РОЗВИТОК УРБАНІСТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ЛЬВІВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ У 2 ПОЛОВИНІ ХІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Національний університет Львівська політехніка”

Могитич
Роман Іванович

УДК 711 (477.83)

РОЗВИТОК УРБАНІСТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
ЛЬВІВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ
У 2 ПОЛОВИНІ ХІІІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Спеціальність 18. 00. 01
Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник : кандидат архітектури, доцент Бевз М.В.

Львів - 2003

ЗМІСТ РОБОТИ
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕНЬ................................................... 5
ВСТУП.......................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ, МАТЕРІАЛИ ТА ДЖЕРЕЛА............ 11
1. 1. Історичні та дослідницькі друковані праці... 11
1.1.1. Гіпотези виникнення львівського Середмістя
у історичній літературі.. 15
1. 2. Писемні документи. .................................................................. 20
1.2.1. Найстаріші міські книги................................................ 20
1.2.2. Матеріали з магістратських книг і фасцикулів............ 30
1. 3. Історичні види та панорами Львова........................................ 38
1. 4. Карти та плани забудови міста................................................. 38
1.4.1. Архів Будівельного уряду Львова ......................... 40
1.4.2. Інвентарні плани будинків 42
1. 5. Археологічні дослідження......................................................... 42
Висновки до розділу 1.. 43
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ.......................................... .. 46
2. 1. Загальна характеристика методів дослідження............................ 46
2. 2. Графометрологічний аналіз........................................................ 47
2. 3. Метрологічне опрацювання фіскальних джерел.................... 51
2.3.1. Опрацювання ліктьового” податку............................. 51
2.3.2. Відтворення первісної структури кварталів................. 55
2. 4. Ретроспективний метод опрацювання графічних та
описових документів 59
2.5. Рекомендації щодо опрацювання документальних джерел
у передпроектних дослідженнях. 61
Висновки до розділу 2................................................................................... 62
РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ
( 2 половина XIII XV ст.)........................................... 63
3. 1. Містобудівний розвиток Середмістя........................................... 63
3. 1. 1. Освоєність території напередодні урбаністичних змін...... 64
3. 1. 2. Первісний етап урбаністичних змін .................... 66
3. 1. 3. Розпланування регулярного плану Середмістя у 2 пол. XIII cт. 68
3. 1. 4. Розвиток регулярної планувальної структури у 2 пол. XIV ст 70
3. 1. 5. Особливості формування вуличної мережі та кварталів 71
3. 2. Характеристика формування міських ділянок та забудови. 72
3. 2. 1. Особливості розвитку парцеляції ... 72
3. 2. 2. Межові мури . 74
3. 2. 3. Особливості рядової міської забудови ХІV XV cт. 74
3. 3. Закономірності урбаністичного розвитку в період становлення Середмістя та рекомендації щодо виявлення найдавніших реліктів 76
Висновки до розділу 3........................................................................ 80
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК УРБАНІСТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
( XVI 2 половина XVIII століття) .. 82
4. 1. Містобудівна структура. ....... 84
4. 1. 1. Тенденції урбаністичного розвитку ... 84
4. 1. 2. Формування кварталів, парцеляція 86
4. 1. 3. Трансформація традиційного укладу (монастир св. Трійці) 88
4. 2. Рядова забудова Середмістя періду Ренесансу................. 90
4.2.1. Функції міської парцелі та її формування. 90
4.2.2. Планувально-просторовий розвиток кам´яниці.. 92
4. 3. Закономірності урбаністичних процесів та еволюції
міської забудови.................................................................... 101
4.3.1. Рекомендації щодо врахування особливостей
містобудівної структури та забудови ХVІ ХVІІ у практиці реґенерації історичного середовища ............................... 103
Висновки до розділу 4......................................................................... 104
РОЗДІЛ 5. УРБАНІСТИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ СЕРЕДМІСТЯ (кін. XVIII поч. XX ст.)...................................................... 106
5. 1. Містобудівні заходи .............................................................. 108
5. 1. 1. Містобудівні реформи 1774 1784 рр................................ 108
5. 1. 2. Формування міського центру у кін. XVIII cер. ХІХ ст.. 109
5. 1. 3. Санація” Середмістя за постановою 1893 рр................... 110
5. 2. Реконструкція міських кварталів та забудови ........................ 111
5. 2. 1. Реконструкція кварталів та будинків у кінці ХУІІІ середині ХІХ ст................................ 111
5. 2. 2. Реконструкція кварталів та будинків
у 1870-х рр поч ХХ ст............................................... ....... 113
5. 2. 3. Нові громадські та сакральні будівлі у традиційній урбаністичній структурі ..................................................... 114
5. 3. Закономірності урбаністичних змін нового часу............................ 117
Висновки до розділу 5............................................................................... 118
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................ 120

Список використаних джерел............................................................... 124
ДОДАТКИ:
А Ілюстрації. ................... 138
Б Опис забудови Середмістя під час ревізії 1712 р (фраґмент)............ 187
В Документи з маґістратських книг і фасцикулів для кам’яниці Педиянівської (вул. Краківська, 11)............................ 193
Д Словник будівельної термінології документів
львівського маґістрату з XIV XVIII cт........................................... 200
Е Реконструкція планувально-просторової структури камяниці Іловича (вул. Краківська, 13).............................................. 207
Ж - Документація Державного архіву Львівської області використана для даної роботи............................................................. 219

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕНЬ
Ґанок термін вживався не лише у сучасному значенні цього слова, а як означення вузького коридору-проходу на подвір´я парцелі.
