СТИЛЬОВІ РИСИ АРХІТЕКТУРИ ПРОВІНЦІЙНОГО КАТОЛИЦЬКОГО БАРОКОВОГО ХРАМУ (НА ПРИКЛАДІ КОСТЬОЛІВ КИЇВЩИНИ І ВОЛИНІ)

Краткое описание

Київський національний університет будівництва і архітектури

На правах рукопису

ГОРБИК
Олена Олександрівна
УДК 726.54: 7.03: 7.034

СТИЛЬОВІ РИСИ АРХІТЕКТУРИ
ПРОВІНЦІЙНОГО КАТОЛИЦЬКОГО БАРОКОВОГО ХРАМУ
(НА ПРИКЛАДІ КОСТЬОЛІВ КИЇВЩИНИ І ВОЛИНІ)

18.00.01.
Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Наукові керівники:

Чепелик Віктор Васильович

,
канд. архіт., проф.,
Єжов Валентин Іванович,
доктор. архіт., проф.

Київ 2003

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Культурологiчнi основи католицького європейського барокового храмобудування

9

1.1. Історія вивчення теми, огляд джерел та літератури
1.2. Європейське католицьке бароко в розвитку світової культури.

9
23

1.3.Католицький бароковий храм: діалектика сутності і форми

35

1.4. Католицька традиція храмобудування: діоцезальна та орденська специфіка.

53

ВИСНОВКИ ДО 1-го РОЗДІЛУ .........

88

РОЗДІЛ 2. Католицьке барокове храмобудування на Київщині і Волині..

90

2.1. Становлення Київської i Луцької дiоцезiй..

90

2.2. Періодизація барокового храмобудування та характеристика окремих періодів.

103

2.3. Типологічний аналіз архітектурної форми костьолів Київщини і Волині.

133

ВИСНОВКИ ДО 2-го РОЗДІЛУ

164

РОЗДІЛ 3. Особливості провінційного католицького барокового храмобудування..

166

3.1. Досвід провінційного європейського храмобудування доби бароко за межами
досліджуваного регіону

166

3.2. Дуалізм українського бароко: православне національне українське бароко
та європейсько-католицьке колоніальне бароко на території України..

179

3.3. Провінційна інтерпретація стильових засад барокового католицького
храмобудування на терені досліджуваного регіону..

190

ВИСНОВКИ ДО 3-го РОЗДІЛУ

200

ВИСНОВКИ ДО РОБОТИ..

203

БІБЛІОГРАФІЯ.

205

ДОДАТКИ ..

224

А. Текстові додатки до 1-го розділу
А.1. Форма Анкети опиту учасників Літургійного дійства

225
226

А.2. Основні події храмобудівного процесу м. Риму 1450-1750 рр. (хронологічний звід)
А.3. Становлення основних типів планувальної структури храму в персоналістичному
доробку зодчих Риму в 1450-1750 рр
А.4. Становлення структури головного фасаду відповідно до типів планувальної структури
храму в персоналістичному доробку зодчих Риму в 1450-1750 рр.

228

233

244

Б. Текстові додатки до 2-го розділу..
Б.1. Хронологічний звід вибраних історичних подій др.п. ХVІ к. ХVІІІ ст., що мали місце,
або спричинили певні історико-культурні зміни на досліджуваних територіях Київщини
і Волині....
Б.2. Хронологічний звід пам'яток барокового храмобудування досліджуваних територій ..
Б.3. Хронологічний звід персоналій фундаторів та архітекторів періоду
бароко в досліджуваному регіоні .
В. Акти про впровадження результатів науково-дослідної роботи Горбик О.О...

