ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Якубів Валентина Михайлівна

УДК 631.11: 330.111.4

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Баланюк Іван Федорович
доктор економічних наук, професор

Житомир 2006

ЗМІСТ

ст.

Вступ..................................................................................................................

3

Розділ 1. Наукові засади ефективного використання ресурсного потенціалу.......................................................................................

10

1.1 Ресурсний потенціал як економічна категорія..............................

10

1.2 Сучасні особливості формування і використання ресурсів сільськогосподарських підприємств............................................

27

1.3 Організаційні фактори в системі формування і використання ресурсного потенціалу...................................................................

38

Висновки з розділу 1......................................................................

50

Розділ 2. Формування і використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств..........................................

52

2.1 Оцінка сучасного стану формування та відтворення ресурсного потенціалу..................................................................................

50

2.2 Проблеми використання людського капіталу..............................

64

2.3 Особливості використання земельно-ресурсного потенціалу.....

77

2.4 Аналіз функціонування і використання матеріально-технічних ресурсів.........................................................................................

93

Висновки з розділу 2......................................................................

108

Розділ 3. Основні напрями і механізми підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу................................................

110

3.1 Зміцнення соціальної бази використання ресурсного потенціалу..................................................................................................

110

3.2 Підвищення ефективності використання земельних ресурсів....

120

3.3 Ресурсотехнологічне оновлення виробництва..............................

134

3.4 Організаційно-економічні напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу агроформувань...............

144

Висновки з розділу 3......................................................................

168

Висновки та пропозиції...................................................................................

171

Список використаних джерел.........................................................................

175

Додатки.............................................................................................................

