ВИВЧЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ГЕПАТОЦИТАХ КОРОПА І РАКА ЗА ДІЇ ПОШКОДЖУЮЧИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА : ИЗУЧЕНИЯ БИОХИМИЧЕСКИХ процессов в гепатоцитах карпа и РАКА ЗА ДЕЙСТВИЯ повреждающим факторам СРЕДЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ВИВЧЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ГЕПАТОЦИТАХ КОРОПА І РАКА ЗА ДІЇ ПОШКОДЖУЮЧИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА
  • Альтернативное название:
  • ИЗУЧЕНИЯ БИОХИМИЧЕСКИХ процессов в гепатоцитах карпа и РАКА ЗА ДЕЙСТВИЯ повреждающим факторам СРЕДЫ
  • Кол-во страниц:
  • 151
  • ВУЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Володимира Гнатюка
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені Володимира Гнатюка


    На правах рукопису

    Мудра Алла Євгенівна

    УДК 352.38(015):567

    Вивчення біохімічних процесів у гепатоцитах коропа і рака за дії пошкоджуючих чинників середовища

    03.00.04 біохімія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата біологічних наук


    Науковий керівник:
    доктор біологічних наук, професор
    Столяр Оксана Борисівна


    Львів 2008








    Зміст
    Перелік умовних позначень 4
    Вступ 5
    Розділ 1. Огляд літератури 11
    1.1. Молекулярні механізми адаптації тварин та їх особливості у водних тварин 11
    1.2. Оксидативний стрес як компонент біологічної відповіді водних тварин на забруднення середовища 15
    1.2.1. Генерація активних форм кисню та їх біологічна дія 15
    1.2.2. Видові особливості антиоксидантно-прооксидантної системи водних тварин 20
    1.2.3. Прояви оксидативного стресу у водних тварин за впливу забруднення води у природних та лабораторних умовах 24
    1.3. Гострофазна відповідь та метаболічні адаптації в гепатоцитах як прояви клітинного стресу 32
    Розділ 2. Матеріали і методи досліджень 37
    2.1. Об’єкт досліджень 37
    2.2. Визначення показників антиоксидантно-прооксидантного стану 38
    2.3. Визначення параметрів гострофазної відповіді та гепатотоксичності 41
    2.4. Визначення вмісту заліза, магнію та фосфату 42
    2.5. Математичні методи обробки даних 44
    Розділ 3. Результати та їх обговорення 46
    3.1. Маркери оксидативного стресу у гідробіонтів за впливу пошкоджуючих чинників 46
    3.2. Стан глутатіону в гепатоцитах коропа і рака 58
    3.3. Вміст заліза в гепатоцитах та його вплив на окисну деструкцію ліпідів за дії пошкоджуючих чинників 66
    3.3.1. Вплив іонів важких металів та фенолу на вміст заліза і залізозв’язувальну здатність в гепатоцитах коропа і рака 66
    3.3.2. Вплив заліза на окисну деструкцію ліпідів в тканинах коропа за дії пошкоджуючих чинників залежно від умов інкубації 74
    3.4. Маркери гепатотоксичності у коропа і рака за дії пошкоджуючих чинників 79
    3.5. Виявлення ознак гострофазної відповіді у коропа і рака 87
    4. Узагальнення 94
    Висновки 119
    Список використаних джерел 121
    Додатки 148








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АПС Антиоксидантно-прооксидантний статус
    АФК Активні форми кисню
    ВМ Важкі метали
    ГДК Гранично-допустима концентрація
    ГТ Глутамілтрансфераза
    ЗЗЗ Залізозв’язувальна здатність
    ІАА Індекс антиоксидантної активності
    КАТ Каталаза
    КАС Коефіцієнт антиоксидантного стану
    МДА Малоновий диальдегід
    МСМ Молекули середньої маси
    ОМБ Окисні модифікації білків
    ПОЛ Пероксидне окиснення ліпідів
    РІ GSH Редокс-індекс глутатіону
    СОД Супероксиддисмутаза
    ТБК Тіобарбітурова кислота
    ТБК-АП ТБК-активні продукти
    GSH Глутатіон відновлений
    GSSG Глутатіон окиснений
    NADH Нікотинаміддинуклеотид відновлений
    NADPH Нікотинаміддинуклеотидфосфат відновлений









    ВСТУП

    Актуальність теми. Водні екосистеми піддаються постійному впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища відомого та невстановленого походження. Ці фактори змінюються в часі та в просторі та діють, як правило, у суміші, що ускладнює інтерпретацію і оцінку стресорної відповіді організму [96, 250]. Тому визначення вмісту конкретних забруднювачів як у водному оточенні, так і в організмі недостатнє для прогнозу токсичності середовища для біоти [182, 215]. У зв’язку з цим, пошуку адекватних біомаркерів ефекту і експозиції гідробіонтів надається дедалі більше уваги в моніторингу стану водойм. При цьому до найбільш перспективних відносять біохімічні маркери [5, 11, 79, 157].
