РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА ВЗАЄМОВІДНОСИН ЇЇ УЧАСНИКІВ В АПК

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА

На правах рукопису

ПІЛЯВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ

УДК 338.436

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА ВЗАЄМОВІДНОСИН
ЇЇ УЧАСНИКІВ В АПК

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Макаренко Петро Миколайович
доктор економічних наук, професор,
член – кореспондент НААН України

Полтава – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………….. 4
Розділ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА …………………….. 12
1.1. Понятійно-сутнісна характеристика інтеграції та системне уявлення про її побудову …………………….. 12
1.2. Необхідність і умови розвитку інтеграційних процесів агропромислового виробництва ………………………... 28
1.3. Види агропромислової інтеграції та класифікація її організаційно-правових структур в ринковій економіці 44
Висновки до першого розділу ……………………………………… 69
Розділ 2.
ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ І ВЗАЄМОДІЇ СТРУКТУРНИХ ЛАНОК ІНТЕГРАЦІЇ В АПК …………………
71
2.1. Результати виробництва та економічного розвитку сільського господарства ………………………………… 71
2.2. Конкурентоспроможність харчової продукції переробних підприємств на агропродовольчих ринках 103
2.3. Соціально-економічні стимули та результати діяльності агрохолдингових структур як суб'єктів інтеграції …….. 120
Висновки до другого розділу ………………………………………. 155
Розділ 3.
РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОПРО-МИСЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЇЇ УЧАСНИКІВ …………………………… 157
3.1. Обґрунтування складових механізму функціонування агропромислової інтеграції ……………………………... 157
3.2. Розвиток економічних відносин підприємств АПК в інтегрованих формуваннях сфери переробки і реалізації продукції ………………………………………………….

179
3.3. Організація ефективного функціонування та корпоративного управління агрохолдингів …………… 197
Висновки до третього розділу ……………………………………... 221

ВИСНОВКИ ………………………………………………………… 224

ДОДАТКИ …………………………………………………………… 229

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………… 233

ВСТУП

Актуальність теми. У сфері агропромислового виробництва за останні роки його ринкових перетворень прискорюється розвиток напряму, пов’язаного зі створенням інтегрованих формувань. Останні здійснюють технологічну погодженість виробництва кінцевої продукції, консолідацію коштів щодо реалізації перспективних інвестиційних проектів, впровадження у виробництво енергозберігаючих та економічно-ефективних технологій, спеціальних програм розвитку.
Такі інтегровані структури із замкнутим технологічним циклом виробництва (сільські товаровиробники – переробні підприємства – гуртові бази і (чи) різні торгівельні організації) стають міцними ланками нової економічної системи й стабілізують кон’юнктуру ринку сільськогосподарської продукції. Вони сприяють консолідації аграрного, промислового, фінансового і торгового капіталу, а також більш ефективному використанню потенційних можливостей окремих підприємств, зниженню витрат виробництва, переробки, збереження й реалізації продукції, зменшенню фінансових ризиків, впровадженню паритетних умов функціонування підприємств-учасників щодо використання збалансованого механізму розподілу доходів, скороченню податкового навантаження за рахунок зменшення посередницьких ланок у процесі реалізації продукції. Цим самим мають забезпечувати головний принцип їх створення й діяльності – формування рівних економічних умов господарювання і рівної вигоди співробітництва всіх учасників інтеграції.
Все це направлено на підвищення рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва, конкурентоспроможності й ринкової стійкості виробленої продукції, протистоянню імпорту на внутрішній агропродовольчий ринок України в умовах СОТ.
Теоретичні і практичні аспекти інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві знаходяться під неухильною увагою багатьох закордонних і вітчизняних вчених. Науковими публікаціями свій доробок до вирішення питань означеної проблеми внесли: В. Г.Андрійчук, Ю. А. Борков, С. Ю. Вайнштейн, О. Вільямсон, С. Дж. Вінтер, М. Ю. Коденська, Д. Ф. Крисанов, І. Лукінов, В. З. Мазлоєв, О. В. Мазуренко, П. М. Макаренко, М. Й. Малік, Л. О. Мармуль, Ю. О. Нестерчук, В. Н. Парсяк, О. А. Родіонова, П. Т. Саблук, В. П. Ситник, І. Г. Ушачов, Л. І. Федулова, Г. В. Черевко, М. Д. Янків, В. М. Яценко й інші.
Одержані розробки, висновки і пропозиції слугують базою для подальших досліджень теоретичних положень, методологічних підходів і прикладних рекомендацій стосовно нинішнього етапу ринкового розвитку інтеграції. Проте окремі питання даної проблеми залишаються дискусійними і не знаходять допоки однозначного вирішення. Так, у практичній роботі з організації нових та функціонуванні раніше створених інтеграційних формувань в АПК при встановленні економічних взаємовідносин їх структурних підрозділів допускаються прорахунки й не завжди достатньо обґрунтовані рішення. Передусім це стосується сільськогосподарських підприємств, які є найбільш уразливими, коли у створених інтегрованих формуваннях не забезпечуються рівні економічні умови між господарюючими суб’єктами, а, отже, й відповідний ефект від інтеграції.
Крім того керівники багатьох інтегрованих формувань, захоплені гігантоманією і латифундизмом, й забули про оптимальні розміри концентрації виробництва.
Недостатнє вивчення теоретичних підвалин організації інтегрованих агроформувань та їх економічних взаємовідносин, аналіз і оцінка об’єктивних умов функціонування, розробка практичних пропозицій стосовно їх удосконалення у відповідності із реальною дійсністю на сьогодні зумовили актуальність і значимість теми та визначили доцільність вибору напряму дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в очній аспірантурі Дніпропетровського державного аграрного університету за темою кафедри менеджменту організацій «Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємства в умовах ринкових перетворень» (номер державної реєстрації 0102U005022) і завершувалася на кафедрі економіки підприємства Полтавської державної аграрної академії в рамках науково-дослідної роботи «Організаційно-економічний механізм формування конкурентоспроможності агропромислового комплексу» (номер державної реєстрації 0110U000835). У межах наукових тем автором обґрунтовувався розвиток форм агропромислової інтеграції та економічні взаємозв’язків їх учасників.
Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає в теоретичному, методологічному і методичному обґрунтуванні та практичній реалізації механізму функціонування агропромислової інтеграції холдингового типу й систематичних, послідовних дій та інструментів регулювання економічних взаємовідносин її учасників на галузевому і господарському рівнях.
Для досягнення сформульованої мети дослідження поставлені і вирішувалися наступні завдання:
- узагальнення засад агропромислової інтеграції в напрямках понятійно-сутнісного визначення системоутворюючих елементів, необхідності й умов розвитку та встановлення видів і організаційно-правових структур у ринковій економіці;
- оцінка сучасного стану розвитку та ефективності сільського господарства, переробних підприємств харчової продукції й діяльності агрохолдингових структур як суб’єктів інтеграції;
- обґрунтування складових механізму функціонування агропромислової інтеграції в сучасних умовах ринкового розвитку національної економіки;
- формування і регулювання економічних відносин суб’єктів інтегрованих формувань сфери виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції;
- визначення напрямів ефективного функціонування та корпоративного управління агрохолдингами.
Об’єкт дослідження – процеси функціонування агропромислової інтеграції на галузевому й господарському рівнях.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні і методичні засади й практична реалізація холдингових форм агропромислової інтеграції та економічних взаємовідносин її учасників у ринковій економіці.
Методи дослідження. Наукове пізнання положень інтеграції ґрунтується на законах ринкової економіки, національному законодавстві та нормативних документах щодо розвитку аграрної політики на сучасному етапі, а також наукових публікаціях визнаних вчених-економістів і економістів-аграрників. Теоретична і методологічна основа виконаного дослідження ґрунтується на загальнонаукових і емпіричних методах, зокрема: визначення понятійно-сутнісних проблем методологічного характеру розкривають зміст і специфіку інтеграційних процесів, а встановлення організаційно-економічних аспектів визначає інструментарій дії інтеграції на ефективність виробництва. Формування понятійного апарату ґрунтується на принципах програмного підходу, що дало змогу встановити визначення інтеграції з використанням засобів спрощення або методу декомпозиції. У процесі вивчення теорії інтеграції, формулюванні власних думок, висновків, використовувалися методи абстрактної логіки, індукції й дедукції, абстрагування і конкретизації, формалізації та інші.
Із спеціальних методів при оцінці сучасного стану розвитку і взаємодії структурних ланок інтеграції в АПК та при обґрунтуванні складових механізму й удосконаленні взаємовідносин учасників агропромислової інтеграції використовувалися методи системного аналізу і синтезу, методичні прийоми статистики ( групування, порівняння, середніх і відносних величин), розрахунково-конструктивний, економіко-математичного моделювання, інші методи економічних досліджень.
Інформаційною базою досліджень слугували статистично-аналітична інформація Держкомстату України, оперативна інформація Аграрного фонду та Міністерства аграрної політики України, наукові публікації, наукова інформація зі всесвітньої комп’ютерної мережі Іnternet, особисті спостереження автора.
Наукова новизна отриманих результатів представлена сукупністю теоретичних і практичних положень механізму функціонування суб’єктів агропромислової інтеграції та взаємостосунків її учасників. Найбільш важливими результатами, що характеризують новизну досліджень є наступні:
вперше:
- запропоновано при розробці й реалізації в якості методів розкриття сутності інтеграції використовувати системоутворюючі («інтеграція як стан» і «інтеграція як процес») та системодоповнюючі («об’єкт інтеграції» і «об’єкти поєднання – інтегратори») елементи.
- запропоновано класифікацію інтеграторів і механізмів їх ініціації за ознаками, відповідно, організаційно-економічні, ресурсні, інноваційні та життєзабезпечення, розвитку і параметрів процесу;
удосконалено:
- критерій розподілу одержаної виручки, який на відміну від існуючих передбачає визначення часток від реалізації конкретного виду продукції для кожного учасника інтегрованого виробництва, що одночасно відшкодовує витрати матеріально-грошових коштів на кожній технологічній операції та враховує окрім норми прибутку в цілому по інтегрованому формуванню тривалість обороту засобів виробництва на всіх стадіях технологічного процесу;
набули подальшого розвитку
- складові організаційно-економічного механізму функціонування вертикальної інтегрованої структури холдингового типу через обґрунтування: алгоритму її створення, регулювання відносин власності, формування програми і умов фінансування господарської діяльності, а також організації управління та розподілу одержаного доходу;
- моделі організаційної структури об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, переробного підприємства та фірмової торгівлі на рівні адміністративного району, коли на переробне підприємство покладається статус заготівельника згідно складених договорів, а аграрні домогосподарства створюють сумісні заготівельні пункти, що займаються збиранням продукції на закріпленій території спільно із заготівельником;
- варіанти взаємовідносин учасників інтеграції в АПК адміністративного району в напрямі мотивації збільшення ними обсягів поставок сировини на переробку; розподілу прибутку між сільгосптоваровиробниками не тільки на обсяги поставок сировини, але й з урахуванням розміру засобів (включаючи землю) вкладених до статутного фонду інтегрованого формування;
- способи управління та контролю дочірніх товариств у межах організаційної структури – агрохолдингу, – в напрямі класифікації за критеріями повноважень керівників центрів відповідальності (інвестицій, максимізації доходу від продаж, нормованих витрат і прибутку) та визначення їх сильних і слабких сторін стосовно ефективної організації та координації всіх учасників компанії, які взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем;
- методичні положення щодо формування економіко-математичної моделі оптимізації розвитку агрохолдингу (на прикладі ЗАТ «Дніпровський») в напрямі визначення розмірів діяльності учасників інтеграції, розподілу інвестицій під їх технологічну модернізацію; особливостей встановлення цільової функції як різниці між доходами і виробничими витратами підрозділів та компанії.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у можливостях на рівні суб’єктів інтеграції в АПК внести пропозиції щодо алгоритму створення інтегрованого формування, планування його виробничої діяльності, інвестування господарюючих суб’єктів формування економічних і організаційних відносин, методичних рішень щодо ціноутворення для сільгоспвиробників, переробників і торгівельних організацій, практичних підходів в організації розподілу прибутку, розподілу повноважень щодо власності агрохолдингу та управління в інтегрованих формуваннях холдингового типу. Зокрема, рекомендації за результатами досліджень стосовно формування організаційних структур об’єднань сільськогосподарських товаровиробників, переробного підприємства та фірмової торгівлі на рівні адміністративного району, алгоритму створення інтегрованих формувань і фінансування (інвестування) господарюючих суб’єктів на основі продуктового розподілу та основні положення організаційно-економічних відносин у сфері переробки й реалізації продукції прийнято до використання Головними управліннями агропромислового розвитку Полтавської (довідка від 27.04.2011 р. № 01-15/38) та Дніпропетровської (довідка від 27.04.2011 р. № 15-1006) обласних державних адміністрацій. Пропозиції щодо змісту та показників планування виробництва, переробки і торгівлі, використовуючи більш змістовну форму і систему планового бюджетування господарюючих суб’єктів холдингового типу, порядок фінансування учасників технологічного процесу виробництва, методичні рішення щодо формування цін, визначення внеску в кінцевий результат учасниками інтеграції, методичні положення та економіко-математичну модель щодо визначення плану виробничої діяльності й розподілу інвестицій під технологічну модернізацію підрозділів агрохолдингу прийнято до впровадження на сільськогосподарському підприємстві «Борис-Агро» АР Крим (довідка від 22 лютого 2011 р. № 37/02-11).
Наукові розробки щодо взаємозв’язку проблем інтеграції та умов їх вирішення, двоелементної системи сутнісного поняття і визначення інтеграції та інтеграційного процесу, структури елементної бази поняття «інтеграція як процес», класифікація інтеграторів та механізмів їх ініціації, варіанти інтеграції підприємств різних сфер АПК, обґрунтування складових механізму функціонування агропромислової інтеграції, розвиток економічних відносин та окремі аспекти управління агрохолдингів використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії Міністерства аграрної політики та продовольства України у процесі викладення дисциплін «Менеджмент організації», «Аграрний менеджмент» (довідка № 1 від 15.02.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням із питань розвитку інтеграційних процесів в АПК та формування більш ефективних взаємовідносин інтегрованих суб’єктів господарювання. Положення, висновки і рекомендації, що містяться в дисертації одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення за основними результатами дослідження обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу навчально-наукового інституту економіки та бізнесу Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2010-2011 рр.). Автор брав участь у 7 міжнародних Інтернет-конференціях: Ключові аспекти наукової діяльності – 2011 (м. Пшемишль, Польща); Актуальні наукові розробки – 2011 (м. Софія, Болгарія); Сучасні наукові досягнення – 2011 (м. Прага, Чехія); Найновіші наукові досягнення – 2011 (м. Софія, Болгарія); Дні науки в Чехії – 2011 (м. Прага, Чехія); Науковий простір Європи (м. Пшемишль, Польща); Ключові проблеми сучасної науки – 2011 (м. Софія, Болгарія).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у
12 наукових працях загальним обсягом 2,6 ум. друк. арк. Із них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 2 додатків на 3 сторінках, списку використаних джерел (213 найменувань) на 16 сторінках. У дисертаційній роботі розміщено 21 таблицю і 18 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок комп’ютерного тексту, з яких основна частина –
231 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Змістовно природа інтеграції як соціально-економічного явища обумовлена поєднанням окремих частин в єдине ціле шляхом послідовних дій спрямованих на досягнення кінцевого результату і характеризується статичністю та динамізмом. В даному контексті це означає наявність системи із двома взаємопов’язаними складовими «інтеграція як стан» та «інтеграція як процес». Стійкість і повноту даної системи забезпечують системодоповнюючі елементи: «об’єкти поєднання» та об’єкти ініціації (інтегратори).
2. Об’єкти поєднання характеризують галузевий аспект інтеграції та поділяються на вихідні (предметні, просторові, видові) та результуючі (проблемні, відтворювальні, сукупні). Інтегратори ініціюють і стан поєднання, і власне процес інтеграції, класифікуються на організаційно-економічні, ресурсні й інноваційні, та забезпечуються механізмом ініціації життєзабезпечення, розвитку і параметрів процесу.
3. Особливість формування агропромислової інтеграції визначається, в першу чергу, конкретним інституціональним середовищем, тією чи іншою галуззю агропромислової сфери, в яких вона відбувається, рівнем та місцем розташування структури (інтегратора), яка має необхідні матеріальні, фінансові та управлінські ресурси і приймає рішення щодо початку та розвитку інтеграційних процесів. Частіше за все агропромислова інтеграція вивчається, а значить і визначається в аспекті формалізації взаємодії промисловості і сільського господарства та утворення на цих засадах формувань певного типу. Неповнота приведених і багатьох інших визначень пов’язана з тим, що дослідники намагалися в одне визначення «втиснути» всю багатогранність цієї фундаментальної проблеми сучасної економіки. Адаптуючи підхід декомпозитивності загального визначення інтеграції логічно в понятійний апарат агропромислової інтеграції включити ряд характерних системоутворюючих факторів: доцільність створення, умови і передумови, соціально-економічні прояви.
4. Визначення рамок економічних взаємовідносин в інтегрованих формуваннях є об’єктивною необхідністю. Основні недоробки в системі взаємовідносин між суб’єктами і управляючою компанією (інтегратором) не тільки ослаблюють економічну основу інтегрованого формування, але і ведуть до її розпаду. Особливо це відбувається тоді, коли економічні взаємовідносини не забезпечують суб’єктам справедливого положення в отриманні доходів з урахуванням їх внеску в сумісну діяльність.
5. Сільськогосподарські підприємства використовуючи 52,7% земель сільськогосподарського призначення реалізують 15,2% виробленої продукції переробним підприємствам. Якщо останнім сільгосптоваровиробники реалізують майже всі цукрові буряки (91,4%), молоко (92,6%) та більше половини вовни (54,8%), то реалізація худоби та птиці складає 25,6%, картоплі – 6,9% зернових 3,9% та олійних культур 4,5%. Склалась тенденція зниження рівня переробки як продукції рослинництва, так і тваринництва в порівнянні 1990 р. Заходи що направлені на більш ефективне використання продукції після її доробки і переробки в сільському господарстві на сьогодні не мають інвестиційної стимулюючої направленості, і збереження «інвестиційного параліча» в сільському господарстві буде сприяти подальшому згортанню переробки.
6. Оскільки на переробних підприємствах матеріальні витрати становлять переважну частину всіх витрат, а якість продукції в умовах конкуренції знаходиться на однаковому рівні, переваги будуть мати ті переробники, які більш активно проводять політику ресурсозбереження. Переробники для завоювання місця на ринку мають постачати продукцію з мінімальною матеріаломісткістю і високо ефективністю використання первинних ресурсів.
7. Реальна агропромислова інтеграція, що досягається в агрохолдингах, істотно на якісному рівні відрізняється від такого ж типу інтеграції, притаманної тим аграрним підприємствам, які побудували малопотужні переробні цехи без глибокої переробки сільськогосподарської сировини. В агрохолдингах здійснюється великомасштабне сільськогосподарське і промислово-переробне виробництво та отримується економічна вигода від ефекту масштабу. Сільськогосподарська сировина з філій направляється на власні переробні підприємства. А від них, але вже у формі кінцевого продукту споживання – в торгівельну мережу. За такої внутрішньої збутової політики і маркетингу зникає багато посередників, отже, збільшуються доходи агрохолдингів. Тому закономірно, що більшість агрохолдингів забезпечують вищу орендну плату і заробітну плату працівникам, ведуть виробництво значно ефективніше порівняно з іншими формами господарювання на селі.
8. Роль агрохолдингів у розвитку агробізнесу є значною і буде підвищуватися в перспективі. Продовжуватиметься процес концентрації сільськогосподарської землі агрохолдингами через її оренду, викуп із 2012 р. та банкрутство неефективних аграрних підприємств. Цей чинник потрібно враховувати при розбудові аграрної політики держави та програм підтримки розвитку сільськогосподарських територій. Державі потрібно сприймати агрохолдинги як об’єктивну реальність і економічними заходами спрямовувати їх діяльність в русло національної аграрної стратегії, зокрема і щодо розвитку сільських територій.
9. Механізм функціонування інтегрованого формування має включати алгоритм створення, відносини власності, формування програми господарської діяльності на засадах системи планування, фінансування (інвестування) господарюючих суб’єктів із матеріально-технічного забезпечення і виробничої програми, систему управління, розподіл одержаного доходу оплату праці, матеріального стимулювання та соціальні аспекти розвитку сільських територій. При цьому по кожному виду продукції рослинництва і тваринництва планом визначається консолідована економічна ефективність розрахована на кінцеві ціну реалізованої продукції. Фінансування (інвестування) господарюючих суб’єктів необхідно проводити через продуктові комплекси (цукор, олія, молочна та м’ясна продукція і інше) з послідуючим перерозподілом грошових коштів між суб’єктами технологічного процесу. Забезпечувати мотивацію вхідних до агрохолдингу структурних одиниць потрібно через механізм взаємостосунків що націлюють кожного на отримання ефективності за кінцевими результатами.
10. В основу розподільчих відносин інтегрованих формувань має бути покладено ціновий механізм. Враховуючи, що ціни на ту або іншу продукцію, що склалися на ринку є визначальними і лімітуючим чинником формування їх по стадіях проходження продукції від виробника до споживача, то може застосовуватися реверсивна модель. Згідно останньої ціни на продукцію на етапах її проходження визначається у зворотному порядку. Тобто по схемі: “роздрібна ціна на кінцеву продукцію – відпускна ціна на продукцію вторинної або первинної переробки – розрахунково-витратна ціна (закупівельна) на сільськогосподарську продукцію”. Остання має враховувати податок на додану вартість та визначену сторонами норму прибутку.
11. Розподіл підсумкового фінансового результату (виручки від реалізації продукції або одержаного прибутку) здійснюється пропорційно внеску учасників в сумісне виробництво. Величина внеску для кожного учасника визначається за нормативно-ціновим методом з врахуванням нормативних обсягів поставленої сільгоспсировини, розміри вартості засобів виробництва в тому числі і землі що вкладені до статутного капіталу, та тривалістю обороту засобів виробництва на всіх стадіях технологічного процесу.
12. За критеріями рівня повноважень керівників підрозділів компанії холдингового типу всі форми відповідальності можна класифікувати: компанія-інтегратор чи дочірня компанія по інвестуванню; центр доходів; центр нормативних витрат; центр прибутку. Це дає можливість оцінити результати роботи кожного підрозділу, децентралізувати бізнес, покращити систему мотивації працівників, використовувати внутрішнє (трансфертне) ціноутворення.
13. Економічно-математичне моделювання ланцюгів, руху продукції агрохолдингу ЗАТ «Дніпровський» має враховувати виробництво продукції рослинництва на орендованих землях, обсяги інвестицій під техніку та обладнання, виробництво яєць, м’яса бройлерів, випічку хліба, виробництво комбікормів. Цільова функція має бути направлена на максимум виробництва при мінімумі інвестицій під його технологічну модернізацію, та встановлюватись як різниця між доходами і виробничими витратами підрозділів та компанії.
14. Із створенням міжрайонних агрохолдингів державні і місцеві органи влади втрачають державний контроль за діючими функціями управління суб’єктів такої форми господарювання. Запропоновані функції районного органу управління передбачають нагляд за маркетинговою діяльністю, підготовкою і перепідготовкою кадрів, управління соціальною інфраструктурою сільських територій, організацією контролю за дотриманням статутних положень, використанням сільськогосподарських земель, станом екології, якістю вироблюваної продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрная и аграрно–промышленная кооперация / под. ред. А.М. Емельянова. – М.: МГУ, 1978. – с. 168.
2. Аграрний сектор в світовій і національній економіці України / П.М. Макаренко, П.І. Лазаренко, І.Г. Кириленко, О.М. Леонт'єв. Дніпропетровськ: Пороги. – 1995. – 372 с.
3. Аграрні холдинги: соціально–економічні переваги і недоліки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// agrocraina.uaprom.net/
4. Аграрный сектор США в конце XX века / [под ред. Б. А.Чернякова]. – М.: РАН Институт США и Канады, 1997. – 396с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку / Під загальною ред. Оскольського В.В. // Наук.зб. за матер. VII Пленуму Спілки економістів України та Всеукр. наук. прак. конф. – К.: Арата, 2009. – 350 с.
6. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку. (1999– 2000) / За ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненко, М.Ф. Кропивка. – К.:, 1999. – 335с.
7. Агропромышленные объединения США (организация, особенности управления, роль в производстве продовольствия) / под ред. В.А. Морозова. – М.: Наука, 1977. –270с.
8. Агрохолдинги как явление остаются малоизученными – ПРООН [Электронный ресурс] // Зерно Он–Лайн. – Режим доступа: http://www.zol.ru/z–news/showlinks.php?id=39632.
9. Агрохолдинги: организационное построение и механизм функционирования. Методическое пособие. – М.: ФГНУ Росинформагротех, 2003. – 328 с.
10. Алтухов А. Приоритет крупным сельхозпредприятиям всех форм собственности / А. Алтухов // АПК: экономика, управление. – 2005. – № 3. – С.24–28.
11. Алчиан А. Затраты и выпуск / А. Алчиан [под ред. В.М. Гальперина] // Теория фирмы. – СПб.: Экономическая школа. – 1995. – С. 135–159.
12. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства як основа впровадження інновацій / В.Я. Амбросов, Т. Г. Маренич//Економіка АПК. – 2007. – № 6. – С. 14–19.
13. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: ідентифікація і мотиви здійснення /В.Г.Андрійчук // Економіка АПК. – 2006. – № 1. – С. 40–54.
14. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку / В.Г. Андрійчук. – Ніжин: ТОВ „Аспект–Поліграф”, 2007. – 216с.
15. Андрійчук В.Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В.Г Андрійчук // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С. 3–9.
16. Артемова Е. Совершенствование экономического механизма интеграционных связей в молочном подкомплексе /Е.Артемова // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2006. – № 3. – С. 37–39.
17. Астарта инвестирует в сельское хозяйство / АПК и пищевая промышленность // Pressrelease: news delivery service. – Режим доступа: http://press–release.com.ua/content/view/5016.
18. Ахметов Р.Г. О совершенствовании экономического механизма управления интегрированными формированиями / Р.Г.Ахметов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.– 2002.– № 11. – С. 46–47.
19. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці / Бабенко С.Г. – К.: Наукова думка, 2003. – 430 с.
20. Баклаженко Г. Холдинговые отношения в АПК: теория и практика управления// АПК: Экономика, управление. – 2001. – № 11. – С.29–35.
21. Балян А.В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи / А.В. Балян // Економіка АПК. – 2001. - №11. – С. 115-118.
22. Белова Н.А. Организационно–экономические модели интегрированных формирований в молочном подкомплексе АПК Чувашской республики / Н.А. Белова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.– 2006. – № 9. – С. 53–56.
23. Білоусова С.В. Сільськогосподарський кооператив, як умова повноцінного розвитку агропромислового комплексу / С.В. Білоусова // Економічний простір. – 2009. – №32. – С. 228 - 234.
24. Білоусова С.В. Теоретико-методологічні основи розвитку інтеграційних процесів в аграрній сфері України: [Монографія] / С.В. Білоусова. – Херсон: Міжнародний університет бізнесу і права, 2009. – 289 с.
25. Боготов X. Интеграция – гарант успешного функционирования хозяйств населения / X. Боготов, А.Георгиев // АПК: экономика, управление. – 2008. –№ 11. –С. 36–38.
26. Боева Т. Субсидирование и кредитование сельского хозяйства Франции / Т. Боева Т. // Международный сельскохозяйственный журнал. – 1992. – №5. – С. 51-53.
27. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А.М.Прохоров]. – М.: Советская энциклопедия, 1972. – Т. 10. – 592с.
28. Большой экономический словарь [2–е изд. доп. и переработ.]/ М.Ю. Агафонова, А.Н. Азрилиян, О.М. Азрилиян, В.И. Венедиктова, О.В. Мещерякова. Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики, 1997.– 864с.
29. Борков Ю.А. Проблемы экономической и политической интеграции капиталистических стран Европы / Ю.А. Борков. – М.: 1980. – 286 с.
30. Бочаров С. Организационные формы создания эффективного предприятия холдингового типа / С. Бочаров, Н. Нечаев // АПК: экономика, управление. – 2006. – № 9– С. 21–24.
31. Браславец М.Е. Экономико – математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства. / М.Е. Браславец. – М.: Экономика, 1971. – 358 с.
32. Бузмаков А. Развитие концентрации, интеграции и кооперации в сельском хозяйстве США / А. Бузмаков // АПК: экономика, управление. – 1995. – № 5. – С. 70– 74.
33. Бурачек І.В. Основні напрями розвитку виробничих кооперативів у сільському господарстві / І.В, Бурачек // Економіка АПК. – 2006. –№ 9. – С. 22–27.
34. Бурковська А. В. Розвиток інтеграційних процесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції / А.В. Бурковська // Економіка АПК. – 2004. – №12. – С. 106–109.
35. Вайнштейн С.Ю. Моделирование и оптимизация развития агропромышленных образований / С.Ю. Вайнштейн, С.Е. Ильюшонок. – Новосибирск: Наука. – 1985. – 243 с.
36. Вайнштейн С.Ю. Периодизация развития агропромышленной интеграции / С.Ю. Вайнштейн // Региональные проблемы социально-экономического развития и совершенствования управления АПК. – Саратов: В.И., – 1989. – С. 11-12.
37. Вайнштейн С.Ю. Системное представление интеграторов агропромышленного производства / С.Ю. Вайнштейн // Проблемы внедрения кибернетики в сельскохозяйственном производстве. – М.: В.И., – 1986. – С. 26-29.
38. Валентинов В. Л. Регулювання міжгалузевих відносин як складова інституційного розвитку АПК / В.Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2004. – № 11. – С. 48–50.
39. Валентинов В.Л. Вертикальна координація як фактор розвитку міжгалузевих відносин в АПК / В.Л. Валентинов // Економіка АПК. – 2003.– № 6. – С. 26–30.
40. Васильченко М.П. Основы интеграции сельскохозяйственного и промышленного труда / М.П. Васильченко. – М.: Экономика, 1975, 208с.
41. Венгерук І.Ю. Удосконалення економічних відносин інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі / І.Ю.Венгерук // Економіка АПК. – 2002. – № 6. – С. 49–52.
42. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М.:Рольф, 2002. –576с.
43. Винслав Ю. Становление холдинговых компаний: правовое и организационное обеспечение / Ю. Винслав, А. Лисов // Российский экономический журнал. – 2000. – №5–6. – С. 19-36.
44. Витковский МЛ. Хозрасчетные отношения в условиях агропромышленной интеграции / М.Л. Витковский [под ред. А.А. Сторожука] // Сб. научн. работ Основные вопросы межхозяйственной кооперации и агропромышленной интеграции в УССР. – К.: Южное отделение ВАСХНИЛ, 1979. – 36 с.
45. Владимирова И.Г. Организационные формы интеграции компаний / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. –№11–12.
46. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике / В.В. Вольчик. – Р/Д.: Ростовский университет, 2000. – 267 с.
47. Гибало Н.П. Институциональные императивы новой экономической теории. / Н.П. Гибало// Экономическая теория на пороге 21 века. – М.: Юристъ, 2002. – 438 с.
48. Дем'яненко М.Я. Основи податкових відносин в АПК / М.Я. Дем'яненко. - К..ІАЕ УААН, 1999. – 72 с.
49. Дем'яненко С. Система оподаткування у сільському господарстві України / С.Дем'яненко, С. Зоря. [За ред. Штефана фон Крамона–Таубаделя, Сергія Дем'яненка, Арніма Куна] // Сільське господарство України: криза та відновлення. – К.: КНЕУ, 2004, С. 26–43.
50. Добряк Д.С. Еколого–економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк, Д.І. Бабміндра. – К.: Урожай, 2006. – 136 с.
51. Джупина Ю.І Вертикальна інтеграція на кооперативних засадах: доцільність і перспективи в сільському господарстві/ Ю.І. Джупина // Економіка .АПК. – 2004. – № 12.– С. 123–126.
52. Економіка підприємства: підручник / Заг. ред. Й. М. Петровича. – Львів: «Новий Світ 2000», 2004. – 680 с.
53. Економіка сільського господарства / В.П. Мертенс, В.І. Мацибора, Л.Ф. Жигало та ін.; [за ред. В.П. Мертенса]. – К.: Урожай, 1995.– 288 с.
54. Економічна енциклопедія : [у 3 т]. – К.: Академія, 2002.– Т. 1.– 686с
55. Ескараев О.Е. Агропромышленная интеграция: проблемы перестройки / О.Е. Ескараев. – Алма-Ата: Кайнар, 1988. – 279 с.
56. Ефременко А. Кооперация в системе агробизнеса / А. Ефременко // АПК: экономика, управление. – 2003. – №11.– С. 51–55.
57. Ємельяненко О.В. Структурні зміни в інтегрованих аграрно–промислових формуваннях / О. В. Ємельяненко // Економіка АПК. – 2004. –№6. –С. 45–48.
58. Єрмаков О. Ю. Методологія економічного дослідження організаційних форм виробництва / О. Ю. Єрмаков // Економіка АПК. – 2003. – №1.– С. 31–37.
59. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки, (теоретико – методологічний аспект) / Єрохін С.А. – К.: Світ знань, 2002. – 528 с.
60. Захарчук О. В. Міжгалузева інтеграція підприємств в зернопродуктовому під комплексі / О. В. Захарчук // Економіка АПК. – 2002. – № 5. – С. 106–109.
61. Зелепухин А. Кооперация и интеграция агропромышленного производства / А. Зелепухин, Н. Миронова // АПК: экономика, управление. – 2002. – №2.– С. 21–25.
62. Ивантер В. Подходы к научному обоснованию интеграционных процессов / В. Ивантер, Ф. Кроцвоч // Международный журнал «Проблемы теории и практики управления. – 1997.– №5 .–С. 18–24.
63. Иншаков О.И. Современный российский экономический институционализм / О.И. Иншаков // Экономическая теория на пороге 21 века. – М.: Юристъ, 2002. – 351 с.
64. Канінський П. К. Розвиток фермерства в країнах Євросоюзу, його фінансування й оподаткування [Електронний ресурс] / П.К. Канінський // Облік і фінанси АПК. – 2005. – №9–10. — Режим доступу : http://magazine.faaf.org.ua/content/view/ 85/35/.
65. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем) / Р.И. Капелюшников. – М.: Институт мировой экономики и международных отношений, 1990. – 83 с.
66. Кисіль А.І. Організаційно–економічні положення розробки моделі створення регіонального агропромислового комбінату / А.І Кисіль // Економіка АПК. – 2002. – №12. – С. 29–31.
67. Кобозев И.В. Ноогенез и аграрная экономика. Монография. / И.В. Кобозев, Р.Г. Ахметов –М.: Изд–во МСХА, 1999. – С. 58–61.
68. Коденська М. Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності /М.Ю. Коденська// Економіка АПК.–2006. – № 6. – С. 24 –31.
69. Коденська М.Ю Агропромислові підприємства і агрофірми в умовах переходу до ринку / М. Ю. Коденська, В. О. Кисельов. – К.: УСГА, 1993. – 184 с.
70. Коденська М.Ю. Ефективність інтегрованого виробництва в агропромислових підприємствах і агрофірмах в умовах переходу до ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук : спец. 08.00.05 «Економіка, планування, організація управління народним господарством і його галузями (сільське господарство)» / М. Ю.Коденська.– К., 1994. – 44 с.
71. Комшанов Д. Эффективность интеграции в сельском хозяйстве / Д. Комшанов // Аграрная наука. – 2005. – № 2. – С. 4–5.
72. Концентрація агровиробництва – об’єктивна відповідь на виклики часу [Електронний ресурс] / Прес–служба Асоціації ”Український клуб аграрного бізнесу”// Аграрний тиждень.– Режим доступу: http://a7d.com.ua/novini/984-koncentracija-agrovirobnictva-obyektivna-vidpovid.html
73. Кочанов М.А. Экономические отношения в системе производственного обслуживания сельского хозяйства. / М.А. Кочанов. – М.: ВНИЭТУСХ, 1998. – 226 с.
74. Крамон–Таубадель Ш. Реформа спільної аграрної політики ЄС та стратегія аграрної політики для України / Штефан фон Крамон–Таубадель, Людвіг Штріве [за ред. Лутца Хоффмана, Феліцітас Мьоллера] // Україна на шляху до Європи /. – К.: Фенікс, 2001. – С. 193–204.
75. Кривокора Ю. Н. Интеграция промышленных производств и сельскохозяйственных организаций: методология и практика / Ю. Н. Кривокора // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2008. – № 8. – С. 49–52.
76. Крисанов Д.Ф. Пріоритети інноваційного розвитку переробної сфери АПК України / Д Ф. Крисанов //Економіка АПК.– 2005. – № 7. – С. 18–26.
77. Куватов Р.Ю. АПК: новые требования, новые подходы / Р.Ю. Куватов. – Алма-Ата: Кайнар, 1989. – 399 с.
78. Кудрявцев А. Хлебопродуктовые холдинги необходимы / А. Кудрявцев, В. Солопов, С. Жидков // АПК: экономика, управление. – 2002. – № 9. – С.29–32.
79. Кулик А.А. Розвиток інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі / А.А. Кулик // Економіка АПК. – 2005. №7. – С. 51– 55.
80. Кун Арнім Забезпечення конкуренції на ринку оренди землі. Сільське господарство України: криза та відновлення / За ред. Штефана фон Крамона–Таубаделя, Сергія Дем'яненка, Арніма Куна. –К.: КНЕУ, 2004, С. 84–92.
81. Кустова Н. Варианты кооперации и интеграции / Н. Кустова // АПК: экономика, управление. – 1998.–№7.– С. 35–39.
82. Кучма Л.Д. На селі відроджено історично справедливі відносини / Л.Д Кучма // Економіка АПК.–2001.–№1.–с. 3–10
83. Кушхов Г. Закономерности развития интеграционных процессов в АПК региона / Г. Кушхов // Международный сельскохозяйственный журнал. –2006.– №1. – С. 9– 11
84. Лещева М.Г. Экономические результаты развития интеграционных процессов в региональном АПК / М.Г Лещева // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2008. – № 1. – С. 76–79.
85. Лисецький А. Структурний розвиток сільського господарства України / А. Лисецький. М. Соломко // Економіка України. – 2006. –№ 12. – С. 54–61.
86. Лопатинський Ю. Інституціональна аграрна матриця /Ю. Лопатинський // Економіка України. – 2004 – № 4 – С. 64–71
87. Лукінов І. Особливості аграрної реформи та інтеграційних процесів в АПК України у контексті східноєвропейських перетворень / І. Лукінов // Економіка України.–1993.–№12.–с.3–12.
88. Мазлоев В.3. Агропромышленные объединения холдингового типа / В.3.Мазлоев, К.К. Кумехов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2001, – №7. – С. 12–14
89. Мазлоев В.3. Регулирование межхозяйственных отношений в агропромышленных объединениях/ В.З. Мазлоев, В.X.Секреков //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий – 2005 .– №12.–С. 32–35.
90. Мазуренко О.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК / О.В. Мазуренко // Економіка АПК.– 2006. – № 3. – С.89–93.
91. Макаренко А.П. Теорія і практика державного регулювання в аграрній сфері:[монографія]/ А.П. Макаренко.– К: ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, 2009.–636с.
92. Макаренко П.М. Економічні відносини в інтегрованих формуваннях у сфері переробки та реалізації молочної продукції /П.М. Макаренко, В.І. Пілявський // Агро світ. – 2011. – №6. – С. 13–17.
93. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки / П.М. Макаренко.– К: ННЦ ІАЕ, 2005.–682с.
94. Малік М.Й. Інтеграція – як фактор підвищення ефективності реформування сільськогосподарських підприємств / М.Й. Малік, М.К. Орлатий, П.М. Федієнко. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 40с.
95. Мальцев Н. В. ОАО «Уралагрохолдинг»: среднеуральская модель интеграции / Н. В. Мальцев, Ю. В. Малькова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2004. – № 11. –С. 34–36.
96. Маркарьян С. Б. Проблемы агропромышленной интеграции в Японии / Маркарьян С.Б. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
97. Маркс К Превращение добавочной прибыли в земельную ренту/ К.Маркс, Ф.Энгельс. – соч. 2–е. изд. – Т.25. Ч.2. – С.163–189
98. Мармуль Л.О. Особливості формування розподільчих відносин та цін в інтегрованих агропромислових підприємствах / Л.О. Мамуль // Вісник Білоцерківського нац. аграрн. університету: Зб. наук. праць [вип. 67]. – Біла Церква. – 2011. – С. 55–61.
99. Мармуль Л.О. Розвиток інтеграції та кооперації в аграрному секторі економіки / Л.О. Мамуль // Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах. – Херсон : Айлант. – 2008. – С. 32–38.
100. Мартынов В.Д. Аграрные отношения и сельскохозяйственная кооперация в Швеции / В.Д. Мартынов. – М.: Наука, 1967. – 187 с.
101. Мельник Л.Ю. Концентрація виробництва в сільському господарстві: тенденції і перспективи / Л.Ю.Мельник, П.М. Макаренко // Економіка АПК. – 2002. – №2. – С.11–17
102. Месель–Веселяк В. Я. Реформування аграрного виробництва / Месель–Веселяк В.Я.– К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1999. – 272с.
103. Методические рекомендации по определению эффективности межхозяйственных и агропромышленных формирований. – М.: ВНИЭСХ, 1982. – 59 с.
104. Милосердов В. Формы агропромышленной интеграции / В. Милосердов, Н. Фролов // Экономист. – 1998. – №4 – С.34–39.
105. Минаева Е. В. Организационно–экономический механизм функционирования холдингов / Е.В.Минаева, А. А. Согомонян // Пищевая промышленность. – 2002. –№ 4.– С 4–6.
106. «Миронівський хлібопродукт» впроваджує програми підтримки молодих спеціалістів та студентства [Електронний ресурс] // Новини компанії / ВАТ "Миронівський хлібопродукт". – Режим доступу: http://www.miiOhleb.com.ua/press/news/2006/16/.
107. Миронова З. Производственные типы сельхозорганизаций и их кооперация / З. Миронова // АПК: экономика, управление. – 2008.–№1.– С. 45–47.
108. Модели экономических взаимоотношений предприятий АПК в системе интегрированных формирований / И.Г. Ушачев, А.М. Югай, В.П. Арашуков, М.П. Тушканов, В.И. Арефьев, Б.П. Панков, Д.И. Торопов, В.А. Петров. – М.: ФГНУ Росинформагротех, 2004. – 176 с.
109. Моренова Н.Ю. Міжнародний кооперативний рух у глобалізованій економіці [Електронний ресурс] / Н. Ю. Моренова. – Режим доступу: http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad/fedor/stat/6.pdf.
110. Мумжи Н.Н. Факты и вымыслы: критика буржуазной фальсификации аграрно–промышленной интеграции и межхозяйственной кооперации в Молдавии / Н.Н. Мумжи. – Кишинев: Карта Молдавеняска. – 1989. – 34с.
111. Нейман Д. Теория игр и экономическое поведение / Д. Нейман, О. Моргенштерн. – М.: ФМЛ, 1970, – 183 c.
112. Нестерчук Ю. О. Вертикальна інтеграція у системі стратегічних цілей аграрної політики держави / Ю.О Нестерчук, [за ред. Д. К. Семенди, О. І. Здоровцова] // Актуальні проблеми економіки АПК: колективна монографія. –Умань: Вид. „Сочінський”. 2009. – С. 75–85.
113. Нестерчук Ю.А. Перспективы интеграционных взаимодействий предприятий АПК / Ю. А. Нестерчук // Перспективы развития агропромышленного комплекса России : Всероссийская науч.–практ. конф., 1 –3 окт. 2008 г.:сб. материалов. — М. : ФГОУ ВПО МГАУ, 2008. Ч. 2. – С. 148–152.
114. Нестерчук Ю.О. Інтеграційні процеси в агропромисловому виробництві / Ю. О. Нестерчук // Умань: Вид. «Сочінський», 2009. – 372 с.
115. Никонов А.А. Спираль мгновенной драмы: аграрная наука и политика Росси ( XVIII–XX вв.) / А.А. Никонов. – М.: Энциклопедия российских деревень, 1995.–574с.
116. «Нібулон» збудував потужний елеватор [Електронний ресурс] / Економіка // Новини Полтавщини. – Режим доступу: http://www.regionnews.poltava.ua/index.php?goANews&in=view&id=2462
117. Нікітченко С.О. Концентрація та поглиблення інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі / С.О. Нікітченко //Економіка АПК. – 2011. –№1. – С. 77–83.
118. Новицький В. Інституціоналізм у діалектиці сучасного економічного розвитку / В. Новицький // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 49 –58.
119. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое видение / Д. Норт. – М.: Тезис, 1993. – Том 1. – Вып. 2. – 562 с.
120. Норт Д. Экономический анализ институтов / Д. Норт // Вопросы экономики, 1997. – №3. – С. 12–18.
121. О корпорации [Электронный ресурс] // Корпорация «Клуб – сыра». – Режим доступа: http://www.cheeseclub.ua/about.htm
122. ОАО «Мариупольский металлургический комбинат им. Ильича» [Электронный ресурс] / Предприятия // УкрРудПром – Режим доступа: http://ukrrudprom.com/referencе/factory/marilmk.html.
123. Об’єднання підприємств [Електронний ресурс]//Адвокатське бюро Капшука. – Режим доступу http://www.abk.org.ua/uk/ur_prak/reest_ pidpri/obe_pid.php.
124. Ожегов С. И. Словарь русского языка [изд. 4–е, испр. и доп.]/ С. И. Ожегов. – М.:, 1997. – 768 с.
125. Олейник А.Н. Институциональная экономика. Учебное пособие / А.Н.Олейник. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 416с.
126. Олянич В.А. Влияние концентрации на повышение темпов и эффективности расширенного воспроизводства / В. А. Олянич, А. В. Непран // Вісник ХНАУ. – X. : ХНАУ, 2006. – № 9. – С. 183–187.
127. Организация и функционирование агропромышленных формирований холдингового типа / И. Ушачев, А. Анисимов, А. Югай, В. Арашуков // АПК: экономика, управление. – 2002. – № 3. – С. 25–35.
128. Осипенко М. «Нібулон»: надійний виробник, зернотрейдер, інвестор [Електронний ресурс] / М. Осипенко // Європацентр. – 2007. – № 4(15).– Режим доступу:http://www.europa-centre.com.ua/publics/2007_ 04% 20(15)/verstka/03_Nibulon.htm.
129. Основи економічної теорії : навч. посібник / за ред. В. О.Білика, П. Т. Саблука. – К. : Інститут аграрної економіки, 1999.– 462 с.
130. Осташко Т.О. Внутрішній продовольчий ринок України в умовах СОТ / Т.О.Осташко, Л.Ю.Волощенко, Г.ВЛенівова. Відпов. ред. д–р екон. наук, проф. В.О. Точилін: – К.: НАН України; Ін–т екон. та прогноз. – 2010. – 208 с.
131. Осташко Т.О. Ризики для сільського господарства України при запроваджені режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом /Т.О.Осташко. – К.: Ін–т екон. та прогнозув. – 2010. – 104 с.
132. Павлишенко М. М. Закономірності розвитку форм власності та аграрна реформа / М.М. Павлишенко // Економіка АПК. – 2005. – №4.– С. 23–30.
133. Панасюк Б. Економічна політика з’єднання галузей АПК / Б. Панасик // Економіка України. – 2001. – №5. – С. 59–67.
134. Паникарова С. Оценка экономической эффективности деятельности вертикального кооператива / С. Паникарова // АПК: экономика, управление.–2005. – № 7. – С. 71–77.
135. Паникарова С. Реализация экономических интересов участников вертикального кооператива / С. Паникарова // АПК: экономика, управление. –2004. – № 12. – С. 78–82.
136. Папцов А. Контрактация и сбытовая кооперация в системе интеграционных отношений в аграрном секторе стран Европейского Союза / А. Папцов // АПК: экономика, управление. – 2008. – № 9. – С. 63–67.
137. Парсяк В. Н. Політика зростання та розвитку малих агропромислових підприємств / В. Н. Парсяк // Економіка АПК. – 2004. – № 10. – С. 56–63.
138. Пасхавер Б. Цінова конкурентоспроможність агарного сектора / Б. Пасхавер // Економіка України. –2007. – № 1. – С. 78– 87.
139. Пахомчик С. Вертикальная сельскохозяйственная кооперация в АПК / С. Пахомчик // Аграрная наука. – 1998. –№36. –С.14–15.
140. Петриков А. Тенденции развития интегрированных агропромышленных предприятий / А. Петриков // АПК: экономика, управление. – 2005. – № 1. – С. 26–32.
141. Петров В. М. Інноваційні пріоритети технічної політики в АПК/В.М. Петров // Економіка АПК. – 2005. – № 7. – С. 11–17.
142. Підлужна Н. Роль інтеграційних процесів у підвищенні ефективності молокопродуктового підкомплексу / Н. Підлужна //Економіка України. – 2004. – № 3. – С. 60–68.
143. Підприємництво в аграрній сфері економіки / М.Й. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ін.; [за ред. П.Т. Саблука, М.Й Маліка]. – К.:ІАЕ, 1998.–514с.
144. Пілявський В.І. Агропромислова інтеграція: види та організаційно–правові структури / В.І. Пілявський // Наук. праці Полтавської державної аграрної академії. – Вип. 2. – Т.1. Економічні науки. – Полтава: ПДАА, 2011. – С. 184–191.
145. Пілявський В.І. Розвиток та діяльність агрохолдингів в Україні / В.І. Пілявський // Наук. праці Полтавської державної аграрної академії. – Вип. 1. – Т.1. Економічні науки. – Полтава: ПДАА, 2010. – С. 206–215.
146. Пілявський В.І. Теоретична концепція визначення сутності інтеграції та її системоутворюючих елементів / В.І. Пілявський // Агросвіт, 2011. – №3. – С. 36–40.
147. Политическая экономия: словарь / под ред. М.И. Волкова. – изд. 3–е, доп. – М.: Политиздат, 1983. – 528 с.
148. Поляруш М. О. Агропромислова інтеграція – один із факторів системного розвитку АПК регіону / М.О. Поляруш, І.М. Поляруш, Н. А. Славіна [за ред. М.І. Бахмата] // 3б. наук. пр. Подільський державний аграрно–технічний університет. – Кам'янець–Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. – С. 187–189.
149. Портер М. Конкуренция: [пер. с англ.] /М. Портер. – М., Изд. дом «Вильяме», 2003. – 496 с.
150. Порубанська Л.В. Інтеграційні процеси у промисловому птахівництві України / Л.В Порубанська // Економіка АПК. – 2002.– № 9. – С. 58– 60.
151. Последствия вступления Украины в ВТО для сельского хозяйства –мнения экспертов [Электронный ресурс] / ОПТАГРО – новости аналитики. – Режим доступа: http://optagro.ni/work/newsanalitics/5164
152. Посунько Д.А. Некоторые правовые вопросы развития крупных агропромышленных структур холдингового типа / Д.А. Посунько // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий –2007.– №7.–С.74–76.
153. Природа фірми. Походження, еволюція і розвиток / Р. Коуз, П. Джосков, О. Вільямсон, Дж. Вінтер, Г. Демсетц, Ш. Розен, О. Харт [За ред. О.Е. Вільямсона, С. Дж. Вінтера]. – К.: "А.С.К.", 2002. – 336 с.
154. Про асоціацію [Електронний ресурс] / Загальна інформація // Асоціація «Союз птахівників України» – Режим доступу: http://ptaha.kiev.ua/ static/about.html.
155. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: постанова від 19 вересня 2007р.№1158 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/files/ 00003800/ Dergavna_cil%27ova_programa.doc.
156. Про компанію [Електронний ресурс] / ВАТ «Миронівський хлібопродукт». - Режим доступу: http://www.mirohleb.com.ua/
157. Про стан реформування і створення умов для стабілізації та економічного розвитку агропромислового комплексу / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель–Веселяка, Ю.Я. Лузана, Л.М. Подоленюка. – К: ІАЕ УААН. – 1998.–118с.
158. Про холдинг [Електронний ресурс] / ТОВ фірма "Астарта–Київ". – Режим доступу: http://www.astartakiev.kiev.com/
159. Пьянкова К. В. Оптимизационные подходы к созданию интегрированных формирований / К. В. Пьянкова, О. Н. I Писарева // Достижения науки и техники АПК. – 2004– №1. – С. 2–3.
160. Регіональні агропромислові комплекси України /За ред. акад. УААН П. П. Борщевського. – К.: Наукова думка, 1996. – 261 с.
161. Ринки реального сектора економіки України: структурно–інституціональний аналіз / Точилін В О., Осташко Т.О. та ін. за ред. д-ра екон. наук, проф. В.О. Точиліна. – К.: НАН України; Ін–т екон. та прогнозув. – 2009.–640 с.
162. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Дж. Робинсон. – М., 1986. – 189 с.
163. Родионова О. А. Институциональные преобразования и развитие интеграционных процессов в АПК /О. А. Родионова, Е. В. Дацкова// Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2005. – № 1.– С З9–42.
164. Родионова О. Крупный агробизнес в АПК: современные формы и эффективность / О. Родионова, Н. Борхунов // АПК: экономика, управление.–2006. – № 4.– С. 28–30.
165. Родионова О.А. Трансформация интеграционных процессов в агропродовольственной сфере России / О.А. Родионова // Экономика сельскохозяйственного и перерабатывающего производства. – 2002, № 6. – С.37–40.
166. Рулинская А. Оценка интеграционных процессов в АПК / А. Рулинская // АПК: экономика, управление. –2003. – № 9. – С. 56–60.
167. Рысьмятов А. Оценка капитализации сельскохозяйственного предприятия / А. Рысьмятов, А. Набока, В. Моисеев // АПК: экономика, управление. – 2006. – № 4. – С. 25 – 27.
168. Саблук П. Особливості аграрної реформи в Україні / Саблук П. – К.: ЗАТ „Ніч лава”, 1997. – 304 с.
169. Саблук П. Т. Світові проблеми забезпечення людства продовольством та місце України у їх вирішенні / П. Т. Саблук // Економіка і прогнозування.– 2008.– № 3. – С.9 –19.
170. Саблук П. Т. Становлення аграрної політики в Україні / Саблук П. Т. // Економіка АПК. – 2006. – № 1. – С. 3–7
171. Саблук П. Т. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології / Саблук П.Т., Малік М.Й., Валентинов В.Л. – К.: ІАЕ, 2002.– 294 с.
172. Саблук П.Т. Состояние и основные направления дальнейшего развития специализации, кооперации в сельском хозяйстве республики (доклад–анализ) / П.Т. Саблук, П.В. Щепієнко. –К.: УНИИЭОСХ. 1990. – 36 с.
173. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. Учебник / Г.В. Савицкая. – Мн.: Новое знание, 2001. – 687 с.
174. Сахно Л. А. Удосконалення економічних відносин в інтегрованих агропромислових підприємствах /Л. А.Сахно // Економіка АПК. – 2004.– № 8.–С. 142–146.
175. Серова Е.В. Аграрная экономика. Учебник / Е.В. Серова. – М.: ГУ ВШЭ, 1999. - 480 c.
176. Ситник В.П. Трансформація України в ринкові умови / В.П. Ситник. – К.: Інститут аграрної економіки, 2002. – 518 с.
177. Сільське господарство України за