РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

На правах рукопису

СТАРИЦЬКА ОЛЬГА ПЕТРІВНА

УДК 338.43.431.4

РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ
В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.07.02 економіка сільського господарства і апк

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник :
Лобас микола григорович
доктор економічних наук,
член-кореспондент УААН

КИЇВ 2005

з м і с т

стор.

вступ

3

1.

Теоретико-методологічні основи ресурсозбереження в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва

9

1.1. Сутність ресурсозбереження і його роль в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва

9

1.2. Методичні основи дослідження факторів ресурсозбереження в системі механізму підвищення ефективності сільського господарства

27

Висновки до 1 розділу

48

2

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

50

2.1. Орієнтація і сутність економічної ефективності господарювання в умовах ресурсозбереження

50

2.2. Оцінка ресурсозбереження і перспектив ефективності господарювання в дрібних агроформуваннях

71

2.3. Рівень ефективності виробництва в крупних корпоративних агроформуваннях

84

Висновки до 2 розділу

96

3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

100

3.1. Оптимізація розмірів сільськогосподарських підприємств та їх внутрішньогосподарських формувань

100

3.2 Збалансованість матеріально-технічного забезпечення і обслуговування сільського господарства

121

3.3. Госпрозрахункове забезпечення ресурсозбереження
в аграрних формуваннях

140

3.4 Раціональне поєднання ринкових і неринкових методів регулювання ресурсозбереження в сільському господарстві

161

Висновки до 3 розділу

177

Висновки

183

Список використаної літератури

186

ДОДАТКИ

207

Вступ

Актуальність теми. Рівень добробуту населення значною мірою визначається прогресивним розвитком сільського господарства. У свою чергу прогрес і ефективність сільськогосподарського виробництва залежать від забезпеченості ресурсами й ефективного їх використання. Надзвичайно важлива роль при цьому відводиться ресурсозбереженню.
Необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання є об’єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності суспільного виробництва. Вихід на раціональне використання ресурсів сільськогосподарського виробництва можливий лише за умови здійснення ефективних заходів з ресурсозбереження шляхом використання як ринкових важелів, так і державного регулювання економіки.
Для досягнення поставленої мети необхідно створити економічний механізм ресурсозбереження, який би ґрунтувався на використанні ринкових важелів та на засадах єдиної державної політики з цього питання. В основу управління раціональним використанням ресурсів має бути покладено такі умови, за яких економне ресурсоспоживання було б вигідним для всіх суб’єктів господарювання, а пошук і реалізація резервів ресурсозбереження всебічно стимулювалися.
Створення ефективного економічного механізму ресурсозбереження в сільському господарстві є важливим завданням, оскільки він має забезпечити високу ефективність ресурсоспоживання як на етапі формування ринкових відносин, так і при повноцінному функціонуванні інститутів ринку. У зв’язку з цим кінцева мета і завдання економічної діяльності суспільства, зокрема сільського господарства, полягають у намаганні задовольнити різні його потреби при обмеженості виробничих ресурсів, у тому числі паливно-енергетичних. Це обумовлює вибір об’єкта і предмета дисертаційного дослідження.
Народногосподарській проблемі ресурсозбереження приділялася велика увага у праця українських і російських учених-економістів: С.А.Подолинського, В.І.Вернадського, Н.М.Федоровського, Л.В.Канторовича, дослідження яких набули активізації в незалежній Україні.
Вагомий внесок у вирішення досліджуваної проблеми належить відомим українським ученим, таким як О.В. Батура, П.І. Гайдуцький, В.М. Геєць, С.Л.Денисюк, С.І.Дорогунцов, М.І.Долішній, Б.М.Данилишин, В.А., М.І.Кісіль, М.Г.Лобас, І.І.Лукінов, Ю.В.Ніколенко, М.М.Паламарчук, Б.Я.Панасюк, Г.М.Підлісецький, В.В.Россоха, М.А.Садиков, П.Т.Саблук, В.М.Трегобчук, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин.
Проте основною проблемою дослідження залишається розробка дієвого економічного механізму ресурсозбереження, стимулювання процесу інвестування в ресурсозберігаючі технології й запровадження енергоефективних та енергозаощадних програм, створення їх надійного фінансового забезпечення.
Таким чином, об’єктивно необхідним і невідкладним стає вирішення проблеми посилення ресурсозбереження в українській економіці, зокрема в аграрній сфері, яка характеризується надто високою ресурсоємністю, а тому зазначена проблема відрізняється великою складністю, оскільки вона має вирішуватись комплексно на всіх рівнях господарювання. Отже, проблема ресурсозбереження в розвитку аграрної економіки України має надзвичайно важливе значення, що й обумовлює актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження здійснювалися згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт ННЦ Інститут аграрної економіки” та завданнями в межах плану проведення НДДКР відділу цін на матеріальні ресурси Методологія аналізу та оцінки основних засобів, ціноутворення на матеріально-технічні ресурси” на 20012005 роки (державний реєстраційний № 0102U000262). Автором методологічно обґрунтовано механізм ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо обґрунтування механізму ресурсозбереження в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва та забезпеченні його розширеного відтворення.
Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі передбачалося розв’язати такі основні завдання наукового дослідження:
- розкрити об’єктивний характер змісту та сутності категорії ресурсозбереження в системі економічного механізму ефективності”, викласти концептуальну інтерпретацію даного поняття в умовах функціонування ринку;
- обґрунтувати механізм ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності сільського господарства;
- запропонувати напрями підвищення ефективності сільського господарства в умовах економічного реформування галузі;
- обґрунтувати механізм раціонального управління витратами оборотного капіталу в сільському господарстві;
- доповнити існуючі підходи до визначення розмірів сільськогосподарських підприємств, які забезпечують максимально можливі обсяги виробництва продукції при мінімальних матеріально-грошових витратах;
- розробити організаційно-економічні заходи щодо підвищення мотивації до ресурсозбереження в сільському господарстві;
- визначити комплекс заходів державної підтримки сільського господарства.
Об’єктом дослідження є ресурсозбереження як сфера економічної діяльності сільськогосподарської галузі та його роль у забезпеченні ефективності аграрного виробництва.
Предметом дослідження є комплекс організаційно-економічних факторів ресурсозбереження, їх використання в системі економічного механізму підвищення ефективності сільського господарства.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, які відбуваються в сільському господарстві, нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, рекомендації науково-дослідних установ і світова практика діяльності аграрних підприємств. Методикою досліджень передбачалося використання загальноприйнятих положень економічних досліджень та опрацювання специфічних методичних підходів для поглибленого вивчення питань, пов’язаних з темою дисертаційної роботи. Відповідно застосовувалися такі методи, як діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні й методологічні узагальнення, визначення проблем ресурсозбереження та його ролі в підвищенні ефективності сільського господарства), кореляційно-регресійний (визначення залежності ефективності господарювання від розміру підприємства), монографічний (дослідження рівня ресурсозбереження в сільському господарстві), графічний (відображення ефективності управління витратами), статистичний (розробка схем, графіків, таблиць і додатків).
Наукова новизна дослідження полягає в наступних основних положеннях:
вперше
визначено сутність та зміст ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва як об’єктивної необхідності у формуванні конкурентоспроможного сільського господарства, що являє собою процес поліпшення використання ресурсів на всіх етапах і рівнях виробничо-господарської діяльності на основі науково-технічного прогресу, який супроводжується вивільненням і економією ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, покращанням навколишнього середовища та умов життя;
удосконалено:
механізм раціонального управління витратами оборотного капіталу, який включає контроль за рівнем окупності їх продукцією і узгоджує її обсяги з потребами ринку, на основі використання коефіцієнта реагування витрат, забезпечує економічний ефект від ресурсозбереження для прибуткового ведення виробництва;
модель організаційної структури виробництва і механізм мотивації ресурсозбереження, що включає використання виробничих і обслуговуючих первинних підрозділів на умовах повної самостійності функціонування та самофінансування та є визначальними в системі факторів ресурсозбереження;
набули подальшого розвитку:
економічний механізм ресурсозбереження в умовах конкуренції як система важелів ринкового і державного регулювання, спрямованих на досягнення конкретних результатів;
підходи до визначення розмірів сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів з урахуванням ефективності використання техніки; раціональної організації сівозмінної площі, менеджменту, що забезпечують максимально можливі обсяги виробництва продукції при мінімальних матеріально-грошових витратах;
напрями державної підтримки сільського господарства, а саме: регулювання цінового диспаритету, стандартизації продукції відповідно до міжнародних стандартів, створення належної соціальної інфраструктури, вдосконалення механізму фінансування галузі, що спрямовані на створення для сільськогосподарських підприємств сприятливих цінових, кредитних, матеріально-технічних та інших умов для ефективного ресурсозберігаючого господарювання.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці теоретичних і методичних засад ресурсозбереження, впровадження в практичну діяльність яких сприяє підвищенню ефективності виробництва і конкурентоспроможності аграрного сектора економіки.
Отримані результати дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя (довідка № 1761 від 07.10.2004 р.).
Розроблені пропозиції щодо формування ринкової інфраструктури для забезпечення реалізації соціальних програм на селі, зміцнення і раціонального використання матеріально-технічної бази й ефективного землекористування на умовах дотримання принципів ресурсозбереження схвалено і прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 10-4/25-198 від 05.09.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто. У роботі викладено авторський підхід до розв’язання проблеми ресурсозбереження в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.
Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науковій конференції Політ-2002” (м. Київ, 2002), науково-практичній конференції Підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах різних форм господарювання” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2005 р.), науково-практичній конференції Конкурентоспроможність аграрного сектора економіки і механізм її підвищення” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 12 статтях загальним обсягом 3,6 друк. арк., у т.ч. 6 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного змісту роботи 185 сторінок, включаючи 9 рисунків, 21 таблицю, 24 додатки. Список використаних джерел налічує 253 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення, здійснено аналітичну оцінку й обґрунтовано наукове вирішення складної соціально-економічної проблеми ресурсозбереження в аграрному секторі економіки. За результатами виконаних досліджень можна зробити наступні висновки.
1. Ресурсозбереження розглядається як процес поліпшення використання ресурсів на всіх етапах і рівнях виробничо-господарської діяльності, один з найефективніших напрямів науково-технічного прогресу в сільському господарстві, що супроводжується вивільненням і економією ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, поліпшенням навколишнього середовища та умов життя.
2. Ресурсозбереження займає провідне місце в господарському механізмі економіки, що охоплює систему організаційно-економічних відносин. В його структурі ресурсозбереження розглядається як організована й впорядкована система, механізм якої, поєднуючи важелі ринкового і державного регулювання, спрямований на досягнення конкретних результатів. Головним важелем економічного механізму ресурсозбереження виступає конкуренція, яка змушує, з одного боку, підвищувати якість продукції, з іншого зменшувати витрати на виробництво продукції, що в кінцевому рахунку веде до постійного підвищення рівня ресурсозбереження.
3. Встановлено вплив на рівень ресурсозбереження розмірів господарств і організації виробництва. Обґрунтовано пропозиції щодо визначення розмірів сільськогосподарських підприємств залежно від рівня технічної оснащеності господарств, їх організаційної структури, ступеня спеціалізації і концентрації виробництва, а також забезпечення оптимального співвідношення виробничої структури малого і великого виробництва, приватного та колективного господарства.
4. Запропоновано оптимальні параметри технічного забезпечення сільського господарства, при яких здійснюється рівномірна зайнятість машин на виконанні різних робіт протягом року, максимально можливий рівень їх завантаження, беззбиткова робота і найменший рівень витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.
5. Визначено напрями розвитку внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин, які ґрунтуються на приватній власності та колективній формі організації виробництва на основі кооперації і оренди необхідних основних засобів з використанням механізму ресурсозбереження.
6. Обґрунтовано методичні пропозиції щодо визначення на основі ресурсних потенційних можливостей нормативних рівнів урожайності культур і продуктивності тварин, встановлення нормативних обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва та отримання певного розміру прибутку, що є основною умовою ресурсозбереження, забезпечення беззбиткової роботи всіх структурних підрозділів і підприємства в цілому.
7. Для забезпечення контролю за рівнем витрат і окупністю їх продукцією запропоновано визначати співвідношення між зміною величини витрат і обсягу виробництва на основі використання коефіцієнта реагування витрат, який свідчить про зміну величини витрат обігу аграрного підприємства при зміні обсягу виробництва продукції на 1%. Відповідно до значення коефіцієнта визначено систему матеріального стимулювання ресурсозбереження.
8. Обґрунтовано модель розвитку інфраструктури гуртового ринку, що сприяє подоланню диспаритету між сільським господарством та іншими галузями АПК, підвищенню рівня окупності ресурсів, а також модель розвитку сільської інфраструктури, що включає створення при кожній сільській раді спілки селян-землевласників і кредитного кооперативу, механізм функціонування яких передбачає: ефективне використання землі, підвищення її родючості, дотримання агротехнічних та природоохоронних норм, зміцнення матеріально-технічної бази за рахунок кооперативного кредитування, дотримання принципів ресурсозбереження.
9. З метою забезпечення ресурсозбереження в сільському господарстві обґрунтовано організаційно-економічні заходи його державної підтримки і регулювання, суть яких полягає у створенні аграрним формуванням сприятливих цінових, кредитних, матеріально-технічних та інших умов для їх ефективного функціонування і конкурентноздатності.
Методологічні та методичні основи дослідження механізму ресурсозбереження в аграрній сфері, що науково обґрунтовані в дисертації, є певним внеском у теорію та практику підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Окремі з них можуть бути суттєво поглиблені в подальших дослідженнях при деталізації за складовими ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

список Використаної літератури

1. Абалкин Л.И. Избранные труды: В чотирьох томах / сост. Грибанова О.М. М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000. Т.1-2: На пути к реформе: Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. Новый тип экономического мышления. Перестройка: пути и проблемы. Статьи, интервью, выступления. 911 с.
2. Абалкин Л.И. Полный хозяйственный расчет: теория, практика, проблемы / Л.И.Абалкин, Ш.Ахмедуев, Н.А.Брусиловская и др. М., 1989. 265 с.
3. Агєєва І.В. Формування ринкових структур технічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників //Економіка АПК. 2002. № 6. С.42-47.
4. Аграрна праця та соціальний розвиток села / За ред. Бугуцького О.А. К.: Віпол, 1996. 320 с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно - аналітичний збірник / Ред. П.Т. Саблук, М.Я.Дем’яненко, та інші. К.:ІАЕ УААН, 2003. Вип.6. 764с.
6. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник 2-е изд. перераб. и дополненное. М.: Проспект, 1998. 586 с.
7. Алексійчук Т.В. Підвищення ефективності виробництва свинини //Економіка АПК. 2002. №10. С.86-88.
8. Аналіз формування механізму АПК України в умовах переходу до ринку (1991-1995). К.: ІАЕ УААН, 1996. 51 с.
9. Андрійчук В.Г. Агролізинг на пореформованому етапі розвитку аграрних підприємств //Економіка АПК. 2002. №10. С.19-24.
10.Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. 2-ге вид., доп. і переробл. К.: КНЕУ, 2004. 624 с.
11.Аракелов В.Е., Кремер А.И. Методические вопросы экономии энергоресурсов. М.: Энергоатомиздат, 1990. 192 с.
12.Артиш В.І. Лізинг в інвестуванні сільського господарства України //Економіка АПК. 2002. №1. С.83-87.
13.Артиш В.І. Прискорення амортизації техніки при фінансовому лізингу //Економіка АПК. 2002. № 6. С.66-72.
14.Багрій Т.В. Відновлення матеріально-технічної бази цукробурякового виробництва // Економіка АПК. 2002. №12. С.63-65.
15.Базаров В. А. Принципы построения перспективного плана // Сб. Каким быть плану - дискуссии 20-х годов. Л., 1989. С. 166.
16.Бакалін Р.Л. Передумови переходу до соціально-орієнтованої ринкової економіки. /За ред. П.І.Гайдуцького, С.А.Бузовського. К.: УСГА, 1992. 51 с.
17.Березівський П.С. Ефективність виробництва і формування ринку продуктів скотарства у Карпатському регіоні. Львів: Українські технології, 1998. 225 с.
18.Бертони С.Л. Тойотизм как новая форма взаимоотношений труда и капитала. // Вопросы экономики. 1994. С.119-127.
19.Білоусько Я.К., Денисенко П.А., Питулько В.О. Матеріально-технічне забезпечення агропромислового комплексу в ринкових умовах. К., ДОД ІАЕ, 1999. 23 с.
20.Богдановский В.А. Усиление личного подсобного хозяйствования на селе // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий, 1996. №6. С.16-26.
21.Бойко В.І., Коржинський П.П., Лазня В.В. та ін. Ринок продовольства. К.: ІАЕ, 1996. 275 с.
22.Болховітінова Ю.О. Ринкова адаптація продовольчого комплексу України. К.: Ін-т екон. НАН України, 1998. С. 130-170.
23.Большой экономический словарь / Под. ред. Азрилияна. М.: Институт новой экономики, 1999. 1248 с.
24.Боровик О.Г. Село чекає державної підтримки // Економіка АПК. 1999. №2. С. 27.
25.Борщевський П.П., Багатаренко О.С., Заєць О.С. та ін. Ринок цукру. К.: Віпол, 1996. 57 с.
26.Буздалов И. Перспективы развития новой аграрной структуры // АПК: экономика, управление. 1995. №7. С. 20-25.
27.Бурковський І.Д. Матеріально-ресурсний потенціал аграрного сектора України: стан та напрямки розвитку //Економіка АПК. 2002. №3. С. 26-30.
28.Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / За ред. Е.Г.Дегодюка. К.: Урожай, 1992. 320 с.
29.Вишиванюк М. Новий етап розвитку аграрної реформи в області. Івано-Франківськ: Плай, 2001. 218 с.
30.Власність і господарський механізм в умовах оновлення економіки / За ред. С.В. Мочерного. Львів: Світ, 1993. 176 с.
31.Власність у сільському господарстві. /В.В.Юрчишин, О.М.Онищенко, П.Т.Саблук та ін.; За ред. В.В.Юрчишина, П.Т.Саблука. К.: Урожай, 1993. 352 с.
32.Власюк П.А., Городний Н.М., Рубшин А.А., Надточий П.П. Удобрения и качество растениеводческой продукции: Сб. науч. тр./ УСХА. К. 1976. Вып. 180. С. 4-13.
33.Восток-Запад: эффективное использование энергии / ЕЭК. Женева, 1992. 294 с.
34.Гаенко Б.М., Г. Крупп: Успех определяет технология // Новое сельское хозяйство. Берлин, 1998. №2. С. 28-30.
35.Гайдуцький П.І., Лобас М.Г. Відродження МТС (Організація машинно - технологічних станцій в ринкових умовах). К., 1997. 508 с.
36.Гайдуцький П.І., Юрчишин В.В. Досвід роздержавлення сільського господарства у Східній Німеччині і можливості його використання в Україні // Економіка України, 1994. №12. С.39-43.
37.Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. СПб.: Экономическая школа, 1996. Т.1. 425 c.
38.Гальчинський А. Праця і капітал: відносини партнерства // Економіка України, 1992. №5. С. 42-50.
39.Герасимчук З. Наукові засади дослідження екологічної безпеки // Економіка України. 2000. № 11. С. 63-69.
40.Гладій М.В. Використання виробничо - ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). Львів: ІРД НАН України, 1998. 294 с.
41.Гладій М.В., Янків М.Д., Сифін О.Р. Приватизація майна і землі в агропромисловому комплексі. Львів: Львівська академія ветеринарної медицини, 1993. 40 с.
42.Гличев А. Управление качеством продукции. М.: Экономика, 1979. 286 с.
43.Голик М.А. Підвищення ефективності тваринництва. К.: Урожай, 1981. 255с.
44.Гудзинський О.Д. Менеджмент у системі агробізнесу. К.: Урожай, 1994. 240с.
45.Гусаков В.Г. Стратегия и тактика формирования эффективной аграрной рыночной экономики. Минск: БелНИИЭИ АПК, 1998. 361с.
46.Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1969. 480 с.
47.Демин А.А. Государственно-монополистический капитализм: проблемы, тенденции, противоречия. Л.: ЛГУ, 1983. 240 с.
48.Давыдюк С.Ф., Минтаиров М.С. Хозяйственный механизм в сфере науки. Л.: ЛГУ, 1990. 216 с.
49. Дем’яненко М.Я. Податкова система АПК у період становлення ринкових відносин //Економіка України, 1996. №11. С.37.
50.Дем’яненко М.Я. Проблеми фінансових відносин при реформуванні аграрного сектора економіки // Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні: Матер. других Всеукраїнських зборів (конгресу) вчених економістів-аграрників 24-25 січня 2000 р. м. Київ. К., 2000. С.270-274.
51.Денисенко П., Питулько В. Ринок відновленої техніки та оцінка її вартості // Техніка АПК. 2000. № 2. С. 4-5.
52.Державна Програма демонополізації економіки та розвитку конкуренції /Схвалена Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993 р. № 3757 ХII // www.rada.gov.ua.
53.Державний комітет статистики України. Україна у цифрах у 2002 році. Короткий статистичний довідник”. Київ.: Техніка, 2003. 457 с.
54.Економічна енциклопедія. У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред. ) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2001. 864с.
55.Економічна енциклопедія. У трьох томах. Т.2 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред. ) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2001. 848с.
56.Економічний словник-довідник: За ред. д.е.н., проф. С.В. Мочерного. К.: Феліна, 1995. 380 с.
57.Закон України Про енергозбереження”: Постанова Верховної Ради України № 74/94 ВР від 1 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 30. С. 894 904.
58.Закон України Про сільськогосподарську кооперацію” від липень 1997 р. // www.rada.gov.ua
59.Закон УРСР Про охорону навколишнього середовища” //Відомості Верховної Ради України. 1991. №41. С.546.
60.Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. / Пер. з анг. К.: Абрис, 1994. С.3.
61.Зубець М.В. Наука підтримує нові ефективні форми господарювання // Економіка АПК. 1992. №2. С.56.
62.Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. К.: Аграрна наука. 1999. 52 с.
63.Жовтянський В.А. Роль і місце енергозбереження в енергетичній стратегії України // Енергоінформ. 2000. № 19. С.15-18.
64.Іванишин В.В. Становлення зернового лізингу в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. 2002. № 9. С.74-79.
65.Іванух Р., Крижановський Б. Економічні реформи і розвиток продуктивних сил України // Економіка України, 1994. №3. С.35.
66.Иванух Р.А., Пантелейчук М.Ш., Попович И.В. Справочник экономических показателей сельского хозяйства. К.: Урожай, 1998. 216с.
67.Імас Є.В. Відновлення державної підтримки розвитку цукробурякового виробництва. К.: ІАЕ УААН, 1998. С. 48.
68.Iмас Є.В. Розвивати інтеграційні процеси в цукробуряковому виробництві. Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексі України. К. 1999. С. 125-128.
69.Инновационный процесс в странах развитого капитализма. /Под ред. И.Е.Рудановой. М.: МГУ. 1991. 144 с.
70.Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища. К.: Агропромсистема, 1997. 263с.
71.Касл Э., Беккер М., Нельсон А. Эффективное фермерское хозяйство / Пер. с англ. М.: ВО "Агропромиздат", 1992. 495с.
72.Кашуба Ю.П. Поліпшення технічного оснащення сільського господарства // Економіка АПК. 2002. №6. С.36-38
73.Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Классика экономической мысли: Сочинения. М.: Изд-во ЭКСМО Пресс, 2000. 896 с.
74.Кісіль М.І. та ін. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення. К.: ІАЕ УААН. 1996. 507 с.
75.Коваков С.И., Свободин В.А. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий: Справочник. 2-е издательство, переработанное и дополненое. М.: Агропромиздат, 1991. 216с.
76.Коваленко Ю.С., Малік М.Й. Рекомендації по внутрішньогосподарських товарно-грошових відносинах. К.: ІАЕ, 1998. 113 с.
77.Ковалко М.П. Денисюк С.П. Енергозбереження пріоритетний напрямок державної політики України. К.: УЕЗ, 1998. 506 с.
78.Комплексна державна програма енергозбереження. К.: Держкоменергозбереження України, 1996. 234 с.
79.Криворученко В.І. та ін. Агробізнес в овочепродуктовому підкомплексі України. К.: Нива, 1997. 138 с.
80.Крисальний О.В. Трансформація колективних сільськогосподарських підприємств у кооперативні формування // Економіка АПК. 2000. № 3. С.15-17.
81.Крисальний О.В. Україна та її агропромисловий комплекс. К.: Урожай, 1993. 48 с.
82.Кручок С.І. Методи грошової оцінки земельних ділянок //Землевпорядний вісник. 2001. № 3. С.38-43.
83.Кузнецов В. Философия: Учебник. М.: ИНФРА, 1999. 519 с.
84.Куликов В.В. Как обновить земельные отношения // Экономические науки. 1991. № 6. С.33-36.
85.Ламперт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь. М.: Дело ЛТД”, 1994. 224 с.
86.Леонтьев В.В. Экономические эссе: теории, исследования, факты и политика: (Пер. с англ.). М.: Политиздат. 1990. 414 с.
87.Лесечко М., Лесечко Т. Механізм управління енергозбереженням на державному та муніципальному рівнях // Актуальні проблеми державного управління. 1999. Випуск 2. С. 51-55.
88.Либкинд А.С. Эффективность сельскохозяйственного производства. Экономико-статистические методы анализа. М.: Статистика, 1976. 296с.
89.Лоза П.С. Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства в колхозах. М.: Наука, 1973. 273с.
90.Лузан Ю.Я. Стан та напрями фінансового поліпшення агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. 1998. № 6. С.3-9.
91.Лукинов И.И. Эволюция экономических систем // Економика. 2002. С. 70.
92.Лукінов І.І. Агропромислова політика у макроструктурних пріоритетах // Економіка України, 1996. № 10. С.4.
93.Лукінов І.І. Економічна наука і державна економічна політика // Економіка України. № 5. С. 3.
94.Лукінов І.І. Пріоритетна політика держави в технологічних перетвореннях. // Економіка України. 1997. № 2. С. 4-20.
95.Лукінов І.І. Регулюючі ринкові і державні механізми в агробізнесі України. Зб. Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в АПК України. К.: ДОД ІАЕ, 1999. С.4-6.
96.Лукінов І.І. Ринкові реформи у подоланні кризи // Економіка України. 1996. №1. С.4.
97.Любимцев Ю.И. Цикл воспроизводства и амортизация основных фондов: вопросы теории и методологии. М. Экономика. 1973. 143с.
98.Лященко Г. Энергосбережение: механизмы и методы управления // Экономист. 2000. № 8. С. 66-72.
99.Маккеллени К. Экономика. М., 1992. Т.1. С.21
100. Малік М.Й. Кредитування в системі АПК України: стан і проблеми // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Серія: Економіка. Випуск 46. К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2000. С. 23-26.
101. Малік М.Й. Особливості формування виробничих сільськогосподарських кооперативів // Основи аграрного підприємництва / За ред М.Й.Маліка. К.:ІАЕ, 2000. С.359-370.
102. Малік М.Й. Сільськогосподарська кооперація, суть та проблеми розвитку в Україні / За ред. М.Й.Маліка. Київ. 1999. 161с.
103. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов // К.Маркс, Ф.Энгельс. Соч. 2-е изд. Т.46. ч.І. 556 с.
104. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов // К.Маркс, Ф.Энгельс. Соч. 2-е изд. Т.46, ч.ІІ. 618 с.
105. Маршалл А. Принципы политической экономии Т.1: Пер с англ. М.: Прогресс, 1983. 415 с.
106. Мартинкевич Ф.С., Большакова В.П., Коризно Н.В. Методические проблемы измерения эффективности сельскохозяйственного производства. Минск: Наука и техника, 1979. С.23.
107. Марцинкевич В. Национальная модель социально-экономического развития (концепция и структура) // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 1. С. 16-26.
108. Матеріали Всеукраїнської наради з питань пореформованого розвитку аграрного сектору // Економіка України. 2002. №3. С.3-4.
109. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. К.: Вища школа, 1994. 415 с.
110. Месель-Веселяк В.Я. Організаційно-економічні засади реформування агропромислового виробництва в Україні. // Агроінком.-1999. №1-2. С. 24-29.
111. Месель-Веселяк В.Я., Саблук П.Т., Малік М.Й. та ін. Розвиток форм господарювання на селі. К.: Урожай, 1993. 375 с.
112. Методические рекомендации по переходу предприятий и организаций АПК на новые производственные отношения применительно к требованиям рыночной экономики. К.: Київоблстат, 1991. 38с.
113. Мінченко А.К. Вдосконалювати матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва // Економіка АПК. 1999. № 2. С.51-53.
114. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. Львів: Світ, 2001. 415 с.
115. Наумов О.Б. Визначення економічної ефективності за узагальнюючими показниками // Економіка АПК. 2000. № 9. С.39.
116. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві. К.: КНЕУ, 2000. 320с.
117. Непочатенко А.В. Підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки в фермерських господарствах України //Луганський збірник. 2000. №5. С.228-231.
118. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 328с.
119. Никитин С., Глазова Е., Никитин А. Прибыль: теоретические и практические подходы // Мировая экономика и международные отношения. 2002. №5. С. 20-27.
120. Ніколенко Ю.В. Предмет економічної теорії // Теорії мікро- макроекономіки. 1998. № 1. С. 3-10.
121. Новаковський Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны земельных ресурсов. К.: Вища школа, 1985. 207 с.
122. Новейший философский словарь. Минск: Высшая школа, 1999. 892 с.
123. Оболенский К.П. Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства (теория и практика). М.: Мысль, 1974. 178 с.
124. Одум Г., Одум Э. Энергетический базис человека и природы: Пер. с англ. Под ред. А.П. Огурцова. М.: Прогресс, 1978. 379 с.
125. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1995. 407 с.
126. Онищенко О., Осташко Т. Аграрні перетворення в країнах Центральної та Східної Європи // Економіка України, 1994. №8. С.3.
127. Онищенко О.М. Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексі України. К.: ДОД ІАЕ, 1998. 195с.
128. Онищенко О.М., Юрчишин В.В. Аграрна реформа: деякі підсумки і проблеми розвитку // Економіка АПК. 1996. № 2. С.27-29.
129. Онищенко О.М, Юрчишин В.В. Соціально-економічна реформа: тільки шлях до ринку чи побудова нового суспільного ладу // Економіка України, 1994. № 3. С.3.
130. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / С.П.Азізов, П.К.Канінський, В.М.Скупий. За ред. проф. С.П.Азіз