249

250
253

268
270

ВСТУП

Актуальність теми
Серед масиву праць, присвячених архітектурі бароко, і зокрема вивченню барокової спадщини України, дослідження зосередженого тут католицького храмового зодчества є досі актуальним. Якщо католицьке бароко Волині вже викликало деякий науковий інтерес (поодиноких публікацій та недиференційованого його розгляду разом з явищем українського православного бароко), то історичний масив католицького бароко Київщини (Київського, згодом Житомирського діоцезу) досі не мав жодної тематичної публікації. Досі не укладено реєстр наявних пам’яток (за нашими підрахунками із бл. 200 пам’яток Київсько-Луцького діоцезу ХVІ-ХVІІІ ст. на сьогодні збереглося бл. 35%), наявний фактичний матеріал цілісно і систематично не розглядався. Натурні дослідження та спроби проведення на їх підставі архітектурознавчої типології українського (О.Годованюк) і польського (Й.Ковальчик) вчених видаються недостатніми, вони не охоплюють всіх пам’яток, аналіз архітектурної форми храму має фрагментарний і несистематичний характер, позатим якщо розгляд пам’яток і супроводжує відсилання до історичного процесу, то поглибленої уваги до культурного і стильового змісту вираженого в архітектурних формах храмобудування нами не помічено. Питання: чому саме в даний період на даній території виникли саме такі костьоли, в чому їх відмінність від сучасних їм прецедентів католицького загалу та від православного храмобудування регіону, на сьогодні власне не ставилось.
Історично пріоритет в дослідженні католицького бароко України і зокрема Волині нале­жить польським дослідникам. Сучасні польські автори, праці яких висвітлює періодичний науко­вий збірник Мистецтво східних окраїн” [341] досі обминають постановку проблеми щодо специ­фіки даного регіонального явища, досі не було сформульовано, що ж крім територіальної локалізації дозволяє об’єднати твори цього мистецтва в одну групу, сама наголошеність на окраїнності”, провінційності” не викликає чомусь питання, в чому ж полягає специфіка східних окраїн”.
Зразу зауважимо, що провінційність католицького храмобудівного процесу у ХVІ-ХVІІІ ст. на досліджуваних українських землях розуміємо не як провінційність щодо обширів Речі Посполитої, але як провінційність щодо європейського католицького барокового світу, центр якого (культурний, доктринальний, організаційний, стилеформуючий, мистецький) є чітко визначений як папська столиця. Об’єднати в дослідженні території Київщини і Волині як єдиний регіон дозволяє їх спільна історична доля в ХVІ-ХVІІІ ст., що спричинила синхронічність розгортання там певних архітектурних процесів. Лише в часі бароко ці території державно належали до католицької Європи, ставши її східною межею. Відтак за період католицьких побудувань на цих територіях у ХІ-ХХ ст. спалах храмобудування і відповідно можливість формування певної архітектурної специфіки припадає саме на період бароко, тому саме цей період є найвагомішим, найцікавішим і потребує першочергового опрацювання. Також об’єднує території те, що католицька архітектура цих регіонів формувалась в рамках єдиної від ХVІІІ ст. Луцько-Житомирської (Київська=Житомирська) діоцезії, кордони якої ми покладаємо як територіальні межі досліджуваного східно-провінційного регіону Європи.
Краєзнавчі та пам’ятникознавчі студії окремих костьолів досліджуваного регіону стосується п.ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. та 80-90-х рр. ХХ ст. для Польщі, к. ХІХ-п.ХХ. ст. для України. Увага до пам’яток католицького барокового зодчества України, і конкретно Волині (католицьке храмобудування на Київщині, ще раз наголосимо, досі не викликáло наукової цікавості), і на сьогодні властива переважно польським дослідникам, і має заявку у вітчизняних архітектурознавців лише в особі О. Годованюк, П.Колоска, М. Ричкова. Але і сучасний науковий пошук зосереджується лише на виявленні і фрагментарному переліку об’єктів та пошуку деяких історіографічних подробиць їх будівництва, описі та формалістичному аналізі найвідоміших з них, пошуків їх прообразів в європейській архітектурі, спробах систематизувати пам’ятки за авторством або рішенням окремих елементів. Масив такого роду досліджень випереджає вивчення таких питань, як специфіка католицького барокового розуміння єдності суті і форми храму в літургійному контексті; досі не приділена увага специфічно католицькій, відсутній в православному досвіді, розгалуженості чернечої організації на ордени (з відмінними програмами та орієнтацією кожен) і відповідним традиціям орденського храмобудування (нам відомі спроби в рамках декількох орденів з’ясувати власну архітектурну традицію, але нам не відомі спроби їх співставлення); досі не акцентовано на специфіці католицької храмової архітектури в рамках регіонів, самі регіони досі вбачаються відповідними рамкам етнографічних та світсько-політичних розмежувань без уваги до принципу католицького організаційного поділу територій на діоцезії та орденські провінції.
Видається важливим для вітчизняного архітектурознавства приділити увагу вказаним питанням, що допоможе з’ясувати генезу самобутнього українського православного мистецтва в рамках загальнобарокового храмоустрою, дозволить вийти на рівень проблем світової історії католицького

