Шамборовський Григорій Олегович Закономірності досягнення добробуту населення в умовах трансформації міжнародних інтеграційних об’єднань

Краткое описание

Шамборовський Григорій Олегович, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, Львівський національний університет імені Івана Франка. Назва дисертації: «Закономірності досягнення добробуту населення в умовах трансформації міжнародних інтеграційних об’єднань». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ШАМБОРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕГОВИЧ
УДК 339.923
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗАКОНОМІРНОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ
МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ
Спеціальність 08.00.02 — світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
____________________ Г. О. Шамборовський
Науковий консультант:
Філіпенко Антон Сергійович, доктор економічних наук, професор
Львів — 2019

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......................................................................... 14
ВСТУП.......................................................................................................................... 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ ..... 27
1.1. Сутнісні характеристики категорії добробуту населення країни ................. 27
1.2. Концептуальні основи економічної теорії добробуту
та парадигми держави добробуту ........................................................................... 39
1.3. Методологія оцінювання добробуту населення ............................................. 64
Висновки до розділу 1.............................................................................................. 84
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ ТА ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ КРАЇН-УЧАСНИЦЬ..................... 87
2.1. Теоретичні підходи виявлення впливу міжнародної
економічної інтеграції на добробут населення...................................................... 87
2.2. Чинники добробуту населення країн — членів
міжнародних інтеграційних об’єднань................................................................. 114
2.3. Взаємозв’язки європейської економічної інтеграції
та добробуту населення ......................................................................................... 132
Висновки до розділу 2............................................................................................ 156
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПОЛІТИКИ ДОБРОБУТУ КРАЇН —
ЧЛЕНІВ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ.............................. 158
3.1. Європейські моделі добробуту та формування спільної політики
добробуту країн — членів ЄС............................................................................... 158
3.2. Соціально-економічний розвиток та політика добробуту населення
країн — членів НАФТА......................................................................................... 180
3.3. Інституціоналізація політики добробуту в АСЕАН та МЕРКОСУР......... 200
3.4. Авторитарна інтеграційна модель та політика добробуту
країн — членів Євразійського економічного союзу ........................................... 219
Висновки до розділу 3............................................................................................ 235
13
13
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ЧИННИКА НА ДИНАМІКУ
ТА ПОЛІТИКУ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ КРАЇН
ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ........................................................................ 239
4.1. Ринкова трансформація та добробут населення країн ЦСЄ
в умовах євроінтеграції.......................................................................................... 239
4.2. Застосування спільної політики добробуту ЄС у країнах ЦСЄ.................. 251
4.3. Критерії членства у ЄС та динаміка добробуту населення
країн ЦСЄ — претендентів на вступ .................................................................... 267
4.4. Формування споживчих цінностей населення України в сучасному
геополітичному просторі ....................................................................................... 278
Висновки до розділу 4............................................................................................ 299
РОЗДІЛ 5. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
УКРАЇНИ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС............................ 301
5.1. Показники рівня та якості життя населення в країнах — членах ЄС
та в Україні.............................................................................................................. 301
5.2. Оцінка структурних реформ та динаміки доходів населення України...... 315
5.3. Соціально-економічні наслідки лібералізації торгівлі
між Україною та ЄС............................................................................................... 339
Висновки до розділу 5............................................................................................ 351
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 354
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 361
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 391

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі запропоновано нове концептуальне розв’язання
наукової проблеми щодо встановлення закономірних зв’язків досягнення
добробуту країн — членів міжнародних інтеграційних об’єднань в умовах
ринково-інституційної трансформації внутрішньо- та зовнішньоекономічних
відносин, що дало змогу зробити такі висновки:
1. Категорія добробуту населення є комплексною, відображає економічні,
соціальні та психологічні процеси у суспільстві та державі. Добробут населення
досягається у стані рівноваги соціально-економічної системи, коли ресурси
країни використовують ефективно і доходи розподіляють, на думку більшості
громадян, справедливо. Головною метою держави є збільшення добробуту
населення у процесі економічного розвитку та відтворення людського капіталу.
