ПРИНЦИПИ архітектурНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКIВ 30-х рр. ХХ ст. в м. КИЄВІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ПРОЕКТУВАННЯ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ПРИНЦИПИ архітектурНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКIВ 30-х рр. ХХ ст. в м. КИЄВІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ПРОЕКТУВАННЯ
  • Альтернативное название:
  • Принципы архитектурно-планировочных решений ЖИЛЫХ ЗДАНИЙ 30-х гг. ХХ в. в г.. КИЕВЕ И ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ ПРАКТИКЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ
  • Кол-во страниц:
  • 301
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ БУДIВНИЦТВА ТА АРХIТЕКТУРИ
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ БУДIВНИЦТВА ТА АРХIТЕКТУРИ



    На правах рукопису


    Ладан Тетяна Миколаївна
    УДК 72.013; 728.1
    ПРИНЦИПИ архітектурНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ
    ЖИТЛОВИХ БУДИНКIВ 30-х рр. ХХ ст. в м. КИЄВІ
    ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ ПРОЕКТУВАННЯ

    18.00.02 Архітектура будівель та споруд


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури


    Науковий керівник
    Єжов Валентин Іванович,
    доктор архітектури, професор








    Київ 2002












    ЗМІСТ




    Перелік умовних скорочень............................................................................


    4




    Вступ.........................................................................................................................


    5




    РОЗДІЛ_1._Передумови розвитку житлової архітектури 30-х рр. ХХ ст. в центрі м. Києва (район Липки”).......................................................................



    14




    1.1._Етапи розвитку забудови району Липки”.........................................................


    14




    1.2._Чинники, які мають вплив на проектування та будівництво житлових буди-нків..............................................................................................................................



    34




    1.3._Містобудівні та архітектурно-композиційні особливості забудови кварталів (середина XVІІІ початок ХХ ст. ст.)........................................................................



    56




    Висновки ДО РОЗДІЛУ 1.......................................................................................


    75




    РОЗДІЛ_2._Особливості архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рР. в районі Липки”....................................................



    77




    2.1._Розташування житлових будинків в системі кварталів....................................


    77




    2.2._Прийоми об’ємно-композиційних рішень житлових будинків..........................


    97




    2.3._Функціонально-планувальна структура секцій і квартир.................................


    119




    Висновки ДО РОЗДІЛУ 2........................................................................................


    137




    РОЗДІЛ_3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО використаннЮ ПРИНЦИПІВ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 1930-Х РР. в сучасній практиці проектування.............................................................................




    139




    3.1._Курдонерна” забудова один із засобів підвищення комфортності житла...........................................................................................................................



    139




    3.2. Широкий корпус у функціонально-планувальній структурі секцій та житло-вих будинків................................................................................................................



    148




    3.3. Кутова секція, її відродження на новому проектному рівні..............................


    169




    3.4._Еркер як один з ефективних елементів житлової квартири............................


    178




    Висновки ДО РОЗДІЛУ 3........................................................................................


    189




    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............................................................................................


    201




    Список використаних джерел.......................................................................


    204




    ДОДАТКИ....................................................................................................................


    216




    А._Довідкові матеріали по забудові району Липки” м. Києва.................................


    216




    Б. Фотоматеріали по забудові району Липки” м. Києва (початок 1930-х рр.).......


    243




    В. Натурне обстеження житлової забудови в районі Липки” м. Києва (1999-2000 рр.)......................................................................................................................



    247




    В.1._Житлові будинки будівництва до 1917 р...............................................


    247




    В.2._Житлові будинки будівництва 1927-1941 рр. (стиль раціоналісти-чні риси)...........................................................................................................



    252




    В.3. Житлові будинки будівництва 1927-1934 рр. (стиль пізній констру-ктивізм з рисами неопластицизму)................................................................



    255




    В.4. Житлові будинки будівництва 1929-1932 рр. (стиль пізній констру-ктивізм з рисами раннього декоративізму)....................................................



    256




    В.5. Житлові будинки будівництва 1934-1938 рр. (стиль постконструктивізм).........................................................................................



    258




    В.6. Житлові будинки будівництва з середини 1930-х рр. до 1940 р. (стиль неокласицизм з перевагою традиційних рис).................................



    263




    В.7. Житлові будинки будівництва з середини 1930-х рр. до 1940 р. (стиль неокласицизм з тріумфальними рисами)........................................



    265




    Д. Довідкові матеріали...............................................................................................


    269




    Ж. Словник нових архітектурних термінів................................................................


    271




    К. Акти впровадження................................................................................................


    280














    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ







    Архіви:




    ДАК


    Державний Архів м. Києва




    ІА АН України


    Історичний Архів Академії наук України




    КОДА України


    Київський Обласний Державний Архів України, м. Київ




    ЦГИА С.-Пб.


    Центральный Государственный исторический Архив Санкт-Петербурга




    ЦДІАУ


    Центральний Державний Історичний Архів України, м. Київ







    Журнали:




    АиС


    Архитектура и строительство




    АиП


    Архитектура и престиж




    АРУ


    Архітектура Радянської України




    АиСМ


    Архитектура и стороительство Москвы




    АиСУ


    Архитектура и строительство Узбекистана




    АСС


    Art City Construction




    БСТ


    Бюллетень строительной техники




    ЖС


    Жилищное строительство




    РК


    Радянський Київ




    РУ


    Радянська Україна




    СиА


    Строительство и архитектура




    СК


    Соціалістичний Київ




    С@Р


    Строительство @ Реконструкция







    Архітектурні терміни:




    ПДП


    Проект детального планування







    Державні установи:




