Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI – XVII століттях




  • скачать файл:
  • Название:
  • Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI – XVII століттях
  • Альтернативное название:
  • Архитектурно-планировочная структура городков Галичины, заложенных во второй половине XVI - XVII веках
  • Кол-во страниц:
  • 152
  • ВУЗ:
  • Національний університет "Львівська політехніка"
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • Національний університет "Львівська політехніка"
    На правах рукопису
    УДК 711.424
    ТОПИЛКО
    Світлана Ігорівна


    Архітектурно-планувальна структура
    містечок Галичини,
    закладених у другій половині XVI XVII століттях
    18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури
    Науковий керівник -
    кандидат архітектури,
    доцент Петришин Г.П.


    Ідентичність всіх примірників дисертації засвідчую:
    В.о. вченого секретар
    спеціалізованої вченої радиК 35.052.11

    к.т.н., доц. Демчина Б.Г.

    Львів-2003










    ЗМІСТ




    ВСТУП


    3




    Розділ 1. Стан дослідженості архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII століттях




    10




    1.1. Європейський досвід вивчення архітектурно-планувальної структури історично сформованих міст........................



    10




    1.2. Характеристика джерел, присвячених вивченню архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII ст...........................




    19




    1.2.1. Аналіз наукових публікацій...................................................


    19




    1.2.2. Огляд джерельної бази....................................................


    31




    Висновки до 1-го розділу..


    33




    Розділ 2. Методика і методи дослідження.


    35




    2.1. Загальні методи дослідження архітектурно-планувальної структури міст................



    35




    2.2. Методологічна послідовність дослідження архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII ст...................................................................................




    39




    Висновки до 2-го розділу..


    51




    Розділ 3. загальноєвропейський контекст та Передумови формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII століттях..





    53




    3.1. Загальні положення теорії проектування міст епохи Відродження ...


    53




    3.2. Характерні типи міст, реалізовані у Середній Європі у другій половині XVI XVII ст...............



    62




    3.3. Основні чинники та впливи процесу формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини у другій половині XVI XVII ст..............................................................................................................




    69




    Висновки до 3-го розділу..


    81




    Розділ 4. Особливості формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини.



    84




    4.1. Регіональна практика та специфіка закладення міст...........................


    84




    4.1.1. Розташування в ландшафті (топографічна та гідрографічна підоснови, оборонна система)..........



    92




    4.1.2. Основні комунікаційні зв’язки.......


    94




    4.2. Типологія архітектурно-планувальної структури містечок Галичини


    97




    4.3. Метрологічно-композиційні особливості побудови архітектурно-планувальної структури містечок Галичини.................



    103




    4.4. Характерні ознаки архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII ст.....



    108




    4.4.1. Композиційно-планувальне вирішення містечок.................


    108




    4.4.2. Розташування сакральних споруд в структурі містечка......................



    115




    4.4.3. Планувальна структура рільничих угідь.......


    120




    Висновки до 4-го розділу.


    122




    Розділ 5. етапи еволюції містечок та виявлення стійких ознак їх архітектурно-планувальної структури..................



    125




    5.1. Зміни архітектурно-планувальної структури містечок від закладення до кінця XIX ст................................



    125




    5.2. Відбудова архітектурно-планувальної структури містечок у міжвоєнний період 1918-1939 рр....................



    134




    5.3. Втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок від 1939 до 1990-х років......



    140




    5.4. Сучасний стан архітектурно-планувальної структури містечок та рекомендації щодо її збереження.......................



    150




    Висновки до 5-го розділу..


    158




    Загальні висновки...


    161




    Список використаних джерел..


    164




    Додаток А (до Розділу 1)..........................................


    185




    Додаток Б (до Розділу 3)..............................................


    208




    Додаток В (до Розділу 4)..........................................


    214




    Додаток Г (до Розділу 5).............................................