Добробут населення тісно пов’язаний з величиною валового внутрішнього
продукту, національним багатством, економічним потенціалом, а також
безпекою, суверенітетом, конкурентоспроможністю країни на глобальному та
макрорегіональному ринках. Добробут населення конкретизується в термінах
«якість» і «рівень» життя, вимірюється відповідно до статистичних даних, а
також суб’єктивних оцінок людей, включаючи такі блага, як стабільність
громадського життя, його безпека, розвиток політичних свобод, доступність і
престижність професії тощо. Добробут населення визначаємо сукупністю умов
життя згідно з досягнутим рівнем соціально-економічного розвитку держави.
Якщо зростання обсягів виробництва та, відповідно, доходів населення залежить
від внутрішнього та зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію, що регулюють
ринковими відносинами, то досягнення високих соціальних стандартів і
показників добробуту — пряме завдання урядів держав. Досягнення добробуту
визначено як здатність країни ефективно залучати ресурси та справедливо
розподіляти прибутки, що, зрештою, мотивує громадян розвивати власні
здібності та інтереси, вдосконалювати професійні та бізнесові навички для
отримання гідної винагороди за сумлінну працю.
355
355
2. Добробут населення оцінено за допомогою низки соціально-економічних
показників. Визначальними прийнято вважати ВВП на особу, рівень споживання
та індекс людського розвитку. Доповнюють методологію оцінки добробуту
населення низкою авторських та інституційно розроблених показників, однак
можливість їхнього застосування для аналізу обмежується недостатньою
кількістю доступних статистичних баз і ресурсів. Опосередкованими
економічними індикаторами добробуту є рівень безробіття, інфляції, сальдо
торговельного балансу, доходи громадян. Запропонована концепція передбачає
врахування проаналізованих показників. Наведена характеристика показників
добробуту країн дає змогу відстежувати динаміку (поліпшення або погіршення)
рівня та якості життя населення країни щодо своєї позиції серед інших країн.
Застосування емпіричних методів аналізу чинників добробуту населення країн —
членів міжнародних інтеграційних об’єднань, економіко-математичне
моделювання ефектів лібералізації зовнішньої торгівлі, міграції та інвестицій,
модель загальної економічної рівноваги підтвердили гіпотезу, що міжнародна
економічна інтеграція впливає на рівень та якість життя населення, вигоди від
формування нових умов торгівлі розподіляються нерівномірно.
3. На основі моделі загальної економічної рівноваги та програмного
забезпечення GTAP 10.0 розраховано еквівалентну змінну добробуту країн —
членів НАФТА (США, Канада, Мексика), АСЕАН (Філіппіни, Малайзія,
Індонезія, Сінгапур, Таїланд, Бруней, Камбоджа, Лаос, В’єтнам), МЕРКОСУР
(Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Парагвай, Перу, Уругвай,
Венесуела); виокремлено країни-лідери — Сінгапур, Канаду, Таїланд; вигоди
отримують: Мексика, Бразилія, Аргентина, Чилі, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія,
Індонезія; решта країн зазнає втрат наприкінці аналізованого періоду; у ЄАЕС
(РФ, Казахстан, Білорусь, Киргизстан, Вірменія) ефект лібералізації зовнішньої
торгівлі відсутній.
4. Кореляційно-регресійний аналіз добробуту населення країн — членів
міжнародних інтеграційних об’єднань, залежно від рівнів доходів, засвідчив, що
що заможніші країни досягли високих показників добробуту населення в умовах
356
356
умовах зростання споживання, обсягу ВВП, середньої заробітної плати та
економічно активного населення; країни з середнім доходом — завдяки
нарощуванню ВВП, зростанню тривалості життя, ПІІ та економічно активному
активному населенню; у країнах з найнижчими доходами домінантними
чинниками досягнення добробуту є індекс людського розвитку, обсяг ВВП,
економічно активне населення та середня заробітна плата. Результати
досліджених індикаторів євроінтеграції та чинників добробуту в країнах ЦСЄ
методом нечіткої логіки засвідчують, що «нові члени ЄС» забезпечили зростання
рівня та якості життя завдяки зростанню ВВП на особу, доходів від експорту, ПІІ,
високій зайнятості та притоку мігрантів, що відповідає гіпотезі щодо переваги
вільного руху факторів виробництва в умовах міжнародної економічної
інтеграції.
5. Країни — члени міжнародних інтеграційних об’єднань у межах
географічних регіонів та історико-культурної спадщини з різною інтенсивністю
розвивають спільне бачення та проекти, орієнтовані на зростання рівня та якості
життя населення. Водночас формуються загальні концепції, критерії та
стандарти, спрямовані на гармонізацію та конвергенцію добробуту всіх
учасників. Ефективна політика добробуту передбачає зростання доходів на
мікро-, мезо- та макрорівнях, формує умови для міжнародної
конкурентоспроможності країн — членів міжнародних інтеграційних об’єднань
та забезпечення збалансованого зростання шляхом дотримання соціальної
справедливості і підвищення рівня ділової активності. Вона асоціюється
насамперед з якістю людського капіталу, соціально-економічним потенціалом і
перевагами міжнародної економічної інтеграції, що підтвердив панельний аналіз
макроекономічних показників та аналітичних індексів країн — членів
міжнародних інтеграційних об’єднань. Спільна політика добробуту
Європейського Союзу передбачає особисту свободу, соціальну рівність та
економічну ефективність. Європейська економічна та інституційна інтеграція
стимулює розвиток спільної політики добробуту і гармонізацію соціального
законодавства країн-членів. Політика добробуту ЄС спрямована на забезпечення
357
357
соціально-економічної рівноваги та конвергенції на всій території ЄС — стану
підпорядкування економічного розвитку досягненню стратегічних соціальних
цілей суспільства: високого рівня достатку при розумній його диференціації за
дохідними групами населення; зберігання і поліпшення екологічних умов життя;
забезпечення доступності культури, освіти, медичного обслуговування,
цілковитої зайнятості, економічного зростання, об’єктивного розподілу прибутків
та соціальної справедливості; виявлення детермінант, що гарантують якість
життя, сталий розвиток, конкурентоспроможність та інші чинники зростання
потенціалу ЄС; створення комплексної системи заходів і програм, соціальної
технології, що забезпечують соціальних захист та охорону здоров’я громадян.
6. У межах зони вільної торгівлі НАФТА, як найбільшого міжнародного
інтеграційного об’єднання за обсягом ВВП, на відміну від ЄС, не створено
наднаціональних органів у галузі політики добробуту. Країни-члени автономно
розвивають власні системи соціального захисту та медичного обслуговування.
Твердити про гармонізацію законодавства та структурно-інституційну інтеграцію
некоректно, оскільки процес лібералізації торгівлі, інвестицій і трудової міграції
не завершено. Ці та інші питання розглядає нова угода USMCA між країнамичленами. Комплексний аналіз доводить, що політика добробуту в АСЕАН є
обґрунтованішою і послідовнішою, ніж у МЕРКОСУР, що засвідчує не лише
високий ступінь диверсифікації напрямів діяльності, а й методологічне
забезпечення та інституційний базис оцінки і моніторингу досягнення добробуту
в країнах — членах міжнародних інтеграційних об’єднань. В АСЕАН
поглиблення міжнародної економічної інтеграції (перехід від зони вільної
торгівлі до митного союзу) водночас узгоджується з соціальною стабільністю у
мегарегіоні. Це передбачає застосування комплексного (інституційного) підходу
до соціально-економічної політики, виходу за межі торгових і галузевих
інтересів, орієнтованих на захист конкретних виробничих підгалузей, до
прийняття стратегії та програм заохочення інтеграції та конкуренції як засобів
економічного зростання, досягнення добробуту та подолання бідності.
Економічне зростання і збільшення доходу населення країн — членів ЄАЕС
358
358
дають підстави підтвердити певний позитивний ефект інтеграційного об’єднання,
однак найбільшу вигоду отримує РФ, яка використовує ресурси та структуру
виробництва країн-членів, зрештою, як і в часи Радянського Союзу — «краще»
спрямовується у центр, а периферія залежить від російського попиту та
інвестицій. Загалом у мегарегіоні формується авторитарна модель економічної
інтеграції.
7. У країнах ЦСЄ — дійсних членах ЄС та країнах — претендентах на
вступ спостерігаємо різні чинники та тенденції досягнення добробуту.
Регресійний аналіз і метод огортаючих даних засвідчив завершення
трансформаційного періоду у Польщі, Угорщині, Чеській Республіці.
Поліпшення добробуту відбувається завдяки ефективності виробничих процесів
та справедливому розподілу ресурсів. Країни — претенденти на вступ —
Україна, Молдова, навпаки, потребують налагодження ринково-інституційних
механізмів встановлення соціально-економічної рівноваги і зростання рівня та
якості життя населення. У напрямі соціального забезпечення населення
розпочався процес поступового зближення національних моделей. При цьому
впровадження європейського соціального законодавства має обмежений характер
і зводиться здебільшого до запровадження мінімальних соціальних стандартів,
які не повинні перешкоджати створенню і зростанню конкуренції та розвиткові
спільного ринку ЄС.
8. Незважаючи на повільне зростання показників індексу людського
розвитку, Україна затвердила та запроваджує комплексний пакет важливих
реформ, таких як реформи у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального
забезпечення, земельна реформа та децентралізація, реформи у сфері державного
управління, боротьба проти корупції, реформи правоохоронних органів, а також
багато інших змін. Потребує розробки єдина стратегія управління
зовнішньоекономічною політикою України з урахуванням: першочергової
необхідності у забезпеченні її незалежності, суверенітету та національної
безпеки; світових геополітичних та геоекономічних тенденцій, зміни принципів
існування системи міжнародної безпеки; наслідків втрати важливих виробничих
359
359
потужностей анексованих територій. Кінцевим результатом структурних реформ
повинен стати прогрес у сфері людського розвитку для кожного без винятку
громадянина України. Формування добробуту населення необхідно
позиціонувати як об’єкт стратегічного управління в рамках економічної політики
держави і розглядати як ключове питання на засіданнях українського уряду.
Сьогодні завдання полягає саме у тому, щоб створити в економіці такі «правила
гри», які залишатимуться стабільними навіть після того, як зміниться кілька
поколінь українців. Уряд покликаний забезпечити стабільність правил обміну та
укладання угод на зразок країн — членів ЄС. Від того, яким буде інституційне
середовище України, залежить швидкість входження економіки нашої держави
до європейського економічного і політичного простору та ефективність реформ
загалом.
9. Лібералізація торгівлі між Україною та ЄС засвідчує позитивний ефект
— зростання економічного добробуту населення в усіх аналізованих періодах, що
досягається за умови скасування митних тарифів на всі товари та послуги з обох
сторін. Згідно з розрахунками, приріст позитивного торговельного сальдо для
України внаслідок скасування імпортних мит з ЄС зможуть забезпечити такі
галузі: «зернові культури та сільськогосподарська сировина»; «продукти
харчування»; «транспорт і комунікації»; «послуги населенню та будівництво»;
«одяг і текстильні вироби».
10. Досягнення добробуту населення України внаслідок адаптації
законодавства ЄС (інституційної інтеграції) дає підстави очікувати зростання
доходів, корисності споживання, поліпшення умов торгівлі та ведення бізнесу,
розвитку ринку праці, підвищення рівня зайнятості населення. Розвиток торгівлі
та спільних інституцій ЄС створює нові умови для зростання політичної,
соціальної та економічної активності в Україні. Ці умови є ще важливішими для
нашої країни завдяки Угоді про асоціацію, що даватиме змогу не лише брати
активну участь в економічній діяльності ЄС (провадити зовнішньоекономічну та
інвестиційну діяльність у країнах-членах), а й формувати та розвивати за зразком
360
360
ЄС власні інституції, необхідні Україні вже сьогодні та ще більшою мірою — в
майбутньому, наближаючись до моделей добробуту ЄС.
11. У сучасних геополітичних умовах стратегічна мета України —
ефективно та швидко розвивати співпрацю з Європейським Союзом. Це надійний
метод реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої та
демократичної держави добробуту, зміцнення позицій у світовій системі
міжнародних відносин. Водночас реальність намірів щодо запровадження Угоди
про асоціацію і Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між
Україною та ЄС потребує прискореної імплементації правових, економічних,
соціальних, екологічних, адміністративних та інших вимірів ЄС до національного
законодавства у контексті проголошеної світовою спільнотою парадигми сталого
розвитку та держави добробуту.