    АА УРСР


    Академія Архітектури УРСР




    ВУЦВК та РНК УРСР


    Всесоюзне управління Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів УРСР




    ГАПУ


    Головне Архітектурно-планувальне управління





    ВСТУП
    Циклічність, з якою людина звертається до проблем архітектури житла, дорівнюється віку людської цивілізації, що розвивається спіралеподібно. Безперервний процес створення, удосконалення, перебудови житла та навколишнього середовища відповідно з соціальними перетвореннями суспільства, сучасними вимогами технічними та економічними можливос-тями, естетичними поглядами, динамічністю життя, наближенням до ідеалу головна та від-повідальна мета сьогоднішнього часу, яка виражається у відмові від пасивних стильових імі-тацій та зверненні до пошуків національної архітектури, проектування за індивідуальними проектами при загальному наближенні комфортності існуючого житлового фонду до сучасних європейських нормативів.
    Протягом тривалих часів при освоєнні нових міських територій відбувалося вимушене перетворення середовища, основою якого ставали генеральні плани. На кожному етапі розви-тку виникали особливі завдання для рішення яких нові, кожен раз сучасні”, архітектурно-художні ідеї закріплювалися новими генеральними планами. На сьогодні, особливо в централь-них районах, неможливе таке вимушене перетворення середовища, тому на перший план виступають питання зонінгу”1 міської території центру. Саме такий підхід дозволить регламен-тувати питання по реновації та віталізації центральних кварталів міста визначити місця включення нових житлових будинків великої поверховості, надбудови аттикових та мансард-них поверхів, благоустрою внутрішньоквартальних просторів, що в результаті дозволить по-силити потік інвестицій в значно коротший строк.
    Актуальність теми. М. Київ засновується полянським князем Києм у V ст., проходить шлях скрізь товщу подій і лихоліть і стає столицею Древньоруської держави Київсь­кої Русі (з другої половини ІХ ст.), нерідко величається третьою столицею Росії” після Москви та Петербурга (в 1850-1860-х рр.) [3, 4], з 1934_р. завойовує право називатися столицею УРСР, а з 1991_р. стає столицею України, як незалежної держави.
    По мірі зростання площі м. Києва по правому та лівому берегах Дніпра плато Липки”1 на сьогодні природно опинилося в геометричному центрі м. Києва між схилами Дніпровської (Міський та Маріїнський парки), Кловської (вул. Виноградна) та Хрещатицької долин (вул. Бан-кова та Крутий Університетський узвіз) [1]; в межах сучасних вул. Грушевського, Ак. Богомоль-ця, Круглоуніверситетської, Банкової, Кловського узвозу, пров. Дзержинського, та ділянки Між-народного центру культури та мистецтва, колишнього Жовтневого палацу. Частини плато спо-чатку входять в Печерський та Старокиївський райони, а на рубежі ХХ-ХХІ ст.ст. намічається їх природне історичне розташування в Печерському районі столиці.
    В ході аналізу житлової забудови м. Києва було визначено, що найбільш інтенсивно, в порівнянні з іншими районами міста, в 30-ті рр. ХХ ст. забудовується саме район „Липки” (рис.1). Підвищені відмітки рельєфу відносно інших районів міста (поряд з Старо-Київським узвишшям), сусідство з Дніпром, гарне озеленіння вулиць, майданів, бульварів, капітальні жи-тлові та громадські будинки з цінним архітектурним виглядом виступають тими чинниками, які роблять особливо відповідальним вирішення архітектурно-планувального образу району „Ли-пки”, пошуки якого ведуться за конкурсами та ПДП у ХХ ст., і представляють змістовний прое-ктний та дослідницький аналіз архітектурно-планувальних можливостей району: створення ансамблю загальноміського центру столиці, визначення топографічних акцентів місць мож-ливої висотної забудови [2, 3], влаштування підземної автомобільної інфраструктури тощо [4] (рис.А.1).
    Але жоден з проектів не був здійснений в натурі, оскільки були відсутні: науково обґрун-товані рекомендації та комплексні програми по реконструкції історичних зон, районів, кварта-лів; концептуальні пропозицій по утворенню національної, вітчизняної вернакулярної2 архіте-ктури (Програма визначеності еволюційного розвитку м. Києва” започатковується на архіте-ктурному факультеті КНУБА лише на початку 1990-х рр. [7]). Припинення інтенсивності проектних
    пошуків по забудові району „Липки” було здійснено за рахунок включення вулиць району до зони регулювання першої категорії з 1973_р. [6].
    На сучасному етапі проектування в районі Липки” об'єднуються дві функції житлова та адміністративна, які не отримують чіткої диференціації; активність архітекторів і, переваж-но, інвесторів не спала, а значно зросла; будівельна діяльність переважно спрямована на ре-конструкцію окремих житлових будинків з надбудовою аттикових та мансардних поверхів та включення нових висотних житлових будинків у середину кварталів.
    Ліквідація руйнівних дезінтеграційних процесів в районі, доцільність включення нових житлових та громадських об’єктів, може бути визначена лише при комплексному еволюційно-му аналізі передумов розвитку, особливостей архітектурно-планувального рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в кварталах району „Липки” (містобудівних, об’ємно-композиційних, стилістичних та функціонально-планувальних), як найбільш виразних складових його забудови.
    Таким чином, при визначенні духу місця” району „Липки”, можуть бути відроджені тра-диції надання схожості окремим частинам м. Києва (престижним мальовничим придніпровсь-ким територіям) не куточкам Англії, Італії, Франції, Швейцарії, тощо, а вітчизняним взірцям ко-мфортності та престижу наприклад „Новим „Липкам”” (узбережжя р. Дніпро на Оболоні), згід-но з принципами та прийомами архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст., які на сьогоднішній час можуть бути спадкоємно включені в палітру сучасних архітекто-рів.
    За А.В. Іконніковим, лише крізь контекстуальність та системний початок, містобудуван-ня ХХІ ст. повинно стати століттям пошуку рівноваги та гармонії в архітектурі [8]. Таким чином, особливого значення набувають комплексний підхід до вивчення вище визначених питань.
    Оскільки вищим проявом гармонічної композиційної майстерності в архітектурі та голо-вним засобом втілення художньо-естетичних містобудівних ідей є мистецтво ансамблю1, то особливої актуальності набувають питання пошуку ансамблевих рис житлової забудови в ра-йоні Липки”.
    Таким чином, при вирішенні вище визначених проблем теоретичною основою з питань архітектури та архітектурної композиції, організації простору, гармонізації та оптимізації прос-торових форм, ансамблевої забудови, пластики архітектурних форм, розвитку сучасної архі-тектури та містобудування стають праці вчених В.А._Абизова, М.М._Агуфа, М.Г._Бархіна, А.В. Буніна, О.В. Воробйової, М.Я. Гінзбурга, Т.О. Доценко, М.М._Дьоміна, М.П._Євдокімова, В.І. Єжова, О.М. Ігнатова, А.В. Іконнікова, Л.І. Кириллової, М.Г. Круглової, В.В._Куцевича, Ю.С. Лебедєва, А.В. Махровської, О.Я._Роздорожнюк, Т.С. Семенової, О.С._Слєпцова, В.О. Тімохі-на, О.О. Тіца, Т.Д. Товстенко, І.О. Фоміна, Я.А. Штейнберга, С.О. Хан-Магомедова, Р.Я. Хігера та інших.
    При аналізі дисертаційних робіт в яких розглядаються містобудівні та архітектурно-типологічні питання архітектури житлових будинків, зведених в період 1917-1940 рр. в колишньо-му СРСР, було вияснено, що на сьогоднішній час архітектура 1920-х рр. найбільш вивчена, але не існує жодного значного дослідження з проблем національної своєрідності української, київської житлової архітектури кінця 1920-х початку 1930-х рр.
    В дисертаційних роботах періоду 1955-1996 рр. [10-16, 19, 20], основні теоретичні пи-тання з історії забудови окремих ділянок в районі Липки” м. Києва в різні історичні часи були розкриті в роботах: Л.Т. Сакович ХІХ ст., Т.С._Кілессо середина ХVІІІ ст., В.Є. Ясієвича кінець ХІХ- початок ХХ ст. ст., А.О._Матушевича ХІХ-ХХ ст. ст. [10-13].
    Окремі питання, присвячені галузі містобудування та ландшафтній архітектурі району Липки” (формуванню планувальної схеми району, забудові кварталів, благоустрою), архітек-турі унікальних будівель, розкриваються в роботах В.Е. Альошина, Л.Г. Василенко, І.О._Ігнаткіна та А.О. Матушевича [13-18].
    Серед них найбільш змістовними є дослідження центру м. Києва (зокрема району Лип-ки”) архітектора А.О. Матушевича, в яких значне місце приділяється: аналізу містобудівного розвитку центру міста в різних часових періодах: феодальному, капіталістичному, в роки ра-дянського будівництва, після Великої Вітчизняної війни; виявленню переваг та недоліків окре-мих конкурсних проектів по реконструкції центру, в розвитку центру Києва в тому, чи іншому напрямках [13, 17]; визначенню найбільш ефективних композиційних можливостей в збагачен-ні перспектив вулиць при архітектурно-просторовій організації житлової забудови з відступом від червоної лінії вулиці [18].
    Загальні питання сутності та розвитку української архітектури на базі концепцій різних товариств та об’єднань 1920-1930-х рр. були розкриті також в роботі Г.О. Лебедєва [19]; ана-ліз секційного будівництва в роботі О.І. Масленкової [20]; основні стильові новаторські течії в архітектурі житлових та громадських будинків в роботі Л.Г. Василенко, окремих статтях В.В._Чепелика, В.Є. Ясієвича [15, 21, 22].
    Протягом 1979-1991 рр. основним об’єктом дослідження архітектури періоду 1920-1940-х рр. є Росія (м. Москва роботи на здобуття ступеню кандидата архітектури: К.О._Донгузова, М.М._Полещука, О.О. Шадріна; міста Горьківської агломерації: м. Горький, Балахна, Дзер-жинськ робота О.В. Орельської); Молдова (робота А.В._Кузя); Казахстан (робота А.С._Карпикова); Узбекістан (робота Ю.Л. Косенкової); Литва (робота Н.Р. Лукшеніте); Естонія (робота на здобуття ступеню кандидата мистецтвознавства М.А._Калма).
    Аналіз закордонної капіталістичної та радянської архітектури 1920-х початку 1930-х рр. найбільше розкриття отримує в теоретичних роботах М.Я. Гінзбурга, І.В. Жолтовського, А.В._Іконнікова, В.В. Кириллова, К.С. Мельникова, М. Рагона та інших.
    Таким чином, огляд наукових праць з проблем житлової архітектури 1930-х рр. виявив відсутність систематизації історичних, проектних матеріалів та адресного дослідження по за-будові району Липки” м. Києва.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в КНУБА на кафедрі Основ архітектури і архітектурного проектування. Результати роботи дозволять продовжити пошуки щодо розробки Програми визначеності еволюційного розвитку м. Києва” започаткованої на архітектурному факультеті КНУБА; врахувати виявлені містобудівні та архі-тектурно-типологічні еволюційні особливості при розробці нового генерального плану м. Києва до 2020 р. (Київпроект) та ПДП району Липки”; розробити зонінг” центрального міського ядра (район Липки”); встановити напрямки по реконструкції житлових будинків 1930-х рр. в районі Липки” м. Києва.