    Особливу увагу при виборі тканин для пошуку біомаркерів приділяють печінці (гепатопанкреасу) − одному з найбільших залозистих утворень, що бере участь в біосинтетичних, депонуючих, секреторних, екскреторних та детоксикаційних процесах в організмі [19, 54, 88]. При порівнянні різних тканин гідробіонтів встановлено, що саме печінка є найбільш чутливим органом до стресорних умов [167, 187]. Досить детально досліджені показники системи енергетичного та азотистого обміну [3, 23, 39], антиоксидантного захисту [43, 168, 178], металодепонуючих білків металотіонеїнів [64, 158] в печінці прісноводних риб за дії несприятливих чинників середовища. Проте, здебільшого ці дослідження виконані за дії концентрацій токсикантів, що у десятки разів перевищують їх екологічно реальний вміст у водоймах. Порівняльний аналіз фізіологічної ролі печінки в регуляції метаболізму та антистресорній відповіді у тварин, які знаходяться на різних рівнях філогенетичного розвитку, майже відсутній [20, 55, 90, 155, 250]. Крім того, виведення загальних алгоритмів мультимаркерного підходу, необхідного для адекватної оцінки ступеню ураження організму [204], потребує доповнення і співставлення характеристик системи антиоксидантного захисту та гострофазної відповіді із показниками, які можуть бути використані для експрес-аналізу стану організму, зокрема таких, які використовуються у клінічній практиці для визначення гепатотоксичності, а в біомоніторингу водойм практично не апробовані [242].
    Виходячи з вищесказаного, видається актуальним порівняти стан систем антистресорного захисту в тканині печінки (гепатопанкреасу) у представників прісноводних тварин − коропа (Cyprinus carpio) та рака (Astacus leptodactylus Eschschol)t, які мають важливе промислове значення, є успішними групами тварин, належать до одного біотопа, але філогенетично і за екологічними вимогами віддалені між собою. Нижчі ракоподібні часто використовуються як біоіндикатори і біомонітори в різних водних системах як представники успішної групи тварин, широко розповсюдженої в різних середовищах існування, проте, здебільшого, на рівні параметрів популяцій нижчих ракоподібних, тоді як біохімічний аналіз конкретної тканини з використанням десятиногих ракоподібних практично не реалізується.
    В якості модельних забруднювачів були обрані іони важких металів та фенол, які належать до приорітетних забруднювачів водойм .
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в межах держбюджетної теми кафедри хімії Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Токсикоспецифічні адаптації гідробіонтів та водних екосистем до іонів важких металів та їх регуляція” (№ державної реєстрації 0101UO00303, 2001-2003 рр.), в якій автор досліджував активність системи антиоксидантного захисту, гострофазну відповідь та метаболізм заліза в тканинах коропа і рака за дії іонів важких металів.
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявити та охарактеризувати деякі біохімічні маркери гепатоцитів, важливі для оцінки впливу на організм прісноводних тварин пошкоджуючих чинників залежно від виду організму, природи і концентрації токсичного чинника.
    Завдання:
    1. Вивчити вплив іонів міді, цинку, марганцю, свинцю, їх суміші та фенолу протягом 14 діб у підпорогових (0,1 ГДК) концентраціях та (у коропа) у двадцять і п’ятдесять разів вищих (2 ГДК і 5 ГДК) концентраціях іонів металів на стан системи антиоксидантного захисту в гепатоцитах коропа і рака за активністю супероксиддисмутази і каталази та продуктами пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ);
    2. Визначити вміст глутатіону в гепатоцитах прісноводних тварин за дії на організм пошкоджуючих чинників.
    3. Дослідити залізодепонуючу функцію гепатоцитів коропа і рака та вплив іонів заліза на ПОЛ у коропа залежно від умов інкубації гомогенату (спонтанне ПОЛ, індукція ферментного або неферментного ПОЛ).
    4. Визначити вміст молекул середньої маси в гепатоцитах коропа і рака як маркерів гострофазного стану за впливу на організм пошкоджуючих чинників.
    5. Визначити клінічні характеристики гепатотоксичності (активність лужної фосфатази, γ-глутамілтранспептидази, вміст магнію і фосфату) в гепатоцитах коропа і рака за впливу на організм пошкоджуючих чинників.
    6. Порівняти чутливість та селективність досліджених показників у коропа і рака залежно від природи чинника та (у коропа) його концентрації.
    Об’єкт дослідження вплив пошкоджуючих чинників середовища на біохімічні показники гепатоцитів прісноводних тварин.
    Предмет дослідження активність системи антиоксидантного захисту, залізозалежні процеси пероксидного окиснення ліпідів, показники гострофазної відповіді та гепатотоксичності у коропа та рака за впливу на організм іонів важких металів та фенолу, наявних у водному середовищі.
    Методи дослідження − ензиматичні (визначення активності супероксиддисмутази, каталази, лужної фосфатази, γ-глутамілтранспептидази), аналітичної біохімії (визначення вмісту й утворення продуктів пероксидного окиснення ліпідів, вмісту відновленого та окисненого глутатіону, заліза, магнію і фосфату, молекул середньої маси); статистичні (кореляційний, дисперсійний (ANOVA) та факторний (принциповий компонентний, РСА) аналізи).