Кам’яниця - мурований будинок на міській парцелі. У документах XVІІ-XVIII ст. як правило виступає у значенні "парцелі".
Курія (з лат.) дослівно двір”, дворище” первісна одиниця розбивки на міські парцелі, від якої побудована класифікація міських ділянок: середня (половина курії)” основний типорозмір міської парцеляції; чверткова (на одного хлопа)”, восьмушкова (домункуля)”. Часом виступає синонімом будь-якої міської парцелі.
Локація - заснування нової міської дільниці з визначенням її територіальних меж, планування та наданням юридично-правового статусу (термін уживається у польській науковій літературі).
Маґістрат - уряд самоврядного міста, до сер. XVI ст. виборний. Складався з двох палат: ради виконавчого органу та лави судового органу. Представником державної влади виступав війт
Парцеля, парцела - рядова будівельна ділянка у місті.
Парцеляція - поділ міських кварталів на будівельні ділянки.
Реальність - означення одиниці земельної власності (поля, міської будівельної ділянки) з чітко окресленими межами та присвоєним конскрипційним номером у документах ХІХ - поч. ХХ століття.
Середмістя - тут: центральна дільниця пізньосередньовічного Львова, що користувалась Маґдебурзьким правом та мала юридично окреслені межі, зафіксовані оборонними спорудами. Як власна назва вживається з часу скасування Маґдебурзького права (кін ХVIII cт.) та урівняння в міських правах з передмістями.
Тракт просторово-планувальна структурна частина міської кам´яниці.
Сіни входове приміщення кам´яниці. Сучасні відповідники вестибюль, хол.
Урбаністичне середовище - середовище, що визначається специфікою міста та має власні закономірності формування планувально-просторової структури, парцеляції, типології та просторового розвитку забудови, високим рівнем вимог до репрезентативності та комфорту проживання.
Словник будівельної термінології документів львівського маґістрату див додаток Д
Окремі терміни, узяті з архівних документів розтлумачені у підсторінкових зносках.
Ужиті скорочення:
Кін. кінець
Поч. - початок
Сер. середина
Ст. - століття

ВСТУП
Загальна характеристика роботи
Питання розвитку історичних міст України, які є вагомим компонентом національної культури, все ще недостатньо висвітлені у теорії архітектури. Одним з найяскравіших і добре збережених міст, внесеним до списку світової культурної спадщини UNESCO, є Львів. Реставрація та належне утримання львівського Середмістя - найціннішої частини міста з огляду на збереженість унікального історикоархітектурного середовища - потребують поглибленого історико-архітектурного обгрунтування. Вивчення закономірностей історичного розвитку містобудування та архітектури Львова має також велике значення для пояснення історико-урбаністичних процесів для багатьох історичних міст України.
Актуальність теми
Хоч історії архітектури Львова присвячено сотні праць, питання розвитку його урбаністичного середовища, глибокі наукові дослідження історичної забудови майже не висвітлювались. Це створило ситуацію, коли в сучасних умовах роботи з реґенерації урбаністичного середовища, реставрації та пристосування пам’яток світового рангу провадяться без належного наукового обгрунтування. Проектанти, що займаються реконструкцією цієї забудови, часто не орієнтуються у закономірностях історичної планувальної структури міських кварталів та будинків. Вимоги до реставрації та утримання історичного середовища, окремих пам´яток передбачають необхідність повноцінного історико-архітектурного обгрунтування. У даній роботі опрацьовано методику виявлення і використання писемних, графічних та інших джерел, які на даний час недостатньо використовуються у практичній роботі.
Мета дослідження.
Встановити закономірності розвитку як містобудівельного середовища загалом, так планувально-просторової структури міських ділянок і будинків львівського Середмістя. На підставі отриманих результатів опрацювати методичні рекомендації по використанню джерел для дослідницької та архітектурно-проектної роботи з реґенерації історичних міст.
Завдання дослідження.
1. Встановити коло джерел, які слід враховувати при проведенні передпроектних досліджень у історичних містах.
2. Опрацювати методику графометрологічного аналізу для встановлення особливостей формування містобудівного середовища міста.
3. Розробити алгоритм аналізу різноманітних джерел для встановлення особливостей розвитку міської забудови.
4 . Опрацювати рекомендації щодо виявлення, систематизації та практичного використання комплексу джерел для реґенерації історичного середовища та реставрації пам´яток рядової забудови.
5. Встановити закономірності та періодизацію розвитку урбаністичного середовища львівського Cередмістя у 2 пол. ХІІІ на поч. ХХ ст.
6. Простежити та висвітлити еволюцію планувально просторової структури міських парцель та кам’яниць у їх розвитку від 2 пол. ХІІІ до поч. ХХ ст.
Об’єкт дослідження.
Урбаністичне середовище львівського Середмістя: планувальна структура міста, міські квартали, парцеляція, планувально - просторова організація міських ділянок та кам’яниць.
Предмет дослідження.
Закономірності розвитку та еволюційних змін як міста в цілому, так і його компонентів: кварталів, будівельних парцель, забудови. Вплив ідеологічних, правових, економічних, мілітарних чинників на форми та стан міського середовища.
Методика дослідження.
У залежності від вирішення конкретних завдань використано різні методики досліджень урбаністичних структур та архітектурного середовища міста.
1. Аналіз писемних джерел, історичної та дослідницької літератури з топографічною привязкою до місцевості та конкретних одиниць забудови.