стилетворення і історії архітектури, пам’ятки якої присутні на території України. Отже тема є актуальною з огляду на низький ступінь її дослідженості.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в руслі програми УАА по виробленню концепції розвитку архітектури. Також дане історико-теоретичне дослідження збігається з основним напрямком наукової роботи кафедри Основ архітектури архітектурного факультету КНУБА, входить в учбові плани по підвищенню рівня викладання курсів Історія світового і вітчизняного мистецтва”, Історія світової і вітчизняної архітектури”. Результати дослідження нині є запровадженими у лекційні і семінарські заняття з вказаних дисциплін.
Мета і задачі дослідження. В дисертації автор ставить собі за мету визначення стильових рис та особливостей архітектури барокового провінційного католицького храму, зокрема на території Київського і Луцького діоцезів.
Задачами, поставленими перед дослідником, є:
- з’ясувати культурологічні засади становлення архітектурної форми костьолу ХVІ-ХVІІІ ст.;
- визначити специфічно-католицькі традиції храмобудування в до-бароковому досвіді Європи та бароковому досвіді Риму;
- визначити роль періоду бароко в історії Київської (Житомирської) та Луцької діоцезій ХІ-ХХ ст., віднайти причини розвою католицького храмобудування в добу бароко на цих територіях;
- дослідити становлення католицького барокового храмобудування в регіоні, прослідкувати його історичну генезу протягом ХVІ-ХVІІІ ст., для чого встановити періодизацію католицького бароко на Київщині і Волині та охарактеризувати розвиток католицького храмобудування в кожен з періодів, зібравши та систематизувавши за встановленими періодами і діоцезально-орденською приналежністю дані щодо католицького храмобудування ХVІ-ХVІІІ ст. Київщини і Волині;
- визначити критерії для укладання архітектурної типології та скласти типологічні ряди барокових храмів регіону;
- розглянувши католицький бароковий храмобудівний процес на неукраїнських європейських провінційних обширах та розглянувши дуалістичний розвиток православного національного і католицького провінційно-європейського бароко на Україні визначити суттєві положення формування провінційного католицького барокового храмобудування на Київщині і Волині.
Об’єкт дослідження: провінційний католицький бароковий храм. Предмет дослідження: стильові риси архітектури барокового храму східних провінцій католицької ойкумени (Київська і Луцька діоцезії).
Методи дослідження. В ході роботи автор зверталась до положень трьох основних методів мистецтвознавчого та архітектурознавчого аналізу: були використані окремі положення формального методу (започаткованого Г. Вельфліним в рамках Мюнхенської школи к.ХІХ - п.ХХ ст., що вбачає розвиток мистецької форми як результат еволюції художнього бачення і досліджує чисту форму” виходячи з внутрішніх закономірностей її становлення), окремі положення феноменологічного методу (виробленого в к.ХІХ-п.п. ХХ ст., що досліджує природу мистецтва, виходячи з його філософської суті і загальних категорій культури), засади іконологічного методу (започаткованого Є.Панофскі і М.Дворжаком у п.п.ХХ ст., що досліджує форми мистецтва, враховуючи змістовний фактор та контекстуальний підхід, тлумачить мистецькі прояви з точки зору їх змісту з залученням політичного, соціального, літературного, релігійного досвіду епохи).
Наукова новизна одержаних результатів
- історія європейських архітектурних стилів ІХ-ХVІІІ ст. розглядається як формальне вираження католицької християнської парадигми, відтак обстоюється теза про те, що стилі ці географічно не поширюються за межі католицького світу, а хронологічно не переходять межі ХVІІІ ст.; становлення стильових архітектурних моделей католицького храмобудівництва є взаємозалежним з формуванням специфічнокатолицьких стильових типів чернечих організацій -- відтак автором формулюються архітектурні ознаки храмів романських бенедектинських конгрегацій, готичних жебруючих орденів, барокових реформованих та новоутворених контрреформаційних орденів;
- обгрунтовується необхідність при визначенні регіональної специфіки архітектурних шкіл храмобудування враховувати діоцезальну та провінційно-орденську приналежність об'єктів, та доводиться, що розвиток регіональних традицій храмобудування є пов'язаним саме з буттям діоцезальної організації земель, він підпорядковується приписам відповідних діоцезальних нормативних документів; натомість розповсюдження пан-європейських стильових тенденцій пов'язане з ойкуменічною діяльністю орденських організацій, кожна з яких має певні стильові уподобання і відповідні приписи щодо архітектури храмів;
- вперше збирається і опрацьовується статистичний матеріал щодо католицького храмобудування ІХ-ХХ ст. на Київщині і Волині, що дає змогу визначити пріоритетне значення періоду бароко; визначається періодизація місцевого католицького барокового храмобудування, в науковий обіг вводиться системно впорядкований перелік пам’яток; вперше дослідження розрізнених об’єктів переходить у вивчення їх системної цілісності та визначаються особливості провінційного католицького барокового храмобудування в регіоні, досліджується формування провінційного католицького барокового храму на Київщині і Волині, формулюються ознаки стильових напрямків та архітектурних типів католицького храмобудування, визначається система їх генетичних ліній, взаємовпливів, кінцевого синтезу в рамках пізньобарокової моделі;
- наголошується диференціація архітектурної спадщини українського бароко на дві принципово відмінні лінії українського національного православного бароко (синтез форм оригінально-народних, староруських, епігонно-європейських) і католицького колоніального бароко на Україні (оригінальний провінційно-європейський стильовий досвід з ігноруванням місцевих форм) і обгрунтовується стильова незалежність останнього в рамках першого.
Практичне значення одержаних результатів визначається спрямуванням дослідження на опрацювання малорозробленої теми в історії архітектури України. В науковий обіг вводиться низка фактичних даних, врахування яких є необхідним для подальшого освоєння теми; запропоновані принципи типології католицького храмобудування сприятимуть складанню більш повноцінної картини історії архітектури України. Результати і висновки дослідження можуть бути враховані в певних випадках сучасної практики храмобудування та реконструкції, впровадження при викладенні курсів Історія мистецтв” та Історія архітектури”, впроваджені в наукові та довідникові видання.
Апробація результатів дисертації
Основні положення і висновки дисертації відображено в доповідях на 59-й, 60-й, 61-й, 62-й, 63-й науково-практичних конференціях КНУБА (1998-2002 рр.), Третій міжвузівській науково-практичній конференції Сучасні проблеми теорії та історії архітектури” (АОМАУ, 1999 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції Філософія науки, техніки та архітектури: постмодерний проект” (КНУБА 2000), П’ятій міжнародній науково-практичній конференції Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (1999 р.) в КПІ, конференції молодих вчених Будівництво та архітектура третього тисячоліття” (КиївЗНДІЕП, 2002 р.)та опубліковано в восьми статтях, вміщених у науковому журналі, збірниках наукових праць, матеріалах конференції.
Структура і обсяг роботи