    Метою дослідження є визначення принципів архітектурно-планувальних рішень житло-вих будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві (на практиці забудови району „Липки”) та розробка ре-комендацій по їх впровадженню в сучасну практику проектування.
    Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити завдання по ретроспекції житлової забудови:
    виявити передумови розвитку та архітектурно-композиційні особливості житлової за-будови в кварталах;
    встановити для подальшого використання історичні етапи розвитку житлової забудо-ви;
    визначити прийоми глибинно-просторових та об’ємно-композиційних рішень житлових будинків та окреслити пропорційні зв’язки між житловими будинками містобудівні, у фронтальній композиції фасадів;
    знайти спільні стильові переваги житлової забудови;
    виявити функціонально-планувальні особливості секцій та квартир;
    прослідкувати еволюційний розвиток принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. протягом ХХ ст.;
    розробити концепцію утворення сучасної архітектури на основі поєднання експери-ментально-прогностичних направлень з визначеними принципами архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. для досягнення одночасно сучасного та безперерв-ного образу нового житлового будинку та того, що підлягає реконструкції.
    Об’єктом дослідження є житлові будинки кінця 1920-х1930-х рр. в м. Києві (район „Лип-ки”).
    Предметом дослідження є виявлення принципів архітектурно-планувальних рішень жи-тлових будинків.
    Методи дослідження. Робота проводиться на основі комплексного методу дослідження, який включає в себе методи:
    порівняльного аналізу досвіду проектування і будівництва житлових будинків в райо-ні Липки” в різні історичні періоди, з використанням даних архівів, проектних та інших держав-них установ, науково-дослідних робіт, матеріалів із літературних джерел;
    натурного обстеження (фотографування житлових будинків);
    типологічного аналізу забудови та житлових будинків (систематизації по найбільш характерним признакам);
    експериментальний метод гармонізаційного удосконалення об’єктів;
    графоаналітичний метод;
    метод цифрового моделювання;
    метод експериментального проектування.
    Наукова новизна одержаних результатів виражається у:
    виявленні особливостей архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. (при розташуванні житлових будинків в системі кварталів, згідно з прийомами об’ємно-композиційних рішень, функціонально-планувальною структурою секцій та квартир);
    визначенні основних стильових та пропорційних напрямів в архітектурі житлових будинків;
    виявленні спільних прийомів композиційної побудови житлових будинків, завдяки яким вони утворюють „ансамбль району”;
    науковому обґрунтуванні рекомендацій по віталізації житлового ансамблю в районі Липки”;
    визначенні принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. в м. Києві (на практиці забудови району „Липки”) для їх впровадження в сучасну практику проектування;
    розробці концепції семантико-етимологічного інтернаціонального каркасу „вернаку-лярної архітектури” та визначенні перспективних стильових напрямів житлових будинків-вернакулярів, запропонуванні до подальшого використання історичних та географічно-етнографічних центрів розповсюдження „вернакулярної архітектури”;
    У роботі вперше пропонуються до використання терміни, які визначають: об’ємно-просторові форми вільних просторів та прийоми їх формування навколо житлових будинків; типи ансамблів, будинків-архітектонів, секцій, курдонерів, еркерів, інших світлопрорізів, які отримують властивість до трансформації. На основі семантико-етимологічної трактовки термі-ну вернакулярна архітектура”, визначаються нові типи об’ємно-композиційних схем сучасних житлових будинків.
    Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій під-тверджується методом експериментального проектування та впровадженням результатів до-слідження в учбову та проектну практику проектування.
    Практичне значення одержаних результатів виражається в історичній визначеності, уза-гальненні та систематизації особливостей та принципів архітектурно-планувальних рішень жи-тлової забудови у 30-ті рр. ХХ ст. в районі Липки” за характерними ознаками, що дозволить створити повний історичний довідник з історії житлової забудови в одному з центральних ра-йонів столиці.
    Результати та висновки дослідження можуть бути використані при розробці ПДП, реко-нструкції та новому будівництві в районі „Липки”, в м. Києві, а також в центральних районах міст України та закордону; включені в Програму визначеності еволюційного розвитку м. Киє-ва”; введені в учбовий процес при викладанні історії радянської вітчизняної архітектури м. Ки-єва, архітектурної композиції та архітектурного проектування.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні положення і висновки наукової роботи оприлюднені в доповідях на 58-63 нау-ково-практичних конференціях КНУБА (м. Київ, 1997-2002 рр.); на міжнародній конференції „Сучасні проблеми відновлення та реконструкції будівель та споруд” в Молодіжному дитячому центрі „Артек” (смт. Гурзуф, 2002 р.).