192

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Забезпечення рентабельного сільськогосподарського виробництва та підвищення рівня продовольчої безпеки країни залежать від наявності, ефективності використання і відтворення ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Однією з особливостей функціонування сучасних агроформувань є кількісна, якісна та структурна недосконалість їх ресурсних потенціалів, зумовлена великими втратами ресурсів у процесі здійснення аграрної та земельної реформ і складним фінансовим становищем господарств.
Становлення та розвиток сільськогосподарських підприємств різних типів тісно пов’язані з розв’язанням організаційно-економічних завдань щодо підвищення віддачі з кожної затраченої одиниці ресурсного потенціалу, його розширеного відтворення, удосконалення структури, покращання результативності діяльності агроформувань.
Вирішення проблеми підвищення ефективності використання ресурсів аграрних підприємств вимагає розробки системного соціально-економічного підходу до всебічного опрацювання кожного окремого спектру питань збалансованого формування ресурсного потенціалу та його віддачі. У цьому відношенні в досліджуваному регіоні мають місце певні здобутки, проте ресурсний потенціал ще не ставав об’єктом і предметом зацікавленого науково-прикладного вивчення. Як показують попередні дослідження, всебічне опрацювання проблемних аспектів зміцнення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств може стати однією з найважливіших передумов підвищення результативності їх розвитку і всього аграрного сектора досліджуваного регіону.
Дослідженню теоретико-методологічних питань формування, оцінки та віддачі ресурсного потенціалу агроформувань присвятили свої праці відомі вітчизняні вчені-аграрники В.Г.Андрійчук, М.В.Гладій, М.А.Лендєл, І.І.Лукінов, О.М.Онищенко, Б.Й.Пасхавер, В.М.Трегобчук, А.Е.Юзефович. Проблеми ефективного використання та відтворення ресурсного потенціалу в аграрному секторі досліджували І.Ф.Баланюк, В.А.Борисова, О.А.Бугуцький, В.С.Дієсперов, В.Я.Месель-Веселяк, Л.Д.Павловська, Г.М.Підлісецький, П.Т.Саблук, А.М.Третяк, М.М.Федоров, А.Г.Фонотов, В.Й.Шиян, В.В.Юрчишин та ін. Водночас окремі питання підвищення ефективності використання, а також створення оптимального, збалансованого за структурою ресурсного потенціалу агроформувань на рівні окремого регіону з урахуванням його особливостей потребують поглиблених досліджень.
Дисертаційне дослідження спрямоване на вирішення проблем щодо забезпечення підвищення ресурсовіддачі шляхом оптимізації складових ресурсного потенціалу, обґрунтування пропозицій з удосконалення механізму відтворення ресурсів сільськогосподарських підприємств, що створює передумови для налагодження рентабельного виробництва та забезпечення сталого розвитку господарських структур аграрного сектора.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Підвищення соціально-економічної результативності функціонування виробничо-господарських структур у регіоні” (номер державної реєстрації 0104U002443). У межах наукової програми обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств регіону.
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та розробці рекомендацій щодо забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі визначено та вирішено такі завдання:
· уточнити понятійний апарат проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;
· розробити економіко-математичну модель оптимізації структури ресурсного потенціалу аграрних підприємств, побудовану з врахуванням природно-економічних особливостей їх функціонування;
· обґрунтувати напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу в розрізі його окремих складових та механізм їх реалізації;
· визначити і удосконалити систему показників ефективного використання ресурсного потенціалу агроформувань;
· обґрунтувати пропозиції стосовно забезпечення відтворення земельних ресурсів області;
· визначити прогноз подальшого розвитку великих та малих сільськогосподарських підприємств регіону в контексті забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу.
Предмет та об’єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів проблеми ефективного використання та відтворення ресурсного потенціалу агроформувань регіону.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи застосовано системний метод наукового пізнання, визначальним у якому є положення стосовно того, що всі процеси і явища досліджуваної проблеми розглядаються й аналізуються у взаємозв'язку й взаємозалежності і, діючи у єдності, дають змогу вивчати її всебічно і досконало.
У роботі використано загальноприйняті в економічних дослідженнях методи, а саме: метод наукової абстракції для уточнення поняття ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств”, формулювання висновків та теоретичних узагальнень. Монографічний метод дав можливість вивчити досвід та особливості функціонування аграрних господарств Івано-Франківської області стосовно процесів формування і використання їх ресурсних потенціалів. У процесі аналізу кількісних та якісних параметрів ресурсного потенціалу агроформувань регіону застосовувались статистико-економічний метод, зокрема його прийоми порівняння (для порівняння фактичних і прогнозних даних, середньообласних та середньодержавних показників); групування (встановлювалась залежність ефективності виробництва від якості ґрунтів); розрахунково-конструктивний (для визначення прогнозних показників функціонування типових підприємств); економіко-математичний (для оптимізації структури ресурсного потенціалу). В роботі також використовувались методи аналізу і синтезу, графічний та ін.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти, пов’язані з розвитком агропромислового комплексу, Земельний кодекс України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та управління статистики Івано-Франківської області, дані обласного і районних управлінь агропромислового розвитку, наукова література, результати особистих досліджень автора.