    291











    ВСТУП

    Сьогодні на території Галичини констатується низький рівень урбанізації (41%) на фоні усієї України (59%). Схід України є вдвічі урбанізованішим від Заходу, хоча у минулому ці тенденції були протилежними. Кращий рівень урбанізації спостерігається, коли до категорії міст включити так звані селища міського типу, до яких у Галичині у більшості своїй належать історично сформовані містечка. Друга половина XVI XVII століття характеризується закладенням великої кількості міст на основі тогочасних світоглядних ідей та урбанізаційної практики. Всього в межах сучасної Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей у досліджуваний період було закладено понад 200 міських поселень. Частина з них була резиденціями крупними укріпленими містами. Проте більшість виконувала роль малих міст в історичній системі розселення, концентруючи адміністративну, обслуговуючу, торговельну, культурну функції для найближчої округи. Вивченню, а тим більше збереженню спадщини найдрібнішої урбаністичної ланки Галичини цього періоду не приділялося достатньої уваги.
    Колишні містечка сьогодні балансують на межі між селом і селищем міського типу, рідше вони належать до категорії малого чи середнього міста. Зіставлення показників сучасного рівня урбанізації і середини XVII ст. показує, що більшість історичних міських поселень розчинилась у сільській місцевості. Відповідно вони не розглядаються як цінні пам’ятки історичного містобудування, що вимагають вивчення і збереження.
    Актуальність теми дослідження визначається такими основними положеннями:
    1. За останні 50 років сформувалась тенденція до зменшення кількості міських поселень внаслідок зміни адміністративного статусу. У сучасній системі розселення бракує проміжної ланки між більшими містами і сільськими поселеннями малих міст, які є найбільш деградованою ланкою в урбаністичному процесі. Очевидно, виявлення таких містечок створить сприятливі умови для відновлення повноцінної системи розселення регіону.
    2. Архітектурно-планувальна структура усіх історично сформованих міст Європи є уповні вивченою, на відміну від міст України, де увага приділялась тільки більшим містам. Дослідження містечок необхідне для визначення шляхів становлення українського містобудування епохи Відродження, його місця у світовій історії урбаністики.
    3. Сьогодні руйнування збережених історичних частин міст відбувається через нефахові перебудови, підсилені індивідуальною ініціативою. Генеральні плани були розроблені без врахування цінності історичної планувальної структури. Сучасний стан поселень вимагає розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо збереження та регенерації цінної структури історичних поселень Галичини.
    4. Після утвердження української державності відбулися зміни у містобудівній політиці країни: розширилися наукові дослідження історичних міст, розгорнулася робота по складанню історико-архітектурних опорних планів, дедалі гостріше постають питання збереження пам’яток містобудування. Ці заходи підтримуються на державному рівні, що підтверджується чинністю таких документів, як закон України Про охорону історико-культурної спадщини” від 8.06.2000 р., а також Міжнародна хартія охорони історичних міст (Вашингтон, 1987), Краківська хартія про принципи консервації і реставрації архітектурно-урбаністичної спадщини (Краків, 2000).
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри Художніх основ та історії архітектури” Національного університету ”Львівська політехніка” Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора”, а також у рамках Українсько-австрійської програми інтердисциплінарних досліджень Українського центру історичного містознавства Книга міст Галичини” (Львів, 1995-2000 рр.)
    Мета дослідження полягає у виявленні особливостей і принципів формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII століттях.
    Основні завдання дослідження:
    1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми, узагальнити європейський досвід вивчення архітектурно-планувальної структури міст, виявити стан дослідженості містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII ст.; визначити основні напрямки дослідження.
    2. Визначити критерії відбору містечок як об’єкта дослідження, виявити сукупність містечок Галичини, закладених у другій половині XVI XVII ст., визначити їх місце у сучасній системі розселення.
    3. Вибрати основні методи дослідження та розробити комплексну методику аналізу архітектурно-планувальної структури містечок, опираючись на стан їх дослідженості та джерела.
    4. Виявити загальноєвропейський контекст містотворчого процесу епохи та основні чинники, що вплинули на формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини.
    5. На основі архівних досліджень та обраної методологічної послідовності визначити особливості формування та характерні ознаки архітектурно-планувальної структури містечок та принципи її композиційної побудови.
    6. Визначити етапи еволюції архітектурно-планувальної структури, оцінити стан її деградації чи розвитку, виявити її стійкі елементи, розробити рекомендації по регенерації містечок.
    Об’єкт дослідження містечка Галичини[1], закладені у другій половині XVI XVII століттях (всього опрацьовано 49 міських поселень).
    Предмет дослідження передумови розвитку, особливості формування архітектурно-планувальної структури та принципи композиційної побудови містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVIІ століттях.
    Межі дослідження часові межі дослідження охоплюють період активного містотворення, який припадає на другу половину XVI XVII століття. Територіально межі дослідження обмежуються частиною історичної Галичини, яка належить Україні, в межах Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей.
    Методи дослідження. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи, притаманні теоретичним дослідженням історичних архітектурно-містобудівних об’єктів у комплексному підході: першоджерел, порівняльно-історичний, морфологічного аналізу, типологічний з опиранням на метрологічний аналіз у системі історичних мір.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    1. Виявлено сукупність містечок Галичини та їх місце в історичній та сучасній системі розселення. Уперше комплексно досліджуються містечка адміністративні, торгові та ремісничі осередки рільничих округ, закладені у другій половині XVI XVII століттях. До наукового обігу введені дані по досі не досліджуваних об’єктах (всього 49 міських поселень).
    2. Визначено особливості побудови архітектурно-планувальної структури містечок та їх зв’язок із тогочасними європейськими урбаністичними теоріями, проведено її композиційно-планувальний аналіз.
    3. На основі архівних, літературних даних, натурних обстежень та теоретичного опрацювання, з використанням метрологічного аналізу, виконано гіпотетичні реконструкції архітектурно-планувальної структури нововиявлених містечок.
    4. Прослідковано етапи розвитку архітектурно-планувальної структури містечок з часу закладення до наших днів та виявлено стійкі елементи планувально-композиційної структури, які покладені в основу рекомендацій по регенерації поселень.
    Практичне значення роботи.
    · Результатами досліджень доповнено період другої половини XVI XVII століття в історії та теорії архітектури і містобудування України, що може бути використано відповідними лекційними курсами для базової спеціальності Архітектура”.
    · Розроблена методика дослідження може використовуватися для вивчення архітектурно-планувальної структури історичних міст в інших регіонах України.
    · Рекомендовано результати досліджень використовувати для розроблення проектів регенерації та реконструкції міст, а також ґенеральних планів.
    · Запропоновано ряду поселень надати статус пам’яток місцевого значення і ввести їх як цінні культурологічні та історичні об’єкти у регіональні туристичні програми.
    · Запропоновано окремим поселенням, вибраним на основі діючих містобудівних критеріїв, повернути міський статус, що дасть змогу підняти рівень урбанізації регіону.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації викладені і обговорені на: І-му науково-практичному семінарі Книга міст Галичини” (Львів, 23-24 жовтня 1995); Українсько-польському науково-практичному семінарі ”Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання” (Жовква-Львів, 23-24 квітня 1998); Міжнародній науково-практичній конференції Охорона історичних культурних ландшафтів” (Львів, 23-27 вересня 1998); Міжнародній науковій конференції Картографія та історія України”, присвяченої 400-річчю від народження Ґ.Боплана (Львів, 20-21 листопада 2000); Міжнародному науково-практичному семінарі П’ятий фасад міста” (Львів, 1-5 червня 2001); конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття” (Київ, 19 грудня 2002); XIV науковій сесії Наукового товариства ім. Т.Шевченка (Львів, 11-13 березня 2003).

    Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації:
    Статті у наукових виданнях
    1. Топилко С. Методика мірничого аналізу ренесансних містечок Галичини // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 1999. №375. С.217-219.
    2. Топилко С. До питання розпланування ренесансних містечок Галичини // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 1999. №379. С.190-198.
    3. Топилко С. Вплив античності на формування міста Відродження // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 2000. №410. С.46-49.
    4. Топилко С. Закладення та творення просторового укладу ренесансних містечок в Галичині // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 2001. №439. С.285-291.
    5. Топилко С. Методологічна послідовність дослідження малих міст і містечок Галичини, закладених у період Ренесансу // Науково-технічний збірник КНУБА Містобудування та територіальне планування”. Київ, КНУБА, 2001. Вип. №10. С.218-222.
    6. Топилко С. Поняття краси в естетиці Ренесансу (на прикладі мистецтва) // Вісник НУ Львівська політехніка” Філософські науки”. Львів, 2003. №473. С.44-50.

    Матеріали конференцій
    7. Петришин Г., Топилко С. Зміни у планувальній структурі ренесансних містечок Галичини протягом XIX ст. (на прикладі Соколівки) (В:) Збірник матеріалів українсько-польського науково-практичного семінару ”Історична, містецька, архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання”, 23-24 квітня 1998. Жовква-Львів, 1998. С.86-91.
    Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, формування графічного матеріалу.
    8. Петришин Г., Топилко С. Деформації планувальної структури пізньоренесансних рільничих містечок (на пр. Лешнева Бродівського р-ну Львівської обл.) (В:) Збірник матеріалів міжнародної наук.-практ. конференції Охорона історичних культурних ландшафтів”, 23-27 вересня 1998. Львів, 1998. С.92-94.
    Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу.
    9. Топилко С. Сучасний стан архітектурно-просторового укладу містечок Галичини другої половини XVI-XVII ст. і рекомендації щодо його збереження. (В:) Збірник матеріалів конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття”, 19 грудня 2002. Київ, 2002. С.25-27.

    Публікації в газетах та журналах
    10. Петришин Г., Топилко С. Чи повернемось до містечок? // Архітектурний вісник №2(8). Львів, 1999. С.13-15.
    Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу.





    [1] До містечок (oppidum) цього періоду відносяться торгові, ремісничі та рільничі поселення, на відміну від оборонних міст резиденційного характеру та міст-фортець (urbs, civitas). На сьогодні містечка належать до категорії малих міст, с.м.т., селищ і сіл.
  • Список литературы:
  • Загальні висновки

    1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження планувальної структури історичних малих міст носять епізодичний характер, а архітектурно-планувальна структура містечок окремого регіону Галичини, закладених у другій половині XVI XVII століттях, не була самостійним об’єктом дослідження і не пов'язувалась із тогочасними європейськими містобудівними принципами.
    2. На основі публікацій виявлено, що період від середини XVI до кінця XVII ст. характеризується закладенням значної кількості міст - понад 200 на території Галичини. Активне закладення міст було обумовлене розвиненою функціональною програмою поселень, яка включала трансрегіональні функції, а також локальні оборонну, торговельну, ремісничу, рільничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню та обслуговуючу функції. Сформована мережа міст залишалась основою регіональної системи розселення до середини ХІХ ст., коли розпочались процеси юридичної ліквідації та деградації малих міст і містечок та поступовий ріст більших міст.
    3. Для вирішення поставлених завдань було використано загальнонаукові методи дослідження: першоджерел, порівняльно-історичний, типологічний, морфологічного аналізу. Розроблена послідовна методика дослідження: укладення історичної довідки містечка, аспекти аналізу історичних планів; композиційна ідея розпланування міста; метрологічний аналіз; визначення композиційної моделі міста; гіпотетична реконструкція архітектурно-планувальної структури містечка на час закладення; визначення деформацій та стійких елементів структури.
    4. Містобудування у Центрально-Східній Європі у другій половині XVI XVII століттях пов’язане з колонізаційними процесами і оборонним чинником, що сприяли утворенню типу міста-фортеці з регулярною планувальною структурою і розвиненими фортифікаціями. Паралельно сформувався тип містечка як локального осередку, для архітектурно-планувальної структури якого характерний комплекс функціональних вимог і естетичних категорій. В Україні, яка була щитом Європи від татаро-турецької навали, на її території проходили міжнародні торговельні шляхи, які поєднували Схід і Захід, розвинувся певний комплекс містотворчих чинників. До чинників, що вплинули на процес урбанізації Галичини у другій половині XVI-XVII ст. і формування архітектурно-просторової структури міст, належать: базові природний, суспільно-правовий, оборонний та змінні економічний, демографічний, адміністративно-функціональний, комунікаційний, естетичний, ідеологічний.
    5. Досліджено, що містечка Галичини, закладені у другій половині XVI-XVII ст., належать до компактної або лінійної (меншою мірою) структури з прямокутно-сітчастою схемою плану. Архітектурно-планувальна структура містечок за ступенем розвитку типологічно класифікується на: лінійну (місто розплановане вздовж вулиці), просту (ринок із приринковою забудовою), повну (ринок із 4-8 кварталами довкола) та розвинену (повноцінна прямокутно-сітчаста структура). Найбільше містечок належать до простого та розвиненого типу структури, що свідчить про активність урбанізаційного процесу в Галичині, а також про багатство планувальних форм. Такі містечка, як Білий Камінь, Лешнів, Магерів, Миколаїв, Немирів, Сасів, Сколе, Соколівка, Станіславчик, Щуровичі уповні реалізували ренесансні містобудівні ідеї.
    6. Метрологічний аналіз доводить, що побудова архітектурно-планувальної структури містечок ґрунтується на світоглядних ідеях епохи Відродження, також відчутний континуїтет середньовічних традицій. Рівність членів міської общини відобразилась у рівності будівельних парцель, рівність церкви східного і західного обрядів відобразилась в одинаково домінуючій ролі сакральних споруд у планувальній та композиційно-просторовій структурі міста. Містечка закладались на основі антропоморфної системи мір (стопа 28,8см, лікоть 57,6см, відповідно шнур 43,2м), похідної від фламандського лану. Основним модулем формування архітектурно-планувальної структури є будівельна парцеля, від якої походять розміри структурних елементів містечка ринку, кварталів, вуличної мережі.
    7. Встановлено такі особливості архітектурно-планувальної структури містечок: регулярна планувальна система, побудована на основі ортогональної схеми, компонується у просту геометричну форму прямокутник або квадрат; переважно центричність композиції; закладення ринку великих розмірів як планувального і композиційного ядра міста; пропорційність, симетричність, осьове підпорядкування різних елементів композиції міста; розташування додаткових площ, пов’язаних з масштабом і функціональною програмою містечка, застосування їєрархічно побудованої мережі вулиць; гармонійне розташування просторових акцентів; поширення принципів ортогонального укладу містечка на систему належних йому рільничих угідь.
    8. Визначено основні етапи еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, пов’язані із зміною комплексу чинників в рамках суспільно-політичних та економічних змін. На сьогодні із близько 200 міст, новозакладених у другій половині XVI-XVII ст., міський статус мають тільки 9% поселень, 13% - селища міського типу, 72% - села, 6% міських поселень є втраченими. Стійкими елементами архітектурно-планувальної структури виявились домінанти сакральні споруди, індивідуальний характер забудови, збережена парцеляція на периферії містечка, а також комунікаційні шляхи, поздовжні пасма прямокутно-сітчастої схеми, територіальний розвиток за принципами, закладеними у ренесансну структуру містечка (ділянка як розпланувальний модуль).
    9. Сучасні чинники, а серед них найважливіший повернення приватної власності як основи розвитку колишніх містечок, можуть сприяти заходам щодо регенерації поселень. На основі досліджень розроблено такі рекомендації: виконані гіпотетичні реконструкції планів містечок мають бути використані як підоснови при проведенні будь-яких реставраційних робіт, а також при складанні генпланів цих поселень; рекомендується регулювання забудови у місті, зберігаючи містечковий масштаб, збереження домінант в архітектурно-планувальній структурі міст; при проведенні будь-яких робіт розглядати архітектурно-планувальну структуру як єдиний комплекс, що має історичну, архітектурну і містобудівну цінність. Повернення деяким сьогоднішнім селам центрам сільських рад міського статусу дасть змогу підняти рівень урбанізації регіону.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Античное наследие в культуре Возрождения: Сб. Академии наук СССР / Под ред. Л.М.Брагина. М.: Наука, 1984. 286 c.
    2. Бевз М.В. Жовква ренесансне ідеальне місто. Українська реалізація концептуальної схеми П’єтро Катанео: Зб. матеріалів українсько-польського наук.-практ. семінару Історична, мистецька та архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання”. Жовква, 1998. С. 36-43.
    3. Бевз М.В. Маловідомі приклади з історії міст Галичини: Річник кафедри РРАК ДУ Львівська політехніка”. Львів: каф. РРАК, 1996. №1. С. 16-36.
    4. Бевз М.В. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 2001. №429. С. 146-155.
    5. Бевз М.В. Становлення історико-містобудівних досліджень в Галичині // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Спеціальний випуск: Книга міст Галичини”. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Львів, 1999. №379. С. 29-37.
    6. БойкоО. З архіву інституту Укрзахідпроектреставрація”. Замки Тернопільської області // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід”, 2000. №11. C. 59-88.
    7. Бойко Х.С. Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII на початку ХХ століть. Автореферат дис. канд. архітектури: 18.00.01. Львів, 2000. 18 с.
    8. Бунин А.В. Особенности архитектурно-планировочного развития средневековых городов Центральной и Западной Европы // Исследования по истории архитектуры и градостроительства. Москва, 1964. С. 65-144.
    9. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. М.: Стройиздат, 1979. Т.1. 495 с.; Т.2. 412 с.
    10. Вечерський В.В. Архітектура і містобудування України доби Гетьманщини (Особливості становлення і розвитку. 1648-1781 рр.). Автореферат дис. канд. архітектури: 18.00.01. Київ, 2001. 19 с.
    11. Вечерський В. Плани міст Лівобережної України XVII-XVIII ст. як джерела вивчення містобудівного розвитку // Архітектурна спадщина України. Ч.1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. Вип. 3. С. 105-121.
    12. Визначення переліку історичних сіл Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей // Інститут Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1991.
    13. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини // Архітектурна спадщина України. Ч. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. Вип. 3. С. 243-254.
    14. Водзинський Є. Питання охорони містобудівної спадщини // Архітектурна спадщина України. Маловивчені проблеми історії архітектури і містобудування / За ред. В.Тимофієнка. К.,1994. Вип. 1. С. 231-238.
    15. Всеобщая история архитектуры. Т. 5 / Под ред. Н.Д.Колли. М.: Стройиздат, 1967. 659 с.
    16. Габрель М. Вплив розвитку мережі залізниць на структуру міст Галичини (історія і сучасність) // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Спеціальний випуск: Книга міст Галичини”. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Львів, 1999. №379. С. 136-140.
    17. Генеральний план с.Білий Камінь, М1:2000 / ЛСГІ. Львів, 1972.
    18. Генеральний план с.Вузлове, М1:2000 / Діпроміст. Львів, 1982.
    19. Генеральний план с.Крукеничі, М1:2000 / Укрколгосппроект. Львів, 1970.
    20. Генеральний план с.Лешнів, М1:2000 / Укрндіпросільгосп. Львів, 1966.
    21. Генеральний план с.Миколаїв, М1:2000 / Діпроміст. Львів, 1985.
    22. Генеральний план с.Наварія, М1:2000 / Діпроміст. Львів, 1986.
    23. Генеральний план с.Новий Витків, М1:2000 / Діпроміст. Львів, 1978.
    24. Генеральний план с.м.т. Підкамінь, М1:2000 / Діпроміст. Львів, 1974.
    25. Генеральний план с.Пісочна, М1:2000 / ОПВАПБ. Львів, 1994.
    26. Генеральний план с.Сасів, М1:2000 / ЛСГІ. Львів, 1966.
    27. Генеральний план с.Соколівка (Буського р-ну), М1:2000 / Укрндіпросільгосп. Львів, 1970.
    28. Генеральний план с.Соколівка (Жидачівського р-ну), М1:2000 / Укрндіпцивільсільбуд. Львів, 1987.
    29. Генеральний план с.Станіславчик, М1:2000 / Укрндіпросільгосп. Львів, 1966.
    30. Генеральний план с.Станіславчик, М1:2000 / Совкомінфо. Київ, 1991.
    31. Генеральний план с.Тадані, М1:2000 / Укрземпроект. Львів, 1973.
    32. Генеральний план с.Топорів, М1:2000 / Укрндіпросільгосп. Львів, 1966.
    33. Геніс О. Архітектура мистецтво рами // Архітектурний вісник. Львів, 1998. №1(6). С. 7-8.
    34. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: ... О.М.Маринич (відпов. ред.) та ін. К.: Вид-во Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана. Т.1: А-Ж. 1989. 416 с. Т.2: З-О. 1990. 480 с. Т.3: П-Я. 1993. 480 с.
    35. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля // Подорожі в Українські Карпати. Львів, 1993. 136 с.
    36. А.Голубичний, Б.Кравців, В.Кубійович, О.Оглобин. Місто. Енциклопедія Українознавства. Наук.тов. ім.Шевченка, 1962. Львів,1994. Т.4-5. С. 1585-1609.
    37. Груза И. Теория города. М.: Изд-во лит. по стр-ву, 1972. 246 с.
    38. Грушевський М. Історія України - Руси. Tом V. Львів: Накладом автора, 1905. 687 с.
    39. Грушка Е. Развитие градостроительства. Братислава: Изд-во Словацкой АН, 1963. 295 с.
    40. Гутнов А.Э. Эволюция градостроительства. М.: Стройиздат, 1984. 256 с.
    41. Історико-архітектурний план та проект охоронних зон м.Калуш Івано-Франківської області / Інститут Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1999-1992.
    42. Історія міст і сіл Української РСР: В 26-и томах / Гол. ред. кол. П.Т.Тронько, М.П.Бажан, І.К.Білодід, М.К.Білогуров та ін. К.: Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1968. Т. Івано-Франківська область. 712 с.
    43. Історія міст і сіл Української РСР: В 26-и томах / Гол. ред. кол. П.Т.Тронько, М.П.Бажан, І.К.Білодід, М.К.Білогуров. та ін. К.: Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1968. Т. Львівська область. 979 с.
    44. Історія міст і сіл Української РСР: В 26-и томах / Гол. ред. кол. П.Т.Тронько, М.П.Бажан, І.К.Білодід, М.К.Білогуров та ін. К.: Укр. рад. енцикл. Ан УРСР, 1968. Т. Тернопільська область. 759с.
    45. Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. Київ, 1965. 354 с.
    46. Квитницкая Е.Д. Центры городов Белоруссии в XVI - I пол. XIX в. // Архитектурное наследство. Москва, 1983. №31. С. 28 - 50.
    47. Компан О. С. Міста України у ІІ половині XVII ст. К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963. 388 с.
    48. Кравцов С.Р. Планування ринкових площ Галичини // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід ”, 1993. №1. С. 14-16.
    49. Кравцов С.Р. Принципы регулярного градостроительства Галичины ХІV-ХVІІ веков // Автореф. на соиск. уч. степени канд. арх. Москва, 1993. 24 с.
    50. КривошеєваД. Ландшафтна архітектурно-реставраційна майстерня // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід ”, 1996. №5. С. 140-141.
    51. Крип’якевич І. Боротьба нецехових ремісників проти цехів у Львові ( 1590 - 1630) // З історії західноукраїнських земель. Т. 1. К.: Вид-во АН УРСР, 1957. С. 203-229.
    52. Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 520 с.
    53. Кузьмич О. Відродження національних особливостей містобудування Рівненщини // Архітектурна спадщина України. Ч. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. Вип. 3. С. 255-260.
    54. Лавров В.А. Развитие планировочной структуры исторически сложившихся городов. М.: Стройиздат, 1977. 176 с.
    55. Лесик О.В. Замки та монастирі України. Львів: Світ, 1993. 172 с.
    56. Липка Р.М. Ансамбль вулиці Вірменської. Львів: Каменяр, 1983. 110 с.
    57. Логвин Г. Н. По Україні. К.: Мистецтво, 1968. 463 с.
    58. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М.: Мысль, 1978. 623 с.
    59. Мацюк О.Я. Замки і фортеці Західної України. Львів: Центр Європи, 1997. 160 с.
    60. МогитичР. Досвід розробки проектів регенерації у майстерні архітектурної інвентаризації міст інституту Укрзахідпроектреставрація” // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід ”, 1999. №10. С. 143-145.
    61. Могитич Р. Елементи регулярного планування у містах княжої Галичини // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993. С. 90-94.
    62. Могитич Р. Підгайці (Історико-містобудівельний нарис) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід ”, 1993. №1. С. 17-22.
    63. Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини ХІV першої половини ХVІІ ст. К.: Наукова думка, 1985. 181 с.
    64. Олешко О.П. Планувально-композиційний уклад поселень німецьких переселенців в Галичині кінця XVII початку XX століть. Автореферат дис. канд. архітектури: 18.00.01. Львів, 1999. 19 с.
    65. Олійник О. Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом // Архітектурна спадщини України. Маловивчені проблеми історії архітектури і містобудування / За ред. В.Тимофієнка. К.,1994. Вип.1. С. 57-75.
    66. Опорний план с.Білий Камінь, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1976.
    67. Опорний план с.Вузлове, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1982.
    68. Опорний план с.Крукеничі, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1970.
    69. Опорний план с.Лешнів, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1965.
    70. Опорний план с.Миколаїв, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1985.
    71. Опорний план с.Наварія, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1986.
    72. Опорний план с.Новий Витків, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1978.
    73. Опорний план с.Сасів, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1966.
    74. Опорний план с.Соколівка (Жидачівського р-ну), М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1987.
    75. Опорний план с.Станіславчик, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1965.
    76. Опорний план с.Тадані, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1972.
    77. Опорний план с.Топорів, М1:2000 / Обласне управління архітектури Львівської обл.: Український державний інститут проектування міст. Львів, 1966.
    78. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог: В 4-х т. / Гл. ред. Н.Л.Жариков. К.: Будівельник. Т.2. - 1985. 337 с. Т.3. 1985. 337 с. Т.4. 1986. 375 с.
    79. Панченко Д.В. Утопический город на исходе Ренессанса (Дони и Кампанелла): Сб. Городская культура. Средневековье и начало Нового времени. Л.: Наука, 1986. С. 68-84.
    80. Петришин Г.П. До питання формування мережі міст України ХІV-ХІХ ст. (у європейському контексті) // Архітектурна спадщина України. Ч. 2: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство,1996. Вип.3 С. 56-87.
    81. Петришин Г.П. Закономірності історичного процесу містотворення у Західноукраїнському регіоні // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 2001. №429. С. 45-51.
    82. Петришин Г.П. Карта фон Міґа як джерело до містознавства Галичини // Картографія та історія України: Зб. наук. пр. Львів Київ Нью-Йорк, 2000. С. 54-79.
    83. Петришин Г.П. Кількісні та якісні характеристики урбанізаційного процесу Галичини в контексті України та Польщі в період Ренесансу // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 1998. №358. С. 220-229.
    84. Петришин Г.П. Місце Галичини у сучасному містотворчому процесі України // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 1999. №375. С. 166-173.
    85. Петришин Г., Іваночко У. Еволюція принципів класифікації міст Галичини в австрійський період (1772-1918 рр.) // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”: Спеціальний випуск Книга міст Галичини”. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Львів, 1999. №379. С. 67-95.
    86. Петришин Г., Олешко О. Реалізація класицистичних ідей у розплануванні поселень німецьких колоністів у Галичині (кінець XVIIІ початокХІХ ст.) // Архітектурна спадщина України: Проблеми стильового розвитку архітектури України / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство,1997. Вип. 4. С. 101-116.
    87. ПіхуркоУ., КривошеєваД., ЛичкоА. Замок в Бродах Львівської області (на основі матеріалів проекту реставрації) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід...”, 1997. №6. С. 88-95.
    88. Пламеницька О. Забудова Кам’янця-Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673-1679 рр.: до проблеми дослідження української ведути // Архітектурна спадщина України. Ч. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. Вип. 3. С. 82-105.
    89. Пламеницька О. Регенерація історико-архітектурних заповідників: науково-методичні засади відтворення забудови // Теорія та історія архітектури. К.: НДІТІАМ, 1995. С. 150-163.
    90. Пламеницька О. Особливості еволюції містобудівної структури Кам’янця-Подільського у ХІ-XVII ст. // Архітектурна спадщина України: Традиції та новаторство у містобудуванні України / За ред. д-ра мист. В.Тимофієнка та канд.архіт. А.Пучкова. К.: НДІТІАМ; Головкиївархітектура, 2002. Вип. 5. С. 37-52.
    91. Посацький Б.С. Перші післявоєнні проекти планування і забудови малих історичних міст Львівської області (1946-1947 рр.) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід...”, 1996. №5. С. 31-44.
    92. Посацький Б. Просторово-територіальний розвиток міст Західної України (1945-1990 рр.) // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”: Спеціальний випуск Книга міст Галичини”. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Львів, 1999. №379. С. 107-113.
    93. Посацький Б.С. Основи урбаністики: Навч. посібник. У 2 ч. Ч. ІІ. Розпланування та забудова міст. Львів: Вид-во НУ Львівська політехніка”, 2001. 244 с.
    94. Рибчинський О. Архітектура периметральної забудови ринкових площ міст та містечок Галичини у кінці XVІІІ на початку ХХ століть. Автореферат дис. канд. архітектури: 18.00.01. Львів, 2000. 18 с.
    95. Рибчинський О. Маркопіль містечко з землі // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід ”, 2002. №12. С.76-88.
    96. Рибчинський О. Особливості формування архітектури ринкової площі та вулиці Львівської у XIX ст. у містечку Янів коло Львова // У наук.-техн. зб. Містобудування та територіальне планування” / Відп. ред. М.М.Осєтрін. К.: КНУБА, 1998(9). Вип. 3. С. 92-97.
    97. Рудницький А.М. Проблеми і методи охорони пам’яток архітектури і містобудування України у сучасних умовах // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів, 1998. №358. С. 268-271.
    98. Рудницький А.М. Розвиток міст західних областей УРСР та їх соціалістична реконструкція: Навч.посібник. Львів: ЛПІ, 1971. 55 с.
    99. Рычков П. А. Градостроительное искусство Западной Украины XV-XIX веков. Автореф. дис. на соиск. ученой степени докт. архитектуры: 18.00.01. Москва, 1993. 64с.
    100. Ричков П. Ринкові площі // Пам’ятки України. 1996. №2. С. 26-32.
    101. Саваренская Т.Ф. Западноевропейское градостроительство XVII - XIX веков. М.: Стройиздат, 1987. 188 с.
    102. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. М.: Стройиздат, 1984. 376 с.
    103. Сас П. М. Феодальные города Украины в конце XV в. 60-х годах XVI в. К.: Наук. думка, 1989. 231 с.
    104. Сіреджук П. До генези міст Галицької землі у ХІV-ХVІІІ ст. // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”: Спеціальний випуск Книга міст Галичини”. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Львів, 1999. №379. С. 29-37.
    105. Сіреджук П.С. З історії заселення Рогатинщини // Рогатинська земля: Історія та сучасність: Матеріали І-ї наук. конф. Рогатин-Львів, 24-25 березня 1995. С. 115-122.
    106. Сіреджук П. Першовитоки: Нариси історії заселення Заліщанщини від найдавніших часів до наших днів. Київ, 1994. 110 с.
    107. Слободян В. Список церков, проектованих Василем Нагірним // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів: ін-т Укрзахід...”, 1994. №2. С. 30-33.
    108. Современная чешская историография о проблемах развития чешского средневекового города: Обзор / Сост. Г. П. Мельников // Проблемы методологии средних веков: европейский город в системе феодализма. Ч. II. Москва, 1978. С. 220-239.
    109. Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило [1:450000]. Київ-Львів, 2000.
    110. Спи
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)