    Публікації.
    Результати дисертації опубліковані у 7 статтях в збірниках наукових праць.
  • Список литературы:
  • Список використаних джерел
    1. Интервью с ГАП Генплана, заслуж. архит. Украины, член-кор. УАА и действит. чл. Нью-Йоркской АН Лишанским Е.Е. Бесконечная песня генерального плана // АиП, 1997. №3/4. С. 19-22.
    2. Регулювання використання і забудови територій населених пунктів (зонінг): Зміст та методика: Довідник / В. Гусаков, У. Валетта, В. Нудельман, О. Вашкулат. К.: Б. в., 1996. 85 с.
    3. Макаров А. Наш Невський проспект (із життя давнього Хрещатика) // Хрещатик. Культурологічний путівник. К.: Амадей, 1997. 160 с.
    4. Махрин В.Д. Формирование общегородского центра Києва // Формирование центра современного города. К.: Будівельник, 1975. С.59-66.
    5. Иконников А.В. Историзм в архитектуре. М.: Стройиздат, 1997. 560 с.
    6. Рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів №920 від 16.07.1979_р. про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам’яток історії та культури в м._Києві, затверджених рішенням міськвиконкому від 19.03.1973 р. №422.
    7. Тімохін В.О. Програма визначеності еволюційного розвитку Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 1999. №6. С.164-166.
    8. Иконников А.В. Россия в мировом архитектурном процессе. Итоги ХХ века // АиСМ. 2000. №2(491). С.18-22.
    9. Кириллова Л.И., Иванова И.В., Павличенков В.И. Мастерство композиции (пространство, пластика, ансамбль). М.: Стройиздат, 1983. 174 с.
    10. Сакович Л.Т. Жилая застройка Киева первой пол. ХIX века (по материалам исследования регулярной застройки) / Дис канд. архит. К. АА УССР, 1955. 151 с.
    11. Кілессо Т.С. Формування архітектури Києва другої половини ХVІІ 80-х років ХVІІІ ст.: Дис канд. архіт.: 18.00.01. К., 1996. 166 с.
    12. Ясиевич В.Е. Архитектура Украины конца ХIX начала ХХ века (основные тенденции и особенности): Дис...докт. архит: 18.00.01. М., 1981. 481 с.
    13. Матушевич А.А. Центр Киева в архитектурно-планировочной организации города (архитектурно-планировочный анализ): Дис канд. архит. К., 1956. 238 с.
    14. Алёшин В.Э. Развитие представлений о социалистическом поселении в градостроительстве Украины в 1920-х нач. 30-х годов: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / УНИИТИА. М., 1987. 24 с.
    15. Василенко Л.Г. Интернацио­нальные взаимосвязи и их влияние на новаторскую архитектуру УССР в 1920-е, нач. 1930-х гг.: Дис канд. архит. 18.00.01. М., 1991. 198 с.
    16. Игнаткин И.А. История планировки и застройки Киева в нач. XIX в.: Дис канд. архит. К., 1962. 212 с.
    17. Матушевич А.О. Роль Хрещатика в організації центра м. Києва // Вісник Академії Архітектури. 1948. №1. С.17-27.
    18. Матушевич А.А. Из практики застройки многоэтажными домами жилых кварталов крупных городов // Архитектура жилых зданий. К.: Изд. Академии Архит. УССР, 1954. С.145-170.
    19. Лебедев Г.А. Украинская архитектура 1920 нач. 1930 годов (основные тенденции развития) / Автореферат дис канд. искусств.: 07.580 / МАРХИ. К., 1971. 23 с.
    20. Масленкова Е.И. Художественные особенности архитектуры Киева (1933-1941 гг.): Автореф. дис канд. иск.: 17.00.04 / КХИ. К., 1974. 22 с.
    21. Чепелик В. Йосип Каракіс. Творчість в лещатах тоталітарної доби // Україна Ізраїль. 1999. №1. С.20-25.
    22. Ясиевич В.Е. Эволюция архитектурного процесса в ХХ веке // СиА. 1985. №1. С.22-26.
    23. Киев: энциклопедический справочник / Под ред. А.В. Кудрицкого. К.: гл. ред. УСЭ. 1982. 703 с.
    24. Івакін Г.Ю. Оповіді про стародавній Київ. К.: Радянська школа, 1982. 112 с.
    25. Полевой П. Очерки русской истории в памятниках быта. СПб, 1850. Ч.2.
    26. Ернст Ф. Київ: Провідник. К.: Вид. ВУАН, 1930. 796 с.
    27. Мовчан І.І., Харламов В.О. Отчёт о раскопках Кловского монастіря в Киеве // ІА АН України, Ф. 7232-7234, 28б, 1974.
    28. Мовчан І.І., Харламов В.О. Отчёт о раскопках Кловского монастіря в Киеве // ІА АН України, Ф. 7821-7822, 25г, 1975.
    29. Рибаков М.О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. К.: Кий, 1997. 374 с.
    30. История Киева. Древний и средневековый Киев / Под. ред. Ю.Ю. Кондуфора: [В 3-х т. 4-х кн.]. К. Наукова думка, 1982. Т.1. 407 с.
    31. Путівник по Києву: Сучасний та давній Київ. К.: Укртуре, 1930. 152 с.
    32. Каргер М.К. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938-1947). К.: Акад. наук УССР, 1950. 252 с.
    33. Логвин Г.Н. Киев: книга-спутник по городу Киеву. М.: Искусство, 1967. 262 с.
    34. Киев: энциклопедический справочник / Под ред. А.В. Кудрицкого. К.: гл. ред. УСЭ. 1985. 760 с.
    35. Крицкий Б.А. Строители Кловского дворца в Киеве // Архитектурное наследство. Л.-М. 1959. №9. С.181-185.
    36. Скобєєв В. Проект благоустрою території Кловського парку // ЦГИА С.-Пб. ф.485, оп.2., сп. №12-12/55, 1754.
    37. План с показанием ближней ситуации от Печерской крепости до Старо-киевской крепости. Составлен лейтенантом Иваном Путимцовым // ЦДІА України. ф. Колекція планів та карт, №70, 1760.
    38. План м. Києва по М.В. Закревському від 1700 до 1800 рр. (літографія Шелковнікова) // ЦНБ ім. В.І. Вернадського НАН України, Картографічний фонд.
    39. План м. Києва 1787 р. Автори: генерал від артилерії І. Міллер та член комісії будівництва Петербурга та Москви граф О. Шувалов // ЦДІА України.
    40. Указ Екатерины ІІ об утверждении плана г. Киева // ЦДІА України. ф.194. оп.1. сп.251.
    41. План першої Володимирської частини ...// ЦНБ ім. В.І. Вернадського НАН України.
    42. Холостенко М. Андрій Меленський (до 180-річчя з дня народження) // Вісник Академії Архітектури. 1947. №1. С.41-42.
    43. Захарченко М.М. Киев теперь и прежде. К.: Издат. С.В. Кульженко, 1888. 290 с.
    44. Наказ Київського губернського правління Київському магістрату про будівництво кам’яного Гостинного двору на Печерську за рахунок печерського купецького товариства // КОДА України, ф.2, оп.5, сп.3082, л.7., 23.04.1813.
    45. ДАК, ф.1, оп.1, сп.132, л.3-4.
    46. КОДА України, ф.2, оп.5, сп.4819.
    47. КОДА України, ф.2, оп.5, сп.4971.
    48. Район Липки” за планом 1830 р. // ДАК, ф.239 Временный комитет по устройству города Киева”, оп.1, сп.№1а.
    49. Кліменко С. "Старокиївська” вулиця // СК, 1935. №5. С.23.
    50. Планъ части г. Кіева съ показаниемъ строеній окружающихъ Дворцовую Площадь” // ЦДІА України, ф.2194, оп.1., сп.№391.
    51. ЦДІА України. Ф.442, оп.65, спр.340, арк.5.
    52. Паровоз. 1869. 17, 25 июля.
    53. Киевлянин. 1869. 14 августа.
    54. Вечерний Киев. 1928. 9 февраля.
    55. ЦДІА України. Ф.442, оп.65, спр.340, арк.94, 101.
    56. Рубец А.И. Воспоминания о 1-й гимназии // Столетие Киевской первой гимназии. К., 1911. Т.ІІІ.
    57. Третяк К.О. Київ: Путівник по зруйнованому місту. К. Редакційно-видавничий центр Київський університет. 1998. 158 с.
    58. Тарановский Н. Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева. К., 1884.
    59. История Киева. Киев периода позднего феодализма и капитализма / Под. ред. Ю.Ю. Кондуфора: [В 3-х т. 4-х кн.]. К. Наукова думка, 1984. Т.2. 464 с.
    60. Киевлянин. 1880. 18 мая.
    61. ДАК, ф.163, оп.41, сп.№5685, 14 грудня 1898 р.
    62. Киевлянин. 1895. 2, 11 октября; 30 ноября.
    63. Весь Киев в кармане: Адресная и справочная книга на 1909 г. К.: Издат. Ф.Л. Иссерлиса, 1909.
    64. Район Липки” за зйомкою Оркомхозу в 1925 р. // ГАПУ. К.
    65. Ковалинський В. Печерськ. Історія. Статистика. К.: ТОВ Видавництво Довіра”, 2001. 32 с.
    66. Каракіс Й., Дубов І. План житлового осе­редку // СК, 1936. №6. С.24-25.
    67. АРУ. 1938. №4-5. С.6.
    68. Игнаткин И.А. Киев. М.: АА СССР, 1948. 36 с.
    69. Юрченко П. Урядова площа в столичному Києві // СК. 1934. №5-6. С.16-18.
    70. Хаустов П. Контури майбутнього Києва. До питання про розробку генерального плану міста // СК. 1934. №3-4. С.14-17.
    71. Цваль Є. Дальший розквіт столиці // РК. 1940. №12. С.9-11.
    72. История Киева: В 3-х т. 4-х кн. К.: Наукова думка, 1985. Т.3(1).: Киев социалистический. 495 с.
    73. Курило Е. Реконструкция центра Киева // С@Р. 1998. №3(24). С.6.
    74. Виноградова М.В., Кальницький М.Б., Малаков Д.В., Пучков А.О., Червінський О.С. Головні та міські архітектори Києва 1799-1999. К.: Головкиївархітектура, НДІТІАМ, 1999.
    75. Из интервью Ю. Паскевича // АСС. 1996. №1. С.16-17.
    76. Дьомін М., Абизов В., Бармашина Л. Системи пішохідно-рекреаційних зон в історичному центрі міста та перспективи їх формування для м. Києва // Суча­сні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Ви­пуск 6 (спеціальний): Київ архітектурний: Шляхи розвитку міського середо­вища. К.: КНУБА, 1999. 192 с. С.30-39.
    77. ДАК, ф.Р.330, оп.1, сп.№1839.
    78. Барановський Є.Д. Сади і парки Києва // АРУ. 1939. №10. С.25-30.
    79. Кистяковский В. Киев в географических экскурсиях и цифрах. К.: Госиздат Украины, 1925. 179 с.
    80. Кибальчич М. О.С. Пушкін у Києві // СК, 1937. №7-8. С.35.
    81. ЦГИА УССР, ф. Киево-Печерская лавра. Вотчинные, д. №1961, 1754, л.57.
    82. КОДА України, ф.2, сп.2264.
    83. Игнаткин И.А. Киев. М.: Ак. архит. СССР, 1948. 41 с.
    84. ЦДІА України, ф. 442, хоз. частина, оп.65, сп.48, ч.ІІ.
    85. ЦДІА України, ф.442, хоз.частина, оп.73, сп.220, л.1.
    86. Мастера советской архитектуры об архитектуре / под общей редакцией Цапенко М.П. К.: Издательство АА УССР, 1953. 175 с.
    87. Ерофалов Б.Л. ХIХ век и городская реконструкция // СиА. 1990. №10. С.18-20.
    88. Кравчук М. Загляньмо в середину квартала. Організувати мережу середквартальних садків // СК. 1934. №7-8. С.18-19.
    89. Хаустов П. Контури майбутнього Києва. До питання про розробку генерального плану міста // СК. 1934. №3-4. С.14-17.
    90. Родін І. Зростає промисловість Києва // РК. 1939. №19-20. С.8-12.
    91. Введенский Б.А. // МСЭ. 3-е изд., 1960. Т.8. С.768-769.
    92. Друг О. З історії вулиці Лютеранської // Нерухомість. 1998. №6(91). С. 14-15.
    93. Записки графа М.Д. Бутурлина // Русский архив. 1897. №8. С.595.
    94. Шероцкий К.В. Киев с планом г. Киева. К.: Издат. В.С. Кульженко, 1917. 346 с.
    95. Адресная и справочная книга. Весь Киев на 1907 год. К., 1907. С.XXXIV-XXXVI.
    96. Друг О. На розі Банкової і Інститутської // Янус. Нерухомість, 1997. №3. С.14-15.
    97. Штейнберг Я.А., Грабовський С.Я. АРУ // Вісник АА УРСР. 1947. №4. С.5-18.
    98. История Киева. В 2-х т. К.: Издат. АН УССР,1963. Т.1. 663 с.
    99. История Киева: В 3-х т. 4-х кн. / Под. ред. Ю.Ю. Кондуфора. К.: Наукова думка, 1984. Т.2: Киев периода позднего феодализма и капитализма. 464 с.
    100. ДАК, ф.163, оп.6, сп.184.
    101. Дорошенко Д. Історія України. Т.2, Нью-Йорк, 1959. С.124-125.
    102. Борьба. 1919. 8 февраля.
    103. Комуніст. 1919. 22 марта.
    104. Заславський Д.О. Поляки в Киеве в 1920 году. Петроград: Былое, 1922. 47 с.
    105. Архитектура первых сталинских пятилеток // Архитектура СССР. 1939. №12. С.22.
    106. Нариси з історії архітектури Української РСР: В 2-х т. / М.О. Грицай, О.Н. Ігнатов, І.О._Ігнаткін, Г.О. Лебедєв. К.: Держ. вид. літ. з буд-ва і архіт. УРСР, 1962. Т.2: Радянський період. 351 с.
    107. ДАК, ф.1, оп.1, сп.132, л.3-4.
    108. Родін І. Зростає промисловість Києва // РК. 1939. №19-20. С.8-12.
    109. Райрадам вирішну ролю в боротьбі за реконструкцію міста // СК. 1934. №5-6. С.6.
    110. Петровський Г.І. За нові перемоги соціалістичної України // РУ. 1934. №7. С.15-16.
    111. Будова соціалістичного Києва 1917-1932 рр. К.: Видавництво Київської міськради, 1932. 168 с.
    112. СК. 1934. №5-6. С.11.
    113. Кудрицький А.В., Лабінський М.Г. Мисте­цтво України: Біографі­чний довідник. К.: Укр. енцикл., 1997. 700 c.
    114. СК. 1934. №7-8.
    115. РК. 1938. №2.
    116. РК. 1938. №19.
    117. СК. 1934. №3-4.
    118. Нариси з історії архітек­тури Української РСР: В 2-х т. / Держ. вид. літ. з буд-ва і ар­хіт. УРСР. К., 1962. Т.2: Радянський період. 351 с.
    119. РК. 1938. №5.
    120. АРУ. 1938. №4-5.
    121. Олейник Е. Что имеем, не храним // АиП. 1996. №2.С.2.
    122. Шафіров А. За перебудову соціалістичного фронту // СК. 1934. №3-4. С.10.
    123. Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. Нью-Йорк, К., 1991. 64 с.
    124. Заболотный В.И. Тридцать лет Советской архитектуры на Украине // Материалы к IV сессии АА УССР. К.: АА. 1948. 56 с.
    125. Граве Б. Теоретико-практическое наставление о гражданской архитектуре. Ніколаєв, 1807.
    126. Руска П., Гесте В. та Стасов В.М., гравер Ухтомський А. Збірки фасадів высочайше апробованных для частных строений” та для заборов и ворот к частным строениям. С.-Пб., 1809.
    127. Руска П., Гесте В. та Стасов В.М., гравер Ухтомський А. Збірки фасадів высочайше апробованных для частных строений” та для заборов и ворот к частным строениям. С.-Пб., 1811.
    128. Руска П., Гесте В. та Стасов В.М., гравер Ухтомський А. Збірки фасадів высочайше апробованных для частных строений” та для заборов и ворот к частным строениям. С.-Пб., 1812.
    129. Дело о разработке правил застройки города // ДАК. ф.163, оп.41, сп.№134, 3 сентября 1871 15 мая 1875, л.19.
    130. Дело об отказе в издании обязательного постановления о высоте здания // ДАК.-- ф.163, оп.41, сп.№6046. август 1902 - январь 1903.
    131. Рубаненко Б.Р., Карташова К.К., Тонский Д.Г. Жилая ячейка в будущем. М.: Стройиздат, 1982. 198 с.
    132. Справочник партийного работника. Вип. 8. М., 1934. С.733-734.
    133. История советской архитектуры 1917-1958. М.: Госстройиздат, 1962. 347 с.
    134. ЦВК та РНК СРСР Про поліпшення житлових умов наукових працівників”, 27.03.1933 // ЗЗ СРСР. 1933, №27, ст.128.
    135. ВУЦВК та РНК УРСР, 4.06.1933 // ЗЗ УРСР. 1933, №29, ст.376.
    136. ЦВК та РНК СРСР Про поліпшення житлових умов членів творчих союзів”, 7.07.1933 // ЗЗ СРСР, №43, ст.252.
    137. РНК СРСР Про поліпшення житлових умов членів творчих союзів”, 2.10.1933 // ЗЗ СРСР, 1933, №62, ст.373.
    138. РНК СРСР Про поліпшення житлових умов членів творчих союзів”, 4.02.1935 // ЗЗ СРСР, 1935, №10, ст.79.
    139. РНК СРСР Про поліпшення житлових умов членів творчих союзів”, 21.07.1944.
    140. Макашев Л. Дополнительная площадь не излишки // Горожанин. 1998. №2(11). С.11.
    141. Шафіров А., Ясинський Я. Вище якість проектування та будівних робіт // СК. 1934. №1-2. С.10.
    142. Реконструкция Киева. Хроника // Архитектура СССР, 1935. №11. С.105.
    143. ДАК // Р-330, оп.1, сп.№294, 1938.
    144. Зальцман А. Глубина корпуса и экономика жилищного строительства // Архитектура СССР. 1939. №8. С.20-22.
    145. Чепелик В.В. Український архітектурний модерн. К.: КНУБА, 2000. 378 с.
    146. Дело о разрешении преобразования дома и постройки сарая жене гофмейстера тайного советника Екатерине Михайловне Гессе // ДАК.-- Ф. 163, оп.41, сп.№2409.
    147. Ясиевич В.Е. Архитектура Украины на рубеже ХІХ ХХ веков. К. Буд., 1988. 184 с.
    148. Холостенко М. Андрій Меленсь­кий // Вісник Академії Архітектури. 1947. №1. С.41.
    149. Пилявский В.И. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Л.: Стройиздат, 1981. 212_с.
    150. Крупина К.Н. Особенности сохранения градостроительного наследия в Швейцарии: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / МАРХИ. М., 1989. 24 с.
    151. Лебедев Ю.С., Рабинович В.И., Положай Е.Д. Архитектурная бионика. М.: Стройиздат, 1990. 269 с.
    152. Популярная художественная энциклопедия / Под. ред. Полевого В.М. М.: СЭ, 1986.-- С.380.
    153. Бутнік-Сіверський. Архітектор В.І. Беретті в Києві. К. 1947. 99 с.
    154. Вуек Якуб. Мифы и утопии архитектуры ХХ века. М.: Стройиздат, 1990. 286 с.
    155. Ежов В.И., Слепцов О.С., Гусева Е.В. Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий (история, предпосылки развития, поиск, перспективы). К.: АртЭк, 1998. 320 с.
    156. Ладан Т.М. Житлові будинки курдонерного типу в районі Липки” м. Києва. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 5. К.: КНУБА, 1999. 134 с.
    157. Ладан Т.М. Ансамблеве мислення у 1930-ті роки в районі Липки” // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 6 (спеціальний: Київ архітектурний: Шляхи розвитку міського середовища). К.: КНУБА, 1999. С. 55-61.
    158. Всеобщая история архитектуры: В 4 т. / Издательство литературы по строительству. М., 1970. Т.1: Архитектура Древнего мира. 511 с.
    159. Журавлёв А., Хан-Магомедов С. Полвека советской архитектуры. М.: Знание, 1967. 56 с.
    160. Мельников К.С. Архитектура моей жизни. Творческая концепция. Творческая практика / Сост. Стригалёва А., Коккинаки И. М.: Искусство, 1985. 311 с.
    161. Барщ М.О., Зундблат Г.А. Архитектура жилья // Архитектура СССР, 1933. №6.
    162. Ладан Т.М. Пізньоконструктивістські тенденції архітектури житлових будинків перших житлобудкоопів в районі Липки” м. Києва у 1927-1932 роки // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 7. К.: КНУБА, 2000. 192 с.
    163. Буряк А., Крейзер И. Между конструктивизмом и ар деко // АСС. 2000. №3. С.100-103.
    164. Ясиевич В.Е. От модерна к конструктивизму // СиА. 1976. №9. С.27-31.
    165. Орельская О.В. Архитектура городов Горьковской агломерации 1920-1930-х годов (Горький, Балахна, Дзержинск): Дис канд. архит.: 18.00.01. М., 1982. 172 с.
    166. Рагон М. О современной архитектуре: Сокращ. пер. с франц. архит. Ж.С. Розенбаума. М.: Гос. изд. Лит. по строит., архит. И строит. работам, 1963. 232 с.
    167. СК. 1934.№11-12. С.3.
    168. Суботін М.П. За природний декоративно-личкувальний камінь // АРУ. 1939. №8. С.25-28.
    169. Фото. Куточок нового Києва. Нові будинки на Виноградній вулиці // РК. 1938. №2. С.11.
    170. Ладан Т.М. Нові грані творчості архітектора Йосипа Каракіса // Сучасні проблеми архітек­тури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 8 (спеціальний: Архітектурна школа КІБІ: До 70-річчя діяльності). К.: КНУБА, 2000. С.153-158.
    171. 300 лучших. Замки Дворцы Резиденции // АСС. 1998.№5. С. 150-151.
    172. Шулькевич М.М. Киев. Историко-архитектурный очерк. К.: Буд., 1968. 395 с.
    173. Хигер Р.Я. Проблема жилья в советской архитектуре // Вопросы архитектуры: Сборник статей. М.: Изогиз, 1935. С.178-207.
    174. Костанди М.К. Новые типы квартир для массового жилищного строительства (по материалам Всесоюзного конкурса на проектирование типовых трёх-четырёх-пятиэтажных жилых домов). М.: Гос. Издат лит. По стр-ву, архит. и строит. Материалам, 1959. 107 с.
    175. Гіляров С. Архітектура Києва передвоєнної доби // СК. 1936. №4. С. 36-40.
    176. Семенова Т.С. Композиционно-художественные принципы формирования новых жилыж комплексов в исторической среде крупного города (на примере центра Москвы) / Дис канд. архит. 18.00.01. М., 1985. 151 с.
    177. Гусев Н.М. Естественное освещение зданий. М.: Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1961. 171 с.
    178. Скрыль И.Н. О минимально допустимых разрывах между зданиями // СиА. 1985. №6. С.22.
    179. Мельников К.С. Архитектура моей жизни. Творческая концепция. Творческая практика / Сост. Стригалёва А., Коккинаки И. М.: Искусство, 1985. 311 с.
    180. Жолтовский И.В. // Мастера советской архитектуры об архитектуре / под общей редакцией Цапенко М.П. К.: Издательство АА УССР, 1953. 175 с.
    181. Денисов П.П. Теплоэнергетическая оценка объёмно-планировочных решений зданий // ЖС.1991. №7. С.4-8.
    182. Саксон Р. Атриумные здания, М.: Стройиздат, 1987.-- 138 с.
    183. Гридасов О.П., Барчугова Е.В., Рочегова Н.А. Широкий корпус это всерьёз // БСТ. 1998. №3. С.13-16.
    184. Гельберг Л.А., Кац Е.А., Колотилкин Б.М, Фёдоров Г.И. Планировочные решения четырёх-пятиэтажных жилых домов (технико-экономический анализ), М.: Гос. издат. литер. по строит. и архит., 1956.-- 144 с.
    185. Былинкин Н. Типовые секции жилых квартир для домов с широким корпусом (14-16-18) // АА СССР: Сб. Трудов. М., 1940. С.3-8.
    186. По Советскому Союзу (Жилые дома для работников науки) // АиС. 1948. №7.С.19.
    187. История советской архитектуры 1917-1958 гг. / Н.П. Былинкин, П.А. Володин, Я.А._Корнфельд, А.И. Михайлов, Ю.Ю. Савицкий. М.: Гос. изд. литер. по строит., архит. и строит. матер., 1962. 348 с.
    188. Исаева Т.А., Чеботарёва З.Н. Жилые дома с широким корпусом средство повышения интенсивности застройки // АиСУ. 1985. №3. С.13-15.
    189. Меерсон Д.С., Петрова З.К., Любимова М.С., Лазарева Н.Н., Ткаченко Т.В. Проекти жилых домов повышенной тепловой эффективности (итоги открытого конкурса) // ЖС. 1981. №8. С.10-13.
    190. Дьяков С.П. Жилые дома с широким корпусом повышенной теплоэффективности // ЖС. 1984. №2. С.15-18.
    191. Дахно В.П. Центрические жилые дома // СиА. 1969. №3. С.9-16.
    192. Мураенко А.А. Блок-секции на гексагональной основе // СиА. 1982. №11. С.16-17.
    193. Датюк В., Краюшкин И. Широко ли шагать широкому шагу? К проблеме нового поколения индустриальных жилых зданий // Аи
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)