    Наукова новизна одержаних результатів. Диференційовано концентраційно-залежні та специфічні для різних видів прояви дії пошкоджуючих чинників на організм водних тварин. Уперше одержано дані про неспецифічну активацію антистресорних систем в гепатоцитах коропа та їх пригнічення у рака за дії екологічно реальних концентрацій несприятливих чинників на організм. Встановлено вищу толерантність гепатоцитів коропа, ніж рака до дії іонів важких металів і протилежну залежність стосовно дії фенолу. Доведено селективність компенсаторної відповіді за дії сублетальної концентрації чинників та продемонстровано формальну нормалізацію показників антистресорного захисту за перевищення адаптивних можливостей в печінці коропа. Вперше виявлено високу чутливість залізодепонуючої функції гепатоцитів коропа і рака до несприятливих чинників зовнішнього середовища. Запропоновано інтегральний показник стану системи антиоксидантного захисту КАС для оцінки стану гепатоцитів. На підставі Принципового Компонентного Аналізу запропоновано біохімічні критерії оцінки впливу середовища на коропа і рака.
    Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати про ступінь збалансованості антиоксидантно-прооксидантної системи (АПС) гепатоцитів та редокс-індекс глутатіону можуть бути використані як адекватні критерії оцінки стану функціонально-метаболічної активності організму та для розробки методів оцінки рівня токсичності водного середовища за допомогою біомаркування. Клінічні маркери гепатотоксичності визнані за недоцільні для застосування у біомаркуванні стану водойм. На підставі Принципового Компонентного Аналізу запропоновано біохімічні критерії оцінки впливу середовища на коропа і рака. Результати дослідження є основою до формування вимоги про необхідність порівняння біомаркерів двох віддалених видів тварин за дослідження неідентифікованих джерел забруднення у природному водному середовищі.
    Одержані результати і теоретичні узагальнення впроваджені на кафедрі хімії у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка при викладанні курсів Біологічна хімія”, Екологічна хімія” для студентів та магістрів спеціальностей хімія, біологія, екологія і географія”, кафедрі біохімії Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні спецкурсів Біохімія крові”, Структурна організація і функції білків”,Біологічні основи паталогічних процесів”, на кафедрах медичної біохімії та клініко-лабораторної діагностики та фармакології Тернопільського державного університету імені І.Я. Горбачевського при викладанні курсів Біологічне окиснення. Енергетичний обмін. Субстратне та окисне фосфорилювання”, Основні принципи терапії гострих отруєнь ліками та отрутами” для студентів медичного, фармацевтичного та стоматологічного факультетів.
    Особистий внесок здобувача. Підбір та аналіз літератури, постановка методик дослідження, одержання експериментальних даних, їх оформлення здійснювались автором самостійно. Організація експерименту по впливу важких металів і фенолу на коропа проводилась спільно з іншими співробітниками держбюджетних тем. Планування основних напрямків досліджень, аналіз отриманих даних та їх обговорення проведено спільно з науковим керівником. Друковані роботи підготовлено за безпосередньої участі автора.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на VIIІ Українському біохімічному з’їзді, Чернівці, 2002; ІІІ і IV з’їздах гідроекологічного товариства України (Тернопіль, 2001, Карадаг, 2005); Установчому з’їзді Українського товариства клітинної біології, Львів, 2004; конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції Біологічні основи підвищення продуктивності тварин”, присвяченій 40-річчю створення Інституту біології тварин УААН, Львів, 2002; ІІ Львівсько-Люблінській конференції з експериментальної та клінічної біохімії, Люблін, 2002; симпозіумі: Metals and Genes Symposium”, Кентербері, 2001; Міжнародній науково-практичній конференції Біологічні основи підвищення продуктивності тварин”, Львів, 2004; VIII Міжнародній науковій екологічній конференції «Актуальні проблеми збереження стійкості живих систем», Бєлгород, 2004; Міжнародних наукових конференціях «Сучасні проблеми фізіології і біохімії водних організмів», Петрозаводськ, 2004; «Сучасний стан і проблеми експериментальної і клінічної біохімії», Тернопіль, 2004; щорічних звітних наукових конференціях викладачів і співробітників хіміко-біологічного факультету ТДПУ, Тернопіль, 2001 2004 р.р.
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 праць, у тому числі 12 статей у фахових виданнях, що затверджені ВАК України (з них 1 одноосібна).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках комп’ютерного набору, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, результатів роботи та їх обговорення, узагальнення, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 11 рисунків, 30 таблиці, 4 додатки. Бібліографічний список складає 256 джерела, з них 177 латиною. Загальний обсяг ілюстрацій і таблиць 23 сторінки, списку використаних джерел 27 сторінок.
  • Список литературы:
  • Висновки
    У дисертаційній роботі представлено нові дані про механізми впливу пошкоджуючих чинників середовища (іонів міді, цинку, марганцю, свинцю, їх суміші та фенолу в підпорогових концентраціях, 2 ГДК і 5 ГДК) на біохімічні процеси в гепатоцитах коропа і рака та запропоновано критерії оцінки їх ураження. Доведено, що за дії підпорогових концентрацій чинників має місце їх неспецифічна дія на гепатоцити, за дії 2 ГДК − токсикоспецифічні адаптації, а за дії 5 ГДК пригнічення адаптаційної здатності гепатоцитів. У коропа, порівняно з раком більше, виражений токсичний ефект фенолу та менше іонів важких металів.
    1. Встановлено, що система антиоксидантного захисту гепатоцитів коропа і рака реагує на дію підпорогових концентрацій несприятливих чинників зменшенням активності супероксиддисмутази (p<0,01).Зокрема, виявлено активацію перекисного окиснення ліпідів у коропа за дії фенолу, а в рака − за дії іонів важких металів (p<0,01). Відбувається зростання активності каталази за дії 2 ГДК іонів металів у коропа і їх підпорогової концентрації у рака (p<0,01).
    2. Дія підпорогових концентрацій чинників викликає у коропа і рака (за винятком фенолу в останнього) збільшення вмісту відновленого глутатіону в гепатоцитах (p<0,05), що у коропа поєднується із зменшенням редокс-індексу глутатіону на 20−60 %. За дії 2 ГДК і 5 ГДК чинників зміни вмісту відновленого глутатіону виникають у поодиноких випадках.
    3. Загальний вміст заліза у гепатоцитах коропа і рака за дії більшості досліджуваних чинників не зазнає змін. Загальна залізозв’язувальна здатність тканини зменшується у обох видів тварин за дії підпорогових концентрацій та 2 ГДК (на 35 −71 %, p<0,05) і залишається стабільною за дії 5 ГДК більшості чинників.
    4. У коропа дія іонів металів міді, цинку, марганцю і свинцю у суміші або в поєднанні з надлишком іонів заліза (ІІ) призводить до пригнічення пероксидного окиснення ліпідів (за дії іонів марганцю − на 44 %). Разом із тим, за дії окремо іонів міді, марганцю і свинцю антиоксидантні властивості гомогенату тканини пригнічуються на 19-34 % .
    5. Активність лужної фосфатази, вміст неорганічного фосфату та магнію у гепатоцитах коропа і рака у більшості дослідних груп не відрізняються від контрольних значень. Активність γ-глутамілтрансферази в печінці коропа за дії підпорогових концентрацій чинників відповідає контролю. За дії 2 ГДК міді, марганцю і свинцю вона зростає на 33−72 % (p<0,05), що вказує на гепатотоксичну дію цих катіонів.

    6. Активація гострофазної відповіді спостерігається за дії міді у коропа, цинку і марганцю у рака та суміші іонів у обох видів (p<0,05). Фенол і свинець (0,5 мг/л у коропа і 0,02 мг/л у рака) пригнічують її в обох видів тварин (p<0,05).
    Список використаних джерел
    1. Авцын А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А. и др. Микроэлементозы человека. / М.: Медицина. - 1991. - 496 с.
    2. Антоняк Г. Л., Бабич Н. О., Сологуб Л. І. та інш. Утворення активних форм кисню та система антиоксидантного захисту в організмі тварин // Біол. тварин. 2000. Т. 2, № 2. С. 34 43.
    3. Арсан В. О. Вміст аденозиннуклеотидів у тканинах коропа за дії іонів міді водного середовища // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Сер.: Біологія. - 2001. - № 4(15).-С. 33 35.
    4. Арцимович Н. Г., Ломакин М. С., Казанский Д. Б. и др. Биологически активные молекулы, ассоциированные с клетками печени // Усп. соврем. биол. 1991. Т. 111, № 6. С. 932 947.
    5. Афанасьев С .А. Развитие европейских подходов к биологической оценке состояния гидроэкосистем в мониторинге рек Украины // Гидробиол. журн. 2001. Т. 37, №5 С.318.
    6. Барабой В. А. Механизмы стресса и пероксидное окисление липидов // Успехи cоврем. биологии. 1991. Т. 111, № 6. С. 923 931.
    7. Барабой В. А., Сутковой Д. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. - Киев: Наукова думка. 1997. 419 с.
    8. Биоэнергетика гидробионтов // Шульман Г. Е., Финенко Г. А., Аннинский Б. Е. и др.; под ред. Шульмана Г. Е., Финенко Г. А. Киев: Наук. Думка, 1990. 248 с.
    9. Божков А. И., Шмонин А. В., Белоус А. М. Участие низкомолекулярных термостабильных белков цитозоля в регуляции пролиферации клеток печени // Доп. НАН України. 1999. - № 5. С. 169 173.
    10. Божков А. И. Три дозо-зависимые стадии действия ионов меди на функциональную активность биологических систем // Биохимия. 1997. Т. 62, № 2. С. 176 186.
    11. Брагинский Л. П., Игнатюк А. А. Визуально фиксируемые реакции пресноводных гидробионтов как экспресс-индикаторы токсичности водной среды // Гидробиол. журн. 2005. Т. 41, № 4. С. 89 103.
    12. Брагинский Л. П., Линник П. Н. К методике токсикологического эксперимента с тяжелыми металлами на гидробионтах // Гидробиол. журн. 2003. Т. 39, № 1. С. 92 104.
    13. Буровина И. В., Васильева В. Ф., Гнездилова С. М. и др. Действие кадмия на элементный состав и морфологию клеток гепатопанкреаса, почек и гонады мидии Mytilus edulis и гребешка Mizuhopecten yessoensis // Журн. эволюц. биохим. и физиол. 1988. Т. 24, № 2. С. 134 141.
    14. Веревкина И. В., Точилкин А. И., Попова И. А. Колориметрический метод определения SH-групп и S-S-связей в белках при помощи 5,5/-дитиобис (2-нитробензойной) кислоты // Современные методы в биохимии. М.: Медицина, 1977. - С. 223 - 231.
    15. Вовк А. И., Музычка О. В., Харченко О. В. Кинетика и механизм взаимодействия L-цистеина со щелочной фосфатазой из кишок теленка // Укр. біохім. журн. — 2003. —Т. 75, N 6. — С. 35 - 39.
    16. Воробьёв В. И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. М.: Пищевая промышл. 1979. 183 с.
    17. Галкин Б. Н., Олешко Т. И., Головенко Н. Я. и др. Стимуляция ПОЛ в микросомах печени крыс тетрафенилпорфирином и его металлокомплексами // Укр. биохим. ж. 1988. Т.60, №1, С. 103 105 .
    18. Гандзюра В. П., Грубінко В. В. Поняття шкодочиності в екології. // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Сер.: Біологія. - 2007. - № 1(31).-С. 11 31.
    19. Гичев Ю. П. Роль печени в стрессорных реакциях организма // Успехи физиол. наук. − 1990. − Т. 21, № 1. − С. 23 − 26.
    20. Головенко Н. Я., Карасева Т. Л. Сравнительная биохимия чужеродных соединений. Киев: Наук. думка, 1983. 200 с.
    21. Грубинко В. В., Леус Ю. В., Арсан О. М. Пероксидное окисление липидов в тканях карпа при действии аммиака // Гидробиол. журн. 1996. Т. 32, № 4. С. 52 57.
    22. Грубинко В. В., Смольский А. С., Коновец И. Н. Гемоглобин рыб при действии солей тяжелых металлов // Гидробиол. журн. 1995. Т. 31, № 4. С. 82 87.
    23. Грубінко В. В. Системна оцінка метаболічних адаптацій у гідробіонтів // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія.- Тернопіль. - 2001. - № 4(15).-С. 36 - 39.
    24. Губский Ю. И. Коррекция химического поражения печени. − К.: Здоров’я, 1989. − 168 с.
    25. Дёрффель К. Статистика в аналитической химии. М.: Мир, 1994. 268 с.
    26. Доповідь про хід реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2001 році // [Електронний ресурс]. www.nature.org.ua/dnipro/zv2001.htm
    27. Дорошкевич Н. А., Анцулевич С. Н., Виноградов В. В. Активация пероксидного окисления липидов в коре надпочечников ионами металлов // Укр. биохим. журн. 1988. Т. 60, № 5. С. 88 90.
    28. Дубинина Е. Е. Активность и свойства супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека в онтогенезе // Укр. биохим. журн. 1988. - Т. 60, №3. С. 20 25.
    29. Дубинина Е. Е. Биологическая роль супероксидного анион-радикала и супероксиддисмутазы в тканях организма // Успехи совр. биологии. 1989. Т. 108, № 1 (14). С. 3 18.
    30. Евтушенко Н. Е. Проблемы и перспективы развития ихтиологический исследований на Украине // Гидробиол. журн. 1999. Т. 35, № 1. С. 3 22.
    31. Ерстенюк Г.М. Окиснювальні модифікації білків та ліпідів за умов кадміозу і корекція їх унітіолом // Современные проблемы токсикологии. − 2003. − № 4. − С. 70-73.
    32. Ершов Ю. А., Плетенева Т. В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. - М.: Медицина, 1989. - 272 с.
    33. Зіньковська Н. Г. Вивчення антиоксидантно-прооксидантного статусу крові коропа при дії йонів цинку в сублетальних дозах // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія. - 2001.- №2(13).- С. 50 - 53.
    34. Зіньковська Н. Г. Стан прооксидантно-антиоксидантної системи в крові коропа при дії різних концентрацій свинцю (ІІ) // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія. - 2001.- №3(14).- С. 195 - 196.
    35. Карчевски Я. Магний и тяжелые металлы // Вестник АМН СССР. 1991. - № 2. С. 16 19.
    36. Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. и др. Метод определения активности каталазы. // Лаб. дело. 1988. - № 1. С. 16 19.
    37. Котеров А. Н., Никольский А. В. Молекулярные и клеточные механизмы адаптивного ответа у эукариот // Укр. биохим. журн. - 1999. Т. 71, № 3. С. 13 25.
    38. Кулинский В. И., Колесниченко Л. С. Обмен глутатиона // Успехи биол. химии. М.: Наука, 1990. Т. 31. - С. 157 - 179.
    39. Курант В. З. Динамика белков и нуклеиновых кислот в организме карпа под влиянием повышенных концентраций марганца, цинка и меди // Гидробиол. журн. 2001. Т. 37, № 4. С. 45 51.
    40. Лакин Г. Ф. Биометрия: Учебное пособие для биол. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. 352 с.
    41. Леус Ю. В. Пероксидне окиснення ліпідів та антиоксидантний захист у риб під впливом факторів водного середовища // Автореф. дис... канд. біол. наук. НАН України. Інститут гідробіології Київ. 03.00.16. - гідробіологія. - 1998. 16 с.
    42. Леус Ю. В., Арсан В. О., Грубинко В. В. Прооксидантно-антиоксидантний статус организма карпа при действии ионов меди, марганца, свинца и цинка // ДАН України. 1998. - № 7. С. 155 159.
    43. Леус Ю. В., Грубинко В. В. Активность антиоксидантной системы карпа при действии тяжелых металлов // Гидробиол. журн. 1998 Т. 34 № 2. С. 59 63.
    44. Линник П. Н. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции // Гидробиол. журн. − 1999. − Т. 35, № 1. С. 22 41.
    45. Лихолат Е. А., Ананьева Т. В., Антонюк С. В. Пероксидное окисление липидов в легких при ингаляционном воздействии соли свинца в низких концентрациях // Укр. біохім. журн. 2000. Т. 72, № 2. С. 68 71.
    46. Мардаревич М. Г. Зміни фізіолого-біохімічних показників риб за впливу іонізуючого випромінювання та іонів свинцю // Укр. біохім. журн. 2003. Т. 75, № 5. С. 120 121.
    47. Мартынюк В. Б., Ковальчук С. Н., Тымочко М. Ф. и др. Индекс антиокислительной активности биологического материала // Лаб. дело. 1991, № 3, С. 19 22.
    48. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. М. СПб.: Издательство БИНОМ” Невский диалект”, 2002. 384 с.
    49. Мехед О.Б., Яковенко Б.В., Жиденко А.О. Вплив зенкору на вміст глюкози та активність ферментів глюконеогенезу в тканинах коропа лускатого (Cyprinus carpio L.) при різних температурах // Укр. біохім. журн. − 2004. − Т. 76, № 3. − С. 99−103.
    50. Мехтиев Н. Х., Деушева Г. Г., Риш М. А. Изоэнзимы щелочной фосфатазы и их наследование у человека и животных // Усп. биол. химии. 1974. М.: «Наука». - Т. 15. С. 156165.
    51. Мещишен І. Ф. Глутатіонова система організму за умов норми і патології. − Чернівці: Медакадемія, 1999. − 26 с.
    52. Николайчик В. В., Моин В. М., Кирковский В. В. и др. Способ определения средних молекул // Лаб. дело. -1991. -№ 10. С.13 - 18.
    53. Носач О. В. Характеристика процесів пероксидного окиснення ліпідів у хворих з різним вмістом ТБК-активних продуктів у крові // Медична хімія. − 2003. − Т. 5, № 4. − С. 42 − 45.
    54. Романенко В. Д. Печень и регуляция межуточного обмена. − К.: Наук. думка, 1978. 184 с.
    55. Романенко В. Д., Арсан О. М., Соломатина В. Д. Механизмы температурной акклимации рыб. − К.: Наук. думка, 1991. 192 с.
    56. Руденко С. С. Антипероксидантно-пероксидантний статус тварин у біотопах з підвищеною рухомістю алюмінію // Автореф. дис... докт. біол. наук: 03.00.16 / Київ. нац. у-тет ім. Тараса Шевченка. − К., 2000. 39 с.
    57. Руденко С. С. Нові методичні аспекти дослідження антиоксидантно-пероксидантного статусу організмів // Вісник Тернопільського педуніверситету. Наукові записки. Серія: Біологія. 1999. − № 1(4). − С. 114−116.
    58. Руденко С. С. Порушення пероксидантно-антипероксидантного статусу щурів при окремій та поєднаній дії хлориду алюмінію та Х-опромінення // Доп. НАН України. 1999. - № 5. С. 210 213.
    59. Руднева-Титова И. И. Изменение активности антиоксидантных ферментов в процессе раннего онтогенеза некоторых видов черноморских рыб // Укр. биохим. журн. 1995. 67, № 1. С. 92 95.
    60. Силаева А. А., Протасов А. А. Состав и структура зообентоса р. Стырь в зоне Ровенской АЭС и оценка ее влияния на донные группировки // Гидробиол. журн. 2005. Т. 41, № 4. С.25-45.
    61. Стальная И. Д., Гаришвили Т. Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии. М.: Медицина, 1977. С.66 - 68.
    62. Столяр О. Б. Вплив іонів цинку, марганцю та свинцю на термостабільні білки печінки коропа // Укр. біохім. журн. 2003. Т. 75, № 1. С. 85 89.
    63. Столяр О. Б. Окиснювальна модифікація білків гепатопанкреасу і плазми крові коропа за інтоксикації важкими металами // Наук. записки Терноп. педуніверситету. Сер.: Біологія. - 2001.-№2(13).-С. 44 - 49.
    64. Столяр О. Б. Роль металотіонеїнів в детоксикації йонів міді, цинку, марганцю та свинцю в організмі прісноводних риб і молюсків // Автореф. дисдокт. біол. наук: 03.00.04 / УААН України. Інститут біології тварин. Львів, 2004. - 30 с.
    65. Столяр О. Б. Склад середньомолекулярних пептидів плазми крові коропа за дії на організм йонів цинку, міді, марганцю та свинцю // Експеримент. та клінічн. фізіологія і біохімія. 2003. № 4. С. 82-87.
    66. Столяр О. Б., Зіньковська Н. Г., Грубінко В. В. та інші. Вплив йонів міді і цинку на пероксидне окиснення ліпідів і антиоксидантний статус в організмі коропа. // Біологія тварин. 1999. Т. 1, № 2. С. 84 89.
    67. Столяр О. Б., Зіньковська Н. Г., Мудра А. Є. та інш. Антиоксидантно-прооксидантний статус організму коропа при дії сублетальної концентрації міді (ІІ) // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Сер.: Біологія. - 2000.-№3(10).-С. 72-78.
    68. Темник І. В., Ковалів Ю. М. Латентний дефіцит заліза та залізодефіцитна анемія. − Львів.1998. − 136с.
    69. Тимочко М. Ф., Єлісєєва О. П., Кобилінська Л. І. та інші. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в екстремальних станах. − Львів: Місіонер, 1998. 142 с.
    70. Туряница И. М., Ростока Л. М., Федорович Т. М. и др. Среднемолекулярные пептиды сыворотки крови крыс при остром повреждении печени и введении йодированного масла // Укр биохим. журн. 1991 Т. 63, № 2. С. 102 105.
    71. Фальфушинська Г. І. Роль металотіонеїнів коропа (Cyprinus carpio L.) та рака (Astacus leptodactylus Eschscholtz) в адаптації організму до забруднення водного середовища: Автореф. дис. канд. біол. наук. 03.00.04 /Інститут біології тварин УААН. − Львів, 2005. − 19 с.
    72. Фурдуй Ф.И. Стресс и адаптация сельскохозяйственных животных в условиях индустриальных технологий. Кишинев: Штиинца, 1992 223 с
    73. Хочачка П., Сомеро Дж. Стратегия биохимической адаптации. М.: Мир, 1977. 398 с.
    74. Худий О. І. Зміни в іхтіофауні різних ділянок Дністра під впливом антропогенних чинників // Гидробиол. журн. 2002. Т. 38, №6. С. 3339.
    75. Цебржинский О. И. Антиоксидантный статус при марганцевой интоксикации организма // Укр. биохим. журн. − 1998. Т. 70, № 4. С. 79 - 84
    76. Цыганенко А. Я., Жуков В. И., Мясоедов В. В. и др. Клиническая биохимия. М.: Триада-Х. 2002. 504 с.
    77. Чевари С., Андял Т., Штренгер Я. Определение антиоксидантных параметров крови и их диагностическое значение в пожилом возрасте // Лаб. дело. - 1991. № 10. − С. 9 13.
    78. Щербань Э. П., Платонов Н. А. Биотестирование токсичности регулятора роста растений тримана-1 на ветвистоусых ракообразных // Гидробиол. журн. − 2001. − Т. 37, № 4. − С. 72−79.
    79. Юровицкий Ю. Г., Сидоров В. С. Эколого-биохимический мониторинг и эколого-биохимическое тестирование в районах экологического неблагополучия. // Изв. Акад. Наук 1993 №1, сер. Биол., С. 74 82.
    80. Adonaylo V. N., Oteiza P. I. Lead intoxication: antioxidant defenses and oxidative damage in rat brain // Toxicology. 1999. Vol. 135, № 2-3. Р. 77 85.
    81. Ait-Aissa S., Ausseil O., Palluel O. et al. Biomarker responses in juvenile rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) after single and combined exposure to low doses of cadmium, zinc, PCB77 and 17beta-oestradiol // Biomarkers.- 2003. - Vol. 8, №6.- Р. 491 - 508.
    82. AlcorloP., OteroM., CkehuetM. et al. The use of the red swamp crayfish (Procambarus clarkii, Girard) as indicator of the bioavailability of heavy metals in environmental monitoring in the River Guadiamar (SW, Spain) // Sci. Total Environ. 2006. Vol. 366, № 1. Р. 380 390.
    83. Alcutt F., Pinto J. T. Glutathione concentrations in the hard clam, Mercenaria mercenaria, following laboratory exposure to lead (a potential model system for evaluating exposure to carcinogens and toxins) // Comp. Biochem. Physiol. 1994. Vol. 104C, № 3. Р. 347 352.
    84. Allen T., Rama S. V. S. Oxidative stress by inorganic arsenic: modulation by thyroid hormones in rat // Compar. Biochem. Physiol. - 2003. Vol. 135C, N 2. P. 157 - 162.
    85. AndersonM. B. , ReddyP., PreslanJ. E. et al. Metal accumulation in crayfish, Procambarus clarkii, exposed to a petroleum-contaminated Bayou in Louisiana //Ecotoxicol Environ Saf. 1997. Vol. 37, № 3. Р. 267 272.
    86. Bacanskas L. R., Whitaker J., Di Giulio R. T. Oxidative stress in two populations of killifish (Fundulus heteroclitus) with differing contaminant exposure histories // Mar Environ Res. 2004. Vol. 58, № 2-5. Р. 597 601.
    87. Bagnyukova T. V., Chahrak O. I., Lushchak V. I. Coordinated response of goldfish antioxidant defenses to environmental stress // Aquat Toxicol. 2006. Vol. 78, № 4. Р. 325 331.
    88. Ballatori N. Mechanisms of metal transport across liver cell plasma membranes // Drug. Metab. Rev. 1991. Vol. 23, №1 2. P. 83 - 132.
    89. Barata C., Lekumberri I., Vila-Escale M. et al. Trace metal concentration, antioxidant enzyme activities and susceptibility to oxidative stress in the tricoptera larvae Hydropsyche exocellata from the Llobregat river basin (NE Spain) // Aquat. Toxicol. 2005. Vol. 74, № 1 Р. 3 19.
    90. Barsiene J., Lehtonen K.K., Koehler A. et al. Biomarker responses in flounder (Platichthys flesus) and mussel (Mytilus edulis) in the Klaipeda-Butinge area (Baltic Sea) // Mar. Pollut Bull. 2006. Vol. 53, № 8-9. Р. 422 436.
    91. Bassett M.L., Halliday J.W., Powell L.W. Value of hepatic iron measurements in early hemochromatosis and determination of the critical iron level associated with fibrosis// Hepatology. 1986. Vol. 6, № 1. Р. 24 29.
    92. Вeri R., Chandra R. Chemistry and biology of heme. Effect of metal salts, organometals, and metalloporphyrins on heme synthesis and catabolism, with special reference to clinical implication and interactions with cytochrome P-450 // Drug Metab. Rev. 1993. Vol. 15, N 1 2. P. 49 152.
    93. Boone A. N., Vijayan M. M. Constitutive heat shock protein 70 (HSC70) expression in rainbow trout hepatocytes: effect of heat shock and heavy metal exposure // Comp. Biochem. Physiol. 2002. 132C, N 2. P. 223 233
    94. Borković S. S., Šaponjić J. S., Pavlović S. Z. et al. The activity of antioxidant defence enzymes in the mussel Mytilus galloprovincialis from the Adriatic Sea //Compar Biochem Physiol 2005. Vol. 141C, № 4. Р. 366 374.
    95. Borovansky J., Riley P. A. Cytotoxicity of zinc in vitro // Chem. Biol. Interact. 1989. Vol. 69, N 2 3. P. 279 291.
    96. Boudou A., Siu W. H., Shin P. K. Induction, adaptation and recovery of biological responses: implications for environmental monitoring // Mar Pollut Bull. 2005. − Vol. 51, №8-12. P. 623-634.
    97. Braddon S. A., McIlvaine C. M., Balthrop J. E. Distribution of GSH and GSH cycle enzymes in black sea bass (Centropristis striata) // Comp. Biochem. Physiol. − 1985. Vol. 80B, N 2. P. 213 216.
    98. Broeg K., Lehtonen K. K. Indices for the assessment of environmental pollution of the Baltic Sea coasts: Integrated assessment of a multi-biomarker approach. // Mar. Pollut. Bul. − 2006. − Vol. 53. − P. 508−522.
    99. Brouwer M., Brouwer T. H. Biochemical defense mechanisms against copper-induced oxidative damage in the blue crab, Callinectes sapidus // Arch. Biochem. Biophys. 1998. Vol. 351, № 2. P. 257 264.
    100. Brouwer M., Brouwer T., Grater W. et al. Replacement of a cytosolic copper/zinc superoxide dismutase by a novel cytosolic manganese superoxide dismutase in crustaceans that use copper (haemocyanin) for oxigen transport // Biochem J. − 2003. −Vol. 374. − P. 219 228.
    101. Bukowska B., Kowalska S. Phenol and catechol induce prehemolytic and hemolytic changes in human erythrocytes // Toxicol Letters− 2004. −Vol. 152, N 1. − P. 73 - 84.
    102. Bury N. R., Walker P. A., Glover C. N. Nutritive metal uptake in teleost fish // J Experiment Biol − 2003. −Vol. 206. −P. 11-23.
    103. Cajaraville M. P., Bebianno M. J., Blasco J. et al. The use of biomarkers to assess the impact of pollution in coastal environments of the Iberian Peninsula: a practical approach // Sci. Total Environ. 2000. Vol. 247. P. 295-311.
    104. Calabrese E. J. Hormesis: changing view of the dose-response, a personal account of the history and current status // Mutat Res. 2002. Vol. 511, № 3. P. 181 189.
    105. Camus L., Pampanin D., Volpato E. et al.. Total oxyradical scavenging capacity responses in Mytilus galloprovincialis transplanted into the Venice lagoon (Italy) to measure the biological impact of anthropogenic activities // Mar Pollut Bull. 2004. Vol. 49, № 9 -10. - Р. 801-808.
    106. Cartana J., Romeu A., Arola L. Effects of copper, cadmium and nickel on liver and kidney glutathione redox cycle of rats (Rattus sp.) // Compar. Biochem. Physiol. 1992. Vol. 101С, № 2. - Р. 209-213.
    107. Chadran R., Sivakumar A. A., Mohandass S.et al..Effect of cadmium and zinc on antioxidant enzyme activity in the gastropod, Achatina fulica // Compar Biochem Physiol 2005. Vol. 140C, № 3-4. - Р. 422-426.
    108. Chen J. Y., Tsao G. C., Zhao Q. et al.. Differential cytotoxicity of Mn(II) and Mn(III): special reference to mitochondrial [Fe-S] containing enzymes // Toxicol. Appl. Pharmacol. 2001. Vol. 175, № 2. Р. 160-168.
    109. Chevre N., Gagne F.,
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины