ФОРМУВАННЯ ВЛАСНИКА ЗЕМЛІ ЯК СУБ’ЄКТА ГОСПОДА-РЮВАННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Краткое описание

Вступ..........................................................................................................Розділ 1. Наукові засади становлення та ефективного функціонування власників і господарів у сільськогосподарському виробництві.....1.1. Власник і господар як наукові категорії...1.2. Методологічні основи формування власника й господаря землі в сільському господарстві.........................................................1.3. Трансформація відносин власності і форм господарювання в сільському господарстві як передумова становлення й утвердження власників та господарів землі..........................................Висновки до розділу 1....................................................................Розділ 2. Аналіз сучасного стану і розвитку власників-господарів землі .......................................................................................2.1. Класифікація власників та господарів землі................................2.2. Порівняльний аналіз діяльності власників і господарів у сільському господарстві.......................................................................2.3. Аналіз чинників впливу на формування власників і господарів землі.........Висновки до розділу 2....................................................................Розділ 3. Підвищення результативності формування власників і господарів землі........3.1. Чинники утвердження власника і господаря землі в сільському господарстві...............................................................................3.2. Механізм утвердження власника та господаря землі..................3.3. Соціальні наслідки від утвердження власників та господарів землі у сільськогосподарському виробництві.Висновки до розділу 3....................................................................Висновки..........................................................................................................Список наукових та інформаційних джерел.............................................Додатки.............................................................................................................

Список литературы

ВИСНОВКИУ дисертаційній роботі викладено теоретичне обґрунтування, здійсне-но аналітичну оцінку та запропоновано наукове вирішення складної соціаль-но-економічної проблеми становлення й утвердження власника-господаря землі в сільськогосподарському виробництві. Результати проведеного дослі-дження дають підстави для певних висновків.1. Глибокі соціально-економічні перетворення в аграрній сфері, зокре-ма узаконення приватної власності на землю, формування повноправних вла-сників і господарів сільськогосподарських угідь, зумовили необхідність тлу-мачення категорій власник” та господар” землі, визначення їх функцій. То-го, хто використовує належні йому угіддя, слід називати власником-господарем” землі. Власника землі в сільському господарстві слід розглядати як суб’єкта соціально-економічних відносин, який має право володіння, ко-ристування та розпорядження землею. Водночас господаря землі доцільно визначати як суб’єкта соціально-економічних відносин, який має право воло-діння й користування землями сільськогосподарського призначення та право власності на результати праці.2. Процес формування суб’єктів власності та господарювання в сільсь-кому господарстві доцільно розглядати за етапами − юридичного закріплен-ня, становлення та утвердження. Юридичне закріплення полягає в отриманні власником державного акта на право приватної власності на землю, а для го-сподаря − в реєстрації організаційно-правової форми. Мета етапу становлен-ня зводиться до пошуку нових зв’язків та налагодження вигідних торговель-но-економічних відносин господарюючих суб’єктів. Етапом утвердження власника та господаря землі є той рівень функціонування селянства, який га-рантує йому соціально-економічну стабільність, а також відповідну вигоду для суспільства і майбутніх поколінь.3. Серед критеріїв визначення ефективно діючих власників та госпо-дарів землі у сільському господарстві слід виокремити: кваліфікацію, наявні засоби виробництва й умови господарювання, рівень державної підтримки, використання переваг кооперування, дорадництва й кредитування, наявність приватної власності на землю та майно, соціальну спрямованість господарю-вання.4. На основі аналізу суб’єктів господарювання за належними й викори-стовуваними угіддями розроблено класифікаційні ознаки. Виявлено, що після отримання селянами у приватну власність сільськогосподарських угідь змі-нилося їх співвідношення: щороку зберігається тенденція до скорочення площ земель, переданих в оренду, і збільшення використовуваних особисто власниками-господарями. Якщо у 2001 р. селяни використовували 60 % вла-сних сільськогосподарських угідь, то в 2006 р. цей показник становив уже 78 %. Така зміна пояснюється зменшенням чисельності сільськогосподарсь-ких підприємств через їх банкрутство, внаслідок чого призупиняються відно-сини оренди і земля переходить у користування господарств населення. Час-тина селян-власників вирішує, що особистий обробіток землі для них вигід-ніший, аніж оренда, гарантує більшу соціальну захищеність.5. Розвиток власників і господарів землі у сфері сільськогосподарсько-го виробництва гальмують суб’єктивні та об’єктивні чинники, зокрема неза-довільне проходження попередніх етапів. До їх числа також належить нехту-вання господарюючими суб’єктами заходів раціонального, екологічного ви-користання угідь, повільне впровадження інноваційних техніко-технологічних розробок, посилення конкуренції на агропродовольчому ринку після вступу України в СОТ.6. Зазначені чинники впливають на результативні показники діяльності господарств населення та агроформувань. У 2006 р. основна частка виробни-цтва валової продукції галузі (88,7 %) зосередилась у власників-господарів землі, тоді як в 1990 р. 50,1 %. Тим часом агроформування зменшили вало-ве виробництво продукції у 5,7 раза. Як результат, відбулося скорочення її виробництва в усіх категоріях господарств на 22,8 %. Це означає, що підви-щеної уваги потребує створення сприятливого середовища для ефективного функціонування власників і господарів землі.