Дисертація складається із вступу, огляду джерел та літератури, трьох розділів з висновками по кожному, загальних висновків, бібліографії (349 найменувань), ілюстрацій (63 сторінки), додатків(47 сторінки текстів та таблиць). Загальний обсяг дисертації 140 сторінок тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження ми можемо визнати, що стильові риси архітектури барокового провінційного католицького храмобудування Київського і Луцького діоцезів полягають в наступних особливостях:
1. Католицьке барокове храмобудування на терені досліджуваного регіону мало виражений характер колоніальної архітектури, яка постала на засадах специфічно-католицької традиції. Форми католицького барокового храмобудування виражали питомно контрреформаційну європейську світоглядну проблематику, синтез традицій самобутніх католицьких ченечих сил; місцеві культурні архітектурні, будівничі традиції цілковито ігнорувались. Храми створювані на замовлення і кошти польських католицьких можновладців, польсько-католицькими будівничими та зодчими, за питомно-католицькою традицією, створювані для нечисленних польських прихожан-католиків засвідчували насадження в місцевому інокультурному контексті форм колоніальної архітектури.
2. Католицьке барокове храмобудування в досліджуваному регіоні мало характер провінційної регіональної архітектури порівняно до європейських католицьких обширів. Стильові форми засвідчують не творчий розвиток, а епігонічне перенесення стильових моделей та взірців римської та польської архітектури. Кількісне переважання прецедентів скромної” архітектури та обов’язковість присутньої протягом 1-4періодів оборонної функції в храмобудуванні (що на той час для європейського загалу було не актуальним атавізмом) вказують на провінційність буття католицької спільноти на землях православної Київщини та Волині.
3. Загально значима для католицької європейської архітектури специфіка діоцезального храмобудування як храмобудування регіонального, в формах якого консервативно утримуються місцеві архітектурні традиції та храмобудування орденського, окремі сили якого утверджують кожна власну специфічну стильову храмобудівну модель на всеєвропейських обширах була актуальна і для досліджуваного регіону в часі бароко. Проте відсутність в регіоні добарокової місцевої традиції (одиничні побудови ХІІІ-ХVІ ст. не створюють місцеву специфічну школу) спричинила в діоцезальному храмобудуванні звернення до традицій провінційно-польської орденської архітектури: при спорудженні визначних об’єктів до новоорденської, при спорудженні приходських костьолів до староорденської.

204

4. Формування стильових рис архітектури провінційного барокового храму на терені досліджуваного регіону відбувалось як дуалістичний розвиток, а зрештою діалектичний синтез стильових типів храму по-середньовічного староорденського та новочасового єзуїтсько-барокового. Протягом періодів мінялась палітра орденських сил, представлених в регіоні (що створює відмінність архітектури досліджуваного регіону від сусідніх українських територій та європейського загалу, де ордени середньовічної формації на той час вже власне не розбудовуються), проте ордени добарокової доби зберігали тут єдність стильових архітектурних засад храмобудування, так само як свою єдність зберігали ордени контрреформаційної формації, відтак ми виділяємо відповідні напрямки католицького бароко в регіоні. В розпланувальній структурі, об’ємному та просторовому вирішенні, композиції фасаду, стилістиці деталей та декору ми можемо прослідкувати збереження традицій в межах вказаних напрямків та певну антагоністичність між цими напрямками за періодами.
5. Періодизація стильового розвитку католицького храмобудування в регіоні постає відповідною місцевим воєнно-політичним обставинам. П’ять періодів відокремлюють одне від одного повстання та войни, що зупиняли храмобудівні процеси, змінювали наявну в регіоні когорту фундаторів, зодчих, орденів, зумовлювали реконструктивні та будівничі роботи відповідні новому етапу стилестановлення.
6. Досліджений історичний процес формування католицької барокової храмової архітектури на Київщини і Волині існує нині в матеріальних пам’ятках архітектурної спадщини України. Як зазначалось, католицька барокова архітектура була викликана до життя суто католицькою світоглядною проблематикою, не актуальною для православної України. Тому пам’ятки католицького європейського провінційного бароко, що присутні в формах колоніальної архітектури в досліджуваному регіоні є не характерними для православної традиції; вони є пам’ятками католицького європейського стилю бароко на Україні, але не пам’ятками українського національного стилю ХVІІ-ХVІІІ ст.

7. Відтак слід і термінологічно закріпити вказаний дуалізм: вважаємо, в історичних та теоретичних архітектурознавчих працях, необхідним є зазначати який саме стильовий прецедент викликає увагу науковця, вводячи уточнення терміна українське бароко” українське національне православне бароко” або католицьке бароко на Україні”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамович Н.Н. (за Г.Лукомським). Волинська старовина К., 1914. 103 с.
2. Аверинцев С.С. Византия и Русь: два типа духовности // Новый мир. 1988. №7-8, С. 9-12
3. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России С.-Пб., 1863. Т.1.
4. Алпатов М.В. Этюды по истории западноевропейского искусства М. : Изд-во Академии художеств СССР, 1963. 425 с.
5. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии. М., 1900 130 с.
6. Антонович В.Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной Росси К., 1885. Т.1. 451 с.
7. Антонович Д. Скорочений курс українського мистецтва Прага, 1923. - 165 с.
8. Арган Дж. История итальянского искусства: В 2 т. / Пер.с ит. Т.2. М.: Радуга, 1990. 239 с.
9. Аркин Д.Е. Образы архитектуры и образы скульптуры М.: Искусство, 1990. 400 с.
10. Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм / пер. с англ. В. Глазычева. М.: Стройиздат, 1984 193 с.
11. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. К., 1861, Ч.2. Т.1.
12. Архітектура: Короткий словник-довідник / За загальною ред. А.П. Мардера К.: Будівельник, 1995. 282 с.
13. Асеев Ю.С. Архитектурный стиль барокко на Украине во вт. половине ХУІІ первой четверти ХУІІІ вв. // Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины К, 1989. С. 32-41, 41-49
14. Атлас памятников архитектуры и мемориальных комплексов Белорусии Минск: Высш. шк., 1988.101 с.
15. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления М.: Наука, 1978. 199 с.
16. Батюшков П.Н. Волынь: Исторические судьбы Юго-Западного края С.-Пб., 1888 463 с.
17. Безродный П.П. Архитектурные термины: Краткий русско-украинский словарь / Под ред. В.В. Савченко. К.: Вища шк., 1993. 272 с.
18. Бенігнус Й. Ванат ОСD. Санктуарій Матері Божої Шкаплерної у Бердичеві. Краків: Видавництво оо. Кармелітів Босих. 1998. 55 с., іл.
19. Берштейн Б.М. Традиция и канон. Два парадокса. // Критерии и суждения в искусствознании. М., 1986. с. 35.
20. Бицилли П. Место Ренессанса в истории культуры С.-Пб.: Мифрил, 1996. 256 с.
21. Бобрицкий Ив. О происхождение и составе Римско-католической литургии и отличие ее от православной. - К.,1897. 132 с.
22. Бондарюк Б.М. Сутність та соціальна база формування орденських чернечих корпорацій Європи у VІ-ХІІІ ст.: Автореф. дис канд. істор. наук. К ., 1995. 30 с.
23. Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. К.: Наук.думка, 1989. 296с.
24. Бринкман А. Пластика и пространство как проблема художественной формы/Пер. с нем. Вст. ст. И. Хвойника. М.: Изд-во Всесоюзн. Акад. Архит., 1935. 296 с.
25. Брунов Н.И. Римская архитектура эпохи Барокко. - М.: Изд-во Всесоюзн. Акад. Архит., 1937. 158 с.
26. Брунов Н.И. История архитектуры Ренессанса и Барокко: Конспект лекций Л., 1938. 357 с.
27. Булгаков С.Н., прот. Настольная книга священнослужителя. С.-Пб., 1900. 380 с.
28. Булычева Т.В. Архитектура современных православных духовных центров: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.02 К .: КТГУСА, 1994. 20 с.
29. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2 т. М.: Стройиздат, 1979. Т.1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. 495 с.
30. Бурхардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения: В 2т. - Т. 2. С.-Пб, 1904.
31. Быков В.Е. Архитектура Италии и Франции ХУІІ ст.: Барокко и классицизм. М: Стройиздат, 1958. - 159 с.
32. Бычков В.В. Малая история византийской эстетики К.: Путь к истине”, 1991. 406 с.
33. Вагнер Г.К. Искусство мыслить в камне. М.: Наука, 1990. 256 с.
34. Ванеян С.С. Храм как икона: Иконография архитектуры и архитектурная иконография в северо-итальянской поздней готике // Иконография архитектуры. М., 1990. С.40
35. Вейдле В. Умирание искусства // Самосознание европейской культуры ХХ века. М., 1991. С. 241-247
36. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств. Проблема эволюции стиля в новом искусстве. С.-Пб.: Алтея, 1994. 283 с.
37. Вельфлин Г. Классическое искусство: Введение в изучение итальянского Возрождения / ер.снем. С.-Пб., 1999. 318 с.
38. Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. С-Пб., 1913. 210 с.
39. Вениамин (Румовский), еп. Новая скрижаль. М., 1803
40. Вечерський В. До питання про національний стиль в архітектурі України ХУІІ-ХУІІІ ст. // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство, 1994. С. 102-113.
41. Виндельбанд В. История новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками. Т.1. От Возрождения до Канта. С.-Пб., 1913
42. Виппер Б.Р. Борьба течений в итальянском искусстве ХVІ в.: К проблеме кризиса итальянского гуманизма. - М.: Изд-во АН СССР, 1956. 371 с.
43. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 5. Архитектура Западной Европы ХУ-ХУІ вв. Эпоха Возрождения. М.: Стройиздат, 1967. - 656с.
44. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.6. Архитектура России, Украины и Белоруссии ХІУ-п.п.ХІХ вв. М.: Стройиздат, 1968. с.383-402, 403-422
45. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.7. Западная Европа и Латинская Америка ХУІІ-ХІХ вв. Эпоха Возрождения. М.: Стройиздат, 1969. 620 с.
46. Всеобщая история искусств: В 6-ти т. Т. 4. Искусство ХУІІ-ХУІІІ вв. М.: Искусство, 1963. 691 с.
47. Всемирная история: В 10 т. Т.4. М.: Соцєкгиз, 1958. 823 с.
48. Габричевский А.Г. К вопросу о строении художественного образа в архитектуре // Габричевский А.Г. Теория и история архитектуры: Избр. соч. / Под ред. А.А. Пучкова. К.: Самватас, 1993. 255 с.
49. Гадамер Х.Г. Истина и метод. - М., 1988. с. 579, 565.
50. Гартман К.О. История архитектуры: В 2 т. Т.2. М.: ОГИЗ, 1938. 335 с.
51. Герье В. Западное монашество в средние века М., 1911. 118 с.
52. Герье В. Западное монашество и папство М., 1913. 138 с.
53. Герье В. Зодчие и подвижники Божьего царства. М.,1910.
54. Гидион З. Пространство, время, архитектура. М.: Стройиздат,1975. 453 с.
55. Гнатюк-Сосна Л. Дослідження монументального будівництва на терені Великої Волині в ХІХ-ХХ ст // Архітектурна спадщина України. Вип. 3. Ч.2. Питання історыографії і джерелознавства Української архітектури. / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство. 1996 . С.117-129.
56. Гоголь Н.В. Размышления о Божественной Литургии // Гоголь Н. Арабески М.: Мол.гвардия,1990. 430 с.
57. Годованюк О. Костьоли Волині // Теорія та історія архітектури і містобудівництва: Зб. наук. пр. Вип.3. К.: НДІТІАМ, 1998. С.80-91.
58. Годованюк О. Типологія православних мурованих храмів Волині. // Архітектурна спадщина України Вип. 1. Маловивчені проблеми історії та містобудування. / За ред. В. Тимофієнка -К., 1994 С. 75-92
59. Голдинг У. Собр.соч.: В 5 т. Т. 3 С-Пб.: Симпозиум , 1999. 464 с.
60. Гомбрих Э. История искусства / Пер.с англ. В. Крючкова. М.: Изд-во АСТ, 1998 688 с.
61. Горбик Е.А. Творчество как мистерия: Игровое межбытие архитектуры в католическом барочном храме // Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму: Матеріали 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції. Кн.2. К.: КПІ, 1999. С. 25-28.
62. Горбик О.О. Архітектура у літургійному контексті. Католицький бароковий канон // Теорія та історія архітектури і містобудівництва: Зб. наук. пр. Вип.3. К.: НДІТІАМ, 1998. С. 92-97.
63. Горбик О.О. Довідка з історії католицької архітектури Києва // Весни київського костьолу Воздвиження Святого Хреста. / Вступ. К., 1999. С. 10-16.
64. Горбик О.О. Київська і Луцька діоцезії: католицька барокова архітектура на Україні. // Регіональні проблеми архітектури: Зб.наук. пр. Одеса: ОГАСА , 1999. С. 124-126
65. Горбик О.О. Київський домініканський костьол ХУІІ ст. Пошук аутентичності. // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва: Зб. наук.-техн. пр. - Вип.6. К .: КНУБА, 1999. С. 26-30.
66. Горбик О.О. Римсько-католицька церква в історії Києва: архітектурно-фактологічний факультатив // Київська старовина, 1999. Вип.6. К., 1999. С. 42-49.
67. Горбик О.О. Роль чернечих орденів в формуванні стильових типів католицьких храмів: романська доба // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва: Зб. наук.-техн. пр.- Вип. 8. К: КНУБА, 2000. С.139-150.
68. Горбик О.О. Становлення католицького барокового провінційного храму: принцип діоцезальної та орденської специфіки // Українська академія мистецтва: Зб. наук. пр. Вип. 7. К: Тов.ДІА”,2000. С.175-181.
69. Горбик О.О. Стильові типи католицького чернецтва та традиції європейського храмобудування: готицька доба // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва: Зб. наук.-техн. пр.- Вип. 9. К: КНУБА, 2000. С.
70. Горбик О.О. Католицьке храмобудування у Києві давньоруської доби: До питання про ймовірність існування костьолу та його архітектурну стилістику // Архітектурна спадщина України. Вип. . / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство, 2003. С.
71. Грабовський С.Я. Архітектура бароко // Вісник Академії архітектури УРСР. 1948. №4. С. 3-14.
72. Грачоті С. Спадок Ренесансу в Українському Бароко // Українське бароко: Матеріали І Конгресу Міжнародної асоціації україністів (Київ, 27 серпня 3 вересня 1990 року). - К.: КПІ, 1993. С. 4-7.
73. Гримм Г.Д. Пропорциональность в архитектуре. Л., Москва: ОНТИ, 1935 147 с.
74. Груневерг М. Славнозвісне місто Київ / Пер. Я. Ісаєвича // Всесвіт. 1981. №5. С. 15.
75. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т. Т.4. К.: Наук.думка, 1991. 544 с.
76. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т. Т.5. К.: Наук. думка, 1994. 704 с.
77. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т. Т.6. К.: Наук. думка, 1995. 680 с.
78. Грушевський М.С. Розвідки про церковні відносини на Україні-Русі ХУІ-ХУІІІ ст. Львів, 1991. 237 с.
79. Губер Ж. Иезуиты: их история, учение, организация. С.-Пб., 1898. 320 с.
80. Гуревич А. Категории средневековой культуры. М.: Искусст., 1984. 350 с.
81. Дашкевич Н. Первая уния Юго-Западной Руси с католичеством. // Университетские известия. №8. К.,1884.
82. Дворжак М. История итальянского искусства єпохи Возрождения: В 2 т. Т.2. М.: Искусство, 1978. 395 с.
83. Дворжак М. Очерки по искусству средневековья. М., 1934. С. 95.
84. Делез Жиль Складка. Лейбниц и Барокко. - М.: Логос, 1998. 264 с.
85. Димитрій Патр. (Володимир Ярема). Церковне будівництво західної України. Львів.: Логос, 1998. 216 с.
86. Драган М. Церкви готики та бароко // Драган М. Українські дерев'яні церкви Львів, 1937 . 211 с.
87. Ельгорт Б., Нечай С. Тернопільщина: Путівник. Львів: Каменяр, 1968. 190 с.
88. Ельгорт Б. Кременець: історико-краєзнавчий нарис. Львів: Каменяр, 1977. 130 с.
89. Енциклопедія українознавства: Т. 1. Львів.,Київ: Глобус, 1993. С.94.
90. Енциклопедія українознавства: Т.6. - Paris-N.Y.,Київ: Глобус, 1993. 400 с.
91. Ернст Ф. Українське мистецтво ХVІІ-ХVІІІ вв. К.: Видавниче Т-во Криниця”, 1919. - 131 с.
92. Житомирщина: Довідник-путівник / Укл. Ю.Каповський К., 1974. 43с.
93. Жолтовський П. Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва ХУІ-ХУІІІ вв. К.: Наук думка, 1958. 346 с.
94. Заболотный В. А. Основные принципы приспособления памятников оборонного зодчества УССР для современных функций: Дис. на соискканд. архит. 18.00.02. К.: КИСИ, 1990. 30 с.
95. Завада В. Особливості становлення стилю бароко у монументальній дерев'ягній архітектурі Полісся // Архітектурна спадщина України. - Вип. 1. Маловивчені проблеми історії та містобудування / За ред. В. Тимофієнка -К., 1994 С. 113-124.
96. Закревский Н. Описание Киева: В 2 т . Т. 2. М.: Типогр. В.Грачова,1868. 950 с.
97. Захватович Ян. Польская архитектура до половины ХІХ ст. Варшава: Будівн.і арх, 1956. 32 с.,209 табл.
98. Захватович Ян. Польская архитектура. Варшава, 1967. 545 с.
99. Зедльмайр Г. Первая архитектурная система средневековья // История архитектуры в избранных отрывках. М., 1935. с. 150-199.
100.Зуц Н.И. Описание г. Староконстантинова от начала основания до наших дней. Ст.конст., 1884. 90 с.
101. Иванов В. Епископы древней Луцкой епархии. Почаев, 1891. С.20.
102. Иванов К.А. Средневековый монастырь и его обитатели. С.-Пб.,1902. 156 с.
103. Иконников А.В. Архитектура и история. М., 1993. с. .208.
104. Ильин А. Иезуиты и их влияние на историю человечества. М., 1905. 79 с.
105. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Пер. с польск. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. 478 с.
106. Испанская эстетика: Ренессанс, Барокко, Просвещение / Пер. с исп. М.:Изд. иностр.лит,1977. 300с.
107. Историческое обозрение городов киевской губернии с их окресностями: Звенигородка // Киевские губернские ведомости. 1846. - №25
108. Историческое обозрение городов... Махновка // Киевские губернские ведомости. 1846. - №36
109. Историческое обозрение городов... Умань // Киевские губернские ведомости. 1846. - №26
110. Историческое обозрение городов.. Паволоч // Киевские губернские ведомости. 1846. - №28
111. Историческое обозрение городов Сквира // Киевские губернские ведомости. 1846. - №27
112. Историческое обозрение городов.. Коростышев // Киевские губернские ведомости. 1846. - №30
113. Историческое, Догматическое и Таинственое изъяснение на Литургию М., 1804.
114. История архитектуры в избранных отрывках. / Сост. М.Алпатов, Д.Аркин, Н.Брунов. М.: Изд. Акад архит. СССР, 1935. 590 с.
115. История мирового искусства / Пер. с ит. М.: АНТА, 1998. 670 с.
116. История Польши: В 3 т. Т..2. М., 1954. 459 с.
117. Івашко Ю.В. Досвід комплексного вивчення дерев'яних церков Київщини: Дис. .. канд. арх.: 18.00. 01. К., 1997.
118. Історія українського мистецтва: В 6 т. Т. 2. К.: Мистецтво, 1967. 472 с.
119. Каплун А. Стиль и архитектура М.: Стройиздат, 1985. 232 с.
120. Каретников С.М. Волынская губерния: географически-исторический очерк К.. 1912. 131 с.
121. Кармазин-Каковський В. Мистецтво лемківської церкви Рим, 1975. 312 с.
122. Карсавин Л.П. Католичество. - Петроград, 1918. 211 с.
123. Карсавин Л.П. Культура средних веков К, 1995. 208 с.
124. Карсавин Л.П. Монашество в средние века. М., 1992. 191 с.
125.Карсавин Л. Основы средневековой религиозности в ХІІ-ХІІІ в. преимущественно в Италии. Пг., 1915.
126. Киевская губерния: Городские поселения в Российской империи. С.-Пб., 1861. Т.2 Описание городов, местечек, начиная с Киева по всем уездам Киевской губернии. С.Х.
127. Кілессо С.К. Київ архітектурний. К.: Будівельник, 1987. 160 с.
128. Кілессо Т. Київська архітектурна школа українського бароко // Архітектурна спадщина України. Вип.2. Національні особливості архітектури України / За ред. В. Тимофієнка. К., 1995 С.201-206
129. Клюківський Ю. Кляштор бернардинський у Заславі 1602. // Коротке звідомлення ВУАК'У за 1926 р.: Зібрання історико-філософського відділу. №35. С. 54.
130. Ковальчик Є. Пізньобарокові костьоли Кам'янецької діоцезії // Архітектурна спадщина України. Вип. 4. Проблеми стильового розвитку архітектури України / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство, 1997. С. 59-72.
131. Ковальчик Є. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині // Українське бароко та європейський контекст / За ред. О.К.Федорчука - К., 1991. С.5.
132. Коломієць М. Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України. Вип.1 / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство, 1994. С.209-214.
133. Колосок Б.В. Історіографія будівництва Луцького комплексу ієзуїтів // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. // За ред. В. Тимофієнка -К., 1994 С. 92-102
134. Колосок Б.В. Архітектура Луцька періоду бароко // Українське бароко та європейський контекст. К.: Наукова думка, 1991. С. 30-45.
135. Комеч А.И. Символика архитектурных форм в раннем христианстве // Искусство Западной Европы и Византии М.: Наука, 1978. 287 с.
136. Компан О.С. Міста України в др. П. ХУІІ ст. К.: Наукова.думка, 1963. 389 с.
137. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып. 2. Карты всей России и западных ее областей до конца 17 в. К., 1910.
138. Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. Т.1. С.-Пб., 1886.
139. Костомаров Н. Історичні монографії. Т. 9 . Руїна. Львів, 1894.
140. Кохлікян Р. Проблема методу в аспекті протистояння Логоса” та Міфу” // Філософська думка. Вип. 5. К, 1999.- С. 25-57.
141. Краткие исторические сведения о селении Белгородке. К., 1884
142. Краткое обозрение истории и исторических достопримечательностей средней части Волыни С.-Пб., 1890. 44 с.
143. Кривенко А., Крощенко Л. Комплексні дослідження історико-культурної спадщини Вишневця // Архітектурна спадщина України. Вип. 3. Ч. 2. Питання історіографії та джерелознавства Української архітектури / За ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство. 1996. с.198-207 .
144. Криворучко Ю.І. Богословські основи сакральної архітектури // Вісник Національного Університету Львівська політехніка”. Архітектура. - №410. Львів: видавн. Унів. Львівська політехніка” 2000 р. с.3-8.
145. Крощенко Л. Типологічні й стилістичні особливості зальних храмів Волині ХІІ-ХУІІІ ст. // Арх