2. Метрологічний аналіз плану Середмістя з опертям на методики, апробовані науковцями для регулярних міських структур та власну методику.
3. Ідентифікація розташування парцель міської забудови на підставі аналізу податкових реєстрів з поч. ХVІ ХVІІІ ст .
4. Ретроспективна реконструкція структури міських кварталів та планувально-просторової структури львівських кам’яниць із залученням графічних матеріалів та писемних документів ХІХ - ХХ та ХVІ ХVІІІ ст.
Межі дослідження.
Охоплено часовий проміжок від 2 пол. ХІІІ до поч. ХХ ст. Територіально охоплено територію т.зв. міста в мурах” для характеристики міста в цілому, забудову вул. Краківської та північно-західної групи кварталів для ілюстрації змін в урбаністичній структурі кварталів та формуванні забудови. Досліджено у аспектах містобудівної структури, формування та парцеляції кварталів забудови і планувально-просторового розвитку кам´яниць без висвітлення стилевих, композиційно-художніх аспектів.
Наукова новизна отриманих результатів
Полягає в тому, що на рівнях містобудівельної структури, парцеляції та забудови розкрито еволюцію урбаністичного процесу на конкретних прикладах і з опрацюванням графічних реконструкцій.
Удосконалено методику аналізу архівних матеріалів, що дозволяє створити систематизований апарат для наукового вивчення, теоретичних реконструкцій та використання для практичних потреб реставрації історичної забудови.
Вперше науково обгрунтовано наявність автентичної будівельної субстанції з найдавніших часів розвитку забудови міста у переважній більшості збережених будинків, навіть тих що за стилевими ознаками відносяться до новітніх часів.
Практичне значення
роботи полягає на тому, що її результати можуть бути використані:
1. Для розвитку історії і теорії урбаністики України, науково-методичних та навчальних цілей.
2. Для розробки нормативно-правової бази з архітектурно-містобудівного проектування у історичних містах.
3. Для реґенерації та реставрації історичного середовища Львова.

Апробація результатів.
Дослідження, викладені у дисертаційній роботі, доповідались на республіканській конференції «Молоді учені суспільствознавці 70-й річниці Великого Жовтня» (Львів, 1987 р.), конференції Спілки архітекторів України «Збереження архітектурної спадщини» (Київ, 1990 р.), міжнародній конференції «Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції» (Галич, 1993 р.), міжнародній нараді «Досвід та проблеми збереження архітектурної спадщини» ( Львів, 1994 р.), науковому семінарі «Перші Ставропігійські читання (Львів, 1994 р.), міжнародній конференції «Урбаністика Вроцлава» (Вроцлав, Польща, 1995 р.), міжнародному симпозіумі «Проблеми охорони та реґенерації історичних міст України на прикладі Львова» (Львів, 1996 р.), міжнародній конференції «Процеси локаційні міст у центрально-східній Європі» (Лондек Здруй, Польща, 2002 р.), міжнародному форумі реставраторів «Трапдиційні та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва» (Львів, 2002 р.) та інших.

Впровадження: 1) Опрацювання документації для внесення Львова у світову спадщину UNESCO ( Управління охорони історичного середовища м. Львова, інститут Укрзахідпроектреставрація”, 1994-1997рр.); 2) Програма реґенерації кварталу в межах вулиць Краківської, Шевської, Театральної та Вірменської у м. Львові” (ін-т Укрзахідпроектреставрація”, 1998р); 3) Програма реконструкції забудови вул. Краківської у м. Львові” (ін-т Укрзахідпроектреставрація”, 2001р; 4) При розробці дипломних та курсових проектів на кафедрі Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівської Політехніки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:

1. У сучасній архітектурній науці значно зросло зацікавлення урбаністичною історією міст Центральної Європи. На прикладі Львова видно, що проведені досі дослідження розвитку міського середовища недостатньо повно і всесторонньо висвітлюють його закономірності та не вийшли на рівень цілісної картини безперервного урбаністичного процесу.
2. Для забудови міст, зокрема львіського Середмістя, зберігся ряд цінних історичних писемних та графічних джерел, на підставі яких можна робити обгрунтовані реконструкції будівельних та об’ємно-просторових змін міської забудови та використовувати їх для проектів реставрації історичної забудови.
Використання архівних джерел вимагає специфічних методичних підходів: а - для їх прив΄язки у сучасній адресній системі за історичними назвами будинків, для чого найдоцільніше використати кодекс податкових реєстрів на нерухомість; б для розшифрування викладеної в них інформації, що стосується особливостей об΄ємно-просторової структури та будівельної історії будинків, що можливе лише при одночасному аналізі сучасного плану .
У даній роботі подана власна методика систематизації та використання наявних у архівних збірках джерел, що охоплюють період з ХVІ по ХХ століття і проведених натурних досліджень. До них належать плани і проекти реконструкції забудови з кін. ХVІІІ поч ХХ століть, що зберігаються переважно у Державному архіві Львівської області, писемні документи, що зберігаються у Центральному Державному Історичному архіві України у м. Львові.
3. Методику графометрологічного аналізу, доповнено етапами детального промірювання лицевих ліній забудови та застосування різночасових мірничих систем, що дало підставу для обгрунтування гіпотези про два етапи втілення регулярної структури плану львівського Середмістя: а) розпланування головної площі та вулиць. Загальні габарити плану міста визначались виходячи з модуля ширини фронту парцелі, що є характерною особливістю містобудівної практики ХІІІ століття. Цей модуль (9,25 м) становив 2 землемірні прути, якщо їх виразити через міри довжини грецького походження (стопа = 30,83 см.); б) розвиток міської структури у 2 пол. ХІV ст. із застосуванням тих же планувальних модулів, але виражених через одиниці довжини, поширені у Польщі (стопа = 28,8 см).
4. Розроблено рекомендації щодо методик опрацювання графічних та описових документів, що стосуються забудови Середмістя. Вони дозволяють опрацьовувати ґрунтовні реконструкції етапів об’ємно-просторового розвитку кам’яниць на протязі ХVІ ХХ століття, а часом виявляти релікти раніших етапів розвитку (ХІV ХV ст).
5. Проведені дослідження виразно вказують, що переважна більшість історичних будинків, навіть будучи грунтовно видозміненими, зберегли значний відсоток автентичної будівельної субстанції з найдавніших часів. (Встановлено, що лише з початку ХХ століття під час нового будівництва попередня забудова зносилась до фундаментів). Таким чином, кожен будинок у Середмісті містить величезний резерв історичної інформації, для вивчення якої необхідно при кожному заході з реконструкції забудови провадити грунтовні передпроектні дослідження, з використанням представлених автором методик.
6. Результати проведеного дослідження дозволяють виявити та прослідкувати неперервну картину формування та розвитку містобудівного середовища львівського Середмістя, у якій запропоновано виділити три основні періоди, що загалом узгоджуються з перебігом політичної історії:
- в першому періоді (2 пол. ХІІІ поч. ХV століття) відбулось становлення та формування міської структури, яке виявилось наслідком трьох цілеспрямованих містобудівельних та правових заходів, ініційованих верховною владою: а) розпланування північної частини території Середмістя: Низький замок, князівський палац, вул. Вірменська (2 пол. ХIІІ ст); б) розпланування ринкової площі, головних вулиць та міських кварталів (ймовірно 1270 р.); в) реконструкція розпланування периферійних ділянок після правової реформи 1356 р. Парцеляція міських кварталів усталювалась поступово до 1 пол. ХV ст. Її закріпленню сприяла побудова мурованих межових мурів (рис. А.6.1).
- період ХV кін. ХVІІІ ст. відзначається незмінністю містобудівного укладу та територіальних меж Середмістя, оточеного смугою потужних міських укріплень, при одночасному ущільненні забудови. Парцеляція, що усталилась вже у першому періоді, зазнала назагал незначних змін, які відбувались еволюційним шляхом укрупнення парцель міського патриціату, подрібнення володінь представників ремісничого прошарку міщан. З початком кризи міського укладу життя значні ділянки міських кварталів переходять у володіння монастирських організацій (рис. А.6.2.1).
- у періоді кін. ХVІІІ поч. ХХ ст., коли місту повернуто роль адміністративної столиці, відбулись радикальні містобудівельні зміни, побудовані на тогочасних засадах урбаністичної науки. Реконструкція Середмістя відбулась у три етапи: а) спроба модернізації оборонних рубежів і розширення площі міської забудови у межах зовнішньої лінії оборонних укріплень (1780-ті рр.) (рис. А.6.2.2.); б) повна ліквідація міських укріплень, розширення міського центру за рахунок колишніх передмість, створення системи громадських площ та зелених насаджень (кін. ХVІІІ 2 пол. ХІХ ст.) (рис. А.6.2.3.); в) масштабна реконструкція містобудівної структури та санація в історичних межах Середмістя (18931910 рр.).
7. Дані археологічних досліджень, залучення широкого кола архівних документів, співставлення з дослідженнями забудови у містах подібного рангу дозволяють доповнити відомості про еволюцію міської забудови.
Є достатньо вказівок на те, що муроване будівництво у Середмісті розпочалось з самого заснування нової дільниці та представлене досі збереженими межовими мурами, пивницями і нижніми частинами історичних кам΄яниць. Планувально-просторовий розвиток кам’яниці почався з переднього тракту, що первісно мав нерозчленований внутрішній простір.
На протязі ХVІ ХVІІ століття міська забудова, попри певну різноманітність, формувалась і розвивалась за стандартними схемами, що відбивають тогочасні поняття про оборонність, комфорт і репрезентативність. Основною була планувальна схема трьохтрактової кам΄яниці з фронтом 8,510 м., що на нижньому ярусі переднього тракту містила просторі сіни та склеп, у тильному - репрезентативну велику ізбу", у середньому тракті - сходи, кухню та допоміжні приміщення. Поверхи використовувались переважно під житло. Розвиток планування та поділ кам΄яниці між кількома власниками призвели до забудови нижніх сіней та еволюції планування на поверхах у напрямку створення дедалі ізольованіших апартаментів - праобразу сучасних квартир.
В часах Австрійської держави відбулось обновлення та реконструкція міської забудови, що відзначалась високим рівнем вимог до комфорту, санітарного забезпечення та виразності архітектури. Ця епоха внесла суттєві зміни у зовнішній вигляд кам’яниць, майже не змінюючи їх внутрішньої структури. Спостерігається тенденція до укрупнення масштабу забудови за рахунок об´єднання парцель і кам´яниць, зміна форми дахів, надбудови.
8. Сакральні та громадські об´єкти, що з´явились на місці колишніх рядових парцель, будувались з врахуванням існуючої квартальної структури та з максимальним використанням будівельних конструкцій попередньої забудови.