Наукова новизна отриманих результатів включає в себе:
вперше:
· запропоновано забезпечити ефективне використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств шляхом збалансування його структури на основі встановлення оптимального співвідношення ресурсних складових у виробничому процесі за допомогою економіко-математичного моделювання, що враховує економічні та екологічні чинники;
уточнено:
· сутність поняття ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, що на відміну від традиційного трактування передбачає сукупність взаємопов’язаних між собою ресурсів (земельних, матеріально-технічних та трудових), які можуть використовуватись не тільки в процесі виробництва продукції, але й у інших сферах діяльності суб’єкта господарювання, зокрема у фінансовій і соціальній;
· напрями підвищення результативності ресурсовикористання шляхом розробки послідовності організаційно-економічних заходів, які полягають у визначенні принципів і передумов ефективного використання ресурсного потенціалу, резервів підвищення продуктивності праці, земле- та фондовіддачі з врахуванням природно-економічних особливостей розвитку сільського господарства;
· стратегія розвитку сільськогосподарських підприємств на основі забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу шляхом удосконалення галузевої структури виробництва та процесів формування й відтворення ресурсів з урахуванням екологічних та економічних факторів;
дістали подальший розвиток:
· методичні підходи до визначення ефективності використання та відтворення ресурсного потенціалу, які базуються на застосуванні інтегральних та часткових показників ресурсозабезпеченості та ресурсовіддачі агроформувань та їх взаємозв’язку з показниками соціального розвитку сільської території;
· обґрунтування перспектив та визначення особливостей формування, використання та відтворення ресурсів у розрізі великих та малих сільськогосподарських підприємств, які полягають у тому, що у великих агроформуваннях переважно збереглися ресурсний потенціал і колективні форми організації праці, а невеликі приватні та фермерські господарства лише формують свої ресурси, і використовують їх на іншій мотиваційній основі;
· рекомендації щодо стимулювання відтворення земельних ресурсів, які передбачають зниження розораності сільськогосподарських угідь шляхом удосконалення їх структури, а також розробки схеми раціонального розміщення агрокультур у рівнинній та передгірській підзонах регіону з врахуванням екологічних факторів.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, одержані в результаті дослідження, дають можливість поглиблення системних підходів до організації збалансованого формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та підвищення його віддачі.
Практична значимість розробки і впровадження пропозицій щодо ефективного використання та відтворення ресурсів агроформувань підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка №577-1/01-12/01 від 01.11.2005р.).
Результати наукових досліджень використовуються Івано-Франківським інститутом агропромислового виробництва УААН у процесі налагодження рентабельного функціонування аграрного сектора (довідка №01/8-215 від 07.11.2005р.).
Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти підвищення ресурсовіддачі сільськогосподарських підприємств застосовуються при викладанні дисциплін Економіка аграрних підприємств”, Різноукладність у сільському господарстві” та Організація виробництва” студентам економічних спеціальностей в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (довідка №07-08-734 від 18.11.2005р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою її автора. Висновки і рекомендації, включаючи й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовані у доповідях та виступах на VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (Тернопіль, 26-27 березня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (Мелітополь, 13 травня 2004 р.), Науково-практичній конференції Актуальні проблеми розвитку економіки регіону” (Івано-Франківськ, 7-9 жовтня 2004р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, з яких 9 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 4,84 др. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 218 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстровано у 41 таблиці, 17 рисунках, 15 додатках. Бібліографічний список складається із 170 літературних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Реформаційні перетворення в аграрному секторі зумовили певні позитивні зміни в організації сільськогосподарського виробництва, зокрема змінили статус усіх складових ресурсного потенціалу, проте очікуваних результатів не дали. Кризова ситуація в економіці загалом та АПК зокрема спричиняє руйнування ресурсного потенціалу. Сьогодні необхідне здійснення певних організаційно-економічних змін у діяльності аграрних підприємств та процесах формування і використання ресурсів, які б сприяли забезпеченню продовольчої безпеки держави, розвитку сільських територій та досягненню цілей діяльності окремих виробничих структур. При цьому ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств слід розглядати як сукупність взаємопов’язаних ресурсів (земельних, матеріально-технічних та людського капіталу), які можуть використовуватись не тільки у виробничому процесі, але й у фінансовій, соціальній та інших сферах діяльності господарства.
2. Особливості Івано-Франківської області, серед яких велика частка сільських жителів, висока щільність населення, низька землезабезпеченість одного жителя, визначають необхідність пріоритетного розвитку села та сільськогосподарського виробництва. Природно-кліматичні характеристики регіону, а саме: гористість території і значна кількість опадів на південному заході області, а також різноманітність ґрунтового покриву, температурні коливання зумовили необхідність диференційованого підходу до аналізу формування і використання ресурсів та розробки пропозицій щодо оптимізації ресурсного потенціалу й покращання ситуації в аграрній сфері, тобто проблемні аспекти дослідження розглядалися в розрізі рівнинної та передгірської агрокліматичних підзон.
3. Сучасний стан ресурсного потенціалу агроформувань області є незадовільним. Значна розораність угідь через залучення до обробітку малопродуктивних земель та крутосхилів спричинила поширення ерозійних процесів внаслідок яких погіршуються природні властивості ґрунту, знижується врожайність сільськогосподарських культур. Землеохоронні та ґрунтовідновлювальні процеси зведені до мінімуму. Крім цього, низький рівень ефективності використання земельних ресурсів зумовлений недотриманням технологій, незадовільним технічним оснащенням підприємств. Сучасні господарства області забезпечені основними матеріально-технічними засобами менш як наполовину технологічної потреби. Наявна техніка має високий ступінь зносу. Негативні тенденції спостерігаються також в процесах формування людського капіталу підприємств. Низька заробітна плата, затримання її виплати, незадовільні умови праці спричинили відтік спеціалістів з даної галузі. Відсутність у господарствах висококваліфікованих агрономів, механізаторів, зоотехніків ускладнює процеси впровадження новітніх технологій, застосування раціональної системи землеробства. З метою покращання ситуації щодо ресурсного забезпечення галузі в основу стратегії сталого розвитку сільськогосподарських підприємств повинні бути закладені наступні процеси: оновлення ресурсної бази шляхом формування збалансованої їх структури з врахуванням якісних характеристик; забезпечення розширеного відтворення наявних ресурсів та ефективного їх використання.
4. На рівень ресурсовіддачі впливає кількість наявних ресурсів, їх взаємозбалансованість між собою та певною мірою розмір агроформувань. Доведено, що швидше розвиваються (за динамікою покращання основних показників) ті господарства області, які ефективніше використовують наявні ресурси. Для забезпечення подальшого росту ресурсовіддачі визначено основні принципи формування та використання ресурсного потенціалу: оптимізація структури; удосконалення; цілеспрямованість використання; екобезпечність; економність; стратегічне управління.
5. Досягнення сталого розвитку аграрного сектора та сільськогосподарських підприємств регіону, продовольчої безпеки держави в перспективі залежить від ефективності використання та відтворення важливого засобу виробництва землі. З метою підвищення землевіддачі та забезпечення відтворення земельного фонду запропоновано зосередити увагу на таких основних аспектах: здійснення інвентаризації земель, захист ґрунту від деградації, зниження розораності шляхом удосконалення структури земельних угідь, здійснення меліорації, внесення необхідних органічних та мінеральних добрив, застосування високопродуктивного насіння та раціональних сівозмін.
6. Проблема ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств ускладнюється тим, що через ряд причин, серед яких економічна криза в АПК, нестабільність цінового механізму та фінансової політики держави, аграрний сектор не є інвестиційно привабливою сферою. Оновлення матеріально-технічної бази відбувається на незадовільному рівні. Як результат, зменшується можливість інтенсифікації виробництва, недотримуються строки виконання сільськогосподарських робіт, знижуються показники валового збору і відповідно рентабельність агроформувань. З метою покращання ситуації доцільно створити машинно-технічні об’єднання, кооперативи з оптимально укомплектованим складом виробничих засобів.
7. Незадовільний стан соціальної сфери села та рівень життя селян вимагають розробки механізму, який би забезпечив вихід зі складної ситуації. Реалізація певних заходів щодо поліпшення соціального становища сільських жителів можлива за рахунок об’єднання зусиль держави, селян та господарських структур. Підвищення результативності функціонування сільськогосподарських підприємств прямо та опосередковано впливає на розвиток сільських територій. Тому для досягнення позитивного соціально-економічного ефекту розроблено модель розвитку агроформувань області.
8. З метою забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств розроблено економіко-математичну модель оптимізації його структури, яка враховує екологічні та економічні особливості функціонування агроформувань в зональному розрізі. На основі результатів оптимізації здійснено прогнозування розвитку типових аграрних підприємств області, яким передбачається підвищення економічної віддачі усіх складових ресурсного потенціалу в середньому в 2 раза та рентабельності агроформувань на 16%. При цьому поряд з економічними інтересами суб’єктів господарювання не менш актуальними є питання розвитку соціальної та екологічної сфери суспільного життя, які є запорукою існування та нормального відтворення аграрного сектора економіки.

Список використаної літератури

1. Земельний кодекс України. К., 2001 // Сільський час. 2001. - № 66. 16 листопада. С. 3 24.
2. Закон України Про колективне сільськогосподарське підприємство” Із змінами і доповненнями внесеними Законами України від 14 жовтня 1992 р., від 4 та 5 травня 1993 р., від 16 грудня 1993 р., від 31 жовтня 1996 р. // В кн. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка. К.: ІАЕ УААН, 2000. 660 с.
3. Закон України Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 15 травня 1992 р., із змінами і доповненнями внесеними Законами України від 5 травня 1993 р., від 4 лютого 1994 р., від 17 квітня 1997 р. // В кн. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка. К.: ІАЕ УААН, 2000. 660 с.
4. Закон України Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 р., із змінами і доповненнями внесеними Законами України від 4 січня 1992р., від 18 листопада 1997 р., від 5 березня 1998 р., від 17 березня 1999 р. / В кн. Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків. За ред. О.М. Шпичака. К.: ІАЕ, 2000. 585 с.
5. Закон України Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” від 22 березня 2002р. // Урядовий кур’єр. Орієнтир. 2002. № 63. 3 квіт. С. 5 6.
6. Декрет Кабінету Міністрів України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі України” / В кн. Приватизація в АПК: законодавчі та нормативні акти. Упорядники: Свояченко М.І., Попов О.Д. та ін. К.: ВІПЛО”, 1995. 240 с.
7. Аграрная экономическая наука на рубеже веков: методология, традиции, перспективы развития. М.: Энциклопедия российских деревень, 1999. 326 с.
8. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) / За ред. П.Т.Саблука та ін. К.: ІАЕ УААН, 2002. 647 с.
9. Андрийчук В.Г. Эффективность использования производственного потенциала в сельськом хозяйстве. К.: Экономика, 1983. 280 с.
10.Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. К.: КНЕУ, 2002. 624 с.
11.Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва // Економіка АПК. 2005. № 5. С. 52 63.
12.Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва // Економіка АПК. 2005. № 5. С. 52 63.
13.Баланюк І.Ф. Науково-прикладні аспекти розвитку аграрних відносин у регіоні Карпат. К.: Інститут аграрної економіки, 2000. 104 с.
14.Баланюк І.Ф. Реформування в аграрному секторі регіону. К.: ІАЕ УААН, 1999. 270 с.
15.Бесенюк В.М. Ефективність використання людського капіталу в агроформуваннях Івано-Франківської області // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 201: В 5 т. Том ІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С. 562 570.
16.Бесенюк В.М. Земельно-ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської області на пореформеному етапі розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 200: В 4 т. Том І. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С. 274 283.
17.Бесенюк В.М. Організаційний фактор у функціонуванні сільськогосподарського виробництва // Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки: Тези доповідей Всеукраїнської наук. практ. конференції. 26 27 березня 2004 р. Тернопіль: ТАНГ, 2004. С. 118 119.
18.Бесенюк В.М. Організаційний чинник у формуванні ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 194: В 5 т. Том ІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. с. 516 522.
19.Бесенюк В.М. Особливості формування і використання ресурсного потенціалу агроформувань на пореформеному етапі розвитку сільського господарства // АгроІнком. 2004. № 11 12. с. 89 91.
20.Бесенюк В.М. Принципи ефективного використання ресурсного потенціалу // Збірник тез доповідей учасників науково-практичної конференції Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства”, м. Мелітополь, 13 квітня 2004 р. С. 95 96.
21.Бесенюк В.М. Ресурсний потенціал агроформувань у забезпеченні ефективного господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 193: В 5 т. Том І. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. с. 158 168.
22.Бесенюк В.М. Лізинг як форма техніко-технологічного оновлення агроформувань // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 197: В 4 т. Том ІV. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 836 844.
23.Бесенюк В.М. Роль менеджменту в забезпеченні ефективного використанні ресурсного потенціалу // АгроІнком. 2004. № 7 8. с. 72 75.
24.Бесенюк В.М. Соціально-економічний рівень життя сільського населення Івано-Франківщини // Економіка АПК. 2005. № 5. С.121 125.
25.БесенюкВ.М. Деякі особливості виробничого потенціалу агроформувань Івано-Франківської області на сучасному етапі // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник / За ред. І.Г.Ткачук. Івано-Франківськ: Плай, 2005. С. 254.
26.Білик Ю.Д. Економічний оборот землі в системі ринкових відносин // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. 635 с.
27.Бондаренко М.П. Сучасні лізингові формування // Економіка АПК. 1998. № 7. С. 55 56.
28.Борисова В.А. Відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: економічні аспекти. Суми: Видавництво Довкілля”, 2003. 372 с.
29.Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку. К.: ІАЕ УААН, 2003. 277 с.
30.Бородіна О.М. Сільськогосподарське дорадництво та проблеми його кадрового забезпечення. К.: ІАЕ, 2001. 72 с.
31.Бредіхін О.О. Деякі аспекти еколого-економічної оцінки стану земельних ресурсів Сумської області // Землевпорядний вісник. 2002. №3. С. 29 64.
32.Бугуцький О.А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі. К.: ІАЕ, 1999. 280 с.
33.Буряк П. Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 440 с.
34.В’юн В.Г., Семикін О.М. Закономірності та наукові принципи розвитку раціонального землекористування // Землевпорядний вісник. 2003. №4. С. 4 9.
35.Валова продукція сільського господарства України за 2003 рік: Статистичний зб. К.: Державний комітет статистики України, 2004. 29 с.
36.Валова продукція та продуктивність праці в сільському господарстві України за 2002 рік: Статистичний зб. К.: Державний комітет статистики України, 2003. 27 с.
37.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: ВТФ Перун”, 2003, 1440 с.
38.Вишиванюк М.В. Новий етап розвитку аграрної реформи в області. Івано-Франківськ: Плай, 2001. 218 с.
39.Волошин Г.О. Наукові основи раціонального використання земель та виведення з інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних земель // Землевпорядний вісник. 2002. №3. С. 33 37.
40.Гаврилишин О.Б. Основні елементи теорії ринкової системи. К.: Наукова думка, 1992. 280 с.
41.Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки України (питання теорії, методології і практики). Л.: ІРД НАНУ, 1998. 294 с.
42.Гладій М.В. Проблеми і перспективи ефективного використання ресурсного потенціалу в агропромисловому комплексі України // Регіональна економіка. 1999. № 1. С. 7 17.
43.Голуб Н.О. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч.2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. К.: ІАЕ, 2002. С. 277 279.
44.Гречко А.П. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч.2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. К.: ІАЕ, 2002. С.367 370.
45.Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. К.: Т-во Знання”, КОО, 2001. 254 с.
46.Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону. Львів: Світ, 1991. 282 с.
47.Даниленко А.С. Основні напрями удосконалення земельних відносин та їх роль у формуванні стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті // Економіка АПК. 2001. № 4. С. 28 32.
48.Даниленко А.С. Роль земельних ресурсів у розвитку продовольчого ринку в Україні // Економіка АПК. 2004. № 3. С. 15 19.
49.ДемаД.І. Земля в системі податкових відносин // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. С. 516 520.
50.Дієсперов В.С. Злободенні проблеми сільськогосподарської праці // Економіка України. 2001. № 10. С. 62 67.
51.Долішній М.І. Людський капітал, професійне навчання і соціальний захист населення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Львів, 1997. Вип. 2. С. 8 17.
52.Доманчук Д.П. Проблеми пореформеного становлення розвитку продовольчого ринку в регіоні // Формування та розвиток аграрного ринку: Матеріали Шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 16 17 січня 2004р. / Редкол.: П.Т.Саблук та ін. К.: ННЦ ІАЕ, 2004. С. 289 293.
53.Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп. ред) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2001. 952с.
54.Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. 5-те вид., стер. К.: Знання-Прес, 2006. 615 с.
55.Економічний довідник аграрника. / За ред. Ю.Я.Лузана, П.Т.Саблука. К.: Преса України”, 2003. 800 с.
56.Економічний словник. За ред. П.І. Багрія, С.І. Дорогунцова. К.: Економіка, 1973 622 с.
57.Експрес-інформація. Внесення мінеральних і органічних добрив, вапнування ґрунтів на всіх землях в сільськогосподарських підприємствах. Івано-Франківське обласне управління статистики. Від 29.01.2005 р.
58.Експрес-інформація. Наявність та стан готовності до роботи сільськогосподарської техніки у сільськогосподарських підприємствах на 1 липня 2004 року. Івано-Франківське обласне управління статистики. Від 06.07.2004р.
59.Звіт Івано-Франківського центру Облдержродючість” про проведення проектно-технологічних робіт у 2004р. м. Івано-Франківськ: Івано-Франківський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Облдержродючість”, 2004. 36 с.
60.Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності за станом на 1. 01. 2004р. в Івано-Франківській області. м. Івано-Франківськ: Обласне управління земельних ресурсів, 2004. 67 с.
61.Земельна реформа в Україні (інформаційні матеріали станом на 1 жовтня 1999 р.). К.: 1999. 17 с.
62.Земли колхоза им. І Мая Снятынського района Станиславськой области УССР и мероприятия по повышению их продуктивности // Научная экспедиция. Начальник экспедиции Н.Л.Чепурко. М.: 1958. 66 с.
63.ЗіновчукВ.В. Місце і роль кооперативів в агро бізнесі країн Європейського Союзу // Економіка АПК. 2000. № 2. С. 80 86.
64.ЗіновчукВ.В. Особливості формування матеріально-технічної бази сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. С. 196 200.
65.Золотогоров В.Г. Экономика: Энциклопедический словарь. Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2003, 720 с.
66.Зубець М., Тивончук С. Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві. К.: Аграрна наука, 2004. 192 с.
67.История экономических учений: Учебник для экон. спец. вузов / Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В.В. и др. М.: Высш. школа, 1983. 559с.
68.Іванишин В.В. Роль лізингу в забезпеченні сільськогосподарських підприємств засобами механізації. К.: ІАЕ УААН, 2003. 294 с.
69.Іванишин В.В. Роль технічних засобів у розвитку аграрного виробництва в контексті ефективності їх використання // Економіка АПК. 2003. № 6. С. 3 10.
70.Івано-Франківщина. Україна. Світ. Статистичний збірник. Івано-Франківськ: Івано-Франківське обласне управління статистики, 2004. 604 с.
71.Інтенсифікація землеробства Івано-Франківської області. За ред. П.П.Бездітного, О.С.Соляника. Івано-Франківськ: Облполіграфвидав, 1988. 304 с.
72.Інформація щодо укладання договорів та плати за оренду земельних часток (паїв) в Івано-Франківській області станом на 24.12.2004р. Івано-Франківськ: Обласне управління земельних ресурсів, 2004. 29с.
73.Копчак С.І., Мойсеєнко В.І., Романюк М.Д. Етнічна структура та міграція населення українського Прикарпаття. Статистично-демографічне дослідження. Львів: Світ, 1996. 356 с.
74.Кустріч Л.О. Роль особистості керівника в період реформування агропромислового комплексу. Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК // Соціально-економічні проблеми села / За ред. П.Т. Саблука . Ч.1. К.: ІАЕ УААН, 2001. 373 с.
75.Куценко В.І., Євтушенко Г.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення // Зайнятість та ринок праці: міжвідомчий науковий збірник. 1999. № 10. С. 136 145.
76.Лендел М.А. Аграрний ресурсний потенціал у змішаній економіці. К.: Наукова думка, 1993. 142 с.
77.Лобас М.Г. Сучасні ґрунтозахисні, ресурсо- і енергозберігаючі технології, надійну, високопродуктивну і ефективну техніку в основу Національної програми охорони земель та розвитку АПК на період 2004 2015 рр. // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. С. 324 333.
78.Лотоцький І.І. Роль працересурсного потенціалу у формуванні і розвитку продовольчого ринку регіону // Формування та розвиток аграрного ринку: Матеріали Шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 16 17 січня 2004р. / Редкол.: П.Т.Саблук та ін. К.: ННЦ ІАЕ, 2004. С. 358 367.
79.Лукинов И.И., Онищенко А.М., Пасхавер Б.И. Аграрный потенциал: исчисление и использование // Вопросы экономики. 1998. № 1. С.24 28.
80.Лукінов І.І. Стратегія і механізм реформування АПК України // Вісник ХДАУ. 2001. № 5. С. 26 34.
81.Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т. Т.1. М.: Республика, 1992. 399с.
82.Мегедін І.В. Ефективність використання земельних ресурсів у нових умовах господарювання // Економіка АПК. 1997. № 7. С. 40 43.
83.Месель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного сектора України: здобутки і проблеми // Економіка АПК. 2003. № 5. С. 3 8.
84.Методичні рекомендації з удосконалення економічної роботи в аграрних підприємствах та формування науково-виробничих структур. К.: ІАЕ УААН, 2002. 118 с.
85.Наукові засади земельної реформи в Україні. /Л.Я. Новаковський. К.: УААН, Інститут землеустрою, 1999. 20 с.
86.Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Редкол.: М.В.Зубець (голова редакційної колегії) та ін. К.: Логос, 2004. 776 с.
87.Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і Західного регіону України / Редкол.: М.В.Зубець (голова редакційної колегії) та ін. К.: Урожай, 2004. 560 с.
88.Наумов Ю.Ф. Удосконалення економічного механізму при формуванні матеріально-технічної бази АПК // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. С. 376 379.
89.Наумов Ю.Ф., Лотохова І.Г. Науково-методичне забезпечення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств у Луганській області // Економіка АПК. 2003. № 10. С. 52 55.
90.Наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях: Статистичний зб. К.: Державний комітет статистики України, 2004. 75 с.
91.Немченко В.В. Земля як основний засіб виробництва АПК України та його оцінка у ХХІ столітті // Формування та розвиток аграрного ринку: Матеріали Шостих річних зборів всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників, київ, 16 17 січ. 2004р. / Редкол.: П.Т.Саблук та ін. К.: ННЦ ІАЕ, 2004. С. 442 445.
92.Олійник В.М. До питання про формування державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. К.: ІАЕ УААН, 2003. С. 491 497.
93.Онищенко О.М., Юрчишин В.В. Методологічний аспект порівняльної оцінки ефективності різних фори господарювання в аграрній сфері // Економіка АПК. 1996. № 6. С. 63 76.
94.Оперативна інформація Про наявність зернозбиральних комбайнів, іншої техніки та прогнозоване навантаження станом на 15.04.2005року”, Івано-Франківське обласне управління статистики, 2005. 16с.
95.Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / С.П.Азізов, П.К.Канівський, В.М.Скупий. За ред. проф. С.П.Азізова. К.: ІАЕ, 2001. 834 с.
96.Основи економічної теорії. Підручник. За ред. С.В.Мочерного. Тернопіль: АТ ”Тарнекс”, 1993. 686 с.
97.Основні показники господарсько-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств за 2004 р. Івано-Франківськ: Івано-Франківське обласне управління статистики, 2004. 75 с.
98.Основні показники господарсько-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств за 2004 р. (в розрізі районів). Івано-Франківськ: Івано-Франківське обласне управління статистики, 2005. 75 с.
99.Основні показники господарсько-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств за 2003 р. (в розрізі районів). Івано-Франківськ: Івано-Франківське обласне управління статистики, 2004. 49 с.
100. Основні показники господарсько-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств за 2002 р. (в розрізі районів). Івано-Франківськ: Івано-Франківське обласне управління статистики, 2003. 49 с.
101. ПавловськаЛ.Д. Особливості землекористування постприватизаційного періоду сільськогосподарських підприємств Житомирської області // Агроінком. 2004. № 5 6. С. 20 25.
102. ПавловськаЛ.Д. До методики дослідження еколого-економічних проблем розвитку аграрних підприємств // Методичні основи сучасних досліджень в аграрній економіці: Матеріали міжнародної наукової конференції. Житомир: ДАУ, 2005. Ч.3. С. 13 16.
103. План выполнения решений Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию. Йоханнесбургский саммит. Всемирная встреча в верхах: Йоханнесбург 2002 // Экология ХХІ век. 2003. № 3. С. 6 65.
104. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби”
105. Поплавська Ж.В., Поплавський В.Г. Людський капітал. Не забаритись би з інвестиціями // Віче. 2002. № 2. С. 59 68.
106. Попович И.В. Методика экономических исследований в сельском хозяйстве. М.: Экономика, 1977.
107. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка. К.: ІАЕ УААН, 1997. 647 с.
108. Пріоритетні напрямки і механізми відновлення та модернізації ресурсного потенціалу національного АПК: Зб. наук. праць / НАН України. Ін-т економіки; Редкол.: В.М.Трегобчук (відп. ред.) та ін. К.: Ін-т економіки НАН України, 2000. 131 с.
109. Про реформування земельних відносин та Програму земельної реформи в області до 2010 року: Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.03.2004 р. № 332 10/2004. Івано-Франківськ: Обласна рада, 2004. 36 с.
110. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України. Наукова доповідь. За ред. І.І.Лукінова, П.Т.Саблука // Економіка АПК. 2000. № 8. С. 3 36.
111. Прокопишак К.В. Соціальна політика: суть та напрями розвитку // Економіка АПК. 1999. № 12. С. 66 70.
112. Протасов В.Е., Червоненко Б.П., Марчук Г.А. Производственный потенциал сельского хозяйства и его использование. К.: Урожай, 1987. 48с.
113. ПроценкоВ.О. Організація корпоративних форм господарювання як фактор зростання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. 2003. № 10. С. 11 18.
114. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях) / За ред. П.Т.Саблука. К.: ІАЕ, 1999. 532с.
115. Рижук С.М. Пріоритетні напрями розвитку технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної б