі з країн ЄС; роздержавлення банківських систем за
участю іноземного капіталу і їх об’єднання; зростання частки закордонних
інвесторів у банківських установах; лібералізація процентних ставок та
банківських операцій. Ці перетворення не дозволили уникнути проявів
світової кризи у банківському секторі країн ЄС, в окремих з яких боргові
проблеми на ринку банківських послуг залишаються не вирішеними та стали
одним із головних мотивів створення Банківського Союзу ЄС.
5. Специфікою конвергенції регуляторних інструментів банківської
діяльності у процесі формування спільного ринку банківських послуг ЄС у
посткризовий період є: розроблення нових та вдосконалення старих
економіко-правових документів (перша, друга і третя банківські директиви,
плани дій з розвитку фінансових послуг, правила Базель III, CRD IV тощо),
що регулюють ринок банківських послуг; розширення регуляторних функцій
ЄЦБ; створення Банківського Союзу ЄС (розробка Єдиного зводу правил;
запровадження Єдиного механізму роботи із проблемними банками;
формування Єдиного Фонду та Єдиної Ради).
6. В контексті імплементації України до світової системи банківських
послуг необхідно зважити на наступне: 1) доцільно виважено
використовувати порівняльний підхід до рівня розвитку банківських послуг
України та їх функціонування в межах СОТ та ЄС зважаючи на те, що ринок
банківських послуг України ще не достатньо відповідає світовим вимогам; 2)
при реформуванні національного ринку банківських послуг необхідно
дотримуватись специфіки надання фінансових (у тому числі банківських)
послуг в межах Світової Організації Торгівлі, яка здійснює свою діяльність
грунтуючись на дотриманні вимог ГАТС; 3) зважаючи на практичне
впровадження положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що
стосуються фінансової взаємодії (ст.125, 127, 383) слід звернути увагу на
особливості функціонування ринку банківських послуг ЄС з третіми
країнами.
181
7. Інтенсифікація інтеграції банківської системи України до
європейського фінансового ринку, зокрема через активізацію її зовнішнього
фінансування, потребує застосування комплексу нормативно-правових та
організаційно-економічних заходів. Ці заходи передбачають реформування
банківської системи з метою підвищення її стійкості до фінансових шоків
(стимулювання підвищення капіталізації комерційних банків, удосконалення
системи банківського нагляду, сприяння підвищенню прозорості банківської
системи, допуск на український ринок іноземних банків), перегляд принципів
внутрішньої економічної політики і законодавства (забезпечення належного
рівня захисту прав власності, мінімізація використання адміністративних
заходів регулювання економіки, стимулювання реальних інвестицій тощо)
Основними економічними пріоритетами євроінтеграційного розвитку ринку
банківських послуг України є: 1) забезпечення економічного суверенітету
України в умовах посилення інтеграції з країнами ЄС; 2) гармонізація
інтересів України та її банківського сектору з інтересами країн ЄС в процесі
посилення інтеграційних процесів в економіці та банківському секторі;
3) прозорість механізмів проникнення іноземного капіталу в банківський
сектор України та його впливу на розвиток вітчизняної економіки та
банківської системи; 4) безперервність процесів інтеграції України з ЄС та
забезпечення умов підвищення ефективності впливу банківської системи на
темпи і масштаби розвитку вітчизняної економіки.
8. Напрями реформування вітчизняного ринку банківських послуг у
контексті європейської інтеграції розділено на загальні та конкретні. До
загальних віднесено забезпечення стабільності та підвищення
конкурентоспроможності національної банківської системи на міжнародному
ринку банківських послуг; розробка механізму попередження та зниження
ризиків, що можуть здійснювати вплив на розвиток вітчизняної банківської
системи у зв’язку з розширенням євроінтеграційних процесів та інструментів
її реалізації; удосконалення функціонування національної банківської
системи в умовах посилення інтеграції України до європейського
182
фінансового простору; розширення взаємодії з органами банківського
регулювання та нагляду країн ЄС. Комплекс конкретних пріоритетів
реформування ринку банківських послуг України відображає, в свою чергу,
ті переваги, які отримає наша країна в контексті розвитку фінансової
складової у напрямі європейської інтеграції. Серед них відзначені наступні:
1) приведення показників розвитку ринку банківських послуг України у
відповідність з загальноєвропейськими тенденціями; 2) стимулювання
зростання попиту на банківські послуги; 3) створення сприятливого
інвестиційного клімату на ринку банківських послуг; 4) розширення
присутності вітчизняних банків у європейському фінансовому просторі.