9. Результати досліджень, що сформульовані у вигляді рекомендацій, мають практичне значення для реґенерації урбаністичного середовища, пошукових та проектних робіт з реставрації.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрековська кам’яниця (вул. Шевська, 2). Обстеження причин руїни у кам’яниці. 1610 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 347. - С. 171-176.
2. Абрековська кам’яниця. Поділ кам’яниці між власниками.1634 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 348. - С. 157.
3. Аварійні будинки - «рудери». Документація 1735-1774рр. // ЦДІАЛ, - ф.52, - оп.1, - спр.15.
4. Аварійні кам'яниці. Акти обстеження кам’яниць Абрковської, Дзюрджовської, Голубовича та інш. XVII - XIX ст. // ЦДІАЛ, - ф.52, оп. - 1, спр. - 14,
5. Ауер К. Вид Львова у бік Краківського передмістя. Після 1830 р. // Львівська наукова бібліотека ім В, Стефаника АН України, відділ мистецтв. - інв. № 950.
6. Багрій Р. Археологічні дослідження ранньосередньовічного Львова.// Київська Русь: культура, традиції. - К.: Наукова думка,1982.- СС. 28 - 35.
7. Бевз М. Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у ХІХ - ХХ ст. // Архітектура Галичини ХІХ - ХХ століть. Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994 р., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету «Львівська політехніка». - Л.: вид. ЛП, 1996. - С.51-60.
8. Бюро технічної інвентаризації Львівської області. Архів. (справи згруповані за сучасними адресами будинків).
9. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV XVIII cт. у 3-х томах. Т. 1. Структура повсякденності: можлиіве і неможливе: пер з французької К.: Основи”, 1995. - 453 с.: іл
10. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV XVIII cт. у 3-х томах. Т.2. Ігри обміну: пер з французької К.: Основи”, 1997. 585 с
11. Вірменська, 3. Паспортизація та дослідження будинку. 1989 р.// архів УЗПР,- № Л-64-2.
12. Вірменська, 6. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 1185. - 94 с.
13. Вуйцик В. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття. // ЗНТШ, Т. ССХLI Л., 2001. СС. 113 125.
14. Вуйцик В. Державний Історико-Архітектурний заповідник у Львові. Видання друге. Л.: Каменяр, 1991. - 175 с.: іл
15. Вуйцик В., Липка Р. Зустрічі зі Львовом.- Л.: Каменяр, 1987. - 175 с: іл
16. Голубовичівська кам’яниця (вул. Краківська, 4). Поділ камяниці між власниками. 1610 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 347. - С. 161.
17. Гошко Т. З історії маґдебурзького права у Львові.// Львів. Історичні нариси. - Л.: вид. інст. Українознавства АНУ, 1996. -С. 45 - 60.
18. Грамоти XIV cт.- К.: Наукова думка, 1974. - 255 с.
19. Груневег М. (Уривки із записок Мартина Груневега про заснування, розташування та забудову міста львова). Переклад Я. Ісаєвича з оригіналу з Ґданської бібліотеки ПАН. Рукопис 1300,- арк. 441 -453. // Історія Львова у документах і матеріалах. - К.: Наукова думка, 1986. Док. 51. - С. 61 - 64.
20. Грушевський М. Історія України-Руси у 10 томах.- Л.-К., 1898-1936. (перевидано К.: Наукова думка, 1991-1998).
21. Дашкевич Я.Р. Древняя Русь и Армения в общественно-политических связях ХІ ХІІІ вв. (Источники исследования темы) // Древнейшие государства на территории СССР.- Москва: "Наука", 1984. С. 177-194.
22. Долинська М. Українська дільниця Львова У XVI - XIX ст. (соціотопографічна характеристика): Автореф. канд. істор. наук: 07.00.01/ ЛДУ, - Л., 1997. - 18 с.
23. Дрогобич. Історико-архітектурний опорний план міста: "Укрзахідпроектреставрація", 1984 // архів ін-ту"Укрзахідпроектреставрація". - арх № ЛО-139-9-арк. 2
24. Зиморович Б. Потрійний Львів. Leopolis Triplex: пер. з лат. Н.Царьової. Л.: Центр Європи”, 2002. - 223 с.
25. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. пер. з польськ. І. Сварника). Л.: "Центр Європи", 2002.- 601 с.
26. Іловичівська кам’яниця (вул. Вірменська,3). Поділ камяниці між власниками. 1642 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 348. - С. 2034-2037.
27. Інтер’єр міського будинку у 1 пол. ХІХ ст. акварель А.Ґроттера // Львівська картинна галерея інв. Г-ІІ, № 2735
28. Ісаєвич Я. Як виникло місто під назвою Львів// Львів. Історичні нариси. - Л.: вид. інст. Українознавства АНУ, 1996. - С .14 - 23.
29. Історія Львова. - К.: Наукова думка, 1984. - 415 с.
30. Капраль М. Демоґрафія Львова XV- першої половини XVI cт. // Львів. Історичні нариси. - Л.: вид. інст. Українознавства АНУ, 1996. -С. 67-89.
31. Капраль М. Привілей 1356р., як повторне надання маґдебурзького права для міста Львова // Львів: місто, суспільство, культура. Л.: вид. ЛДУ, 1999 - С. 11-17.
32. Капраль М. Фінансові книги Львова другої чверті XVI ст. як джерело дослідження історичної демографії та соціотопографії: авторефер. дис. канд. істор. Наук: 07.00.01/ ЛДУ. - Л., 1996. - 24 с.
33. Косміґловська кам’яниця на вул. напроти Францішканців (вул. Вірменська, 2). Поділ між власниками. 1690-ті рр // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр.371. - С. 1664-1678.
34. Кравцов С. Принципы регулярного градостроительства Галичины XIV-XVII веков: автореф.дисканд. арх: 18.00.01 / ВНИИТАГ Москва, 1993. 24 с.
35. Краківська вулиця у Львові. Проект впорядкування забудови: "Укрзахідпроектреставрація", 2001. // архів УЗПР арх № Л-
36. Краківська, 1, 3. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5568. - 185 арк.
37. Краківська, 2 / пл.Ринок, 33. Будівельна справа //ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5569. - 114 арк.
38.Краківська, 4. Будівельна справа. // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5570. - 89 арк.
39.Краківська, 5. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5571. - 85 арк.
40. Краківська, 6. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5572. 56 арк.
41.Краківська, 7. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5573. - 45 арк
42.Краківська, 8. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5574. - 118 арк.
43.Краківська, 9. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5575. - 222 арк.
44. Краківська, 10. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5576. - 93 арк.
45. Краківська, 13, 15. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5578. - 44 арк.
46. Краківська, 14. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5577. - 122 арк.
47. Краківська, 16. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5579. - 124 арк.
48. Краківська, 17. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5580. - 56 арк.
49. Краківська, 19 / Корняктів, 2. Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 5582. - 67 арк.
50. Кровчинська кам’яниця (Краківська, 5 ). Ревізія будівельних конструкцій у кам'яниці 1610 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 347. - С. 256-266.
51. Локалізація львівської історичної забудови на стадії передпроектних досліджень. Методичні вказівки для студентів базового напряму спеціальності 5.12001 "Архітектура".Затв. каф. реставр. та реконстр.архітект. компл.НУ "Львівська політехніка" 02.12.99 р . Уклала М. Долинська. Л.: вид. ЛП, 2001. - 16 с.
52. Львів. Будівельний статут 1877р. // ЦДІАЛ, - Ф. 146, - Оп. 7, - Спр. 4253.
53. Львів. Будівництво і використання міського водопроводу. 1589-1777рр. // ЦДІАЛ, - ф.52, - оп.1, - спр.11.
54. Львів. Загальний вигляд з пташиного польоту. 1866 р. // ЛНБ АН. ВМ. - інв. № 909
55. Львів. Кадастральний план. 1849 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 186, - Оп. 8, - Спр. 63.
56. Львів Південної Русі головне місто. - Гравюра // ЛНБ АН. ВМ. - інв. № 899
57. Львів. План міста складений Й. І. Десфілем. 1766 р.,. // ЦДІАЛ, - Ф. 742, - Оп. 1, - од. збер. 870-а
58. Львів. План міста, яким був у кінці ХVIII cт. Реконструкція М. Дзедушицького 1896 р. // ЛНБ АН. ВМ. - Од. збер. 1095, 4909.
59. Львів. Проект реконструкції міста, складений архітекторами Дефілесом і Каспаріні. 1774 - 1784рр. // ЦДІАЛ, - ф.52, - оп.1, спр. - 17. - 24 с.
60. Львів. Проектний план реконструкції львівського Середмістя 1781 р. віза А. Пінтерсґоффена. // ЦДІАЛ, - Ф. 742, - Оп. 1, - од. збер. 873. - 1 арк.
61. Львів. Ревізія генеральна м.Львова ...року 1712. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 801. - С. 143-224.
62. Малехівська (Дунаївська) кам’яниця на вул. Краківській Поділ між власниками. 1652 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 191. - С. 575.
63. Мізерійовська кам´яниця (Краківська, 5). Обстеження технічного стану. 1690-ті рр. // ЦДІАЛ. - Ф. 52. - оп. 2, - спр. 191. - С. 1462-1463.
64. Могитич І., Могитич Р. Архітектура Галицької землі княжого періоду // Народознавчі зошити, №2, - Львів: вид. інст. Народознавства 2000. С. 202212.
65. Могитич І., Могитич Р. Особливості техніки мурування і архітектурних форм Галицько-Волинського зодчества (Х ХІVст.). // Археологія, 1990 № 4, С. 56-68.
66. Могитич Р. К вопросу о планировке львовского Средместья. /Архитектурное Наследство № 39.- Москва:ARCHITECTURA, 1992.- С. 135-138.
67. Могитич Р. Кам’яниця Іловича у Львові (вул. Вірменська,3). Планувальний розвиток на підставі архівних матеріалів ХVІ-ХVІІІ ст. .// Вісник інст.Укрзахідпроектреставрація», Ч.6.- Л.: вид. УЗПР, 1997. - С. 107-113.
68. Могитич Р. Миколаєвичівська кам΄яниця у Львові (історично-архітектурна реконструкція на підставі архівних джерел ХУІ ХУІІІ століть) // ЗНТШ, Т. ССXLI. Львів: вид. НТШ, 2001. СС. 474-494
69. Могитич Р. Найстаріша міська книга про будівництво Львова у ХІV столітті// Галицька Брама”, 1999. -Ч. 11-12 (59-60). С. 68.
70. Могитич Р. Низький замок у Львові. До питання реконструкції первісного вигляду // Вісник інст. "Укрзахідпроектреставрація", Ч. 11. Львів: вид. УЗПР, 2000 СС. 49-58.
71. Могитич Р. Планувальна структура львівського Середмістя і проблеми його датування.// ЗНТШ, Т.ССХХVІІ. - Львів: вид. НТШ, 1994. С. 279-288.
72. Могитич Р. Проблеми використання матеріалів Центрального Державного Історичного архіву України у м.Львові для реставрації пам’яток архітектури львівського Середмістя // Тези міжнар. форуму реставраторів "Традиційні та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва" - Львів: "СПОЛОМ", 2002. - С. 25-30.
73.Могитич Р. Розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського Середмістя (до кінця XIV ст) .// Вісник інст. Укрзахідпроектреставрація” Ч.11.- Львів: вид.УЗПР, 2000.- С. 15 22.
74.Могитич Р. Розвиток міських функцій середньовічного Львова. // Вісник інст Укрзахідпроектреставрація», Ч.8.- Львів: вид. УЗПР, 1997.- СС. 49 -52.
75. Могитич Р. Розкопки на площі І. Підкови у Львові// Вісник інст. Укрзахідпроектреставрація», Ч.8.- Львів: вид. УЗПР, 1997.- СС. 67 - 71.
76. Могитич Р., Горбач З. Архітектурно-археологічні дослідження крипт Преобаженської церкви у Львові: археологічний звіт за 1992р. Зберігається в Управлінні охорони історичного середовища м. Львова. справа: вул. Краківська, 21. - 18 с.: іл.
77. Народний Дім. Фраґмент робочого плану реконструкції. 1858 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 726, - Оп. 1, - Спр. 1429. - Арк. 3.
78. Недбалович К.А. Облога Львова козаками і татарами 1648 р.: гравюра 1702 р. // ЛНБ АНУ, ВМ - інв. № 2
79. Обухівська кам’яниця (вул. Вірменська,4). Поділ камяниці між власниками. 1639 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 348. - С. 128.
80.Остапик В. Одиниці виміру, народні промисли та народний календар. // Лемківщина. Львів: вид. інст. Народознавства, 2001. С. 128
81. Педиянівська кам’яниця (вул. Краківська, 11). Опис приміщень. 1670 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 185. - С. 405-408.
82. Педиянівська кам’яниця (вул. Краківська, 11). Оціний опис будівельних конструкцій. 1692 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 371. - С. 981, 993-994, 995, 997, 817.
83. Педиянівська кам’яниця. Оцінка майна у броварі. 11. 02. 1702 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 201. - С. 591.
84. Педиянівська кам’яниця. Рахунок цеху теслярів на ремонт ізби долішньої. 11. 02. 1702 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 201. - С. 591.
85. Петегирич В., Филипчук М. Город під золотим левом. // Львів. Історичні нариси. - Львів: вид. інст. Українознавства, 1996. - СС. 24-28.
86. Петришин Г. До питання формування мережі міст України XIV-XIXcт. (у європейському контексті). - Архітектурна спадщина України. Т.3, ч.2. К.: "Українознавство", 1996 - СС. 56 - 85.
87. Петришин Г., Іваночко У. Територіально-планувальні перетворення Львова в австрійський період (1772-1914). // Львів: місто, суспільство, культура. Т.3. Л.: вид. ЛДУ, 1999. СС. 191-208.
88. Предко О. Міжвіконні колони в інтер’єрі львівських споруд кінця ХVІ ХVІІ ст. // ЗНТШ, Т. CCXLI. Львів: вид. НТШ, 2001. С. 61-363.
89. Преображенська церква Проект 1850р. Автор А. Фрех. // ЛНБ АНУ, ВМ. - Тека Плани будинків м. Львова” - од. зб. 3921. - арк. 3-7.
90. Преображенська церква у Львові. Проект арх. С. Гавришкевича. 1874 р.// ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 1, - спр. 1637. - 6 арк.
91. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст). Упорядкував Мирон Капраль. Л.: "Львівські історичні пам’ятки", 1998.- 640 с.
92. Присяжний К. Міфотворче місто Львів. // Ратуша, 1992. - 4 квітня. - С.6.
93.Пришляк В. Середньовічні шляхи Галицько-Волинських земель у епоху Романовичів. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Л.: Історичні та культурологічні студії, 2001. С. 221-228.
94. Реєстри міських податків (шос, поголовне, подимне, контрибуції, ліктьовий податок). 1535 - 1544, 1569 - 1767рр. // ЦДІАЛ, - ф. 52, - оп. 2, - спр. 669 - 813.
95. Рибінська кам’яниця на вул. Пекарській (Вірменська, 1) Опис поділу. 1603 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 28. - С. 940-942.
96. Ричков П. Першоджерела до історії архітектури України.// Архітектурна спадщина України № 3 Ч.2. - К.: "Українознавство". -С. 31-43.
97. Рудницький А. Розвиток міст західних областей УРСР та їх соціалістична реконструкція. Л.: вид. ЛП, 1971. - 55 с.: іл.
98. Сикстовська кам’яниця на вул. Пекарській (Вірменська, 1). Поділ камяниці між власниками.1606 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 28. - С. 53.
99. Сикстовська кам’яниця. Суперечка за використання спільної вулички біля кам´яниці 1606 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 801. - С. 143-178.
100. Сикстовська кам’яниця. Суперечка сусідів щодо вулички позаду камяниці. 1606 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 348. - С. 1029, 1075.
101. Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. К.: Наукова думка, 1992. - 336 с.
102. Стіборовська (Морквяна) кам’яниця на вул. Краківській Поділ кам’яниці між власниками. 1654 р.// ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 197. - С. 639-647.
103. Тациковська кам’яниця (вул.Краківська, 7). Поділ кам’яниці між власниками. 1684 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 194. - С. 469-479.
104. Театральна, 16. Паспортизація та дослідження будинку. 1988 р. // Архів УЗПР, інв. № Л-226-2.
105. Театральна, 22 (Народний Дім). Будівельна справа // ДАЛО.- Ф. 2. - оп. 2, - спр. 5248. - 115 арк.
106. Торгівля на Україні ХІV середина ХVІІ століття. Волинь та Наддніпрянщина. К.: Наукова Думка, 1990. - 408 c.
107. Трегубова Т. Реконструкція розпланування середньовічного Львова за письмовими джерелами // Архітектурна спадщина України . Т.3, ч.2, - К.: "Українознавство", 1996. СС.17 - 30.
108. Трегубова Т.А. Планировка средневекового Львова. Опыт историко-градостроительного анализа: автореф. дис. канд. арх: 18.00.01 / Инст. истор. исск. - М., 1972. - 24 с.
109. Трегубова Т.О., Мих Р.М. Львів: Архітектурно - історичний нарис. К.: Будівельник, 1989. - 272 с.: іл.
110. Тринітарський монастир у м. Львові. Каталог архіву. 1766р. // ЦДІАЛ, - ф. 52, - оп. 1, - спр. 1023 - 256 с.
111. Тринітарський монастир. План 2 поверху колишнього монастиря. 1783 р. // ЛНБ АНУ, ВМ. - Тека Плани і карти”. - Од. зб. 19.
112. Українська Радянська Енциклопедія у 12 томах. К.: вид. УРЕ, 1962 - Т.8.- с.462.
113. Університет у м. Львові Перелік документів пов'язаних з набуттям нерухомості у Львові оо. Тринітаріями та Університетом . 1836р. // ЦДІАЛ, - ф.52, - оп.1, - спр.675.
114. Університет у м. Львові. Вигляд після пожежі 1848 р. // Фонди Львівського історичного музею - од. збер. Г- 5267-5270.
115. Університет у м. Львові. Плани з 1849 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 146, - Оп. 85, - Спр. 1637/2 . - арк. 137-140.
116. Університет у м. Львові. Ситуаційний план. 1823 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 146, - Оп. 85, - Спр.1620/2. - Арк. 73.
117. Університет у м. Львові. План влаштування вулички між університетом і дворами кам’яниць. 1799 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 722, - Оп. 1, - Спр.374. - Арк. 1.
118. Хомишин М. Зиморович про питання історії Київської Русі І Галицько- Волинського князівства.// Київська Русь: культура, традиції. К.: Наукова думка,1982. - С.109 - 113.
119. Шараневич І. Где стоял первостный Львов // Географическо-исторические статьи - Л., 1875. - 52 с.
120. Шараневич І. Історическій очерк о Ставропігійской церкви Успенія пр. Богородицђ во Львовђ // Юбилейное издание в память 300-лђтія основанія Ставропігійскаго братства. - Л., 1886. -С. 1-20.
121. Шевська, 12. Документація з реконструкції будинку // ЦДІАЛ, - Ф. 742, - Оп. 1, - Спр. 1138. - 3 арк.
122. Шевська, 14. Документація з реконструкції будинку // ЦДІАЛ, - Ф. 742, - Оп. 1, - Спр. 1140. - 5 арк.
123. Шимоновичівська кам’яниця (вул. Вірменська,3). Поділ кам’яниці між власниками. 1593 р. // ЦДІАЛ, - Ф. 52, - Оп. 2, - Спр. 348 . - С. 48.
124. Шишка О. Бібліографія княжого Львова. // Галицька брама, 1996. - № 12 С. 14.
125. Шишка О. З української архітектурної бібліографії // Галицька брама, 1996. № 15. - С. 20.
126. Шишка О. Львів давній дискусії сучасні. // Галицька брама, 1996. - № 12. С. 2

127. Acta Grodskie i Ziemskie. - T.IV. - Lw., 1873. - s. 85-86. - N. XXXII.
128. Bałaban M. Dzielnica Zydowska, jej dzieje і zabytki. Lw.: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1909. - 99 s.
129. Bogucka M. Samsonowicz N. Dzieje miast i mieszczaństwa w Polsce przedrozbiórowej. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódż: Ossolineum, 1986 S. 52, 72.
130. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy Lwów: NTMPL, 1935. - 160 s.
131. Charewiczowa Ł. Lwów w odnowie 1766-1769. // Studia Lwowskie. - Lwów: NTMPL, 1932. - S.109-140.
132. Charewiczowa Ł. Wodociągi starego Lwowa.- Lwów: Wydawnictwo Zakładów wodociągowych miasta Lwowa, 1934. - 71 s.
133. Chodynicki I. Historia stolecznego... miasta Lwowa. .. Lwow: nakladem K. Pfaffa, 1829. - 466 s.
134. Chołodecki Białynia J. Trynitarze. - Lw.: NTMPL, 1911. - 100 s.
135. Chorowska M., Lasota C., Małachowicz M. - Zabudowa średniowieczna przy rynku w Świdnicy. // // Kw A I U. T. XLII, Z.2. - SS.141-164.
136. Chorowska M., Lasota C. O średniowiecznej kamienicy wroclawskiej na tle sociotopografii starego miasta. // Architektura Wroclawia. Dom. Wroclaw: IHSTPW, 1995. SS. 51 73.
137. Czerner O. Lwów na dawnej rycinie i planie. Wrocław: